УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА „КРОК” 

Юридичний факультет

Кафедра психології

С.Л.Марков, Р.Ф.Пасічняк 

Методичні рекомендації з написання дипломної роботи для студентів спеціальностей 6.030102 та 8.03010201 «Психологія»

Схвалено

Вченою радою Університету економіки та права

„КРОК” Протокол № 7 від 30 червня 2011 р.

КИЇВ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

Підготовка випускних кваліфікаційних робіт є обов’язковою формою навчальної та наукової роботи студентів і складовою державної атестації, яка дає змогу виявити рівень їх теоретичної та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю.

Методичні рекомендації розроблено відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра та магістра за спеціальністю «Психологія» (відповідно 6.030102 та 8.03010201) та призначені для надання допомоги студентам у виконанні випускної кваліфікаційної роботи бакалавра (магістра) згідно з чинними стандартами України. В них подано основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення дипломної роботи, організації її виконання та порядку захисту.

Проведення дослідження та захист дипломної роботи є завершальним етапом підготовки фахівців і має на меті:

• поглиблення, систематизацію та закріплення теоретичних і практичних знань зі спеціальності;

• вироблення вмінь застосування цих знань для вирішення прикладних задач психології;

• вдосконалення умінь і навичок практичної роботи.

• розвиток навичок самостійної науково-дослідної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов’язаних з темою роботи.

В ціломунаписання та прилюдний захист дипломної роботипередбачає, що студент має виявити рівень оволодіння як теоретичними знаннями, так і вміння використовувати їх у практичній діяльності при вирішенні конкретних фахових завдань, продемонструвати самостійність мислення та вміння нестандартно розв’язувати актуальні проблеми; засвідчити здатність аналізувати та узагальнювати результати новітніх наукових досліджень в різних галузях психології і застосовувати їх для вирішення прикладних проблем.

1. СТРУКТУРА ТА ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дипломна робота як самостійне теоретико-прикладне дослідження повинна мати чітку та послідовну структуру, що відображає логіку розкриття теми, аргументовано розкриває суть досліджуваної проблеми, пропонує шляхи їх вирішення, доводить ефективність запропонованих рекомендацій чи апробованих програм, завершується обґрунтованими висновками.

Кваліфікаційна робота повинна містити такі структурні елементи:

• титульний аркуш;

• зміст;

• перелік умовних позначень (за необхідності);

• вступ;

• основну частину;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (за необхідності).

Зразок титульного аркушу наведений у додатку А.

Зміст містить назви та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.), на яких вони насправді розташовані.

Такі структурні елементи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера, не нумеруються їх заголовки (тобто, не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ 6. ВИСНОВКИ"). Всі аркуші, на яких вони розміщені, нумерують звичайним чином.

Зміст подають після титульного аркуша з нової сторінки. Він не повинен займати більше, ніж 1,5 сторінки.

Зразок оформлення змісту кваліфікаційної роботи наведений у додатку Б.

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів наводиться при умові повторення таких елементів понад три рази у тексті. Його розміщують після змісту у вигляді окремого списку, надрукованого двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, а справа – його детальне розшифрування.

У вступі розкривається сутність і стан наукової проблеми (завдання), її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Крім того, у вступі подається загальна характеристика роботи в послідовності, що викладена нижче.

Актуальність теми. Обґрунтовується актуальність та доцільність роботи на підставі критичного аналізу наукових досліджень з даної проблеми. Важливо зазначити та пояснити, чому дане дослідження необхідне (проблема відповідає сучасній соціальній ситуації, відповідає запитам практики в тій чи іншій сфері, привертає увагу багатьох дослідників, потребує уточнення, доповнення і тому под.). Розкриваючи актуальність дослідження, студент повинен показати стан розробки даної проблеми в сучасних психологічних дослідженнях, вказавши стисло, хто з вчених-психологів, дослідників займався даним питанням і який саме внесок зробив у вирішення даної проблеми. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Завершується блок «Актуальність дослідження» чітким визначенням проблеми та теми курсової роботи. Наприклад: «Таким чином, суперечності між вимогами, що висуваються до професійно значущих якостей особистості сучасного управлінця, та змістом і методами професійної підготовки майбутніх спеціалістів, які зберігають суб’єкт-суб’єктні відносини у квазіпрофесійній діяльності студентів, визначили тему нашого дослідження: «Формування гуманістичної спрямованості майбутніх менеджерів-економістів у процесі професійної підготовки». 

Гіпотеза дослідження – це наукове припущення, що не підтверджене, але й не спростоване. За можливості, потрібно сформулювати, яке саме припущення перевіряється у ході кваліфікаційного дослідження. Наприклад: «Формування гуманістичної спрямованості менеджера-економіста буде ефективним, якщо професійна підготовка ґрунтуватиметься на теоретичних і методичних засадах, які відображатимуть систему застосування професійно-педагогічних ситуацій, та буде забезпечуватися такими організаційно-педагогічними умовами як:

- співпраця та скоординованість зусиль усіх ланок соціалізуючого впливу на особистість;

- активна та цілеспрямована участь викладача в процесі формування гуманістичної спрямованості; і ін.»

Мета і завдання дослідження. Спочатку формулюється мета роботи, а за нею викладаються завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета дослідження – це те, заради чого проводиться дане дослідження, його бажаний кінцевий результат. Вона повинна бути тісно пов'язана з назвою роботи, чітко сформульованою, зрозумілою, стисло відображати той результат, якого прагне досягти автор. Наприклад: «Виявити особливості самоактуалізації студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та дослідити можливості оптимізації цього процесу», «Виявити та проаналізувати особливості психологічної готовності дитини до навчання в школі та визначити умови її оптимізації».

Не слід формулювати мету як «Дослідження …», «Вивчення …», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Формулювати мету можна починаючи словами: “Вивчити…”, “Визначити…”, “З’ясувати…”, “Встановити…”, і т. ін.

Відповідно до мети дослідження ставляться завдання роботи: їхнє формулювання повинно логічно відображати послідовність та етапи досягнення мети дослідження; їх має бути 3-4 (не більше 6). Завдання дослідження не треба плутати з етапами дослідження (аналіз наукових джерел, збір емпіричних даних, їх обробка та аналіз, інтерпретація, висновки, рекомендації). Постановка завдань – це свого роду вибір засобів та шляхів досягнення мети, це ті дії, які необхідно зробити для досягнення, визначеної мети. Постановка завдань дослідження здійснюється від загального до часткового.

Важливо пам’ятати, що висновки за результатами дипломної роботи мають робитися відповідно до поставлених завдань.

Об'єкт дослідження – це обрані для вивчення процес або явище, що породжують проблемну ситуацію. В якості об’єкта дослідження виступає фрагмент психологічної реальності, на який спрямований дослідницький інтерес. Це може бути, наприклад, ігрова діяльність дітей, професійно важливі якості менеджера в певній галузі, сімейні конфлікти, соціально-психологічний клімат в групі тощо.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Фактично це те, що досліджується в об’єкті і тісно пов’язане з темою роботи. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи. Характеристики предмета дослідження визначаються. Описуються, вимірюються, класифікуються тощо. Наприклад, з огляду на наведені вище приклади об’єктів дослідження, предметом дослідження в таких роботах можуть бути – конфліктна взаємодія дітей в ігровій діяльності, методи діагностики професійно важливих якостей менеджера в певній галузі, узгодженість рольових очікувань та домагань шлюбних партнерів як чинник сімейних конфліктів тощо. Варто пам’ятати, що для одного об’єкта дослідження можуть бути виділені декілька предметів, які досліджуватимуться в різних роботах. 

Наукова новизна одержаних результатів (вказується в магістерських роботах). Наукова робота спрямована на отримання нових наукових знань, або перевірку чи уточнення раніше одержаних наукових результатів. Необхідно стисло вказати, що нового було отримано в результаті проведених досліджень. Наприклад, «Поглиблено наукові уявлення щодо показників, чинників та стратегій самоактуалізації студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації в процесі професійної підготовки».

Практичне значення одержаних результатів. Визначаючи практичну значущість дослідження, можна вказати. Наприклад, що одержані результати значно розширять уявлення про особливості становлення комунікативної компетентності студентів майбутніх менеджерів (юристів) в період навчання у вузі, будуть корисними в практиці роботи менеджера з персоналу в організації роботи щодо професійного відбору кадрів і тому под. При отримані результатів, які можуть бути використані на практиці, слід стисло викласти у чому вони полягають і як саме їх можна використати.

Методи дослідження. Викладається перелік всіх використаних в дослідженні методів (теоретичних та емпіричних). Це повинен бути не просто перелік відомих методів дослідження, але чітка вказівка на те, що і яким методом було досліджено. Треба також зауважити, які конкретно методики дослідження застосовувались в рамках того чи іншого методу.

Організація дослідження. Стисло викладають зміст і терміни основних етапів роботи, наводять характеристику досліджуваної вибірки (при проведенні емпіричного дослідження).

Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У розділах основної частини подають:

• огляд літератури за темою дослідження;

• виклад методів досліджень;

• відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

• аналіз і узагальнення результатів досліджень.

Дипломні кваліфікаційні роботи рекомендується поділяти на три розділи.

У першому (теоретичному) розділі роботи викладається огляд літератури. У ньому слід стисло окреслити основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою і визначити невирішені чи недостатньо вирішені питання, ті їх аспекти, що залишилися поза увагою дослідників, погляди на вирішення проблеми, які не відповідають сучасним вимогам, а тому вимагають перегляду та додаткового вивчення. Саме ці питання (чи їх частина) і мають бути відправною точкою для проведення власного дослідження.

Назва розділу повинна виражати цей аспект теоретичного аналізу, наприклад, «Теоретико-методологічний аналіз проблеми самоактуалізації студентів вищих навчальних закладів на етапі вузівської підготовки», «Теоретико-методологічні аспекти вивчення проблеми ідентичності особистості». Отже, теоретичний розділ роботи має розкрити особливості визначених в роботі об’єкта та предмета дослідження і обґрунтовувати перехід до емпіричного дослідження.

У процесі роботи над кваліфікаційною роботою підбираються та вивчаються першоджерела, складається бібліографія. Дієву допомогу студентам у цьому надає науковий керівник, а також працівники бібліотек. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників. Потрібно приділити увагу сучасним закордонним розробкам з даної теми. Кількість та якість відібраних наукових джерел повинна задовольняти вимогу всебічного та повного розкриття теми. Спочатку потрібно ознайомитися з основною літературою (підручниками, монографіями, теоретичними статтями), а далі – прикладною (статтями про конкретні дослідження).

У роботі обов’язково будуть використані різні визначення, категорії, які пов’язані з обраною проблемою. Вони можуть бути сформульовані різним вченими, що досліджували проблему, мати розбіжності у тлумаченні. При цьому, позиції різних авторів повинні смислово пов’язуватись в тексті роботи. Думки вчених можуть як цитуватися, так і передаватися їх основні положення в інтерпретації автора дипломного дослідження. Крім цього, студент має висловлювати своє ставлення до цих наукових позицій, вказати, якого з тлумачень він дотримується, або дати власне визначення та обґрунтувати його.

Саме вказівки на подальшу спрямованість дослідження, визначення категоріального апарату повинні складати зміствисновку до першого розділу. Він виділяється структурно як окремий підрозділ (Висновки до розділу І).

У другому розділі докладно викладаються та обґрунтовуються вибірка дослідження, його етапи, всі використані в роботі дослідницькі методи та методики з вказівкою їх авторів, основних психометричних параметрів.

Зміст розділу має бути відображений вже в самій назві розділу. Наприклад, «Емпіричне вивчення психологічних особливостей становлення особистісної ідентичності в ранньому юнацькому віці».
програма емпіричного дослідження подається в першому підрозділі, його можна назвати «Методика та процедура дослідження…». Описуючи програму емпіричного дослідження, студент повинен вказати базу дослідження і вибірку досліджуваних, відзначивши їх соціально-психологічні характеристики (вік, соціальний статус, освіта, професія, інші, важливі для подальшого аналізу та інтерпретації результатів, дані); охарактеризувати умови (включаючи термін та місце) проведення експерименту, його етапи та процедуру.

Необхідно перерахувати використані методи та методики, обґрунтувати їх вибір і вказати джерела, звідки вони взяті. Методики повинні бути детально описані в тексті роботи, а їх матеріали подані в Додатках. Опис методик передбачає характеристику завдань, які виконували обстежувані, інструкцій, які вони отримували, а також те, як фіксувались кількісні та якісні показники, і яким чином здійснювалась їх фіксація в ході дослідження.

В даному підрозділі слід також описати способи обробки первинних даних (включаючи і методи математичної статистики, наприклад, кореляційний аналіз, Т-критерій Стьюдента, критерій Пірсона, факторний аналіз тощо), обґрунтувати вибір цих способів. Для більш наочного подання матеріалів дослідження стимульним матеріал та бланки опитувальників (анкет) рекомендується подавати в Додатках. Крім того, роботи, які спираються на якісні методи збору інформації, повинні містити в Додатках зразки одержаних матеріалів – наприклад, повні тексти поглиблених інтерв’ю, щоденники чи протоколи спостережень, малюнки, одержані в результаті застосування проективних технік тощо. Принцип, за яким матеріали були розміщені в Додатках також має бути відзначений в основному тексті роботи.

В другому підрозділі, як правило, подаються також результати емпіричного дослідження. Його назва зумовлена цим змістом. Наприклад «Результати дослідження стратегій самоактуалізації студентів вузу», «Аналіз результатів дослідження особливостей становлення особистісної ідентичності в ранньому юнацькому віці».

Результати повинні бути подані як по кожній окремій методиці, так і згруповані за узагальненими критеріями. Опис результатів обов’язково має включати графічне подання – таблиці, діаграми, графіки, схеми тощо. Всі ці наочні засоби повинні мати нумерацію та назви, а також обов’язково мати текстові пояснення. Після викладу результатів здійснюється їх інтерпретація – пояснення того, що означають отримані результати з погляду змісту тих психологічних феноменів та закономірностей, що були описані в теоретичному розділі. Значно підвищує науковий рівень роботи зіставлення результатів власних досліджень автора із результатами, що були отримані іншими дослідниками. Виклад матеріалу підпорядковується одній провідній ідеї, що чітко визначена автором. Розділ повинен закінчуватися підсумками. Наприклад, «Таким чином, аналіз результатів дослідження дає можливість стверджувати, що …», чи «Отже, вказані шляхи та напрямки роботи дадуть змогу забезпечити такі психолог-педагогічні умови, які …» тощо. Ці проміжні підсумки повинні лягти в основу висновків до другого розділу.

У третьому розділі подаються власні самостійні творчі доробки здобувача (корекційні, розвивальні програми, рекомендації), які вирішують або вказують на шляхи вирішення проблем, досліджених у попередніх розділах роботи. Запропоновані заходи повинні базуватися на висновках попереднього аналізу (констатуючого експерименту), логічно обґрунтовувати позиції автора.Так рекомендації передбачають конкретні вказівки щодо способів застосування отриманих результатів. Вони повинні мати конкретного адресати – можуть бути дані батькам, вчителям, самим досліджуваним, психологам, медико-психологічним комісіям.

Якщо в рамкахемпіричного дослідження був проведений формуючий експеримент, то в цьому розділі повинна бути подана інформація про його основні етапи, використані методи та методики, а також дані про ефективність апробованих заходів з посиланням на дані відповідних статистичних процедур.

Формуючий етап дослідження передбачає цілеспрямований вплив з метою досягнення певних змін у прояві чи становленні досліджуваного явища у людини. У першому параграфі розділу Ш, після визначення завдань цього етапу, обґрунтовується та представляється методика впливу на досліджуваних з урахуванням суті досліджуваного явища, основних напрямків та показників ефективності впливу, особливостей прояву цього явища у досліджуваних. Зазначається про визначення контрольної та експериментальної групи, про проведення зрізів даних до і після проведення формуючого впливу. У другому параграфі висвітлюються результати формуючого етапу дослідження на основі порівняння даних в обох групах до і після проведення експерименту, проводиться аналіз отриманих результатів. Позитивні результати формуючого експерименту (позитивні зміни даних в експериментальній групі досліджуваних) є підставою для висновку про ефективність запровадженої методики впливу на об’єкт. Розділ також завершується висновками.

У висновках викладаються найбільш вагомі наукові та практичні результати, що були одержані в роботі, тобто вони мають дати чітку відповідь на запитання, чи досягнута мета, яка була сформульована у вступі; як були розв’язані задачі дослідження; яким є власний внесок здобувача у вирішення поставленої проблеми. Таким чином, вступ та висновки повинні бути логічно зв’язані.

Список використаних джерел можна розміщувати у алфавітному порядку прізвищ перших авторів або у порядку появи посилань у тексті. Відомості про включені до списку джерела слід подавати відповідно до державного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис – Загальні вимоги та правила складання, введеного в дію 7 січня 2007 року.

Формуючи список літератури за темою роботи, студент обов'язково повинен зазначити прізвище та ініціали автора, назву роботи, видавництво, місце та рік видання. Якщо до списку входять періодичні публікації, то обов'язково слід зазначити прізвище та ініціали автора, назву статті, журналу, газети тощо, рік видання, номер та сторінки, на яких надрукована стаття. Якщо студент використовував Інтернет-ресурси, то слід зазначити прізвище та ініціали автора матеріалу, назву та Web-site.

Список використаних джерел формується у такій послідовності:

1. Закони України, урядові постанови, укази Президента та ін.. нормативні акти.

2. Монографії, підручники, навчальні посібники, наукові видання, статті у наукових журналах, автореферати дисертацій тощо.

3. Іншомовні джерела.

4. Інтернет-ресурси.

5. Матеріали практики.

Приклади оформлення різних видів наукових джерел наведені у додатку В.

Додатки. У додатки за необхідності включається допоміжний матеріал: таблиці допоміжних цифрових даних; інструкції до методик; тексти опитувальників; стимульний психодіагностичний матеріал; допоміжні ілюстрації. Додатки не входять до загальної нумерації і нумеруються в межах кожного додатку окремо.

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 

Кваліфікаційну роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 Х 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали із використанням шрифту Times New Roman, розмір 14 (до тридцяти рядків на сторінці). Текст друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 30 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє та нижнє - не менше 20 мм. Абзаци в тексті потрібно починати з відступу, що дорівнює 5-и знакам. Відступи мають бути однаковими впродовж всього тексту.

Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту - всюди однакова.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами по центру. Заголовки підрозділів та пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних – номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Ілюстрації (схеми, графіки, рисунки) і таблиці необхідно подавати в безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.», «Мал.» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» (курсивом) із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: Продовж, табл.1.2. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею (на наступному рядку після слова «Таблиця») та друкують жирним шрифтом по центру.

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «П р и м і т к и» ставлять двокрапку, наприклад:

П р и м і т к и:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «П р и м і т к а» ставлять крапку.

Правила цитування та посилання. При написанні роботи слід посилатися на джерела, з яких наводяться матеріали або окремі результати. Коли використовуються матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді необхідно точно вказати номери сторінок, на які є посилання.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи того друкованого твору слід наводити цитати. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та перекручень думок автора, пропуск слів, речень, абзаців; в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

Посилання на джерела слід зазначати порядковим номером за перелі­ком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...», чи «... на думку різних авторів [2, 6, 9, 21, 34]...». Коли необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад: Цитата в тексті: «...в японській культурі кар’єрний ріст працівника відбувається строго в рамках прийнятих правил та часових рамок, що обмежує свободу вибору суб’єкта професійної діяльності» [ 7, с. 363-364].

Відповідний опис у переліку посилань:

1. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Навчальний посібник / Л.Е. Орбан-Лембрик. – Івано-Франківськ, 2001 – 694 с.

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: «рис. 1.2». На всі таблиці роботи необхідно посилатися в тексті. при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої по центру сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. А. 2 - другий рисунок додатка А; таблиця Б. 1 - перша таблиця додатка Б, формула (А.1) – перша формула додатка А.

Кваліфікаційна робота здається у палітурці.

На обкладинку бакалаврської роботи з внутрішнього боку наклеюється білий поштовий конверт (формату А5), у який потрібно вкласти: реферат, відгук наукового керівника, зовнішню рецензію, завдання на дипломну роботу, диск (CD-RW або DVD-RW) із повним текстом дипломної роботи та презентацією.

У тексті роботи не повинно бути граматичних помилок, а виправлення (обмежені) мають бути зроблені акуратно чорною пастою або чорнилом.

Завершена дипломна робота підписується студентом і науковим керівником.

3. Кваліфікаційна робота бакалавра: основні етапи підготовки та подання до зихисту 

Кваліфікаційна дипломна робота спеціаліста є формою підсумкової атестації студентів на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр. Вона визначає загальноосвітню та професійну зрілість випускника, його наукову й спеціальну підготовку, вміння діалектично мислити та творчо застосовувати одержані знання при розв’язанні практичних завдань.

3.1. Основні етапи виконання кваліфікаційної роботи бакалавра:

1. Визначення теми і первинна постановка проблеми.

2. Пошук і аналіз літератури з досліджуваної проблеми.

3. Формулювання мети, основних завдань та гіпотез роботи.

4. Планування дослідження, відбір для нього методів і методик.

5. Проведення дослідження (збір емпіричних даних).

6. Первинний аналіз даних, їхня математична обробка і представлення.

7. Обговорення й інтерпретація результатів.

8. Формулювання висновків і узагальнень.

9. Підготовка до захисту та захист роботи.

Обсяг основного змісту кваліфікаційної дипломної роботи бакалавра складає 75 – 85 сторінок (список використаних джерел і додатки до основного змісту не входять), з них вступ займає 3-5 сторінок, розділ 1 – до 25 -30 сторінок, розділ 2 – до 20 сторінок, розділ 3 - до 20 сторінок (у випадку, якщо в роботі два розділи, обсяг другого розділу не повинен перевищувати 40 сторінок), висновки – 3-5 сторінок. Список літератури повинен включати 60-80 джерел.

Тема роботи може бути запропонована науковим керівником на основі тематики, розробленої та затвердженої кафедрою, а також самим студентом з належним обґрунтуванням доцільності теми. Робота повинна бути спрямована на вирішення актуального наукового завдання однієї із галузей психології.

Після затвердження теми студент приступає до підготовки тексту дипломної роботи, яка здійснюється відповідно до графіку подання окремих розділів науковому керівнику, який затверджується в складі Завдання на дипломну роботу (Додаток Г ).

У разі затримки виконання графіку подання окремих розділів на два і більше тижнів науковий керівник повідомляє про це декана факультету для проведення відповідної роботи. У разі неможливості подальшого виконання графіку студенту надається академічна відпустка (за наявності об’єктивних обставин) або студент відраховується за невиконання графіку навчального процесу (за відсутності об’єктивних обставин).

Не пізніше, ніж за два тижні до захисту студент подає дипломну роботу на кафедру для написання відгуку наукового керівника та її рецензування компетентним фахівцем. Ці відгуки враховуються при вирішенні питання допуску роботи до захисту.

Науковий керівник подає відгук на дипломну (випускну) роботу, в якому в довільній формі зазначається мета дипломної роботи, в інтересах якої організації вона виконана або у межах якої науково-дослідної теми, відповідність дипломної роботи встановленому завданню, ступінь самостійності при виконанні дипломної роботи, вміння аналізувати необхідні літературні джерела, застосовувати сучасні методи досліджень та інформаційні технології, запропонувати конструктивні рішення, оцінюються отримані результати та висновки, загально оцінюються дипломна робота та її відповідність вимогам до структури та оформлення, вказуються недоліки, а також інші аспекти оцінки виконання дипломної роботи та її виконавця (за бажанням наукового керівника). У відгуку подаються пропозиції стосовно оцінювання дипломної роботи та присвоєння випускнику відповідної кваліфікації.

У разі неподання науковим керівником відгуку на дипломну роботу студента завідувач кафедри вирішує питання про його підготовку іншим викладачем, який набуває статусу наукового консультанта роботи.

У зовнішній рецензії в довільній формі зазначається актуальність роботи, короткий аналіз її структури, ступінь виконання поставлених завдань, оцінка запропонованих студентом пропозицій та висновків, зауваження до роботи, дається узагальнена оцінка дипломної роботи. Рецензії повинні бути підписані рецензентом та завірені печаткою установи, в якій він працює (співпрацює) у встановленому там порядку (додаток ).

Відповідальність за організацію зовнішньої рецензії на дипломну роботу та її якість несе науковий керівник та завідувач випускової кафедри. Студент має право самостійно організувати зовнішню рецензію на виконану дипломну роботу.

Рецензентом дипломних робіт бакалаврів можуть бути висококваліфіковані фахівці, які мають наукові ступені та/або вчені звання, або керівники підприємств, організацій, установ (бази дослідження).

При виконанні дипломної роботи бакалавра слід дотримуватись загальних вимог до змісту та оформлення кваліфікаційної роботи.

3.2. Попередній захист випускної кваліфікаційної роботи бакалавра відбувається на засіданні випускової кафедри, рішенням якої студенти допускаються або не допускаються до захисту дипломних робіт перед Державною екзаменаційною комісією.

Для проведення попереднього захисту студент повинен подати на випускову кафедру дипломну роботу у друкованому вигляді не переплетену у жорстку палітурку та повинен бути готовим коротко доповісти основний зміст роботи.

Кафедра може вимагати від студента доопрацювання дипломної роботи та визначити відповідні завдання. Рішення про допуск дипломної роботи до захисту в ДЕК після доопрацювання приймають спільно науковий керівник та завідувач кафедри.

У разі ухвалення кафедрою рішення про недопущення дипломної роботи до захисту (невиконання студентом встановлених завдань з її доопрацювання) студент має право подати заяву на ім’я ректора Університету про допуск до державної атестації під власну відповідальність. З цього моменту відповідальність кафедри та наукового керівника за якість дипломної роботи та її відповідність встановленим вимогам припиняється. В інших випадках студенту надається академічна відпустка (при наявності об’єктивних обставин) або студент відраховується за невиконання графіку навчального процесу (при відсутності об’єктивних обставин).

Науковий керівник не звільняється від подання відгуку на дипломну роботу в разі її подання до захисту в ДЕК під власну відповідальність студента.

3.3. Захист кваліфікаційної роботи бакалавра проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) відповідно до п. 3.12.3 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, Рекомендації про створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України (лист Міносвіти України від 29 грудня 1993 року № 83-5/1259) та нормативних документів Університету.

Графік і послідовність захистів складається й обнародується заздалегідь. Для виступу студенту надається 8 - 10 хвилин. Доповідь необхідно підготувати заздалегідь у формі виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об'єкт, предмет дослідження; що вдалося встановити, виявити, довести; якими методами це досягнуто; елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях; з якими труднощами довелося зіткнутися в процесі дослідження, які положення не знайшли підтвердження.

Для наочності і переконливості захисту основних положень роботи студентові рекомендується використовувати ілюстративний матеріал у вигляді презентації за допомогою програмного продукту Microsoft Office PowerPoint, аналогічних програмних продуктів та/або роздаткового матеріалу, який містить таблиці, графіки, діаграми, схеми тощо, на які посилається автор у своїй доповіді, а також основні висновки та пропозиції, сформульовані в результаті дослідження. Необхідну кількість та зміст ілюстрацій студент визначає самостійно, але погоджує з науковим керівником. Роздатковий матеріал оформлюється на окремих аркушах формату А4. На титульній сторінці необхідно вказати тему дипломної (випускної) роботи та її виконавця. Таблиці та рисунки разом мають наскрізну нумерацію роздаткового матеріалу. Кількість папок із роздатковим матеріалом відповідає кількості членів ДЕК.

Після виступу студент відповідає на питання членів комісії і всіх присутніх на захисті. При відповідях він повинен виявити компетентність та володіння матеріалом роботи.

Далі оголошується відзив наукового керівника і зачитується рецензія на роботу. Науковий керівник і рецензент мають право особисто виступити на захисті.

Після цього студентові надається слово для відповідей на зауваження, що містяться в рецензії і виступах присутніх на захисті.

Після закінчення захисту всіх студентів члени ДЕК на закритому засіданні обговорюють результати захисту робіт, оцінюють їх з урахуванням якості підготовленої роботи і процесу захисту.

У випадках, коли захист дипломної роботи визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.

Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломну роботу, допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломної роботи протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломну роботу з поважної причини (документально підтвердженої), ректор вищого навчального закладу може продовжити термін навчання до наступного терміну роботи державної комісії, але не більше, ніж на один рік.

4. Кваліфікаційна робота магістра: особливості змісту, основні етапи підготовки та подання до зихисту 

4.1. Особливості змісту

Кваліфікаційна дипломна робота магістра є науковою працею, в якій, на основі виконаних її автором досліджень та проведеного аналізу літературних джерел, в логічному і системному плані здійснена спроба розв'язання важливої для психології теоретико-методологічної проблеми або вирішено актуальне прикладне завдання. Вона може бути логічним продовженням дипломної роботи бакалавра.

Щодо структурних розділів дипломної роботи, то в розділі І викладаються результати теоретичного вивчення проблеми. У формі аналізу літературних джерел з обов’язковим посиланням на їх авторів (і відповідні джерела) послідовно розкривається суть проблеми, методологічні аспекти її вивчення, з’ясовуються основні поняття, їх суть, висвітлюються та аналізуються існуючі дослідження з проблеми. Завершується розділ формулюванням висновків щодо суті виявленого.

Розділ ІІ присвячений емпіричному дослідженню проблеми, що має констатуючий характер (виявлення наявних проявів психічного у досліджуваних). У першому параграфі другого розділу, визначаються завдання емпіричної частини дослідження, концептуальні засади дослідження та обґрунтовується методика дослідження (визначаються досліджувані явища, їх суть, параметри вивчення), представляється методика дослідження.

Другий параграф другого розділу присвячений висвітленню результатів констатуючого дослідження та їх аналізу. У ньому наводяться отримані кількісні дані щодо досліджуваного явища, які в узагальненому вигляді можуть представлятися у вигляді таблиць, рисунків (графіків, діаграм, процентильних кривих тощо). Як правило, первинні (сирі) емпіричні дані наводяться у додатках. Кількісні дані можуть підлягати подальшій кількісній обробці (кореляційний, факторний аналіз тощо) та якісному аналізу. Завершується розділ висновками щодо отриманих емпіричних даних.

ІІІ розділ, як правило, присвячений формуючому етапу дослідження, який передбачає цілеспрямований вплив на досліджуваних з метою досягнення певних змін у прояві чи становленні певних особистісних властивостей чи якостей.

У першому параграфі визначаються завдання цього формуючого експерименту, обґрунтовується та описується методика впливу на досліджуваних з урахуванням суті досліджуваного явища, основних напрямків та показників ефективності впливу. Необхідно також навести дані про контрольну та експериментальну групи, проведення констатуючого та підсумкового зрізів даних.

У другому параграфі висвітлюються результати формуючого експерименту на основі порівняння даних в обох групах до і після проведення експерименту, подаються обґрунтовані висновки про ефективність апробованих заходів. Розділ завершується висновками.

В кінці основної частини роботи наводяться загальні висновки, які узагальнено представляють найважливіші результати дослідження на всіх етапах.

4.2. Основні етапи, структура, логіка побудови дослідження та порядок захисту кваліфікаційної роботи магістра аналогічні до дипломної роботи бакалавра

Обсяг основного змісту кваліфікаційної дипломної роботи магістра має складати 100 - 120 сторінок (список використаних джерел і додатки до основного змісту не входять), з них вступ займає 3-5 сторінок, розділ 1 – 35-40 сторінок, розділ 2 – 20-25 сторінок, розділ 3 – 35-40 сторінок, висновки – 3-5 сторінок. Список літератури повинен включати 90-120 джерел.

Після затвердження теми магістерської роботи студент приступає до підготовки тексту, яка здійснюється відповідно до графіку подання окремих розділів науковому керівнику, що затверджується в складі Індивідуального навчального плану.

Всі процедурні питання, пов’язані з поданням роботи на рецензування, попередній захист та захист регулюються відповідно до положень, викладених в п.п. 3.1, 3.2 та 3.3. даних методичних рекомендацій. Крім цього, на процедуру попереднього захисту магістри подають наукову статтю та/або тези доповіді на науковій конференції.

Захист кваліфікаційної роботи магістра проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Графік і послідовність захистів складається й обнародується заздалегідь. Для виступу надається 10 - 12 хвилин.

Списки студентів, допущених до захисту магістерських робіт, подаються до ДЕК деканатом. До ДЕК перед початком захисту магістерських робіт подаються такі документи: зведена відомість про виконання студентами навчального плану й отримані ними оцінки; реферат роботи, відгук наукового керівника роботи; рецензія (рецензії) на роботу спеціалістів відповідної кваліфікації.

Державній екзаменаційній комісії можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної магістерської роботи: друковані статті за темою роботи, документи, що вказують на її практичне застосування тощо.

Перед захистом студент зобов'язаний ознайомитися з відгуком наукового керівника і зовнішньою рецензією, проаналізувати їх та підготувати відповіді на зауваження.

До захисту не допускаються студенти, які не виконали навчальної програми і на момент подання до захисту магістерської роботи мають академічну заборгованість.

Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менш як половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії та наукового керівника роботи.

На підставі зовнішньої рецензії, відгуку наукового керівника та результатів захисту роботи ДЕК приймає мотивоване рішення стосовно кожного студента щодо оцінки роботи та присвоєння кваліфікації магістра.

Студенти, які не захистили кваліфікаційну роботу, не мають права на отримання диплома магістра.

Додаток Б

Зразок оформлення змісту кваліфікаційної роботи 

ЗМІСТ

Додаток В

Зразок оформлення списку використаних джерел 

ВИТЯГ ІЗ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ 

Дипломні (кваліфікаційні) роботи виконуються на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі і передбачають:

- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих й інших завдань;

- розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов’язаних з темою роботи.

Студенту надається право обрати тему дипломної роботи, визначену випускаючими кафедрами, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розроблення.Керівниками дипломних робіт призначаються професори і доценти (викладачі) вищого навчального закладу, висококваліфіковані спеціалісти виробництва…

До складання державних екзаменів та до захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану та успішно пройшли попередній захист…

Державній комісії перед початком захисту дипломних робіт деканом факультету подаються такі документи: … відгук керівника про дипломну роботу; рецензія на дипломну роботу спеціаліста відповідної кваліфікації…

Студенту, який отримав підсумкові оцінки “відмінно” не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки “добре”, склав державні екзамени з оцінками “відмінно”, захистив дипломну роботу з оцінкою “відмінно”, а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри, видається документ про освіту з відзнакою.

Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломної роботи отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.

У випадках, коли захист дипломної роботи визначається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.

Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломну роботу, допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломної роботи протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломну роботу з поважної причини (документально підтвердженої), ректором вищого навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів чи захисту дипломних робіт відповідно, але не більше, ніж на один рік…”

Дипломна робота подана для захисту.                    

Додаток Є

ВІДГУК

на дипломну роботу студента юридичного факультету

Університету «КРОК»

Відгук пишеться в довільній формі на бланку Університету. У відгуку необхідно вказати:

1. Характер виконання дипломної роботи (в ініціативному порядку, за замовленням підприємства, організації, установи тощо).

2. Мету дипломної роботи.

3. Актуальність обраної теми.

4. Відповідність виконаної дипломної роботи затвердженому завданню.

5. Ступінь самостійності випускника при виконанні дипломної роботи.

6. Уміння випускника працювати з літературними джерелами, аналізувати теоретичний та практичний матеріал, приймати обґрунтовані рішення (наукові), застосовувати сучасні комп’ютерні інформаційні технології, проводити математичне моделювання, обробляти та аналізувати результати експерименту.

7. Отримані найбільш важливі теоретичні та практичні результати, їх апробацію на конференціях, семінарах тощо.

8. Знання та дотримання вимог ДСТУ при виконанні та оформленні дипломної роботи .

9. Виявлені недоліки.

10. Мотивовану оцінку дипломної роботи за 100-бальною та національною шкалами і шкалою ECTS рівня виконаної дипломної роботи, відповідність набутих випускником знань, умінь та навичок (компетенцій) вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця і можливість присвоєння йому кваліфікації фахівця певного освітньо-кваліфікаційного рівня за даним напрямом (спеціальністю).

Додаток Ж

Зразок оформлення рецензії на дипломну роботу 

РЕЦЕНЗІЯ

на дипломну роботу студента юридичного факультету

Університету «КРОК»

Рецензія пишеться в довільній формі . У рецензії необхідно вказати:

1. Актуальність теми дипломної роботи.

2. Відповідність змісту виконаної дипломної роботи затвердженій темі та завданню.

3. Повноту виконання завдання, правильність та глибину обґрунтування прийнятих рішень.

4. Новизну та якість проведених досліджень.

5. Ступінь використання сучасних досягнень науки, техніки, інформаційних технологій.

6. Правильність розрахунків.

7. Наявність та повноту експериментального (або математичного) підтвердження прийнятих рішень.

8. Науково-технічний рівень опрацювання питань розроблених систем, проектів.

9. Реальність дипломної роботи, можливість впровадження її результатів.

10. Якість виконання тексту дипломної роботи та ілюстративного (графічного) матеріалу, відповідність вимогам державних стандартів.

11. Виявлені недоліки.

Узагальнену оцінку дипломної роботи, а також висновок щодо можливості присвоєння випускнику кваліфікації фахівця певного освітньо-кваліфікаційного рівня за даним напрямом (спеціальністю).

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!