Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни Економічна кібернетика, ФЕУ
« Назад МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТКафедра економічної кібернетики ЕКОНОМІЧНА КІБЕРНЕТИКА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТстудентами галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» напряму підготовки 6.030502 «Економічна кібернетика» освітньо- кваліфікаційного рівня «Бакалавр» денної та заочної форм навчання
Вінниця - 2014
Економічна кібернетика. Методичні вказівки до виконання курсових робіт студентами галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» напряму підготовки 6.030502 «Економічна кібернетика» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» денної і заочної форм навчання. - Вінниця: ВФЕУ, 2014. - 27 с. Укладач: Яблочніков С.Л., д.п.н., професор кафедри економічної кібернетики ВФЕУ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯСоціально-економічні системи належать до класу складних динамічних систем, тому з метою їх адекватного дослідження доводиться широко використовувати принципи системно-кібернетичного підходу, чим й обумовлена актуальність виокремлення наукового напрямку «Економічна кібернетика». Економічна кібернетика досить щільно корелює, з одного боку, із загальною теорією управління, економіко-математичним моделюванням, сучасними інформаційними системами та технологіями, а з іншого - з багатьма фундаментальними економічними дисциплінами (економічною теорією, макро- та мікроекономікою, менеджментом тощо). Ґрунтуюючись на результатах цих наукових напрямів, економічна кібернетика формує цілісну уяву про розвиток економіки, як складної динамічної системи, вивчає взаємодію виробничої, технічної, соціально-економічної та організаційно-господарської структур економіки під час управління нею, а також у процесах функціонування й розвитку цієї системи як єдиного цілого. Сукупність знання з економічної кібернетики є важливою складовою фахової освіти сучасного економіста, так як вкрай необхідно забезпечити формування у студентів системного мислення та його динамічний розвиток, усвідомлення необхідності застосовувати системні та кібернетичні принципи під час вирішення завдань управління та прийняття управлінських рішень, до дослідження складних соціально-економічних явищ і процесів та розв'язання слабоструктурованих проблем. Особливо, зазначене вище, стосується фахівців у галузі інформаційних управлінських систем і технологій, оскільки для опанування теоретичних та практичних основ проектування, створення й функціонування сучасної комп'ютерної техніки вони мають добре засвоїти сукупність знань, що стосуються класичної кібернетики). У повній відповідності до чинних навчальних планів підготовки бакалаврів за напрямом «Економічна кібернетика» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» денної та заочної форм навчання студенти мають виконувати курсову роботу з дисципліни «Економічна кібернетика». Виконання курсової роботи є самостійну навчально-науковою дослідницькою діяльністю студента, котра забезпечує формування, закріплення, поглиблення і узагальнення знань, набутих студентами під час вивчення дисципліни «Економічна кібернетика» й суміжних із нею, а також їх практичне застосування для успішного комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Реалізована у повному обсязі курсова робота має продемонструвати реальний рівень володіння кожним студентом теоретичними знаннями та практичними уміннями й навичками в галузі економічної кібернетики й спроможність використовувати їх на практиці. Все це має бути реалізовано на базі аналізу конкретної проблеми. Студенти також мають продемонструвати уміння вносити пропозиції щодо запобігання, усунення різного роду негативних тенденцій та негараздів в економічній сфері. Підготовка курсової роботи має сприяти більш глибокому засвоєнню студентами програмних питань даної навчальної дисципліни. Це вимагає від них самостійного поглибленого вивчення не лише рекомендованої провідним викладачем навчальної, але й спеціальної наукової літератури, монографій, статей, що друкуються у періодичних виданнях, наукових збірниках тощо. Курсова робота має містити елементи наукового пошуку, спрямованого на більш ефективне вирішення питань, які вивчаються. Це передбачає проведення комплексного дослідження, котре ґрунтується на здійсненні пошуку і проведенні порівняльного (компаративного) аналізу інформації, отриманої з різних літературних джерел, пошукові й опрацюванні практичних матеріалів відповідно до обраної тематики, узагальненні цих даних та формулюванні власних висновків і пропозицій з використанням реальних звітних матеріалів підприємств, установ та організацій, фактичних даних, які наведені у статистичних щорічних довідниках, у науковій літературі, періодичних виданнях та інших інформаційних джерелах. Курсова робота виконується на базі конкретного суб'єкта господарювання (підприємства, установи, організації) або ж регіону (адміністративного району) протягом навчального семестру і захищається студентом персонально на завершальному етапі навчання в межах відповідного семестру. Вона є самостійним науковим дослідженням, котре виконується під керівництвом провідного викладача (доцента або ж професора кафедри), що є науковим керівником роботи. Оформлюється курсова робота у вигляді наукової праці, що написана державною мовою. Досвід, уміння і навички, які отримані на цьому етапі навчання за спеціальністю «Економічна кібернетика», далі використовуватимуться студентами при підготовці дипломної роботи, а також при вивченні інших навчальних дисциплін. 1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИГлобальна мета та локальні цілі підготовки курсової роботи обумовлені загальними державними освітніми стандартами України, кваліфікаційною характеристики випускника вищого навчального закладу (ВНЗ) і спеціальними вимогами, котрі встановлені Державним освітнім стандартом вищої професійної освіти до підготовки економіста за спеціальністю «Економічна кібернетика». Основною метою виконання курсової роботи з дисципліни «Економічна кібернетика» є набуття студентами навичок щодо самостійного виконання наукових і практичних досліджень з питань управлінської діяльності підприємства (установи, організації) чи регіону (адміністративного району) із застосуванням принципів математичного моделювання та сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій. Завданнями підготовки курсової роботи з дисципліни «Економічна кібернетика» є: - систематизація, розширення і закріплення теоретичних знань, отриманих у ході навчання; - розкриття предмета, методу, сфери застосування, проблем економічної кібернетики, а також можливих напрямків їх вирішення; - вироблення вміння аналізувати економічні показники і узагальнювати результати проведеного наукового аналітичного дослідження; - отримання навичок використання результатів практичного аналітичного дослідження дляприйняття управлінських рішень поточного і перспективного характеру; - демонстрація самостійного аналітичного мислення й вміння обґрунтовувати рекомендації в галузі моделювання економіки із застосуванням і/або побудовою відповідних моделей та сучасних технологій обробки інформації. Виконання курсової роботи складається з наступних етапів: - ознайомлення з методичними вказівками щодо виконання та оформлення курсової роботи; - вибір теми зі списку, запропонованого кафедрою, та узгодження її з науковим керівником (тематика курсових робіт представлена нижче на с. 24); - складання робочого плану і графіка виконання роботи; - обґрунтування актуальності теми; - постановка мети і конкретних задач дослідження; - вибір предмета та об'єкта дослідження; - вибір методів (методики) проведення дослідження; - опрацювання літературних джерел і складання плану; - збирання і обробка фактичного матеріалу із застосуванням моделювання та відповідного програмного забезпечення; - опрацювання результатів дослідження із написанням розділів роботи, формулюванням висновків, висновків і узагальнень за її результатами; - оформлення курсової роботи відповідно до встановлених вимог; - подання і захист курсової роботи в установлені графіком терміни. Захищена курсова робота служить підставою для допуску студента до екзамену з дисципліни «Економічна кібернетика». Студенти, які вчасно не представили курсову роботу або виконали її з порушенням необхідних вимог, до іспиту не допускаються. Студент має знати основні поняття дисципліни «Економічна кібернетика», моделі та методи прийняття управлінських рішень в умовах визначеності, невизначеності та ризику, конфліктних та інших умовах тощо, які розглядалися під час вивчення теоретичного курсу. Студент повинен уміти визначати стан ситуації, в якій буде прийматися управлінське рішення на базі знань з теорії та практики використання як класичних кібернетичних підходів (концептуальних засад кібернетики, основ теорії інформації, методів моделювання й управління економічними системами, основ теорії автоматичного регулювання тощо), так і сучасних напрямків розвитку кібернетики, передусім принципів побудови та використання сучасних інформаційних систем і технологій, основ теорії складних систем, синергетики, нелінійної динаміки тощо. 2. ВИБІР ТЕМИ ТА ОБ'ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯТема курсової роботи і об'єкт дослідження обирається студентом самостійно, відповідно до рекомендованої тематики. Тематика курсових робіт з дисципліни «Економічна кібернетика» розробляється кафедрою економічної кібернетики ВФЕУ згідно із затвердженою програмою навчального курсу, та відображає актуальну проблематику сучасної економічної кібернетики. Курсова робота виконується студентом індивідуально на прикладі конкретного підприємства, установи, організації, регіону, в якому студент денної форми навчання планує в подальшому проходити виробничу практику, а студент-заочник працює. Тему курсової роботи студенти денної форми навчання отримують на кафедрі економічної кібернетики на початку п'ятого семестру (студенти-заочники - в період установчої сесії). Разом із вибором теми визначається об'єкт, за матеріалами якого буде виконуватися робота; ним має бути підприємство (установа, організація) будь-якої форми власності, яке є юридичною особою і має самостійну звітність. Діяльність цього підприємства має сприяти інформаційному забезпеченню дослідження обраної проблеми. Окремі теми виконуються на прикладі регіону (району, області). Курсові роботи студентів, які не відповідають затвердженій тематиці або виконані із порушенням затвердженого календарного графіка робіт, до реєстрації не приймаються. Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника, який здійснює індивідуальне консультування студента, допомагає йому скласти план курсової роботи. Науковий керівник визначає терміни, у які робота повинна бути представленою і зареєстрованою на кафедрі, котрі відображаються у відповідному календарному графікові (студенти- заочники подають роботу на кафедру у встановленому порядку). 3. ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА Й ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИЗагальний обсяг курсової роботи повинен становити 40-50 сторінок (без урахування списку використаної літератури та додатків) на папері стандартного формату А4 (290x210 мм). Курсова робота має бути виконаною на комп'ютері і представленою на захист в одному екземплярі. Ксерокопії та скановані версії текстів не приймаються. Крім того, студент представляє електронний варіант роботи на диску для перевірки курсової роботи на предмет плагіату. Чернетка роботи, представлена на перевірку, за домовленістю з науковим керівником може бути написаною від руки чітким акуратним почерком. При цьому текст повинен відповідати усім вимогам, що пред'являються до готової курсової роботи. Науковий керівник має право не приймати на перевірку чернетку роботи або готову роботу, котрі недбало оформлені або не відповідають необхідним вимогам. Вимоги до тексту курсової роботи:
Курсова робота має орієнтовну структуру, до якої входять такі основні елементи: титульний аркуш (1 стор.); зміст роботи (1 стор.); вступ (2 стор.); розділ 1 (10 стор.); розділ 2 (15 стор.); розділ 3 (15 стор.); висновки (1-2 стор.); список використаних джерел (не менше 20; 1-2 стор.); додатки. Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої - великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати одному інтервалу. Кожний розділ роботи слід розпочинати з нової сторінки. Всі сторінки курсової роботи мають бути послідовно пронумеровані. Номери сторінок не проставляють (але враховують) на титульному аркуші, змісті і першій сторінці вступу. Номер проставляється в правому верхньому кутку аркуша і позначається арабською цифрою. Порядкова нумерація розділів розпочинається після вступу. Для нумерації використовуються лише арабські цифри. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера розділу крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують назву розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку розміщують заголовок підрозділу. Після закінчення підрозділу можна розпочинати наступний підрозділ. Перенесення частин назви розділів та підрозділів не допускається. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Нове речення, яке не пов' язане за змістом з попереднім, пишеться з абзацу. Заголовки підрозділів друкують із абзацу, відступаючи ліворуч 15 мм. У заголовку не допускаються переноси слів. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Нумерацію сторінок, структурних частин звіту, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Зміст, висновки, список використаних джерел не нумерують. Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах структурної частини (розділу), за винятком тих, що подані в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад: Примітки:
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку. Таблиці теж нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» та номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2» . Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту жирним шрифтом. Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, а за необхідності - у додатку. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною. Приклад побудови таблиці. Таблиця 1.2 Обсяг торговельного обороту Польщі й України у 1993-2000 рр. та його динаміка
Якщо цифрові або інші дані в певному рядку таблиці не подають, то у ньому ставлять прочерк. Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках арабськими цифрами, наприклад: (3.1), перша формула третього розділу. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою і в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. де Вр - середньорічний виробіток одного робітника, грн. / люд.; ОВ - обсяг виробництва, грн.; Чр - середньооблікова чисельність робітників, люд. Рівняння і формули треба виділяти з тексту окремими рядками. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Посилання на ілюстрації у роботі вказують порядковим номером, наприклад, «на рис. 1.2», на формули - порядковим номером формули в дужках «у формулі (4.1)». На всі таблиці в тексті мають бути посилання, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 1.2». Громіздкі таблиці, великі рисунки, фотографічні, інструктивні матеріали, статистичні форми звітності, бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності, матеріали, оброблені на ЕОМ тощо вміщуються в додатках в кінці тексту. Додатки нумеруються і підписуються аналогічно таблицям і рисункам. На них повинні бути посилання в тексті (такі ж, як на таблиці і рисунки) зі словом «додаток» і його номером в дужках у кінці речення, наприклад, «див. додаток А». Переобтяжувати роботу додатками не варто. Додатки нумеруються великими літерами української абетки, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б», за винятком літер Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Науковий апарат. У курсовій роботі обов'язково мають бути посилання на джерела інформації та бібліографічний список використаної наукової літератури за останні 10 років. До джерел інформації належать: нормативно-правові акти органів законодавчої і виконавчої влади, праці українських та зарубіжних учених-економістів з теми дослідження, матеріали періодичної преси, документи організацій, а також Інтернет-ресурси. У курсовій роботі слід продемонструвати уміння користуватися різними джерелами інформації, дотримуючись при цьому авторських прав і прав на інтелектуальну власність. Коректність посилання на використані джерела реалізують, використовуючи спеціальні ввідні слова і вирази, наприклад: на думку, за відомостями, за повідомленням, за даними, як вважає, як зазначає, на нашу думку тощо. Пряме переписування або сканування текстів з монографій і статей, перенесення без посилання на джерело інформації таблиць, схем, рисунків, формул, що належать іншим авторам, не допускається. В іншому випадку автор курсової роботи привласнює собі чужі думки, при цьому порушуючи норми як наукової етики, так і чинного законодавства, котре охороняє права справжнього автора на інтелектуальну власність. Для того, щоб не порушувати етичні та правові норми, студент має правильно використовувати науковий апарат посилань на джерела використаної інформації. Будь- яке цитування автора, оформлене у вигляді прямої або непрямої мови, повинно мати посилання на монографію, статтю, доповідь або інтерв' ю. Ці ж вимоги поширюються на використані у курсовій роботі статистичну інформацію, обчислення, розрахунки, формули, таблиці, рисунки, схеми, результати проведених аналітичних досліджень тощо. Існують різні способи оформлення посилань на джерела. У курсовій роботі рекомендується робити посилання на джерело безпосередньо після цитованого фрагмента тексту із зазначенням номера зі списку використаної літератури та сторінки, наприклад, [14, с. 65]. Якщо автор перераховує авторів, які досліджують дану проблему, можливо їх перерахування із зазначенням номерів зі списку використаної літератури, наприклад, «Проблемам ефективності використання активів підприємства присвячені роботи А.Ф. Кирилова, П. Ю. Кучерука, А.К. Петрова [4 , 12, 14 ]». Цінність курсової роботи підвищується, якщо студент вказує, що використані в ній таблиці, розрахунки, методики, схеми, рисунки і т.п. є результатом його власних досліджень та розробок. 4. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ТА ЗМІСТ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КУРСОВОЇ РОБОТИТитульний аркуш заповнюється за загальноприйнятим зразком (додаток А). Завдання на курсову роботу видається на кафедрі і заповнюється студентом після одержання теми та підписується керівником роботи. Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони є), а також вступу, висновків, списку використаних джерел, додатків. У вступі висвітлюються основні напрямки розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах, розкривається роль економічної кібернетики в підвищенні ефективності виробництва. Далі у вступі текст подають у такій послідовності: - актуальність теми, її теоретичне та практичне значення; - ступінь розробки в науковій літературі; - основну мету дослідження, проблеми; - об'єкт дослідження (суб'єкт господарювання, регіон); - предмет дослідження; - методи дослідження. Також у вступі формулюється методологія виконаної роботи. Студент робить короткий огляд літератури, який приводить до висновку, що саме ця тема актуальна, ще не є розкритою (або розкрита лише частково) і тому потребує подальшої розробки. Актуальність теми - це ступінь її важливості в даний момент часу для вирішення проблеми, завдання або питання. Актуальність демонструється з точки зору економічної науки, організації навчальних цілей. Під час опису актуальності слід вказати, які є суперечності між певним станом предмета і тими вимогами, які пред'являються до його ефективного функціонування. Можна відзначити неузгодженості між сформованою теорією досліджуваної проблеми і новими положеннями та тенденціями. Крім того, розкривається розробленість даної теми в науці. Висвітлення актуальності має бути лаконічним (2-3 абзаци). Мета і завдання дослідження випливають з назви курсової роботи. Мета ставиться одна, її необхідно пов' язати з вирішенням певної проблеми. Мету роботи можна пов'язати з наступним: обґрунтуванням підходів до вирішення наявної проблеми; обґрунтуванням факторів і резервів підвищення ефективності функціонування економічного явища, об'єкта, системи; обґрунтуванням системи заходів щодо вирішення проблеми тощо. Можливо формулювання й більш локальної мети, наприклад: дослідження методик аналізу і прогнозування обсягу продажів; вивчення специфіки аналізу маркетингової діяльності тощо. Далі лаконічно формулюються основні завдання, які треба вирішити для досягнення поставленої мети. Завдань не повинно бути багато (не більше 4-6), вони повинні в узагальненому, в укрупненому вигляді відображати логіку виконання роботи. При цьому не слід формулювати занадто загальні або занадто окремі задачі, які є частиною попередніх. В залежності від характеру наукової проблеми завдання можуть бути націлені на: - вивчення теорії питання, опис понятійного (категоріального) апарату, виявлення сутності досліджуваного поняття, завдань та ролі проведення його аналізу, оцінку його сучасного стану, виявлення наявних проблем, недоліків, причин тощо, вивчення тенденцій і перспектив розвитку, в тому числі з урахуванням передового вітчизняного та зарубіжного досвіду; - огляд методичних підходів до аналізу та оцінки економічного явища або об'єкта; - вивчення практики розв'язання даної проблеми на конкретному підприємстві (виявлення її поточного стану, недоліків і труднощів, причин тощо); - розробку методичних рекомендацій щодо поліпшення використання виробничого ресурсу, що аналізується, а також на виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства. Об'єкт і предмет дослідження. Формулювання об'єкта і предмета дослідження досить часто викликає у студентів труднощі, тому вважаємо за необхідне зупинитися на цьому питанні більш докладно. Об'єкт дослідження - це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для проведення дослідження, це те, на що спрямована пізнавальна діяльність. Кожен об'єкт дослідження взаємодіє із зовнішнім середовищем, тому завдання дослідження полягає в тому, щоб встановити фактори, які впливають на об'єкт дослідження, розмежувавши істотні і несуттєві, та сконцентрувати увагу на головних чинниках. Предмет дослідження - це досліджувані з певною метою властивості, відносини об' єкта. Предмет дослідження - це те, що знаходиться в межах об'єкта і визначає тему курсової роботи. З точки зору наукового пізнання об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як ціле та частина, загальне і часткове. При описі методологічної бази необхідно відобразити, які з основних елементів методології використовувалися при написанні роботи (законодавчі і нормативні акти, роботи українських та зарубіжних авторів з теми дослідження, матеріали періодичної преси, Інтернет-ресурси, документи підприємства). Практичне значення результатів дослідження може полягати в можливості: а ) розв'язання на їх основі певної практичної задачі; б) проведення подальших наукових досліджень. Основна частина займає 80-90 відсотків від загального обсягу курсової роботи. Вона складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів (якщо є необхідність). Розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу автором формулюються самостійні висновки щодо поставленої проблеми та пропонуються рекомендації з практичної їх реалізації. Зміст розділів основної частини повинен відповідати темі курсової роботи і повністю її розкривати. Ці розділи мають продемонструвати уміння студента стисло, логічно й аргументовано представляти матеріал, виклад і оформлення якого повинні відповідати вимогам щодо написання курсової роботи. Перший розділ має бути теоретико-методологічним, структурно складатися з 24 підрозділів. В ньому висвітлюються наукові погляди на проблему, якій присвячена тема роботи. При цьому, важливо, на основі опрацювання літератури, відобразити різні точки зору вчених та фахівців, оцінити їх стосовно об'єкту дослідження і підтримати наукові погляди певних авторів чи сформулювати свої власні думки щодо тлумачення окремих питань та категорій. На кожне використане джерело інформації здійснюється посилання в квадратних дужках. Після ґрунтовного теоретичного розгляду проблеми, яка вивчається, в цьому розділі, опрацьовується методика дослідження як самостійний підрозділ. При цьому, опис нормативно-правових джерел пропонується подавати у вигляді таблиці, наприклад: Таблиця 1.1 Характеристика нормативно-правової бази з теми дослідження
Критичний огляд інших літературних джерел (2-3 монографій, 3-5 підручників, 5-7 статей з теми дослідження) рекомендується подавати у вигляді тексту із посиланням на першоджерело у квадратних дужках. Наприклад: «На думку М. Гордона, логістика - міждисциплінарний науковий напрям, безпосередньо пов'язаний із пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків. Проте, автор акцентує увагу у визначенні лише на речовинних субстанціях, не враховуючи фінансових та інформаційних потоків, які є важливими взаємозумовленими та забезпечувальними елементами товарного обігу. Автор Б. Плоткін, розглядаючи логістику як наукову дисципліну про управління потоками в системах, не конкретизує у визначенні ані самих систем, ані потоків, що в них циркулюють, і не визначає необхідності їхньої оптимальної взаємодії та взаємозв'язку. З ними погоджується науковець Б. Анікін, котрий вважає логістику наукою про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних та інформаційних потоків у просторі й в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача. Основним недоліком цього визначення є ігнорування впливу ролі фінансових, у тому числі грошових потоків, які опосередковують рух товарів [55, с. 156]». Другий розділ (2-4 самостійних підрозділи) має містити аналіз діяльності конкретного підприємства за обраною темою (з посиланням на баланс підприємства або на будь-який інший нормативний документ) мінімум за 3 роки. Якщо немає можливості взяти дані на підприємстві, можна розглянути приклад, взятий з літературних джерел або з мережі ІПетеІ Обов'язкова умова: 1) необхідно вказати на джерело даних, 2) за допомогою методів прогнозування отримати прогнози на наступні 2 роки. У цьому розділі дається загальна характеристика об'єкту дослідження: організації (підприємства) чи регіону. Цей розділ є загальним для всіх тем, в якому аналізуються наявні ресурси виробництва, організаційна структура підприємства та його апарату управління, економічна ефективність виробництва (додаток В). Розділ має бути достатньо насиченим фактичною інформацією. Аналіз виробничих та економічних показників підприємства необхідно підтвердити табличними даними в динаміці за три роки. В результаті аналізу господарської діяльності підприємства потрібно сформувати висновки доцільності завдання курсової роботи згідно з її темою. Слід наводити результати детального аналізу фактичного матеріалу залежно від теми роботи. При цьому необхідно вказати основні недоліки і виявлені резерви. Для написання цього розділу використовуються дані фінансової звітності, матеріали діяльності підприємств. Цифровий матеріал має оформлятися у вигляді таблиць. Обов'язковим (у додатках) є наявність Балансу (форма №1), Звіту про фінансові результати (форма № 2) й Основних економічних показників роботи сільськогосподарських підприємств (форма №50-сг) за 3 останні роки, бажано - Статуту. Окрім цього розділ має містити загальні підходи до моделювання явищ, процесів, показників тощо щодо функціонування об'єкта дослідження на основі виявленої тенденції з метою удосконалення цього функціонування. У ньому здійснюється вибір та обґрунтування інструментарію, оптимальної моделі (комплексу моделей) щодо об'єкта дослідження з метою ефективного управління ним. Розділ може містити формалізовану постановку задачі, альтернативні варіанти її рішення, вибір раціонального варіанту, план реалізації цього варіанту тощо. Третій розділ є завершальним і основним у курсовій роботі. Він має містити реалізацію інструментарію та економіко-математичної моделі (моделей) за обраною тематикою. Побудована модель необхідно перевірити на адекватність та реалізувати її за допомогою пакетів прикладних програм (ППП). Висновки слід робити як математичні, так і економічні. Структурно розділ має містити 2-4 підрозділи. Характер і зміст заходів, а також методи, моделі, підходи тощо, які пропонуються, повинні базуватися на результатах аналізу, наведеному у другому розділі роботи, та містити економіко- математичне обґрунтування результатів обчислень за обраними моделями. У розділі на основі аналізу матеріалів за темою по конкретному господарству, виявлених резервів, встановлених причин недоліків, а також вивчення літературних джерел і передового досвіду розробляються можливі шляхи покращення управління виробництвом на основі обраних моделей. Тут важливо провести математичні розрахунки, дати ґрунтовну об' єктивну оцінку управлінських явищ, продемонструвати зв' язок між окремими складовими управлінських процесів, зробити посилання на позитивний досвід управлінської діяльності в регіоні і державі, використовуючи надбання в галузі економічної кібернетики в інших країнах. Цілеспрямованість та реальність рекомендованих заходів мають бути підкріплені відповідними розрахунками за обраними моделями або фактичними даними. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Кожний розділ чи підрозділ курсової роботи має закінчуватись чіткими та лаконічними висновками. Загальні висновки слід формулювати в курсовій роботі, як її концентрований зміст. У них знаходять своє відображення усі розділи роботи. Висновки викладаються у вигляді окремих пунктів у межах одного абзацу; формуються коротко, чітко, конкретно, аргументовано в міру доцільності, необхідності і можливості. Їх логічна послідовність має узгоджуватись з послідовністю змісту курсової роботи. Висновки повинні бути конкретними, аргументованими, пронумерованими; якщо по 2 і 3 розділах були чітко сформульовані висновки, їх можна перенести у загальні висновки. Пропозиції із зазначеної теми щодо покращення стану справ на підприємстві, підкріплені відповідними розрахунками необхідних матеріалів, трудових та фінансових затрат, очікуваного ефекту від їх впровадження тощо, формулюються на основі досліджень, які проведенні в розділі 3. Висновки та пропозиції становлять концентрований матеріал, який випливає з другого та третього розділів у вигляді конкретних заходів, які позитивно впливатимуть на вирішення проблеми. Основні вимоги до цієї частини роботи такі: висновки мають бути чіткими, короткими, щоб відповідно до них можна було б скласти загальну уяву про зміст роботи. Список використаних джерел. Після висновків вказується література, яка використана при написанні роботи. Список літературних джерел має подаватися в алфавітному порядку (вказуються прізвище та ініціали автора, назва статті книги чи журналу, назва видавництва і року видання, обсяг роботи в сторінках, згідно з Державним стандартом). Опис книги (монографії) з одним автором Яблочніков С.Л. Педагогічна кібернетика: [монографія] / С.Л. Яблочніков. - Вінниця: ТОВ «Планер», 2011. - 410 с. Опис книги з двома і більше авторами Бурєнніков Ю.Ю. Управління інноваційною діяльністю в промисловості: сутність, особливості розвитку, шляхи удосконалювання: [моногр.] / Ю. Ю. Бурєнніков, Н. В. Поліщук, В. О. Ярмоленко. - Вінниця: ВНТУ, 2011. - 184 с. Опис книги без автора Пам'яткознавчі студії: Теорія і практика / Ін-т історії України НАН України; Центр пам'яткознавства НАН України; відп ред. В. О. Горбик. - К., 2007. - 336 с. Опис статті з журналу Яблочніков С.Л. Конкурентоспроможність підприємства та особливості її визначення в сучасних умовах / В.В. Швед, С.Л. Яблочніков // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка», 2013. - Випуск 7 (1). - С.92-96. Опис статті з газети Яблочніков С.Л. Проблеми розвитку управління в освіті / С.Л. Яблочніков // Газета Управління освітою: часопис для керівників освітньої галузі. - К.: Шкільний світ, 2013. - №21 (321). - С.31-33. Опис авторефератів дисертацій тощо Яблочніков С.Л. Системно-кібернетичний підхід до управління в освіті : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10 / Яблочніков Сергій Леонтійович; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка». - Луганськ, 2012. - 44 с. Опис підручників і навчальних посібників Яблочніков С.Л. Державний фінансовий контроль. Теоретичні положення й нормативно-правові акти. Навчальний посібник / А.В. Бодюк, М.К. Ковальчук, А.В. Богдан, М.М. Пискун, С.Л. Яблочніков. - К.: Кондор, 2009 - 538 с. Опис нормативних документів Про державний бюджет України на 2009 рік: Закон України от 25.12.08 № 835-6 // Голос України. - 2008. - № 250. - 31 грудня . Додатки. Специфіка даної курсової роботи передбачає формування великої кількості таблиць, які з метою економії місця в тексті курсової роботи зазвичай розміщуються у вигляді додатків. Крім того, в додаток вносяться й інші допоміжні матеріали: фінансова звітність організацій, інструкції, методики та їх фрагменти, схеми, графіки та діаграми, громіздкі розрахунки, матеріали обробки аналітичної інформації на ПЕОМ тощо. У тексті курсової роботи в обов'язковому порядку робиться відповідне посилання на певний додаток, наприклад, «Для аналізу рентабельності активів нами складено відповідні таблиці, розміщені в додатку А». Курсова робота має обов' язково містити елементи наукового пошуку і розробки, спрямовані на вирішення питань ефективного функціонування господарюючих суб' єктів в АПК стосовно обраної теми. 5. КЕРІВНИЦТВО ТА КОНТРОЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИЗагальне керівництво виконанням курсових робіт здійснюється науковим керівником. Навчальним планом передбачається надання студентам консультацій, а у період підготовки роботи здійснюється поточний контроль студента, як з боку кафедри, так і з боку наукового керівника. Поточний кафедральний контроль здійснюється шляхом обговорення структурних розділів курсової роботи з визначенням необхідних методів дослідження. Кафедрою встановлюються контрольні терміни звітування студента, згідно з якими студент доповідає про виконану роботу перед професорсько-викладацьким складом кафедри. До обов' язків наукового керівника входять: вибір теми курсової роботи; допомога студенту в укладанні індивідуального і робочого планів; рекомендації стосовно джерел здобуття наукової інформації; допомога у виборі тих чи інших методів дослідження; контроль за дотриманням термінів підготовки курсової роботи. Не пізніше, ніж за 10 днів до захисту робота подається науковому керівнику на перевірку. Студенти, які здали курсову роботу пізніше встановлених кафедрою термінів, можуть бути не допущені до захисту курсової роботи. 6. ПОДАННЯ І ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИКурсову роботу необхідно написати на основі глибокого вивчення літературних джерел, виданих вищими органами законодавчої та виконавчої влади актів, спеціальної літератури з питань, що вивчаються, інформації щодо передового вітчизняного і зарубіжного досвіду, розрахунків на основі статистичних даних та побудованих на їх базі моделей, а також результатів індивідуальних досліджень на підприємстві (регіоні) - об' єкті дослідження. Курсова робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, виконана тільки на основі вивчення літературних джерел, без використання реальних статистичних даних, без особистих досліджень, висновків, а також робота, яка містить плагіат, до захисту не допускається і повертається студенту на доопрацювання. Виконана студентом курсова робота (зброшурована) подається на кафедру економічної кібернетики, реєструється лаборантом у спеціальному журналі і передається на перевірку. Роботи подаються на кафедру відповідно до графіку, затвердженого деканатом, але не пізніше як за місяць до початку екзаменаційної сесії. Після перевірки і рецензування курсової роботи керівник повертає її на кафедру із зауваженнями на полях рукопису та графічному матеріалі й записом про те, допускає (чи не допускає) роботу до захисту, про що також робиться відповідний реєстраційний запис. У разі недотримання вимог до змісту та оформлення курсова робота повертається студенту на доопрацювання з відповідним фіксуванням у журналі реєстрації. Студент має переробити роботу згідно із зауваженнями рецензента і подати її на повторну перевірку та рецензування (з першою рецензією). Порядок повторного рецензування та направлення до захисту керівником не відрізняються від встановленого для першого. Курсова робота, яка не допущена рецензентом до захисту, захищається згідно з графіком навчального процесу. Перед захистом слід ретельно прочитати рецензію, особливу увагу звернути на висловлені рецензентом зауваження і, якщо можливо, усунути зазначені недоліки. Захист курсової роботи приймає комісія в складі не менше як двох викладачів (із науковим керівником включно). Безпосередньо перед захистом викладач видає студентам курсові роботи з рецензією для ознайомлення і підготовки відповіді на зауваження рецензента. Для захисту роботи студенту надається 7-10 хвилин. На захисті роботи студент коротко доповідає комісії сутність проведеного дослідження, дає оцінку отриманим результатам. Під час захисту студент має відповісти на запитання щодо змісту та результатів курсової роботи. Відповіді слід давати коротко, мотивовано, змістовно. Оцінка результатів захисту фіксується у відомості та у заліковій книжці студента. Студент, який не виконав чи не захистив курсову роботу на позитивну оцінку, до екзаменаційної сесії не допускається. Курсові роботи, подані з порушенням встановлених термінів або оцінені на захисті як незадовільні, відносяться до академічної заборгованості студента з дисципліни «Економічна кібернетика». Питання щодо її ліквідації вирішуються у встановленому у ВФЕУ порядку. Захищені курсові роботи на кафедру повертає науковий керівник.
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ
7. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИЗахист курсової роботи кожним студентом здійснюється в присутності комісії, яка призначається завідувачем кафедри. Захист курсової роботи завершується оцінюванням роботи (диференційні оцінка), про що робиться запис у заліковій книжці. Якщо студент повністю виконав курсову роботу; своєчасно та якісно виконав усі передбачені програмою завдання; виявив творчі здібності та уміння виконувати індивідуальні завдання, самостійно здобувати знання, знаходити відповідні джерела інформації; аргументовано і логічно формулював висновки та робив узагальнення в роботі, глибоко й всебічно розкривав зміст питань, які ставилися в процесі її написання, але допускав на захисті курсової роботи окремі неточності, студент може отримати від 90 до 100 балів, що відповідає оцінці «А» за шкалою ЕСТS. Якщо студент повністю виконав курсову роботу, своєчасно та якісно виконав усі передбачені програмою завдання, виявив сукупність усвідомлених знань щодо своєї діяльності, виявив творчі здібності та вміння виконувати індивідуальні завдання, самостійно здобувати знання, знаходити відповідні джерела інформації, логічно формулював висновки та робив узагальнення, всебічно розкривав зміст питань, які ставилися в процесі написання курсової роботи, але допускав на захисті курсової роботи окремі помилки, студент може отримати від 82 до 89 балів, що відповідає оцінці «В» за шкалою ЕСТS. Якщо студент повністю виконав курсову роботу; своєчасно та якісно виконав усі передбачені програмою завдання, виявив здібності та вміння самостійно здобувати знання, знаходити відповідні джерела інформації, логічно формулював висновки, всебічно розкрив зміст питань, які ставилися в процесі написання курсової роботи, але не виявив творчого підходу до її написання, допускав на захисті курсової роботи окремі помилки, не зовсім точно висвітлив окремі питання, студент може отримати від 75 до 81 балів, що виповідає оцінці «С» за шкалою ЕСТS. Якщо студент виконав значну частину курсової роботи; виконав усі передбачені програмою завдання, виявив вміння логічно формулювати висновки та робив узагальнення у курсовій роботі, розкривав зміст питань, які ставилися в процесі роботи, але не виявив творчого підходу до написання курсової роботи, допускав на захисті значні помилки, не зовсім точно висвітлив свою роботу, студент може отримати від 69 до 74 балів, що відповідає оцінці «Б» за шкалою ЕСТS. Якщо студент виконав значну частину курсової роботи, виявив сукупність усвідомлених знань щодо написання курсової роботи, проте допускав значну кількість суттєвих помилок при її написанні та захисті, не розумів сутності окремих завдань, студент може отримати 60-68 балів, що відповідає оцінці «Е» за шкалою ЕСТ8. Якщо студент фрагментарно виконав курсову роботу, виконав незначну частину передбачених програмою завдань, не зумів оволодіти відповідними практичними навичками та вміннями, не набув здатність використовувати їх при написанні роботи, допускав значну кількість суттєвих помилок при написанні та захисті курсової роботи, студент може отримати від 35 до 59 балів, що відповідає оцінці «БХ» за шкалою ЕСТ8. Якщо студент фрагментарно виконав курсову роботу, виконав незначну частину передбачених програмою завдань, не зумів оволодіти відповідними практичними навичками та вміннями, не набув здатність використовувати їх при написанні курсової роботи, допускав велику кількість суттєвих помилок при написанні та захисті курсової роботи, він може отримати віл 1 до 34 балів, що виповідає оцінці «Б» за шкалою ЕСТ8. При одержанні незадовільної оцінки по курсовій роботі студент не допускається до екзамену з дисципліни. Таблиця 1 Шкала оцінювання: національна та ЕСТ8
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛБазовий
Допоміжний
ДОДАТКИ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТКафедра економічної кібернетики КУРСОВА РОБОТА З ЕКОНОМІЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИна тему: Студента (ки)__________________________ курсу_______ групи напряму підготовки________________________________________ спеціальності_____________________________________________ (прізвище та ініціали) Керівник______________________________________________ (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали) Національна шкала______________________________________ Кількість балів:_______________________________ Оцінка: БСТ8_ Члени комісії (підпис) (прізвище та ініціали) (підпис) (прізвище та ініціали) (підпис) (прізвище та ініціали Вінниця - 2014
СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ТОВ «...» за 20...-20... рр.
РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ БАЛІВ ПО КУРСОВІЙ РОБОТІПредставлення роботи на перевірку: згідно графіку - 20 балів, із запізненням - 10 балів Дотримання вимог щодо оформлення роботи: якісне - 20 балів, повернення на доопрацювання - 10 балів Якість виконання роботи: без зауважень по змісту роботи - 30 балів, несуттєві зауваження - 20 балів, суттєві зауваження - 10 балів Захист курсової роботи: одержані якісні відповіді на всі питання (5 питань) - 30 балів, одержані якісні відповіді на 4 питання - 20 балів, одержані якісні відповіді на 3 питання -10 балів Оцінювання курсової роботи: «Відмінно» - 90-100 балів, «Добре» - 75-89 балів, «Задовільно» - 60-74 бали За результатами доопрацювань студенти можуть набрати додаткову кількість балів, а саме: за оформлення: мінімум - 10 балів, максимум - 20 балів за якість виконання: мінімум - 10 балів, максимум - 30 балів З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |