Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 1855 Методичні рекомендації з написання й тематики комплексних курсових робіт з курсу Фінанси і кредит, РДКЕБ

Методичні рекомендації з написання й тематики комплексних курсових робіт з курсу Фінанси і кредит, РДКЕБ

« Назад

Державний вищий навчальний заклад

 «Рівненський державний коледж економіки та бізнесу» 

“Затверджую”

Заступник директора

 з навчальної роботи

С.О. Гусевик

“__” ________ _____р.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 

з написання й тематики комплексних курсових робіт для студентів, які навчаються за фахом “Фінанси і кредит”

 

Рівне 2013р.

 

Загальні положення 

Комплексна курсова робота є однією із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького характеру.

Своєю метою вона має поглиблення, узагальнення, закріплення та систематизацію знань студентів із  спеціальних дисциплін, розвиток навичок самостійної роботи і практичного застосування отриманих теоретичних знань та набутих фахових умінь, вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби і технології

 

Завдання на комплексну курсову роботу 

Метою ККР є перевірка засвоєних студентами знань необхідних їм як фахівцям спеціальності «Фінанси і кредит». Використовуючи знання із загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін, а також підібрані фактичні матеріали з навчальної практики, студент повинен самостійно дослідити одну з актуальних тем дисциплін "Банківські операції" та «Бухгалтерський облік і звітність у комерційних банках».

Теми ККР визначаються цикловою комісією відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни у навчальному плані і повинні  бути чітко і коротко сформульованими, мати проблемний характер.

При виборі теми комплексної курсової роботи студент має керуватися потребами своєї практичної діяльності в поглибленому вивченні окремих питань, зважаючи на доступність літературних джерел і фактичних матеріалів з практики роботи комерційних банків та інших кредитних установ.

Студентам надається право вільного вибору теми із запропонованого цикловою  комісією переліку. Студенти також можуть пропонувати свої теми.

Обсяг завдання  повинен  відповідати  часу,  відведеному  навчальними планами на виконання ККР.

Завдання для ККР повинні бути індивідуальними і різноманітними за змістом, але приблизно однакової складності поставлених перед студентами задач. Завдання видається кожному студенту на бланку.

Під час написання комплексної курсової роботи студент повинен скласти план комплексної курсової роботи і узгодити його з керівником. Назви і зміст окремих питань комплексної курсової роботи, а також їх співвідношення визначаються з урахуванням характеру теми роботи.

Робота починається з титульного аркуша, який виконується за формою, наведеною в додатку № 1. За титульним аркушем послідовно подається завдання. Потім наводиться зміст роботи, в якому зазначаються початкові сторінки кожного розділу й підрозділу. Їх назви у змісті й тексті комплексної курсової роботи мають бути тотожними.

Рекомендується наступна структура комплексної курсової роботи:

  • вступ;

  • основна частина, яка складається з розділів та підрозділів;

  • практичне завдання;

  • висновки;

  • список використаної літератури;

  • додатки.

Вступ, основні  розділи й висновки у визначеній послідовності починаються з нової сторінки.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми.

У першому розділі повинні розкриватись основні теоретичні положення теми комплексної курсової роботи. Особлива увага приділяється новітнім теоретичним розробкам, аналізу різних поглядів економістів з того чи іншого питання.

Другий розділ має розкрити суть досліджуваної теми, викласти теоретичні та методологічні основи обраної теми, облік  практичної роботи комерційних банків. Студент має описати організацію процесу бухгалтерського обліку, методи, які застосовуються та  первинні документи і регістри обліку, що використовуються.

У третьому розділі студент повинен розкрити проблеми, перспективи розвитку обраної теми дослідження та запропонувати шляхи вдосконалення.

У висновках комплексної курсової роботи студент підводить підсумок дослідження, формулює пропозиції, які повинні логічно випливати із змісту викладеного матеріалу. Висновки, пропозиції та рекомендації повинні бути обґрунтованими, самостійними та конструктивними. В цьому і полягає цінність курсової роботи. На останній сторінці висновку студент ставить підпис та дату закінчення виконуваної роботи.

 

Оформлення комплексної курсової роботи 

Комплексна курсова робота повинна складатися з таких елементів:

  1. Титульний лист.

  2. Завдання на виконання роботи.

  3. Зміст.

  4. Вступ.

  5. Основна частина.

  6. Висновки.

  7. Список використаної літератури (бібліографія).

  8. Додатки: таблиці, схеми, графіки, діаграми, форми звітності, облікові реєстри.

Оформлення роботи має відповідати чинним інструктивним вимогам і змісту підготовлених матеріалів.

Текст ККР має бути лаконічним, чітким, взаємопов'язаним, викладеним логічно та послідовно, написаним технічно грамотною мовою і супроводжуватись необхідною та достатньою кількістю ілюстративного матеріалу. У разі необхідності текст поділяється на раціональну кількість структурних одиниць (розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів).

Комплексна курсова робота виконується на папері стандартного формату А4 у друкованому вигляді в об’ємі 35-50 аркушів. Текст має розміщуватися тільки з одного боку аркуша. Поля залишаються з усіх чотирьох боків сторінки. Розмір лівого поля – 30 мм; правого – 10 мм; верхнього і нижнього – 20 мм.

При першому згадуванні у тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ або географічних назв, їх пишуть як в українській транскрипції, так і мовою оригіналу (у дужках).

Перелік скорочень, символів і спеціальних термінів включаються до комплексної курсової роботи у випадках застосування не загальновживаних (вузькоспеціальних) скорочень, символів і термінів.

Нумерацію сторінок, розділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою комплексної курсової роботи є титульна сторінка, яку включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульній сторінці номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер без крапки проставляють у правому верхньому куті. Завдання, зміст не нумерують.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3". Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2".

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в комплексній курсовій роботі  у додатках. Рисунки і таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом "Рис", і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.

У разі перенесення частини таблиці на іншу сторінку слово "Таблиця" і її номер зазначають один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і зазначають номер таблиці.

Формули (якщо їх понад одну) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розмішують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Графу з порядковими номерами рядків таблиці включати не треба. Таблицю розмішують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту на іншу сторінку. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Теж", а далі - лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних символів не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій дані у формулі.

Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без крапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка.

Посилання

При написанні комплексної курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати. Такі посилання дають можливість перевірити достовірність відомостей.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання.

Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.

Посилання на ілюстрації в роботі вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2".

Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "...у формулі (2.1)".

На всі таблиці за текстом мають бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. №.З".

Список використаної літератури

Починаючи роботу, студент повинен ознайомитися з літературою, що стосується теми комплексної курсової, ретельно вивчити висвітлення тих чи інших питання у підручниках, навчальних посібниках, словниках. Поради щодо підбору літератури можна одержати у викладача, працівника бібліотеки. Рекомендується користуватися предметними каталогами бібліотек, бібліографічними довідниками.

Під час написання комплексної курсової роботи студент повинен вивчити нормативні й методичні документи НБУ і комерційних банків, які стосуються мети дослідження. Ознайомитися з ними можна в бібліотеці відповідного банку.

Матеріал з літературних джерел, які наводиться в тексті роботи у вигляді цитат і статистичний даних, повинен мати відповідні посилання на першоджерела. 

Список використаної літератури слід подавати в такій послідовності:

  1. Законодавчі акти та постанови Уряду України.

  2. Інструкції, нормативні акти міністерств, відомств, НБУ

  3. Доповіді, виступи керівників держави.

  4. Спеціальна література – підручники, брошури, статті (в алфавітному порядку).

  5. Спеціальні журнали, періодичні видання .

Використанні джерела необхідно вказувати в квадратних дужках після відповідного посилання, порядковий номер джерела у списку використаної літератури, через кому, номер сторінки.

На останній сторінці студент позначає дату закінчення курсової роботи іставить свій підпис.

Порушення строків виконання комплексної курсової роботи є підставою для виставлення незадовільної оцінки.

 

Захист та зберігання ККР 

Безпосереднє керівництво комплексною курсовою роботою здійснює, як правило, викладач відповідних дисциплін та спеціалісти.

Керівник  проводить вступне заняття, консультування студентів за всіма питаннями ККР і забезпечує студентів необхідними методичними розробками за рахунок часу, відведеного навчальним планом на курсове проектування.

Консультації з ККР проводяться згідно з складеним розкладом.

Робота студентів над виконанням ККР регламентується індивідуальним графіком курсового проектування, в якому вказуються терміни виконання основних етапів (розділів) проект) (роботи) та всього проекту (роботи) в цілому. Виконання графіка усіма студентами групи систематично контролюється керівником курсового проектування, про що робляться відповідні записи в журналі навчальних занять.

Закінчені і підписані студентами ККР у встановлений термін здаються керівникові курсового проектування, який перевіряє якість роботи студентів і її відповідність обсягу і змісту вказаним у завданні. Після перевірки,  ККР підписується керівником і повертається студенту для ознайомлення з поправками і вказівками. Студент усуває вказані керівником недоліки і брошурує пояснювальну записку. Реальна частина ККР подається на перевірку завчасно.

Прийом ККР проводиться шляхом відкритого захисту комісією у складі двох-трьох викладачів циклової комісії, у тому числі керівника курсового проекту. Захист складається з короткої доповіді (5-10 хв.) та відповідей на запитання. При захисті можуть бути використані і інші активні форми та методи проведення цієї роботи.

За результатами захист курсового проекту (роботи) студентам виставляється оцінка за чотирьохбальною системою („відмінно", „добре", „задовільно", „незадовільно"). Ця оцінка враховує якість виконаного проекту (роботи), ритмічність роботи студента та якість захисту.

Позитивна підсумкова оцінка з предмету, програмою якого передбачається ККР, виставляється лише за умови позитивного захисту ККР.

Комплексна курсова робота є самостійною одиницею навчально навантаження студента і не впливає на підсумкову оцінку з предметів, які базовими для нього.

Студентам, що отримали незадовільну оцінку з ККР за рішенням циклової комісії, затвердженим відповідна заступником керівника навчального закладу, видається друге завдання або встановлюються нові строки для доопрацювання роботи.

Після захисту ККР здаються керівником курсового проектування. ККР зберігаються в навчальному заклад до закінчення студентами навчання у навчальному закладі.

Після закінчення встановленого терміну ККР списуються спеціально організованою комісією навчального закладу і підлягають знищенню про що складається акт. 

Критерії оцінювання 

Оцінювання курсової роботи здійснюється за чотирибальною системою:

Оцінка «5» («Відмінно») виставляється за таких умов:

- студент вільно володіє питаннями теми та здійснює її самостійне дослідження;

- використав та опрацював широке коло наукової - літератури, опанував усю різноманітність теорії та концепції обраної тематики;

- вийшов на високий рівень теоретичних узагальнень, вміло зіставляє їх із реальними явищами та процесами економічного життя;

- робота виконана із дотриманням усіх необхідних вимог.

Оцінка «4» («Добре») виставляється, якщо студент:

- докладно виконав письмовий варіант курсової роботи;

- виявив достатню підготовку і знання матеріалу, але на захисті допускав певні неточності у трактуванні окремих проблем, відчував труднощі у її теоретичному узагальненні;

- не використав всіх можливостей літературних джерел.

Оцінка «3» («Задовільно») виставляється в ситуації, коли студент:

- орієнтується у даній темі, але не може без сторонньої допомоги зробити узагальнюючі висновки, пов'язати теорію із конкретними практичними ситуаціями;

- відчуває труднощі у логічному викладі проблем;

- письмовий варіант роботи виконано із задовільним дотриманням вимог.

Оцінка «2» («Незадовільно») виставляється, коли студент:

- хоча й виконав письмовий варіант роботи, але зовсім не орієнтується у питаннях теми, не володіє відповідними категоріями;

- не опрацював мінімуму наукової літератури;

- не володіє змістом написаної курсової роботи.

Порушення строків виконання курсової роботи є підставою для виставлення незадовільної оцінки.

 

Тематика курсових робіт

1. Особливості формування ефективного валютного курсу в Україні.

2. Забезпечення банківських кредитів, як напрям мінімізації кредитних ризиків.

3. Валютна політика НБУ її суть, методи та перспективи розвитку.

4. Оцінка кредитоспроможності позичальника, як метод мінімізації кредитного ризику банку.

5. Валютно – курсова політика: тенденції, перспективи розвитку та її вплив на фінансову безпеку держави.

6. Стан і тенденції розвитку національного ринку іпотечного кредитування.

7. Банківський капітал в економіці України та методи оцінки його рівня.

8. Організація готівкового обігу та проблеми емісії обігу готівки в Україні.

9. Сутність та місце кредитних операцій в структурі банківських активів.

10. Ресурси комерційних банків та порядок їх регулювання.

11. Діяльність комерційного банку на ринку цінних паперів.

12. Валютні операції на умовах «спот»: порядок здійснення та особливості бухгалтерського обліку.

13. Сутність депозитних операцій комерційних банків та оцінка оптимальних ставок за банківськими вкладами.

14. Економічна сутність лізингових операцій комерційних банків.

15. Операції комерційних банків з цінними паперами: проблеми і перспективи розвитку.

16. Методика складання та подання фінансової звітності банку.

17. Стан і розвиток фондового  ринку в Україні.

18. Проблеми та перспективи розвитку споживчого  кредиту в Україні

19. Споживче кредитування в українських  комерційних банках та шляхи підвищення його ефективності.

20. Критерії визнання основних засобів і нематеріальних активів в обліку КБ.

21. Операції банку з платіжними картками та напрямами підвищення їх ефективності.

22. Касові операції банку та перспективи їх розвитку в Україні.

23. Факторинг і його особливості в українській банківській практиці.

24. Капітал комерційного банку – особливості формування та управління.

25. Акредитив як інструмент міжнародних розрахунків.

26. Нетрадиційні операції та послуги комерційних банків України.

27. Банківська звітність та її аналітичне значення в управлінні діяльністю банку.

28. Вклади та депозити банків як головне джерело банківських ресурсів

29. Роль і місце платіжних карток в грошовому обороті країни.

30. Механізм організації міжбанківських розрахунків в Україні.

31. Активно-пасивні операції та управління ліквідністю банківської установи.

32. Нові підходи до оцінки кредитоспроможності позичальників – юридичних осіб.

33. Сучасні види і форми банківського кредитування: проблеми, перспективи розвитку і зарубіжний досвід.

34. НБУ як орган валютного регулювання та валютного контролю.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!