Методичні рекомендації до написання курсової роботи з курсу Теорія держави і права, ФЕК

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

БУКОВИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ 

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА»

підготовки молодшого спеціаліста

галузі знань 0304 «Право»

за спеціальністю 5.03040101 «Правознавство»

Чернівці2013

Укладач:  викладач циклової комісії правових дисциплін Молдован В.І.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

Згідно з вимогами Державного стандарту України курсові роботи є відповідальним науковим дослідженням і їх необхідно оформлювати відповідно до вимог нормативних документів.

З огляду на чинні вимоги Державного стандарту України дослідникам треба неухильно дотримуватись порядку оформлення текстового матеріалу, таблиць, формул, ілюстрацій тощо.

Назва курсової роботи повинна бути чіткою, конкретною, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті розв'язання наукових проблем, вказувати на мету дослідження і його завершеність. У назвах слід уникати ускладненої термінології.

При написанні курсової роботи студентам необхідно обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичені матеріали або окремі тези.

Курсова робота є важливим і відповідальним дослідженням, в якому, з одного боку, студент має показати добрі знання теоретичного матеріалу, а, з другого боку, довести вміння самостійної роботи з друкованими матеріалами, з плановою, звітною та оперативно-обліковою документацією, вміння систематизувати теоретичні і практичні знання зі спеціальності та застосовувати їх, вирішуючи конкретні наукові, науково-практичні та виробничі завдання.

У процесі виконання роботи необхідно глибоко вивчити законодавчий методичний та інструктивний матеріал, літературні джерела з теми, теоретично обґрунтувати основні положення теми, проаналізувати роботу судових органів при вирішенні цивільних справ із даної теми, сформулювати конкретні висновки і дати обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення форм і методів цивільно-правового врегулювання конфліктів.

Неодмінним показником науково-дослідної роботи є наявність елементу пошуку, новизна, особистісна оцінка поставленої проблеми, обраної теми.

2. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Структура курсової роботи наступна:

- титульний аркуш;

- зміст;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (при необхідності).

3. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Метою курсової роботи є поглиблене вивчення і закріплення теоретичних знань з дисципліни «Теорія держави і права» шляхом їх практичного застосування у державно-правових процесах.

Курсова робота базується на теоретичній,практичній інформаціїправотворчої, правозастосовної та правозахисної діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, матеріалах судових та правоохоронних органів, містить таблиці, графіки, схеми, тобто має практично-прикладний характер.

Курсова робота виконується студентами згідно з навчальним планом зі спеціальності. Вона є першим етапом у самостійному науковому дослідженні студента. Тема курсової роботи може бути розвинена студентом при написанні статей та публікацій.

Важливе значення при належному виконанні курсової роботи має добір літератури підручників, навчальних посібників, монографій, журнальних статей.

Обов’язковим є вивчення інструктивних і нормативних документів, що дасть змогу студенту одержати знання з теорії та практики питань, що досліджуються.

Вивчаючи літературні джерела, студентам бажано вести робочі записи у вигляді тез і конспектів, що полегшує систематизацію і узагальнення матеріалів у відповідності з планом курсової роботи.

План курсової роботи складається та затверджується до початку написання роботи (Дод. Ж).

Тема курсової роботи вибирається студентом самостійно із тематики курсових робіт, затверджених цикловою комісією правових дисциплін.

Студент має право вільного вибору відповідно до своїх наукових і практичних інтересів і здібностей. Якщо у студента є своя тема, він може її виконувати, попередньо узгодивши із завідувачем і керівником роботи назву і доцільність виконання пропонованої теми.

Згідно складеного графіка проводяться регулярно консультації, на яких студент доповідає про стан дослідження, консультується з приводу всіх питань, які виникають у процесі роботи. Завершені курсові роботи здаються керівнику, який перевіряє їхню якість, викладає свої зауваження, пропозиції. Якщо курсова робота виконана у відповідності до вимог, керівник рекомендує її до захисту і повертає студенту.

