МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ 

ІНСТИТУТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗДОРОВ’Я ТВАРИН 

 

Факультет ветеринарної медицини

 

Методичні рекомендації до виконання і захисту дипломних робіт з курсу Ветеринарна медицина

для аграрних вищих навчальних закладів

 

Дніпропетровськ – 2013

Методичні рекомендації до виконання і захисту дипломних робіт / Дніпропетр. держ. агр. ун-т. Дніпропетровськ, 2013. – 64 с. 

Викладено методичні рекомендації з підготовки, структури, оформлення та порядку захисту дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму підготовки 6.110101 “Ветеринарна медицина”. Наведено загальні вказівки та вимоги до підготовки і проведення експериментальних досліджень, оформлення дипломної роботи, порядку її захисту. 

Розроблені у відповідності ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» / наказ Держстандарту України № 58 від 23.02.1995; ГОСТ 2.105 – 95«Межгосударственный Стандарт. Единая система конструкторской документации», Минск, 1.06.1996;  ГОСТ 2.102-68 «Единая система конструкторской документации. Виды и комплектность конструкторских документов» / Москва, стандартинформ, 1.04.2007, 25с.; ГОСТ 2.201-80 «Единая система конструкторской документации. Обозначение изделий и конструкторских документов» / Москва, государственный стандарт, 1.08.1987, 14с.; навчально-методичного посібника «Дипломне проектування у вищих навчальних закладах Мінагрополітики України» /За ред. Т.Д. Іщенко, І.М. Бендери. – К.: Аграрна освіта, 2006. – 256с.

Для викладачів-керівників дипломних робіт та студентів факультету ветеринарної медицини ДДАУ. 

Укладачі: П.М.Гаврилін, О.А.Ткаченко, І.А.Бібен, В.В.Зажарський, С.М.Масліков, Л.І.Шендрик, Л.М.Степченко, Н.І.Суслова, Д.М.Масюк, В.Г.Єфімов, Н.М.Тішкіна, В.М.Сухін, Е.В.Єсіна, В.О.Сапронова 

Рецензенти:

доктор вет. наук, професор  М.П. Високос

доктор вет. наук, професор  П.П. Антоненко

Методичні рекомендації розглянуто і ухвалено до друку науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини  ДДАУ                            7 лютого 2013 року, протокол № 3.

ВСТУП 

Новітні технології годівлі і вирощування сільськогосподарських тварин, поява нових порід і ліній, надвисока концентрація поголів’я вимагають корінних змін у ветеринарному обслуговуванні агропромислових підприємств.

Закон України «Про ветеринарну медицину», прийнятий Верховною Радою України 16 червня 2006 року, визначає загальні, спеціальні, організаційні та фінансові основи ветеринарної медицини, регламентує діяльність її органів відповідно до міжнародних вимог, визначає правові положення різноманітних структур ветеринарної служби та ветеринарно-санітарного контролю.

В такій ситуації вимоги до підготовки фахівців ветеринарної медицини значно зростають. Ветеринарний лікар повинен пройти якісну теоретичну та практичну підготовку щодо діагностики і лікування захворювань тварин. Особлива увага приділяється підготовці і захисту дипломних робіт, як кінцевому  етапу навчального процесу. Вона направлена на об’єднання отриманих за період навчання знань, розвиток аналітичних здібностей студента і закріплення основ клініко-морфологічного мислення.

В процесі виконання дипломної роботи студент набуває елементарних навичок проведення науково-дослідної роботи, вчиться логічно і послідовно формулювати свої висновки, а також обґрунтовувати пропозиції виробництву.

Окрема увага приділяється презентації і захисту дипломної роботи студентом, що характеризує рівень професійної обізнаності, а також  вміння спілкуватися з професійних питань.

Великий потік науково-технічної інформації вимагає від сучасних фахівців вміння швидко зорієнтуватися у великій кількості джерел, проаналізувати і знайти вірне рішення тієї чи іншої проблеми, що дуже часто виникають перед спеціалістами ветеринарної медицини у практичній діяльності.

В даних рекомендаціях викладено методику виконання дипломної роботи, вимоги до її оформлення та подання до захисту.

ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ 

Дипломна робота є завершальним етапом підготовки фахівця за напрямом підготовки 6.110101 “Ветеринарна медицина”.

Характер дипломних робіт може бути:

- експериментальним;

- експериментально – виробничим;

- статистичним.

Експериментальні роботи виконуються в лабораторних умовах, експериментально – виробничі – в конкретних виробничих умовах господарства, ферми, цеху, а статистичні ґрунтуються на вивченні ситуації розвитку і поширення окремих захворювань протягом останніх кількох років та аналізу ефективності лікувально-профілактичних заходів. Дипломна робота може поєднувати в собі елементи всіх видів досліджень.

Керівником дипломної роботи призначають науково-педагогічних працівників, які мають науковий ступінь (вчене звання) і відповідну фахову підготовку.

При виконанні дипломної роботи необхідно, виходячи з поставлених завдань, скласти план роботи, визначити місце і обсяг досліджень, розробити схему досліду, написати і освоїти методику проведення досліджень, передбачити очікувані результати і календарні строки виконання розділів теми. Результати експериментальних досліджень дипломник систематично і старанно повинен записувати в щоденник або спеціальний журнал. В окремих випадках записи оформляються у формі протоколів.

Важливе місце в дипломних роботах займає проведення необхідних лабораторних досліджень (гематологічних, біохімічних, копрологічних, бактеріологічних, вірусологічних, гістологічних і ін.).

Дипломну роботу необхідно забезпечити якісними і змістовними таблицями, ілюстраціями (схемами, діаграмами, фотографіями тощо). 

Основні вимоги до дипломних робіт: 

- цілковита відповідність темі, меті і завданням;

- актуальність, виконання на рівні сучасних досягнень науки і техніки;

- спрямованість на вирішення практичних завдань майбутньої діяльності;

- опрацювання спеціальної наукової і методичної літератури;

- використання сучасних засобів обчислювальної техніки;

- пов'язування з планами наукових досліджень керівника, кафедри;

- конкретність викладу;

- обґрунтованість висновків;

- точність і відповідність використаної спеціальної термінології.

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 

Вибір і затвердження теми: 

- тематика дипломних робіт майбутніх молодших лікарів ветеринарної медицини повинна бути актуальною і базуватись на матеріалах експериментальних досліджень та виробничих дослідів;

- теми дипломних робіт визначаються кафедрою за особистими письмовими заявами студентів і з урахуванням їх побажань, нахилу, практичного досліду, наявності відповідних умов у тваринницьких господарствах та ветеринарних закладах;

- назва дипломної роботи за поданням відповідної кафедри закріплюється за студентом наказом ректора агроуніверситету;

- тематика дипломних робіт розробляється кафедрами і затверджується науково-методичною радою факультету. Конкретні теми дипломних робіт щороку поновлюються, аналізуються і затверджуються на кафедрах. З переліком затверджених тем дипломних робіт (додаток 2) студент може ознайомитись і вибрати відповідну тему або запропонувати свою, обґрунтувавши доцільність її виконання;

- при виборі теми дипломної роботи необхідно також враховувати місце проходження практики. Основним критерієм при виборі теми дипломної роботи є науковий і практичний інтерес студента. Передовсім це стосується студентів, які тривалий час цілеспрямовано працювали і збирали матеріал з цієї чи подібної теми, брали участь у роботі науково-студентського гуртка прикафедрі або науковій лабораторії;

- після визначення теми студент пише заяву на ім’я ректора про дозвіл на виконання роботи з обраної теми та призначення керівника. Заяву візують керівник теми, завідувач кафедри і декан факультету (додаток 3). 

Завдання на виконання дипломної роботи 

Відповідно до теми дипломної роботи керівник складає і видає студенту завдання (додаток 4) згідно форми № У-9.01 перед від’їздом його на виробничу практику.

Після закінчення роботи над дипломом завдання разом з іншими текстовими документами подаються до ДЕК.

