МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Методичні вказівки до виконання дипломного проекту 

для студентів спеціальності 5.05010201 “Обслуговування комп’ютерних систем і мереж” 

напряму підготовки 6.050102 “Комп’ютерна інженерія”

Погоджено на засіданні циклової комісії спеціальних комп’ютерних дисциплін 

Голова циклової комісії ___________  Павліш Л.М.

 Львів ­- 2012

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Виконання  дипломного проекту - завершальний етап навчання студента в коледжі. Мета цього етапу:

- систематизувати, розширити і закріпити теоретичні і практичні знання студента з обраної спеціальності, навчити використовувати їх при розв'язанні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих завдань і питань;

- розвинути у студентів навички виконання самостійної дослідницької і проектної роботи, сприяти поглибленню засвоєння методик синтезу і аналізу при розв'язанні конкретних задач і питань;

- виявити рівень підготовки студента для самостійної роботи в умовах сучасних вимог науки, техніки, виробництва і культури.

1.2. Дипломний проект - випускна самостійна робота студента, яку захищає виконавець на засіданні Державної кваліфікаційної комісії (ДКК). ДКК на основі загальної якості дипломного проекту, рівня його захисту вирішує питання про присвоєння випускникові коледжу кваліфікації молодшого спеціаліста.

1.3. Дипломний проект повинен відповідати темі, яка затверджується наказом директора коледжу. Одночасно з темою дипломного проекту затверджується і її керівник.

1.4. Зміст дипломного проекту (роботи) визначається завданням на дипломне проектування. Завдання видається студенту перед початком проектування.

1.5. Дипломний проект виконується відповідно до завдання з дипломного проектування на підставі опрацювання літератури (підручників, навчальних посібників, монографій, періодичної літератури, нормативної літератури тощо) шляхом індивідуального підходу виконавця роботи до розв'язання конкретних завдань. За прийняті у дипломному проекті (роботі) рішення, достовірність усіх даних, якість виконання і оформлення, а також за представлення роботи до захисту у встановлений термін відповідає студент - автор роботи.

1.6. Керівник і консультанти дипломного проекту допомагають студенту у розв'язанні складних завдань, які виникають у процесі проектування, проводять систематичний контроль за ходом виконання роботи. Керівник і консультанти дипломного проекту не повинні обмежувати творчу ініціативу студента або нав'язувати йому в обов'язковому порядку власні рішення. Студент-дипломник повинен бути ініціативним виконавцем, який критично ставиться до вказівок керівника і консультантів, самостійно вирішує усі питання дипломного проектування.

1.7. Загальні вимоги до дипломного проекту:

- чіткість побудови;

- логічна послідовність викладу матеріалу, переконлива аргументація;

- точність викладу, яка виключає можливість суб'єктивного і неоднозначного тлумачення;

- конкретність викладу результатів роботи;

- доведення висновків і обґрунтованість рекомендацій.

2. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ (РОБІТ)

2.1. Тематика дипломних проектів (робіт) повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану і перспективам розвитку науки, техніки, технології та виробництва, за змістом відповідати меті дипломного проектування. При складанні тематики доцільно враховувати конкретні завдання народного господарства, науки та виробництва.

2.2. Тематика дипломних проектів повинна забезпечувати творчу роботу студента дипломника і самостійне розв'язання окремих технічних завдань. За трудомісткістю тема дипломного проекту повинна відповідати часові, який відведений на дипломне проектування навчальним планом. Тема винахідницького характеру може затверджуватися у випадку, коли вона збігається з науково-дослідницькою роботою студента.

2.3. Тема, зміст, вимоги до обсягу і форми викладу роботи повинні забезпечити студенту-дипломнику можливість проявити свої знання і навички в галузі створення, застосування і впровадження програмних засобів для ПК, обчислювальних комплексів, систем і мереж відповідно до кваліфікаційної характеристики спеціальності.

2.4. Рекомендується надавати перевагу таким темам дипломних проектів, які включають науково-технічні завдання, що можуть бути використані в інтересах народного господарства. Окремі теми проектів можуть виконуватись за заявками відповідних підприємств і організацій.

2.5. Тема дипломного проекту, як правило, закріплюється індивідуально за кожним студентом.

2.6. Тема дипломного проекту, яка передбачає розв'язання складних завдань, може закріплюватися за групою (2-5 чоловік) студентів під загальним керівництвом викладача коледжу, у таких випадках у завданні на дипломне проектування повинно бути вказано, які конкретні завдання комплексної теми розв'язує кожний студент-дипломник. Завдання на дипломний проект кожного студента групи повинно бути сформоване таким чином, щоб було зрозумілим загальне вирішення теми.

2.7. Дипломний проект повинен бути самостійно виконаною технічною розробкою або розробкою програмного забезпечення, оформлений відповідно до вимог діючої нормативно-технічної документації.

2.8. Дипломні проекти можуть бути наступних типів:

а) проект, орієнтований на схемотехнічну розробку апаратної частини виробу обчислювальної техніки;

б) проект, орієнтований на системотехнічну розробку і аналіз функціонування обчислювальної системи, комплексу або мережі;

в) проект, орієнтований на розробку засобів програмного  забезпечення комп’ютерної техніки, систем, комплексів чи мереж;

г) проект – розробка Web-сайту;

д) проект – розробка діючого макету.

Наявність різних типів дипломних проектів дозволяє організувати проектування складного об'єкту кількома студентами.

2.8.1. У дипломному проекті типу "а", орієнтованим переважно на схемотехнічну розробку апаратної частини виробу обчислювальної техніки, основна увага приділяється проектуванню технічних засобів ПК, обчислювальних комплексів, систем й мереж. Прикладами дипломних проектів даного типу можуть бути:

- розробка спеціалізованих і проблемно орієнтованих ПК або основних їх пристроїв;

- розробка спеціалізованих обчислювачів і додаткових операційних пристроїв у системі (апаратна реалізація стандартних функцій, апаратна реалізація функціональних алгоритмів, арифметичні розширювачі для ПК, тощо);

- розробка процесорів обробки сигналів;

- розробка контролерів зовнішніх пристроїв ПК й систем;

- розробка блоків  спряження нештатних пристроїв із стандартним інтерфейсом системи;

- розробка блоків міжмашинних зв'язків;

- розробка контролерів локальних мереж;

- розробка контролерів систем підвищеної надійності;

- розробка спеціалізованих і проблемно орієнтованих обчислювальних систем чи комплексів.

У проектах цього типу повинні бути розроблені схеми електричні структурні, схеми електричні функціональні, часові діаграми роботи, схеми електричні принципові основних вузлів і пристроїв, схеми електричні принципові міжз`єднань, виконані розрахунки швидкодії пристроїв, узгодження часових діаграм, узгодження електричних параметрів вхідних та вихідних кіл, у тому числі з використанням нетипових схемних рішень.

Конструкторський розділ повинен включати розробку кількох із наступних питань:

- розробка конструкторського виконання виробу;

- виріб або розробка системи конструкторських елементів;

- компоновка, розміщення елементів і трасування міжз'єднань;

- розрахунок паразитних електромагнітних зв'язків;

- оцінка чи розрахунок надійності;

- визначення технологічності виробу;

- розрахунок теплового режиму.

Обсяг розробленої схеми може складати  20...50 інтегральних мікросхем малої степені інтеграції або відповідну кількість мікросхем середньої або великої степені інтеграції

Під час розробки пристрою, працюючого у складі міні або мікро ЕОМ, рекомендується розробити автономний драйвер (наприклад, у вигляді програми у машинних кодах або на мові асемблера) для перевірки функціонування і настройки пристрою.