Прийом курсової роботи до захисту проводиться викладачем спецдисципліни, згідно із затвердженим графіком. Позитивна оцінка з курсової роботи виставляється тільки за умови її успішного захисту. Студентам, що одержали оцінку «незадовільно», даються інші завдання і встановлюється новий строк для їх виконання.

4. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Зміст роботи повинен відповідати типовій і робочій програмам зі спеціальності. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків і пропозицій, списку використаних джерел.

Вступ (2-3 сторінки) розкриває:

1. Актуальність теми (обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання).

2. Ступінь наукового дослідження обраної теми (вказується, хто з вітчизняних та зарубіжних авторів досліджував обрану тему).

3. Мета і завдання дослідження (формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

4. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

5. Структурно-логічна схема курсової роботи (вказується з яких елементів складається курсова робота, та коротко характеризується зміст кожного із розділів).

Основна частина - складається з трьох розділів. Кожний розділ починається з нової сторінки.

У розділах основної частини подають матеріал, як правило, в такій послідовності:

Розділ 1 – огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

Розділ 2 – виклад загальних підходів і основних методів досліджень, опис теоретичних і (або) експериментальних досліджень;

Розділ 3 – аналіз і узагальнення результатів досліджень.

Кожен розділмає мати закінчену думку, невеликий висновок.

Висновки (2-3 сторінки) передбачають:

- підсумки всієї роботи;

- результати виконаних завдань та досягнутої мети, поставлених у вступі;

- узагальнення дослідження;

- пропозиції автора, які випливають з науково-теоретичних та практичних узагальнень.

Додатки мають об’єднувати процесуальні документи, графіки, таблиці, рисунки, на які в самому тексті мають бути посилання. Усі додатки повинні бути пронумеровані, підписані.

У список використаних джерел включають тільки ті джерела, які були використані в курсовій роботі (не менше 20 джерел).

5. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

5.1. Загальні вимоги

Курсова робота друкується на комп'ютері на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) в текстовому редакторі Microsoft Word 95/97 у форматі Times New Roman текстового редактору Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом, абзац – 1,25. Для формул і графіків використовують стандартні вмонтовані в текстовий редактор режими.

Обсяг роботи повинен становити 30-35 сторінок друкованого тексту.

Друкуючи текст роботи, необхідно залишати береги таких розмірів: лівий - 30мм, правий -10мм, верхній - 20мм, нижній - 20мм.

Шрифт друку має бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності.

Щільність тексту повинна бути однаковою. Після того, як робота надрукована, її необхідно уважно прочитати і акуратно виправити всі друкарські помилки. Робота подається до захисту добре вичитаною, без будь - яких помилок і виправлень.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Оскільки курсова робота поділяється на окремі розділи, то заголовки друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої букви) з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, то їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати З інтервалам.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки, але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Допускаються загальноприйняті абревіатури та скорочення. Зокрема, перше згадування таких термінів зазначається повністю із їх абревіатурою в дужках. Наприклад: «Основні засади грошово-кредитної політики розробляє Національний банк України (далі - НБУ) і подає Міністерству фінансів України (далі - МФУ) для розробки бюджетної політики». 

5.2. Нумерація

Нумерація сторінок, розділів, пунктів, малюнків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.

Титульний аркуш, зміст є відповідно першою, другою, сторінками роботи, хоч на них номер сторінки не ставиться. Нумерація починається із сторінки «З». Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Такі структурні частини роботи як зміст, вступ, висновки і пропозиції, список використаних джерел не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини друкованої роботи, нумеруються звичайним чином. Не нумеруються лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. Вступ» або «Розділ 5. Висновки». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Якщо в розділі наявні підрозділи, то номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Далі у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. 

5.3. Ілюстрації, таблиці, формули

Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці подаються в роботі після тексту, де вони згадані. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Якщо ілюстрація розміщена на окремій сторінці роботи, її включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих в додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу) Рис. 1.З., Рис. 2.1. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу арабськими цифрами. У правому верхньому куті розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера (без знаку номер). Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад, таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) пишуть слова: «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад, «Продовження табл. 1.2». На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому, слово таблиця в тексті пишуть скорочено, наприклад, «... в табл. 1.2». Заголовки таблиць мають відповідати її змісту, бути короткими, чітко визначеними і повністю відповідати розміру таблиць. їх розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту.Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють і в кінці заголовку крапки не ставлять.

Таблицю розміщують відразу ж після першого згадування про неї в тексті.

Заголовки граф починаються з великої літери, підзаголовки - з маленької, якщо вони одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Недопустимим є використання у курсовій роботі сканованих матеріалів (таблиць, рисунків). 

5.4. Посилання та цитування

Зверніть увагу!!!Поняття «плагіат» означає «відтворення в письмовому вигляді чужого тексту, опублікованого на паперовому або електронному носії, під власним ім'ям без посилання на автора». Під академічним плагіатом мається на увазі навмисне відтворення в рефератах, курсових і дипломних роботах чужого тексту, опублікованого на паперовому або електронному носії, повністю або частково, без посилання на автора.

Посилатися рекомендується на останні видання публікації.

Посилання на літературу в тексті роботи розмішують у квадратних дужках після відповідної цитати, наприклад [12, 387]. Тут «12» – це номер у списку літератури тієї публікації, на яку посилається автор, а через кому подається номер сторінки в цій публікації, на якій розміщено цитований текст.

У випадку використання відомостей, матеріалів з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.

Для підтвердження власних аргументів автору необхідно наводити цитати з авторитетного джерела. Це вимагає точного відтворення цитатного тексту. Вимоги до цитування такі:

- текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання; цитування повинно бути без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора;

- кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

- при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) треба бути граматично точними у викладі думок автора і давати посилання на відповідне джерело і його автора. 

5.5. Список використаних джерел 

Список використаних джерел розміщується після розміщується після висновків та пропозицій.

Список використаних джерел формується одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті;

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ

БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ НАУКОВИХ РОБІТ

(згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»)

5.6. Додатки

Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток Б» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток.

6. Захист курсової роботи

Завершена, підписана студентом курсова робота здається на кафедру у визначені кафедрою строки, реєструється і передається керівникові на рецензію. На підставі рецензії керівника вирішується питання про допуск курсової роботи до захисту.

Не допускаються до захисту:

- роботи, що не відповідають плану;

- роботи, в яких виявлені текст і матеріали повністю або частково запозичені з джерел інших авторів.

Курсова робота, яка не відповідає вимогам, повертається студенту на доопрацювання.

При захисті курсової роботи студент повідомляє про мету, зміст і основні результати роботи, приділяючи особливу увагу активним та пасивним операціям досліджуваного об’єкта, висвітленню конкретних правових проблем, а також обґрунтуванню пропозицій. Процедура захисту включає відповіді на питання членів комісії.

Позитивна оцінка курсової роботи свідчить про відповідність рівня знань студента критеріям професійної підготовки.

У разі негативної оцінки результатів захисту студент має право на повторний захист даної курсової роботи (доопрацьованої).

Досвід і підсумки захисту, запропоновані рекомендації й пропозиції узагальнюються і використовуються кафедрою для подальшого підвищення якості курсових робіт, удосконалення їх тематики, організації виконання і керівництва.

Найбільш якісні, змістовні курсові роботи рекомендуються на конкурс курсових робіт, учасники і переможці якого заохочуються морально і матеріально.

ДОДАТОК Б

Приклади оформлення заголовків структурних частин

ВСТУП

(14 кегель, по центру, великі букви жирний шрифт) 

↕ 3 інтервали 

Соціальність права, його націленість на забезпечення комунікативної взаємодії суб’єктів і є основними причинами конфліктності правової сфери.

ВИСНОВКИ

(14 кегель, по центру, великі букви, жирний шрифт) 

↕ 3 інтервали 

Таким чином, правовий конфлікт визначають як стан довгостороннього зв’язку суб’єктів, який заснований на правовому протиріччі, що характеризується порушенням або перешкодою  в реалізації ними своїх інтересів і є причиною розвитку кризи суспільних відносин.

(14 кегель, по центру, великі букви, жирний шрифт) 

↕ 3 інтервали 

1. Бобровник С.О. Правовий конфлікт: поняття, ознаки, природа та різновиди / С.О. Бобровник // Право України. –2010. – №3. – С. 19–23.

ДОДАТОК В

Приклади оформлення заголовків структурних  частин та підрозділів 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ПРИРОДА ПРАВОВИХ КОНФЛІКТІВ

(14 кегель, по центру, великі букви, жирний шрифт) 

↕ 3 інтервали 

1.1. Теоретичні підходи до визначення сутності правових конфліктів

(14 кегель, з абзацу,  перша велика буква, жирний шрифт)

↕ 2 інтервали 

Конституційний конфлікт є необхідною формою розвитку конституційно-правової реальності, що поєднує в різних пропорціях деструктивні та конструктивні компоненти, які збагачують людей новим соціальним досвідом як негативного, так і позитивного характеру.

↕ 2 інтервали 

1.2. Правовий конфлікт та правова колізія

(14 кегель, з абзацу,  перша велика, жирний шрифт) 

ДОДАТОК Г

Приклад оформлення змісту роботи

ЗМІСТ

(14 кегель, по центру, великі букви, жирний шрифт) 

↕ 3 інтервали 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ПРИРОДА ПРАВОВИХ КОНФЛІКТІВ

1.1. Теоретичні підходи до визначення сутності правових конфліктів

1.2. Правовий конфлікт та правова колізія

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ  ПРАВОВИХ КОНФЛІКТІВ

2.1. Аналіз конфліктів в державно-правовій сфері

2.2. Юридичні конфлікти виробничої сфери в контексті правової конфліктології

РОЗДІЛ 3. ПРАВОВІ ЗАСОБИ ТА МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ПРАВОВИМИ КОНФЛІКТАМИ

3.1. Способи подолання та запобігання правових конфліктів

3.2. Зарубіжний досвід управління правовими конфліктами

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

ДОДАТОК Д

Приклад оформлення «Списку»

Така юридизація конфлікту, за твердженням В. Кудрявцева, можлива і реалізується за таких умов:

- правовий підхід до відповідних конфліктів;

- розгляд, кваліфікація і оцінка учасників конфлікту як вільних, незалежних і рівних суб’єктів права зі своїми інтересами;

- розуміння, вираження, трактовка і вирішення фактичного конфлікту у вигляді спору про право між встановленими суб’єктами права;

- наявність належного правопорядку (з необхідними юридичними інститутами, нормами, процедурами тощо) як основи, механізму і гаранта правового конфлікту і додержання прийнятого рішення всіма.

АБО

Така юридизація конфлікту, за твердженням В. Кудрявцева, можлива і реалізується за таких умов:

1) правовий підхід до відповідних конфліктів;

2) розгляд, кваліфікація і оцінка учасників конфлікту як вільних, незалежних і рівних суб’єктів права зі своїми інтересами;

3) розуміння, вираження, трактовка і вирішення фактичного конфлікту у вигляді спору про право між встановленими суб’єктами права;

4) наявність належного правопорядку (з необхідними юридичними інститутами, нормами, процедурами тощо) як основи, механізму і гаранта правового конфлікту і додержання прийнятого рішення всіма.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!!! У випадку, коли Ви використовуєте два попередні списки, перше слово пишеться з малої букви, в кінці тез проставляється крапка з комою, в кінці всього списку крапка. 

АБО

Така юридизація конфлікту, за твердженням В. Кудрявцева, можлива і реалізується за таких умов:

1. Правовий підхід до відповідних конфліктів.

2. Розгляд, кваліфікація і оцінка учасників конфлікту як вільних, незалежних і рівних суб’єктів права зі своїми інтересами.

3. Розуміння, вираження, трактовка і вирішення фактичного конфлікту у вигляді спору про право між встановленими суб’єктами права.

4. Наявність належного правопорядку (з необхідними юридичними інститутами, нормами, процедурами тощо) як основи, механізму і гаранта правового конфлікту і додержання прийнятого рішення всіма.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!!! У випадку, коли Ви використовуєте даний вид списку, перше слово пишеться з великої букви, в кінці проставляється крапка.

ДОДАТОК Е

Приклад оформлення таблиць та рисунків 

Таблиця 1.2

Типи соціально-психологічних конфліктів 

Тематика курсових робіт з дисципліни «Теорія держави і права» для студентів групи П-201

1. Методологія теорії держави та права.

2. Походження держави та загальна характеристика теорій походження держави.

3. Сутність та соціальне призначення держави.

4. Поняття форми держави та її елементів.

5. Поняття та елементи механізму держави.

6. Апарат держави: поняття та структура.

7. Поняття, сутність і структура громадянського суспільства.

8. Соціально-правова держава: світовий досвід та реалії України.

9. Теоретико-правовий аналіз форми держави (на прикладі України).

10. Сутність і соціальне призначення права.

11. Загальна характеристика основних правових теорій та доктрин.

12. Нормативний акт як джерело права: поняття та особливості використання в сучасних системах права.

13. Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття властивості, види.

14. Співвідношення звичаю та закону.

15. Поняття, ознаки та принципи правотворчості.

16. Норма права: поняття та ознаки.

17. Поняття та види систематизації законодавства.

18. Правові системи сучасності.

19. Романо-германська правова сім’я.

20. Система мусульманського права.

21. Поняття та структура правовідносин.

22. Об’єкти правовідносин: поняття та види.

23. Реалізація норм права: поняття та форми.

24. Акти застосування норм права: поняття, структура, види.

25. Юридичні колізії та способи їх розв’язання.

26. Поняття і значення тлумачення норм права.

27. Поняття та види вини.

28. Юридична відповідальність: поняття принципи та функції.

29. Правосвідомість: поняття, структура, види.

30. Правове виховання: поняття, функції, форми і методи.

31. Динаміка співвідношення публічного і приватного права.

32. Стимули та обмеження в праві.

33. Право і справедливість: співвідношення в контексті різних типів правосвідомості.

34. Порівняльно-правовий аналіз системи права та системи законодавства.

35. Юридична природа правового режиму.

36. Правова природа покарання.

37. Офіційне тлумачення законодавства в Україні.

Тематика курсових робіт з дисципліни «Теорія держави і права» для студентів групи П-202

1. Поняття держави: етапи розвитку та сучасний стан.

2. Співвідношення держави і права: теоретико-правовий аналіз.

3. Поняття історичного типу держави.

4. Теоретико-методологічні аспекти функцій держави.

5. Держава і правовий статус особи .

6. Поняття і структура політичної системи держави.

7. Теоретико-правовий аналіз класифікації державних органів.

8. Поняття та основні принципи правової держави.

9. Правова держава і демократія.

10. Теоретико-правовий аналіз механізму державної влади України.

11. Соціальне регулювання: поняття та особливості.

12. Форми (джерела) права: поняття, види та співвідношення в сучасних системах права.

13. Дія нормативних актів у часі, просторі та за колом осіб.

14. Закон: поняття, основні ознаки, види.

15. Джерела права в сучасній правовій системі України.

16. Поняття і стадії правотворчого процесу.

17. Норма права і нормативно-правовий акт, їх співвідношення.

18. Систематизація законодавства України: проблеми та перспективи вдосконалення.

19. Правова система, система права і система законодавства: співвідношення понять.

20. Англо-саксонська правова сім’я (система загального права)

21. Порівняльна характеристика сучасних правових систем.

22. Співвідношення національного та міжнародного права.

23. Правоздатність та дієздатність фізичних і юридичних осіб

24. Юридичні факти як підстава виникнення, зміни і припинення правовідносин.

25. Застосування норм права: поняття, структура, види.

26. Прогалини в праві: поняття, види, методи встановлення, шляхи усунення.

27. Інтерпретаційно-правові акти: поняття, юридичні властивості, види.

28. Правопорушення: поняття, причини, види.

29. Законність: поняття та основні принципи. Шляхи зміцнення законності в Україні.

30. Правопорядок: поняття та ознаки.

31. Правова культура: поняття, структура, види. Стан та шляхи підвищення в Україні.

32. Деформації правосвідомості: правовий нігілізм і правовий ідеалізм.

33. Юридична практика в правовій системі суспільства.

34. Правовий конфлікт: проблеми теорії і практики.

35. Правова свідомість та правова культура сучасного українця.

36. Верховенство права і закону у системі правового регулювання суспільних відносин.

37. Право і мораль в їх взаємозв’язку і взаємодії. 

Список рекомендованих джерел 

Основна:

1. Загальна теорія держави і права / За ред. проф. М.В. Цвіка та ін. – Харків: Право, 2002. 

2. Луць Л. А. Загальна теорія держави і права: Навчально-методичний посібник (за кредитно-модульною системою). – К.: Атіка, 2007. – 412 с.

3. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В. Зайчика, Н. М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006.

4. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

5. Теорія держави і права: Навч. посіб. / За заг. ред. С. Л. Лисенкова, В. В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

6. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: підручник .- 2-ге вид., доповн. і переробл .- К.: Алерта; ЦУЛ, 2010 .- 520 с.

7. Актуальні проблеми теорії держави: Навчальний посібник / С.М.Тимченко, С.К.Бостан, С.М.Легуша. Н.М. Пархоменко, Т.О. Пікуля, Н.В.Пронюк. — К.: КНТ, 2007.

8. Загальна теорія держави і права [Текст]: [підручн.]/ М.В.Цвік. О.В.Петришин, Л.В.Авраменко та ін. – Харків: Право, 2011. – 584с. 

Додаткова:

1. Батлер У.Е.Місце пострадянських правових систем на правовій карті світу: Відкрита лекція. – К., 2009.

2. Гордєєв В. М. Критерії класифікації юридичних фактів / В. М.  Гордєєв // Право України. – 2012. – № 3-4. – С. 396-403.

3. Дія права: інтегративний аспект. Монографія / Відп. редактор Н.М. Оніщенко, К.: Видавництво “Юридична думка”, 2010. – 360 с.

4. Євграфова Є. П. Об’єктивність права: гіпотеза та сприйняття / Є. П. Євграфова // Право України. – 2012. – № 3-4. – С. 385-395.

5. Загальна теорія держави та права [Текст] : підручник / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2008. – 477 с. – (Юридична книга).

6. Інститут юридичної відповідальності у демократичних правових системах / За загальною редакцією Н.М. Оніщенко. – К.: Юридична думка, 2009. – 216 с.

7. Козаченко О. А. Людина і закон: публічно_правовий вимір / О. А. Козаченко // Право України. – 2012. – № 1-2. – С. 514-518.

8. Козюбра М. П. Верховенство права і Україна / М. П. Козюбра // Право України. – 2012. – № 1-2. – С. 30-42

9. Коструба А. О. Норми права і правоприпиняючі юридичні факти в механізмі правового регулювання / А. О. Коструба  // Право України. – 2011. – № 3. – С. 202-207.

10. Луць Л.А.Типологізація сучасних правових систем світу: Відкрита лекція. - Київ, Сімферополь, 2007.

11. Луць Л.А.,  Загальна теорія держави та права: Навчально-методичний посібник (за кредитно-модульною системою).– К.: Атіка, 2010.– 412 с.

12. Маттей У.Порівняльне право і критичні правові дослідження: Відкрита лекція. – К., 2009.

13. Медведчук В. О. Держава і громадянське суспільство: український вибір /  В. О. Медведчук // Право України. – 2012. – № 3-4. – С. 375-384.

14. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії. – К.: І–нт держави і права ім. В.М.Корецького HAH України, 2002.

15. Петришин О. О. Соціально_юридична природа права / О. О. Петришин // Право України. – 2012. – № 1-2. – С. 15-29

16. Рабінович П. С.  Соціально_природна правова система суспільства (спроба загальнотеоретичної характеристики) / П. С. Рабінович // Право України. – 2012. – № 1-2. – С. 64-76

17. Рабінович П. С. Загальна теорія права та держави: стан, тенденції / П. С. Рабінович // Право України. – 2012. – № 3-4. – С. 364-374.

18. Скакун О.Ф.Правова система – держави, суспільства, регіону, світу? (щодо базових категорій порівняльного правознавства): Відкрита лекція. - Київ, Харків, Сімферополь, 2008.

19. Сливка С. С. Юридична деонтологія: підручник .- 3-тє вид., переробл. і доповн .- К.:Атака, 2010 .- 296 с.

20. Ткачук А. О. Роль правосвідомості та правової культури у формуванні правової держави / А.О. Ткачук // Право України. – 2012. – № 1-2. – С. 421-425.

21. Ул’яновська О. П. Етапи становлення та розвитку наукових поглядів на природу і роль правових фікцій / О. П. Ул’яновська  // Право України. – 2011. – № 3. – С. 208-211.

22. Харитонов Є.О., Харитонова О.І.Деякі питання класифікації європейських систем приватного права: Відкрита лекція. - Київ, 2007.

Ресурси:

Органи державного управління і національні інститути

1. www.presidentgov.ua – офіційна сторінка Президента України.

2. www.rada.gov.ua – Сервер Верховної Ради України.

3. www.state-gov.ua – Кабінет Міністрів України.

4. www.kmu.gov.ua – урядовий портал Кабінету Міністрів України.

5. www.bank.gov.ua – Національний банк України.

6. www.ukrstat.ua – Державний комітет статистики України.

Національні науково-дослідні інститути та центри, пошукові системи

1. www.іweir.org.uа – Інститут світової економіки і міжнародних відносин.

2. www.uceps.org – Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова.

3. www.ier.kiev.ua – Інститут економічних досліджень і політичних консультацій.

4. www.eurasia.org/eerc/kiev/ – EERC – консорціум економічних досліджень.

Наукова та електронна бібліотека в Україні

1. www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського.

Критерії оцінювання курсової роботи 

Якість виконання і захисту курсових робіт оцінюється за такими критеріями:

- науковий рівень роботи;

- практичне спрямування роботи;

- самостійність студента у викладенні матеріалу теми;

- логіка розкриття теми, стиль;

- оформлення матеріалів курсової роботи, схем, графіків;

- використання (застосування) наведених пропозицій в практичній діяльності підприємств, установ.

Курсова робота оцінюється за 4-бальною шкалою:

Відмінно — студент вільно володіє проблематикою курсової роботи, здійснює самостійний аналіз опрацьованого матеріалу, використовує широке коло наукових праць, в тому числі іноземних, робота відповідає вимогам щодо оформлення.

Добре — студент при захисті, виявивши належну підготовку, допускає неточності у трактуванні окремих проблем, відчуває певні труднощі в узагальненні теоретичного матеріалу, є незначні недоліки в змісті та оформленні роботи.

Задовільно — студент орієнтується в тематиці роботи, але не може зробити висновки, пов'язати теоретичні узагальнення, суттєві недоліки в оформленні роботи.

Незадовільно — студент не може викласти основні положення теми і зробити відповідні висновки і узагальнення, оформлення курсової роботи не відповідає вимогам.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!