Методичні вказівки до виконання контрольної роботи для спеціальностей Економіка підприємства, НАУ
« Назад
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи для студентів спеціальностей 7.050107 «Економіка підприємства»
Київ 2007Загальні методичні вказівкиМета контрольної роботи — поглибити теоретичні знання, набуті студентами у процесі вивчення курсу і виробити вміння застосовувати їх у практичному вирішенні питань економіки підприємства. У процесі написання контрольної роботи студент повинен здійснити аналіз основних техніко-економічних показників підприємства, самостійно виконати економічні розрахунки, виявити резерви виробництва і на цій основі обґрунтувати заходи щодо підвищення ефективності діяльності первинної ланки виробництва. Виконання контрольної роботи з курсу “Економіка підприємства” є складовою частиною навчального процесу: - має сприяти глибшому засвоєнню студентами дисципліни, - спонукає ґрунтовно вивчати законодавчі акти з питань економічних відносин та спеціальні наукові видання. У процесі виконання контрольної роботи студент повинен: - показати вміння вирішувати економічні завдання; - вміти застосувати теоретичні положення у вирішенні конкретних питань економіки; плануванні та організації роботи підприємства.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИКонтрольна робота — це самостійне науково-практичне дослідження, яке дає змогу оцінити якість знань студента, його вміння застосовувати їх на практиці. Під час виконання контрольної роботи необхідно враховувати:
Постановка задачі контрольної роботиВизначити ефективність виробництва продукції на підприємстві до і після залучення інвестицій та вибрати кращий з варіантів інвестування. Зміст контрольної роботиКонтрольна робота складається з розділів:
Вихідні дані до виконання контрольної роботи
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи1. Визначення загальної вартості та видової структури основних виробничих фондівДля визначення видової структури основних виробничих фондів підприємства розраховують (за даними дод. 1) питому вагу кожної їх групи у загальній вартості фондів підприємства: де Ii — питома вага 1-ї, 2-ї 3-ї та 4-ї групи основних фондів (відповідно до державного класифікатора ДК-013-97 та «Положенням про внесення змін до закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 349- IV від 24.12.02»); Bn — вартість основних виробничих фондів по підприємству в цілому; Bni — первина вартість і-ї групи основних виробничих фондів на початок року, грн. Розподіл основних фондів за групами наведено в дод. 4. Після визначення структури основних фондів підприємства зробити висновок: чи є ця структура прогресивною.
2. Визначення річної потреби обігових коштів підприємстваРічна потреба в обігових коштах підприємства визначається за формулою: де Рі – середньодобова витрата і-го елемента обігових коштів (дод. 2). Тц — тривалість періоду, діб (приймаємо рівним 360 діб).
3. Визначення кошторису витрат виробництва готової продукції та собівартості одиниці продукціїКошторис витрат (в гривнях) на річний обсяг готової продукції визначається за формулою: S = SB + SHB , (3) де SB — виробничі витрати, грн.; SHB — невиробничі витрати, грн. Виробничі витрати: SВ = Sпр. + Sнпр , (4) де Sпр, Sнпр – відповідно прямі та непрямі витрати, грн. Прямі витрати: Sпр = Sмв + Sоп + Sам + Sрем + Sсоц + Sін , (5) де Sмв — матеріальні витрати (умовно прийняти 50 % від річної потреби обігових коштів – (Сріч). Sоп — витрати на оплату праці основних робітників (в роботі вважати, що робітники знаходяться на відрядній оплаті праці). Відрядну заробітну плату можна визначити за формулою: SОП = Q • Hзп , (6) де Q — плановий обсяг продукції, од; (дод. 3) Нзп — норматив заробітної платні на одиницю продукції за відрядною розцінкою, грн/од. (дод. 3). Амортизаційні відрахування( Sам). Розрахунок витрат на амортизацію проводять за рівномірним методом. Норми амортизацій визначені Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. та «Положенням про внесення змін до закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 349- IV від 24.12.02» Згідно з законом основні виробничі фонди поділяються на 4 групи, для кожної з яких розроблені норми амортизації (дод.4). У статтю “Амортизаційні відрахування” входять витрати на амортизацію основних фондів, які безпосередньо беруть участь у виготовленні продукції, тобто від групи основних фондів “Машини та обладнання” або інші транспортні засоби. Відрахування на амортизацію інших груп основних фондів враховується в статті “Інші виробничі витрати”. Таким чином розмір амортизаційних відрахувань за пропорційним методом визначається за формулою: де BМ- вартість основних виробничих фондів по групі “машини і обладнання”, грн; n- річна норма амортизаційних відрахувань, %. Витрати на технічне обслуговування та ремонт основних фондів Sрем обчислюється в гривнях за формулою Sрем = Sам · kрем , (8) де Sам — амортизаційні відрахування. kрем — коефіцієнт, якій враховує витрати на технічне обслуговування та ремонт ( в роботі приймається 0,35 від витрат по амортизації). Витрати на соціальні заходи (Sсоц) Розрахунок витрат по статті на соціальні заходи виконують за формулою: Sсоц = Son · kсоц , (9) де kсоц — коефіцієнт витрат на соціальні заходи (приймають рівним 37,5% від фонду оплати праці виробничих працівників). За станом на 1.01.2006 р. до відрахувань на соціальні заходи належать: 1) відрахування до Пенсійного фонду (32%); 2) відрахування на обов’язкове соціальне страхування (2,9%); 3) відрахування на випадок безробіття (фонд зайнятості) (2,1%); 4) страхування від нещасних випадків (від 0,08% до 13%); в роботі прийняти 0,5%. Інші виробничі витрати ( Sін) Sін = Rі (Sмв + Son + Sсоц+ Sрем )+ Sам, (10) де Rі — коефіцієнт, який враховує розмір інших витрат (прийняти 20%); Saм - амортизаційні відрахування інших груп основних фондів (за винятком “машин та обладнання”). де і – групи основних фондів; n — річні норми амортизаційних відрахувань, %; Вhi — вартість основних виробничих фондів по групах основних фондів підприємства, грн. Непрямі витрати До складу непрямих витрат входять: витрати на утримання та експлуатацію будівель, споруд, устаткування, оплата праці керуючого та обслуговуючого персоналу, а також загально виробничі, загальногосподарські та інші поточні витрати. Непрямі витрати визначаються за формулою: Sнп = Sп * Кнп , (12) де Sп — прямі витрати; Кнп - коефіцієнт непрямих витрат (в роботі прийняти 0,6). Невиробничі витрати: в роботі прийняти 5% від суми прямих та непрямих витрат. Невиробничі витрати пов’язані з процесом реалізації готової продукції: витрати на упаковку, транспортування продукції, комісійні збори та витрати, пов’язані зі збутом продукції. Результати подати у вигляді таблиці (дод. 5). Собівартість одиниці продукції розраховується за формулою: Sод = S / Q, (13) де S – річний кошторис витрат , грн. Q - об’єм продукції, що виробляється за рік, од. (дод. 3).
4. Розрахунок показників ефективності виробництваДо системи показників ефективності діяльності підприємства відносяться:
Валова виручка від реалізації готової продукції визначається залежно від вартості одиниці та обсягу продукції за формулою: В = ЦодQ , (14) де Цод – вартість одиниці продукції, грн/од.; Q – річний обсяг готової продукції. Вартість одиниці продукції в роботі визначається за формулою: Цод=Sод m, (15) де Sод - собівартість одиниці продукції, грн/од; m – коефіцієнт, який враховує нормативний прибуток (в роботі приймається 30%). Валовий прибуток підприємства розраховується за формулою: ВП=В-Sв, (16) де В – виручка від продажу продукції, грн.; Sв – виробнича собівартість товарної продукції. Балансовий прибуток підприємства: Пб = ВП—ПДВ, (17) де ВП – сума валового прибутку, ПДВ – прибуток на додану вартість (20%). Чистий прибуток: ЧП = Пб —П—Sнв , (18) де Пб – балансовий прибуток, П – податки та обов’язкові платежі (Податок на прибуток 25%. Обов’язкові платежі містять: відрахування на медичне страхування, Пенсійний фонд, фонд соціального страхування, державний фонд зайнятості (дод.5)); SНВ – невиробничі витрати (дод. 5). Рентабельність продукції визначається за формулою: R = Пб /S·100%, де Пб – балансовий прибуток за певний період, грн; S – повна собівартість товарної продукції (кошторис), грн.
5. Обґрунтування та вибір кращого варіанта інвестиціїУ даній частині роботи потрібно визначити на основі аналітичної оцінки вихідних показників і певних економічних розрахунків доцільності реалізації одного з проектів. Перший варіант інвестування – залучений. Загальна сума інвестицій згідно з варіантом (дод. 6) вносять на початку першого року інвестиційного проекту. Інвестиційний проект розрахований на 10 років. Підприємство повинно повертати інвестиції, починаючи з 3 року. У зв’язку зі збільшенням обсягу продукції на 1% щорічно, внаслідок введення нового обладнання враховується зниження собівартості продукції на другому році інвестування. Доля зниження наведена в дод.6 Другий варіант інвестування – чистий прибуток підприємства, розрахований в п. 4. Частина грошей, що не вистачає до необхідної суми (дод. 6)- позичається. Але відсоток, під який береться додаткова сума, приймається в 1,2 рази більшим, ніж в першому варіанті, оскільки чим менша сума інвестування, тим більше відсоток на капітал. Визначення ефективності інвестиційних рішень проводиться шляхом приведення загальних величин капіталу і грошового потоку до теперішньої чи майбутньої вартості шляхом дисконтування за допомогою економічних показників ефективності інвестицій. На базі розрахунків, наведених в п. 3, 4 заповняється дод. 8. Обґрунтування кращого варіанта інвестицій здійснюється за наступними показниками: чистий дисконтний прибуток – термін окупності та внутрішня ставка рентабельності. Чистий дисконтний прибуток визначається за формулою: де ЧДП — чистий дисконтний прибуток, грн.; ВВ — валова виручка від реалізації готової продукції, грн.; В — витрати, грн.; t — шаг (рік) розрахунку; r — норма дисконту, %; 1/(1+r)t – коефіцієнт дисконтування. Значення коефіцієнта наведені в дод. 7. N — горизонт розрахунку. Дорівнює 10 рокам. Під час розрахунку ЧДП від валової виручки за відповідний рік вираховуються витрати на виробництво продукції та витрати по оплаті відсотків за кредит. Розрахунок по виплаті боргу та відсотків за кредит навести за формою наведеною в дод. 9. Розрахунок чистого дисконтного прибутку проводиться в табличній формі за ставками 5, 12, 20 відсотків. (дод. 10). Графа вигоди складається з щорічноЇ валової виручки та амортизаційних відрахувань (SAM). Графа витрати складається з поточної собівартості продукції та загальної суми повернення кредиту (графа 5 табл. 3). Строк окупності – мінімальний часовий інтервал від початку життєвого циклу інвестиційного проекту, за межами якого ЧДП стає і продовжує залишатися позитивним. Термін окупності визначається за формулою. Внутрішня норма рентабельності (rвнр) дає відповідь на питання, яка гранично допустима ставка відсотку на капітал забезпечує життєздатність проекту. Якщо розрахункове значення ВНР більше відсоткової ставки за позичальники інвестиціями у проект, то проект визначають доцільним і навпаки. Внутрішня ставка рентабельності визначається шляхом розв’язання рівняння. За результатами проведених розрахунків складають порівняльну таблицю економічних показників та будують графік розрахунку внутрішньої ставки рентабельності за альтернативними проектами. Роблять висновок: який із запропонованих варіантів інвестування більш ефективний для підприємства.
Додаток 1
Наявність основних виробничих фондів на 1 січня поточного року, тис. грн
Додаток 2Склад обігових коштів підприємства
Закінчення дод. 2
Додаток 3 Обсяг продукції та відрядна розцінка одиниці продукції
Додаток 4Норми щорічних амортизаційних відрахувань відповідно до державного класифікатора ДК 013-97 “Класифікація основних фондів” та «Положенням про внесення змін до закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 349- IV від 24.12.02»
Додаток 5 Кошторис витрат на виробництво та реалізацію продукції підприємства, грн
Закінчення дод. 5
Додаток 6 Вихідні дані для розрахунку ефективності інвестиційних проектів
Додаток 7Коефіцієнт дисконтування
Додаток 8 Показники ефективності діяльності підприємства
Додаток 9Розрахунок по виплаті боргу та відсотків за кредит
*Примітка: приклад для вихідних даних: сума кредиту 10000 грн; ставка кредиту 20%. Додаток 10 Розрахунок чистого дисконтного прибутку
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||