Роздрукувати сторінку

Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 2176 Методичні рекомендації щодо написання курсових та кваліфікаційних робіт з курсу Соціологія, ХНУВС

Методичні рекомендації щодо написання курсових та кваліфікаційних робіт з курсу Соціологія, ХНУВС

« Назад

Міністерство внутрішніх справ України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій

Кафедра соціології та масових комунікацій

Методичні рекомендації щодо написання курсових та кваліфікаційних робіт з курсу Соціологія

ОКР «Бакалавр» та ОКР «Спеціаліст»

Галузь знань _____0301 «Соціально–політичні науки»

Напрям підготовки (спеціальність) ______6030101 «Соціологія»

Освітньо-кваліфікаційний рівень __________бакалавр____

Форма навчання денна

Напрям підготовки (спеціальність) ______703010101 «Соціологія»

Освітньо-кваліфікаційний рівень __________спеціаліст____

Форма навчання заочна

м.Харків 2012рік

Передмова

Рекомендовано до використання в навчальному процесі

Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ

___________Протокол № _______

(дата, місяць, рік )

Ухвалено

на засіданні Вченої ради

навчально-наукового інституту права та масових комунікацій

_________ Протокол № _______

(дата, місяць, рік )

Рецензенти:

Хижняк Лариса Михайлівна, професор кафедри прикладної соціології ХНУ ім. В.Н. Каразіна, доктор соціологічних наук, професор

Рущенко Ігор Петрович, завідувач кафедри соціології та масових комунікацій ННІ ПМК, доктор соціологічних наук, професор

Методичні рекомендації щодо написання курсових та кваліфікаційних робіт

ОКР «Бакалавр» та ОКР «Спеціаліст»

Розробники: Бутиліна О.В. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2012р.

Зміст

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ	4
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З КУРСУ «ЗАГАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ»	5
РОЗДІЛ 3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З КУРСУ «ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕРІЙ ТА ВЧЕНЬ»	13
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З КУРСУ «МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»	18
РОЗДІЛ 5. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З НАПИСАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ	30
РОЗДІЛ 6. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ	41
РОЗДІЛ 7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВИХ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ	49
РОЗДІЛ 8. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КУРСОВИХ, БАКАЛАВРСЬКИХ І ДИПЛОМНИХ РОБІТ	50
ДОДАТКИ	52

1. Загальні методичні рекомендації

При підготовці фахівців у вищих навчальних закладах системи МВС України важливе місце належить навчально-дослідницькій роботі студентів, в якій центральне місце посідають курсові та кваліфікаційні роботи. В навчальному плані підготовки соціологів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» передбачається виконання 3 курсових (на І, ІІ, ІІІ курсах) та кваліфікаційної бакалаврської роботи (на ІV курсі). У навчальному плані підготовки соціологів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» передбачається виконання кваліфікаційної дипломної роботи (на V курсі).

На І та ІІ курсі студенти виконують курсову роботу реферативного характеру за обраною темою; на ІІІ курсі робота базується на проведеному конкретно-соціологічному дослідженні.

Бакалаврська робота – остання ланка в процесі підготовки фахівця-соціолога відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, що виявляє, наскільки випускник є готовим до самостійної науково-дослідницької діяльності і до вирішення практичних завдань. Важливим є те, аби бакалаврська робота мала реальний характер, виконувалася на матеріалах вивчення громадської думки населення або діяльності конкретних організацій, установ, трудових колективів. Це дозволяє оцінити як рівень теоретичних знань, так і уміння підготувати й провести конкретне соціологічне дослідження, і на базі останнього сформулювати конкретні практичні рекомендації.

Дипломна робота ОКР «спеціаліста» є кваліфікаційною роботою, яка відображає набуті студентами теоретичні знання і практичні навички за обраною спеціалізацією. За своєю структурою вона аналогічна до бакалаврської роботи. Але відрізняється поглибленим теоретичним змістом та глибиною аналізу даних.

Етапи виконання курсових та кваліфікаційних робіт в основному співпадають, оскільки вони відображають загальну логіку проведення науково-дослідних робіт. Головна різниця між ними полягає в чисельності використаних бібліографічних джерел, масштабі проведеного дослідження, а значить і в обсязі викладеного матеріалу: курсова робота повинна складатися із 30–40 стандартних сторінок друкованого тексту, бакалаврська – 50–70, дипломна – 60–80. Розрізнюються вони також кількістю використаних літературних джерел: курсова робота пересічно повинна мати 15–25 джерел, бакалаврська та дипломна – відповідно 40–50.

Захист курсових робіт проходить на засіданні спеціальної комісії, до якої входять викладачі кафедри з внесенням диференційованої оцінки до екзаменаційної відомості, а захист кваліфікаційних – у державній екзаменаційній комісії (ДЕК).

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З КУРСУ «ЗАГАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ»

2.1. Цільова настанова

Курсова робота з навчальної дисципліни "Загальна соціологія" виконується на І-му курсі. Вона ставить на меті:

поглиблене вивчання однієї з тем курсу,
аналіз широкого кола наукових праць за обраною темою,
аналіз суспільних явищ, інститутів, процесів відповідно до об‘єкту та предмету роботи,
узагальнення теоретичного матеріалу у формі висновків за темою роботи.

У ході написання роботи студент мусить вирішити наступні задачі:

навчитися правилам бібліографічного пошуку та загального аналізу масиву літературних джерел за науковим профілем;
набути вміння складати план опису конкретного соціального явища чи процесу;
навчитися аналізувати наукові праці у контексті певної проблеми, відбираючи лише ті матеріали, що відповідають логіці власного наукового пошуку;
сформулювати актуальність теми дослідження і показати ступінь її розробленості в наукових працях вітчизняних і зарубіжних авторів, виділити об‘єкт та предмет дослідження;
навчитися строго й аргументовано викладати основні ідеї різних авторів, підкреслюючи їхні переваги і недоліки;
визначити практичне значення дослідження за даною темою та її зв'язок із процесами і явищами, що відбуваються в Україні;
навчитися підводити підсумки по розділах і формулювати висновки;
у процесі захисту курсової роботи продемонструвати свої знання по темі, здатність аргументовано аналізувати цінність різних теоретичних підходів.

2.2. Джерела інформації

Робота має реферативний характер: в процесі її написання студент використовує різні джерела інформації, якими можуть бути:

навчальна література з курсу загальної соціології вітчизняних і зарубіжних авторів, у якій описуються основні соціологічні поняття, теорії та соціальні процесі;
наукові публікації по проблемі, що містяться у монографіях та журнальних статтях;
довідкова література, статистичні збірки, де можна узяти потрібні матеріали, статистичні дані тощо;
періодичні видання суспільно-політичного напрямку, газети та часописи, що містить новітню і поточну інформацію, що має відношення до теми курсової роботи;
наукові словники, що містять тлумачення основних понять;
електронні засоби масової інформації – Інтернет.

При використанні в роботі всіх видів джерел важливо робити правильні посилання.

Підручники, які корисні для поглибленого вивчення окремих тем:

Гіденс Е. Соціологія. Пер. з англ. – К., 1999;
Кравченко А.И. Социология: Учебн. Для вузов. – М., 2001.;
Масионос Дж. Социология. – СПб., 2004.
Общая социология: Учебн. пособ. / Под общей ред. проф. А.Г. Эфендиева. – М., 2000;
Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс. – К., 1996.
Рущенко І.П. Загальна соціологія. – Х., 2004;
Смелзер Н. Социология. Пер. с англ. – М., 1993;
Соціологія: Підручник для студентів ВНЗ/ за ред. В.Г. Городяненка. ― К.: «Академія», 2005. ― 560с.
Социология. Основы общей теории: Учеб. пособие / Г.В. Осипов и др. – М., 2003;
Фролов С.С. Социология. – М., 1999;

Словники та енциклопедичні видання:

Большой толковый социологический словарь (Collins) / Дэвид и Джулия Джерри: Пер с англ. – М, 1999.
Краткий словарь по социологии/ Под общ. ред. Д.М. Гвишиани. ― М.: Политиздат, 1989. ― 479с.
Современная западная социология: словарь. ― М. : Политиздат, 1990. ― 432с.
Словник з соціології / Рущенко І.П., Соболєв В.О. – Х., 1998; Социологический словарь: Пер. с англ. / Под ред. С.А. Ерофеева. – Казань, 1997;
Социологический энциклопедический словарь. На русском, немецком, французском и чешском языках. / под ред. Г.В. Осипова. – М., 1998;
Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Уклад: В.І. Волович, В.І. Тарасенко, М.В. Захарченко та ін.; Під заг. ред. В.І. Воловича. – К., 1998.

Періодичні видання:

«Социологические исследования»
«Общественные науки и современность»
«Современное общество»
«Філософська і соціологічна думка»
«Соціологія: теорія, методи, маркетинг»
«Социологический журнал»
«Міліція України»
«Український соціум»

2.3. Етапи виконання роботи

Курсова робота має виконуватись у декілька етапів:

визначення теми;
вивчення літератури за темою;
визначення об’єкта, предмета, цілі та завдань курсової роботи;
розробка плану роботи;
збирання інформації за розділами плану;
написання розділів роботи відповідно до плану;
формулювання загальних висновків та висновків за розділами;
оформлення роботи;
захист роботи.

Термін виконання етапів роботи обговорюється та затверджується на засіданні кафедри соціології та масових комунікацій та є обов’язковим до виконання студентом. Графік виконання окремих етапів роботи й терміну її закінчення знаходиться на дошці оголошень кафедри соціології та масових комунікацій.

2.4. Структура роботи

Курсова робота складається з наступних складових частин:

титульного листа;
змісту;
вступу;
основної частини, що складається з окремих розділів, які можуть, у свою чергу, поділятися на пункти та підпункти;
висновків,
списку використаної літератури.

Якщо в роботі мають місце графіки, таблиці, діаграми та інші ілюстративні матеріали, що пояснюють теоретичні положення розділів, то вони можуть бути винесені у додаток, який розташовується після списку використаної літератури. Кожна частина курсової роботи починається з нової сторінки. Загальний обсяг складає 30-40 сторінок (без додатків). Усі сторінки роботи повинні бути пронумеровані, починаючі з титульної (вона рахується, але номер на ній не ставиться). Номер сторінки ставиться у верхньому правому куті сторінки. Більш детально правила оформлення курсової роботи дивись у Розділі 6 цих методичних рекомендацій.

Титульний лист містіть назву міністерства, університету, інституту, кафедри, в межах якої виконується робота. Далі надається тема роботи, інформація щодо виконавця та керівника курсової роботи. Наприкінці вказується місто та рік виконання (приклад оформлення титульного листа надано у Додатку 1 цих методичних рекомендацій).

Зміст роботи включає перелік основних її частин із указівкою сторінок їхнього початку. Назва кожної частини записується з нового рядка з заголовної букви. Список літератури і додатки (якщо вони є) не нумеруються. Основна частина складається з окремих розділів, кожний з який нумерується, має власну назву (яка пишеться без лапок), і записується з нового рядка з указівкою сторінки початку (див. Додаток 2). У тексті кожен розділ починається з нової сторінки. Розділи повинні бути зв'язані між собою логічно. Питання про їхнє число автор має вирішувати самостійно, але їх повинно бути не менше двох. Занадто велике число розділів ускладнює виклад матеріалу і свідчить про нездатність автора до логічних узагальнень. Ми рекомендуємо виділяти не більше 5 розділів.

Вступ повинен містити ряд обов’язкових елементів: обґрунтування теми, її актуальність у теоретичному та практичному плані, ступінь її розробленості в науковій літературі, чітко сформульовані об’єкт, предмет, цілі та завдання курсового дослідження. Вступ займає 2-3 сторінки.

Об’єктом курсової роботи можуть виступати реальні соціальні процеси або явища.

Предметом роботи при цьому є визначені сторони, властивості, які викликають інтерес у плані дослідження саме даної проблеми.

Уточнення завдань курсового дослідження дозволяє студентові визначити «поетапність» роботи. Їх вирішення сприяє досягненню мети курсового дослідження. Звичайно достатньо виконання 5-7 завдань, які висуваються в роботі для досягнення її мети.

Основна частина роботи може складатися з двох-п’яти розділів. У розділах послідовно розкривається тема курсової роботи. Рекомендована логіка розкриття – "від загального до конкретного". Обов'язково наприкінці кожного розділу стисло (1-2 абзаци) формулюються основні висновки.