У завданні вказуються: назва ВНЗ і факультету; шифр і назва спеціальності; назва кафедри; тема дипломної роботи; номер наказу ректора про затвердження теми і його дата; термін здавання студентом роботи у деканат; вихідні дані до роботи зміст роботи (перелік питань, що розробляються).

Підписує завдання керівник дипломної роботи, консультанти і студент-дипломник. Затверджує завдання завідувач кафедри, на якій виконується дипломна робота.

Допускається виконувати завдання з двох боків друкарського аркуша формату А4 (додаток 4). 

Вивчення літератури до теми 

Студент узагальнює дані вітчизняної та зарубіжної літератури з досліджуваного питання за останні 10 – 15 років. На кожне літературне джерело необхідно робити бібліографічне посилання. При вивченні літератури слід дотримуватись таких вимог:

- при викладенні матеріалу особливу увагу приділяють першоджерелам. Дані реферативних журналів мають допоміжне значення;

- центральне місце в цитованій літературі повинні займати монографії, окремі наукові статті, тематичні збірники наукових праць, підручники, навчальні посібники. Також слід використовувати і офіційні матеріали (рекомендації Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, не включені у ветеринарне законодавство, автореферати дисертацій та ін.);

- літературні джерела краще вивчати переходячи від простих до більш складних;

- необхідно чітко відрізняти головні питання від другорядних, які не мають прямого зв’язку з темою дослідження;

- короткі дані з опрацьованих наукових робіт дипломник записує на бібліографічній картці (за загальноприйнятими правилами), а більш повні, окрім картки – в спеціальному зошиті з пронумерованими сторінками або на окремих аркушах паперу.

Підбір і вивчення літератури для виконання дипломної роботи є одним з важливих етапів роботи студента. Пошук літературних джерел можна проводити різними методами. Загальний порядок опрацювання літературних джерел можна визначити такий:

- вивчення фондів бібліотеки вузу та інших бібліотек за тематичними та каталогами;

- вивчення літератури, яка зібрана у фондах фахових навчальних кабінетів, наукових лабораторій і кафедр вузу;

- ознайомлення з науковими публікаціями провідних науковців кафедри, факультету, університету;

- робота з періодичними виданнями фондів читального залу бібліотеки вузу;

- користування послугами бібліотек з мережі Internet;

- інші джерела за порадою керівника.

Перелік літературних джерел. Роботу з літературними джерелами необхідно розпочати з вивчення державних документів, підручників, навчальних посібників, довідників, а також монографій. Потім вивчаються статті у журналах.

Разом із вказаними літературними джерелами можуть бути використані збірники наукових праць, збірники наукових статей і матеріали наукових конференцій.

Якісно провести науково-дослідну роботу - це, передусім, вивчити й проаналізувати раніше опубліковані роботи за темою дослідження. Результати досліджень із різних наук і областей життєдіяльності відображені у різних видах наукових робіт. Найперше - у монографіях, наукових статтях, тезах, рефератах, дисертаціях, наукових доповідях та звітах.

Монографія - один із основних видів науково-літературних джерел, в якому найглибше і найпослідовніше викладаються результати наукових досліджень. Звичайно, монографія публікується на матеріалах дисертаційних досліджень (кандидатських чи докторських), їхніми авторами, як правило, є відомі вчені. В монографіях знаходять відображення як теоретичні, так і прикладні (практичні) частини дослідження. Вони, як путівники, визначають шлях дослідникам в окремих напрямках, розкриваючи суттєві теоретичні положення, а також способи досягнення результатів. Монографії треба читати уважно, виписуючи найважливіші положення, висловлювання, рекомендації автора. Крім того, ці роботи здебільшого супроводжуються докладними списками літератури за проблемами дослідження, які відкривають широке поле для плідного пошуку. Слід звертати увагу насамперед на цей вид науково-літературних джерел.

Статті - це публікації, які висвітлюють питання, що вивчаються, погляди автора з конкретних проблем, результати дослідження. Студент може звертатися до статей, опублікованих у різних наукових збірниках чи в спеціальних наукових журналах. До речі, специфіка наукових журнальних статей - у донесенні найоперативнішої інформації, у розгляді тих проблем, які актуальні сьогодні.

Тези - коротко сформульовані положення висновків, підсумків, рекомендацій за матеріалами дослідження з тих чи інших проблем. Обсяг їх невеликий - 2-3 сторінки. Збірники тез здебільшого публікуються згідно з матеріалами конференцій, присвячених розгляду конкретних проблем дослідження.

Дисертації - це наукові рукописні роботи, фундаментальні дослідження, після захисту яких аспіранту, докторанту надається вчений ступінь кандидата чи доктора наук. За матеріалами дисертацій публікуються короткі викладки, що називаються авторефератами, у разі необхідності ними може користуватися дослідник,

Звернення до тих чи Інших науково-літературних джерел рекомендується погодити з науковими керівниками.

Пам'ятка: Як працювати з книгою.

1. Для ознайомлення в загальних рисах зі змістом книги необхідно:

а) прочитати титульну сторінку - прізвище автора, заголовок, рік видання;

б) прочитати анотацію (коротку Інформацію про цю книгу), вміщену на зворотному боці титульної сторінки;

в) уважно ознайомитися зі змістом, вміщеним або в кінці книги, або після титульної сторінки.

2. Під час читання звернути увагу на:

а) назви окремих розділів, частин, параграфів тощо;

6} звернути увагу на посилання (позначаються зірочкою або цифрою). 

Проведення експериментальних досліджень 

Проведення клініко-експериментальних досліджень є важливим етапом дипломної роботи. Воно передбачає:

- дотримання правил формування дослідних та контрольної груп тварин-аналогів (в кожній групі не менше 5 голів);

- відмінності за тим чи іншим показником у тварин-аналогів не повинні перевищувати 2 – 5%;

- під час проведення досліду тварини всіх груп повинні знаходитись в однакових умовах годівлі і утримання;

- для тварин дослідних груп створюють додаткові фактори (призначають різні лікувальні чи профілактичні засоби тощо), що впливають на стан тварин чи перебіг їх захворювання. При цьому враховують всі зміни у тварин експериментальної групи, порівнюючи їх з контрольною;

- важливим моментом контролю за станом тварин дослідних та контрольної груп є реєстрація даних клінічного дослідження (температури тіла, частоти пульсу та дихання, стану видимих слизових оболонок, лімфовузлів та ін.), яке проводять в одні і ті ж години доби, до годівлі і напування тварин;

- зважування тварин здійснюється в ранкові години до годівлі тварин;

- кров для морфологічних і біохімічних досліджень беруть до годівлі тварин і проводять їх не пізніше 24 годин після взяття проб;

- дослідження молока, молозива і сечі здійснюється на протязі перших годин після взяття проб;

- для копрологічних досліджень кал беруть індивідуально за допомогою приладу для взяття фекалій у тварин;

- строки і кратність лабораторних досліджень регламентуються відповідними методиками та настановами Державної ветеринарної та фітосанітарної служби;

- статистичну обробку цифрових даних досліджень проводять обов’язково з визначенням таких показників: М – середньої, m – помилка середньої, Р – достовірність результатів. 

Обов’язки дипломника і роль керівника дипломної роботи 

Студент дипломник несе повну особисту відповідальність за своєчасне виконання дипломної роботи з обраної теми та за об’єктивність поданих даних. Він зобов’язаний:

- розробити календарний графік роботи на весь період дипломування, вказавши черговість виконання окремих етапів, а після узгодження та затвердження графіка науковим керівником, неухильно його виконувати;

- вивчити літературні джерела, що належать до теми, і підготувати огляд літератури;

- дати кваліфіковану характеристику господарства, провести експериментальні дослідження, визначити економічну ефективність лікувально-профілактичних заходів та обґрунтувати рекомендації виробництву;

- остаточно оформити дипломну роботу і підготувати ілюстративний матеріал до захисту.

