Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА І МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

  

Методичні рекомендації та основні вимоги щодо виконання і захисту магістерських робіт для спеціальності 8.03050301 "Міжнародна економіка"

Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр

 

КИЇВ 2012 

Методичні рекомендації щодо виконання і захисту магістерських робіт студентами усіх форм навчання спеціальності 8.03050301 "Міжнародна економіка". Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр. – К.: УДУФМТ, 2012. – 51 с.

Рецензент: Пугачов М.І., д.е.н., проф., професор кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції.

Методичні рекомендації обговорено і схвалено на засіданні кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції (протокол № 12 від 26 січня 2012p).

Зміст 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. ВИБІР, УЗГОДЖЕННЯ З НАУКОВИМ КЕРІВНИКОМ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ РОБОТИ

З. ПОШУК ТА АНАЛІТИЧНЕ ОПРАЦЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

4. Організація та проведення дослідження

5. ТЕХНІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

5.1. Загальні вимоги

5.2. Вимоги до структури та змісту магістерської роботи

5.3. Побудова бібліографічного апарату роботи

5.4. Оформлення заголовків та змісту

5.5. Нумерація сторінок і структурних частин

5.6. Таблиці і примітки

5.7. Оформлення ілюстрацій

5.8. Подання формул

5.9. Оформлення додатків

5.10. Оформлення презентаційних матеріалів

6. ВІДГУК НАУКОВОГО КЕРІВНИКА ТА ЗОВНІШНЄ РЕЦЕНЗУВАННЯ РОБОТИ

7. ПОПЕРЕДНІЙ ЗАХИСТ РОБОТИ

8. ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ

9. ПІДГОТОВКА РОБОТИ ДО ЗАХИСТУ

10. ЗАХИСТ РОБОТИ

Додаток А Зразок заяви для закріплення теми магістерської роботи

Додаток Б Перелік окремих рекомендованих ресурсів в мережі ІНТЕРНЕТ

Додаток В Зразок завдання на магістерську роботу студентові

Додаток Д Зразок заяви на затвердження плану магістерської роботи

Додаток Е Зразок оформлення сторінки тексту

Додаток Ж Зразок оформлення титульної сторінки

Додаток З Орієнтовна структура реферату

Додаток И Типові приклади оформлення бібліографічного списку джерел посилань, який наводять у магістерській роботі 

Додаток К Зразок оформлення змісту роботи

Додаток Л Зразок оформлення таблиці 

Додаток М Зразок оформлення ілюстрації 

Додаток Н Орієнтовна схема відгуку наукового керівника

Додаток П Орієнтовна схема зовнішньої рецензії  

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця спеціальності 8.03050301 «Міжнародна економіка», який на основі отриманої кваліфікації бакалавра здобув поглиблені спеціальні уміння і знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення науково-дослідних проблем й виконання професійних завдань у сфері міжнародної економіки та зовнішньоекономічної діяльності. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукових досліджень, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, опрацювання, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до творчої науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності. Здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра підтверджується державною атестацією, що здійснюється державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після виконання освітньо-професійної програми на підставі результатів складання державних іспитів та захисту магістерської роботи.

Студенти, які успішно пройшли державну атестацію, отримують диплом державного зразка про здобуття повної вищої освіти за напрямком професійного спрямування та освітньо-кваліфікаційного рівня магістра.

Магістерська робота (надалі - робота) - це по суті перший ступінь до науково-дослідницької діяльності - є підсумком завершального етапу навчання студентів в Українському державному університеті фінансів та міжнародної торгівлі (УДУФМТ) за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів і має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, наявності умінь та знань властивих науковому працівникові, який починає свою діяльність, його здатність застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні науково-дослідницькі завдання.

Робота має фахово-науковий характер і передбачає:

систематизацію, закріплення, поглиблення теоретичних і практичних знань за спеціальністю й застосування їх для виконання конкретних завдань;

аналіз і опрацювання з використанням економіко-математичних методів цифрових даних у вигляді таблиць, графіків, діаграм з необхідним порівняльним економічним аналізом, виявленням позитивних досягнень і недоліків та узагальненням тенденцій змін у процесах розвитку світової економіки та зовнішньоекономічних відносин;

критично-об’єктивний підхід до вивчення фактичних матеріалів з обраної теми проблеми дослідження з метою пошуку та виявлення резервів і можливостей раціонального використання ресурсів та запропонування заходів щодо усунення недоліків й підвищення ефективності у сфері зовнішньоекономічних відносин;

аргументованість висновків, обґрунтованість рекомендацій;

літературне, логічно-послідовне й самостійне викладення матеріалу;

оформлення матеріалу згідно з установленими вимогами.

Єдині вимоги до роботи, які подані у цих методичних рекомендаціях, не виключають, а надають широку ініціативу й творчий підхід до розробки кожної теми.

Процес підготовки й захисту роботи складається з наступних послідовних етапів:

1. Вибір теми й узгодження її з науковим керівником, подання відповідної заяви на ім’я завідувача випускаючої кафедри й затвердження теми;

2. Оформлення організаційних документів ( завдання на роботу, календарний план виконання роботи, структурно-змістовний план самої роботи) за зразками, наведеними у додатках А, В, Д;

3. Інформаційне дослідження за обраною темою, пошук та накопичення інформації, що стосується об’єкта дослідження, у традиційних бібліографічних системах та в мережі Інтернет;

4. Систематизація та економічний аналіз результатів інформаційного пошуку, включаючи гіпотези, теорії, сучасні парадигми міжнародного економічного розвитку, термінологію, класифікації, нормативно-правові документи, економічні моделі, концепції та стратегії, статистичні дані та розрахунки, аргументи і факти, експертні, рейтингові оцінки тощо;

5. Узагальнення результатів власного аналітичного дослідження із застосуванням загальнонаукових, економічно-математичних та економіко-статистичних методів, формулювання науково-обгрунтованих висновків та рекомендацій;

6. Підготовка рукопису магістерської роботи та її оформлення відповідно до чинних вимог;

7. Підготовка тез доповіді, реферату та презентаційних матеріалів для захисту;

8. Отримання відгуку наукового керівника на роботу;

9. Попередній захист роботи на випусковій кафедрі та отримання дозволу на захист роботи в ДЕК;

10. Отримання зовнішньої рецензії на роботу;

11. Захист роботи.

2. ВИБІР, УЗГОДЖЕННЯ З НАУКОВИМ КЕРІВНИКОМ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ РОБОТИ

Студенту надається право самостійно вибрати тему роботи із запропонованої кафедрою тематики. Крім цього, студент може запропонувати свою тему роботи, яка повинна бути узгодженою з завідувачем кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції. Обрана тема має відповідати змісту отримуваної спеціальності. Після вибору теми студент подає заяву на ім'я завідувача кафедри (додаток А).

Зі складних та трудомістких проблем можуть розроблятися комплексні роботи, які виконуються кількома студентами. Наказом ректора УДУФМТ за кожним студентом закріплюється тема роботи та призначається керівник зі складу викладачів випускової кафедри, керівного складу УДУФМТ та працівників сфери міжнародних економічних відносин і зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, як правило, враховується побажання студентів та наукових керівників. Для керівництва комплексними роботами можуть призначатися декілька керівників, один із них призначається провідним.

Протягом одного місяця від подання заяви на затвердження теми, студент за погодженням із науковим керівником, має право замінити тему або її уточнити. Для заміни (уточнення) теми необхідно подати заяву на ім'я завідувача випускаючої кафедри за підписами студента та його наукового керівника.

У випадках, коли робота потребує застосування досить складних методів економетрики, математичної статистики, розробки математичних моделей, ускладненої статистичної опрацювання даних, створення нестандартного програмного забезпечення на ЕОМ, крім наукового керівника, за студентом за його заявою на ім’я завідувача кафедри закріплюється науковий консультант, який надає допомогу при виконанні відповідних завдань дослідження.

 

3. ПОШУК ТА АНАЛІТИЧНЕ ОПРАЦЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

Роботу з джерелами слід починати з видань, котрі рекомендовані по відповідних темах підручників з нормативних дисциплін спеціальності. У першу чергу необхідно проаналізувати джерела найбільш близькі за змістом до вибраної теми магістерської роботи.

Опрацювання джерел доцільно починати в наступній послідовності:

нормативно-правові акти, державні стратегії, концепції, стандарти, класифікатори;

наукові видання (монографії, словники, енциклопедії, наукові звіти та аналітичні економічні огляди, автореферати дисертацій, статті з наукових фахових журналів, збірників наукових праць з проблем міжнародної економіки провідних наукових установ та ВНЗ України та іноземних держав, матеріалів наукових конференцій, симпозіумів тощо);

дані офіційних видань національних та міжнародних органів статистики;

аналітичні матеріали, статті провідних вчених з актуальних проблем міжнародної економіки, які публікують окремі засоби масової інформації.

Досліджувати джерела слід у порядку зворотному хронологічному, тобто спочатку доцільно вивчити видання, публікації поточного року, потім -минулорічної, потім - дворічної давнини.

Важливу роль в технології пошуку відіграє повнота інформації. У першу чергу необхідно дослідити відповідні інформаційні ресурси, каталоги і фонди наукової бібліотеки УДУФМТ, видання УДУФМТ, зокрема науковий журнал "Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право”, а також збірники матеріалів наукових конференцій, підручники та монографії, автореферати дисертацій.

Авторитетним джерелом наукової інформації є Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського НАН України, Національна парламентська бібліотека. Слід особливо підкреслити, що Інтернет - сторінка цієї бібліотеки відкриває доступ не тільки до власних електронних ресурсів, які є найбільші за обсягом в Україні, але й надає користувачам широкі можливості здійснення пошуку в багатьох інших інформаційних системах світу.

Досить потужні інформаційні ресурси сконцентровані також в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації (каталоги, фонди авторефератів та дисертацій).

Серйозну увагу слід приділити підбору і вивченню нормативно-правових актів, які публікуються в таких офіційних виданнях, як: Офіційний вісник України, Відомості Верховної Ради України, Голос України, Вісник НАДУ при Президентові України, Урядовий кур’єр та ін.

Допомогу в пошуку інформаційних джерел нададуть реферативні видання, які містять реферати, що включають скорочений виклад змісту первинних документів (або їх частини ) з основними фактичними даними і висновками (РЖ "Економіка. Економічні науки", "Політика. Політичні науки" та ін.).

При здійсненні інформаційного пошуку необхідно звернути також увагу на видання Книжкової палати України: бібліографічні покажчики "Літопис книг", "Літопис газетних статей", "Літопис журнальних статей", " Літопис авторефератів", "Літопис рецензій", "Нові видання України", "Періодичні та продовжувані видання", каталоги бібліотек та ін.

Найбільш важливі електронні джерела інформації, які можуть бути рекомендовані для пошуку економіко-статистичних даних, нормативних документів, офіційних та аналітичних матеріалів при підготовці роботи наведені у додатку Б.

Здійснюючи інформаційний пошук, необхідно також звернути увагу на посилання та бібліографічні описи джерел, розміщені у виносках або у кінці документу у вигляді списку джерел посилань, який часто неправильно скорочено називають „література”, що не відповідає чинним стандартам.

При конспектуванні, виписках або копіюванні вибраних фрагментів першоджерел з метою подальшого обґрунтування на їх основі власного аналізу необхідно до кожного такого результату роботи з першоджерелом відразу ж додавати бібліографічний опис цього джерела та зазначати відповідні сторінки, на яких міститься запозичена інформація. Це обов’язкова вимога авторського права, дотримання якої дозволяє уникнути плагіату і зробити потім відповідні точні посилання на першоджерело в тексті стандартно оформленої магістерської роботи.

Потрібно також мати на увазі, що матеріали наукових джерел, оприлюднених до початку 90-х років, характеризуються ідеологізованістю й розглядом процесів виключно з марксистсько-ленінських позицій. Період з початку й до середини 90-х років характеризувався ейфорією реформ, і джерела цього періоду, як правило, не містять критичного аналізу ринкових перетворень. У наступні роки відбулися суттєві зміни в оцінках ролі ринку в економічному житті суспільства. Тому слід використовувати публікації після 2000 року, які віддзеркалюють більш реалістичні погляди на поточні економічні процеси, розкривають як "плюси", так і "мінуси" ринкових механізмів та державного регулювання економічного розвитку.

До початку інформаційного пошуку, слід скласти й узгодити з науковим керівником попередній список потенційно важливих для обраної теми видань для наступного їх планомірного опрацювання.

З методологічної літератури при проведенні дослідження можуть бути рекомендовані наступні підручники та посібники:

Єріна А.М., Захожай В. Б., Єрін Д. Л. Методологія наукових досліджень: Навч. посібник. –К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 212 с.

ЄрінаА.М. Методологія наукових досліджень. Навч. посібник. К.: МОН, - 2004.-216с.

Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. -К.: ВД «Професіонал», 2004. – 208 с. 

Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2003. – 192 с.

Оспіщев В.І., Кривоший В.В. Технологія наукових досліджень в економіці. Навч. посібник. –К.: Освіта України, 2009. – 256 с.

П’ятницька-Позднякова І. С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник. – К. : 2003. – 116 с.

Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень. - Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 317 с.

Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: Посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 208 с.

Цехмістровова Г.С. Основи наукових досліджень. Навч. посібник. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. – 240 с. 

З енциклопедичних видань, які можуть бути рекомендовані для фахового визначення відповідних до теми роботи економічних термінів і категорій, безумовно, найбільш ґрунтовним та широким за призначенням сучасним джерелом є "Економічна енциклопедія": У трьох томах / Редкол.: С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр „Академія”. Том 1 – 2000, Том 2 - 2001, Том 3 - 2002.”

Перше знайомство з відібраними джерелами дасть можливість студенту розібратися в найважливіших питаннях теми й приступити до складання плану роботи та організації наступних етапів дослідження.

У процесі підготовки роботи студент повинен опрацювати не менш 70-75 вітчизняних та іноземних інформаційних джерел– монографій, наукових видань, статей.При цьому кількість підручників та навчальних посібників повинна бути мінімальною.

Головна мета аналізу інформації, накопиченої за результатами пошуку – встановити природу об’єкту дослідження, його внутрішні та зовнішні системні зв’язки, закономірності та перспективи розвитку, шляхи вдосконалення.

Вивчаючи джерела, слід виявити дискусійні питання по темі роботи та проблеми, з якою вона пов’язана. Знайшовши такі питання, слід навести гіпотези, припущення, теоретичні положення кількох авторів, які стоять на різних позиціях, критично оцінити їх точку зору й висловити власне судження з цього питання. Порівняльне наведення існуючих поглядів інших дослідників і формування власної думки, підвищує цінність роботи, сприяє глибшому розкриттю теми.

Основним методом інформаційного дослідження є конспектування матеріалів першоджерел, що мають безпосереднє відношення до теми роботи. Згодом законспектований і логічно систематизований відповідно до мети дослідження опрацьований матеріал з коментарем, власними думками автора роботи може бути включений у відповідний підрозділ майбутньої роботи.

Після вивчення та аналізу інформаційних джерел доцільно скласти розгорнутий план і структурно-логічну схему майбутньої роботи.

Розгорнутий план майбутньої роботи - це подальша деталізація затвердженого плану магістерської роботи. У розгорнутому плані виділяються підпитання, які розвивають проблеми, що винесені в назву підрозділів (параграфів).

Практика підготовки студентами магістерських робіт свідчить, що в розгорнутому плані достатньо виділити приблизно три-п'ять досліджуваних підпитань. Коли таким чином буде відпрацьований і обдуманий кожен підрозділ (параграф) – це полегшить складання повного тексту роботи з цілеспрямованим використанням досліджених джерел. Розгорнутий план забезпечує послідовність викладення матеріалу, де кожний розділ і підрозділ (параграф) випливає з попередніх, займаючи належне йому місце.

Структурно-логічна схема роботи являє собою схематичне відображення взаємозв'язків її окремих частин.

 

4. Організація та проведення дослідження

Після затвердження теми магістерської роботи та призначення зав. кафедри наукового керівника розробляється завдання на магістерську роботу. У загальному вигляді завдання визначає тему і проблему, якій присвячена робота, її актуальність, об’єкт та предмет дослідження, мету та основні завдання, які необхідно виконати під час проведення роботи, методи дослідження та основні інформаційні джерела. Оформлення завдання передбачає складання під контролем наукового керівника плану майбутньої роботи. Завдання на роботу затверджується завідувачем кафедри. Взірець форми складання завдання наведений у додатку В.

Важливим елементом завдання є календарний план (графік) підготовки й оформлення роботи. Він складається залежно від обраного студентом і узгодженого з науковим керівником методу організації виконання роботи: послідовного, вибіркового, цілісного. Практика виконання навчально-наукових робіт показує, що кращим є цілісний метод.

При використанні кожного методу можуть використовуватися різні способи підготовки окремих частин роботи: аналітичний (дедуктивний) або синтетичний (індуктивний).

При використанні аналітичного (дедуктивного) способу тема майбутньої роботи поділяється на завдання, котрі в свою чергу поділяються на ідеї, які складаються з ідей більш дрібного рівня. Оскільки дослідження теми проводиться шляхом її аналізу, то існує точка зору згідно якої дедуктивний метод є основним.

З використанням синтетичного (індуктивного) способу створюються дрібні фрагменти роботи, які об'єднуються в більш значні і так до створення єдиного тексту.

Студент, після складання календарного плану виконання магістерської роботи, повинен дотримуватись зазначених у ньому термінів подання відповідних розділів науковому керівнику, її оформлення, зовнішнього рецензування, попереднього захисту на кафедрі, подання роботи в ДЕК.

На основі отриманого завдання складається план роботи в якому відображається структура, зміст і логічний зв'язок складових частин роботи. План роботи є обов'язковим документом і повинен складатися із вступу, основної частини, висновків, додатків і списку інформаційних джерел для дослідження (при підготовці остаточного варіанту рукопису роботи цей список перетворюється на список джерел посилань). План роботи складається і затверджується за формою, наведеною у додатку Д.

Залежно від характеру теми й наявності фактичного матеріалу в плані можуть переважати теоретичні або практичні проблеми. Кількість розділів залежить від обраної теми, об'єкту й предмету дослідження. Якщо в роботі передбачається розглянути теоретичні й практичні аспекти теми дослідження, визначити напрями підвищення ефективності економічної діяльності, то така робота, як правило, складається з трьох розділів, кожен з яких повинен закінчуватися синтезованими висновками до розділу.

У першому розділі повинні бути викладені теоретичні основи проблеми, яка досліджується, розкриті її окремі теоретико-медологічні аспекти, актуальність і важливість дослідження на даному етапі світогосподарського розвитку, виходячи з міжнародних і національних інтересів.

У другому розділі подаються результати аналізу практики економічної діяльності об'єкту дослідження, виявляються невирішені економічні завдання, невикористані можливості.

У третьому розділі дається прогноз економічного розвитку об'єкту дослідження та формулюються обґрунтовані конкретні рекомендації щодо підвищення ефективності його економічної діяльності, визначаються напрямки, заходи щодо розв'язання існуючих проблем.

Як правило, кожен розділ складається з трьох підрозділів (параграфів). І лише в окремих випадках (виходячи зі специфіки теми магістерської роботи) в одному із розділів (в І чи ІІІ) може бути 2 підрозділи.

Детально вимоги до структури та змісту роботи визначені у параграфі 5.2.

Обов’язковою вимогою до роботи є забезпечення в ній наявності самостійного творчого внеску студента. Робота повинна містити певні елементи оригінального, авторського характеру і не зводитись до суцільної безсистемної компіляції запозичень з досліджених джерел або примітивної описовості об’єкту дослідження. У процесі дослідження, формулюванні його мети і завдань рекомендується орієнтуватись на наступні критерії новизни магістерської роботи зі спеціальності “Міжнародна економіка”:

- наукове узагальнення та систематизація досліджуваного матеріалу за обраною темою;

- встановлення нових закономірностей, тенденцій, очікуваних та існуючих негативних і позитивних наслідків економічних явищ;

- визначення причинно-наслідкових зв’язків, факторів впливу, суттєвих чи базових елементів системи міжнародної економіки, функцій розвитку об’єкта дослідження;

- опрацювання (удосконалення, систематизація) категорійного апарату, термінології;

- вдосконалення типології (класифікації) елементів досліджуваної економічної системи;

- визначення концептуальних рішень та шляхів розв’язання проблеми економічного розвитку;

- встановлення принципів розвитку, факторів, передумов, типових рис об’єкта дослідження;

- розроблення економічних моделей, механізмів, схем, проектів структури планів, програм, стратегій;

- розроблення рекомендацій щодо вдосконалення об’єкту дослідження, програм економічного розвитку, наукових або навчально-наукових методик тощо.

Оскільки процес підготовки роботи носить творчий характер, то може виникнути ситуація, коли у план буде доцільно внести зміни. Зміни в назві підрозділів (параграфів) чи розділів необхідно узгодити з науковим керівником та завідувачем кафедри, зміни теми, якщо вона вже затверджена наказом ректора - з ректором УДУФМТ.

У випадку, якщо студент не виконує календарний план, не з’являється на консультації до наукового керівника та не надає опрацьованих відповідно до його зауважень матеріалів у встановлені календарним планом терміни, науковий керівник робить висновок про неможливість визначити ступінь готовності магістерської роботи та її відповідності встановленим вимогам і не рекомендує її до захисту в ДЕК, про що доповідає зав. кафедри.

 

5. ТЕХНІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

5.1. Загальні вимоги

Оформлення роботи повинно відповідати вимогам чинних стандартів України:

ДСТУ 3582-97. Державний стандарт України. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. – К.: Держстандарт України, 1998. – 27 с.

ДСТУ 3008-95. "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення".

ДСТУ 3973-2000. Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання науково-дослідних робіт. Загальні положення. – К.: Держстандарт України, 2001. – 18 с.

Зразки стандартно оформлених основних частин роботи подано у додатках Е – М.

Робота виконується в одному примірнику. Текст роботи повинен бути надрукованим на комп'ютері через 1,5 міжрядковий інтервал до 30 рядків на сторінці з використанням шрифту Times New Roman текстового редактора Word, розмір 14, напівжирний.

Обсяг роботи має бути в межах 110-130 сторінок друкованого тексту, без урахування списку джерел посилань і додатків.

Сторінки роботи повинні мати поля: ліве – 25 мм, зверху – 20 мм, праве – 15 мм, знизу – 20 мм. Шрифт повинен бути чітким, чорного кольору, з однаковою щільністю тексту.

Зразок оформлення сторінки тексту подано у додатку Е.

Текст іноземною мовою, формули, умовні знаки можуть бути повністю надрукованими або написаними рукою чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору (часткове друкування літер або цифр не допускається).

Виправлення після подання роботи на кафедру не допускаються. Робота оформлена з порушенням вимог до захисту не допускається.

5.2. Вимоги до структури та змісту магістерської роботи

Магістерська робота включає:

титульний лист;

реферат;

зміст;

перелік умовних скорочень (при необхідності);

вступ;

основна частина;

висновки;

список джерел посилань;

додатки. 

Титульний лист оформлюється за зразком, який подано у додатку Ж.

Титульний лист є першою сторінкою роботи, номер сторінки на ньому не проставляється. Титульний лист вважається оформленим після того, як він підписаний керівником, консультантом (якщо він був призначений) і на ньому за підписом завідувача кафедри вказано, що робота допускається до захисту, з зазначенням дати прийняття цього рішення.

Підписи та дати на титульному листі мають бути виконані вручну чорними чорнилами чи чорною пастою. Дата повинна містити число, рік арабськими цифрами, а місяць – прописом.

Реферат – другий лист роботи, в якому в дуже стислій формі характеризується основний зміст, мета, актуальність та практичне значення роботи. Його обсяг не більше 0,75 сторінки через один міжрядковий інтервал.

Реферат є вторинним інформаційним документом магістерської роботи як першоджерела. Структура реферату подана у додатку З. Реферат включається також у презентаційні матеріали, що готуються студентом для захисту роботи.

Змістпослідовно включає найменування всіх розділів та частин роботи з зазначенням номерів початкових сторінок усіх структурних елементів роботи.

Перелік умовних скорочень, символів, одиниць, позначень і термінів (за необхідності).

Якщо в роботі вживається специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальне розшифрування.

Якщо в тексті роботи вживаються спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше і повторюються менш ніж тричі, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ розкриває суть проблеми дослідження, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності дослідження.

Рекомендований обсяг вступу 2-3 сторінки.

У вступі відображають:

актуальність теми (подається коротка характеристика суті та стану проблеми, що досліджується, обґрунтовується доцільність розробки теми для розвитку міжнародної економіки в цілому або окремої її складової; як правило, наводять перелік провідних вітчизняних та зарубіжних учених, що працюють над проблемою, із зазначенням посилань на їх праці, які досліджувались у процесі виконання роботи);

об'єкт дослідження - процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження (надається коротка характеристика сфери економічної діяльності підприємств, галузей, регіону, країн, їх угрупувань чи світової економіки на матеріалах яких виконується робота);

предмет дослідження - все те, що знаходиться в межах об’єкту дослідження у визначеному аспекті пізнання і завжди співпадає з темою дослідження (визначається той аспект, який підлягає дослідженню в межах визначеного об'єкту);

мета і завдання роботи. Мета роботи, зазвичай, тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, що саме вирішується. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення , а не на саму мету. Завдання – те, що конкретно слід дослідити у розділах роботи;

методи дослідження (подають перелік методів наукових досліджень, які були використані в роботі із зазначенням завдань, які вирішувались за допомогою вказаних методів);

теоретична та методологічна база дослідження (наводять узагальнений перелік відповідних наукових джерел, положення яких покладені в основу дослідження);

практичне значення отриманих результатів (зазначають, де і яким чином можуть бути використані результати дослідження);

структура роботи (наводять загальний обсяг роботи, структуру, кількість рисунків, таблиць та додатків).

Основна частинаскладається з розділів та підрозділів (параграфів). Кожний розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу подаються висновки із стислим викладанням наведених у розділі основних положень наукових і практичних результатів.

Рекомендується основну частину роботи поділити на три розділи: теоретико-методологічний, аналітичний та рекомендаційно-впроваджувальний. У межах кожного розділу, як правило, три підрозділи (параграфи), що мають відображати логічну послідовність дослідження й розробки власних рекомендацій.

У першому розділі необхідно викласти сутність проблеми, яка досліджується, розглянути еволюцію підходів до її вирішення, рівень розробки на сучасному етапі. Розглядаються також законодавчі та нормативні акти за проблемою роботи та їх вплив на динаміку розвитку об'єкта дослідження. Крім цього, слід зробити аналіз та узагальнення концепцій науково-теоретичних підходів, які існують у фаховій літературі, визначити дискусійні положення (аспекти) й невирішені питання, актуальність і важливість досліджуваної проблеми на нинішньому етапі.

Перший розділ є теоретичною основою для розробки прикладних аспектів обраної теми. Рекомендований обсяг цього розділу - 30-35 сторінок.

У другому розділі - аналітичному - необхідно детально проаналізувати той аспект зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних економічних відносин, що є предметом дослідження. В цьому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямків досліджень, наводять методи вирішення конкретних задач (в тому числі із застосуванням економіко-математичних та економіко-статистичних методів) та результати аналізу, порівняльні оцінки, наводяться обґрунтування вибору методик проведення досліджень. Вихідними даними для аналізу можуть служити економічна, нормативно-правова, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації, а також різноманітна інформація офіційних статистичних служб, статистично-бухгалтерської і оперативної звітності та дані спеціально проведених обстежень. В теоретичних роботах розкриваються методи розрахунків, гіпотези, моделі, стратегії що розглядаються.

Дослідження тенденцій є обов'язковим при виконанні магістерської роботи і базується на комплексному підході до аналізу об'єкта дослідження в динаміці за певний період часу При цьому важливою умовою є дослідження факторів, що мають вплив на об'єкт дослідження Вагомість тих чи інших факторів обґрунтовується за допомогою емпіричних і теоретичних методів, соціологічних досліджень, методів математичної статистики, моделювання та ін. Застосування економіко-математичних методів є обов'язковим.

Основний аналітичний матеріал, проміжні розрахунки (вибірково) та отримані кількісні результати подаються в таблицях та рисунках у межах цього розділу або, якщо великі за обсягом і форматом, то виносяться в додатки.

Даний розділ має бути закінчений аргументованими узагальненнями, де у стислій формі наводяться результати аналізу проблеми з зазначенням як позитивних аспектів, так і наявних упущень, недоліків.

Рекомендований обсяг другого розділу 40-45 сторінок.

У третьому розділі, який носить прикладний, рекомендаційно-впроваджувальний характер, з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора рекомендаційного характеру з висвітленням того нового, що він вносить у вирішення проблеми з чітким визначенням організаційно-економічних заходів, методичних підходів, прогнозних оцінок розвитку та розрахунком економічного ефекту. Виконавець повинен навести оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць. Рекомендації й пропозиції повинні мати наукове обґрунтування й виходити з результатів аналізу, отриманого в попередньому ІІ розділі роботи. Доцільно визначити шляхи оптимізації системи ресурсного та інформаційно-аналітичного забезпечення рішень, які пропонуються.

Практичне значення рекомендацій повинно бути підтверджено техніко-економічними розрахунками й визначенням ефекту, котрий очікується від впровадження.

Рекомендований обсяг третього розділу 30-40 сторінок.

Після кожного розділу роботи повинні бути висновки, які відображають основні змістові положення кожного із підрозділів. Рекомендований обсяг 2-3 сторінки до кожного розділу.

Висновки. У них з огляду на поставлену мету і завдання дослідження наводяться оцінки наукових та практичних результатів, одержаних в роботі. Далі формулюються рекомендації щодо наукового та практичного використання цих результатів. В першому пункті висновків коротко оцінюють стан проблеми, якій присвячена робота. Далі наголошують на науковій новизні та основних методах вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), її практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. У висновках необхідно акцентувати на якісних та кількісних показниках отриманих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, запропонувати рекомендації щодо їх використання. Посилання на інших авторів, цитування їхніх праць, а також наведення загальновідомих положень у висновках не припустиме.

Висновки по магістерській роботі повинні логічно випливати із її змісту, відображати зміст всіх розділів та бути науково-обгрунтованими.

Рекомендований обсяг 5-7 сторінок.

Список джерел посилань повинен містити бібліографічні описи всіх інформаційних джерел, на які були зроблені посилання в тексті роботи.

Додатки - це великі таблиці, які важко розмістити в основному тексті роботи, проміжні розрахунки, копії облікової звітності підприємства, ілюстрації й цифрові дані первинного та допоміжного характеру.

На всі додатки обов'язково повинні бути зроблені посилання в основному тексті роботи. 

5.3. Побудова бібліографічного апарату роботи

Бібліографічний апарат у магістерській роботі - ключ до використаних студентом інформаційних джерел. Крім того, він певною мірою відбиває наукову етику і культуру навчально-наукової праці. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення студента з актуальною сучасною та важливою ретроспективною інформацією з досліджуваної проблеми.

Бібліографічний апарат магістерської роботи включає:

А. Список джерел посилань, який являє собою упорядкований перелік бібліографічних описів використаних інформаційних джерел, на які студент посилається у тексті роботи;

Б. Цитування;

В. Бібліографічні посилання, які робить студент у вступі, основній частині і додатках до роботи на відповідні номери списку та сторінки першоджерел.

Список джерел посилань складається на основі результатів проведеного дослідження і відображає обсяг проаналізованих джерел та ступінь вивченості студентом досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора магістерської роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою та іншими інформаційними джерелами.

Такий список – одна із суттєвих частин роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю студента і демонструє глибину проведеного дослідження.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін.

Укладаючи список джерел посилань, дотримуються вимог наступних державних стандартів:

ДСТУ 7.1:2006. Національний стандарт України. Бібліографічний запис. - К.: Держспоживстандарт України, 2007. –47 с.

ДСТУ 3582-97. Державний стандарт України. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. - К.: Держстандарт України, 1998. –27 с. 

Типові приклади оформлення бібліографічного списку джерел посилань, який наводять у магістерській роботі, подано у додатку И.

Кожний бібліографічний опис треба починати з нового рядка. Джерела слід розташовувати у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні магістерських робіт). Бібліографічні описи в списку джерел посилань повинні мати порядкову нумерацію. Список джерел посилань розміщується на окремих аркушах після висновків. Список джерел посилань повинен включати усі інформаційні джерела, які були використані при написанні остаточної редакції магістерської роботи.

Загальні правила цитування та бібліографічних посилань на інформаційні джерела. Обов'язковий елемент магістерської роботи – звертання до цитат. Звертатись до них доцільно тільки у тих випадках, коли цитата дійсно містить потрібну аргументацію. Слід пам'ятати, що цитування – це не засіб для захисту чужою авторитетною думкою власного тексту або аргументованого переконання рецензента та Державної екзаменаційної комісії. Цитата повинна бути лише засобом розвитку власних міркувань за допомогою раніше висунутих окремими авторами правильних чи неправильних (на думку студента) ідей.

Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту, без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами, що дає значну економію тексту, слід бути максимально точним у викладі думок автора і коректним щодо оцінювання його результатів, і робити відповідні посилання на джерело;

д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те і те знижує рівень магістерської роботи: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує навчально-наукову цінність викладеного матеріалу.

Щоб вказати джерела цитат, запозичень конкретних положень, формул, статистичних даних та деяких інших відомостей, а також щоб навести відомості про проаналізовані у тексті опубліковані праці, застосовують бібліографічні посилання.

Бібліографічні посилання на відповідні номери списку джерел посилань у тексті роботи слід давати у квадратних дужках, а також вказувати номер сторінки першоджерела, на якій розміщено ту інформацію, на яку посилається студент.

Коли бібліографічні описи у списку джерел пронумеровані, то щоб зробити посилання, у тексті після згадування про конкретний документ (або після наведення цитати з нього) у квадратних дужках вказують порядковий номер документа арабськими цифрами, за яким його наведено у списку джерел: [27]. У разі необхідності вказують конкретні сторінки згадуваного джерела (особливо коли наводять цитату). Для цього у квадратних дужках після номера джерела за складеним списком ставлять кому, потім прописну літеру „С” з крапкою, далі – номер сторінки джерела, на якій знаходяться запозичені дані або цитата: [27, С.72]. Для багатотомних видань може бути вказаний і номер тому [35, Т.3, С.235].

Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел, що мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні слід точно вказати номер сторінок ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання в магістерській роботі.

У тексті магістерської роботи повинні бути посилання на всі номери списку джерел посилань (один раз або й більше разів за необхідністю). 

Приклад цитування:

“... найвигідніше вкладати наявні капітали у різноманітні активи, щоб уникнути фінансової скрути і не допустити виходу фінансових проблем з-під контролю” [12, С. 27].

Якщо в абзаці тексту наводиться думка автора (авторів), визначення або статистична інформація – там повинні бути посилання на джерело у квадратних дужках із зазначенням конкретної сторінки[28, С.184].

Відповідний опис у списку джерел посилань:

12. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України - К.:КНЕУ, 2003. – 948 с.

Посилання на ілюстрації, таблиці та формули магістерської роботи вказують порядковим номером ілюстрації, таблиці чи формули – останній беруть у дужки, наприклад: (рис. 1.2), у формулі (2.1). При цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2».

На всі ілюстрації, таблиці та формули магістерської роботи повинні бути посилання в тексті. 

5.4. Оформлення заголовків та змісту

Заголовки структурних частин роботи ЗМІСТ, Перелік умовних скорочень,

ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, “СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симетрично до тексту (по центру).

Заголовки підрозділів пишуться, крім першої великої, маленькими літерами з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У заголовках перенос слів не дозволяється.

Відстань між заголовками й текстом повинна складати 2 міжрядкові інтервали. Кожну структурну частину роботи необхідно починати з нової сторінки. Тобто з нової сторінки починаються ЗМІСТ, Перелік умовних скорочень, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ, ДОДАТКИ.

Підрозділи (параграфи) та висновки до розділів можуть починатися як з нової сторінки, так і на тій же сторінці, на якій закінчився попередній підрозділ. При цьому відстань між назвою підрозділу та попереднім текстом повинна бути 2 – 3 міжрядкових інтервали.

У змісті потрібно вказати точну назву кожного розділу, підрозділу, пунктів, інших структурних частин роботи (вступ, висновки, додатки тощо) та сторінки, де вони розташовані.

Зразок оформлення змісту роботи подано у додатку К. 

5.5. Нумерація сторінок і структурних частин

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”.

Нумерація сторінок має бути наскрізною, тобто усі сторінки роботи, враховуючи ілюстрації, нумеруються від титульної до останньої сторінки без пропусків та повторів, а також доповнень. Першою сторінкою вважається титульна і на ній номер не проставляється. Сторінки з рефератом також не нумеруються. Нумерація наступної сторінки починається з цифри “3". На цій сторінці має знаходитися зміст роботи, у якому разом з назвою потрібно вказувати тільки початкову сторінку кожного розділу, параграфа, або іншої структурної частини роботи. Усі номери сторінок розміщуються у правому верхньому кутку аркуша.

Такі структурні частини роботи, як зміст, вступ, висновки, список джерел посилань не мають порядкового номера, тобто не можна друкувати 1. ВСТУП або 5. ВИСНОВКИ. Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять. Потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку іде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку іде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. 

5.6. Таблиці і примітки

У економічних дослідженнях для відображення кількісного і якісного стану явища, що вивчається, велике значення має правильне наведення цифрового матеріалу у табличній формі. На відміну від тексту, у таблицях слова і числа розташовуються у особливому порядку - вони організовані у вертикальні графи та горизонтальні рядки таким чином, що кожний елемент - це одночасно складова частина як рядка так і графи. Завдяки такому розміщенню між даними таблиці встановлюється взаємозв’язок, що його зрозуміло без додаткових пояснень.

Таблиці мають бути уніфікованими, а цифрова інформація - достовірною. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відтворює її зміст. Заголовки розміщують над таблицею симетрично до неї.

Усі таблиці нумеруються. Праворуч над заголовком з великої літери пишуть слово Таблиця та вказують її порядковий номер. Знак “№“ перед цифрою не ставиться. Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу (див. додаток Л). Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу).

При перенесенні таблиці на наступну сторінку слово Таблиця і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова Продовження табл. і вказують номер таблиці, наприклад: Продовження табл. 1.2. При перенесенні таблиці на наступній сторінці повторюють її вихідні дані (“шапку”).

Таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблиця має розміщуватися уздовж сторінки, або поперек з відповідним поворотом її проти годинникової стрілки.

Весь текст у таблиці повинен розміщуватись горизонтально.

У таблиці міжрядковий інтервал повинен бути одинарним.

Після кожної наведеної у роботі таблиці повинен бути аналіз наведених у ній даних.

Вертикальні графи таблиць нумеруються у наступних випадках:

коли у тексті на них є посилання;

при виконанні розрахунків за даними, які розміщені в різних колонках.

Назви граф пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов’язані з назвою - з малої, в інших випадках - з великої. Колонку “№” в таблицю не включають.

Примітки, в яких вказуються довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Примітки до тексту розміщуються в кінці відповідної сторінки. Примітки до таблиці мають бути розміщені безпосередньо під нею. Коли примітка одна, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад,

“Примітки:

1. ... .

2. ... .”

У графах таблиць неможливо залишати вільні місця: якщо дані відсутні, слід ставити тире або помічати словом “дані відсутні”. Якщо табличні колонки заповнені текстом, крапка наприкінці не ставиться. Цифри у графах таблиць проставляються таким чином, щоб класи чисел по усій графі знаходилися точно один над іншим. Класи чисел у таблиці не розділяються крапкою. Числові величини в одній графі повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

У випадках, коли в таблиці вказується послідовний інтервал величин, що охоплюють усі величини ряду, перед величинами пишуть: “від”, “більше”, “до”, наприклад, “від 5,5 до 10,0 або більше”. У інтервалах, що охоплюють не усі величини ряду, між величинами слід ставити тире. Наприклад, 4,2 - 11,7.

Коли усі параметри, що розміщуються у таблиці, мають однакову розмірність, то позначення одиниці виміру розміщують над таблицею. Якщо параметри мають різну розмірність, то позначення одиниці виміру подають у заголовку до кожної графи.

Якщо дані таблиці наведено у відносних величинах, то у додатках повинні бути зазначені абсолютні величини, на основі яких її побудовано.

У кінці кожної таблиці вказується джерело, на основі якого вона складена, із зазначенням конкретної сторінки. Наприклад: Джерело [17]

Після вказаного під таблицею джерела слід зробити відстань в одинарний міжрядковий інтервал до початку нового тексту.

Якщо таблиця займає цілу сторінку і немає місця для тексту, то вона виноситься у додатки. 

5.7. Оформлення ілюстрацій

Кількість ілюстрацій, які наводяться у роботі, визначається їх змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту роботи ясності та конкретності. Всі ілюстрації (графіки, схеми, діаграми тощо) називають рисунками. Підпис під ілюстрацією завжди починається з великої літери. Крапку в кінці підпису не ставлять. Всі ілюстративні матеріали розміщують одразу ж після посилання на них (додаток М).

Ілюстрації позначають словом Рис. і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Ілюстрації можуть бути наведені за умови, якщо в роботі є таблиці, на основі яких вони побудовані.

У кінці кожної ілюстрації вказується джерело, на основі якого вона складена, із зазначенням конкретної сторінки. 

5.8. Подання формул

Формули, якщо вони подаються у роботі, вписують чорним чорнилом і нумерують арабськими цифрами. Для подання формул можна використовувати редактор MSEquation.

Формули нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля аркуша на рівні нижнього рядка формули, до якої він належить, в круглих дужках, наприклад: (2.1) - перша формула другого розділу. При посиланні у тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках, наприклад, “у формулі (2.4)”. Після формули пишуть слово “де” і розшифровують позначення словами в такій послідовності, в якій вони подані у формулі. Після слова “де” двокрапка не ставиться. Наприклад [18,С.23 ]:

N_i - чисельність робітників, зайнятих ..... ,

Після кожної наведеної формули вказується джерело, з якого вона взята, із зазначенням конкретної сторінки. 

5.9. Оформлення додатків

Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку посилань у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої по центру відносно тексту сторінки. По центру рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово Додаток... і велика літера української абетки, наприклад Додаток А, Додаток Б. Додатки слід позначати послідовно відповідно до букв алфавіту, за винятком буквГ, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Якщо в роботі є лише один додаток, то він позначається як додаток А. У кінці кожного з додатків необхідно вказати джерело, на основі якого він складений із зазначенням конкретної сторінки.

Текст кожного додатка може поділятись на розділи та підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад А.2 - другий розділ додатка А. Ілюстрації, таблиці і формули у додатках нумеруються у межах кожного додатка, наприклад рис. А.1 - перший рисунок додатка А; формула (В.1) - перша формула додатка В.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші цієї частини (книги) під її назвою друкують великими буквами слово ДОДАТКИ. 

5.10. Оформлення презентаційних матеріалів

При підготовці магістерської роботи до захисту студент повинен розробити презентаційні матеріали: плакати або слайди, що супроводжуватимуть доповідь студента; зброшуровані в окремі папки для членів ДЕК:

реферат;

зміст роботи;

узагальнюючі таблиці з даними, які розраховані студентом;

основні формули, що застосовувались для розрахунків економічних показників;

графіки, діаграми, схеми, ілюстрації.

У кожній із наведених у презентаційних матеріалах таблиці, формулі, графіку, діаграмі, схемі, ілюстрації повинно бути посилання на джерело із зазначенням конкретної сторінки.

Презентаційні матеріали повинні мати титульний лист з типовими реквізитами, подібний до титульного листа роботи (додаток Ж).

 

6. ВІДГУК НАУКОВОГО КЕРІВНИКА ТА ЗОВНІШНЄ РЕЦЕНЗУВАННЯ РОБОТИ

Автор магістерської роботи повинен отримати на неї письмовий відгук наукового керівника та зовнішню рецензію від провідного спеціаліста або працівника установи, департаменту міністерства чи науково-педагогічного працівника ВНЗ, який має науковий ступінь доктора чи кандидата наук.

Відгук наукового керівника роботи пишеться у двох примірниках у довільній формі. У ньому визначають:

актуальність теми;

ступінь наукового і практичного значення праці;

ступінь самостійності у виконанні магістерської роботи;

новизну поставлених питань та оригінальність їх вирішення;

уміння здійснювати аналіз, узагальнення, використовувати джерела, робити науково-обгрунтовані висновки;

ступінь оволодіння методами дослідження; повноту та якість досягнення мети та завдань роботи;

логічність, послідовність, аргументованість викладення матеріалу, літературну грамотність викладання матеріалу;

можливість практичного застосування роботи або окремих її частин;

рівень підготовки до виконання професійних обов'язків;

висновок про те, якою мірою вона відповідає вимогам, що ставляться перед магістерськими роботами та можливість її рекомендації до захисту в Державній екзаменаційній комісії (додаток Н).

Науковий керівник оцінку за виконану магістерську роботу не виставляє.

Зовнішню рецензію на роботу надає спеціаліст-практик чи науково-педагогічний працівник іншого ВНЗ, який має науковий ступінь доктора чи кандидата наук.

Вона теж складається в довільній формі, може висвітлювати ті ж питання, що й відгук керівника. Особливу увагу в ній слід звернути на таке:

актуальність теми;

уміння логічно-послідовно викладати матеріал та застосовувати теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань;

наявність у роботі особистих рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність;

достовірність результатів і обґрунтованість висновків;

стиль викладу та оформлення роботи;

недоліки роботи.

Рецензент оцінює роботу за чотирибальною системою (додаток П).

З рецензією студент має бути ознайомлений не пізніше, ніж за три дні до розгляду роботи на кафедрі. Внесення змін до роботи після отримання рецензії не допускається.

 

7. ПОПЕРЕДНІЙ ЗАХИСТ РОБОТИ

За графіком, затвердженим випусковою кафедрою (за 15-20 днів, що передують засіданню ДЕК з захисту магістерських робіт), відбувається попередній захист роботи в комісії, яка складається з викладачів кафедри. Студент повинен представити роботу в незброшурованому вигляді. На кафедрі розглядається якість написання й оформлення, обговорюється науковий рівень роботи та робиться висновок про рівень підготовки студента.

Робота, що подана на попередній захист, може бути визнаною такою, що відповідає рівню магістерської роботи.

У разі, коли робота за змістом, обсягом та оформленням не відповідає вимогам, вона повертається студенту на доопрацювання. Після усунення недоліків, студент повинен пройти попередній захист повторно.

 

8. ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ

Після підпису зав. кафедри “до захисту” студент здійснює брошурування магістерської роботи в такому порядку:

титульний лист;

реферат;

основна частина;

висновки;

список джерел посилань;

додатки.

Далі робота брошурується у твердій палітурці й готується до захисту в ДЕК. На внутрішній стороні твердої палітурки наклеюється конверт, в який вкладаються затверджені зав. кафедри розгорнутий план магістерської роботи та завдання на її виконання, відгук наукового керівника, зовнішня рецензія на магістерську роботу, подання голові ДЕК, а також електронний носій (диск чи дискета) з виконаною магістерською роботою. На диску чи дискеті повинно бути зазначено прізвище та ініціали автора роботи, тема магістерської роботи, назва навчальної групи, рік виконання роботи.

Після цього робота зброшурована робота з письмовим відгуком наукового керівника, зовнішньою рецензією подається до ДЕК з захисту магістерських робіт.

 

9. ПІДГОТОВКА РОБОТИ ДО ЗАХИСТУ

До захисту магістерських робіт наказом ректора УДУФМТ допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план, пройшли повний курс теоретичної та практичної підготовки, відпрацювали всі необхідні комплексні кваліфікаційні завдання.

До захисту студент готує стислу доповідь, в якій слід коротко викласти основні результати дослідження. Регламент доповіді 10 – 12 хвилин.

На підкріплення доповіді розробляються презентаційні матеріали. Рекомендації щодо їх підготовки подано у параграфі 5.10.

Перед захистом доцільно ретельно прочитати зовнішню рецензію й продумати аргументовані відповіді на зроблені рецензентом зауваження.

10. ЗАХИСТ РОБОТИ

Захист роботи є останнім етапом підготовки магістра в УДУФМТ. Повністю підготовлена робота з письмовим відгуком наукового керівника, зовнішньою рецензією, висновком завідувача кафедри подається для попереднього вивчення в ДЕК не пізніше ніж за 3-4 дні до захисту. До ДЕК можуть бути також подані й інші матеріали, які характеризують практичну й наукову цінність виконаної роботи: друковані статті, плакати, графіки тощо. Захист роботи проводиться на відкритому засіданні ДЕК.

Для проведення захисту робіт визначаються аудиторії, в яких передбачаються місця для членів ДЕК та секретаря, стіл з трибуною для студента, що захищає роботу, стійка для розміщення плакатів та графічних матеріалів, а також місця для розміщення осіб, які виявили бажання бути при захисті. До аудиторії, де проводитиметься захист, допускаються: науковий керівник роботи, професорсько-викладацький склад кафедри та інші студенти з дозволу заступника голови ДЕК, а також рецензент, який виступає в ролі опонента. Особам, які знаходяться в аудиторії і не входять до складу ДЕК, категорично забороняється втручатися в хід захисту.

Захист роботи включає підготовку до захисту, доповідь та відповіді на питання членів ДЕК.

Підготовка до захисту проводиться в ході виконання роботи, а після завершення всіх робіт зводиться до складання доповіді.

У доповіді необхідно розкрити такі питання:

вступ, обґрунтування актуальності теми роботи, де слід зупинитися на основних положеннях дослідження (викладається до 2 хв.);

обґрунтування основної ідеї роботи, її практичної спрямованості, детальний аналіз результатів дослідження (викладаються до 5-7 хв.);

короткі висновки, прогнози та рекомендації по результатах дослідження (викладаються до 3 хв.).

На захист роботи відводиться до 40 хвилин, враховуючи 10-12 хвилин на доповідь. Доповідь краще написати від початку до кінця, але не доповідати напам'ять і не читати, а викладати її зміст за детально складеним конспектом чи коротким планом чітко та виразно. У доповіді необхідно робити посилання на таблиці, рисунки, що наведені у презентаційному матеріалі.

Після доповіді члени ДЕК задають питання студенту, який захищається. Він їх записує в робочий блокнот. У ході підготовки відповідей студент має право користуватися магістерською роботою. Як правило, відповіді даються в тому порядку, в якому були задані питання, і мають бути конкретними, чіткими і тільки по суті заданого питання.

Питання, як правило, задаються по темі роботи. Але можуть бути задані питання з практичної та спеціальної спрямованості роботи.

Після доповіді й відповідей на запитання оголошується відгук наукового керівника й зовнішня рецензія (або основні висновки відгуку й рецензії). Надається слово науковому керівнику роботи, а також членам ДЕК. Студенту надається можливість відповісти на зауваження, зроблені у відгуку й рецензії, пояснити свою точку зору щодо питань, які обговорюються, дати роз'яснення стосовно означених недоліків.

Результати захисту оцінюються за такими критеріями:

якість виконаної роботи;

правильність постановки й розкриття проблеми, обґрунтування прийнятих рішень;

рівень теоретичної та практичної підготовки студента;

уміння творчо застосовувати отримані знання;

уміння робити науково-обгрунтовані висновки;

теоретичний рівень і практична цінність роботи;

правильність усіх прийнятих у роботі рішень;

уміння студентом викласти суть своєї роботи;

ґрунтовність відповідей на запитання, здатність відстоювати свою позицію;

уміння вести наукову дискусію й визнавати свої помилки.

Оцінка магістерської роботи проводиться на закритому засіданні ДЕК після захисту всіх робіт певної підгрупи студентів. Рішення щодо оцінки приймається відкритим голосуванням, в якому бере участь тільки склад ДЕК, простою більшістю голосів. При однаковій кількості голосів голос голови ДЕК євирішальним.

Оцінка за магістерську роботу виставляється за чотирма складовими:

оцінка рецензента;

оцінка за написання роботи;

оцінка за доповідь;

оцінка за відповіді на запитання.

Оцінка за написання роботи визначається:

відповідністю змісту роботи завданню;

актуальністю тематики;

позитивними сторонами та недоліками роботи;

науковою спрямованістю, оригінальністю та новизною роботи;

повнотою, глибиною та обґрунтуванням виконання поставлених питань;

використанням для аналізу економіко-статистичних методів та програм ЕОМ для розробки та написання роботи;

грамотністю викладення питань та стилем написання роботи;

якістю таблиць, графіків, ілюстрацій.

Оцінка "відмінно" виставляється, коли зміст роботи повністю відповідає завданню, доведена актуальність роботи, поставлені питання вирішені повно і глибоко, у роботі відчутна практична спрямованість, присутні власні розробки автора, використовувались економіко-математичні методи, робота написана грамотно, якісно і логічно.

Оцінка "добре" виставляється, коли мають місце помилки стилістичного характеру.

Оцінка "задовільно" виставляється, коли зміст роботи в основному відповідає темі, але не відпрацьовані її деякі питання, у роботі мають місце помилки, поставлені питання недостатньо обґрунтовані, є помилки стилістичного характеру.

Оцінка "незадовільно" ставиться, коли зміст роботи не відповідає завданню, допущені грубі помилки у розв'язанні поставлених завдань, робота не має практичної і наукової спрямованості.

Оцінка за доповідь ставиться;

"відмінно", коли студент чітко в установлений час виклав усі розділи доповіді, аргументовано довів їх розв’язання, логічно обґрунтував основні ідеї роботи, дав аналіз одержаних результатів, точно сформулював висновки по роботі;

"добре", коли студент у процесі доповіді допустив деякі незначні неточності, обмовки;

"задовільно", коли студент в основному доповів ідею роботи без достатньо аргументованого доказу, допустив неточності й обмовки, невпевнено сформулював висновки по роботі, не вклався в установлений час.

"незадовільно",коли студент не зміг доповісти основні ідеї та висновки роботи.

Оцінка за відповіді на запитаннявиводиться за оцінками членів ДЕК за відповіді на кожне запитання:

"відмінно",коли не менше 60% оцінок - "відмінно",30%-"добре", 10% - "задовільно",

"добре",коли не менше 50% оцінок "відмінно"та "добре",останні -"задовільно",

"задовільно",коли у індивідуальних оцінках не менше 70% оцінено позитивно; "незадовільно",коли більше 30% оцінено "незадовільно".

Загальна оцінка за захист магістерської роботививодиться за чотирма оцінками (але не вище оцінки за написання роботи та якість таблиць, графіків, ілюстрацій):

"відмінно",коли не менше двох оцінок "відмінно" та двох "добре";

"добре" - одна оцінка "задовільно", а інші - "добре" та "відмінно"; "задовільно"не більше однієї оцінки "незадовільно", за виключенням оцінки за роботу;

"незадовільно",коли більше однієї оцінки "незадовільно" або "незадовільно" за роботу.

Результати захисту магістерської роботи повідомляють студенту в той же день після затвердження протоколів головою ДЕК.

Додаток А

Зразок заяви для закріплення теми магістерської роботи

“Згоден”

Завідувач кафедри світового господарства
 та міжнародної економічної інтеграції
д.е.н. проф. Андрійчук В.Г.

________________________

“___” _____________ 20_ р.

Завідувачу кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції

д.е.н. проф. Андрійчуку В.Г.

студента ... курсу, ________ групи

спеціальності 8.03050301 «Міжнародна економіка» ____________________________

прізвище, ім’я, по-батькові студента

ЗАЯВА

Прошу закріпити за мною тему магістерської роботи

“___________________________________”

Прошу призначити науковим керівником роботи ___________________________

“__” ________ 20 р. (підпис)