Завдання та методичні рекомендації до виконання розрахункових робіт

ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ РОБІТ 

В умовах розвитку ринкових відносин і формування ринку, великого значення набуває вибір, обґрунтування і економічна оцінка ефективності інвестиційних рішень з урахуванням різних умов формування ринку капіталу і початку їх фінансування.

Раціональний варіант інвестиційного рішення при будівництві, модернізації або реструктуризації виробничих об’єктів може бути обраний шляхом порівняння і оцінки декількох можливих варіантів рішень за рядом економічних показників, умов інвестиційного ринку та аналізу бізнесово-фінансового стану підприємства.

Індивідуальне завдання видається студенту з метою підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки та розкриття його творчих здібностей з економіки.

Індивідуально-розрахункову роботу студенти виконують за матеріалами діючих виробничих підприємств.

При виконанні індивідуально-розрахункової роботи студенти набувають практичних навиків розрахунку важливих економічних показників оцінки ефективності інвестиційних рішень, закріплюють знання по загальним питання економіки підприємства та управління потенціалом підприємства.

Вихідна інформація для виконання індивідуальної роботи

1. Баланс підприємства форма 1;

2. Звіт по фінансовим результатам форма 2;

3. Алгоритм розрахунку фінансових показників.

Розрахункова частина

Для розрахунку показників, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства, крім вище поданої звітності (додаток А1, Б1), потрібні будуть ще деякі первинні дані. Вони подані у таблиці 1

Таблиця 1

Основні первинні показники господарської діяльності за І півріччя 2012 року 

1. Розрахунок цілеоцінних показників:

1.1. Одним iз найголовніших цілеоцінних показників є рівень задоволення потреб ринку (І_зпр), який обчислюється шляхом спів­відношення товарної продукції та обсягу продукції, якийбув визна­чений у процесі маркетингового дослідження (попит ринку).

Якщо результат буде перевищувати 50 %, то це свідчить про те, що даний виробник є монополістом на даний товар, послугу, тобто при належному господарюванні таке підприємство матиме відчутні перспективи зростання обсягів виробництва і розширення власної ринкової ніші. Це підприємство міцно закріпилося на ринку. 

1.2. Важливим фінансово-економічним показником на підприємстві є коефіцієнт зростання валового прибутку (коефіцієнт зростання чистого прибутку), що розраховується відповідно за формулою (1.2).

Для з це виглядатиме так:

К_вп=106682/100527=1,06 тобто спостерігаємо річне збільшення валового прибутку на 6 % проти запланованого рівня.

К_чп=10851/34010=0,32 чистий прибуток зменшився. Бажане значення даних показників: К > 1. 

1.3. Рентабельність виробництва - один з найпоширеніших показників. Розраховується шляхом співвідношення валового (чистого) прибутку та суми основних фондів (О_сФ) і матеріальних оборотних фондів (О₆Ф), тобто.

Оптимальною вважається рентабельність 25 %, проте цей показник доцільніше порівнювати з середнім за галуззю. Крім показника рентабельності виробництва, часто використовують показник рентабельності виробу - співвідношення валового прибутку і собівартості товарної продукції.

Розрахована за цією формулою рентабельність заводу у звітно­му році становила:

Р_m =106682 / 375311*100% = 28,42%

2. Розрахунок показників використання ресурсів

Показники використання ресурсів мають на меті охаракте­ризувати основні види ресурсів підприємства, динаміку їх зміни й ефективність використання. Серед основних ресурсів: робоча сила, основні фонди і матеріали.

2.1. До показників використання ресурсів, у першу чергу, нале­жить показник продуктивності праці, який визначається шляхом ділення обсягу товарної продукції на загальну кількість персоналу:

В_п = В_тп / Ч_п  (1.5)

Розрахуємо рівень продуктивності праці для заводу:

- за планом В_п = 755839 / 706 = 1070,6 тис.грн.;

- фактично В_п= 571586 / 708 = 807,3 тис.грн.

Отримані дані свідчать про недосягнення запланованого рівня продуктивності праці (807,3 / 1070,6*100 = 75,4 %) на 24,6 %.

2.2. Наступним важливим показником цієї групи с фондовіддача, яка характеризує ефективність використання основних фондів як за обсягом продукції, так і за прибутком.

Фондовіддача за обсягом продукції визначається діленням обсягу товарної продукції на величину основних фондів.

Фондовіддача за прибутком (рентабельність основних фондів) обчислюється шляхом ділення валового прибутку на величину основних фондів.

2.3. Сучасні ринкові умови і значний ризик діяльності та конкуренції вимагають використання всіх наявних резервів підви­щення ефективності виробництва, особлива увага, якщо зважати на енергетичну кризу в країні, має зосереджуватися на економії енергії та матеріалів, ефективності їх використання. Показник, який виз­начає таку ефективність, називається матеріалоємністю продукції і визначається шляхом ділення загальної величини матеріальних вит­рат або матеріальної частини оборотних фондів на обсяг реалізо­ваної продукції:

МЄ_п = МО_бФ / В_тп  (1.8) 

У нашому прикладі МЄ_п= 289964 / 571586 = 0,51 грн. при запланованому (368426 / 755839 = 0,49 грн.), таким чином цей показник свідчить про перевитрату матеріалів на підприємстві.

2.4. Для характеристики обсягу витрат робочої сили на виробництво продукції використовують показник зарплатоємності продукції, який обчислюється шляхом ділення фонду заробітної плати на обсяг товарної продукції:

ЗЄ_п = Ф_зп / В_тп   (1.9)

На досліджуваному підприємстві цей показник становить:

ЗЄ_п = 40820 / 571586 = 0,07 грн.,

що в порівнянні з планом (47053 / 755839 =0,06 грн.) свідчить про недостатню ефективність використання робочої сили.

Розраховують також обернений до зарплатоємності показник - зарплатовіддачу.

2.5. Важливим показником при оцінці ефективності виробничо-господарської діяльності вважають поточні витрати на одиницю продукції (знаходяться за допомогою собівартості товарної продук­ції і загального обсягу її у звітному році):

ПВ = С_тп / В_тп   (1.10)

У нашому прикладі він становить:

- за планом ПВ = 539027 / 755839 = 0,71 грн.;

- фактично ПВ = 375311 / 571586 = 0,66 гри.

Цей показник вважається у межах, коли ПВ рівний 0,75 - 0,80. Наш показник значно нижчий, що свідчить про низьку питому вагу поточних витрат (у розрахунку на одиницю продукції) на заводі.

Ефективність бізнесово-фінансової діяльності 

Крім часто застосовуваних кількісних показників (прибутків) рентабельності, для оцінки бізнесово-фінансової діяльності вико­ристовують сукупність інших показників, які можна поділити на групи:

1.  Показники прибутковості:

1.1. Показник прибутковості власного капіталу (відношення чис­того прибутку до власного капіталу) розраховується за формулою:

- на початок звітного року:

К_пвк=10851/100659*100%=10,8%

- на початок року наступного за звітним:

К_пвк=34010/134669*100%=25,25%

Розрахунки свідчать, що на кожні 100 одиниць капіталу отримано 10,8 гр. од. доходу. Цей показник відносно невисокий, проте, якщо врахувати, що він зростає (на 14,45 %), то прослідковується стрімка зміна.

1.2. Показник прибутковості всіх активів (рентабельність активів) розраховується як співвідношення валового прибутку до поточних активів:

- на початок звітного періоду К_па = 10851/729249*100% =1,49 %;

- на початок року, наступного за звітним К_па = 34010/700680*100% = 4,85 %.

Результат показника необхідно співставити з відсотковою ставкою за довгостроковий кредит: якщо результат перевищує, то економічно-фінансову ситуацію на підприємстві можна оцінити як цілком благополучну. На досліджуваному підприємстві показник зростає, що свідчить про покращання економічно-фінансової ситуації. 

1.3. Показник валової прибутковості продажу (відношення вало­вого прибутку до загальної суми продажу).

Показує відносну величину валового доходу, що отримує під­приємство в розрахунку на 1 гр. од. реалізованої продукції.

Для нашого прикладу показник становить:

- на початок звітного періоду

К_впп = 106682/ 481993*100% = 22,1 %;

- на початок періоду, наступного за звітним

К_впп = 100527 /639554= 15,7%.

Отже, підприємство на 100 грн. реалізованої продукції отримує 15,7 грн. валового доходу.

2. Показники ліквідності і платоспроможності

Ліквідність - здатність підприємства виконувати свої короткостро­кові (поточні) зобов'язання за рахунок власних поточних активів.

Платоспроможність - здатність підприємства виконувати свої зовнішні (короткострокові та довгострокові) зобов'язання, вико­ристовуючи власні активи.

2.1. Коефіцієнт покриття - від­ношення поточних активів, що об'єднують за балансом запаси і витрати, грошові кошти, розрахунки та інші оборотні активи до загальної суми короткострокових зобов'язань.

Для даного прикладу коефіцієнт рівний:

 - на початок звітного періоду

К_зл = 337660 / 154700 = 2,17;

-   на початок наступного за звітним роком

К_зл = 332012 / 152758 = 2,17.

Якщо співвідношення 1:1, то вважається, що поточні зобов'язання прагнуть перевищувати поточні активи - це свідчить про можливість фінансового зиску. Співвідношення 2:1 прийнято вважати нормальним з теоретичного погляду, а якщо воно більше, то це означає більш високу ступінь ліквідності, а це приваблює кредиторів, інвесторів.

2.2. Коефіцієнт термінової (швидкої) ліквідності показує як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами і розраховується як співвідношення найбільш ліквідних оборотних коштів (грошових коштів і їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій і дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства:

- на початок звітного періоду

К_тл = (337660-72691-0-1056-67225-12) /154700 = 1,27;

- на початок періоду, наступного за звітним

К_тл = (332012-66286-0-1680-26886-12) / 152758 = 1,55.

Коефіцієнт визначає здатність підприємства виконувати свої поточні зобов'язання за рахунок швидколіквідних активів його результат доповнює показник загальної ліквідності. Оптимальне сгаввідношенняє1:1.Унашому прикладі воно є досить високе (високим понад 1:1).

2.3. Коефіцієнт платоспроможності (абсолютної ліквідності) фіксує частку власного (акціонерного) капіталу підприємства в загальних зобов'язаннях і розраховується за відношенням.

Для досліджуваного заводу:

К_пс = 59721+27943 /152758 = 0,57, що свідчить про платоспроможність заводу (так як граничним значенням вважається 0,2-0,35).

2.4.Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки і розраховується діленням суми ліквідних активів, дебіторської заборгованості і вартості векселів на поточні зобов'язання.

Для нашого прикладу К_пл = 332012 / (152758+406305) = 0,59.

Результат коефіцієнта повинен знаходитися приблизно в тих же межах, що й коефіцієнта платоспроможності.

3. Показники стійкості (стабільності) характеризують інвестиційну незалежність (автономність) підприємства від зовнішніх джерел..

3.1.Коефіцієнт фінансової незалежності (автономності) характеризує ступінь незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Обчислюється він відношенням загальної суми власного капіталу до загальної величини балансових коштів.

Чим більше значення коефіцієнта, тим кращим є фінансовий стан підприємства. Вважається, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати величини власних джерел фінансування. Це означає, що коли коефіцієнт більший за 0,5, то фінансування діяльності підприємницької структури за рахунок залучених коштів здійснюється в допустимих межах.

У нашому випадку:

К_фнз=134669/700680=0,19

3.2.Коефіцієнт залучення довгострокових позичкових коштів характеризує відносну величину залучення позичкових коштів для виконання фінансових зобов'язань підприємства, порівняно з його статутним капіталом (фондом), й обчислюється відношенням довгострокових кредитів у загальному обсязі власних та прирівняних до них коштів.

Світова практика господарювання визнає бізнесову діяльність досить ефективною, коли частка позичкових коштів не перевищує 1/3 власного акціонерного капіталу. Збільшення значення цього показника в динаміці свідчить про зростання залежності підприємства від зовнішніх інвесторів

У нашому випадку:

- на початок звітного періоду К_пзк=471473/100659+471473=0,82

- на початок періоду, наступного за звітним К_пзк=406305/406305+134669=0,75, отже показник в даному випадку зменшується.

3.3. Коефіцієнт покриття платежів з фіксованими термінами виплат. Цей показник фактично фіксує розмір річних платежів підприємства, пов'язаних з його довгостроковими зобов'язаннями, і визначається порівнянням валового прибутку та суми довгострокових пасивів.

Коефіцієнт повинен бути в межах 1,5 - 2 і тоді фінансовий стан підприємства вважатиметься нормальним.

Щодо досліджуваного заводу, то:

- на початок звітного періоду К_пп = 106682 / 471473 = 0,23;

- на початок періоду, наступного за звітним К_пп = 100527 / 406305 = 0,25. 

4. Показники стану акціонерного капіталу використовуються у випадках, коли підприємство функціонує у корпоративній формі.  

4.1. Прибутковість акції характеризує відношення чистого прибутку до загальної кількості акцій, що придбані акціонерами даного підприємства й обчислені за ідентичною формулою.  

Цей показник найбільш продуктивний вимірник ефективності аукціонування підприємства.

У нашому випадку м_в =34010 / 158571702 = 0,00021 грн., що свідчить про низьку прибутковість звичайних акцій.

4.2. Співвідношення ціни і дохідності акції обчислюється відношенням продажної ринкової ціни однієї акції на прибутковість акції в абсолютному вартісному вираженні.

Значення цього коефіцієнта за кілька років господарювання може бути орієнтиром, якщо обґрунтовується ринкова ціна акцій.

Для нашого прикладу Кц/д = 90 / 80 = 1,125.

4.3. Співвідношення ринкової та балансової ціни звичайних акцій (ціновий коефіцієнт акцій) може коливатися у межах від 0,5 до 3.

У нашому випадку він досить стабільний, так як К = 90 / 50 = 1,8.

Співвідношення ринкової та балансової ціни звичайних акцій поданого підприємства є достатньо привабливим для потенційних інвесторів.

Звітність аналізується за три роки. Після розрахунку кожного показника необхідно зробити висновок.

Підприємства не повинні повторюватися в групі.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!