МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

  

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ “АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ” 

для студентів спеціальності 6106 “Облік і аудит”

всіх форм навчання

Затверджено

на засіданні кафедри обліку, аналізу

та аудиту в АПК

Протокол № від .11.2007 р.

КИЇВ КНЕУ 2007

Методичні рекомендації до виконання курсових робіт з дисципліни “Аналіз господарської діяльності” для спеціальності 6106 “Облік і аудит” всіх форм навчання. – К.: КНЕУ, 2007. – 16 с.

Рецензент: Л.М.Трохименко, канд. екон. наук, доцент 

Відповідальний за випуск завідувач кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК М.М.Коцупатрий, канд. екон. наук, професор

Методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт з фахових дисциплін спеціальності «Облік і аудит» кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК 

Курсова робота — це самостійне дослідження, виконане студентом під час вивчення навчальної дисципліни “Аналіз господарської діяльності”.

Як теоретико-прикладне дослідження курсова робота повинна містити глибоке теоретичне осмислення актуальної організаційно-управ­лінської або соціально-економічної проблеми, а також обґрунтований проект практичного її розв’язання, виконаний на основі ретельного вивчення відповідно обраної теми роботи з огляду економічної літератури, нормативних документів та діючої практики.

Мета роботи – закріпити теоретичні знання студентів з ана­лізу господарської діяльності аграрних підприємств та вміле їх застосування на практиці; прищепити навички самостійної роботи над спеціальною літературою і вміння використати їх при вирішенні науково-дослідницьких питань з вибраної теми; виробити вміння використовувати для аналізу у виробничих умо­вах первинні документи, облікові регістри, звітність, планові та нормативні документи, інші джерела даних, аналізувати і узагальнюватиїх; виробити навички критичної оцінки існуючої ме­тодики аналізу на конкретному підприємстві; роби­ти висновки та вносити пропозиції щодо вдосконалення діючої мето­дики оцінки діяльності аграрного підприємства; виробити вміння самостійно викладати матеріал у вигляді упорядко­ваної системи теоретичних положень, логічно послідовних і під­тверджених практичними прикладами, правильно формулювати думки по суті питання.

Основними завданнями курсової роботи є:

- вивчення (або поглиблення) та узагальнення теоретико-методологічних засад з обраного напряму дослідження;

- перевірка обґрунтованості запланованих та нормативних значень показників, що досліджуються;

- визначення динаміки економічних показників;

- оцінка рівня фактичних показників господарської діяльності у порівнянні із запланованими;

- виявлення, вивчення та вимірювання впливу факторів на результативні показники;

- виявлення резервів підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності;

- розробка та обґрунтування організаційно-технічних заходів для використання виявлених резервів з використанням елементів методу економічного аналізу та забезпечення контролю за їх впровадженням у практику господарювання;

- вивчення особливостей організації оперативного аналізу по обраній темі дослідження на конкретному підприємстві;

- проведення всебічної діагностики ситуаціїіз застосуванням сучасного інструментарію;

- підготовка доповіді та наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи та пропозиції автора, з подальшим їх публічним захистом перед комісією, що затверджується кафедрою.

Повнота й особливості реалізації цих завдань залежать від напряму дослідження, сфери діяльності галузі або специфіки окремих виробництв.

Тему курсової роботи студенти вибирають самостійно у від­повідності з рекомендованою кафедрою тематикою (додаток 3), причому, її доцільно пов’язувати з відповідною темою курсової роботи з дисципліни “Фінансовий облік” з метою поглибленого вивчення відповідного направлення.

 

Структура, зміст і обсяг курсової роботи 

Загальний обсяг курсової роботи має бути близько 30-35 сторінок друкованого тексту, не враховуючи список використаної літератури і додатки.

Кожному студентові кафедра обліку, аналізу та аудиту в АПК призначає наукового керівника, який затверджує план і консультує студента в процесі виконання роботи.

Курсова робота як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Курсова робота, що виконана без елементів наукового дослідження, не може бути оцінена на “відмінно”. Конкретні питання наукових досліджень по темі роботи і порядок їх проведення студент узгоджує з науковим керівником.

Робота повинна бути виконана самостійно, без копіювання підручників, навчальної та іншої літератури, текстів інструк­цій, рекомендацій тощо; інакше вона не буде прийнята до рецен­зування. Питання повинні висвітлюватись не лише з теоретичних позицій, але й обов’язково з використанням даних конкретного підприємства. Матеріал слід викладати коротко, без скорочення слів і найменувань.

Курсова робота повинна містити:

• титульний аркуш;

• зміст;

• вступ;

• основну частину курсової роботи;

• висновки і пропозиції автора курсової роботи;

• список використаної літератури;

• додатки (при необхідності)     

Титульний аркуш дисертації містить найменування вищого навчального закладу, де виконана курсова робота; шифр і найменування спеціальності; прізвище, ім'я, по батькові автора; назву курсової роботи; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік виконання роботи (додаток А).

Зміст (план) курсової роботи може займати 1 сторінку. В ньому записуються назви та номери всіх питань із зазначенням початкових сторінок. Не підлягають нумерації вступ, висновки та пропозиції, додатки, список використаної літератури.

В плані може бути 3-5 питань, які повністю характеризують тему курсової роботи. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви питань повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

Узгоджений з науковим керівником план курсової роботи подається студентом на кафедру протягом двох тижнів з моменту оголошення тематики курсових робіт. Після цього студент приступає до викладення (написання) теми дослідження.

Приклад написання змісту (плану) курсової роботи

по темі “Аналіз виробництва продукції основного молочного стада”:

Зміст

Вступ

1. Загальні принципи методики та організації аналізу виробництва продукції основного молочного стада

2. Аналіз наявності та руху поголів’я основного молочного стада

3. Аналіз продуктивності корів

4. Оцінка обсягу виробництва продукції і аналіз впливу на нього окремих факторів

5. Розрахунок та узагальнення резервів збільшення виробництва продукції молочного стада

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

У вступі (може займати 2-3 стор.) дається:

• наукове обґрунтування актуальності і значення дослідження обраної теми;

• формулюються мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження;

• наводиться перелік застосованих методів і способів дослідження;

• вимоги, які передбачені нормативними актами щодо аналізу;

• ступінь вивчення питань теми та практичне значення одержаних результатів дослідження;

• наявність проблем;

• інформаційне забезпечення, використане під час дослідження обраної теми курсової роботи.

Основначастина курсової роботи з економічного аналізу містить:

• обґрунтування вибору напряму дослідження;

• теоретичні основи методики і організації економічного аналізу питань з вибраної теми курсової роботи (з обов’язковим посиланням на літературу, на підставі якої буде виконуватись курсова робота). Пропонується використати навчаль­ні посібники з теорії економічного аналізу. При цьому важливо формалізовану методику аналізу будь-яких показників в курсовій робо­ті творчо викласти (тісно пов’язати) щодо об’єкту дослідження, який розглядається в роботі;

• методи і способи здійснення аналітичних розрахунків, що будуть використовуватись під час виконання дослідження; їх критична оцінка та шляхи удосконалення. Важливо надати увагу тим методам та способам, які автор буде використовувати у курсовій роботі;

• дослідження величини, структури та динаміки основних показників, які аналізуються згідно з обраною темою курсової роботи. Для зручності подання та розуміння інформації доречно використовувати наочність (аналітичні таблиці, графіки, діаграми тощо). Тому в практичній частині курсової роботи потрібно широко використовувати цифровий матеріал про діяльність господарства, зробити відповідні розрахунки. Для обґрунтування доречності та корисності проведеного дослідження, аналітичні розрахунки потрібно здійснювати на підставі даних конкретного підприємства із вибіркою за тривалий період часу ( не менше 3-5 років);

• всебічний і глибокий аналіз питань вибраної теми курсової роботи з використанням практичних господарських операцій та даних конкретного підприємства. Особливе місце під час такого вивчення посідає проведення факторного аналізу економічних показників (як детермінованого, так і стохастичного);

• організацію оперативного аналізу по обраній темі курсової роботи на конкретному сільськогосподарському підприємстві. Оперативний економічний аналіз проводиться за короткі проміжки часу з використанням даних первинних та зведених документів. Під час його проведення виділяють та досліджують економічні аспекти господарських результатів виконання планових (нормативних) показників;

• відображення постановки конкретної аналітичної задачі у вигляді послідовно виконаного алгоритму дій, а також із застосуванням спеціально розробленого програмного забезпечення;

• виявлення і підрахунок резервів покращення економічних показників, що аналізуються;

• узагальнення результатів дослідження у вигляді висновків і пропозицій, які зроблені за змістом даної курсової роботи і спря­мовані на вдосконалення існуючої методики та організації ана­лізу господарської діяльності підприємства, яке досліджувалось. Всі пропозиції потрібно підкріпити експериментальними перевірками, розрахунками;

• розробка та обґрунтування організаційно-технічних заходів для використання виявлених резервів та забезпечення контролю за їх впровадженням у практику суб’єкта господарювання.

