ВСТУП 

Виконання курсової роботи з дисципліни "Туристичне краєзнавство" передбачено навчальним планом підготовки фахівців напряму 6.140103 "Туризм". 

Метою курсової роботи є розвиток у студентів здібностей до самостійного наукового дослідження. Для реалізації цієї мети студентам необхідно вирішити наступні завдання: 

- глибоко опрацювати спеціальну наукову та методичну літературу;

- проаналізувати й осмислити фактичні дані:

- систематизувати та правильно використати статистичний і картографічний матеірал;

- логічно та послідовно викласти зміст курсової роботи;

- відповідно до чинних вимог оформити науковий апарат;

- лаконічно та змістовно доповісти на захисті про результати своїх досліджень;

- дати вичерпні відповіді на поставлдені опонентами запитання. 

Курсова робота є своєрідним підсумком здобутих студентами теоретичних знань з дисципліни "Туристичне краєзнавство", практичних умінь і навиків майбутнього фаху. Це творчий іспит, завдяки якому перевіряється рівень самостійного мислення студентів, їх уміння збирати й аналізувати матеріал, готувати узагальнюючі висновки, тобто практично застосовувати знання, набуті у процесі навчання. 

У цілому підготовка студентами курсових робіт розглядається як попередній етап виконання більш складного завдання – випускної кваліфікаційної роботи бакалавра, магістра. Уже перша курсова робота повинна включати в себе елементи наукового дослідження, показати вміння використовувати набуті теоретичні знання, творчу ініціативу й активність студента. 

Мета цих методичних рекомендацій – допомогти студентам вибрати тему курсової роботи, визначити її структуру, скласти план, написати текст, оформити результати дослідження, що в цілому сприятиме її якісному виконанню. 

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 

Першочергова вимога до курсової роботи - її науковість, передбачає творчий підхід до обраної теми, правильне та глибоке висвітлення всіх її аспектів, усвідомлення результатів дослідження та вміння формулювати узагальнення, висновки та рекомендації щодо вдосконалення досліджуваної проблеми. 

Науковий рівень курсової роботи визначається не її обсягом, а якістю, тобто її науково-теоретичним рівнем і практичною значимістю. У курсовій роботі необхідно не тільки розкрити тему, описати матеріал, але й отримати з нього інформацію історичного, соціально-політичного, економічного, культурологічного чи світоглядного характеру. Автор повинен не голослівно відстоювати положення, які висуває, чи перераховувати чужі точки зору,а дати критичний аналіз матеріалів, підготувати чіткі та логічні висновки. 

Важливою вимогою до курсової роботи є логічно-послідовне викладення матеріалу та наочність. Усі розділи роботи та ілюстративний (статистичний) матеріал повинні бути взаємопов'язаними між собою. 

Вимогою до курсової роботи є й самостійність її виконання. Ця вимога має два аспекти: по-перше, студент виконує курсову роботу одноосібно, без співавторства, а, по-друге, – використання літератури та джерел передбачає не механічне їх переписування студентом, а переслідує мету відбору ним необхідних фактів і даних для самостійного аналізу та характеристики досліджуваного питання теми, повинно сприяти більш глибокому обгрунтуванню висновків. Робота, виконана не самостійно, а як результат переписування джерел повертається студенту для перероблення. 

Курсова робота повинна відповідати і таким вимогам як грамотність, культура та правильність оформлення. Робота повинна бути акуратно надрукованою, мати якісну графіку ілюстративного матеріалу, не мати стилістичних та орфографічних помилок. 

Необхідно витримати заданий загальний обсяг курсової роботи, що становить 30-40 друкованих сторінок (без додатків). Значне перевищення встановленого обсягу свідчить про те, що студент погано орієнтується у матеріалі, не вміє відібрати головного, найсуттєвішого. Разом з тим, занадто малий обсяг роботи не дозволяє достатньо розкрити тему. 

Потрібно також дотримуватись пропорції обсягу всіх структурних частин роботи. Зокрема, вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20 відсотків її загального обсягу. 

У разі значних відхилень від вимог до роботи, відсутності ілюстративного (статистичного) матеріалу, вона повертається студенту для доопрацювання. 

ПОСЛІДОВНІСТЬ ЕТАПІВ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

1. ВИБІР ТЕМИ ТА СХВАЛЕННЯ ЇЇ НА КАФЕДРІ 

Перед тим, як вибрати тему курсової роботи, студент повинен урахувати: власний інтерес до певної наукової проблеми; ступінь особистого ознайомлення з обраним для дослідження об'єктом; характер та обсяг практично доступних для використання літературних, статистичних та інших джерел і матеріалів; можливості виїзду для безпосереднього ознайомлення з об'єктом дослідження та збирання первинного матеріалу. Студенту надається право самостійно вибрати тему із запропонованого переліку курсових робіт. Під час вибору теми необхідно враховувати її актуальність, наукове та прагматичне значення проблеми, можливості використання її результатів і рекомендацій з науковою та практичною метою. Після того, як студент вибрав тему курсової роботи, вона затверджується кафедрою, йому призначається науковий керівник, який визначає загальний напрям роботи, оцінює результати окремих етапів її виконання. 

2. СКЛАДАННЯ КАЛЕНДАРНОГО ГРАФІКУ ВИКОНАННЯ РОБОТИ 

Після затвердження теми студент у найкоротший термін повинен скласти календарний графік виконання курсової роботи й узгодити його з науковим керівником. Календарний графік має бути реальним. Чітке дотримання термінів виконання роботи дозволить своєчасно закінчити курсове дослідження, врахувати зауваження керівника, усунути недоліки, здати її на кафедру та вийти на захист. Організація студентом часу на розробку теми не входить до обов'язків наукового керівника. Це справа самого студента. 

3. ДОБІР І ОПРАЦЮВАННЯ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ 

Для написання якісної курсової роботи потрібен ретельний і обміркований добір літератури та джерел, складання загальної бібліографії. Ознайомлення з літературою здійснюється під час вивчення теми у ході навчального процесу. Далі, під час написання курсової роботи, проводиться систематизація джерел. 

До складу бібліографії мають бути віднесені вітчизняні та іноземні інструктивні та нормативні матеріали, підручники, навчальні посібники, довідники, збірники, словники, енциклопедії, монографії, матеріали наукових конференцій, журнальні та газетні статті, атласи, карти, картосхеми, звіти підприємств та організацій тощо. 

Доцільно починати із загальної (підручники, довідники, видання енциклопедичного характеру, теоретичні розробки) та переходити до спеціальної літератури (інструктивні та нормативні документи, монографії, статті, специфічні для цієї проблеми, періодичні видання, картографічний та ілюстративний матеріал, статистичні дані тощо). Вивчення літератури та дослідження проблеми повинні проводитись в історичному аспекті – від історії питання, його теоретичних засад, до сучасного стану, практичної реалізації, перспектив розвитку.Це дозволяє вивчити явище чи проблему в динаміці, виявити тенденції розвитку, науково спрогнозувати її. 

Після підбору літератури необхідно розпочинати її вивчення, систематизацію, конспектування. Виконуючи цю роботу, варто пам'ятати, що вивчення – це не лише механічне засвоєння інформації, а й активний творчий процес, спрямований на вирішення поставлених завдань. Працюючи над тією чи іншою монографією чи статтею, доцільно конспектувати основні положення, точки зору, висновки та їх обгрунтування. Під час роботи над теоретичною літературою студент повинен зуміти дати аналіз прочитаної праці, критично розібрати концепції автора, відзначивши їх сильні та слабкі сторони. Особливу увагу варто звернути на питання, що не знайшли висвітлення у сучасній літературі чи були лише поставленими у працях дослідників. Якщо з проблеми, що досліджується, існує декілька точок зору, то автор курсової роботи повинен коротко викласти кожну з них, дати їм критичну оцінку й обгрунтувати, чому він дотримується тієї чи іншої концепції, чи висунути та довести власну точку зору. 

Під час написання курсової роботи доцільно використовувати статистичні дані, інформаційно-аналітичні матеріали, наведені на сайтах державних і місцевих (обласних, районних, міських) органів влади, вітчизняних і міжнародних туристичних організацій, установ, закладів, підприємств і громадських об'єднань сфери туризму та ін. 

Необхідно пам'ятати, що якісне написання курсової роботи забезпечується використанням (вивченням) не одного джерела, а декількох, як рекомендованих, так і вибраних самостійно. 

4. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Одним з суттєвих питань підготовки курсової роботи є складання плану, без якого неможливо глибоко проникнути у суть досліджуваної проблеми. Робота над складанням плану, як правило, поділяється на два етапи. Спочатку складається попередній план, визначаються основні напрями дослідження, коло питань, які необхідно висвітлити. Після вивчення джерел і літератури план корегується, відшліфовуються формулювання питань. У вищій школі не існує обов'язкових норм для розробки плану, все залежить від теми, що досліджується. Важливо, щоб план курсової роботи був логічним і послідовним. 

5. НАПИСАННЯ ТЕКСТУ КУРСОВОЇ РОВОТИ 

Після вивчення джерел, літератури та складання плану студент приступає до написання тексту курсової роботи. 

Текстова частина є основною та найважливішою у курсовій роботі, тому на неї необхідно звернути особливу увагу.  

Загальними вимогами до неї є: 

- чіткість побудови та конкретність викладення;

- логічно-послідовне викладення матеріалу;

- доказовість аргументації та доказовість висновків;

- наочність. 

Незважаючи на спільність вимог, кожна тема має свої особливості, які необхідно враховувати як у процесі складання плану, так і написання тексту. 

Структурно курсова робота складається з: 

- вступу;

- основної частини;

- висновків;

- списку використаної літератури та джерел;        

- додатків. 

Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки. 

НАПИСАННЯ ВСТУПУ 

Найоптимальнішим є вступ, в якому послідовно: 

- обґрунтовується актуальність теми, її наукове та практичне значення;

- аргументується вибір предмету й об'єкту дослідження;

- окреслюються географічні та хронологічні рамки курсової роботи;

- визначаються мета та конкретні завдання дослідження;

- аналізується джерельна база;

- описується структура курсової роботи. 

Актуальність теми – це відповідь на питання: "Чому цю проблему необхідно досліджувати?" Обгрунтування актуальності має бути чітким і конкретним, необхідно показати суть проблемної ситуації. 

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що обумовлюють проблемну ситуацію, й обрані для дослідження. Представлення об'єкта дослідження розпочинається фразою: "Об'єктом дослідження є … (повна назва)", після чого дається його стислий опис. 

Предмет дослідження – це те, що знаходиться у межах об'єкту. Тобто, об'єкт і предмет співвідносяться як ціле та частина, загальне та часткове. Саме предмет визначає тему дослідження. Визначення предмету дослідження відповідає питання: "Що, які властивості та які зв'язки об'єкту необхідно вивчати?" 

Мета – це те, чого намагаються досягнути при проведенні дослідження, знаходження конкретного результату, виявлення недоліків і проблем, удосконалення методики, формування програми розвитку, визначення параметрів і характеристик об'єкту та ін. При цьому, варто зазначити, що процес виконання курсової роботи не є її метою. 

Завдання дослідження – це етапи, послідовність виконання роботи, ті дії, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети, вирішення проблеми, перевірки гіпотези дослідження. Структура (зміст) роботи, як правило, є відображення завдань, що потрібно вирішити. Наприклад: "У процесі дослідження вирішувались наступні завдання: ...", або "Для реалізації зазначеної мети необхідно вирішити такі завдання: …" і далі послідовно перелічуються завдання (перше, друге, третє, та ін.). 

В аналітичному огляді джерельної бази необхідно згрупувати джерела за типами та видами; розділити їх за ступенем важливості, якості інформації, оригінальності викладення, глибини і аналізу; визначити проблеми та недоліки. Наприклад: "Інформаційною базою слугували праці … (прізвища авторів з посилання до номеру у списку використаних джерел, матеріали преси …(яких видань), фактичні дані … (яких установ)". Завершується вступ фразою: "Структурно курсова робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел і додатків"; містить …. сторінок тексту, … рисунків, … таблиць, … додатків. Список джерел налічує … найменувань літератури, … електронних публікацій, … фондових матеріалів". Обсяг вступу, як правило, не перевищує 5 сторінок. 

ОСНОВНА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Основна частина є найбільшою за обсягом і складає не менше 2/3 курсової роботи. Саме в ній викладається сутність проблеми, розкривається тема, визначається авторська позиція. Порядок викладення матеріалу у курсовій роботі завжди підпорядковано меті дослідження. Розподіл матеріалу на розділи та підрозділи (параграфи), їх послідовність має бути логічно обґрунтованим. Назви розділів повинні відображати проблему, що вирішується автором. Усі розділи повинні бути пропорційними за обсягом. Опис проблеми, процесів, явищ, що вивчаються, має бути конкретним, містить докази. Необхідно надавати перевагу основним, вирішальним фактам, а не дрібним деталям, для чого важлива попередня класифікація зібраного матеріалу. 

Відповідальність за зміст роботи покладається на автора. За студентом залишається право на викладення матеріалу за власним розумінням. Відстоювати свою точку зору студент повинен під час захисту роботи. 

При написанні тексту курсової роботи, щоб вкластися у 30-40 сторінок (Time New Roman, 14 шрифт, 1,5 інтервал), основною проблемою є відбір з маси інформації найзмістовнішого матеріалу. Тому необхідно викладати зміст роботи своїми словами й узагальнювати зібраний матеріал. 

Зміст курсової роботи на тему "Туристичні ресурси ……. області" повинен містить наступні розділи та підрозділи (параграфи): 

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ……………..…..ОБЛАСТІ (обсяг 10-12 сторінок). 

У розділі дається загальна характеристика конкретної області, здійснюється фізико-географічний опис (розташування, рельєф, клімат, гідрографія, рослинний і тваринний світ та ін.) та адміністративно-територіальний устрій, висвітлюються закономірності історичного розвитку та основні історичні події, аналізується економічний розвиток. 

Розділ 2. ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ …………………..ОБЛАСТІ (обсяг 10-12 сторінок): 

У розділі викладаються основні результати дослідження природних та історико-культурних ресурсів розвитку туризму на певній території. 

У розділі дається характеристика природно-рекреаційних туристичних ресурсів, здійснюється оцінка компонентів природи за придатністю для розвитку різних видів туризму, враховуючи особливості клімату, коливання температури та тиску за сезонами року, режиму опадів, типами ландшафтів, орографічними особливостями місцевості, водністю річок. Обов’язково надається інформація про об’єкти природно-заповідного фонду, унікальні явища природи, об’єкти світової на національної спадщини.

Також у розділі висвітлюються історико-культурні ресурси області. Орієнтуючись на об’єкти світової та національної спадщини, автор визначає найважливіші для країни пам’ятки археології, культової та цивільної архітектури, малі та великі історичні міста, музеї, театри, виставкові зали, центри прикладного мистецтва, народні промисли та ремесла, об’єкти етнографії та ін. 

Розділі 3. СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРІЇ ….. ОБЛАСТІ (обсяг 10-12 сторінок). 

У розділі аналізується система управління розвитком туризму на території області, характеризується структура та чисельність туристичних потоків, стан інфраструктури туризму, фінансово-господарська діяльність підприємств туристичної сфери, визначаються проблеми та перспективи розвитку туризму та ін. Автор має скласти картосхему туристичного районування території області та чітко сформулювати її туристичну спеціалізацію. 

ВИСНОВКИ завершують курсову роботу. У стислій формі викладаються основні положення дослідження, а також рекомендації та пропозиції наукового й практичного характеру, що складають предмет захисту. Обсяг висновків курсової роботи складає 2-3 сторінки. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ складається лише з тих літературних, електронних, фондових і картографічних джерел, що були використаними у процесі написання курсової роботи.   

ДОДАТКИ створюються для запобігання перевантаження тексту курсової роботи картографічними, розрахунковими даними, схемами, діаграмами, фотографіями тощо. 

6. ПРЕДСТАВЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Студент повинен ретельно відредагувати текст курсової роботи. Починати редагування доцільно через 2-3 дні після завершення курсової роботи. Таким чином автор має можливість виявити та виправити неточності та знайти варіант покращення змісту роботи. У курсовій роботі має бути чіткий взаємозв’язок між усіма розділами, повинні бути виправлені стилістичні погрішності, перевірена логіка та послідовність викладення, відповідність змісту розділів їх назві, точність цитування, правильність оформлення списку використаних джерел. Ретельна перевірка остаточного тексту свідчить про відповідальне ставлення автора до своєї роботи. 

Студент, який своєчасно не представив на кафедру та не захистив курсову роботу у встановлений термін вважається таким, що має академічну заборгованість. Термін перевірки (рецензування) курсової роботи, коли викладач отримав її на рецензію, становить 10 діб. Науковий керівник перевіряє роботу, пише відзив і лише після цього у призначений день відбувається захист роботи. Якщо курсова робота здана пізніше призначеного терміну та не має рецензії наукового керівника, вона не допускається до захисту. 

7. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Захист курсових робіт проводиться на засіданні комісії, створеної з науково-педагогічних працівників кафедри туризму. На захисті студент повинен вільно орієнтуватися в усіх питаннях теми, знати визначення, основні показники, останню статистичну інформацію та ін. Крім того, студент повинен давати вичерпні відповіді на питання опонентів. Захист курсової роботи відбувається наступним чином: 

а) науковий керівник представляє відзив, в якому зазначаються як позитивні, так і негативні аспекти курсової роботи; 

б) студент виступає з короткою доповіддю (тривалістю до 5 хв.), в якій викладає сутність проведеного дослідження;

в) члени комісії ставлять питання за темою курсової роботи й аналізують відповіді студента;

г) за підсумками виставляється загальна оцінка курсової роботи. 

Позитивна оцінка за курсову роботу виставляється у відомість та залікову книжку студента, а згодом у додаток до диплому. У випадку негативної оцінки студент повинен написати нову курсову роботу за новою темою або за дозволом наукового керівника доопрацювати роботу. 

8. ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Курсова робота оцінюється за 100 бальною шкалою відповідно до наступних критеріїв: 

Шкала оцінювання: національна та ECTS 

9. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Курсова робота комплектується у наступній послідовності: 

- титульна сторінка (додаток А);

- зміст (додаток Б);

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаної літератури та джерел (додаток В);

- додатки.

Оформлену та зброшуровану у пластикову папку курсову роботу студент повинен представити на кафедру у встановлені терміни. Дата надходження курсової роботи фіксується лаборантом кафедри на титульній сторінці. 

Курсова робота набирається на комп’ютері у текстовому редакторі Word та друкується на одній стороні аркуша формату А4 (210х297 мм). Дозволяється представляти таблиці та ілюстрації на аркушах формату A3 (297х215;420 мм). 

Розміри полів на сторінці: ліве 30 мм, праве 10 мм, верхнє 20 мм, нижнє 20 мм. Шрифт 14 Times New Roman, 1,5 інтервала, абзацний відступ 10 мм, вирівнювання за шириною. 

Графічні неточності, знайдені у тексті дозволяється виправляти за допомогою коректора та нанесення на це місце виправленого тексту машинописним або рукописним способом. Вписувати слова, формули або знаки необхідно лише чорними чорнилами. Допускається не більше двох таких виправлень на одну сторінку. 

Текст основної частини викладається за розділами змісту. Кожен розділ розпочинається на новій сторінці, а підрозділ на тій же самій сторінці. Заголовки розділів курсової роботи друкуються великими літерами, шрифт – Times New Roman, напівжирний, розміром 14 пт, вирівнювання – по центру. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (окрім першої прописної) з абзацного відступу напівжирним шрифтом 14 пт, вирівнювання – по центру. Наприкінці заголовку крапку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом повинна складати два міжрядкових інтервали. 

Сторінки нумеруються арабськими цифрами. При цьому зберігається послідовна нумерація усього тексту (від першої до останньої сторінки з усіма вставками). Номер сторінки ставиться у верхньому правому куті без крапки наприкінці. Титульну сторінку та сторінку "Зміст" включають у загальну нумерацію, але номер на них не проставляють. Номери сторінок починають проставляти з третьої сторінки. Розділи та підрозділи основної частини роботи нумерують арабськими цифрами. Номер розділу ставлять після слова «Розділ» без знака «№». Номер складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу) або «1.3.2» и т.п. Заголовок розділу друкують з нової сторінки, наступним за номером розділу. Розділи «Зміст», «Вступ», «Висновки», «Список використаної літератури та джерел», «Додатки» не мають нумерації. 

Посилання на джерела у тексті курсової роботи проставляються у прямих дужках цифрою, що відповідає порядковому номеру джерела у списку використаних джерел. Наприклад: [7; с. 25], де перша цифра означає номер джерела у списку використаних джерел, друга цифра номер сторінки джерела, з якої наводиться інформація. Посилання даються при прямому цитуванні на усі види публікацій на будь-яких носіях. 

Якщо друкована праця перевидавалась, то необхідно посилатися на його останнє видання. Пряма цитата наводиться в лапках, при непрямому цитуванні лапки не ставляться. 

ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

Список включає цитовану, згадану й опрацьовану автором наукову літературу та інші джерела інформації. Перелік списку визначається автором курсової роботи. Список відображає всі види джерел незалежно від форми (способу) їх представлення та носія (друковані матеріали, графічні карти, електронні носії, інформація віддаленого доступу та ін.). 

При складанні списку використаних джерел найчастіше використовується алфавітний порядок розстановки прізвищ авторів або назви джерела, якщо автора немає чи їх більше трьох. 

Указані в списку джерела подають у наступному порядку: 

- праці вітчизняних й іноземних авторів, надруковані українською та російською мовами;

- праці вітчизняних та іноземних авторів, надруковані іноземними мовами (спочатку латинський алфавіт, а потім інші);

- інформація onlinе;

- статистичні матеріали. 

Офіційні документи рекомендовано виносити на початок списку. 

Місце видання Київ, Москва, Санкт-Петербург, Ленінград пишуть скорочено (К., М., СПб., Л.). В іноземних виданнях скорочуються London – L., Paris – P., New York – NY. Інші міста пишуться повністю. 

ОФОРМЛЕННЯ ІЛЛЮСТРАЦІЙ ТА ТАБЛИЦЬ 

Таблиці використовуються для надання цифрового матеріалу та розміщуються безпосередньо за текстом, в якому на них посилаються вперше. На всі таблиці повинні бути посилання у тексті. Таблиці нумеруються арабськими цифрами, що ставляться з правого боку над заголовком таблиці. Після слова «Таблиця» знак «№» і крапка не ставляться. Заголовок потрібно розміщувати над таблицею по центру, без абзацного відступу. При оформленні таблиць допускається використовувати у таблиці шрифт на 1–2 пункти менші, ніж в основному тексті. Якщо таблиці створені не автором, а наводяться з конкретного джерела необхідно вказати це джерело інформації. Ілюстрації (рисунки, графіки, карти та ін.) необхідно розташовувати після тексту, де вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації, наведені у тексті повинні бути посилання. Ілюстрації позначаються словом «Рис.», далі проставляється номер та робиться підпис.

Якщо абзац починається з чисельника, то він завжди пишеться словами, наприклад: "Двадцять відсотків турпотоку спрямовано…". Однозначні кількісні чисельники пишуться словами, наприклад: "В області прийнято Програму розвитку туризму, розраховану на п’ять років". Багатозначні кількісні чисельники пишуться цифрами, наприклад: "До порту зайшли 25 круїзних лайнерів". Кількісний чисельник, записаний арабськими цифрами та названий разом з іменником не має закінчення, наприклад: "У 10 районах області …". Порядкові чисельники, що входять до складних слів у наукових текстах пишуть цифрами, наприклад: "5-відсоткова знижка". 

ОФОРМЛЕННЯ ДОДАТКІВ 

Розділ «Додатки» є самостійної частиною роботи. Його оформлюють наприкінці курсової роботи, матеріал розташовують у порядку посилання у тексті роботи. Не допускається включення у додатки матеріалів, на які відсутні посилання у тексті. У додатки включають таблиці, рисунки, карти. Кожен додаток починається з нової сторінки з вказівкою зверху сторінки слова «Додаток». Додатки позначаються великими літерами кирилиці та латиниці, починаються з А, за виключенням літер З, О, Ч, Ъ, Ь, I, Ї, Є. Заголовок додатку записують окремим рядком, жирним шрифтом, по центру, з прописної (великої) букви.

Текст кожного додатку може бути поділеним на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Вони нумеруються у межах кожного додатку. Перед номером ставиться позначення цього додатку, наприклад, В.1.2 (другий підрозділ першого розділу ). Рисунки, таблиці та формули, що знаходяться у додатках нумеруються арабськими цифрами в межах кожного додатку «Таблиця Б.1». У курсовій роботі повинна бути наведена авторська картосхема «Туристичні ресурси ……області». 

Картосхема – це спрощений картографічний твір, без координатної сітки, але з усіма необхідними атрибутами (масштаб, легенда, рамка, навантаження, виконана згідно з правилами картографії). Картосхема повинна виконуватися на спеціалізованих або загальних графічних програмах. Вона може бути виконана від руки, але з виконанням зазначених вимог і містити наступні елементи: назва картосхеми; масштаб; легенда з включенням елементів, що знаходяться на картосхемі, географічний контур території; написи, кордони, дорожня мережа; навантаження, що є безпосереднім результатом авторського дослідження; рамка.

Додаток А

Зразок оформлення титульної сторінки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Факультет здоров'я, фізичного виховання та туризму

Кафедра туризму

КУРСОВА РОБОТА 

на тему: "ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"

Київ - 2015

Додаток Б

Приклад оформлення змісту 

ЗМІСТ

Додаток В 

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ 

1. Законодавчі та нормативні документи: 

1. Про внесення змін до Закону України “Про туризм”: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 18 листопада 2003 р. №1282-ІУ // Урядовий кур¢єр. – 2003. – № 24. – С. 15-19. 

2. Підручники, посібники, монографії: Один-три автора 

1. Круль В. П. Краєзнавство: навч.-метод. посібник / В. П. Круль – 2-е вид., доп. – Чернівці: Рута, 2007. – 104 с.

2. Бейдик О. О., Новосад Н. О. Унікальна Україна: географія та ресурси туризму: навч. посібник / О. О. Бейдик, Н. О. Новосад. – К.: Альтер-прес, 2013. – 572 с.

3. Любіцева О. О., Панкова Є. В., Стафійчук В. І. Туристичні ресурси України: навч. посібник / О. О. Любіцева, Є. В. Панкова, В. І. Стафійчук – К. : Альтерпрес, 2007. – 369 с. 

Чотири і більше авторів 

1. Управління регіональним розвитком туризму / Д. М. Стеченко,             І. В. Безуглий, Н. П. Турло, С. М. Мархонос. – К.: Знання, 2012. – 455 с. 

Без автора 

1. Київщина туристична. Тури вихідного дня. – К.: Київський обласний центр розвитку туризму, 2012. – 16 с. 

3. Багатотомне видання: 

1. Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т.Т.: Запорізька область / ред. П. Т. Тронько. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1970. – 765 с.

4. Матеріали конференцій, конгресів: 

1. Актуальні проблеми та перспективи розвитку туризму в Україні: теорія і практика: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (25-26 квітня 2013 року) / ДВНЗ "Київський університет управління та підприємства. – К., 2013. – 280 с.

2. Куценко В. І. Туристична сфера України: місце та роль у забезпеченні сталого розвитку / В. І. Куценко // Актуальні проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку індустрії туризму Україні та Польщі: матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції / За ред. І. В. Саух. – Житомир: Вид-во ЖФ КІБІТ, 2013. – С.4-7. 

5. Словники: 

1. Сервис и туризм: словарь-справочник / Под ред. Ю. П. Свириденко,   О. Я. Гохмана. – М.: Альфа-М, 2008. – 432 с

6. Автореферати дисертацій: 

1. Грибова Л. В. Організаційно-методичні засади підвищення каліфі-кації фахівців сфери туризму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія та методика професійної освіти" / Л. В. Грибова. – Вінниця, 2010. – 22 с. 

7. Статті в періодичних виданнях: 

1. Клапчук О. Характеристика музеїв і музейних експозицій Львівщини та їхня оцінка для потреб туризму / О. Клапчук // Вісник Львівського університету. Серія геогр. – 2010. – Вип 38. – С. 149-157. 

8. Видання іноземною мовою: 

1. Geografia turystyczna swiata / pod redakcja Jadwigi Warszynskiej. – Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PNW, 1994. – 402 s. 

9. Web ресурси 

Кравців В. С. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери / [В. С. Кравців, Л. С. Гринів, М. В. Копач, С. П. Кузик]. Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/kravciv8.htm. – 10.05.2009. – [без нумерації].

Додаток Г 

КОРОТКИЙ СЛОВНИК СКОРОЧЕНЬ 

Ще раз звернути увагу на: 

- зміст КР (вимоги методичних рекомендацій та наукового керівника; логіка викладення матеріалу, логічні переходи між окремими думками та пунктами розділів); 

- посилання (точність і правдивість); 

- список літератури та джерел (оформлення згідно стандарту); 

- стилістичні помилки (безглуздість у викладенні думки, нісенітниці у змісті, некоректні формулювання тощо); 

- граматичні помилки, опечатки; 

- пунктуація (пропуски між словами та відступи після розділових знаків); 

- чергування голосних і приголосних в українській мові (у, в, і, та, й); 

- скорочення (згідно методичних рекомендацій); 

- русизми; 

- розділові знаки (крапки, коми, двокрапки, тире, дефіси та ін.); 

- назви окремих структурних частин КР (великими літерами); 

- оформлення КР (титульна сторінка, стандартні інтервали між рядками, шрифти, поля, абзаци та ін.).

Вживати слово "чисельність", якщо мова йде про живих істот (наприклад, чисельність населення, чисельність туристів та ін.), "кількість" – неживих (наприклад, кількість автомобілів, кількість готелів та ін.).

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!