Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 2027 Методичні вказівки щодо виконання дипломної роботи зі спеціальності Психологія, ДУ ім. Альфреда Нобеля

Методичні вказівки щодо виконання дипломної роботи зі спеціальності Психологія, ДУ ім. Альфреда Нобеля

« Назад

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 

за освітньо-кваліфікаційним рівнем   МАГІСТР

зі спеціальності: 8.03010201 «Психологія»

 

Дніпропетровськ 2015

 

Методичні вказівки щодо виконання дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» зі спеціальності 8.03010201 «Психологія» / Н.П. Волкова, О.А. Дніпрова. – Д.: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2015. – 36 с. 

Складено відповідно до Галузевого стандарту вищої освіти України «Засоби діагностики якості вищої освіти. Вимоги до державної атестації магістра», затвердженого наказом МОНмолодьспорту 21 травня 2012 р., № 610.

 

ЗМІСТ 

1. Вимоги до державної атестації магістрів

3

2. Мета і завдання дипломної роботи

3

3. Загальна структура дипломної роботи

4

4. Зміст дипломної роботи магістра

4

5. Вимоги до дипломної магістерської роботи

7

6. Порядок оформлення дипломної роботи

9

7. Порядок виконання дипломної роботи

10

8. Зaxиcт та оцінювання диплoмниx робіт магістра

15

Додатки

17

Додаток А. Форма заяви студента на затвердження теми дипломної роботи

20

Додаток Б. Форма титульної сторінки дипломної роботи

21

Додаток В. Завдання на дипломну роботу студентові

22

Додаток Ґ. Анотація

24

Додаток Д.1. Форма титульної сторінки реферату для захисту дипломної роботи англійською мовою

26

Додаток Д.2. Структура реферату для захисту дипломної роботи англійською мовою

27

Додаток Е. Графік виконання дипломної роботи

28

Додаток Ж. Рецензія на дипломну роботу

29

Додаток З. Подання голові державної екзаменаційної комісії

30

Додаток К. Орієнтовна тематика дипломних робіт

31

Додаток Л. Орієнтовний зміст дипломної роботи

35


1. ВИМОГИ ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ МАГІСТРІВ

1.1. Засоби діагностики якості вищої освіти магістра зі спеціальності 8.03010201 «Психологія» напряму підготовки 030102 «Психологія» встановлюють вимоги, які забезпечують визначення рівня здатності вирішувати складні завдання і проблеми у певній галузі професійної діяльності, що передбачає проведення досліджень або здійснення інновацій на основі знань, умінь, комунікацій автономності і відповідальності.

2.2. Державна атестація – це процес установлення відповідності якості вищої освіти, рівня здобутих професійних компетенцій випускника університету вимогам галузевих стандартів вищої освіти України зі спеціальності 8.03010201 «Психологія» напряму підготовки 030102 «Психологія» .

1.3. Державна атестація здійснюється за допомогою засобів контролю ступеня досягнення кінцевої мети освітньо-професійної підготовки з дотриманням дидактичних принципів формування і реа­лізації системи засобів державної діагностики.

1.4. Принципами формування і реалізації системи засобів державної діагностики якості освіти магістра зі спеціальності 8.03010201 «Психологія» напряму підготовки 030102 «Психологія» є: уніфікація, комплексність, взаємозамінність та взаємодоповненість, актуальність, інноваційність, інформативність, дієвість, індивідуальність, диференційованість, об'єктивність і відкритість, валідність, варіативність.

1.5. Державна атестація здійснюється на підставі оцінки якості засвоєння освітньо-професійної програми, рівня професійних знань, умінь та навичок, ступеня сформованості загальних та професійних компетенцій магістра, передбачених галузевими стандартами вищої освіти України зі спеціальності 8.03010201 «Психологія» напряму підготовки 030102 «Психологія»

У процесі діагностування застосовується захист випускної кваліфікаційної роботи – дипломної роботи магістра.

 

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 

2.1. Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань та обов’язків (робіт) визначеного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

2.2. Дипломна магістерська робота є підсумковою кваліфікаційною роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння студентом теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю на первинних посадах відповідно до узагальненого об'єкта діяльності.

Дипломна магістерська робота – це самостійне дослідження виконане студентом на завершальному етапі навчання в університеті. Вона є кваліфікаційним елементом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння кваліфікації.

Як теоретико-прикладне дослідження дипломна магістерська робота повинна містити глибоке теоретичне осмислення актуальної проблеми, а також обґрунтований проект практичного її розв’язання, виконаний на основі проведеного аналізу певного об’єкту, феномену, явища, процесу, іншого, виділення різних аспектів, показу його зв’язків з іншими явищами.

2.3. Метою виконання дипломної магістерської роботи є поглиблення студентом теоретичних і практичних знань з обраного напряму спеціалізації, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань, а також виявлення ступеня підготовки випускника до самостійної практичної діяльності.

Працюючі над магістерською роботою, студент має засвоїти навички правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань, побудови логічного плану й оптимальної структури дослідження, роботи з джерелами інформації, аналізу та оцінки різних аспектів об’єкту дослідження, обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій.

2.4. Основні завдання дипломної роботи:

– вивчення та узагальнення теоретико-методологічних засад з обраного напряму дослідження;

– проведення всебічної діагностики проблеми із застосуванням сучасного інструментарію;

– розробка та оцінка можливих підходів до вирішення визначених проблем;

– обґрунтування пропозицій щодо вирішення поставлених проблем.

Особливості реалізації цих завдань залежать від напряму дослідження, специфіки об’єкту дослідження та інших обставин.

 

3. ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 

3.1. Дипломна робота магістра складається із:

– титульного аркуша;

– завдання на дипломну магістерську роботу;

– відгук керівника;

– анотації та ключових слів (за потреби);

– переліку умовних позначень (за потреби);

– змісту;

– вступу;

– основної частини;

– висновків та пропозицій;

– додатків;

– списку використаних джерел.

Подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломної роботи та рецензія на дипломну роботу додаються.

До захисту дипломної роботи обов’язково додається письмове підтвердження студентами-випускниками відсутності запозичень у їх роботах, яке підписується студентом до подання дипломної роботи на захист та є однією з умов допуску до захисту.

3.2. Рекомендований обсяг дипломної роботи магістра – 80-100 сторінок (у т.ч. обсяг таких складових як вступ, висновки та пропозиції – до 5-6 сторінок). До цього обсягу не включено список використаних джерел та додатки. Допускається відхилення в межах ± 10%. Співвідношення між теоретичною та експериментальною частинами (яка включає аналітичну) складає 1:3.

 

4. ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

Зміст дипломної роботи визначається її темою.

4.1. Титульний аркуш є першою сторінкою дипломної роботи і оформлюється відповідно до вимог, установлених університетом (додаток Б, форма №Н-9.02).

4.2. Завдання на дипломну роботу (додаток В, форма №9.01) складається студентом разом з науковим керівником (науковим консультантом), підписується ними та затверджується завідувачем кафедри.

4.3. В анотації – 1-2 сторінка (обсягом до 800 знаків) – зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної магістерської роботи, основний зміст та результати дослідження. Ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5-7.

Анотація повинна бути написана українською та однією з іноземних мов (переважно – англійською), розміщуватися на окремому аркуші разом з ключовими словами та передувати змісту (зміст та оформлення мають бути ідентичними) (додаток Г).

Анотація підписується викладачем-консультантом від кафедри іноземної мови.

4.4. Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то перелік умовних позначень може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед змістом, після анотації та списку ключових слів.

Перелік слід друкувати у дві колонки: у лівій за абеткою наводяться скорочення, а у правій – їх детальне розшифрування.

4.5. Якщо в дипломній магістерській роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення повторюються менше трьох разів, перелік не складають, їхнє розшифрування наведуть у тексті при першому згадуванні.

4.6. Зміст –1-2 сторінки – дипломної роботи відображається в плані, розробленому за допомогою наукового керівника.

Матеріал роботи має бути викладено як єдине ціле в логічній послідовності.

Зміст (план) розміщують безпосередньо після переліку умовних скорочень, починаючи з нової сторінки. Зміст включає: вступ; послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки та пропозиції; список використаних джерел; додатки.

Навпроти кожної позиції проставляються номери сторінок, які вказують на початок викладення матеріалу.

4.7. У вступі зазначається проблема, що потребує вирішення, ступінь її дослідження, актуальність проведення і мета досліджень у обраному напрямі, завдання, що вирішуються для досягнення мети, об'єкт і предмет досліджень, Обсяг вступу, зазвичай, не повинен перевищувати 2,5 – 3 сторінки.

Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв'язання проблеми, обґрунтування необхідності дослід­жень з теоретичної та практичної точки зору.

Мета роботи – це обґрунтоване уявлення про загальні результати наукового пошуку. В ній формулюється загальний задум дослідження. Мета повинна бути визначена чітко та лаконічно. Мета роботи звичайно тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, які питання вирішуються в роботі.

Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова акцентують на способі досягнення, а не на ній самій. У формулюванні мети мають бути слова «вивчити...», «дослідити...», «проаналізувати... », «визначити... » та ін.

Об'єкт дослідження визначається разом з вибором теми і є тим психічним феноменом, який вивчається: психічні процеси, стани, психологічні якості особистості, міжособистісні відносини, тощо. Визначення об’єкта пов’язано з відповіддю на питання: що розглядається?

Предмет дослідження позначає аспект розгляду об’єкта, дає уявлення про те, як розглядається об’єкт, тобто визначення предмета пов’язано з відповіддю на питання: як розглядається об’єкт дослідження?

Гіпотеза магістерського дослідження – це науково обґрунтоване припущення, передбачення ходу дослідження та його результату. До структури гіпотези належать твердження, припущення, наукове обґрунтування. Методологічними вимогами до гіпотези є такі: логічна простота, логічна несуперечливість, вірогідність, широта, концептуальність, наукова новизна. Тобто, гіпотеза – це зроблене на основі вивчення наукових джерел, власних спостережень і аналізу припущення про основні результати Вашої роботи. Гіпотеза в дослідженні може бути одна, а може бути і декілька.

Для дипломних робіт спеціалістів та магістрів доцільним вважається виділення концептуальних (стверджують про наявність взаємозв'язків між психологічними явищами «загалом», на рівні понять) та емпіричних (що переводять загальні взаємозв'язки в кількісні відносини, на рівні цифр).

Якщо в ході дослідження виявилося, що гіпотеза не підтвердилася або ж, що ймовірніше, не повністю підтвердилася, не треба впадати у відчай. У межах курсових робіт з елементами емпіричного дослідження, коли емпірична гіпотеза майже повністю співпадає з концептуальною, повне її підтвердження є логічним та очікуваним. У дипломних же роботах спеціалістів та магістрів, коли з концептуальної гіпотези формується з десяток емпіричних і всі вони знайшли підтвердження у дослідженні, зазвичай можна говорити про очевидність отриманих результатів, що ставить під сумнів новизну дослідження. Пам'ятайте, що в науці негативний результат – це також: результат, який має певну ціну. Він дозволяє побудувати нову модель досліджуваного явища, висунути нові гіпотези і провести нові дослідження, які вже дадуть остаточні відповіді на поставлені запитання. Тому негативний результат треба обґрунтувати, пояснити та поставити завдання подальших досліджень даної проблеми.

Завдання дослідження конкретизують мету дослідження та визначають послідовність її досягнення; покликані дати уявлення про те, що слід зробити для досягнення мети. Зазвичай, перелік завдань починається фразами «Згідно з метою та гіпотезою дослідження нами було поставлено такі завдання:...» або «Досягнення мети дослідження передбачало розв'язання таких завдань: .». Як правило, формулюють 5– 6 завдань, спрямованих як на теоретичне, так і на емпіричне вивчення проблеми.

Зверніть увагу, що формулювання завдань та відповідно побудова теоретичного дослідження здійснюється від більш широкого поняття (об'єкта) до більш вузького (предмета). 

Метод – сукупність прийомів, операцій і способів теоретичного пізнання і практичного перетворення дійсності, досягнення певних результатів.

Наприклад,

Методи дослідження. З метою визначення провідної ролі особистісних факторів у зумовленні емоційного вигорання педагога використано методи теоретичного аналізу багатодетермінованості і взаємовпливу психічних явищ, що дозволили розкрити роль цінностей і властивостей особистості у виникненні синдрому емоційного вигорання. З використанням організаційних методів проведено порівняльний аналіз різних факторів, які зумовлюють появу феномена, що вивчається.

Для перевірки гіпотез дослідження застосовано емпіричні методи: квазіексперимент для нееквівалентних груп, спостереження. Для з'ясування залежності рівня інтенсивності вигорання від особистісних властивостей педагога використано психодіагностичні засоби: опитувальник «Цінності в дії» (К. Петерсон, М. Селігман, 2004); методика діагностики емоційного вигорання В. В. Бойко; опитувальник визначення емоційного виснаження О. О. Рукавишникова; короткий вибірковий тест інтелекту Е. Вандерлік (адаптація В. М. Бузіна); методика діагностики рівня метакогнітивних здібностей Ю. В. Скворцової; опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф (адаптований у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара О. М. Знанецькою).

Обробка результатів дослідження проведена за допомогою математико-статистичних методів (кластерний аналіз, алгоритм К-середніх), оцінка міжкластерних розбіжностей за критеріями І-Стьюдента, ф*-кутове перетворення Фішера. Узагальнення результатів здійснено з використанням інтерпретаційних методів (класифікація й узагальнення емпіричних даних). 

Методика – розглядається як безпосереднє втілення методу дослідження.

Наукова новизна повинна містити результати самостійного аналітичного та експериментального характеру.

Практична значущість повинна містити результати власних досліджень, що можуть бути упроваджені в діяльність підприємств, установ.

Апробація роботи повинна містити назви статей, тез доповідей, підготовлених за матеріалами роботи, виступи на науково-практичних конференціях, інших наукових заходах.

4.8. Зміст основної частини дипломної роботи викладають за розділами. Розділи можуть поділятися на підрозділи, пункти, підпункти.

Теоретична та аналітична частини повинні виконуватися на основі ретельного вивчення літературних джерел щодо індивідуально-психологічної або соціально-психологічної проблеми – об’єкта дипломної магістерської роботи. Джерелами потрібної інформації можуть бути підручники, навчальні посібники, фахові журнали, монографії, статистичні довідники, нормативно-правові матеріали тощо. Запозичена з різних джерел інформація повинна бути творчо перероблена і тільки після цього використана при виконанні дипломної роботи.

Матеріали теоретичної частини повинні бути взаємопов’язані з іншими розділами дипломної магістерської роботи, а тому дослідження повинні проводитися з урахуванням сучасного стану об’єкта, процесу чи методу.

Отримані результати повинні бути оформлені у вигляді моделей, математичних розрахунків, висновків, шляхів розв’язання проблеми, а потім усі ці матеріали повинні бути використані при написанні наступних розділів дипломної роботи.

Емпірична частина складається з одного чи двох розділів, у яких міститься:

– обґрунтування гіпотези дослідження;

– загальна характеристика об'єкта, методів дослідження, структура дослідження;

– послідовність проведення емпіричного дослідження;

– загальна характеристика методів статистичного аналізу, що використані в роботі;

– результати емпіричного дослідження у вигляді таблиць, малюнків;

– аналіз отриманих в результаті емпіричного дослідження даних;

– співставлення їх з даними, отриманими в інших дослідженнях.

Емпірична частина обов’язково повинна містити параграф, присвячений охороні праці. Зміст параграфу (1,5-2 сторінки) обумовлюється особливостями професійної діяльності досліджуваних та містить питання охорони праці, правила надання першої медичної допомоги потерпілим і правила поведінки у разі виникнення аварії (відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону праці»). Необхідно описати, які заходи впроваджені на підприємстві службою охорони праці, дати оцінку стану охорони праці на підприємстві в цілому і в його структурних підрозділах.

Коли в роботі порівнюються декілька психологічних феноменів, наприклад ігрова залежність та особистісні особливості людини, перший та другий розділи можуть виконуватися як теоретичні, присвячений кожний розгляду окремого феномену.

4.9. У висновках та пропозиціях містяться підсумки проведе­ного дослідження, основні наукові та практичні результати, рекомен­дації щодо їх науково-практичного використання.

Висновки формулюються відповідно до поставлених завдань.

Власні пропозиції щодо розв'язання проблемних питань від­повідного об'єкта дослідження повинні кореспондуватися з висновками.

4.10. У додатках наводяться допоміжні матеріали: розширені таблиці, проміжні розрахунки, копії документів, ілюстрації допоміжного характеру, програмне забезпечення для розв’язання задач тощо.

4.11. До списку використаних джерел слід включати джерела, на які у тексті є посилання. Список складається із нормативних документів, вітчизняної та зарубіжної наукової та спеціальної літератури, фахових видань, електронних ресурсів. До нього не включаються підручники, навчальні посібники. Вимоги до оформлення списку використаних джерел наведені в ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

4.12. Магістерської роботи студентів можуть бути захищені англійською або іншою іноземною мовою (за рекомендацією кафедри іноземних мов та за узгодженням із завідувачем випускової кафедри). Для захисту іноземною мовою готується реферат обсягом 8-10 сторінок, який подається разом з дипломною роботою (додатки Д.1 та Д.2).

4.13. Дипломна робота оформлюються відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Захист дипломної магістерської роботи відбувається прилюдно на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії.

 

5. ВИМОГИ ДО ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

5.1. Дипломна магістерська робота повинна мати цілісний, логічний, доказовий і аргументований характер, містити аналіз проблеми дослідження, реальні обґрунтовані пропозиції щодо вирішення психологічної проблеми, запропоновану програму психокорекційних заходів.

5.2. Тема дипломної магістерської роботи повинна відображати проблематику напрямів діяльності й основних функцій та типових завдань діяльності, що формують складові професійної компетент­ності магістра.

Тема дипломної магістерської роботи повинна бути актуальною, мати теоретичне і прикладне значення, відповідати сучасному рівню розвитку науки і практики.

Вибір теми магістерської дипломної роботи є початком дипломування. Ознайомлення студентів з орієнтовною тематикою дипломних робіт проводиться кафедрою на початку осіннього семестру. Тема роботи також може бути запропонована керівництвом організації, яка визначена базою переддипломної практики студента. Тему дипломної роботи може запропонувати й сам студент, обґрунтувавши її доцільність та актуальність.

5.3. Після узгодження теми студент пише заяву про її затвердження (додаток А), а потім розробляється план дипломної магістерської роботи (додаток К).

Тема дипломної роботи подається студентом і науковим керівником роботи завідувачу кафедри для затвердження. Остаточно теми дипломних робіт затверджуються наказом ректора університету.

Після затвердження ректором тем дипломних робіт не дозволяється вносити будь-які зміни до назв тем.

Керівник дипломної магістерської роботи не має права надавати відгук на дипломну роботу, а завідувач кафедри допускати дипломну роботу до захисту, якщо назва теми не відповідає тій, що затверджена ректором.

5.4. Керівник зі студентом оформлює у двох примірниках завдання на виконання дипломної роботи. Один примірник передається на кафедру, а другий залишається студентові. На підставі завдання студент розробляє і узгоджує з керівником план-графік виконання дипломної роботи.

 

6. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 

6.1. Загальні вимоги

Дипломні магістерські роботи, як правило, виконуються українською мовою.

Текст друкують за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А-4 через 1,5 міжрядкових (комп’ютерних) інтервали, шрифт Times New Roman, 14.

Текст дипломної роботи треба писати в безособовій манері. Не можна при написанні використовувати займенник «я», його треба замінювати на «ми», - оскільки це спільна ваша робота з науковим керівником. Більш доцільним є використання безособових фраз, наприклад, «було встановлено», «як вже було зауважено вище», «звернемо увагу на те, що ... », «окремо потрібно наголосити на тому, що ...», «наступним кроком буде розгляд / обговорення такого аспекту проблеми» і т. ін.

Текст необхідно друкувати, залишаючи береги не менше таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм.

Розмір абзацу – 5 знаків (12,5мм).

Текст основної частини поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних частин «зміст», «вступ», «розділ», «висновки», «ПЕРЕЛІК використаних джерел (ЛІТЕРАТУРИ)», «додатки» друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.

Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 1 строці без тексту.

Кожен розділ дипломної роботи слід починати з нової сторінки.

6.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака № .

Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці. Нумерація сторінок починається зі сторінки №2, яка проставляється на змісті.

Підписи розділів «зміст», «вступ», «висновки», «ПЕРЕЛІК використаних джерел (ЛІТЕРАТУРИ)», «додатки» подаються у тексті без додавання порядкового номеру.

Порядковий номер розділу ставлять тільки після слова «РОЗДІЛ», наприклад, «РОЗДІЛ 1». Після номера розділу крапку не ставлять, заголовок розділу друкують з нового рядка.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком тих, що подані в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією в центрі.

Якщо таблиця або рисунок (схема, діаграма) займаються більше ніж 2/3 сторінки, їх поміщають у додатки, а в тексті роботи на них робиться посилання. Слідкуйте, щоб на рисунках/у таблицях не було скорочень або незрозумілих уривків слів.

Зверніть увагу, що підпис зроблено внизу, підписані всі вісі, всі стовбці даних, збоку зазначено, які кольори відповідають групам досліджуваних. І головне варто пам’ятати, що це «рисунки», а не «малюнки»!!!!

Таблиці теж нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках арабськими цифрами, наприклад: (3.1), перша формула третього розділу.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

         Примітки:

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку. 

6.3. Таблиці

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Приклад побудови таблиці: 

Таблиця 2.3

Результати дисперсійного аналізу показників комунікативної толерантності та толерантності до невизначеності

Показник

Значення Н-критерію Краскела-Уолеса

Рівень значимості р

Значення F-критерію Фішера

Рівень значимості р

Неприйняття індивідуальності

2,00

0,3672

0,95

0,3920

«Я» як еталон

3,18

0,1968

1,34

0,2677

Категоричність в оцінюванні

1,36

0,5064

1,25

0,2936

Невміння приховувати негативне ставлення*

4,84

0,0418

2,69

0,0281

Бажання перевиховувати

0,41

0,8135

0,31

0,7354

«Підгонка» під себе

0,98

0,6123

0,41

0,6628

Невміння прощати помилки

0,69

0,7076

0,29

0,7491

Нетерпимість до дискомфорту*

4,78

0,0315

2,77

0,0309

Невміння пристосовуватися до інших

0,23

0,8875

0,52

0,5945

Загальна нетерпимість до оточуючих

0,80

0,6691

0,33

0,7234

Толерантність до невизначеності

1,19

0,5525

0,42

0,6588

Примітка: * – показники, за якими існують статистично достовірні відмінності. 

6.4. Формули

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою і в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Наприклад:

Загальна модель факторного аналізу має вигляд: 

Xi = S{bij·Fj} + ci· Uj + ej,  j = 1,..., k; i=1,...,m; k< m,     (2.1) 

де Xi – вихідні перемінні;

Fj – загальні фактори;

Ui – специфічні фактори;

ej – випадкові помилки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту окремими рядками. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (х) і ділення (:). 

6.5. Посилання

При написанні магістерської дипломної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які він наводить у роботі. Посилання в тексті магістерської дипломної роботи слід зазначати у квадратних дужках порядковим номером за переліком джерел. Наприклад: «більшість вчених розглядає проблему фобій як актуальну [1, 23-28, 45, 178]».

Посилання на ілюстрації дипломної роботи вказують порядковим номером, наприклад: «рис. 1.2», на формули – порядковим номером формули в дужках «… у формулі (1.2)».

На всі таблиці в тексті мають бути посилання, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «… в табл. 1.2». 

6.6. Додатки

Додатки розміщують у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок. Над заголовком праворуч малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера на позначення послідовності.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки (наприклад: додаток А, додаток Б), за винятком літер Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. 

6.7. Перелік використаних джерел (літератури)

Перелік використаних джерел будують у порядку появи посилань у тексті або в алфавітному порядку.

Вимоги до оформлення посилань:

1. Посилання на книгу:

один автор:

Максименко С.Д. Технологія спілкування (комунікативна компетентність учителя: сутність і шляхи формування) / С.Д. Максименко. – К.: Главник, 2005. – 112 с.

2–3 автори:

Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи: навчальний посібник для магістрантів і аспірантів / Л.Г. Подоляк , В.І. Юрченко. – К.: ТОВ «Філ-студія», 2006. – 320 с. 

2. Посилання на статтю:

– в журналі:

Максименко С.Д. Метод дослідження особистості / Ю.Д.Максименко// Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – №7. – С.1-8.

 – в книзі:

Кириченко В.В. Експериментальний дизайн дослідження уявлення персоналу про ситуацію організаційних змін / В.В.Кириченко // Проблеми емпіричних досліджень у психології. – К.: Гнозис, 2008. – С. 229-235. 

3. Посилання на монографію:

Орбан-Лембрик Л.Е. Психологічні засади спілкування: [монографія] / Л.Е. Орбан-Лембрик, Ю. Подгурецкі. – Івано-Франківськ.: Нова Зоря, 2008. – 416 с. 

4. Посилання на словник:

Ярошевский М.Г. Краткий психологический словарь / под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1985. – 431 с. 

5. Посилання на автореферат дисертації:

Касаткіна О.В. Психолого-педагогічні основи розвитку комунікативної компетентності студентів: автореф. дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / О.В. Касаткіна; Рівненський держ. гуманітарний ун-т. – Івано-Франківськ, 2007. – 27 с. 

6. Посилання на електронні джерела інформації:

Российская государственная библиотека [Электронный ресурс] / Центр информ. технологий РГБ; Ред. Т.В.Власенко; Web-мастер Козлова Н.В. – Электрон. дан. – М.: Рос. гос. б-ка, 1997. – Режим доступа: http://www.rsi.ru, свободный. – Загл. с экрана. – Яз. рус., англ.

 

7. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

7.1. Під час виконання магістерської дипломної роботи студента консультує керівник. Крім того, студент у випадку необхідності може користуватись консультаціями інших викладачів як випускової кафедри, так і інших кафедр університету.

7.2. На початку виконання роботи студенту необхідно ознайомитися з основною літературою за обраною темою і скласти план в аспекті основних розділів і параграфів. План має бути узгоджений з науковим керівником. В ході роботи перелік літератури доповнюється, а план роботи коригується і деталізується.

7.3. Матеріали про психологічне дослідження збираються під час проходження переддипломної практики. При обробці зібраного матеріалу особливу увагу рекомендується приділити наочності та змістовності.

7.4. Виконання магістерської дипломної роботи здійснюється студентом за планом-графіком (додаток Е). Керівник контролює хід виконання роботи. Виконанні розділи подаються керівникові і відповідно до його зауважень уточнюються, доповнюються чи переробляються.

7.5. Після підготовки розділів дипломної роботи та ознайомлення з ними керівника, студент згідно із зауваженнями та вказівками доопрацьовує розділи роботи. Завершена робота (у переплетеному вигляді) подається на підпис керівникові.

7.6. Керівник дипломної роботи оцінює роботу за 100-бальною шкалою, спираючись на наступну схему:

1. Оформлення роботи – максимально 10 балів. Оцінюється ступінь відповідності оформлення дипломної роботи встановленим університетом вимогам (обсяг та структура роботи, оформлення титульного листа, рисунків, таблиць, діаграм, посилань, списку літератури тощо).

2. Своєчасність подання окремих елементів роботи керівнику – максимально 20 балів. Оцінюється відповідність термінів подання керівнику першого, другого, третього розділу та роботи в цілому тим, що були зафіксовані в завданні на виконання дипломної роботи. Кожний своєчасно поданий елемент дає по 5 балів. Завершена та оформлена робота подається на кафедру для розгляду не пізніше ніж за 10 днів до початку роботи ДЕК.

3. Теоретичні та аналітичні аспекти роботи (перший та другий розділи) – максимально 25 балів. Оцінюються масштаби представлення в роботі сучасних досліджень даної проблематики, критичність аналізу публікацій та підходів, представлених в літературі та інших інформаційних джерелах, наявність фактичного матеріалу, в тому числі первинного, зібраного студентом, доцільність його використання, ступінь новизни фактичного матеріалу, що використовується в дипломній роботі, відповідність поведеного аналізу обраній темі.

4. Дослідницькі аспекти роботи (третій розділ) – максимально 20 балів. Оцінюється емпіричне дослідження, проведене студентом, статистичний аналіз отриманих даних, наявність та ступінь обґрунтованості рекомендацій та пропозицій, що викладені в роботі та відображають власний погляд студента.

5. Оцінка попереднього захисту – максимально 25 балів. Попередній захист організується кафедрою не пізніше, ніж за 2 тижні до захисту. Під час попереднього захисту комісія з викладачів кафедри в ході співбесіди оцінює ступінь самостійності виконання дипломної роботи студентом, розуміння ним теоретичних та практичних аспектів обраної теми. Оцінку за результатами співбесіди виставляє керівник за узгодженням з членами комісії.

Оцінка керівника наводиться у відгуку на дипломну роботу, яка є складовою подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломної роботи (додаток З).

7.7. Дипломна робота, яка за оцінкою керівника має менше 50 балів, спеціально розглядається на засіданні кафедри. Завізований керівником напряму протокол засідання кафедри подається ректору університету для прийняття остаточного рішення. Студент знайомиться з цим рішенням до засідання ДЕК.

7.8. Пicля оцінки наукового керівника магістерська дипломна poбoтa для одержання рецензії направляється на підприємство (в організацію), на базі якого вона виконувалася, або на інше рецензування (додаток Ж).

Дипломна магістерська робота з відгуком наукового керівника та іншими матеріалами надходить до завідувача кафедри, який вирішує питання про допущення дипломної роботи до захисту, про що робиться відповідний запис у поданні.

Вподанні голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломної роботи (додаток З, форма №Н-9.03) фіксується узагальнена інформація: про тему дипломної роботи, наявність самої роботи і рецензії до неї, довідка про успішність, відгук керівника та висновок кафедри про дипломну роботу.

Завершена і оформлена робота подається на кафедру для розгляду не пізніше ніж за 10 днів до початку роботи ДЕК.

7.9. Студенти, які не пройшли попередній захист до захисту дипломної роботи не допускається.

Диплoмнa poбoтa, якa oтpимaлa незадовільний вiдгyк керівника, спеціально розглядається на засіданні кафедри. Протокол засідання кафедри подається через керівника напряму підготовки ректору університету для прийняття остаточного рішення. Cтyдeнт знaйoмитьcя з цим рішенням дo зaciдaння ДЕК.

 

8. ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ МАГІСТЕРСЬКИХ ДИПЛОМНИХ РОБІТ 

8.1. Захист магістерської дипломної роботи відбувається прилюдно на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії y тepмiни, визнaчeнi навчальними плaнaми i згiднo з гpaфiкoм, який зaтвepджyєтьcя ректором Університету.

8.2. Дo зaxиcтy роботи cтyдeнт пoвинeн пiдгoтyвaти дoпoвiдь, розраховану на 7-10 xвилин, а також ілюстративний матеріал для членів ДЕК.

У дoпoвiдi cтyдeнт виcвiтлює актуальність, мету і завдання дипломної poбoти, кopoткo xapaктepизyє ocнoвний змicт poбoти, мeтoдикy i peзyльтaти проведених дocлiджeнь, oгoлoшyє виcнoвки тa пpoпoзиції. Читaти пiд чac зaxиcтy дoпoвiдь нe рекомендується, а вільно висловлювати думку з мінімальною опорою на друкований текст.

8.3. Оцінювання рівня якості підготовки студента, який здобуває освітньо-кваліфікаційний рівень магістра здійснюють члени Державної екзаменаційної комісії на основі встановлених правил, принципів, критеріїв, системи і шкали оцінювання з використанням форм і методів діагностики.

Об'єктом оцінювання є сукупність знань, умінь і навичок, набутих компетенцій, відтворених у процесі виконання і захисту диплом­ної роботи.

Оцінювання рівня якості вищої освіти здійснюється чле­нами Державної екзаменаційної комісії на основі принципів: об'єк­тивності, індивідуальності, комплексності, етичності, диференційо­ваного та компетентнісного підходу з урахуванням критеріїв оціню­вання набутих загальних і професійних компетенцій.

8.4. Дипломна магістерська робота як інструмент оцінювання має продемонструвати вміння:

– працювати з інформаційними джерелами (науковою спеціальною літературою, у т.ч. виданою іноземними мовами, матеріалами Інтернет та Інтранет);

– викладати матеріал логічно та аргументовано;

– використовувати статистичні та математичні методи аналізу досліджуваної проблеми;

– застосовувати сучасні наукові методи для проведення емпіричних досліджень;

– використовувати набуті навички для розроблення пропозицій і обґрунтування рекомендацій щодо предмета дослідження;

– узагальнювати результати та формулювати висновки щодо проведених досліджень.

8.5. Критеріями оцінювання дипломної роботи є:

– чіткість, повнота та послідовність розкриття кожного пункту плану і теми роботи загалом;

– науковість стилю викладення;

– відсутність орфографічних і синтаксичних помилок;

– правильність оформлення роботи відповідно до вимог державних стандартів (при значних відхиленнях від встановлених вимог робота може бути недопущена до захисту або це суттєво вплине на загальну оцінку).

8.6. Дипломна магістерська робота з ознаками плагіату рішенням Державної екзаменаційної комісії знімається з розгляду, виставляється незадовільна оцінка.

8.7. Оцінюючи дипломну магістерську роботу, комісія враховує наукову новизну, якість наукового дослідження, практичну значущість, відпо­відність оформлення встановленим вимогам, вміння захистити сформульовані положення та висновки на засіданні ДЕК.

8.8. Підсумкова оцінка по дипломній роботі формується за наступною формулою:

деО1оцінка керівника дипломної роботи (за 100-бальною шкалою) (вага в підсумковій оцінці – 0,25);

О2середня оцінка успішності студента за період навчання (за 5-бальною шкалою) (вага в підсумковій оцінці – 0,25);

О3 – середня оцінка захисту дипломної роботи (за 5-бальною шкалою) (вага в підсумковій оцінці – 0,50). 

Приклад розрахунку: 

Оцінка

За національною шкалою

Відмінно

Добре

Задовільно

Необхідний % знань

90-100

80-89

70-79

60-69

50-59

За шкалою ЄКТС

А

В

С

D

E

8.9. Оцінка керівника дипломної роботи виставляється у відгуку керівника, який є складовою подання голові державної екзаменаційної комісії.

8.10. Середня оцінка успішності студента визначається керівником напряму підготовки та фіксується у зведеній відомості успішності і подання голові державної екзаменаційної комісії.

8.11. Середня оцінка захисту дипломної роботи є середньою оцінкою доповіді студента на захисті та його відповідей на питання членів ДЕК. Питання членів ДЕК поділяються на три групи:

Перша група питань (“теоретичні») повинна бути спрямована на виявлення загального рівня теоретичних знань студента з проблематики роботи

Друге група питань (“системні») – на виявлення рівня системного мислення студента, його здатності бачити взаємозв’язки між явищами.

Третя група питань (“практичні») – на перевірку обґрунтованості пропозицій, розрахунків, власних висновків студента.

Член ДЕК в індивідуальній відомості виставляє оцінки: за доповідь і за відповіді з кожної групи питань, а також фіксує зміст цих питань.

8.12. У протоколі засідання державної екзаменаційної комісії, зокрема, виставляються оцінка керівника, середня оцінка успішності студента, середня оцінка захисту, підсумкова оцінка.

8.13. Якщо середня оцінка захисту дипломної роботи є меншою 2,51 бала, виставляється підсумкова оцінка «незадовільно».

До повторного захисту дипломної роботи студент допускається протягом трьох років після закінчення Університету.


Додаток 1 

Форма заяви студента на затвердження теми дипломної роботи

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

 

Завідувачу кафедри

_______________________________

(назва кафедри)

__________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові завідувача кафедри)

__________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові студента)

__________________________________

(спеціальності, напряму підготовки, групи)

 

Заява 

Прошу затвердити таку тему дипломної роботи магістра:

_______________________________________________ 

 

Додаток 2 

Орієнтовна тематика дипломних робіт 

1. Прояви толерантності та макіавеллізму у студентів різних спеціальностей.

2. Особливості стратегій подолання у зв’язку з рівнем життєстійкості (в різних вікових групах).

3. Психологічні особливості людей з різним рівнем осмисленості життя.

4. Індивідуальність і мотивація саморозвитку майбутніх психологів.

5. Вікові особливості життєстійкості в осіб з різними життєвими стратегіями.

6. Психологічне благополуччя та життєстійкість людей похилого віку.

7. Порівняльний аналіз рефлексії професійно важливих якостей студентами різних спеціальностей.

8. Впевненість у собі як особистісна риса.

9. Образ сучасника в уявленнях студентів різних спеціальностей.

10. Професійна ідентичність у структурі самосвідомості.

11. Професійна ідентичність осіб, які отримують другу освіту.

12. Толерантність як компонент комунікативної компетентності психолога.

13. Цінності викладача як фактор професійної ідентифікації студентів-психологів.

14. Дослідження організаційної ідентифікації.

15. Самостійність та відповідальність при виборі професії студентами різних спеціальностей.

16. Сенсожиттєва криза як предмет психологічного дослідження.

17. Граничні сенси та образ світу (різні вікові, професійні категорії).

18. Особистісні чинники усвідомленого вибору професії.

19. Самоактуалізація та особистісне зростання як об’єкти професійної рефлексії психолога.

20. Оптимізм як складова особистісного потенціалу.

21. Образ світу і суб’єктивне переживання самотності.

22. Ставлення до Інтернету та стиль саморегуляції поведінки.

23. Особливості світогляду у зв’язку з типом сенсу життя.

24. Специфіка взаємовідносин з матір’ю як умова розвитку агресивності у підлітковому віці.

25. Особливості навчальної мотивації студентів-психологів.

26. Взаємозв’язок акцентуації характеру та девіантної поведінки у підлітків.

27. Дослідження рівня професійного вигоряння педагогів.

28. Формування синдрому професійного вигорання у осіб з вираженою екстра- та інтроверсією.

29. Дослідження взаємозв’язку уваги та психологічної готовності дитини до школи.

30. Зміст та організація вільного часу людини та її комунікативні особливості.

31. Ставлення фахівців публічних професій до свого зовнішнього вигляду та їх психологічні особливості.

32. Розвиток кар’єрної компетентності фахівців-початківців.

33. Кар’єрне планування як фактор оптимізації професійного навчання фахівців.

34. Соціальні та психологічні детермінанти кар’єрних очікувань.

35. Психологічні особливості застосування технології ассесменту в оцінці кар’єрного потенціалу персоналу.

36. Розвиток і формування самостійності у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

37. Задоволеність якістю життя та рівень суб’єктивного локусу контролю особистості.

38. Ставлення особистості до себе та стратегії її поведінки в конфліктній ситуації.

39. Психологічні засади вивчення благонадійності людини.

40. Особистісні риси людини та її ставлення до брехні.

41. Виявлення та прогнозування здібностей особистості до керівництва.

42. Особистісний фактор в прийнятті рішення у ситуації невизначеності.

43. Авторитарні риси особистості та її ціннісні орієнтації.

44. Суб’єктивна інтерпретація інформації людиною як фактор виникнення конфліктів у повсякденному житті.

45. Когнітивна карта міста та життєвий простір людини.

46. Картина світу та уявлення людини про власний життєвий простір.

47. Вікові аспекти сприйняття міста.

48. Створення дітьми власного життєвого простору.

49. Формування власного образу в соціальних сітях.

50. Дурість в сучасному світі.

51. Сміх як культурний та психологічний феномен.

52. Почуття гумору та дотепність як психологічні феномени.

53. Міфологія міста.

54. Поведінка людини в конкурентному середовищі.

55. Конкурентоздатність як стратегія самоствердження особистості.

56. Рівень домагань та конкурентоздатність особистості.

57. Смисложиттєві орієнтації та конкурентоздатність особистості.

58. Готовність до професійної діяльності та конкурентоздатність особистості.

59. Типи психологічного захисту та конкурентоздатність особистості.

60. Акцентуації характеру та конкурентоздатність особистості.

61. Схильність до ризику та конкурентоздатність особистості.

62. Спрямованість та конкурентоздатність особистості.

63. Уявлення про професійну успішність та конкурентоздатність у представників різних професій.

64. Соціальна бажаність та конкурентоздатність особистості.

65. Стратегії само подання та конкурентоздатність особистості.

66. Самоактуалізація та конкурентоздатність особистості.

67. Психологічний вік та типи психологічного захисту конкурентоздатної особистості.

68. Місце сім'ї в структурі цінностей різних вікових груп.

69. Місце сім'ї в структурі цінностей сучасної жінки (сучасного чоловіка).

70. Уявлення про ідеальну сім'ю в одружених та самотніх.

71. Феномен «материнської» сім'ї в сучасному українському суспільстві.

72. Уявлення про кризу сучасної сім'ї в побутовій свідомості.  

73. Вікова динаміка переживання самотності.

74. Особливості переживання самотності у підлітків.

75. Чинники та зміст переживання самотності у зрілому віці.

76. Переживання самотності людьми похилого віку.

77. Феномен психологічного насильства.

78. Дитина як об’єкт насильства у сім'ї.

79. Дослідження уявлень про фізичні покарання у сучасних батьків.

80. Психологічна ідентичність особистості.

81. Формування професійної ідентичності у студентів-психологів протягом навчання у ВНЗ.

82. Особливості національної ідентичності у представників різних етнічних груп, що проживають в Україні.

83. Психологічний аналіз студентської академічної групи як виду малих груп.

84. Психологічний аналіз сім'ї як малої групи.

85. Феномен конкурентоспроможності (в різних сферах соціального життя – за вибором).

86. Фактори конкурентоспроможності молодого фахівця на сучасному ринку праці.

87. Фактори конкурентоспроможності молодого фахівця в сфері психологічних послуг.

88. Роль освітнього середовища в формуванні конкурентоспроможності майбутнього фахівця.

89. Кар’єрні очікування студентів випускного курсу.

90. Чинники вибору неформальних груп підлітками.

 

Навчальне видання

Методичні вказівки щодо виконання дипломної роботи

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр»

зі спеціальності 8.03010201 «Психологія» 

Випускаючий підрозділ: кафедра педагогіки та психології

 

Посада

ПІБ

Підпис

Дата

Розробив

доцент

Дніпрова О.А.

 

 

 

 

 

 

 

 Документ узгоджено: 

Посада

ПІБ

Підпис

Дата

Проректор з науково-педагогічної роботи, організації та контролю за навчально-виховним процесом

Глуха Г.Я.

 

 

Начальник навчально-методичного центру

Орлова В.М.

 

 

Фахівець навчально-методичного центру

Салтан М.К.

 

 


З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!