Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України 

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

  

Методичні рекомендації 

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

рівня «бакалавр», «спеціаліст», «магістр»  

для напрямів підготовки 6.051301 Хімічна технологія,

спеціальність Хімічні технології тугоплавких неметалевих і

силікатних матеріалів, та Хімічні технології переробки полімерних та композиційних матеріалів

 

Київ - 2012

Методичні рекомендації Правила оформлення кваліфікаційних робіт для напрямів підготовки 6.051301 «Хімічна технологія», спеціальність − «Хімічні технологіі тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів» та «Хімічні технології переробки полімерних та композиційних матеріалів» / Уклад.: Т.С. Дашкова – К.: НТУУ „КПІ”, 2012. – 26 с. Електронне видання.

ЗМІСТ 

	Вступ	4
1	Вимоги до порядку викладення матеріалу	5
2	Вимоги до структурних елементів вступної частини	7
3	Вимоги до структурних елементів основної частини	9
4	Правила оформлення роботи	11
5	Вимоги до графічного матеріалу	20
	Перелік посилань	21
	Додаток А Приклад складання реферату	22
	Додаток Б Приклад оформлення списку літературних джерел	23

 

ВСТУП 

Виконання кваліфікаційних робіт є завершальною стадією навчання студентів в університеті, головною метою якої є оволодіння методологією творчого вирішення сучасних проблем наукового та прикладного характеру на основі отриманих знань, професійних умінь та навичок відповідно до вимог стандартів вищої освіти.

Важливим етапом виконання кваліфікаційних робіт є оформлення. Від того, наскільки відповідально поставиться автор до оформлення своєї роботи, багато в чому буде залежати її якість і підсумкова оцінка.

Ці рекомендації мають на меті полегшити роботу студентів під час підготовки та оформленні кваліфікаційних робіт.

Рекомендації розроблені з урахуванням вимог нормативних документів щодо структури й правил оформлення звітів у сфері науки і техніки, а також системи стандартів із бібліотечної та видавничої справи.

 

1. ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ ВИКЛАДЕННЯ МАТЕРІАЛУ 

1.1. Структура пояснювальної записки (ПЗ)

1.1.1. ПЗ умовно поділяють на:

- вступну частину;

- основну частину;

- додатки. 

1.2. Вступна частина

1.2.1. Вступна частина містить такі структурні елементи:

- титульний аркуш;

- завдання на дипломне проектування;

- календарний план-графік;

- реферат;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

- вступ.

1.2.2. Вимоги до структурних елементів вступної частини звіту – відповідно до розділу 2. 

1.3. Основна частина

1.3.1. Основна частина містить такі структурні елементи:

- розділи ПЗ згідно методичних вказівок до виконання дипломного проекту (роботи) освітньо-кваліфікаційного рівня;

- висновки;

- перелік посилань.

1.3.2. Вимоги до структурних елементів основної частини ПЗ – відповідно до розділу 3.

1.4. Додатки

1.4.1. Додатки розміщують після основної частини ПЗ.

1.4.2. До додатків відносяться:

- специфікації;

- методики і протоколи випробувань;

- результати патентного дослідження

- виведення розрахункових формул;

- акти про впровадження у виробництво та копії патентів, отриманих дипломником;

- інші матеріали, які допомагають більш повно і докладно розкрити задум та шляхи реалізації проекту (роботи).

 

2. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВСТУПНОЇ ЧАСТИНИ 

2.1. Титульний аркуш

2.1.1. Титульний аркуш є першою сторінкою і править за основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа. 

2.2. Реферат

2.2.1. Реферат призначений для ознайомлення з ПЗ.

Він має бути стислим, інформативним і містити відомості про загальну характеристику та основний зміст ДП (ДР, МД).

2.2.2. Реферат повинен містити:

- відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість рисунків, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (усі відомості наводять, включаючи дані додатків);

- текст реферату;

- перелік ключових слів.

2.2.3. Текст реферату повинен відбивати подану у ПЗ інформацію і, як правило, у такій послідовності:

- характеристика об’єкта проектування або дослідження;

- мету проекту (роботи), використані методи та отримані результати;

- основні конструкційні, технологічні і техніко-експлуатаційні характеристики та показники;

- галузь застосування;

- економічна ефективність;

- результати впровадження розробок або досліджень (отримані патенти, прийняті заявки на патент, публікація в наукових журналах, акти про впровадження тощо);

- значущість роботи та висновки.

2.2.4. Реферат належить виконувати обсягом не більш, як 500 слів, і, бажано, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4.

2.2.5. Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті ПЗ вміщують після тексту реферату.

Перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

2.2.6. Реферат складається українською та іноземною мовами.

2.2.7. Приклад складення реферату наведено в додатку А. 

2.3. Зміст

2.3.1. Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, вступ, послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) суті ПЗ, висновки, перелік посилань, назви додатків. У змісті можуть бути перелічені номери й назви рисунків та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені. 

2.4. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

2.4.1. Усі прийняті у роботі мало поширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті наводять їх розшифровку.

 

3. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ 

3.1. Вступ

3.1.1. У вступі коротко викладають:

- оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи практично розв’язані задачі, прогалини знань, що існують у даній галузі;

- світові тенденції розв’язання поставлених задач;

- актуальність даної роботи та підставу для її виконання;

- мету роботи та галузь застосування; 

3.2. Суть ПЗ

3.2.1. Суть ПЗ (дипломного проекту, роботи) – це викладання відомостей про предмет (об’єкт) дослідження або розроблення, котрі є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи та її результатів (згідно методичних вказівок до дипломного проектування).

3.2.2. Суть пояснювальної записки викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.

3.2.3. У пояснювальній записки треба використовувати одиниці системи СІ. 

3.3. Висновки

3.3.1. Висновки вміщують безпосередньо після викладання суті роботи, починаючи з нової сторінки.

3.3.2. У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи або її окремого етапу (негативних також) з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої задачі.

3.3.3. Текст висновків може поділятись на пункти. 

3.4. Перелік посилань

3.4.1. Перелік джерел, на які є посилання в основній частині звіту, наводять у кінці роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті.

3.4.2. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (Додаток Б).

 

4. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ 

4.1. Загальні вимоги

4.1.1. За машинного способу виконання ПЗ друкують з використанням шрифтів текстового редактора Word (Times New Roman) розміром 14 пунктів (мінімальна висота шрифту 1,8 мм) с полуторним інтервалом.

4.1.2. Текст пояснювальної записки слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів:

− для ДР − верхній, лівий і нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.

− для ДП − верхній, правий – не менше 10 мм, лівий – не менше 25 мм, нижній − не менше 20 мм.

4.1.3. Скорочення слів і словосполучень у роботі – відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

4.1.4. Структурні елементи «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

4.1.5. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

4.1.6. Заголовки структурних елементів звіту і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці без будь-якого виділення.

4.1.7. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

4.1.8. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту і дорівнювати п’яти знакам (1 см).

4.1.9. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

4.1.10. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше ніж два рядки.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

4.1.11. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. 

4.2. Нумерація сторінок

4.2.1. Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту.

4.2.2. Всі аркуші включають до загальної нумерації сторінок ПЗ. Номер сторінки проставляють починаючи із ЗМІСТУ. 

4.3. Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

4.3.1. Розділи, підрозділи, пункти ПЗ слід нумерувати арабськими цифрами.

4.3.2. Розділи ПЗ повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті і позначатися арабськими цифрами без крапки. 

Наприклад                    

4. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА 

4.3.3. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

Після номера підрозділу крапку не ставлять.

Наприклад 

1.2. Процес гідратації клінкерних мінералів 

4.3.4. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять. 

Наприклад 

1.2.1. Гідратація аліта 

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами. 

4.4. Рисунки

4.4.1. Рисунки слід нумерувати арабськими цифрами, порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком рисунків, наведених у додатках.

Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою.

4.4.2. Рисунки можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під рисунком розміщують пояснювальні дані (під рисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом «Рисунок», яке разом з назвою розміщують після пояснювальних даних, наприклад: 

1- склад ; 2- транспортер.

Рисунок 3.1 – Технологічна схема.

(3.1- Перший рисунок третього розділу) 

4.4.3. На всі позначення слід робити посилання або давати пояснення в тексті чи в підписах під рисунками.

4.4.4. Посилання на певне зображення, позначене літерою, а також буквені й цифрові позначення деталей зображення, виділяють курсивом без використання лапок або дужок. 

Наприклад: 

Неправильно: Забруднений газ подається через штуцер (2) На схемі установки запобіжний клапан позначений літерами «ЗК»

Правильно: Забруднений газ подається через штуцер 2 На схемі установки запобіжний клапан позначений літерами ЗК

4.5. Таблиці

4.5.1. Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць або виводів.

4.5.2. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. 

Наприклад: 

Таблиця 2.1

Допустимые отклонения от размеров и показателей внешнего вида лицевого кирпича от номинальных 

Показатели	Допустимые отклонения для кирпича
	лицевого	рядового
1	2	3

4.5.3 Якщо рядки виходять за межи формату сторінки, таблицю поділяють на частини, нумеруючи рядки або графи арабськими цифрами. Слово «Таблиця» вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть «Продовження таблиці» із зазначенням її номера. 

Наприклад 

Продовження таблиці 2.1

1	2	3

(2.1 - перша таблиця другого розділу) 

4.5.4 Вивід – це спрощений варіант таблиці. Вивід, як правило, містить боковик, крапки, якими закінчуються рядки боковика, і одну-дві графи (колонки). 

Наприклад 

Класифікаційні ознаки терезів ВЛА – 200

Група терезів	аналітична
Тип терезів	рівноплічні лабораторні
Тип заспокоювача	повітряний
Тип пристрою безпосереднього відліку показів	проекційна шкала

4.5.5. Таблицю чи вивід слід розташовувати безпосередньо після посилання на них у тексті або на наступній сторінці. На всі таблиці та виводи мають бути посилання в тексті.

4.5.6. Якщо у ПЗ одна таблиця, її нумерують згідно з вимогами.

4.5.7. Відстань між таблицею (виводом) і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж один рядок.

4.6. Переліки

4.6.1. Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

4.6.2. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). 

Наприклад

а) форма і розмір клітин; б) живий склад клітин:     1)частини клітин;     2)неживі включення протопластів; в) утворення тканини.

− форма і розмір клітин; − живий склад клітин:       1)частини клітин;       2)неживі включення протопластів; − утворення тканини.

4.6.3. Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня. 

4.7. Посилання

4.7.1. Посилання в тексті ПЗ на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад:    “…у роботах [1-7]…”.

4.7.2. При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, рисунки, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати:”…у розділі 4…”, “…дивись 2.1…”, “…за 3.3.4…”, відповідно до 2.3.4.1…”, “…на рис.1.3…”, або “…на рисунку 1.3…”, “…у таблиці 3.2…”, “…(див.3.2)…”, “…за формулою (3.1)…”, “…у рівняннях (1.23) – (1.25)…”, “… у додатку Б…”.

4.8. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

4.8.1. Перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч – їх детальну розшифровку. 

4.9. Формули та рівняння

4.9.1. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

4.9.2. Формули і рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

4.9.3. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Наприклад:

Z= F-K,

4.9.4. Основним знаком множення є крапка на середній лінії (·). Її ставлять:

− перед числовим співмножником, щоб виділити будь-який множник;

− між аргументом тригонометричної функції і буквеним позначенням.

Крапку як знак множення не ставлять:

− перед буквеними символами;

− перед дужками і після них;

− перед дробовими виразами і після них;

− перед знаком кореня, інтеграла, логарифма тощо.

Знак множення у вигляді косого хреста (×) ставлять, якщо необхідно:

− вказати розміри (наприклад, 60×90 см);

− записати векторний добуток (наприклад, a×b);

− перенести формулу з одного рядка на інший на знаку множення.

4.9.5. Знак, на якому робиться перенесення, повторно пишуть на початку наступного рядка.

4.9.6. Наведення числового результату розрахунків без попереднього запису у формулі замість буквених символів числових значень величин, які входять до неї, не допускається. 

Наприклад

Неправильно: Z= F− K=5 кг

Правильно: Z= F− K= 30−25=5 кг

4.10. Хімічні формули та рівняння хімічних реакцій.

4.10.1. Усі хімічні формули пишуть літерами латинського алфавіту і подають у тексті прямим шрифтом. Формули хімічних речовин розміщують у тексті після їхніх найменувань, не відокремлюючи комами або дужками. 

Наприклад

Для визначення густини водного розчину етанолу C₂H₅OH скористаємося пікнометричним методом. 

4.10.2. Переноси у хімічних формулах і рівняннях допускаються тільки на знаках реакції або рівняння, додавання або віднімання.

4.10.3. Позначення хімічних елементів, простих речовин, нуклідів та елементарних частинок мають відповідати Міжнародній таблиці JUPAC 1983 року і рекомендаціям Української Національної комісії з хімічної термінології і номенклатури.

Якщо це необхідно, допускається після назв хімічних речовин наводити їх назви згідно з тривіальною або раціональною номенклатурами.

Наприклад

У роботі досліджено систему дихлорметан-2-пропанон (ацетон). 

4.11 Числа та знаки в тексті

4.11.1 У числах з десятковими дробами ціле число відокремлюється від дробу комою, а не крапкою. Іменник після дробового числа узгоджується з його дробовою частиною і ставиться у родовому відміннику

4.11.2. У тексті, за винятком формул, таблиць і рисунків, не дозволяється:

− використовувати математичний знак «-» (мінус) перед від’ємними значеннями величин безпосередньо в тексті. Замість математичного знака «-» треба вживати слово «мінус»;

− використовувати знак «» для позначення діаметра безпосередньо в тексті. Замість знака «» треба вживати слово «діаметр»;

− Вживати будь-які математичні знаки, знаки №, %, ⁰С, тощо без цифр, а індекси нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, ТУ У, ISO) без реєстраційного номера. 

Наприклад

Неправильно Температура поверхні -20 0С Зовнішній  труби не відповідає вимогам ГОСТ. Згідно ДСТУ

Правильно Температура поверхні мінус 20 0С Зовнішній діаметр труби не відповідає вимогам ГОСТ 9940-81 Згідно з державним стандартам України

 

5. ВИМОГИ ДО ГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ 

5.1 Креслення виконують на креслярському папері відповідно ГОСТ 2.301 – 68 формату А1 з рамкою: ліворуч – на відстані 20 мм, інші сторони – 5 мм. У правому нижньому куті розташовують основний напис за ГОСТ 2.104 – 68. Основним форматом для креслень і схем є формат А1 (594×841 мм). Дозволяється застосування додаткових форматів ряду А2 (420×594 мм), А2×3 (594×1261 мм), А2×4 (594×1682 мм) і т.д.

5.2 Специфікації виконують на окремих аркушах формату А4 (210×297 мм) по формі, що відповідає ГОСТ 2.108 – 68 і брошурують разом з пояснювальною запискою в кінці розділу «Додатки».

Дозволяється суміщення специфікації з кресленням при умові їх розміщення на листі форматом А4 (ГОСТ 2.301).