Методичні вказівки для виконання курсових робіт з курсу Економічна діагностика, НУДПСУ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Методичні вказівки

для виконання курсових робіт

з курсу «Економічна діагностика»

для підготовки магістрів, спеціалістів

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

спеціальності 8.03050401; 7.03050401 «Економіка підприємства»

для всіх форм навчання

Зміст

Вступ

1. Мета й завдання курсової роботи

2. Вибір теми й закріплення її за студентом

3. Підбір літературних та інформаційно-статистичних джерел

4. Вимоги до структури та змісту курсової роботи

5. Порядок оформлення курсових робіт

5.1 Загальні вимоги

5.2 Нумерація

5.3. Ілюстрації

5.4. Таблиці

5.5. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

5.6. Оформлення списку використаних джерел

5.7. Додатки

6. Захист курсової роботи

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Не останню роль в забезпеченні ефективного розвитку вітчизняних підприємств в умовах жорсткого конкурентного середовища відіграє діагноз. який, як правило, проводять аналітики - співробітники підприємства чи сторонні спостерігачі: економісти і бухгалтери.

Діагностичні процедури повинні включати значний перелік різних методик для визначення отару кожної складової підсистеми і кожного структурного елемента суб'єкта господарювання, що створює передумови їх точної оцінки. Л тому економіст повинен володіти фундаментальними знаннями з економічної теорії, теорії ринкової економіки, сучасного менеджменту й маркетингу, аналізу господарської та комерційної діяльності, економіки підприємства. Він повинен знати особливості виробничо-господарської діяльності вітчизняних підприємств, володіти уміннями щодо обґрунтування передумов і факторів, що мають істотний вилив на внутрішній економічний механізм підприємства, вміти узагальнювати та систематизувати знання в галузь проведення економічної діагностики за різними напрямками для забезпечення ефективного управління підприємством, обґрунтовувати конкретні практичні заходи для підвищення ефективності діяльності підприємства її конкурентних умовах господарювання.

Підготовці спеціалістів, що відповідають зазначеним вимогам, слід підпорядкувати цілісну систему організаційних форм і методів навчання — лекції, семінарські, практичні і лабораторні завдання, тести і ділові ігри, самостійну роботу, навчальні і виробничі практики, курсове й дипломне проектування. Кожна із зазначених форм вирішує власні специфічні завдання підготовки спеціалістів, базується на певних методах організації навчального процесу.

Заключним етапом теоретичного вивчення курсу "Економічна діагностика" є виконання курсової роботи. Основний зміст цього етапу - поглиблення загальнонаукової і фахової підготовки студентів і полягає в самостійному творчому використанні отриманих знань з дисципліни з метою вирішення конкретних науково-виробничих завдань, що дозволяє об'єктивно оцінити рівень їх підготовки.

Виконання курсової роботи при належній організації цієї справи суттєво підвищує якість підготовки, прищеплює навички самостійного вирішення важливих науково-практичних завдань. Ця форма атестації студентів є могутнім фактором активізації самостійної роботи, в яку все більше впроваджуються елементи наукового дослідження. Вона дозволяє краще підготувати майбутнього фахівця до самостійної роботи в умовах науково-технічного прогресу, повніше озброїти його новітніми науковими даними та досягненнями передового досвіду в умовах ринкової трансформації економіки. У процесі виконання роботи студенти зобов'язані максимально віддзеркалити набуті теоретичні знання, вміння поєднати їх із практикою виробничо-комерційної діяльності підприємства незалежно від форми господарювання, враховувати специфічні особливості сучасного економічного механізму підприємства, розподілу та використання фінансових і матеріальних ресурсів, використання кадрів та організації праці на підприємстві з орієнтацією на вирішення певної проблеми економіки, управління та організації бізнесу; аналізувати наукові, спеціальні та літературні джерела; узагальнювати інформацію та застосовувати сучасні методики наукових досліджень у вирішенні визначеної проблеми; обґрунтовано використовувати вітчизняний та зарубіжний досвід, статистичний та графічний матеріал з обраної теми; вміти самостійно оптимізувати рішення з проблем економіки в сучасних умовах, у тому числі із застосуванням комп'ютерної техніки.

Пропоновані методичні рекомендації висвітлюють зміст і методику виконання курсової роботи студентів спеціальності "Економіка підприємства", містять завдання щодо їх виконання, визначають порядок опрацювання вихідної бухгалтерсько-статистичної та економічної інформації, матеріалів досліджуваних підприємств. інформації науково-дослідних установ, літературних джерел, власних спостережень.

1. Мета і завдання курсової роботи

Виконання курсової роботи має на меті:

- систематизацію, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань із дисципліни, вміння застосовувати їх у разі вирішення конкретних наукових, технічних, економіко-комерційних, соціальних і виробничих завдань;

- розвинути навички самостійної роботи і володіння методиками економічних досліджень у процесі опрацювання різноманітних проблем і завдань;

- виявити рівень підготовленості студентів до самостійної діяльності у сучасних економічних умовах та перманентних змін виробництва.

В процесі підготовки і оформлення курсової роботи студент повинен навчитися працювати з первинними бухгалтерсько-статистичними даними й літературою, проводити аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства, виявляти резерви підвищення ефективності виробництва, визначати перспективи розвитку підприємства, галузі або виду продукції, обґрунтовувати пропозиції для вирішення проблеми, яка була обрана предметом дослідження.

2. Вибір теми і закріплення її за студентом

Тему курсової роботи студенти обирають самостійно чи з участю викладача кафедри (наукового керівника). З урахуванням особливостей обраного об'єкта дослідження. Заміна теми на іншу після її затвердження на кафедрі може відбутися лише з дозволу завідувача кафедри за наявності поважних обставин.

Обираючи певну тему, студентам слід враховувати практичне значення питання, що вивчається, його актуальність, ситуацію на конкретному ринку, учасником якого є підприємство, обране як об'єкт дослідження, очікуваний ступінь корисності щодо рекомендацій підприємству, які будуть викладені за результатами дослідження.

Студент заочної форми навчання обирає тему з урахуванням власної виробничої діяльності, що дозволить пов'язати теоретичні засади теми дослідження з практичною діяльністю підприємства, а отже і з удосконаленням виробництва.

Курсова робота подається на кафедру в установлені терміни до початку екзаменаційної сесії. Після перевірки роботи керівником, здійснюється її захист перед комісією кафедри (3 викладачі) з оцінкою, як на іспиті.

3. Підбір літературних та інформаційно-статистичних джерел

Після обрання теми й узгодження її з керівником студент починає вивчення літературних джерел.

Важливі принципові положення, що мають актуальний характер, містяться у Законах України, Указах Президента, Постановах Кабінету Міністрів України. Виключно важливим є також підбір та використання різноманітних нормативних матеріалів Міністерств та відомств України.

Користуючись систематичними та абетковими каталогами у бібліотеці, студент складає список літературних джерел з теми курсової роботи, який включає роботи науковців, підручники, навчальні посібники, монографії, статті, нормативні і статистичні довідники.

Літературні джерела дозволять познайомитись із науковими дослідженнями з даного питання й обґрунтувати методику виконання курсової роботи. Ця інформація поєднана з фактичними матеріалами об'єкту дослідження, дає змогу сформулювати висновки і пропозиції відносно підвищення ефективності виробництва, удосконалення його організації на підприємствах.

Під час вивчення літератури необхідно підібрати окремі положення (цитати) і використати їх під час написання розділів курсової роботи. Для зручності використання найбільш потрібних місць окремих першоджерел доцільно виписувати їх на спеціальні картки в наступній послідовності: прізвище та ініціали автора, точна назва статті чи книги, назва видавництва, місто, де здійснено видання, рік видання та номер сторінки. Такі позначки полегшують у подальшому пошук літератури у разі поглибленого вивчення матеріалів для написання тексту роботи.

Різноманітні статистико-інформаційні джерела та дані, наведені у них, дають змогу студентам здійснювати порівняльний аналіз розвитку тієї чи іншої сфери діяльності, виявити тенденції динаміки обсягів виробництва продукції, виконуваних робіт, наданих послуг, розширення ринків збуту, порівнювати результати діяльності досліджуваного підприємства з аналогічними підприємствами, середніми показниками району, області, України, нормативними даними.

Студентові надзвичайно важливо ознайомитися з чинними інструкціями, положеннями, методичними рекомендаціями, нормативними, довідковими та іншими відомчими матеріалами, що мають відношення до обраної теми.

Такий попередній підбір та ознайомлення з літературними інформаційно-статистичними джерелами, працями та науковими розробками, з відомчими матеріалами дасть змогу студентам самостійно опрацювати план курсової роботи, який потім узгоджується з науковим керівником. При цьому слід врахувати, що зміст роботи повинен віддзеркалювати ступінь творчого підходу студента, його ерудицію, вміння аналізувати економічні явища, оцінювати їх з погляду фахівця економічного профілю, виявляти резерви і опрацьовувати пропозиції, обґрунтовувати управлінські рішення, спрямовані на підвищення ефективності й конкурентоздатності виробництва.

4. Вимоги до структури та змісту курсової роботи

Курсова робота повинна бути виконана самостійно, на основі проведених студентом досліджень повинні бути сформульовані та обґрунтовані певні наукові положення, сукупність яких можна класифікувати як теоретично-прикладне обґрунтування проблеми, що мас суттєве економічне, соціальне, управлінське чи інше значення. Виконання курсової роботи повинно підтвердити спроможність студента генерувати й обґрунтовувати наукові та практичні ідеї, розраховані на близьку або далеку перспективу, самостійно здійснювати дослідження.

До курсових проектів пред'являється низка вимог, найважливішими з яких є: вивчення і критичний аналіз монографічної та періодичної літератури з теми роботи; вивчення і характеристика еволюції проблеми, яка підлягає дослідженню, її практичного стану, а також передового досвіду; чітка характеристика предмета, цілей і методів дослідження, опису і аналізу здійснених автором експериментів; узагальнення результатів, обґрунтування висновків і практичних рекомендацій; чіткість та логічна послідовність викладення матеріалу; стислість та точність формулювань; конкретність викладення результатів роботи.

Слід зауважити, що студент не може обмежуватися реферуванням літературних джерел або простим описом тієї чи іншої проблеми, він здійснює творчу роботу на основі глибокого вивчення теорії та історії питання практики, передового досвіду, виходячи з результатів здійснених ним спостережень або виробничих експериментів.

Курсова робота повинна містити постановку мети та завдання, методику дослідження та його результати, їх аналіз та висновки, а також мати: титульну сторінку зі зворотом, листок завдання до курсової роботи, зміст, вступ та результати досліджень, висновки, перелік використаних джерел, додатки.

Титульна сторінка зі зворотом є першою сторінкою курсової роботи. Вона повинна заповнюватися згідно форми, що вказана у додатку А.

Листок завдання до курсової роботи вказано в додатку Б.

Зміст містить найменування усіх розділів та параграфів (згідно плану) із зазначенням номерів сторінок, на яких розміщується початок розділу, перелік літератури та додатки. План курсової роботи поєднує розгорнутий перелік питань, що конкретизують обрану тему, а також окремі проблеми, що вивчаються. Обсяг та структура плану залежить від важливості визначеної проблеми. План розробляється студентом, при цьому він орієнтується на зразки типових планів, потім узгоджує його з керівником.

За структурою, як правило, курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять по 2-3 параграфи, висновків, додатків. У процесі виконання можливі деякі зміни та уточнення плану, які виникають під час дослідження.

Як приклад наводиться план курсової роботи:

Тема: Малі підприємства та їх роль у системі ринкових відносин

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи розвитку малого підприємництва

1.1.  Підприємництво: сутність, концепція та еволюція розвитку

1.2. Мале підприємництво як складова національної системи господарювання: роль та функції

РОЗДІЛ 2. Оцінка сучасного стану та ефективності розвитку малих підприємств в Україні 

2.1. Аналіз загальних тенденцій діяльності малих підприємств  

2.2. Оцінка джерел фінансування підприємств малого бізнесу

РОЗДІЛ 3. Проблеми та напрями розвитку малого підприємництва: вітчизняна та світова практика

3.1. Проблемні аспекти функціонування малих підприємств

3.2. Напрями державної підтримка малих підприємств 

3.3. Зарубіжний досвід розвитку та функціонування малого бізнесу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки 

У вступі повинна бути чітко і коротко обґрунтована актуальність досліджуваної проблеми, мета та основні завдання дослідження, висунута робоча гіпотеза, предмет та об'єкт дослідження, ступінь розробки вітчизняними та зарубіжними дослідниками, опис використаних у процесі виконання роботи методів дослідження.

Перший розділ курсової роботи, як правило, висвітлює загальнотеоретичні питання визначеної теми. Вони повинні бути сформульовані через глибоке вивчення наукової літератури з проблеми, критичного її переосмислення, узагальнення практичного господарського досвіду діяльності підприємства чи організації. Теоретичні положення повинні бути спрямовані на з'ясування зв'язків теми, що вивчається, з головними напрямками подальшого розвитку проблеми.

У другому розділі курсової роботи здійснюється дослідження або оцінка проблеми, яка вивчається. Центральною частиною даного розділу, а також і всього проекту повинен стати глибокий та всебічний аналіз стану та економічного обґрунтування показників господарської діяльності, що досліджуються, а також ефективності такого процесу.

У третьому розділі проекту подається обґрунтування пропозицій щодо вибору оптимального шляху досягнення поставленої мети та завдань дослідження, розробляються варіанти вирішення проблем, економічно обґрунтовуються можливості практичного застосування результатів дослідження та їх ефективність.

Після кожного параграфу автор має сформулювати короткі висновки в тексті, але з неодмінною вимогою, щоб вони не повторювались пізніше у загальних висновках. У тексті можна розміщувати необхідний графічний та ілюстративний матеріал, але запобігаючи перевантаженню ним основної частини роботи таблиці, схеми та рисунки, що займають більше половини сторінки доцільно виносити в додатки.

Висновки повинні віддзеркалювати сутність роботи, бути конкретними та корисними для практичної діяльності. Вони містять короткий виклад результатів дослідження та обґрунтовані пропозиції щодо їх практичного освоєння підприємствами (організаціями). Пропозиції студента повинні базуватися на власних дослідженнях, бути конкретними та базуватись на економічно обґрунтованих розрахунках, мати певне практичне значення для підприємства (організації), на матеріалах якого виконувався курсова робота. У висновках не повинно міститись теоретичного понятійного матеріалу, який повинен бути розкритим в основній частині роботи.

Як найважливіша вимога - стислість і докладність курсової роботи, в ній не повторюються зміст вступу, основної частини проекту і висновків.

5. Порядок оформлення курсових робіт 

5.1 Загальні вимоги

Курсова робота виконується рукописним або машинописним способом, або за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. 

Обсяг основного тексту повинен становити 35-40 рукописних сторінок. Текст роботи необхідно виконувати, залишаючи відступи таких розмірів: лівий - не менше 30 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.

Помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка). Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи.

Заголовки структурних частин проекту "ЗМІСТ', ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" виконують великими літерами по центру симетрично до тексту. Заголовки підрозділів - маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу по ширині. Крапку в кінці заголовка не ставлять. 

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Кожен розділ курсової роботи, вступ, висновки, список використаних джерел потрібно починати з нової сторінки. Параграфи курсової роботи продовжуються на тій же сторінці з відповідними відступами якщо крім назви на сторінці можна розмістити два чи більше рядки тексту.

5.2 Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака "№" .

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші та змісті номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка пишуть заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад:

"2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (схеми, графіки, рисунки) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю або рисунок, розміри якого більше формату А4 розміщують у додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:  

Рис. 2.1 Розподіл підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію, за чисельністю працюючих, %

Джерело: Статистичні дані Держкомстату України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

Рис. 2.1. (перший рисунок другого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

Якщо в курсовій роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2".

Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого краю аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: 

Додана вартість (чиста продукція), враховуючи амортизацію, створена за рахунок реалізації нововведення в сфері його використання, в розрахунку на рік визначається за формулою 3.1. [10, с. 320]:

де – обсяг виконаних робіт та наданих послуг за рахунок реалізації нововведення, в розрахунку на рік, грн.;

– матеріальні затрати, пов’язані з наданням послуг та виконанням робіт в розрахунку на рік (затрати сировини і матеріалів основних і допоміжних.

(3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких указують довідкові і пояснювальні далі, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2.... Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

5.3. Ілюстрації

Ілюструють роботу, виходячи з певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією звичайно, має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис.";

- порядковий номер ілюстрації, який указується без знаку номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами,які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Основними видами ілюстративного матеріалу в роботах є: рисунок, схема, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і, де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках "(рис. 3.1)" або зворот типу: "...як це видно з рис. 3.1" або "... як це показано на рис. 3.1". Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення. Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

5.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати номер і назву, яку розміщують над таблицею та друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковій частині, шапці, чи в них обох, а не в центрі таблиці, присудок, таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) - у центральній частині, а не в шапці чи боковій частині. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковій частині - всіх даних цього рядка. 

Вимоги до оформлення таблиць: 

Таблиця 2.2   

Кількість підприємств, що займались інноваційною діяльністю   

Займались інноваційною діяльністю, з них: 1 193 1 118 1 472   

мали витрати на інноваційну діяльність 936 848 1 175   

Впроваджували інновації, з них: 810 999 1 186   

впроваджували інноваційні види продукції 630 466 564   

впроваджували нові технологічні процеси 402 272 515   

Реалізовували інноваційну продукцію, що заново впроваджена 1 022 918 1 035  

Джерело: Статистичні дані Держкомстату України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

Заголовок кожної графи в шапці таблиці мусить бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Бокова частина таблиці, як і шапка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків слова розміщують у заголовку над ним.

У центральній частині таблиці повторювані елементи, які стосуються до всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися; неоднорідні - посередині графи; ланки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Текст таблиці доцільно друкувати меншим шрифтом (12-13) з одинарним інтервалом. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її верхню частину, в другому випадку - бокову.

5.5. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких вона присвячена. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке дано посилання в роботі.

Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1-7]...".

Приклад: 

Розрахована ціна порівнюється  з ринковою, а на основі результатів порівняння доходять висновку про доцільність виробництва певного продукту[33, с. 55].

Посилання на ілюстрації роботи вкачують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2".

Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад ".„ у формулі (2.1)".

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.2".

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень,абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора роботи до окремих слів або думок із цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.

5.6. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Літературні джерела розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. 

Приклад оформлення літератури:

1. Бевз Т. М. Амортизаційна політика і перспективи оновлення основного капіталу / Т. М. Бевз // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: зб. наук. праць. – Чернівці, 2008. – Вип. 1(10). – С. 347–353.

2. Костирко Л. А. Аналітичний інструментарій оцінювання ефективності затрат на інноваційну діяльність підприємства / Л. А. Костирко, А. А. Мартинов, Г. О. Надьон; Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. - Луганськ : Ноулідж, 2011. - 245 с.

3. Про інститути спільного інвестування: закон України від 15.03.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: portal.rada.gov.ua

4. Фінанси Донецької області за 2006 рік / відп. за випуск В. В. Авдєєва. – Донецьк : Головне управління статистики у Донецькій області, 2007. – 121 с.

5. Schumpeter J. A.BusinessCycles: A theoretical? Historical and statical analysis of the capitalist process / J. A. Schumpeter. – New York :McGrow–Hill, 1939. – P. 100–101.

5.7. Додатки

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порідку появи посилань у тексті.

У додатки слід включати допоміжні матеріали (проміжні математичні розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації допоміжного характеру, таблиці, схеми, рисунки, графіки, які в основному тексті займають більше половини сторінки). 

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи після списку використаних джерел, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.

Кожний  додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, написаний (або надрукований) угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Праворуч у верхньому куті над заголовком друкується слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки і відповідними арабськими цифрами, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: “Додаток А1.1” (додаток, посилання на який знаходиться в п.1.1. розділу 1), “Додаток Б1.2.” (додаток, посилання на який знаходиться в п.1.2 розділу 1) і т.д.

6. Захист курсової роботи

Виконана та повністю оформлена курсова робота подається на кафедру, де у спеціальному журналі ведеться її реєстрація та передача науковому керівнику на рецензування. За результатами рецензування науковий керівник зобов'язаний не пізніше семиденного терміну з дня реєстрації роботи дати письмову рецензію. Позитивна рецензія є допуском до захисту курсової роботи. На титульному аркуші науковий керівник робить позначку "Допускається до захисту" або "На доопрацювання", проставляє дату, свій підпис та прізвище. За необхідності доопрацювання поданого курсової роботи науковий керівник у рецензії перераховує недоліки та пропонує слухачеві їх усунути. Після прочитання рецензії на роботу, рекомендовану на доопрацювання, студентові бажано зустрітися з науковим керівником для подальшої консультації.

У випадку позитивної рецензії робота повертається студентові для підготовки до захисту.

Для захисту курсової роботи на кафедрі створюється спеціальна комісія у складі трьох викладачів, один із яких є науковим керівником. Результати захисту відображаються у спеціальній відомості, яка після закінчення захисту передається в деканат. У заліковій книжці студента обов'язково робиться позначка про захист курсової роботи.

Під час захисту курсової роботи студент викладає основні висновки та свої конкретні пропозиції, а також відповідає на запитання членів комісії. За підсумками захисту студентам виставляється відповідна оцінка "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно". Студенти, які не виконали, або не захистили свій курсова робота, не допускаються до іспиту з курсу "Економічна діагностика".

Список використаних джерел

1. Абрютина М.САнализ финансово-экономической деятельности предприятия / Абрютина М.С., Грачев А.В.: [Учебно-практическое пособие]. – 2-е издание, испр. – М.: Издательство «Дело и сервис», 2004. – 177 с.

2. Азаренкова Г.М., Журавель Г.М. Фінанси підприємств / Азаренкова Г.М., Журавель Г.М.: [Навч. посіб. для самост. вивч. дисц]. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2006. – 287с.

3. Азарова А.О. Підходи до формалізації механізму оцінювання фінансового стану підприємства / Азарова А.О., Рузакова О.В. // Фінанси України. – 2009. – №12. – С.121-129.

4. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: [Учебник] / Под ред. В.И.Стражева. – Минск: Вышейшая школа, 2006. – 347 с.

5. Біла О.Г. Фінансове планування і фінансова стабільність підприємств / Біла О.Г. // Фінанси України. – 2011. – № 4. – С.112-118.

6. Білик М.Д. Фінансовий аналіз / Білик М.Д.: [Навч. посіб]. – К.: Кондор, 2007. – 592с.

7. Білик М.Д. Фінансове планування на підприємстві в сучасних умовах  / Білик М.Д.// Фінанси України. – 2009. – №4. – С.133-140.

8. Білоченко А.М. Фінансовий капітал в Україні: особливості формування та перспективи розвитку / Білоченко А.М. // Фінанси України. - 2009. - № 3. - С.94-100. 

9. Благун І.Н. Фінанси / Благун І.Н.: [Навч. посіб]. – К.: Кондор, 2007. – 314с.

10. Бланк И.А. Управление активами / Бланк И.А.. – К.: “Ника-Центр”, 2004. – 758 с.

11. Бондарєва А. Аналіз фінансового стану підприємства. Різні методики та підходи / Бондарєва А. // Наукові записки. Серія: економіка. – 2010. – № 7.  – С. 194 – 197.

12. Висаревський І.М. Підвищення ефективності використання ресурсів у плануванні виробничих процесів / Висаревський І.М. // Фінанси України. – 2010. – №10 - С.91-93.

13. Власова Н.О. Фінанси підприємств / Власова Н.О.: [Навч. посіб]. – К.: Кондор, 2007. – 272 с.

14. Голованенко С.Л. Экономика автомобільного транспорта / Голованенко С.Л. – М.: Высшая школа, 2003. – 352 с.

15. Господарський кодекс України // Комп’ютерно-правова база Liga-закон.

16. Демченко Т.А. Оборотні активи та їх відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності / Демченко Т.А. // Актуальні проблеми економіки - 2007. - № 9. - С.179-184.

17. Економіка підприємства : навч.-метод. посіб. (для самост. вивч. дисципліни) [Кончаківський І. В. та ін.]; за ред. І Р. Михасюка; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. — 103 с.

18. Економіка підприємства в схемах і таблицях : навч. посіб. / [Т. М. Сєрікова та ін.]; М-во освіти і науки України, Харк. нац. екон. ун-т. — Х.: ІНЖЕК, 2009. — 302 с.

19. Коваль О. Оборотні активи у податковому та бухгалтерському обліку /О. Коваль// Справочник экономиста. - 2010. - № 3. - С.57-62.

20. Лігоненко Л.О. Методологія діагностики банкрутства підприємства і напрямки її вдосконалення / Лігоненко Л.О. // Фінанси України. – 2009. – № 8. – С. 136-147.

21. Мицак О.В. Фінансовий менеджмент / Мицак О.В.: [Навч. посіб]. – К.: Кондор, 2007. – 216с.

22. Мних Є.В. Експрес-аналіз формування фінансових ресурсів підприємств / Мних Є.В., Романенко О.А. // Фінанси України. – 2010. – №7. С.108-115.

23. Партин Г.О. Фінанси підприємств / Партин Г.О., Загородній А.Г.: [Навч. посіб]. – К.: Знання, 2006. – 379с.

24. Перетятько А.Ю. Сучасні підходи до оцінки фінансово-господарської діяльності як основи ефективного управління підприємством / Перетятько А.Ю., Таряник О.М. // Економіка, фінанси, право. – 2008. – №11. – С.19-22.

25. Петленко Ю.В. Фінансовий менеджмент / Петленко Ю.В.: [Навч. посіб]. – К.: Кондор, 2007. – 298с.

26. Подольська В.О. Фінансовий аналіз / Подольська В.О., Яріш О.В.: [Навч. посіб]. – К.: ЦУЛ, 2007. – 488с.

27. Поляк Б.И. Финансовый менеджмент / Поляк Б.И.: [Учебник]. – К.: Кондор, 2007. – 527с.

28. Салига С.Я. Фінансовий менеджмент / Салига С.Я.: [Навч. посіб]. – К.: «Ліра-К», 2006. – 370с.

29. Семенченко Н. В. Економіка підприємства / Семенченко Н. В.: [навч. посібник] / Національний технічний ун-т України "Київський політехнічний ін-т". — К. : НІЧЛАВА, 2008. — 56с.

30. Соляник Л.Г. Оборотні засоби промислового підприємства: оптимізація управління. / Л. Г. Соляник; за заг. ред. Галушко О. С.; М-во освіти і науки України, Нац. гірн. ун-т. — Д.: НГУ, 2009. — 239 с.

31. Фатхутдинов Р. Стратегический менеджмент / Фатхутдинов Р.: [Учебник для вузов]. – 5-е изд., – М.: "Бизнес – школа "Интел – Синтез", 2005. – 616 с.

32. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств / Філімоненков О.С.: [Навчальний посібник]. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 385 с.

33. Фінанси у питаннях і відповідях/ За загальн. ред. О.Д. Данілова. – К. : ВД «Комп’ютерпрес», 2006. – 444 с.

34. Цал-Цалко Ю.С. Економіка підприємства / Цал-Цалко Ю.С., Холод Б.І.: [Навч. посіб]. – Житомир: ЖІТІ, 2002. – 388 с.

35. Череп А.В. Управління витратами суб'єктів господарювання / Череп А.В./ Запорізький національний технічний ун-т. — Х. : ВД "Інжек", 2006. — (Наукове видання). — Бібліогр.: с. 338-348.

36. Шваб Л.І. Економіка підприємства / Шваб Л.І.: [Навч. посібник]. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2005. – 568 с.

37. Швиданенко Г.О. Управління капіталом підприємства / Швиданенко Г.О.: [Навч. посіб]. – К.: «Ліра-К», 2007. – 440с.

38. Шеремет А.Д. Методика фінансового анализа предприятия / Шеремет А.Д. – М., 2005. – 421 с.

39. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент / Шелудько В.М.: [Підручник]. – К.: Знання, 2006. – 439с.

40. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз / Шеремет О.О.: [Навч. посіб]. – К.: Кондор,  2005. – 194с.

41. Шило В.П. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства / Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільіна С.Б.: [Навч. посіб]. – К.: Кондор, 2005. – 216с.

42. Шморгун Н.П. Фінансовий аналіз / Шморгун Н.П.: [Навч. посіб]. – К.: Кондор, 2006. – 528с.

43. Шершньова З.Є. Стратегічне управління / Шершньова З.Є., Оборська С.В.: [Навч. посібник]. – К.: КНЕУ, 2004. – 384 с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!