Загальні положення щодо написання магістерської роботи з курсу Правознавство

Частина І 

1. Загальні положення щодо написання магістерської (дипломної) роботи 

Магістерська (дипломна) робота є логічним завершенням навчання у вищому навчальному закладі «Національна академія управління» і демонструє рівень оволодіння студентом нормативною програмою відповідного IV-го кваліфікаційного рівня за спеціальністю «Правознавство». Магістерська (дипломна) робота є кваліфікаційною науковою працею, виконаною у вигляді спеціально підготовленого рукопису, що характеризується єдністю змісту і свідчить про внесок автора в науку. Вона містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обґрунтовані теоретичні та експериментальні результати, наукові положення.

Магістерська (дипломна) робота, виконується на базі теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом протягом усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи, пов’язаної з розробкою конкретних теоретичних і прикладних завдань.

Метою магістерської (дипломної) роботи є: систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань і практичних навичок зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних теоретичних і практичних завдань; вдосконалення навичок ведення самостійної наукової роботи, оволодіння основними методами наукового дослідження, формулювання конкретних наукових висновків та рекомендацій за обраною темою та їх впровадження у практичну діяльність.

До основних задач, які розв’язуються під час написання магістерської (дипломної) роботи, належать:

- науковий пошук та визначення теоретичних основ, що розглядаються в роботі;

- робота зі спеціальною літературою, законодавством, довідковими, періодичними виданнями, статистичними даними тощо;

- узагальнення теоретичного матеріалу;

- оволодіння методами наукового аналізу практичної інформації;

- формулювання висновків на основі наукової аргументації;

- обґрунтування рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства та практики його застосування.

Загальними вимогами до виконання магістерської (дипломної) роботи є: чіткість побудови структурних елементів, логіка викладу дослідження, послідовність і конкретність подання матеріалу, переконлива аргументація, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій, практична значущість отриманих результатів.

З огляду на вказане значну увагу слід приділити теоретичним аспектам обраної проблеми, аналізу стану того чи іншого явища, факту, провести глибокий аналіз чинного законодавства з усебічним застосуванням методології та відповідних методик дослідження. Також слід зробити самостійні висновки та пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства, практики застосування правових приписів тощо.

Бажаним для студентів є використання фактичних матеріалів, що містяться у статистичних збірниках, довідкових виданнях, аналітичних звітах міжнародних та національних науково-дослідницьких організацій, узагальнення досудового слідства, правоохоронних органів, судової практики тощо.

Тематика магістерських (дипломних) робіт, терміни їх виконання встановлюються на початку навчального року.

Студент самостійно обирає тему роботи, яка затверджується деканом юридичного факультету (див. Додаток 1). На цьому ж етапі відповідно до обраного напрямку дослідження призначається науковий керівник з числа фахівців Академії чи інших наукових установ. Вся тематика робіт є орієнтовною. Остаточна тема магістерської (дипломної) роботи уточнюється з урахуванням її актуалізації в процесі консультацій з науковим керівником та погоджується з деканом юридичного факультету.

Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до магістерських (дипломних) робіт і регламенту її виконання. Робота оцінюється позитивною оцінкою тоді, коли вона є самостійно виконаним дослідженням і оформлена відповідно до вимог, які зазначені нижче.

2. Порядок виконання магістерської (дипломної) роботи 

Процес виконання магістерської (дипломної) роботи поділяється на декілька етапів, а саме:

- вибір теми магістерської (дипломної) роботи;

- формування інформаційної та статистичної (емпіричної) бази написання роботи за визначеною тематикою;

- складання плану роботи та узгодження цього плану з керівником;

- формування тексту магістерської (дипломної) роботи;

- оформлення роботи відповідно до правил, зазначених нижче;

- попередній захист магістерської (дипломної) роботи;

- доопрацювання (у разі потреби) магістерської (дипломної) роботи;

- формування та оформлення остаточного варіанту роботи;

- захист магістерської (дипломної) роботи. 

На всіх зазначених етапах студент активно співпрацює з науковим керівником магістерської (дипломної) роботи.

Виконання кожного з перелічених вище етапів фіксується в «Індивідуальному графіку виконання магістерської (дипломної) роботи» (див. Додаток 5), до якого науковим керівником роботи вносяться відповідні відмітки («Виконано», «Не виконано», терміни виконання, загальні рекомендації). Підписаний науковим керівником роботи графік і варіант магістерської (дипломної) роботи є основою для прийняття роботи до попереднього захисту.

При виборі теми магістерської (дипломної) роботи доцільно врахувати актуальність теми для держави, права і українського суспільства, в цілому, а також особисті та професійні інтереси студента, визначений ним напрямок науково-дослідної роботи.

Обрана тема підписується науковим керівником та затверджується деканом юридичного факультету. Подальші її зміни або корегування можливі лише з дозволу наукового керівникапри достатньому обґрунтуванні необхідності таких змін студентом з наступним затвердженням деканом юридичного факультету.

