Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 1761 Методичні вказівки до виконання та захисту випускної кваліфікаційної роботи бакалавра з курсу Інформатика, ХНУР

Методичні вказівки до виконання та захисту випускної кваліфікаційної роботи бакалавра з курсу Інформатика, ХНУР

« Назад

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання та захисту

випускної КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ роботи БАКАЛАВРА

за напрямом 6.040302 – „ІНФОРМАТИКА”

ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою інформатики

протокол №___

від ___.___.2013 р.

 

2013р.


Методичні вказівки до виконання та захисту випускної кваліфікаційної роботи бакалавра за напрямом 6.040302 – «Інформатика» для студентів усіх форм навчання / Упор.: Є.П.Путятін, О.В. Яковлева, О.А. Кобілин, – Харків: ХНУРЕ, 2013 – 86с.

Зміст 

Вступ

1 Загальні вимоги до розробки  випускної кваліфікаційної роботи бакалавра

1.1 Об’єкт, предмет, мета дипломного дослідження.

1.2 Вибір теми ВКРБ. 9

1.3 Організаційні питання підготовки ВКРБ до захисту. 9

1.4 Мова дипломної записки до ВКРБ та супровідного матеріалу. 11

1.5 Оцінювання дипломної роботи. 11

2 Структура пояснювальної записки до ВКРБ. 12

3 Обсяг записки до ВКРБ. 13

4 Загальні вимоги до оформлення пояснювальної записки. 14

4.1 Оформлення основного тексту (шрифт, інтервал, поля) 14

4.2 Заголовки. 15

4.3 Нумерації 17

4.3.1 Нумерація сторінок записки. 17

4.3.2 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. 17

4.3.3 Нумерація ілюстрацій, таблиць, формул, рівнянь. 18

4.4 Ілюстрації 19

4.5 Таблиці 20

4.6 Формули та рівняння. 23

4.7 Оформлення частин програмного коду. 24

4.8 Переліки. 25

4.9 Виноски. 26

4.10 Посилання. 27

5  Оформлення та зміст окремих структурних елементів. 28

5.1 Оформлення обкладинки. 28

5.2 Титульний аркуш.. 28

5.3 Завдання на ВКРБ. 28

5.4 Реферат. 29

5.5 Зміст. 29

5.6 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів. 30

5.7 Вступ. 30

5.8 Змістовна частина. 30

5.9 Розділ «Охорона праці». 32

5.10 Висновки. 32

5.11 Перелік посилань. 33

5.12 Додатки. 34

6 Вимоги до електроних материалів. 36

7 Вимоги до презентації 37

8 Зміст відзиву керівника ВКРБ. 38

Перелік посилань. 39

Додаток А Зразок бланка титульного аркуша пояснювальної записки до ВКРБ

Додаток Б Бланк завдання на ВКРБ. 41

Додаток В Зразок написання реферату до ВКРБ. 43

Додаток Г Приклади оформлення бібліографічного опису в переліку посилань  за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. 44

Додаток Д Форма відзиву керівника ВКРБ. 48

Додаток E Зразок оформлення обкладинки. 49

E.1 Оформлення обкладинки. 49

E.2 Зразок оформлення корінця обкладинки. 49

Е.3 Зразок оформлення конвертів. 50

Додаток Ж Приклад оформлення рисунків з горизонтальною орієнтацією,  що займають аркуш   51

Додаток И  Форма відомості ВКРБ. 52

Додаток К Приклади тем випускних кваліфікаційних робіт бакалаврів. 53

Додаток Л Приклад оформлення записки випускної кваліфікаційної роботи бакалавра  55

 

ВСТУП 

Бакалавр – це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, що передбачає здобуття базової вищої освіти з напряму “Інформатика” з отриманням кваліфікації 3121 – «Фахівець з інформаційних технологій».

Випускник бакалавр з напряму підготовки “Інформатика” повинен володіти (ОКХ):

– знаннями, вміннями і навичками, які необхідні для розробки, впровадження і використання систем обробки інформації алгоритмічними методами з використанням комп’ютерної техніки, математичних методів і алгоритмів у різних галузях науки і народного господарства;

– основними положеннями філософії, історії України та історії культури України, володіти діловою українською та іноземною мовою, основами педагогіки;

– основними поняттями, концепціями і фактами інформатики та математики.

Підготовка бакалавра з інформатики передбачає його готовність працювати й набувати навички знань з інформаційних технологій, математичного і комп’ютерного моделювання процесів і систем різної природи, задач прогнозування, оптимізації, системного аналізу та прийняття рішень тощо.

Бакалавр повинен знати:

– дисципліни гуманітарної та соціально-економічної підготовки;

– основи математичної та природничо-наукової підготовки в обсязі, необхідному для успішного засвоєння теоретичних та прикладних питань з інформатики;

– профілюючі і спеціальні дисципліни професійної та практичної підготовки для формування знань, умінь, навиків та компетенцій з теоретичних та прикладних питань інформатики.

Бакалавр повинен уміти:

– поєднувати фундаментальну наукову і практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю;

– вміти на практиці використовувати принципи наукової діяльності, застосовувати одержані в області математики та інформатики знання для розв’язання конкретних методичних, науково-практичних, виробничих, інформаційно-пошукових та інших задач;

– використовувати сучасні інформаційні технології та комп’ютерну техніку для побудови та обслуговування інформаційних комп’ютеризованих систем у різних галузях науки і народного господарства;

– систематично підвищувати свою кваліфікацію, безперервно поновлювати свої знання та розширювати суспільно-політичний кругозір.

Випускна кваліфікаційної роботи бакалавра (ВКРБ) - випускна робота студента, на підставі якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) визначає ступінь його підготовки до самостійної діяльності та вирішує питання про присвоєння йому кваліфікації бакалавра «Фахівець з інформаційних технологій» за напрямом 6.040302 – „ІНФОРМАТИКА”.

До захисту ВКРБ допускаються студенти, які виконали усі вимоги учбового плану, пройшли переддипломну практику, надали в установлений термін роботу та супровідні документи до неї.

Вимоги до змісту, структури, оформлення та обсягу ВКРБ напрямку підготовки 6.040302 – „ІНФОРМАТИКА” визначені цими методичними вказівками.

По закінченню навчання за програмою бакалаврської  підготовки за напрямом 040302 «Інформатика» випускник може продовжити навчання у магістратурі за спеціальностями напряму підготовки «Інформатика», пройшовши конкурсний відбір відповідно до Типових правил прийому МОН України. 

 

1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РОЗРОБКИ
ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА 

Під час праці над дипломною роботою треба використовувати тільки ліцензійне програмне забезпечення. 

1.1 Об’єкт, предмет, мета дипломного дослідження 

Виконання ВКРБ є заключним етапом підготовки бакалавра та має на меті:

- систематизацію, закріплення та розширення теоретичних та практичних знань, застосування цих знань при розв’язанні конкретних практичних, наукових, економічних та виробничих задач;

- розвиток навиків самостійної роботи та оволодіння методикою дослідження при розв'язанні розробляємих в дипломній роботі проблем;

- визначення рівня готовності випускників до самостійної роботи та (чи) групових проектів в умовах сучасного виробництва, розвитку науки та культури.

ВКРБ повинна відповідати таким основним вимогам:

– мати чітку характеристику предмета дослідження, конкретно сформульовану мету та задачу досліджень;

– бути актуальною, відповідати сучасному стану певної області науки і перспективам розвитку відповідної сфери;

– мати практичне значення;

– надавати загальну характеристику дослідженої проблеми, її сучасного стану, а також передових методів дослідження та досвіду роботи в відповідній області;

– надавати критичний аналіз наукових і практичних робот за даною темою;

– використовувати коректні методи досліджень;

– результатом роботи повинен бути працюючий програмний продукт

Під час захисту ВКРБ студент повинен показати ДЕК, що він повністю сформувався як фахівець професійного рівня бакалавр та заслуговує присвоєння відповідної кваліфікації. Студент повинен підкреслити особистий вклад і ступінь самостійності, обґрунтувати використанні методи досліджень та вірогідність отриманих результатів, вказати на апробацію результатів роботи і публікації (якщо такі були).

Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми. Обґрунтування актуальності теми слід викласти коротко, за допомогою кількох речень.

Об'єктом дослідження є частина реальності, тобто процес або явище, що обрані для вивчення та на які направлена пізнавальна активність дослідника.

Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відносини, властивості об’єкта, які досліджуються з визначеною метою в даних умовах та обставинах. Вони є головними, визначальними для даного, конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження міститься у межах об’єкта. Попередньо слід дати змістовну характеристику об’єкта, бо, спираючись на неї, можна забезпечити більш цілісний підхід до характеристики основного предмета дослідження. Саме предмет дослідження визначає тему кваліфікаційної роботи.

Мета дослідження – усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого направлена діяльність дослідника. Мета направляє дослідницьку діяльність та визначає можливі засоби її (мети) досягнення через формування завдань дослідження.

Зміст та обсяг ВКРБ має відповідати завданню на випускну кваліфікаційну роботу, вимогам ОПП та даним методичним рекомендаціям. 

