Методичні рекомендації до написання міжпредметної курсової роботи з курсу Економіка підприємств, КНЕУ ім. В. Гетьмана
« Назад
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ АГРОПРОМИСЛОВИХ ФОРМУВАНЬ
Методичні рекомендації до написання міжпредметної курсової роботидля студентів напряму підготовки 6504 «Економіка підприємств» спеціалізації 6504/1 «Економіка агропромислових формувань»
Київ – КНЕУ- 2013
Методичні рекомендації до написання міжпредметної курсової роботи для студентів напряму підготовки 6504 «Економіка підприємств» спеціалізації 6504/1 «Економіка агропромислових формувань» / Укладач О. В. Садовник. - К.: КНЕУ, 2013. – _____ с. Укладач: О.В. Садовник, канд. екон. наук, доцент Рецензенти: О.О.Єранкін, д.екон наук, професор П.В. Коваль, канд. екон. наук, доцент В.Г. Чабан, канд. екон. наук, доцент Відповідальний за випуск завідувач кафедри економіки агропромислових формувань Дем’яненко С.І.
Зміст Вступ. 4 1. Мета й етапи підготовки роботи. 5 2. Вибір теми та підготовка курсової роботи. 5 3. Добір та вивчення джерел інформації 12 4. Методичні поради щодо складання плану курсової роботи. 12 5. Методичні поради щодо написання та оформлення міжпредметної курсової роботи. 17 5.1. Основні вимоги щодо змісту міжпредметної курсової роботи. 17 5.2. Вимоги до оформлення міжпредметної курсової роботи. 22 6. Підготовка до захисту та оцінювання виконаної роботи. 26 Додатки. 31
ВступМіжпредметна курсова робота є складовою частиною навчальної і науково-дослідної роботи при підготовці бакалаврів, що навчаються за напрямом підготовки 6504 «Економіка підприємств», спеціалізацією 6504/1 «Економіка агропромислових формувань» ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана». В ході написання міжпредметної курсової роботи студенти мають закріпити набуті знання з наук фахового спрямування, які вивчаються на останньому році навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», зокрема «Економіка та організація інноваційної діяльності», «Організація операційної діяльності підприємства», «Стратегія підприємства», «Управління витратами», «Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків», «Планування і контроль на підприємстві», «Потенціал і розвиток підприємства» та «Проектний аналіз», які викладаються у 7 та 8 навчальних семестрах. Методичні рекомендації щодо написання міжпредметної курсової роботи регламентують коло питань щодо основної мети та етапів підготовки даної наукової роботи, організації та керівництва нею, підготовки до захисту та презентації, підведення підсумків. Відповідно до навчального плану студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом підготовки 6504 «Економіка підприємств» спеціалізацією 6504/1 «Економіка агропромислових формувань» написання міжпредметної курсової роботи проводиться у 7-8-му семестрі, а її захист попередньо передбачений на квітень відповідного навчального року.
1. Мета й етапи підготовки роботиМетою написання міжпредметної курсової роботи є поглиблення і закріплення студентами теоретичних знань на підприємстві та набуття вмінь пов’язувати свої знання з практикою на базі вивчених професійних наук та дисциплін. Виконання даної курсової роботи дає студентові можливість самостійно використовувати й узагальнювати теоретичні положення, збирати й опрацьовувати інформаційні матеріли, оцінювати конкретні виробничі ситуації, готувати конкретні розрахунки з проектування показників роботи підприємств, формувати і письмово викладати власні погляди стосовно невирішених проблем та обґрунтовувати висновки і пропозиції щодо їх вирішення. Основні етапи виконання міжпредметної курсової роботи мають наступний вигляд:
2. Вибір теми міжпредметної курсової роботиРобота студента з вибору теми міжпредметної курсової роботи має розпочинатися із ознайомлення з орієнтовною тематикою курсових робіт, що подається нижче. Всі теми міжпредметної курсової роботи розбиті на чотири блоки, в залежності від тематичного спрямування наук, які вивчаються на четвертому курсі спеціальності 6504 «Економіка підприємств».