Керівник дипломної роботи несе повну відповідальність за актуальність теми, методичний та науковий рівень роботи. Він повинен:

- надавати студентові допомогу в розробці календарного графіка роботи із зазначенням черговості виконання окремих етапів;

- рекомендувати необхідну наукову літературу, довідкові і архівні матеріали, що відповідають темі роботи;

- надавати необхідні консультації;

- контролювати хід поетапного виконання роботи;

- надавати консультативну допомогу у підготовці дипломної роботи до захисту.

Відповідні кафедри забезпечують студентів до початку виконання дипломної роботи методичними рекомендаціями, які містять обов’язковий обсяг вимог до дипломної роботи.

Закінчена дипломна робота, підписана студентом і консультантами, подається керівнику. Після перегляду дипломної роботи керівник теж підписує її і з письмовим відгуком подає завідувачу кафедри. У відгуку повинна бути характеристика виконаної роботи з усіх розділів, а також відзначені особисті якості дипломника, ступінь його підготовки до самостійної діяльності відповідно до кваліфікації з висновком про можливість допуску студента до захисту роботи перед ДЕК. Завідувач кафедри на підставі цих матеріалів та попереднього захисту роботи на засіданні кафедри вирішує питання про допуск студента до захисту перед ДЕК, роблячи при цьому відповідний запис на титульному листі.

У випадку, коли завідувач кафедри не вважає можливим допустити студента до захисту дипломної роботи, це питання розглядається на засіданні кафедри за участі керівника.

Протокол засідання кафедри подається в деканат факультету. 

ОФОРМЛЕННЯ  ДИПЛОМНОЇ  РОБОТИ  ТА  ВИМОГИ  ДО  ЇЇ  СТРУКТУРИ 

1. Загальні вимоги

Дипломна робота має бути написана державною мовою.

Текст розміщують на одному боці аркуша паперу формату А4 (297 х 210 мм) за одним із наведених нижче способів:

- машинописним, з обов'язковим дотриманням вимог ГОСТ 13.1.002-80. Шрифт має бути чітким, стрічка тільки чорного кольору (напівжирна):

- рукописним шрифтом (ГОСТ 2.304-81) із висотою літер і цифр не менше 2,5 мм. Формули і літери необхідно писати чітко чорною тушшю або чорнилом;

- із застосуванням принтерів: текстовий редактор Word 6,0; 7,0. Шрифт "Тіmеs New Roman 14-го розміру.

Обсяг кваліфікаційної роботи - 45-50 с. машинописного тексту (без урахування додатків), надрукованого через 2 інтервали (29 рядків на аркуші А4), з полями: верхнє та нижнє - по 2 см, праве - 1,5 см, а ліве - 3 см. Допускають рукописні роботи, написані розбірливим почерком обсягом 50-60 с.

Заголовки відділяють від тексту зверху і знизу трьома інтервалами. Знаки, літери, символи, позначення, які відсутні у друкарських машинках (принтерах), а також математичні і хімічні формули, іноземні прізвища і слова вписують від руки чорнилом (пастою) чорного кольору.

Абзаци в тексті починають відступом, що дорівнює п'яти ударам друкарської машини (15-17 мм для принтера).

Помилки, описки і графічні неточності, виявлені у процесі виконання роботи, допускається виправляти підчищанням, або з використанням коректора і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (графіки) машинописним чи рукописним способом (чорними чорнилом, настою, тушшю).

Пошкодження аркушів, помарки і сліди неповністю видаленого попереднього тексту в роботі не допускаються.

Список використаної літератури має містити 30-50 літературних джерел, опублікованих переважно за останні 10-15 років.

2. Кодування та шифрування документів 

Кожному документу дипломної роботи присвоюється відповідне позначення. Згідно з ГОСТ 2.201-80 це позначення повинно мати таку структуру: 

Перша група – перші чотири знаки коду, розділені навпіл крапкою: попереду код факультету,  після крапки код кафедри (табл. 1). Два останні знаки після дефісу – код виду документа, що розробляється: дипломна робота – ДР.

Друга група - номер наказу ректора про закріплення тем дипломних робіт і далі, через пропуски, рік (останні дві цифри), місяць і число підписання наказу.

Третя група – порядковий реєстраційний номер документа, що є порядковим номером прізвища студента в наказі про затвердження теми його дипломної роботи.

Четверта група – шифр документа згідно з ГОСТ 2.102-68 для факультету ветеринарної медицини – ПЗ (пояснювальна записка).

Зразок позначення дипломної роботи в ДДАУ проставляється на титульному аркуші: 

26.01 – ДР. 0176  12  06  30. 051. ПЗ

 

Таблиця 1

Коди кафедр факультету ветеринарної медицини ДДАУ 

26.01	клінічної діагностики та внутрішніх хвороб тварин
26.02	нормальної і патологічної анатомії с.-г. тварин
26.03	епізоотології та інфекційних хвороб тварин
26.04	паразитології та ветсанекспертизи
26.05	хірургії та акушерства с.-г. тварин
26.06	фізіології та біохімії с.-г. тварин

 

Титульний лист

Титульний   лист – це  перша  сторінка   дипломної  роботи  (додаток 1). Виконують його згідно з ГОСТ 2.105 – 95 на листах формату А4.

Розподіл формату титульного листа є таким:

- назва міністерства, якому підпорядкований вищий навчальний заклад;

- назва навчального закладу, факультету, кафедри, шифр і назва спеціальності;

- гриф допуску дипломної роботи до захисту;

- заголовок «ДИПЛОМНА РОБОТА» та її тема (великим шрифтом);

- прізвище і підпис студента-дипломника, керівника дипломної роботи; консультантів з охорони праці і економічних питань;

- місце, рік підготовки і захисту дипломної роботи. 

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА

УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗДОРОВ'Я ТВАРИН

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

 

Напрям підготовки 6.110101 – «Ветеринарна медицина»

 

ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ

Зав. кафедри нормальної та патологічної

анатомії с.-г. тварин

д.вет. наук, проф. _______П.М.Гаврилін

«         »  ___________  2013 р.

  

ДИПЛОМНА  РОБОТА 

ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ЕНЗООТИЧНОЇ ПНЕВМОНІЇ СВИНЕЙ В УМОВАХ ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДНІПРО-ГІБРИД» П´ЯТИХАТСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

                         26.02 – ДР. 0176  09  01  30. 051. ПЗ

 

Дніпропетровськ - 2013

Рекомендована структура дипломної роботи 

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Матеріал і методи досліджень

2.2. Характеристика господарства

2.3. Результати власних досліджень та їх аналіз

2.4. Розрахунок економічної ефективності

3. ОХОРОНА ПРАЦІ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ

6. ДОДАТКИ 

РЕФЕРАТ 

Реферат – це скорочене викладення обсягу та змісту дипломної роботи з основними розробками та висновками.

Реферат складають за такою схемою:

- обсяг дипломної роботи (кількість сторінок текстового документа та ілюстрацій);

- тема, предмет, об’єкт дослідження, характер та мета роботи;

- методи проведення роботи; якщо метод новий або розроблений автором, то подають його суть; якщо метод загальноприйнятий – вказують тільки його назву;

- конкретні результати роботи, економічна ефективність виконаної розробки;

- основні теоретичні, експериментальні, розрахункові результати, виділяючи розробки, впроваджені у виробництво, виконані на рівні раціоналізаторських пропозицій, винаходів, відкриттів або інші розробки, які є найважливішими у роботі;

- напрям  використання.

Викладення матеріалу в рефераті повинно бути стислим і точним. Слід використовувати термінологію, яку застосовують у наукових і технічних документах, уникати застарілих термінів і символів.

Рекомендується вживати скорочення і абревіатури згідно з ГОСТ 7.11088, ГОСТ 7.12 – 77 або прийняті в міжнародній практиці.

Одиниці вимірювання слід подавати згідно вимог міжнародної системи (додаток 10, 12).

Дозволяється включати до реферату ілюстрації і таблиці, якщо вони допомагають розкрити основний зміст документа і скоротити його обсяг.

Обсяг реферату дипломної роботи повинен складати 1 сторінку.

