Методичні матеріали щодо забезпечення самостійної роботи з дисципліни Управління фінансовою санацією підприємств

 Методичні матеріали

щодо забезпечення самостійної роботи студентів

з дисципліни 

“Управління фінансовою санацією підприємств” 

(для підготовки магістрів з напряму: 0801 – „Економіка і підприємництво” )

1. Пояснювальна записка 

Стабільне функціонування підприємницьких структур є одним із найважливіших факторів економічного розвитку суспільства на ринкових засадах. Але сучасна практика господарювання свідчить, що значна частина вітчизняних підприємств перебуває у кризовому стані, який характеризується розбалансованістю їх діяльності, втратою платоспроможності та підвищеною ймовірністю банкрутства. З огляду на те, що виникнення кризи на підприємстві несе загрозу його існуванню і пов’язане з відчутними втратами капіталу, необхідне виявлення ознак і природи кризи на самих ранніх стадіях з метою своєчасного використання можливостей її нейтралізації.

Зрозуміло, що неодмінною умовою оздоровлення вітчизняної фінансової системи є санація суб’єктів господарювання. Лише в такому разі можна буде відновити платоспроможність і прибутковість основної маси платників податків, а отже, оздоровити державну фінансову систему.

На вимогу часу запроваджено навчальну дисципліна “Управління фінансовою санацією підприємств”, яка входить до складу нормативних навчальних дисциплін підготовки магістрів зі спеціальності “Фінанси” за всіма магістерськими програмами.

Предметом вивчення дисципліни є система фінансово-економічних відносин, які виникають у процесі  антикризового управління фінансами підприємства, санації, реорганізації, банкрутства та ліквідації суб’єктів господарювання.

Метою викладання дисципліни є  надання студентам  базових знань з питань управління санацією, реструктуризацією та ліквідацією суб’єктів господарювання.

У процесі вивчення дисципліни вирішуються такі основні завдання:

- вивчення сутність фінансової санації, її економічний зміст та порядок  проведення; 

- з’ясування необхідності та змісту організації контролінгу на підприємстві;

- набуття навичок складання плану санації;

- оволодіння прийомами та методикою проведення санаційного аудиту;

- освоєння методів, правил та умов фінансування санації;

- вивчення механізмів проведення санаційної реструктуризації та реорганізації суб’єктів господарювання;

- з’ясування економіко-правових  аспектів санації, банкрутства та ліквідації підприємств;

- оволодіння методологією оцінки вартості майна підприємств;

- освоєння форм та методів державної фінансової підтримки санації суб’єктів господарювання.

Студент повинен вміти:

- розраховувати показники ефективності санації;

- здійснювати розшифрування кредиторської заборгованості за окремими контрагентами, обсягами заборгованості та строками погашення;

- визначати рівень ризику санаційних заходів;

- здійснювати поглиблений аналіз фінансового стану підприємства;

- систематизувати причини фінансової кризи;

- складати план фінансового оздоровлення підприємства.

Студент повинен знати:

- основні поняття фінансової санації;

- методи, правила та умови фінансування санації;

- механізми проведення санаційної реструктуризації та реорганізації.

Дисципліна “Управління фінансовою санацією підприємств” тісно пов’язана з іншими дисциплінами фахового спрямування: “Фінанси підприємств”, “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”, “Фінансовий менеджмент”.

Методичні матеріали щодо самостійного вивчення дисципліни містять програмний матеріал з окремим виділенням питань, розгляд яких не передбачено планами лекційних занять, запитання і завдання для самостійного опрацювання студентами матеріалу та самоконтролю знань з дисципліни, плани семінарських занять, теми рефератів, методичні вказівки до виконання індивідуального завдання, перелік питань з курсу для підготовки до підсумкового контролю, список рекомендованої літератури. На семінарських заняттях передбачається детальний розгляд програмних питань, які на лекціях розглядаються в загальному виді і потребують детального самостійного вивчення студентами.

 Індивідуальне завдання студента 

Індивідуальна робота призначена для більш поглибленого вивчення найбільш важливих питань курсу. Вони додатково опрацьовуються слухачами, що окремо зацікавилися курсом. Лектором і викладачем курсу надаються відповідні додаткові індивідуальні консультації, що розширюють професійний світогляд.

1. Науковий реферат

Науковий реферат – одна з основних форм самостійної роботи студента. Мета реферату – закріплення та поглиблення теоретичних і практичних знань, отриманих студентом в процесі вивчення окремих тем.

