Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 1987 Методична розробка до виконання курсової роботи для спеціальності Економіка і підприємництво, НУДПСУ

Методична розробка до виконання курсової роботи для спеціальності Економіка і підприємництво, НУДПСУ

« Назад

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

Методична розробка до виконання курсової роботи для підготовки бакалаврів в галузі знань «Економіка і підприємництво»

напрямів підготовки 6.030509 «Облік і аудит»,

6.030508 «Фінанси і кредит»

6.030504 «Економіка підприємства»

6.030503 «Міжнародна економіка»

 

ІРПІНЬ – 2013

Методична розробка складена на основі робочої навчальної програми курсу «Мікроекономіка», затвердженої у 2011 році.

 

ЗМІСТ

 

Загальні положення

4

1.

Вибір та закріплення теми, затвердження наукового керівника

5

2.

Структура і зміст курсової роботи

6

3.

Оформлення курсової роботи

7

4.

Порядок рецензування і захисту курсової роботи

10

5.

Розрахункова частина

12

 

Додатки:

 

 

Додаток 1.

Орієнтовна тематика курсових робіт з мікроекономіки

15

 

Додаток 2.

Титульна сторінка курсової роботи

16

 

Додаток 3.

Завдання по курсовій роботі

17

 

Додаток 4.

Етапи написання курсової роботи та її захисту

18

Список рекомендованої літератури

19

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

1. Методичні рекомендації призначені для студентів та викладачів-керівників курсової роботи. Мета рекомендацій – виробити загальні підходи до написання і захисту курсової роботи. Проте кожному автору надається можливість глибокої самостійної творчої праці і чим вище цей рівень, тим вище значимість і оцінка виконаної автором праці.

2. Виконання курсової роботи і захист на кафедрі економічної теорії є заключним етапом вивчення дисципліни “Мікроекономіка”, важливою формою самостійної роботи студентів та способом залучення. їх до науково-дослідницької роботи.

3. Курсова робота є самостійним, виконаним під керівництвом викладача, науковим дослідженням одного з актуальних питань мікроекономіки. Виконання курсової роботи є одним із видів навчальної та науково-дослідної роботи студентів, що призначений засвідчити рівень набутих студентами знань та вміння використовувати їх при опрацюванні теоретичних і конкретних практичних питань у сфері мікроекономіки.

4. Виконання курсової роботи сприяє глибшому розумінню студентами дисципліни “Мікроекономіка”, формуванню в них умінь і навичок самостійно аналізувати соціально-економічні процеси, формулювати й аргументувати висунуті положення, робити обґрунтовані висновки і рекомендації.

5. Виконання курсової роботи ставить за мету: закріпити та поглибити знання, набуті студентами у процесі вивчення дисциплін економічної теорії; виробити у студентів навики самостійної роботи зі спеціальною літературою, довідниками, посібниками, джерелами статистичної інформації тощо; навчити студентів узагальнювати теоретичні матеріали, інтерпретувати зібрані дані, самостійно формулювати висновки, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору з досліджуваних проблем.

6. При виконанні курсової роботи з мікроекономіки перед студентами ставляться такі завдання:

- вивчення літератури, нормативно-правових актів, довідкових, наукових, статистичних джерел за обраною темою;

- самостійний аналіз основних концепцій, положень з досліджуваної теми, висунутих вітчизняними і зарубіжними вченими;

- чіткий, послідовний виклад своїх поглядів при аналізі макроекономічних проблем, здатність застосовувати отримані на заняттях знання, пов'язувати їх із практикою;

- закріплення і поглиблення знань студентів з мікроекономіки.

 

1. ВИБІР ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕМИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ НАУКОВОГО КЕРІВНИКА

1.1. Студент виконує курсову роботу у відповідності з цими методичними рекомендаціями.

1.2. Перелік рекомендованих тем курсових робіт розроблений кафедрою економічної теорії згідно навчальної програми.

1.3. Автор має право зробити вибір теми серед орієнтованого переліку тем курсових робіт поданого в додатку А.

1.4. Закріплення теми курсової роботи проводиться рішенням кафедри за заявою студента.

1.5. Для керівництва курсовою роботою кафедра призначає наукового керівника, який:

- допомагає студентові в заключному формуванні теми курсової роботи, побудові графіка її виконання;

- дає поради по вибору літературних та інших джерел, по збору, обробці і використанню матеріалів;

- контролює хід виконання роботи;

- перевіряє підготовлений текст;

- приймає участь у підготовці до її захисту на кафедрі.

1.6. Консультація студентів проводиться у дні консультацій викладачів по графіку, а також по необхідності.

1.7. Вибір теми курсової роботи, її погодження і закріплення на кафедрі відбувається протягом першого місяця навчання в тому семестрі, в якому планується написання курсової роботи.

1.8. Студент погоджує з науковим керівником графік поетапної підготовки курсової роботи з урахуванням часу її представлення та захисту. У встановлені графіком терміни студент звітує перед науковим керівником. Для контролю його звіт може бути заслуханий на засіданні кафедри.

1.9. Після ознайомлення наукового керівника зі змістом курсової роботи, студент, враховуючи зауваження, усуває недоліки і оформляє роботу до захисту.

2. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1. Обсяг курсової роботи визначається її змістом, структурою, характером викладання матеріалу та може складати орієнтовно 35-40 сторінок рукописного або 25-30 комп’ютерного тексту.

2.2. Структура курсової роботи повинна бути наступною:

- титульний аркуш;

- зміст;

- вступ;

- теоретична частина (2 розділи);

- розрахункова частина;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки.

2.3. Титульний лист – є першим аркушем роботи (додаток Б).

2.4. Зміст курсової роботи розташовується безпосередньо після титульного листа. Зміст курсової роботи визначається її темою та відображається у плані. Зміст послідовно включає найменування всіх розділів та частин роботи із зазначенням номерів сторінок, з яких починається виклад кожного розділу, питання (підрозділу), в тому числі: вступу, висновків, списку використаних джерел.

2.5. У вступі обґрунтовуються актуальність вибраної теми, її практична цінність, визначаються основні завдання, які будуть вирішені при написанні курсової роботи (тобто студент повинен відповісти на запитання – чому була вибрана саме ця тема, чим вона його зацікавила). Обсяг вступу приблизно 2-3 сторінки.

2.6. Теоретична частина (загальним обсягом близько 20-25 сторінок) – це стрижень курсової роботи, в ній глибоко та всебічно розкривається суть обраної теми, її найважливіші питання та проблеми. Викладати матеріал слід послідовно, логічно, у тексті роботи одне питання від іншого необхідно розмежовувати, даючи їм підзаголовки. Але це не повинно порушувати зв'язки між питаннями. У викладі вони мають бути пов'язані так, щоб одне питання випливало з іншого.

Теоретичні питання при дослідженні необхідно підтверджувати за допомогою аналізу фактичного матеріалу. При цьому використаний фактичний, матеріал рекомендується подавати у вигляді таблиць, діаграм тощо.

В теоретичній частині необхідно показати, як досліджувана проблема з позицій сучасності висвітлена в літературі, викласти суть існуючих підходів до її вирішення, зробити її критичний аналіз, порівняти та сформулювати власну точку зору. У цій частині курсової роботи студент повинен продемонструвати свої знання з питань, що досліджувалися, вміння узагальнювати матеріали, послідовно їх викладати, робити висновки та пропозиції.                          

При використанні фактичного цифрового матеріалу потрібно уникати нагромадження фактів. їх може бути небагато, але вони повинні бути точними, переконливими. При висвітленні стійких тверджень можна обмежуватись характеристикою загальноприйнятих положень, які не викликають сумніву.       

2.7. Розрахункова частина має показати високий рівень практичних навиків студента, вміння використовувати теоретичні знання для вирішення реальних економічних задач. Студент повинен підтверджувати розрахунки відповідними формулами та поясненнями.

2.8. Висновки є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. У висновках студент повинен підвести підсумки дослідження, що містять коротку оцінку власних розробок. Вони повинні логічно витікати із змісту всього викладеного матеріалу, бути самостійними і конструктивними. З кожного підрозділу слід зробити 1-2 висновки за структурою роботи. Обсяг висновків не повинен перевищувати 2-3 сторінки.     

2.9. Список використаних джерел вимагає розміщення усіх використаних джерел в алфавітному порядку. Список літератури може містити до 15-20 найменувань. Посилання на них мають наводитися у вигляді порядкового номеру за списком джерел у квадратних дужках, наприклад [12, с. 46].

2.10. Додатки до курсової роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою, і розміщуються на останніх сторінках. У додатки також доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприймання курсової роботи: формули, розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації допоміжного характеру.

 

3. ОФОРМЛЕННЯ  КУРСОВОЇ  РОБОТИ

3.1. Текст курсової роботи – це рукописний матеріал, написаний чітким і розбірливим почерком або надрукований текст на одному боці аркуша білого паперу формату А 4 (210 х 297 мм) через півтора міжрядкових інтервали, до тридцяти рядків на сторінці з висотою шрифту в 14 пт., тип шрифту Times New Roman. На сторінці мають бути поля: ліве – 30 мм., праве – 10 мм., верхнє і нижнє – по 20 мм. Відступи абзаців дорівнюють 10 мм.

3.2. Загальна нумерація сторінок курсової роботи відкривається з титульної сторінки, але порядковий номер на ній не проставляється; на всіх послідуючих він розміщується в нижньому правому кутку.

3.3. Вписувати у друкований текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення можна чорнилом або пастою тільки наближеними до щільності основного тексту.

3.4. Текст основної частини роботи поділяється на розділи, підрозділи, пункти та підпункти згідно із планом. Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” пишуться або друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів пишуться або друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Кожну структурну частину курсової роботи слід починати з нової сторінки.

3.5. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА, ВИСНОВКИ та ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи. Номер розділу ставиться після слів “РОЗДІЛ”. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка: наприклад, “1.2” (другий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

3.6. Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу, порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад, “Рис. 1.2” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією.

3.7. Таблиці нумерують, послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті розміщують: напис “Таблиця” із зазначенням її номера, що складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими, ставиться крапка, наприклад, “Таблиця 2.3” (третя таблиця другого розділу), нижче вказується назва таблиці. У разі перенесення, таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться: наприклад, “Продовження табл. 2.3”. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву не підкреслюють, заголовки граф починаються з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо складають одне речення із заголовком, і з великих – якщо вони є самостійними. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрілкою.

3.8. Формули в курсовій роботі нумеруються в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега сторінки на рівні відповідної формулі в круглих дужках, наприклад: “(2.1)” (перша формула другого розділу). Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони далі в формулі, і кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками (по одному рядку вище і нижче кожної формули). Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

3.9. Посилання в тексті роботи на джерела інформації слід зазначити порядковим номером посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: “... у працях [1-9]...”, бажано також вказувати сторінки, наприклад: “[12, с. 256-258]”. Посилання на ілюстрації до наукової роботи оформлюють порядковим номером ілюстрації: наприклад, “рис. 2.3”; на формули – порядковим номером формули: наприклад, “у формулі (2.1)”. Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, “у табл. 2.2”.

3.10. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо.

Джерела можна розміщувати одним, із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

3.11. Додатки оформляються як продовження курсової роботи на наступних її сторінках. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток” і велика літера, що позначає нумерацію додатків. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б, додаток В, додаток Д і т.д.

3.12. Обов’язкова умова високої якості роботи – її грамотність, сувора логіка викладення, правильність мовностилістичного оформлення.

3.13. Остаточно оформлена курсова робота підписується студентом на титульному листі та у зброшурованому вигляді здається на кафедру економічної теорії для рецензування та прийняття науковим керівником рішення щодо можливості допуску роботи до захисту.

 

4. ПОРЯДОК РЕЦЕНЗУВАННЯ І ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

4.1. Виконана курсова робота у встановлений термін здається студентами на кафедру економічної теорії. Після реєстрації курсова робота передається науковому керівникові для перевірки та рецензування. У відгуку наукового керівника відзначаються позитивні сторони та недоліки курсової роботи, робиться висновок про можливість допуску роботи до захисту та вміщується попередня оцінка (“відмінно”, “дуже добре”, “задовільно” “достатньо”, “незадовільно”). Якщо курсова робота отримує оцінку “незадовільно”, вона повертається студентові для доопрацювання. У рецензії на курсову роботу може не міститися остаточна оцінка. У ній може бути попередня оцінка у формі висновку: “Робота допускається до захисту” чи “Робота не допускається до захисту”. Остаточна оцінка дається після захисту. Якщо робота не допущена до захисту, то вона повинна бути студентом перероблена відповідно до рецензії і знову представлена на кафедру.

4.2. Процедура захисту складається із короткої доповіді студента (до 10 хвилин) про цілі, зміст і конкретні пропозиції, які містяться в курсовій роботі; відповідей на зауваження та пропозиції наукового керівника. Курсова робота оцінюється на: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “достатньо”і “незадовільно”.

4.3. Необхідно звернути увагу, що процес безпосереднього захисту – це найбільш відповідальний етап у курсовій роботі студента. Вона може бути оцінена науковим керівником, наприклад, на “відмінно”, але при захисті її студентом оцінка може бути знижена; або при оцінці “добре”, проставленій керівником, під час захисту підвищена на “відмінно”. Кожному студенту при цьому необхідно зважати на наступні недоліки при захисті:

- автор при доповіді і відповідях на запитання почував себе скуто, невпевнено, був багатослівним, не відповідав конкретно і його відповіді не були аргументованими і т.д.;

- робота носить чисто теоретичний характер, написана у вигляді загальних міркувань і положень, не пов’язана з практикою, або в ній немає обґрунтованих позицій і пропозицій автора.

Таким чином, підготовка до захисту курсової роботи включає усунення помилок і недоліків, вивчення додаткових джерел, зазначених у рецензії, осмислення написаного в роботі, готовність пояснити будь-які приведені в роботі положення.

4.4. До переробленої курсової роботи, зданої на повторну перевірку, обов'язково додається попередня рецензія. Всі доповнення і зміни до початкового варіанта курсової роботи додаються на листах паперу відповідного формату і розміщуються після додатків з зазначенням параграфа, до якого вони належать.

4.5. Якщо науковий керівник дає позитивний відзив, курсова робота допускається до захисту у строки, встановлені кафедрою. Напередодні захисту студент отримує свою курсову роботу, щоб ознайомитися з відзивом та своєчасно підготуватися до відповідей на зауваження, які у ньому містяться.

4.6. При оцінюванні курсової роботи враховується її якість і зміст, глибина дослідження, зміст доповіді студента, правильність відповідей на питання, вміння обґрунтовувати та відстоювати власні погляди, оформлення роботи. У ході захисту курсової роботи студенту необхідно показати досконале володіння матеріалом конкретної теми, уміння відповідати на питання, орієнтуватися в змісті роботи.

4.7. За результатами захисту курсова робота одержує оцінку за ЕСТS, яка заноситься до екзаменаційної відомості та індивідуального плану студента.

Оцінку “відмінно” одержують роботи, в яких містяться елементи наукової творчості, робляться самостійні висновки, дається аргументована критика і самостійний аналіз фактичного матеріалу на основі глибоких знань літератури з даної теми. Розрахункова частина зроблена без помилок.

Оцінка “добре” ставиться в тому випадку, коли в роботі, виконаній на високому теоретичному рівні, повно і всебічно висвітлюються питання теми, але немає належного ступеня творчості та є не суттєві помилки в розрахунковій частині.

Оцінку “задовільно” заслуговують роботи, в яких правильно освітлені основні питання теми, але немає логічно стрункого їхнього викладу, міститься окремі помилки в розрахунковій частині.

Оцінку “достатньо” студенту ставиться в тому випадку, коли теоретична частина розкрита не в повній мірі, а в розрахунковій роботі містяться значні помилки.

Оцінку “незадовільно” студент одержує у випадку, коли робота має значні помилки як в теоретичній так і в розрахунковій частинах. А також студент не може відповісти на зауваження членів комісії, не володіє матеріалом роботи, не в змозі дати пояснення висновкам і теоретичним положенням даної проблеми. У цьому випадку студенту має бути надана можливість повторного захисту.

4.8. Захист і оцінка курсової роботи – це підведення підсумків самостійної роботи студента й одержання права допуску до іспиту з мікроекономіки. Курсова робота студенту не повертається.

 

5. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Задача 1

Споживач має деякий бюджет (І), який збирається витратити на придбання двох товарів X та Y. Кожна гривня цього бюджету, з точки зору споживача, має корис­ність λ ютил (тобто λ - гранична корисність грошей). Функція граничної корисності для двох товарів - відповідно MUx та MUУ,ціни товарів - Рx та Рy. Завдання:

1. Визначити, скільки одиниць кожного з товарів X та У придбає споживач, ви­ходячи з його оцінки граничної корисності грошей.

2. Розрахувати, скільки грошей витратив споживач. Чи повністю він використав свій бюджет?

3. Розрахувати загальну корисність, яку отримає споживач від використання товарів. Порівняти її із загальною корисністю використання грошей.

Вихідні дані наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Варіант

(остання цифра номера індивід. плану)

Бюджет (І), грн.

Гранична корис­ність грошей (λ), ютил

Ціна то­вару У (РУ), грн.

Ціна

 то­вару X (Ру) грн.

Функція граничної корисності

товару X, (MUx)

товару Y, (MUУ)

1

60

2

5

10

40/х

40/у

2

60

5

12

5

50/х

25/у

3

180

3

15

10

315/х

120/у

4

160

4

20

12

240/х

240/у

5

160

5

8

16

240/х

320/у

6

120

2

5

10

5/х

60/у

7

180

3

4

9

96/х

135/у

8

140

4

12

18

144/х

216/у

9

130

5

20

14

500/х

60/у

 

Задача 2 

Споживач має деякий бюджет (І), який збирається витратити на придбання двох товарів X та Y. На рисунку 1 наведена одна з кривих байдужості даного споживача та його бюджетна лінія. Бюджетна лінія перетинає вісь абсцис у точці Х1 вісь ординат - у точці Y1 . Оптимальний вибір споживача досягається у точці Е.

Рис.1. Модель рівноваги споживача

Завдання:

1. Визначити розмір бюджету споживача (І), якщо ціна товару Y дорівнює Ру.

2. Визначити ціну товару Х(Рx).

3. Записати рівняння бюджетної лінії та визначити її нахил.

4. Визначити величину граничної норми зміни (MRSxy) у точці рівноваги.

5. Показати на графіках, що трапиться з вихідною бюджетною лінією, якщо:

а) бюджет споживача (І) та ціна товару X (Рx) підвищиться у 1,5 рази.

б) бюджет споживача (І) та ціна товару Y(Py) підвищиться у 2 рази.

в) ціни товарів не зміняться, а бюджет споживача (I) збільшиться у 2 рази.

г) бюджет споживача (І) збільшиться у 2 рази, а ціни товарів Рx та Ру у той же час зростуть у 4 рази.

Вихідні дані наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 

Варіант

(перша цифра номера індивід. плану)

Х1, одиниць

Y1, одиниць

Ціна товару Y (Рy), доходи

 

20

30

60

1

50

20

50

2

40

10

80

3

10

40

30

4

30

50

90

5

50

10

150

6

20

50

40

7

10

30

50

8

40

20

60

9

30

40

30

 

Задача 3                         

Функція ринкового попиту на товар деякої фірми має вигляд прямої з від¢ємним нахилом:

 Qd = f1 (P) = AL - BL× P; а функція пропозиції фірми також лінійна, але має додатній нахил: Qs = f2 (P) = - AS + BS × P; тобто 

Остання цифра номера індивід. плану

1,3

2,4

5,7

6,8

9,0

Qd = 160 – 4Р

Qd = 150 – 3Р

Qd = 140 – 2Р

Qd = 170 – 5Р

Qd = 180 – 6Р

Qs = - 50 + 2Р

Qs = - 40 + 1,5Р

Qs = - 30 + Р

Qs = - 60 + 3Р

Qs = - 70 + 4Р

На ринковий стан може впливати держава, що вводить податки, дотації або фіксовані ціни.

1) Визначити очікувані обсяги попиту та пропозиції за чотирьох різних значень ціни: 

Остання цифра номера індивід. плану

1,3

2,4

5,7

6,8

9,0

Р = 10;  20;  30;  40

Р = 8; 26; 34; 42

Р = 6;  18;  28;  34     

Р = 12; 24; 36; 48    

Р = 14; 28; 42; 56

2) Визначити рівноважну ціну та рівноважний обсяг продажу для вихідного стану ринку (до введення державного регулювання).

3) Визначити нову рівноважну ціну (грн. за одиницю товару) та рівноважний обсяг продажу у разі введення державою податку з продажів (для чотирьох значень ціни) у розмірі: 

Остання цифра номера індивід. плану

1,3

2,4

5,7

6,8

9,0

Т = 7,5

Т = 7

Т = 6,5

Т = 8

Т = 8,5

4) Визначити нову рівноважну ціну (грн. на одиницю продукції) та рівноважний обсяг продажу у разі введення державою дотації (для чотирьох значень ціни) у розмірі: 

Остання цифра номера індивід. плану

1,3

2,4

5,7

6,8

9,0

Д = 15

Д = 14

Д = 13

Д = 16

Д = 5

5) Визначити обсяг попиту, обсяг пропозиції, фактичний обсяг продажів та розмір дефіциту (надлишку) товару у разі введення державою фіксованої ціни вище рівноважної (грн.) 

Остання цифра номера індивід. плану

1,3

2,4

5,7

6,8

9,0

f1 (Р) = 37,5

f1 (Р) = 44,56

f1 (Р) = 58,83

f1 (Р) = 31,75

f1 (Р) = 28,4

6) Визначити обсяг попиту, обсяг пропозиції, фактичний обсяг продажів та розмір дефіциту (надлишку) товару у разі введення державою фіксованої ціни нижче рівноважної (грн.) 

Остання цифра номера індивід. плану

1,3

2,4

5,7

6,8

9,0

f2 (Р) = 30

f2 (Р) = 37,55

f2 (Р) = 52,33

f2 (Р) = 22,75

f2 (Р) = 23

 

Задача 4

На основі табличних даних (табл. 1, 2, 3) визначити пропущенні дані в клітинках та відповідно до ситуації виберіть для кожної фірми одну з наступних рекомендацій (заповнити табл. 4), яка дозволить оптимізувати її стан: 1) збільшити обсяг випуску; 2) зменшити обсяг випуску; 3) припинити виробництво; 4) залишити галузь; 5) не змінювати обсяг випуску.

Таблиця 1 

 

 

Остання цифра номера індивід. плану

 

 

0-3

4-6

7-9

0-3

4-6

7-9

0-3

4-6

7-9

Фірма

Часовий період

 

Р

 

MR

 

TR

1

S

3,9

4,0

4,1

 

 

 

 

 

 

2

S

5,8

5,9

6,0

 

 

 

 

 

 

3

S

 

 

 

 

 

 

3600

40000

4400

4

S

 

 

 

24,0

25,0

26,0

 

 

 

5

S

8,9

9,0

9,1

 

 

 

 

 

 

6

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2

 

 

Перша цифра номера індивід. плану

 

 

1,5,8

2,4,9

3,6,7

1,5,8

2,4,9

3,6,7

1,5,8

2,4,9

3,6,7

Фірма

Часовий період

 

Q

 

TC

 

MC

1

S

1600

2000

2400

7000

7400

7800

2,8

2,9

3,0

2

S

9000

10000

11000

 

 

 

5,8

5,9

6,0

3

S

3700

4000

4300

 

 

 

9,0

10,0

11,0

4

S

90

100

110

3200

3500

3800

24,0

26,0

28,0

5

S

460

500

540

 

 

 

8,0

9,0

10,0

6

L

460

500

540

 

 

 

43,0

45,0

47,0

 

Таблиця 3

 

 

Перша цифра номера індивід. плану

 

 

1-3

4-6

7-9

1-3

4-6

7-9

1-3

4-6

7-9

Фірма

Часовий період

 

АТС

 

AVC

 

ЕП (-ЕП)

1

S

 

 

 

3,1

3,2

3,3

 

 

 

2

S

4,6

4,7

4,8

4,1

4,2

4,3

 

 

 

3

S

9,5

10

10,5

8,6

8,7

8,8

 

 

 

4

S

33,0

35,0

37,0

23,0

23,9

24,4

 

 

 

5

S

14,0

15,0

16,0

11,0

12,0

13,0

 

 

 

6

L

43,0

45,0

47,0

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4

фірма

Часовий період

Рекомендації

1

S

 

2

S

 

3

S

 

4

S

 

5

S

 

6

L

 

Додаток А 

Орієнтовна тематика курсових робіт з мікроекономіки 

  1. Мікроекономіка: предмет, об'єкт, метод, функції і місце в системі економічних наук.

  2. Економічні системи: основні етапи розвитку.

  3. Домогосподарство як суб'єкт регульованих ринкових стосунків. Доходи і витрати домогосподарств.

  4. Потреби як рушійна сила економіки і їх взаємозв'язок з суспільним виробництвом.

  5. Економічні блага, їх класифікація.

  6. Суть підприємництва і умови його існування.

  7. Товарна форма організації виробництва як основа ринкових відносин.

  8. Товар і гроші. Кругообіг благ і доходів.

  9. Закон вартості як основа взаємодії і розвитку виробних сил і виробничих відносин в ринковій економіці.

  10. Теорія корисності та її використання. Функція корисності, сукупна та гранична корисність.

  11. Кардиналістськая теорія граничної корисності. Закони Госсена.

  12. Криві байдужості: їх властивості та особливості.

  13. Бюджетні обмеження.

  14. Ордіналістськая теорія корисності. Аксіоми поведінки споживача. Рівновага споживача.

  15. Крива Енгеля. Криві “дохід – споживання” і “ціна – споживання”, виведення кривих попиту.

  16. Закон Енгеля-Швабе. Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена.

  17. Попит. Закон попиту. Крива попиту. Зміни в попиті. Індивідуальний і ринковий попит.

  18. Пропозиція. Закон пропозиції. Крива пропозиції. Зміни пропозиції.

  19. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Галузева рівновага.

  20. Еластичність: поняття, коефіцієнт, види, форми.

  21. Виробництво, фактори виробництва.

  22. Підприємство, як суб’єкт ринку та виробничо-ринкова система.

  23. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.

  24. Теорія фірми: витрати виробництва.

  25. Поняття і властивості виробничої функції.

  26. Ізокванта і ізокоста. Рівновага виробника. Віддача від масштабу.  

  27. Продукт і витрати фірми. Рівновага виробника.

  28. Витрати виробництва і прибуток.

  29. Досконала конкуренція. Рівновага конкурентної фірми в короткостроковому і довгостроковому періодах.  

  30. Умови максимізації прибутку при досконалій конкуренції.

  31. Монополія. Монопольна влада, збиток заподіюваний монополією.

  32. Ціноутворення в умовах монополії. Цінова дискримінація.

  33. Антимонопольна політика в Україні.

  34. Природні монополії та їх регулювання в Україні.

  35. Ринок монополістичної конкуренції.

  36. Олігополія.

  37. Змова та цінове лідерство на олігополістичному ринку.

  38. Похідний попит.

  39. Ринок праці та його основні характеристики.

  40. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.

  41. Попит та пропозиція на ринку праці.

  42. Монопсонія та її влада на ринку.

  43. Особливості попиту і пропозиції на ринках ресурсів. Ціноутворення на ринку ресурсів.

  44. Капітал. Пропозиція заощаджень. Позичковий відсоток.

  45. Торговельний капітал і його еволюція в сучасних умовах.

  46. Попит і пропозиція капіталу та аналіз інвестиційних рішень.

  47. Ринок землі. Ціна землі і рента.

  48. Виробничі можливості суспільства. Крива виробничих можливостей. Парето-ефективність.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

  1. Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроеконо-міка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 248 с.

  2. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика: В 2-х т. / Под общ. ред. В.М. Гальперина. – СПб: Экон. шк., 2000. – Т. 1. – 367 с.

  3. Гальперин В.М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2-х т. / Под общ. ред. В. М. Гальперина. – СПб: Экон. шк., 2000. – Т. 2 – 503 с.

  4. Гамілтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Роберта С. Піндайка та Даніела Л. Рубінфелда / Пер. з англ. А. Олійника та Р. Скільського. – К.: Основи, 1996. – 223 с.

  5. Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Микроэкономика: Учебник / Под. общ. ред. Л.С. Тарасевича. – Изд-во СПб УЗФ, 1996. – 352 с.     .

  6. Гронтковська Г.Е., Косік А.Ф. Мікроекономіка. Практикум: Навчальний посібник. – К.:Цнтр навчальної літератури, 2008. – 404 с.

  7. Горбачевська О.В. Графічні побудови в мікроекономіці.-Львів.: ЛБІ НБУ, 2002.-175с.

  8. Горошко М.Ф., Кулішов В.В., Мікроекономіка: Тести. Ситуації. Задачі/Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 368 с.

  9. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика / Пер. с англ.; Под. общ. ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича. – Спб: Экон. шк., 1994. – 448 с.

  10. Економічна теорія: Макро- і мікроекономіка / За ред. З.Г. Ватаманюка,   С.М. Панчишина. – К.: Альтернативи, 2001. – 606 с.

  11. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання – Прес, 2001. – 582 сю

  12. Задоя А.О. Мікроекономіка: курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2001 – 211 с.

  13. Карагодова О. О., Черваньов Д. М. Мікроекономіка. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 208 с.: іл.

  14. Кириленко В.І. Мікроекономіка: Навч. посібник для студентів екон. спец. вузів. – К.: Таксон, 1998. – 334 с.

  15. Лисовицкий В.Н. Микроэкономика: Учеб. пособие. – 2-е изд., доп. и перараб. – К.: ИСИМО МО Украины, НВФ Студцентр, 1997. – 160 с.

  16. Лісовий А.В. Мікроекономіка: курс лекцій. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 200 с.

  17. Лісовий А.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 192 с.

  18. Лісовий А.В. Навчально-методичний посіб­ник для самостійного вивчення дисципліни “Мікроекономіка”: Навч.-метод. посіб. (видання сьоме, виправлене) – Київ: Дія, 2009. – 138 с.

  19. Мікроекономіка: Навч.-методичний комплекс: У 3-х ч. / Укладач А.П. Наливайко та ін. – К.: КДЕУ, 1997. – 267 с.

  20. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студентів екон. спец. закл. освіти. За ред. С. Будаговської. – К.: Основи, 2001. – 517 с.

  21. Микро- макроэкономика: Практикум / Под. общ. ред. Ю.А. Огибина. – СПб: Литера плюс “СПб Оркестр”, 1994. – 432 с.

  22. Наливайко А.П., Євдокимова Н.М., Задорожна Н.В. Мікроекономіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. А.П. На-ливайка. – К.: КНЕУ, 1999. – 208 с.

  23. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: Учебник для вузов. – 2-е изд., изм. – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 572 с.

  24. Піндайк Р.С., Рубінфельд Д.Л. Мікроекономіка / Пер. з англ. А. Олійника, Р. Скільського. – К.: Основи, 1996. – 646 с.

  25. Самюелсон Пол. А., Нордгауз Вільям Д. Мікроекономіка / Пер. з англ. С. Панчишина. – К.: Основи, 1998. – 676 с.

  26. Фель У., Оберендер П. Основи мікроекономіки / Пер. з нім. 6-го вид.; За ред. А.П. Наливайка. – К.: Укртиппроект, 1998. – 478 с.

  27. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки: Підручник.-2-ге вид., перероб. і доп.– К.: Знання-Прес, 2007. – 579 с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!