МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра загальної та соціальної педагогіки

ЯК НАПИСАТИ ТА ЗАХИСТИТИ КУРСОВУ РОБОТУ З СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

Методичні рекомендації

Львів – 2013

Як написати та захистити курсову роботу з соціальної педагогіки та психології : методичні рекомендації / [укл. М. І. Миколайчук]. – Видання друге, перероблене і доповнене. – Львів : гуманітарний факультет ВНЗ "УКУ", 2013. – 38 с.

 ЗМІСТ

Розділ 1. ЯК НАПИСАТИ КУРСОВУ РОБОТУ

1. Загальні вимоги

2. Тема курсової роботи

3. Календарний план написання курсової роботи

4. Структура курсової роботи

5. Зміст курсової роботи

5.1. Титульний аркуш

5.2. Зміст

5.3. Вступ

5.4. Основна частина

5.5. Висновки

5.6. Список використаних джерел

5.7. Додатки

6. Вимоги до курсових робіт для студентів 2–4 курсів

6.1. Вимоги до курсової роботи студентів 2 курсу денного та заочного відділення 

6.2 Вимоги до курсової роботи студентів 3 курсу денного та заочного відділення 

6.3 Вимоги до курсової роботи студентів 4 курсу денного та заочного відділення

7. Стиль викладу та оформлення курсової роботи

7.1. Вимоги до стилю писемного мовлення курсової роботи

7.2. Вимоги до оформлення курсової роботи

7.3. Вимоги до укладання бібліографії 

7.4. Вимоги до додатків

Розділ 2. ЯК ЗАХИСТИТИ КУРСОВУ РОБОТУ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Додаток 1. Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи

Додаток 2. Бланк відгуку на курсову роботу

Розділ 1. ЯК НАПИСАТИ КУРСОВУ РОБОТУ        

1. Загальні вимоги

Курсова робота є одним із видів наукової роботи, самостійним навчально-науковим дослідженням студента, що виконується на кожному курсі з певної дисципліни або з двох-трьох дисциплін одного спрямування.

Курсова робота з соціальної педагогіки та психології повинна відповідати сучасному рівню розвитку педагогічної та психологічної науки, її тема – бути актуальною для сучасної теоретичної та практичної галузі цих дисциплін. Зміст повинен відображати хід та результати поглибленого вивчення обраної теми з соціальної педагогіки чи з психології.

Основне завдання автора курсової роботи – продемонструвати високий рівень знань з певної галузі, вміння самостійно працювати з науковою літературою, вести науковий пошук щодо вирішення конкретних наукових завдань, застосовувати спеціальні методи сучасних наукових досліджень, самостійно аналізувати опрацьований матеріал, робити узагальнення та висновки.

У курсовій роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати теоретичний зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології, слів та висловів, що суперечать науковому стилю писемного мовлення. При необхідності в текст включається різноманітний знаковий апарат, що підтверджує результати (таблиці, символи, діаграми, схеми, графіки та ін.).

Науковий рівень курсової роботи повинен відповідати програмі навчання. Виконання такої роботи повинно бути свідченням того, що студент навчився самостійно вести науковий пошук (теоретичний і практичний), бачити професійні проблеми і знати ефективні прийоми їх вирішення. 

2. Тема курсової роботи

Розпочинати курсову роботу слід з обрання чи самостійного формулювання її теми.

Зазвичай перелік тем курсових робіт пропонують викладачі кафедри, проте студент має право запропонувати власну тему курсової роботи. Обираючи тему, слід насамперед усвідомити власні наукові інтереси (тема курсової роботи повинна бути цікавою для студента), актуальність та розробленість тематики, проаналізувати наявність відповідних літературних джерел, можливість проведення емпіричного дослідження згідно вимог.

За умови самостійного обрання теми курсової роботи, слід особливо ретельно віднестись до її формулювання. Тема курсової роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності. У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів "Дослідження питання...", "Сучасні дослідження", "Дослідження деяких шляхів...", "Деякі питання...", "Матеріали до вивчення...", "До питання..." і т. ін., в яких не відбито достатньою мірою суть проблеми. Тема курсової роботи повинна бути сформульована не занадто широко (наприклад, "Соціальні стереотипи молоді", "Особистісні особливості учнів середньої школи") і не занадто вузько (наприклад, "Взаємозв’язок тривожності і низької самооцінки підлітків"). Вона повинна піддаватись теоретичному чи емпіричному аналізу і бути цікавою для дослідження.

Після обрання студентом теми курсової роботи, її затверджують на засіданні кафедри. В окремих випадках тема може бути уточнена або змінена після затвердження. Підставою для зміни формулювання чи уточнення назви теми є письмова заява студента і відповідне рішення кафедри. 

3. Календарний план написання курсової роботи

Після обрання теми курсової роботи не менш важливо скласти власний календарний план/ графік її написання, що сприяє організованості та успішності праці.

Власний календарний план повинен співпадати з вимогами, розробленими для студентів УКУ (див. Таблиця 1).

Таблиця 1

Календарний план написання курсової роботи для студентів денного відділення

Таблиця 2

Календарний план написання курсової роботи для студентів заочного відділення

При порушенні зазначених термінів керівник курсової роботи знижує оцінку:

• на 0,5 бала – за невчасну подачу розгорнутої бібліографії та плану роботи;

• на 1 бал – за запізнілу подачу чорнового і/або остаточного варіанту роботи.

Робота, подана із запізненням на 1 тиждень оцінюється максимально 7-ма балами, подана на 2 тижні пізніше – не приймається до захисту. У такому випадку навчальний план вважається невиконаним, що може бути підставою для недопуску до сесії.

4. Структура курсової роботи

Курсова робота повинна мати чітку структуру, містити титульний аркуш, зміст, вступ, основну частину (декілька розділів), висновки, список використаних джерел та додатки (при необхідності). 

5. Зміст курсової роботи

5.1. Титульний аркуш

Титульний аркуш (див. додаток 1) курсової роботи повинен містити:

• найменування вищого навчального закладу та назву кафедри, де виконана робота;

• прізвище, ім'я та по батькові автора;

• назву роботи;

• прізвище та ініціали наукового керівника, науковий ступінь, вчене звання;

• місто і рік 

5.2. Зміст

Зміст подають на початку роботи. Іноді студенти вживають замість заголовку "Зміст" заголовок "План". Це помилка!

У змісті роботи відображають найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів (вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури). Увага, номери сторінок повинні чітко співпадати з початком відповідних розділів, що на них розміщені!

При написанні змісту курсової роботи слід враховувати, що теми кожного розділу повинні відповідати темі роботи та охоплювати весь її матеріал, не повторювати назви курсової роботи, не містити тавтології та бути конкретизованими (не допускається такі назви заголовків, як "Теоретична частина", "Емпірична частина").

Під час комп’ютерного набору тексту зміст оформляють у вигляді таблиці з двох стовпчиків, один з яких містить назви розділів, а інший – нумерацію сторінок. При цьому зовнішні межі (рамку) таблиці не відображають. Також можна скористатись функцією Word Вставка/ Посилання/ Зміст і покажчики/ Зміст, якщо кожен заголовок відповідних розділів роботи набрано з урахуванням формату заголовку.

5.3. Вступ

Вступ курсової роботи розкриває сутність і стан наукового завдання з педагогіки чи психології, його актуальність і значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі повинні бути відображені такі елементи: актуальність теми, мета і завдання дослідження, гіпотеза дослідження (для курсових робіт на 3-4 курсі, які містять емпіричну частину дослідження), його об’єкт і предмет, теоретичне підґрунтя курсової роботи (лаконічний огляд літератури, на яку опирався автор курсової роботи). Бажано у вступі описати методи, які використовувалися у процесі роботи над темою, а також пояснити принципи структурної побудови праці. Вступ до курсової роботи обов’язково повинен представити читачеві головну думку праці, яку він обґрунтує і захистить у основній частині праці.

Опис актуальності теми курсового дослідження не повинен бути багатослівним. Він має бути тісно пов'язаним саме з проблемою дослідження. Досить кількома реченнями висловити головне – чим цікаве чи важливе є звернення до даної теми, в чому полягає сутність досліджуваної проблеми або наукового завдання, її соціальна, соціально-економічна значущість (чому цю проблему варто досліджувати з огляду на сучасні соціальні процеси, перетворення), міру її розробленості (які існують дослідження в даній галузі, наскільки досліджене є саме це питання).

Мета наукового дослідження – головний елемент структури і надзвичайно важливий методологічний інструмент дослідження. Мета як запланований результат відображає спрямованість дослідження і за змістом відповідає темі роботи. Формулювати мету дослідження можна двома способами:

1) у вигляді твердження (формулюють з використанням слів "встановити", "виявити", "охарактеризувати", "теоретично обґрунтувати", "експериментально перевірити", наприклад "Теоретично обґрунтувати та експериментально підтвердити вплив стилю виховання в сім’ї на формування самооцінки молодшого школяра", "З’ясувати вплив взаємин між дітьми в сім’ї на формування особистісних якостей");

2) у вигляді проблемного запитання, що виникає з теми дослідження (наприклад, якщо тема курсової роботи "Шляхи і засоби профілактики злочинності серед неповнолітніх", то метою буде знайти відповідь на питання "Якими є шляхи і засоби профілактики злочинності серед неповнолітніх").

Після формулювання мети у вигляді проблемного запитання доцільно сформулювати кілька додаткових запитань, з'ясувавши які можна буде дати вичерпну відповідь на основне питання дослідження. Наприклад,

• Якими є рівні злочинності на сьогодні та за останні 20 років?

• Які види злочинів найчастіше скоюють неповнолітні?

• З яких причин скоюють злочини неповнолітні?

• Якою є соціальна ситуація родини неповнолітніх?

• Які інституції відповідальні за проведення профілактичної роботи з неповнолітніми щодо запобігання злочинної поведінки?

• Як можна оцінити ефективність таких профілактичних заходів?

На основі цих запитань дослідник формулює завдання дослідження (у вигляді керівництва до дії):

1. Теоретично проаналізувати наукові джерела, порівняти і виявити динаміку рівня злочинності серед неповнолітніх за останні 20 років.

2. Встановити особливості підліткової злочинності.

3. З'ясувати шляхом аналізу наукової літератури та власних емпіричних досліджень соціальну ситуацію неповнолітніх правопорушників (характеристику сім'ї походження: структуру, матеріальний, професійний статус, наявність фактів домашнього насильства, інших соціальних патологій).

4. Виявити наявність та міру взаємозв'язку між соціально-психологічними характеристиками сім'ї, рівнем якості життя та протиправною поведінкою неповнолітніх – вихідців з цих сімей.

5. Охарактеризувати діяльність інституцій, які займаються профілактикою злочинності серед неповнолітніх. Проаналізувати ефективність форм та методів такої профілактичної роботи. 

Наступним методологічним елементом курсової роботи є визначення об'єкта та предмета дослідження.

Об'єкт та предмет дослідження – визначення аспектів (характеристик) процесу чи явища, що досліджується в роботі. Об’єкт – явище або процес, який обрано для вивчення. Предмет – вужче поняття чи явище, що міститься в межах об’єкта. Це певна частина чи аспект об’єкта, який безпосередньо досліджується.

Наприклад:

1. Об'єкт дослідження – профілактика злочинності серед неповнолітніх, а предмет дослідження – особливості форм та методів психолого-педагогічної профілактики злочинності серед неповнолітніх.

2. Процес розвитку мислення у молодшому шкільному віці, а предмет дослідження – особливості розвитку творчого мислення учнів початкової школи засобами активних методів навчання. 

Після визначення об'єкта та предмета дослідження у вступі формулюється гіпотеза дослідження. 

Гіпотеза дослідження – це припущення, зроблене на основі аналізу наукових джерел, власних умовисновків та спостережень, щодо шляхів розв’язання визначеної наукової проблеми. Іншими словами гіпотеза дослідження є ймовірною відповіддю на основне питання дослідження. Її формулюють у вигляді твердження із вживанням слів "ймовірно", "вважаємо", "припускаємо" тощо. Вдало сформульована гіпотеза піддається верифікації, тобто її можна підтвердити чи спростувати у результаті наукових пошуків. Така гіпотеза може містити припущення щодо статистичної залежності.

Наприклад:

- Припускаємо, що близько 70 % неповнолітніх злочинців є вихідцями з дисфункційних сімей.

- Ймовірно, що серед злочинів, вчинених неповнолітніми найчастіше зустрічаються крадіжки, побиття, рідше – зґвалтування.

До невдало сформульованих гіпотез можна віднести таку: "Припускаємо, що неповнолітні скоюють різні види злочинів", оскільки вона надто розмита, або ж "Припускаємо, що злочинність серед неповнолітніх зумовлена генетичними чинниками", оскільки вона не піддається верифікації в межах курсового дослідження. 

Наведемо кілька додаткових прикладів добре сформульованої теми дослідження та узгодженої з нею методологічних елементів.

Приклад №1:

Тема: Формування "Я–концепції" майбутнього педагога в умовах вищого навчального закладу.

Об'єкт дослідження: Особистісне становлення студента вищого навчального закладу як майбутнього педагога.

Предмет дослідження: Особливості генезису "Я–концепції" майбутнього педагога в умовах навчально–професійної діяльності.

Мета роботи: Виявлення психолого–педагогічних умов формування "Я–концепції" студента – майбутнього педагога.

Проблема: Які чинники впливають на формування Я-концепції студента – майбутнього педагога?

Додаткові запитання:

- Які структурні елементи Я-концепції?

- Які чинники формування Я-концепції в процесі особистісного розвитку?

- Які чинники формування позитивної та негативної Я-концепції?

- Як навчальний процес впливає на формування Я-концепції студента – майбутнього педагога?

Завдання:

- На основі аналізу наукових джерел дослідити структурні елементи Я-концепції.

- Виявити чинники формування Я-концепції в процесі особистісного розвитку, аналізуючи наукові напрацювання представників різних теоретичних напрямків у психології.

- На основі емпіричного аналізу виявити як організація навчального процесу та якість стосунків студент-викладач впливає на формування Я-концепції студента – майбутнього педагога?

Гіпотеза: ймовірно формування "Я–концепції" студента як майбутнього педагога залежить від загальних умов організації навчального процесу в університеті та якості взаємин в системі "викладач–студент".

Приклад № 2:

Тема: Психологічні чинники емоційної дезадаптації молодших школярів.

Об’єкт дослідження: емоційна дезадаптація школярів.

Предмет дослідження: індивідуально– та соціально–психологічні чинники емоційної дезадаптації учнів молодшого шкільного віку.

Мета дослідження: проаналізувати та систематизувати дослідження щодо впливу індивідуально – психологічних та соціально–психологічних чинників на виникнення і особливості прояву емоційної дезадаптації, а також вивчити можливості її попередження в молодших школярів.

Проблема: як індивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники впливають на виникнення і перебіг емоційної дезадаптації молодших школярів. Чи можна її попередити?

Додаткові запитання:

- Які існують прояви емоційної дезадаптації молодших школярів?

- Які існують дослідження стосовно індивідуальних та соціально-психологічних чинників емоційної дезадаптації в молодшому шкільному віці (стосовно впливу темпераментальних та характерологічних особливостей дитини на емоційну адаптацію, особливостей сімейної ситуації)?

- Які існують методи профілактики емоційної дезадаптації молодших школярів?

Завдання:

- На основі аналізу наукових джерел дослідити прояви та ознаки емоційної дезадаптації в молодшому шкільному віці.

- Проаналізувати результати наукових досліджень стосовно індивідуальних та соціально-психологічних чинників емоційної дезадаптації в молодшому шкільному віці.

- Описати методи профілактики емоційної дезадаптації молодших школярів. 

Після формулювання гіпотези дослідження у вступі описують основні теоретичні положення, які становлять основу курсової роботи (короткий літературний огляд), так звану теоретичну основу дослідження.

Наприклад: положення психологічної науки про закономірності психічного розвитку особистості (Л. С. Виготський, Л. І. Божович, Д. Б. Ельконін, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн та ін.); про значущість спілкування у становленні особистості дитини (О. В. Киричук, М. І. Лісіна, Н. Ю. Максимова та ін.); концепція психології сімейної взаємодії (М. І. Алексєєва, А. Я. Варга, В. В. Столін, Е. Г. Ейдеміллер та ін.).

5.4. Основна частина

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Кожний розділ курсової роботи починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

В розділах основної частини подають:

• Огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

• Виклад загальної методики і основних методів досліджень;

• Проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

• Аналіз і узагальнення досліджень;

• Методичні розробки чи рекомендації до впровадження.

В першому розділі окреслюють основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблематикою. Стисло, критично висвітлюючи роботу вітчизняних та зарубіжних дослідників, вказуються ті питання, що залишились нерозв'язаними. Основу тексту складають аргументи – тобто твердження, які супроводжуються логічними доказами або фактичними ілюстраціями. При цьому, для того щоб зробити текст більш читабельним та структурованим, слід дотримуватися наступних правил:

• Кожному основному аргументові присвячуємо мінімум 1 абзац.

• Аргументи "проти" (погляди, протилежні до тих, яких дотримується автор) обов’язково повинні бути спростовані.

• Кожен абзац повинен бути об’єднаний однією думкою і відзначатися змістовною та стилістичною єдністю.

Написання цього розділу передбачає пошук необхідної літератури її опрацювання. Фрагменти документів та наукової літератури, які студент згодом планує використати у тексті курсової, зберігаються у вигляді нотаток.

5.4.1. Шляхи використання наукових літературних джерел в курсовій роботі

Звернення до праць інших авторів є абсолютно універсальною практикою. Звернення до думок, фактів, сюжетів, викладених у працях попередників, дозволяє помістити курсову роботу у контекст певної наукової дискусії, пов’язати її із ширшими темами і сюжетами. Нарешті, таким чином можна покритикувати тих авторів, з поглядами яких автор курсової не погоджується. Використовувати праці інших авторів можна шляхом цитування, перефразовування, або узагальнення.

При виконанні дослівних виписок, які пізніше в тексті можуть стати цитатами, потрібно бути особливо обережними. Переписувати потрібно дослівно, включно з помилками і знаками пунктуації. Слід вдаватися до дослівного цитування, коли мова джерела є своєрідною, живою, провокативною, або тоді, коли дослівна передача тексту є історично важливою. Одним словом, необхідно вдаватися до цього способу тоді, коли зміст цитати може постраждати від перефразовування. Цитування варто звести до мінімуму і вдаватися до нього лише тоді, коли воно справді необхідне. Цитуючи, слід дотримуватися кількох формальних правил:

1. Цитата повинна бути дослівною.

2. Цитата не повинна бути надто довгою.

3. Цитата повинна подаватися у лапках і супроводжуватися посиланням на джерело у примітці.

4. Вилучення певних фрагментів, яке дозволяє уникнути довгого цитування, позначається трикрапкою ...

5. Пояснення, які розривають текст цитати, подаються у квадратних дужках – []

6. Цитати, які є незавершеним реченням, граматично узгоджуються із авторським текстом.

Перефразовування, переказування, як правило, є матеріалом для більшої частини тексту курсової роботи. Це означає, що вже на етапі нотаток студент починає писати текст своєї праці. У цьому випадку він намагається передати думку автора якнайближче до оригіналу, але використовуючи власну лексику. Вдаючись до цього способу, слід також визнати авторство ідеї за допомогою примітки. Кроки, які дозволяють адекватно передати думки чужого тексту і при цьому уникнути плагіату є наступними:

- Виділити основні ідеї

- Змінити структуру речень

- Використовувати синоніми або слова з подібним значенням, змінювати форми слів.

Узагальнення дозволяє одним реченням передати зміст цілого розділу або цілої авторської праці. Нагадаємо, що перефразовуючи, узагальнюючи чи цитуючи праці інших авторів, передусім слід висловити власну позицію. Найголовніше, що при цьому слід пам’ятати – наша праця повинна бути передусім нашою працею, написаною нашими словами. Таким чином, ми використовуємо чужі тексти для того, щоб підтвердити власну думку, проілюструвати нашу позицію, протиставити її думці авторитетів чи продемонструвати слабкість аргументації опонентів. Слід постійно стежити за тим, щоб наша думка не змішувалась у тексті із цитованою. Дослівне запозичення чужого тексту, яке не супроводжується посиланням на джерело, називається плагіатом і суворо карається у науковому середовищі. 

5.4.2. Способи аналізу літературних джерел

Критичний аналіз тексту передбачає дві основні процедури – структурний аналіз та оцінювання аргументів. У процесі структурного аналізу ми даємо відповіді на наступні запитання:

1. Які основні висновки (твердження) пропонує автор? Останні можуть бути висловлені прямо або непрямо, можуть виступати у формі рекомендацій, визначень, фактичних тверджень і т. д.

2. Які основні докази використав автор щоб довести свою тезу, яка структура цих доказів?

Оцінювання аргументів також передбачає пошук відповідей на кілька запитань:

– чи є докази переконливими (прийнятними)?

– чи докази підтримують авторські твердження?

– чи існують інші міркування чи докази, що могли б підтримати або заперечити твердження автора?

– яке загальне враження постає від аргументації?

При оцінюванні аргументів важливо з’ясувати, чи твердження походить із надійного джерела. Тому варто звернути увагу на репутацію джерела інформації, а також на компетентність її автора.Додатково звертаємо увагу на те, первинним чи вторинним є джерело, на якепосилається автор. Корисно також знати, які суб’єктивні мотиви могли впливати на висновки автора (релігійні та політичні переконання, особисті та історичні обставини).

При подальшому аналізі літературних джерел студентові слід осмислити і співставити наявні в його розпорядженні факти, тези, думки, цитати, порівняти можливі трактування понять та явищ, відстежити тенденції і закономірності. На цьому етапі студент найповніше реалізує своє право на власне розуміння педагогічного чи психологічного явища, що досліджується в курсовій роботі. Висловлюючи власну думку, результати аналізу чи порівняння, студент все ж не представляє матеріал від першої особи однини (наприклад: "я вважаю ...", "я спостерігав ...", "на мою думку ...", "мені здається ..." і т. п.) або від першої особи множини (наприклад: "ми вважаємо ...", "ми отримали ..." і т. п.). Допускається виклад від першої особи множини з виключенням займенника "ми". В окремих випадках можна використовувати вирази: "на наш погляд", "на нашу думку", проте краще висловлювати думки в безособовій формі (наприклад: "на основі проведеного аналізу можна стверджувати, що ...", "проведене дослідження підтвердило ..." і т. п.) або писати: "на думку автора даного дослідження ...".

5.4.3. Способи посилань на літературні джерела

Використовуючи певну думку, визначення, аргумент автора наукового тексту, слід дотримуватись таких способів посилання:

1) В одному з експериментів Ж.Піаже [1] дитина….

2) В одному з експериментів (Ж.Піаже [1]) дитина….

При цьому у квадратних дужках [х] чітко вказуємо номер праці зі списку літератури, що містить інформацію про експеримент Ж.Піаже. Використовуючи цитату автора, слід окрім номера праці детально вказувати відповідні сторінки, на яких цитата розміщена.

Якщо використовують відомості, матеріали з колективних монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок з джерела, на яке дано посилання в роботі. Наприклад: [15, с. 27] означає посилання на джерело, яке в списку використаної літератури стоїть за № 15, а матеріал – на 27 сторінці.

Приклади наукових посилань:

– Існує низка досліджень, які емпірично вивчали значення та специфіку сімейного виховання для психічного розвитку особистості [3, 43, 65, 85].

– Вчення про роль сиблінг-позиції у розвитку психіки дитини описано у низці праць психологів (Дж. Брунер, А. Валлон, О. В. Киричук та ін. [2, 4, 16]).

– Б. Г. Ананьєв зазначав, що "статус особистості є заданим складною системою суспільних взаємин, соціальних новоутворень, …" [6, с. 321]. 

Перший розділ бажано закінчити коротким резюме. Якщо після нього буде подано опис емпіричного дослідження, то у резюме потрібно вказати, чому, на думку автора курсової роботи, ці дослідження важливі. 

У другому розділі (якщо в курсовій роботі передбачена емпірична частина), як правило, обґрунтовують вибір напряму дослідження, наводять методи вирішення завдань і їх порівняльну оцінку, розробляють загальну методику проведення досліджень. У цьому розділі доцільно вказати етапи проведення емпіричного дослідження. Детальний опис психологічних методик подають якщо:

• Методика авторська чи автором модифікована/ адаптована.

• Методика малопоширена, здебільшого невідома.

В обох випадках в даному розділі подають їх теоретичне обґрунтування та опис, натомість сам текст опитувальника, бланки для відповідей, тощо виносять у додатки.

Якщо робота містить експеримент, то у даному розділі доцільно вказати характеристики досліджуваних, якщо вони в експерименті враховуються, наприклад:

- Вік

- Стать

- Сиблінг–позиція

- Походження з повної чи неповної сім’ї.

Іноді ці характеристики подають у вигляді порівняльних таблиць: 

Таблиця 3

Розподіл досліджуваних за статтю

Таблиця 4

Розподіл досліджуваних за віком

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень з висвітленням того нового, що вноситься у розробку проблеми. Студент повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень.

Третій розділ курсової роботи містить аналіз результатів дослідження, а іноді, якщо це передбачено метою і завданнями, програму профілактичної чи корекційної роботи з повним описом процедури проведення та обґрунтуванням очікуваних результатів.

Слід пам’ятати, що основна частина роботи – це аналіз отриманих у процесі дослідження результатів. Недостатня увага до цієї частини курсової роботи є типовою помилкою більшості робіт. Це може бути зумовлено відсутністю часу внаслідок неоптимальної організації роботи, чи нерозумінням самої суті такої роботи. Натомість, саме організація дослідження, методологічна його розробка й аналіз отриманих даних є основними критеріями успішності виконання курсової роботи.

Аналіз отриманих результатів виконують, по можливості, із застосуванням методів математичного опрацювання результатів. Якщо ж неможливо застосувати методи статистики, виконують змістовний аналіз даних.

В аналітичній частині результати порівнюють з аналогічними літературними даними й аналізують відмінності або негативні результати, оцінюючи, чи вдалося виконати завдання дослідження та досягти поставленої мети і наскільки підтвердилась гіпотеза.

Подання результатів емпіричних досліджень у вигляді таблиць, графіків, діаграм, рисунків суттєво посилює аналітичність роботи. При цьому слід дотримуватись загальних правил їх оформлення. Щодо оформлення таблиць, то їх найчастіше використовують для подання цифрового матеріалу. Таблицю розташовують безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Якщо у тексті посилаються на дані таблиці, то в логічно зручному місці в круглих дужках зазначають (табл. х) або записують "…як видно з табл. х”. Нумерація таблиць у тексті курсової роботи може бути наскрізна, проте для зручності їх нумерують у відповідності до розділів курсової. Так у першому розділі будуть розміщені таблиці під номером 1.1, 1.2, …1,х, у другому 2.1, 2.2 і т.д. Назву таблиці друкують симетрично до тексту над таблицею; назву не підкреслюють; крапку в кінці не ставлять.

Таблиця х

Назва таблиці

Ілюстрації (схеми, діаграми, графіки, фотографії, рисунки) повинні відповідати тексту, а текст – ілюстраціям.

Підпис ілюстрацій містить чотири основні елементи:

• найменування у формі скорочень, наприклад "Рис.1";

• порядковий номер ілюстрації – арабськими цифрами без знаку №;

• заголовок ілюстрації;

• експлікацію, яка пояснює значення цифр і позначень на ілюстрації.

У діаграмах і графіках, окрім графічного образу, необхідно зазначити ряд допоміжних елементів:

• загальний заголовок графіка;

• словесне пояснення умовних знаків та окремих елементів графічного образу;

• числові дані для характеристики величини показників графіка.

5.5. Висновки

У висновках описуються найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного, використання здобутих результатів.

У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкриваються методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдань), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

При формулюванні основних тез висновків доцільно використовувати такі фрази:

Завдяки проведеній роботі у напрямі … визначено…

З’ясовано, що…

Розроблено…

Встановлено…

Систематизовано…

Намічено перспективи…

5.6. Список використаних джерел

Список використаних джерел подають за алфавітним принципом. При цьому український алфавіт береться за основу для подання літератури, написаної кирилицею, англійський – для літератури латинських абеток.

5.7. Додатки

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, що необхідний для повноти сприйняття роботи: таблиці емпіричних даних, таблиці результатів математико-статистичного аналізу (наприклад, матриці коефіцієнтів крос-кореляції), протоколи і акти експериментів, інструкції і бланки тестових методик, сценарії тренінгів, ілюстрації допоміжного характеру, копії законодавчих документів та актів, які ілюструють соціальну політику держави з певної проблеми тощо.        

6. Вимоги до курсових робіт для студентів 2–4 курсів 

6.1. Вимоги до курсової роботи студентів 2 курсу денного та заочного відділення 

Курсова робота для студентів 2 курсу – перша курсова робота. Вона є обов'язковим видом самостійної навчальної діяльності студентів, що дозволяє сформувати їхню дослідницьку компетентність, глибше опанувати навчальні дисципліни, здобути навички творчого підходу до вирішення низки питань як теоретичного, так і практичного характеру.

Дана робота – теоретична, реферативного характеру. Згідно навчального плану, її виконують з дисципліни "Соціальна педагогіка". Курсова робота повинна містити аналіз опрацьованої літератури та власні теоретичні розмірковування автора. Дані розмірковування повинні бути логічними, аргументованими та послідовними. Цитати або наведені з літератури думки авторів повинні бути прокоментовані студентом. У курсовій роботі має бути відображено взаємозв'язок теоретичних положень з практикою, повсякденним життям.

Теоретична курсова робота може містити:

1. Огляд нормативно-правових актів, вітчизняної та зарубіжної літератури, матеріалів періодичної преси за темою роботи, на основі чого студент докладно висвітлює, як дана проблема відображена в спеціальній і навчальній літературі.

2. Висловлення власного ставлення до причин, які зумовили реальний стан досліджуваного явища або процесу. При цьому студент всі викладені положення повинен підкріплювати результатами вивчення та аналізу прикладів з реального життя, особистого досвіду, публікацій у засобах масової інформації та інших джерел.

3. Досвід роботи (у тому числі особистий) в галузі досліджуваної проблеми.

   Будь-яка глава може містити ілюстративний матеріал.

Обсяг роботи: 20–25 сторінок комп'ютерного набору (14 шрифтом через 1,5 інтервалу) основного тексту. Поля: праве – 10 мм, ліве – 30 мм, верхнє та нижнє – 25 мм). Список літератури (15–20 позицій) і додатки в обсяг роботи не враховуються.

Робота повинна містити титульну сторінку, зміст,
вступ (1,5–2 сторінки), основну частину (до 20 сторінок). Основна частина повинна містити 2–3 розділи, що можуть бути поділені на 2–3 параграфи, висновки (1,5–2 сторінки), список використаної літератури.

У Вступі слід розкрити актуальність та мету роботи, висвітлити проблему дослідження, вказати, які аспекти досліджуваної проблеми представлені в літературі, а які залишаються нерозкритими чи потребують переосмислення. Слід також сформулювати об’єкт та предмет дослідження. Гіпотезу дослідження для теоретичної наукової роботи не формулюють.

Особлива увага надається якісному оформленню роботи, правильності цитувань та посилань, власному самостійному аналізу наукових джерел, оформленню списку використаної літератури. 

6.2 Вимоги до курсової роботи студентів 3 курсу денного та заочного відділення

Курсова робота на 3 курсі – теоретико-емпірична робота. Згідно навчального плану, її виконують з дисципліни "Технології соціально-педагогічної роботи". У ній повинні бути представлені та проаналізовані результати власного самостійного емпіричного дослідження. Методи емпіричного дослідження, доречні для курсової роботи на даному курсі – це:

спостереження – систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта з певною визначеною метою;

опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування) – отримання інформації про різні аспекти та факти життя зі слів опитуваних;

тести – спеціалізовані методи психологічного дослідження з метою кількісної та якісної характеристики психологічних властивостей, психічних процесів і станів людини.

експеримент – активне цілеспрямоване вивчення об'єкта у визначених умовах (природних або ж створених штучно), які необхідні для виявлення певних властивостей;

біографічний метод – вивчення життєвого шляху людини, впливу окремих подій на психологічні особливості, а також індивідуальної значущості певних подій;

аналіз процесу та продуктів діяльності – вивчення результатів окремих видів та форм діяльності людини. 

Курсова робота на 3 курсі має таку ж структуру, як і попередня: повинна містити титульну сторінку, зміст, вступ (1,5–2 сторінки), основну частину (20–25 сторінок), висновки (1,5–2 сторінки), список використаної літератури та додатки, в яких доцільно представляти емпіричні дані дослідження та результати їх математичної обробки, продукти діяльності досліджуваних (наприклад, графічну продукцію), зразок авторської анкети тощо.

У Вступі слід розкрити актуальність та мету роботи, об’єкт та предмет, а також гіпотезу дослідження, пам’ятаючи, що гіпотеза – це наукове припущення щодо результатів дослідження. Робоча гіпотеза будується виходячи з проблеми і предмету дослідження. В результаті проведених досліджень гіпотеза може бути підтверджена або спростована. Негативні результати, які не підтверджують гіпотезу є теж важливими і потребують обґрунтування, адже вони теж вносять свій внесок в пізнання.

Найчастіше серед емпіричних методів дослідження студенти обирають спостереження, опитування (анкетування) та тести. Залучаючи осіб в якості досліджуваних, слід дотримуватися високих вимог професійної етики. Етичність наукового дослідження полягає у дотриманні принципу "не нашкодь!", урахуванні суспільних норм та морально-етичних поглядів досліджуваних, гарантії абсолютної та безумовної конфіденційності інформації, отриманої у процесі дослідження, обрання методів дослідження з позиції максимальної ефективності та наукової обґрунтованості. Зокрема, у країнах Західної Європи та США на проведення психологічних досліджень необхідно отримати дозвіл спеціалізованих комітетів з етики. Так, згідно Кодексу професійної етики та практики Американської психологічної асоціації (1992 р.), представленому в статті В. В. Горбунової [3, с.20] "... при проведенні дослідження психолог поважає почуття гідності та оберігає добробут учасників дослідження...".

"При плануванні дослідження дослідник несе відповідальність за ретельну перевірку його етичності".

"... дослідник та учасники на початку роботи досягають прямої і однозначної домовленості, в якій зазначаються обов’язки і відповідальність сторін".

"Дослідник поважає право кожної людини відмовитись від участі у дослідженні або вийти з нього в будь–який час".

"Дослідник вживає заходів щодо захисту учасника від будь–якого фізичного чи психологічного дискомфорту, незручностей або загроз, які можуть мати місце в дослідницьких процедурах".

"... дослідник надає учаснику інформацію про характер дослідження і намагається усунути усі можливі непорозуміння".

"Якщо дослідницькі процедури приводять до небажаних наслідків для конкретного досліджуваного, дослідник бере на себе обов’язки встановити та усунути або виправити ці наслідки, в тому числі і довготривалі".

"Інформація про учасників, що отримана під час дослідження, є конфіденційною...".

Найдетальніше питання етичного регулювання досліджень розкрито у "Етичному Кодексі психолога” Товариства психологів України. Етика дослідницької діяльності розглядається у окремому розділі "Етичні правила психологічних досліджень”, де зібрані вимоги щодо планування досліджень, забезпечення надійності результатів, попередження негативного впливу на клієнта та його інформування про право відмови:

– "Планування психологічних досліджень передбачає дотримання таких умов: визначення об’єкта дослідження; чітке й однозначне формулювання його мети і завдань; встановлення контингенту обстежуваних; прогнозування можливостей використання одержаних результатів... Психолог самостійно вибирає методи роботи, керуючись при цьому вимогами максимальної ефективності та наукової обґрунтованості" [7, с. 507].

– "Психолог забезпечує цілковиту надійність результатів, відповідає за рішення, які приймають офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій, запобігає можливим помилкам у діяльності непрофесіоналів..." [7, с. 507].

– "Психолог зводить до мінімуму ризик ненавмисного негативного впливу на тих, хто бере участь в експерименті" [7, с. 508].

– "Психолог заздалегідь інформує клієнтів про право відмовитися від участі в дослідженні" [7, с. 508].

В Україні проведення емпіричних досліджень за участю людей не потребує отримання спеціального дозволу етичної комісії. Проте дослідник зобов'язаний повідомити досліджуваних про загальну мету дослідження, можливість відмовитись від участі в дослідженні, запевнити в конфіденційності отриманих результатів.