2.8.2. У дипломному проекті типу "б", орієнтованому переважно на розробку системотехнічних питань, основна увага приділяється детальній системотехнічній розробці і аналізу функціонування системи, що відповідають системному етапу проектування на стадіях технічних пропозицій та ескізного проектування. У цих проектах розробка принципових електричних схем і конструкторсько-технологічних рішень зведена до мінімуму, а основна увага приділяється розробці функціональних алгоритмів та моделюванню системи, її аналізу та синтезу, розробці програмних засобів. Прикладами дипломних проектів даного типу можуть бути:

- система цифрового автоматичного керування, як правило, на базі мікро ЕОМ або мікропроцесорів (загальний аналіз, моделювання, перевірка стійкості функціонування};

- розробка моделей  контролерів  і відлагодження для них програмного (мікро-програмного) забезпечення; моделювання і оптимізація обчислювальних, інформаційних та керуючих систем;

- розробка систем керування передачею даних у локальних обчислювальних мережах;

- моделювання, аналіз і оптимізація систем високої надійності, з самодіагностикою, з реконфігурацією.

Проект повинен включати лістінги програм, результати моделювання і (або) тестування програм.

Графічна частина проекту повинна включати такі листи:

- схеми електричні структурні різних варіантів систем;

- схеми структурні програмного забезпечення;

- схеми алгоритмів окремих програм і підпрограм;

- результати експериментів і досліджень;

- результати розрахунків пропускної здатності (продуктивності), обсягу пам'яті системи і інших характеристик.

2.8.3. У дипломному проекті типу "в", орієнтованому переважно на розробку програмного забезпечення ПК, обчислювальних комплексів, систем та мереж, основна увага приділяється питанням розробки програмної частини виробу. При цьому повинна виконуватися розробка апаратної частини виробу на рівні структур основних пристроїв і зв'язків між ними.

Допускається, що апаратна частина виробу комплектується з типових, серійних або таких, що розробляються в інших проектах, складових частин (міні або мікро ЕОМ, спеціалізованих обчислювачів, процесорів, блоків пам'яті інтерфейсних плат, контролерів, пристроїв зв'язку з об'єктом тощо).

У самому проекті на апаратному рівні розглядаються тільки питання компоновки системи із складових частин з відомими архітектурними і зовнішніми електричними характеристиками, а основна увага приділяється розробці програмної частини системи. Як правило, дані програми повинні відноситися до категорії системних, хоча може бути розробка і проблемно орієнтованих програм.

Прикладами дипломних проектів даного типу можуть бути:

- розробка операційної системи або її частини для нових ПК, нових конфігурацій або режимів використання системи;

- розробка драйверів операційної системи для нових периферійних пристроїв;

- розробка проблемно орієнтованих програмних систем для інтелектуальних терміналів;

- розробка системи мікро програмного забезпечення роботи проблемно-орієнтованих контролерів на базі мікропроцесорів;

- розробка систем вимірювання, реєстрації або контролю на базі мікро ЕОМ або мікропроцесорів;

- розробка системи  керування технологічним процесом або технологічною установкою;

- розробка програмного забезпечення для локальної мережі ЕОМ;

- розрахунки часових показників роботи програмних засобів і оцінка надійності програм.

Конструкторські документи у проектах цього типу повинні включати у себе схеми електричні, структурні і (або) схеми електричні функціональні, схеми електричні принципові, схеми з’єднань і розкривати архітектуру системи. Основна документація за структурою програмного забезпечення, схеми алгоритмів окремих програм, підпрограм і їх описи повинні оформлятися відповідно до діючої нормативно-технічної документації. У проекті повинні обов'язково бути лістинги програм, результати їх перевірок, а також тести для відлагодження і перевірки програм.

У конструкторському розділі проекту розробляється загальна компоновка виробу, вибираються типові конструктивні елементи, трасування міжз'єднань, проектування тестів для перевірки і настройки обладнання виробу. Розробляються питання технології проектування, відлагодження і тестування програм, оцінюється надійність програм і програмно-апаратного комплексу.

2. 9. Дипломний проект дослідницького характеру.

2.9.1. Дипломний проект  може носити  науково-дослідницький характер, а також включати розрахунково-графічну частину.

2.9.2. Дипломний проект передбачає розв'язання певної частки завдання науково-дослідного проекту кафедри чи підприємства (бази практики), яка по своєму основному направленню відповідає спеціальності і майбутній роботі молодого спеціаліста. Дослідницька тема видається тільки студентам з відмінною і доброю підготовкою, які проявили здібності до такого проекту у процесі навчання.

2.9.3. У дипломних роботах дослідницького характеру допускається часткове зменшення обсягу графічної частини і загально-технічних розрахунків.

2.10. Використання ПК під час дипломного проектування.

Під час виконання всіх дипломних проектів (робіт) обов'язково повинні використовуватися засоби обчислювальної техніки.

У проектах типу "а" (п.2.8.1) використовуються ПК як основний засіб моделювання та систем автоматизації і проектування для типових проектних робіт і розрахунків. Обсяг самостійно розроблених програм, як правило, невеликий.

У проектах типу "б" (п.2.8.2) розробляються оригінальні програми, а також використовуються типові програми, пакети програм, системи автоматизації проектування і імітаційного моделювання для аналізу і оптимізації прийнятих рішень.

У проектах типу "в" (п. 2-8.35 розробляється і відлагоджується програма або система програм досить великого обсягу. Крім того, може використовуватись (особливо при розробці конструкторсько-технологічної частини) система автоматизації проектування чи пакет прикладних програм.

3. КЕРІВНИКИ ТА КОНСУЛЬТАНТИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

3.1. Керівник дипломного проекту

3.1.1. Наказом директора  призначаються керівники дипломних проектів з числа викладачів коледжу. Керівниками можуть бути наукові працівники та висококваліфіковані спеціалісти інших підприємств і закладів.

3.1.2. Керівник дипломного проекту виконує наступні обов’язки:

- видає завдання на дипломний проект;

- надає студенту допомогу у розробці календарного графіка роботи на весь період дипломного проектування;

- рекомендує студенту необхідну основну літературу, довідкові та архівні матеріали, типові проекти, джерела інформації за темою;

- проводить систематичні, передбачені розкладом співбесіди зі студентом, за необхідністю його консультує;

- перевіряє виконання проекту (окремі частини або весь проект);

- підписує закінчений дипломний проект.

3.2. Консультанти з окремих розділів дипломного проекту.

3.2.1. Дипломний проект повинен включати розділи з питань організації виробництва, охорони праці та навколишнього середовища. Можлива розробка у проекті і інших розділів, наприклад, ергономіки та художнього конструювання, стандартизації, нормалізації і контролю якості продукції, які виходять за рамки компетенції керівника проекту. При необхідності цикловій комісії надається право запрошувати консультантів з окремих розділів дипломного проекту за рахунок ліміту часу, виділеного на керівництво дипломними проектами.

3.2.2. Консультантами з окремих розділів дипломного проекту можуть призначатися викладачі коледжу, а також висококваліфіковані спеціалісти та наукові працівники інших закладів, підприємств. Консультанти перевіряють відповідну частину виконаної студентом роботи і підписують готову дипломну роботу.

3.2.3. Консультації з питань організації виробництва, охорони праці та навколишнього середовища проводять викладачі, що забезпечують навчальний процес на даному факультеті.

3.2.4. Консультації з питань використання стандартів (наприклад, стандартів єдиної системи конструкторських документів, стандартів і норм, які використовуються під час розробки друкованих плат, уніфікованих корпусів, стандартів за інтерфейсами введення-виведення інформації тощо), проводить викладач, який призначається головою циклової комісії.

3.2.5. Студенту-дипломнику, в якого керівник проекту - спеціаліст з виробництва, для надання допомоги  може бути призначений консультант з числа викладачів комісії.

3.2.6. Студенту-дипломнику, в якого керівник проекту - викладач коледжу, для розв'язання вузькоспеціалізованого технічного питання голова циклової комісії може призначити консультанта з числа кваліфікованих з даного питання спеціалістів.

3.2.7. Консультації з окремих питань проекту студент-дипломник має право отримати у кожного викладача коледжу під час проведення ним консультацій для студентів.

4. ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМ І ЗАВДАНЬ НА ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

4.1. Теми дипломних проектів визначаються цикловою комісією. Перелік тем дипломних проектів оголошується щороку. Тематика дипломних проектів розглядається і затверджується директором коледжу.

4. 2. Назва теми проекту повинна бути короткою, відбивати основний зміст, мету роботи і вказана у всіх документах без змін у наказі директора, у завданні на дипломне проектування, на титульному листі роботи, в особистій картці, заліковій книжці).

4.3. Студентам надається право вибору теми дипломного проекту. Студент може запропонувати для дипломного проекту свою тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки. Рекомендується, щоб тема роботи враховувала актуальні та перспективні потреби країни, регіону, підприємства, закладу.

4.4. Перед початком переддипломної практики за пропозиціями циклової комісії відділення готує проект наказу про затвердження тем, керівників і консультантів дипломних проектів і передає його на підпис директору.

Відповідно до теми дипломного проекту керівник проекту видає студенту завдання на вивчення об'єкта практики і на підбір літератури.

4.5. До початку дипломного проектування студенту видається завдання на дипломний проект, яке складає керівник і погоджує голова циклової комісії. У завданні вказується термін закінчення дипломного проектування. Завдання студент разом з дипломним проектом подає у ДКК.

Під час підготовки завдання на дипломний проект керівнику доцільно враховувати здібності та побажання студента. Водночас завдання повинно забезпечувати досягнення мети дипломного проектування, забезпечувати максимальне використання студентом комплексу знань і навичок з вибраної спеціальності.

4.6. Керівник роботи з узгодженням із головою циклової комісії має право змінити або доповнити завдання на дипломне проектування, якщо при цьому поліпшиться якість проекту.

4.7. У виключних випадках, з подання голови циклової комісії та завідувача відділенням, можуть бути внесені зміни у наказ про затвердження тем і керівників дипломних робіт.

5. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ І КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

5.1. Виконання дипломного проекту складається з трьох етапів.

Підготовчий етап починається з отримання студентом завдання на дипломний проект і закінчується захистом звіту про переддипломну практику. На цьому етапі студент повинен систематизувати і поповнити свої технічні і економічні знання та практичні навички на підставі вивчення конкретних матеріалів з теми дипломного проекту. За цей період студент має підібрати необхідний матеріал для дипломного проектування.

Основний етап проектування починається після переддипломної практики і закінчується за тиждень до захисту роботи. На цьому етапі студент виконує проект на чернетках, керуючись вказівками керівника і консультантів роботи.

Заключний етап - оформлення проекту відповідно до встановлених вимог, отримання підписів керівника і всіх консультантів при попередньому розгляді проекту на цикловій комісії і рецензуванні.

5.2. Роботу над дипломним проектом студент виконує, як правило, у коледжі з наданням йому місця в аудиторії для дипломного проектування.

Дипломний проект дослідницького характеру виконується у лабораторіях. У цьому випадку студент підпорядковується графіку роботи лабораторії.

В окремих випадках дипломний проект може виконуватися на підприємствах, в організаціях та закладах-базах практики.

5.3. Перед початком виконання дипломного проекту студент повинен скласти календарний графік роботи на весь період з вказівкою черговості виконання окремих етапів і, після схвалення керівником, подати на затвердження голові циклової комісії.

5.4. Консультанти перед початком дипломного проектування складають розклад консультацій з окремих питань проектів (за спеціальністю, охорона праці тощо). Зустрічі студентів з керівником і консультантами можуть відбуватися у міру необхідності у дні проведення консультацій.

5.5. Студент зобов'язаний один раз на тиждень відвідувати обов'язкові консультації, на яких фіксується рівень готовності розділів проекту.

Для раціонального використання часу консультацій питання, що виносяться студентом на консультацію, повинні бути продумані і конкретно викладені.

5.6. Студент один раз на тиждень звітує про стан виконання дипломного проекту керівнику, який у міру необхідності повідомляє про стан виконання проекту голові циклової комісії.

5.7. На засіданнях циклової комісії систематично (один раз на місяць) обговорюються питання про хід дипломного проектування, а також у міру необхідності, звіти окремих дипломників. Якщо виявляється, що студент систематично не виконує графіка роботи, то циклова комісія може ставити перед адміністрацією питання про відрахування такого студента з коледжу.

5.8. На керівництво, консультацію і рецензування одного дипломного проекту (роботи) у вузі встановлюється певна кількість годин, яка затверджується директором коледжу.

6. ВИМОГИ ДО ОБСЯГУ, СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

6.1. Обсяг пояснювальної записки повинен складати до 70 сторінок надрукованого тексту (формат аркуша ‑ А4). У дану кількість сторінок  включаються сторінки, на яких розміщені рисунки, таблиці, список літератури і додатки.

6. 2. Пояснювальна записка повинна у короткій і чіткій формі розкривати творчий задум проекту, включати методи дослідження, використані методи розрахунку і самі розрахунки, описи проведених експериментів, їх аналіз і висновки, техніко-економічне порівняння варіантів і за необхідністю супроводжуватись ілюстраціями, графіками, діаграмами, схемами тощо.

Під час дипломного проектування розробляються такі питання: системотехнічні, схемотехнічні, конструкторські, системного програмного забезпечення, проблемно-орієнтованого програмного забезпечення, експерименти з макетами пристроїв, моделями пристроїв і програмами, техніко-економічні, охорони праці і техніки безпеки.

Перелік розглянутих у кожному конкретному проекті питань і рівень їх розробки повинні бути визначені у завданні на дипломне проектування, виходячи з умов повного розкриття теми, спеціалізації дипломника і доведення розробки до практичних технічних рішень.

6.3. Склад пояснювальної записки визначається завданням на дипломний проект і його направленням. Рекомендується такий склад пояснювальної записки:

1) титульний аркуш;

2) завдання на дипломне проектування;

3) анотація українською мовою;

4) анотація іноземною мовою;

5) перелік скорочень, символів і спеціальних термінів;

6) зміст;

7) вступ;

8) аналітичний огляд (проблеми, задач, питань, які необхідно розв’язати у проекті)

9) обґрунтування вибраного напряму проектування;

10) розрахунковий (проектно-розрахунковий або розрахунково-теоретичний) розділ;

11) дослідницький (експериментальний) розділ;

12) конструкторський розділ;

13) економічна частина;

14) розділ охорони праці;

15) висновки;

16) список літератури;

17) додатки.

Крім того, пояснювальна записка з рекомендації керівника і консультантів може включати і інші розділи, залежно від теми і направлення проекту. В пояснювальній записці можуть бути відсутні деякі розділи.

6.4. Титульний аркуш пояснювальної записки готового дипломного проекту підписується керівником, консультантами, головою циклової комісії та завідувачем відділення.

6.5. Завдання на дипломне проектування повинно включати назву теми, початкові дані і вимоги до проекту, перелік питань, які потрібно розробити, обсяг графічної частини проекту (з переліком обов'язкових креслень). Завдання підписується студентом, керівником дипломного проекту, головою циклової комісії.

6.6. Анотація українською мовою.

6.6.1. В анотації подаються короткі відомості про дипломний проект, які повинні бути достатніми для прийняття рішення про доцільність звертання до пояснювальної записки і креслень.

6.6.2. Анотація повинна включати відомості про обсяг пояснювальної записки.

6.6.3. Текст анотації включає:

- основну частину, в якій наводиться суть виконаного проекту і методи досліджень;

- конкретні відомості, які розкривають зміст основної частини дипломного проекту (наприклад, технічні характеристики розробленого об'єкта);

- короткі висновки щодо особливостей, ефективності, можливостей і галузі використання отриманих результатів.

6.6.4. Обсяг тексту анотації – одна сторінка.

6.6.5. Не рекомендується застосовувати в анотації терміни, які не є загально прийнятими,  та скорочення термінів.

6.6.7. Текст анотації іноземною мовою відповідає тексту анотації українською мовою.

6.7. У змісті послідовно перелічують заголовки розділів, підрозділів, додатків і вказують номери сторінок, з яких вони починаються. Зміст включає всі заголовки, наявні у записці.

6.8. Перелік скорочень, символів і спеціальних термінів, а також їх визначення (пояснення) включають у записку тільки у випадку необхідності.

6.9. Вступ.

6.9.1. Вступ – початок викладу змісту пояснювальної записки. Заголовком повинно бути слово ”ВСТУП”, написане окремим рядком великими буквами.

6.9.2. Вступ повинен коротко характеризувати сучасний стан проблеми, задачі, питання, які розробляються у дипломному проекті, а також мету роботи. У вступі доцільно обґрунтувати необхідність проведення роботи, вказати галузь можливого використання розроблених виробів, запропонованих технічних рішень, висновків і рекомендацій.

6.10. Аналітичний огляд.

6.10.1. У цьому розділі необхідно ґрунтовно і систематично викласти сучасний стан проблеми, задач, питань, які необхідно розв'язати у проекті. Відомості, включені в аналітичний огляд, повинні об'єктивно оцінювати досягнутий на даний час науковий (науково-технічний) рівень за темою проекту, правильно вибрати шляхи та засоби досягнення поставленої у завданні мети.

6.10.2. Аналітичний огляд проводиться на підставі аналізу авторських свідоцтв на винаходи і патенти, навчальної літератури та монографій, вітчизняних та зарубіжних періодичних видань, у тому числі іноземними мовами; реферативних журналів, з врахуванням кращих технологічних і виробничих досягнень.

6.10.3. В аналітичний огляд необхідно включати тільки матеріал, який відноситься до теми проекту. Суперечливі дані, наявні у різних джерелах інформації, повинні бути проаналізовані і оцінені з особливою увагою.

6.11. Обґрунтування вибраного напряму проектування.

6.11.1. У цьому розділі повинні бути показані переваги вибраного напряму роботи за темою проекту порівняно з іншими можливими напрямами. У ньому проводиться мотивована оцінка прийнятого напряму як з наукового (технічного), так і економічного погляду. Обґрунтування вибраного напряму (методу, алгоритму, структурної і функціональної схеми, необхідних технічних засобів тощо) повинно враховувати рекомендації, наведені в аналітичному огляді, з врахуванням результатів роботи, проведеної студентом-дипломником.

6.11.2. Обґрунтування вибраного напряму роботи не повинно підміняти доцільність самої роботи. Вибір напряму роботи за темою проекту не повинен обґрунтовуватися вимогами завдання на дипломне проектування.

6.11.З У цьому розділі наводиться детальний опис вибраної структурної та функціональних схем або алгоритму роботи пристрою чи об'єкта.

6.12. Розрахунковий розділ.

6.12.1. У цьому розділі, що часом називають проектно-розрахунковим, описується розробка та розрахунки системотехнічних, схемотехнічних і програмних складових пристрою чи об'єкта, у тому числі з використанням комп’ютерної техніки.

6.12.2. Розрахунки, проведені з використанням комп’ютера, повинні бути виділені в окремий підрозділ, що вказуватиметься у змісті.

6.12.3. Розрахунки, проведені з використанням комп’ютера, повинні включати вибір методу рішення, оцінку похибок, алгоритм рішення, блок-схему програми, тексти програми і закінчуватися аналізом отриманих результатів. Тексти програм можна не включати у цей розділ а включити у додатки до пояснювальної записки.

Не рекомендується включати у записку одні тексти програм без матеріалів, вказаних у даному пункті.

6.12.4. Розрахунковий розділ включає в себе теоретичне і логічне вирішення поставленого завдання, порівняльну оцінку різних варіантів його рішення за кількістю обладнання, складності, швидкодії, однорідності використаних елементів, потужності споживання, надійності, похибках, вірогідності отриманих результатів, економічності. У цьому розділі виконують синтез алгоритмів мікропрограм, розробку функціональних програм, логічний аналіз і синтез, розрахунок критеріїв стійкості, розрахунок теплових режимів пристроїв тощо. Визначаються і розраховуються основні характеристики об'єкта проектування.

6.12.5. Рекомендується використовувати системи автоматизації проектування, конструювання, розрахунку основних параметрів об'єкта, моделювання його поведінки.

6.12.6. Розробка алгоритмічної структури об'єкта повинна супроводжуватися описом схеми алгоритмів розв'язання задач. Отримані алгоритми потрібно перевірити на мінімум операцій і циклів.

6.13. Дослідницький розділ.

6.13.1. У цьому розділі, який часом називають експериментальним, вказується мета і описується програма конкретних експериментів, формулюється їх суть, оцінюється точність і вірогідність отриманих даних, проводиться співставлення теоретичних і експериментальних даних. Відсутність такого співставлення потрібно мотивувати.

6.13.2. Експериментальні дослідження, з однієї сторони, передбачають самостійне виготовлення і (або) налагодження макета вузла, пристрою і визначення його характеристик, а з другої - відлагодження програм, розв'язування задач на обчислювальній машині і їх дослідження.

6.13.3. У досліджуваному розділі доцільно використовувати питання, розроблені студентом 4 курсу у лабораторіях. Доцільно також використовувати результати локальних досліджень, виконаних на практиці.

6.14. Конструкторський розділ.

6.14.1. Цей розділ включає у себе загальний опис конструктивної розробки всього виробу, його окремих вузлів і блоків. Наводиться опис і обґрунтування розміщення і спряження окремих частин розробленої конструкції між собою, а також з іншими блоками. Описується методика включення апаратури. Розглядаються рішення по захисту від перегріву внаслідок дії зовнішніх і внутрішніх джерел тепла.

6.14.2. При наявності відповідних вимог у завданні на дипломне проектування потрібно розробити заходи по забезпеченню експлуатації об'єкта у специфічних природних умовах - підвищеній вологості, великому перепаді робочих температур, при дії грибків, морської води, активних випаровувань, вібрацій тощо.

6.14.3. У розділі розглядаються питання налагоджування і контролю об'єкта, його блоків, вузлів та елементів.

6.15. Економічна частина.

Питання економіки і організації виробництва враховуються в усіх розділах проекту. У даному розділі розглядають питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом додатково до завдання на дипломний проект. Потрібно враховувати, що кожне технічне рішення повинно бути економічно обґрунтованим. Особливу увагу у цьому розділі потрібно приділити питанням ефективності та якості. У деяких випадках розглядаються соціальні резерви виробництва.

6.16. Розділ охорони праці.

Питання охорони праці та техніки безпеки враховуються в усіх розділах роботи. У даному розділі розглядаються питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом дипломного проекту додатково до завдання на дипломне проектування; доцільно також приділити увагу питанням екології та охорони навколишнього середовища.

6.17. Висновки.

6.17.1. Заголовок цього розділу – слово „ВИСНОВКИ”, друкується окремим рядком великими буквами. Йому порядковий номер не присвоюється.

6.17.2. Цей розділ повинен включати оцінку результатів дипломного проекту, у тому числі їх відповідність вимогам завдання на дипломне проектування.

6.17.3. У розділі наводиться короткий виклад показників, отриманих при розробці проекту; вказується напрями подальшої роботи над темою проекту або мотивується недоцільність продовження роботи; вказуються статті, авторські свідоцтва (заявки), доповіді і повідомлення, опубліковані, підготовлені до друку і прочитані у процесі роботи над дипломною роботою.

6.17.4. У висновках студент вказує, яку частину роботи він виконав самостійно і які нові завдання розв'язані ним у процесі проектування.

6.18. Список літератури.

6.18.1. У список літератури включають усі джерела, використані студентом під час виконання проекту .

6.18.2. Список літератури складають в алфавітному порядку літератури у пояснювальній записці.

6.18.3. У тексті записки повинна вказуватися вся література, що включена до списку. Рекомендації з бібліографічного опису друкованих робіт для списку літератури наведені у підрозділі 7.8.

6.18.4. Списку літератури (допускається назва заголовку “Література”) не присвоюється порядковий номер.

6.19. Додатки.

6.19.1. У додатки рекомендується включати допоміжний матеріал, який робить громіздкою основну частину пояснювальної записки.

Допоміжними матеріалами вважаються:

- проміжні математичні виклади і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- опис апаратури і приладів, що використані під час проведення експериментів, вимірювань та випробовувань;

- тексти програм, результати розрахунків, проведені з використанням комп’ютера;

- специфікації графічних аркушів;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- інструкції, методики, розроблені у процесі виконання дипломного проекту;

- описи окремих технічних рішень, розробка яких не обумовлена завданням на дипломне проектування.

6.19.2. Додаткам присвоюють порядкові номери відповідно до порядку посилань на них у тексті основних розділів.

6.20. Співвідношення між розділами пояснювальної записки.

Дипломні проекти характеризуються великою різноманітністю. Тому співвідношення кількості сторінок окремих розділів у різних проектах можуть коливатися у деяких межах. Керівник дипломного проекту, враховуючи специфіку роботи, має рекомендувати студентові збільшувати (зменшувати) обсяг певного розділу.

Однак необхідно, щоб в усіх випадках обсяг розрахункового матеріалу перевищував обсяг оглядового матеріалу.

Рекомендується дотримуватися приблизно такого співвідношення між розділами:

- розділи 6.4 – 6.12 складають 20% ;

- розрахунковий розділ 6.13 складає 15%;

- розділи 6.12 - 6.14 складають не менше 50% загального обсягу записки;

- розділи 6.14 - 6.19 складають 15%.

У дипломних проектах (роботах) дослідницького (експериментального) характеру обсяг досліджуваного розділу 6.14 має бути збільшений за рахунок інших розділів.

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

7.1. Загальні вимоги.

7.1.1. Пояснювальна записка повинна бути переплетена у тверду обкладинку.

7.1.2. Дипломний проект подається у друкованому вигляді.

7.1.3. Текст дипломного проекту повинен бути надрукований чорною фарбою на білому аркуші формату А4 (210х297 мм).

7.1.4. Обсяг дипломного проекту без урахування додатків має складати  не більше 70 сторінок.

7.1.5. Для виконання роботи найкраще застосовувати Microsoft Word версії не нижче 6.0.

7.1.6. Вимоги до параметрів сторінок: розмір лівого поля – 20 мм, правого – не менше 10 мм; розмір верхнього і нижнього полів – не менше 10 мм.

7.1.7. Вимоги до тексту: шрифт – Times New Roman, розмір 14 пт, інтервал між рядками – 1,5, вирівнювання за шириною, відступ абзацу – 12,5 мм.

7.1.8. Вимоги до назв розділів: жирним шрифтом, вирівнювання по центру.

7.1.9. Шрифт друку повинен бути чітким чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту – всюди однакова.

7.1.10. Друкарські помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час написання дипломного проекту, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

7.1.11. Вимоги до тексту в таблицях: шрифт Times New Roman, розмір 12 пт, інтервал між рядками 1,0, відступи не допускаються.

7.1.12. Вимоги до тексту в ілюстраціях: шрифт Times New Roman або Arial, розмір не більше 14 пт.

7.1.13. Формули в дипломній роботі повинні бути виконані у редакторі формул Microsoft Equation, графіки та діаграми – за допомогою редакторів Microsoft Excel або Microsoft Graph.

7.1.14. При першому згадуванні у тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ, географічних назв тощо їх пишуть як в українській транскрипції, так і мовою оригіналу (в дужках).

7.1.15. Титульний аркуш дипломного проекту складається студентом за формою, наведеною в додатку А.

7.1.16. Перелік скорочень символів і спеціальних термінів включається до дипломного проекту тоді, коли застосовуються незагальновживані (вузькоспеціальні) скорочення, символи і терміни. У дипломній роботі подається цей перелік, якщо загальна їх кількість понад 20 і кожне із них повторюється у тексті не менше 3–5 разів.

7.1.17. Заголовки структурних частин дипломного проекту "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до набору.

7.1.18. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

7.1.19. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між назвою розділу та текстом повинна дорівнювати 3–4-ом міжрядковим інтервалам.

7.1.20. Кожну структурну частину (розділ) роботи необхідно починати з нової сторінки.
До загального обсягу дипломного проекту не включаються додатки, список використаної літератури, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають суцільній нумерації.

7.1.21. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку №. Першою сторінкою дипломного проекту є титульний аркуш, який підлягає загальній нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Далі в роботі розташовують анотацію українською мовою, анотацію англійською мовою та завдання на дипломну роботу,  на яких також не проставляють номери сторінок. Далі в роботі розташовують аркуші із змістом та текстом основних розділів поснювальної записки, на яких проставляють номер аркушів у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини роботи як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати; "1. ВСТУП" або "РОЗДІЛ 5. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ". Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад; "2.3" (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами як і пункти. Ілюстрації (схеми, графіки, карти, креслення тощо) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

7.1.22. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках дипломного проекту, вносять до загальної нумерації сторінок.

7.1.23. Таблицю або рисунок, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

7.1.24. Усі ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

7.1.25. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

7.1.26. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." або "Закінчення табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2" або "Закінчення табл. 1.2.".

7.1.27. Формули в дипломному проекті (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу га порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) – перша формула третього розділу.

7.1.28. Примітки до тексту та таблиць, у яких наводять довідкові га пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка”"ставлять крапку.

7.1.29. Ілюструють дипломну роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту, запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).
Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:
- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис.";
- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;
- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад:
Рис.1.14. Розміщення мережі АРМів;

1 – АРМ головного бухгалтера;

2 – АРМ бухгалтера з оплати праці;

3 – АРМ внутрішнього контролера.

Основними видами ілюстративного матеріалу є: рисунок, схема, діаграма, графік, креслення тощо.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі.

7.1.30. Цифровий матеріал, як правило, необхідно оформлювати у вигляді таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею, та друкують симетрично до тексту.

7.1.31. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного боку дипломного проекту або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини та розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Коли текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те саме", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, марок, певних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

7.1.32. При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил. Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною.

7.1.33. Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують усередині рядків тексту.

7.1.34. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

7.1.35. Рівняння та формули відокремлюють од тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал не менше одного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х). Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті, інші нумерувати не рекомендується.

7.1.36. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то її номер записують ззовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і oб’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться всередині групи формул і спрямоване в бік номера.

7.1.37. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула є складовою речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього потребує побудова тексту, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять усередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів як визначники та матриці розділові знаки можна не ставити.

7.1.38. При написанні дипломного проекту студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячене дослідження. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують. необхідну інформацію про нього, допомагають з’ясувати його зміст. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал не входить до останнього видання. Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в праці. Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад: "...у працях [1-7]...". Коли в тексті необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань. Приклад: Цитата в тексті; "...сприяє своєчасному виявленню порушень процесу виробництва продукції, вжиттю своєчасних заходів для попередження негативних наслідків [21, С. 305]". Відповідний опис у переліку посилань: 21. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. – К.: Центр навч. л-ри, 2003. – 412 с.

7.1.39. Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: "рис.1.2".

7.1.40. Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: "...у формулі (2.1)".

7.1.41. На всі таблиці необхідно посилатися в тексті, при цьому слово "таблиця" у тексті пишуть скорочено, наприклад: "...у табл.1.2".

7.1.42. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.3".

7.1.43. Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

7.1.44. Загальні вимоги до цитування такі:

7.1.45. а) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, у якій він поданий в джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

7.1.46. б) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

7.1.47. в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

7.1.48. г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;
д) якщо необхідно виявити ставлення студента до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.

7.1.49. Символи і терміни розміщуються в переліку стовпчиком, у якому ліворуч наводять символ, спеціальний термін, а праворуч – його деталізоване розшифрування. За умов, коли у роботі кількість скорочень, символів, термінів менше двадцяти і кожне з них повторюється не більше 3–5 разів, перелік окремо не складається. Детальне розшифрування їх наводиться у вигляді примітки при першому згадуванні роботи або безпосередньо в тексті (у дужках).

7.2  Додатки

7.2.1. Додатки оформляються як продовження записки на наступних після списку літератури сторінках.

7.2.2. Кожний додаток починають з нової сторінки. У правому верхньому куті сторінки наводять слово "Додаток" і вказують порядковий номер арабськими цифрами (без знаку N). наприклад: Додаток 1. У наступному рядку з великої букви наводять заголовок додатку.

7.2.3. Текст кожного додатку при необхідності може бути поділений на підрозділи і пункти з відповідною нумерацією. Наприклад: Д1.2.4 - четвертий пункт другого підрозділу першого додатку.

7.2.4. Рисунки, таблиці і формули, які подаються у додатку, відповідно нумеруються у кожному додатку. Наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого додатку; табл. Д.2.1. - перша таблиця другого додатку; формула (Д.3.2) - друга формула третього додатку. .

8. ВИМОГИ ДО ОБСЯГУ І ЗМІСТУ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

8.1. Графічна частина може включати:

- загальний вигляд об'єкту проектування;

- структурні і функціональні схеми об'єкту проектування або окремих його блоків, вузлів;

- схеми принципові електричні об'єкту проектування або його блоків, вузлів;

- монтажні схеми;

- конструкторські креслення;

- креслення технологічного налагоджування;

- графіки і таблиці результатів досліджень;

- структурні схеми програм і алгоритмів;

- графіки і таблиці техніко-екологічних розрахунків;

- інші ілюстраційні плакати (діаграми, формули, збільшені рисунки пояснювальні записки).

8.2. Документи, які розробляються під час дипломного проектування, повинні, як правило, відноситися до проектних, а не до робочих, і відповідати етапам технічних пропозицій, ескізного або технічного проекту (відповідно до вимог "Единой системи конструкторской документации" - ЕСКД). Середній обсяг розроблених графічних документів повинен складати 3-4 аркуша формату А1. Склад і зміст графічної частини визначається типом роботи (п.2.8).

8.3. У кожному конкретному випадку склад обов'язкової графічної частини (схем, конструктивних креслень тощо) визначається керівником і консультантом дипломного проекту і затверджується завідуючим цикловою комісією.

Обов'язкова графічна частина включається у завдання на дипломне проектування.

8.4. Обов'язкова графічна частина дипломного проекту повинна відображати результати роботи, виконаної безпосередньо самим студентом.

8.5. Предметом конструкторської розробки може бути об'єкт проектування або його частини, якщо він надто складний для повної конструкторської розробки в обсязі дипломного проекту.

8.6. Студент додатково може оформити демонстраційні плакати. Плакати, які не мають елементів самостійного проекту студента, у перелік обов'язкових аркушів графічної частини не включаються. Кількість демонстраційних плакатів не регламентується.

9. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

9.1. Креслення за форматом, умовними позначеннями, шрифтами, масштабами, правилами оформлення повинні відповідати вимогам діючих стандартів.

Повний перелік стандартів за темою проекту студент визначає з інформаційних довідників останнього року випуску, в яких фіксується останні зміни та доповнення.

9.2. Креслення і схеми оформляються олівцем, рідше тушшю чорного кольору. До креслень розробляються специфікації. До принципових електричних схем розробляються переліки елементів. Специфікації та перелік елементів дозволяється включати як додатки у пояснювальну записку.

9.3. Креслення і схеми графічної частини виконуються на комп’ютері на аркушах А1. При оформленні креслень малого розміру аркуш формату А1 ділиться на формати А2, А3, А4 однак аркуш формату А1 не розрізається. При необхідності, як виняток, креслення, схеми, плакати можуть виконуватися на аркушах формату А1.

9.4. Креслення і схеми можуть виконуватися на аркушах з нанесеними штампами, координатними сітками. Специфікації та переліки елементів виконуються на стандартних бланках формату А4. Специфікація та перелік елементів, виконані на окремих аркушах формату А4, включаються як додатки у пояснювальну записку.

9.5. Демонстраційні плакати можуть не відповідати окремим вимогам стандартів. Вони можуть бути різнокольоровими. Плакати повинні бути виконані так, щоб їх можна було прочитати а відстані 6-8 метрів.

9.6. Відповідно до рішень Держстандарту України від 20.11.1991р. N.6-2-9/195 в Україні діють державні (ГОСТ) і галузеві (ОСТ) стандарти колишнього СРСР до моменту введення у дію відповідних стандартів України.

При оформлених графічної частини потрібно керуватися такими групами стандартів:

"Единой системой конструкторской документации" (ЕСКД);

"Единой системой программной документации" (ЕСПД);

"Универсальной системой документации" (УСД);

"Единой государственной системой делопроизводства" (ЕГСД);

При оформленні конструкторських, програмних та інших документів і за станом на 2004 рік) рекомендується використовувати такі стандарти: 

10. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО РОБОТИ НАД ДИПЛОМНИМ ПРОЕКТОМ

10.1. Робота над дипломним проектом - творчий процес, який ґрунтується на індивідуальних знаннях й досвіді і не може бути чітко регламентований. Тому у цьому розділі подаються окремі рекомендації.

10.2. Досвід дипломного проектування показує, що відсутність детального плану-проспекту роботи істотно знижує ефективність роботи.

Тому доцільно як можна раніше розробити детальний план-проспект пояснювальної записки, що забезпечує:

- ефективність і цілеспрямованість наступного проекту;

- повний підбір першоджерел інформації;

- можливість паралельної роботи над різними розділами проекту;

- виявлення складних питань, вирішенню яких потрібно приділити першочергову увагу;

- можливість цілеспрямованого і логічно оправданого розподілу обсягу матеріалу у розділах проекту;

- можливість дотримання логічної послідовності при викладці матеріалів у розділах проекту;

- можливість раціонального планування усієї роботи;

- повноту відповідності матеріалів проекту завданню на дипломне проектування.

Модель майбутнього проекту, яка формується у студента на основі попереднього опрацювання матеріалів у процесі складання детального план-проспекту, істотно зменшує нервові і психологічні навантаження під час роботи над проектом.

10.3. У пояснювальній записці необхідно вживати  однакову термінологію. Вона не повинна бути перенавантаженою за рахунок малоінформативного оглядового матеріалу, для скорочення обсягу якого рекомендується робити посилання на використані джерела інформації і менше їх цитувати. При перекладі з іноземної на українську мову невідомих термінів доцільно використовувати відповідні технічні словники.

10.4. Якщо у роботі використовуються загальноприйняті (загальновідомі) методи, їх детально описувати не потрібно. У записці потрібно навести посилання на відповідні джерела інформації або на опис методу у додатку.

10.5. При наявності у проекті однотипних розрахунків їх результати доцільно наводити у таблиці.

10.6. Не рекомендується подавати у записці доведення формул, наведених у технічній літературі і інших джерелах. У цих випадках формули наводяться із посиланням на джерела інформації. Однак від студента вимагається повне розуміння їх суті, допущень і обмежень, зв'язаних а їх доведенням і використанням.

10.7. Не допускається дослівне переписування у пояснювальну записку матеріалів з будь-яких джерел. При необхідності дозволяється коротка викладка використаного матеріалу і посилання на джерела інформації.

10.8. Усі розрахунки у пояснювальній записці потрібно проводити з використанням Міжнародної системи одиниць [13].

11. ВІДГУК КЕРІВНИКА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

11.1. Виконаний дипломний проект, підписаний студентом і консультантами, передається керівнику у визначений календарним планом термін. Після схвалення дипломного проекту керівник підписує його і відгук.

11.2. У відгуку подається характеристика усіх розділів проекту: при цьому мають бути висвітлені такі питання:

- актуальність теми дипломного проекту;

- оцінка основних матеріалів проекту з погляду використання студентом останніх досягнень науки, техніки та виробництва;

- ступінь підготовки студента до самостійного проекту і проявлення ним ініціативи під час виконання проекту;

- практична цінність, досягнення і недоліки проекту.

У заключній частині відгуку дається оцінка виконаній студентом роботі (відмінно, добре, задовільно, незадовільно).

11.3. Студенту потрібно врахувати, що керівнику для заключної перевірки проекту і написання відгуку потрібно мінімум три дні.

12. ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД ДИПЛОМОГО ПРОЕКТУ в ЦИКЛОВій КОМІСІЇ

12.1. Попередній розгляд дипломного проекту в цикловій комісії відбувається в установлений цикловою комісією термін.

12.2. Мета попереднього розгляду - визначення рівня готовності студента до захисту проекту.

12.3 На попередній розгляд студент подає повністю оформлені, підписані керівником і консультантами пояснювальну записку (не переплетену), обов'язкову графічну частину проекту, а також відгук керівника. Студенту доцільно мати текст доповіді для виступу на захисті (або його тези).

12.4. Циклова комісія організовує попередній розгляд (апробацію) проекту, вирішує питання про допуск студента до захисту, голова циклової комісії підписує дипломний проект і видає направлення на рецензію.

12.5. У разі, коли голова циклової комісії не вважає за можливе допустити студента до захисту дипломного проекту, це питання розглядається на засіданні циклової комісії за участю керівника проекту. Протокол засідання циклової комісії передається через завідуючого відділенням на затвердження директору коледжу.

12.6. До захисту не допускаються дипломні роботи:

- при невиконанні студентом істотних пунктів завдання;

- при відсутності розрахунків у розрахунковому розділі записки;

- при відсутності розрахунків і (або) моделювання на обчислювальних машинах у розрахунковому і (або) дослідницькому розділах;

- при істотних порушеннях правил оформлення пояснювальної записки та графічної частини проекту;

- при наявності грубих помилок, неправильних рішень;

- при незадовільних відповідях студента під час співбесіди або попередньому розгляді дипломного проекту на цикловій комісії.

13. РЕЦЕНЗУВАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ 

1.3.1. Дипломний проект, допущений цикловою комісією до захисту, направляється на рецензію.

13.2. Склад рецензентів затверджує директор коледжу, до нього входять завідуючі кафедрами, а також спеціалісти виробництва і наукових закладів. До рецензування можуть запрошуватися також викладачі інших вищих навчальних закладів або даного вузу, які працюють на інших кафедрах.

13.3. До рецензування дипломних проектів запрошуються провідні спеціалісти, науково-технічна діяльність яких пов'язана з тематикою дипломних робіт.

13.4. Студент передає рецензенту дипломний проект (пояснювальну записку і графічний матеріал), направлення, підписане завідуючим цикловою комісією, бланк рецензії (форма типова).

13.5. Рецензент детально знайомиться з матеріалами проекту і, при необхідності, виясняє у студента питання, які виникають по суті проекту.

13.6. У рецензії необхідно:

- оцінити актуальність теми проекту, реальність проекту;

- оцінити відповідність розробленого проекту і завдання на дипломну роботу;

- дати оцінку конструктивним розробкам і графічній частині проекту;

- оцінити якість і обґрунтованість розробки організаційної частини проекту;

- дати зауваження щодо стилю викладу і грамотності пояснювальної записки;

- дати загальну оцінку проекту, відзначити позитивні і негативні сторони проекту;

- вказати, чи задовольняє виконаний проект вимогам до дипломних проектів, які подаються на захист;

- рецензент має дати оцінку виконаній роботі (відмінно, добре, задовільно, незадовільно).

13.7. Рецензія повинна бути написана чорнилом, пастою або виконана на комп’ютері.

13.8. Рецензія подається до державної кваліфікаційної комісії рецензентом особисто або через студента.

13.9. Студент має право ознайомитися з рецензією до захисту.

13.10. Бажана присутність рецензента на захисті.

13.11. Студенту потрібно врахувати, що для рецензування дипломного проекту потрібно не менше 2-3 днів.

14. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

14.1. Порядок захисту дипломних проектів визначається положенням про державні кваліфікаційні комісії (ДКК), затвердженим в установленому порядку.

14.2. До складу ДКК входять голова та члени комісії вона діє протягом календарного року.

14.3. Голова комісії призначається з числа досвідчених спеціалістів виробництва або вчених, які не працюють у даному вузі.

14.4. До захисту дипломних проектів допускаються студенти, які пройшли повний курс навчального плану і програми.

14.5. Розклад роботи ДКК, узгоджений з головою комісії, затверджується зам. директора з навчальної роботи на підставі подання завідувача відділення і оголошується не пізніше, ніж за місяць до початку захисту дипломних проектів. Тривалість засідання ДКК не повинна перевищувати восьми годин на день.

14.6. У ДКК до початку захисту дипломних проектів подаються такі документи:

14.6.1. Довідка завідувача відділенням про виконання студентом навчального плану і отриманих ним оцінок з теоретичних дисциплін, курсових проектів та робіт, навчальної та виробничої практик. Довідка зачитується перед захистом.

Примітка. За наявності кількох екзаменаційних оцінок з одного предмета, як правило, в довідку вноситься остання оцінка. У тих випадках, коли остання оцінка не характеризує загального рівня підготовки студента з даного предмета у зв'язку з незначним обсягом або невизначеним науково-навчальним значенням програмного матеріалу останнього семестру, відповідно циклова комісія має право своїм рішенням визначити, яку оцінку (за який курс або семестр) потрібно вносити у довідку і у додаток до диплому.

14.6.2. Відгук керівника дипломного проекту.

14.6.3. Рецензія на дипломний проект рецензента.

Примітка. У ДКК можуть подаватися також інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконання дипломного проекту вдруковані праці за темою проекту, документи, що вказують на практичне використання матеріалів проекту, макети тощо.

14.7. Захист дипломних проектів відбувається на відкритому засіданні ДКК при наявності не менше половини складу комісії.

14.8. Тривалість захисту одного дипломного проекту, як правило, не повинна перевищувати 45 хв. Для повідомлення про зміст виконаного проекту студенту надається не більше 20 хв.

14.9. Результати захисту дипломного проекту визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

При визначенні оцінки проекту беруть до уваги рівень наукової та практичної підготовки студента, якість доповіді з виконаного проекту, повнота відповідей на запитання членів комісії і присутніх на захисті.

14.10. Студенту, який захистив дипломну роботу, рішенням ДКК присвоюється кваліфікація молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.0915.04 " Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних  систем і мереж " базового напрямку 6.0915 “Комп’ютерна інженерія”. Після захисту йому, виписується і вручається диплом.

14.11. Студенту, який захистив дипломну роботу з оцінкою "відмінно", здав курсові екзамени, проекти, роботи на "відмінно" не менше, ніж з 75 % всіх предметів навчального плану, а інші предмети здав на "добре" - видається диплом з відзнакою.

14.12. Рішення ДКК про оцінку захисту дипломного проекту, а також про присвоєння кваліфікації та видача диплому про закінчення коледжу (без відзнаки або з відзнакою) приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням більшістю членів ДЕК, які були присутніми при захисті диплому та брали участь у закритому засіданні. При рівній кількості голосів  варіант голосу голови ДКК є вирішальним.

14.13. Якщо захист дипломного проекту визнається незадовільним, ДКК встановлює, чи може студент подати на повторний захист цей самий проект з доробкою, чи він повинен розробити нову тему.

14.14. Студент, який не захистив дипломну роботу, може бути допущений до повторного захисту один раз протягом трьох наступних років при наявності його заяви і довідки з місця роботи, що відповідає профілю підготовки у коледжі.

14.16. Студентам, які не підготували до захисту дипломний проект з поважної причини (підтвердженої документально), директором коледжу може бути продовжений термін навчання до наступного періоду роботи ДКК з захисту дипломних робіт, однак не більше одного року.

Примітка. Пункти 14.13, 14.14, 14.16, являються інформаційно-довідковими. У разі незадовільного захисту або неможливості вчасного захисту дипломного проекту директор коледжу приймає рішення відповідно до діючого на той час законодавства.

15. ПІДГОТОВКА ДОПОВІДІ НА ЗАХИСТі ДИПЛОМОГО ПРОЕКТУ

15.1. Для виступу на захисті дипломного проекту, а також на попередньому розгляді на кафедрі студенту надається  до 20 хв., протягом яких; необхідно доповісти тільки істотне і принципово важливе з проекту. У доповіді повинні бути розглянуті такі питання:

тема роботи;

поставлене завдання (що потрібно було зробити),

порівняння з існуючими технічними рішеннями, обґрунтування розробки;

суть вирішення завдання (що зроблено);

особливості і перевага прийнятих рішень (чому зроблено так, а не інакше);

особистий вклад (що нового внесено у розробку студентом-дипломником);

можливість практичного використання і економічний ефект.

15.2. Не рекомендується детально зупинятися на дрібних рішеннях, не розглянувши вказані в п.15.1. питання.

Не рекомендується будувати доповідь на послідовних описах креслень і схем графічної частини.

Не рекомендується детально зупинятися на описуванні функціонування певної схеми.

Не рекомендується виходити за межі відведеного на доповідь часу.

3. Рекомендується, щоб керівник дипломного проекту ознайомився “з текстом (тезами) доповіді, допоміг поліпшити його зміст й форму.

16. ЗАХИСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

16.1. Розподіл студентів на захист на кожний день роботи ДКК, черговість захистів визначається цикловою комісією. Список студентів, які будуть захищати дипломні проекти на чергових засіданнях ДКК, циклова комісія доводить до загального відома не пізніше, ніж за два дні до захисту:

16.2. Захист дипломного проекту відбувається перед ДКК у такому порядку:

16.2.1. Зачитується довідка завідувача відділенням про виконання студентом навчального плану і отриманих ним оцінок з теоретичних предметів, курсових проектів та робіт, навчальної та виробничої практик.

16.2.2. Дипломник чітко, коротко, технічно правильно і лінгвістично грамотно доповідає про зміст виконаного проекту.

16.2.3. Члени ДКК і присутні задають запитання за змістом роботи або вивчених студентом в інституті предметів, що стосуються до теми проекту. Дипломник відповідає на кожне запитання чітко і по суті.

16.2.4. Зачитується рецензія, а також при необхідності, відгук керівника проекту.

16.2.6. Студент-дипломник відповідає на зауваження рецензента, керівника проекту і коротко обґрунтовує відповіді.

16.2.6. Виступ членів ДКК, присутніх, керівника проекту (якщо це необхідно).

16.3. Студент може захищати дипломну роботу на одній із іноземних мов. При цьому на захисті присутній викладач кафедри іноземних мов і один з членів ДКК (або викладач кафедри), який знає дану мову.

Зміст 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 2

2. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ (РОБІТ) 2

3.КЕРІВНИКИ ТА КОНСУЛЬТАНТИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ.. 5

4. ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМ І ЗАВДАНЬ НА ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ.. 6

5. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ І КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ   7

6. ВИМОГИ ДО ОБСЯГУ, СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ.. 7

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ.. 12

8. ВИМОГИ ДО ОБСЯГУ І ЗМІСТУ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ.. 16

9. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ.. 17

10. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО РОБОТИ НАД ДИПЛОМНИМ ПРОЕКТОМ... 19

11. ВІДГУК КЕРІВНИКА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ.. 20

12. ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД ДИПЛОМОГО ПРОЕКТУ в ЦИКЛОВій КОМІСІЇ. 20

13. РЕЦЕНЗУВАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ.. 20

14. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ.. 21

15. ПІДГОТОВКА ДОПОВІДІ НА ЗАХИСТі ДИПЛОМОГО ПРОЕКТУ.. 22

16. ЗАХИСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ.. 23

Зміст. 24

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!