БЛОК 1. «СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ, ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ В АПФ»Наука «ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ»
БЛОК 2. «ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В АПФ»Наука «ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА»
Наука «Обґрунтування управлінських рішень та оцінка ризиків»
БЛОК 3. «ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА»Наука «Економіка та організація інноваційної діяльності»
Наука «Потенціал і розвиток підприємства»
БЛОК 4. «ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ ТА УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ»Наука «Проектний аналіз»
Наука «Управління витратами»
Як бачимо, студент може запропонувати і власну тему міжпредметної курсової роботи з відповідного блоку наук, однак таке рішення має бути погоджено з науковим керівником та керівником міжпредметної курсової роботи. Зокрема, наведена вище орієнтовна тематика міжпредметних курсових робіт передбачає виконання їх на матеріалах агропромислових формувань. У разі, коли це пов’язано з роботою студентів заочної форми навчання на виробництві або з планами студента очної форми навчання, можна обрати за об’єкт дослідження підприємства третьої сфери АПК або агросервісні підприємства. Тема курсової роботи вважається затвердженою, якщо вона та її план погоджені з науковим керівником та керівником міжпредметної курсової роботи.
3. Добір та вивчення джерел інформаціїРозпочинаючи роботу, студентові слід ознайомитися з літературою, що стосується теми міжпредметної курсової роботи, ретельно вивчити, як висвітлюються ті чи інші питання у підручниках, навчальних посібниках, монографіях, словниках. Поради щодо підбору літератури можна одержати у наукового керівника, в лабораторії кафедри агропромислових формувань, у працівника бібліотеки або керівника курсу з науки, яка лежить в основі написання міжпредметної курсової роботи. Крім цього, доцільно користуватися предметними каталогами бібліотеки, бібліографічними довідниками. Разом з цим, студент повинен провести моніторинг наукових публікацій, інформаційних довідок, тематичних оглядів в електронних джерелах масової інформації за допомогою пошукових систем на сайтах Інтернет. При цьому особлива увага звертається на нормативну та законодавчу базу України, яка є основою функціонування (регулювання) відповідного ринку ресурсу (продукту), який досліджується в міжпредметній курсовій роботі. Обов’язковою умовою виконання міжпредметної курсової роботи є використання звітної та планової інформації конкретного підприємства. Для порівняння та обґрунтування планових показників обов’язково залучається інформація й інших підприємств району (області) та беруться дані по аналогічних підприємствах України, які працюють в аналогічній природо-кліматичній зоні та мають аналогічну спеціалізацію. Попереднє вивчення літературних джерел, а також з’ясування можливостей одержання інформації підприємства — об’єкта дослідження є підґрунтям для складання плану курсової роботи. Мінімальна кількість опрацьованих джерел під час написання курсової роботи – 30 найменувань.
4. Методичні поради щодо складання плану курсової роботиКожна тема вимагає свого конкретного плану, який залежить від об’єкта дослідження, наявності літературних джерел і фактичної інформації, знань та практичного досвіду автора. Тому самостійно складений план курсової роботи студент погоджує з науковим керівником, який після необхідного уточнення затверджує його. Традиційно, міжпредметна курсова робота має містити наступні розділи:
Оскільки тема міжпредметної курсової роботи обирається з одного з чотирьох блоків (8-ми вище згаданих наук), студент повинен враховувати особливості написання кожної теми, що має відобразитися і у плані роботи. Для цього нижче наводяться зразки планів міжпредметної курсової роботи, які враховують ці особливості.
