МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І.МЕЧНИКОВА

Інститут соціальних наук

Кафедра історії та світової політики

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ СТУДЕНТАМ ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНИХ НАУК З НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

спеціальність «Політологія» та «Соціологія»

ОДЕСА -2012

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

Виконання курсової роботи для студентів інституту соціальних наук є необхідним і найважливішим етапом поглиблення і закріплення теоретичних і практичних знань. Курсова робота сприяє формуванню у студента навиків наукової та професійної діяльності, сприяє кращому засвоєнню учбового матеріалу.

Курсова робота є однією з найефективніших форм самостійної роботи студентів і найважливішим підготовчим етапом до написання дипломної роботи.

Студент має право вибору теми курсової роботи в рамках напрямків навчальних предметів та обраної спеціалізації. Закріплення за студентом теми курсової роботи здійснюється за його письмовою заявою протягом вересня місяця. Тема курсової роботи із визначенням наукового керівника закріплюється рішенням кафедри. Керівниками курсових робіт є викладачі кафедри.

При написанні курсової роботи студент повинен виявити вміння працювати з науковою літературою, аналізувати історичні, політичні, статистичні, правові та інші джерела, обґрунтовувати висновки.

Для самоконтролю і правильного розподілу часу студент разом із керівником складає календарний план виконання роботи.

У процесі виконання курсової роботи студент самостійно підбирає необхідну інформацію, здійснює її обробку, обґрунтовує і аргументує власні пропозиції та висновки.

Процес виконання курсової роботи включає такі послідовні етапи: вибір теми курсової роботи; вивчення спеціальної літератури з обраної теми; збір і систематизація основної інформації з теми курсової роботи; аналіз зібраних матеріалів; обґрунтування висновків і пропозицій; оформлення курсової роботи; захист курсової роботи.

Вибір теми курсової роботи – перший етап виконання курсової роботи. Необхідно враховувати такі фактори, як науковість, практичність і актуальність, інтерес студента до досліджуваної теми. Слід враховувати фактор наявності достатнього обсягу літератури з тих питань, на які необхідно відповісти студенту самостійно при виконанні курсової роботи.

Назва курсової роботи повинна відповідати суті наукової проблеми, вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви можна додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

Вивчення спеціальної літератури з обраної теми. Відповідно до обраної теми курсової роботи студент самостійно здійснює підбір літератури і джерел. Роботу з літературою починають зі складання повного списку монографій, наукових статей, статистичних матеріалів, історичних і політичних документів, законів та нормативних документів. Для складення картотеки пропонується використовувати каталоги: систематичний каталог наукової, навчальної та довідкової літератури університетської бібліотеки; каталог періодичних видань, довідників і нормативних матеріалів — у читальному залі бібліотеки; систематичні каталоги інших бібліотек, в тому числі джерела інформації в мережі інтернет. Додаток 6.

Пропонується залучати до вивчення літературу закордонних авторів і матеріали, що пов’язані із закордонним досвідом вивчення обраної теми. Порівняльний аналіз значно збагачує зміст будь-якої наукової роботи, підвищує її аргументованість та об’єктивність. Іншими словами, курсова робота за своїм змістом повинна являти собою зразок комплексного підходу у розробці обраної теми.

Вивчаючи літературу та джерела студент визначає теоретичні основи дослідження питань теми і виявляє етапи їх розробки. До теоретичних основ дослідження належать: основні категорії і поняття, що характеризують розвиток та існування системи соціально-політичних інститутів та процесів в різні історичні часи. Збір і систематизація основної інформації з теми курсової роботи дозволяє скласти розгорнутий план неї (можливо, в кількох варіантах), який студент погоджує з викладачем — керівником курсової роботи.

Після вивчення теоретичного матеріалу і складання плану курсової роботи студент приступає до збору практичних даних, що можуть відображати доказову частину курсової роботу. У даному випадку мова йтиме про фактичний матеріал наступного характеру: зводи законів, статистичні дані, картографічні матеріали, спеціальна література та інші. Якщо студент працює з цифровим, статистичним матеріалом, то пропонується використовувати дані в порівняльному аналізі для наочної демонстрації тих чи інших тенденцій.

Основною формою документального оформлення матеріалу є табличні інформаційні матеріали. Вони можуть мати вигляд окремих таблиць. Дозволяється використовувати графіки та діаграми.

Аналіз зібраних матеріалів і обгрунтвування висновків і пропозицій. Зібраний матеріал піддається ретельній обробці: критичний аналіз літератури та джерел, систематизація матеріалу та порівняння, складення типологічних моделей, реконструкція подій, тощо. Студент повинен розподілити матеріал відповідно до плану роботи.

У роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. При написанні курсової роботи автор повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

Перед тим, як робити загальні висновки, необхідно перевірити завершеність кожної окремої частини: суть змісту, аргументованість доказів, висновок до розділу повинен містити результати аналізу поставлених в розділі завдань.

Висновки курсової роботи повинні бути лаконічними, аргументованими, включати відповіді на поставлену мету та завдання курсової роботи.

Одним із складових елементів якісної курсової роботи є її належне оформлення. Текст курсової роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим у відповідності до вимог наукового дослідження.

Приклад використання мовних конструкцій, які використовуються в наукових працях для виконання функції засобі зв’язку між реченнями подано у Додатку 1.

Курсову роботу перед захистом подають на кафедру у вигляді спеціально підготовленого рукопису в переплетеному вигляді для реєстрації та отримання відгуку наукового керівника.

Студент повинен враховувати необхідність та важливість усіх перерахованих етапів, плануючи послідовність і обов’язкове виконання курсової роботи в термін, визначений науковим керівником і відповідно до навчального плану.

ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ   

Обсяг основного тексту курсової роботи має становити 2 авторських аркуші. Авторський аркуш – умовна одиниця виміру обсягу текстового та ілюстративного видання. Один авторський аркуш дорівнює 40 тис. друкованих знаків, враховуючи цифри, розділові знаки, проміжки між словами, що складає близько 22 сторінок друкованого тексту при оформленні курсової роботи за допомогою комп’ютерної техніки з використанням текстового редактора WORD:

- шрифт Times New Roman (звичайний), розмір 14;

- міжрядковий інтервал 1,5;

- поля: ліве – 3 см, верхнє та нижнє — 2 см, праве — 1 см.;

- відступ першого рядка кожного абзацу — 1,27 см.;

- вирівнювання тексту по ширині.

Обсяг курсової роботи не може перевищувати 45 сторінок. До обсягу не зараховуються сторінки списку літератури та додатків.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту повинна бути однаковою.

Порядковий номер сторінки розміщується у правому верхньому куті. Крапка після номеру сторінки не ставиться. На титульній сторінці та на сторінці змісту номер не ставиться, але вона враховується в загальній нумерації.

Робота має бути зброшурована.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Структура курсової роботи

Курсова робота повинна містити:

• титульна сторінка;

• зміст;

• перелік умовних позначень (за необхідністю);

• вступ;

• основну частину;

• висновки;

• додатки (за необхідністю);

• список використаних джерел та літератури. 

Титульна сторінка оформлюється відповідно до системи стандартизації Додаток 2. Титульний аркуш містить послідовно розташовані, по вертикалі, такі елементи, які є, за розпорядженням навчальної частини, обов’язковими для всіх студентів Одеського національного університету імені І.І.Мечникова:

1. Назва міністерства, якому підпорядкований університет - «Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України».

2. Назва університету – Одеський національний університет імені І.І.Мечникова.

3. Назва факультету / інституту – Інститут соціальних наук.

4. Назва кафедри.

5. Назва спеціальності – соціологія / політологія.

6. Найменування роботи – курсова робота.

7. Назва роботи (подається великими жирним шрифтом).

8. Прізвище, ім'я, по батькові автора у родовому відмінку.

9. Інформація про наукового керівника: науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові.

10. Назва міста і рік захисту курсової роботи.

Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури.

Розділи повинні бути пронумеровані римськими цифрами (І, ІІ, ІІІ, ІV тощо) як у змісті, так і в тексті роботи. Підрозділи мають бути пронумеровані арабськими цифрами (1,2,3, тощо) як у змісті, так і в текст роботи.

Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи — «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» — друкують великими літерами симетрично тексту (по центру), підрозділів — маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка великими літерами друкують заголовок розділу.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Необхідно пам’ятати, що «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ» не нумеруються як розділи.

Сторінка змісту роботи розміщується після титульної. Зміст оформлюється у вигляді складного списку, де наводяться назви всіх структурних підрозділів роботи та вказується номер сторінки, на якій він починається: 

Вступ

Розділ І. Назва розділу

1.1. Назва підрозділу

1.2. Назва підрозділу

Розділ ІІ. Назва розділу

2.1. Назва підрозділу

2.2. Назва підрозділу

Розділ ІІІ. Назва розділу

3.1.Назва підрозділу 

3.1.1. Назва структурної частини підрозділу

3.1.2. Назва структурної частини підрозділу

3.3.Назва підрозділу

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (наводять за необхідності).

Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальне розшифрування. Додаток 3

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше 3-х разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Вступкурсової роботи обов’язково містить такі частини:

- встановлення актуальності теми дослідження;

- аналіз ступеню наукової розробленості теми дослідження;

- формулювання мети та завдання дослідження;

- визначення об’єкту та предмету дослідження;

- характеристика методів дослідження;

- аналіз джерельної бази дослідження і історія дослідження проблеми (може бути стисло проаналізована у вступі або стати предметом окремого розгляду в роботі)

- аргументацію структури роботи;

Обсяг вступу має складати 3 – 5 сторінок 

Основна частина роботи.

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки з наведення номеру розділу та його назви:

РОЗДІЛ І. НАЗВА РОЗДІЛУ

Текст розділу розпочинається з абзацу після пропущеного рядка.

У разі необхідності розділи розбиваються на підрозділи. Вони нумеруються та мають окрему назву. Номер підрозділу складається з двох цифр: з номера розділу та порядкового номера власне підрозділу. Новий підрозділ починається з абзацу після вільного рядка. Номер та назва підрозділу друкуються жирним шрифтом. Текст підрозділу друкується відразу за його назвою:

1.1. Назва підрозділу. Текст підрозділу.

Текст розділу не може починатися з назви підрозділів: їм має передувати передмова з коротким описом обраного напрямку, обґрунтуванням застосованих методів досліджень, аргументується обрана структура підрозділу.

Підрозділи, у разі необхідності, поділяються на більш дрібні структурні одиниці. Вони нумеруються, їх номер складається з номера розділу, номера підрозділу та порядкового номера самої структурної одиниці. Її назва наводиться з абзацу без пропуску рядку і друкується курсивом.

1.1.1.Назва структурної одиниці підрозділу. Текст структурної одиниці.

Обсяг окремого підрозділу роботи не має бути меншим за 5 сторінок.

Обсяг основної частини роботи має складати 25 – 35 сторінок.   

Висновки. Заключна частина роботи має бути спрямована на висвітлення основних результатів, отриманих в ході роботи над темою.

Викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в курсовій роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової мети та завдань.

У першому пункті висновків стисло оцінюють стан питання. Далі, формулюють висновки по всім окресленим у ВСТУПІ завданням.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів.

Обсяг цієї частини роботи має становити 2-3 сторінки.

Ілюстрації позначають словом «Мал.» або «Малюнок» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: (Мал. 1.2) - другий малюнок першого розділу.

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі курсової роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. 

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі курсової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» та її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» та вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2». 

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).   

Додатки розміщують у кінці роботи після висновків. Це можуть бути ілюстрації, карти, графіки, окремі рідкісні і найбільш важливі документи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток____» і велика літера (цифра), що позначає порядковий номер додатку.

За наявності додатків різного роду (таблиць, рисунків, карт, тощо) вони групуються таким чином, щоб найповніше ілюструвати проблему, що розглядається.

Нумерація сторінок у «Додатках» подається окремо, а якщо обсяг додатків завеликий, то їх переплітають окремо від тексту.

У випадку, якщо ілюстративний та статистичний матеріал, наведений у додатках, запозичений з інших наукових джерел, додатки мають супроводжуватися переліком посилань.

Додатки мають бути узгоджені з основним текстом роботи та зі списком джерел та літератури. 

Список використаних джерел та літератури відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми, є візитною карткою автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою.

Список використаних джерел та літератури наводиться в кінці роботи і не входить до загальної кількості обсягу роботи. Укладаючи список, необхідно додержуватися вимог державного стандарту. Додаток 4

Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка. Взагалі, способи групування списку літератури залежать від виду самостійної, наукової роботи: алфавітний; систематичний; хронологічний; нумераційний; по розділам роботи.

Найбільш поширені способи: нумераційний та алфавітний. В нумераційному, матеріал розташований в порядку цитування та згадування літератури в тексті. Наведеним матеріалам присвоюються порядкові номери, і наприкінці розділу або роботи зазначаються відповідні бібліографічні дані. Такий список найчастіше використовують при написання невеликих наукових робіт: тез, статей та ін.

Алфавітний список найчастіше використовують при оформленні курсових, дипломів, дисертацій. Він передбачає розташування прізвищ авторів та назв робіт за алфавітом. Роботи одного автора розташовуються за алфавітом назв або в хронології їх написання.

Алфавітні ряди розташовані в алфавіті:

1) мови опису, якщо бібліографічні описи складені на одній мові;

2) зведеного кириличного, якщо описи на двох та більше мовах з кириличною графікою (російська, українська, болгарська та ін.);

3) іноземна література розташована в латинському алфавіті.

Список за кириличним алфавітом можна відділити від списку за латинським алфавітом інтервалом.

Спочатку подається список джерел, потім складається список літератури. Нумерація безперервна. Зразок оформлення списку джерел та літератури дивись у Додатку 5.

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи автор повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в курсовій роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати зміст, мову тексту, обсяг. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць на яке є посилання в тексті роботи.

Посилання в тексті на інформацію чи думки, запозичені з інших джерел, є обов’язковими. Посилання оформляються також на будь-які веб-сторінки, ілюстративні матеріали (фотографії, малюнки тощо), статистичні дані чи результати соціологічних досліджень, матеріали з CD/DVD дисків. Якщо у роботі використовуються цитати з індивідуального інтерв’ю чи фокус-групової дискусії, то необхідно вказувати архів, де зберігаються ці матеріали. Відсутність посилань означає інтелектуальну крадіжку – плагіат.

Плагіат – це використання чужих слів, ідей, думок, результатів дослідження без належного посилання на автора. Студентські роботи з ознаками плагіату (списування, відсутністю посилань чи переліку використаної літератури, рефератів з Інтернету тощо) автоматично призведуть до отримання незадовільної оцінки за роботу.

Існує декілька засобів оформлення посилань.   

Перший: посилання у квадратних дужках після цитати, де зазначається номер у списку використаних джерел та літератури, який розташований наприкінці роботи і сторінка на яку виконується посилання.

Текст речення в розділі [2, С. 18]. Наступне речення. (де «2» - порядковий номер у списку, а «18» - сторінка на яку виконується посилання).

Саме цей спосіб посилань рекомендується використовувати при оформленні курсових робіт.   

Другий: посилання автоматичні, які виконуються за допомогою комп’ютерної програми. В цьому випадку наведеним цитатам присвоюються номери і в кінці сторінки, або документу (за вибраними параметрами) під рискою зазначаються відповідні джерела.

При оформленні цього варіанту за допомогою Microsoft Word: наприкінці цитати ставиться курсор, далі в «меню» обирається «ссылка», далі «сноска». З наведених пропозицій обирається бажаний варіант (звичайно вже обраний типовий) і мишкою на «вставить» або клавішу Enter. Це дозволяє автоматично розташувати посилання в тексті і при необхідності вносити правки в текст не порушуючи логіку посилань.

Текст речення в розділі[1]. (Дивитись кінець сторінки…) Наступне речення.

Третій: посилання в порядку згадування джерел у тексті. В цьому випадку перелік посилань складається за порядком згадувань у тексті. Використовують такий засіб для окремих розділів курсової чи дипломної роботи, або при написанні наукових статей, якщо такі умови вимагає редакція. Від тексту розділу такий перелік відокремлюється вільним рядком та не має назви.

При цьому в тексті в кінці речення наводиться лише номер посилання у вигляді верхнього індексу:

Текст речення в розділі¹. Текст наступного речення.

У переліку посилань посилання мають такий вигляд:

¹ Прізвище та ініціали автора. Назва монографії. – Одеса, 1998. – С.15 (Увага, повний бібліографічний опис тут не наводять).

В разі повторного посилання на ту саму роботу, коли посилання йдуть поспіль:

² Там само. – С. 56.

Якщо здійснюється посилання на одну й ту саму сторінку однієї роботи:

³ Там само.

В разі повторного посилання на будь-яку роботу:

⁴ Прізвище та ініціали автора. Вказ. пр. – С 56.

За наявності у переліку посилань кількох праць одного автора необхідно наводити назву праці щоразу, коли посилання не йдуть поспіль, опускаючи при цьому елементи бібліографічного описання з вказівкою міста та року видання:

⁵ Прізвище та ініціали автора. Назва монографії. – С. 56.

Якщо доцільним є посилання відразу на декілька робіт різних авторів або одного автора, в переліку посилань вони подаються або в алфавітному, або хронологічному порядку, який вважає доцільним автор роботи і відокремлюються крапкою з комою.

Для під твердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, викладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться а тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (перекази, викладення думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів та надавати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) коли автор роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора курсової роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розбивка моя. - М.Х.).

ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Допуск роботи до захисту.

Закінчену і оформлену згідно правилам роботу студент засвідчує підписом на останній сторінці та передає науковому керівнику, який надає рецензію протягом 10 днів з дати одержання роботи.

Науковий керівник оцінює роботу з точки зору її відповідності поставленим завданням та урахування висловлених ним під час консультацій побажань і зауважень щодо змісту та тексту.

Важливим елементом оцінки курсової роботи науковим керівником є також якість оформлення роботи з точки зору орфографічних та граматичних помилок, а також дотримання існуючих правил оформлення.

Власну точку зору щодо допуску роботи до захисту та оцінку науковий керівник засвідчує письмово у рецензії.

Якщо курсова робота написана у невідповідності до вимог, має серйозні недоліки, вона повертається студенту для доопрацювання згідно вказівок наукового керівника. До роботи, яка направлена для повторної перевірки, обов’язково повинна додаватися перша рецензія.

Остаточний висновок наукового керівника при позитивній оцінці курсової роботи виражається словами «допускається до захисту», при негативній – «не допускається до захисту», і виставляється попередня оцінка. У ході захисту своєї курсової роботи студент повинен підтвердити попередню оцінку.

Робота з рецензією викладача

Одержавши курсову роботу з рецензією викладача, студент уважно вивчає викладені в ній зауваження і рекомендації викладача. При цьому студент зобов’язаний:

а) у випадку прямої вказівки в рецензії викладача на усунення недоліків в роботі – усунути їх до захисту (в інших випадках студент не має право вносити зміни в курсову роботу);

б) скласти план усного викладу основних положень і результатів дослідження з урахуванням рекомендацій рецензії;

в) підготувати відповіді на питання, що виникли у викладача в ході рецензування роботи.

У випадку виникнення труднощів у період усунення в роботі недоліків, зазначених у рецензії, студент може звернутися за індивідуальною консультацією до викладача. 

Підготовка до публічного захисту роботи включає:

а) облік зауважень, зазначених у рецензії викладача. При наявності прямої вказівки викладача, в роботу потрібно внести уточнення, зміни, доповнення;

б) написання вступного слова до захисту;

в) підбір аргументів для обґрунтування найбільш важливих положень, висновків і пропозицій, особливо у зв’язку з питаннями, порушеними викладачем у рецензії;

г) прогнозування питань, які можуть виникнути у членів комісії в ході захисту курсової роботи, всебічний їх аналіз і підготовка найбільш оптимальних варіантів відповідей на них.

д) підготування презентації виступу або інших засобів наочної демонстрації матеріалу.

Дата і час захисту визначається кафедрою, на якій виконана робота.

Захист курсової роботи:

Відбувається згідно графіку на відкритому засіданні комісії, яку призначає кафедра. Процедура захисту наступна:

1. Студент у вступному слові, протягом 5-10 хвилин формулює мету, завдання роботи, надає оцінку рівня вивчення проблеми, характеризує опановані джерела, наводить висновки, до яких він дійшов внаслідок свого дослідження. Висвітлення висновків дослідження має становити не менше половини часу, відведеного на вступне слово.

2. Студент відповідає на запитання членів комісії та інших присутніх під час захисту, як щодо змісту своєї роботи, так і щодо основних проблем наукового аналізу історичних та соціально-політичних проблем. Оцінюється повнота відповіді та рівень обізнаності студента.

3. Науковий керівник у своєму виступі характеризує здобутки та прорахунки студента та публічно оголошує власну оцінку роботи.

Оцінка роботи визначається на засіданні комісії відкритим голосуванням. Критеріями для підсумкової оцінки є: якість поданої роботи, рівень захисту, оцінка наукового керівника. 

Курсова робота оцінюється за 100-бальною шкалою.

Оцінка «відмінно» (91-100 балів) виставляється в тому випадку, якщо з погляду комісії, студент вивчив досліджувану тему, переконливо розкрив її зміст, логічно і аргументовано розкрив та пояснив тенденції, закономірності й залежності досліджених питань, вів впевнену і аргументовану дискусію в ході захисту, грамотно оформив курсову роботу.

Оцінка «добре» (76-90 балів) виставляється у випадку, якщо автор показав тверді знання дослідженої теми, у ході написання роботи та її захисту розкрив свою здатність до самостійного аналізу джерел і літератури, а також до формулювання з дослідженого матеріалу аргументованих висновків. В той же час, автор допустив незначні помилки в розкритті питань теми, їх аргументації або в оформленні роботи. При захисті роботи були виявленні неточності у відповідях студента.

Оцінка «задовільно» (61-75 балів) виставляється в тому випадку, якщо в курсовій роботі висвітлені основні питання теми, але разом з тим автор допустив незначні помилки або неточності при розкритті теми. Студент допускав помилки і неточності в бесіді з викладачем, захищаючи роботу.

При успішному захисті курсова робота передається на зберігання до кафедри. Графік захисту курсових робіт встановлюється відповідною кафедрою.

Додаток 1 

Мовні конструкції, які використовуються в наукових працях для виконання функції засобів зв’язку між реченнями

Додаток 4

Форма 23

 Бюлетень ВАК України, № 5, 2009 

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел 

Примітки:

1. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

2. Опис складається з елементів, які поділяються на обов’язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов’язкові чи обов’язкові та факультативні елементи. Обов’язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх наводять у будь-якому описі.

Проміжки між знаками та елементами опису є обов’язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації.

3. У списку опублікованих праць здобувача, який наводять в авторефераті, необхідно вказати прізвища та ініціали всіх його співавторів незалежно від виду публікації.

Додаток 5 

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ «СПИСКУ ВИВЧЕНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ» 

СПИСОК ВИВЧЕНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 

ДЖЕРЕЛА 

1. Амстердамский Договор // Документы Европейского Союза: В 3-х т. - М.: Право, 1999. - Т.3: Европейский Союз: прошлое, настоящее, будущее. – 255 с.

2. Діяльність Ради Європи у сфері міграції [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Ради Європи – Режим доступу: http://www.coe.int/T/E/Social_Cohesion/Migration/Documentation/Publications_and_reports/Reports_and_proceedings/1998_CDMG (98)2E_rev.asp

3. Европейская социальная хартия от 18.10.1961 № ETS N 035 // СССР и международное сотрудничество в области прав человека. Документы и материалы. - М.: Международные отношения, 1989. – 233с.

4. Законы вавилонского царя Хаммурапи // История Древнего Востока. : [Тексты и документы: Учебное пособие. / Под ред. В.И. Кузищина]. – М.: Высшая школа, 2002. – С. 167– 190.

5. Постановление СМ СССР «Об утверждении положения о паспортной системе в СССР» от 28 августа 1974 г. N 677 / [текст документа] // Собрание постановлений Правительства СССР – 1974. – N 19. – ст. 109. 

ЛІТЕРАТУРА 

1. Барчук В. Организация отходничества из колхозов / В. Барчук, С. Фрейдман // Социалистическая реконструкция сельского хозяйства. – 1931. – № 8. – С.30 – 47.

2. Белоусов Л. Бенито Муссолини. / Л.Белоусов –М.: АСТ-Пресс, 1999. – 128 с.

3. Бродель Ф. Матерiальна цивiлiзацiя, економiка i капiталiзм, ХV-XVIII ст.: [в 3 т.] – К.: Основи, 1995. Т. 1: Структури повсякденностi: можливе i неможливе: Пер. з франц. – К.: Основи, 1995. – 544 с.

4. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь ; [пер. с англ.] / Энтони Гидденс – М.: Изд-во Весь мир, 2004 – 120 с.

5. Ден В. Э. Учение Рудольфа Челлена о предмете и задачах геополітики / Владимир Эдуардович Ден // Известия Русского Географического Общества. – 1997. – Т. 129. Вып. 2. – С. 31-54.

6. Козлов В.И. Этническая демография: [Текст] / Виктор Иванович Козлов – М.: Статистика, 1977. – 240 с.

7. Кудрявцев О.Ф. Гуманистические представления о справедливости и равенстве в «Утопии» Томаса Мора / О.Ф. Кудрявцев // История социалистических учений.— М.: Наука, 1987. — С. 197 –214.

8. Маркс К. Капитал: [в 3-х т.]. - Москва: Партиздат ЦК ВКП(б), 1936. Т.I - Москва: Партиздат ЦК ВКП(б), 1936. – 502 с.

9. Монтескье Ш.-Л. О духе законов / Ш. Л Монтескье // Избранные произведения. – М.: Гос. Изд-во полит.лит-ры, 1955 – 635 с.

10. Науєн М.С. Метод когортного анализа / М.С. Науєн // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2006. – Том IX. № 3 – С.137-144

11. Полибий. Всеобщая история : в 2т (в 40 кн.) / [Пер., вступ. ст. и прим. Ф.Г.Мищенко]. – М.:АСТ, 2004.

12. Попов А.Я. Современное мальтузианство (Очерк критики) / А.Я. Попов. – М.: Прогресс, 1960. – 47 с.

13. Платон. Законы / Общ. ред. А.Ф. Лосева, В.Ф. Асмуса, А.А. Тахо-Годи. — М.: «Мысль», 1999. — (Классическая философская мысль) -741 с.

14. Птуха М.В.Очерки по истории статистики XVII-XVIII веков / Михаил Васильевич Птуха. – М.: Наука, 1945. – 352 с.

15. Штомпка П. Социология социальных изменений / Петр Штомпка; [перевод с англ., под ред. В. А. Ядова]. — М.: Аспект-Пресс, 1996. — 223 с

16. Энциклопедический словарь: в 86 т. / [cоставители Ф.А. Брокгауз, А.И. Ефрон ; Репр. воспр. изд. «Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона].— СПб.: Фирма «ПОЛРАДИС», АООТ «Иван Фёдоров», 1993—1998. Т. 23. – Спб, 1994. – С. 153 - 154.

17. Abel W.L. Agrarkrisen und Agrarkonjunktur in Mitteleuropa vom 13 bis zum 19 Jahrhundert / Iorwith Wilbur Abel – Berlin, 1935. – 421 p.

18. Burtless G. Is working longer the answer for an aging workforce? / G.Burtless, J.Quinn – Boston: Boston Colleg, Center for Retirement Research, 2002 – No 11. – C. 13-58

19. Landry A. La révolution démographique - Études et essais sur les problèmes de la population/ А.Landry. – Paris: INED-Presses Universitaires de France, 1931. – 324 p.

Додаток 6 

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ 

Офіційні сайти

http://www.un.org/ - портал ООН

http://documents.un.org/ - Система офіційних документів Організації Об'єднаних Націй (Official Documents of the United Nations )

http://unstats.un.org/unsd/default.htm – Статистична служба ООН.

http://portal.unesco.org/ - портал ЮНЕСКО

http://europa.eu.int – Європейський союз (Брюсель)

http://europa.eu/documentation/statistics-polls/index_en.htm – Статистична служба ЄС.

www.coe.kiev.ua – Рада Європи з прав людини (Україна)

http://www.worldbank.org/ – Світовий банк.

http://www.imf.org/ – Міжнародний валютний фонд.

http://www.wto.org/ – Світова організація торгівлі.

http://www.oecd.org/ – Організація з економічного співробітництва і розвитку.

http://www.case-ukraine.kiev.ua/ – Центр соціально-економічних досліджень (CASE).

http://www.ecb.europa.eu/home/html/index.en.html – Європейський центральний банк.

http://www.ebrd.com/pages/homepage.shtml – Європейський банк реконструкції та розвитку.

http://www.nato.int – сервер НАТО

http://sticerd.lse.ac.uk/_new/publications/default.asp – Міжнародний Центр Економіки Suntory&Toyota.

http://eepnews.ru/ - портал Єдиного економічного простору (ЄЕП)

http://www.legislature.ru/parliam.html - список серверів парламентів світу

http://rada.kiev.ua/ – Верховна Рада України.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main - Сайт Верховної Ради України. Законодавство України

http://minfin.gov.ua/ – Міністерство фінансів України.

http://ukrstat.gov.ua/ – Державний комітет статистики.

http//me.kmu.gov.ua/ – Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України.

http://www.icps.kiev.ua/ – Міжнародний центр перспективних досліджень.

http://www.irp.wisc.edu/home.htm – Інститут Дослідження Проблем Бідності.

http://swopec.hhs.se/iiessp/ – Інститут Міжнародних Економічних Досліджень (Стокгольм).

http://www.iew.uzh.ch/wp/index.php – архив статей Цюріхського Інституту Емпіричної Економіки.

http://www.epi.org/ – Інститут Економічної політики.

http://datacentre.chass.utoronto.ca/pwt/ – макроекономічні показники по країнах світу. 

Періодичні видання з доступом до повних текстів 

http://www.doaj.org/ - 2000 загальнодоступних закордонних електронних журналів

http://www.zn.ua/ – тижневик «Дзеркало тижня».

http://www.politik.org.ua    Український центр політичного менеджменту (Журнал «Політичний менеджмент»)

http://igls.com.ua      - Інститут глобальних стратегій

http://www.politdumka.kiev.ua      - Журнал «Політична Думка»

http://www.lp-ua.info український соціально-гуманітарний науковий журнал «Людина і політика»

http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/soc_gum/Ukrsocj/index.html - Український соціологічний журнал

http://www.ucipr.kiev.ua     - Український незалежний центр політичних досліджень

http://www.isras.ru/Polis.html - Журнал «Полис» ("Политичесие исследования") ведущий российский научный и культурно-просветительский журнал в области политологии и политической социологии.

http://www.icps.kiev.ua - Міжнародний центр перспективних досліджень

http://www.isras.ru/socis.html - журнал «Социологические исследования».

http://www.isras.ru/Humanities_South_Russia.html - «Гуманитарий Юга России» – журнал, направленный на консолидацию усилий ученых в деле осмысления социальных прессов, происходящих на Юге России

http://yaca.yandex.ru/yca/cat/Media/Periodicals/ - каталог російських газет і журналів (електронні видання й електронні версії паперових видань)

http://list.mail.ru/10966/1/0_1_0_1.html - газети Росії (повнотекстові аналоги)

http://rzblx1.uni-regensburg.de/ezeit/ - електронна бібліотека журналів (Німеччина)

http://rzblx1.uni-regensburg.de/ezeit/fl.phtml?bibid=AAAAA&colors=1&lang=en&notation=ALL -англомовні електронні безкоштовні журнали 

Бібліотеки 

http://www.nbuv.gov.ua/portal/libukr.html- бібліотеки України і світу

http://www.nibu.kiev.ua/ - Національна історична бібліотека України

http://nplu.org/ - Національна парламентська бібліотека України

http://www.ukrbook.net/ - Книжкова палата України

http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ - електронні наукові видання НБУ імені В.І.Вернадського

http://www.nbuv.gov.ua/db/ref.html - реферативна база даних НБУ імені В.І.Вернадського (включаючи юридичні науки)

http://www.nbuv.gov.ua/online-2010/ - передплачені науково-інформаційні ресурси НБУ ім. В.І.Вернадського

http://www.library.ukma.kiev.ua - Наукова бібліотека НаУКМА

http://www.library.lviv.ua - Львівська Національна наукова бібліотека імуні В. Стефаника

http://lib.socio.msu.ru/l/library - Бібліотека соціологічного факультету МДУ імені М.В.Ломоносова

http://libonu.od.ua/ua/info/ - Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І.І.Мечникова

http://odnb.odessa.ua/download.php - Одеська національна наукова бібліотека імені М.Горького

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/Index_Polit.php - Історія, політологія, теорія і практика політології.

http://www.nationalsecurity.ru/library/ - Он-лайн бібліотека Соціології, Політології та інших Суспільних наук.

http://www.litcatalog.ru/go.php?pid=1154&url=http://lib.thewalls.ru/ - Бібліотека політичної літератури

http://allbest.ru/union/ - перелік безкоштовних бібліотек повних текстів

http://www.friends-forum.com/forum/printthread.php?t=5838&pp=30 – енциклопедії та словники

http://www.slovari.org – різні словники

http://historic.ru/books/ - Матеріали по історії країн та цивілізацій, мапи.

http://www.magister.msk.ru/library/history/history1.htm - Матеріали по вивченню історії Представлені праці: Н.М. Карамзина, В.О. Ключевского, Н.І. Костомарова, С.М. Соловьева, В.Н. Татищева та ін.

http://www.socioline.ru/node/446 - Колекція літератури по соціології

http://www.ebk.net.ua – повні тексти юридичних книг (бібліотека Князева).

http://law.biz.ua/books/0023/0204.htm - юридична бібліотека (Україна)

http://pravo.biz.ua/ - юридична бібліотека (Україна)

http://militera.lib.ru – Бібліотека по військовій історії та історії війн. На сайті представлені архівні документи, мемуари, дослідження та ін..

http://chitalka.info/pravoznavstvo.html - бібліотека юридичних ресурсів

http://www.tarasei.narod.ru/uchebniki.html - правова бібліотека

http://urka.ru/catalog.php?parent=57 – каталог юридичних ресурсів

http://www.nap.edu/ - 3000 книг National Academies Press (США)

http://www.vostlit.info –Середньовічні історичні джерела Східу та Західу.

http://www.patriotica.ru – Повнотекстові матеріали гуманітарної спрямованості.

http://philosophy.allru.net/pervo.html - Бібліотека по філософії 

Академічні установи, науково-дослідні інститути, центри 

http://www.niss.gov.ua- Національний Інститут стратегічних досліджень

http://www.ipiend.gov.ua - Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України

http://www.nbuv.gov.ua/idp/ - Інститут держави і права імені В.М. Корецького

http://www.filosof.com.ua - Інститут філософії імені Г.С. Сковороди

http://www.i-soc.kiev.ua - Інститут соціології

http://www.history.org.ua - Інститут історії України

http://www.iweir.org.ua/ - Інститут світової економіки і міжнародних відносин

http://www.idss.org.ua/ - Інститут демографії та соціальних досліджень

http://www.inst-ukr.lviv.ua/ - Інституту українознавства імені І. Крип'якевича

http://www.oriental.iatp.org.ua/ - Iнститут сходознавства імені А.Ю. Кримського

http://www.iananu.kiev.ua/ - Інститут археології

http://www.gilan.uar.net/nasu/hiuass.html - Інститут української археографiї та джерелознавства iмені М.С. Грушевського

http://www.irr.lviv.ua/ - Інститут регіональних досліджень

http://www.iep.i-c.com.ua/ - Інститут економічного прогнозування

http://www.rvps.kiev.ua/ - Рада по вивченню продуктивних сил України

http://www.uintei.kiev.ua - Український інститут науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ)

http://www.sau.kiev.ua/ - Соціологічна асоціація України

http://www.holocaust.kiev.ua/ - Український центр вивчення історії Голокосту