Написання реферату дає можливість студенту навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, інтерпретувати матеріали періодичної літератури, глибше з’сувати сутність фінансової санації її економічного змісту та порядку проведення.

Студент може зустрітися з таким положенням, коли в економічно-фінасовій літературі немає єдиної точки зору з питань, які досліджуються. В  цьому випадку слід навести думку кількох авторів, дати критичну оцінку їх точок зору та одночасно викласти власні погляди з даного питання. Це допомагає більш глибоко засвоїти матеріал.

Обсяг реферату має бути в межах 7-10 сторінок формату А4.

Робота над рефератом включає такі етапи: вибір теми згідно рекомендованої тематики (наведеного нижче), підбір спеціальних літературних джерел та фактичного статистичного матеріалу; консультація з викладачем; передача реферату викладачу для оцінювання або виконання доповіді перед студентами групи на основі матеріалів реферату.

Літературу з теми реферату студент підбирає самостійно, використовуючи для цього бібліотечний каталог. Консультацію з питань підбору літератури студент може отримати у викладача чи у працівників бібліотеки.

Важливим джерелом інформаційного забезпечення є новітні інформаційні технології, які базуються на використанні комп'ютерної техніки і телекомунікацій, а також база даних мережі Internet. Пропонуємо звертатися на веб-сторінки органів державної влади та управління, міжнародних фінансових організацій. 

Реферат повинен бути написаний чітким розбірливим почерком, грамотно і охайно або набраний на комп’ютері. Слід уникати в роботі книжкових висловів і фраз. Необхідно самостійно формувати свої думки. не допускати повторень, уважно стежити за тим, щоб у роботі не було суперечностей між окремими її положеннями. Всі цитати та запозичення матеріалу повинні бути оформлені згідно діючих вимог.

Обов’язково для реферату є наявність змісту, іллюстрацій, списку використаних джерел з посиланнями у тексті (6-10 джерел), оформленим згідно з чинними стандартами.

Реферат оцінюється за трьохрівневою шкалою: 3, 4, 5 балів. Оцінюванню підлягають: зміст, оформлення, ілюстрації, використання джерел, структура реферату. Вимоги до оформлення аналогічні курсовим роботам. Реферат оцінюється з першого подання і поверненню на доопрацювання не підлягає.

Рекомендована тематика рефератів

1. Економічна сутність санації підприємств

2. Менеджмент фінансової санації підприємства

3. Впровадження контролінгу для виходу підприємства з кризового стану

4. Санаційна стратегія та концепція санації

5. Оцінка ефективності санації підприємства

6. Управління ризиками як функціональне завдання санаційного контролінгу

7. Прогнозування банкрутства

8. Санаційна спроможність підприємства

9. Порядок проведення санаційного аудиту

10. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві

11. Форми фінансової санації

12. Визначення потреби в капіталі для проведення санації підприємства

13. Правила фінансування санації підприємств

14. Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації

15. Збитки підприємства та джерела їх покриття

16. Економічний зміст санації балансу та призначення  санаційного прибутку

17. Фінансування санації за рахунок акціонерного (пайового) капіталу.

18. Методи та джерела збільшення статного фонду

19. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника

20. Сутність та форми реструктуризації підприємства

21. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств

22. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення

23. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств

24. Фінансова санація на ухвалу господарського суду

25. Податкові аспекти банкрутства та ліквідації підприємств

26. Порядок оцінки вартості майна

27. Зміст та необхідність  державної санаційної підтримки підприємств

2. Індивідуальне навчально-дослідне завдання студента

Складовою вивчення дисципліни ,,Управління фінансовою санацією підприємства’’ є виконання студентом комплексного завдання – розроблення плану фінансового оздоровлення підприємства (план заходів антикризового управління, або план фінансової санації підприємства) в залежності від фази кризи..

План фінансового оздоровлення підприємства складається зі вступу та пяти розділів.

У вступі відображається загальна характеристика суб’єкта господарювання, подаються відомості про правову форму організації бізнесу, форму власності, організаційну структуру, сфери діяльності та дається коротка історична довідка про розвиток підприємства.

У першому розділі слід  провести оцінку кризових факторів фінансового розвитку та прогнозування банкрутства підприємства.

Рекомендується використання основних методик прогнозування стану неплатоспроможності і банкрутства підприємств, які зустрічаються в науковій літературі. Умовно їх можна розділити на дві групи: багатофакторні моделі прогнозування банкрутства і комплексні методики прогнозування стану платоспроможності підприємств і можливого їх банкрутства. Перші базуються на використанні багатофакторних функцій, побудованих за допомогою дискримінантного аналізу. Другі ж являють собою комплексний аналіз фінансового стану підприємства за багатьма показниками.

Основні моделі прогнозування банкрутства:

1. двофакторна модель:

С1= -0.387 + Kn*(-1.0736) + Kз*0.0579,

де Kn – показник поточної ліквідності (покриття),

Кз – показник питомої ваги позикових засобів у пасивах підприємства.

Якщо результат (С1) виявляється від’ємним, імовірність банкрутства невелика. Додатнє значення С1 вказує на високу імовірність банкрутства.

Вагові коефіцієнти моделі враховують темпи інфляції, цикли макро- і мікроекономіки, а також рівні фондо-, енерго- і трудомісткості виробництва, продуктивності праці, податковий тягар, які в різні проміжки часу і для різних підприємств повинні піддаватися  коректуваню. У силу цього дані такого прогнозування є субєктивними.

2. модель Альтмана:

Z = 1.2X1 + 1.4X2 + 3.3X3 + 0.6X4 + X5,

Де Х1 – оборотний капітал /сума активів;

Х2 – нерозподілений прибуток /сума активів;

Х3 – операційний прибуток /сума активів;

Х4 – ринкова вартість акцій / заборгованість;

Х5 – обсяг продажу /сума активів.

Результати численних розрахунків за моделлю Альтмана показали, що узагальнюючий показник Z може приймати значення в межах [-14; +22], при цьому підприємства, для яких Z>2,99, попадають у число з низькою імовірністю банкрутства, підприємства, для яких Z<1,81, є безумовно фінансово неспроможними, а проміжок [1,81;2,70] складає зону з високою імовірністю банкрутства.

3. модель Ліса:

Z + 0.063X1 + 0.092X2 + 0.057X3 + 0.001X4,

де Х1 – оборотний капітал /сума активів;

Х2 – прибуток від реалізації /сума активів;

Х3 – нерозподілений прибуток/сума активів;

Х4 – власний капітал/позичковий капітал.

В цій моделі граничне значення показника Z дорівнює 0,037.

4. універсальна дискримінантна функція:

Z = 1.5X1 + 0.08X2 + 10X3 + 5X4 + 0.3X5 + 0.1X6,

Де Х1 – чистий грошовий потік/зобов’язання;

Х2 – валюта балансу /зобов’язання;

Х3 – прибуток /валюта балансу;

Х4 – прибуток / виручка від реалізації;

Х5 – виробничі запаси /виручка від реалізації;

Х6 – виручка від реалізації /валюта балансу.

Можливі значення показника Z інтерпретуються так:

Z>2 – підприємство вважається фінансово стійким і йому не загрожує банкрутство;

1<Z<2 – фінансова рівновага (фінансова стійкість) підприємства порушена, але за умови переходу на антикризове управління банкрутство йому не загрожує;

0<Z<1 – підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

Z<0 – підприємство є напівбанкрутом.

5. модель R (модель прогнозу ризику банкрутства розроблена російськими вченими):

R = 8.38K₁ + K₂ + 0.054K₃ + 0.63K₄ ,

Де K₁ – оборотний капітал /активи;

K₂ – чистий прибуток /власний капітал;

K₃ – обсяг від реалізації /активи;

K₄  – чистий прибуток /інтегральні витрати.

Імовірність банкрутства підприємства у відповідності зі значеннями моделі R визначається в такий спосіб: 

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пл) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов’язань, що визначається за формулою:

Пл = А₀₄₀ + А₀₄₅ + А₂₃₀ + А₂₄₀ – П₆₂₀,

Де А₀₄₀, А₀₄₅, А_230,  А₂₄₀  – відповідні рядки активу балансу;

П₆₂₀ – підсумок IV розділу пасиву балансу.

Від’ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність суб’єкта підприємницької діяльності. Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце, якщо на початку і в кінці звітного періоду, мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття (Кп) і коефіцієнт забезпечення власними засобами (Кз) у кінці звітного періоду менше їх нормативних значень – 1,5 і 0,1 відповідно.

Коефіцієнт покриття визначається за формулою:

Кп = А₂₆₀ /П₆₂₀,

Де А₂₆₀ – підсумок ІІ розділу активу балансу.

Коефіцієнт забезпечення власними засобами визначається так:

Кз = (П₃₈₀ – А₀₈₀)/А_260,

Де П₃₈₀ – підсумок І розділу пасиву балансу;

А₀₈₀ –підсумок І розділу активу балансу.

З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого суб’єкта підприємницької діяльності застосовується коефіцієнт Бівера, який розраховується так:

Кб = (Ф₂₂₀ - Ф₂₄₀)/ (П₄₈₀ + П₆₂₀),

Де Ф₂₂₀, Ф₂₄₀ – чистий прибуток і амортизація, наведені в рядках 220 і 260 форми №2 відповідно;

П₄₈₀, П₆₂₀ – довгострокові і поточні зобов’язання.

Ознакою незадовільної стуктури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу(1,5-2 роки) Кб<0,2.

У другому розділі відображається вихідна ситуація на підприємстві.

Аналіз вихідних даних включає в себе такі підрозділи:

* Аналіз фінансово-господарського стану.

* Аналіз причин фінансової кризи та слабких місць.

* Наявний потенціал.

Аналіз фінансово-господарського стану проводиться по двох напрямках:

• аналіз виробничо-господарської діяльності;

• аналіз фінансового стану.

В ході аналізу наводяться дані про фактичний фінансовий та майновий стан підприємства (фактичний обсяг реалізації, величина прибутків (збитків), рівень заборгованості, коефіцієнти платоспроможності, ліквідності, фінансового лівериджу тощо). Для проведення поглибленого аналізу фінансового стану підприємства рекомендується нижче наведена система показників.

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ

ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Аналіз причин фінансової кризи та слабких місць полягає в систематизації та оцінюванні причин фінансової кризи та наслідків їх впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства. Аналіз причин фінансової кризи проводиться з метою їх локалізації та усунення. Виявлення симптомів кризи робиться на основі аналізу слабких місць на підприємстві. Обмежуючі чинники (слабкі місця) можуть проявлятися в наступних сферах:

- залучення капіталу (наприклад, втрата довіри перед кредиторами);

- ринок (бар’єри на шляху вступу чи виходу з ринку);

- персонал (позиція профспілок, висока мобільність, психологічні фактори);

- законодавство (податки, заборона звільнення працюючих).

При розробці плану слід враховувати, що у разі довготривалої фінансової кризи фактори, що визначають потенціал підприємства поступово вихолощуються, як наслідок, позиції підприємства послаблюються.

Наявний потенціал. Тут наводяться сильні сторони підприємства, можливі шанси та наявний потенціал в кадровій, виробничій, технологічній, маркетинговій та інших сферах. Наявний у підприємства потенціал розвитку визначається такими основними факторами:

• фінансове забезпечення та можливості залучення додаткового капіталу;

• наявність кваліфікованого персоналу;

• наявність надійних та дешевих джерел постачання сировини та матеріалів;

• наявність ринків збуту продукції;

• виробничий потенціал;

• ефективна організаційна структура;

• висока якість менеджменту.

Ефективне проведення санації можна забезпечити шляхом планомірного розвитку та використання наявного у підприємства потенціалу, а також на основі послаблення обмежуючих проведення санації чинників.

На основі аналізу вихідної ситуації робиться висновок про доцільність і можливість санації підприємства чи про необхідність його ліквідації.

У третьому розділі плану змальовуються стратегічні цілі санації, цільові орієнтири  та розробляється стратегія санації підприємства. Окрім цього розділ повинен містити оперативну (Crash-) програму, в якій відображаються заходи, спрямовані на покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності та ліквідності підприємства. Лише за умови вдалої реалізації даної програми підприємство може отримати можливість реалізувати план санації, тобто здійснити заходи щодо відновлення прибутковості та досягнення стратегічних конкурентних переваг.

Розділ 4 включає в себе конкретний план заходів щодо відновлення прибутковості та конкурентоспроможності підприємства в довгостроковому періоді. Складовими частинами цього розділу є:

* План маркетингу та оцінка ринків збуту продукції. У цьому підрозділі визначають ринкові фактори, які впливають на збут продукції та місткість ринку; мотивацію споживачів; умови збуту; галузеві ризики; ситуацію на суміжних товарних ринках. Кількісна оцінка частини ринку, яка належить підприємству, проводиться за основними споживачами готової продукції з посиланням на поточні обсяги реалізації та на перспективи її збільшення. Крім того, дається перелік можливих конкурентів.

* План виробництва та капіталовкладень: містить дані про використання обладнання, його знос, витрати, пов’язані з відновленням (придбання нового обладнання, ремонт та реконструкція), можливості оренди чи лізингу. Також характеризується виробничий процес, його “вузькі” місця, комерційні зв’язки з постачальниками факторів виробництва. Конкретні заходи щодо покращення асортименту продукції та підвищення її якості з тим, щоб досягти конкурентних переваг.

* Організаційний план. Тут відображають організаційну структуру підприємства, можливості реструктуризації (реорганізації) та перепрофілювання, аналізують управлінський та кадровий склад, фактичну кількість працівників та пропозиції щодо її зменшення, пропонуються заходи щодо посилення мотивації працюючих та покращення організації менеджменту. У разі необхідності, визнаються можливості злиття, приєднання чи розукрупнення з урахуванням вимог антимонопольного законодавства.

* Фінансовий план включає в себе

а) прогноз обсягів випуску та реалізації продукції,

б) баланс грошових надходжень та витрат,

в) зведений баланс активів і пасивів (до початку санації, в окремі періоди під час санації та після її проведення),

г) форми та джерела мобілізації фінансових ресурсів,

д) графіки освоєння, окупності та повернення фінансових ресурсів (якщо їх було залучено на поворотній основі).

У фінансовому плані також відображається сума затрат на розробку плану санації та  проведення санаційного аудиту (у разі необхідності). На основі фінансового плану розраховується загальна потреба підприємства в фінансових ресурсах із зовнішніх джерел. Обсяг зовнішнього фінансування дорівнює різниці між загальною потребою підприємства у фінансових ресурсах (інвестиції в основні та оборотні засоби) та прогнозованою величиною виручки від реалізації окремих об’єктів активів, продаж яких здійснюється в рамках санації. Одержана величина  коригується на позитивний чи негативний Cash-Flow, який очікується  в період проведення санації.    

Розділ 5 містить розрахунок ефективності санації, а також перелік  заходів щодо організації реалізації плану та контролю за ходом реалізації. В цьому розділі деталізуються очікувані результати виконання проекту, а також прогнозуються можливі ризики та збитки.

Основними критеріями оцінки ефективності санації  є  такі:

- ліквідність та платоспроможність;

- прибутковість;

- додаткова вартість, створена в результаті санації;

- конкурентні переваги.

Якщо за основу брати критерій прибутковості, то ефективність санації (Е) можна визначити за такою формулою:

Е = .

Результати санації (окрім подолання неплатоспроможності та відновлення конкурентоспроможності) можна оцінити через додатковий прибуток підприємства (різницю між сумою прибутків після санації і розміром прибутків (чи збитків) до її проведення).

Захист практичного завдання здійснюється під час проміжного контролю.

3. Перелік  питань з курсу для підготовки до підсумкового контролю

1. Фінансова криза на підприємстві: економічний зміст та причини 

2. виникнення

3. Економічна сутність санації підприємств

4. Менеджмент фінансової санації підприємства

5. Випадки, в яких приймається рішення про проведення фінансової санації підприємств

6. Класична модель фінансової санації

7. Інструменти та методи контролінгу

8. Санаційна стратегія та концепція санації

9. План фінансового оздоровлення підприємства

10. Оцінка ефективності санації підприємства

11. Система раннього попередження та реагування

12. Управління ризиками як функціональне завдання санаційного контролінгу

13. Прогнозування банкрутства

14. Сутність та основні завдання санаційного аудиту

15. Санаційна спроможність підприємства

16. Методи та програма санаційного аудиту

17. Порядок проведення санаційного аудиту

18. Вивчення наявної санаційної концепції та збір необхідної інформації.

19. Аналіз виробничо-господарської діяльності

20. Аудит фінансової сфери підприємства.

21. Ситуація підприємства на ринках факторів виробництва   та збуту готової продукції.

22. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві

23. Експертна оцінка запланованих санаційних заходів.

24. Акт аудиторської перевірки.

25. Форми фінансової санації

26. Визначення потреби в капіталі для проведення санації підприємства

27. Визначення потреби в інвестиційному та в оборотному капіталі

28. Забезпечення фінансової рівноваги на підприємстві.

29. Правила фінансування санації підприємств

30. Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації

31. Власний капітал, його функції та складові частини

32. Збитки підприємства та джерела їх покриття

33. Економічний зміст санації балансу та призначення  санаційного прибутку

34. Завдання та основні передумови зменшення  статутного фонду підприємств

35. Санація шляхом викупу акцій (придбання часток) у власників

36. Фінансування санації за рахунок акціонерного (пайового) капіталу.

37. Основні цілі та порядок  збільшення статутного фонду

38. Методи та джерела збільшення статного фонду

39. Альтернативна санація

40. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника

41. Трансформація власності у борг

42. Пролонгація та списання заборгованості

43. Санаційні кредити

44. Фінансова участь персоналу в санації підприємства

45. Сутність та форми реструктуризації підприємства

46. Механізм реорганізації підприємств

47. Форми та загальні передумови реорганізації

48. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств

49. (злиття, приєднання, поглинання)

50. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення

51. (поділ, виділення)

52. Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємств

53. Передаточний та роздільний баланси

54. Доарбітражне та арбітражне врегулювання господарських спорів

55. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств

56. Порядок оголошення підприємства банкрутом

57. Етапи ліквідації підприємства

58. Діяльність  ліквідаційної комісії

59. Черговість задоволення претензій кредиторів

60. Ліквідаційний баланс

61. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду

62. Керуючий санацією, його функції та повноваження

63. План санації (реорганізації) боржника в ході провадження справи про банкрутство

64. Мирова угода

65. Приховане,  фіктивне та зумисне банкрутство

66. Податкові аспекти банкрутства та ліквідації підприємств

67. Необхідність, завдання та принципи експертної оцінки вартості майна підприємства

68. Порядок оцінки вартості майна

69. Методи оцінки вартості майна

70. Інвентаризація майна як складова частина оцінки його вартості

71. Оцінка вартості підприємства як цілісного майнового комплексу

72. Оцінка вартості корпоративних прав

73. Оцінка об’єктів нерухомості

74. Оцінка вартості нематеріальних активів та рухомого майна підприємств

75. Звіт про експертну оцінку вартості майна

76. Зміст та необхідність  державної санаційної підтримки підприємств

77. Державні органи з питань санації та банкрутства підприємств

78. Форми  та методи  державної фінансової підтримки підприємств

79. Пряме державне фінансування санації підприємств

80. Непрямі форми державного фінансового сприяння санації

81. Державні гарантії та поручительства як особливі види державної підтримки санації підприємств

82. Сприяння інноваційному розвитку підприємств

11. Список рекомендованої  літератури

Основна література

1. Банкрутство в Україні. Збірник нормативних документів. – К.: КНТ, 2004. – 128с.

2. Благадєтєлєва – Вовк С.Л. Управління фінансовою санацією підприємств: Навчальний посібник. – К.: Ніка – центр, 2006.- 248 с.

3. Бурлака Ю. М. Фінансова санація сільськогосподарських підприємств: методологічний та регіональний аспект. // Наукові праці КНТУ. Економічні науки. – 2010. – вип. 17;

4. Єлецьких С. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. – метод. посібник для самостійного вивчення курсу Донбаська державна машинобудівна академія. – Краматорськ, 2006 – 176с.

5. Карпусь І.Н. Санація підприємств: Підручник. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 448с.

6. Колісник М.К., Ільчук П.Г., Біблій П.І. Фінансова санація і антикризове управління підприємством: Навч. посібник – К.: Кондор, 2007. – 272с.

7. Копилюк О.І., Штангрет А.М.Фінансова санація та банкрутство підприємств: навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 168с.

8. Онисько С.М. фінансова санація і банкрутство підприємств: 2- ге вид., виправлене і доповнене. – Підручник. – Львів: «Магнолія 2006», 2009.- 268с.

9. Пепа Т.В., Федорова В.О., Кондрашихін А.Б., О.В. Андрєєва Управління фінансовою санацією підприємств: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008.- 440с.

10. Петрусевич Н.Ю. Застосування контролінгу у сфері управління оборотним капіталом// Матеріали VII Міжнародних наукових конференцій «Наука і освіта 2004» - том 15. Дніпропетровськ – Наука і освіта. – 2004. с.33 – 34

11. Пономаренко В.С., Раєвнєва О.В., Степуріна С.О. Механізм санаційного управління підприємством: засади формування та моделі реалізації: монографія. –Х.: ВД «ІНЖЕК», 2009. – 304с. Укр.мова

12. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання [навч. посібник] / О.О. Терещенко. – К. : КНЕУ, 2003. – 554 с.

13. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств / О.О. Терещенко. –  К. : КНЕУ, 2004. – 412  с.

14. Управління фінансовою санацією підприємства Курс лекцій http:// studentam. Kiev. ua/ content/ category/3/93/102

15. Череп А.В. Фінансова санація та банкрутство суб’єктів господарювання: Підручник. – К.: Кондор, 2009.- 380с.

Додаткова література

1. Атаманчук П.О. Система фінансового аналізу неспроможної діяльності / П.О.  Атаманчук. –  К. : Факт, 2009. – 180 с.

2. Баришков В.О. Методи аналізу в антикризовому управлінні / В.О. Баришков. -  К. : Факт, 2007. – 340 с.

3. Волинський П.П. Світова практика інституту банкрутства [монографія] / П.П.  Волинський. – К. : Факт, 2001. –  375 с.

4. Голенко О. Г. Інститут банкрутства в Україні [монографія] / О. Г.  Голенко. – К. : Адвокат, 2006. – 270 с.

5. Герчикова  І. Н. Фінансовий менеджмент / І.Н. Герчикова. – К. : АО ПіК, 2004. – 645  с.

6. Глазков В.П. Аудит в умовах досудової санації / В.П. Глазков. - К. : Факт, 2005. – 150 с.

7. Глущенко О. Залучення досвіду США до вдосконалення реорганізаційних можливостей механізму банкрутства в Україні ; Формування ринкової економіки в Україні [зб. наук. пр.] / О. Глущенко. – К. -2007. - вип. № 7 (74).  – C. 97 - 101.

8. Говоров О.П. Стратегія економічного управління неплатоспроможним підприємством / О.П. Говоров. – К. : Факт, 2004. – 680 с.

9. Говоров О.П. Управління підприємством на стадії банкрутства / О.П. Говоров. – К. : Факт, 2004 . – 338 с.

10. Грач П. П. Оцінка платоспроможності організації ; Формування ринкової економіки / П.П. Грач. К. - 2005. –  № 42. - C. 115 - 128.

11. Грек Б. М. Банкрутство. Цивільний та кримінально-правовий аспекти [монографія] / Б.М. Грек. – К. : Прецедент, 2006. – 303 с.

12. Грешко Р. І. Фінансовий контролінг як метод застереження банкрутства підприємства ; Економіка: проблеми теорії та практики. – Дн-к. - 2004. - вип.190. - т. З. – С. 648 - 654.

13. Гринчук А. К. Антикризове управління при банкрутстві АТ / А.К Гринчук. – К. : ДиС, 2004. –  424 с.

14. Джунь В. В. Інститут неспроможності: світовий досвід розвитку й особливості становлення в Україні [монографія] / В.В. Джкнь. – К. : Юридическая практика, 2006. – 420 с.

15. Дмитренко А. І. Еволюція моделей прогнозування ймовірності банкрутства фірми ; Теорія і практика перебудови економіки / А.І. Дмитренко. – Черкаси. - 2001. – С. 164 - 166.

16. Єфстафіна О. К. Методи складання прогнозного балансу ; Формування ринкової економіки / О.К. Єфстафіна. – К. - 2005. - № 15. – С. 64 - 78.

17. Жилін К.О. Фінансова звітність в період санації підприємства  [вісник КІМО] / К.О. Жилін. -  К. - 2007. – №15. - C. 46 - 58.

18. Жилін К.О. Фінансовий санаційний аналіз [вісник КІМО] / К.О. Жилін. -  К. - 2007. – №16. - C. 47 - 58..

19. Закон України про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні // Відом. Верховної Ради України. – 2001. - № 47. - Ст. 251.

20. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від ЗО червня 1999 р. (із змін, і допов.) // Голос України. — 1999. — 30 липня.

21. Зинченко В. А. Сравнительный анализ подходов к прогнозированию банкротства предприятий на основе дискриминантных функций  [вестник] / В.А. Зинченко. – X. - 2004. – № 25. – С. 129 - 136.

22. Зутник Г.В. Управління фінансами підприємств і об'єднань [навч. посіб.] / Г.В. Зутнік. – К. : Крок, 2006. – 246 с.

23. Іванов Г. П. Банкрутство підприємств: макроефект [монографія] / Г.П. Іванов. – К. : Аскери, 2003. – 340с.

24. Іщенко Д.К. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства / Д.К. Іщенко. – К. : Фінстар, 2007. – 170 с.

25. Козлов А. А. Економічний аналіз основних напрямків упередження банкрутства підприємств / А.А. Козлов. - Д. : Крок, 2004. – 145 с.

26. Колініченко Є.А. Захист інтересів неплатоспроможного боржника при банкрутстві. Порівняльно – правовий аналіз / Є.А. Колініченко. – К. : Факт, 2005 . – 198 с.

27. Колесник О.О. Підвищення ефективності антикризового управління банком шляхом впровадження сервісно-орієнтованої архітектури. // Актуальні проблеми економіки.- 2010.- №10.- С. 125-130;

28. Контролінг як інструмент управління підприємством ; під ред. О.В. Ткаченко. – К. : Априори, 2004 . – 758 с.

29. Коршиков П.В. Аудит неплатоспроможних підприємств / П.В. Коршиков. Дн-к.. : Крок, 2005 . – 685 с.

30. Крамаренко Г.А. Финансовые кризисы и экономическая активность ; Європейський вектор економічного розвитку [з6. наук .праць] / Г.А. Крамаренко. -  2007. – № 2 (3). – С. 46 - 52.

31. Крамаренко Г.А. Функциональная стабильность и финансовая устойчивость предприятия ; Академічний огляд  / Г.А. Крамаренко. – К. - 2006. - № 1. – С. 18 - 31.

32. Кудина М. В. Проблема платежеспособности компаний в условиях финансово-экономического кризиса / М. В. Кудина. – Москва : 2009. ;  Государственное управление в ХХІ веке: традиции и инновации ; 7-я международная конференция факультета государственного управления МГУ имени М. В. Ломоносова  (27–29 мая 2009 г.) [материалы конференции  в 2-х ч.] ; oтв. ред. Мысляева И. Н. – М. : МАКС Пресс, 2009. – ч. 1. - С. 503 – 511.

33. Мараховська К.А Науково-методичні засади державного регулювання відновлення платоспроможності (банкрутства) підприємств [автореф. дис. канд. екон, наук : 08.02.03] / К.А. Мараховська.  – К. - 2005. – 19 с.

34. Мельник О.Г. Методичні положення з експрес-діагностики загрози банкрутства підприємства. // Фінанси України. – 2010. - №6;

35. Наказ Міністерства економіки України Про затвердження методики рекомендацій, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дії з приховування банкрутсва, фіктивного банкрутсва чи доведення до банкрутсва від 19.04.06. № 14.

36. Наказ Міністерства економіки України Про затвердження Положення про порядок формування та ведення єдиної бази Даних про підприємства, відносно яких порушені справи про банкрутство від 11. 04. 2001 р. №  77.

37. Наказ Міністерства економіки України Про затвердження порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства від 07. 06. 2001 р.

38. Павков С. М. Економічний аналіз кризової діяльності / С. М. Павков.  –  Львів : Агропром, 2007. – 315 с.

39. Панченко О.О. Фінансовий облік на підприємствах – банкрутах [монографія] / О.О. Панченко.  К. : Пресс-Інформ, 2006. – 175 с.

40. Родіонова В.М. Фінансова стійкість підприємства в умовах інфляції  / В.М. Родіонова, М.А. Федотова. – К. : Перспектива, 2006. – 388 с.

41. Савікова О.О. Облік та аудит на стадії банкрутства / О.О. Савікова. – К. : Мауп, 2005. – 345 с.

42. Тобілевич І. М. Методика фундаментального аналізу банкрутства суб'єктів господарювання ; Наукові записки / І.М. Тобілевич. – Тернопіль. - 2002. – вип.11. - ч. 2. – С. 71 - 78.

43. Толмаченко О. М. Управління неспроможною фірмою: світова практика / О. М. Толмаченко. –  Донецьк : ДДУ, 2007. – 364 с.

44. Фещенко В. Н. Про аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства ; Бухгалтерський облік / В.Н. Фещенко. - К. – 2006. – № 46. - С. 41 - 55.

45. Черепа А.В., Северина С.В. Удосконалення класичної моделі санації підприємств. // Вісник економічної науки України. – 2010. - №2

46. http://www.portal.rada.gov.ua

47. http://www.management.com.ua/bpr/bpr008.html

48. site:www.nbuv.gov.ua/portal/

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!