Загальні методичні вказівки до курсової роботи, НТУУ КПІ
« Назад
Методичні рекомендаціїІ. Загальні методичні вказівкиОбсяг роботи становить 1 авторський аркуш (близько 25 сторінок). ІІ. Етапи дослідженняУ сучасній методології виокремлюють такі етапи наукового дослідження: 1. Вибір теми й формулювання дослідницького завдання (підготовчий етап). 2. Пошук джерел та літератури, опрацювання матеріалів (інформаційний). 3. Встановлення фактів, їхня верифікація (етап реконструкції). 4. Інтерпретація фактів, встановлення зв’язків і залежностей між подіями і явищами (аналітичний). 5. Написання й оформлення роботи. 1. Підготовчий етап Обираючи тему, варто враховувати й деякі універсальні правила: тема має бути достатньо вузькою, щоб була можливість розглянути її більш чи менш повно в межах роботи відносно невеликого обсягу. Однак вона повинна бути водночас і достатньо важливою, вартою уваги. Матеріали для дослідження теми повинні бути доступними в бібліотеці ВНЗ, в інших бібліотеках міста та завдяки доступу до Інтернету. Обирати теми варто в межах власної компетентності; тема має цікавити студентаабо, принаймні, містити певний аспект, який викликає в нього особливий інтерес. 2. Інформаційний етап Цей етап передбачає пошук необхідної літератури в бібліотеках, архівах, інформації в Інтернеті та її опрацювання. Фрагменти документів і наукової літератури, які студент згодом планує використати в тексті курсової, зберігаються у вигляді нотаток. Нотатки виконують на окремих картках, намагаючись дотримуватися принципу «один сюжет – один аркуш». Дослідникам дуже допомагає звичка зазначати у верхній частині картки джерело, з якого походить матеріал, а на полях – т.зв. «ключове слово», що допомагає пригадати, якій події, сюжетові чи особі присвячено цей фрагмент. Ще більше зусиль і часу варто приділити зберіганню бібліографічної інформації. (До бібліографічної картки записують відомості про автора, повну назву видання, типографську інформацію, а також локалізацію книги – бібліотеку чи приватну збірку, в якій вона зберігається. Остання інформація виявиться дуже важливою, якщо виникне необхідність повторно звернутися до певних джерел, наприклад, аби уточнити цитату). Крім того, на полях аркуша-картки по ходу виписування корисно робити позначки, що допоможуть зорієнтуватися в разі повторного звертання до цього тексту. Загальноприйнятими позначками є такі: ! – повна згода з тим, про що мова йде в тексті; ? – незгода з автором, сумнів; ?! – здивування, подив; NB – досить важливо; V – важливо, варто помітити; ≈ – цікаво, може знадобитися. Дуже добре, коли студент має можливість вести електронну бібліографічну картку. Аналіз зібраного матеріалу передбачає його сортування та критичну оцінку. Важливо дотримуватися певної техніки такого дослідження, яка дозволяє заощадити час і зусилля. Передусім потрібно встановити наукову цінність кожної окремої позиції зібраної літератури (не лише «універсальну», а швидше цінність щодо конкретної теми та завдань роботи). Така цінність визначає і порядок аналізу цієї літератури. Водночас слід мати на увазі, що новіші праці, як правило, є повнішими та точнішими, бо ґрунтуються на попередніх дослідженнях. Звертаючись до наукових праць, можна продемонструвати, що висловлену вами думку поділяють відомі та авторитетні дослідники. Можна використати роботу відомого автора як приклад обґрунтування тези. Такий підхід є особливо продуктивним, коли порівнюються дві та більше позиції. Звернення до думок, фактів, сюжетів, викладених у працях попередників, дозволяє помістити курсову роботу в контекст певної наукової дискусії, пов’язати її із ширшими темами та сюжетами. Використовувати праці інших авторів можна шляхом цитування, перефразовування, або узагальнення. Виконуючи дослівні нотатки, які пізніше в тексті можуть стати цитатами, потрібно бути особливо обережними. Переписувати слід дослівно, включно з помилками і знаками пунктуації. Вдаються, як правило, до дослівного цитування, коли мова джерела є своєрідною, живою, провокативною, або тоді, коли дослівна передача тексту є історично важливою, тобто до цього способу вдаються тоді, коли зміст цитати може постраждати від перефразовування. Чужі тексти використовуються для того, щоб підтвердити власну думку, проілюструвати власну позицію, протиставити її думці авторитетів чи продемонструвати слабкість аргументації опонентів. Слід постійно стежити за тим, щоб власна думка не змішувалась у тексті із цитованою. Дослівне запозичення чужого тексту, яке не супроводжується посиланням на джерело, називається плагіатом і суворо карається в науковому середовищі Цитуючи, потрібно дотримуватися правил, наведених у працях [Мильчин А. Э.Методика редактирования текста : учеб. для студ. вузов, обучающихся по направлению 030900 – «Издательское дело» и специальности 030901 – «Издательское дело и редактирование» / А. Э. Мильчин. – 3-е изд., переработ. и дополн. –М. : Логос, 2005. – 524 с.; Настольная книга издателя : справ. пособие / Е. В. Малышкин, А. Э. Мильчин, А. А. Павлов, А. Е. Шадрин. –М. : АСТ, 2005. − 812 с. ; Сава В. Основи техніки творення книги / В. Сава. – Л. : Каменяр, 2000. – 136 с. ; Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця : практ. посіб. / Микола Тимошик. – 2-ге вид., стер. – К. : Наша культура і наука, 2006. − 560 с.; Український правопис / НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні, Ін-т укр. мови ; ред. Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, О. В. Осадча. – К. : Наук. думка, 2010. – 287 с.]. 3. Етап реконструкції Щоб текст не був лише набором суб’єктивних думок, слід подбати про достовірність фактів. Перевірка достовірності інформації, яка трапляється у джерелах, може вимагати різних розумових операцій. Часом найефективнішими кроками можуть бути звернення до довідкової літератури чи порівняльний аналіз відомостей, які містяться в різних документах. Важливо також вирішити, чи твердження походить із надійного джерела. Тому варто звернути увагу на репутацію джерела інформації, а також на компетентність її автора. Потрібно звернути увагу на те, первинним чи вторинним є джерело, на яке посилається автор. Корисно також знати, які суб’єктивні мотиви могли впливати на висновки автора (релігійні та політичні переконання, особисті та історичні обставини). 4. Пояснювальний, або теоретичний, етап На цьому етапі створюється власне наукове знання. Якщо попередні етапи були присвячені переважно роботі з емпіричним (фактичним, дослідним) матеріалом, то цей передбачає ряд логічних операцій, спрямованих на його опис, аналіз, пошук зв’язків і залежностей між подіями і явищами. Дослідник намагається осмислити й зіставити наявні в його розпорядженні факти, порівняти можливі трактування цих фактів, відстежити тенденції й закономірності. На цьому етапі студент найповніше реалізує своє право на власне розуміння феномену чи сюжету, які є темою курсової роботи. Таке пояснення передбачає застосування певної ідеї, теорії, так званих «позаджерельних» (тобто теоретичних) знань. 5. Написання й оформлення тексту курсової роботи Виконуючи курсову роботу, потрібно дотримуватися певних вимог щодо її написання й оформлення. У курсовій роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати бездоказових тверджень і тавтології. Курсова робота має містити такі основні елементи (обов’язково у вказаній послідовності: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (за необхідності); вступ; основну частину із системою рубрикації; висновки; список використаних джерел (25-30 позицій); додатки (за необхідності)). Кожен структурний елемент починається з нової сторінки. Зразок оформлення титулу наведено в дод. А. Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається (за необхідності) у вигляді окремого списку.Терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше, які повторюються не більше двохразів, до переліку не вносяться, а розшифровка таких, що внесені до переліку, наводиться у текстіпри їх першому згадуванні. У вступі подається загальна характеристика курсової роботи в такій послідовності: - актуальність теми; - мета і завдання дослідження; - методи дослідження; - наукова новизна одержаних результатів; - практичне значення одержаних результатів; - структура роботи. Актуальність теми обґрунтовують шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним, визначатисутність наукової проблеми (завдання). Далі формулюється мета роботи й завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленоїмети. Мета повинна бути сформульована так, щоб указувати на об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обранедля дослідження. Предмет дослідженняміститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється тайого частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження змістовно визначає тему (назву) курсової роботи. Методи дослідження. Перераховують використані наукові методи та змістовно визначають, що саме досліджувалося кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отрима-них результатів і висновків. Наукова новизна одержаних результатів. Викладають аргументовано, коротко та чітко нові наукові положення, зазначаючи відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни одержаних результатів (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток). Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Структура роботи. Вказують, зі скількох розділів і підрозділів складається робота. Розділи курсової роботи, як правило, містять у собі підрозділи (нумерація складається з двох чисел, відокремлених крапкою), пункти (нумерація − з трьох чисел). У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених урозділі наукових і практичних результатів. Кожен розділ починається з нової сторінки. У першому розділі студент окреслює основні етепи наукової думки за розв'язуваноюпроблемою (завданням). Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент окреслюєосновні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Студент повинен вирізнити ті питання, що залишились невирішеними і, отже,визначити своє місце у розв'язанні проблеми (завдання). У наступних розділах з вичерпною повнотою викладаються результативласних досліджень, як вони одержані та в чому полягає їхня новизна. У висновках викладаються найбільш важливі наукові та практичнірезультати, які сприяли розв'язанню наукової проблеми (завдання), та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Список використаних джерел формується одним із таких способів: - у порядку появи посилань у тексті; - в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; - у хронологічному порядку. До додатків включається допоміжний матеріал: - таблиці допоміжних цифрових даних; - анкети; - ілюстрації допоміжного характеру. Курсова робота оформляється відповідно до державних стандартів України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»,ГОСТ 7.12-93 «Система стандартов по информации,библиотечному й издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращение слов на русскомязыке. Общие требования и правила», ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації,бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимогита правила складання», ДСТУ 6095:2009 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікації» (ГОСТ 7.88-2003,МОО), ДСТУ 7093:2009 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи.Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами», ГОСТ 7.82–2001 «Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Библиографическое описаниеэлектронных ресурсов. Общие требования и правила составления».Посилання на використані джерела слід оформлювати за прикладом [1, с. 52], де 1 – номер джерела у списку використаних джерел, с. 52 – вказівка на номер сторінки. Роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) шрифтом TimesNewRoman 14 кеглем через міжрядковий інтервал 1,5. Текстнеобхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “ДОДАТКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовок будь-якої зі структурних частин курсової роботи не може міститися в кінці аркуша, після нього мусять бути принаймні два рядки тексту, що перебувають на відстані 5 мм від заголовка. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3–4 інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.До загального обсягу курсової не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають суцільній нумерації. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їхні заголовки, тобто не можна друкувати: “1. ВСТУП” або “Розділ 6. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Ілюстрації й таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Слід уникати випадкових ілюстрацій, пов’язаних із другорядними деталями тексту, і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься в підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках “(рис. 3.1)” або зворот типу: “...як це видно з рис. 3.1” або “...як це показано на рис. 3.1”.Якість ілюстрацій має забезпечувати їх чітке відтворення. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).Якщо в розділі курсової одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовж табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовж. табл.1.2”.
Додаток А Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» Видавничо-поліграфічний інститутКафедра видавничої справи та редагування Курсова робота Студента___________________ (прізвище, ім’я, по батькові) Кафедра___________________ Спеціальність_______________ Група______________________ Дисципліна_________________ Тема_______________________ Науковий керівник_____________________ Робота допущена до захисту:______ Київ 2014
7. Рекомендована література7.1. Базова
7.2. Допоміжна
8. Інформаційні ресурси1. http://bookre.org/reader?file=630495&pg=710 2. linux.org.ua/...ncat_linguistic 3. http://iportal.rada.gov.ua/ 4. http://www.pravopys.net/ 5. http://normativ.ucoz.org/_ld/3/323_7157.pdf 6. http://science.crimea.edu/zapiski/vidanya/dcty3017_95.pdf 7.http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=6&ved=0CFEQFjAF&url=http%3A%2F%2Fwww.library.ru%2F1%2Fdoc%2Fdocs%2F7_1_2003.pdf&ei=y4qQU922OYjeygP_6oD4DQ&usg=AFQjCNFDQ7zuzxQ82DD6wapmbajN8wijAQ&bvm=bv.68235269,d.bGQ 8.http://www.sumdu.edu.ua/images/stories/scientific_inf/research/dstu_3008-95.pdf З повагою ІЦ "KURSOVIKS" |