Національний Університет “Києво-Могилянська Академія”

Положення про кваліфікаційну роботу з літературознавства

Галузь знань: Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6.020303Філологія

Спеціальність: 8.02030307 Філологія. Теорія, історія літератури та компаративістика

Кафедра літературознавства

КИЇВ - 2014 

I. Загальні положення

1.1. Кваліфікаційна робота з літературознавства - підсумкова форма контролю студента за освітньо-професійною та освітньо-науковою програмою напряму підготовки 6.020303 Філологія й спеціальності 8.02030307 Філологія. Теорія, історія літератури та компаративістика. Після успішного захисту її перед державною комісією студенту присвоюється звання бакалавра, маґістра філології. Зміст роботи та форма її захисту демонструє рівень підготовленості випускника до професійної діяльності.

1.2. Виконання кваліфікаційної роботи передбачає:

• вільне оперування історико-літературним фактажем;

• використання теоретичних моделей дослідження тексту;

• здатність до самостійного аналізування художніх творів; концептуальність роботи;

• наукову новизну;

• глибоке осмислення поставлених проблем;

грамотне мовне-стилістичне оформлення;

• дотримання основних вимог державних стандартів

1.3. Кваліфікаційна робота на бакалавраті - це дослідження проблемного питання з елементами наукового пошуку.

1.4. Маґістерська кваліфікаційна робота - це самостійне наукове дослідження літературознавчої проблеми, підготовлене для отримання академічного чи наукового ступеню.

II. Зміст, структура і обсяг кваліфікаційної роботи

2.1. Зміст кваліфікаційної роботи - це грунтовне розкриття зазначеної проблеми, яка повинна бути висвітлена на основі наукового вивчення історико-літературного фактажу та теоретичного узагальнення з відображенням власної позиції автора кваліфікаційного дослідження щодо поставлених питань. 

2.2. Кваліфікаційна робота складається з:

• вступу;

• основної частини, яка поділяється на декілька розділів;

• висновків;

• списку використаної літератури;

• додатків (таблиць, схем, покажчиків)

Вступ і висновки у сумі не повинні перевищувати 20 відсотків загального обсягу роботи. 

2.2.1. У вступі (приблизний обсяг 4-6 сторінок):

• обґрунтовується актуальність теми; її наукове та практичне значення;

• з’ясовується історія питання - робиться короткий огляд критичної літератури з обраної теми;

• визначається мета і завдання; предмет і об’єкт дослідження;

• окреслюється географічні, хронологічні та інші рамки вивчення проблеми;

• зазначаються методи і способи вирішення поставлених завдань (аналіз архівних матеріалів, наукових видань, спостережень тощо);

• вказується його методологічна основа;

• формулюються положення, що виносяться на захист. 

2.2.2. Тема кваліфікаційної роботи розкривається в розділах основної частини. Розподіл матеріалу за розділами має бути відносно рівномірним. Кожен розділ повинен присвячуватися певній проблемі з її дослідженням і закінчуватися коротким узагальненням і висновками.

2.2.3. У висновках (приблизний обсяг 4-6 сторінок) необхідно зробити підсумки проведених спостережень, досліджень, теоретичних узагальнень.

2.2.4. Завершується кваліфікаційна робота списком використаної літератури, який формується в алфавітному порядку. Спочатку подаються твори, видані кирилицею, потім - латинкою. Неопубліковані джерела подаються окремою підгрупою. Кожна позиція списку літератури містить прізвище та ініціали автора (назва статті, книги), місто видання, видавництво, рік видання, загальна кількість сторінок (статті - від якої до якої сторінки).

2.2.5. Після бібліографії, якщо це потрібно за логікою роботи, робляться додатки у формі схем, таблиць, покажчиків (алфавітних, іменних, тематичних тощо) 

2.3. Приблизний обсяг кваліфікаціної роботи на бакалаврі - 40, маґістеріумі - 60 сторінок.

