Методичні рекомендації по виконанню індивідуальних науково-дослідних завдань з курсу Адвокатура України, НУДПСУ
« Назад
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Методичні рекомендації по виконанню індивідуальних науково-дослідних завдань з курсу «Адвокатури України»для підготовки бакалаврів 0304 „ Право “ напрям підготовки 6.030401„Право“
ІРПІНЬ 2012
Методичні рекомендації складено відповідно доробочої навчальної програми курсу “Адвокатура України” складеної на основі навчальних планів для підготовки бакалаврів, галузі знань 0304 «Право», затверджених в 2012 р.
Зміст
ПЕРЕДМОВА В даний час методологією процесу навчання визначено його переорієнтацію з суто лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму. Означений принцип повністю узгоджується із тенденціями, закладеними у підходах організації навчання та оцінки знань студентів за принципами ECTS та вимогами КМСОНП. Довгий час педагог виконував роль найважливішого, а інколи єдиного, джерела навчальної інформації та практичного досвіду. Звідси стереотип планування навчального процесу: більше аудиторних годин – більше донесеної лектором інформації. Сучасний стан інформаційного забезпечення має приводити суть лекції до консультативно-оглядового означення проблеми і аналізу можливих напрямків її вирішення. Саме ж вирішення проблеми має залишатися за студентом. Слід сказати, що сьогодні переважна більшість наших викладачів перевіряє не знання, а пам’ятьстудента. Тому більша частина студентів отримуючи певний освітньо-професійний рівень не володіють аналітичними здібностями, здатністю знаходити й обробляти інформацію, умінням висловлювати і відстоювати свої думки. Запропоновані останнім часом національні стандарти ставлять в основу навчання самостійну, творчу роботу студента. На цьому принципі базуються і новітні, включно інформаційні, технології навчання. В навчальних планах спеціальностей реалізується тенденція до скорочення аудиторних годин та збільшення кількості годин, які відводяться на самостійну роботу. У структурі навчального навантаження студента за системою ECTS індивідуальна робота також розглядається як один із основних компонентів освіти і повинна займати близько половини його навчального навантаження. Кредити ECTS передбачають повне навантаження студента, не обмежене лише аудиторними годинами. Вважається, що при виконанні самостійної роботи студент повинен самостійно опрацьовувати конспекти лекцій, літературу до тем, що виносяться на практичні і семінарські заняття, самостійно складати конспекти з тем, які виносяться на самостійне вивчення, виконувати реферати тощо. Навіть, незважаючи на те, що подібні форми самостійної роботи урізноманітнилися пошуком інформації в Інтернеті, виконанням найпростіших завдань на комп’ютерній техніці, вони зводяться до чисто технічної роботи та не вимагають глибокої систематизації та творчого осмислення, конструювання, моделювання. Ефективність такого роду самостійної роботи є надто низькою і ретельно виконує її лише частина, як правило, встигаючих студентів. Практична реалізація індивідуалізованого принципу самоосвіти може бути виконана при використанні в навчальному процесі індивідуальних навчально-дослідних завдань. Завдання виконання ІНДЗ спрямовані на: пошук, відбір, систематизацію і узагальнення інформації; застосування різних джерел знань; конструювання змісту своєї майбутньої навчальної діяльності; оволодіння сучасними інформаційними навчальними технологіями; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; розвиток активності, критичності, нестандартності та самостійності мислення; стимуляцію творчої уяви. ІНДЗ, як і інші модулі в межах залікового кредиту, оцінюється і має питому частку в підсумковій оцінці залікового кредиту. За весь період вивчення дисципліни кожен студент виконує тільки одне індивідуальне навчально-дослідне завдання, з переліку запропонованих в навчально-методичному комплексі дисципліни. Мета індивідуального навчально-дослідного завдання - самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи. Зміст індивідуального навчально-дослідного завдання — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому. Зміст, структура, порядок подання та захисту ІНДЗ, критерії оцінювання розробляються ведучим викладачем, затверджуються кафедрою і доводяться до відома студентів до початку його виконання. Структура індивідуального навчально-дослідного завдання (орієнтовна):
Робочою навчальною програмою з курсу «Адвокатура України» передбачено написання захисної промови адвоката відповідно до обраної фабули судової справи.