 

1.2 Вибір теми ВКРБ 

Теми ВКРБ обираються студентами з переліку тем, які формують керівники роботи. Студенти також можуть самі запропонувати тему роботи, виходячи з особистих захоплень, актуальності теми, її відповідності фахові та сучасному стану розвитку науки і техніки.

При розробці і виборі тем ВКРБ треба враховувати особливості майбутньої діяльності випускника. Якщо студент вчасно не обирає тему зі списку або не пропонує власну тему, викладачі кафедри директивно закріплюють за даним студентом певну тему.

Після обрання теми студент з допомогою керівника складає план роботи (перелік задач та термін їх виконання) та оформлює «Завдання на випускну кваліфікаційну роботу бакалавра» (додаток Б).

Теми ВКРБ затверджуються спеціальним наказом по ХНУРЕ.

Тематика ВКРБ повинна щорічно коригуватися з урахуванням отриманого на кафедрах наукового та практичного досвіду, нових досягнень науки та техніки, а також враховуючи рекомендації ДЕК.

У додатку К наведено приклад тем ВКРБ 2011/2012 навчального року. 

 

1.3 Організаційні питання підготовки ВКРБ до захисту 

Після затвердження тем дипломних робіт (відповідний наказ), треба оформити сторінку «Завдання на випускну кваліфікаційну роботу бакалавра», підписати її у свого наукового керівника, консультанта з Охорони праці та інших консультантів, якщо такі існують, та затвердити у завідуючого кафедри (додатки Б, Л).

Закінчена робота оформлюється у вигляді дипломної записки, яка повинна бути закінчена не менш ніж за 10 діб до дати захисту. Оформлення записки до ВКРБ  перевіряється на відповідність вимогам нормоконтролю, а саме вимогам ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 (дані методичні вказівки оформлені за нормами нормоконтролю) [1,2]. Нормоконтроль проводить призначений викладач кафедри інформатики за спеціальним розкладом. Кожний студент має право на три консультації: первинна, повторна та отримання допуску консультанта з нормоконтролю. На консультації з нормоконтролю треба записуватися за кафедрі інформатики у спеціальному журналі.

Надрукована та зшита записка підписується автором та його науковим керівником.  Науковий керівник готує відзив на роботу, який у подальшому супроводжує записку. Вимоги до відзиву знаходяться у розділі 8, форма відзиву керівника наведена у додатку Д.

Далі  студент представляє роботу на засіданні кафедри інформатики, де робота обговорюється, проводиться її аналіз, розглядаються її недоліки. Якщо робота задовольняє усім вимогам до ВКРБ, студент допускається до захисту та отримує підпис завідуючого кафедри на титульній сторінці записки, а також такий надпис:

«Дипломна робота не містить відомостей, що заборонені до відкритого друку»

Також факт допуску до захисту підтверджується витягом з протоколу засідання кафедри, який надається у ДЄК у якості супровідного матеріалу до дипломної записки ВКРБ.

В установлений термін (за добу до захисту) в ДЕК подаються (секретарю ДЕК):

– записка з позначкою завідувача кафедри про допуск студента до захисту;

– письмовий відзив керівника роботи;

– витяг з протоколу засідання кафедри;

– диск з електронними матеріалами.

До ДЕК також можуть бути подані інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність роботи: надруковані статті за темою роботи; довідка про реальність проекту або впровадження, підписана посадовою особою; макети, зразки виробів тощо.

За усі відомості, що наведені у дипломній  роботі, та їх вірогідність несе відповідальність безпосередньо автор роботи.

1.4 Мова дипломної записки до ВКРБ та супровідного матеріалу 

Оформлення усіх супровідних матеріалів дипломної роботи виконуються українською мовою. Текст дипломної записки, презентаційного ролику та захист (доповідь) виконується українською мовою або іншими мовами, наприклад, російською, англійською, за узгодженням з профілюючою кафедрою. 

 

1.5 Оцінювання дипломної роботи 

Дипломна робота оцінюється у межах 60 - 100 балів. Досягнення максимальної кількості балів можливе при повному виконанні усіх вимог до дипломної роботи, у тому числі своєчасного надання необхідних матеріалів на перевірку, відповідності вимогам нормоконтролю усіх матеріалів та успішного захисту дипломної роботи.


2 СТРУКТУРА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДО ВКРБ 

Пояснювальна записка повинна мати:

– титульний аркуш;

– завдання на дипломну роботу;

– реферат на українській, російській та англійський мовах;

– зміст;

– перелік  умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (якщо потрібно);

– вступ;

– змістовну частину (суть пояснювальної записки);

– розділ з охорони праці;

– висновки;

– перелік посилань; 

– додатки: програмний код, креслення, схеми, специфікації  та ін.;

– відомість ВКРБ (додаток И).

До пояснювальної записки додаються відзив керівника та витяг із засідання кафедри, а також диск з електронними матеріалами.

3 ОБСЯГ ЗАПИСКИ ДО ВКРБ

Рекомендований загальний обсяг пояснювальної записки дорівнює 65 – 75 сторінок (без додатків).

Рекомендується такий обсяг окремих частин пояснювальної записки (у сторінках):

Вступ

Змістовна частина пояснювальної записки

Охорона праці

Висновки

Перелік посилань

Додатки (без обмежень)

Відомість магістерської роботи

Обсяг розділу, що присвячено огляду літератури, існуючих методик та постановці задачі не більш ніж 20% від обсягу усієї змістовної частини.


4 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 

Оформлення дипломної роботи виконується відповідно до діючих стандартів: ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [1]; ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. БИБЛИОГРАФИЧЕСКАЯ ЗАПИСЬ. БИБЛИОГРАФИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ. Общие требования и правила составления [2].

Комплексний приклад оформлення записки випускної кваліфікаційної роботи бакалавра наведено у додатку Л.

 

4.1 Оформлення основного тексту (шрифт, інтервал, поля)        

Виготовляється пояснювальна записка друкованим способом на аркушах формату А4 (210х297мм). За необхідністю допускається використання аркушів формату А3 (297х420 мм). Текст звіту слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній і нижній – 20 мм, лівий – 30 мм, правий – не менше 15 мм.

Для основного тексту рекомендується використовувати шрифт Times New Roman текстового редактору Word розміром 14 пт із полуторним інтервалом, рівняння основного тексту має бути за шириною.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту і дорівнювати 1,25 см.

Відстань між абзацами повинна бути рівною інтервалу між строками у самому абзаці, для чого повинно на сторінці Абзац (Формат/Абзац) встановити інтервали перед та після абзацу рівними нулю (Интервал перед и после).

Необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення тексту впродовж усієї записки

4.2 Заголовки 

Заголовки структурних елементів записки і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті. Відстань від тексту до наступного заголовку має дорівнювати двом рядкам. Відстань від заголовку до наступного тексту – один порожній рядок.

Приклад  4.1 – Оформлення заголовків структурних елементів 

1 НАЗВА РОЗДІЛУ

1.1 Назва підрозділу

(рядок)

Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст.

(рядок)

(рядок)

1.2 Назва підрозділу

(рядок)

Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст.

(рядок)

(рядок)

1.2.1 Назва пункту

(рядок)

Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст.

(рядок)

(рядок)

1.3 Назва підрозділу

1.3.1 Назва підпункту

(рядок)

Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст.

(рядок)

(рядок) 

1.3.2 Назва підпункту

(рядок)

Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст.

 

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. 


4.3 Нумерації

4.3.1 Нумерація сторінок записки 

Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок звіту. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок звіту.

 

4.3.2 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів 

Структурні елементи “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” не мають порядкового номеру. Тобто не можна друкувати: „1 ВСТУП” або „6 ВИСНОВКИ”.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти записки слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи записки повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті звіту і означатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1.1, 1.1.2 і т.д.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д. Після номера підпункту крапку не ставлять.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

 

4.3.3 Нумерація ілюстрацій, таблиць, формул, рівнянь 

Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком тих,  що наводяться у додатках та вступі.

Номер ілюстрації, таблиці, формули або рівняння складається з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації, таблиці, формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу, формула (1.3) – третя формула першого розділу. У додатках нумерація складається з букви додатку та порядкового номеру ілюстрації, таблиці, формули або рівняння в цьому додатку. Наприклад, рисунок А.1, рисунок А.2, таблиця А.1. У вступі нумерація починається в літери В.

Якщо у звіті вміщено тільки одну ілюстрацію, таблицю, формулу або рівняння, їх нумерують згідно з вимогами попереднього пункту.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. 


4.4 Ілюстрації 

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті.

Якщо ілюстрації створені не автором пояснювальної записки, необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені у звіті, мають відповідати вимогам стандартів “Единой системы конструкторской документации” та “Единой системы программной документации”.

За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (під рисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом “Рисунок__”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 3.1 – Схема розміщення”.

Відстань між рисунком та основним текстом становить один пустий рядок за умови полуторного міжрядкового інтервалу.

Приклад  4.2 – Оформлення рисунку

Текст текст текст текст текст текст текст.

(рядок)

Рисунок 4.1 – Поведінка прямої l: x= -2 під дією перетворення gÎGc,m,x:  а -  зображення з початку; б - зображення після перетворення

(рядок)

Текст текст текст текст текст текст текст.

Якщо ілюстрація не вміщується та одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними позначають: “Рисунок __, аркуш __”.

Приклад оформлення рисунків з горизонтальною орієнтацією,
що займають аркуш, наведено у додатку Ж.

Ілюстрації, за необхідності, можуть бути перелічені в змісті з зазначенням їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони вміщені.

  

4.5 Таблиці 

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. 

Відстань між таблицею та основним текстом становить один пустий рядок за умови полуторного міжрядкового інтервалу. Текст у таблиці за необхідністю може бути менш ніж в основному тексті, але не менш ніж 8 пт.

Приклад  4.3 – Оформлення таблиці

Текст текст текст текст текст текст текст.

(рядок)

Таблиця 4.1 – Назва таблиці

Назва стовпця

Назва стовпця

Назва стовпця

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст

(рядок)

Текст текст текст текст текст текст текст.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово “Таблиця __” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці __” з зазначенням номера таблиці.

Приклад  4.4 – Оформлення переходу таблиці на наступну сторінку, варіант 1

На першому аркуші: 

Таблиця 4.2 – Назва таблиці

Назва стовпця

Назва стовпця

Назва стовпця

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст

На другому аркуші:

Продовження таблиці 4.2

Назва стовпця

Назва стовпця

Назва стовпця

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст

Приклад  4.5 – Оформлення переходу таблиці на наступну сторінку, варіант 2

На першому аркуші: 

Таблиця 4.3 – Назва таблиці

Назва стовпця

Назва стовпця

Назва стовпця

1

2

3

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст

На другому аркуші : 

Продовження таблиці 4.3

1

2

3

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст текст текст текст текст

Текст текст текст

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків та підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Таблиці, за необхідності, можуть бути перелічені у змісті з зазначенням їх номерів, назв та номерів сторінок на яких вони розміщені. 

 

4.6 Формули та рівняння 

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадують, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули та рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу чи числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки.

Приклад  4.6 – Оформлення формул

“Відомо, що

(рядок)

Z=(M1-M2)/(D12+D22)1/2

(рядок)

де М1 2 – математичне очікування;

D1, D2 – середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження.”

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули або рівняння на знакові операції множення, застосовують знак “х”.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад 4.7 – Оформлення декілька формул

(рядок)

F1(x,y)=S1 і S1<=S1max,

(рядок)

F2(x,y)=S2 і S2<=S2max

(рядок) 

 

4.7 Оформлення частин програмного коду 

Частини програмного коду можуть буди наведені в тексті або у вигляді рисунку чи лістингу (якщо на код треба посилатися). Програмний код оформлюється за загальними правилами, але, якщо код оформлюється як рисунок, лістинг, або наводиться у додатках, розмір може бути зменшено до 8пт, міжрядковий інтервал до 1 рядка.

Приклад  4.8 – Приклад  наведення програмного коду в тексті

Текст текст текст текст текст текст текст: 

OleDbDataAdapter clientsDataAdapter = new OleDbDataAdapter();

OleDbCommand selectCommand = new OleDbCommand("SELECT * FROM SomeTable");

selectCommand.Connection = con; 

Текст текст текст текст текст текст текст.

Приклад  4.9 – Приклад  наведення програмного коду як рисунок 

OleDbDataAdapter clientsDataAdapter = new OleDbDataAdapter();

OleDbCommand selectCommand = new OleDbCommand("SELECT * FROM SomeTable");

selectCommand.Connection = con;

 

 

Рисунок 4.2 – Назва рисунку 

Приклад  4.10 – Приклад  наведення програмного коду у лістингу

Текст текст текст текст текст текст текст. 

Лістинг 4.1 – Назва лістингу
OleDbDataAdapter clientsDataAdapter = new OleDbDataAdapter();

OleDbCommand selectCommand = new OleDbCommand("SELECT * FROM SomeTable");

selectCommand.Connection = con; 

Текст текст текст текст текст текст текст 

 

4.8 Переліки 

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української (російської) абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (першій рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Приклад  4.11 – Приклад оформлення дворівневого списку

Текст текст текст текст текст текст текст:

а) текст текст текст текст текст. Текст текст текст текст текст текст. Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст;

1) текст текст текст текст текст. Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст;

2) текст текст текст;

3) текст;

б) текст текст. Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст. Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст;

в) текст текст текст текст текст. 

Приклад 4.12 – Приклад оформлення маркірованого простого списку
Текст текст текст текст текст текст текст:

– текст текст текст текст текст. Текст текст текст текст текст текст;

– текст текст. Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст;

– текст текст текст текст текст. 

 

4.9 Виноски 

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками. Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки.

Знаки виноски представляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски зміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.

Текст виноски починають з абзацу відступу і друкують за машинописного способу – з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Приклад 4.13

Цитата в тексті : “Він базуються на використанні інтуїтивного прогнозування за методом Дельфи1)

Відповідно подання виноски.

1)У стародавньому місті Дельфи жреці змагались у пророкуванні майбутнього. Метод, який названо ім’ям цього міста, спочатку використовувався для “прорікання” часу настання події, що прогнозувалася. Він не допускає прямих контактів між експертами. 

 

4.10 Посилання 

Посилання в тексті на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “...у роботах [1-7]...”.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланні слід писати: “... у розділі 4...”, “...дивись 2.1...”, “...за 3.3.4 ...”, “...відповідно до 2.3.4.1...”, “…(рис.1.3)...” або “...на рисунку 1.3 ...”, “...(табл. 3.2) ...”,“...у таблиці 3.2 ...”, “...за формулою (3.1)...”, “... у рівняннях (2.1) – (2.5)...”, “...у додатку Б...”. 


5  ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗМІСТ ОКРЕМИХ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ 

Такі структурні елементи, як завдання, реферат, вступ, кожен розділ, висновки, перелік посилань, розміщують з нової сторінки. Приклад оформлення структурних елементів дивись у додатках А – Г, Л.

5.1 Оформлення обкладинки 

Оформлення обкладинки (сторінки 1 і 2 обкладинки) – відповідно до вимог чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зразок оформлення зовнішньої сторони обкладинки дивись у додатку Е.

На першу сторінку обкладинки з внутрішньої сторони приклеюють два конверти: для витягу з засідання кафедри та відзиву керівника роботи. Зверху розташовується конверт з витягом, знизу конверт з відзивом.

На останню сторінку обкладинки з внутрішньої сторони приклеюють конверт для диска, який повинен містить електроні матеріали. На диску повинен бути підпис студента та його керівника.

Оформлення конвертів наведено у додатку Е. 

5.2 Титульний аркуш 

Першою сторінкою пояснювальної записки є титульний аркуш (додаток А). Титульний аркуш виконується обов’язково державною мовою. 

5.3 Завдання на ВКРБ 

Завдання є основним документом. Воно оформляється обов’язково державною мовою на спеціальному бланку, підписується студентом, його керівником, консультантами та затверджується завідувачем кафедри (додаток Б). 

5.4 Реферат 

Реферат повинен містити:

– відомості щодо обсягу пояснювальної записки, кількості ілюстрацій, таблиць, використаних джерел та додатків (усі відомості наводять, включаючи дані додатків);

– текст реферату (основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з дипломним проектом);

– перелік ключових слів (перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми).

Реферат належить виконувати обсягом не більш 500 (бажано до 150) слів державною та однією або двома іноземними  мовами (бажано двома). Для ознайомлення з прикладом дивись додаток В.

Переклад на англійську мову першого рядку реферату має такий вигляд:

Bachelor’s thesis:  p.,  fig.,  tables,  appendixes,   references. 

 

5.5 Зміст 

До змісту включають:  перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; перелік посилань; назви додатків та номери сторінок, на яких розміщується початок матеріалу.

Слово "Зміст" друкують у вигляді заголовка (симетрично до тексту) із прописної літери. Найменування, які включено до змісту, друкують маленькими літерами, починаючи з прописної літери [1], без відступу. 

 

5.6 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів 

Перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч – їх детальну розшифровку. Перелік розміщують на окремому аркуші. 

 

5.7 Вступ 

У вступі стисло викладають:

– оцінку сучасного стану проблеми, яка є предметом дипломної роботи, відмічаючи при цьому практично розв’язані  задачі, існуючі прогалини знань в цій предметній галузі;

– світові тенденції вирішення поставлених задач;

– актуальність цієї роботи та підстави для її проведення;

– мету роботи та галузь застосування тощо. 

 

5.8 Змістовна частина 

Мова пояснювальної записки українська або іноземна (за бажанням студента і за узгодженням з кафедрою).

Змістовна частина обов’язково повинна містити підрозділ „Постановка задачі”, де розміщується мета виконання роботи та задачі, які необхідно вирішити для досягнення цієї мети. Цей підрозділ повинно розміщувати наприкінці першого розділу.

Далі наведено вимоги щодо стилю подання тексту дипломної роботи.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у роботі наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову звіту, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Подання тексту пояснювальної записки робиться із дотриманням наступних правил:

текст пояснювальної записки не слід викладати від першої особи, переважніше безособова форма (наприклад  “обчислюємо”, “знаходимо”) за всім текстом у визначеному відмінку й часі;

посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “…показано [5], що …”. Не рекомендується оперувати номерними посиланнями на джерела як словами для побудови речення, наприклад, “…показано в [5], що…”;

текст пояснювальної записки повинний бути стислим, чітким, добре відредагованим, з формулюваннями, які не допускають неоднозначності їх тлумачення. При викладі обов’язкових вимог повинні застосуватися слова “повинний”, “випливають”, “необхідно” і похідні від них.

У тексті записки не допускається:

– застосовувати для того самого поняття різні науково-технічні терміни близькі за змістом (синоніми);

– скорочувати позначення фізичних одиниць, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у головках і боковиках таблиць і  в  поясненнях літерних позначень, що входять у формули;

– використовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин. Замість математичного знака (-) варто писати слово “мінус”;

– вживати математичний знак без цифр, наприклад, £  (менше або дорівнює), ³ (більш або дорівнює), ¹ (не дорівнює), а також знаки № (номер),  % (відсоток);

– застосовувати індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ, ОСТ тощо) без реєстраційного номера. В даному разі потрібно писати “згідно зі стандартами, нормативними документами тощо”;

– текст пояснювальної записки  часто безпідставно поділяють на абзацні відступи після кожної фрази. Зустрічаються і такі роботи, в яких декілька сторінок підряд написані без абзаців. Неправильний поділ тексту пояснювальної записки на абзаци заважають перевірці і сприйняттю тексту. Абзацними відступами необхідно виділяти приблизно рівні і відокремлені за змістом частини тексту, але які пов’язані між собою загальною логікою  викладання. 

 

5.9 Розділ «Охорона праці» 

Даний розділ розробляється за вимогами, що наведено у «Методичних вказівках до виконання розділу «Охорона праці» у випускних роботах ОКР «бакалавр» усіх форм навчання» [3]. 

 

5.10 Висновки 

В висновках необхідно відзначити:

– результат і повноту виконання завдання на ВКРБ, аналіз досягнутих кількісних та якісних показників;

– співвідношення виконаної розробки з вітчизняними та світовими аналогами;

– рекомендації щодо подальшої роботи в даному напрямку;

– можливість використання матеріалів ВКРБ в господарстві, очікуваний економічний ефект (за наявністю);

– рекомендації щодо використання результатів дипломної роботи в навчальному процесі університету (за наявністю). 

 

5.11 Перелік посилань 

Перелік джерел, на які посилаються в пояснювальній записці, має бути наведений після висновків починаючи з нової сторінки. На кожне джерело у відповідних місцях тексту повинні бути посилання.

Посилання в тексті оформлюються в квадратних дужках, наприклад,
[1 – 6], [2] [4, 7 – 9]. Рекомендується вводити не більш 8 нових джерел у одному посиланні, а саме [1 – 8] є коректним посиланням, а посилання [1 – 9] бажано розбити на два посилання у різних реченнях. Знаки пунктуації треба розташовувати після посилання, тобто спочатку йде посилання у дужках, а потім кома, крапка, або інші знаки пунктуації.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів в переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання) (додаток Л).

Приклад оформлення використаних джерел інформації наведено у додатку Г.

5.12 Додатки 

Додатки слід оформлювати як продовження пояснювальної записки на його наступних сторінках. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять означення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатку А; Г.3.1 – підрозділ 3.1 додатку Г; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатку Д; Ж.1.3.3.4 – підпункт 1.3.3.4 додатку Ж.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: “... на рисунку А.2 ...”, “... на рисунку А.1 ...” – якщо рисунок єдиний у додатку А; “... в таблиці Б.3 ...”, або “... в табл. Б.3 ...”; “... за формулою (В.1) ...” , “... у рівнянні (Г.2) ...”.

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині звіту, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань.

Якщо у пояснювальній записці як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документу даного виду, його копію вміщують у пояснювальній записці без змін в оригіналі. Перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово ”Додаток __” і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок записки (не займаючи власної нумерації сторінок документа).


6 ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРОНИХ МАТЕРИАЛІВ 

Кожну роботу повинен супроводжувати диск із такими матеріалами:

– пояснювальна записка в електронному вигляді повинна міститися в одному файлу формату MS Word XP/2003 (*.doc, не вище) (degree_work/degree_work.*);

– програмний продукт (program/*.*);

– презентаційний ролик доповіді (presentation/*.*);

– текстовий файл README.txt, у якому містяться вихідні дані дипломного проекту (тема, П.І.Б. дипломника повністю, група, рік захисту, П.І.Б. наукового керівника і консультантів, випускаюча кафедра) та список файлів, що знаходяться на диску, з коротким коментарем до них.

На самому диску треба написати прізвища керівника та студента, які повинні поставити свій підпис.

Оформлення конверту з електронними матеріалами наведено у
додатку Е. 


7 ВИМОГИ ДО ПРЕЗЕНТАЦІЇ 

Ілюстративний матеріал для захисту дипломної роботи може бути виконаний у вигляді презентаційних слайдів і подаватися за допомогою комп'ютерних засобів. Зміст ілюстративного матеріалу має з достатньою повнотою відображати основні положення, які виносяться на захист.

Рекомендовано на слайдах відобразити такі питання:

– актуальність проблеми;

– постановка задачі;

– наведення або опис  тестового матеріалу;

– математична модель;

– розроблені алгоритми;

– тестовий пример або ілюстрація роботи програми;

– аналіз результатів;

– охорона праці;

– висновки;

Зміст і кількість слайдів (ілюстрацій) у презентації встановлюється керівником. 


8 ЗМІСТ ВІДЗИВУ КЕРІВНИКА ВКРБ 

У відзиві керівник доботи (додаток Д) відображає такі питання:

- новизну розробки та ступінь її складності;

- вміння студента працювати з науково-технічною літературою;

- самостійність роботи студента, виявлену ним ініціативу, вміння користуватись сучасними методами та засобами досліджень, комп’ютерною технікою, вміле використання технічної документації, стандартів тощо;

- ставлення студента до роботи над виконанням дипломної роботи, ступінь працездатності, вміння працювати систематично, акуратність, грамотність та ін.;

- схильність студента до теоретичних досліджень і узагальнень чи до експериментальних досліджень, практичної роботи тощо.

Наприкінці відзиву керівник проекту має зробити висновок про здатність студента до самостійної роботи в даній галузі, про відповідність роботи чинним вимогам та про можливість подання дипломної роботи в ДЕК для захисту.

Керівник не виставляє оцінку за дипломний проект.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 

1. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [Текст] : ДСТУ 3008 – 95. – Чинний від 1995-02-23. – К. : Держстандарт України, 1995. – 38 с. – (Державний стандарт України)

2. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст]  : (ГОСТ 7.1—2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. — Чинний з 2007—07—01. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. — ІІІ, ІІІ, 47 с. ; 29 см. — (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Державний стандарт України).

3. Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» у випускних роботах ОКР «бакалавр» усіх форм навчання [Текст]  / Упоряд.: Б.В.Дзюндзюк, В.А.Айвазов, Т.Є.Стиценко. – Харків : ХНУРЕ, 2012. – 28 с.

Додаток В

Зразок написання реферату до ВКРБ 

РЕФЕРАТ 

Пояснювальна записка випускної кваліфікаційної роботи бакалавра: 65 с., 15 рис., 8 табл., 1 додаток, 38 джерел.

Робота присвячена вирішенню проблеми розпізнавання зображень. Розроблено методи одновимірних нормалізацій, які дозволяють проводити розпізнавання в умовах афінних перетворень. Вони полягають в аналізі перетинів зображень на деякі прямі. В основі методів одновимірних нормалізацій лежать дослідження індукованих дій на прямих, викликаних різними перетвореннями площини, та винайдені інваріантні властивості сімей прямих для афінної групи та її підгруп. Розроблені методи дозволяють знаходити відповідні перетини зображень та одержувати параметри двовимірної нормалізації. Рішення щодо розпізнавання приймається на основі порівняння нормалізованого і еталонного зображень.

Розроблені алгоритми реалізації запропонованих методів використано для створення спеціалізованих програмних засобів розпізнавання та нормалізації зображень на базі порівнянь з еталонами.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ, РОЗПІЗНАВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ, НОРМАЛІЗАЦІЯ ЗОБРАЖЕНЬ, ЕТАЛОН, АФІННІ ПЕРЕТВОРЕННЯ, МІРА ПОДІБНОСТІ.

 

Додаток Г

Приклади оформлення бібліографічного опису в переліку посилань
за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006

Книга одного автора:

Андреев, В. В. Как организовать делопроизводство на предприятии [Текст] /
В. В. Андреев. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 94 с.

Книга двох авторів:

Белов, А. В. Финансы и кредит [Текст] : учеб. / А. В. Белов, В. Н. Николаев ; КНУ им. Т. Г. Шевченко. – К. : Университет, 2004. – 215 с. – Библиогр. : с. 213 – 215. – ISBN 5–7042–1441–Х.

Книга трьох авторів:

Агафонова, Н. Н. Гражданское право [Текст] : учеб. пособие / Н. Н. Агафонова,
Т. В. Богачева, Л. И. Глушкова ; под общ. ред. А. Г. Калпина ; МОН Украины. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х. : Фактор, 2000. – 542 с. – (Университетская книга).

Книга чотирьох авторів:

Елементи інформатики [Текст] : довідник / В. С. Височанський, А. І. Кардаш,
В. С. Костєв, В. В. Черняхівський. – К. : Наук. думка, 2003. – 192 с.

Книга п’яти авторів і більше:

Коротковолновые антенны [Текст] : учеб. пособие / Г. З. Айзенберг, С. П. Белоусов, Я. М. Журбин и др. ; под общ. ред. А. А. Стогния. – 2-е изд. – М. : Радио и связь, 2003. – 192 с.

Перекладне видання

Нойман, Э. Происхождение и развитие сознания [Текст] : пер. с англ. / Э. Нойман. – К. : Ваклер ; М. : Реал-бук, 1998. – 462 с.

Книги із назвою:

Информационные технологии в маркетинге [Текст] : учеб. / под ред.
Г. А. Титаренко. – М. : ЮНИТИ, 2000. – 335 с. – (Textbook). – ISBN 5-238-00154-1

Багатотомне видання, окремий том:

Савельев, И.В. Курс общей физики [Текст]. Т.1. Механика. Молекулярная физика : учеб. пособие / И. В. Савельев. – 2-е изд., перераб. – М. : Наука, 1982. – 432 с.

Статті з журналів:

Гончаров, В. А. Численная схема моделирования дозвуковых течений вязкого сжимаемого газа [Текст] / В. А. Гончаров, В. М. Кравцов // Журн. вычисл. математики и мат. физики. – 1988. – Т. 28, №12. – С. 1858–1866.

Анализ направляемого движения электрической дуги по массивному электроду, покрытому тонким слоем изолятора [Текст] // Приклад. физика. - 2001. - № 3. - С. 58-67.

Збірники наукових праць:

Отчет о выполнении плана научно-исследовательских работ за 2003 год [Текст] : сб. науч. тр. / Рос. Акад. мед. наук, Сиб. отд. - Новосибирск: СО РАМН, 2004. - 83 с.

Тези конференцій:

Образование, наука, производство, пути углубления интеграции и повышения качества инженерного образования [Текст] : тез. докл. науч.-практ. конф. (окт. 2000) / отв. ред. В.Г. Вдовенко. - Красноярск: САА, 2000. - 53 с.

Матеріали конференцій:

Проблемы экономики, организации и управления реструктуризацией и развитием предприятий промышленности, сферы услуг и коммунального хозяйства [Текст] : материалы IV междунар. науч.-практ. конф., 30 марта 2005 г. Новочеркасск / редкол.: Б.Ю. Серебряков (отв. ред.). - Новочеркасск: Темп, 2005. - 58 с.

Стандарти, техніко-економічні та технічні документи:

ГОСТ Р 517721-2001. Аппаратура радиоэлектронная бытовая. Входные и выходные параметры и типы соединений. Технические требования [Текст] . - Введ. 2002-01-01. - М. : Изд-во стандартов, 2001. - 27 с.

Инструкция по проектированию, строительству и эксплуатации гидротехнических сооружений на подрабатываемых горными работами территориях [Текст] : СН 522-85. - Утв. Госстроем СССР 03.05.86. - Изд. офиц. - М.: Стройиздат, 1986. - 32 с.

Авторські свідоцтва, патенти:

А. с. 1007970 СССР, МПК В 25 J 15/00. Устройство для захвата деталей [Текст] / Ваулин В.С., Калов В.К. (СССР). - 3360585/25-08 ; заявл. 23.11.81 ; опубл. 30.03.83, Бюл. № 12. - 2 с.

Приемопередающее устройство [Текст]: пат. 2187888 Рос. Федерация:  МПК7 Н 04 В 1/38, Н 04 J 13/ 00 / Чугаева В.И., заявитель и патентообладатель Воронеж. науч.-исслед. ин-т связи. - № 2000131736/09 ; заявл. 18.12.00 ; опубл. 20.08.02, Бюл. № 32. - 3 с.

Звіти про НДР:

Оценка эффективности автоматизированных ИПС [Текст] : отчет о НИР (промежуточ.) / ВНТИЦентр ; рук. М.И. Иванов. - ОЦ 02604-И5В ; ГР 01821100006 ; Инв. Б452743. – М., 1982. - 90 с.

Дисертації:

Антопольский, А.Б. Лингвистическое описание и оценка информационных языков [Текст] : дис. … канд. филол. наук / А.Б. Антопольский. - М., 1969. - 404 с.

Автореферати дисертацій:

Бутковский, О.Я. Обратные задачи хаотичной динамики и проблемы предсказуемости хаотичных процессов [Текст] : автореф. дис. … д-ра физ.-мат. Наук : 01.04.03 / О.Я. Бутковский ; [Ин-т радиотехники и электроники РАН]. - М., 2004. - 39 с.

Електронні ресурси:

Віддаленого  доступу:

Основные направления исследований, основанные на семантическом анализе текстов [Электронный ресурс] / С.-Петерб. гос. ун-т, фак. прикладной математики – процессов управления. – Режим доступа: www/ URL : http://apcp.apmath.spbu.ru/ru/staff/tuzov/onapr.html/ – 10.12.2004 г. – Загл. с экрана.

Локального  доступу:

Internet шаг за шагом [Электронный ресурс]: интеракт. учеб. – Электрон. дан. и прогр. – СПб. : Питер Ком, 1997. – 1 электрон. опт. диск (CD-ROM). – Систем. требования : ПК от 486 DX 66 МГц ; RAM 1616 Мб ; Windows 95 ; зв. плата. – Загл. с этикетки диска.

Додаток E

Зразок оформлення обкладинки

E.1 Оформлення обкладинки 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський національний університет радіоелектроніки

 

Напрям 6.040302 – «Інформатика»

(код, назва)

 

ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

__________________________________________

__________________________________________

___________________________________________

(тема  роботи)

 

Студент гр._____________

(шифр групи) 

 

______________________________________________

(прізвище ім’я та по батькові)

Харків 2014

 

Додаток И
Форма відомості ВКРБ

Номер

доку-мента

Познака

Найменування

Прим.

 

 

 

 

 

 

Текстові документи

 

1

ГЮІК.ХХХХХХ.001П3

Пояснювальна записка

80 с.

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

4

 

 

 

5

 

 

 

6

 

 

 

7

 

 

 

8

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГЮІК.ХХХХХХ.011Д4

 

 

 

 

 

Зм

Арк

№ докум.

Підпис

Дата

Розроб.

 

 

 

Пристрій знімання

 інформації

Відомість випускної кваліфікаційної роботи бакалавра

Літ

Арк

Аркуш

Перевір.

 

 

 

 

 

 

 

1

Т.контр

 

 

 

ХНУРЕ

Кафедра Інформатики

Н.контр

 

 

 

Затв.

 

 

 

 

Додаток К
Приклади тем випускних кваліфікаційних робіт бакалаврів 

Таблиця К.1 – Теми випускних кваліфікаційних робіт бакалаврів 2011/2012 навчального року

Тема дипломної роботи

Керівник дипломної роботи (посада. ПІБ)

1

2

3

1

Аналіз методів виділення об'єктів на зображеннях

доц. Бритік В.І.

2

Дослідження характеристик зображення для вирішення задачі розпізнавання

доц. Машталір С.В.

3

Розроблення та реалізація методу стиснення звукової інформації

проф. Машталір В.П.

4

Розроблення моделі та середовища для використання прецедентної  інформації у системах прийняття рішень

проф. Кузьомін О.Я.

5

Розроблення методу сегментації зображеннь

доц. Бритік В.І.

6

Розроблення методу аналізу відео сигналу за допомогою моделі, що налаштовується

доц. Машталір С.В.

7

Розпізнавання складних структур зображень

проф. Путятін Є.П.

8

Розробка системи ідентифікації споруд з використанням візуальної інформації

доц. Ліпанов О.В.

9

Розробка системи "Телебачення по запиту" з алгоритмом балансування та розподілу запитів користувачів

доц. Ліпанов О.В.

10

Розроблення диференціальних фільтрів виділення об’єктів на зображеннях

доц. Бритік В.І.

11

Розроблення методу та програми представлення контурного зображення за допомогою ланцюгового кодування

доц. Любченко В.А.

Продовження таблиці К.1

1

2

3

12

Розроблення експертної системи аналізу послуг туроператорів

доц. Матат О.О.

13

Моделювання методів визначення та порівняння  характерних ознак зображень

проф. Гороховатський В.О.

14

Розробка бази даних з використанням інтернет-технологій для прийняття рішень

проф. Кузьомін О.Я.

15

Реалізація методу детектування об'єктів у відеопотоках

доц. Машталір С.В.

16

Розроблення інформаційної системи з використанням SOA архітектури

доц. Кобилін О.А.

17

Розробка середовищ для прогнозування методом прогнозуючої екстраполяції

проф. Кузьомін О.Я.

18

Розроблення методу та програми для визначення принадлежності довільної точки об'єкту на контурному зображенні

доц. Любченко В.А.

19

Розроблення методу та програми cтеження за рухомими об'єктами в заданої області зору

доц. Любченко В.А.

20

Розроблення алгоритму та програми бінарізації зображення методами Отса та Бернсена

доц. Любченко В.А.

21

Розроблення інформаційної системи з використанням HTML5

доц. Бритік В.І.

22

Розробка WEB-додатку для агенства нерухомості

доц. Руденко Д.О.

 

6. Консультанти з роботи із зазначенням розділів проекту, що їх стосуються 

Найменування

розділу

Консультант

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

Позначка консультанта

про виконання розділу

(підпис)

(дата)

Охорона праці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

7. Дата видачі завдання ______1.02.12

Керівник  роботи   _______________    ___ доц. О.В.Яковлева_

Завдання прийняв до виконання   ___________________________

 

КАЛЕНДАРНИЙ   ПЛАН 

Назва етапів дипломної роботи

Термін виконання етапів роботи

Примітка

1

Отримання завдання на дипломне проектування

1.02.12

виконано

2

Аналіз завдання, робота з літературою.

 

виконано

3

Розробка програмної системи

 

виконано

4

Тестування програмної системи

 

виконано

5

Оформлення пояснювальної записки

 

виконано

6

Оформлення програмної документації

 

виконано

7

Оформлення графічної частини

1.05.2012-5.05.2012

  виконано

 

РЕФЕРАТ 

Пояснювальна записка випускної кваліфікаційної роботи бакалавра:
53 с., 6 рис., 8 табл.,  3 додатки, 19  джерел.

Дана робота присвячена дослідженню питання сегментації текстурних зображень. В якості текстурних ознак були використані енергетичні характеристики Лавса. Був побудований алгоритм знаходження енергетичних характеристик Лавса, на основі якого розроблені алгоритми сегментації текстурних зображень, а також зроблена їхня програмна реалізація.

Проведено дослідження результатів сегментації на базі методу характеристик Лавса. Результати досліджень дозволяють зробити висновок про доцільність застосування розроблених алгоритмів для сегментації текстурних зображень, а також для рішення завдання розпізнавання й пошуку в базах даних.

ТЕКСТУРА, СЕГМЕНТАЦІЯ ЗОБРАЖЕНЬ,  ЕНЕРГЕТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛАВСА, МЕТОД ЦЕНТРОІДНОГО ЗВ'ЯЗУВАННЯ, МАСКИ, КРИТЕРІЙ ПОДІБНОСТІ

 

РЕФЕРАТ 

Пояснительная записка выпускной квалификационной работы бакалавра: 53 с., 6 рис., 8 табл., 3 приложения, 19 источниов.

Данная работа посвящена исследованию вопроса сегментации текстурных изображений. В качестве текстурных признаков использовались энергетические характеристики Лавса. Был построен алгоритм нахождения энергетических характеристик Лавса, на основе которого разработаны алгоритмы сегментации текстурных изображений, а также их программная реализация.

Проведены исследования результатов сегментации на базе метода характеристик Лавса. Результаты исследований позволяют сделать вывод о целесообразности применения разработанных алгоритмов для сегментации текстурних изображений, а также для решения задачи распознавания и поиска в базах данных.

ТЕКСТУРА, СЕГМЕНТАЦИЯ ИЗОБРАЖЕНИЙ,  ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛАВСА, МЕТОД ЦЕНТРОИДНОГО СВЯЗЫВАНИЯ, МАСКИ, КРИТЕРИЙ СХОДСТВА

  

ABSTRACT
Зміст 

Вступ

1 Сучасний стан питання сегментації зображень

1.1 Сегментація як один з важливих напрямків обробки зображень

1.2 Методи сегментації зображень

1.2.1 Методи нарощування областей

1.2.2 Методи сегментації текстурних зображень

1.3 Постановка завдання дослідження

2 Математична модель сегментації текстурних зображень на базі характеристик Лавса

2.1 Метод побудови характеристик Лавса

2.1.1 Застосування масок для підкреслення особливостей текстури

2.1.2 Побудова енергетичних карт

2.2 Сегментація зображень на основі енергетичних характеристик Лавса

2.2.1 Математична модель сегментації

2.2.2 Ухвалення рішення про подібність текстур

2.2.3 Сегментація методом послідовного перебору

2.2.4 Сегментація методом центроідного зв'язування

3 Розробка алгоритмів сегментації на базі характеристик Лавса

3.1 Розробка алгоритму побудови енергетичних характеристик Лавса

3.2 Розробка алгоритму сегментації методом послідовного перебору на базі енергетичних характеристик Лавса

3.3 Розробка алгоритму сегментації шляхом спільного використання методу характеристик Лавса й методу центроідного зв'язування

4 Програмна реалізація й дослідження розроблених алгоритмів 

4.1 Вибір середовища розробки

4.2 Опис тестового матеріалу

4.3 Ілюстрація роботи програми

4.3.1 Порівняння результатів сегментації з застосуванням різних порогів

4.4 Аналіз результатів сегментації текстурних зображень

5 Охорона праці

Висновки

Перелік посилань

Додаток А Тестові зображення

Додаток Б Результати сегментації методом послідовного перебору та методом центроідного зв'язування на базі характеристик Лавса

Додаток В Результати сегментації методом центроідного зв'язування за яскравостями та методом центроідного зв'язування на базі характеристик Лавса 

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,
ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 

СТЗ - система технічного зору

ІП - інваріантна пряма 

 

ВСТУП 

Сучасні системи технічного зору дають можливість автоматизувати різноманітні технологічні процеси, такі як автоматичне розпізнання індустріальних деталей, їхнє сортування, контроль розмірів, пакування виробів, контроль за їхнім розміщенням при технологіях зварювання, їхньої просторової установки в зазначеному місці й безлічі інших [1 – 8].

Системи технічного зору (СТЗ) функціонують на базі обробки двовимірних функцій зображень. Лише частково відображаючи фізичну реальність [1, 2], зображення несуть дуже важливу інформацію, на основі якої успішно функціонує більшість біологічних систем, включаючи людину…

 

1 СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ СЕГМЕНТАЦІЇ ЗОБРАЖЕНЬ

1.1 Сегментація як один з важливих напрямків обробки зображень 

У широкому сенсі під сегментацією розуміється виділення на зображенні об'єктів, які представляють інтерес [1].

Процес кластеризації, тобто розбиття зображення на множину областей однорідних у деякому значенні, також називається сегментацією [8].

Сегментація вважається першим етапом аналізу зображень, – це базова процедура практично у всіх завданнях обробки зображень за допомогою систем комп'ютерного зору. Сегментація надає важливе значення на результати обробки зображень у цілому і є перспективним напрямком в області комп'ютерного зору. Помилки сегментації призводять до серйозних помилок наступної обробки зображень, наприклад, їхньої нормалізації й розпізнавання, або роблять зображення взагалі не прийнятними для подальшої обробки існуючими алгоритмами [9]. Отже, як й інші завдання цієї області, задача сегментації не може бути повністю формалізована. Сегментація може містити в собі елементи фільтрації перешкод, виділення зображень, власне розпізнавання зображень, аналіз сцен.

Сегментація – одна із ключових відкритих проблем комп'ютерного зору. Іноді розпізнання й сегментацію не зв'язують разом, розглядаючи їх як окремі етапи обробки зображення. Така точка зору вважається нерозумною, тому що при поданні зображення у вигляді множини окремих сегментів завжди вирішується якась конкретна проблема [1, 9]. Більш того, якщо вдається точно сформулювати, що треба розпізнавати, то це дає можливість визначити, який вид буде мати сегментація...

... Універсальних методів обробки зображень, які можна порівняти по ефективності з інтелектуальними можливостями людини, ще не знайдено, що стимулює активну діяльність вчених у цьому напрямку [6, 9].

Обробка зображень із метою їхнього розпізнавання є однією із центральних і практично важливих задач при створенні систем штучного інтелекту.

Проблема носить явно виражений комплексний ієрархічний характер і включає ряд основних етапів: сприйняття поля зору, сегментація, нормалізація виділених об'єктів, розпізнавання.

Такий важливий обов'язковий етап як розуміння (інтерпретація) зображень включається частково в етап сегментації та остаточно зважується на етапі розпізнавання [10].

На рисунку 1.1 зазначені основні етапи обробки, які проходять зображення з моменту зчитування з носія до розпізнавання [2, 6, 9 – 11, 12].

Рисунок 1.1 – Основні процедури обробки й методи сегментації зображень 

Для вирішення завдання в цілому й на окремих її етапах застосовуються різні методи сегментації, нормалізації й розпізнавання.

Одним з найважливіших етапів обробки зображень є сегментація.

Найбільш важливими принципами, за якими реалізується сегментація в сучасних системах комп'ютерного зору, є наступні [1]:

- групування „подібних” точок зображення;

- групування „сусідніх” у якомусь аспекті точок;

- групування точок із спільними властивостями: сукупний рух, спільна область розміщення, симетрія, безперервність та ін.;

- групування з погляду подібності з ознаками заданого об'єкта;

- групування точок, які чим-небудь виділяються між інших. 

 

1.2 Методи сегментації зображень 

Найбільш відомими й поширеними на практиці методами сегментації зображень є [1, 15, 13, 8, 14]:

- кореляційні методи;

- граничні методи;

- методи нарощування областей;

- методи, засновані на виділенні границь;

- текстурні методи.

1.2.1 Методи нарощування областей 

Методи нарощування областей ефективні при наявності стійкої зв’язності у середині окремих сегментів. До методів нарощування областей відносять наступні методи:

– метод центроідного зв'язування;

– хвильовий метод;

– метод вододілів;

– метод злиття-розщеплення [1, 15].

Для алгоритму центроідного зв'язування необхідна апріорна інформація, а саме інформація про стартові точки та їхні мітки...

… Перший варіант реалізується при виконанні деякої умови однорідності. Звичайно воно має вигляд [1, 15]:

де B (A) – яскравість у точці A;

– середня яскравість точок з міткою lj;

d – обраний поріг.

Сусідні до точки з  мають набір міток l1,…,l (при 4- зв’язності
ℓ £ 4). У цьому випадку умова (1.1) повинна бути перевірена для кожного ℓ. Якщо вона виконується для єдиного , то точка  одержує
мітку …

…По-друге, багато поверхонь покриті правильними візерунками, які виглядають як велика кількість дрібних предметів, наприклад: плями на шкірі тварин, як у гепарда або леопарда; смуги, як у тигра або зебри; візерунки на корі дерев, деревині й шкірі. Приклади текстур наведені на рисунку 1.2.

Рисунок 1.2 – Приклади текстур:

а – кора дерева; б – трава; в – галька; г – камінь; д – поверхня води

З текстурою звичайно зв'язані три основні задачі…

…Момент площі (p+q) – гo порядку для багатокутника щодо примітива з координатами (х, у) визначається так:

де (p+q)=0, 1,2,...;

 – координати центра ваги багатокутника.

Часто використаються ознаки [7]: 

де ,  – координати центра ваги багатокутника [18].

Усе вище розглянуті методи сегментації зображень досить прийнятні з погляду обчислювальних витрат, однак, для кожного з них характерна неоднозначність розмітки крапок у реальних ситуаціях через необхідність застосування евристик (вибір порогів, збігу яскравостей, вибір цифрових масок і т.д.).

Особливий інтерес для обробки зображень із яскраво вираженою текстурою має метод характеристик Лавса…

 

1.3 Постановка завдання дослідження 

Незважаючи на досягнуті успіхи, питання сегментації текстурних зображень вирішено лише для обмеженого числа задач.

Метою даної дипломної роботи є розробити алгоритми сегментації текстурних зображень шляхом спільного використання енергетичних характеристик Лавса й методів виділення однорідних областей і провести їхнє практичне дослідження. Для цього необхідно виконати наступні завдання:

- дослідити методи сегментації однорідних зображень;

- дослідити методи опису текстурних зображень;

- розробити й програмно реалізувати алгоритм побудови енергетичних карт Лавса текстурних зображень;

- розробити й програмно реалізувати алгоритм сегментації методом послідовного перебору на базі енергетичних характеристик Лавса;

- розробити й програмно реалізувати алгоритм сегментації шляхом спільного використання методу характеристик Лавса й методу центроідного зв'язування;

- провести порівняльний аналіз розроблених алгоритмів сегментації текстурних зображень.

Як тестовий матеріал обрані кольорові зображення з яскраво вираженою текстурою, розміром 300х300 пікселів. Приклади тестових зображень наведено в додатку А. 

 

2 МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ СЕГМЕНТАЦІЇ ТЕКСТУРНИХ ЗОБРАЖЕНЬ НА БАЗІ ХАРАКТЕРИСТИК ЛАВСА

2.1 Метод побудови характеристик Лавса 

Метод енергетичних характеристик Лавса припускає виявлення різних типів текстур за допомогою локальних масок… 

…Після обчислення енергетичних карт граничні 7 пикселов зображення не враховуються в подальшій обробці, тому що для них неможливо побудувати карти. Ця границя в порівнянні з розміром зображення не має значення.

2.2 Сегментація зображень на основі характеристик Лавса

2.2.1 Математична модель сегментації 

Сегментація зображень на основі текстурних ознак полягає в розбивці поля зору зображення D на сукупність множин , що містять текстуру одного класу. При цьому значення S заздалегідь не відомо...

…Найбільш важливі з практичною точки зору геометричні перетворення утворюють групи (табл.2.1)… 

Таблиця 2.1 – Перетворення площини, що утворюють групи

Множина перетворень, що входять до групи

Назва групи

 

Позначення групи

1

2

3

x ® x+a, y ® y, де a–параметр

Група горизонтальних зміщень смещений

Gc,x

x ® x, y ® y+b, де b–параметр

Група…

Gc,y

x ® kx, y ® ky,

де k¹0 – параметр

Група…

Gm

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

x ® kx, y ® y,

де k¹0 –параметр

Група…

Gm,x

x ® x, y ® ky,

де k¹0 – параметр

Група…

Gm,y

x®qx, y®q-1y,

де q¹0 – параметр

Група…

Gq

x ®  xcosg+ysing,

y ® -xsing+ycosg,

де g - параметр

Група…

Gu

x ® x, y ® y;    x ® -x, y ® -y;

x ® x, y ® -y;  x ® -x, y ® y;

Група…

Gs

x ® x+hy, y ® y,

де h - параметр

Група…

Gh,x

x ® x, y ® y+hx, 

де h - параметр

Група…

Gh,y

x ® x+a, y ® y+b,

де a, b - параметры смещения

Група…

Gc

x ® kx+a, y ® y,

де k, a - параметры, k¹0

Група…

Gc,m,x

x ® x, y ® ky+b,

де k, b - параметры, k¹0

Група…

Gc,m,y

x ® kx+a, y ® ky+b,

де k, a, b - параметры, k¹0

Група…

Gc,m

x ® k1x, y ® k2y,

де k1, k2 - параметры, k1¹0 k2¹0

Група…

Gd

Основними підходами до рушення задач розпізнавання є такі: кореляційний, ознаковий….

… Для таких груп, вид яких наведений у таблиці 2.1, існують інваріантні прямі (ІП) першого типу. 

Таблиця 2.2 – Групи перетворень, що мають інваріантні прямі першого типу

Назва групи

Вид ІП

Gc,g

ycosg-x sing+m=0, при любому m

Gc,x, Gh,x, Gc,m,x

y=m, при любому m

Gc,y, Gh,y, Gc,m,y

x=m, при любому m

Gm

, при любих а, b

Gm,x

y=m, при любому m; x=0

Gm,y

y=m, при любому m; y=0

Gq, Gs, Gd

x=0, y=0

Для всіх розглянутих груп, якщо …

 

3 РОЗРОБКА АЛГОРИТМІВ СЕГМЕНТАЦІЇ НА БАЗІ ХАРАКТЕРИСТИК ЛАВСА

3.1 Розробка алгоритму побудови енергетичних характеристик Лавса 

Нехай  - результат фільтрації піксела [i,j] з використанням k-й маски.

Тоді алгоритм побудови енергетичних карт Лавса виглядає в такий спосіб:

Крок 1: Переміщаємо по зображенню вікно 15х15 і з кожного піксела вичитаємо локальне середнє значення, усуваючи, таким чином, вплив інтенсивності висвітлення. У результаті проведених операцій вирахування в матриці яскравостей пікселів зображення могли з'явитися негативні елементи. Необхідно повернути значення яскравостей пікселів до позитивних значень. Для цього потрібно знайти мінімальне значення в матриці й додати його абсолютне значення до всіх елементів.

Крок 2: До отриманого зображення застосовується кожна із шістнадцяти масок (2.5). У результаті формуються шістнадцять профільтрованих зображень .

Крок 3:  Будуємо енергетичні карти по формулі (2.2).

Крок 4: Звертаємо симетричні енергетичні карти в 9 остаточних
карт (2.8).  

3.2 Розробка алгоритму сегментації методом послідовного перебору на базі енергетичних характеристик Лавса 

Алгоритм сегментації методом послідовного перебору має такий вигляд:

Крок 1:  Введення зображення розміром N×N…

4.3 Ілюстрація роботи програми 

Розроблений для дослідження задачі сегментації зображень програмна система реалізує наступні основні функції:

а) переведення кольорового зображення в градації сірого;

б) сегментація зображення методом центроідного зв'язування;

в) побудова енергетичних карт Лавса;

г) сегментація зображень методом послідовного перебору на базі енергетичних характеристик Лавса;

д) сегментація шляхом спільного використання методу характеристик Лавса й методу центроідного зв'язування;

До додаткових функцій можна віднести наступні функції:

а) відкриття користувальницького зображення;

б) фарбування точок зображення, що належать одному класу, в однакові кольори для наочності перегляду результатів побудови класів текстур;

в) збереження результатів сегментації.

Інтерфейс розробленої програми представлений на рисунку 4.1.

На формі додатка розташовані три вікна, призначені для виводу на екран обраного користувачем для сегментації зображення, результатів зменшення яскравості й для ілюстрування результатів розбивки на класи. Також у додатку представлені вікна для вибору порога й для відображення координат стартової точки, що задається користувачем. Також користувач має можливість спостерігати різницю між сегментацією класичним методом центроідного зв'язування, а також заснованим на енергетичних характеристиках Лавса й методом послідовного перебору на основі характеристик Лавса. Для цього досить натиснути на відповідну кнопку. Функції завантаження зображення, збереження результатів сегментації й розбивки на класи реалізовані в меню форми.

При роботі з додатком користувачеві, у першу чергу,  необхідно завантажити зображення на форму, скориставшись меню File/Open. Далі необхідно вибрати стартову точку й задати поріг у діапазоні від 0 до 100. Потім потрібно перевести зображення у відтінки сірого й зменшити яскравість, натисканням відповідних кнопок. Щоб провести сегментацію одним із представлених методів досить натиснути на відповідну кнопку.

У процесі роботи із програмою користувач може експериментувати з різними методами, порогами, і стартовими точками.

4.3.1 Порівняння результатів сегментації з використанням різних порогів 

Проведені експерименти показали доцільність використання методу енергетичних характеристик Лавса для опису текстурних зображень.

Результати свідчать про те, що алгоритми сегментації шляхом послідовного перебору й методом центроидного зв'язування на базі характеристик Лавса, розроблені в даній дипломній роботі чутливі до зміни порога. Для дослідження чутливості розробленого алгоритму до зміни, була проведена нормалізація, в результаті поріг змінюється в діапазоні від 0
до 100.

Проведені експерименти для методу послідовного перебору показали, що поріг 30 для сегментації тестових зображень є найкращим, тому що при порозі вище 30 текстура виділяється нечітко, а при порозі нижче 30 на виході виходить занадто багато класів (рис. 4.2).

Рисунок 4.2 – Результаты исследований влияния порога на качество сегментации методом последовательного перебора: а – исходное изображение; б – сегментация с использованием порога  = 10, 24 класса;
в – сегментация с использованием порога  = 30, 4 класса; г – сегментация с использованием порога  = 50, 2 класса 

Для методу центроідного зв'язування проведені експерименти також показали, що поріг 30 для сегментації тестових зображень є найкращим (рис. 4.3). Також потрібно відзначити, що якість сегментації методом центроідного зв'язування вище, ніж у метода послідовного перебору. 

4.4 Аналіз результатів сегментації текстурних зображень 

Були проведені експерименти, результати яких показали доцільність використання енергетичних характеристик Лавса для подальшої сегментації методам послідовного перебору й методом центроідного зв'язування. Результати даних експерементів наведені в пунктах 4.3.1 та в додатках Б, В.

Рисунок 4.3 – Результати досліджень впливу порога на якість сегментації методом центроідного зв'язування: а – вихідне зображення; б – сегментація з використанням порога  = 10, 15 класів; в – сегментація з використанням порога  = 30, 2 класи; г – сегментація з використанням порога  = 50, 2 класи

ВИСНОВКИ 

У результаті виконання дипломної роботи були розроблені й програмно реалізовані алгоритми сегментації текстурних зображень на базі енергетичних характеристик Лавса й проведені їхні практичні дослідження. Для цього були вирішені наступні завдання:

- був досліджений сучасний стан питання сегментації зображень;

- були досліджені методи сегментації текстурних зображень;

- розроблено алгоритм побудови енергетичних карт Лавса;

- розроблений і програмно реалізований алгоритм сегментації методом послідовного перебору на базі енергетичних характеристик Лавса;

- розроблений і програмно реалізований алгоритм сегментації шляхом спільного використання методу характеристик Лавса й методу центроідного зв'язування;

- було проведене порівняння результатів сегментації розробленими.

Практичні дослідження роботи показали доцільність спільного використання енергетичних характеристик Лавса й метода центроідного зв'язування в вирішенні задачі сегментації зображень, що мають текстурні об’єкти. Це обумовлено тим, що використання методу центроідного зв'язування дозволяє не враховувати незначні геометричні та кольорові зміни текстури на зображенні і це дозволяє виділяти більш точно форму текстурного об’єкту. 

Отримані при виділенні текстурних об'єктів користувачем результати можуть бути використані для рішення інших завдань, пов'язаних з обробкою зображень, наприклад, для завдань розпізнавання або як шаблони для пошуку в базах даних.

Результати роботи апробовані на 15-ом міжнародному молодіжному форумі «Радіоелектроніка й молодь в XXI столітті». 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 

  1. Путятин, Е.П. Обработка изображений в робототехнике [Текст] / Е.П. Путятин, С.И. Аверин. – Москва: Машиностроение, 1990. – 320 с.

  2. Гороховатский, В.А. Распознавание изображений в условиях неполной информации [Текст] / В.А. Гороховатский. – Харьков: ХНУРЭ, 2003. – 112с.

  3. Putyatin, E. Information systems technology. Image processing and pattern recognition [Text] / E. Putyatin, E. Matat. – Kharkiv National University of Radio Electronics. – Kharkiv, 2003. – 105 p.

  4. Машталир, В.П. Точечно-множественные методы обработки информации [Текст] / В.П. Машталир. – Харьков: Бизнес Информ. – 2001. – 199 с.

  5. Schalkoff, R.J. Digital image processing and computer vision [Text] / R.J. Schalkoff.  – New York: Wiley, 1989. – 489 p.

  6. Sonka, M. Image processing, analysis, and machine vision [Text] / 

    M. Sonka, V. Hlavac, R. Boyle.  – USA, California: Cole Publishing Company, 1999. – 770 p.

  7. Форсайт, Д. Компьютерное зрение. Современный подход [Текст]  / Д. Форсайт, Ж. Понс; пер. с англ. – Москва: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 928 с.

  8. Баклицкий, В.К. Методы фильтрации сигналов в корреляционно–экстремальных системах навигации [Текст]  / В.К. Баклицкий, А.М. Бочкарев, М.П. Мусьяков. – Москва: Радио и связь, 1986. – 216 с.

  9. Прэтт У. Цифровая обработка изображений [Текст] /  У. Прэтт ; пер. с англ. – М. : Мир, 1982. – Кн.1. – 312 с.

  10. Прэтт У. Цифровая обработка изображений [Текст] /  У. Прэтт ; пер. с англ. – М. : Мир, 1982. – Кн.2. – 480 с.

  11. Шлезингер, М. Десять лекций по статистическому и структурному распознаванию [Текст] / М. Шлезингер, В. Главач. – Киев: Наукова думка, 2004. – 535 с.

  12. Денисов, Д.А., Низовкин В.А. Сегментация изображений на ЭВМ [Текст] / Д.А. Денисов, В.А. Низовкин. // Зарубежная радиоэлектроника, 1985 – №10. – С.5 – 30.

  13. Шапиро, Л. Компьютерное зрение [Текст] / Л. Шапиро, Дж. Стокман; Пер. с англ. – М.: Бином. Лаборатория знаний, 2006. – 752 с.

  14. Путятін, Є.П. Методи та алгоритми комп’ютерного зору [Текст] : Навч. посібник / Є.П. Путятін, В.О. Гороховатський, О.О. Матат. – Харків : ТОВ «Компанія СМІТ», 2006. – 236 с.

  15. Дуда, Р. Распознавание образов и анализ сцен [Текст] / Р. Дуда,

    П. Харт. – М.:Мир, 1976. – 512 с.

  16. Путятин, Е.П. Теоретические предпосылки нормализации изображений [Текст] / Е.П. Путятин. // Проблемы бионики. Харьков: Вища школа. 1973. Вып. 10. С. 82 – 89.

  17. Лабор, В. В. Л 39 Си Шарп: Создание приложений для Windows [Текст] / В. В. Лабор.— Мн.: Харвест, 2003. – 314 с.

  18.  Харалик, Р.М. Статистический и структурный подходы к описанию текстур [Текст] / Р.М. Харалик. //ТИИЭР, 1979. Вып. 67. №5. – С. 98–118.

  19. Laws, K. Textured Image Segmentation [Text] / K. Laws. – Ph.D. Dissertation, University of Southern California, 1980 – 118 с. 

 

Приклад оформлення додатку

Додаток А

 

Результати сегментації методом послідовного перебору та методом центроідного зв'язування на базі характеристик Лавса

 Таблиця Б.1 – Результати експериментів

Вхідне зображення

Сегментація методом послідовного перебору

Сегментація методом центроідного зв'язування

 

300 x 300 px, RGB

 

Поріг ρ = 30; сформировано 3 класи

 

Поріг ρ = 30; сформировано 2 класа

 

300 x 300 px, RGB

 

Поріг ρ =30; сформировано 4 класи

 

Поріг ρ =30; сформировано 3 класи

 

300 x 300 px, RGB

 

Поріг ρ = 30; сформировано 2 класи

 

Поріг ρ = 30; сформировано 2 класи

Приклад оформлення додатку

Додаток В

Результати сегментації методом центроідного зв'язування за яскравостями
та методом центроідного зв'язування на базі характеристик Лавса 

Таблиця В.1 – Результати експериментів

Вхідне зображення

Сегментація класичним методом центроідного зв'язування

Сегментація методом центроідного зв'язування на базі характеристик Лавса

 

300 x 300 px, RGB

 

Порог ρ = 30;

 

Порог ρ = 30; сформировано 4 класи

 

300 x 300 px, RGB

 

Порог ρ =30; сформировано 3 класи

 

Порог ρ =30; сформировано 3 класи

 

300 x 300 px, RGB

 

Порог ρ = 30;

 

Порог ρ =30; сформировано 3 класи

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!