Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту магістерської роботи для спеціальності Фінанси і кредит, КІБС
« Назад МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ Кафедра фінансів і кредиту та банківської справи ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри фінансів і кредиту та банківської справи _______ професор Матвієнко В.П.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки та захисту магістерської роботи для спеціальності 8.03050801 «Фінанси і кредит» денна форма навчання
Київ 2014
ВСТУП Магістерська робота (МР) — це самостійне дослідження, виконане студентом на завершальному етапі навчання в інституті. Вона є кваліфікаційним документом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння кваліфікації. Як теоретико-прикладне дослідження, МР повинна містити глибоке теоретичне осмислення актуальної організаційно-управлінської або соціально-економічної проблеми, а також обґрунтований проект практичного її розв’язання, виконаний на основі ретельно проведеного аналізу діяльності конкретної організації-замовника (бази практики). Метою підготовки МР є поглиблення студентом теоретичних і практичних знань з обраного напряму спеціалізації, вироблення вмінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань; сприяння розвиткові пошуку сучасних наукових досягнень у певній сфері та вміння їх самостійно застосовувати при вирішенні прикладних проблем; визначення ступеня підготовки випускника до самостійної практичної діяльності. Працюючи над МР, студент має засвоїти навики правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану і оптимальної структури, роботи з літературними джерелами та статистичною інформацією, аналізу та оцінки різних аспектів діяльності організації, обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій. Основними завданнями магістерської роботи є: - вивчення (або поглиблення) та узагальнення теоретико-методологічних засад з обраного напряму дослідження; - проведення всебічної діагностики ситуації із застосуванням сучасного інструментарію; - розробка та оцінка альтернативних підходів до вирішення визначених проблем; - обґрунтування запропонованих рішень з використанням ситуаційного аналізу; - підготовка доповіді та наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи та пропозиції автора, з подальшим їх публічним захистом. Повнота й особливості реалізації цих завдань залежать від напряму дослідження, сфери діяльності підприємства та його специфічних рис.
І. Структура, зміст і обсяг дипломної роботи Магістерська робота як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Загальний обсяг дипломної роботи має бути 90—110 сторінок друкованого тексту, не враховуючи список літератури і додатки. Робота повинна бути виконана з урахуванням державних та галузевих стандартів (ДСТУ 3008—95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення). Мова магістерської роботи — державна, стиль — науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок. Рекомендується така структура МР: - зміст (план) роботи; - вступ; - перший (теоретичний ) розділ; - другий (аналітичний) розділ; - третій (конструктивний, проектний) розділ; - висновки (кінцева частина); - література; - додатки. Зміст або план МР може займати 1—1,5 сторінки. В ньому записуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сторінок. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її. У вступі (3—5 с.) дається наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми; формулюються мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослідження; повідомляється, чи пройшла робота якусь апробацію у замовника чи в іншій організації. Перший розділ (25—30 с.) структурно складається з 3—4 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному плані. У цьому розділі необхідно подати підходи до визначення понять, категорій, принципів, ознак, рис, складових частин тощо у різних авторів. Обов’язковим є включення до розділу основних законодавчих і нормативних документів для аналізу. Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження. У другому розділі (30—35 с.) студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретної організації. У цьому розділі можна виділити 3—5 відносно самостійних підрозділів, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльності об’єкта дослідження. Описувати історію виникнення і розвитку організації недоцільно. Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності організації за останніх 3—5 років. Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичене з літератури, що одержано з документів організації, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів. Третій розділ (20—25 с.) має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Структурно вміщує 3—4 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі МР. Невід’ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності. За результати розрахунків та зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент — автор магістерської роботи. Однією з ознак високої якості магістерської роботи є застосування економіко-математичних методів та електронно-обчислювальних машин як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів. Висновки (4–6 с.) є завершальною частиною МР. Він містить стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їх економічної ефективності. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором дипломної роботи поставленої мети і завдань. Література включає складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел (додаток 5). У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм таблиць та анкет соціологічного опитування тощо.
ІІ. Вимоги до оформлення магістерської роботи Магістерська робота має бути виконана і оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути набраний на комп’ютері на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт, через 1,5 інтервали. Можна також подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим — не менше ніж 20 мм, правим — не менше ніж 10 мм, верхнім — не менше ніж 20 мм, нижнім — не менше ніж 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15—20 мм. В магістерській роботі розміщують послідовно: картку магістерської роботи титульний аркуш, який виконується за формою (додаток 3). індивідуальне завдання, реферат (0,5—1 сторінка), в якому слід указати загальний обсяг роботи, кількість таблиць, рисунків, ключові поняття і викласти в дуже стислій формі сутність роботи (зразок наведено в додатку 4); відгук наукового керівника (додаток 6), зовнішню рецензію (додаток 2), зміст роботи, вступ, перший, другий, третій розділ, висновки, література, додатки. У картці магістерської роботи(Додаток 11) розміщується така інформація: код кафедри; літери МР – магістерська робота; номер та дата підписаного ректором інституту наказу про затвердження тем магістерських робіт; порядковий номер студента в наказі про затвердження тем магістерських робіт; літери ПЗ – пояснювальна записка. У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і підрозділу. Назви розділів і підрозділів у змісті й тексті мають бути однаковими. Реферат, відзив наукового керівника і зовнішню рецензію не нумерують. Вступ, кожний розділ, висновки і список літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ — одразу після закінчення попереднього. Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1, 2, 3 і т. ін.). Номер підрозділу або пункту включає номер розділу і порядковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1, 1.2 і т. ін.). Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу, пункту і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т. д.). Після номеру розділу, підрозділу, пункту і підпункту в тексті роботи крапку не ставлять. Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати (за винятком додатків) порядковими номерами в межах усього тексту.
ЗАГОЛОВКИ Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їхній зміст. Заголовки розділів, підрозділів і пунктів слід друкувати з абзацним відступом з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. За використання набірних друкарських форм заголовки розділів і підрозділів слід виділяти шрифтом.
ПЕРЕЛІКИ У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку. Перелік першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня — з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня. Приклад а) ___________________________________________________ б) ___________________________________________________ 1) ________________________________________________ 2) ________________________________________________ в) ___________________________________________________
ТАБЛИЦІ Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівнювання показників. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати посередині над першою частиною таблиці, над іншими частинами таблиці пишуть «Продовження таблиці ___» із зазначенням номера таблиці. Таблиця _______(номер) ________________________________________________________ (назва таблиці)
Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, «Таблиця 2.1» — перша таблиця другого розділу. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Якщо в тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають «Таблиця 1» або «Таблиця В.1», якщо таблицю наведено в додатку В. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова «таблиця» із зазначенням її номера. Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців — з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині. Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається. Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею. Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців. Головку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці. Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку й боковик. У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять.
ГРАФІЧНИЙ МАТЕРІАЛ Графічний матеріал — рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у МР для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а також для ліпшого розуміння тексту МДР. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті МР. Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після За наявності у МР таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним. За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово «рисунок» і назву подають після пояснювальних даних. Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Якщо рисунок один, його позначають «Рис. 1». Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.1). Рис. 1.1. Динаміка ПДВ в Україні Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. В.3). Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній
ФОРМУЛИ Формули, за винятком тих які є в додатках, мають нумеруватися арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, які друкують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Приклад: (3.1), (3.3). Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках. Приклад: …у формулі (1.1). Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка. Приклад: …у формулі (В. 1). У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де» без двокрапки. Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.
ПРАВИЛА ЦИТУВАННЯ При написанні магістерської роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в магістерській роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в магістерській роботі. Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад [4, с. 35]), або під текстом цієї сторінки у вигляді виноски, в якій указують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку. Література Література подається в такій послідовності: 1) Закони України; 2) Укази Президента України; 3) Постанови Кабінету Міністрів України; 4) інструкції та нормативні акти міністерств і відомств; 5) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами в алфавітному порядку; 6) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами; 7) статистичні збірники і матеріали конкретних баз практики.
ДОДАТКИ Матеріал, що доповнює положення МР, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв’язуються на ЕОМ, і т. ін. Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру. Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність. Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О. У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами. Якщо у МР один додаток, то він позначається «Додаток А». Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі в середині сторінки слова «Додаток» і його позначенням, а під ним у дужках для обов’язкового додатка друкують слово «обов’язковий», а для інформаційного — «рекомендований» чи «довідковий». Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов’язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію. Готову до захисту магістерську роботу необхідно подати також у електронному вигляді на CD або CD-RV-диску, який вкласти у конверт, прикріплений до зворотнього боку першої обкладинки магістерської роботи.
ІІІ. Етапи виконання магістерської роботи Виконання магістерської роботи складається з таких основних етапів: 1) визначення напряму дослідження; 2) вибір і затвердження теми та плану дипломної роботи; 3) проведення досліджень і написання роботи; 4) оформлення магістерської роботи; 5) підготовка до публічного захисту і захист роботи. Графік виконання магістерської роботи затверджується на початку навчального року, контролюється науковим керівником і кафедрою. За порушення графіка студент може бути недопущений до захисту магістерської роботи. Визначення напряму дослідження Визначення напряму дослідження здійснюється виходячи з наукових інтересів студента, тематики наукових досліджень кафедри, замовлень підприємств тощо. Вибираючи напрям дослідження, доцільно користуватися запропонованим переліком тем, проте він не є обов’язковим і може уточнюватись або доповнюватись за бажанням студента та його наукового керівника. Вибір і затвердження теми та плану магістерської роботи Тема магістерської роботи повинна бути актуальною, мати теоретичне і прикладне значення, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку економічної науки і господарської практики. Студент може скористатися тематикою МР, яку розробляє і щорічно переглядає кафедра. Студенту надається право запропонувати свою тему з необхідним обґрунтуванням її дослідження. Тема роботи має бути погоджена як з випускною кафедрою, так і з організацією, на матеріалах якої вона буде виконуватися. Обираючи тему, слід ураховувати її актуальність для організації, можливість одержання відповідних матеріалів (планових, звітних, статистичних), проведення власних спостережень, розрахунків, експериментів, наявність літературних джерел, власні напрацювання. Обов’язковою вимогою до магістерської роботи є її корисність і практична цінність. МР має бути написана на матеріалах конкретної організації. Студенти проходять переддипломну практику за направленнями випускної кафедри; матеріали для аналітичної частини роботи вони одержують за місцем практики. Виконання магістерської роботи на абстрактну тему без використання й аналізу матеріалів, що характеризують діяльність конкретної організації, не допускається. Пропозиції щодо вибору теми МР студент спочатку обговорює з науковим керівником від кафедри. За поданням наукових керівників кафедра розглядає пропозиції студентів і після їх схвалення готує проект відповідного наказу. Закріплення за студентом теми магістерської роботи оформлюється наказом ректора Київського інституту банківської справи не пізніше визначеного строку. Цим самим наказом призначаються наукові керівники магістерських робіт. Обов’язками наукових керівників є: — консультування студентів з питань вибору теми роботи, розробки її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів; — видача студентові індивідуального завдання на магістерську роботу із зазначенням термінів виконання кожного розділу; — контроль за дотриманням студентом регламенту підготовки МР; — контроль якості магістерської роботи; — підготовка відгуку на МР з ґрунтовною характеристикою її якості відповідно до структури критеріїв оцінки. План магістерської роботи повинен відповідати темі дослідження, мати чітку логіку поєднання теоретико-методичної, аналітичної та конструктивної частин. При розробці та обговоренні плану дослідження необхідно скласти поетапний календарний план написання магістерської роботи згідно із затвердженим на кафедрі регламентом. Невиконання графіка та систематичне відхилення від регламенту є підставою для недопущення студента до захисту магістерської роботи. Проведення досліджень і написання роботи Головним завданням цього етапу є написання тексту магістерської роботи відповідно до затверджених теми та плану. Студент має ґрунтовно ознайомитись з теоретичними засадами обраної проблематики, на підставі аналізу літературних джерел узагальнити існуючі підходи та обґрунтувати методичний фундамент своїх досліджень. За допомогою цього інструментарію та загальновідомих сучасних прийомів і методів аналізу проводиться діагностика об’єкта дослідження під кутом зору обраної теми та визначаються наявні проблеми і причини їх виникнення. Це, у свою чергу, є основою для розробки і обґрунтування альтернативних пропозицій щодо усунення проблем і визначення найбільш доцільного способу їх вирішення в умовах конкретного підприємства. В ході реалізації цього етапу робота з літературними джерелами ведеться паралельно з дослідженнями на підприємстві, окремі аспекти магістерської роботи можуть уточнюватися або коригуватися. Підготовка до захисту магістерської роботи Згідно з регламентом студент зобов’язаний подавати магістерську роботу науковому керівникові на першу перевірку частинами у встановлені строки. У разі недодержання студентом календарного графіка виконання МР науковий керівник магістерської роботи, має право звернутися до ректора з пропозицією відрахувати студента з магістратури як такого, що не виконує навчальний план. Після завершення написання роботи студент подає магістерську роботу науковому керівникові для одержання від нього письмового відгуку з оцінкою дипломного дослідження. Зразок структури змісту відзиву наукового керівника наведено в додатку 1. Магістерська робота, підписана автором, з письмовим відгуком наукового керівника подається завідувачу випускаючої кафедри. Завідувач випускаючої кафедри вирішує питання про допуск студента до захисту, роблячи відповідний запис на титульному аркуші магістерської роботи. У разі невідповідності магістерської роботи вимогам даних рекомендацій керівник МР може не допустити студента до захисту магістерської роботи. Рішення завідувача випускаючої кафедри щодо недопущення студента до захисту має бути затверджене на засіданні кафедри. Якщо студент допущений до захисту магістерської роботи, кафедра видає йому направлення до рецензента. Зовнішню рецензію на МР може зробити висококваліфікований фахівець, який спеціалізується на розв’язанні проблем, споріднених з темою роботи. Списки рецензентів затверджуються наказом ректора Київського інституту банківської справи. Зовнішня рецензія має містити ґрунтовний аналіз і диференційовану оцінку якості магістерської роботи. Зразок структури рецензії вміщено в додатку 2. Порядок захисту магістерської роботи Порядок захисту магістерської роботи встановлюється «Положенням про державні екзаменаційні комісії». Студент готує до захисту реферат та ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, діаграми, рисунки) для всіх членів комісії. Час виступу не повинен перевищувати 10 хвилин, має бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу: плакатів, роздаткового матеріалу (набору таблиць, графіків, діаграм, схем або відповідних слайдів). Головне призначення таких додатків — детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії. Обов’язковим під час захисту магістерської роботи є застосування слайд-презентації. Для її проведення студенту треба переконатися у наявності проектора, екрана, можливості затемнення, доступних джерел електричного струму та пам’ятати про специфіку підготовки та застосовування цього методу презентації. Захист роботи розпочинається з доповіді, в якій студент має розкрити: — актуальність теми; — структуру роботи; — об’єкт дослідження; — висновки з аналізу, зміст запропонованих заходів та обґрунтування їх ефективності (рекомендується витратити не менше Завершуючи доповідь, випускник має відзначити: які його розробки та висновки впроваджені або намічені до впровадження; де ще слід, на його думку, застосувати результати дослідження; яка фактична чи очікувана соціально-економічна ефективність запропонованих ним заходів. Під час доповіді слід звертатися до ілюстративного матеріалу, коротко пояснюючи його зміст. Члени ДЕК, присутні на захисті, можуть ставити випускнику запитання з метою визначення рівня його спеціальної підготовки та ерудиції. Після відповіді на запитання слово надається рецензенту або зачитується його рецензія. На зауваження рецензента випускник повинен дати аргументовану відповідь. Після цього слово надається науковому керівникові для характеристики й оцінки роботи. Під час захисту ведеться протокол засідання ДЕК. Окремо відзначається думка членів ДЕК про практичну цінність і рекомендації щодо використання пропозицій автора. Загальний час захисту МР не повинен перевищувати 30 хвилин у середньому на одного студента. Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні ДЕК виноситься її рішення. У разі незгоди між членами ДЕК думка голови є вирішальною. Рішення комісії оголошується її головою в той самий день. Випускники, які одержали під час захисту незадовільні оцінки, відраховуються з інтитуту, отримуючи академічну довідку. До повторного захисту магістерська робота може бути подана протягом трьох років після закінчення навчання в інституті. Після захисту МР передається на зберігання в архів інституту.
IV. Підготовка презентації до захисту магістерської роботи Основна мета презентації - це забезпечення стислого та наочного подання основних результатів магістерської роботи. При створенні презентації студенти чи слухачі повинні вирішити два важливих завдання: 1. Створити короткий анотований конспект свого виступу. 2. Викласти результати досліджень та їх основні положення. Презентацію до магістерської роботи рекомендується виконувати за допомогою програмного забезпечення MS POWERPOINT. Структура презентації: 1-й слайд – тема магістерської роботи, прізвище доповідача та керівника, рік захисту; 2-й слайд – актуальність теми магістерської роботи та проблема дослідження; 3-й слайд – об’єкт, предмет, гіпотеза дослідження; 4-й слайд – головна мета та задачі магістерської роботи; 5-й слайд – методи дослідження На наступних слайдах відображається опис даних, які отримані в дослідженні, їх статистичне обґрунтування, в тому числі з використанням комп’ютерних програм. На останніх одному-двох слайдах відображаються загальні висновки та рекомендації до впровадження результатів магістерської роботи. Кількість окремих слайдів презентації залежить від особливостей доповіді студента магістратури. При розробці презентації рекомендується дотримуватися таких вимог: - тривалість доповіді 7—10 хв.; - максимальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20 шт.; - використовуються ключові слова і фрази, а не речення; - текстовий матеріал подається у схемах та організаційних діаграмах, числовий - у таблицях або діаграмах (графік – демонстрація змін у часі, діаграма – демонстрація відношення частини до цілого, гістограма – демонстрація порівнянь); - матеріал підкріплений графічними зображеннями та відео-фрагментами; - дотримана логіка викладу та грамотність; - доповідь магістра доповнює інформацію на слайді, а не дублює її; - ефекти анімації не заважають сприйняттю, а акцентують увагу на потрібних моментах доповіді; - текст легко читається (мінімальний розмір шрифту 20 - напівжирний); - фон, колір тексту та діаграм пасують і відповідають правилу 3 основних кольорів та їх відтінків; - шаблон оформлення – однаковий для всіх слайдів презентації; - дотримується контраст між тестом, фоном і графікою. Рекомендації до створення презентації Створення презентації – справа особлива, що залежить від рис характеру доповідача та аудиторії, перед якою планується робити доповідь. Але бажано при їх створенні врахувати таке: - використовуйте (за можливістю) стандартні шаблони презентації, бо вони вже пророблені дизайнерами; - пам'ятайте, що погляд завжди спускається з правого верхнього кута в лівий нижній кут, тому розміщуйте більш важливі об'єкти у правому верхньому куті, а в лівому нижньому - менш важливі; - враховуйте умови розділення слайда документа на різні зони; - урівноважуйте об'єкти відносно "золотої лінії"; - пам'ятайте, що у перший момент сприйняття увага привертається до кутів слайда; - обирайте необхідний стиль розмітки і рідше користуйтесь розміткою "Пустий слайд"; - притримуйтесь того, що вільна, "невикористана" площа наочної поверхні, може становити до 30%; використана — не більше 70%; - обережно змінюйте фон і кольорові співвідношення тексту та фону; - пам'ятайте, що команда "Застосовуйте шаблон оформлення" діє на всі слайди вашої презентації і не може бути застосована тільки до цього слайда; - використовуйте короткі текстові описи, якомога більше таблиць, схем, діаграм, рисунків та ін.; - пам'ятайте: щоб об'єкт з'явився, а потім зник, створіть два однакових слайди, але на другому відключіть ефекти анімації; - не застосовуйте яскравих і строкатих допоміжних об'єктів; - не застосовуйте багато ефектів анімації; - обережно використовуйте ефекти анімації: "виповзання'' - він надто повільний; "поява тексту по літерах" — він також суттєво призупинить вашу презентацію; для "останніх" об'єктів, інакше вони почнуть пересікати попередні та мерехтіти в очах; - пам'ятайте, що не варто без особливої необхідності застосовувати ефекти до заголовків слайда; - дотримуйтесь єдиного стилю розміщення об'єктів; - оберіть певні (однакові) типи ефектів для однакових за суттю об'єктів; - пам'ятайте: на читання кожних 6 символів потрібно мінімум 1 секунда, а сумарний час "проявлення" слайда не повинен перевищувати 3–5 секунд, крім випадку, коли вам дійсно необхідно затримати появу об'єкта. Основні рекомендації до відображення тексту: - лаконічний текст сприймається краще, ніж текст, засмічений додатковими елементами; - в горизонтальній колонці бажано використовувати не більше 40— 50 знаків, в тексті з більш довгими рядками важче шукати початок наступного рядка; - шрифт, що найкраще читається, – 16–20 розміру, через два інтервали, не використовуйте шрифтів менше 10 пунктів; - виділення (напівжирний, курсив, ущільнений шрифт) треба використовувати обережно; надлишок виділених фрагментів може виглядати нав'язливо; - доцільно використовувати короткі абзаци, які містять перевагу над довгими, не розбитими на абзаци текстами; - текст з обрамленням привертає більш пильну увагу, ніж без нього. При створенні таблиць на презентації необхідно дотримуватись таких рекомендацій: - частіше застосовуйте лінії товщиною в 0,5 або 1 пункт; - не застосовуйте ліній товщиною більше 3–4 пунктів; - не використовуйте більше 3-х стилів ліній у вашій таблиці; - уникайте оформлення таблиці подвійними лініями; - застосовуйте центровані абзаци в заголовках таблиці; - не використовуйте більше двох варіантів заливки таблиці; - уникайте заливки таблиці сірим кольором (інтенсивність понад 30); забезпечуйте зазор між текстом таблиці та її границею не менше 3 пунктів, а краще 6 або 9 пунктів; - формуйте таблицю так, щоб був виділений тільки один рядок (колонка) з найважливішим результатом. При використанні діаграм дотримуйтесь таких рекомендацій: - не зловживайте ефектами об'єму, інакше ви втратите наочність вашої діаграми; - використовуйте різноманітні варіанти штрихів; - виділяйте червоним кольором найважливіший графік; - використовуйте максимально контрастні кольори для різних графіків (а краще різноманітні штрихи); - не використовуйте велику кількість графіків на одній діаграмі. При застосуванні та виборі кольорів пам'ятайте, що по мірі комфортності - дискомфортності колірні поєднання розташовуються в наступному порядку: 1. Зона комфортності: синій на білому, чорний на жовтому, зелений на білому, чорний на білому, жовтий на чорному, білий на чорному, зелений на червоному, червоний на жовтому. 2. Нейтральне сприймання: білий на синьому, червоний на білому, синій на жовтому, оранжевий на чорному, жовтий на синьому, оранжевий на білому, білий на зеленому. 3. Зона дискомфортності (не рекомендується використовувати): червоний на зеленому, коричневий на білому, білий на коричневому, коричневий на жовтому, жовтий на коричневому, білий на червоному, жовтий на червоному. Презентація повинна бути виконана за один тиждень до захисту магістерської роботи. Презентація подається в деканат на електронному носії (СD-RW) і повинна мати наклейку з прізвищем та підписом студента/слухача магістратури. На носію розташовується один файл, назва якого містить прізвище студента магістратури.
V. Критерії оцінювання дипломної роботи Підсумкову, диференційовану за чотирибальною шкалою, оцінку магістерської роботи визначає державна екзаменаційна комісія, її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає. У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості МР: Змістовні аспекти роботи: - актуальність обраної теми дослідження; - спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій; - відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням; - широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату; - наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем; - рівень обґрунтування запропонованих рішень; - ступінь самостійності проведення дослідження; - розвиненість мови викладення роботи та її загальне оформлення. Якість захисту роботи: - уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження; - здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди; - загальний рівень підготовки студента; - володіння культурою презентації. Основні умови одержання оцінки Відмінно. Магістерська робота є бездоганною: містить елементи новизни, має практичне значення, доповідь логічна і коротка, проголошена вільно, зі знанням справи, відгук і рецензія позитивні, відповіді на запитання членів ДЕК правильні і стислі. Добре. Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхово зроблений аналіз літературних джерел, елементи новизни чітко не подані, недостатньо використані інформаційні матеріали організації-замовника, мають місце окремі зауваження в рецензії та відгуках, доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на запитання членів ДЕК в основному правильні, оформлення роботи в межах вимог. Задовільно. Тема МР в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, в аналітичній частині є надлишок елементів описовості, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди обґрунтований, заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо, рецензія і відгуки містять окремі зауваження, доповідь прочитана за текстом, не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення магістерської роботи. Незадовільно. Нечітко сформульована мета МР. Розділи погано пов’язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел. Аналіз виконаний поверхово, переважає описовість на шкоду системності і глибині. Пропоновані заходи випадкові, з аналізу не випливають, економічне обґрунтування неповне. Оформлення роботи далеке від зразкового. Ілюстрації до захисту відсутні. Відповіді на запитання членів ДЕК неточні або неповні. Магістерська робота до захисту не допускається. Подана науковому керівникові на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням строків, установлених регламентом. Написана на тему, яка своєчасно не була затверджена наказом по інституту. Виконана не самостійно. Структура не відповідає вимогам. Відсутнє економічне обґрунтування пропонованих заходів. Магістерська робота не оправлена у тверду палітурку, недбало оформлена.
Додаток 1 (зразок) ЗМІСТ ВСТУПРозділ 1. Теоретичні основи функціонування фінансових ресурсів 1.1. Економічна природа та призначення фінансів 1.2. Структура фінансових ресурсів підприємств 1.3. Фінансові ресурси в умовах ринкової трансформації підприємницьких структур Розділ 2. Джерела та методи формування фінансових ресурсів підприємств 2.1. Власні фінансові ресурси підприємницьких структур 2.2. Мобілізація фінансових ресурсів із залучених джерел 2.3. Оптимізація структури джерел формування фінансових ресурсів Розділ 3. Фінансове забезпечення господарської діяльності підприємств України 3.1. Фінансове регулювання кругообігу виробничих фондів 3.2. Взаємовідносини підприємницьких структур з бюджетом та іншими фінансовими інститутами 3.3. Основні напрями підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств Висновки СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛДОДАТКИ
Додаток 2 Зразок форми зовнішньої рецензії РЕЦЕНЗІЯ на магістерську роботу студента Київського інституту банківської справи __________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) «_____________________________________________________________» (назва теми) 1. Актуальність теми _________________________________________ 2. Наукова новизна ________________________________________ 3. Якість проведеного аналізу проблеми ________________________________________ 4. Практична цінність висновків і рекомендацій _______________________________________ 5. Наявність недоліків _______________________________________ 6. Загальний висновок і оцінка магістерської роботи _______________________________________
Додаток 4 Зразок оформлення реферату РЕФЕРАТ Дипломна робота містить ___ сторінок, ___ таблиць, ___ рисунків, список літератури з ___ найменувань, ___ додатків. НАЗВА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ Предметом дослідження є ... Об’єктом дослідження виступає ... Мета дипломної роботи полягає в ... Завданнями роботи є ... За результатами дослідження сформульовані ... Одержані результати можуть бути використані ... Рік виконання дипломної роботи ... Рік захисту роботи ... Додаток 5 Зразок оформлення списку використаних джерел
Орієнтовний графік підготовки та захисту магістерських робіт на кафедрі фінансів і кредиту та банківської справи на 2014/2015 н.р.
Додаток 8 Орієнтовна тематика магістерських робіт спеціальності “Фінанси і кредит” на 2014-2015 н.р.
Структура магістерської роботи (Послідовність сторінок при брошуруванні в тверду обкладинку)
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |