Методичні вказівки до написання і захисту дипломних робіт для спеціальності Переклад, СУНУ ім. В. Даля

Міністерство освіти і науки України

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Методичні вказівки до написання і захисту дипломних робіт

(для студентів спеціальності 7.030507 “Переклад”)

 Луганськ, 2009

Адреса редакційної колегії: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, кафедра теорії і практики перекладу германських і романських мов.

МЕТОДИЧНІ  ВКАЗІВКИ до написання і Захисту дипломних робіт (для студентів спеціальності 7.030507 “Переклад” (для студентів спеціальності 6.030507 “Переклад”) / Укладачі: доц. Клименко О.С., доц. Хомяк Н.В., доц. Літвінова М.М., ст. викл. Твердохлєбова І.П. – 44 c.

Методичні рекомендації розраховано на студентів старших курсів ВНЗ зі спеціальності „Переклад”. У посібнику подано основні етапи організації та виконання науково-дослідної роботи. Особливе місце відведено правилам та вимогам до написання дипломних робіт. Акцентовано увагу на питаннях формулювання теми, мети, предмета і об’єкта дослідження, завдань, методів наукового дослідження, висновків. До посібника включено додатки, які демонструють, як оформлювати список літератури дипломної роботи, писати наукову статтю та тези доповіді. Описано основні методи лінгвістичного дослідження.

ВСТУП

Методичні рекомендації розраховано на студентів старших курсів ВНЗ зі спеціальності „Переклад”. У посібнику подано основні етапи організації та виконання науково-дослідної роботи. Особливе місце відведено правилам та вимогам до написання дипломних робіт. Акцентовано увагу на питаннях формулювання теми, мети, предмета і об’єкта дослідження, завдань, методів наукового дослідження, висновків. Описано основні методи лінгвістичного дослідження. До посібника включено додатки, які демонструють, як оформлювати список літератури дипломної роботи, писати наукову статтю та тези доповіді. У додатках автори також пропонують нові форми написання рецензії та відгуку наукового керівника

Дипломна робота є однією з найважливіших форм підготовки спеціаліста з вищою освітою і виконується у відповідності з навчальними планами.

Оскільки дипломна робота спрямована переважно на закріплення практичних и теоретичних знань з обраної спеціальності, її метою є
а) поглиблення і розширення теоретичних знань і практичних вмінь та навичок у відповідності з змістом дисципліни;

б)опанування навичками самостійної роботи;

в) вироблення вміннь формулювати свої думки та висновки, а також логічно і послідовно їх доводити;

г) підготовка до публічного захисту.

Виконавець дипломного дослідження повинен усвідомлювати головне, а саме те, що тільки наполеглива робота над теоретичним і фактичним матеріалом допоможе йому виробити своє особисте ставлення до об’єктивних мовних явищ.

Студент-дипломник працює під наглядом наукового керівника, який надає студенту консультації за проблемою дослідження, контролює виконання індивідуального плану і несе відповідальність за проведення дослідження, якісне і своєчасне виконання димпломної роботі в цілому.

Темы дипломних робіт розробляються і затверджуються ведучою кафедрою. Тематика дипломних робіт повинна відповідати навчальним задачам теоретичного курсу і бути ув’язаною з практичними завданнями народної освіти і науки.

Запропоновані методичні вказівки за обсягом теоретичних проблем можуть вважатися міждисціплінарними, оскільки передбачають дослідження у галузі лінгвістики, літератури, перекладу і проблем  викладання іноземної мови.

У цій книжці викладені вимоги, критерії і підходи щодо виконання якісного дипломного дослідження, дан опис головних методів аналізу матеріалу, показано, у який спосіб студент має застосовувати теоретичні джерела і об’ єднувати їх у своїх висновках. Також наведені приклади, як позбавитися можливих помилок у процесі узагальнення отриманої інформації.

Студенту-дипломнику також рекомендовані основні напрямки щодо планування і виконання лінгвістичного або методичного дослідження. Уважний дослідник може знайти рекомендації щодо публікації результатів свого дослідження у науковій статті або тезах для наукової конференції.

Методичні рекомендації містять приклади оформлення джерел (у надрукованому або електронному вигляді), відгуку наукового керівника, список сучасних робіт з проблем перекладу, лінгвістики і методики викладання іноземних мов.

Загальні вимоги до написання і захисту дипломних робіт

1. Обрання теми дипломної роботи

Дипломна робота з перекладу являє собою самостійне дослідження перекладацької проблеми з відповідним опрацюванням наукової літератури і емпіричним аналізом. Вона обов’язково повинна містити елемент наукового пошуку, творчості.

Якщо дипломна робота спеціаліста присвячується одній з актуальних мовознавчих (загального мовознавства чи часткових філологій) чи літературознавчих проблем, вона обов’язково повинна мати перекладознавчий практичний вихід.

Слід особливо заохочувати дипломні роботи, що являють собою критичний чи (і) порівняльний аналіз опублікованих художніх перекладів з іноземних мов на українську (російську). Це може бути також власний переклад українською мовою художнього, публіцистичного, науково-технічного чи комерційного тексту з власним коментарем щодо застосованих перекладацьких засобів та прийомів.

Є бажаним певний практичний вихід дипломної роботи. Її матеріали можуть використовуватися викладачами для внесення доповнень у відповідні розділи лекційних курсів чи розширення їх ілюстративного матеріалу (з посиланням на авторів дипломної роботи).

Студенти можуть обрати тему з наявного переліку на поточний навчальний рік. Вони можуть також запропонувати власну тему, проаналізувавши каталог тем дипломних робіт, які захищено на кафедрі, що поновлюється кожний рік.

2. Вимоги до оформлення

Дипломні роботи виконуються українською або іноземною мовами.

Обсяг дипломної роботи щонайменше 50 сторінок (додатки не враховуються) формату А4, роздрукованих на принтері через 1,5 інтервали.

Береги: лівий, верхній, нижній – 2 см, правий – 1 см.

Посилання на джерела робляться у такий спосіб: [5, 304], де 5 – порядкове число твору в алфавітному списку використаної літератури, 304 – сторінка.

Дипломна робота (з відгуком і рецензією) переплітається.

3. Структура роботи і вимоги до структурних частин

Дипломна робота обов’язково містить титульну сторінку, кишеньку з дискетою 3,5", зміст, вступ, оглядово-теоретичний розділ, теоретико-дослідницький розділ (або їх поєднання) і емпірично-дослідницький розділ (розділи), післямову (закінчення) з висновками, резюме, список використаної літератури, додатки (якщо в них є потреба), відгук наукового керівника і рецензію.

Вступ

У вступі (обсягом 6-7 стор.) необхідно зазначити актуальність дослідження, відомості про наукову новизну роботи, гіпотезу, мету і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, методи дослідження, відомості про практичну цінність одержаних результатів, апробацію результатів дослідження на науковій (студентській) конференції чи семінарі.

Гіпотеза дослідження (у роботах переважно теоретичного спрямування) – це очікувані результати чи відповіді на питання, що постають перед дослідником. Гіпотеза підтверджується чи спростовується дослідженням.

Об’єкт дослідження – це процес чи явище, що становлять дослідницьку проблему і які обираються для дослідження.

Предмет дослідження. Це поняття є вужчим за поняття об’єкту дослідження, бо становить його частку. Предмет дослідження визначає назву дипломної роботи. На предметі дослідження зосереджується увага дослідника.

Основні методи лінгвістичних досліджень 

У межах сучасного лінгвістичного аналізу різні за своїм мовним статусом явища розглядаються під різними кутами зору, що дозволяє досліднику простежити функціонування мовних одиниць у двох планах – як системи, в якій упорядковані і протиставлені мовні факти, представлені як відбиття когнітивної діяльності людини, й у плані мовлення, де проявляються специфічні властивості конкретних мовних одиниць при їх актуалізації у мовленнєвих актах.

Розгляд мовних одиниць чи явищ у плані мови передбачає застосування методів дослідження мови, спостерігаючи ж ці одиниці у мовленнєвих актах, ми залучаємо методи дослідження мовлення.

Дослідження мови, що передбачає вивчення системних явищ, уможливлюється застосуванням таких методів:

1. Структурний метод – це синхронний аналіз мовних явищ з установленням зв’язків і відношень між мовними елементами. Цей метод передбачає застосування таких процедур як побудова опозицій – привативних, градуальних, еквіполентних-нейтральних, тощо, а також установлення диференційних ознак мікросистем, що розглядаються.

2. Дескриптивний (описовий) метод є найпростішим і найпоширенішим методом дослідження мови. Він полягає в послідовному вивченні мовних одиниць, установленні їх структури і функціонування на певному етапі мовного розвитку. Найчастіше дескриптивний метод застосовується для вивчення сучасного стану мови.

3. Дистрибутивний аналіз, у межах якого вивчається можливість / немож­ли­­вість структурної, граматичної та семантичної сполучуваності. Цей метод використовується у граматичних, семантичних і стилістичних дослідженнях.

4. Контрастивний, структурно-типологічний, порівняльний методи полягають у системному порівнянні одиниць чи явищ однієї мови з відповідними одиницями чи явищами іншої мови з метою виявлення національно-мовних та структурно-типологічних відмінностей і відповідностей. Ці методи аналізу дозволяють знайти адекватний варіант перекладу на рідну мову, або з рідної мови – на іноземну.

5. Семасіологічний метод розглядає особливості змістовного наповнення конкретного знаку. З його допомогою виявляються такі явища парадиг­матичного плану як полісемія, синонімія, омонімія, тощо. Проте в семасіологічних дослідженнях, буває, виникає потреба звернутися й до синтагматичного аналізу щодо дистрибуції знаків, що досліджуються.

6. Метод семантичного поля дозволяє об’єднати за широкою семантичною ознакою групу лінгвістичних одиниць, серед яких одиниця найбільш нейтрального значення розглядається як ядро, або синонімічна домінанта конкретного поля. Наприклад, у семантичному полі «рух у просторі» серед дієслів руху to go, to run, to fly, to move, to crawl – to go є ядром поля. Цей метод також має змогу диференціювати члени єдиного поля за елемен­тарними семантичними ознаками. Якщо брати дієслова зі значенням руху, такими ознаками будуть "швидкість", "спосіб руху", "середовище руху".

Щодо методів дослідження мовлення, тут на перший план виходить текст, тобто послідов­ність мовних знаків різного статусу і складності у комунікативних актах, де простежується вплив позамовних чинників. У лінгвістиці мовлення застосовуються такі методи аналізу:

1. Методи прагматичного аналізу. Прагматичний аналіз вивчає людські наміри комунікації, обумовленість ними конкретного мовного повідомлення.

2. Метод контент-аналізу застосовується у структурній семантиці. Він дає у розпорядження дослідника техніку для об’єктивного кількісного описання змісту комунікації. Контент-аналіз полягає у визначенні елементарної одиниці, поява якої в тексті підраховується й оцінюється.

Метод дискурс-аналізу належить до методів когнітивної і функціональної лінгвістики. Він вивчає зв’язний текст у поєднанні з позамовними, а саме прагма­тичними, соціокультурними, психолінгвістичними та іншими чинниками. Різні типи дискурсу можуть втілюватися у фреймах, або парадигмах, тобто типових наборах мовних засобів у конкретних ситуаціях спілкування (наприклад, спілкування у студентській аудиторії, у магазині, у громад­ському транспорті). Ще одна ділянка дискурсу – це ментальні процеси, що проходять у свідомості комунікантів у певних ситуаціях спілкування (психологічні, етнографічні і соціо­культурні норми і стратегії породження і розуміння мовних повідомлень).

1. Соціолінгвістичні методи поєднують лінгвістичні методи з методами дослідження соціології, серед яких найбільш поширеними є методи польо­вих досліджень (отримання даних від інформантів за місцем їх мешкання, статтю, віком, соціальним станом) у поєднанні зі статистичною обробкою отриманих результатів. Методи польових досліджень становлять різні форми опитувань (анкети, інтерв’ю), методи безпосередніх спостережень за мовою різних соціальних груп.

2. Психолінгвістичні методи пов’язані із прилученням психологічних експериментів до вивчення мовних фактів. Вони базуються на розумінні мови як явища ,що міститься у свідомості людини.

Розділи дипломної роботи обов’язково містять параграфи, які у разі потреби розбиваються на пункти. Оптимальна кількість розділів 3-4, число параграфів у кожному розділі щонайменше 2. Поділ роботи на розділи і параграфи має відповідати логіці викладу матеріалу.

Кожний параграф може закінчуватися проміжним висновком. Більш загальний висновок є обов’язковим у кінці кожного розділу.

Кожний розділ дипломної роботи починається з нової сторінки і має назву. Текст треба викладати в науковому стилі, простою, точною, літературною мовою. Викладання думок повинно бути лаконічним, послідовним, простим, точним, небагатослівним. Неприпустимі тавтологія, патетика, штампи, канцеляризми, недоречне застосування маловідомих та іншомовних термінів. Перевагу слід надавати безособовим реченням, використовувати прості фрази. Нагромадження однієї складної думки на іншу неприпустиме.

Зв’язні думки, формуючись поступово, об’єднуються одним змістом і утворюють абзац. Смислова сторона визначає межі абзаців.

Для означення автора дослідження застосовується особовий займенник першої особи множини: we consider, we think, we believe, we suppose, we are going to prove, as we have analyzed, as we have shown, etc.

Розділи роботи повинні містити теоретичну і практичну (емпіричну) частини.

У теоретичній частині викладаються теоретичні й методологічні обґрунтування теми: наскільки запропонована тема є вивченою у сучасному мовознавстві, історія вивчення досліджуваної проблеми, розглядаються підходи до вирішення проблеми, що вивчається в дипломній роботі, які викладено в наявній літературі. Теоретичні висновки повинні мати посилання на джерела, авторів, наукові роботи.

Практична частина – це лінгвістичний емпіричний аналіз, у якому знаходять застосування теоретичні постулати.

Як у теоретичній, так і в практичній частині дипломної роботи, повинні знайти відбиття власні міркування студента, з посиланням на власний перекладацький досвід. 

Післямова (Висновки) 

У післямові звичайно робиться висновок про те, як вирішені завдання дослідження і чи досягнута мета, зазначена у Вступі. Відмічається, яке є теоретичне значення і практичний вихід виконаної роботи. 

Резюме 

Резюме до диплому виконується іноземною мовою, якщо диплом написано українською. У цьому випадку його обсяг має бути 7-10 сторінок, щоб студент мав змогу показати володіння іноземною мовою.

Резюме українською мовою до диплому написаному іноземною мовою, може бути меншим: 5-7 сторінок.

Список опрацьованої наукової літератури повинен містити щонайменше 30 позицій. 

Зразки оформлення бібліографічного списку

Бібліографічний опис електронних ресурсів

Електронні публікації на фізичному носії (CD-ROM, DVD-ROM, електронний гнучкий диск тощо)

Большие и малые библиотеки России [Электрон ресурс]: Справочник/ Рос. Библ. ассоц. – Электрон, текстовые дан. (5570560 байт). – М.:Либерия, 2001.-1 CD-ROM.

The Annenberg Washington Program: Communications policy studies К.А [Computer file]: Electronic library/ Northwestern Univ.-Computer data. – Washington: Folio, 1996. – 1 CD-ROM + user manual

Електронні публікації в Інтернеті

Библиотека электроных ресурсов исторического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова [Электрон. Ресурс] / Ред. В. Румянцев. – М., 2001. – Режим доступа: http://hronos.km.ru/proekt/mgu.

Мудрик А.В. Воспитание в контексте социализации // Образование: исследовано в мире [Электрон. ресурс]/ Рос. акад. образования. – М.: OIM.RU, 2000-2001.- Режим доступа: http://www.oim.ru.

Непомнящий А.Л. Рождение психоанализа: теория соблазнения [Электрон. Ресурс] – 17 мая 2000. – Режим доступа: http://www.psychoanalysis. pl.ru.

Severova E, Polevova І. Bovina I. Palynology of the genus Centaurea L [Electronic resorce]. – 1997. – Mode of access: http://www.florin.ru/florin/db/centaur.htm

Орлов А.А. педагогика как учебный предмет в педагогичеаком вузе//Педагогика как наука и как учебный предмет: Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф., 26-28 сент. 2000 г./Тул. гос. пед. ин-т [Электрон. Ресурс] – Тула, 2000-2001. – С. 9-10. – Режим доступа: http://www.oim.ru.

Дипломна робота може містити додатки: схеми, таблиці, глосарії, переклади тощо.

У сам кінець роботи підшивається відгук наукового керівника і рецензія фахівця (кандидата чи доктора наук) з відповідної галузі знань.

Вимоги до Рецензії на дипломну роботу 

РЕЦЕНЗІЯ

На дипломну роботу студента 5-курсу спеціальності 7.030507 “Переклад” Іванова Петра Івановича на тему “___________________” 

Рецензент повинен зазначити:

- актуальність та новизну дослідження;

- ступінь реалізації головної мети дослідження та конкретних завдань;

- самостійність дослідження;

- логічність викладу матеріалу;

- обсяг роботи;

- відповідність структури роботи чинним вимогам (наявність вступу, розділів, висновків, списку літератури, додатків тощо). 

Щодо списку літератури: 

- наявність фундаментальних лінгвістичних праць;

- бібліографічне оформлення списку відповідно до чинних стандартів;

- наявність новітніх наукових праць.

- наявність зарубіжних видань. 

Обов’язковим елементом є висновок рецензента: - Дипломна робота заслуговує на позитивну (високу) оцінку (чи не заслуговує на позитивну оцінку)

Вимоги до Відгуку наукового керівника

ВІДГУК

наукового керівника на дипломну роботу студента 5 курсу спеціальності 7.030507 «Переклад» Іванова Петра Івановича

на тему ____________________________________________

Тема роботи актуальна (не актуальна) і пов’язана (не пов’язана) з профілем майбутньої професії.

Необхідно відмітити основні проблеми що розглянуто в дипломній роботі, моменти що заслуговують на спеціальні зауваження (цікаві знахідки дослідження чи грубі помилки).

1. Структура відповідає (не відповідає) темі роботи і відбиває (не відбиває її зміст)

2. Робота є самостійною на 40 %, 60 %, 80 %, 100 %.

3. Принципові зауваження наукового керівника враховано (не враховано).

4. Представлена робота відповідає (не відповідає) вимогам, що висуваються до дипломних робіт.

5. У цілому робота відповідає (не відповідає) вимогам, що ставляться до дипломних робіт і може бути рекомендована (не рекомендована) до захисту.

Порядок подання й захисту дипломної роботи

Для впорядкування роботи студентів над дипломами пропонуються 3 контрольні точки.

Порушення графіку проходження кожної з контрольних точок знижує підсумкову оцінку за дипломну роботу на 1 бал. 

Терміни і зміст контрольних точок: 

1 контрольна точка:  20 лютого - 1-го березня

Подати: план роботи, вступ, бібліографію, перший розділ з висновками.

2 контрольна точка: 10 - 20 квітня.

Подати: другий розділ з опрацьованим фактичним матеріалом і висновками.

3 контрольна точка: 20 травня - 1 червня

Подати: третій розділ з опрацьованим фактичним матеріалом і висновками, загальні висновки до роботи, резюме.

Студенти отримують бланк проходження контрольних точок, який підписується науковим керівником і підшивається до роботи.

Дипломні роботи повинні подаватися на кафедру у термін не пізніше 10 днів до захисту. Завідувач кафедри підписує роботи до захисту.

Захист починається з короткої анотації (до 3-х хвилин) іноземною мовою, якщо роботи написані українською, або українською якщо диплом викладено іноземною мовою.

В основній частині захисту (10-12 хвилин) мовою, якою написано дипломну роботу, викладаються обґрунтування вибору теми, мета, основні принципи і результати дослідження.

Рекомендується застосування ілюстративного матеріалу (схем, таблиць, роздавального матеріалу, аудіовізуальних і мультимедійних засобів)

Потім студент відповідає на запитання членів державної екзаменаційної комісії і критичні зауваження рецензента (які зачитує голова державної екзаменаційної комісії).

Захист закінчується виступом наукового керівника, який дає свою оцінку роботи студента (за відсутності наукового керівника голова ГЕК зачитує його відгук).

Дипломні роботи оцінюються державною екзаменаційною комісією за дванадцятибальною системою.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!