Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи учнями ПТНЗ, ПУНПУ ім. К. Ушинського
« Назад
ОДЕСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ ДЕРЖАВНОГО ЗАКЛАДУ «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО»
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ УЧНЯМИ ПТНЗ
На допомогу учням-випускникам та педагогічним працівникам ПТНЗ
Одеса, 2015
Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи, а саме: об’єму, структури, змісту та вимог до оформлення роботи та її захисту. В рекомендаціях надані фрагменти змісту дипломної роботи для професій сфери послуг, легкої промисловості та туризму та приклади завдань на письмову роботу. – Одеса, 2015. – с. – 36. Мета методичних рекомендацій – надати допомогу щодо безпосередньої організації виконання дипломних робіт учнями професійно-технічних навчальних закладів. Пропонований інформаційно-консультативний матеріал розглядає питання ролі та місця дипломної роботи в системі освіти, визначає основні вимоги до підготовки, оформлення робіт. Укладач: Лісовська О. М. – заступник директора з навчально-методичної роботи Одеського професійного ліцею технологій та дизайну Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
ЗМІСТ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ АТЕСТАЦІЇПроведення державної кваліфікаційної атестацій учнів професійно-технічних навчальних закладів визначені робочими навчальними планами підготовки робітничих кадрів, Положенням про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 р. № 419), Положенням про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту (наказ Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти України від 31.12.98 р. № 201/469). Державна кваліфікаційна атестація (ДКА) – завершальний етап навчального процесу, що проводиться державною кваліфікаційною комісією з метою встановлення готовності осіб, які здобувають професійно-технічну освіту, самостійно виконувати комплекс робіт чи певну роботу з обраної професії, спеціальності та спеціалізації відповідного розряду (класу, категорії). За місяць до початку календарного року директор формує склад кваліфікаційної комісії (який погоджує з головним управлінням освіти і науки) та видає наказ про створення та функціонування постійно діючої кваліфікаційної комісії, яка працює протягом календарного року. Вимоги щодо формування кількісного та її представницького складу викладені у Положенні про організацію навчально-виробничого процесу, затвердженого наказом Кваліфікаційна атестація базується на державних стандартах професійно-технічної освіти з урахуванням документів, які регламентують організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах. За результатами державної кваліфікаційної атестації чи кваліфікаційної атестації учням (слухачам) присвоюється кваліфікація певного рівня з внесенням записів у відповідні документи (протоколи засідань кваліфікаційних комісій, журнали обліку навчальної роботи, зведені відомості, додатки до дипломів або свідоцтв про присвоєння робітничої кваліфікації тощо). Державна кваліфікаційна атестація включає: кваліфікаційну пробну роботу; захист дипломної роботи (або творчої роботи, що її замінює з пояснювальною запискою), проект для випускників вищого професійного училища третього атестаційного рівня. Результати складових атестації: зведену відомість підсумкових оцінок предметів професійної підготовки, щоденники обліку виробничої практики, виробничі характеристики учнів, наряди виконаних кваліфікаційних пробних робіт розглядаються кваліфікаційною комісією та оформляються протоколом кваліфікаційної атестації, який зберігається у навчальному закладі протягом 75 років (визначено п.6.24 Положення про організацію навчально-виробничого процесу). Для якісної підготовки та проведення кваліфікаційної атестації керівникам професійно-технічного навчального закладу необхідно: укласти угоди з господарствами, підприємствами, установами і організаціями на проходження учнями, виробничої практики з врахуванням підготовки за інтегрованими професіями; розробити програми виробничої практики учнів з урахуванням регіонального компоненту. Розглянути їх на засіданнях відповідних методичних комісій, погодити з замовниками підготовки робітничих кадрів, затвердити і довести до відома виконавців (майстрів виробничого навчання, учнів); створити державні кваліфікаційні комісії для проведення атестації. Склад комісій затверджується та погоджується у відповідності до нормативно-правових документів; створити та затвердити графік проведення державної кваліфікаційної атестації (кваліфікаційної атестації); підготувати та розглянути питання про допуск учнів до кваліфікаційної атестації (кваліфікаційної атестації) на засіданні педагогічної ради; розробити, погодити з керівниками відповідних підрозділів підприємств, організацій, установ – замовниками підготовки кадрів і затвердити переліки кваліфікаційних пробних робіт. Переліки кваліфікаційних пробних робіт та їх зміст визначаються майстром виробничого навчання, розглядаються і схвалюються методичними комісіями, затверджуються заступником директора з навчально-виробничої роботи професійно-технічного навчального закладу; учні, які навчаються за суміжними та інтегрованими професіями, кваліфікаційну пробну роботу виконують окремо з кожної професії; забезпечити безпечне проведення робіт на виробництві під час виконання кваліфікаційних пробних робіт; для проведення теоретичної частини проміжної кваліфікаційної атестації рекомендується розробити комплексні контрольні завдання відповідно до рівня кваліфікації. Комплексні контрольні завдання (ККЗ) розробляються викладачами професійно-теоретичної підготовки, обговорюються на засіданнях методичних комісій та затверджуються заступником директора з навчально-виробничої роботи; розробити та затвердити перелік тем дипломних робіт, проектів або творчих робіт. Теми мають відповідати змісту виробничої практики учнів, обсягу знань, умінь та навичок, передбачених робочими навчальними програмами та освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника відповідно до ступеня професійно-технічної освіти; організувати замовлення документів про освіту.
2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИВиконання дипломної роботи передбачає наступну мету: засвоєння учнями методів розробки та технологічного вирішення поставлених завдань; закріплення навичок самостійної роботи з технічною літературою при застосуванні отриманих знань та досвіду перед випускної виробничої практики на підприємстві; перевірку рівня професійної підготовленості учня до самостійної роботи по професії. Для досягнення цієї мети учень повинен продумати і якісно представити собі умови завдання, правильно вибрати або обрати вхідні данні, визначити найбільш раціональну технологію виконання роботи, обґрунтувати її доцільність. Крім того, випускник повинен вміло користуватися технічною літературою, правильно викладати свої думки.
3. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ1. Вимоги до написання дипломних робіт, теми та завдання дипломних робіт розглядаються та схвалюються на засіданні методичної комісії та затверджуються заступником директора з навчально-виробничої роботи. 2. Теми та завдання на дипломні роботи складають та обговорюють на засіданні методичної комісії викладачі професійно-практичної підготовки спільно з майстрами виробничого навчання. Теми повинні відповідати змісту виробничої практики учнів (за можливості – змісту кваліфікаційних пробних робіт), обсягу знань, вмінь та навичок, що передбачається освітньо-кваліфікаційною характеристикою та робочими навчальними програмами з відповідної професії (професій, у разі підготовки кадрів за інтегрованими професіями). 3. Учні одночасно із темою отримують і завдання до дипломної роботи (дод.2). 4. Викладачі ознайомлюють учнів з вимогами до оформлення та написання дипломної роботи, а також з термінами виконання роботи. 5. Розгляд питань з приводу виконання дипломної роботи проводяться на консультаціях до написання дипломної роботи згідно розкладу. 6. Виконані дипломні роботи зберігаються у керівників, а за 2-3 дні до захисту видаються учням. 7. Термін зберігання в навчальному закладі виконаних дипломних робіт – 1 рік. Керівником дипломної роботи, як правило, призначається викладач предмету спецтехнології. Доцільно в ПТНЗ обладнати один з кабінетів професійно-теоретичної підготовки стендом з докладними зразками виконання дипломної роботи. Проведення занять з виконання дипломних робіт у формі групових та індивідуальних консультацій в цьому кабінеті з використанням стенду підвищує ефективність роботи як учня, так і викладача-консультанта. Групові консультації надаються для всіх учнів групи. Мета їх проведення – ознайомлення з вимогами щодо до змісту та оформлення дипломної роботи. Постійні консультації допомагають учням у виборі методів роботи, своєчасному усуненні недоліків, тощо. У подальшому консультації можуть надаватися індивідуально та групам і підгрупам учнів залежно від потреби. Рекомендується проводити індивідуальні консультації в присутності інших учнів. Це дає можливість викладачу ознайомити більшу кількість учнів із загальними положеннями виконання письмової екзаменаційної роботи уникаючи повторень, робити аналіз допущених і попереджати аналогічні помилки. Окремі розділи пояснюють та консультують, розбивши групу на підгрупи або індивідуально і акцентують увагу на особливостях виконання кожного з розділів дипломної роботи. Кількість годин на проведення консультацій визначені робочим навчальним планом. На період виконання дипломної роботи обов'язково складається графік консультацій викладачів-консультантів та проводиться облік їх відвідувань. Виконання графіка консультацій контролюється заступником директора з НВР. Викладач-консультант: надає рекомендації щодо основної літератури за темою; проводить консультації з питань виконання дипломної роботи; систематично здійснює контроль за дотриманням вимог щодо змісту та оформлення дипломної роботи; перевіряє матеріали, що входять до складу дипломної роботи; здійснює контроль за дотриманням графіку виконанням дипломної роботи. Викладач повинен розвивати й заохочувати ініціативу учнів, направлену на технічно грамотне виконання завдання. При цьому він не повинен ні в якому разі нав’язувати учням готове рішення. Основна мета викладача-консультанта – направляти учнів у процесі виконання завдання на правильний шлях, розвивати їх самостійність при вирішенні конкретних питань, використанні довідкової літератури, досвіду, отриманого під час проходження виробничої практики. Тематичний графік виконання консультацій:
Рецензію на виконану дипломну роботу складають всі закріплені викладачі-консультанти (за свій розділ дипломної роботи), а керівник роботи підсумково оцінює роботу, беручи до уваги оцінку своїх колег. У процесі виконання дипломної роботи учні самостійно працюють зі спеціальною літературою. При підборі літератури слід користуватися предметними каталогами бібліотек, бібліографічними збірниками з відповідної галузі знань, реферативними журналами, періодичними виданнями, методичними посібниками, довідниковою літературою, мережею Інтернет, електронною бібліотекою ліцею тощо. Основні етапи виконання дипломної роботи:Розподіл та закріплення тем. Затвердження тем в залежності від підприємств, де учні проходять виробничу практику. Складання (заповнення плану дипломної роботи та погодження його з викладачем, керівником дипломної роботи). Підбір джерел інформації для написання дипломної роботи згідно з планом-завданням. Написання і оформлення дипломної роботи. Надання дипломної роботи для рецензування. Доопрацювання роботи згідно з зауваженнями рецензента. Захист дипломної роботи згідно з встановленим графіком.
4. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТТеми дипломних робіт визначаються викладачем спеціальної технології спільно з майстрами виробничого навчання та повинні відповідати змісту виробничої практики учнів (за можливості – змісту кваліфікаційних пробних робіт), обсягу знань, вмінь та навичок, що передбачається освітньо-кваліфікаційною характеристикою та робочими навчальними програмами з відповідної професії. ні, які навчаються суміжним та інтегрованим професіям, письмову екзаменаційну роботу виконують окремим розділом з кожної професії. Рівень кваліфікації повинен відповідати рівню, визначеному в кваліфікаційній характеристиці. Зміст дипломної роботи повинен відповідати темі. Приклади тем дипломних робіт: для професії «Кравець» – технологія виготовлення будь-якого швейного виробу; для професії «Вишивальник» – технологія виконання видів робіт або оздоблення виробів; для професії «Закрійник» – розробка конструкції, моделювання і розкрій виробу (назва) згідно ДСПТО; для професій «Перукар (перукар-модельєр)», «Манікюрник», «Педикюрник» – технологія виконання будь-якої зачіски, стрижки, фарбування, манікюру, педикюру тощо (назва) згідно ДСПТО; для професії «Квіткар; флорист» – технологія виготовлення або побудови композиції (назва) згідно ДСПТО; для професії «Фотограф (фотороботи)» - технологія виконання фоторобіт (назва) згідно ДСПТО.
5. ОФОРМЛЕННЯ, ОБСЯГ ТА ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИРобота повинна відповідати таким вимогам: містити всі питання плану згідно з завданням; містити висновки та пропозиції учня по даній темі; мати належне охайне оформлення; робота, що не відповідає вимогам, повертається для доопрацювання; бути виконаною і поданою на рецензування в термін, передбачений графіком навчального процесу. Дипломна робота повинна складатися з 25-30 друкованих стандартних аркушів, містити в собі обов’язково дві частини (три – для інтегрованих професій) і ілюструватись малюнками, схемами. Шрифт тексту 14 кегель, полуторний інтервал. Дипломна робота складається з: титульного аркушу (дод.1).; завдання на виконання дипломної роботи (дод.2).; зміст (дод.3).; Вступ (1 аркуш); Розділ I. Технологічна частина. (Для інтегрованих професій: Розділ І, ІІ); Розділ II. Охорона праці. (Для інтегрованих професій: Розділ ІІІ); Висновки; Список використаної літератури. Дипломна робота є звітною документацією учня і повинна відповідати структурі та правилам оформлення згідно з ДСТУ 3008-95. Вона має бути написана державною мовою. Першими сторінками дипломної роботи є титульна (Додаток 1), завдання (Додаток 2), зміст дипломної роботи (Додаток 3), вони мають бути оформлені та заповнені за формою, що наведена у відповідних додатках. Нумерацію сторінок роботи надають арабськими цифрами згідно з планом. Першою сторінкою в роботі є титульний лист, другою – завдання на виконання письмової екзаменаційної роботи, 1, 2 сторінки включають до загальної кількості сторінок, але не нумерують, нумерацію роботи починають з третьої сторінки – зміст роботи. Заголовки розділів допускається розміщувати на окремих аркушах. Кожний розділ розпочинають з окремої сторінки. Додатки включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Нумерація сторінок у роботі повинна бути наскрізною. Робота повинна бути акуратно оформлена на одному боці аркушів білого паперу формату А4 (297 x 210 мм) з рамкою, поля якої не менше: лівий – 20мм, верхній, нижній та правий – 5мм з основним надписом (штампом) внизу. Роботу виконують на аркушах із друкованими рамками та штампами. Тільки ля професій «Кравець», «Закрійник» аркуш «Зміст роботи» повинен мати великий штамп, усі інші аркуші – маленький штамп. Текст або (рукопис) пишеться пастою чорного кольору з інтервалом між рядками за трафаретом № 2, або друкується з використанням комп'ютерних технологій в редакторі Word з використанням шрифту Times New Roman розміру 14, міжрядковий інтервал – 1,5, абзац 1,25. Кожна частина роботи (вступ, технологічна частина, розділи, висновки) повинна мати заголовок відповідно до змісту роботи, який необхідно писати великими літерами та посередині сторінки. Кожен розділ слід починати з нової сторінки. Заголовки підрозділів пишуть малими літерами, крім першої літери, посередині сторінки. Розділи роботи повинні бути пронумеровані арабськими цифрами. Після номеру розділу ставиться крапка. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу (наприклад 2.2, 2.3 і т.д.), у кінці розділу та підрозділу крапку не ставлять. Підкреслювати заголовки та переносити слова в заголовках не допускається. Відстань між заголовком та текстом дорівнює 2-ом інтервалам основного тексту. При виконанні дипломної роботи учні повинні пояснювальну записку супроводжувати схемами, таблицями тощо, розміщуючи їх за викладом тексту. Таблиці слід подавати безпосередньо після посилання на них у тексті, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці та нумерувати послідовно. Слово «Таблиця» вказують один раз зліва над таблицею. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку пишуть: «Продовження таблиці __» з зазначенням її номера. Формули і рівняння розташовують після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче формули або рівняння залишають не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (4.2) – друга формула четвертого розділу. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення кожного символу чи числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки. Якщо письмова екзаменаційна робота містить додатки, на них мають бути посилання у текстовій частині роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований у верхній частині сторінки малими літерами (перша велика літера симетрично тексту сторінки). Над заголовком маленькими літерами (перша велика літера) друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток (наприклад: Додаток А). Слово «Додаток» розміщують по центру сторінки. Оформлена письмова робота повинна показати: Вміння учня-випускника обґрунтувати актуальність обраної теми; Логіку викладання матеріалу; Знання новинок техніки, технологій за професією, які стосуються теми роботи; Творчий підхід до обраної теми; Використання методів практичного дослідження; Можливість знаходити та аналізувати інформацію; Дотримання вимог до оформлення. Нумерувати аркуші краще в останній момент, коли робота закінчена і загальна кількість аркушів не зміниться. Номера аркушів з яких починаються розділи і питання записуються в змісті. Текст роботи повинен бути стилістично грамотним і по можливості коротким. При виконанні розрахунків результати вимірювання повинні бути виражені в одній системі і позначені у відповідності до стандартів. При використанні довідникових даних в тексті роботи потрібно вказувати джерела, з яких вони взяті: точну назву, рік видання, сторінку, номер таблиці. Якщо джерело вказано в переліку використаної літератури, то в дужках ставиться його порядковий номер і сторінка, номер таблиці або формули. Наприклад: (8 с.43, табл.12). В кінці роботи приводиться перелік використаної літератури з обов’язковим вказуванням автора, назви видавництва, року видання. Список використаної літератури слід розміщувати у такій послідовності: Закони України; Укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України; літературні джерела в абетковому порядку: підручники, посібники, брошури, журнальні та газетні статті. У кінці списку наводять іншомовні видання та електронні джерела інформації. Відомості про книги обов’язково містять прізвище та ініціали автора (авторів), заголовок, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Відомості про журнальні та газетні статті – прізвище, ініціали автора, заголовок, назву періодичного видання, серію, рік випуску, номер видання, сторінки. Назви джерел наводяться тією мовою, якою вони видані. Найбільш суттєві опорні схеми, графіки і діаграми, що розроблені до дипломної роботи бажано виконувати на окремих аркушах.
ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ПРОФЕСІЇ «КРАВЕЦЬ»Вступ (Описати напрямки моди на даний сезон на вибраний асортимент одягу, обґрунтувати актуальність вибраної моделі, відповідність моделі вимогам до одягу. Обсяг даного розділу 2-3 сторінки). Розділ I. Технологічна частина 1.1. Опис зовнішнього вигляду моделі. Вибір моделі здійснюється на основі самостійного творчого пошуку, з урахуванням сучасних тенденцій моди. Опис обраної моделі (обов’язкова наявність ескізу) виконується в такій послідовності: 1 аркуш – малюнок ескізу моделі. Виконується тоновим, лінійним малюнком або акварельними фарбами, кольоровими олівцями. Модель малюється на постаті людини, на манекені або у вигляді технічного малюнка з додержанням пропорційних співвідношень. Вид спереду повинен бути у три рази більшим від виду зворотного. 2 аркуш – загальна характеристика виробу: найменування виробу, його призначення, вікова група, найменування тканини, силует, покрій виробу, наявність підкладки, враховуючи всі конструктивні особливості; 1.2 – специфікація деталей крою моделі. Складається з таблиці, де визначено : № з/п, найменування деталей крою, кількість детлей крою та кількість лекал. Доцільно усі деталі розподілити за видом тканини, наприклад: деталі із тканини верху( або основної тканини), деталі із підкладочної тканини, деталі з прокладкових матеріалів. Якщо виріб складається з декількох складових (костюм, ансамбль), то доцільно розподілити наступним образом, наприклад: 1 Жакет 1.1 Деталі з основної тканини 1.2 Деталі з оздоблювальної тканини (за наявністю) 1.3 Деталі з підкладочної тканини 1.4 Деталі з прокладкових матеріалів 2. Спідниця 2.1 Деталі з основної тканини 2.2 Деталі з оздоблювальної тканини(за наявністю) 2.3 деталі з підкладочної тканини 2.4 деталі із прокладкових матеріалів 1.3. Обґрунтування вибору матеріалів. Обсяг розділу – 2 аркуша. Необхідно докладно описати всі властивості основної тканини, а також види та властивості прикладних матеріалів – підкладки, оздоблювальних матеріалів тощо; охарактеризувати види підібраної фурнітури – ґудзики, застібки тощо (обов’язкова наявність натуральних зразків всіх матеріалів, які використовують при виготовленні виробу). 1 аркуш – описуються матеріали виробу, їх властивості, артикул, переплетення, режим ВТО.
Для верхнього одягу описується: - матеріал верху, - підкладочний матеріал, - утеплюючий матеріал, - прокладочний матеріал, клейовий пружок. Для виробів легкого асортименту: - два основних матеріали, - прокладочний матеріал, - клейовий пружок, - оздоблювальні матеріали. 2 аркуш – описується підбір ниток та голок, їх особливості. Дані заносяться до таблиці з описом властивостей ниток.
1.4. Характеристика обладнання. (швейного та для виконання волого-теплової обробки) та пристосувань (засоби малої механізації) для виготовлення конкретного виробу, обґрунтування їх вибору, з урахуванням забезпечення підвищення продуктивності праці та якості обробки виробу. Обсяг розділу 3-4 аркуші. 1-3 аркуш - технічна характеристика машин, які використовуються при виготовленні виробу згідно з завданням 4 аркуш - устаткування для ВТО. Учень повинен надати фотоматеріали для ВТО (прес, пароманекен, праска) обґрунтувати свій вибір, враховуючи продуктивність праці, якість виконання робіт з використанням техніки, передових методів базового підприємства.
1.5. Технологічна послідовність виготовлення виробу Завдання для даного розділу надається керівником дипломної роботи кожному учню індивідуально, згідно з моделлю. Опис обробки вузлів (не менше двох) виконується у табличному вигляді. У колонці №2 вказується тільки стисла назва ручної, машинної або волого – теплової операції операції, наприклад: приметування клапанів, або зшивання бічніх зрізів, та інші. У колонці № 3 - розгорнуті технічні умови виконання цієї операції : - як складаються деталі, зрізи; з якого боку зметуються, зшиваються; - якими ручними стібками(вказати довжину стібка та його густоту), або яким видом шва(вказати назву шва, та його технічні характеристики) виконується з’єднання зрізів, деталей; - виконання операцій з ВТО з описом прийомів. Устаткування, пристрої та пристосування, які підібрані в розділі «Характеристика машин для виготовлення виробу, обладнання для ВТО» вказуються для кожної операції окремо у колонці № 5. Графічне зображення технологічної послідовності учень може виконати як для кожної операції окремо у колонці № 4, так і для двох чи трьох операцій одне. Малюнки виконуються простим олівцем. У «Додатки» до розділу відносять виконання об’ємного графічного зображення вузлів у розрізі, виконані олівцями або комп’ютерним методом. Розділ II. Охорона праці. Обсяг розділу 3-4 аркуші (при виконанні). В розділі дається визначення поняття «охорона праці» та описуються безпечні засоби роботи при виконанні робіт по виготовленню конкретного швейного виробу, за індивідуальним завданням: ручних, машинних, та волого – теплових робіт. Розділ повинен включати включати в себе стислу характеристику видів інструктажів , які використовують на виробництві. Графічна частина роботи має вигляд технічного малюнку моделі, який виконано простим олівцем на аркуші формату А3, із друкованою рамкою та великим штампом. Вигляд з переду та вигляд з заду повинен мати однаковий розмір, рівні та чіткі лінії, точне відображення усіх конструктивних особливостей (шви, рельєфи, виточки, підрізи, кишені, оздоблення та ін.), оздоблювальні строчки, петлі, ґудзики. На малюнку позначають та нумерують стрілками всі машинні шви. Праворуч від малюнку розташовують таблицю з умовним зображенням машинних швів. Висновки Список використаної літератури
ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ПРОФЕСІЇ «ЗАКРІЙНИК»Вступ (див. Зміст дипломної роботи з професії „Кравець”). Розділ I. Технологічна частина 1.1. Опис зовнішнього вигляду моделі (див. Зміст письмової екзаменаційної роботи для професії „Кравець”). 1.2. Обґрунтування вибору матеріалів (див. Зміст письмової екзаменаційної роботи для професії „Кравець”). 1.3. Вихідні дані (виміри – добирають з таблиць або знімають зі статури, на яку виготовляється дана модель, та прибавки – добираються з таблиць згідно силуету та виду одягу). 1.4. Розробка та побудова креслення основи конструкції моделі виконуються в масштабі 1:4 (обов’язкове виконання попереднього розрахунку та положення всіх конструктивних точок і ділянок). Основні зрізи деталей наводяться суцільною лінією завтовшки 0,5 мм, а допоміжні – тонкою лінією завтовшки 0,1 мм.
1.5. Моделювання деталей виробу відповідно до фасону. Фасонні лінії наносяться на основу олівцем тонкою лінією. Якщо на одній конструктивній основі моделюються декілька виробів, то лінії фасонів цих виробів позначаються різними лініями (штриховими, пунктирними, кольоровими тощо). Методом шаблону виконують моделювання деталей. Змодельовані деталі накладають на чистий аркуш паперу, контури зрізів обводять олівцем. 1.6. Виготовлення лекал (лекала виготовляються в масштабі 1:4, вказуючи напрямки нитки основи, величину припусків, контрольні насічки). 1.7. Розкладка лекал на тканині (розкладка лекал виконується на міліметровому папері або на звичайному аркуші паперу, який має бути завширшки таким, як і обрана тканина. Розкладка виконується в масштабі 1:4, контури деталей обводять олівцем, деталі крою на розкладці підписуються, позначаються всі контрольні знаки відповідно до вимог технології обробки деталей. Розкладку лекал виконують таким чином, щоб витрати тканини були мінімальними. На розкладці обов’язково вказуються витрати тканини на дану модель). Розділ IІ. Охорона праці (при виконанні робіт до конкретного швейного виробу). Примітка: дипломна робота з професії „Закрійник” може доповнюватися: - графічною частиною – малюнок моделі та побудова конструкції виробу з нанесеними лініями фасону в масштабі 1:2. Графічна частина виконується на папері формату А1, розміщуючи зліва малюнок моделі, а справа - побудову конструкції виробу; - зразком моделі, виконаним в масштабі 1:2, або зразком обробки конкретного вузла виробу (визначається при видачі завдання), електронною презентацією роботи тощо. Висновки Список використаної літератури
ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙ «КВІТКАР», «ФЛОРИСТ»Вступ. 1-2 стрУ вступі можна надати характеристику передбаченого темою дипломного проекту історичного періоду, викласти світогляд суспільства, показати сформований в цьому суспільстві ідеал. Дати докладний опис композиції найбільш характерних для даного історичного періоду. Доцільно провести аналіз історичних композицій з метою визначення її спільного стилістичного напрямку з завданням письмової екзаменаційної роботи. Проаналізувавши роботи провідних зарубіжних і Українських майстрів флористики, дати характеристику сучасних і перспективних напрямків розвитку, тенденцій композиції. Обсяг - 1-2 стр. Розділ І. Технологічна частина з професії «Квіткар» 1.1. Схема виробу(схематичний ескіз композиції, ескіз в кольорі, фото готової роботи – обсяг - 3стр.; 1.2. Характеристика всіх матеріалів та їх пристосовування - описати з існуючі матеріали та інструменти, ті, що використовуються в роботі розглянути детальніше, обсяг - 3-5стр.; 1.3. Символіка 1.4. Технологія виконання – описати загальну технологію виконання, свій цикл роботи розглянути детальніше; Розділ ІІ. Технологічна частина з професії «Флорист» 2.1. нання Технологія виготовлення Схема виробу (схематичний малюнок композиції, малюнок в кольорі, фото готової роботи, обсяг - 3стр.; 2.3. Символіка 2.4. Технологія виконання - описати загальну технологію виконання, свій цикл роботи розглянути детальніше; Розділ ІІІ. Охорона праці Висновки Список використаної літератури Примітка: дипломна робота з професій «Квіткар», «Флорист» може доповнюватися додатками: Додаток А. Інструменті, матеріали (зображення). Додаток Б. Роботи, які виконувались протягом навчального року. Додаток В. Роботи, які виконувались на практиці.
ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ПРОФЕСІЇ «ФОТОГРАФ /ФОТОРОБОТИ»Вступ. Розвинути тему фотомистецтва взагалі, історія розвитку фотографії, актуалізація теми дипломної роботи. Розділ І. Технологічна частина. Розглянути всі аспекти теми дипломної роботи з сторони техніки виконання та організації роботи фотографа. 1.1. Техніка постанови кадру. 1.2. Робота с моделлю. Робота з фоном. 1.3. Схеми освітлення, робота зі світлом. 1.4. Обробка зображення за допомогою програми Photoshop. Розділ ІІ. Охорона праці. Охорона праці при роботі у павільйоні, охорона праці при роботі поза павільйону, організація фотозйомки, організація робочого місця фотографа. Висновки Список використаної літератури Примітка: дипломна робота з професій «Фотограф (фотороботи)» може доповнюватися допоміжними матеріалами та фото прикладами.
ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ПРОФЕСІЇ «ПЕРУКАР (ПЕРУКАР -МОДЕЛЬЄР)»Вступ (1 аркуш). У вступі можна надати характеристику передбаченого темою дипломного проекту історичного періоду, викласти світогляд суспільства, показати сформований в цьому суспільстві ідеал краси. Дати опис одягу, зачісок і прикрас, як атрибутів належності їх власників до певного класу і стану. Виходячи з понять "стиль" і "мода", дати докладний опис зачісок, найбільш характерних для даного історичного періоду. Доцільно провести аналіз історичних зачісок з метою визначення її спільного стилістичного напрямку з завданням письмової екзаменаційної роботи. Проаналізувавши роботи провідних зарубіжних майстрів перукарської справи, центрів моделювання зачіски України, дати характеристику сучасних і перспективних напрямків розвитку моди в зачісках. Необхідно описати або представити фото напрямків моди в жіночих та чоловічих зачісках (повсякденна, ділова, вечірня, подіумна). Щоб показати зв'язок сучасних напрямків в моделюванні зачісок з модою історичної епохи, доцільно провести аналогію з відповідними історичними формами, силуетами, деталями зачісок. Це дозволить продемонструвати еволюцію і постійне вдосконалення перукарського мистецтва, методів і прийомів виконання зачісок. Розділ I. Технологічна частина. Розробка технології виконання зачіски, стрижки, фарбування тощо (фото або малюнок стрижки, зачіски тощо; її характеристика - до якого типу стрижок чи зачісок відноситься, для якого типу обличчя підходить; складання інструкційної або інструкційно-технологічної карти виконання зачіски, стрижки, фарбування тощо, обов'язкова наявність графічних або фотозображень усіх операцій технологічної послідовності). Як приклад: 1.1 Технологічна послідовність виконання стрижки (чоловічої), зачіски (жіночої). Розробку технологічної послідовності виконання стрижки необхідно розпочинати з обумовлення початкових даних, тобто необхідно з'ясувати яким операціям і в якій послідовності слід піддати волосся, щоб досягти бажаного результату. Пильний огляд стану волосся дозволить правильно підібрати парфюмерно-косметичні засоби і матеріали для виконання певних операцій відповідно до структури волосся. Необхідно описати вибір довжини волосся, обов'язково складається технологічна послідовність виконання стрижки в табличній формі. Технологічна картка виконання стрижки
Технологічна картка підтверджується схематичним зображенням або постадійно відзнятими фотокартками. Даний розділ може містити технологічний процес виготовлення зразка (моделі), інструкційно – технологічну карту виготовлення. Як приклад: розробку технологічної послідовності виконання зачіски необхідно розпочинати з характеристики волосся клієнта (довжина, текстура, колір, стан шкіри голови). Пильний огляд стану волосся дозволить правильно підібрати парфюмерно-косметичні засоби і матеріали для виконання зачіски, а також допоможе визначити необхідність виконання тих чи інших технологічних операцій (стрижка, фарбування, хімічна завивка, лікування волосся), вибрати спосіб укладки волосся в зачіску. Необхідно описати вибір довжини волосся, кольору волосся, текстури волосся для створення нової зачіски. Підбір прикрас або постижорних виробів. Охарактеризувати вибір способу укладання волосся в зачіску. Докладно описати характер і послідовність всіх технологічних операцій при створенні зачіски Якщо розроблена зачіска виконується із застосуванням бігуді, необхідно обгрунтувати їх вибір (тип, матеріал, діаметр, метод кріплення) залежно від призначення зачіски, схему накручування на бігуді, описати технологічну послідовність виконання зачіски в технологічній карті (див. п.6), спосіб кріплення оздоблень. Техкарта підтверджується фотографіями плюс фото моделі до і після укладання волосся. 1.2. Вибір та характеристика необхідних інструментів та обладнання (тільки для виконання тих видів робіт, які зазначені в темі письмової екзаменаційної роботи). 1.3. Вибір та характеристика матеріалів (для виконання конкретних видів робіт - засоби для миття голови, фарбування волосся, укладання волосся тощо). Відповідно до структури волосся і призначення дати обґрунтування вибору парфюмерно-косметичних засобів, рекомендованих для виконання тих чи інших технологічних операцій, охарактеризувати їх роль у створенні зачіски. 1.4. Організація робочого місця перукаря, дотримання норм санітарії та гігієни (для виконання конкретних видів робіт). Розділ II. Охорона праці В даному розділі учні повинні запропонувати заходи, які б виключали небезпечні ситуації на підприємстві (зокрема на дільницях та робочих місцях, які визначені консультантом роботи). Примітка: дипломна робота може бути доповнена виготовленням постижерного виробу. Висновки Список використаної літератури
ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ПРОФЕСІЇ «АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИЗМУ»Вступ (охарактеризувати сучасний стан туристичної галузі, стисло охарактеризувати туристичну фірму, на якій учні проходили виробничу практику, комплекс її туристичних послуг, основні напрямки діяльності фірми). Розділ І. Технологічна частина 1.1. Розробка та організація: - туристичного маршруту – програма обслуговування туристів на маршруті, технологічна документація (технологічна карта маршруту, паспорт маршруту, інформаційний листок, каталог маршруту, калькуляція туру, туристичний ваучер тощо); - екскурсійного маршруту – вид екскурсії, тривалість, схема та технологічна карта маршруту, методична розробка екскурсії, контрольний текст тощо. 1.2. Оформлення туристичної документації (замовлення на туристичний пакет, договір на туристичне обслуговування, правила оформлення віз у посольствах або консульствах, бронювання послуг тощо). Доповнюється зразками заповнених документів (за можливості). 1.3. Організація системи безпеки туристів та страхування (природні фактори конкретного регіону, місцевості, країни, що можуть негативно вплинути на здоров’я туриста, безпека життєдіяльності людини при перевезенні конкретним видом транспорту, що передбачений розробленим туристичним маршрутом, оформлення страхування тощо). Розділ II. Охорона праці В даному розділі учні повинні запропонувати заходи, які б виключали небезпечні ситуації на підприємстві (зокрема на дільницях та робочих місцях, які визначені консультантом роботи). Висновки Список використаної літератури
6. ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИУчень повинен виконати дипломну роботу та подати її викладачам – консультантам та керівнику на перевірку в термін, передбачений графіком здачі. Викладачі ретельно перевіряють роботу, оцінюють її та пишуть рецензію за формою (дод. 4): - короткий виклад змісту роботи; - висновки, зауваження; - оцінка рецензента (за 12-ти бальною системою). Дата. Підпис та посада особи, яка рецензувала роботу (дод. 4). Якщо робота не допускається до захисту, вона повертається учню на доопрацювання з поясненням зауважень. Учень повинен внести зміни відповідно до зауважень та подати роботу на повторне рецензування, але не пізніше 3-х днів до захисту. Захист дипломної роботи проводиться за графіком навчального процесу державною кваліфікаційною комісією. Захищені дипломні роботи передаються в архів, де вони зберігаються згідно з вимогами такого виду документів. На Державну кваліфікаційну атестацію учень надає: - письмову дипломну роботу та її копію в електронному вигляді на диску. Диск має бути підписаний та вкладений у роботу в окремий файл; - мультимедійну презентацію пробних робіт на розряд, клас чи категорію, виконаних учнем за період навчання. (Приклад для професії «Кравець»: Пробні роботи, виконані учнем за професією «Кравець» на 2 кваліфікаційний розряд; Пробні роботи, виконані учнем за професією «Кравець» на 3 кваліфікаційний розряд; Пробні роботи, виконані учнем за професією «Кравець» на 4 кваліфікаційний розряд). - Портфоліо творчих робіт учня у друкованому вигляді (у разі можливості). - Особову справу учня (з Центру профорієнтації та працевлаштування).
7. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ПІД ЧАС ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИВисокий рівень – робота виконана самостійно, завдання роботи виконані в повному об’ємі, згідно плану, розкриті та обґрунтовані всі питання. Робота містить додатки (натуральні зразки, розроблену інструктивно-технологічну документацію тощо). Дипломна робота оформлена відповідно до встановлених вимог. Учень під час захисту роботи демонструє вміння застосовувати теоретичні знання для практичного вирішення виробничих ситуацій, на запитання відповідає правильно, змістовно, логічно, послідовно, впевнено. Достатній рівень – дипломна робота та її захист відповідають високому рівню, але допускаються неточності в оформленні роботи та у відповідях, які не змінюють сутності питання. Середній рівень - дипломна робота та її захист відповідають достатньому рівню, але допускаються неточності в оформленні роботи, відсутність ілюстративного матеріалу тощо, утруднення у відповідях, помилки у практичному вирішенні виробничих ситуацій. Запропоновані методичні рекомендації не вичерпують всіх аспектів поставленої проблеми, вони можуть бути доповнені та розширені згідно вимог ДСПТО, кваліфікаційних характеристик та сучасних потреб виробництва. Список використаної літератури 1. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.- К.: Держстандарт України, 1995.- 38с. 2. Божко Н. В. Методичні рекомендації щодо виконання письмової екзаменаційної роботи // Харків, 2008. – 13с 3. Ходанович Л., Гнатович Т. Шкільний документ. Зразки оформлення та норми // Українська мова та література.-2006.-№31. – С. 8. 4. ГОСТ 2. 105-95 Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам. 5. Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах, затверджене наказом МОН України від 30.05.2006 № 419. 6. Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затверджене наказом Мінпраці України, Міносвіти України від 31.12.1998 №201/469. 7. Грищаєва О. В. Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи (з професій побутового обслуговування населення, легкої промисловості, ресторанного сервісу, торгівлі та туризму)// Дніпропетровськ, 2008. – 31 с. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |