Курсова, випускна та дипломна роботи для спеціальності Біологія, Запорізький національний університет, ЗНУ

Державний вищий навчальний заклад

„Запорізький національний університет”

Міністерства освіти і науки України

Н.В. Новосад, В.В. Копійка, М.М. Малько, К.О. Домбровський

Курсова, випускна та дипломна роботи для спеціальності Біологія 

Навчальний посібник до написання та оформлення

для студентів біологічного факультету

денної та заочної форм навчання спеціальності 6.070400, 7.070402 та 8.070402 “Біологія”

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № 7 від 28.02.2008

Запоріжжя 2008 

УДК: 378.147.89 (075.8)

ББК: 448 я73

Новосад Н.В. Копійка В.В, Малько М.М., Домбровський К.О. Курсова, випускна та дипломна роботи. Навчальний посібник до написання та оформлення для студентів біологічного факультету денної та заочної форм навчання спеціальності 6.070400, 7.070402 та 8.070402 “Біологія”. – Запоріжжя: ЗНУ, 2008. – 83 с. 

Навчальний посібник покликаний допомогти студентам в оформленні курсової, випускної та дипломної робіт. Він складений на підставі державних стандартів та нормативних матеріалів, які стосуються оформлення наукових робіт.

Призначений для студентів денного та заочного відділення спеціальності 6.070400, 7.070402 та 8.070402 “Біологія”.

Рецензенти В.Д. Бовт, док. біол. наук, професор, зав. каф. загальної та прикладної екології і зоології 

ЗМІСТ 

Вступ

1 Основні вимоги до курсової, випускної та дипломної робіт

1.1 Загальні вимоги

1.2 Мета, завдання та загальні положення курсової роботи

1.2.1 Вибір теми

1.2.2 Підготовка до написання

1.2.3 Складання плану

1.2.4 Формування тексту

1.2.5 Оформлення

1.3 Вимоги до випускної роботи

1.4 Вимоги до дипломних робіт

1.4.1 Дипломна робота спеціаліста

1.4.2 Дипломна робота магістра

1.5 Відгук наукового керівника

1.6 Рецензування випускної та дипломної робіт

2 СТРУКТУРА КУРСОВОЇ, ВИПУСКНОЇ ТА ДИПЛОМНОЇ РОБІТ

3 ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ, ВИПУСКНОЇ ТА ДИПЛОМНОЇ РОБІТ

3.1 Загальні вимоги

3.2 Нумерація

3.3 Переліки

3.4 Ілюстрації

3.5 Таблиці

3.6 Примітки

3.7 Формули та рівняння

3.8 Загальні правила цитування та посилання на використані літературні джерела

3.9 Правила оформлення переліку посилань

3.10 Додатки

4 розділ "Охорона праці"

5 Захист курсової, випускної та дипломної робіт

5.1 Захист курсової роботи

5.2 Подання випускної та дипломної робіт до захисту

5.3 Апробація випускної та дипломної робіт

5.4 Захист випускної та дипломної робіт

5.5 Вимоги до ілюстративного матеріалу

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ  

Вступ 

Для забезпечення права громадян України на вибір змісту та рівня своєї освіти, а також з метою створення умов для гнучкого реагування вищої школи на запити суспільства в умовах ринкової економіки та гуманізації освітньої системи у нашій країні у відповідальності до Закону України "Про освіту", Указу Президента України "Про основні напрямки реформування вищої освіти в Україні", національної програми "Освіта " (Україна XXI ст.), Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року № 65 "Про затвердження Положення про освітньо–кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" та інших законів і нормативно–правових актів України введена ступенева система вищої та післявузівської професійної освіти. Її концептуальною основою є уявлення про безперервність та спадкоємність процесу освіти, що відкриває нові можливості підвищення професіоналізму у різних галузях науки і техніки. Згідно закону "Про мови..." та виконанням перспективного плану переходу на викладання українською мовою, тексти курсових, випускних та дипломних робіт оформлюються державною мовою.

Відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів денної та заочної форми навчання студентами виконуються такі види робіт: курсова робота (ІІІ курс – денне, IV курс – заочне відділення), випускна робота бакалавра (IV курс – денне, V курс – заочне відділення), дипломна робота спеціаліста та магістра (V курс – денне, VІ курс – заочне відділення). За результатами захисту випускної та дипломних робіт Державна екзаменаційна комісія робить висновок про присвоєння випускнику відповідної кваліфікації.

Виконання навчально-наукових робіт є важливим елементом фахової підготовки студента. У процесі їх виконання студент набуває вміння і навички проведення наукового дослідження.

Метою науково-дослідної роботи є виявлення теоретичних знань і практичних навичок студента, набутих під час вивчення дисциплін, оволодіння сучасними та класичними методами наукових досліджень, здобуття навичок самостійного пошуку необхідних даних у літературі, збору та обробки матеріалів дослідження.

Курсова робота є початковим етапом науково-дослідної роботи студента. Вона свідчить про здатність самостійно аналізувати стан питання в науковій літературі, висвітлювати невирішені питання та узагальнювати дані літературних джерел.

Випускна робота бакалавра є якісно новим рівнем науково-дослідної роботи студента. За результатами її виконання студент має виявити здатність до самостійного проведення наукового експерименту, обрання адекватних методів дослідження, узагальнення результатів власних досліджень та їх обговорення із залучанням даних інших дослідників.

Дипломна робота спеціаліста та магістра мають характеризуватися науковою новизною, актуальністю теми, використанням комплексу класичних і сучасних методів досліджень. Вона є завершеною науковою працею, яка має практичне і теоретичне значення.

Науково-дослідні роботи мають відрізнятися на тематичному рівні: за обсягом проведеного дослідження та рівнем новизни. Дипломною роботою студент завершує свою навчальну та нау­ко­ву підготовку в університеті. Вона повинна засвідчити профе­сійну зрілість випускника, виявити його загальнонаукову та спеціальну підготовку, вміння застосовувати набуті під час навчання знання для розв’язання конкретних навчально-наукових та практичних завдань.

Студент дипломною роботою засвідчує рівень оволодіння сучасними методами наукового дослідження, здатність коректно використовувати ста­тистичні та математичні методи для аналізу біологічних процесів, вміння робити власні узагальнення та висновки, працю­вати з літературою та робити рекомендації.

Оцінюючи курсові, випускні чи дипломні роботи, комісія враховує не лише якість самого навчально-наукового дослідження, його науко­­ву новизну, але й вміння захистити сформульовані положення та висновки, якість оформлення роботи.

Невідповідність оформлення курсової, випускної чи дипломної робіт державним стандартам і встановленим вимогам впливає на остаточну оцінку роботи, а через значні відхилення робота може бути взагалі недопущена до захисту. Тому оформлен­ню роботи повинна бути приділена особлива увага. Дотримання сту­дентом усіх вимог сприяє вихованню в нього наукового стилю роботи, вимогли­вості до себе, прищеплює навики ведення навчально-наукового дослі­дження, що буде йому корисним у подальшій роботі. 

1. Основні вимоги до курсової, випускної та дипломної робіт 

1.1 Загальні вимоги 

З огляду на досить високі вимоги нормативних документів необхідно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій.

Темакурсової, випускної та дипломної робіт має бути лаконічною, точно ви­значати предмет дослідження і конкретизувати умови його вивчення. У назві небажано використовувати ускладнену термінологію, або скорочені формулювання. Потрібно уникати назв, що починаються зі слів “Дослідження питання…”, “Дослідження деяких шляхів…”, “Деякі питання…”, “Матеріали до вивчення…”, “До питання…” і таке інше, в яких не відбито в достатній мірі сутність проблеми та завершеність наукового дослідження.

Тематика робіт має бути актуальною, сформованою на основі су­часних напрямів науково-дослідних робіт кафедри або іншої установи, на базі якої виконується робота. Наукового керівника курсової або дипломної роботи призна­чають з числа провідних викладачів кафедри із достатнім досвідом наукової та педагогічної роботи. Він несе відповідальність за ор­ганізацію роботи студента. Теми курсових робіт затверджує кафедра, а випускних і дипломних – вчена рада факультету та ректор. На початковому етапі роботи науковий керівник в письмовій формі видає студенту завдання.

При написанні роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

В роботах необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Випускну та дипломну роботи подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні. До роботи додаються характеристика та відгук наукового керівника, рецензія на роботу. Випускники магістратури надають копії публікацій у наукових виданнях за матеріалами досліджень. Крім того, бажано мати відгук від підприємства чи наукової установи, на базі яких проводилось дослідження. 

1.2 Мета, завдання та загальні положення курсової роботи 

Курсова робота є самостійним навчально-науковим дослідженням студента. Відповідно навчального плану курсову роботу студенти біологічного факульте­ту денної форми навчання виконують на ІІІ, а заочної – на ІV курсі. Її виконання має за мету розвинути у студентів навички творчої самостійної роботи, пошуку та аналізу сучасних методів дослідження за науковим напрямком, дати студентам навички проведення наукового дослідження. Згідно з „Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України” курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, отриманих студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Курсова робота допомагає студенту системно показати теоретичні знання за певним науковим напрямком і оволодіти первинними навичками дослідної роботи. Таким чином, під час написання курсової роботи у студентів фор­муються такі навички навчально-наукової роботи:

- вміння збирати дані наукової літератури, аналізувати їх і творчо осмислювати;

- вміння реферувати наукову літературу на задану тему;

- оволодіння конкретними методиками дослідження у певній
галузі біології;

- вміння робити узагальнення за станом вивченого у літературних джерелах наукового питання чи проблеми;

- грамотно, без помилок, написати текст роботи відповідно до правил оформлення наукової документації.

Курсову роботу студенти виконують індивідуально.

Процес виконання курсової роботи поділяється на декілька етапів, а саме:

- вибір теми курсової роботи;

- підготовка до написання курсової роботи;

- складання плану роботи;

- формування тексту курсової роботи;

- оформлення роботи;

- надання оформленої роботи науковому керівнику на відгук;

- захист курсової роботи. 

1.2.1 Вибір теми курсової роботи 

Активна робота з вибору теми починається зі співбесіди студента та наукового керівника. Обираючи тему курсової роботи з тематики, запропонованої кафедрою, студент повинен зорієнтуватись у тому, щоб дослідження, здійснене в процесі виконання курсової роботи, можливо було продовжити в подальших навчально-наукових пошуках.                             

1.2.2 Підготовка до написання курсової роботи 

Після визначення теми дослідження приступають до пошуку опублікованих за темою наукових літературних джерел. Це важливий етап при підготовці та виконанні курсової, а у майбутньому – випускної та дипломної роботи, оскільки матеріал, опублікований у працях інших авторів, вказує на коло уже вирішених питань і таких, що ще потребують свого вирішення.

Пошук необхідних наукових джерел та робота з літературою проводиться студентом впродовж всього періоду виконання роботи. Першу допомогу при підборі літератури та її обробці надає науковий керівник. В подальшому, студент самостійно підбирає необхідні наукові публікації.

Самостійний пошук літературних джерел повинен починатися із вивчення алфавітного, предметного та систематичного каталогів наукової бібліотеки.

У алфавітному каталозі бібліографічні картки розміщуються за алфавітом незалежно від тематики публікацій.

Наприклад:

Гонський Я.І.

Максимчук Т.П.

Біохімія людини 

У систематичному каталозі література групується за окремими темами. В основі систематичного каталогу бібліотеки, як правило, використовується міжнародна бібліографічна система універсальної десятинної класифікації (УДК). У її основу покладено поділ всіх галузей знань на 10 основних відділів, кожному із них присвоєно свій певний номер.

Наприклад:

0 – Загальний відділ.

1 – Філософія.

2 – Релігія. Атеїзм.

3 – Суспільні науки.

4 – Мовознавство.

5 – Медицина. Біологія. Природничі науки.

6 – Математика. Техніка.

7 – Мистецтво. Фотографія. Спорт.

8 – Художня література.

9 – Географія. Історія.

Кожний із основних відділів у свою чергу ділиться на 10 підрозділів. 

У предметному каталозі в основу класифікації покладено простий принцип розподілу понять в алфавітному порядку. За таким принципом побудовані словники та предметні показники книг і підручників.

Наприклад:

Білки

- амінокислоти…

- мембрана…

- функції в організмі…

Під час пошуку в бібліотеці необхідно переглянути всі види джерел, зміст яких пов'язаний з темою дослідження. До них належать матеріали, надруковані у різних вітчизняних і зарубіжних виданнях, недруковані документи (дисертації, звіти про науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, депоновані рукописи та інше). Особливу увагу слід звернути на періодичні видання – журнали, де можна знайти останні результати досліджень фахівців. Важливо підібрати джерела сучасної зарубіжної літератури.

Самостійні пошуки необхідних літературних джерел і робота з літературою повинні проводитись студентом впродовж всього періоду виконання роботи. Зазвичай, виконуючи курсову, а також випускну чи дипломну роботу, доводиться прочитати близько 60-100 книг і статей, з яких близько половини будуть детально вивчені.

Щоб полегшити собі роботу, слід використовувати «швидке» читання (читання «по діагоналі»), яке повинно дати відповіді, чи варто дану статтю або книгу вивчати більш детально. Попереднє ознайомлення включає побіжний огляд змісту, читання передмови, анотації.

Після того, як проглянуто всю наявну на даний момент літературу, можна приступати до «повільного» читання, поглибленого її вивчення, переходячи від простого матеріалу до складнішого. Спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками, оглядовими статтями), а потім – прикладною (статтями про конкретні наукові дослідження чи досвід господарювання, законодавчими актами, інструктивними матеріалами тощо). Вивчення складних джерел (монографій) слід починати лише після опрацювання більш простих (підручників). Вивчення книг передує вивченню статей, давніших видань. Спочатку вивчають вітчизняні джерела, а потім – іноземну літературу.

При читанні відібраної літератури потрібно робити помітки, бажано на окремих аркушах або картках. На картці слід зазначати:

- прізвище та ініціали автора або авторів (у правому верхньому кутку);

- повну назву книги або статті;

- назву книги або журналу, в якому поміщена стаття;

- підзаголовні дані:

- а) монографія, навчальний посібник, вибрані твори і т.д.,

- б) під чиєю редакцією, в) порядковий номер видання;

- вихідні дані: /Київ, Москва, Львів, Ужгород/;

- видавництво, рік видання, кількість сторінок або сторінки статті.

Це робиться для того, щоб використати ці записи для підготовки списку літератури й зробити необхідні посилання на джерела в тексті курсової роботи.

Найважливіші книги чи статті необхідно обов’язково прочитати в оригіналі. При вивченні джерел, краще записати більше інформації, адже наперед не завжди відомо, що з них може знадобитися в подальшому. Можливо, частина отриманих даних виявиться зайвою, тому необхідний їх ретельний відбір і оцінювання. Увесь наявний матеріал треба систематизувати, тобто розмістити відповідно до плану, виключити зайве (дублі, матеріали, що перекриваються та інше). Подальша обробка матеріалу повинна дати відповідь на питання щодо повноти зібраної інформації, чи досить її для роботи.

Стан вивченості теми доцільно аналізувати з інформаційних видань, метою випуску яких є оперативна інформація як про самі публікації, так і найсуттєвіші моменти їх змісту. Нині випуском інформаційних видань займаються Український інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрНТЕІ), Книжкова палата України, центральні наукові бібліотеки, Інститут реєстрації інформації НАН України (електронна газета «Все всім», реферативний журнал «Джерело»).

Отримати наукову інформацію можна і з таких журналів: «Український хімічний журнал», «Хімія і технологія води», «Журнал органічної та фармацевтичної хімії», «Український біохімічний журнал», «Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія», «Імунологія та алергологія», «Фізіологічний журнал», «Український ботанічний журнал», «Агроекологічний журнал», «Ґрунтознавство», «Мікробіологічний журнал», «Досягнення біології і медицини», «Вісник зоології», «Рибне господарство», «Гідробіологічний журнал», «Довкілля та здоров’я», «Вісник ЗНУ», «Питання біоіндикації та екології», «Вісник Харківського ентомологічного товариства», «Вісник Національної академії наук України» та інші. 

1.2.3 Складання плану роботи 

Попереднє ознайомлення з літературними джерелами є основою для складання плану курсової роботи. Самостійно складений студентом план обговорюються з науковим керівником і у разі необхідності коригується.

Курсова робота повинна містити:

- титульний аркуш;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності);

- вступ;

- основна частина;

- закінчення;

- перелік посилань; 

1.2.4 Формування тексту курсової роботи 

Формування тексту курсової роботи відбувається шляхом систематизації та обробки зібраних матеріалів з кожної позиції плану. До тексту вносяться тільки старанно підібрані й цілеспрямовано проаналізовані матеріали. На цьому ж етапі в межах кожного розділу основної частини висвітлюються невирішені питання підбирається ілюстративний матеріал (графіки, рисунки, таблиці). У процесі роботи визначається необхідність доповнення додатковими матеріалами. Одержаний чорновий варіант курсової роботи доповнюється, уточнюються деякі положення.

Після конспектування матеріалу необхідно перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення. Правильна та логічна структура наукової роботи це запорука успіху розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати впродовж усієї роботи.

Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Кожний розділ (глава) висвітлює самостійне питання, а підрозділ – окрему частину цього питання.

Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, потрібно відмітити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу.

Щодо кожного розділу роботи необхідно зробити узагальнення обсягом у декілька речень, на основі яких формулюють закінчення всієї роботи.

Текст курсової роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як навчально-наукове дослідження.

На заключному етапі роботи над курсовою роботою передбачається написання студентом вступу, де розкривається актуальність та значення дослідження певного напрямку, висновків до курсової роботи, оформлення переліку посилань та додатків (якщо потрібно), редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника. 

1.2.5 Оформлення роботи 

Остаточне оформлення курсової роботи здійснюється у відповідності з вимогами, які детально описані в наступному розділі стосовно виконання та оформлення дипломної роботи. 

1.3 Вимоги до випускної роботи бакалавра 

Головною метою випускної роботи є підтвердження знань, які одержав студент у межах навчального плану підготовки бакалавра. Вона виконується на базі курсової роботи студента.

Випускна робота бакалавра є важливою формою підготовки і обов’язковим елементом державної атестації студента. Якість цієї роботи визначає рівень підготовленості та ступінь придатності випускника до певного виду професійної діяльності. За результатами її захисту перед державною екзаменаційною комісією студенту присвоюється відповідна кваліфікація.

Головною спрямованістю роботи є демонстрація практичних знань та навичок, які повинні відповідати освітньо-кваліфікаційній характеристиці.

Випускна робота бакалавра має показати, наскільки студент оволодів методологією і методами навчально-наукового дослідження, засвоїв основний матеріал вивчених раніше дисциплін. При її підготовці студент повинен продемонструвати вміння обирати та проаналізувати стан наукової проблеми; продемонструвати наявність навичок самостійної роботи.

Випускна робота має продемонструвати оволодіння навичками роботи з науковими джерелами, вміння правильно їх класифікувати. У такому дослідженні перевіряється рівень практичних навичок роботи з науковими та методичними джерелами в контексті вивчення різноманітних джерел і грамотність (в науковому розумінні) опису літератури, здатності письмово викласти свої думки та висновки.

Дослідження має базуватися на основі фактичного та теоретичного матеріалу, але не повинно бути компілятивним, тобто позбавленим власних узагальнень та інтерпретацій.

Під час написання випускної роботи студенти поглиблюють навички, одержані при виконанні курсових робіт із таких напрямків науково-практичної діяльності:

- пошук інформаційних джерел з обраної теми;

- відбір потрібної наукової літератури для більш детального вивчення та критичне опрацювання наукових джерел;

- аналіз, синтез та узагальнення концепції з обраної теми;

- викладення та узагальнення власної позиції з питань, що розглядаються у роботі;

- подальший розвиток базових умінь наукової роботи (дослідницькі вміння, вміння самостійно знаходити необхідний науковий матеріал, користуватися довідковою літературою, складати список використаної літератури, оформлювати висновки);

- оволодіння навичками наукового писемного мовлення;

- поглиблення теоретичних та методичних знань студентів із фахової дисципліни;

- формування дослідницьких умінь;

- стимулювання до самостійного наукового пошуку;

- здійснення редакційно-технічного оформлення роботи;

- викладення положень обраної теми при її захисті, показ при цьому наукової культури виступу та поведінки.

Рекомендується планувати теми бакалаврських робіт як частину майбутньої дипломної роботи спеціаліста та магістра.

Процес виконання випускної роботи подібний до виконання курсової (дивись вище), але має певні особливості, які обумовлені необхідністю проведення наукового експерименту, обговоренням його результатів та формулюванням висновків.

Випускна робота повинна містити:

- титульний аркуш;

- завдання на роботу;

- реферат;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності);

- вступ;

- розділи основної частини;

- розділ з охорони праці;

- висновки;

- перелік посилань;

- додатки (при необхідності). 

1.4 Вимоги до дипломних робіт 

Дипломна робота є навчально-науковим дослідженням студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому закладі освіти. Вона є самостійною творчою роботою, яка відбиває рівень теоретичних знань і практичних навичок випускника, його здатність до професійної діяльності. 

1.4.1 Дипломна робота спеціаліста 

Дипломна робота спеціаліста є поглибленою розробкою теми випускної роботи та має характеризуватися науковою новизною, актуальністю теми, використанням комплексу класичних і сучасних методів досліджень. Вона повинна бути завершеною науковою працею, яка має практичне і теоретичне значення.

Ураховуючи наукові (творчі) здобутки дипломної роботи, спеціаліст може бути рекомендований Державною екзаменаційною комісією до навчання в магістратурі.

Мета дипломної роботи спеціаліста:

- систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань, які відповідають вимогам до випускників освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст;

- удосконалення навичок самостійної роботи студента з науковою літературою та при проведенні дослідження;

- розвиток умінь застосовувати засвоєнні знання при вирішенні наукових завдань;

- формування вмінь методологічно правильно, грамотно проводити експериментальні дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати;

- вироблення вмінь публічного захисту підготовленого матеріалу за темою дипломної роботи.

Завдання навчально-наукового дослідження дипломної роботи спеціаліста:

- висунення проблеми, яка не одержала достатнього висвітлення у науковій літературі;

- вміння обирати адекватні методи дослідження;

- встановлення нових зв’язків між відомими явищами, нова постановка відомої проблеми;

- формулювання оригінальних висновків за результатами власних досліджень;

- розробка практичних рекомендацій щодо впровадження отриманих даних.

Тема дипломної роботи повинна бути актуальною, тобто сучасною, з елементом новизни.

Змістом дипломної роботи є розкриття сутності проблеми, що розглядається, ступеню її наукової розробки і реального стану на практиці. Проблема повинна бути висвітлена на основі наукового дослідження фактів, проведення експерименту, ґрунтовного всебічного аналізу, теоретичного обґрунтування висновків. Автору слід відобразити свою позицію, своє бачення шляхів її розв’язання.

Дипломна робота повинна містити:

- титульний аркуш;

- завдання на роботу;

- реферат;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності);

- вступ;

- розділи основної частини;

- розділ з охорони праці;

- висновки;

- практичні рекомендації;

- перелік посилань;

- додатки (при необхідності).

У вступі:

- обґрунтовується актуальність теми, її наукове та практичне значення;

- оцінюється сучасний стан розробленості проблеми на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової літератури із зазначенням провідних напрямів, вчених і фахівців у даній предметній галузі;

- характеризується об’єкт та предмет дослідження;

- зазначається мета і завдання дослідження;

- характеризується інформаційна база дослідження;

- наводяться основні положення, що виносяться на захист;

- вказується теоретична та практична цінність роботи;

- наводяться відомості про апробацію роботи.

У розділах викладається основний зміст дослідження: теоретичні основи, проблеми, практичні питання, досвід їхнього розв’язання, методи дослідження, питання з охорони праці. Обов’язковим є розділ, присвячений експерименту й детальному опису його результатів. Кожний розділ закінчується узагальненнями.

В заключній частині дипломної роботи важливо сформулювати теоретичні, або практичні висновки на основі результатів власних досліджень. Не менш важливо дати конкретні рекомендації щодо їх практичного впровадження. 

1.4.2 Дипломна робота магістра 

Дипломна робота магістра повинна передбачати проведення наукових досліджень із проблем відповідної до спеціальності галузі науки. Державній комісії обов’язково подаються матеріали, що підтверджують наукову і практичну цінність виконаної роботи – друковані статі, тези.

Ураховуючи наукові (творчі) здобутки дипломної роботи, магістр може бути рекомендованим Державною екзаменаційною комісією до навчання в аспірантурі.

Мета дипломної роботи магістра:

- розширення теоретичних і практичних знань, які відповідають вимогам, що висуваються до випускників освітньо-кваліфікаційного рівня магістр;

- формування умінь формулювати наукову новизну в даній галузі знань або напряму практичної діяльності;

- уміння застосовувати отримані знання при розв’язуванні конкретних наукових, практичних і виробничих завдань;

- формування умінь викладати методологію наукового пошуку, методи пізнання та застосування логічних правил, основні положення та етапи в організації й проведенні самого наукового пошуку;

Завданняммагістерської роботи є:

- систематизація, закріплення, розширення та поглиблення теоретичних і практичних знань з фундаментальних і спеціальних дисциплін;

- застосування отриманих знань для розв'язання певних завдань у конкретних наукових, господарських та інших умовах з урахуванням специфіки діяльності суб'єктів господарювання та наукової діяльності;

- розвиток навиків самостійної роботи та оволодіння методикою досліджень і експериментів, пов'язаних з метою та завданням дипломної роботи, у якій розглядаються конкретні проблеми;

- вміння обирати адекватні методи дослідження;

- набуття досвіду з аналізу отриманих результатів досліджень, формулювання висновків і положень, набуття досвіду з їх прилюдного захисту.

Дипломна робота магістра повинна мати практичне значення. У роботах науково-дослідницького спрямування повинні знайти відображення науково обґрунтовані рекомендації щодо їх практичного використання. Дипломна робота має враховувати сучасні тенденції розвитку науки та техніки, бути спрямованою на усвідомлення сучасних змін у суспільному житті. Розробка заходів і рекомендацій має здійснюватись на підставі вивчення сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури, досвіду організацій, господарств тощо. У процесі виконання магістерської роботи необхідно використовувати сучасний математичний апарат, методи статистичного аналізу, інформаційного моделювання тощо. Дипломна робота магістра повинна мати комплексний характер і бути логічно завершеною працею.

Форма викладення матеріалу повинна відзначатися узагальненням та осмисленням матеріалу, активним застосуванням наукового апарату, логічного мислення, аргументованістю суджень, об’єктивністю думок як специфіки наукового пізнання, точністю формулювань.

Магістерська робота повинна містити:

- титульний аркуш;

- завдання на роботу;

- реферат;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності);

- вступ;

- розділи основної частини;

- розділ з охорони праці;

- висновки;

- практичні рекомендації;

- перелік посилань;

- додатки (при необхідності).

Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської роботи мають багато спільного з дипломною роботою спеціаліста. Але вимоги до дипломної роботи магістра в науковому відношенні є більш високими.

Основу змісту роботи складає новий матеріал, що включає опис нових фактів, явищ та закономірностей, або узагальнення вже відомих положень з інших наукових позицій або в іншому аспекті, що і визначає наукову значущість такої роботи.

Для викладення суті досліджуваної проблеми характерними є аргументованість суджень, точність фактів, чіткість та логічність думки, що вказує на оволодіння науковим апаратом.

Вступ повинен містити в собі:

- обґрунтовану актуальність теми, її наукове і практичне значення;

- оцінку сучасного стану проблеми на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової літератури із зазначенням провідних напрямів, вчених і фахівців у даній предметній галузі;

- характеристику об’єкту та предмету дослідження;

- мету і завдання дослідження;

- характеристику інформаційної бази дослідження;

- основні положення, які виносяться на захист;

- теоретичну та практичну цінність роботи;

- загальну характеристику методології та методів дослідження;

- відомості про апробацію роботи, наявність публікацій у наукових виданнях.

У розділах основної частини містяться: огляд сучасного стану наукової проблеми у вітчизняній та іноземній літературі, відомості про об’єкт і предмет дослідження, які необхідні та достатні для вирішення поставлених задач даної роботи, обґрунтування вибір теоретичних та експериментальних методів вирішення поставлених задач, формулювання результатів теоретичних і практичних досліджень та аналіз основних наукових результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.

Магістерська робота має завершуватися висновками, де у стислій формі наводяться результати проведеного дослідження та аналізу. Обов’язково у роботі повинні міститися практичні рекомендації, які спрямовані на розв’язання проблеми, визначеної у темі магістерської роботи, на конкретному соціальному об’єкті – підприємстві, господарстві, лабораторії тощо. 

1.5 Відгук наукового керівника 

Виконана курсова робота, а в подальшому випускна та дипломна роботи, у встановлений регламентом термін здається науковому керівнику на відгук. У своєму відгуку керівник, з урахуванням характеру науково-дослідної роботи студента, зазначає позитивні сторони й недоліки, а саме оцінює:

- актуальність проведеного дослідження;

- теоретичне і практичне значення роботи, її новизну;

- відношення студента до роботи над проектом, уміння працювати систематично, його акуратність, охайність, грамотність;

- уміння студента працювати з науковою літературою;

- ступінь самостійності формулювання основних положень та висновків;

- уміння користуватись сучасними методами й засобами досліджень, обчислювальною технікою;

- дотримання вимог щодо змісту й оформлення роботи;

Також керівник робить висновок про відповідність роботи вимогам до курсової (випускної, дипломної) роботи і до захисту з попередньою оцінкою.

У разі незадовільної оцінки наукового керівника курсова робота повинна бути перероблена з урахуванням зауважень.

Приклад оформлення відгуку наданий у додатку А. 

1.6 Рецензування випускної та дипломної робіт 

Випускна та дипломна роботи обов’язково надаються на рецензування у встановлений регламентом термін. Рецензію надають досвідчені викладачі (професора та доценти), які працюють на інших кафедрах факультету.

Основним змістом рецензії повинні бути результати багатостороннього аналізу та оцінки навчально-наукової роботи з обов'язковим висвітленням наступних моментів:

- актуальність теми роботи;

- аналіз структури та стилю написання роботи;

- повнота огляду наукової літератури та уміння її цитувати;

- аналіз адекватності обраних методів поставленому завданню;

- науково-технічний рівень і якість розрахунків, вирішення оптимізаційних задач, ступінь і доцільність використання ЕОМ;

- оцінка змісту всіх матеріалів наукової роботи;

- об'єм і доцільність експериментальних досліджень, оцінка отриманих результатів;

- відповідність висновків, що наводяться в рецензованій роботі завданню на дипломне проектування, їх конкретність та оригінальність;

- конкретність практичних рекомендацій (для дипломних робіт);

- можливість впровадження результатів випускної (дипломної) роботи в цілому або частково;

- оцінка стилю викладення та грамотності пояснювальної записки;

- помилки та недоліки виконаної роботи;

- положення, які автор має довести або пояснити під час захисту.

Наприкінці рецензент указує, чи відповідає рецензована робота вимогам до випускної (дипломної) роботи по даній спеціальності та оцінює її якість за чотирьохбальною шкалою.

Рецензія підписується рецензентом із позначенням його місця роботи та посади. Підпис рецензента з іншої установи скріплюється печаткою установи.

Приклад оформлення рецензії наданий у додатку Б.

2. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ, ВИПУСКНОЇ ТА ДИПЛОМНОЇ РОБІТ

Побудова курсової, випускної та дипломної робіт має бути максимально на­ближеною до класичної структури наукової роботи і передбачає наяв­ність таких логічних структурних елементів.

Титульна сторінка – це перша сторінка, яка містить дані про ха­рактер, назву, місце і рік виконання роботи, її автора і наукового кері­вника. На титульній сторінці випускної або дипломної роботи проставляють підписи завідувач кафедри та нормоконтролер, які засвід­чують допуск роботи до захисту.

Титульну сторінку і завдання для дипломної, випускної та курсової робіт (додаток В, Г) студент отримує від наукового керівника.

Реферат (додаток Д) призначений для ознайомлення з роботою. Він повинен бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї роботи, кількість сторінок роботи, ілюстрацій, таблиць, джерел, додатків. Він має бути розміщений безпосередньо після завдання на роботу і починається з нової сторінки. Зміст реферату повинен відображати інформацію про об’єкт дослідження, мету роботи, методи дослідження, основні результати, рекомендації щодо використання результатів роботи, наукову новизну та значущість роботи. Реферат необхідно виконувати обсягом не більше однієї сторінки формату А4. Після тексту реферату вміщують ключові слова, що є визначальними для розкриття сутність дипломної або випускної роботи. Перелік ключових слів містить від 5 до 10 слів або словосполучень, надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Зміст – перелік заголовків та підзаголовків усіх частин роботи із зазна­ченням номерів їхніх перших сторінок.

Зміст (додаток Е) розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: перелік умовних позначень, вступ, назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки), висновки, рекомендації, перелік посилань, додатки і номери сторінок, які містять початок матеріалу.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (якщо потрібно) – упорядкований перелік у вигляді окремого списку специфічної термінології, малові­домих скорочень, нових позначень, символів і одиниць, які повторю­ються у роботі не менше трьох разів.

Якщо в роботах вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщується безпосередньо після змісту.

Перелік необхідно друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, а справа – їх детальна розшифровка (додаток Ж). Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ – коротка частина роботи, в якій стисло надана загальна характеристика роботи. Вступ розкриває сутність і стан проблеми та її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження, актуальність теми, мету і завдання дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи особливо на користь України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Далі формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети, а також характеризують об’єкт і предмет дослідження.

Автор надає характеристику інформативної бази дослідження, де вказує місце проведення дослідження та основне обладнання.

Подають коротку анотацію нових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Автор, також наводить відомості про апробацію роботи, наявність публікацій у наукових виданнях.

Основна частина містить повну інформацію про проведену ро­боту. Вона складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

В розділах основної частини подають:

- огляд наукової літератури за темою і напрямком досліджень;

- матеріали та методи дослідження;

- відомості про проведені експериментальні дослідження;

- аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді наукової літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, він повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

Розділ матеріали та методи дослідженняміс­тить вичерпну характеристику методики проведення та об'єкта дослідження, способів отри­мання та опрацювання даних, в т. ч. математичних. Загальновживані стандартні методики детально описувати недоцільно, однак необхідно посила­тись на джерела, звідки вони запозичені. Оригінальні методики потре­бують не тільки детального опису, але й спеціального обґрунтування їх­ньої коректності. Зазначають марки використаних приладів, реактивів та їхніх виробників, якщо це суттєво для дослідження. Обов'язково подають опис проведення статистичної обробки результатів та назви використаних прикладних комп’ютерних програм.

У розділі експериментальна частиназ вичерпною повнотою викладаються результати і аналіз власних досліджень. Цей розділ є найбільш вагомим і визначальним у роботі. Для випускної і дипломної робіт краще за все оформлювати одержаний експериментальний матеріал у вигляді окремих підрозділів у логічній послідовності за наведеним планом.

У даному розділі аналізуються та критично осмислюються отримані результати, обговорюються відмінності між дослідом і контролем, а також результатами різ­них дослідів і спостережень. Дається оцінка повноти вирішення поставлених задач, достовірності одержаних результатів, наголошується на вперше встановлених фактах, їх порівняння з результатами аналогічних досліджень вітчизняних і зарубіжних дослідників. Дані експериментів чи спостережень наводять у вигляді таблиць, діаграм, рисунків, схем, фотографій, графіків, гербарного матеріалу, карт тощо, які докладно описуються. Слід пам’ятати що ілюстрації покращують сприйняття роботи тому графіки і рисунки слід розміщувати безпосередньо за текстом у якому вони описані.

При виконанні випускної (дипломної) роботи, згідно зі ст.24 Закону України “Про охорону праці” та наказом Міносвіти № 420 від 02.12.98 р. обов’язковим є розгляд і вирішення питань з охорони праці, пов’язаних з темою дипломної роботи. В даному розділі виносяться матеріали про охорону праці і безпеку життєдіяльності,оформлення яких надано у відповідному розділі даного посібника.

Висновки – важлива частина роботи, яка містить лаконічний пе­релік за пронумерованими пунктами найважливіших наукових та практичних результатів, отриманих автором. Наведені висновки мають засвідчувати наукову новизну роботи. У пункти висновків можуть бути включені узагальнені цифрові дані, одержані автором. Висновки повинні відповідати поставленим завданням, які були сформульовані у вступі. Їх вміщують безпосередньо після основної частини, починаючи з нової сторінки.

На основі наведених висновків автор формулює практичні рекомендації, які розміщують після висновків з нової сторінки.

Перелік посилань – це впорядкований перелік усіх опублікова­них робіт та інших матеріалів, на які зроблено посилання в тексті. В список не вносять публікації та інші матеріали, не згадані в тексті. Він складається на основі робочої картотеки і відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми.

Перелік посилань (додаток И) наводять безпосередньо після висновків (або рекомендацій), починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання на джерела наукової літератури. Список використаних джерел розміщують у порядку згадування посилання у тексті. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліографічної та видавничої справи. Він виконується мовою оригіналу. У переліку посилань повинно міститися не менше 25% наукової літератури, виданої за останні 5 років.

Кількість використаної у посиланнях наукової літератури:

- курсова роботи – не менше 20 джерел;

- випускна робота – не менше 30 джерел;

- дипломна робота – не менше 40 джерел;

- магістерська робота – не менше 50 джерел.

Літературне оформлення наукової роботи є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважує комісія при її оцінюванні під час захисту. Насамперед звертається увага на змістовний аспект викладення матеріалу (загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам, логічність і послідовність, повнота та репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел).

Додатки – необов'язкова частина роботи, яку складають переліки повних ла­тинських назв біологічних об'єктів, флористичні та фауністичні спис­ки і конспекти, описовий, цифровий та ілюстративний матеріал. їх ви­носять у додатки для полегшення користування основним текстом, якщо ці матеріали необхідні як документальна основа роботи, ма­ють самостійну цінність для інших дослідників, або можуть бути ви­користані на практиці.

Додатки розміщують після списку літератури. У тексті повинні бути посилання на додатки. Кожний додаток починається з нової сторінки, має спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!