III. Основні етапи кваліфікаційної роботи

Кваліфікаційне дослідження здійснюється у кілька етапів:

• вибір теми і погодження її з науковим керівником (якщо тема не входить до переліку запропонованих кафедрою);

• складання і виконання календарного графіка роботи над темою;

• збирання бібліографічного матеріалу;

• опрацювання науково-критичної літератури і художніх текстів;

• написання роботи;

• ознайомлення наукового керівника з текстом роботи і врахування його зауважень студентом;

• остаточне оформлення кваліфікаційної роботи й подання її на відгук наукового керівника та рецензента;

• захист кваліфікаційної роботи перед державною комісією. 

3.1.1. Студент має право обрати тему кваліфікаційної роботи з переліку орієнтовних тем, запропонованих кафедрою або запропонувати власну тему, що відповідає його науковим зацікавленням, узгодивши це з науковим керівником.

3.1.2. Теми кваліфікаційних робіт обираються на бакалавраті у VII триместрі, а на маґістеріумі - на початку осіннього триместру.

3.1.3. Тему кваліфікаційної роботи закріплює за студентом кафедра, яка забезпечує наукове керівництво на підставі його особистої заяви.

Офіційно теми затверджуються за поданням кафедри наказом віце-президента з навчальної роботи. У разі необхідності тема й план кваліфікаційної роботи можуть змінюватися рішенням кафедри. 

3.2. Для завершення кваліфікаційної роботи студент звільняється від аудиторних занять у 8 д семестрі на бакалавраті та в 4 д семестрі в маґістеріумі.

IV. Наукове керівництво

4.1. Для керівництва кваліфікаційною роботою студента профільна (випускова) кафедра виділяє наукового керівника із числа професорів, доцентів (старших викладачів) Університету та інших навчальних закладів. Рішення про закріплення наукового керівника за конкретним студентом кафедра ухвалює протягом десятого триместру в бакалавраті та четвертого триместру в маґістеріумі.

4.2. Робота наукового керівника входить до педагогічного навантаження, обсяг якого визначається середніми нормами часу на окремі види навчальної роботи, що затверджується Вченою радою.

4.3.  Науковий керівник допомагає студентові:

• визначитися щодо теми кваліфікаційної роботи:

• окреслити бібліографічний корпус;

• скласти план роботи і графік виконання кваліфікаційної роботи;

• виконати й оформити її у відповідності до вимог освітньо-професійного (бакалаврат) та освітньо-наукового (маґістеріум) рівня. 

4.4. Науковий керівник має право:

• здійснювати контроль за своєчасним виконанням студентом графіка підготовки і написання кваліфікаційної роботи, за передачею її на рецензію та в Державну екзаменаційну комісію для захисту;

• у разі потреби просити про надання студентові консультації інших фахівців кафедри;

• порушувати перед деканом і ректором питання про відрядження студента до інших міст України для роботи в архівах, бібліотеках НДІ, якщо необхідно за логікою підготовки кваліфікаційної роботи;

• відмовитись від керівництва кваліфікаційною роботою студента, який без поважних причин порушує графік написання випускної роботи; демонструє несумлінне ставлення до поставлених завдань; наполягає на ідеях, що ідуть у розріз із науковими переконаннями керівника.

4.5. Науковий керівник подає відгук на кваліфікаційну роботу студента з рекомендацією її до захисту на засіданні Державної екзаменаційної комісії не пізніше як за два тижні до підсумкової сесії.

Він може знайомитись із рецензією на кваліфікаційну роботу студента до її захисту; бути присутнім на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Якщо захист кваліфікаційної роботи визнається незадовільним і Державна екзаменаційна комісія дає згоду на повторний захист цієї роботи в доопрацьованому вигляді на черговій підсумковій сесії, науковий керівник продовжує надавати студентові необхідну допомогу.

4.6. Студент має право:

• обирати собі наукового керівника із викладацького складу профільної кафедри, або, у разі потреби, фахівця з іншого навчального закладу наукової чи культурно-мистецької установи.

• порушувати питання про заміну наукового керівника, якщо на це є поважні причини. 

4.7. Студент зобов’язаний:

• чітко виконувати графік підготовки кваліфікаційної роботи;

• оформити її у відповідності до вимог університетських стандартів;

• своєчасно передати її до захисту перед Державною екзаменаційною комісією;

• аргументовано, етично відреагувати на зауваження наукового керівника, рецензента, відповісти на запитання членів Державної екзаменаційної комісії та присутніх на відкритому захисті кваліфікаційної роботи.

V. Оформлення кваліфікаційної роботи

• Кваліфікаційна робота відкривається титульним листом, де зазначається офіційна назва університету (Національний університет “Києво-Могилянська академія”), факультету і кафедри, тема, прізвище автора і наукового керівника; його вчений ступінь і звання, місто в якому знаходиться НаУКМА, календарний рік захисту.

• на наступній сторінці подається зміст роботи.

• кожна частина починається з нової сторінки. Якщо обсяг додатків досить великий, вони можуть бути оформлені окремою пакою з назвою “Додаток до кваліфікаційної роботи на тему “___” студента ______ року навчання факультету _____ наук (прізвище, ініціали).

• текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша;

• розмір шрифту – 14 мм.;

• на аркуші робляться поля: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм;

• абзацні відступи - 5 знаків;

• заголовки відділяються зверху і знизу 3 інтервалами;

• всі сторінки нумеруються. Загальна нумерація починається з титульної сторінки, але порядковий номер на ньому не ставиться; на всіх наступних він розташовується на середині верхнього поля.

• посилання робляться за списком літератури, який оформлюється в алфавітному порядку, у квадратних дужках. (Додаток)

• посилання можуть бути посторінкові, сформовані у відповідності до стандартів оформлення наукових праць. (Додаток).

• на кожній окремій сторінці вони починаються з цифри 1.

• кожне нове посилання починається з абзацу;

• внизу сторінки посилання відокремлюються від тексту;

• ініціали авторів розміщуються після їх прізвищ;

• назви книг, брошур, журналів, статей у посиланнях наводяться без лапок;

• спочатку подаються твори, друковані кирилицею, потім - латинкою.

• внизу сторінки посилання відокремлюються від тексту рискою і друкуються через 1,5 інтервалу.

Обов’язкова умова високої якості роботи - грамотність, логічність викладу, стилістична та синтаксична правильність конструкцій.

Після повного завершення кваліфікаційної роботи кожен її примірник підписується студентом, переплітається і передається науковому керівнику на відгук. 

VI. Підготовка студента до захисту

Отримавши позитивний відгук наукового керівника, студент подає свою роботу на кафедру у двох примірниках не пізніше як за два тижні до захисту у відповідності із затвердженим президентом графіком засідань Державної екзаменаційної комісії.

Один примірник кваліфікаційної роботи передається на рецензію зовнішньому експерту: викладачеві інших вузів або спеціалістові наукової установи.

Письмова рецензія подається на кафедру не пізніше ніж за 5 днів до захисту.

Рецензія передається разом із відгуком наукового керівника. Після ознайомлення з нею автора дипломного дослідження вона передається до Державної екзаменаційної комісії.

Виступ на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії має бути стислим, інформативним, структурованим, з чітко висвітленою проблемою обгрунтуванням її актуальності; зазначенням мети дослідження та методологічної основи, повідомленням про структуру роботи та авторські узагальнення, висновки, результати аналізу тощо.

VII. Захист кваліфікаційної роботи

До захисту кваліфікаційної роботи допускаються студенти, які повністю виконали всі вимоги навчального плану, отримали визначений мінімум залікових балів з обраного напряму підготовки в бакалавраті або програм маґістеріуму і позитивний відгук наукового керівника на кваліфікаційну роботу.

Прийом захисту кваліфікаційної роботи проводиться на відкритому засіданні спеціально створеної наказом президента НаУКМА Державної екзаменаційної комісії. Склад і графік її засідань оголошується за місяць до початку її роботи.

Державна екзаменаційна комісія заслуховує автора кваліфікаційної роботи і рецензії на неї.

Для виступу студентові надається до 10 хвилин, що відповідає 4-5 сторінкам тексту. Студент зобов’язаний також по суті відповісти на запитання, які виникли у ході захисту у членів Державної комісії та присутніх, дати аргументовані роз’яснення щодо критичних зауважень рецензії.

Рішення про оцінку дипломної роботи за 4-бальною і рейтинговою системами ухвалюються на закритому засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Студентові, який успішно захистив кваліфікаційну роботу, за рішенням Державної комісії присвоюється ступінь бакалавра чи маґістра, вручається диплом, додаток до нього і нагрудний знак.

Тема й оцінка кваліфікаційної роботи заноситься в додаток до диплома випускника та особисту картку студента.

Перший примірник кваліфікаційної роботи передається до архіву НаУКМА. Відгук і рецензія на неї зберігаються на кафедрі, яка здійснювала наукове керівництво.

Навчальні кабінети і лабораторії ведуть картотеки анотацій кваліфікаційних робіт своїх випускників.

На пропозицію Державної екзаменаційної комісії кращі кваліфікаційні роботи відзначаються.

Студент, який на захисті кваліфікаційної роботи отримує незадовільну оцінку, відраховується з НаУКМА. Йому видається довідка про прослухані курси. До повторного захисту кваліфікаційної роботи він за клопотанням кафедри може бути допущений адміністрацією університету протягом трьох років після закінчення навчання.

У випадку, коли студент не захистив кваліфікаційної роботи з поважної причини, президент НаУКМА може подовжити термін його навчання до наступної підсумкової сесії, але не більше, як на один рік. 

VII. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ З ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

Оцінка за кваліфікаційну роботу виставляється за результатами її публічного захисту перед Державною Екзаменаційною Комісією. Захист роботи оцінюється за національною шкалою та за шкалою ECTS.

Підсумкова оцінка за кваліфікаційну роботу виставляється на основі:

1) відповідності змісту кваліфікаційної роботи вимогам до її написання;

2) оцінки рецензента кваліфікаційної роботи;

3) оцінки наукового керівника кваліфікаційної роботи;

5) публічного захисту кваліфікаційної роботи її автором перед членами ДЕК.

Під час оцінювання кваліфікаційних робіт беруть до уваги те, що студент повинен уміти:

- формулювати мету і завдання дослідження;

- вести бібліографічний пошук із застосуванням як сучасних інформаційних технологій, так і традиційних методів пошуку наукової інформації;

- використовувати адекватні літературному матеріалу методологічні моделі аналізу тексту;

- обробляти отримані дані, аналізувати і систематизувати;

- Оформляти отримані результати дослідження і роботу загалом відповідно до чинних вимог.

У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників роботи:

- актуальність обраної теми;

- чіткість формулювання мети і завдань дослідження;

- структура і логіка побудови роботи;

- відносна новизна роботи;

- якість теоретико-метологічного аналізу проблеми; огляд наукових джерел з висвітленням наукової полеміки;

- повага до наукових попередників;

- методологічна «чистота» роботи (не нагромадження теоретичних моделей, коли аналізуються тексти чи історико-літературні факти);

- правильність і повнота виконання поставлених завдань;

- змістовність зроблених узагальнень і висновків;

- самостійність виконаної роботи;

- дотримання чинних вимог до оформлення роботи;

- грамотність і стилістична вправність;

- змістовність доповіді студента про результати свого дослідження, висвітлення свого доробку в розкритті теми;

- правильність і чіткість відповідей на питання присутніх на захисті роботи викладачів – членів комісії, рецензента, наукового керівника тощо;

- уміння коректно вести полеміку і доводити свою думку. 

Оцінка “відмінно” виставляється, коли:

обґрунтована актуальність теми, тема розкрита повністю, дослідження виконане на високому науково-теоретичному та методичному рівні; одержані результати систематизовані, висновки й рекомендації є переконливими; продемонстровано вільне володіння матеріалом дослідження; точно і повно дані відповіді на всі задані запитання членів ДЕК, продемонстроване уміння захищати положення своєї роботи, оформлення відповідає вимогам. 

Оцінка “добре” виставляється, коли:

обґрунтована актуальність теми, тема розкрита повністю, дослідження виконане на високому науково-теоретичному та методичному рівні; одержані результати систематизовані, але висновки не зовсім переконливі, або відсутні рекомендації, або є незначні зауваження до оформлення роботи, під час захисту тез роботи спостерігається деяка непевність або відповіді на запитання учасників захисту хибують на неповноту і нечіткість. 

Оцінка “задовільно” виставляється, коли:

тема розкрита повністю, але науково-теоретичний та методичний рівень її виконання не дуже високий; одержані результати систематизовані недостатньо, висновки зроблені непереконливо; під час захисту продемонстровано середній рівень володіння матеріалом дослідження; не дотримані всі вимоги оформлення роботи. 

Оцінка “незадовільно” виставляється, коли:

тема розкрита неповністю, науково-методичний рівень роботи низький; одержані результати не систематизовані, висновки зроблені непереконливо; бакалавр/магістр погано володіє матеріалом дослідження, неспроможний відповісти на запитання; є суттєві зауваження до оформлення роботи.

Ще однією підставою для отримання такої оцінки є виявлений і доведений плагіат! 

Кращі кваліфікаційні роботи Державна екзаменаційна комісія може рекомендувати до друку у фахових часописах. Кращі бакалаврські та магістерські роботи можуть публікуватися у збірниках, які видає кафедра, зокрема «Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки» та «Магістеріум. Літературознавчі студії», тематичних збірниках.

Додаток 1

ОРІЄНТОВНИЙ ГРАФІК

виконання кваліфікаційної роботи 

ПРАВИЛА БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ 

Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

Опис складається з елементів, які поділяються на обов’язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов’язкові чи обов’язкові та факультативні елементи. Обов’язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх наводять у будь-якому описі.

Проміжок в один друкований знак між знаками та елементами опису є обов’язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації. Виняток становлять крапка і кома – проміжки ставлять тільки після них. У кінці бібліографічного опису ставиться крапка. 

Додаткові відомості про видання (репринтне, стереотипне, доповнене, виправлене тощо) подаються обов’язково.

Відомості, не зазначені на титулі, наводяться у квадратних дужках.

Квадратні дужки застосовують у межах однієї зони. Якщо суміжні елементи відносяться до різних зон, кожен елемент береться в квадратні дужки напр.:

Соціологія : підручник / [В.М. Васильченко, О.В. Федорчук]. – [2-ге вид. переробл., допов.].

У вихідних відомостях подається ім’я видавця:

Львів : ПП Остапчук.

Рік видання наводиться обов’язково, навіть коли відомості відсутні. У такому випадку встановлюють приблизну дату і зазначають її у квадратних дужках зі знаком питання : [1941?].

Кількісну характеристику подають тими цифрами (римськими чи арабськими), які використані в документі. Невраховані аркуші перераховують і записують арабськими цифрами у квадратних дужках після сторінок через кому, напр.:

. – XXVI, 190, [3] c.

1. Посилання на книгу:

а) за прізвищем одного чи кількох авторів: 

Павличко С.Д. Дискурс модернізму в українській літературі / С.Д. Павличко. – К. : Либідь, 1997. – С. 54. (на конкретну сторінку) 

Павличко С.Д. Дискурс модернізму в українській літературі / С.Д. Павличко. – К. : Либідь, 1997. – 370 с. (на всю працю) 

Особливу увагу треба звернути на зміни у відомостях про відповідальність. У заголовках творів одного, двох і трьох авторів зазначається ім’я першої особи без слів «та інші». У зоні відповідальності зазначаються всі прізвища. 

Наливайко Д.С. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму: підруч. / Д.С. Наливайко, К.О. Шахова – К. : Заповіт, 1997. – С. 16–17.

(тире між номерами сторінок не виділяється пропусками) 

Ушкалов Л.В. Нариси з філософії Григорія Сковороди / Л.В. Ушкалов, О.М. Марченко. – Харків : Основа, 1993. – С. 55. 

три автори:

Драч І.Ф. Григорій Сковорода / І.Ф. Драч, С.Б. Кримський, М.В. Попович. –К : Наукова думка, 1984. – С.41. 

б) за назвою:

- якщо книга має більше 3 авторів, то вона описується за заголовком. Після заголовку книги та відомостей, що належать до заголовку, за скісною рискою в квадратних дужках наводяться відомості про відповідальність за видання, в яких указують або всіх авторів, або перших трьох зі словами - та ін. Під заголовком описуються також словники, довідники, матеріали конференції тощо. 

чотири автори:

Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [Вітвіцький В. В.,

Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.] – К. : НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. – 106 с. 

п’ять і більше авторів: 

Література Англії ХХ століття : навч. посіб. / [Шахова К.О., Жлуктенко Н.Ю., Павличко С.Д.] ; за ред. К.О. Шахової. – К. : Либідь, 1993. – С. 4–5. 

в) без автора: 

Українська поезія середини XVII ст. / упоряд. : В.І.Крекотень, М.М.Сулима. – К. : Наукова думка, 1992. С. 545.

Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р.Т.Гром’яка, Ю.І.Коваліва. – К. : Вид. Центр “Академія”, 1997. – С. 57.

“Дванадцятка”: Наймолодша львівська літературна богема 30-х років ХХ століття : антологія урбаністичної прози / авт. проекту В. Ґабор. – Львів : Піраміда, 2006. – 344 с. 

2. Посилання на багатотомні видання: 

Апокрифи і легенди з українських рукописів : у 5 т. / [зібрав, упоряд. і пояснив Іван Франко] ; [передм. Я. Мельник]. – Репр. вид. – Львів : [ЛНУ ім. І. Франка], 2006–

Т. 1 : Апокрифи старозавітні. – Репр. вид. 1896 р. – 2006. – 512 с.

Т. 2 : Апокрифи новозавітні. Апокрифічні євангелія. – Репр. вид. 1899 р. – 2006. – 532 с.

Сковорода Григорій. Твори / Г. Сковорода: у 2 т. – К. : Обереги, 1994. – Т.1. – С. 35–36.

Українська літературна енциклопедія: у 5 т. – К. : Наукова думка, 1993. – Т.3 – С. 126–127.

Франко І. Зібрання творів: у 50 т. / І. Франко – К. : Наукова думка, 1983. – Т.40. – С. 283. 

3. Посилання на перекладне видання: 

Святий Августин. Сповідь / Святий Августин ; [пер. з латин. Ю.Мушака]. – К. : Основи, 1999. – 319 с. 

3. Посилання на статті: 

а) із книг, хрестоматій, збірників: 

Мельник В. Модернізм української прози і ґенеза, розвиток, історичне значення / В. Мельник // Літературознавство: Матеріали ІІ конгресу Міжнародної асоціації україністів (Харків, 26–29 серпня 1996) / відп. ред. О.В.Мишанич. – К. : Обереги, 1996. – С. 430–440.

Костецький І. Близнята ще зустрінуться / Ігор Костецький // Близнята ще зустрінуться. Антологія драматургії української діяспори. / упор. та автор передмови Л.Залеська-Онишкевич. – Львів : Час, 1997. – С. 189–253.

Грицак Я. Малий епізод до великої історії, або Ще раз про коло ідей “Руської Трійці” / Я. Грицак // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів : Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича, 2001. – Вип. 9 : Ювілейний збірник на пошану Феодосія Стеблія. – С. 139–143.

Зеров М. Поетична діяльність Куліша // Українське письменство ХІХ ст. Від

Куліша до Винниченка : (нариси з новіт. укр. письменства) : статті / Микола Зеров. – Дрогобич, 2007. – С. 245–291. 

б) із журналів

Моренець В. Сучасна українська лірика: модель жанру / В. Моренець // Сучасність. – 1996. – №6. – С. 90–101.

Харчук Р. Покоління постепохи (Проза) / Р. Харчук // Дивослово. – 1998. – №1. – С. 6–13. 

в) з енциклопедій:

Хижняк З.І. Могила Петро Симеонович, чернече ім’я Петро // Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст.: енцикл. вид. /[ упоряд. З.І.Хижняк ; за ред. В.С. Брюховецького]. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2001. – С.370–374. 

г) з іноземного журналу:

Kafalenos M. Toward a Typology of Indeterminacy in Postmodernist Narrative / M. Kafalenos // Comparative Literature. – 1992. – Vol.44, №4. – P.384. 

д) із газет:

якщо в газеті понад 8 сторінок, то необхідно вказати сторінки на яких розміщена стаття.

Підлісна Г. Діккенс і його герої / Г. Підлісна // Зарубіжна література. – 1998. – №1(65). – С. 3.

Білоцерківець Н. Література на роздоріжжі / Н.Білоцерківець // Критика. Рецензії. Есе. Огляди. – 1997. – Число 1. – С. 28–29. 

е) із зібрання творів

Смілянська В.Л. Літературна творчість Миколи Костомарова / В.Л. Смілянська // Костомаров М. Твори: у 2 т. / Микола Костомаров. – К. : Дніпро, 1990. – Т.1. – С. 5–10.

Лисяк-Рудницький І. Микола Хвильовий // Історичні есе: у 2 т. / І. Лисяк-Рудницький. – К. : Основи, 1994. – Т.2. – С. 115–119.

Огієнко І. І. Українська Церква : Нариси з історії Української Православної Церкви : у 2 т. / І. І. Огієнко. – К. : Україна, 1993. – Т. 1–2. – 284 с. 

4. Посилання на дисертації і автореферати дисертацій:

Шалагінов Б.Б. ”Фауст” Й.В.Гете і проблема духовної сутності людини в німецькій літературі на рубежі 18-19 ст.: дис. на здобуття наук. ступеня докт. філолог. наук : спец. 10.01.04 / Шалагінов Борис Борисович. – К., 2003. – 383 с.

Крекотень В.І. Становлення поетичних форм в українській літературі XVII ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філолог. наук : спец. 10.01.01 «Українська література» / Крекотень Володимир Іванович ; Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. – К., 1992 . – С.55

Яковенко С.М. Польська літературна критика раннього модернізму. : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук : спец. 10.01.03 «Література слов’янських країн» / Яковенко Сергій Миколайович ; Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. – К., 2001. – 20 с. 

5. Посилання на архівне (неопубліковане) джерело на паперових носіях.

1 спосіб:

У разі посилання на архівні документи певної справи у Списку джерел робиться посилання на всю справу із зазначенням загальної кількості аркушів справи (все у скороченій формі)

У бібліографічному описі архівних джерел необхідно послідовно зазначати назву архіву, номери фонду, опису, справи та загальну кількість аркушів

Скорочення означають:

Ф. - фонд

Оп. - опис

Спр. - справа

Арк. - аркуш, аркуші

Зв. - зворот аркуша. 

У списку:

12. Наукове товариство ім. Шевченка // Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України. Від. рукописів. – Ф. 1, оп. 1, спр. 78. – Арк. 1–7; Спр. 499/1. – Арк. 1–92; Спр. 499/10. – Арк. 1–9; Оп. 2, спр. 56, 57. 

13. Матеріали Ради Народних комісарів Української Народної Республіки // Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. – Ф. 1061, оп. 1, спр. 8–12; Ф. 1063, оп. 3, спр. 1–3.

У тексті роботи у квадратних дужках зазначають порядковий номер джерела у списку і аркуші справи, на яких є використана інформація архівного документа.

У тексті:

[12, арк.1-2]

При повторному згадуванні архіву можна подавати його скорочену назву, наприклад: Центральний Державний архів вищих органів влади й управління України — ЦДАЕЮ України, Центральний Державний архів громадських організацій України — ЦДАГО України.

Назва документа у посиланні, як правило, не вказується.

2 спосіб:

Особливість його полягає в тому, що в посиланні на архівне джерело, крім назви архіву, опису та справи ( все у скороченій формі) вказують тільки ті аркуші, на яких наявна використана інформація архівного документа.