Оскільки курсова робота з загальної соціології носить реферативний характер, то мається на увазі, що автор розкриває тему використовуючи вже наявні наукові матеріали. Близько 80-90% тексту створюється з їхньою допомогою, тому особливу увагу варто приділити посиланням на використану літературу. Вони повинні бути присутнім повсюдно і супроводжувати всі цитати й ідеї, що автор засвоїв після знайомства з працями вчених, за винятком тих ідей і висновків, що були зроблені самостійно. Посилання ставиться в квадратних дужках відразу після прямої цитати і містять дві цифри. Перша відповідає номеру книги або статті в загальному списку літератури, використаної при написанні даної курсової роботи, друга – номеру сторінки, з якої узята цитата. Якщо автор використовував лише загальну думку, висновок, теорію, класифікацію, періодизацію... і виклав її своїми словами, то посилання на використану літературу можуть бути поставлені після абзацу і містить лише номер наукового джерела у загальному списку літератури, використаної при написанні даної курсової роботи. Більш детально правила оформлення посилань надаються в Розділі 6 цих методичних рекомендацій.

Висновки – обов’язкова частина курсової роботи – являють собою стисле викладення одержаних автором наукових результатів, які формулюються у вигляді окремих пунктів. Автор підводить підсумок по всій роботі, формулює основні результати наукового пошуку за пунктами поставлених завдань на початку роботи. Обсяг висновків 3–5 сторінок.

Список літератури містить усі наукові праці, що розглядались в огляді наукових праць за темою курсової роботи або зустрічалися в інших розділах (вимоги щодо оформлення бібліографії будуть наведені нижче). Список складається з 15-20 основних наукових джерел по темі (мінімальний обсяг). Обов'язкова присутність усіх видів джерел: навчальної літератури за курсом загальної соціології; наукових публікацій по проблемі, що містять теоретичні висновки і практичні результати досліджень; журнальної періодики, що містить новітню інформацію з соціальних явищ і процесів; довідкової літератури.

Іноді в самостійний розділ роботи виділяється додаток, куди виноситься ілюстративний матеріал за темою виконаної роботи.

Чорновий текст курсової роботи пишеться на окремих листках з однієї сторони, з великими полями, на які можна вносити доповнення і зміни в процесі роботи над рукописом. Чернетка роботи надається на перевірку керівникові в термін, що вказаний в графіку виконання курсової роботи.

2.5. Хід виконання роботи

Для успішного написання курсової роботи потрібно виконати наступний алгоритм дій:

1. Уважно прочитайте запропонований Вам список тем курсових робіт і виберіть ту, котра найбільшою мірою відповідає Вашим науковим інтересам. Якщо тема, яку Ви б хотіли досліджувати не знайшла відображення в списку тем курсових робіт, то проконсультуйтеся з керівником курсових робіт і за його допомоги сформулюйте тему.

Наступнім кроком є попереднє знайомство з темою з метою уточнення проблеми і звуження діапазону наукового пошуку. Для цього уважно прочитайте назву теми і використовуючи наукові словники або підручник з'ясуєте значення основних категорій.

Використовуючи кілька довідкових джерел (вітчизняних і закордонних, старих і нових) Ви будете мати уявлення про різні трактування або підходи до визначення даного процесу чи явища. Паралельно з цим варто переглянути розділи підручників, що торкаються даної проблематики. Працюючи з підручниками і словниками обов'язково виписуйте основні визначення з посиланням на назву джерела, прізвище автора, рік видання та інші вихідні дані, які потрібні для складання списку літератури.

Робота з літературними джерелами ведеться протягом всього періоду виконання курсової роботи. Основна робота повинна базуватися на систематичних, алфавітних й предметних каталогах, які є в бібліотеці Університету та інших наукових бібліотеках. При цьому слід пам’ятати, що літературні джерела в свою чергу можуть мати посилання на інші роботи, які теж необхідно враховувати. На основі вивчення літератури з’ясовується ступінь розробленості обраної теми та визначається коло питань, які необхідно вирішити в курсовій роботі.

2. Після того, як Ви вже маєте загальне уявлення про складність тієї проблеми, що вам потрібно описати, варто перейти до визначення об’єкту, предмету, цілей та завдань курсової роботи та уточнити їх формулювання з Вашим науковим керівником.

3. Далі потрібно скласти план курсової роботи. План – загальна схема розкриття теми, усі частини якої є логічно взаємозалежними. Пункти плану пов’язані із завданнями роботи та вирішують їх. Безумовно, складання плану не є одноразовим актом: формулювання назв розділів можуть певним чином змінюватися на всіх етапах роботи над темою. Первісний начерк плану розроблюється вже під час попереднього знайомства з проблемою; далі, після обговорення його з керівником, план уточнюється, конкретизується. Наявність же попереднього плану сприяє цілеспрямованому добору дослідницького матеріалу за темою роботи. В ході виконання роботи продовжується процес уточнення питань, які складають основний зміст роботи. Останній варіант плану узгоджується з керівником, він є обов’язковим для виконання й фіксується в роботі як її зміст.

4. Наступний етап роботи безпосередньо пов’язаний з вирішенням поставленої мети та завдань.

Перший розділ може включати розгляд наукових робіт за темою курсового дослідження. Аналізувати публікації можна методом їх групування за науковими напрямами або за хронологією. Такий аналіз обов’язково передбачає власну оцінку Вами положень, що вивчаються. Огляд літератури повинен відтворювати рівень розробки даного питання на сучасному етапі розвитку соціологічної науки, розкривати ступінь вивченості проблеми. Одночасно варто здійснити теоретичну інтерпретацію основних понять, тобто аналіз їх суттєвих властивостей і відношень шляхом розкриття зв’язків понять, що вивчаються, з іншими елементами соціологічної теорії. На початку варто визначити більш широке поняття, а потім перейти до більш конкретних, що відображають частини, сторони досліджуваного явища чи процесу.

Приклад:

Тема курсової роботи –"Сім‘я, як соціальний інститут". На початку варто визначити зміст поняття «соціальний інститут», стисло описати ознаки, функції і типологію соціальних інституцій в цілому, а далі показати, що сім‘ю можна розглядати як соціальний інститут, наводячи певні аргументи на користь цієї тези.

На цьому етапі варто виокремлювати основні підходи, які мають місце в соціологічній науці, до визначення процесу або явища, що складає предмет дослідження. Варто з'ясувати, хто увів до наукового вжитку категорії, що Ви описуєте, яке значення має та чи інша категорія у суміжних наукових дисциплінах. Варто підкреслити зв'язок даного поняття з предметом вивчення соціології, а також причини його дослідження. Обсяг першого розділу може складати до 30–50 % тексту роботи.

Наступні розділи можуть бути присвячені аналізу класифікації основних елементів структури досліджуваного явища, опису відомих на сьогоднішній день видів і типів досліджуваного явища, їхніх основних рис, визначенню (по можливості), у яких умовах які елементи переважають. Особливу увагу потрібно зосередити на причинах виникнення тієї чи іншої соціальної структури, явища, процесу, групи чи інституту, що розглядаються в межах теми курсової роботи. Для цього використовується навчальна та наукова література. Весь викладений матеріал повинен супроводжуватися посиланнями на використані джерела.

Приклад: далі варто описати типології сімейних структур, вказуючи в яких суспільствах вони переважають.

У подальшому можна проаналізувати динаміку досліджуваного процесу чи явища в сучасних суспільствах взагалі й у нашій країні, зокрема. При написанні цього розділу чи окремого підрозділу особливу увагу варто приділити аналізу матеріалів по темі, що містяться в періодичних виданнях по соціології або періодиці загального призначення. Дані останніх соціологічних досліджень можна знайти в журналах й у наукових монографіях по темі.

Приклад: користаючись науковими даними можна простежити динаміку рівня шлюбності та розлучень, кількості дітей у родині, мотивів вступу в шлюб і причин розлучень за останні 100 років; описати зміни сімейних ролей, методів виховання дітей тощо. Таким чином можна виявити зміни у виконанні родиною специфічних і неспецифічних функцій за останні 100 років, а також причини, що їх викликали. Необхідно пояснити, чи характерні ці тенденції тільки для України, чи вони – наслідок загальносвітових глобальних змін.

Наприкінці кожного розділу слід зробити короткі висновки (до 0,5 сторінки) за суттю завдання.
На закінчення необхідно узагальнити висновки по розділах і сформулювати загальні висновки по роботі.
Для того, щоб уникнути помилок при укладенні списку літератури протягом всієї роботи науковим джерелам інформації слід присвоювати робочі номери, які вказуються біля ідеї або цитати з них. Ці номери треба внести в картотеку бібліографії. Після закінчення роботи наукові джерела, використані при написанні тексту, розташовуються за абеткою і кожному надається номер за списком. Ці номери і будуть вказуватися при оформленні посилань по тексту. Вони відповідно замінять ті робочі номери, що існували раніше.
Перед написанням курсової роботи варто ретельно ознайомитися з правилами її оформлення (відступами, оформленням літератури, таблиць, графіків тощо.)

Приблизні теми курсових робіт

Предмет соціології як об‘єкт дискусій соціологів.
Специфіка соціальних законів і закономірностей.
Структура соціологічного знання.
Функції соціології в сучасному суспільстві.
Соціальна мобільність.
“Соціальний статус” як соціологічна категорія.
Злочин як соціальна дія.
„Соціальна дія” як базова соціологічна категорія.
Соціальні норми: генезис і функції.
Соціальна структура суспільства.
Теорії стратифікації.
Класова структура суспільства.
Динаміка етнічної структури України.
Українська нація: проблеми інтеграції.
Гендерні проблеми в сучасному суспільстві.
Професія як соціальний статус.
Соціальний статус правоохоронця.
Соціально-територіальна структура українського суспільства.
Трансформація соціально-професійної структури суспільства.
“Соціальний інститут” як соціологічна категорія.
Поліція як соціальний інститут.
Культура як соціальний інститут.
Сім’я як соціальний інститут.
Релігія як соціальний інститут.
Освіта як соціальний інститут.
Процеси інституціоналізації і деінституціоналізації в суспільстві.
Бюрократичні організації в сучасному суспільстві.
“Суспільство” як соціологічна категорія.
Концепція індустріального суспільства.
Концепція постіндустріального суспільства.
Теорії еліти.
Політична еліта: функції і процес формування.
Поняття та типі соціальних змін.
Революційні та еволюційні соціальні зміни.
Соціальні рухи як фактор соціальних змін.
Поняття особистості та її структурні елементі.
Соціалізація особистості.
Теоретичні пояснення девіантної поведінки.
Соціальний контроль: поняття, функції, типі.

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З КУРСУ «Історія соціологічних теорій та вчень»

2.1. Цільова настанова

Курсова робота з предмету «Історія соціологічних теорій та вчень» виконується на 2-му курсі. Вона ставить своєю метою :

поглиблене вивчання однієї з тем курсу, пов‘язаної з певним напрямком, науковою школою в історії соціології або творчістю одного з засновників або класиків соціології;
вивчення першоджерел, творів класиків соціології, а також кола критичної наукової літератури, предмет якої збігається з обраною темою курсової роботи;
сформувати вміння аналізувати тексти у контексті історичної епохи, конкуренції наукових шкіл;
виробити навички формування самостійної точки зору на переваги і недоліки тих чи інших теоретичних концепцій, вміння робити узагальнені висновки.

У ході написання роботи студент повинний вирішити наступні задачі:

Самостійно здійснити бібліографічний пошук по темі курсової роботи;
Дотримуючись правил логіки самостійно розробити структуру роботи, дати назви главам або розділам;
Навчитися самостійно аналізувати класичні соціологічні тексти, добираючи головні, провідні ідеї та фрагменти;
Навчитися послідовно викладати основні ідеї класиків соціології, підкреслюючи їхні переваги або недоліки;
Навчитися підводити підсумки по розділах і формулювати висновки;
У процесі захисту курсової роботи продемонструвати свої знання по темі, здатність аргументовано аналізувати цінність різних теоретичних підходів.

2.2. Джерела інформації

Робота носить реферативний характер. Мається на увазі, що в ході її написання студент використовує різні джерела інформації, якими можуть бути:

Першоджерела, тобто автентичні праці класиків соціології або прибічників тих чи інших шкіл;
Хрестоматії з історії соціології, тобто певні фрагменти текстів робіт соціологів-класиків;
Навчальна література з історії соціології – підручники, навчальні посібники, методичні розробки;
Наукові дослідження з творчості соціологів-класиків або певних напрямків розвитку соціології ХІХ–ХХ ст., які належать сучасним авторам;
Довідкова література (словники), що містить тлумачення основних понять або біографічні дані щодо певних персоналій;
Електронні засоби інформації – ресурси Інтернету, сайти, які містять інформацію по темі курсової роботи, зокрема, праці соціологів-класиків.

Студенти у межах бібліографічного пошуку можуть використовувати докладний список літературних джерел, який міститься у збірці методичних матеріалів з курсу «Історія соціологічних теорій та вчень», підготовленої професором І.П. Рущенком.

2.3. Етапи виконання роботи

№	Зміст етапу	Приблизний відсоток від загального обсягу робіт
1	Вибір теми	5%
2	Бібліографічний пошук	10%
3	Визначення структури робот: складання плану, формулювання назв підрозділів	5%
4	Опрацювання літературних джерел (конспектування першоджерел, виписки з критичної літератури)	30%
5	Написання основного тексту	35%
6	Формулювання висновків	5%
7	Оформлення роботи у відповідності з правилами, викладеними нижче	5%
8	Захист роботи	5%

Термін виконання етапів роботи обговорюється та затверджується на засіданні кафедри та є обов’язковим до виконання студентом. Графік виконання окремих етапів роботи й терміну її закінчення знаходиться на дошці оголошень кафедри соціології та масових комунікацій.

2.4. Структура роботи

Курсова робота складається з наступних складових частин:

титульного листа;
змісту;
вступу;
основної частини, що складається з окремих розділів, які можуть, у свою чергу, поділятися на пункти та підпункти;
висновків,
списку використаної літератури.

Кожна частина курсової роботи починається з нової сторінки. Загальний обсяг складає 30-40 сторінок (без додатків). Усі сторінки роботи повинні бути пронумеровані, починаючі з титульної (вона рахується, але номер на ній не ставиться). Номер сторінки ставиться у верхньому правому куті сторінки. Більш детально правила оформлення курсової роботи дивись у Розділі 6 цих методичних рекомендацій.

Титульний лист містіть назву міністерства, університету, інституту, кафедри, в межах якої виконується робота. Далі надається тема роботи, інформація щодо виконавця та керівника курсової роботи. Наприкінці вказується місто та рік виконання (Приклад оформлення титульного листа надано у Додатку 1 цих методичних рекомендацій).

Зміст роботи включає перелік основних її частин із указівкою сторінок їхнього початку. Назва кожної частини записується з нового рядка з заголовної букви. Список літератури і додаток (якщо він є) не нумеруються. Основна частина складається з окремих розділів, кожний з який нумерується, має власну назву (яка пишеться без лапок), і записується з нового рядка з указівкою сторінки початку (Додаток 2). У тексті кожен розділ починається з нової сторінки. Розділи повинні бути зв'язані між собою логічно. Питання про їхнє число автор у праві вирішувати самостійно, ми лише помітимо, що їх повинно бути не менше двох. Надто велике число розділів ускладнює виклад матеріалу і свідчить про нездатність автора до узагальнення первинного матеріалу. Оптимальна структура роботи містить 3 – 5 розділів.

Вступ повинен містити ряд обов’язкових елементів: обґрунтування теми, її актуальність для вивчення історії соціології або для сучасного етапу розвитку соціологічної науки, ступень її розробленості в науковій літературі. Студент мусить вміти формулювати об’єкт і предмет, цілі та завдання курсового дослідження. Вступ займає 2-3 сторінки.

Об’єктом курсової роботи можуть виступати соціологічні школи або напрямки, творчість окремих соціологів-класиків;

Предметом роботи є конкретний аспект, проблема в межах об‘єкту, що досліджується у курсовій роботі (наприклад, об‘єктом роботи може бути соціологія Е. Дюркгайма, а предметом – його вчення про метод соціології);

Ціль – формулюється як головне завдання, яке стоїть перед студентом і яке мусить бути вирішене у процесі написання роботи; ціль подрібнюється на кілька більш конкретних задач.

Основна частина роботи може складатися з двох-п’яти розділів. На початку варто навести загальні відомості про персоналії або школи, які є об‘єктом дослідження, зібрати і викласти біографічні відомості. У основних розділах послідовно розкривається тема курсової роботи. Наприкінці кожного розділу обов'язково коротко (1-2 абзаці) повинні бути сформульовані висновки.

Оскільки курсова робота з історії соціології носить реферативний характер, то мається на увазі, що автор розкриває тему використовуючи першоджерела і вже створені наукові матеріали. Але підчас захисту роботи будуть вітатися власні думки та спостереження. Оскільки основний текст роботи створюється з опорою на різноманітні літературні джерела, то особливу увагу варто приділити посиланням на використану літературу. Посилання мусять супроводжувати всі цитати, а також ідеї, що автор запозичив з праць вчених. Посилання ставиться в квадратних дужках відразу після прямої цитати і містять два числа. Перше відповідає номеру книги або статті в загальному списку літератури, використаної при написанні даної курсової роботи, друге – номеру сторінки, з якої узята цитата. Якщо автор використав лише загальну думку, висновок, теорію, класифікацію, періодизацію... і виклав її своїми словами, то відповідне посилання може бути поставлене після абзацу і містити лише номер наукового джерела із загального списку літератури. Більш детально правила оформлення посилань надаються в Розділі 6 цих методичних рекомендацій.

Висновки – обов’язкова частина курсової роботи – являють собою стисле викладення одержаних автором наукових результатів, які формулюються у вигляді окремих пунктів. Студент має зробити підсумок по всій роботі, підкреслюючи значення того чи іншого напрямку, школи або автора, вплив їх ідей на поступ соціології.

Список літератури містить всі наукові праці, що розглядались в літературному огляді за темою курсової роботи або зустрічалися у тексті (вимоги щодо оформлення бібліографії будуть приведені нижче). Він має містити не менш 15-20 основних літературних джерел у наступному порядку: (1) першоджерела, (2) інша література за темою роботи.

Чорновий текст курсової роботи пишеться на окремих листках з однієї сторони, з великими полями, на які можна вносити доповнення і зміни в процесі роботи над рукописом. Чернетка роботи надається на перевірку керівникові в термін, що вказаний у графіку виконання курсової роботи.

Орієнтовні теми курсових робіт

Географічна школа в соціології ХІХ ст.: гідрологічна теорія Л. Мєчнікова.
Опитування в США в кінці ХІХ – на початку ХХ століть.
Карл Маркс як теоретик соціології конфлікту.
Анрі де Сен-Сімон – попередник позитивної соціології.
Статистико-кримінологічні дослідження А. Кетлє і А. Геррі.
Концепція соціальної солідарності Е. Дюркгайма (за працею “Про розподіл суспільної праці”).
Соціологічна творчість М. Шаповала.
Соціальна динаміка як розділ соціології О. Конта.
Консервативна традиція в українській соціологічній думці (перша половина ХХ ст.).
Теорія соціальної еволюції Герберта Спенсера.
Методологічні і світоглядні засади марксистської соціології.
Інстинктивізм як напрямок теоретичної соціології: концепція людини і суспільства З. Фройда.
Соціологічні ідеї Гюстава Лєбона.
Соціологічна спадщина М. Ковалевського.
Концепція еліти в працях В. Липинського і Д. Донцова.
Вебер про принцип “розуміння” в соціології.
Проблеми нації та держави в творчості В. Липинського.
М. Грушевський як соціолог.
Політична соціологія М. Драгоманова.
Соціально-політичні погляди І. Франка.
Праця Е. Дюркгайма “Самогубство” як приклад поєднання теоретичного й емпіричного в соціологічних дослідженнях.
Соціальна норма і патологія за Дюркгаймом.
Еміль Дюркгайм про правила пояснення соціальних фактів.
Еміль Дюркгайм про правила спостереження соціальних фактів.
Теоретичне значення праці М. Вебера “Протестантська етика і дух капіталізму”.
Вебер про критерії соціального розшарування і соціальну нерівність.
Теорія соціальної дії М. Вебера.
Внесок Георга Зіммеля в теоретичну соціологію.
П. Сорокін – класик соціології ХХ століття.
Основні теоретичні напрямки і соціологічні школи дореволюційної Росії.
Кримінологічна проблематика в творчості класиків соціології.

РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З КУРСУ «МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

4.1. Цільова настанова

Курсова робота з предмета "Методологія та методи соціологічних досліджень" виконується на ІІІ курсі. Вона ставить своєю метою набуття навичок проведення самостійного конкретного соціологічного дослідження, починаючи з постановки проблеми і закінчуючи аналізом отриманих даних.

У ході написання роботи студент має вирішити наступні задачі:

З'ясувати актуальність теми дослідження, запропонованої в курсовій роботі і розробленість її в наукових працях вітчизняних і закордонних авторів;
Визначити практичну значимість досліджень за даною темою і її зв'язок із процесами і явищами, що відбуваються в країні;
Виділити об’єкт, предмет, мету та завдання для курсової роботи в цілому та дослідження, що планується, зокрема;
Навчитися строго й аргументовано викладати основні ідеї різних авторів, обирати певний підхід (чи декілька підходів) як подальшу методологічну та теоретичну базу власного аналізу проблеми;
На основі зроблених в теоретичній частині роботи інтерпретації та операціоналізації основних понять розробити власний інструментарій дослідження (виходячи з обраного методу);
Навчитися формувати гіпотези дослідження;
Навчитися формувати виборчу сукупність та визначати її обсяг;
Набути навичок збору та первинної обробки даних;
Провести аналіз отриманих даних, використовуючи методи математичної статистики;
Описати отримані результати з використанням таблиць та графіків;
У процесі захисту курсової роботи продемонструвати свої знання по темі, здатність зробити аргументовані та обґрунтовані отриманими результатами висновки.

4.2. Джерела інформації

Робота носить дослідницький характер. У ході її написання студент має використовувати різні джерела інформації, якими можуть бути:

навчальна література з курсу методології та методів конкретного соціологічного дослідження, в якій описується технологія проведення підручники, монографії, журнальна періодика, що містить новітню інформацію за обраною проблемою;
довідкова література (словники), що містить тлумачення основних понять;
електронні засоби масової інформації – Інтернет.

При використанні всіх видів ресурсів у роботі повинні бути відповідні посилання.

Підручники, які корисні для проведення власного соціологічного дослідження за обраною темою:

Агабекян Р.Л., Кириченко М.М. Усатиков С.В. Математические методы в социологии. – Ростов-на Дону: Феникс, 2005.
Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социологических исследований ― М.: МГУ, 1988.
Добреньков В.И., Кравченко А.И. Методы социологического исследования. – М.: ИНФРА-М, 2004.
Как провести социологическое исследование. - М.: Политиздат, 1985.
Мангейм Дж., Рич К. Политология. Методы исследования. М.:”Весь мир”, 1997.
Наследов А. SPSS: компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках.- СПб.: Питер, 2005.
Ноэль Э. Массовые опросы. ― М.:”Прогресс”, 1978.
Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. ― Київ: Наукова думка, 2007.
Процесс социального исследования. ― М.: “Прогресс”, 1975.
Рабочая книга социолога. ― М.: Наука, 1983.
Толстова Ю.Н. Измерение в социологии: курс лекцій. – М.: ИНФРА-М, 1998.
Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности ― М: «Добросвет», 1998.
Як провести соціологічне дослідження: методичні рекомендації. – К., 2004.

Словники та енциклопедичні видання:

Большой толковый социологический словарь (Collins) / Дэвид и Джулия Джерри: Пер с англ. – М, 1999.
Краткий словарь по социологии/ Под общ. ред. Д.М. Гвишиани. ― М.: Политиздат, 1989. ― 479с.
Современная западная социология: словарь. ― М. : Политиздат, 1990. ― 432с.
Словник з соціології / Рущенко І.П., Соболєв В.О. – Х., 1998; Социологический словарь: Пер. с англ. / Под ред. С.А. Ерофеева. – Казань, 1997;
Социологический энциклопедический словарь. На русском, немецком, французском и чешском языках. / под ред. Г.В. Осипова. – М., 1998;
Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Уклад: В.І. Волович, В.І. Тарасенко, М.В. Захарченко та ін.; Під заг. ред. В.І. Воловича. – К., 1998.

Періодичні видання:

«Социологические исследования»
«Общественные науки и современность»
«Современное общество»
«Філософська і соціологічна думка»
«Соціологія: теорія, методи, маркетинг»
«Социологический журнал»
«Міліція України»
«Український соціум»

4.3. Етапи виконання роботи

Виконання курсової роботи провинно здійснюватись за наступною схемою:

визначення теми та призначення наукового керівника;
складання бібліографії, вивчення літератури за обраною темою;
розробка плану роботи;
написання вступу, який повинен включати описання актуальності обраної теми в практичному та теоретичному планах; визначення об’єкта, предмета, мети та завдань курсової роботи;
збирання інформації за теоретичним розділом плану;
написання цього розділу з обов’язковим формулюванням висновку, в якому повинні бути зазначені методологічні та теоретичні основи майбутнього дослідження;
вибір методів дослідження та розробка інструментарію (застосування анкетного опитування в якості основного методу збору даних повинно бути обов’язковим, інші методи можуть бути застосовані за бажанням автора роботи);
проведення збору даних;
проведення первинної обробки даних;
аналіз одномірного та двомірного розподілу отриманих даних, згідно з поставленими завданнями та висунутими гіпотезами;
написання другого розділу роботи, який мусить включати програму дослідження (тобто описання проблеми, формулювання об’єкту, предмету, мети та завдань дослідження, описання обраного методу, інтерпретацію основних понять, рекомендованого типу вибірки та визначення обсягу вибіркової сукупності); аналіз отриманих даних та висновки за результати проведеного дослідження.
написання загальних висновків;
оформлення роботи;
захист роботи.

Термін виконання етапів роботи обговорюється та затверджується на засіданні кафедри соціології та масових комунікацій та є обов’язковим до виконання. Графік виконання окремих етапів роботи й терміну її закінчення знаходиться на дошці об’яв кафедри.

4.4. Структура роботи.

Курсова робота складається з наступних складових частин:

титульного листа;
змісту;
вступу;
основної частини, що складається з окремих розділів, які можуть, в свою чергу, поділятися на пункти та підпункти;
висновків;
списку літератури;
додатків.

У додатках міститься інструментарій дослідження. Графіки, таблиці, діаграми, що ілюструють положення розділів, також можуть бути винесені в додаток, якщо через них загальний обсяг роботи перевищує той, що потрібно. Загальний обсяг курсової роботи складає 30-40 сторінок (без додатків).

Кожна частина курсової роботи починається з нової сторінки. Маються на увазі титульний лист, зміст, розділи, висновки, список літератури, додатки. Підрозділи в межах розділів з нової сторінки не починаються.

Усі сторінки роботи повинні бути пронумеровані, починаючі з титульної (вона рахується, але номер на ній не ставиться). Номер сторінки ставиться у верхньому правому куті сторінки. Більш детально правила оформлення курсової роботи дивись у Розділі 6 цих методичних рекомендацій.

Зміст роботи включає перелік основних її частин із указівкою сторінок їхнього початку. Назва кожної частини записується з нового рядка і заголовної букви. Список літератури і додаток не нумеруються. Основна частина складається з окремих розділів, кожний з який нумерується, має власну назву (яка пишеться без лапок), і записується з нового рядка з указівкою сторінки початку (Додаток 2). Розділи повинні бути зв'язані між собою логічно. Їх повинно бути не менше двох. Надто велике число розділів ускладнює виклад матеріалу і свідчить про нездатність автора до логічних узагальнень.

Вступ повинен містити ряд обов’язкових елементів: обґрунтування теми, її актуальність в теоретичному та практичному плані, ступінь її розробленості в науковій літературі, чітко сформульовані об’єкт, предмет, цілі та завдання курсового дослідження. Вступ займає 2-3 сторінки.

Об’єктом курсової роботи можуть виступати реальні соціальні процеси або явища.

Предметом роботи при цьому є визначені сторони, властивості, які викликають інтерес в плані дослідження саме даної проблеми.

Метою роботи є той результат, який виконавець планує досягти в результаті здійснення роботи. Метою може бути визначення характеристик певного явища чи процесу, встановлення зв’язку між явищами, виділення факторів виникнення або розвитку якогось явища або процесу тощо. Не можна починати формулювання мети роботи словами проаналізувати, вивчити, дослідити.

Завдання роботи уточнюють мету, розкривають основні етапи її досягнення. Завдання роботи повинні бути як теоретичного, так и практичного плану. Прикладом завдань теоретичного плану є уточнення суті основних категорій роботи, виділення структурних елементів явищ, що вивчаються, факторів, що їх зумовлюють тощо. Практичні завдання – це з’ясування за допомогою проведення дослідження основних характеристик явищ та процесів, зв’язків між ними, визначення причин певних явищ тощо.

Звичайно достатньо виконання 5–7 завдань, які ставляться в роботі для досягнення її мети.

Основна частина роботи може складатися з двох-трьох розділів. У розділах послідовно розкривається тема курсової роботи. Рекомендована логіка розкриття – "від загального до конкретного". Наприкінці кожного розділу обов'язково коротко (1-2 абзаці) повинні бути сформульовані основні висновки. Краще починати їх словами «Таким чином», або зробити такий підзаголовок «Висновок до розділу …»

Оскільки в теоретичному розділі роботи автор розкриває тему використовуючи вже створені наукові матеріали, особливу увагу варто приділити посиланням на використану літературу. Вони повинні бути присутнім повсюдно і супроводжувати всі цитати й ідеї, що автор засвоїв після знайомства з працями вчених, за винятком тих ідей і висновків, що були зроблені самостійно. Посилання ставиться в квадратних дужках відразу після прямої цитати або використаної загальної ідеї. В цілому повинно бути 2-3 посилання на сторінці (в залежності від того, скільки ідей було запозичено з інших джерел). Більш детально правила оформлення посилань надаються в Розділі 6 цих методичних рекомендацій.

Висновки – обов’язкова частина курсової роботи – являють собою стисле викладення одержаних автором наукових результатів, які формулюються у вигляді окремих пунктів. Студенту необхідно підвести підсумок по всій роботі, включаючи як теоретичну частину, так і практичну. На початку висновків необхідно підкреслити актуальність вивчення даної теми, перспективи її розвитку, практичну значущість. Наприкінці висновків необхідно надати рекомендації за результатами дослідження. Обсяг висновків 3-5 сторінок.

Список літератури містить всі наукові праці, що розглядались в літературному огляді за темою курсової роботи (вимоги щодо оформлення бібліографії наведені в Додатку 3 цих методичних рекомендацій). Він містить не менш 15-20 основних наукових джерел за темою. Обов'язкова присутність усіх видів джерел: навчальної літератури за курсом методології та методів соціологічних досліджень вітчизняних і закордонних авторів; наукових публікацій за проблемою, ідеї яких були використані в роботі. Джерел повинно бути достатньо для розкриття теми, а інформація, що міститься в них – новою і достовірною.

Додаток містить інструментарій дослідження, а також ілюстративний матеріал за темою виконаної роботи, що не увійшов до основних розділів, але на який є посилання.

Чорновий текст курсової роботи пишеться на окремих листках з однієї сторони, з достатнім інтервалом між рядками та великими полями, на які можна вносити доповнення і зміни в процесі роботи над рукописом. Чернетка роботи надається на перевірку керівникові в термін, що вказаний у графіку виконання курсової роботи.

4.5. Хід виконання роботи

Для успішного написання курсової роботи варто зробити наступний алгоритм дій:

Уважно прочитайте запропонований Вам список тем курсових робіт і виберіть ту, котра найбільшою мірою відповідає Вашим науковим інтересам. Якщо тема, що Ви б хотіли досліджувати не знайшла відображення в списку тем курсових робіт, то підійдіть до керівника курсових робіт і з його допомогою сформулюйте собі тему.

Наступнім кроком є попереднє знайомство з темою з метою уточнення проблеми і звуження діапазону наукового пошуку. Для цього уважно прочитайте назву теми і за допомогою довідкової літератури з'ясуєте значення основних категорій. Використовуючи кілька довідкових джерел (вітчизняних і закордонних, старих і нових) Ви будете мати уявлення про різні підходи до визначення даного процесу чи явища. Паралельно з цим варто переглянути розділи підручників, що торкаються даної проблематики. Працюючи з підручниками і словниками обов'язково виписуйте основні визначення, висновки з указівкою назви джерела, ім'ям автора, роком видання, номером і загальною кількістю сторінок.

Зібрану бібліографію треба оформляти в список літератури. На основі вивчення літератури з’ясовується ступінь розробленості обраної теми та визначається коло питань, які необхідно вирішити в курсовій роботі.

Після того, як Ви вже маєте загальне уявлення про складність тієї проблеми, що вам потрібно описати варто перейти до визначення об’єкту, предмету, цілей та завдань курсової роботи та уточнити їх з Вашим науковим керівником. Особливості визначення об’єкту, предмету, мети та завдань надано в підрозділі 4.4. даних методичних рекомендацій. Надалі виділені об’єкт, предмет, мета та завдання курсової роботи знайдуть своє відображення у ВСТУПІ.

Далі потрібно скласти план роботи. План – загальна схема розкриття теми, усі частини якої тісно логічно взаємозалежні. Пункти плану пов’язані з завданнями роботи та вирішують їх. Безумовно, складання плану не є одноразовий акт: над ним студент працює протягом майже всіх етапів роботи над темою. Первісний начерк плану розробляється вже під час попереднього знайомства з проблемою; далі, після обговорення його з керівником, план уточнюється, конкретизується. Наявність попереднього плану сприяє цілеспрямованому відбору дослідницького матеріалу за темою роботи. У ході виконання роботи продовжується процес уточнення питань, які складають основний зміст роботи. Останній варіант плану узгоджується з керівником, він є обов’язковим для виконання й фіксується в роботі як її ЗМІСТ.

Наступний етап роботи – безпосереднє виконання поставленої мети та завдань, яке здійснюється під час написання основних розділів роботи. В курсовій роботі з „Методології та методів соціологічних досліджень” рекомендується робити два розділи.

Перший розділ курсової роботи є теоретичним. Він складає приблизно 30% основної частини роботи. Інші 70% повинні приходитись на другий емпіричний розділ.

У цьому розділі здійснюється інтерпретація основних понять за темою дослідження, коротко описуються основні підходи до вивчення проблеми та обирається той, який і буде реалізовано в подальшому самостійному соціологічному дослідженні. В цьому ж розділі проводиться операціоналізація понять – тобто «розкладення» поняття на його складові, кожна з яких може бути виміряна, «схоплена» під час проведення дослідження.

Приклад:

Тема курсової роботи –"Основні характеристики шлюбного відбору серед студентської молоді". В першому розділі необхідно надати визначення поняття шлюбного відбору, описати основні стадії цього процесу, фактори, що зумовлюють його специфіку. Також треба уточити поняття молоді та студентської молоді, виділити ті характеристики, які можуть вплинути на особливості відбору шлюбного партнера студентами у порівнянні з іншими віковими та освітніми групами.

Перший розділ може бути розбитий на декілька підрозділів. Як сам перший розділ, так і його підрозділи обов’язково повинні мати назви, які відображають їх зміст.

Оскільки перший розділ роботи має реферативний характер по тексту обов’язково повинні бути посилання на літературу, що використовується (щонайменше 2-3 на сторінку).

Наприкінці першого розділу обов’язково треба зробити стислий висновок, який є підсумком проведеного аналізу.

Другий розділ присвячено розробці програми самостійного соціологічного дослідження та аналізу даних після його проведення. Він також повинен мати назву, яка б віддзеркалювала сутність проведеного дослідження.

Програма дослідження є обов’язковим першим підрозділом другого розділу.

Якісно розробити програму дослідження можливо тільки після ретельного теоретичного аналізу проблеми, який здійснюється на початку роботи та находить своє відображення в першому розділі.

Програма складається з наступних елементів:

1. Стисле викладення проблемної ситуації в практичному та теоретичному планах (тобто які питання не вивченні та не вирішені, або вирішені не в достатній мірі). Опис проблемної ситуації повинен займати 2-3 абзаци.

2. Визначення об’єкту, предмету, мети та завдань конкретного соціологічного дослідження, що планується.

Об’єктом дослідження можуть виступати соціальні групи та/або документи (газети, журнали, фотографії, фільми тощо). Об’єкт дослідження є носієм необхідної для дослідження інформації.

Предметом дослідження є певна сторона, характеристика об’єкту, яка підлягає безпосередньому вивченню.

Мета дослідження – це той результат, що автор сподівається отримати після проведення дослідження. Це те, для чого він проводить своє дослідження, що він намагається вияснити.

Завдання дослідження конкретизують мету, по суті це ті кроки, які необхідно зробити, щоб досягти мети. Завдання визначають основні блоки інструментарію дослідження.

Приклад:

Тема курсової роботи „Подружні ролі в сучасній сім’ї”. Відповідно, об’єктом роботи є сучасна українська сім’я. Предмет роботи – функціонально-рольова структура сім’ї.

Метою роботи є визначення основних характеристик подружніх ролей в сім’ї (на прикладі мешканців м. Харкова).

Виходячи з мети можуть бути поставлені наступні задачі:

уточнити поняття сім’ї, як соціального інституту та малої соціальної групи;
описати рольову структуру сучасної родини;
виявити реальний та бажаний розподіл ролей в сучасних молодих сім’ях, міру дисонансу між ними;
виділити фактори, що впливають на уявлення щодо подружніх ролей;
виявити розходження між уявленнями про подружні ролі у чоловіків та жінок.

3. Інтерпретація основних понять, які детально були проаналізовані в першому розділі. Тобто в програмі дослідження після зазначення об’єкту, предмету мети та завдань необхідно з абзацу жирним шрифтом написати підзаголовок «Інтерпретація основних понять» та далі перелічити всі основні поняття та надати їм визначення

Приклад:

Тема курсової роботи «Політична активність студентської молоді: соціологічний аспект аналізу».

Інтерпретація основних понять.

Політична активність – енергійна, наполеглива діяльність, особистості, групи, різних політичних сил, і організацій, спрямована на досягнення певних соціально – економічних і політичних цілей.

Політична сфера – це сукупність політичних структур, відносин, діяльності та свідомості, що впливають на напрямки розвитку суспільства, процеси управління й реалізуються під час вибрання, володіння та утримування контролю над владою.

Молодь – частина суспільства, соціально–демографічна група, яка визначається певною віковою стратифікацією, особливостями соціального стану та соціально–психологічних характеристик, рівнем входження в процес соціалізації.

Політична свідомість – це сукупність ментальних явищ, в яких відбивається сприйняття політики індивідуальним суб’єктом політичного процесу.

4. Визначення гіпотез дослідження.

Гіпотези дослідження – це основні логічні припущення про явища та процеси, які висуваються за схемою «Якщо…., то…..»

При формулюванні гіпотез студент повинен виходити з того, що:

гіпотеза не повинна містити в собі понять, які теоретично та емпірично не інтерпретовані;
вона не повинна припускати ціннісних суджень по типу «добре» – «погано»;
вона не повинна мати занадто багато обмежень та допущень;
вона повинна мати можливість перевірки, тобто щоб дослідник був у змозі розробити такі процедури, що дозволяють коректно виміряти зв’язки і відношення, припущення яких містяться в гіпотезі.

Студенту необхідно також пам’ятати, що в залежності від типу дослідження, яке проводиться в курсовій роботі (пошукове, аналітичне чи експериментальне), формулюються гіпотези різного типу: відповідно структурна описова (допущення про склад елементів та характер їх зв’язків в об’єкті), функціональна описова (допущення про ступінь інтенсивності й взаємозалежності цих зв’язків) та пояснювальна (допущення про причинно-наслідкові зв’язки в об’єкті, що вивчається).

Приклад:

При вивченні ставлення людей до праці основною гіпотезою дослідження може бути припущення про те, що за умов однакової платні та умов праці ставлення до неї буде залежати від змісту праці.

5. Визначення оптимальних методів (методу), якими варто досліджувати обрану проблему. В якості обов’язкового методу повинний бути обраний метод анкетного опитування.Інші методи вказуються, але їх реальне застосування в курсовій роботі є не обов’язковим. Обрані методи повинні бути стисло описані на 1-2 сторінках.

6. Розробка інструментарію згідно з вказаними завданнями, висунутими гіпотезами та обраними методами. Оскільки застосування анкетного опитування є обов’язковим, то студенту необхідно розробити анкету. Сам текст анкети в курсовій роботі виноситься в ДОДАТОК. Про це необхідно сказати в тексті роботи.

Приклад:

Інструментарій дослідження надано в Додатку А

7. Описання ідеальної та реальної вибірки. Ідеальна вибірка – це та технологія формування вибіркової сукупності, яка пропонується автором роботи на той випадок, якщо розроблене дослідження можна буде реалізувати в повному обсязі. Вказується і рекомендований обсяг вибіркової сукупності і то, як він розраховується.

Крім того повинна бути описана реальна вибірка, тобто як проводився відбір респондентів автором роботи. Слід також вказати скільки респондентів було опитано та де вони були опитані, охарактеризувати їх за основними соціально-демографічними показниками (стать, вік, освіта, сімейний стан, тип зайнятості, професія тощо). Рекомендується опитувати не менше 100 респондентів.

Після розробки програми дослідження необхідна його реалізація, яка міститься у проведенні анкетування, створенні масиву даних та їх первинної обробки. Тільки після цього можна приступати до написання другого підрозділу.

Другим підрозділом другого розділу є аналіз отриманих в результаті дослідження даних. Бажано, щоб він також мав власну назву.

У курсовій роботі обов’язково повинен бути наданий аналіз одномірного та двомірного розподілу даних. Слід пам’ятати, що аналіз даних – не просто опис таблиць, отриманих після комп’ютерної обробки. Він повинен містити пояснення отриманого матеріалу. Результати дослідження повинні бути представлені коректно, з урахуванням всіх вимог. Обов’язковим є представлення даних у формі зведених таблиць та ілюстрацій (графіків та діаграм). Аналіз даних повинен проводитись згідно з наміченими завданнями та висунутими гіпотезами.

Підсумком написання другого розділу повинні бути висновки за цим розділом. У висновках мають бути стисло представлені отримані в результаті дослідження результати. Обсяг цих висновків повинен бути до 1 сторінки.

На закінчення необхідно узагальнити висновки за розділами та зробити ВИСНОВКИ до всієї роботи. Їх структуру детально описано в підрозділі 4.4.

Перед написанням чистового варіанту курсової роботи варто ретельно ознайомитися з правилами її оформлення (відступами, оформленням літератури, таблиць, графіків тощо).

При написанні курсової роботи з курсу „Методологія та методи соціологічних досліджень” необхідно дотримуватись наступного графіку:

Вид робіт	Термін виконання
1. Визначення теми курсової роботи	перша половина вересня
2. Попередній аналіз літератури, складання плану роботи та його обговорення з керівником	друга половина вересня
3. Детальний аналіз літератури та написання першого варіанту вступу та першого розділу	жовтень – листопад
4. Написання кінцевого варіанту вступу та першого розділу; написання підрозділу 2.1., тобто програми дослідження, але без інструментарію та вибірки	грудень
5. Розробка інструментарію дослідження	січень
6. Розробка ідеальної моделі вибірки та закінчення написання підрозділу 2.1.	перша половина лютого
7. Проведення дослідження	друга половина лютого
8. Створення масиву даних та їх первинна обробка	березень
9. Аналіз отриманих результатів та написання першого варіанту підрозділу 2.2. та загальних висновків	квітень
10. Написання кінцевого варіанту підрозділу 2.2. та загальних висновків, оформлення роботи	Перша половина травня
11. Захист курсової роботи	Кінець травня

Курсова робота повинна бути зданою керівнику на перевірку не менше ніж за два тижня до захисту.

Орієнтовні теми курсових робіт

Мода в молодіжному середовищі.
Особливості релігійності населення України.
Гендерні стереотипи в підлітковому віці.
Конфлікти в молодій родині.
Роль Інтернет у дозвілєвій діяльності школярів.
Якість життя сучасного міського населення.
Роль комп’ютерних ігор в житті сучасних підлітків.
Споживчі переваги на ринку засобів мобільного зв’язку.
Уявлення студентства про подружні ролі.
Шлюбний відбір.
Роль релігії в житті людини (гендерний аспект проблеми).
Соціальний статус викладача вищого навчального закладу.
Громадська думка щодо порушень правил дорожнього руху.
Толерантність населення до правопорушень.
Особливості професійної адаптації молодих фахівців на підприємствах різних форм власності.
Студентська молодь на ринку праці.
Особливості ставлення до рекламної продукції різних соціально-демографічних груп.
Професійні орієнтації сучасних школярів.
Політична активність різник вікових груп.
Стилі керівництва в сучасних організаціях середнього бізнесу.
Клієнти туристичних агенцій: соціальний портрет.
Ціннісні орієнтації студентської молоді.
Електоральні переваги студентів.
Ставлення студентів та школярів до основних видів девіантної поведінки.
Телевізійні переваги студентства (гендерний аспект проблеми).
Дозвілля студентів.
Толерантність студентства до сексуальних відхилень: гендерний аспект проблеми.
Чутки у вищих навчальних закладах: соціально-професійний аспект.
Алкоголь у житті студентів та викладачів: порівняльний аналіз.
Образ ідеальної родини у сприйнятті школярів та студентів.
Жінка-керівник: соціальні стереотипи та очікування.
Стимулювання праці в організаціях державної та приватної форм власності.
Мотиви вибору місць праці випускниками вищих навчальних закладів.
Репродуктивні установки сучасної молоді.
Оцінка дієвості населенням каналів вертикальної мобільності на сучасному етапі.

РОЗДІЛ 5. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З НАПИСАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

5.1. Цільова настанова

Бакалаврська робота виконується на 4-му курсі. Вона ставить своєю метою демонстраціюздобутих знань та навичок теоретичного аналізу і проведення самостійного конкретного соціологічного дослідження.

Дипломна робота ОКР «спеціаліст» виконується на 5-му курсі. Вона ставить своєю метою демонстраціюздобутих знань та навичок теоретичного аналізу та інтерпретації соціального явища, і вмінь щодо проведення самостійного конкретного соціологічного дослідження у рамках обраної спеціалізації.

У ході написання роботи студенту потрібно вирішити наступні задачі:

довести актуальність теми дослідження і з‘ясувати ступінь її розробленості в наукових працях вітчизняних і закордонних авторів;
визначити практичну значущість дослідження з точки зору можливості застосування його результатів, висновків, пропозицій;
виділити об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження в цілому;
строго й аргументовано викласти основні ідеї різних авторів стосовно теми, об‘єкту дослідження або провідної проблеми у рамках аналізу бібліографічних джерел;
здійснити теоретико-соціологічну інтерпретацію явища (процесу), що досліджується у роботі, обрати певний підхід (чи декілька підходів) як подальшу методологічну та теоретичну базу власного аналізу проблеми;
розкрити зміст основних понять за темою досліджень, дослідити основні типологічні форми явища (процесу), що досліджується, його історичні фази або загальні закономірності існування та розвитку;
скласти програму конкретно-соціологічного дослідження;
обрати певний метод (методи) збору даних і розробити власний інструментарій дослідження;
у межах польового дослідження провести збір та первинну обробку даних;
провести аналіз отриманих даних, використовуючи методи математичної статистики, описати отримані результати з використанням таблиць та графіків;
надати практичні рекомендації виходячи з результатів дослідження;
у процесі захисту кваліфікаційної роботи продемонструвати свої знання за темою, здатність зробити аргументовані та обґрунтовані отриманими результатами висновки.

5.2. Джерела інформації

Робота носить дослідницький характер. У ході її написання студент повинен використовувати різні джерела інформації, якими можуть бути:

навчальна література з відповідних курсів, підручники та навчальні посібники;
наукові монографії та журнальна періодика, що містить новітню інформацію за обраною проблемою;
довідкова література, матеріали статистичних збірок та звітів;
словники, що містять тлумачення основних понять;
електронні засоби масової інформації – Інтернет.

При використанні всіх видів ресурсів у роботі повинно бути точно вказано всі посилання на ці ресурси.

5.3. Етапи виконання роботи

Виконання кваліфікаційної роботи провинно здійснюватись за наступною схемою:

визначення теми та призначення наукового керівника;
складання бібліографії, вивчення літератури за обраною темою;
розробка плану роботи;
написання вступу, який повинен включати описання актуальності обраної теми в практичному та теоретичному планах; визначення об’єкта, предмета, мети та завдань дослідження в цілому;
збирання інформації, робота з літературою у межах теоретичної частини;
написання теоретичної частини з обов’язковим формулюванням висновку, в якому повинні бути зазначені методологічні та теоретичні основи емпіричного дослідження;
розробка програми емпіричного дослідження у рамках обраної теми;
вибір методів дослідження (можливе використання як кількісних, так і якісних методів) та розробка інструментарію конкретно-соціологічного дослідження;
проведення збору даних в межах польового етапу дослідження;
уведення даних у комп‘ютер та їх первинна обробка;
аналіз одномірного та двомірного розподілу отриманих даних згідно з поставленими завданнями та висунутими гіпотезами;
написання другого розділу роботи, який повинний включати: а) програму дослідження (опис проблеми, виділення об’єкту, предмету, мети та завдань дослідження, обґрунтування методу, інтерпретація основних понять, обґрунтування типу вибірки та обсягу вибіркової сукупності); б) звіт про хід польового експерименту; в) аналіз отриманих даних та висновки за результати проведеного дослідження.
написання загальних висновків;
оформлення роботи;
захист роботи.

Терміни виконання етапів роботи обговорюються та затверджуються на засіданні кафедри соціології та масових комунікацій та є обов’язковими для виконання. Інформація стосовно графіку виконання окремих етапів роботи й терміну її закінчення знаходиться на дошці оголошень кафедри соціології та масових комунікацій.

5.4. Структура роботи.

Кваліфікаційна робота складається з наступних частин:

титульного листа;
змісту;
вступу;
теоретичної та емпіричної частин, які можуть, в свою чергу, поділятися на розділи, підрозділи, пункти тощо;
висновків;
списку літератури;
додатків.

Кожна частина роботи починається з нової сторінки. Маються на увазі титульний лист, зміст, розділи, висновки, список літератури, додатки. Підрозділи в межах розділів з нової сторінки не починаються.

Титульний лист містіть назву міністерства, університету, інституту, кафедри, в межах якої виконується робота. Далі надається тема роботи, інформація щодо виконавця та керівника кваліфкаційної роботи. Наприкінці вказується місто та рік виконання (Приклад оформлення титульного листа надано у Додатку 1 цих методичних рекомендацій).

Зміст роботи включає перелік основних її частин із указівкою сторінок їхнього початку. Назва кожної частини починається з окремого рядка із заголовної букви. Вступ, висновки, список літератури і додаток не нумеруються. Основна частина складається з теоретичної та емпіричної частин та окремих розділів, кожний з який нумерується, має власну назву (яка пишеться без лапок) і записується з нового рядка з указівкою сторінки початку (Додаток 2). Розділи мають бути зв'язані між собою логічно. Їх повинно бути не менше двох. Занадто велике число розділів ускладнює виклад матеріалу і свідчить про нездатність автора до логічних узагальнень.

Вступ повинен містити ряд обов’язкових елементів: обґрунтування теми, її актуальність в теоретичному та практичному плані, ступінь її розробленості в науковій літературі, чітко сформульовані об’єкт, предмет, цілі та завдання кваліфікаційного дослідження. Вступ займає 2-3 сторінки.

Об’єктом бакалаврської (дипломної) роботи можуть виступати реальні соціальні процеси або явища.

Предметом роботи є певні сторони, властивості, аспекти об‘єкту, які викликають інтерес в плані дослідження даної проблеми.

Метою роботи є той результат, який виконавець планує досягти в результаті здійснення роботи. Метою може бути визначення характеристик певного явища чи процесу, встановлення зв’язку між явищами, виділення факторів виникнення або розвитку якогось явища чи процесу тощо. Не можна починати формулювання мети роботи словами проаналізувати, вивчити, дослідити.

Зазвичай достатньо виконання 5-7 завдань, які висуваються в роботі для досягнення її мети.

Основна частина роботи складається з теоретичної та емпіричної частин, кожна з яких містить два-три розділи. У розділах послідовно розкривається тема бакалаврської (дипломної) роботи. Рекомендована логіка розкриття – "від загального до конкретного". Наприкінці кожного розділу стисло (1-2 абзаци) формулюються основні висновки. Краще починати їх словами «Таким чином», або зробити такий підзаголовок «Висновок до розділу …»

Оскільки в теоретичній частині роботи автор розкриває тему використовуючи вже створені наукові матеріали особливу увагу варто приділити посиланням на використану літературу. Вони повинні бути присутнім повсюдно і супроводжувати всі цитати й ідеї, що автор засвоїв після знайомства з працями вчених, за винятком тих ідей і висновків, що були зроблені самостійно. Посилання ставиться в квадратних дужках відразу після прямої цитати або використаної загальної ідеї. В цілому повинно бути 2-3 посилання на сторінці (в залежності від того, скільки ідей було запозичено з інших джерел). Більш детально правила оформлення посилань надаються в Розділі 6 цих методичних рекомендацій.

Висновки – обов’язкова частина бакалаврської (дипломної) роботи – являють собою стисле викладення одержаних автором наукових результатів, які формулюються у вигляді окремих пунктів. Студенту необхідно підвести підсумок по всій роботі, включаючи як теоретичну частину, так і практичну. На початку висновків необхідно підкреслити актуальність вивчення даної теми, перспективи її розвитку, практичну значущість. Наприкінці висновків необхідно надати рекомендації за результатами дослідження. Обсяг висновків від 3 до 5 сторінок.

Список літератури містить всі наукові праці, що розглядались в літературному огляді за темою кваліфікаційної роботи (вимоги щодо оформлення бібліографії наведені в Додатку 3 цих методичних рекомендацій). Він містить не менш 40-50 основних наукових джерел за темою. Обов'язкова присутність усіх видів джерел: навчальної літератури вітчизняних і закордонних авторів; наукових публікацій за проблемою, ідеї яких були використані в роботі. Джерел повинно бути достатньо для розкриття теми, а інформація, що міститься в них – новою і достовірною.

Чорновий текст кваліфікаційної роботи пишеться на окремих листках з однієї сторони, з достатнім інтервалом між рядками та великими полями, на які можна вносити доповнення і зміни в процесі роботи над рукописом. Чернетка роботи надається на перевірку керівникові в термін, що вказаний у графіку виконання бакалаврської (дипломної) роботи.

5.5. Хід виконання роботи

Для успішного написання бакалаврської роботи варто дотримуватися наступного алгоритму дій:

Сформулюйте самостійно тему дослідження або зверніться до наукового керівника та обговоріть можливі варіанти. Тема мусить задовольняти наступним вимогам: 1) не виходити за межі об‘єкту соціології, відображати реальне соціальне явище, проблему, процес; 2) бути актуальною як у теоретичній площині, так і з точки зору практичного значення; 3) надавати можливість проведення емпіричного дослідження (власними силами) для перевірки теоретичних гіпотез або більш широкого опису явища (процесу); 4) знаходитися у межах обраної спеціалізації (для дипломних робіт ОКР «спеціаліст»). Тема затверджується на засіданні кафедри соціології та масових комунікацій.

Наступнім кроком є попереднє знайомство з темою з метою уточнення проблеми і звуження діапазону наукового пошуку. Для цього уважно прочитайте назву теми і за допомогою довідкової літератури з'ясуєте значення основних категорій. Паралельно з цим варто переглянути розділи підручників, що торкаються даної проблематики. Працюючи з підручниками і словниками обов'язково виписуйте основні визначення, одночасно занотовуйте посилання на джерела (це знадобиться при складанні списку літератури).

Робота з літературними джерелами ведеться протягом всього періоду виконання кваліфікаційної роботи. Вона базується на опрацюванні систематичних, алфавітних й предметних каталогів, які є в бібліотеці Університету та інших наукових бібліотеках. При цьому слід пам’ятати, що літературні джерела можуть мати посилання на інші роботи, які теж необхідно враховувати.

Після того, як Ви вже склали загальне уявлення про проблему, що Вам потрібно описати, перейдіть до визначення об’єкту, предмету, цілей та завдань кваліфікаційної роботи та уточніть їх формулювання з Вашим науковим керівником. Особливості визначення об’єкту, предмету, мети та завдань надано в підрозділі 4.4. даних методичних рекомендацій. Надалі виділені об’єкт, предмет, мета та завдання бакалаврської (дипломної) роботи знайдуть своє відображення у ВСТУПІ.

Далі повинно скласти план бакалаврської (дипломної) роботи. План – загальна схема розкриття теми, усі частини якої тісно логічно взаємозалежні. Пункти плану пов’язані з завданнями роботи та вирішують їх. Безумовно, складання плану не є одноразовий акт: над ним студент працює протягом майже всіх етапів роботи над темою. Первісний начерк плану розроблюється вже під час попереднього знайомства з проблемою; далі, після обговорення його з керівником, план уточнюється, конкретизується. Наявність попереднього плану сприяє цілеспрямованому відбору дослідницького матеріалу за темою роботи. В ході виконання роботи продовжується процес уточнення питань, які складають основний зміст роботи. Останній варіант плану узгоджується з керівником, він є обов’язковим для виконання й фіксується в роботі як її ЗМІСТ.

Наступний етап роботи – безпосереднє виконання поставленої мети та завдань, яке здійснюється під час написання основних частин роботи.

Теоретична частина (50–60% від обсягу основних частин роботи).

Перший розділ може включати огляд наукових робіт за темою дослідження, бути присвячений історії питання (пишеться на основі вивчення літературних джерел). Аналізувати публікації можна методом їх групування за науковими напрямками або за хронологією їх появи. Такий аналіз обов’язково передбачає власну оцінку студентом положень, що вивчаються. Огляд літератури повинен відтворювати рівень розробки даного питання на сучасному етапі соціологічної науки, ступінь його вивченості. Паралельно здійснюється теоретична інтерпретація основних понять. На початку варто визначити більш широке поняття, а потім перейти до більш вузького, що описує частини, сторони досліджуваного явища чи процесу. Слід з'ясувати, хто ввів категорії, які Ви описуєте, у соціологію, яке значення має ця категорія в інших науках, у вітчизняній і зарубіжній соціології. Дуже часто потрібен другій розділ теоретичної частини, якій може описувати специфіку прояву соціального явища, процесу чи відносин в конкретній соціальній організації або в окремих її підрозділах. Це особливо стосується спеціалізації «управління персоналом».

Приклад:

Тема кваліфікаційної роботи - "Гендерні особливості дисциплінарних правопорушень в райвідділі", на початку варто дати визначення поняттю дисципліна, описати її види. Потім потрібно поясніти, як формується ставлення до дисципліни з точки зору існуючих теорій соціалізації особистості. Другий розділ можна почати з опису дисципліни в ОВС як специфічній соціальній організації, уточнити її особливості та механізм реалізації в райвідділі.

Другій розділ може бути присвячений аналізу класифікації основних елементів структури досліджуваного явища, опису відомих на сьогоднішній день його видів і типів, їхніх основних рис, визначенню умов, за яких виникає той чи інший тип. Особливу увагу слід зосередити на причинах їх виникнення Для цього треба використовувати навчальну та наукову літературу. Увесь викладений матеріал повинен супроводжуватися посиланнями на використані джерела.

Приклад:

Якщо тема кваліфікаційної роботи –"Шлюбний відбір в студентському середовищі", на початку слід визначити поняття шлюбного відбору, його специфіки в різних культурах, далі, в другому розділі, слід описати основні чинники, що впливають на нього, та теорії, що пояснюють механізм здійснення шлюбного відбору. При аналізі чинників шлюбного відбору слід пояснити їх значущість для студентів як особливої соціальної групи.

Якщо тема кваліфікаційної роботи присвячена аналізу специфіки прояву того чи іншого соціального явища або процесу в особливій соціальній групі, то на початку аналізується сутність цього процесу чи явища взагалі, а потім, після характеристики соціальної групи, описується специфіка прояву цього явища в її межах.

Приклад:

Тема кваліфікаційної роботи –"Алкоголізація неповнолітніх: соціологічний аналіз". По-перше, треба визначити поняття алкоголізму, алкоголізації, її особливості в різних соціально-демографічних групах. У другому розділі слід описати особливості алкоголізації неповнолітніх, механізм її розповсюдження, який включає агентів процесу алкоголізації, характеристики відносин між ними, канали розповсюдження, заходи та види профілактики.

При розкритті тем, пов’язаних з аналізом окремого виду поведінки (наприклад девіантної), в першому розділі дається загальне визначення явища та розглядаються типи і різновиди поведінки, а також аналізуються чинники, що сприяють або протидіють її розповсюдженню. Далі можна проаналізувати динаміку досліджуваного процесу чи явища на прикладі нашого суспільства. При написанні цього розділу чи окремого підрозділу особливу увагу варто приділити аналізу матеріалів за темою, що містяться в періодичних соціологічних виданнях. Особливу увагу слід зосередити на діяльності окремих соціальних інститутів та організацій щодо управління цім видом поведінки.

Приклад:

При написанні тем з проблем функціонування сім’ї, використовуючи наукові дані, можна простежити динаміку рівня шлюбності і розлучень, кількості дітей у родині, мотивів вступу в шлюб і причин розлучень за останні 100 років; описати зміни сімейних ролей, методів виховання дітей тощо. Таким чином, можна виявити зміни у виконанні родиною специфічних і неспецифічних функцій за останні 100 років, а також причини, що їх викликали. Необхідно пояснити, чи характерні ці тенденції тільки для України, чи вони - наслідок загальносвітових глобальних змін.

На закінчення необхідно узагальнити висновки за розділами, зупинитися на розробленості теми, її значимості, перспективах і складності її вивчення.

Перший та другий розділи можуть бути розбиті на декілька підрозділів. Як самі розділи, так і їх підрозділи обов’язково повинні мати назви, які відображають їх зміст.

Оскільки перші розділи роботи мають реферативний характер, по тексту обов’язково повинні бути посилання на літературу, що використовується (щонайменше 2-3 на сторінку).

Наприкінці кожного теоретичного розділу обов’язково треба зробити стислий висновок, який є підсумком проведеного аналізу.

Емпірична частина (40–50% від обсягу основних частин тексту).

Емпірична частина завжди починається із викладення програми емпіричного дослідження. Отже, «Програма дослідження» є обов’язковим першим розділом емпіричної частини.

2. Визначення об’єкту, предмету, мети та завдань конкретного соціологічного дослідження, що планується.

Предметом дослідження є певна сторона, характеристика об’єкту, яка підлягає безпосередньому вивченню.

Приклад:

Тема дипломної роботи „Місце професії в системі ціннісних орієнтацій працівників ОВС”.

У вступі виділяються наступні об’єкт, предмет, мета та завдання для всієї бакалаврської (дипломної) роботи:

Об’єктом дипломної роботи є система ціннісних орієнтацій особистості.

Предметом роботи виступає система ціннісних орієнтації правоохоронців.

Метою роботи було виявлення значущості професії для працівників органів внутрішніх справ на різних етапах їх професіональної соціалізації.

Досягнення мети здійснювалось через реалізацію наступних завдань:

Детально розглянути визначення ціннісних орієнтацій, їх види та механізм формування;
Уточнити поняття „професія”, „професіоналізм”, „професіоналізація”. Описати процес становлення професіонала;
Виділити основні соціологічні показники професіоналізму;
Визначити гендерні та вікові особливості місця професії в системі ціннісних орієнтації правоохоронців;
Описати особливості мотивації діяльності працівників ОВС;

В програмі емпіричного дослідження визначаються об’єкт, предмет, мета та завдання для конкретно-соціологічного дослідження:

Об’єкт дослідження: студенти 4 курсу інституту слідства та дізнання ХНУВС та слідчі Головного слідчого управління м. Харкова.

Предмет дослідження: система ціннісних орієнтації студентів 4 курсу інституту слідства та дізнання ХНУВС та слідчих Головного слідчого управління м. Харкова.

Мета дослідження: виявити динаміку значущості професійної діяльності в системі ціннісних орієнтації досліджуваних груп.

Завдання:

1. Охарактеризувати систему ціннісних орієнтації досліджуваних працівників міліції;

2. Дослідити особливості професійної мотивації студентів та працівників слідчого відділу;

3. Виявити місце професії в системі ціннісних орієнтації правоохоронців в залежності від їх соціально-демографічних характеристик;

4. Дослідити вплив стажу служби в ОВС на зміну місця професії системі ціннісних орієнтацій правоохоронців.

5. Розробити рекомендації щодо підвищення рівня професіоналізму працівників ОВС через вплив на систему їх ціннісних орієнтацій.

3. Інтерпретація основних понять, які детально було проаналізовано в першому розділі. Тобто в програмі дослідження після зазначення об’єкту, предмету мети та завдань необхідно з абзацу жирним шрифтом написати підзаголовок «Інтерпретація основних понять» та далі перелічити всі основні поняття та надати їм визначення

Приклад:

Тема дипломної роботи „Місце професії в системі ціннісних орієнтацій працівників ОВС”.

Інтерпретація основних понять.

Потреба — це нестаток у чомусь, який людина відчуває.

Цінності – це уявлення суб'єкта (тобто суспільства, соціальної групи, окремої людини) про головні важливі цілі життя, а також про основні засоби досягнення цих цілей.

Ціннісні орієнтації – ідеологічні, політичні, моральні, естетичні та інші підстави оцінок суб'єктом навколишньої дійсності і орієнтації в ній; спосіб диференціації об'єктів індивідом по їх значущості.

Професія – це комплекс спеціальних теоретичних знань і практичних навиків, придбаних людиною в результаті спеціальної підготовки і досвіду роботи в даній області.

Спеціальність - це комплекс придбаних шляхом професійної освіти, підготовки й в процесі роботи спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для виконання певного виду діяльності в межах тієї або іншої професії. Таким чином, спеціальність – один з видів професійної діяльності усередині професії, спрямований на досягнення результатів специфічними засобами.

Професіоналізм – це інтегративна характеристика працівника, яка відбиває рівень і характер оволодіння людиною професією і означає, що людина виконує свою діяльність на рівні високих зразків, що склалися в професії до теперішнього часу.

Професіоналізація –процес оволодіння необхідними професійними знаннями, уміннями і навиками, адаптація до професійного середовища.

4. Визначення оптимальних методів (методу), якими варто досліджувати обрану проблему. Обрані методи повинні бути стисло описані на 1-2 сторінках.

5. Розробка інструментарію згідно з вказаними завданнями, висунутими гіпотезами та обраними методами. Сам текст інструментарію в курсовій роботі виноситься в ДОДАТОК. Про це необхідно сказати в тексті роботи.

Приклад:

Інструментарій дослідження надано в Додатку А

6. Опис вибірки. Необхідно детально описати те, як автором роботи проводився відбір респондентів. Потрібно визначити тип вибірки та обґрунтувати свій вибір і розрахувати потрібну кількість респондентів (визначити обсяг вибірки). У випадку, коли оптимальна вибіркова сукупність не може бути реалізована внаслідок організаційно-технічних проблем, потрібно обґрунтувати скорочений її варіант. Якщо застосовується кількісний метод, то рекомендується вивчати не менш 100 об’єктів (наприклад, респондентв).

Після розробки програми дослідження необхідна його реалізація, яка міститься у його проведенні, створенні масиву даних (для кількісних методів) та їх первинної обробки. Тільки після цього можна приступати до написання тексту емпіричного підрозділу.

Другим розділом може бути опис польового експерименту у формі звіту з вказівкою основних результатів: наприклад, скільки опитано, яка частка жінок і чоловіків, який є розподіл респондентів за віком тощо.

Третім розділом емпіричного розділу є аналіз отриманих в результаті дослідження даних. Бажано, щоб він також мав власну назву.

Якщо застосовується анкетування, то в бакалаврській (дипломній) роботі обов’язково повинен бути наданий аналіз одномірного та двомірного розподілу даних. Слід пам’ятати, що аналіз даних – не просто опис таблиць, отриманих після комп’ютерної обробки. Він повинен містити пояснення отриманого матеріалу. Результати дослідження повинні бути представлені коректно, з урахуванням всіх вимог. Обов’язковим є представлення даних у формі зведених таблиць та ілюстрацій (графіків та діаграм). Аналіз даних повинен поводитись згідно з наміченими завданнями та висунутими гіпотезами.

Підсумком написання емпіричного розділу повинні бути висновки за цим розділом. У висновках повинні бути стисло представлені тільки отримані в результаті дослідження результати. Обсяг цих висновків повинен бути до 1 сторінки.

На закінчення необхідно узагальнити висновки за розділами та зробити ВИСНОВКИ до всієї роботи. Їх структуру детально описано в підрозділі 4.4.

Перед написанням чистового варіанту роботи варто ретельно ознайомитися з правилами її оформлення (відступами, оформленням літератури, таблиць, графіків тощо).

При написанні бакалаврської чи дипломної роботи необхідно дотримуватись наступного орієнтовного графіку:

Вид робіт	Термін виконання
1. Визначення теми дипломної роботи	перша половина вересня
2. Затвердження теми на засіданні кафедри соціології та масових комунікацій	друга половина вересня
3. Попередній аналіз літератури, складання плану роботи та його обговорення з керівником	вересень – жовтень
3. Детальний аналіз літератури та написання першого варіанту вступу та теоретичний розділів розділу	жовтень – листопад
4. Написання кінцевого варіанту вступу та теоретичних розділів, їх узгодження з науковим керівником;	грудень
5. Написання програми дослідження та розробка інструментарію;	грудень – січень
6. Проведення емпіричного дослідження	лютий – березень
8. Створення масиву даних та їх первинна обробка	березень
9. Аналіз отриманих результатів та написання першого варіанту емпіричного розділу	березень – квітень
10. Написання кінцевого варіанту емпіричного розділу та загальних висновків, і узгодження з науковим керівником	квітень – перша половина травня
11. Оформлення роботи та попередній захист роботи	кінець травня
12. Захист бакалаврської або дипломної роботи	червень

Бакалаврська або дипломна робота повинна бути зданою на кафедру в готовому зброшурованому вигляді до здачі державних іспитів. До неї повинні додаватись відгук наукового керівника та зовнішня рецензія (тобто доцента, який не є викладачем ХНУВС)

РОЗДІЛ 6. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

Оцінювання курсової та бакалаврської (дипломної) роботи враховує не лише якість виконання роботи, її зміст, доповідь студента, але й оформлення роботи у відповідності з існуючими вимогами.

6.1. Загальні вимоги до оформлення курсових та кваліфікаційних робіт

Курсова або кваліфікаційна робота провинна бути написана державною мовою і представлена в печатному та електронному варіанті. Печатний варіант повинен бути переплетений (м’яка або тверда палітурка).

Курсову (кваліфікаційну) роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через півтора інтервали 14 шрифтом Times New Roman.

Текст робити друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору нежирним. Щільність тексту всюди однакова.

Першою сторінкою є титульний аркуш, який підлягає загальній нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних - номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту друкарськими літерами. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Обсяг курсової роботи повинен складати 30-40- сторінок, а кваліфікаційної 60-80. До загального обсягу роботи не входять додатки та список використаних джерел. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають суцільній нумерації.

6.2. Оформлення титульного листа

У відповідності з існуючими правилами на титульному листі курсової та бакалаврської (дипломної) роботи вказується назва міністерства, учбового закладу, факультету, кафедри, прізвище та ініціали автора, повна назва роботи, науковий ступінь, звання, прізвище та ініціали наукового керівника, місто і рік закінчення роботи (див. Додаток 1).

Титульний лист є першою сторінкою роботи, але номер сторінки на цьому листі не ставиться.

6.3. Оформлення змісту

Після титульного листа йде зміст. Складається він в процесі виконання роботи, а сторінки проставляються вже після закінчення усієї роботи.

Зміст включає всі розділи та підрозділи курсової або кваліфікаційної роботи. При цьому формулювання всіх підрозділів роботи повинно точно відповідати заголовкам у тексті й мати однакову нумерацію. Назви всіх основних частин роботи друкуються великими літерами, тобто «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ» тощо.

Всі заголовки розділів (крім вступу, висновків, списку літератури та додатків) послідовно нумеруються арабськими цифрами і відокремлюються від назви крапкою. Наприклад, «РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи вивчення родинних конфліктів». Наприкінці заголовка крапка не ставиться, перенос слів у заголовку не допускається. Слово «РОЗДІЛ» пишеться, «підрозділ» не пишеться. Підрозділи також повинні мати назви, нумерують їх у межах розділу подвійними арабськими цифрами з крапкою, наприклад, 2.1. – перший підрозділ другого розділу. Подальший розподіл тексту всередині підрозділ нумерується потрійними арабськими цифрами, наприклад, 3.1.2. – другий пункт першого підрозділу третього розділу. (див. Додаток 2).

6.4. Оформлення тексту роботи

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Наприклад,

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РОДИННИХ КОНФЛІКТІВ

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Наприклад,

1.2. Сім’я як соціальний інститут та мала група. Функції сім’ї

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком структурної частини роботи (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам. Тобто між заголовком та текстом треба залишати одну вільну строчку.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки. Але це не стосується підрозділів. Перед кожним підрозділом просто залишається вільна строчка. Потім з абзацу йде номер підрозділу, його назва. Знову пропускається одна строчка і з абзацу починається текст цього підрозділу.

6.5. Оформлення таблиць та ілюстрацій

У курсових (кваліфікаційних) роботах з соціології різноманітний ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, діаграми тощо) посідають значне місце як за своїм обсягом, так і за можливостями різнобічного розкриття результатів дослідження. Разом з цим не слід перевантажувати саму роботу ілюстративним матеріалом, частину якого можна перенести в додаток. При складанні таблиць необхідно додержуватись компактності й наочності в їх оформленні.

Існують загальноприйняті правила оформлення ілюстративного матеріалу, якими слід керуватися при підготовці курсової, бакалаврської (дипломної) роботи.

Ілюстрації. Кількість ілюстрацій (малюнків, схем, графіків тощо) в курсовій, бакалаврській (дипломній) роботі визначається змістом останньої та повинна бути достатньою для того, щоб надати текстові ясності й конкретності.

Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом «Рис.», «Мал.» і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рис.1.2. (другий рисунок першого розділу). Спочатку розміщують ілюстрацію, потім під нею симетрично тексту пишуть її номер та назву, а після цього надають необхідні пояснення.

Приклад:

Рис. 1.1. Загальна задоволеність працею працівників ОВС.

1. Задоволені повністю

2. Задоволені значною мірою

3. Середній ступінь задоволеності

4. Не задоволені в значному ступені

5. Не задоволені взагалі.

Якщо в розділі кваліфікаційної роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Ілюстрації нумеруються в межах розділу окремо від таблиць, тобто у ілюстрацій своя нумерація, а у таблиць своя.

Не варто оформляти посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1) » або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Таблиці

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. Спочатку у правому верхньому куті розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і її назву вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами справа пишуть слова «Продовж, табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж, табл.1.2».

Кожна таблиця повинна мати заголовок, який міститься під словом «Таблиця» безпосередньо над самою таблицею. Заголовок пишуть з великої літери симетрично тексту.

Кожна таблиця повинна мати головку з заголовками граф та підзаголовками, боковину з заголовками рядків, рядки й графи. Таблиці оформлюються у відповідності із зразком.

Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику ― всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці мусить бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Боковик, як і головка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Якщо в таблиці є текст, що повторюється, який складається з одного слова, його можна замінити лапками, якщо повторюється текст двох і більше слів, то при першому його повторенні текст замінюють словами «теж саме», а потім лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, символів, що повторюються, неможна. Якщо в будь-якій графі таблиці цифрові або інші дані відсутні, то на цьому місці ставлять риску.

Таблицю розміщують в тексті після першої згадки про неї, а при переносі таблиці до наступної сторінки головку таблиці слід повторити. Якщо головка таблиці надто громіздка, її можна не повторювати на наступній сторінці, а, пронумерувати графи, повторити цю нумерацію. Розділяти головки таблиць за діагоналлю неможна.

Приклад оформлення таблиці у випадку її перенесення на іншу сторінку. На першій сторінці таблиця має такий вигляд:

Таблиця 3.2

Сприйняття основних сімейних цінностей чоловіками та жінка (в балах від 3 до 12)

Сімейні цінності	Чоловіки			Жінки
Сімейні цінності	Середній бал по групі	Середнє квадратичне відхи лення	Середній бал по групі		Середнє квадратичне відхи лення
1	2	3	4		5
Інтимно-сексуальні стосунки	5,6	1,64	5,6		1,93
Автономія/ідентифікація з партнером	6,3	2,51	6,7		2,02
Господарсько-побутова діяльність	6,1	2,38	6,4		2,06

На наступній сторінці продовження таблиці буде виглядати наступним чином:

Продовження табл. 3.2.

1	2	3	4	5
Батьківсько-виховна функція	6,3	2,11	6,6	2,48
Соціальна активність	6,7	2,15	7,4	2,23
Емоційно-психотерапевтична функція	6,8	2,42	7,4	2,1
Зовнішня привабливість	6,2	3,22	6,8	2,42

На всі таблиці кваліфікаційної роботи необхідно посилатися в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл.1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

6.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні роботи необхідно посилатися на джерела, матеріали або окремі результати які наводяться в роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не входить до останнього видання.

Посилання в тексті роботи на джерела слід оформлювати в квадратних дужках. У цих дужках спочатку вказується номер джерела на яке посилаються, що відповідає його порядковому номеру у списку літератури, а потім номер сторінки (сторінок), на яких міститься ідея, що цитується.

Приклад:

«Незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передавання інформації [6, с. 29]».

Якщо має місце непряме цитування, тобто переказ, виклад думок інших авторів своїми словами, то в квадратних скобках достатньо вказати номер джерела, або джерел у списку літератури.

Приклад:

«У своїй роботі А.І. Антонов виділяє п’ять основних функцій сім’ї [3].»

«Більшість соціологів виділяє такі складові елементи особистості, як потреби, інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації [1-7]».

Якщо в роботі має місце дослівне цитування, то необхідно дотримуватись таких вимог:

а) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання.

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело.

6.7. Оформлення списку літератури.

Важливою складовою частиною кожної курсової та бакалаврської (дипломної) роботи є список літератури, який розташовується наприкінці роботи після висновків перед додатком. Він містить бібліографічні описи використаних джерел.

До списку літератури включають не лише наукові праці, що цитуються або згадуються в тексті, але й ті, з якими студент знайомився в ході виконання роботи.

Літературі джерела у списку можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. На початку списку проводяться офіційні документи, потім роботи, що надруковані українською і російською мовами, а за ними іноземними. Роботи одного автора можуть розташовуватись у хронологічному порядку або за алфавітом (по назвах).

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Відомості про книги повинні включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг книги в сторінках. Прізвище автора слід вказувати у називному відмінку. Якщо книга написана двома і більше авторами, то їх прізвища та ініціали вказують у тій же послідовності, в якій вони надруковані в книзі. Назва книги приводиться у тому вигляді, в якому вона міститься на титульному листі. Найменування місця видання необхідно давати повністю в називному відмінку.

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку літератури надано в Додатку 3.

6.8. Оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження курсової чи бакалаврської (дипломної) роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б. Якщо в роботі тільки один додаток, то він позначається як додаток А.

Приклад:

Додаток А

Інструментарій дослідження

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Д; таблиця А.1 - перша таблиця додатка А.

РОЗДІЛ 7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВИХ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

Повністю готова курсова або кваліфікаційна робота подається до захисту. Захист курсових робіт проводиться на засіданні кафедри, а кваліфікаційної роботи – на засіданні державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Процес захисту курсової роботи включає: доповідь студента за темою дослідження, питання відгуку наукового керівника, запитання до доповідача та відповіді на них, оцінювання роботи. При оцінюванні роботи враховується якість виконання всіх етапів курсової роботи, її зміст, оформлення, захист.

На захисті у доповіді студенту необхідно підкреслити актуальність, наукову і практичну значимість теми, її розробленість у науковій літературі, а також доповісти основні положення власного дослідження, висновки та рекомендації.

Оцінка за курсову роботу заноситься до екзаменаційної відомості та залікової книжки студента.

Закінчена кваліфікаційна робота повинна бути підписана студентом (слухачем) і подана керівникові на відгук. Крім відгуку керівника бакалаврська (дипломна) робота повинна пройти зовнішнє рецензування. На основі відгуку та рецензії завідувач кафедри вирішує питання про допущення слухача до захисту кваліфікаційної роботи. Захист кваліфікаційної роботи здійснюється на засіданні ДЕК у присутності наукового керівника та всіх бажаючих.

У короткому виступі (7-10 хвилин) дипломник чітко доповідає про проблему дослідження, її розробленість і свій внесок у її розробку. В процесі захисту доцільним є використання підготовлених таблиць, графіків, діаграм тощо.

Після випуску слухача всі присутні мають право задати йому питання і одержати відповідь.

Потім оголошується відгук наукового керівника і зовнішня рецензія на роботу.

Після закінчення захисту всіх студентів члени ДЕК на закритому засіданні виносять кінцеву оцінку якості роботи та характеристику її захисту кожному дипломнику. При оцінці кваліфікаційної роботи враховується теоретико-методичний рівень дослідження, вірність постановки та висвітлення проблеми, оформлення роботи, уміння коротко і чітко доповісти її зміст.

Оцінка бакалаврських (дипломних) робіт оголошується головою ДЕК після завершення закритого засідання комісії.

Кваліфікаційні роботи після захисту зберігаються в архіві Університету.

РОЗДІЛ 8. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КУРСОВИХ, БАКАЛАВРСЬКИХ І ДИПЛОМНИХ РОБІТ

Нижчі наводяться критерії, за якими оцінюються курсові та кваліфікаційні роботи. Студентам варто уважно ознайомитися з ними, бо вони визначають якість підсумкової оцінки

Критерій оцінки		Курсові роботи з дисциплін			Бакалаврські роботи	Дипломні роботи
Критерій оцінки		Загальна соціологія	Історія соціологічних теорій та вчень	Методологія та методи соціологічних досліджень	Бакалаврські роботи	Дипломні роботи
1	Оформлення робіт: тест на відповідність до держстандартів і вимог кафедри	+	+	+	+	+
2	Структурованість роботи (наявність чіткого плану) і валідність (відповідність структури змісту теми)	+	+	+	+	+
3	Змістовність (широта і повнота висвітлення теми)	+	+	+	+	+
4	Бібліографія роботи (кількість і якість використаних джерел)	+	+	+	+	+
5	Зв‘язок з практикою (практична направленість або реальність теми з огляду на можливість використання результатів)	–	–	–	+	+
6	Наявність емпіричної частини	–	–	+	+ (–)	+
7	Оригінальність застосованої програми, методики, інструментарію	–	–	–	+ (–)	+
8	Актуальність (оригінальність) теми	–	–	–	+	+
9	Вміння стисло, логічно і повно доповісти про результати дослідження науковому керівнику або комісії під час захисту	₊	+	+	+	+
10	Вміння точно і змістовно відповідати на питання комісії	₊	+	+	+	+
	Підсумковий показник (у балах)
	Оцінка за 5-бальною шкалою

Процедура оцінювання курсових, бакалаврських і дипломних робіт спирається на десять показників, за рахунок чого досягається певна формалізація оцінювання конкретних робіт студентів та підводяться підсумки захисту. Викладач (керівник роботи) або комісія визначає кількісне значення кожного з показників (відмічено значком „+”) за 10-бальною шкалою. Максимальний бал, таки чином, становить 100. Це дозволяє у наступному зробити зрозумілий для студентів перерахунок балів у більш звичну систему оцінок.

Додаток 1

Приклад оформлення титульного листа

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій

Кафедра соціології та масових комунікацій

Курсова робота із загальної соціології на тему:

Соціальна структура суспільства

Виконав:

Студент (ка) 1 курсу

групи СОдср-10-1

Петренко Ганна Геннадіївна

Науковий керівник:

к.ф.н., доцент,

доцент кафедри соціології та масових комунікацій

ННІ ПМК ХНУВС

Решетняк Сергій Борисович

Харків 2012

Додаток 2

Приклад оформлення змісту

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Соціальний інститут як соціологічна категорія

1.1. Визначення, ознаки та структурні елементі соціального інституту

1.2. Функції соціальних інститутів

1.3. Типи соціальних інститутів

РОЗДІЛ 2. Інституційні зміни

2.1. Поняття інституціалізація та деінституціалізація

2.2. Етапи інституціалізації (на прикладі поліції як соціального інституту)

РОЗДІЛ 3. Трансформація базових соціальних інститутів сучасного українського суспільства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Додаток 3

Приклад оформлення бібліографічного опису у списку літератури, який наводиться у курсовій або кваліфікаційній роботі.

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Монографії, підручники: один, два, три, чотири автори	Рущенко І.П. Загальна соціологія: Підручник / Передмова проф. О.Н. Ярмиша. – Харків: Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 524 с. Бандурка О.М., Дзюба Н.В. Первісне нагромадження капіталу в економіці України: Монографія. - X.: НУВС, 2003. - 196 с. Рущенко І.П. Соціологія злочинності: Монографія. – Харків: Вид-во Націон. ун-ту внутр. справ, 2001. – 370 с.
П’ять та більше авторів	Протизаконне насильство в органах внутрішніх справ: соціологічний та історико-правовий аналіз / Ярмиш О.Н., Соболєв В.О., Рущенко І.П., Свєженцева Ю.О., Білоусов Ю.Л. та ін. – Харків: Вид-во Націон. ун-ту внутр. справ, 2005. – 212 с.
Перекладні видання	Арістотель. Політика / Пер. з давньогрецької О. Кислюк. – К.: Основи, 2003. – 239 с. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Пер. з нім. Олександр Погорілий. – К.: Основи, 1998. – 534 с.
Збірники наукових праць	Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення / 36. наук. пр. – К.: НВФ «Студцентр», 1998. – 204 с.
Словники	Криминология. Словарь-справочник / Составитель Х.-Ю. Кернер. Пер. с нем. – М.: Изд-во НОРМА, 1998. – 400 с.
Складові частини книги	Рущенко И.П., Свеженцева Ю.А. Социологическое сопровождение социальных экспериментов // Взаимодействие милиции и населения: к итогам харьковского эксперимента. – Х.: Нац. ун-т внутр. дел, 2003. – С.162–171. Сердюк А.А. Профилактика наркотизма в системе народного образования: методические организационные аспекты чтения спецкурсов // Профилактика наркомании: организационные и методические аспекты / Коллективная монография / Составитель д.с.н. И.П. Рущенко. – Х.: Финарт, 2002. –С.102–123.
збірника	Рущенко І.П. Злочинна воля: кримінально-правовий, психологічний, соціологічний аспекти // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. У 2-х т. Т.1. – Х.: Видав. центр ХНУ ім. В.Н. Карабіна, 2006. – С.184–189.
журналу	Ляшенко Н.О. Подружні ролі в молодіжній сім‘ї // Український соціум. – 2007. – №1(18). – С. 16–23.
іноземного журналу	Pezer K. Radiation therapy for cancer of the cervix // Oncology. – 1993. – Vol.7, № 2. – P.89-96.
енциклопедії	Косяченко В.Т. Анекдот // Українська літературна енциклопедія. -К.: Головна ред. УРЕ ім. М.П. Бажана, 1988. - С. 67.
Тези доповідей	Соболев В.А., Кобзин Д.А. Теневые социальные отношения и институты: закрепление нелегальных практик // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства. Наукові доповіді і повідомлення ІІІ Всеукраїнської соціологічної конференції / Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України. За ред. М.О. Шульги, В.М. Ворони. – К., 2003. – С.144–147.
Дисертації	Королько А.З. Громадсько-політична та наукова діяльність Антона Петрушевича: Дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. - К., 2001. - 185 с.
Автореферати дисертацій	Соловей Е.С. Українська філософська лірика: Традиція. Топологія. Поетика: Автореф. дис... д-ра філол.наук: 10.01.08 / Інт. л-ри ім. Т.Г. Шевченка АН України. - К., 1992. - 40 с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!