Методичні вказівки до написання курсової роботи з дисципліни Міжнародна економіка, НТУУ КПІ

Процес міжнародного співробітництва у торгівлі промисловими товарами передбачає обмін науково-технічною інформацією, створення міжнародних організацій, залучення іноземних фахівців. Вихід на світовий ринок конкуренто­спроможної промислової продукції потребує від вітчизняних підприємств виконання вимог міжнародних стандартів, отримання сертифікатів відповідності тощо. Врахування вище­зазначених факторів у зовнішньо­економічній діяльності вітчизняних підприємств дозволить підвищити рівень конкуренто­спроможності продукції, і, у свою чергу, стимулювати економічний прогрес в Україні. Відповідно, студенти, які вивчають дисципліну «Міжнародна економіка», при виконанні курсової роботи на прикладі декількох країн опрацюють основні методики розрахунку показників зовнішньо­економічної діяльності. Курсова робота стимулює розвиток творчого мислення і закріплює навички самостійної науково-дослідної роботи.

1. Мета і завдання курсової роботи

Курсова робота з дисципліни “Міжнародна економіка” є важливою ланкою у системі опанування студентами економічних спеціальностей циклу професійно-орієнтованих дисциплін. Вона являє собою самостійне дослідження, яке виконується під час вивчення зазначеної дисципліни. Мета її – поглиблення, закріплення і узагальнення теоретичних знань, практичних навичок, які одержані студентами під час навчання та їх застосування при вирішенні конкретних фахових задач, поглиблення вмінь стосовно пошуку ефективних рішень при здійсненні підприємством міжнародної діяльності, підготовка фахівців до самостійної практичної роботи.

Основними завданнями курсової роботи є:

- вивчення, поглиблення та узагальнення інформації з наукових праць вітчизняних та зарубіжних економістів, статистичних матеріалів, законодавчих актів і програмних міжнародних документів;

- проведення діагностики економічної ситуації у країнах із застосуванням інструментарію, запропонованого у методичних вказівках;

- розробка та оцінка альтернативних підходів до вирішення проблем, які є об’єктом дослідження;

- підготовка доповіді та наочних матеріалів, що висвітлюють основний зміст курсової роботи та пропозиції автора, з подальшим їх захистом перед комісією кафедри, виступом студента на науково-практичній конференції, друк тез, участь в олімпіаді тощо.

Особливості реалізації обраної теми та завдань курсової роботи визначаються студентом і погоджуються з керівником.

2. Структура, зміст і обсяг курсової роботи

До структури, змісту, обсягу, форми викладення матеріалу та оформлення курсової роботи, як оригінального теоретико-прикладного дослідження, висуваються нижчезазначені вимоги.

Рекомендується така структура роботи:

- титульний аркуш (додаток А);

- зміст (план роботи);

- вступ;

- визначена викладачем кількість розділів основної частини;

- висновки;

- додатки;

- список літератури.

Зміст курсової роботи вміщує повні, зрозумілі та літературно грамотні назви всіх частин роботи, починаючи із вступу і закінчуючи списком літератури, із зазначенням номерів початкових сторінок цих частин. Зміст курсової роботи має стисло відображати сутність питань і проблем, що розглядаються та логіку економічного дослідження.

Вступ містить обґрунтування теми теоретико-прикладного дослідження, мету та завдання курсової роботи, опис використаних методів досліджень. Обсяг вступу може займати до двох сторінок.

Кожен розділ основної частини рекомендується розбивати на два, три чи більше підрозділів. Зміст і кількість розділів основної частини роботи визначаються обраною темою, характеристиками об’єкта досліджень, метою та задачами дослідження та іншими факторами.

У висновках, що є завершальною частиною курсової роботи, повинні міститись основні результати за кожним розділом основної частини роботи відповідно із поставленими метою і завданнями, відображеними у вступі. Текст висновків носить стислий характер і не повинен перевищувати двох сторінок.

У додатки виносяться громіздкі таблиці та блок-схеми допоміжного характеру, цитати із нормативних документів зарубіжних країн або матеріалів міжнародного характеру тощо.

Розділ “Список літератури” включає складений за діючими правилами перелік літературних першоджерел. Дозволяється використовувати Інтернет-сторінки, до 20 % від загальної кількості посилань.

Обсяг курсової роботи має становити 40-45 сторінок формату А4.

