Методичні вказівки щодо виконання дипломних робіт для спеціальності Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, УЕП КРОК
« Назад
Вищий навчальний заклад Університет економіки та права „КРОК”
В. А.Мельник Методичні вказівки щодо виконання дипломних робіт для спеціальності Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Київ – 2014
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ (ПРОЕКТІВ) рівня магістр ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 030601 менеджмент спеціальності 8.03060104 "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності"
Розроблено кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та логістики Розробник(и): к.е.н., доцент Мельник Валентина Анатоліївна Методичні вказівки щодо виконання дипломних робіт (проектів) студентами рівня магістр напряму підготовки 030601 «Менеджмент» спеціальності 8.03060104 “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності ” – Київ: УЕП „КРОК”, 2014. - 47 с.
Зміст Вступ. 5 1. Мета і завдання дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботи. 6 2. Етапи виконання дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботи. 7 3. Вибір і затвердження теми дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботи. 7 4. Організація виконання дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботи. 8 5. Вивчення літературних джерел та Складання плану дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботи. 9 6. Структура, обсяг та зміст дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботи. 9 7. Виклад тексту дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботи. 13 8. Оформлення дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботи. 15 8.1. Загальні вимоги. 15 8.2. Нумерація. 17 8.3. Графічний матеріал. 17 8.4. Таблиці 19 8.5. Формули. 20 8.6. Посилання. 20 8.7. Додатки. 21 9. Правила оформлення бібліографічного опису. 22 9.1. Бібліографічні списки та їх значення. 22 9.2. Бібліографічний опис: поняття та правила складання. 23 10. захист дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботи. 22 10.1. Підготовка дипломної магістерської роботи до захисту 24 10.2 Захист дипломної магістерської роботи. 24 10.3 Загальні критерії оцінювання дипломної магістерської роботи 26 11. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 28 ДОДАТКИ.. 32 ВступВідповідно до Законів України «Про освіту» (від 23.05.1991 р. №1060-12) та «Про вищу освіту» (від 17.01.2002 р. №2984-ІІІ) підсумкова державна атестація є обов’язковим завершальним етапом опанування студентами магістерських програм у вищих навчальних закладах. Така атестація випускника освітньо-кваліфікаційного рівня магістр із спеціальності 8.03060104 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» передбачає використання двох форм підсумкового контролю: складання комплексного кваліфікаційного державного іспиту з фахових дисциплін та захист дипломної роботи. Виходячи з отриманих випускником оцінок, Державна екзаменаційна комісія визначає якісний рівень кваліфікації магістра, відповідність його підготовки державним вимогам освітньо-професійної характеристики та вирішує питання про видачу диплома. Написання та захист випускної дипломної роботи є тривалим, багатоплановим та інтелектуально насиченим процесом, що потребує високої організованості і концентрації. В результаті виконання магістерської роботи випускник має підтвердити високий фаховий рівень загальнотеоретичної і спеціальної підготовки. Це означає, що для написання магістерської роботи необхідні ґрунтовні знання із різних дисциплін, що вивчаються протягом всіх років навчання в університеті. В широкому сенсі підготовка до написання магістерської роботи починається задовго до формального затвердження теми магістерської роботи, практично - з першого курсу навчання в університеті. Магістерська робота вимагає від випускника не тільки ґрунтовних знань з широкого кола дисциплін, що входять до університетських навчальних планів. Відповідно до вимог Освітньо-професійної програми (ОПП) магістра для економічних спеціальностей, основне завдання автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації та вміння самостійно вести науковий пошук, вирішувати конкретні наукові завдання. Широкі можливості для отримання таких навичок надають: самостійне написання рефератів, курсових робіт, проходження навчальної, виробничої, перед кваліфікаційної магістерської практик, передбачених навчальним планом, консультації експертів і вчених, підготовка індивідуальних (творчих) завдань; участь в наукових студентських конференціях, підготовка тез виступів на наукових конференціях та статей. Значну роль у формуванні навичок наукової творчості магістра відіграє високопрофесійна допомога професорів та доцентів кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та логістики, які здійснюють керівництво роботою студентів. Успішне виконання магістерської роботи залежить від багатьох чинників об’єктивного і суб’єктивного характеру. Серед них: системність і ґрунтовність здобутих студентом теоретичних знань; здатність їх правильно використати у визначеному контексті; актуальність, новизна і розробленість обраної теми; попередні напрацювання студента з досліджуваної проблематики; пошукові здібності, володіння арсеналом загальнонаукових і специфічних методологічних засобів дослідження; опанування літератури за темою роботи, логіка і точність викладу, слушність аргументації, самостійність і доказовість висновків; організованість студента, раціональне управління робочим часом; плідність контактів з науковим керівником, тощо. Ці методичні вказівки розроблені у відповідності до вимог галузевого стандарту вищої освіти «Засоби діагностики якості вищої освіти» з підготовки фахівців рівня "магістр" спеціальності 8.03060104 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності » напряму підготовки 030601 "Менеджмент" та призначені для надання допомоги студентам у виконанні дипломної магістерської роботи згідно до чинних стандартів України і містять основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення дипломної роботи, організації її виконання, порядку захисту та оцінювання. Дипломна магістерська робота, що виконується студентом, є підсумковою кваліфікаційною роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння студентом теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціалізацією. Дипломна магістерська робота є одним із видів індивідуальних робіт студента, оригінальним, завершеним науковим дослідженням та містить сукупність результатів, положень, що пропонуються до публічного захисту.
1. Мета, завдання та вимоги до дипломної магістерської роботиДипломна магістерська робота виконується відповідно до напрямів наукових та практичних досліджень та має засвідчити: рівень професійної підготовки випускника, вміння застосовувати здобуті в навчальному закладі знання для розв’язання складних науково-практичних завдань, наявність у студента навичок наукової роботи, здатність критично й креативно мислити та вміння аргументувати власну точку зору. Дипломна магістерська робота виконується на основі поглибленого вивчення чинного законодавства України, спеціальної та зарубіжної літератури, передового досвіду з обраної проблеми, а також результатів власних досліджень реального об’єкта з метою вирішення визначених наукових та практичних завдань у сфері майбутньої професійної діяльності. Мета дипломної магістерської роботи – визначення рівня підготовленості студента до розв'язання комплексу наукових і прикладних завдань відповідно до узагальненого об'єкта діяльності на основі застосування системи теоретичних знань і практичних навичок, отриманих в процесі всього періоду навчання. Завданнями дипломної магістерської роботи є:
У процесі виконання дипломної магістерської роботи студент, у відповідності до кваліфікаційних вимог, повинен проявити:
Виклад кожного питання дипломної магістерської роботи має бути доказовим, логічно-пояснювальним та науково обґрунтованим. Дипломна магістерська робота повинна відповідати таким вимогам і містити:
Дипломна магістерська робота виконується на матеріалах реальних об'єктів - підприємств будь-якої форми власності та їх об'єднань, установ і організацій, які, як правило, є юридичними особами, що функціонують на ринку не менше трьох років і мають самостійну звітність. Тема дипломної магістерської роботи має відображати проблематику функціональних напрямів управлінської діяльності та конструюватися на основі виробничих функцій та типових завдань діяльності, що формують складові професійної компетентності магістра. За структурою дипломна магістерська робота містить вступ, основну частину (розділи: теоретико - методолгічний, дослідницько - аналітичний, проектно - рекомендаційний, спеціальний розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях», кожний з яких складається не менш ніж з двох підрозділів), висновки, список використаних джерел, додатки. Дипломна магістерська робота обсягом 5,5-6,5 авторських аркушів (100-120 сторінок) виконується за тематикою завдань професійної діяльності, містить елементи наукової новизни та практичної значущості. До обсягу дипломної роботи не включають список використаних джерел та додатки. Допускається відхилення обсягу роботи в межах ± 10%.
2. Етапи виконання дипломної магістерської роботиДо основних етапів виконання дипломної магістерської роботи відносять: 1. Вибір та затвердження теми; 2. Складання та затвердження завдання на дипломну магістерську роботу; 3. Опрацювання літературних джерел і складання плану роботи. 4. Проведення досліджень, в тому числі збирання фактичного матеріалу під час переддипломної практики на об'єкті дослідження. 5. Опрацювання фактичних матеріалів та результатів проведених досліджень; 6. Написання першого варіанта тексту, подання його на розгляд науковому керівникові; 7. Усунення недоліків, написання остаточного варіанта тексту; 8. Оформлення дипломної роботи; 9. Попередній захист дипломної магістерської роботи на кафедрі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та логістики й допуск її до захисту у державній екзаменаційній комісії (ДЕК); 10. Зовнішнє рецензування дипломної магістерської роботи. 11. Захист дипломної магістерської роботи на засіданні ДЕК.
3. Вибір і затвердження теми дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботиВажливим моментом у написанні дипломної магістерської роботи є вибір теми. Її вибір повинен бути усвідомленим і зваженим, обумовлений урахуванням індивідуальних спроможностей та інтересів студента або логічним продовженням попередніх наукових досліджень: курсових робіт, рефератів, повідомлень на наукових студентських семінарах, конференціях та ін. Тема дипломної магістерської роботи повинна бути актуальною, мати теоретичне і прикладне значення, відповідати сучасному стану та перспективному розвитку економічної науки і господарської практики в галузі логістики. Тема роботи має відображати основну ідею, завдання, положення, які необхідно буде дослідити. Критерієм вибору теми дослідження є її актуальність щодо сучасних тенденцій розвитку науки та практики в галузі управління. Назва теми повинна бути чіткою, лаконічною та містити однозначне тлумачення. Тематика дипломних робіт розробляється кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та логістики університету та щорічно переглядається й поновлюється. Орієнтовну тематику дипломних робіт наведено в додатку 1. Студенту надається право самостійно обирати тему дипломної магістерської роботи у відповідності з тематикою, що затверджена кафедрою. Студент, за погодженням із науковим керівником, може запропонувати свою тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки (відповідно до попередньої власної науково-дослідницької роботи, до місця роботи, можливостей отримання потрібної інформації на об'єкті дослідження). Дипломні роботи також можуть виконуватися за тематикою, яку замовляють підприємства, установи та організації, що уклали із Університетом контракти на навчання студентів, мають із ним відповідні угоди, або з якими пов’язана трудова (підприємницька) діяльність студентів. Кожен студент випускного курсу подає заяву на ім'я завідувача кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та логістики, у якій зазначає тему і яка є підставою для призначення наукового керівника. Зразок заяви про затвердження теми дипломної магістерської роботи поданий у додатку 2. Після остаточного узгодження з науковими керівниками та редагування, обрані теми дипломних робіт обговорюються та затверджуються на засіданні кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та логістики. За результатами обговорення завідувач кафедри готує проект відповідного наказу і подає на підпис ректору Університету, попередньо узгодивши його з деканом факультету. Список студентів-дипломників, перелік їх тем та наукових керівників кожного року фіксуються наказом по Університету. Усі подальші зміни (у формулюванні назви, об'єкту дослідження тощо), у разі необхідності, аргументуються письмово: оформлюється аргументоване і обґрунтоване подання на ім’я ректора Університету (див. додаток 3). Зміна теми дипломної магістерської роботи погоджуються з науковим керівником (віза на заяві) і потребує зміни у наказі за письмовим клопотанням кафедри (витяг із протоколу засідання). Об'єктом дослідження дипломної магістерської роботи є підприємство будь-якої форми власності, яке є юридичною особою і має самостійну фінансову звітність. Об’єктом дослідження може бути підприємство, яке є базою переддипломної практики студента. Перед початком практики оформлюється спеціальний бланк-завдання, в якому зазначаються реквізити автора, фіксуються тема і план, мета і завдання, графік виконання, а також термін подання готової роботи на кафедру. Зразок завдання до дипломної роботи поданий у додатку 4.
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИМінімальний термін написання дипломної магістерської роботи - 4 тижні. Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника, який надає науково-методичну допомогу студенту в його самостійній роботі над дипломною роботою. Науковий керівник проводить індивідуальне консультування студента, допомагає йому скласти план дипломної роботи, індивідуальне завдання до переддипломної практики, а також контролює дотримання календарного плану виконання роботи, рецензує завершену дипломну роботу, готує студента до захисту. Науковими керівниками призначаються провідні викладачі і науковці кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та логістики. Дипломна магістерська робота має виконуватися студентом у повній відповідності до затверджених календарного плану та завдання. У випадках відставання від графіка студент зобов'язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри. На період виконання дипломних магістерських робіт на кафедрі складається графік консультацій наукових керівників, згідно з яким забезпечується систематична співпраця студента і наукового керівника над дипломною роботою. Систематичні консультації допомагають дипломнику у виборі методів дослідження, контролі дотримання вимог до змісту і оформлення дипломної роботи, своєчасному усуненні відхилень. Оперативне і уважне виконання рекомендацій керівника сприяє своєчасному поданню дипломної магістерської роботи, є запорукою успішного її захисту. У відповідності до календарних етапів, студент може подавати роботу частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін - подати завершену дипломну роботу на рецензування науковому керівникові. У разі позитивного відгуку наукового керівника, дипломну роботу реєструють на кафедрі і передають на розгляд завідувачу кафедри, який має прийняти рішення про допуск студента до захисту дипломної магістерської роботи на засіданні ДЕК. Після завершення всіх допускових процедур на кафедрі, дипломна робота передається на зовнішню рецензію.
5. Вивчення літературних джерел та Складання плану дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботиОзнайомлення з науковими працями та літературними джерелами, опублікованими за темою дипломної магістерської роботи, починається відразу після розробки ідеї, тобто задуму наукового дослідження, який знаходить своє відображення в темі дипломної роботи. Відповідно до обраної теми дипломної магістерської роботи студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи, складає проект плану роботи, який обговорює з керівником. Можна рекомендувати такий типовий план огляду літератури: 1) загальна характеристика галузі досліджень, значення її в науці і промисловості, актуальність завдань, які стоять перед даною галуззю; 2) класифікація основних напрямків досліджень у даній галузі, визначення напрямків, які практично використовуються, і таких, які перебувають у стадії розробки, відображення різних точок зору на вирішення проблеми; 3) детальний виклад результатів досліджень за кожним розділом класифікації: для теоретичного дослідження – опис використаної методики, застосованого математичного апарату; для експериментальної роботи – найважливіші схеми, їх дослідження і основні результати; критичний аналіз цих матеріалів з пропозиціями та зауваженнями; 4) у кінці кожного розділу – висновки, підсумки досліджень і перелік невирішених проблем; 5) на завершення огляду – формулювання основних напрямків досліджень, їх актуальність і кінцева мета; 6) складання плану дипломної магістерської роботи із зазначенням запропонованої методики теоретичних та експериментальних робіт. Дипломна магістерська робота повинна мати певну логічність побудови, послідовність викладу думок та завершеність розгляду відповідного кола питань. План дипломної магістерської роботи має бути складним і містити: вступ; чотири розділи, кожен з яких має містити не менш як два та не більше ніж чотири параграфи; висновки та пропозиції; список літератури та додатки. Орієнтовний план дипломної магістерської роботи наведено у додатку 5.
6. Зміст, обсяг та Структура дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботиДипломна робота магістра повинна мати обсяг 5-6 друкованих умовних аркушів або 100-120 сторінок друкованого тексту формату А4 без урахування списку використаних джерел та додатків. Допускається відхилення обсягів роботи в межах плюс-мінус 10%. Орієнтовне співвідношення окремих частин дипломної магістерської роботи подане у таблиці 1. Таблиця 1. Співвідношення частин дипломної магістерської роботи
В цілому дипломна робота повинна мати таку структуру, яка подана в додатку 6. Кожний розділ основної частини, у свою чергу складається, як правило, з 2–3 підрозділів, конкретна кількість яких зумовлюється широтою дослідження. Проте треба дотримуватись збалансованої структури роботи, тобто відносної рівномірності за кількістю та обсягами підрозділів у кожному розділі роботи. Титул є першою сторінкою дипломної магістерської роботи і оформляється відповідно до вимог стандарту та Університету. Завдання на дипломну магістерську роботу містить мету, об’єкт і предмет дослідження, розгорнутий зміст (план) роботи, календарний графік виконання роботи. Завдання затверджується керівником дипломної магістерської роботи та завідувачем кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та логістики. У дипломній магістерські роботі подається перелік умовних скорочень, якщо в ній вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення, тощо. Зміст дипломної магістерської роботи визначається її темою і розміщується безпосередньо після переліку умовних скорочень, починаючи з нової сторінки. Зміст включає: вступ, послідовно перелічені назви усіх розділів та підрозділів; висновки; список використаних джерел; додатки. У вступі зазначається проблема, що потребує вирішення, ступінь її дослідження, обґрунтовується актуальність обраної теми, мета і зміст поставлених завдань, формулюється об’єкт і предмет дослідження, елементи наукової новизни, практична значущість, зазначають обраний метод (або методи) наукового дослідження, апробація результатів на підприємствах, організаціях, установах ( у разі наявності). Актуальність – обов’язкова вимога будь-якої дипломної роботи. Вступ починають з обґрунтування актуальності обраної теми дипломної роботи. Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та напрямів розв’язання проблеми, обґрунтування необхідності досліджень для підприємств та установ. Вміння обирати тему, правильно її зрозуміти й оцінити з точки зору її практичності, своєчасності й соціальної значущості, характеризує наукову зрілість і професійну підготовку автора дипломної магістерської роботи. Для з’ясування стану розробки обраної теми складається короткий огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема ще не розкрита (розкрита лише частково, або не в тому аспекті) і тому вимагає подальшого розроблення. Якщо такий висновок не випливає логічно з огляду, то студенту немає потреби розглядати обрану тему. В огляді називають і критично оцінюють публікації, що мають пряме і безпосереднє відношення до теми дипломної роботи. Від формулювання наукової проблеми і доведення, що та частина проблеми, яка є темою даної дипломної роботи, ще не розроблена і не висвітлена у спеціальній літературі, логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також зазначення конкретних завдань, які будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети. Це, як правило, робиться у формі перерахунку (вивчити..., описати..., проаналізувати..., знайти шляхи... та ін.). Формулювати завдання необхідно ретельно, оскільки опис їх розв’язання становить зміст розділів дипломної роботи. Обов’язковим елементом вступу є визначення об’єкту і предмету дослідження. Об’єкт – це явище або процес, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Об'єктом дослідження дипломної магістерської роботи є підприємство будь-якої форми власності, яке є юридичною особою і має самостійну фінансову звітність. Предмет – міститься в межах об’єкту. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне та часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Методи дослідження – це спосіб набуття достовірних наукових знань, умінь та практичних навичок у різних сферах діяльності. Вони є обов’язковими елементами вступу до дипломної магістерської роботи і необхідною умовою досягнення поставленої мети. Елементи наукової новизни повинні мати узагальнюючий характер і містити власні висновки та рекомендації з предмету діяльності. Практична значущість повинна містити результати самостійно проведених досліджень, що мають бути впроваджені в діяльність підприємств, установ, організацій. Апробація результатів роботи має містити назви статей, тез доповідей, підготовлених за матеріалами роботи, виступи на науково-практичних конференціях. У вступі описуються й інші елементи наукового процесу. До них, зокрема, відносять посилання, на якому саме фактичному матеріалі виконана дана робота. Тут подається характеристика основних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних) і вказуються методологічні засади проведеного дослідження. На завершення вступу доцільно подати структуру дипломної роботи, тобто навести перелік її структурних елементів і обґрунтувати послідовність їх розміщення. Обсяг вступу не повинен перевищувати 3-4 сторінки. Основна частина дипломної магістерської роботи складається з розділів (перший розділ – теоретико-методологічний; другий розділ – дослідницько-аналітичний; третій розділ – проектно-рекомендаційний, четвертий, спеціальний розділ - «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях») і підрозділів, які мають бути взаємопов’язані, а матеріал викладений послідовно і логічно із критичним аналізом теоретичних положень, статистичних даних, інформації різноманітного характеру. У розділах основної частини дипломної магістерської роботи детально розглядаються методика і техніка дослідження, узагальнюються результати. Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі дипломної магістерської роботи та повністю її розкривати. У першому (теоретико-методологічному) розділі дипломної магістерської роботи розглядаються теоретичні та методологічні аспекти досліджуваної проблеми, аналітичний огляд літературних джерел з предмета наукового дослідження, критично аналізуються різні погляди, здійснюється їх наукова класифікація, основні фактори впливу на стан і розвиток досліджуваного об’єкта тощо. Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та тенденції розвитку предмета дослідження, методологічні підходи повинні мати елементи полемічності, розкривати власну позицію щодо предмета дослідження. Це дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому - відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему. У цьому розділі подається також оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, визначається необхідність, доцільність окремих документів. Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо. Для констатації та обґрунтування загальнотеоретичних висновків та тенденцій доцільно використовувати дані, опубліковані у відповідних енциклопедіях, монографіях, довідниках, зарубіжних джерелах, у т.ч. з науко метричної бази Scopus. У другому (дослідницько-аналітичному) розділі студент, використовуючи фактичний матеріал та зібрану інформацію, аналізує та розкриває зміст понять на прикладі конкретних підприємств та організацій. Дослідження проблеми має здійснюватися на основі накопиченого і систематизованого матеріалу, групування та обробки даних, що дозволяє проводити кваліфікований аналіз, обґрунтовувати пропозиції у наступному розділі. Розділ має забезпечуючи логічну послідовність дослідження, стати перехідним до наступного третього розділу, поєднати набуті теоретичні знання, вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій. Дослідницько-аналітичний розділ повинен містити: - опис, характеристику сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження; - діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження; - ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та з залученням усіх теоретичних знань певного методичного інструментарію. Аналіз обов'язково повинен бути пов’язаний з методологічним матеріалом, розкритим у попередньому розділі. Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність досліджуваних процесів, що спостерігаються на підприємстві, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів. Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які обов'язково супроводжувати стислими коментарями. Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час переддипломної практики. Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики. На основі вивчення, опрацювання та узагальнення аналітичних матеріалів студент повинен виявити вплив позитивних і негативних чинників, встановити причину недоліків, оцінити можливості об’єкту дослідження щодо удосконалення тих чи інших напрямів діяльності. Завданням третього (проектно-рекомендаційного) розділу є розробка конкретних науково обґрунтованих пропозицій, проектів інноваційного характеру щодо вдосконалення управління та підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій. У цьому розділі розкривають також зміст та результати власних наукових досліджень, подаються конкретні методики та моделі. Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності підприємства мають відповідати напрямкам дослідження. Пропозиції повинні містити розгорнуте обґрунтування, бути пов’язані з наслідками аналізу, який проведено у другому розділі, відштовхуватися від виявлених відхилень, проблем та недоліків у діяльності підприємства. Запропоновані вдосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування. Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості. У четвертому розділі "Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях" коротко подається інформація про стан охорони праці в господарстві (на об’єкті дослідження), на території якого виконано дослідження. Згодом висвітлюють питання щодо дотримання вимог техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежних заходів. Далі необхідно навести приклади найнебезпечніших видів робіт, які студент зауважив під час проходження виробничої практики та провадження дослідження. Необхідно вказати також прийоми безпечної праці під час виконання цих робіт, щоб уникнути отруєнь, травм та інших нещасних випадків. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених в ньому результатів наукових та прикладних досліджень. Висновки до розділів повинні містити: - коротку сутність аналізу (мета, умови тощо); - коротку характеристику отриманого результату з цифрами і фактами; - характеристику новизни отриманого результату; - аналіз відповідності даних, передбачених теорією, з даними практики; - практичну цінність отриманого результату. Висновки і пропозиції, що наводяться в окремому розділі дипломної роботи, є заключною частиною роботи, стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті дипломної магістерської роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. У висновках не можуть з'явитися пропозиції, які не було розглянуто у третьому розділі. Заключна частина роботи передбачає також узагальнену оцінку виконаної роботи. Тут важливо звернути увагу на її головний сенс, отримані важливі сторони результатів наукового дослідження, нові наукові завдання, які постають у зв’язку з результатами проведеного дослідження. Для формулювання висновків і ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження на наукових заходах. Після загальних висновків розміщують список використаних джерел – одну із суттєвих частин дипломної роботи, що відтворює самостійну творчу роботу студента. До списку використаних джерел слід включати як ті джерела, на які у тексті є посилання, а також ті, які використано при викладі конкретних наукових положень. Список складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної та зарубіжної наукової, спеціальної літератури, фахових видань, інформаційних ресурсів Інтернету. До нього не включаються підручники, навчальні посібники. Студент зобов’язаний посилатися на джерела, з яких в дипломній роботі використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки для розробки власних проблем, задач, питань. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність цитування певних наукових робіт, повідомляють необхідну інформацію про них, допомагають з’ясувати їх зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання творів. Допоміжні або додаткові матеріали, які переобтяжують текст основної частини дипломної роботи, але необхідні для повноти її сприйняття, доцільно винести у додатки. У додатках наводяться допоміжні матеріали: копії документів, витяги із законодавчо-нормативних документів, звіти, інструкції, положення, правила, результати соціологічних та маркетингових досліджень, громіздкі таблиці, рисунки тощо. За рішенням кафедри, студенти пишуть реферат дипломної магістерської роботи, який містить загальну характеристику дипломної магістерської роботи (інформацію щодо структури, кількості додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел; обсяг дипломної магістерської роботи у сторінках) та стислий виклад основного змісту (за розділами), висновки та анотації. Обсяг реферату – до 3 сторінок з одиничним інтервалом та нумерацією сторінок окремо від нумерації сторінок дипломної магістерської роботи. Першою сторінкою реферату є його титульний аркуш, який не нумерується. Реферат дипломної магістерської роботи не потрібно підшивати разом з дипломною магістерською роботою. Зразок реферату наведено в додатку 12. В анотації, обсяг якої складає до 800 знаків, зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної магістерської роботи, основний зміст та результати дослідження. Перелік умовних позначень (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5-7. Анотація подається українською, російською та однією з іноземних мов (переважно – англійською) і розміщується на окремому аркуші разом з ключовими словами.
7. Виклад тексту дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботиТекст роботи повинен бути написаний літературною мовою, з використанням загальноприйнятої економічної та технічної термінології. Речення необхідно будувати чітко, стисло і не допускати різних тлумачень. Дипломна магістерська робота має бути написана державною мовою, науковим стилем, логічно та аргументовано. Виклад матеріалу повинен вестися від першої особи множини, наприклад: “приймаємо”, “знаходимо”. В тексті роботи повинні застосовуватися наукові терміни, позначення, визначення, встановлені відповідними стандартами та термінологічними словниками, а при їх відсутності – загальноприйняті в науковій літературі. Процес літературного оформлення роботи передбачає знання і дотримання певних вимог, а саме: 1) чіткість, зрозумілість, систематизація і послідовність викладу матеріалу; 2) доцільність поділу тексту на абзаци: кожен абзац містить самостійну думку, виражену одним чи кількома реченнями; абзац починається з нового рядка, з великої літери; 3) відсутність повторів, закінченість думки, скорочення занадто довгих, ускладнених речень, заміна їх простими; 4) уникнення необґрунтованих пропозицій та висновків; 5) дотримання єдиних умовних позначень і скорочень слів, які відповідали б загальноприйнятим нормам. Текстовий матеріал наукового твору вельми різноманітний. До нього (окрім розглянутих вище елементів) належать складні числівники, літерні позначення, цитати, посилання, перерахування та ін., тобто те, що при оформленні дипломної магістерської роботи потребує знання особливих техніко-орфографічних правил. У дипломних роботах гуманітарного і соціального напрямків використовується, як правило, цифрова та словесно-цифрова форма запису інформації. Розглянемо спочатку правила запису кількісних числівників. Прості числівники, якщо при них немає одиниць виміру, пишуться словами. Наприклад, п’яти верстатів (не 5 верстатів), на трьох зразках (не на 3 зразках). Складні кількісні числівники пишуться цифрами, за винятком тих, якими починається абзац (такі числівники пишуться словами). Числа зі скороченим позначенням одиниць виміру пишуться цифрами. Наприклад, 7 л, 24 кг, 312 т. Після стандартних скорочень одиниць виміру крапка не ставиться. При перерахуванні однорідних чисел (величин і відношень) скорочена назва одиниці виміру ставиться після останньої цифри. Наприклад, 3, 14 та 25 кг. Кількісні числівники узгоджуються з іменниками у всіх відмінкових формах, крім називного та знахідного відмінків. Наприклад, від п’ятдесяти гривень (родовий відмінок), шістдесяти банкам (давальний відмінок) тощо. У формах називного та знахідного відмінків числівники керують іменниками. Наприклад, є п’ятдесят (називний відмінок) гривень, (родовий відмінок) одержати п’ятдесят (знахідний відмінок) гривень (родовий відмінок). Кількісні числівники при записі їх арабськими цифрами не мають при написанні відмінкових закінчень, якщо вони супроводжуються іменниками. Наприклад, на 20 сторінках (не на 20-ти сторінках). При написанні порядкових числівників треба дотримуватися таких правил. Прості та складні порядкові числівники пишуться словами. Наприклад, третій, четвертий, двісті шостий. Винятком є випадки, коли написання порядкового номера обумовлено традицією, наприклад, 4-й Український фронт. Числівники, що входять до складних слів, у наукових текстах пишуться цифрами. Наприклад, 15-тонна вантажівка, 30-відсотковий розчин. Останніми роками все частіше використовуються форми без нарощування відмінкового закінчення, якщо контекст не припускає ніяких подвійних тлумачень, наприклад, у 3 % розчині. Порядкові числівники, позначені арабськими цифрами, мають відмінкові закінчення. При записі після риски пишуть: а) одну останню літеру, якщо вони закінчуються на голосний (крім “о” та “у”) або на приголосний звук; б) дві останні літери, якщо закінчуються на приголосний та голосний “о” та “у”. Наприклад, третя декада – 3-я декада (не 3-тя), п’ятнадцятий день – 15-й день (не 15-ий), тридцятих років – 30-х років (не 30-их), десятого класу (не 10-о або 10-ого), у сьомому рядку – у 7-му рядку (не 7-у або 7-ому). При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться тільки один раз. Наприклад, 1 та 2-го сорту. Після порядкових числівників, позначених арабськими цифрами, якщо вони стоять після іменника, до якого відносяться, відмінкові закінчення не ставляться. Наприклад, у розділі 3, на рис. 2. Також без відмінкових закінчень записуються порядкові числівники римськими цифрами для позначення порядкових номерів століть (віків), кварталів, томів видань. Наприклад, ХХ століття (не ХХ-е століття). Зверніть увагу: у тексті дипломної магістерської роботи потрібно притримуватися загальноприйнятих скорочень слів. Правила застосування скорочень регулюються державним стандартом України. Наведемо кілька загальноприйнятих умовних скорочень, що використовуються: а) після перерахування ( і т.ін. – і таке інше, і т.д. – і так далі, і т.п. – і тому подібне); б) при посиланнях (див. – дивись, пор. – порівняй); в) при позначенні цифрами століть і років (ст. – століття, ст.ст. – століття, р. – рік, рр. – роки). Існують також такі загальноприйняті скорочення: т.- том, н.ст. – новий стиль, ст.ст. – старий стиль, н.е. – наша ера, м. – місто, обл. – область, гр. – громадянин, с. – сторінки, акад. – академік, доц. – доцент, проф. – професор). Слова “та інші”, “і таке інше” всередині речення не скорочуються. Не допускається скорочення слів “так званий” (т.з.), “наприклад” (напр.), “формула” (ф-ла), “рівняння” (р-ня), “діаметр” (діам.). Наукові тексти відзначаються великою кількістю перерахувань (переліків), які складаються із закінчених, так і незакінчених фраз. Незакінчені фрази пишуться з маленьких літер і позначаються арабськими цифрами або маленькими літерами із напівкруглою дужкою, що закривається. Існують варіанти оформлення таких фраз. Перший варіант: перерахування складаються з окремих слів (або невеликих фраз без розділових знаків всередині), які пишуть в підбір з іншим текстом і відокремлюють один від одного комою. Наприклад: Турбіни поділяють на три види: 1) активні, 2) реактивні, 3) комбіновані. Другий варіант: перерахування складаються з розгорнутих фраз з власними розділовими знаками. Тут частини перерахування найчастіше пишуться з нового рядка і відокремлюються один від одного крапкою з комою. Наприклад: Новий верстат відрізняється від старого: а) наявністю щита, який є екраном; б) великою швидкістю обертання свердла; в) кращою ізоляцією електропроводки, розподільчих щитів і пульта управління. Коли частини перерахування складаються із закінчених фраз, вони пишуться з абзацними відступами, починаються з великих літер і відокремлюються один від іншого крапкою. Наприклад: За принципами дії автомобільні і мотоциклетні двигуни поділяються на дві основні групи: 1. Карбюраторні двигуни. До їх числа належать двигуни автомашин і двигуни мотоциклів.2. Дизельні двигуни. Це, насамперед, двигуни важких вантажних автомобілів, що працюють на дизельному паливі. Текст усіх елементів перерахування граматично підпорядковується головній ввідній фразі, яка передує перерахуванню. Основні ввідну фразу не можна переривати на прийменниках або сполучниках (на, із, від, те, що, як і т.ін.).
8. Оформлення дипломної МАГІСТЕРСЬКОЇ роботи8.1. Загальні вимогиДипломна магістерська робота складається із: - титульної сторінки; - зміст ; - перелік умовних позначень (при необхідності) - вступ; - основна частина; - висновки; - список використаних джерел; - додатки; До дипломної магістерської роботи додаються також: - реферат - відгук наукового керівника; - зовнішня рецензія; - завдання на дипломну магістерську роботу Завершену і оформлену належним чином роботу обов'язково підписує автор на титульній сторінці. Робота має бути набрана на комп’ютері на одному боці сторінок стандартного білого паперу формату А4 (210х297 мм). У друкованому варіанті текст розташовується через 1,5 міжрядкових інтервали (29-30 до рядків на сторінці). Шрифт текстового редактора Word Times New Roman , розмір 14 мм, вирівнювання – за шириною. Допускається розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах формату A3 (не більше за 40 рядків на сторінку). Текст дипломної магістерської роботи розміщується на аркуші з дотриманням таких розмірів берегів: з лівого боку - не менш за 25 мм, з правого - не менш за 10 мм, зверху - не менш за 20 мм, знизу - не менш за 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою. Абзаци в тексті починаються відступом, що дорівнює 1,25 мм від краю тексту. Вписувати у друкований текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення можна чорнилом, тушшю, пастою лише чорного кольору. При цьому щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту. Робота починається з титульного аркуша, на якому зазначають повну назву міністерства/відомства, найменування вищого навчального закладу, випускової кафедри, тему роботи, прізвище, ім'я та по-батькові й інші відомості про студента, прізвище, вчене звання (посаду) наукового керівника та консультанта (при наявності), місто і рік подання дипломної магістерської роботи до захисту. Скорочення у назвах міністерства/відомства, вищого навчального закладу та теми дипломної магістерської роботи не допускаються. Зразок титульної сторінки дипломної магістерської роботи подано в додатку 6. Зміст має відповідати плану роботи. На сторінці зі змістом напроти кожної складової дипломної магістерської роботи проставляються номери початкових сторінок усіх розділів та параграфів роботи. Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи з вступу і закінчуючи додатками. Назви розділів і параграфів у змісті і тексті мають бути тотожними. Перелік умовних позначень надається у вигляді окремого списку, який розміщується перед змістом, після завдання. Перелік слід друкувати у дві колонки, у лівій за абеткою наводяться скорочення,у правій – детальне розшифрування. Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", “Висновки”, "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкуються великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки). Заголовки друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки, а назви підрозділів - відразу після закінчення попереднього. Не можна вміщувати заголовок внизу однієї сторінки, а текст починати з іншої. Переноси слів в заголовках на допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам основного тексту (20 мм). 8.2. НумераціяНумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Нумерація сторін дипломної магістерської роботи має бути наскрізною (включаючи ілюстрації) і проставляється у проставляється у правому верхньому куті сторінок роботи (без крапки після неї). Першою сторінкою дипломної магістерської роботи є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші, аркушах завдання та аркуші змісту номер сторінки не ставиться. Нумерація сторінок проставляється починаючи зі «Вступу». ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ не нумерують. Номер розділу ставиться після слова "РОЗДІЛ", без крапки, а потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами. Кожний розділ починається з нової сторінки Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка. Наприкінці номера підрозділу ставиться крапка. Наприклад: “1.4" (четвертий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Наприкінці заголовка крапка не ставиться. 8.3. Графічний матеріалГрафічний матеріал – рисунки, схеми, діаграми, графіки, які застосовують для встановлення властивостей або характеристик об’єкту, а також для кращого розуміння тексту роботи. Зміст ілюстрацій має доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати думки автора, і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем. Ілюстрації (схеми, графіки тощо) слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках роботи, то їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні матеріали, розміри яких є більші за формат А4, рекомендується розміщувати в додатках. Ілюстрації повинні бути розміщені так, щоб їх було зручно розглядати без повороту дипломної магістерської роботи чи з поворотом за годинниковою стрілкою. Креслення, внесені у роботу, повинні бути виконаними за правилами ЕСКД. Розрахункові схеми необхідно виконувати у масштабі. На схемах слід, за можливістю, наводити позначення всіх розмірів, які входять у розрахунок. На графіках, які містять дослідні криві, слід показувати точки, які безпосередньо одержали з дослідів. Якщо на графік наноситься сітка, то стрілки на координатних осях не зображаються. Якщо сітки немає, то вісь закінчується стрілками. На осях повинні бути зроблені підписи чи позначення величин, за якими вони викладені. Якщо на осях є поділки, то необхідно вказати одиниці величин. Всі ілюстрації однакового характеру (наприклад, всі розрахункові схеми, діаграми тощо) слід оформлювати за одним зразком. Приклад побудови графіка та його оформлення поданий на рис. 2. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка наприклад: "Рис. 1.2" (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Ілюстрації при необхідності можуть мати найменування та пояснюючі дані (наприклад, розшифровку позицій на рисунку та ін.). При першому посиланні на рисунок вказують його повний номер (наприклад, «рис.1.2»), при повторному посиланні добавляють «див.» (наприклад, «див. рис. 1.2»). Діаграми будуються за зразками, наведеними в рис.3., рис. 4. 8.4. ТаблиціЦифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Слово “Таблиця” та її назву починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки граф треба починати з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. При цьому по тексту слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад «…у табл..2.1.». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись», наприклад «див.табл.3.2». Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під другою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – бокових. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те саме”, а далі – лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів не слід. Якщо цифрові або інші дані в певному рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Таблиці нумерують арабськими цифрами наскрізною нумерацією у межах розділу, за винятком тих, що розміщені в додатках. У правому верхньому куті розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка наприклад: Таблиця 2.3 (третя таблиця другого розділу). Назву таблиці друкують жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться, наприклад: "Продовження табл.2.3". У таблицях слід обов'язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитись у відповідності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Таблиці цифрових даних будують за зразком, наведеному в таблиці 2. Таблиця 2. Таблиця 1. Стан зовнішнього боргу України (млн. дол. США)*
* Джерело: офіційний сайт Національного банку України 8.5. ФормулиФормули в дипломній роботі нумеруються в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули зазначають на рівні формули у круглих дужках у крайньому правому положенні , наприклад: “(3.1)” (перша формула третього розділу). Посилання на формули надають порядковим номером формули в дужках, наприклад «….. у формулі (2.1.)» Словесний текст математичного опису чи технічного розрахунку повинен бути точним і утворювати одне ціле з формулами. Формула не може стояти після крапки, яка стоїть у кінці попереднього тексту. Розміщувати формули слід посередині рядка. Всі символи і числові коефіцієнти у формулі повинні бути розшифровані. Їх розшифровують, якщо вони не були обумовлені раніше, безпосередньо під формулою, у тій же послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок розшифровки починають словом «де» без двокрапки після нього, наприклад: Квиб = ОФв / ОФп, (1.1) де Квиб – коефіцієнт вибуття основних засобів; ОФв – вартість основних засобів, які вибули за період; ОФп – вартість основних виробничих запасів на початок періоду. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). 8.6. ПосиланняПід час роботи з різними джерелами науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований матеріал, оскільки найменше скорочення може спотворити зміст, викладений автором. У тексті роботи треба давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, завдання, питання, дослідження. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають потрібну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати зміст, мову тексту, обсяг. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, в посиланні треба точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке посилаються. Посилання в тексті роботи на джерела наводять у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки. Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга – номеру сторінки, наприклад: [1, с.39]. Допускається посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера. Приклад: Цитата в тексті: “… Щорічно в Україні утворюється 1,7 мільярдів тонн різноманітних твердих промислових відходів…” [6]. Відповідний опис у переліку посилань: 6. Бент О.Й. Про розробку концепції ресурсозбереження в мінерально-сировинному комплексі України // Мінеральні ресурси України. – 1995. – № 2. – С. 20-21. Посилання на ілюстрації в роботі вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: “рис. 1.2”. Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: “у формулі (2.1)”. На всі таблиці роботи мають бути посилання в тексті, при цьому слова “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “у табл. 1.2”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл.1.3”. 8.7. ДодаткиДодатки до дипломної магістерської роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприяння роботи: - реальні документи підприємства; - рекламні матеріали; - проміжні математичні доведення, формули, розрахунки; - таблиці допоміжних цифрових даних; - інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, що розроблені в процесі виконання роботи; - ілюстрації допоміжного характеру. На практиці до числа обов’язкових документів які наводять в додатках відносять матеріали бухгалтерського обліку та звітності, а саме: ф. №1 «Баланс підприємства», ф. №2 «Звіт про фінансові результати підприємство», оборотні відомості по окремих бухгалтерських рахунках, собівартість продукції та робіт, тарифи та ціни на послуги, тощо. Додатки оформляються як продовження дипломної магістерської роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожен додаток друкується з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту сторінки. У крайньому правому куті рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" (але без знака №) і поряд - велика літера, що позначає додаток. Наприклад: «Додаток Б». Додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г,Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Єдиний додаток позначається як додаток А. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: "А.2" - другий розділ додатка А; "В.3.1" - перший підрозділ третього розділу додатка В. якщо зміст додатка не вміщується на одну сторінку то на наступній у крайньому правому куті зазначається «Продовження додатку…..» Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: "рис. Д.1.2" - другий рисунок першого розділу додатка Д; "формула (А. 1)" - перша формула додатка А.
9. Правила оформлення бібліографічного опису9.1. Бібліографічні списки та їх значенняБібліографічні списки - важлива і невід’ємна складова частина дипломних робіт. Вони є показником професійного кругозору дослідника, знайомства з літературними джерелами за темою опису. Список літератури - обов’язковий елемент довідкового апарату друкованої праці. Бібліографічний список до дипломної магістерської роботи повинен бути чітким і виразним у оформленні. Культура списку визначається не тільки повнотою добору, включених до нього документів, але і раціональністю побудови, наявністю і формою зв’язку з текстом, повнотою і достовірністю бібліографічних відомостей, дотриманням вимог стандартів та інших нормативних і методичних документів. Оптимально організований список цитованої і згаданої літератури значно підвищує престиж дипломної роботи, збільшує ефективність її використання. Бібліографічний список розміщують у кінці роботи після основного тексту перед додатками. Всі бібліографічні записи в бібліографічних списках мають бути пронумеровані, що дає уяву про розміри списку, полегшує його використання. Нумерація є суцільною для всього бібліографічного списку, номер ставиться перед бібліографічним записом і відокремлюється від нього крапкою. Форма зв'язку бібліографічного списку з текстом: — якщо позиції в бібліографічному списку пронумеровано, в тексті в квадратних дужках наводять номер відповідного бібліографічного запису. Наприклад: "Валовий внутрішній продукт на одного працюючого в Україні складає тільки 15% аналогічного показника США [16, с. 17]. — якщо бібліографічні записи не пронумеровано, то в тексті в круглих дужках вказують прізвище автора (з ініціалами чи без, але однаково у всьому виданні) або перші три слова назви при відсутності автора. Наприклад: Методика вимірювань аналогічна описаній раніше (Цидилковський І. М., 2006). Заголовки бібліографічного списку до дипломної магістерської роботи відповідають стандартній рубриці: “Список використаних джерел”. Список інформує про використані, цитовані документи, що дозволяє акумулювати, як правило, найважливішу бібліографічну інформацію за темою публікації про статті, огляди, монографії та ін., використані автором у роботі, підтвердити достовірність і точність запозичень: цитати, ідеї, факти, таблиці та ін., на основі яких будується дослідження. Зміст списку визначається автором самостійно. Особлива увага приділяється відображенню літератури останніх 3-5 років, як показник інформованості автора по сучасний стан досліджуваної теми. В бібліографічному списку літератури використовується наскрізна нумерація всіх джерел. Як правило, обсяг списку не повинен перевищувати 5 % обсягу рукопису. Оптимальний обсяг вивченої літератури при написанні дипломної магістерської роботи - 40-50 джерел. Бібліографічні описи, які включаються до списку, розміщуються в певному порядку. Найбільш поширеними є такі варіанти: алфавітний, хронологічний, систематичний, нумераційний (в порядку першого згадування публікацій в тексті). При написанні дипломної магістерської роботи використовується алфавітна побудова списку використаних джерел. При алфавітній побудові списку використаних джерел бібліографічні записи розміщують чітко за алфавітом прізвищ та ініціалів авторів, або перших слів назв за принципом "слово за словом". У назвах, що починаються з прийменників чи артиклів, останні розглядаються як окремі слова. Тобто бібліографічний запис "До питання…" буде стояти в бібліографічному списку раніше від бібліографічного запису "Документи…". Основні правила алфавітного розміщення бібліографічних записів: а) при збігу першого слова назви: — за алфавітом другого слова і так далі; б) праці одного автора: — за алфавітом першого слова назви окремих творів; г) при збігу прізвищ та ініціалів авторів: — за алфавітом праць; д) різними мовами: — спочатку українською (російською) мовою чи мовами з кириличним алфавітом; — потім мовами з латинською графікою. Всі описи повинні бути пронумеровані (без пропусків), щоб діяла єдина цілісна система та був зручним пошук. Зовнішня композиція списку використаної літератури обумовлена необхідністю виділити із загального масиву алфавітних записів наступні класи документів: 1. Документи, що формують методологічну базу досліджень: (першоджерела, монографії, праці корифеїв науки); 2. Офіційні документи: - Конституція (основний Закон); - Закон України та інші акти Верховної Ради України; - Укази та Розпорядження Президента України; - Постанови та Розпорядження Кабінету Міністрів України; - Нормативно-правові акти Національного Банку України; - Нормативні акти Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України; - Тематичні збірки офіційних документів; - Програми, Устави, Концепції, матеріали засідань сесій Верховної Ради України; - Доповіді та виступи керівників держави; - Документальні джерела, що складають фундаментальну базу досліджень; - Джерела фактографічної інформації; - Статистичні збірники, щорічні видання, історичні документи, автореферати дисертацій, збірники наукових праць. Всі інші матеріали, які входять до списку, розміщуються за алфавітом прізвищ авторів та назв книг чи статей. Алфавітна побудова списку найбільш поширена в практиці. 9.2. Бібліографічний опис: поняття та правила складанняБібліографічний опис – це сукупність бібліографічних відомостей про документ (автор, назва документу, місце і рік видання, загальна кількість сторінок тощо), записаних за певними правилами й призначена для його ідентифікації та загальної характеристики. Бібліографічний опис дає уявлення про зміст, вид, читацьке призначення документа. Без нього неможливо написати рецензію, реферат, огляд літератури, послатися на певне дослідження у науковому, навчальному виданні. Завдяки цьому бібліографічний опис широко використовується у науковій та інформаційній діяльності. Правила складання бібліографічного опису регламентуються державним стандартом «ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Об’єктами бібліографічного опису є всі види опублікованих та неопублікованих документів на будь-яких носіях. Для забезпечення максимально точного бібліографічного опису його складають у тому вигляді, в якому він представлений в об’єкті опису, безпосередньо маючи документ перед очима (“de vizu”). Найбільш повним джерелом для складання описів книг, серійних видань та їхніх частин є титульний лист, титульний екран (перша або остання сторінка газети, перший аркуш тексту складової частини, титульний екран електронного ресурсу та ін.), на якому розташовані основні відомості видання. При відсутності у виданні необхідних відомостей вони можуть бути запозичені з інших джерел або сформульовані укладачем опису. У такому випадку наведені відомості подаються у квадратних дужках [Б. в.] (без видавництва), [авт.-упоряд. І. А Зязюн] (автор-упорядник І. А. Зязюн). Квадратні дужки застосовуються у межах однієї області. Якщо суміжні елементи відносяться до різних областей, то кожен елемент береться в окремі квадратні дужки. Бібліографічний опис, як правило, складається мовою тексту видання. Опис може складатися також мовою, якою подано місце видання та назва видавництва, коли текст написаний іншою мовою. У такому разі мову тексту документу вказують в описі. Загальне позначення матеріалу та відомості, що відносяться до назви, якщо вони складаються з одного слова, не скорочується, а саме: підручник, монографія, енциклопедія та ін. Обов’язковими елементами бібліографічного опису є: - перші відомості про відповідальність в усіх областях (в області назви та відомостей про відповідальність, області видання, області серії); - додаткові відомості про видання; - ім’я видавця, розповсюджувача тощо; - основна назва серії та підсерії; - Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN); - номер випуску серії чи підсерії; - окремі примітки в описі певних видів документів (в описі електронних ресурсів – примітки про джерело основної назви, примітки про системні вимоги). У бібліотечному описі елементи розташовуються відповідно до схеми. Відомості, що відносяться до заголовку. Відомості, що відносяться до заголовку, містять інформацію, що розкриває і пояснює основний заголовок, відомості про вигляд, жанр, призначення твору, вказівку про те, що документ є перекладом з іншої мови, і т.п. В списку такі відомості пишуть з маленької букви і їм передує знак двокрапка з пропуском. Кожним подальшим різнорідним відомостям про заголовок також передує знак двокрапка, наприклад: Введення в психоаналіз : лекції : пер. з англ. Відомості про відповідальність. Відомості про відповідальність містять інформацію про осіб і організації, що брали участь у створенні інтелектуального, художнього або іншого змісту твору, що є об'єктом опису. У списку відомості про відповідальність записують в тій формі, в якій вони вказані в джерелі інформації. Першим відомостям про відповідальність передує знак скісна риска, а подальші групи відомостей відокремлюють одна від одної крапкою з комою. Однорідні відомості усередині групи відокремлюють комами, наприклад: / відп. ред. В. Н. Терещенко ; Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту Область видання. У списку відомості про видання наводять у формулюванні і в тій послідовності, в якій вони подані в документі. Порядковий номер перевидання указують в цифровій або словесній формі, записують арабськими цифрами, наприклад: 5-е изд. Изд. 2-е Область вихідних даних. У списку назву місця видання наводять у формі і відмінку, вказаному в документі, наприклад: Саратов В Можайске Якщо вказано декілька місць видання, то приводять назву, виділену поліграфічним способом або вказану першою в джерелі інформації. Опущені відомості відзначають скороченням [та ін.]. Можуть бути наведені назви другого і подальших місць видання, відокремлювані одне від одного крапкою з комою, наприклад: Спб. [та ін.] або . – М ; Спб. ; Париж За відсутності в документі імені або (найменування) видавця або місця видання в квадратних дужках з маленької букви наводять скорочення [б. и.], [б. в.] або [б. м.]. Якщо в джерелі не вказана дата публікації, то наводять передбачувану дату видання [1940?]; [ок. 1900]; Область серії. У списку слово «серія» не скорочують і назву серії пишуть повністю в круглих дужках, наприклад: (Серія «Формування здорового способу життя») (Національний стандарт України) Застосування маленької букви. У списку джерел з маленької букви пишуть відомості, що відносяться до заголовку (підруч. для вузів, матеріали конф., повість і т. д.), відомості про відповідальність (ред., упоряд., редкол. та ін.), дані про кількість томів в багатотомному виданні та ін., наприклад: Психология: учеб. для вузов Психология: словарь / отв. ред. Гончарук П. В. Словарь русского языка: в 2 т. Розділові і математичні знаки. У списку між прізвищем та ініціалами автора кома не ставиться. Знак квадратні дужки [ ] застосовується для вказівки відомостей бібліографічного опису, узятих не з лицьового боку титульного листа, а з інших місць джерела. В кінці бібліографічного опису ставиться крапка. Кожній області опису, окрім першої, передує знак крапка і довге тире, який ставиться перед першим елементом області. Якщо перший елемент відсутній, знак крапку і тире ставлять перед подальшим елементом, приписний знак якого в цьому випадку опускають. Виняток становлять знаки круглі і квадратні дужки, які зберігаються і після знаку області. Для чіткішого розділення областей і елементів, а також для розрізнення приписної граматичної пунктуації застосовують пропуски в один друкарський знак до і після знаку, встановленого Держстандартом. Пропуски ставляться також між ініціалами. Виняток становлять крапка і кома – пропуски залишають тільки після них, наприклад: Власов П. А. Педагогика. – 2- изд, доп. – Спб. : Пітер, 2008. – 345 с. Круглі і квадратні дужки розглядають як єдиний знак, попередній пропуск знаходиться перед першою (відкриваючою дужкою), а подальший пропуск – після другої, (що закриває), дужки. Скорочення. Скорочення слів та словосполучень допускаються відповідно з державними стандартами: «ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила»; У відповідності до стандарту не можна скорочувати перші три слова в назві. Частина довгої назви може бути пропущена, а пропуск позначений трьома крапками (...). Уніфіковані форми скорочень на російській та латинській мовах: и другие et alii) – и др. (et. al.); и так далее (et cetera) – и т. д. (etc.); то есть (id est) – т. е. (i. e.); без места (sine loco) – б. м. (s. l.); без издателя (sine nomine) – б. и. (s. n.). Збільшення потоку електронних ресурсів привело до необхідності бібліографічного опису документів на електронних носіях. В якості електронного ресурсу виступають: магнітні диски, оптичні диски, касети та ін. Бібліографічний опис електронних ресурсів підпорядковується загальним правилам стандартного бібліографічного опису. Приклади оформлення Списку використаних джерел подані у додатку 7. 10. зАХИСТ ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ10.1. Підготовка дипломної магістерської роботи до захистуДержавна атестація магістра передбачає захист дипломної магістерської роботи, яка є підсумком навчання за спеціальністю. До захисту дипломної магістерської роботи допускаються студенти, які успішно та повною мірою виконали навчальний план. Оформлена дипломна робота подається студентом науковому керівникові для одержання перевірки у строки, визначені у завданні на виконання дипломної магістерської роботи. Керівник надає відгук на дипломну магістерську роботу, в якому визначається: актуальність дослідження,
Типовий бланк відгуку наукового керівника розміщений у додатку 8. Дипломна магістерська робота обов’язково повинна мати відгук (рецензію) зовнішнього рецензента. Рецензентами можуть бути: фахівці практики, науковці, викладачі вищих навчальних закладів, тощо. Зовнішня рецензія подається у письмовому вигляді в довільній формі. Під час рецензування дипломної магістерської роботи рекомендується визначати:
Рецензія надається письмово. Зважаючи на теоретичний рівень роботи, глибину аналізу, логіку та стиль викладання, обґрунтованість розроблених заходів та їхню практичну значущість, рецензент робить висновок щодо рекомендацій до захисту ( рекомендовано або не рекомендовано) у державній екзаменаційній комісії. Перед подачею дипломної магістерської роботи до захисту, вона обов’язково має пройти перевірку на плагіат. Подана до захисту дипломна магістерська робота повинна мати на титульній сторінці підписи студента, наукового керівника, консультанта (за потреби). Зразок оформлення рецензії поданий у додатку 10. 10.2. Захист дипломної магістерської роботиПопередній захист дипломної магістерської роботи студент проходить на кафедрі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та логістики. Студенти, дипломні магістерські роботи яких на попередньому захисті були оцінені позитивно, допускаються на захисту на засіданні ДЕК. Захист дипломної магістерської роботи відбувається прилюдно на засіданні Державної екзаменаційної комісії, склад якої затверджується у встановленому порядку. Захист роботи відбувається за графіком роботи Державної екзаменаційної комісії, який оголошується на факультеті не пізніше, ніж як за тиждень до початку роботи ДЕК. Державній екзаменаційній комісії на кожного випускника подаються:
Черговість захисту встановлюється випускною кафедрою і своєчасно повідомляється студентам. Після допуску студента до захисту дипломної магістерської роботи розпочинається заключний і відповідальний момент – захист дипломної магістерської роботи перед ДЕК. Погана підготовка і невміла доповідь можуть викликати зниження оцінки, а тому підготовці до захисту студент-випускник повинен надати важливого значення. Підготовка студента до захисту складається з таких моментів:
Для доповіді на засіданні ДЕК випускнику виділяється не більше від 7-10 хвилин. Під час прилюдного захисту студент доповідає і демонструє основні положення результатів дослідження, відповідає на запитання членів ДЕК та інших присутніх на захисті фахівців. Головну увагу в доповіді (не менше ніж 70% часу) відводиться практичній і експериментальній частині, висновкам і рекомендаціям, сформульованим за результатами дослідження. Можна рекомендувати орієнтовано таку структуру доповіді:
Відповідно до розподілу часу складаються тези, конспект доповіді. Наявність тез гарантує якість і чіткість виступу. Читати тези під час захисту не рекомендується: текст потрібен тільки для підготовки до виступу. Дозволяється зачитати лише висновки і пропозиції. Слід підготувати не менше від двох і не більше від п’яти таких наочних матеріалів. Схеми, діаграми, таблиці, графіки виконують на аркушах креслярського паперу стандартного формату і вивішують на стендах перед захистом. З метою кращої підготовки до захисту можна рекомендувати відвідання захисту своїх товаришів. Виступ повинен бути чітким і лаконічним, не слід відступати від раніше побудованої схеми відповіді. Захист роботи проходить у такому порядку:
Секретар комісії протоколює процедуру захисту. Окремо визначається думка членів ДЕК про практичну цінність і рекомендації щодо використання пропозицій автора. Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні ДЕК виноситься її рішення. В разі незгоди членів ДЕК, Голові комісії надається два голоси. Рішення комісії оголошується Головою ДЕК в той же день. 10.3. Загальні критерії оцінювання дипломної магістерської роботиПідсумкову, диференційовану оцінку дипломної магістерської роботи визначає ДЕК. Її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає. Автор дипломної магістерської роботи має продемонструвати вміння:
Критерії оцінювання дипломної магістерської роботи є:
Результати захисту дипломних магістерських робіт оцінюються з використанням Європейської кредитно-трансфертної системи (ЄКТС) (за шкалою «A», «B», «C», «D», «E», «FX», «F»); національної системи («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Робота до захисту не допускається. Представлена науковому керівникові на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням термінів, встановлених регламентом. Виконана не самостійно. Структура не відповідає вимогам. Зміст роботи не розкриває її теми. Відсутня зовнішня рецензія та відгук наукового керівника. Студенти, які одержали під час захисту незадовільні оцінки, відраховуються з Університету, отримуючи академічну довідку. До повторного захисту дипломна робота може бути подана протягом одного року після закінчення навчання в Університеті.
ДодаткиДодаток 1 Орієнтована тематика дипломних робітспеціальності 8.03060104“ МЕНЕДЖМЕНТ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ” освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”
Додаток 5 Зразок плану дипломної магістерської роботи освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”Кредитування реального сектору економіки України міжнародними фінансовими організаціями План ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КРЕДИТУВАННЯ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ 1.1. Сутність категорії «реальний сектор економіки» 1.2. Міжнародні фінансові організації: сутність, види, функції 1.3. Експортні кредитні агенції та їх роль в підтримці кредитування реального сектору РОЗДІЛ 2. КРЕДИТУВАННЯ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ БАНКАМИ В РАМКАХ ПРОГРАМ СПІВПРАЦІ З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ 2.1. Сутність програм кредитування за підтримки експортно-кредитних агентств 2.2. Оцінка динаміки та структури кредитного портфелю, сформованого за підтримки міжнародних фінансових організацій 2.3. Аналіз ефективності програм кредитування малого сектору економіки РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КРЕДИТУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 3.1. Особливості кредитування реального сектору економіки міжнародними фінансовими організаціями 3.2. Особливості ціноутворення кредитів міжнародних фінансових організацій 3.3. Ефективність використання коштів міжнародних фінансових організацій ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ Додаток 6 Структура дипломної магістерської роботи
Додаток 8 Приклади оформлення бібліографічного опису
Зразок оформлення рефератуРЕФЕРАТ Дипломна робота на тему «Ефективність реалізації інвестиційних проектів та напрямки її підвищення» містить 139 сторінок, 30 таблиць, 10 рисунків, список літератури з 57 найменувань, 3 додатки. Актуальність теми. Прагнення суб’єктівгосподарювання до економічного розвитку завжди наштовхується на необхідність розв’язанняінноваційних завдань. І цілком очевидно, що у найближчій і довгостроковій перспективі максимізація саме інноваційного фактору стане вирішальною умовою стійкого розвитку економіки України. Цим шляхом йдуть розвинуті країни, і в нашого суспільства є всі передумови орієнтуватися на нього. Але, незважаючи на досить високий рівень науки, відомі в світі наукові школи, наявність значної кількості фахівців з вищою освітою у народному господарстві, запас нереалізованих винаходів, в Україні спостерігається суттєва інноваційна криза промислового виробництва. Така ситуація потребують розв’язання проблеми активізації інноваційної діяльності підприємства. Запорукою цього можуть стати науково обґрунтовані й розроблені питання стосовно спроможності суб’єктів господарювання до інноваційної діяльності, наявності необхідних передумов, методів та інструментів для здійснення такої діяльності. Метою дипломної роботи є розробка інвестиційного проекту та шляхів підвищення його ефективності. Завдання роботи:
Предметом дослідження є особливості вдосконалення інвестиційних проектів. Об’єктом дослідження є проект запровадження нової технології зв’язку в мережі мобільного оператора зв’язку ПрАТ «МТС-Україна». Інструментарій. Методологічною основою проведеного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії х проблем запровадження інноваційної та інвестиційної діяльності на підприємстві. Загальний підхід до визначення суті предмету дослідження базується на основі системного аналізу. Для розкриття економічної суті явищ застосовуються методи аналізу та синтезу. Сформульовані результати дослідження в дипломній роботі, наукові положення та пропозиції можуть бути використані для підвищення ефективності інвестиційних проектів на реальних підприємствах. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |