Методичні рекомендації та програма виробничої практики з дисципліни Обліково–аналітичне забезпечення економічної безпеки підприємства, ОДАУ
« Назад Міністерство аграрної політики та продовольства України Одеський державний аграрний університетЕкономічний факультет Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ З ДИСЦИПЛІНИ «ОБЛІКОВО – АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА»для студентів денної форми навчання напряму підготовки 8.03050901 «Облік і аудит» галузь знань 0305 «Економіка і підприємництво» Освітньо - кваліфікаційний рівень – Магістр
Одеса - 2015
УДК: 657: 338.24 (083.13) Укладачі: Крюкова І.О. – д.е.н., доцент, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту; Морозюк Н.С. – к.е.н., доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту. Рецензент: к.е.н., доцент, кафедри фінансів Г.П. Атамась За загальною редакцією завідуючої кафедри бухгалтерського обліку і аудиту д.е.н., доц. Крюкової І.О.
Методичні рекомендації спрямовані на надання методичної допомоги студентам під час проходження виробничої практики з предмету Організація обліково – аналітичного забезпеченні економічної безпеки підприємства. Рекомендації містять мету і завдання практики, організацію і керівництво практикою, програму практики, вимоги до змісту, структури і оформлення звіту про проходження виробничої практики.
Зміст
Список рекомендованої літератури Додатки
1. Загальні положення Виробничу практику студенти Магістри спеціальності 7.03050901 “Облік і аудит” денної форм навчання проходять десять тижнів згідно з навчальним планом. Виробничу практику студенти повинні проходити на середніх та великих сільськогосподарських підприємствах, або фермерських господарствах з повною системою облікових процедур. З цими підприємствами студент-практикант самостійно укладає договір та передає його в деканат денної форми навчання. Завдання практики - поглибити і закріпити одержані теоретичні знання та набути навики практичної роботи з організації обліку, інформаційних систем, аудиторського контролю та обліково – аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства та зібрати аналітичні матеріали, фінансову інформацію за предметом дослідження для виконання дипломної роботи. Навчально-методичне керівництво практикою здійснює кафедра бухгалтерського обліку і аудиту. Керівники практики від кафедри перевіряють організацію та якість роботи студентів, контролюють хід практики. Зарахування студентів на практику і призначення керівників практики від підприємства здійснюється наказом керівника цього підприємства. Студент-практикант працює за індивідуальним графіком визначеним програмою практики із врахування особливостей функціонування виробничої бази та теми дипломного дослідження.
2. Обов’язки студента-практикантаСтудент-практикант зобов’язаний прибути на підприємство для проходження практики в строк, визначений університетом. Студентові потрібно: 1. Приймати активну участь у пошуку базового підприємства для проходження виробничої практики; 2. Сприяти встановленню договірних відносин між навчальним закладом і базовим підприємством; 3. Скласти календарно-тематичний план виробничої практики та затвердити його у керівника практики від навчального закладу та від підприємства; 4. Своєчасно з’явитися на базове підприємство для проходження практики; 5. Суворо дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку базового підприємства; правил техніки безпеки і вимог охорони праці; 6. Виконати у терміни встановлені графіком навчального процесу програму виробничої практики зі спеціальності; 7. Оформити документально результати роботи під час практики; 8. Не пізніше двох календарних днів після завершення терміну практики представити звіт з виробничої практики на перевірку керівнику практики від навчального закладу; 9. Одержати звіт після перевірки, ознайомитись з рецензією викладача, доопрацювати зауваження рецензента. Не пізніше ніж за тиждень до закінчення практики студент повинен одержати ділову характеристику, підписану керівником практики від підприємства. Підпис керівника практики обов’язково завіряється печаткою підприємства.
3. Обов'язки керівників виробничої практикиКерівник практики від університету зобов’язаний: - провести інструктаж з мети та завдань виробничої практики; - забезпечити студентів методичними рекомендаціями щодо проходження виробничої практики; - надавати консультації студентам з питань проходження виробничої практики; - надати висновок про проходження виробничої практики студентом; - перевіряти звіти з проходження виробничої практики та приймати участь у їх захисті. Керівником практики від підприємства є фахівець призначений наказом керівника підприємства. Керівник практики від підприємства повинен: - забезпечити проведення інструктажу студентів з охорони праці та техніки безпеки; - здійснювати загальну організацію та контроль роботи студентів при проходження практики; - ознайомити студентів з господарською діяльністю підприємства та перспективами його розвитку; - забезпечити студента робочим місцем, необхідними документами для виконання програми і завдань практики; - доручати практиканту роботу згідно з календарним графіком проходження практики; - перевіряти і підписувати щоденник студента про проходження виробничої практики; - контролювати дотримання практикантом трудової дисципліни і повідомляти в університет про її порушення; - дати відзив про практичну роботу студента під час проходження практики та її оцінку.