5. Методичні поради щодо написання та оформлення міжпредметної курсової роботи5.1. Основні вимоги щодо змісту міжпредметної курсової роботиНаписання тексту курсової роботи здійснюється шляхом систематизації і оброблення зібраних матеріалів з кожного розділу плану. На цьому етапі узагальнюються теоретичні положення, виконуються необхідні розрахунки, обґрунтовуються висновки та пропозиції, розробляється ілюстративний матеріал. Курсова робота виконується на ПК. Одержаний чорновий варіант роботи (за розділами і цілу роботу) подається науковому керівникові з метою узгодження окремих розділів і розрахунків і після необхідних доповнень та уточнень здійснюється остаточне оформлення роботи. При цьому студент має обов’язково дотримуватися вимог щодо написання та оформлення міжпредметної курсової роботи, зокрема мають бути виконані наступні вимоги: 1. Титульний аркуш курсової роботи містить найменування вищого навчального закладу; прізвище, ім'я, по батькові студента; назву роботи; прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника; місто і рік (додаток 1). 2. Зміст подають на початку міжпредметної курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків і пропозицій, додатків, списку використаних джерел. 3. Вступ. Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Крім цього, у вступі необхідно подати загальну характеристику курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності: - актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання. - мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету; - об’єкт та предмет дослідження. Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага курсової роботи, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва. - методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. - практичне значення одержаних результатів. У курсовій роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення — відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання. 4. Основна частина. Основна частина міжпредметної курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. У розділах основної частини, зокрема в першому розділі, студент узагальнює: - огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень; - виклад загальної методики й основних методів досліджень; - експериментальну частину і методику досліджень; - відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження; - аналіз і узагальнення результатів досліджень. В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи науковців, він повинен описати основні теоретико-методологічні аспекти досліджуваного явища із зазначенням по тексту джерел, які стали основою написання даного розділу курсової роботи. В залежності від обраної теми, доцільно розглянути розвиток та основні тенденції певного ринку, деякі правові аспекти щодо регулювання окремих галузей АПК, детально розглянути окремі закони та підзаконні акти стосовно функціонування підприємств чи галузі в цілому. У другому розділі, як правило, аналізують основні параметри обраного напряму досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. В теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних — принципи дії тощо. Обов’язковою складовою другого розділу курсової роботи є використання монографічного методу, зокрема при написанні питання «Організаційно-економічна характеристика підприємства». В даному питанні студент в динаміці (щонайменше за 3 останні роки) аналізує такі групи показників як: показники розміру підприємства, структуру товарної продукції та виробничий напрям підприємства, показники інтенсивності виробництва та використання ресурсів, показники стану та руху основних фондів та ефективності використання оборотного капіталу, показники фінансового стану підприємства, натуральні та відносні показники ефективності діяльності. При можливості до даного питання додається опис організаційної структури управління підприємства, аналіз його виробничих та обслуговуючих підрозділів (для тих, хто обрав тему з блоку №2 – це обов’язкова вимога). За рахунок наведених вище показників студент повинен повністю описати економічний стан досліджуваного підприємства, що дасть можливість далі перейти до аналізу предмета дослідження, який повинен бути досліджений в подальших підрозділах другого розділу (2.2.-2.4). Предмет дослідження аналізується також в динаміці з використанням натуральних та відносних параметрів. Так, наприклад, якщо підрозділ 2.2. має назву «Аналіз економічної ефективності виробництва молока», студент в динаміці аналізує поголів’я молочного стада ВРХ, її продуктивність та валовий надій, деталізує структуру витрат на утримання молочного стада (в тому числі на одну голову та 1 ц виробленого молока), оцінює реалізаційні параметри продукції (коефіцієнт товарності, обсяги реалізації, повну собівартість, ціну реалізації, виручку від реалізації), вказує місце та роль галузі для підприємства та аналізує показники ефективності виробництва (прибуток, рентабельність виробництва та продажу). Додатково, для окремих тем, можуть бути використані інші показники (параметри діяльності), які повинні розкрити стан предмету дослідження. При цьому можуть використовуватися і інші методи дослідження, які вивчаються студентами на профілях дисциплінах, особливо тих, які формують тематику міжпредметної курсової роботи. Останнє питання другого розділу курсової роботи може містити елементи планування та проектування. Так, на базі аналізу динаміки змін зовнішнього середовища, в тому числі ринку ресурсу або продукції, студенти можуть запланувати (запроектувати) натуральні параметри розвитку діяльності підприємства враховуючи стан обраної галузі чи досліджуваного ресурсу (процесу). При цьому бажано розробити декілька варіантів розвитку підприємства: - реалістичний – який є найбільш ймовірним з врахуванням ринкових тенденцій та динаміки розвитку підприємства й обраної галузі (ресурсу); - оптимістичний – який передбачає, що підприємство за рахунок конкретних проаналізованих та описаних чинників зможе отримати кращі натуральні та вартісні параметри діяльності; - песимістичний – який передбачає розрахунок несприятливого сценарію розвитку діяльності (наприклад, збільшення витрат на виробництво при зниженні кількості отриманої продукції тощо). Якщо при написанні другого розділу курсової роботи студент обмежується лише аналітичною частиною, вище наведені сценарії обов’язково мають бути розроблені в першому питанні третього розділу. У третьому розділі з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень з висвітленням того, як вирішення поставленого завдання дозволяє підвищити ефективність діяльності підприємства. Студент повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами за попередній період діяльності підприємства. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Крім вище зазначеного, в третьому розділі курсової роботи студент обов’язково має вийти на планові (проектні) показники ефективності діяльності (розвитку) підприємства, навести пропозиції щодо удосконалення та використання резервів підвищення економічної, екологічної, організаційної, соціальної та технологічної ефективності функціонування підприємства або його підрозділів. При цьому в підрозділах даного розділу деталізуються розрахунки витрат на виробництво продукції (розвиток проекту), витрати на окремі елементи впровадження обраної стратегії чи заходу щодо розвитку (просування) продукту чи послуги. При цьому студент описує розрахунок часткових та загальних нормативів витрат (в натуральному та грошовому виразі), вказує динаміку їх змін та виходить на планову собівартість продукту, рішення чи послуги. Для таких розрахунків необхідно використовувати технологічні карти, поточні та оперативні плани підприємства, бюджети підприємства на плановий рік, програми розвитку підприємства чи галузі тощо. Обов’язковою складовою третього розділу є розрахунок планових показників ефективності, зокрема планового прибутку, рентабельності виробництва та продажу, інших параметрів, які розкривають поставлені завдання при написанні курсової роботи. Після вище зазначених розрахунків студент обов’язково має провести аналіз отриманих результатів, здійснити їх порівняння з фактичними показниками останнього року діяльності, проаналізувати, як можуть змінитися кінцеві показники діяльності за рахунок зміни проміжних елементів їх формування (проводиться CVP-аналіз, застосовується індексний метод). Після цього студент надає рекомендації щодо сильних та слабких сторін проекту, виокремлює основні бар’єри впровадження розроблених сценаріїв підприємства (реалістичного, оптимістичного, песимістичного). Слід відзначити, що якщо студент обрав тему міжпредметної курсової роботи з блоку № 4 науки «Проектний аналіз», структура другого та третього розділу може бути адаптована під структуру розділів стандартного бізнес-плану, як наведено у зразку плану даного блоку. За даною тематикою є обов’язковою побудова фінансової моделі проекту в електронному вигляді з допомогою електронних таблиць Excel або іншого програмного забезпечення. У кінцевому підсумку мають бути складені таблиці прогнозних грошових потоків проекту за видами діяльності (операційна, інвестиційна і при необхідності - фінансова). Кожне числове значення в таблиці має бути попередньо розраховане, обґрунтоване і пояснене. Крім цього, враховуючи специфіку окремих тем міжпредметної курсової роботи, складові та структура робота можуть відрізнятися від вище зазначених за умови їх погодження з науковим керівником та керівником курсу з міжпредметної курсової роботи. Проте, є ряд методичних підходів, методів дослідження та прийомів, окремих параметрів діяльності, які мають бути в курсовій роботі у другому та третьому розділах незалежно від їх тематики, зокрема: - обов’язкові: а) для всіх блоків курсових робіт, за винятком тем з науки «Проектний аналіз»: монографічний метод, індексний метод, кошторисний метод, нормативний метод, CVP – аналіз; б) для курсових робіт з науки «Проектний аналіз»: застосовуються наступні види аналізу: маркетинговий, техніко-технологічний, організаційний, інституційний, оцінка впливу на навколишнє середовище, соціальний вплив проекту, оцінка економічної ефективності. Оцінку економічної ефективності проекту здійснювати за показниками (не менше, ніж): період (строк) окупності, дисконтований період окупності, чиста поточна вартість (NPV), внутрішня норма окупності (IRR); - рекомендовані (для всіх тем курсових робіт): а) аналітичні: аналіз оболонки даних (АОД), кореляційно-регресивний аналіз, метод аналітичних групувань, графічний метод, метод оцінки чутливості, побудова графіків Ганта та графів «Торнадо» та інші; б) математично-конструктивні: методи економіко-математичної оптимізації, прогнозування, симулятивної імітації, критерії прийняття рішень в умовах невизначеності, методи кількісної оцінки ризиків тощо. 5. Висновки і пропозиції. Викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в курсовій роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. 6. Додатки. До додатків за необхідності доцільно включати допоміжний матеріал, зокрема проміжні математичні доведення, формули та розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, розрахунки економічного ефекту, інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на персональних комп’ютерах, розроблених у курсовій роботі, допоміжні ілюстрації. 7. Список використаних джерел. Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів та заголовків, у хронологічному порядку. 8. Орієнтовний обсяг курсової роботи – 42–64 сторінок комп’ютерного набору. Приблизний обсяг структурних складових тексту міжпредметної курсової роботи (кількість сторінок): вступ – 1,5–2; основа частина: перший розділ – 10–12; другий розділ – 12–15; третій розділ – 15–20; висновки – 3–5. 5.2. Вимоги до оформлення міжпредметної курсової роботиМіжпредметна курсова робота має бути написана українською мовою на ПК та правильно оформлена відповідно до таких вимог: - текст роботи слід розмістити на аркушах паперу, з полями: ліве - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє - не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка друкарської машини чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою; - роботу комплектують у такій послідовності: титульна сторінка, зміст, вступ, основна частина, висновки і пропозиції, додатки, список використаних джерел. Зразок титульної сторінки наведено у додатку 1; - заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту, В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Розділи позначають арабськими цифрами (1, 2, 3 і т. д.), підрозділи — номером розділу та підрозділу через крапку (1.1, 1.2 або 2.1, 2.2 і т. д.). Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи потрібно починати з нової сторінки; - нумерація сторінок має бути наскрізною, номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульній сторінці (перша сторінка роботи) номер сторінки не ставиться; - ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 3.1 — перший рисунок третього розділу. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією; - таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначеннями номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл.1.2»; - формули нумеруються арабськими цифрами, і їхній порядковий номер наводять у круглих дужках праворуч від формули. Він має складатися з номера розділу та порядкового номера формули в даному розділі через крапку. Наприклад, (2.1) означає: перша формула в другому розділі. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки; - при написанні курсової роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...» або [7, с. 12]; - список використаних джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких міждержавних і державних стандартів: ГОСТ 7.1 -84 «СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила», ГОСТ 7.11-78 «СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описаний». Приклади оформлення використаних джерел: - однотомне видавництво з одним автором: 1. Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві: Підручник. – 2-ге вид., перероб. Та доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 495 с. - однотомне видавництво з двома авторами: 2. Березівський П.С. Організація прогнозування та планування агропромислового комплексу/ Березівський П.С., Михайлюк П.І. . – Львів: «Магнолія плюс», 2006. – 443 с. - однотомне видавництво з трьома авторами: 3. Акофф, Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Р. Л. Акофф, Д. Магидсон, Г. Д. Эддисон; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. — Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007. — XLIII, 265 с.: ил. — Предм. указ.: с. 263—265. - однотомне видавництво (чотири і більше авторів): 4. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [ Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]; Укр. НДІ продуктивності АПК М-ва аграр. політики України. — К.: НДІ «Украгропромпродуктивність», 2006. — 106 с. - без автора: 5. Трудове законодавство України [Текст] / [упоряд. О. М. Роїна]. – К. : Скіф : КНТ, 2008. – 425 с. - багатотомні видання: 6. Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична статистика. Ч.1 / В. Г. Бондаренко, І. Ю. Канівська, С. М. Парамонова. — К. : НТУУ "КПІ", 2006. — 125 с. - матеріали конференцій, з’їздів: 7. Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу : матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників ["Молодь України і аграрна реформа"], (Харків, 11—13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Х. : Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. — 167 с. - законодавчі матеріали: 8. Кодекс законів про працю України [Текст] : за станом на 22 квіт.2008 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2008 р. – 75 с. – (Бібліотека офіційних видань). - статті із журналів: 9. Аміачна селітра. Технологічний процес мікро капсулювання [Текст] / Б. М. Савченко, В. В. Пахаренко, С. С. Григоренко [та ін.] // Хім. пром-сть України. – 2006. - № 6. – С. 19-20. - Бібліогр.: с. 20. - статті із газет: 10. Про законодавче регулювання лізингу персоналу [Текст] : [в Україні, США та ін.] // Праця і зарплата. – 2008. – Травень (№19). – С. 4. - стандарти: 11. Якість води. Словник термінів : ДСТУ ISO 6107-1:2004 — ДСТУ ISO 6107-9:2004. — [Чинний від 2005-04-01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2006. — 181 с. — (Національні стандарти України). - дисертації: 12. Тунік, І. Г. Розробка та обгрунтування параметрів доочисних транспортерів бурякозбиральних машин [Текст]: дисертація … канд. техн. наук: (05.05.11) / І. Г. Тунік; М-во освіти і науки України, ЛДТУ. — Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2000. — 163 с. - електронні ресурси: Степанов Д. Value-Based Management и показатели стоимости // [Електронний ресурс]. - Режим доступа – www.hr-portal.ru/article/value-based-management-i-pokazateli-stoimosti - додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті і оформляють таким чином: у правому верхньому кутку аркуша з великої літери пишуть слово «Додаток» та зазначають його порядковий номер. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А. При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ». Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 -другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2-другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1)- перша формула додатка А.
6. Підготовка до захисту та оцінювання виконаної роботиКурсова робота має бути зброшурована і подана на кафедру в установлений термін. Не приймаються на рецензування і повертаються для усунення недоліків також роботи з порушенням зазначених вище вимог (занижений обсяг, відсутність необхідних додатків, неправильне оформлення тощо). Курсова робота попередньо розглядається науковим керівником, який у своєму відгуку приймає рішення щодо якості поданого матеріалу та виставляє попередню оцінку (від 0 до 60 балів). До типових критеріїв оцінювання міжпредметної курсової роботи належать: — рівень теоретичного аналізу проблеми, що розглядається в роботі; — обґрунтування методологічних засад роботи, науковий апарат та методи аналізу; — аналіз стану процесів, що є предметом розгляду курсової роботи на підприємстві; — рівень проведених розрахунків, розробки планів і програм, виконаних в роботі; — інформаційна база та ефективність її використання в роботі, інформаційні технології, що були застосовані в формуванні та обробці бази даних; — глибина розробки рекомендацій та їх інноваційність. При цьому кількість балів, які виставляє науковий керівник, передбачає оцінювання таких складових: 1) оформлення роботи – максимум 5 балів; 2) повнота розкриття теми роботи та своєчасність подання матеріалу науковому керівнику на перевірку – максимум 10 балів; 3) опрацювання літературних джерел – максимум 5 балів; 4) економічна діагностика об’єкта дослідження, адекватність та повнота авторських висновків – максимум 15 балів; 5) конструктивні розробки та практичні рекомендації вирішення проблеми – максимум 25 балів. Максимальні бали виставляються за умови, якщо міжпредметна курсова робота виконана самостійно, відповідно до вимог, своєчасно подана на кафедру та забезпечує повне розкриття теми.Критерії оцінювання якості міжпредметної курсової роботи за окремими складовими:1. Оформлення роботи: 5 балів – за умови належного оформлення курсової роботи у відповідності до вимого щодо такого рівня робіт пунктом 5.2. даних методичних рекомендацій; 4-3 бали – в роботі є незначні огріхи у оформленні роботи, робота оформлена неохайно; 2-0 балів – за умови істотних недоліків у оформленні курсової роботи, порушена більшість вимог щодо оформлення, робота є не читабельною. 2. Повнота розкриття теми роботи та своєчасність подання матеріалу науковому керівнику на перевірку: 10-8 балів – тема розкрита повністю та витримана логіка побудови дослідження; протягом написання роботи студент своєчасно подавав окремі розділи та всю роботу науковому керівнику згідно графіку, який доводиться до студента на початку навчального року; 7-4 балів – тема курсової роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру; в роботі зустрічається порушення логіки у побудові дослідження, відсутній взаємозв’язок між підрозділами роботи; були порушені строки представлення окремих розділів та всієї курсової роботи науковому керівнику, що частково вплинуло на якість виконаної роботи; 3-0 балів – тема курсової роботи в основному не розкрита або сформульована не чітко, мають місце недоліки змістовного характеру, назви окремих розділів не відповідають змісту, план дослідження незбалансований; порушена логіка представленого матеріалу, змістовне наповнення окремих розділів не пов’язано між собою; відбувалося несистематичне і несвоєчасне представлення роботи або окремих її частин науковому керівнику; важко визначити ступінь самостійності виконання студентом представленої курсової роботи. 3. Опрацювання літературних джерел: 5 балів – теоретико-методологічна частина містить значний і різноманітний масив опрацьованих інформаційних джерел, проведений критичний огляд наукової літератури, література оформлена згідно вимог; 4-3 бали – в роботі наведено значний масив інформаційних джерел, проте відсутній аналіз наукових публікацій за останні 3 роки, література застаріла і наведена в ній методика вирішення задач втратила актуальність; 2-0 балів – аналіз літературних джерел здійснено поверхово, відсутні узагальнення, наукова полеміка, а також власні висновки, є незначна кількість посилань на першоджерела. 4. Економічна діагностика об’єкта дослідження, адекватність та повнота авторських висновків: 15-13 балів – в аналітичній частині автором використані сучасні аналітичні і методологічні інструментарії, представлені власні висновки, які базуються на якісно опрацьованій статистичній інформаційній базі; узагальнення і висновки дозволяють чітко визначити авторську позицію; 12-8 балів – економічна діагностика підприємства проведена без застосування сучасного аналітичного інструментарію, на обмеженій інформаційній базі, відсутні чітко аргументовані авторські висновки; 7-4 балів – в аналітичному розділі поверхово і переважно описово подана економічна діагностика підприємства, відсутні розрахунки, що дозволяють аргументувати зроблені авторські висновки; 3-0 балів – в аналітичній частині представлений застарілий статистичний матеріал, аналіз діяльності підприємства представлений без відповідних розрахунків, відсутні аналіз динаміки і тенденції функціонування галузі і підприємства, відсутні узагальнення, авторські висновки. 5. Конструктивні розробки та практичні рекомендації вирішення проблеми: 25-21 балів – представлені рекомендації автора характеризуються практичною цінністю, містять деталізовані розрахунки показників економічної ефективності проектних заходів, запропоновані управлінські аспекти вирішення зазначених проблем на підприємстві; застосовано всі обов’язкові методи дослідження; 20-10 балів – рекомендації автора характеризуються практичною цінністю, проте відсутні деталізовані розрахунки показників економічної ефективності проектних заходів, зустрічаються незначні помилки в розрахунках, частково відсутні висновки або частина висновків побудована не коректно; застосовано більшість (але не всі) обов’язкових методів дослідження; 10-4 балів – розроблювальна частина має описово-декларативний характер, пропозиції обґрунтовано непереконливо, ряд розрахунків є некоректними і викликають сумнів, частково використано обов’язкові методи дослідження; 3-0 балів – порушена чи відсутня логіка запропонованих заходів з проведеним аналізом діяльності підприємства. Обґрунтування економічної ефективності запропонованих рекомендацій і пропозиції відсутнє. Зразок відгуку наукового керівника наведено в додатку 3. Після отримання відгуку від наукового керівника студент готує презентацію щодо захисту курсової роботи. Презентація і захист міжпредметної курсової роботи перед комісією оцінюється максимум у 40 балів. При цьому 10 балами – оцінюється виступ і презентація матеріалу, а 30 балами – відповіді на запитання. Максимальна кількість (10 балів) за виступ і презентацію матеріалу ставиться за умови, якщо доповідь логічна, повна, стисла, проілюстрована бездоганно оформленими наочними матеріалами. 5-4 балів ставиться за умови, якщо доповідь прочитано не чітко, із зупинками, без врахування зацікавленості аудиторії; наочний матеріал оформлений з огріхами. 3-0 балів ставиться за умови, якщо доповідь не відображає зміст виконаної роботи, прочитана виключно за текстом, без зміни інтонацій, наочний матеріал відсутній або представлений у незадовільному стані. Ілюстративний матеріал може бути представлений як на паперовому носії так і у вигляді презентації через засоби мультимедіа. Зразок титульної сторінки ілюстративного матеріалу наведено в додатку 2. Орієнтовний час доповіді – 7–10 хв. За цей час студент: - коротко та змістовно розкриває суть та зміст дослідження, описує теоретико-методологічні засади проблематики та бібліографічний опис останній публікацій за тематикою (до 2хв); - коротко та змістовно розкриває аналітичну частину курсової роботи: наводить економічну характеристику підприємства, стан та проблему функціонування обраного ринку, продукту чи ресурсу, зазначає основні тенденції предмету дослідження (2-3 хв); - деталізує конструктивні розробки, наводить пропозиції щодо впровадження запропонованих розробок, описує кінцеві результати розрахунків за різними сценаріями, дає ґрунтовні висновки (3-5 хв). Відповіді на запитання оцінюються за такими критеріями: - відповіді правильні, стислі, аргументовані – 30-26 балів; - відповіді в основному правильні, студент добре знає предмет міжпредметної курсової роботи – 25-18 балів; - студент не володіє окремими питаннями теми, не всі відповіді на запитання членів комісії правильні або повні – 17-8 балів. - більшість відповідей на питання неточні або неправильні, студент не володіє предметом дослідження – 8-0 балів. Курсова робота оцінюється комісією за результатами захисту. Якщо презентація та захист роботи студента оцінені менше, ніж на 20 балів, він отримує незадовільну оцінку. Міжпредметна курсова робота не допускається до захисту якщо: - вона подана науковому керівникові на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з грубим порушенням строків, установлених регламентом; - тема курсової роботи була змінена без відома наукового керівника та керівника міжпредметної курсової роботи; - доведено факт несамостійного виконання роботи, плагіату, коли студент не володіє поданим матеріалом, не орієнтується у предметі дослідження, що свідчить про несамостійний характер її виконання; - структура роботи не відповідає вимогам та плану роботи. Проте, міжпредметна курсова робота допускатися до захисту і при негативній оцінці наукового керівника. Міжпредметна курсова робота та її захист оцінюється за 100-бальною системою оцінки з переведенням в 4-х бальну та шкалу за системою ECТS. Отримані бали за 100-бальною шкалою переводяться також у 4-х-бальну та шкалу ЕCTS у такому порядку:
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |