Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт 

Київ 2011

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

Автори: Т.М. Мельник, д-р екон. наук, проф.,

Л.П. Кудирко, канд. екон. наук, доц.

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри міжнародної економіки 2 лютого 2011 року, протокол № 13.

Рецензент В.В. Юхименко, д-р екон. наук, проф.

ЗМІСТ

Вступ

1. Цілі та завдання магістерської роботи

2. Загальні вимоги до виконання магістерської роботи

3. Вибір теми та складання плану, призначення наукового керівника магістерської роботи

4. Вимоги до змісту та обсягів магістерської роботи

5. Організація виконання, рецензування та допуску магістерської роботи до захисту 

6. Захист магістерської роботи

Додатки 

ВСТУП 

Методичні рекомендації розроблено на підставі Закону України «Про вищу освіту», інструкцій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, галузевих стандартів вищої освіти України з різних напрямів підготовки магістрів (освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик, засобів діагностики), Положення про дипломні магістерські роботи та накопиченого у КНТЕУ досвіду.

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для вико­нання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного харак­теру відповідного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

Дипломна магістерська робота студента передбачена навчальним планом і завершує його підготовку в університеті.

Дипломна магістерська робота виконується відповідно до вимог щодо напрямів наукових досліджень і має засвідчити рівень профе­сійної підготовки випускника, виявити його спеціальну та загально­наукову підготовку, вміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв’язання науково-практичних завдань, здатність до проведення досліджень, систематизації та свідомого засвоєння знань, наявність у її автора навичок наукової роботи. Важливою складовою виконання магістерської роботи є обов’язкова підготовка за результа­тами досліджень наукової статті та публікація її у Збірнику наукових статей студентів.

Методичні рекомендації призначені для надання допомоги студентам у виконанні магістерської роботи. Вони містять основні вимоги до змісту та оформлення магістерської роботи, організації її виконання, порядку захисту та оцінювання. 

1. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

Магістерська робота є кінцевим результатом самостійної інди­відуальної науково-дослідницької діяльності студента, комплексним науковим дослідженням, підсумком вивчення ним дисциплін, перед­бачених навчальними планами підготовки та проходження практики.

Магістерська робота є самостійним, оригінальним та завершеним науковим дослідженням у певній галузі, має внутрішню єдність, сукупність результатів, висновків, рекомендацій, що пропонуються для публічного захисту і свідчать про можливість магістранта розв’я­зувати проблемні інноваційні професійні та наукові завдання.

Магістерська робота є випусковою кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирі­шує питання про присвоєння її автору кваліфікації і видачу диплома магістра.

Змістом магістерської роботи є результати теоретичних та експе­риментальних досліджень з актуальних проблем міжнародної еконо­міки та міжнародного бізнесу.

Метою виконання магістерського дослідження є:

- систематизація, закріплення й поглиблення (розвиток) теоре­тичних і практичних знань за спеціальністю та їх застосування при вирішенні актуальних інноваційних науково-дослідних завдань;

- розвиток навичок самостійної роботи та оволодіння сучасним методичним апаратом і технологіями економічних дослі­джень при вирішенні наукових проблем та питань;

- з’ясування ступеня засвоєння загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін й підготовленості студента до самостійної управ­лінської, консалтингової та педагогічної діяльності.

Магістерська робота не може мати компілятивний характер, за змістом та планом повторювати напрацювання з наукового напряму, в тому числі керівника роботи.

Дипломна магістерська робота є найважливішим підсумком магістерської підготовки, у зв’язку з чим зміст роботи і рівень її захисту враховуються як один з основних критеріїв при оцінюванні якості реалізації відповідної освітньо-професійної програми. За відо­мості, викладені в роботі, порядок використання фактичного мате­ріалу та іншої інформації під час її виконання, за обґрунтованість й достовірність висновків і положень відповідає як студент, так і науко­вий керівник.

Дипломна магістерська робота має бути написана державною мовою.

Важливим є дотримання основних вимог щодо наукового рівня дипломної магістерської роботи, її змісту, структури, форми викла­дення матеріалу, а також оформлення. 

Вимоги до магістерської роботи полягають у:

- глибокому та цілісному осмисленні професійної проблеми;

- комплексному оволодінні матеріалом і методами самостійного дослідження, послідовному його викладенні;

- практичному застосуванні теоретичних знань для вирішення конкретних завдань щодо визначення закономірностей функ­ціонування і розвитку системи глобальних світогосподарських зв’язків, вдосконалення інструментарію регулювання зов­нішньоекономічним сектором національної економіки, управ­ління міжнародним бізнесом підприємств.

У процесі виконання магістерської роботи студент, відповідно до кваліфікаційних вимог, повинен виявити:

- знання загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоре­тичні основи та практичні питання міжнародної економіки та бізнесу, розробки і реалізації стратегії й тактики управ­ління міжнародною комерційною діяльністю;

- уміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до цілей дослідження;

- вміння визначати і використовувати причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ у прикладній галузі;

- вміння формулювати наукові висновки і конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління реальним досліджуваним об’єктом. 

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

Магістерська робота виконується на основі поглибленого вив­чення і творчого критичного осмислення фахово орієнтованої вітчиз­няної та зарубіжної літератури, чинного законодавства України з питань зовнішньоекономічної діяльності підприємств, міжнародного еконо­мічного співробітництва, тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД, передового досвіду щодо розв’язання обраної проблеми (у тому числі й зарубіжного), а також результатів проведених студентом власних досліджень реального об’єкта з метою вирішення визначених професійних завдань. 

Основні етапи виконання магістерської роботи:

1. Вибір теми й об’єкта дослідження, затвердження теми (на засі­данні кафедри та наказом по КНТЕУ протягом першого місяця навчання).

2. Складання та затвердження науковим керівником та завідувачем кафедри індивідуального завдання на виконання дипломної роботи.

3. Відбір інформаційних джерел та їх опрацювання і складання плану.

4. Збирання фактичного матеріалу під час стажування на об’єкті дослідження.

5. Обробка фактичного матеріалу із застосуванням новітніх інформа­ційних технологій.

6. Апробація матеріалів дослідження (доповідь на студентській науковій конференції, підготовка наукових статей, методичних матеріалів для впровадження у навчальний процес тощо).

7. Написання першого варіанта роботи, подання його для ознайом­лення науковому керівникові.

8. Усунення недоліків, написання остаточного варіанта, оформлення магістерської роботи.

9. Подання роботи для ознайомлення керівництву об’єкта дослі­дження, отримання відзиву.

10. Подання роботи на кафедру.

11. Попередній захист магістерської роботи на кафедрі (за окремим графіком).

12. Зовнішнє рецензування роботи (не пізніше 15 днів до першого засідання ДЕК).

13. Допуск деканом магістерської роботи до захисту на ДЕК.

14. Захист магістерської роботи на засіданні ДЕК. 

До виконання магістерської роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, пройшли практику на об’єкті написання магістерської роботи та захистили звіт за його результатами.

Магістерська робота виконується під керівництвом провідного викладача кафедри чи стороннього фахівця, залученого для керів­ництва такими роботами, який має вчене звання професора або доцента, науковий ступінь доктора або кандидата наук та проводив наукові дослідження відповідного напряму. Науковий керівник здійснює індивідуальне консультування студента, допомагає скласти план магістерської роботи, контролює дотримання графіка виконання, рецензує всі частини роботи і завершений рукопис, готує студента до публічного захисту результатів дослідження.

Магістерська робота повинна мати логічний, доказовий, аргу­ментований характер і відповідати таким вимогам:

– містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної проблеми;

– містити результати самостійних досліджень та розрахунки, вико­нані із застосуванням інформаційних технологій;

– містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності на досліджуваному об’єкті;

– бути належним чином оформленою;

– мати всі необхідні супровідні документи;

– бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

Магістерська робота, що не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, що не містить матеріалів конкретного дослідження теми відповідно до обраного напряму на матеріалах реального підприємства або даних регуляторних органів України, обґрунтованих пропозицій, а також не має відзиву з об’єкта дослідження та зовнішніх рецензій – до захисту не допускається.

3. ВИБІР ТЕМИ ТА СКЛАДАННЯ ПЛАНУ, ПРИЗНАЧЕННЯ НАУКОВОГО КЕРІВНИКА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

Визначення тем і керівників магістерських робіт, які мають виконуватися студентами, відбувається, як правило, за принципом наступ­ництва наукового керівництва студентською науковою роботою на попередніх курсах навчання, а також з урахуванням наукових інте­ресів, виявлених студентом у цей період.