4. Зміст і структура звіту зпроходження виробничої практикиПрошнурований звіт про проходження виробничої практики з організації обліку включає: - титульну сторінку (Додаток А); - направлення на виробничу практику; - календарний графік проходження виробничої практики (Додаток Б); - щоденник проходження виробничої практики (Додатки В, Г); - відзив-характеристику на студента-практиканта (Додаток Д);
Зміст (звіту) Вступ 1. Організаційно-економічна характеристика підприємства. 2. Організація бухгалтерського обліку підприємства (первинного, аналітичного і синтетичного). 2.1. Організація облікової політики підприємства та нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку. 2.2. Вивчити організацію обліку і аналізу за темою дипломного дослідження. 3. Сучасний стан використання інформаційних технологій в системі в обліку підприємства. 4. Оцінка системи внутрішнього контролю та результатів аудиторської перевірки на підприємстві. 4.1. Аудиторська оцінка ефективності системи бухгалтерського облiку 4.2. Оцінка надійності системи внутрішнього контролю 4.3. Аудиторський висновок i рекомендації підприємству 5. Обліково – аналітичне забезпечення економічної безпеки підприємства 5.1. Сутність і значення економічної та продовольчої безпеки 5.2. Діагностика конкурентного середовища та конкурентоспроможності продукції сільського господарства 5.3. Аналітична оцінка рівня продовольчої і економічної безпеки району та суб’єкта дослідження. 5.4. Моніторинг економічної та продовольчої безпеки району та передумови її оцінювання. 5.4.1. Номінальні сукупні доходи населення та їх вплив на формування продовольчої безпеки 5.4.2.Аналіз динаміки посівних площ, врожайності і валових зборів основних сільськогосподарських культур 5.4.3. Динаміка рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції. 5.4.4. Оцінка рівня ділової активності підприємства Висновки і пропозиції Додатки Календарний графік проходження виробничої практики складається студентом до виїзду на практику та узгоджується з керівником від університету. По прибутті на практику він узгоджується також і з керівником від підприємства і завіряється відтиском печатки (Додаток Б). При складанні календарний графіку необхідно враховувати обсяг і послідовність робіт, які будуть виконуватись практикантом, а також запропонований розподіл робочого часу під час проходження виробничої практики. Щоденно студент повинен робити записи в щоденник проходження виробничої практики, де він в короткій формі записує проведену за день роботу (Додатки В, Г). Щоденник контролюється керівником практики від підприємства і за кожний день ним підписується. В кінці щоденник підписується головним бухгалтером підприємства і завіряється відтиском печатки. Звіт про виробничу практику студент складає в період проходження практики. Звіт про виробничу практику повинен включати інформацію про конкретно виконану студентом-практикантом роботу за період проходження виробничої практики згідно з програмою і даними методичними вказівками. В короткому описанні суті виконаної роботи за період практики студент має показати, що він правильно орієнтується в питаннях організації первинного, аналітичного і синтетичного обліку, володіє технікою складання первинних документів і реєстрів, які використовуються в сільськогосподарських підприємствах, організацією ведення фінансового та управлінського обліку, проведенню інвентаризації тощо. У вступі обсягом до двох-трьох сторінок розкриваються загальні положення, які склалися у сільському господарстві, перспективи розвитку, роль організації бухгалтерського обліку у вирішенні проблем сільськогосподарського виробництва, мета практики, ціль тощо. В першому розділі звіту про практику (5-6 стор.) описується організаційно-економічна характеристика підприємства, вказується його місцезнаходження, землекористування, спеціалізація, наявність трудових ресурсів, фінансовий стан, рентабельність, основні економічні показники, природно-економічні умови тощо. Економічні показники наводяться за останні 3 роки (рекомендовані таблиці Додатків Е, Ж, З). Також розкривається постановка і організація облікової роботи: кількість одиниць облікового апарату, форма обліку, яка прийнята в господарстві, наявність персональних комп’ютерів і рівень їх використання. У другому – п’ятому розділі (на 40 - 55 сторінках) коротко характеризується виконана робота по кожній темі програми виробничої практики, організація і постановка первинного синтетичного та аналітичного обліку на сільськогосподарському підприємстві, а також відмітити виявлені недоліки і зробити відповідні пропозиції, направлені на вдосконалення організації облікової роботи. У висновках до звіту (3-4 сторінки) мають бути розкриті основні питання проходження практики: організація форми обліку, яка використовується на підприємстві; кількість облікового апарату; наявність комп’ютерної техніки і рівень її використання; програмне забезпечення; наявність наказу «Про облікову політику», спеціалізація підприємства та основних галузей; рівень економічного стану підприємства; виявлені позитивні та негативні сторони в організації обліку; надання рекомендацій по усуненню недоліків та удосконаленню облікового процесу, що сприятимуть поліпшенню бухгалтерського обліку. У додатках, відповідно до програми проходження практики, мають бути прикладені: наказ про облікову політику підприємства, графік документообігу, посадові інструкції бухгалтера, основні первинні документи, які використовуються на підприємстві (копія в одному екземплярі), регістри аналітичного та синтетичного обліку за один місяць, схеми тощо. Форми фінансової звітності та статистична форма звітності 50 с.-г. «Основні економічні показники діяльності сільськогосподарського підприємства» надається за три роки, які потім можуть бути використані для написання дипломної роботи. 1. Ознайомитися з організаційною структурою господарства, розподілом обов’язків між працівниками бухгалтерії, формою бухгалтерського обліку, що застосовується на підприємстві 2. Організація бухгалтерського обліку підприємства (первинного, аналітичного і синтетичного). 2.1.Організація облікової політики підприємства та нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку. Під час проходження виробничої практики студент знайомиться з формами бухгалтерського обліку прийнятою в господарстві, його організацією, формуванням облікової політики змістом та структурою наказу про облікову політики підприємства (копіює його). Вивчає державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Знайомиться з організацією збору та систематизацією нормативно-правової інформації на підприємстві. 2.2. Вивчити організацію обліку і аналізу за темою дипломного дослідження. В період проходження виробничої практики студент виконує дослідну роботу з призначеної теми дипломної роботи. Вивчає систему первинних документів, облікових регістрів, організацію документообігу за темою дипломної роботи ( зразки представити керівнику дипломної роботи). Вивчити організацію аналітичного та синтетичного обліку за тематикою дослідження та відображення інформації в фінансовій, податковій та статистичній звітності. Охарактеризувати інформаційно-методичне забезпечення аналітичної роботи за темою дипломної роботи, визначити систему базових економічних показників, що максимально характеризують розміри, структуру, динаміку і тощо предмету дослідження. В додатках мають бути наведені джерела інформації для здійснення розрахунку аналітичних показників, фінансова та інші звітність. Розрахунки наведені в звіті про виробничу практику повинні містити інформацію за останні три роки. Основні документи до розділу:
3. Сучасний стан використання інформаційних технологій в системі в обліку підприємства. Автоматизація бухгалтерського обліку, провести розрахунок економічної ефективності використання комп’ютерної техніки (згідно теми дипломного дослідження). Розкрити сучасний стан автоматизації обліку. Основні документі до розділу: 4. Оцінка системи внутрішнього контролю та результатів аудиторської перевірки на підприємстві. Ознайомитися з організацією внутрішнього контролю на підприємстві, охарактеризувати основні напрямки і дати оцінку його дієвості. У випадку, якщо на підприємстві проводився зовнішній аудит ознайомитись з аудиторським висновком. Якщо на підприємстві не проводився аудит – здійснити аудиторську перевірку об’єкта обліку самостійно за темою дипломної роботи, взявши обліковий період не більше одного кварталу 4.1. Аудиторська оцінка ефективності системи бухгалтерського облiку 4.2. Оцінка надійності системи внутрішнього контролю 4.3. Аудиторський висновок i рекомендації підприємству При проходженні виро6ничої практики практикант вивчає ряд питань, а саме: 4.1. Аудиторська оцінка ефективності системи бухгалтерського облiкуПри ознайомлені з даним питанням, перш за все, необхідно оцінити облікову політику i основні принципи ведення бухгалтерського облiку. Студенту необхідно встановити: - чи складено на пiдприємствi наказ про облікову полiтику на поточний рік; - чи розкриває наказ про облiкову полiтику обранi підприємством варіанти законодавчо встановлених порядкiв ведення бухгалтерського облiку; - чи вiдображають початковi залишки по балансових рахунках обрану облiкову полiтику пiдприємства; - ким пiдписаний наказ про облiкову полiтику; - чи є письмовi розпорядження пiдприємства про призначення інших уповноважених осiб ставити пiдписи на наказах; - чи складено накази про облiкову полiтику у попереднiх звiтних роках; - чи змiнювалась на пiдприємствi облiкова полiтика на протязi звiтних рокiв; - чи оформлена зміна облікової політики на кожний наступний звітний рік; - якi саме порядки оцінки облікової політики було змінено; - переконатись, що обрана облiкова полiтика i методи достовірно вiдображають специфіку дiяльностi клiєнта. Якщо в господарстві вiдсутнiй наказ про облiкову полiтику, практикант повинен розробити його самостійно i порекомендувати клієнту. При оцiнцi системи бухгалтерського облiку практикант повинен ознайомитись: - з органiзацiйною структурою пiдроздiлу, вiдповiдального за ведення бухгалтерського облiку i пiдготовку бухгалтерської звiтностi; - розподiлом обов’язків i повноважень мiж працiвниками, якi беруть участь у веденнi облiку i пiдготовцi звiтностi; - органiзацiєю пiдготовки обороту i збереження документiв, якi вiдображають господарські операцiї; - порядком вiдображення господарських операцiй в регістрах бухгалтерського облiку, форми i метод узагальнення даних таких регiстрiв; - порядком пiдготовки перiодичної бухгалтерської звiтностi на пiдставi даних бухгалтерського облiку; - роллю i мiсцем засобiв обчислювальної технiки у введенні облiку i пiдготовцi звітності; - критичними ділянками облiку, де ризик виникнення помилок або перекручень бухгалтерської звiтностi особливо високий; - засобами контролю, передбаченим в окремих ділянках системи облiку; - iншi (квалiфiкацiя облікових працiвникiв, спеціалізація облікових робiт, частота зміни облікових працiвникiв, наявність робочого плану рахункiв). 4.2. Оцінка надійності системи внутрішнього контролюПри розгляді даного питання необхідно перш за все, ознайомитись із суб’єктами внутрішнього контролю, а саме: управлінський персонал та спецiалiсти, до функцій яких входить попередній, поточний i наступний контроль; облiковий персонал на чолі з головним бухгалтером; вiдповiднi служби i вiддiли; ревiзiйиа комiсiя; iнвентаризацiйнi комiсiї; комiсiї по розслідуванню якихось незвичайних подій; Рада акціонерного товариства, матерiально-вiдповiдальнi особи i вивчити якими питаннями вони займаються, використовуючи при цьому посадові iнструкцiї i положення про вiдповiднi служби i вiддiли. Оцінюючи систему внутрішнього контролю необхідно встановити: - ступінь незалежності внутрішнього контролю; - чисельність, квалiфiкацiя i досвід персоналу, який займається внутрiшнiм контролем; - масштаб, глибина, напрямок i строки проведення перевірок суб'єктами внутрішнього контролю; - огляд всіх документів, якi стосуються внутрішнього контролю, перевірок, якi може надати господарство; - ступінь впливу органів управління на роботу суб’єктів внутрішнього контролю. При оцiнцi системи внутрішнього контролю перевіряють; - технічне забезпечення - наявність технічних засобів для вимірювання, зважування, підрахунку; забезпечення лабораторними приладами; пропускний режим, наявність охорони місць зберігання коштів i майна та інше; - економічне забезпечення - створення матеріальної зацiкавленостi в здiйсненнi контролю, тобто, коли результати контролю пов’язані з оцінкою дiяльностi даного працівника, служби, вiддiлу; - органiзацiйне забезпечення - наявність посадових iнструкцiй, положень про вiдповiднi вiддiли, служби з чутким визначенням функціональних обов’язків i контрольних функцій. 4.3. Аудиторський висновок i рекомендації підприємству.За результатами проведеного дослідження дати оцінку загального стану справ в господарстві i систем бухгалтерського облiку i внутрішнього контролю. Розглянути питання необхідності впровадження в господарстві внутрішнього аудиту в формі служби, вiддiлу чи окремої посадової особи. Для цього практикант повинен розробити для господарства Положення про вiддiл внутрішнього аудиту та форму контракту з працівниками цього вiддiлу. В Положенні про вiддiл внурiшнього аудиту необхідно передбачити наступні розділи: - загальні положення; - завдання; - функції; - взаємовідносини вiддiлу внутрішнього аудиту з іншими пiдроздiлами фірми з бухгалтерією, з планово-економічним вiддiлом, з виробничими пiдроздiлами, з юридичним вiддiлом, з вiддiлом збуту та іншими; - права i обов'язки; - вiдповiдальнiсть. В контракті вказати: - працівника i роботодавця, якi уклали трудовий договір; - найменування посади; - права та обов’язки аудитора; - оплата працi; - робочий час та відпочинок; - гарантії i компенсації; - порядок звільнення з посади. Проходження практики по кожному із вище зазначених питань повинно бути оформлено робочим документом з дотриманням всіх вимог до нього i на пiдставi проведених досліджень скласти вiдповiдний вид аудиторського висновку (він залежатиме від результатів досліджень). При проходженні виробничої практики необхідно використовувати наступні джерела інформації господарства: - статут підприємства; - реєстраційна картка; - службові листи, розпорядження, накази; - штатний розклад; - протоколи засідань ради директорів, зборів акцiонерiв або інших аналогічних органів управління підприємством; - наказ про облікову політику підприємства, робочі документа з методологічного, технічного та органiзацiйного аспектів облікової політики підприємства; - лiцензiї за видами дiяльностi; - контракту, договори, угоди; - посадові iнструкцiї; - положення;. - документи планування дiяльностi підприємства; - бухгалтерські документи та звiтнiсть; - статистична звiтнiсть; - акти перевірок інших органів зовнішнього контролю (банків, податкових адмiнiстрацiй, Пенсійного фонду, судово-слiдчих органiв); - iншi джерела. За результатами виробничої практики студент складає звiт. До звiту повинен бути додаток, який мiстив би копiї документів, актiв, таблиць, вiдомостей, котрi послужили пiдставою для проходження практики. 5. Обліково – аналітичне забезпечення економічної безпеки підприємстваОсновні цілі моніторингу економічної безпеки району: оцінка стану економічної безпеки району в системі його економічної безпеки; визначення негативних змін складових ресурсного забезпечення економічної безпеки району в системі його показників забезпеченості; визначення причин, джерел, характеру, інтенсивності впливу загроз на економічної безпеки району; прогнозування наслідків впливу загроз на економічну безпеку району в цілому; розробка превентивних заходів щодо попередження, ліквідації або мінімізації загроз економічної безпеки району. Мета, зміст і предмет моніторингу економічної безпеки району отримання максимально повної інформації, що характеризує економічної безпеки району з урахуванням чинників внутрішнього та зовнішнього походження; вивчення особливостей впливу чинників зовнішнього середовища на економічної безпеки району; формулювання основних загроз економічної безпеки району; надання інформації про основні загрози економічної безпеки району в найбільш зручному вигляді користувачам різного рівня; розробка прогнозів зміни стану економічної безпеки району під впливом загроз; структуризація системи превентивних заходів щодо попередження, ліквідації або мінімізації загроз економічної безпеки району. 5.1. Сутність і значення економічної та продовольчої безпекиСутність та місце економічної та продовольчої безпеки (на прикладі району та господарства). 5.1.1. Вказати проблематику економічної безпеки; 5.1.2. Вивчити законодавчу та нормативну базу; 5.1.3. Проаналізувати складові системи економічної безпеки та їхній взаємозв'язок (на прикладі господарства); Рис. 5.1. Складові системи економічної безпеки 5.1.4. Обґрунтувати чинники прояви загрози продовольчій безпеці району та господарства (короткострокові та довгострокові). 5.2. Діагностика конкурентного середовища та конкурентоспроможності продукції сільського господарстваДосягнення конкурентоспроможності продукції та підприємства як стратегічної мети підприємства; значення об’єктивної оцінки діагностики їх рівня у конкурентному середовищі. Аналіз чинників конкурентних переваг. Методи оцінки конкурентних переваг та слабких позицій. Оцінка конкурентоспроможності підприємства, галузі та країни. Зв’язок між ними. Інформаційне забезпечення діагностики конкурентного середовища. Якість та конкурентоспроможність продукції як сучасні економічні категорії, системний підхід до їх економічної діагностики. Врахування вимог ринку та потреб конкретних споживачів продукції (робіт, послуг). Інформаційна підтримка діагностики якості та конкурентоспроможності товару. Параметри та показники якості продукції, методика їх оцінки. Одиничні, групові та інтегральні показники конкурентоспроможності продукції. Методика економічної діагностики конкурентоспроможності продукції та підприємства. У даній темі розглядаються особливості методики діагностики конкурентоспроможності продукції та підприємства, які ґрунтуються на загальних положеннях їх оцінки в економічному аналізі та враховують особливості. Обов’язковість оцінки конкурентоспроможності обумовлена одним з головних принципів управління в ринковій економіці – конкуренцією. Необхідно звернути увагу на місце підприємства в системі національної та світової економіки і з урахуванням цього місця опанувати підходи до обов’язкової попередньої оцінки зовнішнього середовища підприємства, яка вимагає: діагностику економічної ситуації в Україні, діагностику стану галузі; діагностику стану економічного регіону, в якому розташовано підприємство. Діагностику стану підприємства необхідно надавати з урахуванням стану систем вищого (по відношенню до підприємства) рівня управління та з використанням вітчизняного і світового досвіду аналогічної оцінки. Слід приділити увагу визначенню: структури і зв’язків між конкурентоспроможністю галузі, підприємства, продукції (робіт, послуг), між метою і завданнями діагностики конкурентоспроможності продукції. Важливо придбати навички обгрунтування: - системи показників оцінки конкурентоспроможності окремого виду та визначення ролі показників якості продукції у досягненні її конкурентоспроможності як головного її чинника; - значущості відносних вимірювачів рівня загальної якості усієї продукції підприємства та її конкурентоспроможності для забезпечення зіставлення показників; - вибору та використання методики розрахунку показників та діагностичного дослідження конкурентоспроможності продукції та підприємства, а також передового вітчизняного та зарубіжного досвіду оцінки конкурентоспроможності. Так, для визначення конкурентоспроможності підприємства використовуються методи бенчмаркетинга або аналізу вищості. На відміну від інших методів дослідження ринку та визначення слабких і сильних позицій підприємства він дозволяє оперативно виявляти проблемні ситуації і внутрішні недоліки та розробляти заходи щодо їх усунення, які спрямовані на досягнення успіху та враховують досконалий досвід партнерів і конкурентів. Метою бенчмаркетинга є усунення недоліків шляхом створення мотивації до постійного удосконалення. Для виявлення зовнішніх і внутрішніх сильних і слабких позицій, критичних та слабких функцій, співставлення факторів успіху на різноманітних ринках сільськогосподарської продукції необхідним є постійний моніторинг основних ринкових параметрів для потреб ранньої, поточної та прогнозної діагностики стану збутової діяльності і конкурентоспроможності продукції, студенту необхідно опанувати методику оцінки конкурентоспроможності з урахуванням як стадій життєвого циклу продукції та підприємства, так і асиметрії інформації. Слід зосереджувати увагу: на визначенні факторів конкурентоспроможності продукції та підприємства; на необхідності упорядкованого дослідження впливу зовнішніх і внутрішніх факторів та формуванню інформаційного забезпечення факторного аналізу; на виборі методів дослідження конкурентоспроможності продукції та підприємства. При оцінці конкурентоздатності на основі рівня продажів передбачається, що рівень конкурентоздатності - це відносна характеристика товару, що виражає ступінь його переваги на даному ринку товару-аналогу. У цьому випадку критерієм конкурентоздатності може служити відносна частка продажів В оцінюваного товару в порівнянні з конкурентом: де І0 - обсяг продажів даного товару за певний період; ІІ - обсяг продажів товару-конкурента за той же період. Конкурентоздатність товару визначається за величиною відхилення даної оцінки від ідеальної величини. 5.3. Аналітична оцінка рівня продовольчої і економічної безпеки району та суб’єкта дослідження.Показники оцінки продовольчої та економічної безпеки району та дослідного господарства за такими критеріями: рівень споживання основних видів продовольства за групами стан купівельної спроможності усіх груп населення регіоніу; виробництво в даному регіоні сільськогосподарської продукції, сировини та продовольства, його динаміка; динаміка цін на продовольчому ринку у сусідніх регіонах на вітчизняну та імпортну продукцію; обсяг поставок сільськогосподарської продукції та продовольства з інших регіонів; стан інфраструктури продовольчого ринку та розміри реалізації продукції за різними каналами; міжрегіональні зв'язки із ввозу та вивозу сільськогосподарської наявність та діяльність інтегрованих об'єднань з виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції; якість сільськогосподарського продовольства та діяльність організацій, що забезпечують за цим контроль; наявність виробничого потенціалу сфер АПК, достатнього для виробництва основних (життєво важливих) продуктів харчування в обсязі й асортименті, який дає змогу виконати вимогу попереднього пункту при безпечному рівні регіонального експорту-імпорту продовольства; відповідність рівня і структури кінцевого споживання продуктів харчування раціональним фізіологічним нормам здорового харчування; відповідність обсягів і структури експорту-імпорту продовольства безпечному для даного регіону рівню, що визначається можливостями економічно доцільного виробництва основних (життєво важливих) продуктів харчування в регіоні; відповідність якості і безпеки продовольства вимогам санітарно-гігієнічних екологічних і епідеміологічних стандартів здорового харчування; рівень і динаміка споживання основних продуктів харчування на душу населення; відповідність обсягів фактичного споживання раціональним фізіологічним нормам; самозабезпеченість регіону основними продуктами харчування, що розраховується як відношення споживання до обсягів виробництва; рівень диспаритету цін на аграрну продукцію й сукупність ресурсів для сільськогосподарського виробництва; сальдо зовнішньоторговельного балансу; питома вага імпорту в загальному обсязі споживання продовольства; питома вага експорту в загальному обсязі виробництва продовольства; рівень інфляції на продовольство, що розраховується як співвідношення індексу цін на продовольство до загального індексу інфляції. 