І. Методичні рекомендації щодо виконання індивідуального навчально-дослідного завдання з складання захисної промови адвокатаВиконання індивідуальних завдань навчально-дослідного характеру з дисципліни "Адвокатура України" є невід’ємною складовою самостійної роботи студентів. Вони сприяють поглибленому вивченню теоретичного матеріалу, закріпленню й узагальненню отриманих знань, формуванню вміння використовувати ці знання при вирішенні питань, що виникають у професійній діяльності. Під час написання ІНДЗ студент має право звертатися до викладача за консультаціями, які здійснюються за графіком індивідуально-консультативної роботи у формі: індивідуальних занять, консультацій, перевірки виконання індивідуальних завдань. Захисна промова адвоката, а саме її переконливість базується на чотирьох визначальних моментах: - що говорити; - як говорити; - кому говорити; - хто говорить. Зміст захисної промови залежить від конкретних завдань захисту й зумовлюється як характером злочину, так і зібраними у справі доказами. Але кожна захисна промова повинна містити такі складові частини: 1) позиція по справі; 2) вступ; 3) аналіз і оцінка доказів; 4) дані, що характеризують особу підсудного; 5) аналіз причин, які сприяли вчиненню злочину, або причин, які потягли помилкове порушення кримінальної справи; 6) питання, пов’язані із застосуванням покарання або звільнення від нього; 7) питання, пов’язані з розв’язанням цивільного позову; 8) заключна частина промови. Вступна частина захисної промови повинна підготувати слухачів (суддів, прокурора, народних засідателів, присяжних) до сприйняття тих фактів та тієї правової позиції, в яких захисник хоче переконати судову аудиторію. Саме тому не викликає належної уваги та довіри промова, яка розпочинається або з повторення формули обвинувачення, або із загально відомих висловів чи шаблонів. Чим більше «авторським» буде вступ, тим скоріше захисникові вдасться привернути увагу до своїх міркувань. Аналізуючи фактичні обставини справи та наявні в справі докази, що підтверджують чи спростовують висунуте підзахисному обвинувачення, захисник завжди повинен пам’ятати про свій обов’язок діяти тільки на користь законних інтересів свого підзахисного, відстоюючи його права. Не можна визнати правильним та ефективним кроком захисника його висловлювання щодо доведеності вини підзахисного. Фактично це було б відмовою від підтримання захисту та переходом на бік обвинувачення. Захисник в будь-якому разі, повинен знайти можливість спростувати чи хоча б пом’якшити доводи обвинувачення. І це можливо зробити тільки послідовно та ґрунтовно піддаючи дослідженню доводи сторони обвинувачення та висуваючи свої версії перебігу подій, підкріплюючи їх доказовою базою захисту. Безумовно, захисникові треба орієнтуватись на окреслений кримінально-процесуальним законом предмет доказування (ст. 91 КПК): 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Студенти повинні знати, що особливу увагу захисник може приділити таким найчастіше спірним моментам, як наявність події злочину, характер вини та мотивів, наявність причинного зв’язку між діянням та наслідками, обставини справи, що пом’якшують відповідальність. Відповідно до ст. 62 Конституції України особу можна визнати винуватою тільки у вироку. Тому формулювати фрази потрібно не ототожнюючи обвинуваченого або підсудного з винуватим. І адвокат першим повинен правити в цьому за взірець, а не нав’язувати суду формули, які повторюють обвинувачення. Логічно виходячи з аналізу фактичних обставин справи, слід перейти до обґрунтування помилок при кваліфікації дій підзахисного, якщо вони були припущені стороною обвинувачення. При цьому безумовно необхідно, використовуючи чіткі юридичні формулювання та посилання на закон та судову практику, дати оцінку об’єкта, об’єктивній стороні, суб’єкта та суб’єктивній стороні скоєного діяння. Висуваючи свою точку зору щодо кваліфікації діяння підзахисного, необхідно заздалегідь прорахувати можливі судові рішення, щоб не погіршити становища свого клієнта. Окремо треба звернути увагу на процесуальні порушення, якщо вони були допущені в ході досудового слідства. Це і законність порушення кримінальної справи, і факти порушення права на захист, й інші порушення кримінально-процесуального закону, що призвели чи могли призвести до неправильного розгляду та вирішення кримінальної справи. Одним із найефектніших питань, які порушує у захисній промові, є питання, пов’язані із характеристикою особи підзахисного, в тому числі із аналізом обставин, що пом’якшують відповідальність останнього. Пом’якшуючі вину обставини визначені ст. 66 КК України. Однак, цей перелік не є вичерпним. Тож саме захисникові може належати право першим розставити наголоси на тих обставинах, які обвинувачення не зазначило, але які можуть бути визнані судом як пом’якшувальні. Крім того, треба особливо ретельно підготуватись до характеристики самої особи підзахисного. Адже влучна, непересічна характеристика може справити на суд (особливо на суд присяжних) сильне позитивне враження. Безумовно, не може захисник не торкнутись у своїй промові і питання, пов’язаного із заявленим цивільним позовом. Якщо розмір шкоди вже був проаналізований раніше, все одно варто торкнутись цього питання, особливо, якщо підзахисний позитивно себе показав по відношенню до потерпілого (відшкодував шкоду, проявляв турботу та увагу). За наявності процесуальних підстав можна ставити питання про відмову у задоволенні цивільного позову чи у залишенні його без розгляду. Щодо міри покарання, навіть у ситуації повного визнання вини підзахисним захисник може знайти підстави для звільнення від відповідальності, покарання чи хоча б застосування найменш суворої міри покарання за інкримінований підзахисному злочин. І, нарешті, захисна промова закінчується стислим підведенням підсумків вже викладеного, а точніше, лаконічним формулюванням остаточної правової позиції захисту. Звичайно, бувають випадки, коли може йти мова як про позицію повного виправдання, так і міркування щодо перекваліфікації дій підзахисного, чи існування пом’якшуючих вину обставин. Це, так звана, альтернатива в промові захисника. Виходячи із спостережень адвокатів, такої альтернативи краще уникати, бо її висловлення захисником значно знижує переконуючий ефект промови. Однак, якщо наявна така ситуація, то вказана альтернативна позиція повинна бути в усякому разі лише прихованою. Основною позицією захисту може бути лише найбільш сприятлива для підзахисного точка зору на обставини справи. Не можна забувати і так зване правило Гомера, за яким найбільшу переконливість має така послідовність викладення аргументів: спочатку один сильний доказ, потім декілька слабкіших і наприкінці — один найсильніший аргумент. Крім того, викладення доводів захисту повинно відповідати звичайній логічній послідовності, яка б визначала кожний наступний доказ як безумовний висновок із попереднього. Фабули для складання захисних промов Фабула 1 Звинувачується фірма «Білий Мерс», котра надає автомобільні послуги на весілля. Для шлюбної церемонії наречений замовив два авто «Мерседес» білого кольору. Фірма ж прислала два автомобілі «Мерседес» чорного кольору. Наречені відмовилися користуватися автомобілями чорного кольору. В результаті – реєстрація шлюбу не відбулася. Наречена звернулася до суду. Фабула 2 Підсудний обвинувачується у підробленні розписки на 90 тисяч грн. Але підсудний не має у своєму розпорядженні 90 тисяч грн., які нібито позичав потерпілому. Ніхто інший не міг підробити розписку, як потерпілий. Але розписка може бути підроблена й іншою особою. Фабула 3 Неповнолітніх Д. Денисюка, В. Стаса та малолітнього М. Стрільника доставлено до лікарні з ознаками наркотичного отруєння в результаті паління «косячка», придбаного у непрацюючого сусіда В.Білого. Батьки потерпілих звернулися до суду. Обвинувачений Білий заперечує свої дії. Фабула 4 Обвинувачується капітан Київського інституту міліції А. Бойко за вчинення опору працівникам міліції Шевченківського райвідділу м. Києва (застосування насильства до них при виконанні обов’язків громадського порядку). А. Бойко свою вину не визнає. У судових дебатах прокурор просить 3 роки ув’язнення. Фабула 5 Службовий підлог. Обвинувачується головний бухгалтер К. Гай фірми «Ромашка» у зловживанні службовим становищем з метою задоволення власних матеріальних потреб. У результаті – завдано значних матеріальних збитків фірмі та моральних збитків її працівникам. Фабула 6 Бізнесмен Ю.Кальченко звільнив фінансового директора К. Бочкарьову з роботи, вважаючи її потенційною фінансовою шпигункою. Бочкарьова вимагає поновити її на посаді та компенсації за моральні збитки – виявлення недовіри. Бізнесмен відмовляється. Фабула 7 Обвинувачується гр. Миколайчук у вчиненні в стані алкогольну сп’яніння наїзду на гр. Іванова. Миколайчук пояснює свої дії надзвичайним нервовим збудженням через сварку зі своєю дружиною. Фабула 8 Обвинувачується гр. Заєць у вчиненні крадіжки автомобіля марки «Мерседес» у гр. Присажнюка. Заєць наполягає на тому, що цей автомобіль належить його батьку, але був вкрадений у нього 4 роки тому. Фабула 9 Обвинувачується гр. Сергієчко у недбалому відношенні до дітей та ухиленні від їх виховання. Органи опіки наполягають на тому, що Сергієчко постійно залишає малолітніх дітей одних вдома та не дбає про них. Сергієчко пояснює свою відсутність необхідністю постійно працювати, щоб забезпечити існування дітей. Фабула 10 Обвинувачується гітаристка Миколаєнко, яка побила свою суперницю - співачку Анісімову. За версією обвинувачення, дівчата побилися через хлопця. Дівчата відпочивали у барі, та коли Анісімова зібралася їхати додому, Миколаєнко затягнула її до підворіття та розбила їй ніс, а потім почала бити її ногами. Адвокат впевнений, що жертва навмисно обмовляє підзахисну, бо хоче їй помститися. Фабула 11 У суді розглядається справа про розбій. На лаві підсудних злодій-рецидивіст Іванов. За версією прокуратури він напав на потерпілого Притику, коли той повертався додому, а потім обнишпорив його кишені. Підсудний свою вину визнає, але запевняє, що напад був емоційною реакцію на повідомлення, що постраждалий удочерить його доньку, адже підсудний, попри рішення суду про позбавлення його батьківських прав, прагне повернути дитину. Фабула 12 Приватного підприємця та його охорону звинувачують у холоднокровному вбивстві бізнесмена. За версією прокурора підсудний Геращенко вирішив, що бізнесовий партнер його ошукав і поїхав на розбірки зі своїм охоронцем. Захист натомість наполягає, що чоловіки не могли вчинити цей злочин, бо приїхавши для розмови знайшли потерпілого вже мертвим. Фабула 13 Суд слухає справу про заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть. На лаві підсудних дівчина, яка в магазині побилася зі своєю подругою через хлопця. Коли той намагався розійняти суперниць, потерпіла втекла. Але підсудна наздогнала її на паркінгу. Коли дівчина хотіла сісти в своє авто, підсудна щосили штовхнула її в спину. Потерпіла впала і розбила голову об машину. Всі докази свідчать проти підсудної, але адвокат стверджує, що загиблу вбила інша людина. Фабула 14 Суд розглядає справу про заподіяння тяжких тілесних ушкоджень працівникам ДАІ. На лаві підсудних підприємець - він двічі протаранив своїм джипом патрульну машину, а потім також збив інспектора ДАІ. Свої дії підсудний вважає самообороною. Мовляв, правоохоронці погрожували йому зброєю, тож він разом з братом утікав. У інспекторів ДАІ - інша версія. Брати були в стані алкогольного сп’яніння і зірвалися з місця після звичайної вимоги відкрити багажник. Фабула 15 У суді розглядається справа про умисне вбивство. На лаві підсудних хлопець, який з ножем вдерся до будинку, прив’язав потерпілого до стільця, а його дружину – втопив у ванні. Усе це – заради коштовностей. За версією прокурора, підсудний хотів повернути золоті прикраси подаровані ним доньці загиблої. Адвокат наполягає, смерть жінки була вигідна якраз потерпілому. Фабула 16 Двох чоловіків обвинувачують у викраденні самотнього пенсіонера. За версією прокурора підсудні викрали дідуся і катували його, вимагаючи квартиру. Захист наполягає, що ніякого викрадення не було. Насправді один із підсудних напився, а потім зчинив бійку, а інший взагалі не причетний до злочину. І це були лише такі сумні наслідки вживання алкоголю. Версія прокурора: підсудний Миколайчук займав посаду керівника відділу соціального захисту, був знайомий з потерпілим Іванцевим, адже надавав йому путівку до санаторію. А також домовився з потерпілим про оренду його квартири сім’єю з малолітньою дитиною. Насправді ж квартиру потерпілого винайняла сестра Миколайчука. 12 жовтня 2012 року Миколайчук, перебуваючи у злочинній змові з Антоновим заїхали на автомобілі за потерпілим та відвезли його до села Мила, де насильно утримували його протягом 3-х діб, вимагаючи підписати договір купівлі-продажу квартири. Фабула 17 На лаві підсудних - гр. Бережний. Він викрав київську студентку гр. Мар’яненко, вивіз її до Одеси, зачинив у квартирі, накачував її наркотиками і ґвалтував. Потерпілу врятувала бригада швидкої допомоги, коли вона ледве не загибла від передозування. Підсудний переконує - ніякого викрадення не було. Дівчина добровільно поїхала на південь, сама вживала дурман, а секс був за взаємною згодою. Але справу ускладнює одна обставина – батько потерпілої та мати підсудного затяті конкуренти у бізнесі. Фабула 18 На лаві підсудних Похитайло Микола Іванович, 1987 р.н. За версією прокуратури, хлопець як єдиний спадкоємець вирішив заволодіти майном своєї бабусі Похитайло Нелі Іванівни. Загибла відмовлялася допомагати юнакові матеріально, виникла сварка і у старенької стався напад астми. Онук замість того щоб подати рятівний спрей, задушив її подушкою. Захист ігнорує всі докази і вбачає мотив для вбивства у інших осіб. Фабула 19 Розглядається кримінальна справа про обвинувачення дев’ятнадцятирічного юнака Ланового у вчиненні грабежу. Це вже був не перший його «злочинний» досвід. Минулого року хлопець також сидів на лаві підсудних. За скоєння злочину йому судилося три роки ув’язнення. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України був звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном один рік. Але молодик знову взявся за своє. Узимку цього року, проходячи повз перехрестя вулиць у Дрогобичі, він помітив чоловіка - пана Шевченка, який розмовляв по мобільному. Юнаку здалося, що громадянин Шевченко напідпитку. Скориставшись цим, молодий чоловік вдарив свою жертву ззаду кулаком по голові. Від удару пан Шевченко впав на землю, а мобільний телефон вилетів у нього із рук. Швидко підібравши «мобілку», Лановий почав утікати. Коли він раптом оглянувся назад, то побачив, що пан Шевченко отямився і намагався встати. Що керувало тоді злочинцем: страх чи бажання зовсім обеззброїти жертву, невідомо. Але, за словами підсудного, він знову повернувся на місце злочину і ще раз ногою вдарив потерпілого по голові. Дременувши, хлопець витягнув карту оператора мобільного зв’язку з телефону, який згодом продав. Фабула 20 На лаві підсудних тренер з бодібілдингу. Він вдерся до квартири лейтенанта міліції і почав його бити спочатку кастетом, потім ногами. Мотивів свого вчинку підсудний не називає, а прокурор вважає, що підсудний помстився за затримання. Дружина підозрюваного каже, що все це через міліцейський рекет. Правоохоронці намагаються змусити її чоловіка платити за «кришування» фітнес-центру. Фабула 21 На лаві підсудних громадянин Бондаренко за те, що він, працюючи на посаді дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Південно-Західного ВМ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, і маючи спеціальне звання лейтенант, будучи службовою особою, яка здійснює функції представника влади, допустив перевищення наданих йому Законом від 20 грудня 1990 р. № 565-ХІІ «Про міліцію» повноважень, що супроводжувалося насильством з його боку. Так, перебуваючи 14 вересня 2006 р. о 20-й годині в кімнаті чергового вахтера Хмельницького професійного ліцею № 8 і проводячи бесіду з неповнолітнім учнем Гочаренко щодо вживання наркотиків, для одержання потрібних йому відповідей на свої питання з цього приводу, умисно завдав потерпілому удар кулаком в груди, чим спричинив йому фізичний біль. Фабула 22 Органи досудового слідства пред’явили Волошину обвинувачення за ч. 2 ст. 368 КК в тому, що він, працюючи начальником Чернівецького обласного управління лісового господарства, у червні—серпні 2004 р. одержав у приватного підприємця Бобра хабар у виді меблів загальною вартістю 12 тис. грн. за виділення лісової ділянки. Допитані як свідки Бобер та його дружина (потерпілими вони не визнавалися) підтвердили факт передачі Волощину хабара. Цей факт також підтвердили інші свідки у справі. Фабула 23 Приводом до порушення кримінальної справи стало виявлення працівниками міліції трупа невідомого громадянина на вул. Загородній у м.Києві 23 лютого 2010 р. Матеріали надійшли до прокуратури Дарницького району м.Києва. Прокурор району порушив кримінальну справу. В результаті розслідування встановлено, що жителі м. Києва — Солопіга Степан Степанович і Кобиняка Клим Карпович 22 лютого 2010 р. о 23 год., перебуваючи в нетверезому стані, здійснили розбійний напад на громадянина Федорину Федора Федоровича. Під час бійки Солопіга завдав Федорині удару фінським ножем під ліву лопатку, внаслідок чого останній помер на місці вчинення злочину. Солопіга й Кобиняка забрали шапку та гаманець Федорини і з місця злочину зникли. Фабула 24 Уночі з 15 на 16 жовтня 2010 р. Здоренко 3.3. і Воляк В.В., будучи в нетверезому стані, в підземному переході станції Фастів з хуліганських мотивів розбили по одному електричному світильнику. При виході з підземного переходу Воляк зірвав з поручнів пластмасове покриття. Свідок Стецюк С.С., працівник міліції, пояснив, що в ніч на 16 жовтня 2010 р. він попередив Здоренка і Воляка на вокзалі станції Фастів, щоб ті поводилися спокійно і йшли додому спати. Через деякий час з міського управління внутрішніх справ надійшло повідомлення про те, що затримані Здоренко і Воляк, які розбили електричні світильники. Стецюк, прибувши до управління, знайшов у капюшоні куртки Здоренка уламки скла. Воляк зізнався в тому, що зірвав пластмасове покриття з поручнів. Оглядом речей і підземного переходу встановлено, що в одязі Здоренка є сліди розбитого елетричного світильника, а в самому переході розбиті два світильники й зірване покриття поручнів. Фабула 25 На лаві підсудних дві рідні сестри, які вчинили ритуальне вбивство 14-річного брата, бо вірили, що він воскресне. Про дивних сестер давно ходила погана «слава» в селі. Подейкують, що вони захопилися чорною магією. Вони зовсім не виходили на вулицю і не випускали своїх дітей. Підсудні, вбиваючи неповнолітнього нанесли 50 ударів ножем та лезом. Жінки зізналися, що чекали на його воскресіння та вчинили вбивство наче під гіпнозом. Фабула 26 На лаві підсудних 37-річна мешканка Миколаєва гр. Мизенко. Вона заморила голодом свого рідного сина, якому не було ще й року. У свої 8-місяців дитина важила менше 4-х кг. Медики встановили, що дитина померла від голоду. Оглянувши будинок, правоохоронці не знайшли й натяку на дитяче харчування, а лише пусті ємності з-під алкоголю. Матір смерть сина не бентежить, вона більше переймається строком свого ув’язнення. Приклад захисної промови Фабула Акт вандалізму вчинили школярі с. Долина розгромивши пам’ятник невідомому солдату. Односельці вимагають відшкодування збитків та публічного розкаяння школярів на сільських зборах. Батьки цих підлітків відмовляються відшкодовувати збитки, посилаючись на недостатню виховну роботу школи. Директор школи переконує, що вчителі досвідчені фахівці. Захисна промова Вельмишановні судді! Відповідно до Цивільного кодексу України усі наші учні в період занять знаходяться під безпосереднім наглядом вихователів і вчителів, отже за поведінкою і зайнятістю школярів під час занять повинні були здійснювати нагляд вихователі. Тому розмір непрямих збитків повинен бути зменшений прямо пропорційно тому часу, який вчителі школи присвятили і приділили догляду і вихованню дітей в дусі патріотизму, свідомої моральності, історичній свідомості та повазі до своїх пращурів та історичної спадщини. Не для кого немає секрету у тому, що на теперішній момент найбільш соціально незабезпечений прошарок суспільства є вчителі. Постійне безгрошів’я наших вчителів призводить до того печального факту, що більшість досвідчених професіоналів у своїй галузі вимушені виїжджати за кордон у пошуках кращої долі. Як наслідок, вихованням наших дітей займаються колишні студенти-викладачі, яким не присущий дух патріотизму та високої моралі. Постійна неповага до себе, до суспільства призводить до того, що сіяти добре, вічне і мудре не вважається престижним. Вихователі та вчителі обмежуються лише передачею загальнообов’язкових знань. Хотілося б звернути увагу учасників процесу на той факт, що прогули шкільних уроків це наслідок помилки вчителя, який не зміг зацікавити і привернути увагу дітей до свого предмету. Через що постійна незайнятість дитини протягом дня призводить до того, що дитина виховується на вулиці. Крім того, перегляд жорстоких фільмів негативно впливає на дитячу психіку, так як прояви вандалізму завжди є присутніми. Свідомість дитини спрямовується на прояв жорстокості по відношенню не тільки до людей, а й до всього оточуючого, як наслідок – перша бійка, перше зрублене дерево і перший зруйнований пам’ятник оцінюється як доказ своєї вагомості перед такими ж самими невихованими, недосвідченими, культурно-обмеженими та нещасливими дітьми. Постають питання: - «Якби вчитель розказав про героїні поступки того самого солдата?!» - «Якби він звернув увагу дитини на той страх і жах, що пережив той солдат, на біль його батьків, тому що він був чиїмось сином та батьком?!» - «Якби вчитель заздалегідь звернув увагу кожного учня у порівнянні історичного пам’ятника з кимсь із близьких родичів, чи сталося б це?? Я вважаю, що відповідь однозначно, - « Ні»! Для всіх, хто зібрався на цьому процесі, що злочин - це лише наслідок, а причиною, яка сприяла вчиненню злочину став недогляд та недопрацювання з боку вчителів. Сам факт вандалізму - це мерзенно, але чи не ми сприяли неправильному сприйняттю дітьми оточуючого світу? Тому, я вважаю, що знімати відповідальність з вчителів, які повинні були навчити довірених їм дітей правильній поведінці в суспільстві не варто і тягар вчиненого повинен впасти і на їх плечі, щоб в майбутньому викладачі розуміли, що їхні помилки малопомітні, але в майбутньому стають дуже помітними для оточуючих, через що страждають і самі вихованці.
Порядок оформлення, подання та захисту індивідуального навчально-дослідного завдання1. Індивідуальна робота подається викладачу ретельно відредагованою і чітко віддрукованою на папері формату А4:
2. Звіт про виконання індивідуального навчально-дослідного завдання подається у вигляді скріплених аркушів формату А4 з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання ( за об'ємом до 10 арк.) 3. Індивідуальне навчально-дослідне завдання подається викладачу, який проводить семінарські, лабораторні та практичні заняття з даної дисципліни, не пізніше ніж за 2 тижні до семестрового контролю. 4. Оцінка за індивідуальне навчально-дослідне завдання виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському тощо) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.). 5. Оцінка за індивідуальне навчально-дослідне завдання є обов'язковим компонентом іспитової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу. Виконання індивідуальних навчально - дослідних завдань (ІНДЗ), що передбачені в курсі навчальної дисципліни є обов’язковим. Оцінювання ІНДЗ здійснюється в межах 10 % від загальної кількості балів. Наприклад, із 100 балів за підсумкової оцінки за ІНДЗ виставляються від 1 до 10 балів, з 50 балів – відповідно від 1 до 5 балів із 25 балів – від 1 до 3 балів. Звідси загальна сума балів останнього періодичного контролю включає бали отримані за індивідуальне навчально-дослідне завдання. Тобто, якщо максимальна кількість балів за останній (або єдиний) періодичний контроль буде 25 балів, а всього їх було 4, то він повинен включити 10 балів, якими оцінюється індивідуальне навчально-дослідне завдання. Відповідно при двох періодичних контрольних роботах, в другій з 25 балів для оцінювання індивідуальне навчально-дослідне завдання виділяється 5 балів і таке інше.
ЛІТЕРАТУРА Основна:
Додаткова:
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|