У списку:

15. ЦДІАК України, ф.128, оп. 1, спр.38, арк. 10.

У тексті роботи в квадратних дужках зазначають порядковий номер джерела у Списку: [15]. 

6. Посилання на рецензію.

Квіт С. Світ(ло) українського бароко / С.М. Квіт // Слово і час. – 1996, №2. – С. 84-85. – Рец. на кн.: Макаров А. Світло українського Бароко / А. Макаров. – К. : Мистецтво, 1994., Ушкалов Л. Світ українського Бароко / Л. Ушкалов – Харків : Око, 1994. 

7. Посилання на інтернет-видання.

Іларіон [митрополит] Київський. Слово про закон і благодать / [митрополит] Іларіон Київський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/. – (дата звернення: 25.04.2013). - Нназва з екрана.

Якщо в тексті наводиться цитата чи переклад певної думки, то в підрядкових посиланнях зазначаються всі необхідні елементи опису.

• у тексті «У сучасному поетичному процесі простежуються три головні естетично-стильові течії...»

• у посиланні - Моренець В. Сучасна українська лірика: модель жанру / В. Моренець // Сучасність. – 1996. – №6. – С. 94. 

Якщо в тексті наводиться прізвище автора, то в посиланнях прізвище автора і назва праці повторюються / «Світле і темне» Харчук Р.

• у тексті: стаття Р.Харчук має стати імпульсом до ширшої розмови про сучасний роман.

• у посиланні Харчук Р. Світле і темне / Р. Харчук // Сучасність. – 1996. – №6. – С.101. 

Якщо повторюється посилання.

Якщо посилання на один і той же твір повторюються, то наводиться тільки прізвище автора, ініціали та назва твору. Дозволяють не писати останні слова довгих назв, замінюючи їх трикрапкою:

Гундорова Т.І. Проявлення слова... Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація / Т.І.Гундорова – С. 12.

• Якщо робляться підряд посилання на одне й те саме джерело, то в наступному посиланні пишуть «Там само» й зазначають відповідні сторінки. У посиланнях на багатотомні, серійні видання, окрім сторінок зазначають номер тому, випуску (частини), рік, місяць, число:

Там само. – С. 87.

Там само. – Т.1. – С. 35.

Там само. – 1995. – Вип. 2. – С. 47.

• Якщо на одній сторінці подаються підряд посилання на різні твори, надруковані в одному виданні, то в наступних посиланнях замість відомостей про видання наводяться слова «Там само» із зазначенням сторінок:

Наливайко Д. Проблема натуралізму в українській літературі / Д. Наливайко // Літературознавство : Матеріали ІІІ конгресу Міжнародної Асоціації україністів (Харків 26–29 серпня 1996 р. ) / відп. ред. О.В.Мишанич – К. : Обереги, 1996. – С. 118–131.

Коптілов В. І. Котляревський – реформатор українського віршування / В.І. Коптілов // Там само. – С. 60–65. 

Посилання можуть робитися у квадратних дужках за списком літератури, укладеної за алфавітом, або за порядком цитування.

Якщо посилання на багатотомне видання, у квадратних дужках вказується номер позиції в списку літератури та через кому - номер тому, ще через кому - номер сторінки.

Якщо посилання робиться на певні сторінки видання і саме ці сторінки вказані у списку літератури, то у квадратних дужках подається тільки номер позиції в списку літератури. 

Посилання можуть бути також посторінковими із суцільною нумерацією або номери посилань починатимуться на кожній сторінці з цифри “1”. 

Спочатку подають літературу видану кирилицею, після неї – видану латинкою і далі – мовами з особливою графікою (за алфавітом назв мов – арабською, вірменською, грузинською, єврейською, китайською, японською тощо). Звичайно публікації мовами з особливою графікою подають в українській транслітерації або в перекладі запису українською мовою.

Бібліографічний опис літератури виданої різними мовами, які послуговуються кирилицею подається відповідно до зведеного кириличного алфавіту, а потім мовами з латинською графікою.

Зведений кириличний алфавіт складається з 42 букв.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!