Методичні рекомендації до написання курсових, дипломних, магістерських робіт з методики викладання української літератури студентами денної та заочної форм навчання

Вступ

Професійна підготовка вчителів-словесників передбачає засвоєння теоретичних знань та набуття практичних умінь і навичок студентами філологічного факультету з основної фахової дисципліни – "Шкільний курс української літератури та методики її викладання". Навчальними планами філологічного факультету на IV , II курсах денної та III, V курсах заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» передбачено написання студентами курсових робіт з методик (української мови, української або зарубіжної літератури – з однієї дисципліни за вибором).

Курсова робота з курсу методики викладання літератури – це форма самостійної дослідницької діяльності студента, яка виконується на завершальному етапі вивчення курсу методики викладання літератури в школі, коли студенти оволоділи навчальним курсом і пройшли навчальну педагогічну практику в школі. Опанувавши основні навички педагогічної роботи в школі, студенти-бакалаври в процесі виконання курсової роботи поглиблюють свої знання з певного методичного питання або проблеми. А це, у свою чергу, допомагає добре підготуватися до складання державного екзамену з історії української літератури та методики викладання її в школі.

Виконуючи курсову роботу, студент повинен продемонструвати вміння й навички:

- визначати актуальність обраної теми дослідження, відповідність її сучасному стану методичної науки, перспективу розробки та подальшого опрацювання її;

- користуватися літературознавчими, психолого-педагогічними, методичними джерелами;

- аналізувати чинні програми, підручники та хрестоматії з української літератури в контексті обраної теми;

- проводити експериментально-дослідні форми роботи;

- узагальнювати, систематизовувати, описувати результати дослідження.

1. Загальні положення про курсову (дипломну, магістерську) роботу

1. Теми курсових робіт затверджуються на засіданні кафедри української літератури.

2. Курсова робота виконується протягом семестру під керівництвом викладача - наукового керівника курсової роботи, який допомагає студенту визначити актуальність теми дослідження, його мету, завдання, затверджує план та рекомендує певну літературу.

3. Студент виконує курсову роботу за погодженим планом із науковим керівником на білих аркушах паперу (бажано надруковану на машинці або в комп’ютерній верстці) в обсязі не більше 40-50 сторінок.

4. Термін здачі та захисту курсової роботи студентами визначається на засіданні кафедри української літератури.

2. Зміст і структура курсової роботи з методики викладання української літератури

1. Титульна сторінка;

2. План;

3. Вступ;

4. Два-три розділи;

5. Висновки;

6. Список використаної літератури;

7. Додатки.

Вибір теми для курсового дослідження.

Тематику курсових робіт розробляє викладач кафедри української літератури і пропонує на вибір студентам, які пишуть курсову роботу з методики викладання української літератури в школі.

Студент може обрати тему самостійно, відповідно до своїх нахилів чи уподобань, інтересів. Самостійно обрати тему для дослідження можна на основі:

- аналітичних оглядів досягнень науки, зроблених провідними спеціалістами, в яких, як правило, називаються невирішені проблеми;

- вибір теми близької до проблематики, яка досліджувалася раніше;

- однієї із гіпотез, висунутих, але ще не перевіреної дослідниками;

- аналізу спеціальної літератури;

- консультацій із викладачами з метою виявлення мало досліджених проблем чи питань, які актуальні для даного етапу.

У назві теми відображається об’єкт, предмет і проблема дослідження.

Після визначення теми та погодження її із науковим керівником складається календарний план, в якому визначаються терміни консультацій та виконання етапів курсової роботи.

Зразок оформлення титульної сторінки: 

Міністерство освіти й науки України

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

 Кафедра гуманітарної освіти й технологій навчаання

Формування в учнів старших класів умінь аналізувати пейзаж у прозових творах

Курсова робота з методики

викладання української літератури

студентки(а) …курсу,…групи

….форми навчання

….(П. І. П.)

Науковий керівник - …(П. І. П.)

 Глухів

План повинен містити перелік основних структурних елементів (розділів, підрозділів, параграфів), що розкривають зміст дослідження. Їх назви повинні відповідати заголовкам розділів у самій роботі. Важливі ознаки плану – чіткість, лаконічність, послідовність, логічність.

У плані повинні бути два-три розділи та певна кількість підрозділів до кожного із них. Розділи та підрозділи мають найменування, що розкривають зміст дослідження.

У плані також указуються номери сторінок, на яких початок усіх розділів та підрозділів.

Зразок плану курсової роботи з методики викладання української літератури

Вступ

Розділ І. Теоретичні засади формування в учнів старших класів умінь аналізувати пейзаж у прозових творах.

1.1. Літературознавчий аспект поняття “пейзаж” у прозовому творі

1.2. Психолого-педагогічні засади дослідження

1.3. Стан дослідження проблеми формування умінь аналізувати пейзаж у методиці викладання літератури

1.4. Аналіз шкільних програм і підручників з української літератури

Розділ ІІ. Експериментальна методика формування умінь аналізувати літературні пейзажі у шкільній практиці

2.1. Методичні рекомендації щодо окресленої проблеми

2.2. Методична модель формування в учнів старших класів умінь аналізувати пейзаж у прозових творах

Висновки

Список використаних джерел

Додатки 

Характеристика розділів

Вступ. Структурні компоненти вступуможуть бути такими:

- актуальність дослідження;

- об’єкт дослідження;

- предмет дослідження;

- мета дослідження;

- гіпотеза дослідження;

- завдання дослідження;

- методи дослідження;

- експериментальна база дослідження;

- наукова новизна та практичне значення роботи;

- структура дослідження.

Обсяг вступу 3-4 сторінки. Виклад матеріалу повинен бути максимально стислим, лаконічним.

Курсова робота потребує створення проблеми. Проблема дослідження формулюється після попереднього аналізу наукової літератури й практики шкільного вивчення. В основі проблеми може бути протиріччя між усталеною роботою школи та результатами, які не задовольняють сучасні потреби розвитку, виховання та навчання школяра; неефективні методи, методичні прийоми учіння; організація навчально-виховного процесу; недостатня розробленість того чи іншого методичного питання; незгода студента з певними поглядами вчених на конкретну проблему тощо.

Актуальність визначається ступенем дослідження обраної теми, існування різних концепцій відносно окресленої проблеми, відсутність сучасних підходів до практичного вирішення питань тощо.

Обов’язковим елементом вступу є визначення об’єкта та предмета дослідження.

Об’єкт – це процес, факт чи явище, обране для дослідження.

Предмет – це позиція дослідника, в контексті якої він розглядає об’єкт дослідження. Предмет знаходиться в межах об’єкта.

Мета, завдання і гіпотеза дослідження витікають із проблеми.

Мета визначається тим, який результат сподівається отримати дослідник.

Завдання – що необхідно зробити, аби досягнути поставлену мету.

Гіпотеза – припущення, прогнозований результат, судження про причинно-наслідкові зв’зки досліджуваних явищ.

У вступі вказуються методи дослідження:

1. Теоретичні методи: теоретичний аналіз (визначення і розгляд окремих позицій, поглядів, положень, особливостей досліджуваних явищ), індуктивні та дедуктивні методи узагальнення, систематизації отриманих результатів тощо.

2. Емпіричні методи: спостереження, опитування( бесіди, анкетування, інтерв’ю), вивчення шкільної документації, метод діагностичних контрольних робіт, узагальнення педагогічного досвіду, експеримент.

3. Матиматична статистика.

У вступі студент вказує наукову новизну (якщо така представлена) та практичнее значення роботи.

Зразок Вступу до курсової роботи.

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблема формування в учнів старших класів умінь аналізувати пейзаж у прозових творах викликана оновленням національної системи освіти України. Сучасні педагогічні технології літературні твори розглядають як зразки мистецтва слова. Це означає, що учні повинні вміти сприймати їх із позицій мистецтва, тобто оцінювати елементи художньої одиниці в їх єдності та взаємозв’язку, розуміти мову мистецтва, закони творення його. Державні стандарти базової літературної освіти також спрямовані на формування в учнів уміння сприймати літературу не на емпіричному, а на наукову, літературознавчому рівні. Отже, висновки читача-дослідника повинні відзначатися доказовою силою, а вживані поняття та терміни ясністю та доречністю. Відомо, що значна частина учнів підходить до вивчення образів природи у старших класах упереджено або взагалі сприймає їх як зайвий елемент у тексті твору. У “Концепції літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі” наголошується, що вивчення літератури в школі має забезпечити “виховання відповідного ставлення до засвоєння літературних знань як до необхідного складника загальної культури кожної людини [123, с. 4]”.

Нині ж намітилася невідповідність між шкільною практикою вивчення пейзажу, де він представлений як опис природи, позасюжетний елемент твору, і літературознавчими дослідженнями, які пейзаж у літературі відносять до образної системи, який є одним із змістових та композиційних компонентів, виконує зображувально-виражальні, емоційно-естетичні функції, є важливим засобом розкриття ідейно-художнього змісту твору. Тип, характер, структура, засоби творення самих пейзажів залежать від ідейно-художнього авторського задуму та естетичних принципів художньої системи. Отже, постала необхідність визначити необхідний для роботи на уроках літератури мінімум теоретико-літературних понять, а також розробити методику їх засвоєння. Адже адекватне сприймання пейзажу у прозовому творі забезпечує глибоке розуміння учнями художньої цінності самого твору, а також осмислення авторської позиції, що є актуальним у нових умовах.

Проблема формування свідомого ставлення школярів до літературного пейзажу а також формування аналітичних умінь є і залишається актуальною. Для теоретичного осмислення досліджуваної проблеми важливе значення мають праці літературознавців (О.Білецький, І.Франко, Б.Галанов, В.Нікольський, П.Суздалєв, С.Соколов, М.Бахтін, Г.В’язовський, М.Тараненко, В.Синенко, Ю.Кузнецов та ін.), які зробили внесок у теоретичне обґрунтування поняття "пейзаж у літературі".

Особливості сприймання пейзажів у прозових творах дітьми різних вікових категорій висвітлено у працях О.Никифорової, І.Синиці, М.Сидельковського, Т.Зверс та ін. Художнє відображення природи у літературі як засіб естетичного, морально-етичного та патріотичного виховання особистості школярів розглядали педагоги К.Ушинський, В.Водовозов, В.Стоюнін, В.Острогорський, А.Макаренко, С.Русова, В.Сухомлинський, Г.Ващенко та ін..

До окресленої проблеми в різні часи зверталися методисти: Т. Бугайко, О. Бандура, Т. Браже, Т. Курдюмова, Н. Волошина, Є. Пасічник, Н. Сафонова та ін. Розглянуті можливості літературного пейзажу як засобу патріотичного та естетичного виховання школярів (Н.Артеменко, В.Баленок, Н.Барон, М.Бархота, В.Маранцман, Т.Браже, Є.Кабанова, Т.Курдюмова, С.Жупанин, А.Самарцев, Т.Зверс, Н.Іллінська, Н.Волошина та ін.); методика роботи над ключовим епізодом твору, куди відносили й пейзаж (М.Голубков, З.Рез, М.Рибникова, Н.Кудряшов, В.Сорокін, М.Шнеєрсон, Н.Сосніна, К.Фролова, В.Марко, Г.Клочек, В.Панченко); формування теоретико-літературних понять у школі (О.Бандура, Н.Прокоф’єв, Г.Бєлєнький, М.Снєжнєвська, О.Телехова); написання творчих робіт у процесі вивчення літературного пейзажу (Р.Монзіна, Н.Іллінська О.Сафонова, Н.Бершадська, В.Халимова та ін.); формування почуття прекрасного на уроках вивчення пейзажних творів (Є.Шаповалова, П.Яковенко, Л.Крилова, Л.Коваль та ін.). Певне місце посідають дослідження, мета яких – реалізація під час аналізу картин природи комплексу завдань, спрямованих на удосконалення естетичної та літературної освіти учнів, розвитку відтворюючої та творчої уяви, асоціативного та образного мислення (Л.Гришина, Н.Мещерякова, І.Синиця та ін.). Методичні рекомендації щодо формування умінь аналізувати пейзаж учнями 5-8 класів розробили Т.Бугайко, Ф.Бугайко, Н.Сафонова, Є.Пасічник, Н.Волошина та ін. У працях останніх років (Н.Волошина, Г.Токмань, В.Шуляр, А.Ситченко) утверджується думка, що формування стійких реакцій на літературний твір та його композиційні елементи можливе за умови здобутих знань з теорії літератури для характеристики образної системи у контексті цілого. Проте на сучасному етапі розвитку національної української школи в методичному і науковому арсеналі вчителя відсутні праці про своєрідність образу природи у контексті художніх систем, недостатньо з’ясовано проблему формування у старшокласників умінь аналізувати літературний пейзаж.

Критичний аналіз науково-методичної літератури дає підстави зробити висновок про відсутність узагальнених у систематизованих відомостей про пейзаж як теоретико-літературне поняття, невизначеними є психолого-педагогічні умови формування вмінь у старшокласників аналізувати художній образ природи у прозових творах, не розроблена методику формування в учнів умінь аналізувати епічний пейзаж на завершальному етапі шкільної освіти. Актуальність та недостатня теоретична й методична розробленість проблеми зумовили вибір теми дослідження “Формування в учнів старших класів умінь аналізувати пейзаж у прозових творах ”.

Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес на уроках української літератури в старших класах.

Предмет дослідження – методика формування в учнів сташих класів умінь аналізувати пейзаж у прозових творах.

Мета дослідження полягає у визначенні та науковому обґрунтуванні комплексного підходу до аналізу пейзажів у прозових творах різних художніх систем і експериментально перевіреної методики формування в учнів старших класів умінь аналізувати пейзажі у прозових творах українських письменників.

Зміст і спрямованість дослідження визначили його гіпотезу: ефективність процесу формування умінь в учні встарших класах аналізувати пейзаж у прозових творах значно підвищиться за умови, якщо:

- під час аналізу буде впроваджуватися методична система, яка передбачає практичне застосування старшокласниками знань про пейзаж як теоретико-літературне поняття і специфічні особливості його у творах різних художніх систем;

- читацьке сприймання старшокласниками пейзажів поєднувати із цілеспрямованим формуванням аналітичних умінь;

- старші школярі набудуть умінь поетапно виконувати завдання визначеного типу, що сприятиме формуванню свідомого ставлення учнів до пейзажу, розвитку їхніх творчих здібностей, самостійності, наукового критичного мислення;

- реалізація методики роботи над літературним пейзажем у прозових творах матиме системний характер.

- для поглибленої роботи над пейзажем обиратимуться твори із новими для учнів жанром, композицією, образною системою, стилістикою, мовою, художнім мисленням.

Мета й гіпотеза дослідження обумовили розв’язання таких завдань:

- проаналізувати психолого-педагогічні, літературознавчі, навчально-методичні джерела з досліджуваної проблеми;

- визначити стан проблеми у шкільній практиці, виявити ступінь сформованості у старшокласників умінь аналізувати літературний пейзаж у контексті художньої системи твору;

- визначити ефективні педагогічні умови формування вмінь аналізувати пейзаж у прозовому творі;

- розробити й обґрунтувати методику формування умінь аналізувати художній образ природи;

- перевірити ефективність пропонованої методики на практиці.

Методологічну основу дослідження складають естетичні, психологічні, педагогічні, літературознавчі концепції вітчизняних та зарубіжних учених про естетичну сутність мистецтва слова, роль образу природи в духовному розвитку особистості, формування естетичного сприймання учнями старших класів художнього образу природи у прозових творах; наукові положення, основні напрямки й методи роботи над пейзажем у прозових творах у контексті різних художніх систем.

Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи наукового пошуку:

Теоретичні: аналіз літературознавчих, психолого-педагогічних, методичних, праць для вивчення стану теоретичної розробки проблеми, порівняльний аналіз навчальних програм, шкільних підручників, хрестоматій, узагальнення педагогічного досвіду для визначення теоретико-методичних засад дослідження; метод теоретичного моделювання застосовано для визначенння предмета, об’єкта, гіпотези дослідження.

Емпіричні: діагностичні методи (анкетування, бесіди з учителями й учнями), обсерваторні методи ( педагогічні спостереження, самоспостереження й аналіз уроків літератури, аналіз творчих робіт, усних і письмових відповідей реципієнтів для дослідження рівня сформованості умінь аналізувати пейзаж у прозових творах); експериментальні методи (педагогічний (констатувальний і формувальний) експеримент для з’ясування ефективності розробленої моделі та її впровадження.

Математичної статистики: для статистичної обробки експериментальних даних.

Експериментальною базою дослідження стали 7 середніх навчальних закладів: Лебединська спеціалізована школа I-III ступенів № 7, ЗОШ I-III ступенів № 7 м. Конотоп, Вовнянська ЗОШ I-III ступенів Шосткинського р-ну, , ЗОШ I-III ступенів № 2, № 6 м. Глухова Сумської області На різних етапах експерименту було охоплено 80 учнів 9-11 класів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає:

- у роботі вперше створено та експериментально перевірено методику формування вмінь аналізувати пейзаж у прозовому творі;

- узагальнено і систематизовано на основі розрізнених джерел відомості про пейзаж як теоретико-літературне поняття:

- визначено показники і рівні сформованості знань та умінь учнів аналізувати пейзаж у прозових творах;

- обґрунтовано комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування у старшокласників умінь аналізувати образ природи у прозових творах різних художніх систем;

- удосконалено методику роботи над образністю художнього слова;

- подальшого розвитку набула система організації читацької діяльності учнів старшої школи.

Практичне значення результатів дослідження полягає в підвищенні ефективності навчально-виховного процесу в школі, літературної освіти старшокласників, а також у впровадженні в практику роботи вчителя-словесника науково обґрунтованої й експериментально перевіреної системи роботи з питань формування в учнів старших класів умінь аналізувати пейзаж у прозових творах, використання її для вдосконалення шкільних програм і підручників.

Апробація й упровадження результатів дослідження здійснювалися на базі низки шкіл м. Глухова, Глухівського, Шосткінського районів. Наукові результати курсової роботи повідомлялися й обговорювалися на заняттях з «Шкільного курсу української літератури»; звітній науково-практичній студентській конференції Глухівського державного педагогічного університету.

Структура курсової роботи зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Основний зміст курсової роботи представлений, як правило, у двох розділах: теоретичне обгрунтування проблеми дослідження й опис експериментально-дослідної роботи. Зміст основної частини повинен точно відповідати темі дослідження і вповні розкривати її, показати уміння автора дослідження чітко, лаконічно, грамотно, аргументовано викладати матеріал.

У теоретичній частині розкривається історія та теорія питання, дається критичний аналіз літератури, визначається понятійний апарат. Аналізуючи літературу слід звертати увагу на недослідженість того чи іншого аспекта, на глибину та якість уже вивчених питань, відповідність тверджень сучасним вимогам методичної науки тощо. Як відомо, методика опирається на психологічні особливості сприймання художньої літератури учнями різних вікових категорій. У окремому параграфі необхідно чітко визначити, на які вікові новоутворення дослідник спиратиметься, розробляючи власні підходи до вирішення окреслоного питання. Аналіз чинних програм та підручників з української літератури направлений на визначення ефективності змісту та методики навчання.

У ПІДРОЗДІЛІ 1.1 розкриваються літературознавчі засади дослідження, даються визначення окреслених понять, простежується ґенеза розвитку, коментар у різних словниках та довідниковій літературі.

У ПІДРОЗДІЛІ 1.2 висвітлюються психолого-педагогічні засоби вивчення теми, особливості сприймання її дітьми певного віку, вказуються психологічні чинники.

У ПІДРОЗДІЛІ 1.3. висвітлюються методичні розробки науковців, узагальнюється передовий педагогічний досвід з методики вивчення досліджуваної проблеми.

У ПІДРОЗДІЛІ 1.4 окреслюється місце проблеми в чинних програмах, у тім числі для гімназій, ліцеїв, колегіумів; студент аналізує матеріали підручників, хрестоматій.

У висновках до першого розділу визначаютьсятеоретичні положення, на які автор роботи буде опиратися під час подальшого дослідження.

Для теоретичного обгрунтування теми необхідно використати не менше 25 джерел.

У практичній частині обгрунтовується власна методика роботи за визначеною темою дослідження, описується експеримент.

У РОЗДІЛІ II подається методична модель формування в учнів старших класів .умінь аналізувати пейзаж у прозових творах.

У ПІДРОЗДІЛІ 2.1 доцільно подати методичні рекомендації до проведення уроку або позакласного заходу.

У ПІДРОЗДІЛІ 2.2 доцільно описати експеримент.

Педагогічний експеримент охоплює три етапи: констатувальний, формувальний та підсумковий.

На констатувальному етапі експериментального дослідження проводиться контрольний зріз, який дозволяє з’ясувати рівень навчальних досягнень школярів у контексті окресленої проблеми.

На формувальному етапі апробовується розроблена методика, тобто подаються розгорнуті конспекти уроків, дидактичні матеріали, позакласні заходи тощо.Одночасно визначаються критерії оцінювання результатів проведенного навчання, завдання для перевірки ефективності запроваджуваної методичної моделі.

Центральний етап дослідження – проведення уроків, на яких апробовується методика роботи, запропонована студентом-дослідником. Проведення уроків вимагає не тільки реалізації методичної системи, а й спостереження за учнями. Необхідно на всіх етапах дослідження фіксувати результати.

Аналіз отриманих результатів повинен підтвердити чи заперечити висунуту гіпотезу.

Результати експериментально-дослідної роботи можна представити в таблицях, графіках, діаграмах тощо, які доцільно включити в основну частину роботи чи в додатки.

У висновках до другого розділу необхідно представити результати експерименту.

У Висновках даються загальні висновки, до яких прийшов автор, вказується їх пратична значимість, називаються шляхи запровадження результатів дослідження в навчально-виховний процесс, окреслюються перспективи подальшого дослідження окреслоної проблеми. При цьому підтверджується актуальність порушеної проблеми.

Висновки повинні відповідати на запитання: навіщо проводилося дане дослідження? Що зроблено? До яких висновків прийшов автор?

Обсяг кожного розділу – 10-15 сторінок.

Обсяг висновків – 3-4 сторінки.

Список використаної літератури повинен містити перелік тих джерел, що були використані студентом для написання курсової роботи. Літературу варто оформляти в алфавітному порядку. Мінімальна кількість першоджерел у списку використаної літератури – 25 - 30. У списку джерел доцільно зазначити використані під час написання курсової роботи з методики викладання літератури державні стандарти, навчально-методичні посібники, чинні шкільні програми з української літератури для загальноосвітніх шкіл та закладів нового типу, шкільні навчальні посібники (підручники та хрестоматії), літературознавчі словники, художню, критичну, періодичну літературу та ін.Не потрібно в список літератури включати ті джерела, які не були фактично використані під час дослідження.

Зразок оформлення списку використаної літератури:

Один автор

- Дмитренко I. А. Екологiчне право України [Текст] : пiдручник для вищих навч. закладiв / Iван Адамович Дмитренко. - 2-е вид., перероб. та доп. - М. : Юрiнком Iнтер, 2001. - 351 с.

- Заiка Ю. О. Українське цивiльне право [Текст] : навч. посiбник / Юрiй Олександрович Заiка. - К. : Правова єднiсть, 2008. - 367 с.

Два автори

- Ромовська 3. В. Сімейне законодавство України [Текст] / 3. В. Ромовська, Ю. В. Черняк. - К. : Прецедент, 2006. - 93 с. - (Юрид. б-ка. Б-ка адвоката).

Три автори

- Баб'як О. С. Екологiчне право України [Текст] : навч. посiбник для вузiв / Олексiй Степанович Баб'як, Петро Дмитрович Бiленчук, Юрiй Онисимович Чирва . – К . : Атiка, 2000. - 216 с.

Чотири, п’ять і більше авторів

- Соцiальне становлення дитини у прийомнiй сiм'ї: соцiальний супровiд [Текст]: навч.-метод. посiбник / Л. С. Волинець, А. Й. Капська, Н. М. Комарова [та ін.]. – К. : Укр. iн-т соцiальних дослiджень, 2000. - 127 с.

Без автора

Воскресіння мертвих: українська барокова драма [Текст] : антологія / [упоряд. В. О. Шевчук]. — К. : Грамота, 2007. — 638, [1]с.

Матеріали конференцій, з’їздів

Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу [Текст] : матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників [«Молодь України і аграрна реформа»], (11—13 жовт. 2000 р., Харків) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — X., 2000. — 167 с. 

Кібернетика в сучасних економічних процесах [Текст]: зб. текстів виступів на респ. міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту. — К. : ІСОА, 2002. — 147 с.

Законодавчі та нормативні документи

Кримінально-процесуальний кодекс України [Текст] : за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парлам. вид-во, 2006. — 207 с. — (Б-ка офіційних видань).

Словники

Українсько-німецький тематичний словник [Текст] : / уклад. Н. Яцко [та ін.]. — К. : Карпенко, 2007. — 219 с. 

Тимошенко 3. І. Болонський процес в дії [Текст] : словник-довідник основн., термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закладах / 3. І. Тимошенко, О. І. Тимошенко. — К. : Європ. ун-т, 2007. — 57 с.

Дисертації

Петров П. П. Активність молодих зірок сонячної маси [Текст] : дис. ... д-ра фіз.- мат. наук : 01.03.02 / Петров Петро Петрович. — К., 2005. — 276 с.

Автореферати дисертацій

Новосад І. Я. Технологічне забезпечення виготовлення секцій робочих органів гнучких гвинтових конвеєрів [Текст] : автореф. дис. ... канд. техн. наук : 05.02.08 / І. Я. Новосад. — Тернопіль, 2007. — 20, [1] с.

Частина періодичного видання

Карпенко Ю. О. Берегиня [Текст] / Карпенко Ю. О. // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. – Березень (№ 8). – С. 38.

Дмитренко Н. Зміїна справа [Текст] / Дмитренко Н. // Україна молода. – 2004. – 6 листоп.

Частина продовжуваного видання

Бардина Н. В. Категория «релятивное свойство» в словацких народных песнях [Текст] / Бардина Н. В. // Слов’янський збірник. – 2001. - Вип. 8. – С. 57-62.

Карпенко Ю. О. Стилістика топонімії [Текст] / Карпенко Ю. О. // Записки з романо-германської філології. – Одеса, 2008. – Вип. 20. – С. 53-59.

Частина електронного документа 

- Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" [Електронний ресурс] : постанова Верховної Ради України від 20 січ. 2005 р. № 2387 -IV // Ліга - Закон.

- Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті [Електронний ресурс] : підсумки 10-ї Міжнар. конф. «Крим-2003» / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник. — 2003. — № 4. — С. 43. — Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.ua/articles/2003/03klinko.htm.

Додатки містять матеріали, які були використані в експериментальній частині роботи: схеми, таблиці, ілюстрації, дидактичні зразки до уроку, анкети, зразки наочності чи ТЗН тощо.

Додатки слід нумерувати, застосовуючи буквені позначення, наприклад: Додаток А, Додаток Б та ін. Кількість додатків може бути необмеженою.

3. Оформлення курсової (дипломної, магстерської) роботи

Текст курсової роботи за обсягом складає 25-40 сторінок машинописного (чи комп’ю терна верстка) сторінок.

1. Формат тексту: Word for Windows – 95/98, формат сторінки А4, через півтора інтервала. Кількість рядків на кожному аркуші не повинна перевищувати 30, в рядку – до 60 знаків (враховуючи пропуски та розділові знаки).

2. Шрифт: кегль – 14; тип – Times New Roman.

3. Поля: зліва – 50 мм, справа – 10 мм, зверху – 20 мм, знизу – 20 мм.

4. Нумерацію сторінок варто проставляти у правому верхньому куті без крапки в кінці. Титульний лист, зміст, список використаних джерел не нумерують.

5. Кожний розділ слід починати з нової сторінки, відстань між підрозділами – 3 рядки. Відстань між заголовком та текстом – 3 рядки.

6. Після вказівки номера розділу крапку не ставлять, а з нового рядка друкують заголовок розділу. Після вказівки номера підрозділу слід поставити крапку і записати на цьому ж рядкові його назву (див. зразок плану курсової роботи з методики викладання української літератури).

7. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, таблиць, схем доцільно позначати арабськими цифрами.

8. У тексті роботи мають бути чітко виділені абзаци. Інтервал відступу для абзацу – 1 см.

9. Рисунки, таблиці, схеми варто подавати безпосередньо після тексту або на наступній сторінці. Підписувати схеми, таблиці, рисунки слід так:

Рис.1.2 або Таблиця 1.2.

Такі позначки слід ставити: 1 – після рисунка посередині рядка, потім записується заголовок рисунка, а 2 – у правому верхньому куті під заголовком таблиці.

Заголовки частин – Вступ, Розділ …, Висновки, Список використаних джерел, Додатки друкують великими літерами, заголовки підрозділів – маленькими літерами з абзацу.

У роботі можуть бути допущені загальноприйняті скорочення, наприклад:

гол. чин. – головним чином, т.ч. – таким чином, с. – сторінки, у т.ч. – у тому числі, рр. – роки, і т.д. – і так далі, та ін. – та інші, і т.п. – і тому подібне, тощо.

Посилання на літературні джерела слід оформляти у квадратних дужках, де перша цифра вказує на джерело, а друга – на сторінку. Наприклад: [1, с. 213].

Не рекомендується викладати матеріал від першої особи однини: »я спостерігав», «я вважаю», «на мою думку», «я стверджую» тощо. Коректно використовувати займенник «ми», але бажано уникати і його.Доцільніше використовувати звороти: «спостерігаємо», «установили», «маємо», «стверджуємо»тощо. Рекомендується вживати вислови: «на нашу думку», «на наш погляд», «на думку автора курсової роботи» чи формулювати те ж саме твердження в безособовій формі: «вивчення досвіду свідчить про те», «на основі аналізу можна стверджувати», «проведені зрізи засвідчили» тощо.

4. Захист курсової (дипломної, магістерської) роботи

Курсова робота захищається привселюдно. На захисті автор роботи виступає з коротким повідомленням (до 10 хв) і відповідає на запитання викладачів (членів комісії для захисту курсових робіт) та студентів. Повідомлення являє собою короткий звіт про стан окресленої проблеми, результати експериментально-дослідного навчання, висновки та пропозиції, перспективи подальшого дослідження питань курсової роботи.

Кращі роботи, що пройшли попередній захист, можуть бути представлені на студентських наукових конференціях.

5. Перевірка й оцінювання курсової (дипломної, магістерської) роботи

Перевірку курсової роботи здійснює викладач – науковий керівник, який результати перевірки зазначає в рецензії спеціального зразка. Незараховані роботи при їх своєчасному доопрацюванні студентами можуть бути допущені до захисту.

Критерії оцінювання курсової роботи:

- актуальність теми;

- глибина вивчення наукової літератури;

- об’єктивність методів дослідження та достовірність результатів;

- обґрунтованість висновків;

- повнота і вмотивованість проведення експериментальної роботи;

- самостійність виконання дослідження;

- стильове оформлення роботи.

Зверніть увагу! Курсову роботу з методики викладання української літератури у визначений термін здачі необхідно зареєструвати (подати для реєстрації) методисту деканату філологічного факультету, після – старшому лаборанту кафедри української літератури. 

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!