Тематика курсових робіт з курсу Теорія держави і права Тема 21-35, НУДПСУ

Тематика курсових робіт з курсу „Теорія держави і права” 2011-2012 н.р.

1.Теорія держави і права, як фундаментальна наука.

2. Науковий статус теорії держави і права.

3. Влада та норми поведінки в до державному суспільстві.

4. Методологія теорії держави і права.

5. Особливості внутрішніх та зовнішніх функцій держави в Україні.

6. Політичний режим та його особливості в умовах розвитку сучасності України.

7. Функціонування законодавчої влади в Україні.

8. Співвідношення правової держави та громадянського суспільства.

9. Концепція широкого право розуміння.

10. Державний апарат в Україні: теорія та практика.

11. Концепція нормативного право розуміння.

12.Типологія держави.

13. Законодавство в Україні та шляхи його удосконалення.

14. Реалізація норм права та правомірна поведінка ( лінії взаємозв’язку ).

15. Роль правової культури в процесі застосування норм права.

16. Правовідносини як складовий елемент механізму правового регулювання.

17. Правомірна поведінка як фактор забезпечення режиму законності в суспільстві.

18. Правовий нігілізм як антипод правової культури.

19. Принципи та гарантії законності.

20. Шляхи розбудови правової держави в Україні.

21. Правове виховання та його вплив на формування правосвідомості і правової культури.

22. Романо-германська правова сім’я.

23. Прогалини в позитивному праві та шляхи їх подолання.

24. Правова система сучасної України.

25. Соціально-правова держава та шляхи її розбудови в Україні.

26. Правовий статус особи в Україні (позитивні та негативні характеристики).

27. Причини нестабільності правомірної поведінки в Україні.

28. Юридична відповідальність.

29. Поняття та особливості правосвідомості податківців.

30. Юридичні факти, презумпції та фікції.

31. Правові стимули як спонукання до законослухняних дій.

32. Склад правопорушення як підстава юридичної відповідальності.

33. Правове регулювання: теоретичні аспекти.

34. Інтеграція законодавства України до права ЄС.

35. Англо-американська правова сім’я.

Тема№21. Правове виховання та його вплив на формування правосвідомостіі правової культури

Можливий план

Вступ.

1. Поняття, ознаки і функції правового виховання.

2. Система і механізм правового виховання.

3. Правовий всеобуч.

4. Правове виховання та його вплив на правову свідомість і правову культуру.

Висновки 

Методичні вказівки

1. У вступі потрібно зазначити актуальність теми, її мету і визначити юридично-правову базу дослідження.

В першому питанні слід обґрунтувати визначення правового виховання, його мету, пов’язаність з усіма видами виховання, вказати на сутність, зміст та його функції.

2. В другому питанні необхідно висвітлити систему правового виховання, його механізм і стадії, показати, що результатом їх є правова вихованість і культура.

3. В третьому питанні треба зупинитися на правовому загальному навчанні, звернувши увагу на Програму правової освіти населення, затвердженої постановою Кабміну України від 29 травня 1995 р., функції правового всеобучу.

4. Четверте питання треба присвятити питанню про зв’язок правового виховання із правовою свідомістю і культурою, показати лінії взаємодії.

У висновку слід підвести підсумок дослідження, звернувши увагу на основні позиції, які визначають значення і актуальність цього дослідження.

Література

1. Конституція України.К., 1966.

2. Котюк В.О. Теорія права: Навч.посібник.- К.:Вентурі, 1996.-208 с.

3. Кудрявцев В.И. Правовое поведение: норма и паталогия. М.,1982

4. Лисенков С.Л.Теорія держави і права."Юрінком інтер" К,2005

5. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах.-том II . Теория права. М.:Издательство «Зерцало», 1998.-416 с.

6. Рабінович П.М.  Основи загальної теорії права та держави.  Навчальний посібник.-К.:Атіка.-2001.-176 с.

7. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник.- Харьків: „Консум"; 2009

8. Теория государства и права /Под ред.Н.И. Матузова и А.В. Малько. М., 1997.-672 с.

9. Теория государства и права: Учебник /Под ред.В.К.Бабаева.-М: Юристь, 1999.-592 с.

10. Ю.Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов.- М.: Юрайт, 2000.-432с.

Тема № 22. Романо - германська правова сім'я

Можливий план

Вступ.

1. Поняття романо-германського типу правової системи.

2. Формування романо-германського типу правової системи.

3. Нормативно-правовий акт.

Висновки. 

Методичні вказівки

1. У вступі, після визначення актуальності теми, мети дослідження, потрібно обґрунтувати його юридично-правову базу, вказавши на місце цього типу правової сімї  у світовій правовій системі.

2. Друге питання потрібно присвятити формуванню романо-германського типу правової системи, зазначити її витоки із римського права, звернувши увагу, що центром розвитку цієї системи є континентальна Європа, дослідити який внесок до неї зробила юридична думка окремих країн, які її сучасні тенденції.

3. В третьому питанні необхідно зупинитися на системі права континентальних країн Європи та її структурі, визначивши, що головне місце в ній посідає нормативно-правовий акт(закон). Йому потрібно дати обґрунтовану характеристику: визначення, ознаки, види, порядок та термін дії та інше.

У висновках надається підсумок дослідження теми в цілому, акцентується увага на найбільш актуальних питаннях, шляхах їх вирішення.

Література

1. Давид Р. Жофре - Спиноза К.: основные правовые системы современности. Пер.сфр В.А.Тумакова. - М.,Междунар.отношения, 1996.

2. Лисенков С.Л.Теорія держави і права.Підручник К.,"Юрінком інтер", 2005.

З. Правовые системы стран мира.Знцикл.справочник - М., «Норма инфра», 2000

4. Рабінович   П.М.Основи   загальної   теорії   права   та   держави.   Навчальний посібник.-К., «Атіка» - 2001

5. Саидов   А.Х. Сравнительное   правовидение   (основные   правовые   системы современности):Учебник/под.ред.В.А.Туманова. - М., 2000

6. Скакун О.Ф.Теорія держави і права. Підручник - Харків."Консул", 2009 

Тема № 23. Прогалини в позитивному праві та шляхи їх подолання

Можливий план

Вступ.

1. Поняття прогалин в праві та шляхи їх усунення.

2. Аналогія закону і аналогія права як підстави для виникнення юридичної справи.

З. Субсидіарне застосування норм права як засіб подолання прогалин в праві.

Висновки. 

Методичні вказівки

1. У вступній частині роботи треба визначити мету і цілі дослідження, його нормативно-правову базу, обґрунтувати актуальність теми.

В першому питанні потрібно дати поняття прогалин в праві, проаналізувати природу їх виникнення і причини, які випадки слід визнавати прогалинами, а які ні, в яких галузях права вони частіше виникають.

2. В другому питанні треба визначити наявність способів усунення прогалин в праві, особливу увагу звернувши на аналогію закону і аналогію права, вказати в яких галузях права не слід зловживати аналогією і чи слід вважати рішення суду в таких випадках судовим прецедентом.

3. Третє питання треба присвятити висвітленню такого засобу подолання прогалин в праві як субсидіарного застосуванню норм права, дослідити його можливості, правові засади.

У висновках треба підвести підсумок проведеного дослідження, вказати на його значимість, зазначивши основні актуальні позиції. 

Література

1. Лисенков С.Л.Теорія держави і права."Юрінком інтер" К,2005

2. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах.-том II . Теория права. М.:Издательство»Зерцало», 1998.-416 с.

3. Рабінович П.М.  Основи загальної теорії права та держави.  Навчальний посібник.-К.:Атіка.-2001.-176с.

4. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник.- Харьків: „Консум"; 2009

5. Теория государства и права /Под ред.Н.И. Матузова и А.В. Малько. М., 1997.-672 с.

Тема №24. Правова система сучасної України

Можливий план

Вступ.

1. Право і правова система.

2. Основні структурні елементи правової системи.

3. Шляхи удосконалення правової системи в Україні.

Висновки. 

Методичні вказівки

1. У вступі потрібно обґрунтувати актуальність цієї теми, визначити мету дослідження, його юридично-правову базу, вказавши на основні правові джерела, які складають основне підґрунтя дослідження.

В першому питанні необхідно визначити сутність правової системи, показати на шляхи формування та її співвідношення з системою права.

2. В другому питанні потрібно надати характеристику структурі правової системи, їх взаємозв’язок і лінії взаємодії.

3. В третьому питанні необхідно вказати на шляхи удосконалення правової системи в Україні, їх особливості та можливості інтегрування у світову правову систему.

У висновках потрібно підвести підсумки дослідження, оцінити основні їх позиції та актуальність. 

Література

1. Конституція України.К., 1966.

2. Алексеев С.С. Право : азбука – теорія – философия: Опыт комплексного исследования.- М.: «статут», 1999.-712с.

3. Алексеев С.С. Право на пороге тысячелетия: некоторые тенденции мирового правового развития- надежда и драма современной епохи.- М.: «Статут», 2000.- 256с.

4. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения.- М.: издательство НОРМА, 2001.- 752с.

5. Бержель Ж.Л. Общая теорія права/ Под общей ред. В.И. Даниленко/ Пер.сфр.- М.: издательский дом. 2000-576с.

6. Власенко Н.А. Логико-структурные дефекты системы права/ Правовведение.- 1991,- №3.с. 21-28

7. Лисенков С.Л. Теорія держави і права. Підручник К., «Юрінком інтер», 2005

8. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах.-том 2. Теорія права. М.: Издательство «Зерцало», 1998-416с.

9. Погоріло В., Малишко М. Правова система – система права- система законодавства суверенної України №9-10, 1993

10. Рабінович П.М.  Основи загальної теорії права та держави.  Навчальний посібник.-К.:Атіка.-2001.-176 с.

11. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник.- Харків: Консул; Ун-т внутрішніх справ, 2000- 704с.

12. Тиунова Л.Б. Система правовых норм и отраслевое подразделене права./ Правовведение.- 1987.- №4.- с. 64-69

13. Поленина С.В. Система права в системе законодательства./ Правовведение.- 1987.- №5, с.29-37

Тема № 25.  Соціальна держава та шляхи її розбудови в Україні

Можливий план

Вступ

1. Поняття та основні  ознаки соціальної держави.

2. Виникнення та розвиток концепції соціальної держави.

3. Концептуальні засади та принципи соціальної держави.

4. Основні шляхи розбудови соціальної держави в сучасній Україні.

Висновки

Методичні вказівки

1. В першому питанні студентами має бути визначено поняття «соціальна держава» , «громадянське суспільство» , «правова держава» в контексті їх співвідношення та взаємодії. Чи може існувати соціальна держава у суспільстві , яке не відповідає ознакам громадянського ? Необхідно дати розгорнуту характеристику основним ознакам соціальної держави.

2. В другому питанні необхідно звернути увагу на сам  концепції соціальної держави. Чому дана теорія є найбільш витребуваною як зарубіжною так і вітчизняною практикою державотворення? Студент повинен проаналізувати роботи відомих мислителів минулого та сучасності в контексті досліджуваної тематики. Чим зумовлено різноманіття підходів щодо ідеї соціальної держави та відсутність єдиної концепції такої теорії?

3. В третьому питанні курсової робот мають бути відображені концептуальні засади соціальної  держави, як організації політичної влади, яка створює необхідні умови для всебічного розвитку особи завдяки ефективній системі соціального захисту. В цьому ж питанні студент повинен звернути увагу на аналіз ефективності системи соціального захисту в Україні, наявність демократичних інститутів виявлення та координації інтересів різних соціальних груп, а також розкрити зміст основних принципів соціальної держави: соціальне партнерство, соціальна рівність, соціальні зобов’язання, соціальна справедливість , гарантованість соціальних прав.

4. В четвертому питанні студент повинен, на основі проведеного дослідження та ґрунтуючись на власних обґрунтованих переконаннях і знаннях, запропонувати та обґрунтувати можливі шляхи формування соціальної держави в сучасній Україні.