Висновки і пропозиції є завершальною частиною курсової роботи. Вони містять:

• стислий виклад актуальності теми;

• методи та ступінь вирішення поставлених завдань у курсовій роботі;

• практичні результати аналізу обраного об’єкту дослідження;

• обґрунтування оцінки організації аналізу об’єкту дослідження на підприємстві, підкріплене експериментальними перевірками та розрахунками;

• розробка рекомендацій автора на удосконалення існуючої методики аналізу господарської діяльності підприємства, з метою підвищення її ефективності: збільшення виробництва продукції, зменшення виробничих витрат, посилення режиму економії, зростання прибутку, рентабельності та на підвищення ролі аналізу в управлінні підприємством.

Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь виконання курсової роботи, якість здобутих результатів, обґрунтованість викладених рекомендацій. Обсяг висновків — 2-3 стор.

У список використаної літератури включається перелік використаних літературних джерел складений за чинними правилами бібліотечної та видавничої справи (додаток Б).

Об’єктом бібліографічного опису є книга (підручники, навчально-методичні посібники, монографії), брошура, однотомне чи багатотомне видання, нормативний документ, депонована наукова робота, неопублікований документ (звіт про НДР, неопублікований переклад, дисертація тощо). Літературу студент підбирає за каталогами та довідковою картотекою бібліотек.

Загальний вигляд бібліографічного опису книги:

Автор, назва книги. - Місце видання: Видавництво, рік видання. –Кількість сторінок у книзі.

Об’єктом бібліографічного опису може бути і складова частина документу - стаття, для ідентифікації та пошуку якої потрібні відомості про документ, в якому вона наведена. Статті до теми курсової роботи можна знайти в журналах та наукових збірниках за змістом або в останніх номерах кожного року, де міститься перелік статей опублікованих в журналі за рік.

Загальний вигляд бібліографічного опису статті:

Автор, назва статті // Відомості про документ, в якому є ця стаття.- Місце видання: Видавництво, рік видання. - Сторінки, на яких надрукована стаття.

Назви періодичних видань (журналів, вісників, бюлетенів, збірників, серійних видань) наводять у вигляді загальноприйнятих скорочень чи абревіатури, які є достатніми для ідентифікації видань.

Бiблioгpaфiчний oпиc джepeл, oпyблiкoвaниx y вcecвiтнiй комп’ютерній мepeжi Internet (WoгId Wide Web). Пpaктикyють тaкі cтилi цитyвaнь: MLA, APA тa ISO. ISO - цe cтaндapт ISO 690-2, пpийнятий Miжнapoднoю opгaнiзaцiєю cтaндapтизaцiї, пpoтe щe нe aдaптoвaний дo нaцioнaльниx нopм нeaнглoмoвниx кpaїн. Biн пepeдбaчaє oпиc джepeлa вiдпoвiднo дo вимoг ГОСТу 7.1-84, пicля якoгo в [ ] зaзнaчaють, пicля cлoвa Цum. aбo Cited дaтy вiдвiдaння cтоpiнки в Internet’і. Пicля цьoгo зазначають: Дocmynнuй з: aбo Available from: i в < > URL aдpecy cтоpiнки.·

Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті.

Кількість наведених бібліографічних джерел у переліку повинна бути не меншою 20.

У додатки виносяться матеріали допоміжного характеру, які необхідні для повноти сприйняття курсової роботи: блок-схеми; формули і розрахунки економічного ефекту; інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на комп’ютерах, які розроблені в процесі виконання курсової роботи; ілюстрації допоміжного характеру; форми первинних та зведених документів, фінансової та статистичної звітності конкретного підприємства, на підставі яких здійснені аналітичні розрахунки у курсовій роботі тощо.

На всі додатки повинні бути відповідні посилання у тексті курсової роботи.

 

Вимоги до оформлення курсової роботи

Мова курсової роботи - державна, стиль - науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок.

Курсова робота має бути виконана і оформлена з урахуванням державних та галузевих стандартів, а також додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути набраний на комп’ютері на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) до тридцяти рядків на сторінці. Шрифт Times New Roman, 14 пт, через 1,5 інтервали. Щільність тексту дисертації повинна бути однаковою. Можна також подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим — не менше ніж 20 мм, правим — не менше ніж 10 мм, верх­нім — не менше ніж 20 мм, нижнім — не менше ніж 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15–20 мм.

Курсова робота починається з титульного аркуша, який виконується за формою (додаток А).

За титульним аркушем розміщують послідовно: відгук наукового керівника, зміст роботи, вступ, основну частину роботи, висновки і пропозиції, список використаної літератури, додатки.

Вступ, кожне питання, висновки і список літератури починаються з нової сторінки.

Питання курсової роботи, пункти й підпункти слід нумерувати араб­ськими цифрами та друкувати з абзацним відступом без знака №.

Номер питання включає номер розділу і поряд­ковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1, 1.2 і т. ін.). Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу, пункту і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т. д.). Після номеру розділу, підрозділу, пункту і підпункту в тексті роботи крапку не ставлять.

Якщо текст поділяють тільки на питання (без розділів), їх слід нумерувати порядковими номерами в межах усього тексту.

Зміст, вступ, висновки, список використаних джерел та додатки не мають порядкового номера.

Заголовки

Заголовки пунктів та підпунктів слід друкувати з абзацним відступом з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень.

Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. За використання набірних друкарських форм заголовки питань слід виділяти шрифтом.

Таблиці

Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівнювання показників. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами таблиці пишуть “Продовження табл. 2.1” з зазначенням номера таблиці. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять.

Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах одного питання або наскрізною нумерацією. При застосуванні нумерації в межах одного питання номер таблиці складається з номеру питання і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад: “Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Якщо в тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають «Таблиця 1» або «Таблиця В.1», якщо таблицю наведено в додатку В.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті,при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено із зазначенням її номера, наприклад: “…в табл. 2.1”.

У повторних посиланнях на таблиці треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 2.1”.

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців — з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.

Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається.

Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює корис­тування таблицею.

Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.

Головку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку й боковик.

У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці.

Графічний матеріал

Графічний матеріал — рисунки (схеми, діаграми, графіки та ін.) розміщують у курсовій роботі для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а також для ліпшого розуміння тексту курсової роботи. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті курсової роботи.

Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності — у додатку.

За наявності у курсовій роботі таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу.

Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним. За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово «рисунок» і назву подають після пояснювальних даних. Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Якщо рисунок один, його позначають «Рис. 1».

Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.1). 

Рис. 1.1. Діаграма продажу товарів за регіонами

Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. В.3).

Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані— на кожній сторінці і під ними друкують «Рис. ..., аркуш ...», якщо є кілька рисунків, і «Рис. 1, аркуш...», якщо є один рисунок.

Формули

Формули за винятком тих, які є в додатках, мають нумеруватися арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, які друкують на рівні формули праворуч (біля краю аркуша) у круглих дужках.

Номер формули складається з номера питання і порядкового номера формули, відокремлених крапкою.

Приклад (перша формула третього розділу (питання)):

Посилання в тексті на порядковіномери формули дають у дужках.

Приклад: …у формулі(3.1).

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Приклад (перша формула додатку В): 

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі.

Перший рядок пояснення має починатися словом «де» без двокрапки.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на всі джерела, матеріали з яких наводяться в даній роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таб­лиць, формул з джерела, на яке дано посилання в курсовій роботі.

Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад [4, с. 35]), або під текстом цієї сторінки у вигляді виноски, в якій указують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.

Додатки

Матеріал, що доповнює положення курсової роботи, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал; таблиці великого формату; розрахунки; опис алгоритмів і програм задач, що розв’язуються на комп’ютері; копії первинних та зведених документів, форми звітності, які використовуються в роботі під час дослідження та т. ін.

Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність. Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О. У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.

Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі в середині сторінки слова «Додаток» і його позначенням, а під ним у дужках для обов’язкового додатка друкують слово «обов’язковий», а для інформаційного — «рекомендований» чи «довідковий». Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком. Якщо у курсовій роботі один додаток, то він позначається «Додаток А».

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов’язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

Список використаної літератури треба розміщувати в такій послідовності:

1) Закони та Укази Президента України у хронологічному порядку;

2) інструкції та нормативні акти міністерств і відомств у хронологічному порядку;

3) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

4) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Етапи виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи складається з таких основних етапів:

1) визначення напряму та теми дослідження;

2) затвердження теми та плану курсової роботи науковим керівником від кафедри;

3) проведення досліджень і написання роботи;

4) оформлення курсової роботи;

5) підготовка до захисту;

6) захист курсової роботи.

Курсова робота повинна бути виконана за два тижні до початку залікової сесії. Строки виконання можуть бути змінені за рішенням кафедри, про що студенти повідомляються керівником курсу на лекційних та практичних заняттях.

Визначення напряму та теми дослідження

Визначення напряму дослідження здійснюється самостійно студентом виходячи з наукових інтересів студента, тематики наукових досліджень кафедри (додаток В), замовлень підприємств тощо.

Вибираючи напрям дослідження, доцільно користуватися запропонованим переліком тем, проте він не є обов’язковим і може уточнюватись або доповнюватись за бажанням студента та його наукового керівника.

Затвердження теми та плану курсової роботи науковим керівником від кафедри

План курсової роботи повинен відповідати темі дослідження, мати чітку логіку поєднання теоретико-методичної, аналітичної та конструктивної частин.

В плані може бути 3-5 питань, які повністю характеризують тему курсової роботи. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви питань повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

Узгоджений з науковим керівником план курсової роботи подається студентом на кафедру протягом двох тижнів з моменту оголошення тематики курсових робіт.

Проведення досліджень і написання роботи

Головним завданням цього етапу є написання тексту курсової роботи відповідно до затверджених теми та плану. Студент має ґрунтовно ознайомитись з теоретичними засадами обраної проблематики, на підставі аналізу літературних джерел узагальнити існуючі підходи та обґрунтувати методичний фундамент своїх досліджень.

Студенти широко використовують цифрові матеріали про діяльність господарства, складають аналітичні таблиці, роблять необхідні розрахунки. З найважливіших питань курсової роботи студент повинен провести глибокі і всебічні дослідження, проаналізувати й оці­нити одержані результати, внести пропозиції по удосконаленню методики аналізу. Всі пропозиції слід підкріпити експерименталь­ними перевірками, розрахунками тощо. Ці пропозиції повинні бути спрямовані на збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, зменшення виробничих витрат, посилення режиму еко­номії, на підвищення ролі аналізу в управлінні підприємством.

Курсова робота, що виконана без елементів наукового дослідження, не може бути оцінена на “відмінно”. Конкретні питання наукових досліджень по темі роботи і порядок їх проведення сту­дент узгоджує з науковим керівником.

Підготовка до захисту курсової роботи

Після завершення написання роботи студент за два тижні до початку залікової сесії (або у інші встановлені кафедрою графіки) подає курсову роботу науковому керівникові для одержання від нього письмового відгуку з оцінкою дослідження.

Курсова робота, підписана автором, з письмовим відгуком наукового керівника подається на кафедру голові комісії з захисту курсових робіт. Голова комісії вирішує питання про допуск студента до захисту, роблячи відповідний запис на титульному аркуші курсової роботи.

У разі невідповідності курсової роботи вимогам даних рекомендацій науковий керівник або голова комісії може не допустити студента до захисту курсової роботи.

Порядок захисту курсової роботи

Студент готує до захисту доповідь та ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, діаграми, рисунки, всього 3-5 одиниць) для членів комісії.

Час виступу не повинен перевищувати 5-7 хвилин, має бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу: плакатів, роздаткового матеріалу (набору таблиць, графіків, діаграм, схем або відповідних слайдів). Головне призначення таких додатків — детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії. Загальний час захисту курсової роботи не повинен перевищувати 15 хвилин у середньому на одного студента.

Захист роботи розпочинається з доповіді, в якій студент має розкрити:

— актуальність теми;

— структуру роботи;

— об’єкт дослідження;

— висновки з аналізу, зміст запропонованих заходів та обґрунтування їх ефективності (рекомендується витратити не менше 70% часу, відведеного для доповіді).

Завершуючи доповідь, студент має відзначити: які його розробки та висновки намічені до впровадження; де ще слід, на його думку, провести додаткові дослідження; яка фактична чи очікувана соціально-економічна ефективність запропонованих ним заходів. Під час доповіді слід звертатися до ілюстративного матеріалу, коротко пояснюючи його зміст.

Члени комісії, присутні на захисті, можуть ставити студенту, що захищає курсову роботу запитання з метою визначення рівня його спеціальної підготовки та ерудиції.

Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні членів комісії виноситься її рішення (загальна підсумкова оцінка). У разі незгоди між членами комісії думка голови є вирішальною. Рішення комісії оголошується її головою в той самий день.

У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості курсової роботи:

Змістовні аспекти роботи:

• актуальність обраної теми дослідження;

• спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;

• відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;

• рівень обґрунтування запропонованих рішень;

• ступінь самостійності проведення дослідження;

• розвиненість мови викладення роботи та її загальне оформлення.

Якість захисту роботи:

• уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;

• здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;

• загальний рівень підготовки студента.

Основні умови одержання оцінки

Оцінювання курсової роботи здійснюється комісією, що затверджується кафедрою по захисту курсових робіт. Підсумкова оцінка за курсову роботу виставляється за 100-бальною шкалою оцінювання на основі таких критеріїв.

Критерії оцінювання курсової роботи

Критерій оцінювання	Оцінка в балах
Оформлення курсової роботи відповідно до визначених вимог	0-10
Проведення в курсовій роботі аналізу літературних джерел за обраною темою дослідження	0-10
Повнота викладу теоретичного матеріалу	0-20
Наявність та доречність інформаційних матеріалів (таблиць, графіків, схем) при висвітленні основного змісту роботи	0-10
Ґрунтовність розроблених висновків та пропозицій в курсовій роботі	0-10
Логічність та обґрунтованість доповіді студента на захисті курсової роботи	0-20
Відповіді на поставлені запитання під час захисту курсової роботи	0-20
Разом	0-100

Зауваження, що мали місце до змісту курсової роботи та її захисту враховуються комісією за їх значимістю в оцінці за 100- бальною шкалою та оцінкою за шкалою ECTS.

В залікову книжку студента головою комісії по захисту курсових робіт виставляється оцінка за традиційною 4-бальною шкалою. Порядок переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ЕCTS здійснюється в такому порядку:

Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання

в 4-х бальну та шкалу ECTS

Оцінка за шкалою ЕCTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка на національною шкалою
A	85-100	5 (відмінно)
B	80	4 (добре)
C	65-75
D	60	3 (задовільно)
E	50-55
FX	30-45	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-25	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

На основі наведених критеріїв оцінювання загальна оцінка за курсову роботу виставляється за таких вимог:

Відмінно. Курсова робота є бездоганною: містить елементи новизни, має практичне значення, доповідь логічна і коротка, проголошена вільно, зі знанням справи, відгук позитивний, відповіді на запитання членів комісії правильні і стислі.

Добре. Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхово зроблений аналіз літературних джерел, елементи новизни чітко не подані, недостатньо використані інформаційні матеріали, доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на запитання членів комісії в основному правильні, оформлення роботи в межах вимог.

Задовільно. Тема курсової роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди обґрунтований, відгук містить окремі зауваження, доповідь прочитана за текстом, не всі відповіді на запитання членів комісії правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення курсової роботи.

Незадовільно. Нечітко сформульована мета курсової роботи. Розділи погано пов’язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел. Матеріал виконаний поверхово. Пропоновані заходи випадкові, з викладеного змісту роботи не випливають, економічне обґрунтування неповне. Оформлення роботи далеке від зразкового. Відповіді на запитання членів комісії неточні або неповні.

Курсова робота до захисту не допускається. Не подана науковому керівникові на перевірку у встановлені строки. Виконана не самостійно. Структура не відповідає вимогам. Відсутнє економічне обґрунтування запропонованих заходів, недбало оформлена робота.