МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Фізичний факультет

Кафедра твердотільної електроніки з/с інформаційної безпеки

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо оформлення курсової роботи з навчальної дисципліни

«Комплексні системи захисту інформації:

проектування, впровадження, супровід»

Галузь знань: _________1701 - «Інформаційна безпека»________

Напрям підготовки: 6.170101- «Безпека інформаційних і комунікаційних систем»

Факультет: __фізичний_

Ужгород - 2014 

Рекомендації щодо оформлення курсової роботи з навчальної дисципліни

«Комплексні системи захисту інформації: проектування, впровадження, супровід» 

за напрямом підготовки

6.170101 «Безпека інформаційних і комунікаційних систем» 

Розробник: старший викладач Гребенніков В.В.

Рекомендації затверджені на засіданні кафедри твердотільної електроніки з/с інформаційної безпеки 

Протокол від  «____» ______________ 2014 року № ______

Завідувач кафедри твердотільної електроніки з/с інформаційної безпеки

Схвалено методичною комісією фізичного факультету ДВНЗ «УжНУ»

Протокол від  «____» ______________ 2014 року № ______

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Написання курсової роботи – це одна з форм самостійної роботи студентів як невід’ємної частини науково-педагогічного процесу у вищому учбовому закладі. Її метою є розв’язання наступних завдань:

а) поглиблене вивчення літературних джерел - аналіз та узагальнення їхнього основного змісту, розширення обсягу знань за темою, співставлення різних точок зору на одні й ті ж питання тощо;

б) вільне володіння основним змістом теми, інтерпретація тих чи інших положень при захисті курсової роботи; розвиток творчого мислення;

в) послідовний, логічний письмовий виклад основного змісту теми, вміння теоретично та фактично обґрунтовувати думки;

г) вміння складати та оформляти документи комплексної системи захисту інформації в автоматизованій системі.

Водночас в процесі роботи над темою формуються також й інші важливі інтелектуальні феномени особистості – погляди, переконання, інтереси тощо.

Курсова робота відіграє значну роль у розвитку навичок самостійної творчої роботи студента, сприяє поглибленню і узагальненню знань, одержаних студентом, застосуванню цих знань у практичній діяльності. У процесі роботи над курсовою студент повинен показати уміння працювати з літературними джерелами, аналізувати та представляти отримані в ході дослідження результати, робити узагальнення та формулювати висновки.

Загальний обсяг часу на курсову роботу складає 48 годин (1,5 кредита ECTS). За цей час студент виконує індивідуальне завдання, яке передбачає закріплення, поглиблення та узагальнення знань, одержаних ним за час навчання, а також їх застосування до побудови та оформлення комплексної системи захисту інформації в автоматизованій системі.

Оцінка за курсову роботу виставляється у відомість та залікову книжку студента. Студент, який без поважної причини не подав курсову роботу у зазначений термін або не захистив її, вважається таким, що має академічну заборгованість. При отриманні незадовільної оцінки студент за рішенням комісії виконує курсову роботу за новою темою або переопрацьовує попередню роботу в термін, визначений деканом факультету.

Робота повинна бути зброшурована, тобто аркуші повинні бути скріплені. Можна розкласти кожний листок в окремі файли в спеціальних папках для курсових робіт. Сторінки обов’язково нумеруються. Відлік сторінок слід починати з титульного аркуша, але номера сторінки на ньому не проставляти. На сторінці, яка слідує після титулу і де написано зміст роботи, має бути число 2. Зміст курсової роботи виконує заодно і роль її плану, а тому в ньому обов’язково вказуються напроти кожного з  пунктів сторінки, на яких вони починаються.

Курсові роботи зберігаються на кафедрі протягом одного року.

ІІ. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1. Основні етапи виконання курсової роботи

1. На протязі першої половини 7-го семестру:

- вибір теми роботи з визначеного викладачем переліку;

- пошук і відбір літератури (дозволяється використовувати як друковані тексти, так і електронні ресурси), але тільки авторські тексти або першоджерела;

- формування предмету, об’єкту, мети та завдань роботи.

2. На протязі другої половини 7-го семестру:

- складання електронного варіанту розширеного плану роботи;

- перевірка плану викладачем;

- пошук додаткової літератури за рекомендацією викладача;

- погодження з викладачем кінцевого варіанту плану роботи.

3. На протязі першої половини 8-го семестру:

- написання та перевірка викладачем електронного варіанту роботи (не менше 2-х разів).

4. На протязі другої половини 8-го семестру:

- погодження з викладачем кінцевого варіанту роботи;

- оформлення роботи згідно вимог розділу ІV;

- друкування роботи та пред’явлення її викладачу;

- підготовка презентації роботи.

5. Захист курсової роботи у встановлений деканатом термін.

2.2. Порядок відпрацювання курсової роботи

Вибір теми студентом здійснюється на протязі першої половини 7-го семестру. Студент обговорює тему курсової з викладачем, складає план роботи та список літератури з обраної теми. Вивчення літератури необхідно розпочати з нормативно-правових актів України та нормативних документів системи ТЗІ, а потім перейти до вивчення наявної експлуатаційно-технічної документації та більш спеціальних досліджень, наприклад наукових статей. У процесі виконання роботи студент повинен підтримувати постійний (електронний) зв’язок з викладачем, звертаючись до нього за консультацією по мірі виникнення питань або ускладнень.

Складання розширеного плану роботи студентом здійснюється на протязі другої половини 7-го семестру. Роль викладача полягає в уточненні плану роботи та списку літератури за темою, обговоренні предмету, об’єкту, мети та завдань дослідження, повноти та достатності викладення теми, сприянні творчим пошукам за темою роботи, а також в підготовці студента до захисту курсової роботи.

Оформлюючи готову роботу, студент спочатку складає її електронний (чорновий) варіант та представляє його викладачу на протязі першої половини 8-го семестру. Після перевірки, враховуючи зауваження та вказівки, студент доопрацьовує роботу. Одночасно уважно редагує написане, ще раз старанно звіряє всі цитати і посилання на літературні джерела, наведені прізвища та ініціали.

Студент подає роботу для перевірки не менше двох разів. Після отримання від викладача дозволу на друк, студент оформлює роботу у суворій відповідності до вимог розділу ІV. Після цього роботи друкується та пред’являється викладачу не пізніше ніж за два тижні до терміну захисту.

Студент готує презентацію роботи за допомогою засобів «Microsoft Office PowerPoint» тривалістю до 10 хвилин. Захист курсової роботи здійснюється у встановлений деканатом термін перед членами комісії кафедри ТТЕІБ.

ІІІ. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1. Структура курсової роботи

Курсова робота має таку структуру:

• титульний аркуш;

• перелік позначень і скорочень;

• зміст;

• вступ;

• тематичні розділи;

• висновки;

• література;

• додатки.

Приблизний обсяг курсової роботи - 30-35 сторінок комп’ютерного тексту без додатків та списку літератури.

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і є основним джерелом бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа.

Титульний аркуш повинен мати відомості, які подають у такій послідовності:

а) назва міністерства і навчального закладу;

б) назва факультету та кафедри;

в) повна назва документа;

г) прізвище, повні ім’я та по батькові студента; 

д) прізвище та ініціали керівника; 

є) рік виконання курсової роботи;

Приклад оформлення титульного листа наведено у додатку А.

3.2. Вміст розділів

Перелік позначень і скорочень,прийнятих у курсовій роботі, вміщується перед змістом, починаючи з нової сторінки. Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку. Приклад оформлення переліку наведено у додатку Б.

Зміст вміщує в собі перелік позначень і скорочень, вступ, заголовки розділів і підрозділів, висновки, список використаних джерел (література), додатки із вказівкою номера сторінки, з якої починається розділ чи підрозділ. Приклад оформлення змісту наведено у додатку В.

Вступ повинен розкрити:

актуальність теми, тобто розкриття причин важливості розглядання обраної теми саме сьогодні, а також яке суспільне значення має розглядання обраної теми;

ступінь розробленості обраної проблеми у науково-технічній літературі (короткий аналіз того, що, ким і як досліджено);

об’єкт вивчення- це та область об’єктивно існуючого науково-технічного знання, у рамках якої знаходиться те, що буде осмислюватися (досліджуватися);

предмет вивчення - це та частина об’єктивно існуючого знання – об’єкта вивчення (тобто предмет більш вузька область дослідження, ніж об’єкт), яка власне і досліджується. У одному об’єкті може бути виділена достатньо велика кількість предметів дослідження (предмет дослідження повинен відповідати його темі);

мета вивчення - це формулювання тієї кінцевої цілі (або цілей), яку автор бажає досягти (мета роботи переплітається з її назвою і повинна чітко вказувати, що саме розв’язується в курсовій робот)і;

завдання вивчення - це ті завдання, за допомогою яких може бути досягнута мета роботи, ці завдання розкриваються в підрозділах відповідних розділів курсової роботи.

У вступі потрібно добиватися стислості та чіткості розкриття матеріалу .

Основна частина  курсової роботи – це виклад відомостей про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності означеної роботи (опис теорії, заходів, засобів і методів захисту інформації) та її результати. Текст курсової роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на підрозділи та пункти, що послідовно розкривають визначені завдання дослідження. Кожен пункт повинен містити закінчену інформацію.

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять у кінці тексту роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів в переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Висновки повинні містити власну оцінку ступеня вирішення тих завдань, що стояли перед дослідником; формулюються загальні висновки по роботі, подаються розроблені на їхній основі рекомендації. Висновки вміщують безпосередньо після викладу тексту, починаючи з нової сторінки.

Список використаної літератури подається в алфавітному порядку. До списку використаних джерел включається весь перелік документів, книг, статтей, якими користувався автор в процесі підготовки роботи, як ті твори, на які є посилання в тексті, так і ті, які не цитуються, але були використані в процесі підготовки роботи, як друковані тексти, так і електронні ресурси.

Додатки вміщують матеріал, який оформлюється окремими документами та є необхідним для повноти курсової роботи: експертні висновки, сертифікати, атестати відповідності, ліцензії, схеми, креслення тощо. Кожен додаток повинен починатися з нового аркуша і мати заголовок. У правому верхньому кутку над заголовком пишеться відповідно: Додаток А, Додаток Б тощо.

ІV. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

4.1. Загальні вимоги

Курсова робота повинна бути оформлена згідно прийнятим стандартам ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» і ГОСТ 2.105-95 «ЕСКД. Общие требования к текстовым документам».

Це комп’ютерний текст, шрифт - Times New Roman, розмір шрифту - 14, міжрядковий інтервал - 1,5, абзацний відступ - 1 см, береги верхній - 15 мм, нижній - 20 мм, лівий – 25 мм, правий - 15 мм. Після ініціалів при прізвищах необхідно робити пробіл, наприклад, В.В. Гребенніков.

Кожну структурну частину (тобто «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ЛІТЕРАТУРА») треба починати з нової сторінки.

Заголовки структурних частин курсової роботи та розділів слід друкувати посередині жирно великими літерами (розмір шрифту – 14) без крапки в кінці. Нумерацію розділів подають римськими цифрами.

Наприклад: ІІ. ЗаВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ

Назви підрозділів слід друкувати посередині жирно маленькими буквами (розмір шрифту - 14) без крапки в кінці. Нумерацію підрозділів, таблиць подають арабськими цифрами без знака №. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.1. (перший підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу (без крапки в кінці!).

Наприклад: 2.1. Завдання

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини, як ЗМІСТ, Перелік позначень і скорочень, ВСТУП, ВИСНОВКИ, ЛІТЕРАТУРА не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщенні згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином.

4.2. Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи необхідно давати посилання на джерела, з яких автор роботи наводить цитати чи думки.

Якщо аналізується якась робота, чи викладається інформація з певної роботи, то потрібно у квадратних дужках вказати цифру, яка є номером цієї роботи у списку літератури, без пробілів до і після цієї цифри, наприклад, [5].

Цитати потрібно оформляти таким чином: точна цитата в лапках «…», пробіл, після цього у квадратних дужках ставиться номер за переліком літературних джерел, кома, пробіл, маленька буква «с» (сторінка), крапка, пробіл, номер сторінки за першоджерелом, наприклад: «Обробка в АС інформації з обмеженим доступом потребує створення КСЗІ» [15, с. 56]. Після відкриття квадратної дужки і перед її закриттям пробіл не ставиться. Після викладу певної цитати «своїми словами» використовується аналогічна форма посилання – [1, с. 35].

Якщо в цитаті пропущені слова чи фрази, то на їхньому місці ставлять трикутні дужки (через редакцію «вставка» – «символ») і три крапки в них, наприклад: «Якщо інформація в АС потребує захисту, <…> там повинна функціонувати КСЗІ з підтвердженою відповідністю» [3, с. 261].

4.3. Оформлення списку використаних джерел

Список використаної літератури (ЛІТЕРАТУРА) відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості теми, свідчить про рівень володіння автора навичками роботи з нормативною, експлуатаційно-технічною та науковою літературою. До списку використаних джерел включається весь перелік видань, якими користувався автор в процесі і підготовки робот, як друковані тексти, так і електронні ресурси. Бібліографія містить, як ті твори, на які є посилання в тексті, так і ті, які не цитуються, але були використані в процесі підготовки роботи.

Список використаних джерел містить бібліографічні описи і розміщується після висновків. Список літератури, як друкованих текстів, так і електронних ресурсів складається в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. У разі використання електронних ресурсів (Інтернету) потрібно вказувати прізвище автора, назву роботи та обовязково надавати посилання на сайт, на якому розміщена ця робота.

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання). Приклад оформлення переліку наведено у додатку Г.

4.4. Оформлення додатків

Додатки повинні мати порядковий номер та назву. Номер додатку  записується у правому верхньому кутку у форматі «Додаток Х», де Х – буквений номер додатку (додатки послідовно  нумеруються прописними  літерами  українського  алфавіту, починаючи з літери А, причому літери Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь не використовуються). Якщо робота має один додаток, він позначається як Додаток А.

Кожний додаток повинен мати назву, що відповідає його змісту. Назва додатку вирівнюється по центру, починається з нового рядка відразу після номера, і містить довільний опис змісту додатку. Шрифт - напівжирний. Кожен додаток починається з нової сторінки. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.

Приклад оформлення додатку наведено у додатку Д.

V. ПРАВИЛА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Оцінка курсової роботи є рейтинговою та виставляється за 100-бальною шкалою з урахуванням своєчасності підготовки та перевірки, змістовності, якості та повноти розкриття теми, а також оформлення роботи та проведення її захисту.

Студент, який без поважної причини вчасно не подав викладачу надруковану курсову роботу або не з’явився на її захист у визначений термін, не допускається до складання екзамену та вважається таким, що має академічну заборгованість.

Оцінка за курсову роботу виставляється у відомість та залікову книжку студента. При отриманні незадовільної оцінки студент доопрацьовує курсову роботу в термін, визначений викладачем. 

За несвоєчасне виконання графіку написання, перевірки та оформлення курсової роботи, а також її захист передбачені штрафнібали.

VІ. ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ

Додаток А

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО АРКУШУ

Додаток Б

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ЗМІСТУ

ЗМІСТ

Додаток В 

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ПерелікУ позначень і скорочень

Перелік позначень і скорочень

Додаток Г

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ЛІТЕРАТУРИ

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!