В цьому ж питанні можна провести порівняльний аналіз становлення соціальної держави в різних раїнах світу. Які держави нині можуть вважатися соціальними і які фактори це зумовлюють? Чи дає змогу закріплення конкретних ознак та принципів соціальної держави у Конституції чи конституційних законах , визнати такою конкретну державу? 

Література

1. Конституція України // Відомості Верхової Ради України , 1996 , № 30

2. Європейська соціальна хартія // Збірник договорів Ради Європи – К., 2000

3. Європейський кодекс соціального забезпечення // Збірник договорів Ради Європи – К., 2000

4. Бабкін В.Д. Соціальна демократія : проблеми і перспективи .- К., 2000

5. Корнієнко В. Реалізація ідеалу соціально-правової держави в     українському суспільстві // Право України .- 2001.- №2

6. Панкевич О.З. Соціальна держава : поняття та загальнотеоретична характеристика : Автореф. дис. к.ю.н.- Львів , 2003

7. Якубенко В.М. Принципи соціальної держави: стан і перспективи їх реалізації в Україні : Атореф. дис. к.ю.н. – К., 2005

Тема № 26. Правовий статус особи в Україні

Можливий план

Вступ

1. Поняття та види правового статусу особи .

2. Поняття та види суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

3. Механізм впровадження прав та свобод людини в сучасну національну юридичну практику.

4. Тенденції розвитку правового статусу особи та проблеми його реалізації в Україні.

Висновки

Методичні вказівки

1. При розгляді питання слід обґрунтувати поняття «правовий статус особи», його співвідношення з соціальним статусом особи. Розкрити зміст характерних компонентів правового статусу особи, таких як: правові принципи та норми, правосуб’єктність, порядок набуття та втрати, інтереси суб’єктів, права та обов’язки, гарантії дотримання прав та обов’язків. Також охарактеризувати загальний, спеціальний та індивідуальний види правового статусу особи.

2. Розгляд другого питання передбачає характеристику понять «суб’єктивне право», «юридичний обов’язок», а також студент повинен розкрити співвідношення поняття «права людини», «права громадянина», «права особи». Чи ідентичний правовий статус людини та правовий статус громадянина за обсягом прав та обов’язків?

Крім того, в даному питання необхідно розкрити сутність взаємодії суб’єктивного права та юридичного обов’язку. Охарактеризувати основні види суб’єктивних прав та юридичних обов’язків  особи за: суб’єктивним складом, змістом, способом здійснення, суб’єктами; громадянські, політичні, екологічні, культурні, соціальні права й свободи особи ( навести конкретні приклади).

3. При розгляді третього питання студент повинен визначити поняття та структуру механізму впровадження прав, свобод людини та інших природничо-правових цінностей у національну юридичну практику, а також  де вони фіксуються та на кого покладається обов’язок з їх впровадження.  Також в цьому питанні, необхідно розкрити зміст основних стадій механізму впровадження прав та свобод людини в юридичну практику, таких я: визначення співвідношення внутрішньодержавного і міжнародного права, визначення етапів впровадження, встановлення меж, що окреслюють сфери здійснення прав і свобод, встановлення юридичних гарантій прав і свобод людини.

Визначити поняття та охарактеризувати основні види гарантій прав людини (соціальні , політичні , економічні , інституційні , юридичні) та рівні захисту прав і свобод людини (національний та міжнародний). Окремо слід виділити міжнародний механізм (універсальний та регіональний) гарантування прав і свобод людини , і чому у міжнародному праві правовий статус особи визначається як сукупність прав і свобод людини?

4. В четвертому питанні необхідно проаналізувати зміни обсягу прав та обов’язків особи, їх зміст у сучасних умовах. Розкрити основні     тенденції розвитку правового статусу особи, наприклад: зростання активності неурядових організацій у захисті прав і свобод особи, збільшення їх обсягу, зростає гарантованість міжнародно-правового захисту і т.д. Рекомендується, проаналізувати текст Конституції України і на цій підставі охарактеризувати формальний та реальний правовий статус особи в Україні, виділити основні проблеми його реалізації. Також навести приклади найбільш поширених порушень прав та свобод в Україні, виділити основні проблеми його реалізації. Також навести приклади найбільш поширених порушень прав та свобод в Україні та запропонувати шляхи їх подолання.

Література

1. Конституція України // Відомості ВРУ .- 1996.- № 30

2. Голієн Ф. Короткий путівник Європейською конвенцією з прав людини .- Львів,2002

3. Козюбра М. Природа соціальних прав людини та особливості механізмів їх реалізації // Вісник Конституційного Суду України .- 2002 .-№ 5

4. Рабинович П.М. , Раданович Н.М. Європейська конвенція з прав людини : проблеми національної імплементації .- Львів,2002

5. Права человека : итоги века , тенденции . перспективы / Под общей ред.. Е.А.Лукашева .- М.,2002

6. Шешученко Ю.С. . Пархоменко Н.М.  Правовий статус особи // Юридична енциклопедія .- К. 2003.- т.5

7. Шмельова Г.Г. Юридичний механізм забезпечення прав і свобод  людини і громадянина в Україні // Право України .- 1994.- №10

8. Шумак І. Поняття громадських прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України .- 1999.- №10

9. Яремчик Е.П. Негосударственные формы защиты субьективных прав .- Дисерт. кан. юрид. каук. – СПб ., 2002

Тема № 27. Причини нестабільності правомірної поведінки в Україні

Можливий план

Вступ

1. Поняття, ознаки, види та склад правомірної поведінки.

2. Економічні, соціальні, політичні, ідеологічні причини нестабільності правомірної поведінки.

3. Характеристика юридичних причин нестабільності правомірної поведінки в Україні.

4. Фактори стабілізації правомірної поведінки в сучасній Україні.

Висновки 

Методичні вказівки

1. Правомірна поведінка становить основу стабільності і організованості суспільства, формує передумови для його розвитку і вдосконалення.

При розгляді першого питання слід дати визначення поняттю «правомірна поведінка» та охарактеризувати його основні риси. Правомірна поведінка є одним із різновидів соціальної поведінки людей. Головною її особливістю є чітке і неухильне дотримання вимог, що містяться у правових нормах. Говорячи про правомірність чи неправомірність поведінки слід виходити з того, чи  узгоджуються дії та вчинки людей з правовими приписами чи ні. Те ж саме стосується і діяльності державних і недержавних органів і організацій.

Також студент повинен звернути увагу на те, що правомірна поведінка є суспільно необхідною і суспільно корисною, але чи означає це, що будь-яка суспільно необхідна і корисна поведінка автоматично є правомірною? Чи може надаватись правова оцінка правомірності чи неправомірності поведінки осіб, що не мають дієздатності чи неповнолітніх?

Оскільки правова поведінка, як і будь-яка інша людська поведінка, являє собою нерозривну єдність зовнішньої (об’єктивної) сторони діяльності особи і її внутрішньої (суб’єктивної) сторони, в цьому питанні слід розкрити склад правомірної поведінки.

Дослідження різних видів правомірної поведінки дає можливість більш глибоко зрозуміти її природу, мотиви, зміст, роль в суспільному і державно-правовому житті.

2. Працюючи над другим питанням студент повинен відштовхуватись від того, що правомірна поведінка лежить в основі абсолютної більшості вже існуючих і тих, що тільки виникають у суспільстві правовідносин. Саме через  правомірну поведінку, в значній мірі, здійснюється управління суспільством, залежить його життєдіяльність.

Тому дослідження причин нестабільності правомірної поведінки в українському суспільстві є надзвичайно актуальним. Зокрема, в даному питанні необхідно дослідити та охарактеризувати політичні (наприклад, утвердження ідеологічного і політичного плюралізму, відсутність прагматичної та гнучкої державної політики для перехідного періоду, труднощі реформування політичної системи України і т. д. ); економічні (наприклад, зміна масштабів та переорієнтація економіки після розпаду СРСР, економічна неграмотність і непідготовленість значної частини населення до нових економічних реалій, неадекватна оцінка економічних прагнень з матеріальними можливостями виробництва, відсутність впевненості у завтрашньому дні і економічної стабільності), ідеологічні (наприклад, відсутність чіткої та ефективної системи правового виховання, ідеалів та ідеологічних орієнтирів, сприйняття демократії як вседозволеності, терпимість суспільства до порушень морально-правових та етичних цінностей); соціальні (наприклад, неефективна державна соціальна політика, низький рівень реальної, соціальної відповідальності держави перед суспільством та рівень соціального забезпечення і т. д. ) причини.

3. В третьому питанні характеризуються і конкретизуються юридичні причини нестабільності правомірної поведінки, оскільки саме остання активно сприяє укріпленню законності і конституційності в державі.

Так юридичні причини нестабільності правомірної поведінки можна характеризувати як в загальному контексті правового поля держави, як то, вихід посадових осіб і громадян при реалізації своїх інтересів поза межі законності, часто відсутність чітких меж між дозволеним і забороненим, правовий нігілізм та правовий ідеалізм і т. д., так і в залежності від галузей чи сфер. Наприклад, в галузі правоохоронної діяльності – низький рівень розкриття злочинів, корумпованість працівників правоохоронних органів; в галузі правотворчості  - порушення юридичної техніки, «війна законів» і т. д.

4. Досліджуючи в роботі основні причини нестабільності правової поведінки  є логічним запропонувати можливі шляхи стабілізації досліджуваної проблеми в сучасних умовах української держави.

При виконанні даного завдання студент повинен, спираючись на аналіз інформації викладеної ним в попередніх питаннях вказати можливі фактори стабілізації правової поведінки. Що повинно бути творчою знахідкою самого автора по даній проблемі з наступним їх науковим  обґрунтуванням. Наприклад, одним з чинників  нестабільності правомірної поведінки є правовий нігілізм в сфері оподаткування. Існує ряд факторів боротьби з ним – підвищення якості нормативних актів, що регулюють питання податків, зробити їх більш конкретними, ліквідувати двозначності, протиріччя і т. п., проводити цілеспрямовану освітню та виховну правову роботу щодо податкової політики, підвищити професійний рівень та рівень правової культури податківців і т. д.

Саме правомірна поведінка сприяє укріпленню законності і конституційності в державі. 

Література

1. Кудрявцев В.Н.  Правовое поведение: нормы и патология – М., 1982

2. Кудрявцев В.Н., Казимирчук В.П. Современная социология права - М. 2000

3. Кожевников С.Н. Правомерное поведение и правонарушение: сущность и содержание. Учебно-методическое пособие. – Нижний Новгород  2001

4. Психология правомерного поведения. – Алма-Ата 1984

5. Оксамытный В.В. Правовое воспитание и оформирование правомерного  поведения . – Киев , 1979

6. Оксамытный В.В. Правомерное поведение личности. К.,1990

Тема № 28. Юридична відповідальність

Можливий план

Вступ

1. Поняття, ознаки юридичної відповідальності, підстави її застосування.

2. Цілі, функції та принципи юридичної відповідальності.

3. Види та засоби юридичної відповідальності.

4. Обставини, що виключають юридичну відповідальність та звільняють від юридичної відповідальності.

Висновки

Методичні вказівки

1. Юридична відповідальність – це застосування заходів державного примусу за правопорушення, що знаходить своє вираження в накладені на правопорушника додаткових несприятливих наслідків. В першому питанні, крім визначення самого поняття, необхідно охарактеризувати ознаки юридичної відповідальності та підстави її застосування. Також, необхідно звернути увагу на те, чи є юридична відповідальність єдиним засобом державного примусу? Розглядаючи державний примус – як передбачений джерелом права фізичний, психічний, майновий чи організаційний вплив на суб’єктів суспільних відносин з метою захисту  особистих чи суспільних інтересів, бажано приділити йому певне місце в даному питанні та розглянути види засобів державного примусу.

2. В другому питанні студент повинен розкрити цілі (мету) юридичної відповідальності, зокрема, запобігання правопорушенням, забезпечення інтересів суб’єктів суспільних відносин та самого суспільства, а також визначити зміст основних принципів юридичної відповідальності. Вказати та охарактеризувати функції юридичної відповідальності.

3. При розгляді третього питання необхідно визначити, які критерії є основними для класифікації юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності відповідають видам правопорушень. Необхідно при їх аналізі коротко охарактеризувати санкції , засоби кожного виду юридичної відповідальності. Викладення матеріалу в даному питанні слід ілюструвати прикладами. Бажано вказати вікові обмеження, що зазначені у законодавстві для різних видів юридичної відповідальності, та якими мотивами керувався законодавець при їх встановленні?

4. Четверте питання передбачає визначення та характеристику обставин, що звільняють від юридичної відповідальності та обставини, що виключають юридичну відповідальність, чим відрізняються вказані категорії? Так, ряд обставин – неосудність, малозначність правопорушення, фізичний чи психічний примус, необхідна оборона, обґрунтований ризик і т.д. – можуть суттєво впливати на процес застосування  юридичної відповідальності, тому при висвітлені даного питання необхідно чітко вказати та охарактеризувати ці обставини, в тому числі, навести конкретні приклади. 

Література

1. Конституція України // Відомості ВРУ .- 1996.- № 30

2. Цивільний кодекс України .- К., 2004

3. Кримінальний кодекс України .-К ., 2001

4. Цивільно-процесуальний кодекс України .-К., 2004

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення .- К., 2006

6. Баранов В.М. Теорія юридической ответствености.- Нижний Новгород, 2001

7. Братусь С.М. Юридическая ответственность и законность  (очерк теории) .- М., 2001

8. Грызунова Е.В. Правонарушение : юридический состав и его   особенности  (приблизительно к различным видам правонарушений) : Учебное пособие .- Саратов. 2002

9. Духно Н.А., Ивакин В.И. Понятия и виды юридической ответственности //Государство и право.- 2003.- №6

10. Ромашов Р.А. Конфликтология : Учебн. пособие .- СПб., 2006

Тема № 29. Поняття та особливості правосвідомості податківців

Можливий план

Вступ

1. Поняття, ознаки правосвідомості та її місце і роль  системі форм суспільної свідомості.

2. Структура та види правосвідомості.

3. Правосвідомість в професійній діяльності працівників податкової служби.

4. Причини деформації правосвідомості та можливі шляхи їх подолання.

Висновки 

Методичні вказівки

1. Існують різні форми суспільної свідомості , за допомогою яких людина усвідомлює оточуючий світ , однією з них є правова свідомість. В першому питанні необхідно розкрити особливості правосвідомості , я специфічної форми суспільної свідомості.  Правосвідомість відіграє важливу роль у процесі розвитку та вдосконалення правового життя суспільства. Визначить роль правосвідомості  в суспільному житті , виходячи з того , що правосвідомість є необхідним фактором при створенні норм права і важливою та необхідною умовою точної і повної реалізації правових норм.

2. Правосвідомість має складну структуру і складається з трьох основних компонентів психології , правової ідеології  та правової науки. Розкриваючи друге питання, необхідно детально охарактеризувати зазначені структурні елементи та показати зв'язок між ними. Також слід звернути увагу на те ,що у структурі правосвідомості виділяють рівні , які залежать від ступеня знання права та глибинне відображення правової дійсності (звичайний, професійний, науковий). В цьому ж питанні характеризують види правосвідомості, визначають критерії їх класифікації та взаємозв’язок між ними.

3. В органах державної податкової служби діють єдині , загальні для всіх  членів суспільства норми права. В свою чергу , особливий характер діяльності працівників ДПС України зумовлює наявність певних особливостей ,які враховують специфіку даної організації. Тому, в третьому питанні необхідно відобразити зазначені вище тенденції, в тому числі, звернути увагу , що існує ряд норм (правові норми. норми моралі, норми суспільних організацій), які регулюють поведінку тільки тих учасників суспільних відносин, що безпосередньо пов’язані із сферою оподаткування.

Слід акцентувати увагу, що правосвідомість податківці носить професійний характер , до того ж фіскальна функція яку вони здійснюють не популярна. Тому будучи державними службовцями і виступаючи від імені держави , податківці своїм рівнем правосвідомості , багато в чому, зумовлюють  формування рівня правосвідомості населення в цілому.  Враховуючи дані  особливості норм, які регулюють відносини податківців характеризуються підвищеною категоричністю, більшою деталізацією правил, що в них містили, а також більш строгою відповідальністю за їх порушення.

4. В четвертому питанні необхідно визначити основні причини деформації правосвідомості, фактори які впливають на їх рівень. Нажаль часто, можна спостерігати зневажливе негативне  ставлення до права. заперечення його цінності в суспільстві (правовий нігілізм), або ж навпаки. абсолютизацію права (правовий ідеалізм), правовий інфантилізм, індиферентне ставлення до права, правопорядку. Слід визначити, які наслідки для правової системи та особи в Україні мають вище зазначені явища? Запропонувати та охарактеризувати способи подолання негативних наслідків, породжених такими явищами (підвищення рівня правової освіт, правового виховання, правової інформатизації та ін.). 

Література

1. Ильин И.А. О сущности правосознания. - М., 1993

2. Казаков В.Н. , Малахов В.П. Правосознание : природа, содержание , логика // Государство и право. – 2002. - №3

3. Матузов Н.И. Правовой нигилизм и правовой идеализм как две стороны «одной медали» // Правоведение. – 1994. - №2

4. Меню О. Правова культура в умовах розбудови незалежної України: поняття , структура// Право України. – 2001. - № 4

5. Осика І. Правовий нігілізм та правова культура // Право України. – 2001. - №7

6. Соколов Н.Я. Профессиональое сознание юриста . – М. - , 1998

7. Цимбалюк М. Функції правосвідомості та їх онтологічна інтерпретація // Право України. – 2006. -№ 11

Тема № 30. Юридичні факти, презумпції та  фікції

Можливий план

Вступ

1. Поняття та класифікація  юридичних фактів.  Фактичний юридичний склад.

2. Поняття, ознаки та  класифікація  правових презумпції.

3. Місце  та роль  фікції  в  сучасному  праві.

4. Проблеми  співвідношення  понять «правова презумпція» та «правова фікція»

Висновки 

Методичні  вказівки

1. В першому питанні  студент повинен  назвати  та охарактеризувати соціальні  та юридичні передумови виникнення  правовідносин. Розкрити  зміст   понять «юридичні факти та дати повну  характеристику  видів  юридичних  фактів спираючись  на основні  критерії класифікації (наприклад, юридичними  наслідками: правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі). При цьому звернути  увагу на те, що певний вид  юридичних  фактів може  мати  підвиди ( напр.: за вольовою ознакоююридичні факти поділяються на дії. Події, які, в свою чергу, поділяються – дії на правомірні та неправомірні, а події на абсолютні  і  відносні) і т.д.

Чи  можуть  декілька  юридичних  фактів  викликати один  юридичний  наслідок  і  навпаки: один  юридичний факт  викликати  декілька  юридичних  наслідків? 

В  цьому ж питанні  слід визначити, що  називають  фактичним (юридичним) складом  та вказати  його  види.

2. Друге  питання  передбачає розгляд ще одного явища, але може породжувати правовідносини – правових презумпції.  Необхідно розкрити поняття, охарактеризувати види правових презумпції та дослідити практичну значимість цього явища.

Презумпції – припущених про наявність чи відсутність певних фактів, яке базується на зв’язку між  припустимими фактами та фактами наявними і підтверджується попереднім досвідом. Правовій презумпції характерні такі риси: 1) прямо чи непрямо закріплюються в праві; 2) в  будь-якому випадку має значення для правового регулювання; 3) викликає правові наслідки і т.д.

Однією з найдавніших юридичних презумпції, є презумпція знання права і закону: припускається що всі повинні знати писаний закон (сформульована в римському праві: «ignorantia legis neminem excusat» -  «незнання закону нікого не вибачає»).

Автор працюючи над цим розділом повинен звернути увагу на велику теоретичну та практичну значимість даного питання для інших галузей права.

Так, наприклад, юридичні презумпції використовуються у кримінальному (презумпція невинуватості) та цивільному (презумпція винуватості) праві.

3. Ще одним феноменом правової дійсності, які не будучи юридичними фактами, породжують юридичні наслідки, є і правові фікції. З латинської мови слово «фікція» (pictio) переводиться як – вигадка, вимисел. Під правовою фікцією розуміють положення, яке в дійсності не існує, але якому право надає значення факту. Так німецький правознавець Рудольф фон  Черінг характеризував правові фікції, як «юридичну брехню, освячену необхідністю»,  як «технічний обман».

Студенту необхідно при розкритті даного питання спиратись на практичні приклади застосування правових фікцій в системі права (наприклад: у французькому праві існує фікція, яка говорить: якщо жінка і чоловік загинули одночасно, першим загиблим вважається чоловік і т.п.).

Правові фікції, як і правові презумпції, усувають невизначеність у правових відносинах, вносять  чіткість і стабільність в правове регулювання.

4. Четверте питання передбачає аналіз співвідношення понять «презумпція» та «фікція» в праві, оскільки ці дві юридичні категорії дуже схожі одна на одну. Іноді навіть законодавець свідомо змінює (а іноді і плутає) дані поняття.

Завдання студента в даному питанні полягає в тому, що він повинен об’єктивно підійти до проблеми схожого та відмінного цих двох понять. Так, у презумпцій і фікцій достатньо багато спільного: це штучно створені явища; результати юридичного мислення; створюються в процесі нормотворчості і правозастосування.

Проте, якщо презумпція – це припущення, причому припущення можливе, яке завжди може бути заперечене, то фікція – це з самого початку хибне положення, яке ніколи не може бути заперечене, оскільки в цьому немає сенсу. Також, фікції завжди виражені імперативно, тоді як презумпції можуть бути як імперативними, так і диспозитивними.

Ще одна складність у співвідношенні даних понять полягає в тому, що в основі фікції теж може лежати припущення, але якщо це припущення завідомо невірне, то перед нами фікція, а якщо ж воно можливе, то це презумпція.

Література

1. Бабаев В.К. Презумпции в советском праве.-Горький, 1974

2. Горюнова Е.Н. Диалектика юридических фактов в системе правовых норм.-Белгород, 2002

3. Жажина О.В. Презумпции и фикции в праве.//Становление и развитие научных школ права в государственных университетах России.-1999.-с.18-22

4. Кикоть Г. Проблеми класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права//Право України.-2003.-№7

5. Ульянова О. Правові фікції і правові презумпції: єдність та відмінність // Право України.-2005.-№6

6. Щекин Д.Н. Юридические презумпции в налоговом праве: учебное пособие.-М., МЗ Пресс, 2002

Тема № 31. Правові стимули і обмеження

Можливий план 

Вступ

1. Поняття та ознаки правових стимулів.

2. Класифікація правових стимулів та їх характеристика.

3. Поняття та види правових обмежень.

Висновки. 

Методичні вказівки 

1. Висвітлення першого питання необхідно розпочати з визначення поняття «правовий стимул» та його розподіл  на види за ознаками:           

а. згідно з їх зв’язком нормою права;

б. за галузевою приналежністю;

в. за обсягом;

г. за часом дії;

д. за суб'єктами;

е. за фактичним змістом;

ж. за видами суспільних відносин.

2. Розглядаючи друге питання потрібно дати загальну характеристику класифікації правових стимулів:

а) пільги, які характеризуються :

- своєю метою мають узгодження інтересів різних вертс населення,особистості,товариств;

- є складовою частиною спеціального правового статусу суб’єкта;

- за своєю природою є винятком із загальних правил, відхилення від них.

б) заохочення, класифікують в залежності від:

- галузей права, в яких вони закріплені;

- характеру цінності – на матеріальні та духовні;

- сфери використання – на економічні, політичні,соціальні та духовні;

- суб’єктів, що їх застосовують – на державні і недержавні;

- змісту – на матеріальні(видача грошової премії), духовні і організаційні.

3. Дати визначення поняттю «правове обмеження». Класифікація правових обмежень здійснюється на тих же підставах, що і правових стимулів. Порівняння між правовими стимулами та правовими обмеженнями.

Література

1. Котюк В.О. Теорія права: Навч.посібник.-К.:Вентурі, 1996.-208с.

2. Кудрявцев В.И. Правовое поведение: норма и патологія. М.,1982.

3. Лисенков С.Л., Колодій А.М., Тихомиров О.Д., Ковальський В.С. Теорія держави і права: Підручник / С.Л. Лисенков (ред.).- К.:Юрінком Інтер, 2005.-448с.

4. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник.— К.: Атіка.— 2001.

5. Теорія держави і права у схемах і визначеннях: Навч. посіб. / О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка.-К.: Істина, 2007.-336с.

6. Світова класична думка про державу і право. Навч.посібник / Є.Ф. Безродний (керівник), Г.К. Ковальчук, О.С. Масний.-К.: Юрінком Інтер, 1999.-400с.

7. Сорокін В.В. Демонтаж фундамента отечественной юриспруденции// Российская юстиція-2007-№7.-55с.

Тема № 32. Склад правопорушення як підстава юридичної відповідальності

Можливий план 

Вступ.

1. Правопорушення: поняття, ознаки, види.

2. Характеристика складу правопорушення: суб’єкт, суб’єктивна сторона, об’єкт, об’єктивна сторона.

3. Юридична відповідальність і підстави щодо її настання.

Висновки. 

Методичні вказівки 

1. Перше питання необхідно розпочати з визначення поняття «правопорушення» як форми прояву правової поведінки, перерахувати та охарактеризувати основні ознаки такі як:

- правопорушення як суспільно шкідливо небезпечна поведінка; 

- правопорушення як вираження діяння або бездіяння суб'єкта;

- протиправна поведінка має свідомо-вольовий характер;

- правопорушення є діянням;

- протиправна поведінка,як винна поведінки суб'єкта.

Поділ правопорушення на злочини та провини, їх характеристики. Причини правопорушень.

2. Друге питання розглядає саме склад правопорушень: поняття суб'єкта (фізичні та юридичні особи, що мають можливість нести юридичну відповідальність за свої протиправні дії) його сторонни (певне психологічне ставлення суб'єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідки), а також об'єкта( суспільні відносини, які охороняються нормами права і на які посягає конкретнее правопорушення) і його сторони (це його зовнішня сторона, яку скаладають протиправні діяння, викликані ним у суспільстві небезпечні шкідливі наслідки). Порівняльна характеристика.

3. Розгляд третього питання передбачає надання поняття: «юридична відповідальність»,  різниця між перспективною та ретроспективною юридичною відповідальністю, їх ознаки. Причини та підстави  настання юридичної відповідальності та  цілі, які перед нею стоять. Дати характеристику принципів цієї відповідальності. Види відповідальності. 

Література

1. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования.-М.: «Статут», 1999.-712с.

2. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения.-М.: Издательство НОРМА, 2001.-752с.

3. Баймуратов М.О., Батанов О.В. Деякі теоретичні аспекти  становлення функцій територіальних громад в Україні / Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.- О.: Консул, 1999.- 25с.

4. Конституція України із змінами.- К.: Велес, 2009.-36с.

5. Лисенков С.Л. Теорія держави і права. Підручник. К.: Юрінком Інтер, 2005.

6. Теорія держави і права. Курс лекцій: Навч.посібник для студ. ВНЗ / М.Й. Сидоренко; Відкритий міжнар. ун-т розв. людини «Україна», 2006.-197с.

7. Теорія держави і права: Навч.посібник / Упоряд.: Л.М. Шестопалова.-К.: Прецедент, 2004.- 224с.

8. Цвік М.В., Ткаченко В.Д., Богачова Л.Л., Петришин О.В., Олейников С.М., Павловська Л.М., Яковюк  І.В., Вороніна М.А. Загальна теорія держави і права: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. освіти.- Х.: Право, 2002.-428с.

Тема №  33. Правове регулювання: теоретичні аспекти

Можливий план 

Вступ

1. Поняття правового регулювання і правового впливу.

2. Методи, способи і типи правового регулювання.

3. Механізм та стадії правового регулювання.

4. Місце та роль держави у функціонуванні механізму правового регулювання.

Висновки 

Методичні вказівки

1. Викладання першого питання необхідно розпочати з визначення поняття правового регулювання, зумовлене з деякими об’єктивними та суб’єктивними чинниками, предмет правового регулювання. Дати визначення поняття правового впливу.

2. У другому питанні потрібно широко та доступно розкрити методи правового регулювання :

-дозвіл;

- зобов'язування;

- заборона;

- заохочування;

та типи правового регулювання:

- загальний дозвіл;

- загальна заборона.

3. Розгляд третього питання потрібно розпочати саме з механізма правового регулювання суспільних відносин. А також  охарактеризувати стадії правового регулювання, а саме:

- правова регламентація суспільних відносин;

- виникнення суб'єктивних прав та юридичних обов'язків;

- реалізація (фактичне використання) суб'єктивних прав і юридичних обов'язків;

- також можна віднести і ще одну стадію застосування норм права.

4. В четвертому питанні потрібно довести студентам у чому провідна роль держави щодо здійснення правового регулювання, що для цього є спеціальні компетентні органи, суб'єкти управління, які мають повноваження щодо застосування норм права, акти  за допомогою яких проводиться правове регулювання.

Література 

1. Лисенков С.Л., Колодій А.М., Тихомиров О.Д., Ковальський В.С. Теорія держави і права: Підручник / С.Л. Лисенков (ред.).- К.:Юрінком Інтер, 2005.-511с.

2. Самофалов Л. П. Оленченко Т. Л. Теорія держави і права:навч.-метод. посіб./Державна податкова адміністрація України –Ірпінь: НУДПСУ,2008,-108с

3. Сидоренко М. Й. Теорія держави і права. Курс лекцій. навч. посіб. для студ. ВНЗ/ К: Університет «Україна»,2006-197с.

4. Світова класична думка про державу і право. Навч.посібник / Є.Ф. Безродний (керівник), Г.К. Ковальчук, О.С. Масний.-К.: Юрінком Інтер, 1999.-294с.

5. Скакун О. Ф. Теория государства и права: Учебник.- Х: Консум -2000 – 704с

6. Теория государства и права/под. ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько   М.,1997-672с.

7. Теорія держави і права: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.В. Сухонос. – Суми: Ун-ка кн.,2005.- 536с.

8. Теорія держави і права: Навч. посіб. У схемах / Л.П. Самофалов, Т.Л. Оленченко; Держ. подат. адмін. України, Акад. держ. податк. служби України.- Ірпінь, 2002.-73с.

9. Теорія держави і права: Навч. посіб. / Ю.А. Ведєрніков, А.В. Папірна.- К.: Знання, 2008. - 333с.

Тема №  34. Інтеграція законодавства України до права ЄС

Можливий план

Вступ

1. Правові засади адаптації законодавства до права ЄС.

2. Інституційний механізм адаптації.

3. Контроль за відповідальністю проектів правових актів праву ЄС.

Висновки

Методичні вказівки

1. В першому питанні потрібно  насамперед дослідити і проаналізувати детально ситуацію в державі в цілому, в політичному та правовому спекторі, зокрема, щоб реально оцінити адекватність і відповідність цієї ситуації тим вимогам, які ставить ЄС щодо України. Викласти основні правові засади законодавства України до права ЄС.

2. У другому питанні розкрити  підхід механізму адаптації, документи як приймають безпосередню участь ( План дій Україна – ЄС, передбачений повідомленням ЄК «Ширша Європа»  головною ціллю якого, перетворення законодавства у сфері внутрішнього ринку, «Адаптація України» в якому зазначається становлення певних норм в усіх сферах економіки, щоб бути членом ЄС) проаналізувати точки зору вчених відносно цього механізму та сприйняття його Україною.

3. Розгляд третього питання передбачає показати контроль за відповідальності проектів правових актів до  права ЄС. Надання конкретних правових актів стосовно цього контролю та органів, які забезпечують цей контроль.

Література

1. Васильєв А. С.,Борщевський І. В.Теорія права і держави- Х.:Одіссей, 2007.

2. Калюжний Р. А., Тимченко С. М., Пархоменко Н. М.Загальна теорія держави і права. – К.: Вид, 2007.

3. Карнунов В. М. Теорія держави і права:Навч. посіб. для студ. Вищ.навч.закл./ Луганська академія внутрішніх справ ім.. 10- річчя незалежності України.- 2.вид.- Луганськ : РВВЛАВС,2005.

4. Скакун О. Ф.Теорія держави і права: Підручник для студ. вищ. нав. закладів/Національний ун-т внутрішніх справ. – 2-ге вид.- Х.: Консум, 2005.

5. П78 Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції.- Ірпінь:національна академія ДПС України, 2004.-526с.

6. Проблеми теорії  держави і права. Основи: курс лекцій / А. Машков.- К.: К.І.С., 2008.- 470с.

7. Теорія держави і права (опорні конспекти): Навч. посіб. / ; Терноп. акад. нар. госп-ва.- К.: Атіка, 2003.- 288с.

8. Теорія держави і права у схемах і визначеннях: Навч. посіб. / О.В. Бабкіна, К.Г. Волинка; Міжрегіон. акад. упр. персоналом.- К., 2004.- 144с.

9. Універсальна теорія держави і права: підруч. / В.Е. Теліпко.- К.: Біноватор, 2007.- 512с. 

Тема № 35. Англо - американська правова сім’я

Можливий план

Вступ

1. Поняття англо – американського типу правової системи.

2. Історичні аспекти виникнення англо – американської правової сім’ї.

3. Джерела права та їх характеристика англо – американської правової сім’ї.

Висновки

Методичні вказівки 

1. Перше питання потрібно розпочати з поняття  правова система, типи  правових систем :

- романо-германський тип правової системи (країни континентальної Європи: Італія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін.);

- романська (Франція, Бельгія, Люксембург, Голландія, Італія, Португалія, Іспанія. Провідною у цій групі є національна правова система Франції);

- германська (Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін. Провідною у цій групі є національна правова система Німеччини);

- англо-американський тип правової системи (Англія, Північна Ірландія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, деякою мірою — колишні колонії Британської імперії (нині 36 країн є членами Співдружності) та ін.).

 Про останню більш детальніше розповісти.

2. Розглядаючи друге питання рекомендується проаналізувати точки зору вчених відносно виникнення цієї правової сім’ї. Періоди розвитку англо – американської правової сім’ї. Спільні ознаки та відмінності права США та англійського права. Пояснити , що дана правова сім’я почала своє коріння з англійського права, так як була першою колонією Англії.

3. У третьому питанні потрібно розглянути основні джерела права англо – американської правової сім’ї (правова доктрина, загальне право Англії, характеристика декларативної теорії права, право справедливості, тощо). Поняття права справедливості. Співвідношення права справедливості й загального права та їх охарактеризувати. 

Література 

1. Давид Р. Жорфе – Спинози К.: основне правовые системы современности. Пер. сфр В. А. Тумакова. – М. Междунар. Отношения,1996.

2. Лисенков С.Л. Теорія держави і права. Підручник К., ''Юрінком інтер'',2005.

3. Правовые системы стран мира. Энцикл. Справочник – М., « Норма – инфа», 200.

4. Рабынович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Навчальний посібник.-К., « Атіка» - 2001.

5. Саидов А.Х. Сравнительное правовидение: Учебник/под.ред. В.А. Туманова.-М.,2000

6. Скакун О. Ф. Теорія державаи і права. Підручник – Харків. «Консул»,2002.

7. Скірський Іван Васильович. Теорія держави і права: Навч. посіб. – Вінниця, 2006.- 292с.

8. Теория государства и права: Учебник / Под ред. В.К. Бабаева.- М.: Юристъ,1999.- 592с.

9. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов.- М.: Юрайт, 2000.- 432с. 

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!