Зазвичай бланк опитувальника розпочинають відповідною інструкцією: "Шановні респонденти/ учні/ студенти! Просимо вас взяти участь у нашому дослідженні стосовно…( наприклад, потреб психологічної допомоги та перешкод до її пошуку). Просимо вас відповідати щиро. Це опитування є анонімним. Його результати будуть використані в узагальненому вигляді в наукових цілях". Або "Заповнивши ці опитувальники, ви погоджуєтесь на використання відповідей в узагальненому вигляді в наукових цілях".

Обробка емпіричних матеріалів дослідження проводиться на основі порівняльного аналізу, представляється найчастіше у відсотках. Роботу доповнюють графічним представленням результатів (з використанням, наприклад, програмного забезпечення Microsoft Excel 2003 та відповідних операцій в меню пункти "Вставка" – "Діаграма") з ретельним дотриманням вимог до оформлення таблиць та графіків та їх описом.

Графіки, діаграми, рисунки є необхідним і важливим ілюстративним матеріалом, що демонструється при захисті курсової роботи. Також на захисті даної теоретико-емпіричної курсової роботи студент має представити протоколи емпіричного дослідження (бланки опитувальників, заповнені досліджуваними тощо).

6.3 Вимоги до курсової роботи студентів 4 курсу денного та заочного відділення 

Курсова робота на 4 курсі – теж теоретико-емпірична робота. Згідно навчального плану, її виконують з дисципліни "Соціальна психологія". Дана курсова робота підводить підсумок фахової підготовки першого рівня вищої освіти – бакалаврської підготовки. Вона має продемонструвати здібності та вміння випускника бакалаврату здійснювати бібліографічний науковий пошук, користуватись науковими джерелами як українською, так і іноземними мовами, аналізувати та узагальнювати опрацьований матеріал, систематизувати результати своїх наукових пошуків, логічно та грамотно письмово викладати власні думки та робити висновки. У ній перевіряють практичні навички планування та проведення наукових досліджень із застосуванням адекватних емпіричних методів та математико-статистичної обробки результатів їх застосування.

Оптимальний обсяг роботи: 30–35 сторінок комп'ютерного набору (14 шрифтом через 1,5 інтервалу). Поля: праве – 10 мм, ліве – 30 мм, верхнє та нижнє – 25 мм). Список літератури і додатки в обсяг роботи не враховуються. При цьому співвідношення теоретичної і практичної частини повинно бути таким:50% тексту повинна складати теоретична частина, 50% – опис емпіричного дослідження. Висновки в кінці курсової роботи слід доповнити рекомендаціями щодо застосування результатів дослідження.

Джерела:25–30 позицій, серед них мінімум 1 – іноземними мовами.

Найчастіше серед емпіричних методів дослідження студенти в даній курсовій роботі обирають поєднання методів опитування та застосування тестових методик. Підбираючи тестові методики для дослідження слід пам’ятати про основні вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження, а саме: надійність, валідність, дискримінативність, наявність нормативних даних, просте формулювання і однозначність тестових завдань, обмеження часу їх виконання, соціокультурна адаптивність тесту.

Психодіагностичний тест повинен вимірювати саме та явище, яке є в межах об’єкта наукового дослідження.

Психодіагностичні методики повинні відповідати і таким додатковим вимогам:

а) виконання методики потребує мінімум затрачених фізичних і психологічних зусиль;

б) зрозумілість і доступність для дослідника і досліджуваного;

в) лаконічність і точність інструкції;

Крім вимог, пропонованих до норм тесту, існують правила проведення тестування, оброблення та інтерпретування його результатів. Серед найважливіших з них:

1) перед застосуванням тесту студенту необхідно ознайомитися з ним і випробувати на собі чи на іншій людині. Це дасть змогу уникнути можливих помилок, пов'язаних із проведенням тестування та зумовлених недостатнім знанням його нюансів;

2) слід заздалегідь подбати про те, щоб перед початком виконання тестових завдань досліджувані добре зрозуміли їх та інструкцію до тесту;

3) під час тестування потрібно стежити за тим, щоб досліджувані працювали самостійно, незалежно і не впливали одне на одного;

Обов’язково слід вказати з якого наукового джерела взято дану тестову методику. Оптимально для цього користуватися відповідними збірниками наукових психологічних методик, підручниками, посібниками, монографіями, науковою періодикою.

Оптимальна кількість досліджуваних в курсовій роботі на 4 курсі – 25-30 осіб за умови групового дослідження.

При написанні курсової роботи студенти повинні продемонструвати ґрунтовні знання зі спеціальності, а також таких дисциплін, як "Психодіагностика" та "Основи соціально-педагогічних досліджень".        

7. Стиль викладу та оформлення курсової роботи

7.1. Вимоги до стилю писемного мовлення курсової роботи

Курсова робота загалом повинна свідчити про вміння студента стисло, логічно та аргументовано викласти матеріал. Серйозну увагу при цьому слід приділити мові і стилю роботи.

Мова і стиль будь-якої наукової праці – науковий, суть якого полягає в інтерпретації власної та запозичених точок зору з метою обґрунтування наукової істини. Найхарактерніша ознака писемної наукової мови – формально-логічний спосіб викладу матеріалу. Він досягається завдяки використанню спеціальних синтаксичних засобів, що вказують на послідовність викладу думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже), заперечення (проте, часом, але, тоді як, однак, аж ніяк), причинно–наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, внаслідок, крім цього, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до…, звернімося до…, розглянемо, зупинимось на, розглянувши…, перейдемо до…, треба зупинитись на…, варто розглянути…), результат, висновок (отже, значить, як висновок, на закінчення зазначимо, все сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати…).

Ще однією ознакою наукового писемного мовлення є використання наукових термінів. Якщо наукові терміни, що використовуються в тексті курсової роботи мають безпосереднє відношення до предмету дослідження, слід подати їх визначення.

Наукові терміни – це не особливі слова, а тільки слова в особливій функції, вузькоспеціальна лексика, яка виникла у сфері певної науки. Це головним чином найменування (тривожність, Я-концепція), рідко дієслова (надати зворотній зв’язок, підвищити самооцінку), прикметники (виховний вплив) і прислівники (регулярно, об’єктивно), стійкі термінологічні сполучення (психокорекційний вплив, сиблінгові взаємини).

Морфологічні особливості наукового стилю української мови полягають у деякій обмеженості граматичних форм і частої повторюваності деяких частин мови. Так, у мові науки переважають іменники і прикметники. До того ж переважають іменники, що означають неістоти, збільшується використання слів середнього роду і форм однини; серед відмінкових форм перше місце посідає родовий відмінок. Службові частини мови в науковому стилі поповнюються за рахунок самостійних частин мови, перш за все іменників. Наприклад, у значенні прийменників уживаються в міру, в силу, за певних обставин, у разі потреби, у випадку, згідно з, у значенні, у процесі, внаслідок, у результаті, за допомогою чого, за рахунок, у вигляді, на підставі, шляхом чого, методом, через що, яким чином тощо.

Для наукового стилю мовлення, більш ніж для інших стилів, характерна значна кількість неозначено особових речень (без підмета) (у залежності від … виділяють…), безособових речень (після цього залишається з’ясувати…). Вживаються також дієприкметникові і дієприслівникові звороти (експериментальні дані отримано в результаті тестування та інтерв'ювання; застосований метод порівняння даних підтвердив значущість відмінностей).

Стиль писемної наукової мови – це безособовий діалог. Тому виклад зазвичай ведеться із застосуванням безособових речень.

Інколи при написанні наукового тексту зловживають запозиченими та чужомовними словами, тим самим невиправдано ускладнюючи вираз. Так замість "нічого екстраординарного", можна вжити "нічого особливого", замість індиферентно – байдуже, ігнорувати – не помічати, лімітувати – обмежувати, орієнтовно – приблизно, функціонувати – діяти, диверсифікація – різноманітність, детермінувати – визначати, дефініція – визначення, інтеракції – взаємини, апробація – перевірка.

Подамо зразок наукового тексту з психології з дотриманням та порушенням вимог до писемного наукового стилю:

Приклад порушення наукового стилю писемного мовлення в курсовій роботі, присвяченій психологічній адаптації дитини у зв’язку з особливостями сімейного виховання:

"Мій дім – моя фортеця. Давнє прислів’я нагадує нам про те, що саме вдома, в родині людина повинна почуватись безпечно та вільно. Саме родина повинна бути місцем, де відчуваємо любов, спокій та набираємось сили, щоб протистояти стресу щоденного життя. Однак, для багатьох людей їхня оселя, їхня сім’я не є тим місцем, де можуть перечекати незгоди та проблеми, де відчувають, що їх люблять. Сьогодні все більше людей сприймають свою домівку як небезпечне місце, де вони постійно зазнають фізичних та емоційних знущань, принижень, неприйняття та відкинення. Ще більш боляче стає від думки, що тією особою, яка переживає неспокій та страх перед своєю домівкою, перед людьми, які там на неї чекають, або і зовсім не чекають, є дитина – особа, яка лише починає вчитись жити, лише набирається досвіду та нових знань".

Як бачимо, автор наведеного вище тексту використав не науковий, а популярний стиль викладу. В науковому тексті слід уникати слів у переносному значенні, бездоказових тверджень, епітетів, метафор та інших граматичних форм, властивих для художніх, а не наукових джерел.

Приклад дотримання правил наукового стилю писемного мовлення:

"Питанням впливу незадоволення основних потреб на розвиток дитини в сім’ї займались Дж. Боулбі, А. Джерсальд, Р. Дрейкус, А. Фрейд, З. Фрейд, В. Шутц, Р. Шпітц та багато інших [27, 85, 137, 139, 151]. В своїх працях ці автори вказують на сім’ю як джерело значних психотравмуючих переживань. На думку Е. Ейдеміллера [151, с.35], цей факт визначається низкою певних обставин. Сім’я на ранніх, найбільш важливих етапах життя дитини є єдиною та найважливішою соціальною групою. Події в сім’ї є більш значущими, ніж те, що відбувається в інших сферах соціального життя. Сімейні стосунки тісно взаємопов’язані, тому важливі зміни в житті одного з членів сім’ї спричиняють реакцію всіх інших. Всі члени сім’ї є особливо вразливими стосовно будь-яких внутрішньосімейних впливів, в тому числі і травматичних. Тривалапсихічна травматизація в сім’ї може спричиняти порушення адаптації її членів, виникнення адаптаційних розладів". 

7.2. Вимоги до оформлення курсової роботи

• Орієнтовний обсяг курсової роботи – 25-35 сторінок комп’ютерного набору без додатків, але в низці випадків він може бути збільшений.

• Курсову роботу слід подавати у надрукованому вигляді в 2-х примірниках, один з яких подається науковому керівнику і в подальшому зберігається на кафедрі, а інший залишається студенту для подальшої роботи над розробкою проблеми.

• Роботу друкують за допомогою комп'ютера на аркуші білого паперу формату А4 (210*297 мм) через півтора міжрядкових інтервали, кегль № 14. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм.

Таблиці та ілюстрації можна подати на аркуші формату А4 (420^*297 мм).

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: праве – 10 мм, ліве – 30 мм, верхнє та нижнє – 25 мм, абзацний відступ – 125 мм.

Шрифт друку повинен біти чітким, рядок – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою.

Заголовки структурних частин роботи друкують великими літерами, з вирівнюванням "По центру". Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої). Крапки в кінці назви розділів чи підрозділів не ставлять.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

7.3. Вимоги до укладання бібліографії

Відомості про використані в курсовій роботі джерела наводять в розділі "Бібліографія", який розміщують в кінці роботи (після висновків). Джерела в списку слід розташовувати в алфавітному порядку.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно оформлювати відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 [1]. Ось приклади опису використаних джерел. 

Книга за редакцією: 

Основи психології : підручник / [за заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця]. – К. : Либідь, 1999. – 632 с. 

Примітка: при посиланні на джерело без автора спершу вказують основну назву праці, її вид (монографія, підручник, посібник, навчально-методичні рекомендації, вказівки тощо), далі відомості про відповідальних за видання, місце видання, видавництво (якщо інформація про видавництво відсутня то у квадратних дужках вказуємо: [б. в.]), рік видання та загальну кількість сторінок книги, вживаючи малу літеру "с" після числового значення. Для коректного оформлення посилання слід звернути увагу на усі розділові знаки (вживання крапки, двокрапки, пробілів між символами, дефісів, тире) та вживання великої чи малої літери. 

Книга одного автора

Штепа О. С. Особистісна зрілість: модель. Опитувальник. Тренінг : монографія / О. С. Штепа. - Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2008. - 232 с. 

Примітка: при посиланні на книжку одного автора, відомості про автора (прізвище та ініціали) вказують двічі: на початку опису та після косої риски, зазначаючи вдруге спочатку ініціали, а потім прізвище автора. 

Книга двох (трьох) авторів

Акимова М. К. Психологическая служба школы / М. К. Акимова, Е. М. Борисова, И. В. Дубровина. - Москва : Международная педагогическая академия, 1995. - 222 с. 

Примітка: при описі джерела за авторством двох і більше авторів на початку опису зазначають прізвище та ініціали тільки першого автора. Після назви джерела через похилу риску подають ініціали та прізвища усіх авторів так, як вони зазначені у джерелі. 

Книга п’яти і більше авторів

Формування здорового способу життя молоді : навч.–метод. посіб. для працівників соц. служб для сім’ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко, Д. М. Дикова та ін.]. –– К. : Укр. ін–т соц. дослідж., 2005. – 115 с. 

Примітка: при описі джерела за авторством п’ятьох і більше авторів ініціали та прізвища трьох перших авторів подають у квадратних дужках після вказування основної назви та подають скорочення (наприклад: та ін.) 

Періодичне видання (наукові журнали, серії книжкових видань)

Мушинська О. В. Особливості структури психологічної готовності керівників економічних відділів до прийняття рішень в умовах ризику / О. В. Мушинська // Актуальні проблеми психології. – Т. 7. – Вип. 24. – 2007. – С. 208–215. 

Примітка: при описі статті з наукової періодики (журналу, альманаху, вісника тощо) зазначають прізвище та ініціали першого автора, назву статті, через косу риску вказують ініціали та прізвище першого автора та інших співавторів (якщо стаття написана у співавторстві). Через подвійну косу риску вказують назву журналу, номер (том, випуск), рік видання та (обов’язково!) сторінки, на яких стаття розміщена, вживаючи велику літеру "С" перед числовим позначенням відповідних сторінок. 

Автореферати дисертацій

Миколайчук М. І. Особливості психосоціального розвитку сиблінгів дітей з психофізичними вадами : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія / Миколайчук Мар’яна Ігорівна. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Київ, 2007. – 20 с. 

Примітка: при описі автореферату дисертації інформацію про автора подають двічі. На початку зазначають прізвище та ініціали, а після косої риски прізвище, ім’я та по-батькові вказують повністю. 

Словники

Прийняття рішення // Психология : словарь / [под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. – М. : Политиздат, 1990. – С. 292. 

Примітка: при посиланні на словник, насамперед вказують термін (поняття), яке автор курсової використовує в тексті роботи. В кінці посилання вказують номер сторінки, з якої використано зазначений термін. 

Електронні ресурси

Хлівна О. Індивідуально–психологічні характеристики психічного здоров’я студентської молоді / О. Хлівна [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.social–science.com.ua. - Назва з контейнера. 

Примітка: при посиланні на Інтернет-ресурс вказують автора та назву праці, або ж лише назву публікації, якщо не зазначено її авторства. Далі зазначають вид публікації ([Електронний ресурс]) та адресу Інтернет-сторінки, з якої запозичений текст (думка, цитата). Інтернет-адресу не підкреслюють. В кінці вказують те, що назва публікації відповідає назві з контейнера, чи екрану комп’ютера (Назва з екрану). 

Статтііноземноюмовою

Kitzrow M. A. The Mental Health Needs of Today’s College Students : Challenges and Recommendations / М. А. Kitzrow // NASPA Journal. - Vol. 41. - № 1, Fall 2003. –– Р. 167–181. 

Примітка: при посиланні на статтю іноземною мовою, її теж оформлюють згідно вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, зазначаючи елементи статті у відповідності з лінгвістичними вимогами мови оригіналу (наприклад англійською мовою том журналу позначають – Vol., сторінки – P. тощо). 

Отримати додаткову консультацію щодо оформлення списку можна безпосередньо у наукового керівника. 

7.4. Вимоги до додатків.

Розділ "Додатки" знаходиться в кінці курсової роботи. Додатки розміщуються в тій послідовності, в якій згадуються в тексті. Не допускається включення в додаток матеріалів, на які відсутні посилання.
Додатки нумерують послідовно, наприклад ДОДАТОК 1, ДОДАТОК 2 і т. д. Кожний додаток слід починати з нової сторінки. Додаток повинен мати змістовний заголовок.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, що нумеруються в межах кожного додатку, перед ними ставиться літера "Д", наприклад "Д1.2" (другий розділ першого додатка). Ілюстрації, таблиці і формули, що поміщаються в додатку, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: "Рисунок Д1.2" (другий рисунок першого додатка); "Таблиця Д2.1" (перша таблиця другого додатка).

Розділ 2. ЯК ЗАХИСТИТИ КУРСОВУ РОБОТУ 

Остаточний варіант написаної та відповідно оформленої курсової роботи подається на кафедру у визначений термін. Науковий керівник після перевірки тексту роботи, зокрема того, як студент урахував нанесені ним поправки та висловлені рекомендації, визначає ступінь готовності роботи, відповідність її вимогам, готує письмову рецензію, виставляє оцінку і рекомендує допустити курсову роботу до захисту. Курсову роботу разом із рецензією наукового керівника студент до визначеного терміну подає у деканат, де ведеться облік здачі курсових робіт студентів.

У випадку невиконання чи несвоєчасного подання курсової роботи студент не допускається до захисту.

Робота не допускається до захисту і не зараховується у разі виявлення плагіату чи фальсифікації результатів дослідження.

Підготовка до захисту роботи полягає у виготовленні засобів для унаочнення основних результатів досліджень (таблиць, схем, діаграм, графіків) і підготування доповіді виступу. Засоби для унаочнення можуть бути оформлені у вигляді плакатів, прозірок для графопроектора чи презентації у програмі Microsoft Power Point. Готуючи плакати, прозірки чи слайди слід врахувати оптимальний розмір використаних шрифтів. Наприклад, для виготовлення прозірок чи слайдів презентації рекомендується жирний шрифт 18–20 кегль.

На плакатах, слайдах чи прозірках можуть бути вказані:

- Назва теми дослідження

- Визначення об’єкта, предмета та мети та завдань дослідження

- Головні гіпотези дослідження

- Опис досліджуваної вибірки

- Основні результати дослідження в тезах

- Висновки

Доповідь складається із трьох смислових частин, які відповідають за змістом вступу, основній частині та висновкам курсової роботи. У доповіді висвітлюється актуальність досліджуваної проблеми, формулюється об’єкт, предмет, проблеми, гіпотези та завдання дослідження. Основна частина, передусім, розкриває суть, методологію й особливості організації та проведення емпіричного дослідження, містить аналіз отриманих результатів із демонстрацією кількісних та якісних показників з метою обґрунтування достовірності тверджень. У висновках наводять основні результати дослідження, визначають теоретичне і практичне значення отриманих результатів та можливі перспективи подальших досліджень.

Під час захисту курсових робіт доцільно зауважувати труднощі і проблеми, які виникали у процесі виконання роботи та, особливо, проведення досліджень. Оскільки курсова робота має навчальний характер, взаємообмін такою інформацією може бути корисним для усіх присутніх студентів.

Захист курсової роботи включає: виступ студента, відповіді на поставлені запитання, виступи присутніх на захисті.

На доповідь під час захисту курсової роботи відводять 7–10 хв.

Культура і науковий стиль мовлення, його стислий і змістовний характер та дотримання регламенту є обов’язковими вимогами наукових повідомлень.

Оцінка курсової роботи виводиться на підставі підсумування балів, виставлених комісією на захисті курсової роботи. Кожен з оцінюваних аспектів має певну максимально можливу кількість балів, а саме: 

Таблиця 5

Критерії оцінювання курсової роботи на 2 курсі 

Таблиця 6

Критерії оцінювання курсової роботи на 3–4 курсі 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Бюлетень ВАК України. – 2008. – № 3. – С. 9–13. - [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.kntu.kr.ua/doc/bibl_opis.pdf - Назва з контейнера.

2. Головин Н. А. Методическое пособие по выполнению курсовых и дипломных работ по социологии / Н. А. Головин. – СПб. : СпбГУ, 1996. – 37 с.

3. Горбунова В. В. Етичні та правові аспекти психологічних досліджень / В. В. Горбунова // Практична психологія та соціальна робота. – № 3. – 2005. – С. 18-23.

4. Зашкільняк Л. П. Методичні вказівки до написання курсових і дипломних робіт для студентів історичного факультету / Л. П. Зашкільняк, Р. М. Шуст. – Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 1998.

5. Курсова робота : методичні рекомендації до виконання та захисту для студентів психологічних відділень / [укл. І. Галецька, С. Грабовська, Н. Пилат]. – Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 42 с.

6. Методичні вказівки з наукового стилю мовлення дисципліни "Ділова українська мова" (для самостійної роботи студентів 1–4 курсів денної і заочної форм навчання усіх спеціальностей академії) / [укл. Дроздова І. П.]. – Харків : ХДАМГ, 2003.– 44 с.

7. Основи психології : підручник / [за заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця]. – 4-те вид., стереотип. – К. : Либідь, 1999. – 632 с.

8. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня : методичні поради / [автор-упорядник Л. А. Пономаренко]. – 3-тє видання, виправлене і доповнене. – К. : "Толока", 2007. – 80 с.

ДОДАТКИ 

Додаток 1

Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи

Додаток 2

Бланк відгуку на курсову роботу 

ВІДГУК

на курсову роботу на тему

______________________________________________________

студентки _______ курсу спеціальності «Соціальна педагогіка»

гуманітарного факультету

Українського католицького університету

_______________________________________

 (ПІП)

Актуальність теми: __________________________________

Особистий внесок автора курсової роботи: _________________

Відповідність до вимог ( для курсових робіт студентів 2 курсу (позначка у відповідному вікні)):

Відповідність до вимог ( для курсових робіт студентів 3-4 курсу (позначка у відповідному вікні)): 

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!