3. Вимоги до оформлення курсової роботи

Виконана курсова робота має бути набраною на комп’ютері та надрукованою на принтері з одного боку окремих аркушів паперу білого кольору стандартного формату А4. Шрифт Times New Roman з розміром для основного тексту – 14 пт, а назв розділів і підрозділів – 16 пт.

Текст курсової роботи розміщується на сторінках з полями: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє і нижнє – не менше 20 мм. Відстань між назвами розділів і підрозділів та текстом має бути 12-20 пт.

Курсова робота починається з титульного аркуша, за яким розміщують послідовно: зміст роботи, вступ, перший, другий та інші розділи основної частини роботи, висновки, додатки, список літератури. На титульній сторінці має бути підпис виконавця курсової роботи.

У змісті назви розділів і підрозділів такі ж як у тексті курсової роботи. Титульний аркуш та зміст не нумеруються, але враховуються, тобто вступ, який розташовується після змісту, буде нумеруватись як третя сторінка. Номери сторінок проставляються у верхній правій частині сторінки над текстом.

Вступ, кожний розділ, висновки та список літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ і пункт підрозділу – одразу після закінчення попереднього.

Розділи, підрозділи й пункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом. Нумерація розділів здійснюється у межах всього тексту курсової роботи (1, 2, 3 і т. д.) за винятком додатків.

Зміст, вступ, висновки та список літератури не нумеруються.

Номер підрозділу повинен включати номер розділу і порядковий номер підрозділу в межах розділу, відокремлені крапкою (1.1, 1.2 і т. д.), а номер пункту, відповідно, номери розділу, підрозділу і пункту (1.1.1, 1.1.2 і т. д.).

Після посилання на будь-які частини роботи в тексті після номерів розділів, підрозділів і пунктів крапку не ставлять. 

Заголовки

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їх зміст. Заголовки розділів, підрозділів і пунктів слід друкувати з абзацним відступом з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. 

Переліки

Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися у тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку. 

Таблиці

Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівняння показників. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею. У разі перенесення частини таблиці на інші сторінки назву ставлять тільки над першою частиною таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиці, як показано на рисунку. 

Таблиця_____

Назва таблиці

Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізним чином.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Якщо у тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають “Таблиця 1” або “Таблиця В.1”, коли таблицю наведено в додатку В.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова “табл.__.__” із зазначенням її номера.

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовку, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається.

Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.

Таблицю розміщують під текстом, з першим посиланням на неї або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку до роботи.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її шапку й боковик.

У разі поділу таблиці на частини допускається її шапку або боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці.

Слово “Таблиця” зазначають один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова “Продовження табл.__.__” або “Закінчення табл.__.__” із зазначенням номера (позначення) таблиці. 

Графічний матеріал

Графічний матеріал (графіки, схеми, діаграми і т. ін.) розміщують для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а також для кращого розуміння тексту. На графічний матеріал мають бути посилання у тексті.

Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку.

За наявності таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу.

Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним.

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово “рисунок” і назву подають після пояснювальних даних.

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізне. Якщо рисунок один, його позначають "Рис. 1".

Дозволяється нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунка складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.1).

Графічний матеріал додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. В.3).

Рисунок (діаграму, схему і т.ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці і під ним друкують “Рис. ..., аркуш...”, якщо є кілька рисунків, і “Рис. 1, аркуш....”, якщо він один. 

Формули

Формули, за винятком формул, які є у додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які друкують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають (1).

Посилання у тексті на порядкові номери формули дають у дужках.

Приклад: ...у формулі (1).

Формули у додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Приклад: ...у формулі (В.1).

Можлива нумерація формул у межах розділу. В цьому разі номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою.

Приклад: (3.1), (3.3).

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.

Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом “де”.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою. 

Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться у роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи та перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в курсовій роботі.

Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад: [15, с. 123]), або під текстом цієї сторінки у вигляді зноски, в якій вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку. 

Додатки

Окремий матеріал курсової роботи допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки і т. ін. Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.

Додатки позначають великими літерами української абетки. Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі посередині сторінки слова “Додаток” і його позначення, а під ним у дужках для обов’язкового додатку друкують слово “обов’язковий”, а для інформаційного – “рекомендований” чи “довідковий”. Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.

Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов’язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерел у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію. 

Література

Література може подаватися двома варіантами. Перший – у порядку подання у тексті, другий – у такій послідовності:

1) закони України;

2) інструкції та нормативні акти міністерств і відомств;

3) наукова, навчально-методична, спеціальна література видана українською або російською мовами;

4) наукова, навчально-методична, спеціальна література видана іноземними мовами.

4. Етапи виконання курсової роботи та її захист

Основні етапи виконання курсової роботи та рекомендовані строки їх опрацювання представлені у табл. 1.

Визначення країн-об’єктів дослідження здійснюється виходячи з наукових інтересів студента, тематики його майбутньої випускної роботи бакалавра, напрямів наукової роботи кафедри, місця проведення виробничої практики тощо.

При виборі теми студент може скористатись рекомендованою тематикою курсових робіт, яка пропонується кафедрою, або запропонувати свою тему з необхідним обгрунтуванням її актуальності. Студенту слід враховувати доступність економічної інформації, галузеву структуру країн, особливості економічної моделі розвитку, рівня державного регулювання економіки, зовнішньоекономічні зв’язки зі світовим господарством тієї чи іншої країни. 

Таблиця 1

Етапи і строки виконання курсової роботи

Наукові керівники впродовж всього періоду підготовки курсової роботи зобов’язані:

- консультувати студентів з вибору теми та розробки її плану;

- допомагати в доборі літератури з обраної теми;

- сприяти підготовці окремих найбільш складних частин курсової роботи;

- контролювати графік підготовки роботи (див. табл. 1);

- давати поради, що стосуються змістовності курсової роботи;

- контролювати якість оформлення роботи;

- давати характеристику курсової роботи перед її захистом.

Офіційний захист курсової роботи здійснюється у визначений завідувачем кафедри час та включає 5-7 хвилинну доповідь студента, в якій він має розкрити:

- актуальність обраної теми досліджень;

- структуру роботи;

- основні висновки з аналізу економічних характеристик об’єкту досліджень.

Члени комісії можуть ставити студенту запитання за темою курсової роботи з метою визначення рівня його професійної підготовки та ерудиції з питань міжнародної економіки. Обговорення підсумків захисту здійснюється членами комісії на закритому засіданні. Рішення комісії оголошується Головою комісії одразу після закінчення засідання.

5. Критерії оцінювання курсової роботи

Підсумкова оцінка курсової роботи повинна враховувати наступні показники її якості.

Зміст курсової роботи:

- актуальність обраної теми та спрямованість на розробку практичних рекомендацій;

- ступінь досягнення студентом поставленної мети та вирішення завдань курсової роботи;

- адекватність використання методологічного та діагностичного апарату в процесі проведення економічного дослідження;

- багатоваріантний підхід до вирішення поставлених завдань;

- рівень обгрунтованості запропонованих заходів та рішень;

- логічність побудови, розвиненість мови та якість оформлення курсової роботи.

Захист курсової роботи:

- уміння стисло, чітко та логічно викласти основний зміст і висновки по роботі;

- здатність аргументовано захищати свої пропозиції та погляди;

- рівень економічної та загальної підготовки студента.

Для оцінювання курсової роботи використовується шкала оцінок ECTS та національна. Оцінку “відмінно” отримує студент, курсова робота якого містить елементи новизни, а результати мають практичне значення. Обов’язковою вимогою щодо отримання найвищої оцінки є стисла, логічна і вільно проголошена доповідь та правильні відповіді на запитання членів комісії.

У разі, коли тема курсової роботи розкрита, але не всі поставлені завдання вирішені повністю, недостатньо використані доступні інформаційні матеріали, є зауваження наукового керівника, доповідь логічна та вільно проголошена, відповіді на поставлені членами комісії питання в основному правильні, ставиться оцінка “добре”.

На “задовільно” оцінюється робота, в якій тема в основному розрита, але присутні недоліки змістовного характеру, нечітко сформульована мета та завдання курсової роботи, аналітична частина має елементи описовості, пропозиції обгрунтовані непереконливо, висновки неповністю відповідають основному змісту та спрямованості роботи, доповідь не висвітлює результати економічного дослідження, не всі відповіді на запитання членів комісії правильні та повні.

Оцінку “незадовільно” отримує курсова робота, в якій нечітко сформульовані мета та завдання дослідження, актуальність роботи викликає сумніви, аналіз об’єкту досліджень виконано не системно і поверхнево, запропоновані заходи не випливають із результатів виконаного аналізу, оформлення роботи багато в чому не відповідає вимогам, доповідь нечітка і малозрозуміла, відповіді на запитання членів комісії неточні або неповні.

Курсова робота до захисту не допускається, коли вона представлена на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням строків, встановлених регламентом, написана на тему, яка своєчасно не була затверджена, виконана не самостійно, структура не відповідає вимогам, відсутнє переконливе обгрунтування запропонованих заходів, не зброшурована, недбало оформлена.

6. Аналітична частина курсової роботи

Основна частина курсової роботи виконується за нижче приведеними пунктами. На розгляд керівника окремі пункти можуть бути вилучені чи студентові пропонуються додаткові завдання індивідуального характеру.

Оберіть три країни для аналізу міжнародних економічних відносин з Україною

Вимоги до вибору країн: перша – країна, яка має спільний кордон з Україною по суші чи морю (Польща, Білорусія, Росія, Грузія, Туреччина, Болгарія, Румунія, Молдова, Угорщина, Словаччина), друга – член Європейського Союзу, третя – будь-яка інша країна світу (напр., США, Китай, Японія, Іран, Лівія, Венесуела, Бразилія тощо).

Відповідно до обраних країн формується назва курсової роботи (напр., "Аналіз міжнародних економічних відносин України, Росії, Німеччини та Японії"). У подальшому студент підставляє назви обраних ним країн та відповідний актуальний період часу для здійснення аналізу міжнародних економічних відносин.

Охарактеризуйте основні показники обраних країн

Показники: географічне розміщення, територія, столиця, адміністративно-територіальний та політичний устрій, кількість населення, густина населення (відношення кількості населення до площі території), сусідні країни, наявність прикордонних водних ресурсів, входження до світових інтеграційних угруповань.

6.1. Міжнародна торгівля 

Визначте базові показники міжнародної торгівлі України в цілому та безпосередньо з обраними країнами протягом останніх 3 – 5 років

Вихідні дані та результати розрахунків представте у вигляді таблиці:

Таблиця 2¹

Показники міжнародної торгівлі України в цілому та з (зазначити країни) за 20__ - 20__ роки

¹ - в таблиці заповнюються лише пусті клітинки. Знак "–" означає, що розрахунок даного показника є недоцільним. 

Розрахунки показників здійснюються за наступними формулами:

1) зовнішньоторговельний оборот: 

де З_ТО – зовнішньоторговельний оборот України в цілому чи відносно певної країни-торговельного партнера; Е – обсяг експорту в цілому чи в певну країну; І – обсяг імпорту в цілому чи з певної країни. 

2) сальдо зовнішньої торгівлі (чистий експорт): 

де С_ЗТ – сальдо зовнішньої торгівлі. 

3) важливість зовнішніх ринків певних країн для експортоорієнтованих галузей національної економіки: 

де В_Е – рівень значимості зовнішнього ринку певної країни; Е_і – обсяг експорту України в і-ту країну; Е_ЗАГ – обсяг загального експорту України в країни світу. 

4) важливість зовнішньої торгівлі з певними країнами для імпортоорієнтовних галузей національної економіки:

де В_І – рівень значимості зовнішньої торгівлі України з певної країною для насичення внутрішнього ринку; І_і – обсяг імпорту з і-ї країни; І_ЗАГ – обсяг загального імпорту України з країн світу. 

5) відкритість національної економіки:

- експортна квота

де Е_К – експортна квота; Е_ЗАГ – обсяг загального експорту України; ВВП – валовий внутрішній продукт країни. 

- імпортна квота 

де І_К – імпортна квота; І_ЗАГ – обсяг загального імпорту України; ВВП – валовий внутрішній продукт країни. 

6) ступінь участі країни в міжнародному поділі праці:

де t – індекс товарності національної економіки. 

Значення індексу товарності національної економіки близьке до нуля означає високий рівень автаркії країни, тобто закритості її ринків до міжнародної торгівлі. Зростання даного показника свідчить про підвищення участі країни в міжнародному поділі праці.

Зробіть висновки стосовно значень отриманих результатів, зокрема щодо наступних показників:

– сальдо платіжного балансу зовнішньої торгівлі;

– залежності України від зовнішньої торгівлі;

– рівня відкритості національної економіки.

Проаналізуйте динаміку показників з табл. 2 та зробіть висновки щодо тенденцій їх зміни.

Проаналізуйте товарну спеціалізацію України в зовнішній торгівлі

Визначте у структурі зовнішньої торгівлі в цілому п’ять найбільших за часткою груп товарів, які:

1) Україна імпортує;

2) Україна експортує.

Розрахуйте коефіцієнти внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації України (К_і^ГС) для визначених груп товарів.

де Е_і – експорт і-го товару (товарної групи) Україною; І_і – імпорт і-го товару (товарної групи) Україною.

Значення коефіцієнту К_і^ГС змінюється від –100% (виключно імпортуюча країна за певним товаром) до +100% (виключно експортуюча країна за певним товаром). Показники в середині діапазону [–100%; +100%] характеризують ступінь втягнення країни до внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації.

Зробіть висновки стосовно отриманих результатів: визначте які передумови та фактори впливають на визначені структури експорту та імпорту України. Оцініть їх динаміку протягом 3 – 5 років, зробіть власні прогнози.

6.2. Міжнародна міграція робочої сили 

Проаналізуйте процеси трудової міграції між Україною та країнами світу

З метою визначення передумов та факторів, що впливають на міжнародні міграційні процеси проведіть їх порівняльний аналіз для України та обраних країн світу. Отримані дані представте у вигляді наступної таблиці.

Таблиця 3

Індикатори ринку праці України та (*, **, ***)

за 20 __ - 20 __ роки

¹ – діапазон оподаткування визначається мінімальною та максимальною ставками оподаткування доходів;

² – наявність або відсутність соціальної допомоги відповідно позначається літерами "Т" та "Н";

³ – ступінь складності описується трьома характеристиками: "складно", "помірно" та "легко" з відповідними позначеннями "С", "П", "Л", що заносяться в таблицю. 

Виходячи з отриманих результатів, зробіть висновки стосовно потенційних напрямів міграції робочої сили з України та в Україну відносно обраних країн.

Проаналізуйте тенденції трудової міграції між Україною та обраними країнами за останні 3 – 5 років (табл. 4).

Таблиця 4

Міграція населення між Україною та (*, **, ***)

за 20 __ - 20 __ роки

Зробіть висновки щодо отриманих результатів.

6.3. Міжнародні валютно-фінансові відносини

Проаналізуйте рух позичкового капіталу між Україною та країнами світу

З метою визначення потенційних напрямів міжнародного руху позичкового капіталу проведіть порівняльний аналіз за відповідними показниками в Україні та країнах світу (табл. 5).

Таблиця 5

Фактори руху позичкового капіталу між Україною та (*, **, ***)

за 20 __ - 20 __ роки

Зробіть висновки стосовно імовірних напрямів міграції позичкового капіталу з України та в Україну відносно обраних країн.

Проаналізуйте динаміку та тенденцію зміни зовнішнього та загального державного боргу України за останні 3 – 5 років. Дані представте у вигляді стовпчикової гістограми.

Проаналізуйте причини й джерела утворення зовнішнього державного боргу України та шляхи його погашення.

Проаналізуйте тенденції інвестиційних процесів між Україною та країнами світу

З метою оцінки стану та тенденцій інвестиційної привабливості України проаналізуйте основні показники, що характеризують інвестиційний клімат в державі (табл. 6).

Таблиця 6

Індикатори інвестиційного клімату України

за 20 __ - 20 __ роки

Проведіть експертну оцінку інвестиційної привабливості України за наведеними нижче критеріями (табл. 7). При необхідності додайте власні критерії. За кожним критерієм необхідно визначити оцінку від 0 (найгірша ситуація) до 10 (найбільш сприятлива ситуація) та його вагу. Сумарна вага всіх критеріїв дорівнює 1.

Таблиця 7

Експертна оцінка інвестиційної привабливості України за 20__ - 20__ роки

Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості визначається за формулою:

де І_і^ПР – інтегральна оцінка інвестиційного клімату в Україні в і-му році; К_j – оцінка інвестиційної привабливості за j-м критерієм; d_j – вага j-го критерію; n – кількість критеріїв оцінки інвестиційної привабливості. 

Оцініть динаміку зміни інвестиційного клімату в Україні, зробіть відповідні висновки та прогнози.

Проаналізуйте динаміку та структуру інвестицій (за видами; галузями економіки; країнами-інвесторами) в Україну та з України протягом 3 - 5 років.

6.4. Міжнародне науково-технічне співробітництво та економічна інтеграція

Оцініть стан та перспективи міжнародного науково-технічного співробітництва для України

Проаналізуйте (за визначеними Вами показниками) стан науково-технічного співробітництва між Україною та обраними країнами.

Таблиця 8

Показники інтенсивності міжнародного науково-технічного співробітництва України та (*, **, ***) за 20__ - 20__ роки

Наведіть конкретні приклади міжнародного науково-технічного співробітництва та проаналізуйте їх ефективність (у разі недоступності або відсутності такої інформації наведіть відомі Вам приклади співробітництва з іншими країнами світу).

Визначте 5 галузей економіки, які є пріоритетними / найвагомішими для України та відповідних трьох країн. Пріоритетність галузей економіки, як правило, визначається у нормативній базі країни (спеціальних законах, концепціях, стратегіях та програмах розвитку: Закон України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”, Закон України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” тощо).

Вагомість галузі визначається її питомою вагою у ВВП:

де В_і^Г – ступінь вагомості і-ї галузі у національній економіці; П_і^Г – вартість продукції (послуг), виробленої в і-й галузі економіки країни.

Визначте та обґрунтуйте можливі напрями й перспективи науково-технічного співробітництва між Україною та обраними країнами на 5 – 10 років.

Оцініть потенціал міжнародної економічної інтеграції України

Проаналізуйте можливі сфери (окремі галузі, підгалузі, підприємства національної економіки) економічної інтеграції України з обраними країнами. Визначте форми економічної інтеграції, які були б найбільш вигідними для України. Обґрунтуйте їх економічну доцільність та ефективність. 

Список рекомендованої літератури: 

1. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Румянцева. 2–ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2004. – 449 с.

2. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. Ч.1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. – М.: Междунар. отношения, 2000. – 416 с.

3. Киреев А.П. Международная экономика: В 2-х ч.: Ч.2. Международная макроэкономика: открытая макроэкономика и макроэкономическое программирование. Учеб. пособие. М.: Междунар. отношения, 2002. – 488 с.

4. Козик В.В., Панкова Л.А., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: Практикум. – К.: Вікар, 2003. – 368 с.

5. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посіб.: у 2 кн. – К.: Таксон, 2003. – 276 с.

6. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 488 с.

7. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. – К.: Основи. – 1996. – 241 с.

8. Синецкий Б.И. Внешнеэкономические операции: Организация и техника: Учебник. – М.: Междунар. Отношения. – 1989. – 384 с.

9. Багрова І.В., Гетьман О.О., Власюк В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Навч. пос. / За ред. І.В. Багрової. – К.: „ЦНЛ”, 2004. – 384 с.

10. Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Ржепішевський К.І. Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях: Навч. посіб. – К.: “Центр навчальної літератури”, 2004. – 676 с.

11. Міжнародні інтеграційні процеси сучасності: Монографія / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, М.А. Дудченко та ін. – К.: Знання України, 2004. – 304 с.

12. Лук’яненко Д. Г. Міжнародна економічна інтеграція. – К.: ВІПОЛ, 1996.

13. http://www.nbuv.gov.ua – сайт Національної бібліотеки ім. Вернадського.

14. http://www.rada.gov.ua – сайт Верховної Ради України.

15. http://www.kmu.gov.ua – сайт Кабінету міністрів України.

16. http://me.kmu.gov.ua – сайт Міністерства економіки України.

17. http://minfin.gov.ua – сайт Міністерства фінансів України.

18. http://mfa.gov.ua – сайт Міністерства закордонних справ України.

19. http://industry.kmu.gov.ua – сайт Міністерства промислової політики України.

20. http://www.un.org – сайт ООН (UN).

21. http://www.unctad.org – сайт Конференції ООН з питань розвитку і торгівлі (UNCTAD).

22. http://www.imf.org – сайт Міжнародного валютного фонду (IMF).

23. http://www.wto.org – сайт СОТ (WTO).

24. http://www.oecd.org – сайт ОЕСР (OECD).

25. http://www.europa.eu.int – сайт Європейського Союзу (EU).

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!