Методичні вказівки до виконання дипломної роботи для спеціальності Фінанси і кредит, НТУ
« Назад
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Методичні вказівки до виконання дипломної роботидля спеціальності Фінанси і кредит
Київ 2012 ЗМІСТ
ВСТУП Методичні рекомендації розроблено відповідно до вимог стандартів вищої освіти з підготовки фахівців рівня «спеціаліст», «магістр», спеціальності напрямку 03050801 «Фінанси і кредит». З огляду на високі вимоги нормативних документів по оформленню дипломної «магістерської» роботи необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул, ілюстрацій. Тема дипломної (магістерської) роботи повинна бути по можливості короткою та відповідати обраній спеціальності та суті наукової проблеми. Самостійна кваліфікаційна робота, що виконується студентом на завершальному етапі навчання є складовою державної атестації, підсумковою дослідницькою роботою. Дипломна (магістерська) робота повинна містити глибоке теоретичне осмислення актуальної організаційно – управлінської або соціально – економічної проблеми, а також обґрунтоване рішення їх практичного розв’язання, виконане на основі ретельно проведеного аналізу діяльності конкретної організації або підприємства транспорту.
1. Цілі та завдання виконання дипломної (магістерської) роботиДипломна (магістерська) робота є кінцевим результатом самостійної науково – дослідної роботи студента, комплексним науково – прикладним дослідженням, яке являється підсумком вивчення різноманітних дисциплін передбачених навчальним планом підготовки за спеціальністю. Дипломна (магістерська) робота є випускною кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору певного кваліфікаційного рівня. Метою виконання дипломної (магістерської) роботи є глибоке осмислення прикладної професійної проблеми, комплексне оволодіння матеріалом і методами обробки інформації, а також практичне застосування теоретичних знань для вирішення конкретних завдань. У процесі виконання дипломної (магістерської) роботи студент відповідно до кваліфікаційних вимог повинен проявити: - знання загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно – орієнтованих і спеціалізованих дисциплін, які розкривають теоретичні основи та практичні питання з економіки, обліку, аудиту, фінансів, економічного аналізу, а також використання грошей та кредитів; - вміння правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формування мети і завдань дослідження побудови логічного плану та оптимальної структури; - вміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до цілей дослідження; - вміння обґрунтувати наукові висновки і конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління реальним об’єктом або економічною ситуацією; - вміння визначити і використовувати причинно – наслідкові зв’язки процесів та явищ у прикладній галузі. Основними завданнями виконання дипломної (магістерської) роботи є: - узагальнення та поглиблення теоретико – методологічних засад з обраного напряму дослідження; - проведення всебічної діагностики проблемної ситуації із застосуванням сучасного інструментарію; - розробка альтернативних підходів до вирішення визначених проблемних питань; - обґрунтування запропонованих рішень на засадах методології системного аналізу; - підготовка наочних (ілюстрованих) матеріалів, що передають основний зміст роботи з подальшими публічним захистом пропозицій автора. Дипломна (магістерська) робота має бути логічною, доказовою, аргументованою і відповідати таким вимогам: - містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної проблеми; - містити самостійні дослідження, розрахунки виконані на ЕОМ; - містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності на об’єкті дослідження; - мати належне оформлення; - мати всі необхідні супровідні документи; - бути виконаною і поданою на кафедру в термін передбачений графіком навчального процесу.
2. Організація та проведення переддипломної практики2.1. Мета, зміст, база переддипломної практики студентівМетою проходження переддипломної практики є апробація студентами набутих теоретичних знань з економіки та фінансовою політикою підприємства, їх методологічного інструментарію, формування професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень відповідно до кваліфікаційного рівня в умовах реально функціонуючого підприємства. Зміст і послідовність практики визначається програмою, що розробляється і поновлюється кафедрою згідно з навчальним планом. Основним навчально-методичним документом практики є наскрізна навчальна програма практики, на основі якої розробляються робочі програми відповідних видів практики. Під час переддипломної та науково-дослідної практики студенти поглиблюють та закріпляють теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, збирають фактичний матеріал для виконання кваліфікаційної роботи спеціаліста (магістра). Бази практики визначаються кафедрою «Фінанси, облік і аудит». Практика студентів кафедри «Фінанси, облік і аудит» проводиться на конкретних підприємствах (незалежно від форми власності), які мають відповідні умови згідно з робочою програмою та задовольняють вимоги кваліфікаційного рівня економіст чи магістра. У разі, коли підготовка спеціалістів здійснюється за замовленням юридичних або фізичних осіб, база практики може бути запропонована замовниками, якщо інше не передбачено контрактом. Студенти можуть самостійно з дозволу кафедри підбирати для себе і пропонувати місце проходження практики. 2.2. Організація і керівництво практикою студентівВідповідальність за організацію і проведення практики, а також за навчально-методичне забезпечення і контроль проходження практики згідно з програмою і конкретним завданням покладається на керівництво кафедри фінанси, облік і аудит. Загальну організацію практики студентів та контроль за її проведенням на кафедрі фінанси, облік і аудит здійснює керівник практики, який визначається завідуючим кафедрою і має погодинне навантаження згідно з діючими нормативами. До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені викладачі кафедри, які брали безпосередню участь в навчальному процесі. Студентам магістратури видається за погодженням з науковим керівником напрямок і зміст наукових досліджень, їх кінцевий результат та методично-календарний план їх проведення. Розподіл студентів на практику проводиться кафедрою спільно з деканатом з урахуванням замовлень на підготовку спеціалістів і їх майбутнього місця роботи після закінчення навчання, а також побажання студентів і їх замовників. Керівник практики від кафедри зобов'язаний:
1) інструктаж про порядок проходження практики та з техніки безпеки; 2) надання студентам-практикантам необхідних документів
Студенти-практиканти під час проходження практики зобов'язані: - до початку практики одержати на кафедрі направлення на практику, від керівника практики - консультації щодо оформлення всіх необхідних документів; - своєчасно прибути на базу практики і визначити своє місце і порядок проходження практики; - додержуватись правил внутрішнього розпорядку підприємства, організації чи установи; - уповному обсязі виконувати всі завдання, передбачені робочою програмою практики і вказівками її керівників; - вивчити і суворо дотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії; - нести відповідальність за виконану роботу; - протягом перших десяти днів семестру скласти звіт про проходження практики, оформити йогота скласти залік з практики. 2.3. Програма практики та підведення її підсумківОсновним організаційним документом щодо проведення практики є її програма. Програма переддипломної практики передбачає ознайомлення з наступними питаннями. Загальне ознайомлення з підприємством. Історія створення і розвитку підприємства. Характеристика продукції (послуг), її номенклатура і асортимент; рівень спеціалізації і кооперування; основні технологічні процеси і загальний технологічний рівень виробництва. З'ясувати перспективи розвитку підприємства. Організаційна структура і управління підприємством. Форми власності та господарювання. Організаційно-правова форма бізнесу. Ознайомитися із структурою виробничих підрозділів підприємства (основних, допоміжних і обслуговуючих цехів), господарствами і службами невиробничого характеру, механізмом їх взаємозв'язку, юридичним статусом. Зробити схему організаційної структури управління підприємством. Виявити, які зміни відбулися в структурі органів управління за минулий період, з'ясувати плани на найближчу перспективу, дати їм оцінку. Більш глибоко вивчити економічну службу на підприємстві,функції за умов адаптації підприємства до динамічного зовнішнього середовища, взаємозв'язок з іншими службами. Майно і власність підприємства. Ознайомитися зі складом майна підприємства, основних фондів, оборотних коштів та інших активів; формами власності на майно. Вивчити джерела формування майна підприємства (внески засновників, доходи підприємства від виробничої діяльності, цінних паперів, капітальні вкладення і дотації з бюджету та ін.). Особливу увагу приділити цим питанням, якщо підприємство є акціонерним, товариством з обмеженою відповідальністю або спільним. Взаємовідносини підприємства із зовнішніми контрагентами і ринковою інфраструктурою. З'ясувати місце підприємства у виробничо-господарському комплексі країни або регіону, скласти схему його взаємозв'язків з іншими підприємствами, організаціями і установами (зовнішнім середовищем): постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, банками, фінансовими органами, біржами, науково-дослідними організаціями тощо. Дати оцінку стабільності виробничих зв'язків. Ознайомитися із зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, перспективами розширення зовнішньоекономічних зв'язків. За їх відсутності -з перспективами виходу на зовнішній ринок. Система планування діяльності підприємства. Ознайомитися з системою планів підприємства, організацією їх розробки. З'ясувати, яким підрозділом і якими методами проводиться розробка і вибір стратегії розвитку підприємства. Витрати та фінанси підприємства. Ознайомитися з порядком формування витрат, показниками собівартості продукції: кошторисом витрат на виробництво, собівартістю продукції. Аналіз динаміки прибутку підприємства показників рентабельності продукції і виробництва. Податки та обов'язкові платежі. Ознайомитися з системою податків підприємства, методикою їх обчислення. Звернути увагу на пільги щодо оподаткування, їх стимулюючу роль в інвестиційній діяльності підприємства і виконанні соціальних програм. Інноваційно - інвестиційна діяльність підприємства. Оцінити напрямки інноваційної діяльності підприємства. Надати характеристику проектам, які реалізуються на підприємстві. Вказати критерії, які застосовуються у практиці прийняття проектних рішень. Фінансова оцінка діяльності підприємства. Надати характеристику На виконання наказу ректора НТУ за №25 від 25.01.2011 р. для закріплення знань і навичок з цивільної оборони до завдань переддипломної практики включені питання з управління в умовах надзвичайних ситуацій. Результати проходження переддипломної практики студент оформляє як письмовий звіт, який повинен мати чітку побудову, логічну послідовність, переконливу аргументацію, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій. Орієнтовна структура звіту Титульний аркуш (додаток Д). Вступ. Чітко формулюються мета й завдання роботи, визначаються коло питань, об'єкт дослідження, методи та інформаційна база дослідження (1-2 стор.).
Висновки. Стисло сформулювати головні висновки та практичні рекомендації щодо ступеня вирішення поставлених у роботі завдань (1-2 стор.). У кожному розділі звіту слід зробити самостійні висновки, органічно їх пов'язати, підпорядковуючи основному спрямуванню теми. Характер і зміст заходів, що пропонуються, мають базуватися на аналітичних і прогнозних оцінках функціонування та розвитку об'єкта дослідження, ретельних техніко-економічних розрахунках. Звіт про проходження практики може мати свої відмінні особливості, які виникають із особливостей підприємств, наявності і повноти джерел інформації, теми дипломної роботи. Взагалі, звіти будуються за єдиною схемою на основі діючих методичних рекомендацій. При цьому вимоги уніфікації відносяться не до змісту, а до складових частин звіту. Звіт повинен містити рукописний (машинописний) текст, розрахунки, таблиці, схеми, ілюстрований матеріал. До нього доцільно включити планові і звітні документи за різними напрямками економічного керівництва, витяги (фрагменти) із Положень щодо відділів апарату управління; інструкцій, документів, що доповнюють матеріал, зібраний відповідно до програми практики. Такі матеріали згодом можуть знадобитися для написання дипломної роботи і будуть використані як додаток до неї. Організація захисту звіту про практику. Студент за 3-4 дні до закінчення строку практики подає звіт керівнику практики від підприємства, який за умови позитивної оцінки звіту складає характеристику на студента. Керівник практики від кафедри оцінює звіт студента і дає відзив з рекомендацією про захист перед комісією кафедри. Робота, виконана з суттєвими відхиленнями від вимог, повертається студенту на доопрацювання. Захист звіту про проходження практики приймає комісія, призначена розпорядженням завідувача кафедри. Захист звіту проводиться у такому порядку: повідомлення практиканта (до 10 хв.); оголошення відзивів керівників від підприємства і кафедри; запитання членів комісії; відповіді студента на запитання. За результатами захисту виставляється оцінка, яка фіксується на титульному аркуші звіту, у відомості та заліковій книжці. Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин, може бути надане право проходження практики повторно. У випадку негативної оцінки звіту про практику вважається, що студент не виконав навчальний план, тому повинен бути відрахований з університету. Критерії оцінки результатів практики. 60 – роботу виконано у повному обсязі без помилок у відповідності до методичних вказівок щодо її виконання, студент орієнтується в теоретичному матеріалі; 50 – роботу виконано у повному обсязі без помилок у відповідності до методичних вказівок щодо її виконання, студент орієнтується не з усіх теоретичних питань; 40 – роботу виконано у повному обсязі з помилками без порушення вимог методичних вказівок щодо її виконання, студент орієнтується в теоретичному матеріалі; 30 – роботу виконано у повному обсязі з помилками без порушення вимог методичних вказівок щодо її виконання, студент не орієнтується в теоретичному матеріалі; 20 – роботу виконано у повному обсязі з помилками з порушенням вимог методичних вказівок щодо її виконання, студент орієнтується в теоретичному матеріалі; 10 – роботу виконано у повному обсязі з помилками з порушенням вимог методичних вказівок щодо її виконання, студент не орієнтується в теоретичному матеріалі; 0 – роботу не виконано. Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями відповідно до табл. 1. Таблиця 1
3. Вибір, затвердження тем дипломних (магістерських) робіт3.1. Загальні положенняТема дипломної (магістерської) роботи повинна носити комплексний характер і передбачати одночасно вирішення організаційних, виробничо – економічних і фінансових питань стосовно діяльності підприємства, його підрозділів, регіону, галузі або національної економіки. Дипломна (магістерська) робота повинна відображати рівень знань студентом загальнонаукових і спеціальних дисциплін, економічних законів, та їх застосування у практичній та науково – дослідній діяльності. При написанні дипломної (магістерської) роботи студент повинен довести своє вміння користуватися інформаційними джерелами, нормативними документами (законами України, постановами Верховної Ради, Уряду тощо), сучасними методами обробки статистичних даних, інформаційними технологіями, оцінювати існуючі наукові концепції та підходи до економічних явищ і процесів. Дипломна (магістерська) робота не передбачає безпосереднє переписування підручників, монографій, статей. Зібраний матеріал повинен бути узагальненим, проаналізованим, творчо переосмисленим з обов’язковим авторським баченням проблеми. Виклад потрібно здійснювати своїми словами, уникаючи незрозумілих термінів і складних мовних зворотів. Викладати матеріал у дипломній (магістерські0 роботі потрібно логічно, уникати використання невпорядкованого, несистематизованого матеріалу, застарілих даних. Зустрічаються випадки, коли кілька студентів пишуть дипломні роботи на однакову тему з однаковим змістом (має місце переписування). Такі роботи до перевірки не приймаються і до захисту не допускаються. Отже, відповідно до встановлених у вищій школі вимог дипломна (магістерська) робота повинна відповідати стандартам. У першу чергу вона має бути виконана автором самостійно на основі опрацьованого найновішого теоретичного, статистичного і практичного матеріалу, містити власні висновки і пропозиції, бути належно структурованою і оформленою. Механічно переписані з літературних джерел, нормативних документів, не оформлені належним чином, а тим більше виготовлені шляхом плагіату в інших авторів дипломні (магістерські) роботи до захисту не допускаються. Всі методичні питання, викладені в даних рекомендаціях, призначені як для дипломників (магістрів), так і для їх наукових керівників. Метою розробки методичних рекомендацій є надання студентам – випускниках необхідної методичної допомоги в організації раціональної та ефективної роботи по збору матеріалів, написанню і захисту дипломної роботи. Регламентація вимог до дипломного проектування (магістерського дослідження) встановлює єдиний зразок в керівництві дипломним проектуванням і повинна стимулювати творчу розробку теми дипломної (магістерської) роботи та прояв максимуму ініціативи в рамках чітко визначених загальнообов’язкових вимог. В основу розробки «Методичних рекомендацій» покладені стандарти вищої освіти, відповідні постанови Кабінету Міністрів та нормативні матеріали Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. До виконання дипломної (магістерської) роботи допускаються студенти, які успішно виконали навчальний план, пройшли переддипломну або науково – дослідну практику і захистили звіт з неї. Термін написання та захисту дипломної (магістерської) роботи становить 17 тижнів. Студентові надається право самостійно обрати тему дипломної (магістерської) роботи відповідно напрямків досліджень кафедри «Фінанси, облік і аудит». При виборі теми дипломної (магістерської) роботи доцільно врахувати актуальність її для підприємства (організації), особисті та професійні інтереси студента, визначений ним напрямок науково – дослідної роботи. Крім того, дипломна (магістерська) робота може виконуватись за тематикою, яку замовляють установи, що уклали з НТУ контракти на навчання студентів або мають із ним договори співпраці та співдружності. Обрана тема затверджується завідувачем кафедри та керівником (див. додаток А). Тематика дипломних (магістерських) робіт, список студентів, що виконують певну тему та керівники фіксуються наказом по Національному транспортному університету і змінам не підлягають. Дипломна (магістерська) робота має виконуватися студентом у повній відповідності до затвердженого календарного плану і завдання. На період виконання дипломної (магістерської) роботи на кафедрі «Фінанси, облік і аудит» складається план консультацій керівників, згідно з яким забезпечується систематична співпраця студента і керівника. Студенти, що схильні до наукової діяльності, мають певні результати і планують продовжити навчання в аспірантурі можуть виступити на науковій студентській конференції з доповіддю. З метою забезпечення попереднього захисту дипломних (магістерських) робіт на кафедрі створюється комісія у складі 3 – 4 викладача виходячи з їх спеціалізації за напрямком наукових досліджень та дисциплін, що вони викладають. Попередній захист дипломної (магістерської) роботи проводиться за 10 днів до початку роботи Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Кінцевий термін подання дипломної (магістерської) роботи до секретаря ДЕК (у твердому перепльоті) із зовнішньою рецензією – за 5 днів до початку роботи ДЕК. 3.2. Орієнтована тематика дипломних (магістерських) робітСпеціальність «Фінанси і кредит»
4. Зміст дипломної (магістерської) роботи, структура та її обсягДипломна (магістерська) робота повинна бути логічно побудованою і бути цілісним і завершеним самостійним дослідженням і мати осяг 5,5 – 6,5 умовних друкованих аркушів або 80 – 100 сторінок друкованого тексту, що включає: ▪ титульний аркуш ( додаток В ); ▪ завдання на виконання магістерської роботи ( додаток Б ); ▪ реферат; ▪ перелік умовних позначень; ▪ зміст; ▪ вступ; ▪ основну частину з висновками до кожного розділу; ▪ висновки; ▪ додатки ( за необхідністю ); ▪ список використаних джерел. Мова дипломної (магістерської) роботи державна, стиль науковий, чіткий без орфографічних та синтаксичних помилок. Титульний аркуш містить наступні реквізити: ▪ найменування кафедри ( кафедра фінансів, обліку і аудиту ) ▪ назва роботи ( дипломна (магістерська) робота ) ▪ повна назва теми ( на тему…) ▪ студента … курсу… ▪ спеціальності ( шифр і найменування ) ▪ прізвище, ім’я, по батькові студента ▪ прізвище, ім’я, по батькові керівника, науковий ступінь, вчене звання ▪ прізвище та ініціали завідувача кафедри, його науковий ступень та вчене звання ▪ Київ 201_ року. ( місто і рік ). Тема дипломної (магістерської) роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті наукової проблеми (задачі), вказувати на мету наукового дослідження. Слід уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання», «Дослідження шляхів», «До питання», «Матеріали до вивчення» тощо в яких не відбито достатньою мірою суть проблеми, а прямим чином формулювати, наприклад «Фактори скорочення і методи розширення інвестицій в Україні». Завдання на дипломну (магістерську) роботу ( додаток Б ) подається за титульним аркушем і несе інформацію про дату подання дипломної (магістерської) роботи до захисту, номер наказу та дату його видання із затвердженням теми дипломної (дослідницької) роботи інформаційні джерела, зміст роботи та графік виконання дипломної (науково-дослідницької) роботи. Реферат (Додаток Г) подається як анотація із стислим викладеним сутності роботи. Обсяг реферату 1 сторінка. Зміст подається за рефератом. В ньому подають найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури. Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість. Вступ має містити підрозділи, назви яких виділяються по тексту жирним шрифтом в такій послідовності: ▪Актуальність теми. Висвітлення актуальності не повинне бути багатослівним. В ній має бути відображена значимість для економічної системи або її структурних складових досліджуваної теми, вказані негативні наслідки від неможливості розв’язання поставлених в роботі проблем, ступені їх вивчення та наукового осмислення у працях зарубіжних та вітчизняних вчених. Має бути наведено перелік авторів, які займаються розробкою цієї проблеми і посилання на яких є в роботі. ▪ Мета і задачі дослідження. Метою роботи має стати розробка пропозицій, спрямованих на розв’язання важливої економічної проблеми. Це може бути створення певних організаційно-методичних механізмів або будь-яких інструментів регулювання економічної діяльності, які підвищують ефективність і якість менеджменту, створюють умови для зростання економіки в цілому і її структурних складових. Не слід формулювати мету як «Дослідження…», «Вивчення…». «Узагальнення…», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, тобто на задачі, які необхідно буде поставити і вирішити, а не саму мету. Формулювання мети має починатися зі слів «Створення…», «Розробка…», тощо. Формулювання задач має розкривати засоби досягнення поставленої мети, що полягає у «Вивченні…», «Досягненні…», «Формуванні…», тощо. ▪Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. ▪Предмет дослідження визначає тему роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва. ▪ Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. ▪Елементи наукової новизни одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових положень (рішень), запропонованих магістром особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше. Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні особистих розробок магістра. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно. Рекомендований обсяг вступу – 2 - 3 стор. Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу відокремити загальні висновки від другорядних подробиць. Вони включаються до загального рекомендованого обсягу розділу і мають бути викладені на 1-2 сторінках машинописного тексту. В розділах основної частини подають: ▪ огляд літератури за темою і вибір напрямків дослідження; ▪ проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження; ▪ аналіз і узагальнення результатів досліджень. У першому розділі (25 – 30 стор.) узагальнюються теоретичні положення проблеми, яка досліджується. В межах цього розділу визначається сутність економічних понять, які її характеризують, фактори, що забезпечують зміни в тенденціях розвитку, а також методи можливої гармонізації об'єкту дослідження. Для повноти обґрунтованості вибору напрямків подальшого поглиблення дослідження доцільно використовувати світовий досвід розв'язання обраної проблеми. Результатом роботи над першим розділом має бути всебічно охарактеризований об'єкт дослідження і проблеми, що визначають умови його функціонування. У другому розділі (25 – 30 стор.) дається оцінка стану досліджуваної проблеми в Україні. Визначаються основні тенденції розвитку характеристик, що розкривають зміст проблеми, ступінь досконалості організаційних та нормативно-правових засобів її регламентації, ступінь впливу існуючої практики роботу автотранспортних підприємств або транспортної галузі в цілому. Результатом роботи над другим розділом мас бути виявлення основних недоліків діючої практики регулювання відповідних економічних процесів і обґрунтування гіпотези стосовно засобів можливого їх подолання або упередження. У третьому розділі (25 - 30 стор.) мають міститеся заходи щодо поліпшення умов функціонування об'єкту дослідження, які забезпечують розв'язання поставленої в роботі мети. В цьому розділі бажано сформулювати загальні (концептуальні) положення розвитку економічних процесів, що забезпечують розв'язання проблеми, і конкретні заходи щодо їх реалізації. Бажано також дати економічну оцінку ефективності запропонованих пропозицій або показати спрямованість їх дії після впровадження, тобто очікувані наслідки. Результатом роботи над третім розділом має бути розробка механізму розв'язання визначеної в дипломній роботі мети дослідження. У четвертому розділі (10 – 15 стор. ) присвячено особливостям організації охорони праці на підприємстві та безпеки в надзвичайних ситуаціях. Наводиться загальна характеристика та певні пропозиції з відповідним економічним обґрунтуванням. Розділ включає текстову, аналітично-розрахункову і графічну частини. Текстова частина є обов'язковою і може бути у вигляді розділу дипломної (магістерської) роботи, зокрема його пояснювальної записки. В цій складовій дипломної (магістерської) роботи висвітлюються загальні положення щодо охорони праці та цивільного захисту з урахуванням вимог нормативно-правової бази, визначенням мети і завдань щодо перспективного розвитку і удосконалення роботи цих систем і технологічного обладнання. Аналітично-розрахункова частина. Графічна частина є бажаною складовою дипломної (магістерської) роботи. Зміст її визначається керівником дипломної (магістерської) роботи чи викладачем-консультантом кафедри «Екологія та безпека життєдіяльності». Графічна частина виконується на аркуші креслярського паперу формату А1, якщо це необхідно, але можуть використовуватись, для цієї мети, розроблені у роботі елементи виробничої інфраструктури У Висновках до розділів в стислій формі зазначаються основні результати дослідження теоретичного, аналітично-прикладного і науково-методичного спрямування. Загальний висновок до роботи має містити стислий виклад отриманих результатів, зокрема: характеристики стану досліджуваної проблеми, причин, що його зумовили, та суті основних пропозицій по усуненню виявлених недоліків. На завершення у загальному висновку має зазначатися яке народногосподарське значення буде мати реалізація запропонованих пропозицій для розвитку як окремого підприємства так і транспортної галузі в цілому. За обсягом загальний висновок має складати 3-4 сторінки. На його основі формується доповідь по захисту дипломної роботи, яка має бути викладена на 2 сторінках. Список використаних джерел слід розміщувати за власним бажанням одним із таких способів: або у порядку появи посилань у тексті, або в алфавітному порядку - прізвищ перших авторів або заголовків (рекомендовано як найбільш зручне), або у хронологічному порядку. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація" «Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила". Докладніше про порядок укладання списку літератури - у наступному розділі методичних вказівок. Додатки містять допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи: - проміжні математичні доведення, формули і розрахунки; - таблиці допоміжних цифрових даних; - інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання роботи; - ілюстрації допоміжного характеру. Порядок оформлення додатків зазначено нижче (див. стор. 23).
5. Вимоги до оформлення дипломної (магістерської) роботиДипломна (магістерська) робота повинна бути стилістично, граматично, а також технічно правильно й акуратно оформлена. Вона комплектується в послідовності, зазначеній в попередньому розділі (див. стор. 20). Зразок титульного аркуша наведено в додатку В. Зміст оформлюється у вигляді переліку назв розділів роботи, для кожного з яких вказується відповідний номер початкової сторінки тексту. Дипломна (магістерська) робота має бути віддрукована на машинці або принтері чітко, охайно, без помарок та виправлень. Текст роботи треба розміщувати тільки з одного боку аркуша, на білому папері формату А4 (210x297 мм), залишаючи поля зліва не менше 20 мм, справа не менше 10 мм, зверху та знизу - не менше 20 мм. У друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68-70 знаків у кожному. Для цього зазвичай використовують шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядковий інтервал значенням 1,5. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Вписувати в текст дипломної (магістерської) роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок і розміщують, як правило, в додатках. Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого у підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки. До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних засадах. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ 6. ВИСНОВКИ". Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3.". Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2.". Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розмішують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. В лівому нижньому куті під таблицею вміщують посилання на джерело інформації (наприклад, Джерело: Міністерство статистики України). Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).Приклад побудови таблиці. Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують в боковику, головці, чи в них обох, а не у параграфі; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується, присудок) - у параграфі, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка. Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначити у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розмішують у заголовку над ним. У параграфі повторювальні елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи: однорідні числові дані розмішують так, щоб їх класи співпадали: неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним. Дані таблиці мають бути приведені до єдиної методології, містити інформацію про одиницю вимірювання та дату обчислення значень. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл.1.2". Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і зведене в сторону номера. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Розділові знаки між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити. Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: 1… 2… Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку. При написанні магістерської роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати яких наводяться в ній, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу підшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагаючи, з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі. Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1-7]...". Якщо в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань. Посилання на ілюстрації магістерської роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2". Посилання на формули дипломної (магістерської) роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (2.1)". На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.2". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3". Для підтвердження власних аргументів посилання на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий"; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тесту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторі своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело). Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назві та ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Як правило, перелік використаних джерел (список літератури) укладають у встановленій послідовності: 1. Закони України. 2. Інструкції та нормативні акти, видані Міністерством економіки України, галузевими міністерствами, іншими установами та відомствами. 3. Наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами. 4. Наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами. По кожному з перелічених підрозділів списку літератури першоджерела вміщуються у перелік в алфавітному порядку (згідно з українським або латинським - для іншомовних видань - алфавітом). Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДС'ГУ 3582-97 "Інформація та документація" "Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращепие слов на русском языке. Общие требования и правила". Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток__" і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А. При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою роботи друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ". Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 підрозділ 3.1 додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) - перша формула додатка А. Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається.
6. Рецензування і захист дипломної (магістерської) роботиЗавершена дипломна (магістерська) робота, яка підписана студентом та його керівником, а також консультантом з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях разом з розробленим ілюстративним матеріалом подається на попередній захист у комісії з викладачів кафедри фінансів, обліку і аудиту для попереднього рецензування. Члени комісії за результатами попереднього захисту роблять відповідний запис про можливість допуску до захисту роботи у ДЕК поряд з висновком керівника і заносять у спеціальну форму ( додаток Г ). Рукопис (у твердому перепльоті) подається завідувачу кафедри, який приймає рішення щодо допуску до захисту роботи у ДЕК. Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису завідувача кафедри в індивідуальному завданні на магістерську роботу, на титульній сторінці магістерської роботи та направленні до захисту Голові ДЕК. До розгляду не допускається дипломна (магістерська) робота: - написана на тему, яка не затверджена наказом по університету; - виконана не самостійно; - структура якої не відповідає вимогам; - відсутнє економічне обґрунтування пропонованих заходів; - оформлена з порушеннями вимог. Зовнішніми рецензентами можуть бути провідні спеціалісти, які працюють на підприємствах, в наукових та державних установах, викладачі інших провідних кафедр навчального закладу. Зовнішня рецензія надається у письмовому вигляді та у довільній формі і має містити: • висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної магістерської роботи; • характеристику повноти завдання щодо розкриття теми дипломної (магістерської) роботи, відповідність змісту роботи до завдання; • висновки щодо використання в роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів до вдосконалення діяльності підприємства згідно з темою магістерської роботи, елементів наукової новизни; • оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення управління певними аспектами діяльності, підвищення його ефективності; • оцінку загальних вражень від магістерської роботи (оформлення, стиль і грамотність викладення тощо); • інші питання на розсуд рецензента; • висновок рецензента про відповідність якості виконаної магістерської роботи до вимог, що ставляться до таких робіт, про можливість допущення її до захисту і, за бажанням, можуть бути висловлені зауваження та думка про оцінку роботи за чотирибальною системою: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно". Рецензент має підписатися із зазначенням свого прізвища, ім'я та по батькові, місця роботи і посади, яку займає, і завірити підпис. Рецензія подається разом з іншими супроводжуючими дипломну (магістерську) роботу документами. Захист роботи відбувається на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії, голову якої затверджує Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Графік роботи комісії затверджує ректор університету. На засідання ДЕК до початку захисту подаються такі документи: - витяг із наказу ректора про затвердження персонального складу цієї комісії; - список студентів екзаменаційної групи, які допущені до захисту магістерських робіт за підписом декана; - довідка від деканату про виконання студентом навчального плану та про одержані ним оцінки з теоретичних дисциплін, навчальних та виробничих практик; - залікова книжка студента; - дипломна (магістерська) робота студента; - направлення на захист Голові ДЕК з висновком керівника та висновком кафедри про виконану роботу; - зовнішня рецензія на магістерську роботу; - інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної дипломної (магістерської) роботи (лист-замовлення підприємства на виконання дослідження, статті та інші публікації студента з теми дипломної (магістерської) роботи і ін.). Під час підготовки до захисту студент має погодити зі своїм керівником складену ним стислу доповідь щодо сутності роботи і підготовлені наочні матеріали (7-9 сторінок з найважливішими ілюстративними матеріалами, оформленими у вигляді плакатів, підготовленої ілюстративної мультимедійної презентації. роздаткового матеріалу, слайдів, фотографій, макетів, рекламних проспектів тощо). Зразок оформлення наведено у додатку Ж. Обсяг тексту доповіді має відповідати до 10 хвилин виступу, в якому стисло аргументується необхідність проведення виконаного дослідження, його актуальність, дається оцінка сучасного стану досліджуваного об’єкта, причини такого становища і пропозиції щодо їх усунення. Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту. Виступ має бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу, головне призначення якого детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії. У доповіді студент має розкрити: - актуальність теми; - структуру роботи; - відомості про організацію, на матеріалах якої виконано дослідження; - об'єкт дослідження; - висновки з аналізу, зміст запропонованих заходів та обґрунтування їх ефективності (на це рекомендується витратити не менше 70% часу, відведеного для доповіді). Завершуючи доповідь, випускник має відзначити: які його розробки та висновки впроваджені або намічені до впровадження; де ще можливе, на його думку, застосування результатів дослідження; яка фактична чи очікувана соціально-економічна ефективність запропонованих ним заходів. Після доповіді студента секретар ДЕК зачитує рецензію на дипломну (магістерську) роботу, а студент має відповісти на всі зауваження рецензента. Під час захисту роботи члени ДЕК. присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть ставити запитання щодо змісту дипломної (магістерської) роботи. Відповіді студента мають бути конкретними. аргументованими і короткими. Після відповіді студента на запитання оголошується висновок керівника виконаної роботи. Процедура захисту протоколюється секретарем комісії. Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні ДЕК виноситься її рішення. У разі незгоди між членами ДЕК думка голови є вирішальною. Рішення комісії оголошується її головою в тон самий день.
7. Критерії оцінювання дипломної (магістерської) роботиПідсумкову оцінку роботи студента визначає державна екзаменаційна комісія, її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає. Оцінка "відмінно" (90 -100 балів) ставиться студенту, який повністю виконав завдання, що поставлені в дипломній (магістерській) роботі, має обґрунтовані достатньо оригінальні практичні або методичні розробки за обраною темою, отримав позитивні відгуки керівника та зовнішнього рецензента, послідовно та логічно виклав результати роботи при захисті, супроводжував доповідь змістовними бездоганними наочними матеріалами, дав вичерпану відповідь на запитання членів ДЕК. Оцінка "добре" (75-89 балів) ставиться студентові, який повністю виконав план дипломної (магістерської) роботи, що має завершені практичні (методичні) рекомендації за обраною темою роботи, продемонстрував володіння теоретичними знаннями та практичними навичками при вирішенні завдань роботи, має позитивний відгук керівника та рецензента, вичерпано виклав результати роботи при захисті, супроводжував доповідь змістовними наочними матеріалами, повно без суттєвих помилок відповів на запитання членів ДЕК. Оцінка "задовільно" (60 – 74 балів) ставиться студентові, який практично повністю виконав план роботи, має розроблені рекомендації за обраною темою роботи, має позитивний відгук керівника та зовнішнього рецензента з переліком недоліків, під час доповіді про результати роботи допустив непринципові огріхи, дав правильні, але неповні відповіді (70%) на запитання членів ДЕК. Оцінка "незадовільно" (менше 60 балів) ставиться студентові, який практично повністю виконав завдання атестаційної роботи, але результати роботи не мають практичної значущості, або не мають достатньої обґрунтованості; продемонстрував слабку теоретичну підготовку та практичні навички, невпевнено орієнтується у роботі; припустився принципових помилок при доповіді результатів роботи, має суттєві зауваження з боку керівника та зовнішнього рецензента, не дав повних правильних відповідей на запитання членів ДЕК. Рівень виконання атестаційної роботи визначається за допомогою системи оцінювання, що використовуються у НТУ з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS:
У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості виконання та захисту магістерської роботи, критерії оцінювання яких наведено нижче. Критерії оцінювання якості виконання та захисту дипломної (магістерської) роботи
Продовження таблиці
Продовження таблиці
Продовження таблиці
За результатами захисту дипломної (магістерської) роботи ДЕК приймає рішення щодо оцінки захисту і роботи, про присвоєння кваліфікації «Спеціаліст» або «Магістр» і про видачу йому диплому державного зразка. Результати захисту атестаційних робіт оголошуються у день його проведення після оформлення протоколів державної екзаменаційної комісії. Під час засідання державної екзаменаційної комісії її секретар веде протокол захисту, заносить оцінку до відомості, яка зберігається в архіві. Роботи, що містять особливо цінні практичні рішення та пропозиції, можуть бути рекомендовані державною екзаменаційною комісією до участі у конкурсах, для публікування або для доповідей і повідомлень на науково-теоретичних, науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах тощо; а їх автори до зарахування у аспірантуру НТУ. Студент, який отримав на захисті незадовільну оцінку, має бути відрахованим з університету і в цьому випадку йому видається академічна довідка встановленого зразка. За ним залишається право бути повторно допущеним до захисту роботи протягом наступних трьох років. Повторно робота виконується за наявності заяви студента про допуск до захисту, дозволу ректора і рішення кафедри - про затвердження теми, назви організації, де проводиться дослідження, призначення керівника. На вимогу кафедри тему дипломної (магістерської) роботи може бути змінено, або в межах тієї ж теми матеріали роботи повинні бути суттєво оновлені й доповнені. Якщо захист дипломної (магістерської) роботи не відбувся з поважних причин (про що студент у ДЕК має подати відповідні документи), ректор НТУ може подовжити термін його навчання до наступного терміну роботи ДЕК із захисту дипломних (магістерських) робіт, але не більше як на один рік. Незалежно від причин повторний захист робіт у той же рік категорично забороняється. На всіх засіданнях ДЕК складається протокол, в який заносяться відповідні оцінки за захист, записуються запитання членів ДЕК і присутніх на захисті, особисті думки членів ДЕК, зазначається одержаний освітній рівень, а також державний документ про освіту, який видається випускникові НТУ. Протоколи підписують голова і члени ДЕК, що брали участь у засіданні. Державна екзаменаційна комісія після завершення роботи складає звіт, в якому відображаються основні кількісні показники щодо рівня і якості успішності по проведених захистах, характеристиках виконаних магістерських робіт щодо впровадження конкретних пропозицій у практику діючих підприємств, застосування сучасних інформаційних і комп'ютерних технологій в аналітичних дослідженнях і ін. Звіт ДЕК обговорюється на Вченій раді факультету. Захищені дипломні (магістерські) роботи студент здає в архів НТУ не пізніше ніж через 3 дні після завершення роботи ДЕК. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||