У процесі підготовки до написання магістерської (дипломної) роботи підбираються та вивчаються юридичні джерела, складається бібліографія. Допомогу студенту в цьому надають працівники бібліотек та науковий керівник. Самостійний пошук юридичних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного та алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників, засобів Інтернету. Особливу увагу належить приділити періодичним виданням та засобам Інтернету, де оперативно публікуються результати досліджень фахівців відповідних наук. Доцільно при цьому користуватися пошуковими програмами, де по ключових словах можна зібрати систематизований масив даних. При написанні магістерської (дипломної) роботи слід користуватися статистичними даними, які містяться в щорічних виданнях, на сайтах органів державної влади та місцевого самоврядування. Одним із пріоритетних напрямків дослідження є вивчення та узагальнення європейського та міжнародного досвіду, а отже, важливим є вивчення для цього іноземних джерел.

Методика вивчення літератури як основи наукового дослідження в магістерській (дипломній) роботі залежить від характеру та індивідуальних особливостей студента – загальноосвітнього рівня і спеціальної підготовки, ерудиції та особливостей пам’яті, звичок і працездатності.

Разом з тим є доцільним дотримання загальних правил опрацювання джерел:

- вивчення літератури з обраної теми слід починати з відповідних підручників, посібників, енциклопедій, довідників, з перегляду власних лекційних та семінарських конспектів, поступово переходячи до ознайомлення з монографічними роботами, статтями з періодичних видань, науковими повідомленнями тощо;

- обов’язково слід ознайомитися з прикладною літературою (законодавчими актами, інструктивними матеріалами, узагальненнями судової практики, відповідними коментарями тощо);

- вивчення складних наукових джерел (монографій) слід починати лише після вивчення навчальних джерел (підручників).

- вивчення книг передує вивченню статей, більш давніх видань, найновішим джерелам.

Підібрана література підлягає попередній обробці. Ознайомлення з нею включає огляд змісту, читання передмови, анотації. Розділи, що мають особливе значення для магістерської (дипломної) роботи, старанно обробляються з огляду, перш за все, на те, які ідеї та пропозиції щодо розв’язання проблемних питань обраної теми в них пропонуються, чи наявні дискусійні питання, різні точки зору на них та чи виявлені протиріччя у процесі їх розв’язання.

Підбираючи літературу для дослідження, слід переглянути такі фахові юридичні журнали як: «Право України», «Юридична наука» (видається в НАУ), «Бюлетень Міністерства юстиції України», «Вісник Конституційного Суду України», «Вісник Верховного Суду України», «Вісник господарського судочинства» та ін.

У процесі опрацювання літератури на окремих аркушах або картках доцільно робити конспективні записи, виписки з тексту, цитати, зазначаючи наявний цифровий матеріал.

Звертаємо увагу на те, що обов’язково слід занотовувати повні бібліографічні записи джерел, якими користувався автор, назви книги (статті), видавництва (назви журналу), року видання, обсягу книги (номеру журналу), номеру сторінки з тим, щоб використати ці записи для підготовки списку використаних джерел та зробити необхідні посилання на них в тексті магістерської (дипломної) роботи.

Після ознайомлення з джерелами за темою роботи студент вже має сформовану думку про напрям свого дослідження і може пропонувати науковому керівникові проект плану магістерської (дипломної) роботи.

Загальними вимогами до складання плану є: наявність кількох розділів (від двох до чотирьох), складна структура, побудова дослідження від загального до часткового і, головне, дотримання меж дослідження визначених темою роботи.

Повторюваними помилками при складанні плану є те, що студенти формують план, у якому лише один розділ охоплює тему роботи, а інші виходять за її межі. Також слід пам’ятати, що назви окремих розділів та підрозділів — це лише частини загальної теми магістерської (дипломної) роботи, тому вони не повинні повторювати назву цієї роботи.

Після остаточного уточнення структури роботи науковий керівник погоджує план роботи. 

Формування тексту магістерської (дипломної) роботи відбувається шляхом систематизації та обробки зібраних матеріалів по кожному елементу плану. У текст включаються тільки цілеспрямовано проаналізовані матеріали. На цьому ж етапі виконуються необхідні обчислення, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбирається ілюстративний матеріал (рисунки, таблиці). У процесі роботи визначається необхідність доповнення додатковими матеріалами. Одержаний початковий варіант магістерської (дипломної) роботи доповнюється, уточнюються деякі положення, остаточно формулюються всі висновки і пропозиції.

При написанні тексту слід звернути увагу на стиль викладу:

- не потрібно використовувати довгих, заплутаних речень;

- не слід користуватись занадто часто вживаними малоінформативними штампами;

- намагатися викладати думки просто;

- абзаци не повинні складатися з одного речення.

У процесі написання магістерської (дипломної) роботи студент має звертатися до наукового керівника за консультацією, час якої призначається навчальним відділом і включається до розкладу занять.

Виклад тексту роботи повинен відповідати плану і не зводитися до набору непов’язаних між собою окремих положень, фактів. Кожне запропоноване положення необхідно теоретично обґрунтувати, підтвердити підібраним та систематизованим фактичним і статистичним матеріалом. Усі використовувані в тексті таблиці, схеми, графіки, діаграми повинні обов’язково мати відповідні коментарі і мають бути проаналізовані. Якщо такого аналізу немає, то наведені наочні засоби не тільки не зараховуються в актив роботи, а й відносяться до пасиву, через що оцінка знижується за невміння подати досліджуваний матеріал.

Текст магістерської (дипломної) роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим відповідно до вимог наукового дослідження. Остаточне оформлення роботи здійснюється відповідно до вимог, які детально описані в наступному розділі цих методичних вказівок. 

При виконанні магістерської (дипломної) роботи слід уникати таких типових помилок:

- план не розкриває тему дослідження;

- зміст роботи не відповідає плану магістерської (дипломної) роботи;

- зміст розділів (підрозділів) не відбиває реальну проблемну ситуацію, стан об’єкта дослідження;

- безсистемне викладення матеріалу, повторення одних і тих самих положень;

- логічні помилки, невміння виокремити головне;

- мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об’єкта та предмета дослідження;

- автор не виявив самостійності, робота є компіляцією або плагіатом;

- не зроблено глибокого та всебічного аналізу чинних нормативних документів, нової спеціальної літератури (за останні 5 років) з теми дослідження;

- кількість використаних джерел є недостатньою для всебічного вивчення теми або переважно використовувались підручники, а не спеціальна наукова література;

- поверхово висвітлено стан практики, невдало поєднано теорію з практикою;

- кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням або тексту роботи;

- у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичений матеріал;

- бібліографічний опис джерел у списку використаних джерел наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту;

- наведено таблиці, діаграми, схеми, які не складені самостійно, а запозичені з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті;

- обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неохайно, з граматичними помилками. 

Виконана магістерська (дипломна) робота у встановлений термін, але не пізніш як за місяць до попереднього захисту, подається науковому керівнику. Науковий керівник пише науковий відгук та рекомендує цю роботу до попереднього захисту. Вимоги до оформлення відгуку наукового керівника наводяться у Додатку 3.

До попереднього захисту студент має отримати від зовнішнього рецензента рецензію.

У разі отримання студентом незадовільної оцінки під час попереднього захисту, робота повинна бути доопрацьована з урахуванням зауважень наукового керівника та викладачів кафедри, які приймають участь у процедурі попереднього захисту. У цьому випадку необхідною є процедура повторного попереднього захисту.

До захисту у присутності Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) магістерську (дипломну) роботу по­да­ють у ви­гля­ді спе­ці­аль­но під­го­то­вле­но­го ру­ко­пи­су, переплетеного і підписаного автором, науковим керівником та деканом юридичного факультету. 

Захист магістерської (дипломної) роботи здійснюється прилюдно, відповідно до встановленого вищим навчальним закладом графіку, у присутності Державної екзаменаційної комісії до складу якої мають входити фахівці з правознавства. Процедура захисту передбачає стислий (до 5 хвилин) виклад студентом головних проблем дослідження та їх розв’язання, обговорення основних результатів, відповіді на поставлені членами ДЕК запитання. Під час захисту студент має використовувати наочні засоби (роздавальний матеріал, проектор тощо), які дозволять членам ДЕК більш повно оцінити ступінь здійсненого ним дослідження.

У процесі захисту членами комісії оцінюється глибина знань студентом досліджуваної теми, вміння вести дискусію, обґрунтовувати і відстоювати свою точку зору, чітко відповідати на поставлені запитання. Оцінка виконаної магістерської (дипломної) роботи є синтетичною і формується на основі оцінювання (відгуку) наукового керівника; рецензента (рецензії); оцінок членів комісії (доповіді студента та відповідей на запитання членів ДЕК), що оформлюється відповідними протоколами.

Магістерська (дипломна) робота перезахисту не підлягає і оцінка по ній може бути змінена лише за умов подачі студентом апеляції у день захисту. У цьому разі призначається нова дата засідання ДЕК на якому розглядається подана апеляція та приймається рішення щодо позитивної або негативної відповіді на вимоги, що у ній подані.

За незадовільної оцінки під час прилюдного захисту магістерської (дипломної) роботи вона може бути доопрацьована і винесена на повторний захист не раніше, ніж за рік після терміну її першого захисту.

Остаточна оцінка вноситься у протокол ДЕК, відомість по захисту магістерської (дипломної) роботи, залікову книжку студента та виписку до диплома магістра (спеціаліста). 

3. Вимоги до структурних елементів магістерської (дипломної) роботи 

Магістерська (дипломна) робота повинна бути логічно побудованою і бути цілісним і завершеним самостійним дослідженням. В роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Структура магістерської (дипломної) роботи включає (за вказаним порядком):

1) титульний аркуш;

2) відгук наукового керівника;

3) зовнішню рецензію, завірену печаткою та підписом установи, у якій працює рецензент;

4) зміст;

5) перелік умовних позначень (за необхідності);

6) основну частину (вступ, розділи, висновки до кожного розділу);

7) висновки (загальні);

8) список використаних джерел;

9) додатки (за необхідності);

10) анотації (українською, російською, англійською мовами), які в змісті не позначаються. 

1. Титульний аркуш.

Титульний аркуш магістерської (дипломної) роботи оформляється за встановленою формою (див. Додаток 2) та має містити: найменування вищого навчального закладу, де виконано роботу; прізвище, ім’я та по батькові студента; назву роботи; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я та по батькові декана юридичного факультету; місто і рік. 

Тема магістерської (дипломної) роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішуваній науковій проблемі, вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви можна додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

З огляду на це, назва теми роботи не повинна містити загальних положень типу «Господарське право України», «Фінансове право України» тощо, а прямим чином вказувати на проблему, яка розв’язується в її межах. Наприклад, «Правові засоби удосконалення фінансової системи України», «Кримінальна відповідальність за фіктивне банкрутство» тощо. При формулюванні теми роботи не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Слід також уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання...», «Матеріали до вивчення...», «До питання...», «Характеристика …», «Огляд …» та ін., у яких не відображено у повній мірі суть проблеми.

При виборі теми також потрібно враховувати, що не допускається виконання магістерської (дипломної) роботи за однією і тією ж темою двома чи більше студентами протягом одного року, у тому числі за різними формами навчання. Тому слід проконсультуватись на кафедрі або у навчальному відділі з приводу тем магістерських (дипломних) робіт, які були обрані іншими студентами. 

2. Відгук наукового керівника.

Вимоги щодо оформлення відгуку наукового керівника подано у Додатку 3. 

3. Зовнішня рецензія.

Рецензентом може бути особа, яка здійснює наукову (науково-педагогічну) діяльність та має науковий ступінь доктора (кандидата) юридичних наук. Рецензентом також має право бути фахівець з обраної студентом теми, який займає посаду в органах державної влади (зокрема законодавчої, виконавчої, судової) та місцевого самовря­дування. За необхідності, за зверненням студента до наукового керівника не пізніше ніж за один місяць до попереднього захисту, науковий керівник зобов’язаний сприяти студентові та рекомендувати рецензента. Вимоги щодо написання рецензії див. у Додатку 4. 

4. Зміст.

Зміст подають на початку роботи. Він повинен містити назви структурних елементів, заголовки (за їх наявності) із зазначенням нумерації та номери їх початкових сторінок. 

5. Перелік умовних позначень.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається (за необхідності) у вигляді окремого списку.

Терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше, які повторюються не більше двох разів, до переліку не вносяться, а розшифровка таких, що внесені до переліку, наводиться у тексті при їх першому згадуванні. 

6. Основна частина.

Основна частина складається зі вступу, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів (за необхідністю) та висновків. 

6.1 У вступі подається загальна характеристика магістерської (дипломної) роботи в такій послідовності:

- актуальність теми;

- мета і задачі дослідження;

- методи дослідження;

- наукова новизна одержаних результатів;

- апробація результатів магістерської (дипломної) роботи (за наявності);

- структура магістерської (дипломної) роботи. 

6.1.1 Актуальність теми

Актуальність теми та доцільність наукового дослідження для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва обґрунтовують шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним, визначати сутність наукової проблеми (завдання). 

6.1.2 Мета і задачі дослідження

Формулюється мета роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Підкреслюємо, що не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета повинна бути сформульована таким чином, щоб указувати на об’єкт і предмет дослідження.

Об’єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження змістовно визначає тему (назву) магістерської (дипломної) роботи. 

6.1.3 Методи дослідження

Перераховують використані наукові методи та змістовно визначають, що саме досліджувалось кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків. 

6.1.4 Наукова новизна одержаних результатів

Викладаються аргументовано, коротко та чітко наукові положення, які виносяться на захист, зазначаючи відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни одержаних результатів (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в магістерській (дипломній) роботі зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш розповсюдженою помилкою студентів при викладенні загальної характеристики роботи.

Всі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в роботі наукової задачі або наукової проблеми. 

6.1.5 Структура магістерської (дипломної) роботи

Коротко, одним абзацом зазначається кількість розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, додатків. Загальна кількість сторінок роботи. 

Загальний рекомендований обсяг вступу – 3-5 стор. 

6.2 Розділи магістерської (дипломної) роботи

Розділи магістерської (дипломної) роботи, як правило, містять у себе підрозділи (нумерація складається з двох чисел, відокремлених крапкою), пункти (нумерація – з трьох чисел), підпункти (нумерація – з чотирьох чисел). Приклад нумерації розділу, підрозділу, пункту, підпункту наведено в Додатку 7.

У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів. 

У першому розділі студент окреслює основні етапи наукової думки за розв’язуваною проблемою (завданням). Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Студент повинен виділити ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми (завдання). Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини магістерської (дипломної) роботи. 

У другому розділі обґрунтовується вибір напряму досліджень, викладається загальна методика проведення наукового дослідження, наводяться методи вирішення задач та їх порівняльні оцінки. Описуються основні тенденції, закономірності, методи, гіпотези, що розглядаються, принципи дії і характеристики використаних засобів, методик, аналіз статистичних матеріалів та ін. 

У наступних розділах описується хід дослідження, умови та основні етапи, з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень студента, як вони одержані та в чому полягає їх новизна. У цих розділах завдання студента – оцінити повноту вирішення поставлених наукових задач, достовірність одержаних результатів, порівняти практичну та теоретичну доцільність одержаних результатів, зіставити отримані результати з результатами вітчизняних та зарубіжних дослідників, обґрунтувати необхідність подальших наукових досліджень у цій сфері.

7. Висновки

Висновки в магістерській (дипломній) роботі структурно поділяються на два види: 1) висновки до кожного розділу; 2) загальні висновки (у змісті та в роботі їх зазначають як ВИСНОВКИ без слова «загальні»).

У висновках викладаються здобуті у магістерській (дипломній) роботі найбільш важливі наукові та практичні результати, які сприяли розв’язанню наукової проблеми (завдання). У висновках необхідно наголосити на кількісних показниках одержаних результатів та обґрунтуванні достовірності результатів.

У висновках необхідно наголосити на кількісних показниках одержаних результатів та обґрунтуванні достовірності результатів. У висновках також формулюють рекомендації щодо наукового та практичного використання одержаних результатів (яке теоретичне, прикладне значення має розв’язання досліджуваної проблеми і як це позначиться на стабільності розвитку нашої держави, окремих галузях права). 

8. Список використаних джерел

Список використаних джерел формується одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті;

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

- у хронологічному порядку.

Вимоги до оформлення використаних джерел подано у Додатку 6. 

9. Додатки

До додатків включається допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття магістерської (дипломної) роботи:

- таблиці допоміжних цифрових даних, статистичні матеріали;

- протоколи та акти впровадження;

- інструкції, методики;

- схеми; діаграми допоміжного характеру;

- інші додаткові матеріали.

10. Анотації (українською, російською, англійською мовами).

Ви­кла­ден­ня ма­те­рі­а­лу в ано­та­ції по­вин­но бу­ти сти­с­лим і то­ч­ним. Належить ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти син­та­к­си­ч­ні кон­стру­к­ції, при­та­ман­ні мо­ві ділових до­ку­мен­тів, уни­ка­ти скла­д­них гра­ма­ти­ч­них зво­ро­тів. Необхідно вико­ри­с­то­ву­ва­ти стан­дар­ти­зо­ва­ну тер­мі­но­ло­гію, уни­ка­ти ма­ло­ві­до­мих термінів і си­м­во­лів. Пі­с­ля ко­ж­ної ано­та­ції на­во­дя­ть­ся клю­чо­ві сло­ва відповід­ною мо­вою. Клю­чо­вим сло­вом на­зи­ва­є­ть­ся слово або стій­ке словоспо­лу­чен­ня із те­к­с­ту ано­та­ції, яке, з то­ч­ки зо­ру ін­фор­ма­цій­но­го по­шу­ку, не­се сми­с­ло­ве на­ван­та­жен­ня. Су­ку­п­ність ключо­вих слів по­вин­на відобража­ти ос­но­в­ний зміст роботи. За­галь­на кіль­кість клю­чо­вих слів по­вин­на бу­ти не ме­н­шою трьох і не біль­ше де­ся­ти. Клю­чо­ві сло­ва по­да­ють у на­зи­в­но­му відмінку, дру­ку­ють в ря­док, че­рез ко­му.

Анотації в змісті не позначають.

4. Правила оформлення магістерської (дипломної) роботи 

Магістерська (дипломна) робота на правах рукопису оформляється відповідно до державних стандартів України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила», ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», ДСТУ 6095:2009 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікації» (ГОСТ 7.88-2003, MOD), ДСТУ 7093:2009 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами».

Магістерська (дипломна) робота повинна бути стилістично, граматично, а також технічно правильно й акуратно оформлена. Вона комплектується у послідовності, зазначеній у попередньому розділі.

Зразок титульного аркуша наведено в Додатку 2.

Зміст оформлюється у вигляді переліку назв розділів роботи, для кожного з яких вказується відповідний номер початкової сторінки тексту.

Магістерська (дипломна) робота має бути віддрукована на принтері чітко, охайно, без помарок та виправлень. Загальний обсяг магістерської (дипломної) роботи, крім додатків, орієнтовно має бути 80-100 сторінок.

Текст роботи треба розміщувати тільки з одного боку аркуша, на білому папері формату А4 (210х297 мм), залишаючи поля зліва не менше 30 мм, справа не менше 10 мм, зверху та знизу – не менше 20 мм.

У друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68-70 знаків у кожному. Для цього зазвичай використовують шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядковий інтервал зі значенням 1,5. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою.

Вписувати в текст магістерської (дипломної) роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання дисертації можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. 

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛІВ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами по центру.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту.

Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1 інтервал (при міжрядковому інтервалі зі значенням 1,5).

Кожну структурну частину – «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛІВ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» слід починати з нової сторінки.

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають ну­ме­ра­ції на загальних засадах. 

Ну­ме­ра­цію сто­рі­нок, роз­ді­лів, під­ро­з­ді­лів, пун­к­тів, під­пун­к­тів, ма­люнків, таб­лиць, фор­мул по­да­ють араб­сь­ки­ми ци­ф­ра­ми без зна­ка №.

Пер­шою сто­рін­кою роботи є ти­ту­ль­ний ар­куш, який вклю­ча­ють до загаль­ної ну­ме­ра­ції сто­рі­нок. На ти­ту­ль­но­му ар­ку­ші но­мер сто­рін­ки не ставлять, на на­сту­п­них сто­рін­ках но­мер про­ста­в­ля­ють у пра­во­му верхньо­му ку­ті сто­рін­ки без кра­п­ки в кі­н­ці.

Такі структурні частини роботи, як «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛІВ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не мають порядкового номера. Всі сторінки, на яких розміщені згадані структурні час­ти­ни магістерської (дипломної) роботи, нумерують звичайним чином. Не ну­ме­ру­ють лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Но­мер роз­ді­лу ста­в­лять пі­с­ля сло­ва «РОЗДІЛ», пі­с­ля номе­ра кра­п­ку не ста­в­лять, потім з ново­го ряд­ка дру­ку­ють за­го­ло­вок роз­ді­лу.

Під­ро­з­ді­ли ну­ме­ру­ють у ме­жах ко­ж­но­го роз­ді­лу. Но­мер під­ро­з­ді­лу скла­да­є­ть­ся з но­ме­ра роз­ді­лу і по­ряд­ко­во­го но­ме­ра під­ро­з­ді­лу, між яки­ми ста­в­лять кра­п­ку. У кі­н­ці но­ме­ра під­ро­з­ді­лу крап­ку не ставлять, наприклад: «2.3». По­тім у то­му ж ряд­ку йде за­го­ло­вок підрозді­лу.

Пун­к­ти ну­ме­ру­ють у ме­жах ко­ж­но­го під­ро­з­ді­лу. Но­мер пун­к­ту складає­ть­ся з по­ряд­ко­вих но­ме­рів роз­ді­лу, під­ро­з­ді­лу, пун­к­ту, між яки­ми став­лять кра­п­ку. У кі­н­ці но­ме­ра пункту, підпункту також немає кра­п­ки, наприклад: «1.3.2». По­тім у то­му ж ряд­ку йде за­го­ло­вок пун­к­ту. Пункт мо­же не ма­ти за­го­лов­ка. Під­пун­к­ти ну­ме­ру­ють у ме­жах ко­ж­но­го пун­к­ту за та­ки­ми ж правила­ми, як пун­к­ти (див. Додаток 7). 

Посилання. Особливу увагу при виконанні магістерської (дипломної) роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав за допомогою належним чином оформленихпосилань.

Посилання на використані джерела здійснюються у тексті роботи із зазначенням порядкового номера посилання за списком використаних джерел.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання роблять у квадратних дужках з позначенням порядкового номеру за списком використаних джерел. Якщо посилання здійснюється в цілому на джерело чи групу джерел, то в дужках зазначаються лише номери посилань, наприклад, «... у працях В.Б. Авер’янова, С.М. Братуся, В.І. Борденюката В.М. Шаповала [3; 4; 5; 6] зазначається, що...».

Коли необхідно зробити посилання на конкретні сторінки використаних джерел, то слід зазначати і номери посилань, і номери сторінок у джерелах, наприклад, «... А.С. Довгерт та Р.О. Стефанчук [9, с. 86–88; 10, с. 21–27] стверджують, що...».

У випадку, коли автор магістерської (дипломної) роботи бажає в тексті запозичити думку іншого автора, він може вчинити це двома способами: за допомогою точної цитати, або передати думку іншого автора без точного цитування. В обох випадках посилання є обов’язковим.

Необхідною умовою виконання будь-якої наукової праці, у тому числі й магістерської (дипломної) роботи, є вміння студента на підтвердження своєї правоти посилатися на авторитетні джерела або дискутувати зі своїми опонентами. У цьому випадку академічний етикет вимагає правильно відтворювати текст цитати. Текст цитати береться в лапки і наводиться у тій же граматичній формі, що і в джерелі, зі збереженням особливостей авторського тексту.

При непрямому цитуванні (викладі думок інших авторів своїми словами) варто гранично точно викладати авторські думки й коректно оцінювати думки опонента. Цитування не повинне бути ні надлишковим, ні недостатнім: надлишкове цитування створює враження компілятивного характеру роботи, а недостатнє – знижує наукову цінність роботи студента.

В обов’язковому порядку кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело, оскільки при замовчуванні фактів використання чужого матеріалу магістерська (дипломна) робота до захисту не допускається.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і на­во­диться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського на­пи­сан­ня. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не ви­діляються лапками, за винятком тих, що викликали за­галь­ну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного ско­ро­чення авторського тесту і без перекручень думок ав­то­ра. Про­пуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крап­ками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на по­чатку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним тек­стом або за ним стояв розділовий знак, то він не збе­рі­га­єть­ся;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується поси­лан­ням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок ін­ших авторі своїми словами), що дає значну економію тек­сту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело). 

Список використаних джерел. Список використаних джерел – це елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складається безпосередньо за друкованим твором або за каталогами та бібліографічними покажчиками повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв.

Список використаних джерел формується одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті;

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

- у хронологічному порядку.

Формування списку використаних джерел за появою посилань у тексті є більш простим способом і полягає у наскрізній нумерації джерел незалежно від того чи це нормативний акт, чи автор, прізвище якого починається з будь-якої літери абетки.

Список використаних джерел повинен містити не менше 60 джерел (монографії, наукові статті у фахових та інших періодичних виданнях, автореферати дисертацій, дисертації тощо) на кожне з яких має бути в роботі хоча б одне посилання. Список використаних джерел розташовується після висновків з продовженням нумерації аркушів. Приклади оформлення джерел подані у Додатку 6. 

­­­Ілю­с­т­ра­ції (схе­ми, гра­фі­ки та ін.) і таблиці необ­хід­но по­да­ва­ти в роботі без­по­се­ре­д­ньо пі­с­ля те­к­с­ту, де вони згадані впер­ше, або на на­сту­п­ній сто­рі­н­ці. Ілю­с­т­ра­ції і таб­ли­ці, які розмі­ще­ні на окре­мих сто­рін­ках роботи, вклю­ча­ють до за­галь­ної нумера­ції сто­рі­нок. Табли­цю або кре­с­лен­ня, роз­мі­ри яко­го біль­ше фор­ма­ту А4, врахову­ють як од­ну сто­рін­ку і роз­мі­щу­ють у відпо­ві­д­них мі­с­цях пі­с­ля згадуван­ня в те­к­с­ті або у до­да­т­ках.

Ілю­с­т­ра­ції по­зна­ча­ють сло­вом «Рис.» і ну­ме­ру­ють по­слі­до­в­но в ме­жах роз­ді­лу, за ви­клю­чен­ням ілю­с­т­ра­цій, по­да­них у до­да­т­ках. Но­мер ілю­с­т­ра­ції по­ви­нен скла­да­ти­ся з но­ме­ра роз­ді­лу і порядково­го но­ме­ра ілю­с­т­ра­ції, між яки­ми ста­ви­ть­ся кра­п­ка.

Таб­ли­ціну­ме­ру­ють по­слі­до­в­но (за ви­ня­т­ком таб­лиць, по­да­них у додатках) в ме­жах роз­ді­лу. У пра­во­му вер­х­ньо­му ку­ті над від­по­ві­д­ним за­го­лов­ком таб­ли­ці роз­мі­щу­ють на­пис «Таб­ли­ця» із за­зна­чен­ням її номе­ра. В лівому нижньому куті під таблицею вміщують посилання на джерело інформації (наприклад, Джерело: Міністерство соціальної політики України). Номер таб­ли­ці по­ви­нен скла­да­ти­ся з но­ме­ра роз­ді­лу і порядково­го но­ме­ра таб­ли­ці, між яки­ми ста­ви­ть­ся кра­п­ка, на­при­к­лад: «Таб­ли­ця 1.2» (дру­га таб­ли­ця пер­шо­го роз­ді­лу).

Як­що в роботі од­на таб­ли­ця, її ну­ме­ру­ють за за­галь­ни­ми правилами.

Дані таблиці мають бути приведені до єдиної методології, містити інформацію про одиницю вимірювання та дату обчислення значень.

За­го­лов­ки граф по­вин­ні по­чи­на­ти­ся з ве­ли­ких лі­тер, під­за­го­лов­ки – з ма­лень­ких, як­що во­ни скла­да­ють од­не ре­чен­ня із за­го­лов­ком, і з ве­ли­ких, якщо во­ни є са­мо­стій­ни­ми. Ви­со­та ряд­ків по­вин­на бу­ти не ме­н­шою 8 мм. Гра­фу з по­ряд­ко­ви­ми но­ме­ра­ми ряд­ків до таб­ли­ці вклю­ча­ти не тре­ба.

Таб­ли­цю роз­мі­щу­ють пі­с­ля пер­шо­го зга­ду­ван­ня про неї в те­к­с­ті та­ким чи­ном, щоб її мо­ж­на бу­ло чи­та­ти без по­во­ро­ту пе­ре­пле­те­но­го бло­ку роботи або з по­во­ро­том за го­дин­ни­ко­вою стріл­кою. Таб­ли­цю з ве­ли­кою кіль­кі­с­тю ряд­ків мо­ж­на пе­ре­но­си­ти на ін­ший ар­куш.

При пе­ре­но­сі ча­с­ти­ни таб­ли­ці на ін­ший ар­куш (сто­рін­ку) сло­во «Таблиця» і но­мер її вка­зу­ють один раз спра­ва над пер­шою ча­с­ти­ною таблиці, над ін­ши­ми ча­с­ти­на­ми пи­шуть сло­ва «Про­дов­жен­ня табл.» і вказують но­мер таб­ли­ці, на­при­к­лад: «Про­дов­жен­ня табл. 1.2». 

Оформлення додатків. Додатки розташовуються після списку використаних джерел у порядку появи посилань на них у тексті роботи з продовженням нумерації аркушів. При цьому кожний додаток починається з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої центровано стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток...» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. 

Анотації українською, російською та англійською мовами є останніми аркушами магістерської (дипломної) роботи. Одна анотація (ан­г­лій­сь­кою або росій­сь­кою мовою, за вибором студента) по­вин­­на бу­ти роз­го­р­ну­тою, об­ся­гом 2 сто­рі­нки ма­ши­но­пи­с­но­го те­к­с­ту (до п’я­ти ти­сяч дру­ко­ва­них зна­ків), інформацією про зміст і ре­зуль­та­ти магістерської (дипломної) ро­бо­ти, а дві інші – об­ся­­гом до 0,5 сто­рін­ки ма­ши­но­пи­с­но­го те­к­с­ту (до 1200 друкова­них зна­ків) – іден­ти­ч­но­го змі­с­ту інфор­ма­ція про основні ідеї та висновки роботи.

Анотації скла­да­ю­ть­ся за формою, яка має та­кий зміст:

- прі­зви­ще та іні­ці­а­ли студента;

- на­зва роботи;

- спе­ці­аль­ність;

- заклад освіти, де від­бу­ває­ть­ся за­хист;

- мі­с­то, рік;

- ос­но­в­ні ідеї, ре­зуль­та­ти та ви­снов­ки по роботі.

Оформлена у відповідності до сформульованих вимог та повністю укомплектована магістерська (дипломна) робота повинна бути переплетена (зброшурована).

На першій та на останній сторінці студент повинен поставити свій підпис та дату остаточного завершення роботи.

Додаток 3 

Вимоги щодо оформлення відгуку наукового керівника 

Відгук наукового керівника має довільну форму викладення, але повинен містити основні положення, до складу яких входять:

- загальна характеристика проведеної роботи, ступінь виконання поставлених у дослідженні мети та задач (повністю, частково, не виконано);

- визначення теоретичних надбань у сфері дослідження, їх глибина, оригінальність, повнота розробки;

- відсутність недоречного цитування, повторів, вміння виділити головне;

- вміння використовувати різні методи наукового дослідження, сучасні засоби обробки та інтерпретації інформації;

- вміння аналізувати та узагальнювати статистичні дані, іншу (можливо публіцистичну) інформацію;

- акуратність, коректність та наукова обґрунтованість висунутих на захист положень магістерської (дипломної) роботи;

- оперативне реагування на зауваження наукового керівника, рецензента, декана юридичного факультету;

- аналіз аргументованості тверджень у висновках і пропозиціях;

- ритмічність роботи та внесення необхідних змін і поправок до тексту магістерської (дипломної) роботи.

За всіма цими ключовими положеннями науковим керівником здійснюється аналіз роботи, з урахуванням позитивних та негативних рис, з посиланням на конкретні сторінки тексту.

В останньому абзаці відгуку визначають ступінь відповідності магістерської (дипломної) роботи вимогам до написання таких робіт та подають узагальнену оцінку рівня виконаної магістерської (дипломної) роботи, з якою робота допускається (або не допускається) до захисту у ДЕК. В останньому випадку причини мають бути достатньо аргументовано обґрунтовані.

Відгук подається у рукописному або друкованому вигляді і не потребує спеціального підтвердження (у вигляді печатки, підписів посадових осіб тощо) особистого підпису наукового керівника.

Додаток 4

Вимоги щодо написання рецензії 

Пам’ятка рецензенту магістерської (дипломної) роботи

Наявність рецензії та, за бажанням, виступ рецензента на засіданні ДЕК є не­об­хід­ним еле­мен­том твор­чих де­ба­тів на за­хи­с­ті магістерської (дипломної) роботи. Від ре­те­ль­но­с­ті експертизи, ар­гу­мен­то­ва­но­с­ті та повноти ви­снов­ків рецензента великою мі­рою за­ле­жить оцін­ка роботи у ДЕК.

Рецензентом може бути особа, яка здійснює наукову (науково-педагогічну) діяльність та має науковий ступінь доктора (кандидата) юридичних наук. Рецензентом також має право бути фахівець з обраної студентом теми, який займає посаду в органах державної влади (зокрема законодавчої, виконавчої, судової) та місцевого самоврядування.

Рецензент на ос­но­ві вивчен­ня магістерської (дипломної) роботи студента висвітлює у рецензії та­кі обо­в’яз­ко­ві пи­тан­ня, як:

• ак­ту­аль­ність об­ра­ної те­ми;

• сту­пінь обґрунтованості теоретичних по­ло­жень, ви­снов­ків і ре­ко­мен­да­цій, сфор­му­льо­ва­них у роботі;

• за­ува­жен­ня що­до змі­с­ту роботи, її позитивні і негативні сторони, ви­сно­вок що­до її від­по­ві­д­но­с­ті вста­но­в­ле­ним вимогам.

Ви­зна­чаючи ак­ту­аль­ні­с­ть те­ми, до­ці­ль­но зазначити про її зв’я­зок з практикою, ступінь розробленості теми у вітчизняній та зарубіжній літературі.

Оцін­ка ступеня обґрунтованості теоретичних по­ло­жень магістерської (дипломної) роботи, висновків і пропозицій по­вин­на бу­ти об’єк­ти­в­ною та відбивати як по­зи­ти­в­ні, так і не­га­ти­в­ні сто­ро­ни дослідження.

Рецензент та­кож по­ви­нен оці­ни­ти зміст магістерської (дипломної) роботи, її завер­ше­ність у ці­ло­му й ви­кла­с­ти за­ува­жен­ня що­до її оформлен­ня.

Як­що рецензент вста­но­вив брак обґрунтованості ви­снов­ків та пропозицій у роботі, виявив по­ми­л­ки або по­ру­шен­ня що­до офор­м­лен­ня (запо­зи­чен­ня чу­жих праць без по­си­лань, не­від­по­ві­д­ність змі­с­ту вимогам), то у рецензії ма­ють бу­ти вка­за­ні кон­к­ре­т­ні причи­ни, че­рез які студентові треба доопрацювати роботу.

У по­зи­ти­в­но­му ви­снов­ку що­до магістерської (дипломної) роботи рецензент повинен відмітити, що во­на є за­вер­ше­ною пра­цею, в якій отри­ма­ні такі ре­зуль­та­ти, які в сукупності ви­рі­шу­ють конкретну державотворчу задачу або в якій отри­ма­ні те­о­ре­ти­ч­ні і (чи) експе­ри­мен­таль­ні ре­зуль­та­ти, що в суку­п­но­с­ті є сут­тє­ви­ми для роз­ви­т­ку кон­к­ре­т­но­го на­пря­м­ку відповідної галузі права.

Рецензент має осо­би­с­то під­пи­са­ти рецензію і за­свід­чити її печа­т­кою уста­но­ви, де він пра­цює. Тер­мін по­дан­ня рецензії – один тиждень з дня одер­жан­ня рецензентом магістерської (дипломної) роботи.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!