Темою магістерської роботи (предметом дослідження) може бути одна з актуальних проблем міжнародної економіки та міжнарод­ного бізнесу, яка недостатньо теоретично та методично розроблена або потребує новітніх теоретичних та методичних підходів, викликає зацікавленість практиків або є перспективною для впровадження з метою підвищення ефективності функціонування зовнішньоеконо­мічного сектора економіки України. Тема магістерської роботи має відповідати завданням та вмінням, передбаченим варіативною компо­нентою освітньо-кваліфікаційної характеристики магістра за відповід­ною спеціалізацією або за програмою підготовки.

Рекомендована тематика магістерських робіт розробляється кафедрою міжнародної економіки згідно з вимогами варіативної ком­поненти освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців з конкрет­ної спеціалізації або програми підготовки відповідно до затверджених програм вивчених нормативних та вибіркових дисциплін. Тематика періодично переглядається і поновлюється з урахуванням наукових інтересів кафедри та розвитку економічної науки і практики (дод. З). 

Тематика розроблена за такими напрямами: 

1. Національні економіки в системі міжнародних світогосподарських зв’язків.

2. Глобальні проблеми людства та шляхи їх вирішення.

3. Міжнародний маркетинг у системі міжнародного бізнесу.

4. Пріоритетні напрями розвитку міжнародного бізнесу.

5. Ефективність управління та організація зовнішньоекономічних операцій.

6. Управління організаційно-плановою діяльністю підприємства – суб’єкта ЗЕД.

7. Міжнародна інвестиційна стратегія підприємства.

Студент маже самостійно обрати тему магістерської роботи згідно з тематикою, яку затвердила кафедра. Крім того, магістерські роботи можуть виконуватися за тематикою, замовленою державними установами, підприємствами і підприємницькими структурами, що уклали із КНТЕУ контракти на навчання студентів або договори спів­праці та співдружності. Бажаним є виконання теми за замовленням керівництва об’єкта дослідження. Таке замовлення оформлюється відповідним листом.

Тему дипломної роботи студент обирає протягом першого місяця навчання за магістерською програмою, погоджує її з науковим керівником, який є, як правило, керівником його переддипломної практики.

У темі може бути зазначено об’єкт, який досліджується, або за матеріалами якого виконувалася робота.

Закріплення теми дипломної роботи, призначення наукового керівника та консультантів (у разі потреби) затверджується наказом ректора не пізніше 1 жовтня (для студентів денної форми навчання) та 1 квітня/ листопада (для студентів заочної форми навчання залежно від графіка навчального процесу). Студент, за погодженням із керів­ником, може запропонувати свою тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки (з урахуванням попередньої власної науково-дослідницької роботи, місця роботи, можливостей отримання необхідної інформації на об’єкті дослідження).

Разом із вибором теми визначається об’єкт, на матеріалах якого буде виконуватися магістерська робота. Такими об’єктами можуть бути:

- державні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності та їх регіональні підрозділи;

- міжнародні та національні організації, що координують міжнародне економічне співробітництво;

- недержавні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності та їх регіональні підрозділи;

- місцеві органи управління, які здійснюють регулювання ЗЕД згідно з чинним законодавством;

- підприємство або група підприємств будь-якої форми власності, яке є суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності згідно з чинним законо­давством.

Діяльність об’єкта дослідження повинна створювати можливість інформаційного забезпечення дослідження обраної теми.

За відсутності пропозицій з боку студента щодо досліджуваного об’єкта кафедра міжнародної економіки залишає за собою право призначення підприємства або установи, з якими КНТЕУ має відпо­відну угоду.

Після остаточного узгодження теми магістерської роботи з науко­вим керівником студент подає заяву на ім’я завідувача кафедри, в якій зазначає назву теми і повну назву об’єкта дослідження. Заява є під­ставою для призначення наукового керівника (зразок заяви наведено у дод. А).

Не допускається виконання магістерської роботи з однаковою темою в межах одного навчального року та повторення теми на об’єкті дослідження.

Список студентів, перелік їх тем та наукові керівники кожного затверджуються наказом ректора КНТЕУ. Всі подальші зміни (форму­лювання назви, об’єкт дослідження тощо) за необхідності аргумен­туються письмово (заява студента), погоджуються з науковим керів­ником (віза на заяві) і, за письмовим клопотанням кафедри, (витяг з протоколу засідання) затверджуються як зміни до наказу.

Після затвердження теми та об’єкта дослідження науковий керівник оформлює бланк-завдання (дод. Б), в якому зазначаються прізвище, ім’я та по батькові студента, фіксуються тема й план, мета завдання, графік виконання, а також термін подання готової роботи на кафедру. Завдання підписують науковий керівник і студент, затвер­джує завідувач кафедри. Бланк-завдання з висновком наукового керівника стосовно виконання вимог до змісту та дотримання графіка подається в ДЕК разом із завершеною магістерською роботою. 

4. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОБСЯГІВ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

Робота магістра має мати обсяг 5,5–6,5 друкованих аркуша, або 100–110 сторінок рукописного тексту. 

Зміст магістерської роботи визначається її темою і відобра­жається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за реко­мендацією керівника добирає інформаційні джерела (книги, брошури, статті тощо), Інтернет-ресурси та відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.

План магістерської роботи має бути складним і містити: вступ; три розділи, кожен з яких складається з трьох параграфів; висновки та пропозиції; список використаних джерел та додатки.

Роботі передує анотація. В анотації, обсяг якої складає до 800 знаків, зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної роботи, основний зміст та результати дослідження, ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5–7.

Анотація має бути написана українською, російською та однією з іноземних мов (найчастіше – англійською).

Головним завданням вступної частини (вступу) є загальна харак­теристика роботи як актуального та практично значущого наукового дослідження, презентація інформаційного, методичного забезпечення дослідження та отриманих результатів.

Доцільним є висвітлення таких питань:

- актуальність і практична значущість обраної теми магістерської роботи;

- особливості постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження;

- предмет дослідження;

- об’єкт дослідження та його стисла характеристика;

- перелік методів дослідження, які були використані в роботі;

- загальна характеристика інформаційного забезпечення дослідження з акцентуванням уваги на нетрадиційних інформаційних джерелах;

- інформація про використання інформаційних технологій, стандарт­ного або авторського програмного забезпечення;

- інформація про апробацію результатів дослідження (перелік кон­ференцій, на яких було здійснено та обговорено результати дослі­дження (назва доповіді, місце та час проведення конференцій), назва тез і статей (які було підготовлено), інформація про їх видання (назва видання, місце, час тощо);

- інформація про можливе впровадження (за наявності).

Обсяг вступу не має перевищувати 4–5 сторінок.

Основна частина магістерської роботи складається з трьох розділів, кожний з яких містить по 3 параграфи.

Перший розділ має теоретико-методологічний характер. В ньому визначається роль і місце досліджуваних явищ та процесів у функціонуванні національної та світової економіки, діяльності підприємства – суб’єкта ЗЕД; розглядаються концептуальні підходи до розкриття теми з використанням сучасних фаховоорієнтованих джерел з досліджуваної тематики (монографії, наукові статті, мате­ріали конференцій, Інтернет-ресурси тощо), в тому числі іноземних авторів. Обов’язковим є проведення порівняльного аналізу підходів щодо тлумачення досліджуваного явища чи наукової проблеми, використання ретроспективного аналізу до розкриття явища в розрізі його еволюції, який ґрунтується на застосуванні статистичних, емпі­рико-фактологічних даних (із посиланням на джерела).

Таким чином, у розділі теоретично обґрунтовується проблема, що досліджується; розглядається її суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції, методичні підходи тощо. Розкриття теоретичних питань повинно мати елементи наукової новизни з формуванням власної позиції щодо напряму дослідження, обраних методів дослідження та містити оригінальні авторські пропозиції щодо поглиблення теоретичних і методичних питань. Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 30% від загального обсягу магістерської роботи.

Другий розділ магістерської роботи має аналітико-дослід­ницький характер. Забезпечуючи логічну послідовність дослідження, він має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи дослідження й певний методичний інструментарій.

У цьому розділі викладаються результати дослідження сучас­ного стану предмета дослідження на обраному об’єкті дослідження; здійснюється горизонтальний, вертикальний, порівняльний та еталон­ний аналіз економічних показників, що характеризують стан і тен­денції розвитку напряму дослідження; здійснюється кількісна й якісна оцінка факторів, що зумовили зміни окремих показників на об’єкті дослідження; діагностика управління даним напрямом діяльності на об’єкті дослідження; критично оцінюється її сучасний стан, методичне, інформаційне, програмне забезпечення тощо.

Характеристика та критична оцінка сучасного стану досліджу­ваної теми на об’єкті дослідження, діагностування стану та тенденцій його розвитку ґрунтуються на аналізі накопиченого фактичного матеріалу щодо об’єкта дослідження із залученням теоретичних знань, передового досвіду як інших країн чи міжнародних інституцій, так і підприємств – суб’єктів ЗЕД (у тому числі й міжнародних підприємницьких структур, транснаціональних компаній, трансна­ціональних банків тощо).

Всі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням і висновками, які дозволяють визна­чити сутність і стан явищ та процесів, що спостерігаються на об’єкті дослідження, розкрити їх особливості та тенденції розвитку, створити базу для виявлення невикористаних резервів удосконалення діяльності.

Якщо це можливо, то текст слід ілюструвати реальними документами (які подають у додатках) та супроводжувати стислим коментарем.

Інформаційне забезпечення для другого розділу студент має зібрати під час стажування. Джерелом інформації є дані платіжного балансу України та інших країн – членів світового співтовариства; матеріали регуляторних органів України в сфері ЗЕД; дані міжна­родних організацій; а у випадку, коли об’єктом дослідження є під­приємство – суб’єкт ЗЕД чи ТНК (міжнародна компанія) – планові і фактичні показники зовнішньоекономічної діяльності, статистична, фінансова, податкова, митна та управлінська звітність, накази, розпо­рядження, первинні інформаційні матеріали стосовно окремих бізнес-операцій і процесів, результати спостережень, опитувань й обстежень, інших методів збирання первинної інформації.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких здійснюється кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Враховуючи те, що новітній стан розвитку міжнародної еко­номіки та міжнародної економічної діяльності суб’єктів всіх рівнів господарювання характеризує активне використання та залучення досягнень НТР та інформаційно-комунікаційних технологій, у магі­стерській роботі обов’язковим є використання сучасних інформа­ційних технологій, прикладного програмного забезпечення.

З цією метою до другого розділу магістерської роботи може бути включений параграф, в якому подається детальна характерис­тика програмного забезпечення, використання якого є доцільним та можливим для якісної обробки інформації стосовно напряму дослі­дження. При використанні стандартного прикладного програмного забезпечення розкриваються особливості його застосування, необ­хідні доробки та настройки, особливості підготовки вхідних даних, інтерпретації вихідних результатів тощо. За потреби розробки авторського програмного забезпечення подається його загальна концепція, інформаційне та методичне забезпечення, наводиться опис алгоритмів та схем обчислювального процесу, форми вихідних документів (таблиць, діаграм, графіків), вимоги щодо користування розробленим програмним забезпеченням тощо.

Використання інформаційних технологій у процесі підготовки магістерської роботи слід обов’язково зазначити у назві відповідного пункту плану: «.....із застосуванням інформаційних технологій».

Обсяг другого розділу має становити 30–35% від загального обсягу магістерської роботи.

Завданням третього – проектно-рекомендаційного розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій щодо удосконалення предмета дослідження, його інформаційного, методичного та органі­заційно-економічного та інституціонального забезпечення, обґрунту­вання моделей управління фінансово-економічними параметрами й індикаторами розвитку та міжнародної економічної діяльності суб’єктів господарювання на мікро-, мезо-, макро-, мегарівнях, на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також із урахуван­ням результатів аналізу, проведеного у другому розділі дослідження.

Кожна пропозиція повинна мати розгорнуте обґрунтування, виноситися у зв’язку і як наслідок висновків з аналізу, проведеного
у розділі 2, виходячи з виявлених відхилень, загроз, проблем та недоліків. Запропоновані вдосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування й організаційно-економічний та інституціональний механізм впровадження в практику функціону­вання об’єкта дослідження.

Для обґрунтування пропозицій та оцінки їх наслідків для життє­діяльності об’єкта дослідження доцільним є використання новітніх інформаційних технологій, імітаційне моделювання тощо.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості.

Обсяг третього розділу може становити до 30–35% від загаль­ного обсягу магістерської роботи.

Висновки та пропозиції, що наводяться в окремому розділі магістерської роботи, є стислим викладанням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоре­тичні положення, які містять формулювання розв’язаної проблеми, з визначенням елементів наукової новизни; узагальнюються результати аналізу та діагностики об’єкта дослідження за визначеним напрямом дослідження, отримані у розділі 2; подаються пропозиції щодо вдосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у розділі 3.

Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 5–6 сторінок.

У списку використаних джерел мають бути всі використані джерела інформації, які розміщуються у такій послідовності:

а) закони України (абетковий порядок);

б) укази Президента України, постанови Уряду, Кабінету Міністрів України (за абеткою);

в) директивні матеріали міжнародних організацій (міжнародних угод) (за абеткою);

г) директивні матеріали міністерств (за абеткою);

д) монографії, брошури, підручники (абетковий порядок);

є) статті із журналів (абетковий порядок);

ж) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством (абетковий порядок);

з) іншомовні джерела.

Для інформаційних матеріалів джерел Інтернет – обов’язкове посилання на відповідну Web-адресу.

Список літератури може налічувати до 60–80 назв.

Додатки до магістерської роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Вони розміщуються на останніх сторінках роботи відповідно до посилань на них за основним текстом. Кожен із них має бути позначений літерою (правий верхній кут).

Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття магістерської роботи, зокрема реальні облікові й управлінські документи підприємства-об’єкта дослідження та інших підприємств, що наводяться як приклад (шаблони); рекламні матеріали; проміжні математичні доведення, формули, розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; інструк­ції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, розроблені в процесі виконання магістерської роботи; ілюст­рації допоміжного характеру тощо.

Завершальним етапом виконання дипломної роботи є написання реферату, який повинен достатньо ґрунтовно розкривати її зміст. Реферат складається із загальної характеристики дипломної роботи, тобто інформації щодо структури роботи (кількості: розділів, додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел; обсяг у сторінках), основ­ного змісту (за розділами), висновків та анотації.

Вимоги до оформлення магістерської роботи наведено у додат­ках методичних рекомендацій (дод. Е). 

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ, РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ДОПУСКУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ДО ЗАХИСТУ 

Термін написання магістерської роботи згідно з навчальним планом становить 6 тижнів.

Магістерська робота має виконуватися студентом у повній від­повідності до затверджених календарного плану, завдань та визначе­них вище вимог щодо змісту та оформлення. У випадках відставання від графіка студент зобов’язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.

На період виконання магістерських робіт на кафедрі складається графік консультацій наукових керівників. Метою систематичних консультацій є надання допомоги студентові: у підборі літератури та нормативних джерел, формуванні та опрацюванні інформаційного забезпечення дослідження, виборі його методів, форм висвітлення результатів дослідження тощо; у дотриманні вимог до змісту й оформ­лення магістерської роботи, своєчасному усуненні відхилень. Оперативне та ретельне виконання рекомендацій керівника сприяє своєчасному виконанню магістерської роботи і є запорукою успішного захисту.

Відповідно до календарних етапів студент має подавати роботу частинами на перегляд, а у встановлений графіком термін подати завершену магістерську роботу на рецензування науковому керівникові.

До завершеної магістерської роботи додається відзив (довідка) підприємства (організації) – об’єкта написання магістерської роботи, завірений печаткою. Цей відзив (довідка) засвідчує досто­вірність наведеної в роботі інформації та правдивість фактичних даних. Бажано, щоб у ньому були підтверджені актуальність теми для підприємства, самостійність дослідження, практична значущість ана­літичного розділу, можливості і перспективи впровадження запропо­нованих рекомендацій.

На завершену магістерську роботу науковий керівник дає стислу рецензію (відзив), в якій оцінює якість виконання і робить висновок про її можливий допуск до захисту у ДЕК.

Порушення студентом календарного плану виконання магістерської роботи та її здачі на кафедру фіксується науковим керівником, який інформує завідувача кафедри. У разі значного порушення графіка науковий керівник зобов’язаний поінформувати про це завідувача кафедри та винести питання на засідання кафедри. За наслідками розгляду студент за рішенням кафедри може бути не допущений до її захисту.

Після завершення роботи та за наявності позитивної рецензії наукового керівника магістерська робота допускається до поперед­нього захисту на кафедрі.

З метою забезпечення попереднього захисту магістерських робіт на кафедрі створюються комісії у складі 3–4 викладачів у кожній, виходячи з їх спеціалізації за напрямами наукових дослі­джень та інтересів. Керівник роботи до складу комісії з попереднього захисту роботи, як правило, не входить.

Метою проведення попереднього захисту роботи на кафедрі є:

- перевірка дотримання вимог щодо змісту роботи (виходячи з нада­ного завдання) та її оформлення;

- перевірка наявності всіх супроводжувальних документів (довідка від підприємства, відзив наукового керівника, матеріали апробації результатів дослідження (ксерокопії (витяги) програм наукових конференцій, тез доповідей, наукових статей), акт впровадження тощо);

- перевірка готовності автора до захисту роботи в ДЕК (вільне володіння матеріалом магістерського дослідження, здатність та позитивні відповіді на запитання стосовно суті та результатів дослідження, наявність демонстраційного матеріалу для публічного захисту роботи). Члени комісії роблять відповідний запис поряд із відзивом наукового керівника.

Магістерські роботи, які подані на кафедру з порушенням вста­новлених термінів роботи комісій попереднього захисту, до розгляду в них без дозволу завідувача кафедри не приймаються.

Після проведення попереднього захисту робіт на кафедрі здійснюється реєстрація магістерських робіт та їх передача декану факультету для оформлення допуску на зовнішні рецензії.

Список зовнішніх рецензентів складається на кафедрі не пізніше як за 4 тижні до початку виконання магістерських робіт і затвер­джується деканом факультету.

До зовнішнього рецензування магістерських робіт залучаються провідні фахівці підприємств, підприємницьких і наукових структур, державних установ, а також викладачі інших вищих навчальних закладів, які мають вищу економічну освіту, великий стаж роботи за фахом, бажано ступінь кандидата (доктора) економічних наук.

Зовнішня рецензія надається у письмовому вигляді у довільній формі і має містити:

• висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної магістерської роботи;

• характеристику повноти завдання щодо розкриття теми магістерсь­кої роботи, відповідності змісту роботи завданню;

• висновки щодо використання в роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів до вдосконалення діяльності підприємства згідно з напрямом теми, елементів наукової новизни;

• оцінку конкретних пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення управління певними аспектами діяльності, підвищення його ефективності;

• оцінку загальних вражень від магістерської роботи (оформлення, логіка, стиль і грамотність викладення тощо);

• інші питання на розсуд рецензента;

• висновок рецензента про відповідність якості виконаної магістерсь­кої роботи вимогам, що висуваються; про можливість допущення її до захисту. За бажанням можуть бути висловлені зауваження та думка про оцінку роботи за чотирибаловою системою: відмінно, добре, задовільно, незадовільно.

Рецензент має підписатися та зазначити своє прізвище, ім’я та по батькові, місце роботи і посаду, яку обіймає, і завірити підпис. Для підготовки студента до пояснень у зв’язку з можливими заува­женнями рецензента йому надається можливість ознайомитися з рецензією до захисту роботи на засіданні ДЕК.

За негативної рецензії зовнішнього рецензента або наявності суттєвих зауважень стосовно змісту та оформлення магістерської роботи – вона має бути доопрацьована і подана на повторне рецен­зування. Про даний факт студент зобов’язаний обов’язково поінфор­мувати керівника роботи та завідувача кафедри.

Після отримання позитивних зовнішніх рецензій, робота брошу­рується у тверду палітурку. Супроводжувальні матеріали (завдання, відзив (довідка) підприємства-об’єкта дослідження, зовнішні рецензії, матеріали апробації, акти впровадження тощо) вкладаються в кон­верт, який приклеюється до внутрішнього боку обкладинки роботи.

Оформлену магістерську роботу реєструють на кафедрі і пере­дають на розгляд завідувачу кафедри, який має прийняти рішення про допуск студента до захисту магістерської роботи на засіданні ДЕК.

Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису завідувача кафедри у висновку кафедри про магістерську роботу.

Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити магі­стерську роботу до захисту через її незадовільну якість, то це питання має бути заслухане на засіданні кафедри за участю наукового керів­ника. Обговорення оформлюється протоколом і подається на затвер­дження декану факультету та ректору університету. 

6. ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

Захист магістерської роботи відбувається на відкритому засі­данні державної екзаменаційної комісії, яка формується за напрямами підготовки магістрів.

Склад ДЕК та графік її роботи затверджує ректор університету.

На засідання ДЕК до початку захисту подаються такі документи:

- витяг із наказу ректора про затвердження персонального складу цієї комісії;

- список студентів екзаменаційної групи, які допущені до захисту магістерських робіт (проектів) за підписом декана факультету;

- довідка від деканату про виконання студентом навчального плану і про одержані ним оцінки з теоретичних дисциплін, навчальних та виробничих практик;

- магістерська робота студента;

- письмовий відзив керівника магістерської роботи;

- зовнішні рецензії на магістерську роботу;

- інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної магістерської роботи (довідки про впровадження про­позицій студента у практичну діяльність підприємства, видані статті студента з теми магістерської роботи, матеріали апробації результатів наукових досліджень тощо).

Оцінка магістерської роботи та рішення про отримання випуск­ником освітньо-кваліфікаційного рівня магістра ухвалюється на під­ставі представленої до захисту роботи, відзивів зовнішніх рецензентів та її публічного захисту.

Під час підготовки до захисту студент має погодити зі своїм науковим керівником складену ним стислу доповідь щодо магі­стерської роботи і підготовлені наочні матеріали (4–6 сторінок з найважливішими ілюстративними матеріалами, оформленими у вигляді плакатів або ксерокопії роздаткового матеріалу; а також дискети, слайди, фотографії, макети, рекламні проспекти тощо). Зразок оформ­лення титульної сторінки ілюстративного матеріалу наведено у дод. В.

Обсяг тексту доповіді має відповідати 10 хвилинам виступу, містити основні результати аналізу матеріалів об’єкта дослідження й творчих розробок щодо пропозицій і рекомендацій, які є результа­том проведеного дослідження, з акцентом на елементах наукової новизни та практичної значущості роботи. Перед захистом слід ретельно прочитати рецензії, особливу увагу звернути на висловлені рецензентами зауваження і, за можливістю, усунути зазначені недо­ліки або дати аргументовану відповідь у доповіді.

Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь сту­дента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.

Процедура захисту протоколюється секретарем комісії.

Студент стисло доповідає комісії сутність проведеного дослі­дження, дає оцінку отриманим результатам, ілюструючи доповідь наочними матеріалами.

Після доповіді студента зачитуються рецензії на магістерську роботу і він відповідає на всі зауваження рецензентів.

Під час захисту магістерської роботи члени ДЕК, присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть ставити студентові запитання щодо змісту магістерської роботи. Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і короткими.

Після відповідей студента на запитання оголошується відзив наукового керівника виконаної магістерської роботи.

За результатами захисту магістерської роботи ДЕК приймає рішення щодо оцінки захисту і роботи, про присвоєння спеціалісту відповідної кваліфікації і про видачу йому диплома державного зразка.

Оцінювання магістерської роботи здійснюється за п’ятибаловою системою та системою ECTS. Критерії оцінювання наведено в дод. К. Рішення щодо підсумкової оцінки ухвалюється більшістю голосів членів ДЕК за результатами публічного захисту з урахуванням висновків наукового керівника та зовнішнього рецензента. 

Студент, який отримав на захисті магістерської роботи незадовільну оцінку, відраховується з КНТЕУ, і в цьому випадку йому видається академічна довідка встановленого зразка. За ним залишається право бути повторно допущеним до складання дер­жавних іспитів (якщо він одержав незадовільну оцінку на іспиті) або до захисту магістерської роботи протягом наступних трьох років. Повторно магістерська робота виконується за наявності заяви студента про допуск до захисту, дозволу ректора і рішення випускової кафедри про затвердження теми й об’єкта дослідження, призначення наукового керівника. На вимогу кафедри тему магі­стерської роботи може бути змінено або, в межах тієї ж теми, матеріали роботи можуть бути суттєво оновлено і доповнено.

Якщо захист магістерської роботи не відбувся з поважних причин, про що студент у ДЕК має подати відповідні документи, ректор університету може подовжити термін його навчання до наступного терміну роботи ДЕК із захисту магістерських робіт, але не більше як на один рік.

Незалежно від причин повторний захист магістерських робіт, складання державних іспитів у той же рік категорично заборо­няється.

На всіх засіданнях ДЕК ведеться протокол, в який вносяться відповідні оцінки за складання іспитів і захист, записуються запитання членів ДЕК і присутніх на захисті, особисті думки членів ДЕК, а також відомості про одержаний освітній рівень та державний документ про освіту, який видається випускникові КНТЕУ.

Протоколи підписують голова і члени ДЕК, що брали участь
у засіданні.

Державна екзаменаційна комісія після завершення роботи складає звіт, в якому відображаються основні кількісні показники щодо рівня й якості успішності по проведених іспитах і захистах, характеристиках виконаних магістерських робіт щодо впровадження конкретних пропозицій у практику діючих підприємств, застосування сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій в аналітичних дослідженнях і т. ін.

Звіт ДЕК обговорюється на вченій раді університету. Захищені магістерські роботи кафедра міжнародної економіки здає в архів КНТЕУ не пізніше як через 3 дні після завершення роботи ДЕК, де вони зберігаються протягом 75 років. 

7. ДОДАТКИ 

Додаток А 

Заява 

Прошу затвердити тему магістерської роботи:

________________________________________

за матеріалами

________________________________________

повна юридична назва підприємства/ організації/ установи

______ _____________
  дата  підпис студента

Додаток Е 

Вимоги до оформлення магістерських робіт 

Оформлення дипломної роботи має відповідати загальним вимо­гам, що висуваються до наукових робіт згідно з державним стандар­том ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення».

Набір тексту дипломної роботи здійснюється на комп’ютері через 1,5 міжрядкових інтервали (29–30 рядків на сторінці), друк – на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210´297 мм); шрифт текстового редактора – Word Times New Roman чорного кольору. Висота шрифту – 14 мм. Поля: зліва – не менше 25 мм, справа – не менше 10 мм, зверху і знизу – не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи: «Зміст», «Вступ», «Розділ», «Висновки», «Список використаних джерел», «Додатки» друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сто­рінки (без крапки).

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті сторінки.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який вклю­чається до нумерації, але ця сторінка не нумерується. На титульному аркуші зазначають повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, факультет, кафедру, на якій виконана робота, назву роботи, дані про студента, наукового керівника та консультанта, місто та рік подання роботи до захисту. Скорочення в назвах навчального закладу та теми роботи не допускаються. Зразок титульного аркуша наведено у дод. В.

Зміст має відповідати плану роботи, який затверджено разом із темою. На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної складової диплому.

Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і відображається у змісті як «Перелік умовних позначень».

Текст основної частини дипломної роботи поділяють на роз­діли, підрозділи (можливо пункти). Кожний розділ починають з нової сторінки.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список вико­ристаних джерел не нумерують.

Продовження дод. Е

Номер розділу ставлять після слова «Розділ», без крапки, а потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підроз­ділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу ставиться крапка. Наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підроз­ділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзац­ного відступу. Наприкінці заголовка крапки не ставлять.

В окремих випадках у дипломних роботах підрозділи можуть бути поділені на пункти, які нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера ставиться крапка, наприклад: «1.3.2» (другий пункт третього параграфа першого розділу).

Посилання в тексті на джерела надають у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра – номеру сторінки. Наприклад: [32, с. 85].

Зібрані фактичні та статистичні матеріали наводяться в одна­кових одиницях виміру: абсолютних (грн, дол. США, т, м, шт.) або відносних (%).

Наприкінці дипломної роботи розміщується список викорис­таних джерел. Рекомендованакількість назв – до 100.

При складанні списку використаних джерелнеобхідно дотри­муватися Державного стандарту на бібліографічний опис творів друку (ГОСТ 7.1–84).

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про пере­видання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації.

Список розміщують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або першої літери назв творів. Можна також розміщувати джерела у списку за порядком посилань на них у тексті.

Авторів, які мають однакові прізвища, записують за алфавітним порядком їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за першими буквами назв його праць. Прізвища авторів наводяться у тій послі­довності, в якій вони подані у виданні, та розділяються комами. Якщо це робота двох або трьох авторів, то можна подавати лише прізвище та ініціали першого, додаючи слова «та ін.». Книга, яка має понад три автори, може бути записана у двох варіантах – за назвою або за прізвищем першого автора.

Продовження дод. Е

Література, яка видана різними мовами, розміщується у такий спосіб: спочатку тексти, написані кирилицею, а потім – латинню.

Якщо у дипломній роботі використано праці, які розповсюджено на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, авторефе­рати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші.

Журнальні статті описують за схемою: прізвище автора (-ів), назва статті, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття.

Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (-ів), назва статті, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукована стаття.

Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва статті, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки.

У списку можуть бути наведені посилання на публікації у мережі Інтернет.

Приклади бібліографічного опису використаних джерел наве­дено у додатку Ж. 

Оформлення допоміжних матеріалів 

До допоміжних матеріалів відносять: ілюстрації (схеми, графіки, креслення тощо), формули, таблиці, додатки.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку.

Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією по центру. Наприклад, другий рисунок першого розділу:

Рис. 1.2. …………………. назва 

Ілюстрації слід наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сто­рінок. Ілюстрацію, розміри якої більші за формат А4, рекомендується розміщувати у додатках.

Якщо необхідно, ілюстрації доповнюють поясненнями або коментарем.

Цифровий матеріал оформлюється у вигляді таблиць. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. 

Приклад побудови таблиці: 

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Таблиці нумерують у межах розділу. У правому верхньому куті сторінки пишуть слово «Таблиця _._» (номер розділу, номер таблиці в розділі). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишуть «Продовження табл. _._».

У таблиці слід обов’язково зазначати одиницю виміру відпо­відно до стандартів; числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Заголовки граф необхідно починати з великих літер, підзаголовки – з маленьких (якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони самостійні). Висота рядків – не менше 8 мм.

Бажано, щоб заголовок кожної таблиці був коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка у заголовках граф, чітко зазначати одиниці виміру показників. Лаконічності потребують назви боковика. Слова, що повторюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, об’єднувальних рубрик.

При значній кількості граф таблицю можна поділити на частини і розмістити одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик.

Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк (–).

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 2.1.». У повтор­них посиланнях на таблиці та ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись». Наприклад: «див. табл. 3.2.».

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули скла­дається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Посилання на формули зазначають порядковим номером формули в дужках, наприклад:
«... у формулі (2.1)». Пояснення значень символів і числових коефі­цієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Кожна таблиця відокремлюється від тексту одним вільним рядком. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знаків: (=), (+), (-), (´), (:).

До додатків рекомендується включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дослідження:

– проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

– таблиці допоміжних цифрових даних;

– інструкції і методики;

– опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ПК, які роз­роблені у процесі роботи над дослідженням;

– ілюстрації допоміжного характеру. 

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх за порядком зазначення відповідних посилань у тексті. Кожний такий додаток необхідно починати з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. З правого боку рядка малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначаються великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, Додаток Б.

Текст кожного додатка, якщо необхідно, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка.
У такому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку. Наприклад: А.2 – другий розділ дод. А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу дод. В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка. Наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу дод. Д; формула (А.1) – перша формула дод. А. 

Оформлення реферату 

Обсяг реферату – до 3 сторінок. Оформлення реферату анало­гічне оформленню основного тексту дипломної роботи, за винятком розміру інтервалу. Текст реферату друкують через одиничний інтер­вал. Нумерація сторінок здійснюється окремо від нумерації сторінок дипломної роботи. Першою сторінкою реферату є його титульний аркуш, який не нумерується. Структурні частини реферату не нуме­рують, їх назви друкують великими літерами симетрично до тексту. Реферат дипломної роботи не потрібно підшивати разом з диплом­ною роботою у тверду палітурку.

Додаток Ж 

Приклади бібліографічного опису у списку джерел, який наводяться у магістерській роботі 

Закони України 

Про зовнішньоекономічну діяльність : Закон України від 11.06.1991 р. № 959-ХІІ зі змінами і доповненнями внесеними, Законами України від 20.11.2003 р. // Зовнішньоекономічна діяльність: нормативна база. – Х. : Вид. буд. «Фактор», 2004. 

Нормативні акти 

Про рекомендації парламентських слухань про стан підготовки до вступу України до СОТ : постанова Верховної Ради України. – 2003 р., трав. 

Монографії 

Мельник Т.М. Міжнародна торгівля товарами в умовах гло­бальної конкуренції : монографія / Т.М. Мельник. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. – 396 с. 

Книги колективного авторства 

Зовнішньоекономічна політика України: європейський та російський вектор : монографія / А.А. Мазаракі, В.В. Юхименко, О.П. Гребельник та ін.; за заг. ред. А.А. Мазаракі. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 280 с. 

Багатотомні видання 

Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів : монографія : у 2 ч. – Ч. 2 ; за ред. В.М. Гейця, А.А. Мазаракі. – К. : КНТЕУ, 2008. – 273 с. 

Підручники 

Осика С.Г. Світова організація торгівлі : підручник / С.Г. Осика, В.Т. Пятницький. – 3-тє вид., переробл. і допов. – К. : К.І.С., 2005. – 514 с.

Перекладні видання 

Система світової торгівлі : практ. посіб ; пер. з англ. – К. : К.І.С., 2002. – 348 с.

Збірники наукових праць 

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: ефективність, дер­жавне регулювання, конкурентоспроможність : зб. наук. ст. пр. Ч.2 / відп. ред. А.А. Мазаракі. – К. : Київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2010. – 485 с. 

Депоновані наукові праці 

Обзор аналитических методов расчета и оптимизации мульти­ресурсных систем обслуживания / А.З. Мешков, С.Н. Константинов. – К., 2010. – 210 с. – Рус. – Деп. в ГНТБ Украины 11.11.2010, № 2210. 

Складові частини книги 

Фатхутдинов Р.А Стратегический менеджмент / Р.А. Фатхутдинов. – М. : ЗАО «Бизнес-школа, «Интел-синтез», 2010. – С. 65–113. 

Журнальні статті 

Мазаракі А.А. Економіка України в умовах кризи / А.А. Мазаракі, Т.М. Мельник // Вісн. КНТЕУ. – 2010. – № 4. – С 5–15. 

Інтернет-джерела 

Грошовик Ю. Зовнішньоекономічний документообіг як об’єкт тіньових відносин та засіб організації державного і корпоративного контролю за експортно-імпортними угодами / Ю. Грошовик [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http://lawbook.by.ru/magaz/PravoUkr/0404/15.shtml

Додаток З 

І. Національні економіки в системі світогосподарських зв’язків 

1. Взаємодія держави і транснаціональних компаній в перехідних економіках.

2. Система управління зовнішньою торгівлею в умовах членства країни в глобальних торговельних організаціях.

3. Торговельно-економічні зв’язки України із країнами ЄС.

4. Інвестиційні зв’язки України із країнами ЄС.

5. Науково-технічні зв’язки України із країнами ЄС.

6. Національна економічна безпека країн в умовах глобальних викликів.

7. Формування міжнародного іміджу як чинник впливу на інвести­ційну привабливість країни.

8. Євро-2012 в контексті стратегії підвищення міжнародної конку­рентоспроможності України.

9. Україна в міжнародній торгівлі транзитними послугами.

10. Україна на світовому ринку аутсорсингових послуг.

11. Формування конкурентної моделі експортної спеціалізації України.

12. Вплив ТНК на економічний розвиток України.

13. Проблеми стандартизації і сертифікації в Україні в контексті членства в СОТ.

14. Транснаціоналізація і перспективи утворення українських ТНК.

15. Інтереси і потенціал України у розвитку партнерських зв’язків із ЄС.

16. Інтереси і потенціал України у розвитку партнерських зв’язків із ЄЕП.

17. Інтереси і потенціал України у розвитку партнерських зв’язків із Китаєм.

18. Інтереси і потенціал України у розвитку партнерських зв’язків із Росією.

19. Поява нових глобальних лідерів у світовому економічному просторі.

20. Національний рівень регулювання прямих іноземних інвестицій.

21. Наднаціональний рівень регулювання прямих іноземних інвестицій.

22. Фінансові методи регулювання міжнародної торгівлі в умовах членства в СОТ.

23. Неекономічні методи регулювання міжнародної торгівлі в умовах членства в СОТ.

24. Грошово-кредитна політика як фактор стимулювання зовнішньої торгівлі.

25. Міжнародна компонента національної фіскальної політики.

26. Вплив політики валютного курсу на умови міжнародної торгівлі.

27. Порушення платіжного балансу та його регулювання.

28. Вплив світової фінансової кризи на платіжний баланс України.

29. Міжнародні розрахунки в системі національних рахунків.

30. Управління золотовалютними резервами України в умовах світової фінансової кризи.

31. Національні моделі економічного розвитку в контексті зовнішніх запозичень держави.

32. Вплив політики валютного регулювання на умови міжнародної торгівлі.

33. Вплив зовнішньої трудової міграції для країн-донорів та країн-реципієнтів.

34. Особливості економічної інтеграції країн, що розвиваються.

35. Валютна інтеграція в Європейському Союзі.

36. Міжнародна інвестиційна позиція США та її вплив на світовий ринок капіталів.

37. Міжнародна інвестиційна позиція Китаю та її вплив на світовий ринок капіталів.

38. Зовнішньоекономічна стратегія як чинник економічного зростання Китаю.

39. Експортоорієнтований розвиток та проблема «голландської хвороби».

40. Експортоорієнтований розвиток та проблема «ресурсного прокляття».

41. Нестандартні форми кредитування зовнішньої торгівлі: особли­вості для України.

42. Формування зовнішньоекономічного сектора України в контексті теорії конкурентних переваг М. Портера.

43. Фінансова інтеграція країн ЄС.

44. Проблеми регулювання міжнародних портфельних інвестицій в Україні.

45. Економічні кластери як інструмент підвищення конкурентоспро­можності національної економіки.

46. Конкурентоспроможність українського експорту озброєння: меха­нізми реалізації та підвищення

ІІ. Глобальні проблеми людства та шляхи їх вирішення 

1. Економічні механізми вирішення проблеми міжнародного тероризму.

2. Трансформація системи світового економічного порядку: від одновекторності до поліцентризму.

3. Однополярна глобалізація як ознака сучасної світової економіки.

4. Продовольча безпека країн в умовах лібералізації міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією.

5. Роль FATF в регулюванні міжнародного руху «брудних грошей».

6. Глобальне економічне співробітництво в боротьбі зі СНІД.

7. Перспективи реорганізації світової валютної системи в посткризо­вий період.

8. Фінансова інтеграція як складова глобалізації економічного розвитку.

9. Світова фінансово-економічна криза як фактор реструктуризації глобальної фінансової системи.

10. Соціалізація економіки в умовах глобалізації світового розвитку.

11. Глобалізація і регіоналізація як контртенденції еволюції світового господарства.

ІІІ. Міжнародний маркетинг в системі міжнародного бізнесу 

1. Маркетинговий інструментарій зміцнення позицій компанії на зару­біжному ринку.

2. Стратегії виходу іноземних товаровиробників на український ринок.

3. Стратегії виходу вітчизняних товаровиробників на зарубіжний ринок.

4. Особливості розвитку міжнародного виставкового бізнесу.

5. Мережевий маркетинг: міжнародні тенденції в розвитку бізнес-моделі.

6. PR-технології в міжнародному маркетингу.

7. Маркетингові технології в міжнародному готельному бізнесі.

8. Маркетингові технології в міжнародному рекламному бізнесі.

9. Маркетингові технології в міжнародному автомобільному бізнесі.

10. Брендінгові стратегії в діяльності суб’єктів міжнародного бізнесу.

11. Маркетингові технології захисту прав інтелектуальної власності на міжнародних ринках.

12. Інноваційні стратегії ТНК.

13. Міжнародні рейтинги як інструмент моніторингу міжнародного економічного середовища.

14. Глобальний маркетинг як стратегія міжнародного підприємництва.

15. Стратегії інтегрованих комунікацій в міжнародному маркетингу.

16. Особливості маркетингових програм іноземних банків в Україні.

17. Технології інноваційного маркетингу в світовій фармацевтиці.

18. Особливості маркетингових програм міжнародних торговельних мереж в Україні.

19. Товарна політика в системі міжнародного маркетингу.

20. Управління асортиментною політикою підприємства – суб’єкта ЗЕД.

21. Цінова стратегія підприємства – суб’єкта ЗЕД.

22. Трансфертне ціноутворення в системі ТНК.

23. Оцінка конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку.

24. Ефективність застосування CRM-технологій в діяльності підпри­ємства – суб’єкта ЗЕД.

25. Ефективність застосування Internet-ресурсів для проведення мар­кетингових досліджень підприємств – суб’єктів ЗЕД.

26. Ефективність рекламних кампаній на зовнішньому ринку.

27. Механізм формування та функціонування логістичних систем при експорті (імпорті) товарів.

28. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.

29. Розробка комунікаційної програми для просування товарів на зов­нішній ринок.

30. Організація маркетингових досліджень на зовнішньому ринку.

31. Організація та проведення міжнародних виставкових заходів.

32. Управління системою інформаційного забезпечення зовнішньо­економічною діяльністю.

33. Управління системою міжнародного маркетингу торговельного (промислового) підприємства.

34. Кон’юнктурні дослідження зарубіжних ринків (на прикладі конк­ретного товару).

35. Прогнозування кон’юнктури товарних ринків у зовнішньоеконо­мічній діяльності.

IV. Пріоритетні напрями розвитку міжнародного бізнесу 

1. Транснаціональні банки на світовому ринку капіталів.

2. Стратегія міжнародної економічної діяльності кластерних утворень.

3. Роль малого та середнього бізнесу в умовах глобалізації.

4. Міжнародні стратегічні альянси як фактор розвитку глобалізації.

5. Бенчмаркінг як стратегія в міжнародному бізнесі.

6. Стратегічні альтернативи розвитку міжнародної компанії.

7. Товарні біржі як інфраструктурна компонента глобальних ринків

8. Вплив науково-технічного прогресу на світову торгівлю товарами та послугами.

9. Електронна торгівля як стратегія реалізації товарів на світовому ринку.

10. Страхування і міжнародні гарантії в інвестиційних проектах.

11. Вплив геоекономічного середовища на інвестиційну діяльність ТНК.

12. Пенсійні фонди як суб’єкти міжнародних інвестиційних процесів.

13. Ліцензійні угоди в системі зовнішньої торгівлі.

14. Компенсаційні угоди в системі зовнішньої торгівлі.

15. Міжнародна торгівля результатами інтелектуальної діяльності.

16. Кредитування в зовнішньоторговельній діяльності підприємств.

17. Секторальні та регіональні особливості розвитку міжнародного ринку послуг.

18. Інжиніринг у системі міжнародної торгівлі.

19. Соціально-орієнтований бізнес як прояв стратегій ТНК.

20. Екологічний вимір транснаціоналізації бізнесу.

21. Міжнародне страхування в контексті розвитку співробітництва України з ЄС.

22. Вплив соціокультурного середовища на механізм зовнішньоеко­номічної діяльності фірми.

23. Механізми залучення кредитних ресурсів для реалізації міжна­родних підприємницьких проектів.

24. Офшорна діяльність як інструмент підвищення міжнародної кон­курентоспроможності підприємств.

25. Механізми та перспективи виходу українських підприємств на іноземні ринки цінних паперів (ІРО).

26. Фонди суверенного багатства в міжнародних інвестиційних процесах.

27. Розвиток ринку капіталів у контексті п’ятого та шостого розши­рення ЄС.

28. Трансформації відносин між капіталом і працею в компаніях: світові тенденції та національні особливості.

V. Ефективність управління та організація зовнішньоекономічних операцій 

1. Управління міжнародними транспортними (транспортно-експе­ди­торськими) операціями.

2. Управління міжнародними лізинговими операціями.

3. Управління міжнародними посередницькими операціями.

4. Управління бартерними операціями.

5. Управління зовнішньоторговельними операціями в умовах між­народної виробничої кооперації.

6. Управління зовнішньоторговельними операціями в умовах між­народної збутової кооперації.

7. Управління міжнародними операціями з туризму.

8. Управління логістичною системою підприємства – суб’єкта ЗЕД.

9. Управління матеріально-технічним забезпеченням підприємства – суб’єкта ЗЕД.

10. Управління міжнародними інвестиційними проектами.

11. Управління валютно-кредитними операціями.

12. Управління зовнішньоекономічними операціями на підставі кон­салтингу.

13. Управління ефективністю операцій з експорту.

14. Управління ефективністю операцій з імпорту.

15. Управління ефективністю операцій з переробки давальницької сировини.

16. Управління міжнародними операціями з об’єктами інтелектуаль­ної власності.

17. Управління прямими іноземними інвестиціями.

18. Управління портфельними іноземними інвестиціями.

19. Управління зовнішньоекономічними операціями в системі ТНК.

20. Управління міжнародними франчайзинговими операціями.

21. Ефективність використання форфейтингу при здійсненні ЗЕД.

22. Ефективність використання факторингу при здійсненні ЗЕД.

23. Оцінка ефективності зовнішньоекономічних операцій.

24. Організація операцій з імпорту (експорту, переробки давальницької сировини, реекспорту, реімпорту).

VІ. Управління економічно-фінансовими процесами підприємства – суб’єкта ЗЕД 

1. Прогнозування обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку.

2. Прогнозування обсягів і структури товарообороту підприємства – суб’єкта ЗЕД.

3. Прогнозування прибутковості імпортних операцій.

4. Оцінка вартості підприємства – суб’єкта ЗЕД.

5. Фінансове забезпечення сталого економічного розвитку підпри­ємства – суб’єкта ЗЕД.

6. Управління поточними витратами підприємства при здійсненні ЗЕД.

7. Організація моніторингу формування та розподілу прибутку підприємства – суб’єкта ЗЕД.

8. Механізм управління митними платежами.

9. Управління ризиками підприємства – суб’єкта ЗЕД.

10. Прогнозування обсягів товарних запасів імпортної (експортної) продукції.

11. Кредитно-фінансова політика підприємства – суб’єкта ЗЕД.

12. Управління обіговими коштами при здійсненні ЗЕД.

13. Реструктуризація податкової заборгованості підприємства – суб’єкта ЗЕД.

14. Управління платіжним оборотом підприємства – суб’єкта ЗЕД.

15. Ефективність зовнішньоекономічних операцій та їх вплив на рен­табельність фірми.

16. Управління інноваційним розвитком підприємства – суб’єкта ЗЕД.

17. Управління фінансовими ресурсами підприємства при здійсненні ЗЕД.

18. Організація фінансового планування на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

19. Фінансовий контролінг на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

20. Фінансова стратегія підприємства – суб’єкта ЗЕД.

21. Ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства – суб’єкта ЗЕД.

22. Розробка бізнес-плану створення дочірнього підприємства (філії, представництва) за кордоном.

VІІ. Управління організаційно-плановою діяльністю підприємства – суб’єкта ЗЕД 

1. Стратегічне планування на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

2. Економіко-математичне моделювання зовнішньоекономічної діяльності.

3. Організація та планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

4. Організація системи стимулювання фахівців підприємств – суб’єктів ЗЕД.

5. Організація контролю у системі міжнародного менеджменту.

6. Управління рекламною діяльністю підприємства – суб’єкта ЗЕД.

7. Організація та управління експортним виробництвом на різних стадіях життєвого циклу товарів.

8. Організація інжинірингу при здійсненні імпортних операцій.

9. Стратегія виходу підприємства на зовнішні ринки.

10. Управління якістю експортної продукції.

11. Організація транспортно-експедиторського обслуговування зов­нішньоекономічних зв’язків підприємства.

12. Організація міжнародної торговельно-посередницької діяльності підприємства.

13. Організація та управління оптовою торгівлею при здійсненні ЗЕД.

14. Організаційно-економічний механізм управління інноваційною діяльністю підприємства – суб’єкта ЗЕД.

15. Управління збутом експортної (імпортної) продукції.

16. Організація зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах з іноземними інвестиціями.

17. Інформаційне забезпечення здійснення ЗЕД на підприємствах координаційного типу (ТПП, асоціації).

18. Управління підприємством у вільних економічних зонах.

19. Управління персоналом на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

20. Організація роботи представництва (філії, дочірнього підприємства) за кордоном.

21. Організація зовнішньоекономічної діяльності торговельно-посе­редницького підприємства.

22. Організація зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах малого та середнього бізнесу.

23. Механізм злиття (поглинання) в системі реалізації стратегії еко­номічного розвитку підприємства – суб’єкта ЗЕД.

24. Страхування зовнішньоторговельних ризиків.

25. Організація міжнародної консалтингової діяльності підприємства.

26. Організаційна структура управління ЗЕД та механізм її удос­ко­налення.

27. Організація зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах споживчої кооперації.

28. Стратегія інноваційного менеджменту підприємства з іноземними інвестиціями.

29. Інноваційна діяльність підприємства – суб’єкта ЗЕД.

30. Стратегія інноваційного розвитку підприємства – суб’єкта ЗЕД.

31. Управління експортним потенціалом підприємства.

VIII. Міжнародна інвестиційна стратегія підприємства 

1. Стратегія промислових підприємств щодо залучення іноземних інвестиційних ресурсів (ПІІ).

2. Інвестиційні стратегії українських підприємств у міжнародному бізнесі.

3. Управління інвестиційними ризиками у міжнародному бізнесі.

4. Ефективність залучення кредитних ресурсів при здійсненні ЗЕД.

5. Оцінка ефективності залучення іноземних інвестицій підпри­ємствами – суб’єктами ЗЕД.

6. Аналіз та прогнозування кон’юнктури міжнародного фінансового ринку.

7. Стратегія інноваційного розвитку підприємства – суб’єкта ЗЕД.

8. Управління фінансовими активами підприємства в міжнародному бізнесі.

9. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства – суб’єкта ЗЕД.

10. Інвестиційна стратегія підприємства – суб’єкта ЗЕД.

11. Стратегія управління інвестиціями у міжнародному бізнесі.

12. Політика інвестиційного контролінгу в міжнародному бізнесі.

ПЛАНИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ 

Стратегія міжнародної економічної діяльності кластерних утворень 

Вступ

Розділ 1. Концептуальні засади аналізу кластерних утворень як феномену світової економіки 

1.1. Суть та рушійні сили формування кластерних утворень в умовах активізації міжнародних економічних відносин.

1.2. Види та ознаки кластерних утворень на регіональному, національному та міжнародному рівнях.

1.3. Еволюція поглядів щодо розвитку кластерів як інструменту посилення міжнародної конкурентоспроможності країн. 

Розділ 2. Дослідження практики розробки та реалізації стратегії міжнародної економічної діяльності кластерних утворень

2.1. Кластерна стратегія як складова промислової та іннова­ційної політики національних економік: цілі, пріоритети, механізми реалізації.

2.2. Порівняльний аналіз стратегій міжнародної економічної діяль­ності кластерних утворень країн ЄС.

2.3. Оцінка динамічних змін щодо рівня міжнародної конку­рентоспроможності країн, що орієнтуються на кластерні стратегії розвитку.

Розділ 3. Напрями посилення міжнародної конкурентоспромож­ності України в контексті стратегії міжнародної економічної діяльності кластерних утворень

3.1. Формування кластерних утворень в Україні: регіональний та секторальний вимір. 

3.2. Напрями реалізації державної програми підтримки іннова­ційно орієнтованих кластерів.

3.3. Механізми інтеграції вітчизняних кластерних утворень в сис­тему міжнародних економічних зв’язків на мікро-, мезо- та макрорівнях.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Однополярна глобалізація як ознака сучасної світової економіки 

Вступ

Розділ І. Теоретичні засади дослідження феномену глобалізації

1.1. Суть та еволюція підходів до глобалізації як ознаки світо­господарського розвитку.

1.2. Рушійні сили глобалізаційних процесів.

1.3. Загрози та позитивні наслідки глобалізаційних впливів для розвитку світової економіки. 

Розділ ІІ. Дослідження однополярної глобалізації як новітнього етапу розвитку світової економіки

2.1. Передумови та механізми еволюції світової економічної системи від біполярності до уніполярного устрою.

2.2. Модель однополярного світового устрою.

2.3. Мультиполярність як контртенденція ХХІ сторіччя. 

Розділ ІІІ. Стратегічні пріоритети розвитку сучасної України в контексті трансформації міжнародного економічного порядку

3.1. Європейський вектор зовнішньоекономічних зв’язків України: поточний стан та перспективи.

3.2. Механізми та стратегія співпраці із Росією як впливовим гравцем в сучасній геополітиці та глобальній економіці.

3.3. Азійський вимір національних економічних інтересів України.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Підвищення рівня ефективності управління міжнародним маркетингом на виробничому підприємстві 

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади міжнародного маркетингу

1.1. Сутність міжнародного маркетингу та його роль у міжна­род­ному бізнесі.

1.2. Принципи управління міжнародним маркетингом на вироб­ничому підприємстві.

1.3. Методологічний інструментарій оцінки ефективності між­народного маркетингу. 

Розділ 2. Дослідження системи управління міжнародним марке­тингом на ВАТ «Вікторія»

2.1. Аналіз показників фінансово-господарської, зовнішньоеко­номічної та маркетингової діяльності ВАТ «Вікторія».

2.2. Дослідження параметрів зовнішнього середовища ВАТ «Вікторія».

2.3. Аналіз ефективності управління міжнародним маркетингом на підприємстві ВАТ «Вікторія».

Розділ 3. Підвищення ефективності управління міжнародним мар­кетингом на ВАТ «Вікторія».

3.1. Обґрунтування резервів підвищення ефективності управління міжнародним маркетингом на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

3.2. Розробка комплексу заходів щодо адаптації міжнародних маркетингових технологій у практичну діяльність ВАТ «Вікторія».

3.3. Прогнозування показників ЗЕД виробничого підприємства при впровадженні маркетингових технологій.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Удосконалення організації діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі 

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи організації діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі

1.1. Сутність і особливості проведення діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі.

1.2. Механізм регулювання страхування вантажів у зовнішній торгівлі.

1.3. Критерії та показники оцінки ефективності організації діяль­ності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі. 

Розділ 2. Дослідження організації діяльності зі страхування ванта­жів у зовнішній торгівлі страхової компанії «Професійний захист»

2.1. Організація страхування вантажів у зовнішній торгівлі.

2.2. Аналіз операцій зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі.

2.3. Оцінка ефективності діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі.

Розділ 3. Удосконалення організації діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі страховою компанією «Професійний захист»

3.1. Шляхи вдосконалення організації діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі.

3.2. Впровадження інформаційних технологій у діяльність зі стра­хування вантажів у зовнішній торгівлі.

3.3. Оцінка ефективності впровадження запропонованих заходів щодо організації діяльності зі страхування вантажів у зов­нішній торгівлі.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки 

Механізм формування та функціонування логістичної системи при імпорті товарів

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи логістики та функціонування логіс­тичної системи

1.1. Сутність і функції логістики.

1.2. Види логістичних систем.

1.3. Критерії та показники ефективності функціонування логіс­тичної системи.

Розділ 2. Дослідження механізму функціонування логістичної сис­теми на підприємстві

2.1. Аналіз показників фінансово-господарської діяльності «Сілаг ГмбХ Інтернешнл».

2.2. Дослідження механізму організації логістичної системи компанії «Сілаг ГмбХ Інтернешнл».

2.3. Оцінка змін на ринку логістичних послуг в Україні та їх вплив на логістичну систему «Сілаг ГмбХ Інтернешнл».

Розділ 3. Вдосконалення функціонування механізму логістичної системи компанії

3.1. Обґрунтування резервів компанії щодо підвищення ефек­тивності функціонування логістичної системи.

3.2. Оптимізація інформаційної системи підтримки прийняття рішень щодо формування ефективної логістичної системи.

3.3. Оцінка цільової ефективності від впровадження наданих пропозицій в організації логістичної системи «Сілаг ГмбХ Інтернешнл».

Додаток К 

Критерії оцінювання магістерської роботи членами ДЕК 

Таблиця 1

Критерії оцінки магістерської роботи відповідно до ECTS 

Таблиця 2 

Оцінювання змісту магістерської роботи 

Таблиця 3 

Презентація магістерської роботи 

Таблиця 4

Оцінювання відповіді студента на поставленні запитання ДЕК 

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!