МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ

Кафедра «Графічного дизайну»

Методичні рекомендації до виконання науково-дослідної роботи ОКР  магістра

спеціальності 8.020210 «Дизайн»,

спеціалізації «Графічний дизайн»

Київ КНУКІМ 2009

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

1.1. Назва роботи повинна бути короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової задачі, вказувати на мету дослідження і його завершеність

1.2. При написанні кваліфікаційної роботи обов'язковим є посилання на авторів і джерела, з яких запозичено матеріали або окремі результати. Використовуючи ідеї або розробки, що належать іншим авторам, необхідно відзначити цей факт.

1.3. У кваліфікаційній роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

1.4.  Кваліфікаційну роботу подають у твердому переплетенні.

2. СТРУКТУРА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 

Кваліфікаційна робота повинна містити:

Авантитул;

Титульний аркуш;·    

Зміст;·   

Перелік умовних позначень (за необхідності);·   

Вступ;·   

Основну частину;   

Висновки;·   

Додатки (ілюстрації);·   

Список використаних джерел.

3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 

3.1. Титульний аркуш роботи містить найменування вищого навчального закладу, де виконана кваліфікаційна робота; прізвище, ім'я, по батькові автора; назву кваліфікаційної роботи; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника; місто і рік. 

3.2. Зміст подають на початку кваліфікаційної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури. 

3.3. Якщо в кваліфікаційній роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальне розшифрування. Якщо в роботі є спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше, що повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні. 

3.4. Вступ - Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. 

Далі подають загальну характеристику кваліфікаційної роботи в рекомендованій нижче послідовності. 

Актуальність теми 

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України. 

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. 

Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання. 

Мета і завдання дослідження 

Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. 

Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. 

Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. 

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. 

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва. 

Методи дослідження

Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. 

Наукова новизна одержаних результатів 

Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих автором особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток). 

Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в дисертації зроблено те й те, а сутності і новизни із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш поширеною помилкою при викладенні загальної характеристики роботи. 

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку. 

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної наукової. 

Практичне значення одержаних результатів 

У кваліфікаційній роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в кваліфікаційній роботі, що має прикладне значення — відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання. 

3.5. Основна частина 

Основна частина кваліфікаційної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. 

У розділах основної частини подають: 

· огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень; 

· виклад загальної методики й основних методів досліджень; 

· експериментальну частину і методику досліджень; 

· відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження; 

· аналіз і узагальнення результатів досліджень. 

В огляді літератури автор окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, автор повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини кваліфікаційної роботи. 

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. 

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Необхідно давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень. 

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. 

3.6. Висновки 

Викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в кваліфікаційній роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової задачі, її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в кваліфікаційній роботі наукової задачі. 

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. 

3.7. Додатки 

До додатків належить альбом і список ілюстрацій, що допомагає у розгляді поставленої задачі. 

3.8. Список використаних джерел 

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. 

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких міждержавних і державних стандартів: ГОСТ 7.1 -84 «СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила», ГОСТ 7.11-78 «СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описаний». 4.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 

4.1. Загальні вимоги

Кваліфікаційну роботу набирають на комп'ютері в редакторі Microsoft Word

(шрифт для набору тексту – Times New Roman, кегль №14, через 1,5 інтервали.

Об'єм без додатків має складати 60-80 сторінок.

Текст оформляється на окремих аркушах формату А4, виконується з однієї сторони аркуша. При заповненні аркушу слід залишати поля: зліва - 25 мм, справа -10 мм, зверху і знизу по 20 мм, абзац дорівнює 5 знакам.

Нумерація сторінок проводиться починаючи з титульної сторінки, але номери ставляться починаючи з четвертої сторінки посередині верхнього або нижнього поля. 

Шрифт друку повинен бути чітким. Щільність тексту повинна бути однаковою. 

Текст основної частини кваліфікаційної роботи поділяють на розділи. 

Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами симетрично до набору. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. 

Кожну структурну частину треба починати з нової сторінки. 

До загального обсягу кваліфікаційної роботи ,не входять додатки, список використаних джерел. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають суцільній нумерації. 

4.2. Нумерація 

Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок кваліфікаційної роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. 

Такі структурні частини кваліфікаційної роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. 

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку.

Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. 

Номер ілюстрації, її назва розміщуються послідовно під ілюстрацією. 

4.3. Ілюстрації 

Ілюструють, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. 

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). 

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(іл.3.1)» або зворот типу: «...як це видно з іл. 3.1» або «... як це показано на іл. 3.1». 

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення. 

4.4. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела 

При написанні кваліфікаційної роботи необхідно посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться, або на ідеї і висновки щодо задач, питаннь, вивченню яких присвячена кваліфікаційна робота.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій. 

Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7)...». 

Загальні вимоги до цитування такі: 

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»; 

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. 

Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. 

Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). 

Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається. 

в)  кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; 

г)  при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело; 

д) якщо необхідно виявити ставлення автора дисертаційної праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання; 

є) коли автор кваліфікаційної роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено нами. - М.Х.), (розбивка наша. - М.Х.). 

4.5. Оформлення списку використаних джерел 

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. 

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв т.ін. (при цьому враховують відповідність бібліографічного опису вимогам чинного міжнародного стандарту ГОСТ 7.1-84, за винятком вимог Изм. N8 4 (ІПС №2 2001)). Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. 

Джерела необхідно розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. 

4.6. Додатки 

Додатки оформлюють як продовження кваліфікаційної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках кваліфікаційної роботи, кожний такий додаток повинен починатися а нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток і велика літера, що позначає додаток. 

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї. Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А. 

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою кваліфікаційної роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ». 

Ілюстрації, таблиці, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка.

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!