 

ВСТУП 

У вступі обсягом 2 – 3 сторінки друкованого тексту подається:

- актуальність теми та її народногосподарське значення;

- особливості хвороби та її місце серед захворювань заразної і незаразної етіології;

- принципи та методи діагностики;

- поширення і економічні збитки;

- ефективність лікувальних і профілактичних заходів;

- роль спеціалістів ветеринарної медицини в розробці ефективних методів боротьби із захворюванням на даний час та перспективу їх впровадження у виробництво;

Об’єкт і предмет дослідження.  Об’єкт наукового дослідження – явища та процеси матеріального світу, їхні властивості, зв’язки та відношення, що породжують проблемну ситуацію та обрані для дослідження суб’єктом наукової діяльності.

Предмет дослідження  – окрема частина (фрагмент або сторона) об’єкта, що розглядається в кваліфікаційній роботі.  Тобто, об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає назву теми, мету та завдання роботи.

Мета і завдання роботи:

мета роботи:

- встановити причини виникнення хвороб,  особливості їх перебігу, принципи та методи діагностики, ефективність лікувальних і профілактичних заходів в умовах конкретного господарства.

завдання роботи:

- поглибити теоретичне обґрунтування вивчення даної хвороби;

- набути навичок самостійного проведення загально-профілактичних, діагностичних, лікувальних, оздоровчих та ветеринарно-санітарних заходів з метою їх використання в подальшій роботі;

- використати новітні методи діагностики, терапії та профілактики хвороб з визначенням їх доцільності та економічної ефективності в умовах конкретного господарства;

- поєднати ветеринарно-санітарні заходи з охороною навколишнього середовища, збереженістю природних ресурсів, флори, фауни тощо;

- дослідити можливі шляхи занесення збудника в господарство;

- визначити фагоцитарні, гуморальні і інші фактори захисту внутрішнього середовища макроорганізму.

 

1. ОГЛЯД  ЛІТЕРАТУРИ

В огляді літератури необхідно подавати інформацію в хронологічному порядку: спочатку раніше, а потім пізніше опубліковані праці.

Важливо подавати публікації з теми роботи за останні 10-15 років.

Джерелами літератури можуть бути книги, брошури, статті із журналів, збірників, наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів, автореферати дисертацій, інструкції, настанови, рекомендації та нормативи.

Текст літературного огляду повинен мати посилання на опрацьовані джерела, які позначають порядковими номерами, що відповідають списку використаної літератури, вміщеного в кінці дипломної роботи. Номер джерела беруть у квадратні дужки. Якщо дану думку висловлюють кілька авторів, то джерела позначають через кому і беруть у квадратні дужки. Наприклад: [3, 7, 15].

Кожна нова самостійна думка в одному реченні чи кількох має починатися з абзацного відступу. Під час написання не допускається повторень, а перехід до нової думки має бути логічним.

Писати потрібно короткими та зрозумілими реченнями, без перекручення фактичного матеріалу і поглядів авторів, повідомляючи лише те типове і показове, що має відношення до теми дипломної роботи. Викладення тексту має бути неупередженим і містити критичну оцінку існуючих точок зору з даного питання.

Якщо абзац починається з посилання на автора роботи, то вказують ініціали і прізвище, а в дужках пишуть номер, під яким ця робота приведена в списку літератури. Далі в стислій формі викладають зміст роботи.

В огляді літератури використовуються тільки ті першоджерела, які вивчались студентом і мають пряме відношення до теми дипломної роботи. Обмежено використовується навчальна література або посилання інших авторів на використані ними роботи.

Огляд літератури пишеться за попередньо складеним планом і повинен бути системним, цільним та послідовним. Критичні зауваження слід аргументувати посиланнями на джерела літератури. При наявності суперечливих думок авторів з того чи іншого питання потрібно спробувати знайти причину розходжень. Інколи це є результатом похибок методичного характеру, застарілого обладнання, використаного при проведенні експериментів та багатьох інших причин. Огляд літератури закінчують висновками, в яких автор в короткій формі викладає стан і рівень вирішення поставленої перед ним мети за даними літератури. Загальний обсяг розділу –  15-20 сторінок машинописного тексту.

Назви органів, тканин, лікарських засобів, хвороб і патологічних процесів необхідно подавати сучасною клінічною термінологією, дотримуючись правил українського правопису.

В дипломній роботі необхідно користуватись загальноприйнятими скороченнями: грам – г, кілограм – кг, центнер – ц, тонна – т, гривня – грн., міліметр – мм, сантиметр – см, метр – м, рисунок – рис. тощо.

Знаки №, % та інші застосовуються лише при цифрах. В інших випадках потрібно їх писати словами.

 

2. ВЛАСНІ  ДОСЛІДЖЕННЯ

Цей розділ складає основу дипломної роботи, тому є найбільш важливим і об’ємним(більше 50% загального обсягу). Він включає ряд самостійних підрозділів, де послідовно подають природно-економічну характеристику господарства, визначають мету і завдання роботи, детально описують матеріали і методику досліджень, значну увагу приділяють одержаним результатам та їх обговоренню. 

2.1. Матеріал і методи досліджень 

В підрозділі описують конкретні методики та методи досліджень, що використовувались в процесі виконання роботи (з посиланням на авторів), схеми проведених дослідів тощо.

В цьому підрозділі вказуються види тварин, використаних в дослідах, умови утримання та годівлі, методи і схеми застосування лікувальних і профілактичних заходів та контролю їх ефективності.

Методи досліджень треба підбирати сучасні з врахуванням можливості їх виконання в конкретних умовах. 

2.2. Характеристика господарства 

В підрозділі необхідно викласти загальні відомості про сільськогосподарські підприємства, м’ясокомбінати, державні чи приватні заклади ветеринарної медицини (клініки, лабораторії та ін.), тваринницькі комплекси, птахофабрики чи інші підприємства, на базі яких виконувалась дипломна робота; вказати провідні галузі господарств і рівень їх спеціалізації, види тварин, їх поголів’я, породний склад і продуктивність, способи утримання та годівлі (пасовищне чи стійлове – для жуйних, кліткове чи напільне – для птиці), благополуччя ферм з інших заразних та незаразних хвороб, найбільш часто реєстровані захворювання, основні економічні показники і рентабельність господарств.

При написанні дипломної роботи з інфекційних чи інвазійних захворювань, обстеження проводиться за загальноприйнятою в епізоотології схемою:

1. Загальні відомості (епізоотична ситуація);

2. Ветеринарно-санітарна характеристика господарства;

3. Характеристика профілактичних чи оздоровчих протиепізоотичних заходів;
4. В додаток епізоотичного обстеження експериментальні дослідження передбачають проведення дослідів, направлених на вивчення впливу специфічних засобів на перебіг і прояв інфекційних та інвазійних процесів. 

2.3. Результати власних досліджень та їх аналіз 

В даному підрозділі має бути подана систематизація і детальне викладення результатів проведених експериментальних і клінічних досліджень.

Отриманий цифровий матеріал доцільно розміщувати в компактних і пронумерованих таблицях.

Таблиці слід розташовувати безпосередньо в тексті, де вони згадані вперше або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути відповідні посилання у текстовій частині власних досліджень.

Таблиці нумерують послідовно арабськими цифрами. Допускається нумерація таблиць в межах розділу. В такому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених один від одного крапкою. Назва  таблиці має бути стислою і відображати її зміст.

Якщо рядки або графіки таблиці виходять за межі формату сторінки, то таблицю розділяють з перенесенням другої її частини на наступну сторінку.

При поділі таблиці на частини допускається її головну або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово “Таблиця” вказують один раз над першою частиною, а над іншими друкують “Продовження таблиці__” із зазначенням її номера.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, друкують (пишуть) з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Заголовок таблиці повинен бути відокремлений лінією від іншої частини таблиці.

Графу “Номер по порядку” в таблицю не включають, якщо показники, параметри або інші дані необхідно нумерувати, то їх порядкові номери вказують у боковику таблиці перед найменуванням.

Одиниці величин вказують або у  заголовках, або у підзаголовках. Окрему  графу для одиниць не виділяють. Якщо всі параметри мають одну одиницю виміру, наприклад, кілограм, то  їх скорочене позначення (кг) розміщують у назві таблиці. Відомості про різні одиниці дають у заголовках відповідних граф.

Цифри в графах розміщують так, щоб класи чисел у всіх графах були точно один під одним. При відсутності даних в графі слід ставити тире. Числові значення в одній графі повинні мати однакову кількість знаків після коми.

Дипломну роботу доцільно ілюструвати оригінальними рисунками, що включають макро- і мікрофотографії, графіки, діаграми, схеми тощо.

Кожна ілюстрація повинна мати свій номер і підрисунковий підпис. В підписах до мікрофотографій з гістопрепаратів потрібно вказувати метод фарбування і величину збільшення.

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту. Ілюстрацію слід розміщувати після першого згадування про неї в тексті або в додатках. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті. Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації послідовно нумерують арабськими цифрами. Наприклад: Рис. 2; при посиланні – (рис. 2), на рис. 2. Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремленого крапкою. Наприклад: Рис. 1.2  - другий рисунок першого розділу, або в разі посилки - (рис. 1.2.), на рис. 1.2.

Номер ілюстрації, її назву, підрисунковий текст пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Наприклад:

Рис. 1. Техніка проведення новокаїнової блокади.

В обговоренні результатів власних досліджень дають характеристику статистично достовірних змін цифрового матеріалу та відображають науково-теоретичне значення проведеної роботи. Представляють розрахунок економічної ефективності ветеринарних заходів, формулюють висновки та рекомендації виробництву.

В тексті результатів власних досліджень бажано щонайменше робити посилання на себе, але якщо це необхідно, то краще вживати вирази в третій особі: “автор вважає”, а також: “на нашу думку”, “згідно з нашими дослідженнями” та ін. Нижче наводяться приклади застосування в дипломній роботі найбільш використовуваних фраз і зворотів:

- “наші дані узгоджуються з результатами досліджень ряду авторів, таких як …[7, 9]. Вони показали, що …”;

- “отримані дані знаходять підтвердження в роботах …[1, 6, 9, 17].”;

- “деякі автори [1, 5] повідомляють про те, що …”;

- аналогічні дані наводять  [7, 9, 11, 14] та інші автори, вважаючи, що …”;

- “подібні результати отримані в дослідженнях … [4, 9, 13], що узгоджується з результатами експериментів … [3, 4].”;

- “за спостереженнями … [1, 15] у свиней …”;

- “цей факт ми пояснюємо тим …”;

- “останнім часом увага дослідників звернена на …”;

- “окремі роботи вказують на зв’язок …”;

- “дані літератури стосовно вивчення … носять фрагментарний характер, або малопов’язані із …”. 

2.4. Розрахунок економічної ефективності 

Визначення економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів з профілактики та ліквідації різних хвороб тварин проводять, користуючись “Методикою визначення економічної ефективності ветеринарних заходів” (М., 1982) та “Методичними рекомендаціями для визначення економічної ефективності ветеринарних заходів” (Дніпропетровськ, 2007).

Цими методиками рекомендується користуватися при:

- Визначенні загального економічного збитку, який спричиняють хвороби тварин;

- економічного збитку, попередженого внаслідок проведення ветеринарних заходів;

- розрахунку вартості додаткової продукції та сировини тваринного походження, одержаної при застосуванні ветеринарних препаратів;

- розрахунку витрат на проведення ветеринарних заходів;

- розрахунку економії трудових та матеріальних засобів ветеринарного призначення за рахунок застосування більш ефективних профілактичних, діагностичних та лікувальних методів, а також впровадженні нових форм організації праці спеціалістів ветеринарної медицини;

- визначенні економічного ефекту від проведення комплексу ветеринарних заходів при захворюваннях, а також внаслідок застосування нових методів, препаратів і нормативів;

- визначенні економічно обґрунтованих обсягів профілактичних, оздоровчих та лікувальних заходів.

Під економічною ефективністю ветеринарних заходів слід розуміти сумарний показник (у грошовому виразі), який складається із збитку, попередженого внаслідок проведення ветеринарних заходів, вартості продукції, одержаної додатково за рахунок збільшення її кількості чи підвищення якості, економії трудових і матеріальних витрат внаслідок застосування більш ефективних засобів та методів профілактики хвороб і лікування тварин.

Економічний ефект визначають на основі порівняння показників захворюваності, летальності, продуктивності тварин, якості продукції, витрат праці та матеріалів в базовому та новому варіантах ветеринарних заходів. Порівняння варіантів проводять при рівності всіх умов, окрім тих, що визначаються (новий комплекс ветеринарних заходів, використання більш ефективних засобів та методів профілактики, лікування, ліквідації хвороб тощо).

 

Визначення економічного збитку, що спричиняється хворобами тварин 

1. Збиток від загибелі, вимушеного забою, знищення тварин (З₁) розраховують як різницю між вартістю тварин в закупівельних цінах і грошовою виручкою від реалізації продуктів забою за формулою: 

З₁ = М · Ж · Ц - В_ф ,

де    М – кількість загиблих, вимушено забитих, знищених

тварин, гол.;

Ж – середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

В_ф – виручка від реалізації продуктів забою, трупної сировини, грн. 

2. Збиток від загибелі, вимушеного забою, знищення молодняку (З₁) визначають за формулою: 

З1=М· (Вп+Сп+Т·Ц)-Вф

де    М- кількість загиблих, вимушено забитих телят (до 6 місяців),

поросят, ягнят (до 4 місяців), гол;

Вп – вартість приплоду при народженні, грн.;

Сп – середньодобовий приріст живої маси, кг;

Т – вік загиблої, вимушено забитої тварини, дні;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн. 

3. Збиток від зниження продуктивності тварин внаслідок їх захворювання (З₂) визначають за формулою: 

З₂ = М · (В_зд – В_хв) · Т · Ц ,

де    М – кількість хворих тварин, гол.;

В_зд і В_хв – середньодобова кількість продукції (молока, м’яса, яєць) одержана відповідно від здорових та хворих тварин в розрахунку на 1 голову, кг;

Т – тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин (період карантину, неблагополуччя, хвороби), дні;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн. 

4. Збиток від недоодержання приплоду внаслідок перехворювання та яловості маток (З₃) визначають за формулою: 

З₃ = (К_н · Р_в – Н_ф) · В_п , 

де    К_н – коефіцієнт народжуваності, прийнятий за плановим показником;

Р_в – можливий контингент маток для розплоду за видами тварин, гол.;

Н_ф – фактична кількість народжених телят, поросят, ягнят, гол.;

В_п – умовна вартість однієї голови приплоду, грн.

Вартість приплоду при народженні встановлюють за вартістю основної продукції, одержаної за рахунок кормів, витрачених на утворення приплоду, за формулами:

В_т = 3,61 · Ц

В_п = 1,97 ·Ц : П_п

В_я = 0,84 · Ц : П_я

В_л = 80 · С_кд ,

де    В_т, В_п, В_я, В_л – вартість відповідно теляти, поросяти, ягняти, лошати при народженні, грн.;

3,61 – кількість молока, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду однієї корови молочних порід, ц;

1,97 – кількість приросту маси свині, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду основної свиноматки, ц;

0,84 – кількість шерсті, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду вівцематки шерстних порід, кг;

Ц – ціна одиниці продукції, грн.;

П_п – вихід поросят на основну свиноматку, гол.;

П_я – вихід ягнят на вівцематку, гол.;

80 – число коне-діб, що дорівнює витратам кормів на утворення приплоду кобили;

С_кд – собівартість коне-дня, грн. 

5. Збиток від втрати племінної цінності тварин (З₄)  визначають  за  формулою: 

З₄ = М_в · (Ц_п – Ц_в) ,

де    М_в – кількість тварин, що втратили племінну цінність, гол.;

Ц_п і Ц_в – середня ціна реалізації відповідно племінних та тих тварин, які втратили племінну цінність, грн. 

6. Збиток від зниження якості продукції, одержаної від перехворілих, вимушено забитих, загиблих тварин (З₅) визначають за формулою: 

З₅ = В_р · (Ц_зд – Ц_хв) ,

де    В_р – кількість реалізованої продукції зниженої якості, кг, шт;

Ц_зд і Ц_хв – ціни реалізації одиниці продукції, одержаної відповідно від здорових і хворих тварин, грн. 

7. Збиток від вимушеного простою робочої худоби (З₆) визначають за формулою: 

З₆ = М_р · Т · С_к ,

де    М_р – кількість робочої худоби, що вимушено простояла, гол.;

Т – середня тривалість простою тварин, днів;

С_к – собівартість робочого коне – дня, грн. 

8. Збиток від бракування уражених туш, органів та сировини (З₇) визначають за формулою: 

З₇ = П_в · Ц – Д_і ,

де    П_в – кількість вибракованої продукції та сировини, кг;

Ц – державна закупівельна ціна продукції та сировини середньої якості, грн.;

Д_і – вартість продукції чи сировини, отриманих після переробки, грн. 

9. Загальна сума економічного збитку, обумовленого тією чи іншою хворобою (З), визначається як сума всіх видів збитків: 

З = З₁ + З₂ + З₃ + З₄ + З₅ + З₆ + З₇ . 

Витрати на проведення ветеринарних заходів та методика їх обліку 

Витрати на ветеринарні заходи (В_в) поділяються на прямі та непрямі і складаються з трудових та матеріальних ресурсів у грошовому виразі, потрібних для здійснення відповідних протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних, зоогігієнічних, організаційно-господарських та інших заходів.

До прямих витрат відносять:

1. Оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих на роботах по проведенню ветеринарних заходів, в т.ч. і відрахування на соціальне страхування тощо.

2. Амортизаційні відрахування від балансової вартості ветеринарного обладнання, апаратів, приладів та витрати на поточний ремонт приміщень і догляд за технікою.

3. Вартість використаних біопрепаратів, медикаментів, деззасобів, перев’язувальних засобів, палива, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, а також інструментів та обладнання малої вартості.

4. Витрати на спорудження тимчасових забійних площадок, пастеризаційних установок, пропускних пунктів, шлагбаумів, дезінфекційних бар’єрів, знезараження продуктів забою та трупної сировини.

Непрямі витрати включають оплату праці переважно головних або старших спеціалістів ветеринарної медицини на правах головного, транспортні витрати та витрати на утримання аптек, складів тощо.

Загальна сума витрат на ветеринарні заходи визначається шляхом складання всіх видів витрат. 

Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів 

При визначенні економічної ефективності ветеринарних заходів встановлюють коефіцієнт захворюваності, летальності, а також величини економічного збитку, що спричиняють хвороби і витрати на ветеринарні заходи.

1. Коефіцієнт можливої захворюваності (К_з1) в неблагополучному стаді і районі (К_з2) визначають шляхом ділення числа захворілих тварин відповідно на поголів’я неблагополучних стад господарства чи району: 

К_з1 = М_зг : М_сг ;

К_з2 = М_зр : М_ср ,

де    М_зг – число захворілих тварин в окремому господасртві, гол.;

М_сг – загальне поголів’я сприйнятливих тварин в окремому господарстві, гол.;

М_зр – число захворілих тварин в районі, гол.;

М_ср - загальне поголів’я сприйнятливих тварин в районі, гол. 

2. Коефіцієнт летальності (К_л) встановлюють діленням числа загиблих тварин на число захворілих: 

К_л = М : М_з ,

де    М – кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.;

М_з – число захворілих тварин, гол. 

3. Питому величину економічного збитку, спричиненого захворюванням, на одну захворілу тварину (К_зб), визначають розділивши загальну суму складових частин економічного збитку на число захворілих тварин: 

К_зб = З : М_з ,

де    З – загальна сума економічного збитку, грн.;

М_з – число захворілих тварин, гол. 

4. Додаткову вартість (Д_в), одержану додатково за рахунок збільшення кількості і підвищення якості продукції, внаслідок застосування більш ефективних засобів і методів профілактики хвороб тварин, їх лікування визначають за формулою: 

Д_в = (В_рн – В_рт) · О_р ,

де    В_рн і В_рт – вартість виробленої чи реалізованої продукції за діючими закупівельними цінами відповідно при застосуванні традиційних (базових) і нових (більш ефективних) засобів, в розрахунку на одну оброблену тварину (одиницю роботи), грн.;

О_р – число оброблених тварин новими засобами (обсяг роботи), гол. (м²). 

5. Економічний збиток, попереджений в окремому господарстві внаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин (П_з1), визначають за формулою: 

П_з1 = М_сг · К_з1 · К_зб – З ,

де    М_сг – загальне поголів’я сприйнятливих до хвороби тварин, гол.;

К_з1 – коефіцієнт можливого захворювання тварин в неблагополучних гуртах (додаток 6);

К_зб – питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.;

З – фактичний економічний збиток в господарстві, грн. 

6. Економічний збиток, попереджений в господарстві внаслідок проведення лікувальних заходів (П_з2), визначають за формулою: 

П_з2 = М_л · К_л · Ж · Ц – З ,

де    М_л – кількість тварин, яких лікували, гол.;

К_л – коефіцієнт летальності;

Ж – середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З – фактичний економічний збиток в господарстві, грн. 

7. Економічний збиток, попереджений внаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин в районі (П_з3), визначають за формулою: 

П_з3 = (М_ср · К_з2 – М_зр) · К_зб ,

де    М_ср – кількість сприйнятливих до хвороби тварин в районі, гол.;

К_з2 – коефіцієнт можливого захворювання тварин в районі;

М_зр – кількість захворілих тварин в районі, гол.;

К_зб – питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн. 

8. Збиток, попереджений внаслідок хірургічної операції тварин (П_з4), визначають за формулою: 

П_з4 = М_п · Ц – В_ф ,

де    М_п – кількість прооперованих тварин, гол.;

Ц – середня вартість тварин (балансова або за закупівельними цінами), грн.;

В_ф – можлива грошова виручка при вимушеному забої прооперованих тварин, грн. 

9. Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів (Е_е), визначають за формулою: 

Е_е = П_з – В_в ,

де    П_з – попереджений економічний збиток, грн.;

В_в – витрати на ветеринарні заходи, грн. 

10. Економічний ефект від проведення профілактичних оздоровчих заходів і лікувальних заходів на одну гривню витрат (Е_грн), визначають за формулою: 

Е_грн = Е_е : В_в ,

де    Е_е – загальний економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів, грн.;

В_в – витрати на ветеринарні заходи, грн.

 

3. ОХОРОНА  ПРАЦІ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ 

В цьому розділі повинні відображатись питання техніки безпеки на виробництві, які запобігають зараженню працівників ферм антропозоонозними хворобами, їх травматизації машинами і механізмами, а також тваринами в період дослідження і надання лікувальної допомоги.

Розділ “Охорона праці” обсягом 2 – 5 сторінок складається з таких підрозділів: 

3.1. Аналіз стану охорони праці у господарстві чи об’єкті ветеринарної медицини 

1. Керівництво роботою з охорони праці. Робота з охорони праці, яка виконується лікарем ветеринарної медицини.

2. Дотримання трудового законодавства.

3. Колективні договори та їх значення в забезпеченні безпечних умов праці.

4. Контроль служби охорони праці.

5. Відповідальність за дотримання правил техніки безпеки по господарству, підрозділу, дільниці, лікарні та інших виробничих об’єктах.

6. Організація навчання з охорони праці у господарстві.

7. Планування заходів з охорони праці.

8. Фінансування заходів з охорони праці у господарстві.

9. Аналіз виробничого травматизму (причини, кількість днів втрати працездатності).

10. Проходження працюючими медичних оглядів. 

3.2. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів 

1. Санітарний стан території ферми та її упорядкування (санітарно-захисна зона, стан під’їздних шляхів, ступінь озеленення, огородження небезпечних місць тощо).

2. Стан мікроклімату тваринницьких приміщень. Рівень загазованості. Наявність природної або штучної вентиляції.

3. Рівень освітлення тваринницьких приміщень.

4. Наявність побутових приміщень.

5. Ступінь механізації і автоматизації трудомістких процесів.

6. Техніка безпеки при обслуговуванні тварин, уражених антропозоонозами.

7. Забезпечення обслуговуючого персоналу спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту. 

3.3. Пожежна безпека 

1. Організація пожежної служби в господарстві.

2. Забезпечення первинними та технічними засобами пожежогасіння.

3. Наявність блискавковідводів на фермах, в кормоцехах та ін.

 

4. ВИСНОВКИ  І  ПРОПОЗИЦІЇ  ВИРОБНИЦТВУ 

На підставі результатів власних досліджень автором мають бути написані висновки і пропозиції для практики у вигляді коротко сформульованих і пронумерованих тез. Кількість висновків і пропозицій залежить від обсягу досліджень, їх змісту та значення.

Кожна теза висновків повинна містити конкретні дані, отримані в результаті виконання дипломної роботи.

Пропозиції для практики мусять бути змістовними, придатними до впровадження у виробництво в господарстві, групі господарств району чи області.

 

5. СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ 

Оформляється згідно з вимогами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

При написанні та оформленні дипломної роботи список використаної літератури повинен бути складений за певними правилами:

- на перше місце вносять Закони, Постанови і рішення Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, а також Державної ветеринарної та фітосанітарної служби;

- як правило, спочатку вказують прізвище автора або авторів опрацьованого джерела, повну назву статті, книги чи збірника, місце видання і видавництво, рік видання, та кількість сторінок;

- всі опрацьовані джерела розташовують в алфавітному порядку;

- якщо видання надруковане під чиєюсь редакцією або великою групою авторів, то при його написанні на перше місце виносять назву видання, а далі через косу лінію вказують прізвище з ініціалами його авторів чи редактора;

- якщо видання включає велику групу авторів, то достатньо вказати прізвища і ініціали перших трьох, а далі позначити “та ін.”;

- у випадку використання цілого видання вказується загальна кількість сторінок  ( - 249с.), і якщо опрацьовані певні сторінки, (- С. 27 - 32).

При написанні джерела використовуються такі розділові знаки: коса риска, дві косі риски, двокрапка, кома, тире, крапка.

Приклади оформлення бібліографічного списку використаних джерел літератури подано у додатку 9.

 

6. ДОДАТКИ 

В цей розділ вносять додаткові таблиці і схеми, акти спостережень за станом тварин, дані ТПД, протоколи патологоанатомічного розтину трупів, експертизи лабораторних досліджень кормів, вмісту рубця, крові, сечі, калу, молозива, молока та інших біосубстратів. В додатки включають настанови до застосування нових фармакологічних препаратів, специфічних сироваток і вакцин, подають інструкції до апаратури і приладів, опис алгоритмів і програм, завдань, що вирішувались на ЕОМ, та інші матеріали, які дозволяють глибше розкрити тему дипломної роботи і документально підтвердити проведення досліджень у господарстві, лабораторіях та інших установах.

Всі документи нумерують (Додаток 1, 2, 3 …) і на них обов’язково роблять відповідні посилання в тексті дипломної роботи.

Додатки повинні мати загальну з дипломною роботою наскрізну нумерацію сторінок.  

ПІДГОТОВКА  ДО  ЗАХИСТУ 

Дипломна робота за змістом та оформленням повинна відповідати вище викладеним вимогам і представлятися в деканат за 10 днів до захисту.

Перед друкуванням рукопис дипломної роботи необхідно добре відредагувати з  виправленням виявлених помилок.

Підготовлена до здачі в ДЕК дипломна робота має бути акуратно оформлена, переплетена, підписана автором, науковим керівником, консультантами та завідувачем кафедри.

Згідно з положенням про Державні екзамени у вищих навчальних закладах, разом з дипломною роботою студент подає в ДЕК такі документи:

1. Відгук наукового керівника дипломної роботи.

2. Висновок завідувача кафедри про відповідність виконаної дипломної роботи навчальним вимогам і допуск студента до захисту дипломної роботи перед ДЕК, після попереднього розгляду і обговорення роботи на засіданні кафедри.

3. Рецензію викладача з іншої кафедри факультету.

Рецензенти обов’язково вказують на позитивні і негативні сторони роботи, а також можливість впровадження у виробництво найбільш цінних розробок.

Одночасно з оформленням дипломної роботи студенти, готуючись до захисту, складають тези доповідей, в яких викладають основний зміст роботи, готують 2 – 3 таблиці з результатами основних досліджень, графіки, діаграми, фотографії, схеми та інші пояснювальні матеріали, використовуючи кодопроектор, мультимедійну установку. 

ПОРЯДОК  ЗАХИСТУ 

Дипломник повинен представити послідовну і продуману доповідь з використанням літературних підтверджень та відповідно підібраного ілюстративного матеріалу і вміти дати аргументовану відповідь на питання голови і членів ДЕК. 

Захист проводиться за такою схемою: 

1. Представлення дипломника секретарем ДЕК.

2. Доповідь дипломника.

3. Відповіді дипломника на запитання голови і членів ДЕК та рецензентів.

4. Виступ наукового керівника дипломної роботи.

5. Заключний виступ дипломника. 

Дипломнику відводиться 10 хвилин для доповіді, яка повинна містити основні результати роботи та представляти інтерес в науковому і практичному відношенні. В процесі доповіді необхідно максимально використовувати ілюстративний матеріал, менше звертаючись до тексту.

Запитання голови і членів ДЕК можуть стосуватись не тільки дипломної роботи, а і суміжних з вивченим питанням дисциплін. Крім того, дипломник повинен дати вичерпну відповідь на зауваження рецензентів.

Керівник дипломної роботи в своєму виступі дає аналіз підготовки і виконання роботи з одночасною характеристикою дипломника, як майбутнього спеціаліста ветеринарної медицини.

В заключному виступі дипломнику надається можливість висловити вдячність присутнім і всім тим, хто допомагав йому в організації, виконанні та оформленні дипломної роботи. 

Додаток 2

ТЕМАТИКИ ДИПЛОМНИХ РОБІТ 

1. Кафедра епізоотології та інфекційних хвороб тварин

1. Епізоотологічна та економічна ефективність оздоровлення господарств від інфекційної хвороби.

2. Порівняльна оцінка економічної ефективності діагностичних препаратів при інфекційній хворобі.

3. Протиепізоотичні заходи викорінення інфекційної хвороби тварин в умовах господарства.

4. Організація ветеринарно-санітарних заходів при виникненні інфекційної хвороби в господарстві, районі, області та їх економічна ефективність.

5. Особливості планування, організація та здійснення протиепізоотичних заходів в господарстві (районі).

6. Особливості методів діагностики конверсованих форм збудника.

7. Особливості методики (технології) культивування конверсованих форм збудника.

8. Значення конверсованих форм збудника в інфекційному  процесі та імуногенезі.

9. Епізоотологічна ефективність хроматографічного методу діагностики збудників хвороб. 

2. Кафедра паразитології  та  ветеринарно-санітарної        експертизи

1. Оцінка ефективності і удосконалення заходів боротьби з аскарозом свиней (іншим захворюванням у тварин).

2. Оцінка епізоотичної ситуації та заходи боротьби за кишкових гельмінтозів у свиней (жуйних, дрібних тварин).

3. Діагностика та ефективність лікувальних заходів за акарозів у овець (іншого виду тварин).

4. Порівняння ефективності антигельмінтних препаратів за певного гельмінтозу у великої рогатої худоби (чи іншого виду тварин).

5. Ефективність лікувально-профілактичних заходів у боротьбі зі стронгілятозами у жуйних.

6. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів в умовах лабораторії ринку

7. Ветеринарно-санітарна експертиза м’ясних, молочних, рибних продуктів в умовах переробного підприємства

8. Ветеринарно-санітарні умови отримання тваринницької продукції в умовах господарства

9. Ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції за різних захворювань тварин.

10. Технологія виготовлення та ветеринарно-санітарна експертиза ковбас та шинково-штучних виробів на переробному підприємстві. 

3. Кафедра клінічної діагностики та  внутрішніх  хвороб сільськогосподарських тварин

1. Аналіз причин респіраторних захворювань молодняку та методи їх профілактики.

2. Профілактика гіповітамінозів молодняку тварин і птиці в умовах господарства.

3. Порівняльна оцінка методів лікування і профілактики аліментарної анемії поросят.

4. Лікування і профілактика рахіту молодняку тварин.

5. Гепатози великої рогатої худоби та методи їх профілактики.

6. Кетози високопродуктивних тварин і їх вплив на життєздатність новонародженого молодняку.

7. Резистентність новонародженого молодняку в залежності від утримання і експлуатації матерів. 

4. Кафедра нормальної та патологічної анатомії сільсько-господарських тварин

1. Особливості патоморфології, клінічної картини і лікування факторних інфекцій сільськогосподарських тварин (колібактеріозу, сальмонельозу-паратифу, гемофільозу, дизентерії тощо).

2. Епізоотологічні особливості, патоморфологічні та клінічні прояви, діагностика, лікування і профілактика еймеріозу сільськогосподарської птиці за різних умов утримання.

3. Особливості гістогенезу, патоморфологічної і клінічної картини неопластичних процесів у дрібних свійських тварин, їх діагностика, лікування і профілактика.

4. Патоморфологія захворювань неінфекційної етіології у сільськогосподарських тварин, їх діагностика, лікування і профілактика.

5. Патологоанатомічна картина гемобластозів сільськогосподарських тварин, розробка і впровадження сучасних заходів профілактики та їх ліквідації за умов конкретного господарства.

6. Використання мікроструктурного аналізу при проведенні ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м’ясних продуктів.

7. Розробка і використання патологоанатомічних критеріїв у судовій ветеринарній медицині.

8. Патоморфологічна картина захворювань неінфекційної етіології у дрібних свійських тварин,  їх лікування і профілактика.

9. Патологоанатомічна картина, діагностика, лікування і профілактика інфекційних та інвазійних захворювань тварин.

10. Імуноцитохімічні методи діагностики хвороб продуктивних та дрібних свійських тварин.

11. Застосування імунохімічних методів оцінки імунного статусу тварин та розробка способів імунокорекції та імуностимуляції.

12. Морфофунціональні аспекти системи органів кровотворення та імунного захисту. Профілактика та лікування уроджених та набутих імунодефіцитів тварин.

13. Структурно-функціональні особливості шкіри та її похідних. Особливості діагностики, профілактики та лікування хвороб шкіри у дрібних свійських та екзотичних тварин. 

5. Кафедра хірургії і  акушерства  сільськогосподарських тварин

1. Характеристика травматизму тварин на прикладі конкретного господарства (етіологія, клінічний прояв, збитки, загальні і спеціальні заходи профілактики).

2. Аналіз ефективності лікування і профілактики хірургічних хвороб у свійських тварин.

3. Порівняльна характеристика різних способів кастрації свійських тварин і птахів.

4. Аналіз матеріально-технічного забезпечення та рівня хірургічної роботи в умовах господарства (клініки).

5. Аналіз рівня організації та реалізації відтворення тварин в умовах господарства.

6. Аналіз ефективності акушерсько-гінекологічної диспансеризації поголів’я тварин в умовах господарства.

7. Аналіз нозологічного профілю, етіології, перебігу та ефективності діагностичних та лікувально-профілактичних заходів за акушерсько-гінекологічної патології у самок свійських тварин в умовах господарства.

8. Порівняльна характеристика способів і засобів корекції обміну речовин у вагітних тварин. 

6. Кафедра фізіології  та  біохімії  сільськогосподарських  тварин

1.Діагностика та профілактика порушень обміну речовин у продуктивних тварин (свині, велика рогата худоба, птиця) в умовах інтенсивних технологій їх використання в умовах певного господарства (клініки).

2.Вплив біологічно активних речовин на життєздатність, приріст, резистентність, неспецифічну та імунологічну реактивність продуктивних тварин (ссавців та птиці) на різних етапах постнатального онтогенезу в умовах певного господарства (клініки).

3.Порівняльна ефективність використання ветеринарних препаратів та кормових добавок для профілактики хвороб продуктивних тварин в умовах спеціалізованих господарств.

4.Моніторинг залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин в організмі тварин, продуктах тваринного походження та кормах.

5.Результативність систем контролю імунного статусу та виявлення генетичних порушень у тварин із застосуванням молекулярних методів досліджень – імунохімічного аналізу та ПЛР.

6.Порівняльна характеристика дії лікарських речовин в залежності від лікарської форми в умовах певного господарства (клініки).

7.Фармакологічна характеристика та застосування пробіотиків (сорбентів, інсектоакарицидних, антигельмінтних препаратів) залежно від виду тварин в умовах певного господарства (клініки).

Додаток 9

Зразок оформлення списку використаних джерел 

Книги

Один автор

Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д. Г. – К. : Ін-т математики, 2006. – 111с. – (Математика та її застосування) (Праці / Ін-т математики НАН України ; т. 59). 

Два автори

Ромовська 3. В. Сімейне законодавство України / 3. В. Ромовська, Ю. В. Черняк. – К. : Прецедент, 2006. – 93 с. – (Юридична бібліотека. Бібліотека адвоката) (Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ; вип. 11). 

Три автори

Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Зддисон Г. Д. ; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. –Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2007. –ХLІІІ, 265 с. 

Чотири автори

Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [Вiтвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. — К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. — 106 с. — (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи). 

П’ять і більше авторів

Психология менеджмента / [ Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М. и др.]; под ред. Г. С. Никифорова. – [3-е изд.]. –X. : Гуманитар. центр, 2007. – 510 с. 

Без автора

Проблеми типологічної та квантитативної лексикології : [зб.наук.праць / наук. ред. Каліущенко В. та ін.]. – Чернівці: Рута, 2007. – 310 с. 

Багатотомний документ

Межгосударственные стандарты : каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Рубцова Е. Ю. ; ред. Иванов В. Л.]. – Львов : НТЦ «Леонорм-Стандарт», 2005.– (Серия «Нормативная база предприятия»). – Т. 1.–2005.–277 с. 

Матеріали конференцій, з’їздів

Ризикологія в економіці та підприємництві : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 берез. 2001 р. / М-во освіти і науки України, Держ. податк. адмін. України [та ін.]. – К. : КНЕУ : Акад. ДПС України, 2001. – 452 с. 

Препринти

Панасюк М. І. Про точність визначення активності твердих радіоактивних відходів гамма-методами / Панасюк М. І., Скорбун А. Д., Сплошной Б. М. – Чорнобиль : Ін-т пробл. безпеки АЕС НАН України, 2006. – 7, [1] с. – (Препринт / НАН України, Ін-т пробл. безпеки АЕС ; 06-1). 

Депоновані наукові праці

Разумовский В. А. Управление маркетинговыми исследованиями в регионе / В. А. Разумовский, Д. А. Андреев. – М., 2002. – 210 с. – Деп. в ИНИОН Рос. акад. наук 15.02.02, № 139876.

Законодавчі та нормативні документи 

Кримінально-процесуальний кодекс України : за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2006. – 207 с. – (Бібліотека офіційних видань). 

Стандарти

Якість води. Словник термінів : ДСТУ ІSО 6107-1:2004 – ДСТУ ІSО 6107-9:2004. – [Чинний від 2005-04-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2006. – 181 с. – (Національні стандарти України). 

Автореферати дисертацій

Новосад І. Я. Технологічне забезпечення виготовлення секцій робочих органів гнучких гвинтових конвеєрів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.02.08 „Технологія машинобудування" / І. Я. Новосад. — Тернопіль, 2007. — 20, [1] с. 

Частина книги, періодичного, продовжуваного видання

Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. — 2007. — № 6. — С. 15 — 18, 35 — 38. 

Електронні ресурси

Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті : (підсумки 10-ї Міжнар. конф. «Крим-2003») [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник – 2003. – № 4. – С. 43. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.ua/articles/2003/03klinko.htm.