5.4. Моніторинг економічної та продовольчої безпеки району та передумови її оцінювання.5.4.1. Номінальні сукупні доходи населення та їх вплив на формування продовольчої безпеки Номінальні сукупні доходи населенняпротягом зазначеного періоду 5.4.2.Аналіз динаміки посівних площ, врожайності і валових зборів основних сільськогосподарських культур Аналіз динаміки посівних площ основних сільськогосподарських культур (табл. 5.2.) показав значне зростання площ посівів зернових культур та соняшнику. Таблиця 5.2 Динаміка посівних площ основних сільськогосподарських культур у господарстві, тис. га
5.4.3. Динаміка рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції. Таблиця 5.3 Динаміка врожайності основних сільськогосподарських культур у господарстві, ц/га
5.4.4.Оцінка рівня ділової активності підприємства У контексті оцінювання економічної та продовольчої безпеки району доцільно проводити не лише факторний аналіз фактичних обсягів місцевого виробництва сільськогосподарської продукції, але й аналіз рентабельності такого виробництва. Саме такий аналіз дозволяє оцінити причини скорочення чи збільшення обсягів виробництва окремих видів сільськогосподарських культур та тварин (табл. 5.4.). Таблиця 5.4 Динаміка рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції підприємства, %
5.4.5.Ділова активність підприємства Охарактеризувати ділову активність підприємства за допомогою системи коефіцієнтів оборотності активів та капіталу (табл.5.5). Таблиця 5.5 Система показників оборотності активів
Після закінчення збору і обробки достатньої кількості інформації, необхідно узагальнити дослідження за допомогою стейкхолдерів, яке проводиться у вигляді робочої групи і має на меті подальшу ідентифікацію проблем і початок оцінювання економічної та продовольчої безпеки району. Метою такого аналізу, перш за все, є встановлення можливостей зіткнення інтересів стейкхолдерів. У табл. 5.6. розглянуто стейкхолдерів та загальні принципи їх оцінювання економічної і продовольчої безпеки району. Необхідно на основі загальних принципів скласти пропозиції щодо конкретного господарства. Таблиця 5.6 Стейкхолдери оцінювання економічної та продовольчої безпеки району
Результати такого обговорення з участю стейкхолдерів слід використовувати при постановці цілей, проведенні ідентифікації допущень оцінювання продовольчої та економічної безпеки району. 5. Вимоги до оформлення звіту про проходження виробничої практикиЗвіт з виробничої практики оформляють на аркушах формату А4 (210 х 297 мм) темними чорнилами (до 28-29 рядків на сторінці). При друкуванні роботи на комп’ютері використовують шрифт текстового редактора Word розміру 14 через 1,5 міжрядкових інтервали. В таблицях слід використовувати одинарний міжрядковий інтервал, шрифт 12. Текст розміщується з одного боку аркуша білого паперу з дотриманням відступів: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм. Текст рамкою не відкреслюється. Червоний рядок абзаців формується шляхом вказування параметру: відступ 1.25. Структурні елементи «ВСТУП», «ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ», та «ДОДАТКИ» не нумеруються. Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати у центрі рядків і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускається. Відстань між заголовками і подальшим текстом має дорівнювати 2 міжрядковим інтервалам, а між текстом і наступним заголовком підрозділом – 3 міжрядкові інтервали. Кожен розділ розпочинається з нової сторінки. Не допускається розміщення назви підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. Сторінки роботи нумерується арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті аркуша без крапки в кінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок, проте номер сторінки на ньому не проставляють. Початок проставляння номерів сторінок розпочинається з другої сторінки вступу. Розділи та підрозділи нумерується арабськими цифрами, без крапки після них. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу відокремлених крапкою. Таблиці слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Нумерувати таблиці слід арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводять у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремленого крапкою, наприклад: таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу. Розміщують номер таблиці в правому верхньому куті, вище назви таблиці. При перенесенні громіздких таблиць на другу сторінку в правому верхньому куті цієї сторінки відповідно позначається яка таблиця перенесена (наприклад: Продовження табл. 2.1). Таблиці розміщуються в тексті таким чином, щоб їх можна було читати без повороту, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Кожна таблиця повинна бути описана та проаналізована. Ілюстрації (діаграми, графіки, схеми, креслення тощо) іменуються рисунками і їх слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше або на наступній сторінці. Кожний рисунок повинен мати назву, яку розміщують під ним. Рисунки нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах кожного розділу, за винятком наведених у додатках, Наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу. Додатки розміщуються після списку використаних джерел у порядку появи посилань на них у тексті роботи. Додатки нумеруються в правому верхньому куті і позначаються великими літерами української абетки за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Перед додатками повинен бути аркуш зі словом «ДОДАТКИ», розташованим посередині. В кінці звіту ставиться дата закінчення його написання і підпис студента. 6. Критерії оцінювання результатів практикиРезультати проходження практики приймаються з урахуванням: - наявності належним чином оформленого щоденника з практики; - оформлення звіту з практики; - вчасності подання звіту на кафедру; - рівня знань студента про діяльність організації-бази практики. «Відмінно» (90 – 100 балів) – результати практики оформлені і захищені бездоганно. Характеристика студента позитивна. Повні і точні відповіді на всі питання членів комісії з програми практики і виконаної роботи. «Добре» (74-89 балів)– несуттєві зауваження щодо змісту й оформлення результатів. Характеристика студента позитивна. У відповідях на запитання членів комісії з програми практики студент припускає окремі неточності, хоча загалом має тверді знання. «Задовільно» (60-73 балів) – недбале оформлення результатів і щоденника. Мають місце окремі розрахункові і логічні похибки. Характеристика студента в цілому позитивна. При відповідях на запитання членів комісії з практики студент відповідає невпевнено, збивається, припускає помилок, не має твердих знань. «Незадовільно» (менше 60 балів) – виставляється, якщо програма практики не виконана. Характеристика студента з бази практики негативна. На запитання членів комісії студент не дає задовільних відповідей. Список рекомендованої літературиОсновна література 1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 [Текст]// Все про бухгалтерський облік. – 2009. – №20. – С. 6 – 69. 2. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів [Текст], затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2006 р. № 135 3. Методичні рекомендації по застосуванню форм документів первинного обліку на сільськогосподарських підприємствах [Текст]: лист Мінагрополітики від 19.10.2004 р. №37 – 27 – 12/455. 4. Методичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств [Текст], затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 4.06.2009 р. № 390. 5. Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах [Текст], затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 21.02.2008 р. № 73. 6. Методичні рекомендації по організації та веденню бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах України /за ред. Ю.Я. Лузана, М.Г. Михайлова, В.М. Жука // Облік і фінанси АПК. – 2005. – №2. С.106–188. 7. Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013р № 635. [Електронний ресурс]. – Ррежим доступу: http: //www.minfin.gov.ua. 8. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [Текст], затверджений наказом Міністерства фінансів від 30.11.1999р. № 291 // Все про бухгалтерський облік. – 2009. – №20. – С. 37 – 44. 9. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [Текст]: закон України від 16 липня 1999 року № 996-XІV // Все про бухгалтерський облік. – 2009. – №10. – С.3 – 7.
Додаткова література
Додаток Е Таблиця 1
Забезпеченість виробничими ресурсами на (назва підприємства) за 2011 – 2013 рр.
Додаток Ж Таблиця 2
Склад та структура чистого доходу в (назва підприємства) за 2011 – 2013 рр.
Додаток З Таблиця 3
Динаміка основних економічних та фінансові показників діяльності в (назва підприємства) за 2011 – 2013 рр.
*Примітка – нормативні показники З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |