Методичні рекомендації до виконання дипломного проекту з курсу Комп’ютерні науки, УНТ
« Назад
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УНІВЕРСИТЕТ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ Кафедра інформаційних технологій
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання дипломного проекту(роботи) Для студентів напряму підготовки 6.050101 "Комп’ютерні науки" спеціальності 7.05010101 "Інформаційні управляючі системи та технології"
Київ 2012 У методичних рекомендаціях відповідно до програми підготовки бакалаврів та спеціалістів за спеціальністю «Інформаційні управляючі системи та технології», подаються методичні поради та практичні рекомендації щодо вибору теми дипломного проекту (роботи), порядку його затвердження, раціональної побудови структури роботи та оформлення. У додатках наведено зразки титульного листа; завдання на дипломний проект (роботу) студентові; календарного плану виконання проекту (роботи); змісту; реферату та зразки аркушів пояснювальної записки у цілому. Зазначено, як правильно зробити посилання на літературні джерела, використані у проекті (роботи); подано зразки оформлення таблиць, рисунків, формул та виконання графічної частини дипломного проекту (роботи). Методичні рекомендації розраховані на студентів напряму підготовки 0804 "Комп’ютерні науки" спеціальністі 7.05010101 "Інформаційні управляючі системи та технології" і керівників дипломних проектів (робіт).
ЗМІСТ ВСТУП 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ 1.1. Керівництво дипломними проектами (роботами) 1.2. Консультування студентів-дипломників 1.3. Виконання дипломного проекту (роботи) 1.4. Нормоконтроль дипломних проектів (робіт) 2. СТРУКТУРА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ) 2.1. Титульний аркуш пояснювальної записки 2.2. Завдання на дипломний проект (роботу) 2.3. Реферат 2.4. Зміст 2.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів 2.6. Вступ 2.7. Основна частина 2.8. Висновки 2.9. Список використаних джерел 2.10. Додатки 2.11. Графічний матеріал до дипломного проекту (роботи) 3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 3.1. Побудова документа 3.2. Нумерація у дипломному проекті (роботі) 3.3. Оформлення ілюстрацій 3.4. Оформлення таблиць 3.5. Оформлення формул 3.6. Оформлення списка використаних джерел 3.7. Оформлення додатків 3.8. Оформлення графічного матеріалу 4. ЗАХИСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ(РОБОТИ) СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Додаток А. Заява студента про затвердження теми дипломної роботи Додаток Б. Титульний аркуш пояснювальної записки Додаток В1. Завдання на виконання дипломної роботи Додаток В2. Календарний план Додаток Г. Реферат Додаток Д. Зміст Додаток Ж. Перелік умовних позначень, скорочень і термінів Додаток З.1. Рисунки, формули, таблиці Додаток З.2. Розділи та підрозділи Додаток К. Список використаних джерел Додаток Л. Додатки
ВСТУП Дипломне проектування є самостійною роботою студентів. Дипломний проект – кваліфікаційна робота, що призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові завдання діяльності, які, в основному, віднесені в ОКХ до проектувальної (проектно-конструкторської) та виконавської (технологічної, операторської) виробничих функцій. Дипломні проекти, як правило, виконуються за інженерними напрямами підготовки і передбачають синтез об'єкта (фізичного або ідеального) проектування (системи в широкому значенні, пристрою, технологічного процесу, комп'ютерної програми тощо), який оптимально відповідає вимогам завдання на кваліфікаційну роботу. Дипломна робота – кваліфікаційна робота, що призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові завдання діяльності, які, в основному, віднесені в ОКХ до організаційної, управлінської та виконавської (технологічної, операторської) виробничих функцій. Дипломна робота передбачає проведення аналізу та теоретичної розробки (моделювання та дослідження процесів і об'єктів) актуальних питань, проблем у відповідній галузі знань. Для інженерних напрямів підготовки дипломна робота повинна мати характер прикладного наукового дослідження об'єкта діяльності. У процесі дипломного проектування студент показує свою освіченість за фахом, здатність самостійно вирішувати фахові завдання, уміння працювати з технічною літературою, нормативною документацією, комп’ютерною технікою і програмним забезпеченням, здібність аналізувати отримані результати, робити правильні висновки й узагальнення, уміння використовувати сучасні методи наукових досліджень. Підготовка й захист дипломних робіт сприяють виявленню у студентів навичок науково-дослідної діяльності, глибокому й всебічному оволодінню знаннями з обраної спеціальності. Дипломне проектування – це праця і наукова, і кваліфікаційна. Для того, щоб зробити її такою, треба уважно прочитати ці методичні вказівки. Мета вказівок – уніфікація відображення проведених теоретичних та експериментальних досліджень відповідно до завдання з дипломного проекту (роботи), правильності оформлення пояснювальної записки, доповіді та ілюстрацій для захисту в Державній екзаменаційній комісії (ДЕК). Пам'ятайте: неправильно оформлена пояснювальна записка до захисту не допускається! Оформлення дипломного проекту (роботи) виконується відповідно до стандарту ВНЗ, а також таких діючих стандартів: – ДСТУ 2391-94. Система технологічної документації.Терміни та визначення; – ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.
1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ До дипломного проектування допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану і успішно здали державні кваліфікаційні іспити. Студенту надається право вибору теми дипломного проекту (роботи) з урахуванням рекомендацій професорсько-викладацького складу профілюючої кафедри. Студент може запропонувати свою тему з необхідним обумовленням її розробки для підприємства. Якщо студент не проявив необхідної ініціативи по вибору теми в указаний термін, завідувач кафедрою закріплює тему дипломного проекту (роботи) за ним на свій погляд, але з урахуванням індивідуальних особливостей та ступенем його підготовки. Після визначеня теми студент пише заяву, зразок якої наведено у Додатку А. До захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які в визначений термін виконали дипломний проект (роботу) і успішно пройшли попередній захист на кафедрі. Списки студентів, допущених до захисту дипломних проектів (робіт), подаються в Державну екзаменаційну комісію (ДЕК). Дипломний проект (робота) - це кваліфікаційна праця, спрямована на те, щоб довести ДЕК, що її автор повністю сформувався як фахівець відповідного освітньо-професійного рівня і заслуговує присвоєння цієї кваліфікації. Для цього студент повинен у тексті випускної роботи підкреслити свій особистий внесок та ступінь самостійності, обґрунтувати використані методи досліджень та достовірність отриманих результатів, вказати на апробацію результатів роботи та публікації (якщо такі були). Нарешті правильними повинні бути як по змісту, так і по формі пояснювальна записка, доповідь та ілюстрації під час виступу в ДЕК. Для того, щоб дипломний проект (робота) став зразковою працею, він повинен відповідати таким вимогам: – бути актуальним; – мати мету та сформульовані задачі; – мати практичне значення; – використовувати коректні та адекватні методи застосування. Залежно від характеру, складності та обсягу робіт у виконанні дипломного проекту (роботи) можуть брати участь один або декілька студентів. Якщо у виконанні дипломного проекту (роботи) беруть участь декілька студентів, то серед них визначають головного виконавця. Решта виконавців виконують функції виконавців складових частин дипломного проекту (роботи) (співвиконавців). Дипломний проект (робота) у цьому випадку має назву комплексний, а захист проводиться усіма співвиконавцями окремо у частині, що їх стосується. Розподіл функцій визначають у завданнях на виконання дипломного проекту (роботи). Виконаний дипломний проект (робота), підписаний студентам і консультантами, подається керівнику дипломного проектування для перевірки і підпису. Після перевірки пояснювальної записки і листів графічної частини проекту, керівник складає відгук про роботу студента над дипломним проектом. Дипломний проект підписаний керівником, подається для попереднього захисту в робочу комісію кафедри. Робоча комісія, як правило, працює на протязі 15-20 днів перед початком роботи Державної екзаменаційної комісії. Комісія кафедри складається з трьох-чотирьох викладачів, призначених завідуючим кафедрою. Після розгляду комісії дипломний проект (роботу) подається завідувачу кафедри для додаткової перевірки і підпису. В випадку, коли робоча комісія прийме рішення про невідповідність даної роботи існуючим вимогам і на цій підставі не допускає студента до захисту проекту (роботи), це питання розглядається на засіданні кафедри з участю студента і керівника проекту. Протокол засідання кафедри подається в навчальну частину інституту. Після позитивного рішення робочої комісії, дипломний проект (роботу) направляють на рецензію спеціалісту відповідного профілю. До рецензування залучаються фахівці НДІ, КБ, а також представники професорсько–викладацького складу з інших кафедр споріднених ВНЗів. Рецензія, вдрукована і завірена гербовою печаткою в тому випадку, коли рецензент належить до зовнішньої організації, передається секретарю ДЕК за 1-2 дні до початку роботи ДЕК. Захист дипломного проекту (роботи) проходить по черзі, відповідно складеному графіку. Список складається секретарем ДЕК з урахуванням бажань студентів, які захищаються.
1.1. Керівництво дипломними проектами (роботами) Керівниками дипломних проектів (робіт), як правило, призначаються професори, доценти, старші викладачі профілюючих кафедр і, як виключення, найбільш досвідчені асистенти. Основною формою керівництва дипломним проектуванням являється індивідуальна консультація. Керівник дипломного проектування в процесі своєї роботи: Систематично вивчає становище і перспективи розвитку науки і техніки своєї спеціальності. Керує науковою роботою студентів, підготовлюючи їх до дипломного проектування. Своєчасно і якісно розробляє тематику дипломного проектування з урахуванням наукової роботи студентів, зроблених раніше висновків та рекомендацій ДЕК. Розробляє конкретні і достатньо повні завдання на дипломне проектування, рекомендує необхідну літературу і дає методичні рекомендації. Проводить бесіди із студентами по узгодженню завдань дипломного проектування, структури дипломного проекту (роботи) і етапів роботи над ним. Рекомендує методики виконання розрахунків, проведення експериментів і моделювання (якщо такі передбачені завданням на дипломне проектування). Подає допомогу студентам в складанні календарних планів виконання дипломних проектів. Здійснює безпосереднє і систематичне керівництво розробкою всіх питань дипломного проекту (роботи), розвиваючи при цьому у студента навики самостійної роботи, творчі здібності і ініціативу. Консультує студента по питанням, які виходять за межі учбових дисциплін, рекомендує доступну для студента літературу. Питання, які доступно викладені в літературі, керівник рекомендує студенту проробити самостійно. Здійснює систематичну перевірку відповідності ходу роботи студента календарному плану виконання дипломного проекту (роботи), розглядає виконану частину роботи, звертає увагу на недостатню глибину опрацьованих питань. Перевіряє розділи пояснювальної записки дипломного проекту (роботи) в чорновому (першій редакції) вигляді по мірі їх підготовки з метою недопущення грубих помилок, які можуть привести до невиконання завдання, надлишкове збільшеного обсягу, зниженого наукового рівня проекту. Контролює відповідність змісту і оформленню дипломного проекту (роботи) завдання, вимогам стандартів ДСТУ і керівним документам по дипломному проектуванні. Відображує хід виконання дипломних проектів (робіт) в графіку контролю дипломного проектування на кафедрі. Всі позначки, які виникають, в ході контролю роботи студента-дипломника, керівник вносить в чорновий варіант дипломного проекту (роботи). Підписує пояснювальну записку до дипломного проекту (роботи) та графічну частину після досконалої перевірки. Складає відгук з характеристикою роботи студента над дипломним проектом (роботою).
1.2. Консультування студентів-дипломників По узгодженню з відповідними завідувачами кафедр для консультування студентів по окремим питанням проекту (роботи) завідуючий профілюючої кафедри може запрошувати викладачів із числа професорсько-викладацького складу других кафедр. Узгодження питань, які виносяться консультантами на розгляд в дипломних проектах (роботах), зі студентами-дипломниками повинно бути закінчено до початку роботи ДЕК.
1.3.Виконання дипломного проекту (роботи) Студент-дипломник отримує завдання на дипломне проектування, збирає матеріали необхідні для дипломного проектування. На протязі першого тижня дипломного проектування студент складає проект календарного плану виконання дипломного проекту (роботи) з вказівками послідовності і обсягу (в відсотках) окремих етапів роботи (задач) і дат їх виконання. Роботу доцільно планувати і вести у такій послідовності: – аналітичний огляд (пошук потрібної літератури, її вивчення, конспектування, написання власне огляду); – теоретичний огляд (постановка задачі; вихідних співвідношень та математичних моделей; розробка методик та алгоритмів; проведення аналітичних та числових обчислень); – експериментальний огляд (постановка задачі, розробка, модифікація або вивчення існуючих комп’ютерних програм; проведення їх тестування; – аналіз та інтерпретація результатів; оцінка їх похибок та достовірності; – написання та оформлення пояснювальної записки, доповіді та ілюстрацій (плакатів) до неї. Розроблений проект календарного плану студент подає на розгляд і затвердження керівникові дипломного проекту(роботи). Рекомендований зразок календарного плану приведений в Додатку В.2. Після затвердження керівництвом плану роботи над дипломним проектом (роботою) студент приступає до його реалізації, в процесі якої: В обов’язковому порядку відвідує передбачені розкладом додаткові зайняття, загальні консультації, інструктажі, збори які проводяться по плану кафедри. Всебічно, на високому науковому і інженерному рівні вирішує всі питання індивідуального завдання, якісно у відповідний термін виконує етапи роботи, передбачені календарним планом, а також вказівки і рекомендації керівника дипломного проекту (роботи) і консультантів. Оформляє графічні матеріали, пояснювальну записку та подає їх на підпис керівникові дипломного проекту (роботи), консультантам, нормоконтролеру. Подає дипломний проект(роботу) на кафедру для попереднього захисту в робочу комісію і завідувачу кафедри в термін, передбачений календарним планом і планом кафедри, не пізніше ніж за 7-10 днів до початку роботи ДЕК. Дипломний проект (робота), підписаний завідувачем кафедри разом з письмовим відгуком керівника дипломного проекту (роботи), представляється рецензенту.
1.4. Нормоконтроль дипломних проектів (робіт) Нормоконтроль являється останнім етапом розробки документації дипломного проекту (роботи) і здійснюється перед його попереднім захистом на кафедрі перед робочою комісією. Основна мета нормоконтролю дипломних проектів (робіт) – підвищення якості підготовки спеціалістів по профілю підготовки випускаючої кафедри. Нормоконтролеру дипломних проектів (робіт) представляється пояснювальна записка і графічна частина. Основні обов’язки нормоконтролера: – перевірка в дипломних проектах (робіт) дотримання норм і вимог, установлених в стандартній і другій нормативно-технічній документації; – перевірка правильності оформлення пояснювальної записки; – перевірка в розроблених об’єктах дипломного проектування високого рівня стандартизації, уніфікації і типізації обладнання на основі типових проектів і проектних рішень; – установлення відповідності дипломного проекту (роботи) індивідуальному завданню на дипломне проектування; – перевірка зовнішнього вигляду проектної документації на акуратність; – проведення аналізу виявлених при нормоконтролі помилок; – інформування дипломників і керівників дипломних проектів (робіт) про виявлені помилки. При перевірці дипломних проектів (робіт) перевіряються: – відповідність позначень установленій системі позначень конструкторських документів; – комплектність документації; – правильність виконання основних надписів; – правильність застосованих скорочених слів; – наявність і правильність посилань на стандарти; – правильність оформлення таблиць, схем, ілюстрацій, додатків; – відповідність одиниць вимірювання ДОСТ 8417-81 Метрологія. Одиниці фізичних величин; – відповідність стандартів до текстових конструкторських документів (ДОСТ 2.105-79. ДОСТ 2.106-68); – відповідальність показників і розрахункових величин нормативним даним; – відповідність виконання креслень вимогам стандарту ДСТУ на форматі, масштаби, зображення (види, розміри, перерізи), конструкторських документів;
2. СТРУКТУРА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ(РОБОТИ) Пояснювальна записка дипломного проекту (роботи) повинна мати таку структуру: – титульний аркуш (Додаток Б); – завдання на дипломний проект (роботу) з календарним планом (Додаток В); – реферат(Додаток Г); – зміст (Додаток Д); – перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів(Додаток Ж); – вступ; – основну частину, що містить розділи пояснювальної записки згідно завданню(Додаток З); – висновки (в цілому по всьому проекту); – список використаних джерел(Додаток К); – додатки(Додаток Л). У перерахованому вище порядку пояснювальна записка переплітається.
2.1. Титульний аркуш пояснювальної записки Титульний аркуш є першим аркушем дипломного проекту (роботи). Виконують його згідно з ДОСТ 2.105-95 на аркуші формату А4. Титульний аркуш містить: – назву міністерства, до сфери управління якого належить навчальний заклад; – назву навчального закладу; – факультету; – найменування кафедри; – тему дипломного проекту (роботи); – прізвище, ім’я, по батькові студента-дипломника; – науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові керівника дипломного проекту (роботи); – науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові консультантів; – науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові завідувача кафедри; – місто і рік (без написання слова «рік» або «р.»). Зразок титульного аркушу наведено у Додатку Б.
2.2. Завдання на дипломний проект (роботу) Вихідним документом на виконання проекту (роботи) є завдання. Завдання складається керівником дипломного проекту (роботи) відповідно до обраної теми, затверджується завідувачем кафедри і видається студенту. Після виконання дипломного проекту (роботи) завдання разом з іншими текстовими документами переплітаються і представляються в ДЕК. У завданні вказуються: – назва ВНЗ; – факультету; – назва кафедри; – шифр і назва спеціальності; – тема дипломного проекту (роботи); – номер наказу ректора про затвердження теми і його дата; – термін здачі студентом завершеного дипломного проекту (роботи) на кафедру; – вихідні дані до дипломного проекту (роботи); – зміст пояснювальної записки (перелік питань, що розробляються); – перелік графічних матеріалів (для дипломних проектів); – календарний план. Підписують завдання керівник дипломного проекту (роботи), консультанти і студент-дипломник. Затверджує завдання завідувач кафедри. Допускається друкувати завдання з двох боків аркуша формату А4. Зразок оформлення завдання наведено в Додатку В.
2.3. Реферат Реферат – це скорочений виклад змісту дипломного проекту (роботи) з основними розробками та висновками. Розміщують реферат за завданням на дипломний проект (роботу) починаючи з нової сторінки. Реферат має містити: – відомості про обсяг дипломного проекту (роботи): кількість аркушів креслення, сторінок пояснювальної записки, розділів, ілюстрацій, таблиць, додатків; – текст реферату; – перелік ключових слів. Текст реферату відображає подану в проекті (роботі) інформацію у такій послідовності: – тема, характер та мета роботи; – використані методи (розрахунковий, експериментальний тощо); – основні конструктивні, технологічні й техніко-експлуатаційні характеристики та показники; – результати роботи, їх новизна та економічна ефективність; – рекомендації щодо використання результатів проекту. Інформація про дипломний проект (роботу) у рефераті подається стисло і чітко в тексті реферату доцільно використовувати стандартизовану термінологію та вирази, які застосовують у наукових і технічних документах; слід уникати незвичайних термінів і символів. Реферат дипломного проекту (роботи) виконується на одній сторінці формату А4. Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті дипломного проекту (роботи), вміщують після тексту реферату. Перелік ключових слів повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами у називному відмінку в рядок через коми. Зразок заповнення реферату наведено у Додатку Г.
2.4. Зміст Зміст подають на початку пояснювальної записки. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Зразок змісту наведено у Додатку Д.
2.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів Якщо в дипломному проекті (роботі) вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку. Зразок переліку умовних позначень наведено у Додатку Ж.
2.6. Вступ У вступі потрібно розкрити, відповідно до завдання на дипломний проект (роботу), сутність і оцінку сучасного стану питання та його актуальність, підстави і вихідні дані для розробки теми, обгрунтувати її необхідність. Вступ зазвичай займає 2-3 сторінки.
2.7. Основна частина Основна частина дипломної роботи розбивається на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Кожний розділ починають з нової сторінки. Тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.
2.8. Висновки У висновках підводиться підсумок виконаної роботи. В ньому наводять одержані результати роботи, рекомендації щодо використання результатів розробки, основні напрями подальшої роботи в галузі.
2.9. Список використаних джерел Список використаних джерел слід розміщувати у порядку появи посилань у тексті. У список використаних джерел вносять всі використані джерела інформації: підручники, навчальні посібники, довідники, монографії, періодичні видання (журнали, газети), наукові праці відповідних організацій, стандарти, каталоги, нормативно-технічні документи, авторські свідоцтва, патенти та ін. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ДСТУ 7.1-84 «Бібліографічний опис документа. Загальні вимоги й правила складання», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ДСТУ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».
2.10. Додатки У додатках вмішують матеріал, який доповнює текст пояснювальної записки, але має великий обсяг, або, якщо включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу. Додатками можуть бути: – графічний матеріал; – таблиці, що доповнюють основний текст; – розрахунки; – оригінали фотографій; – інструкції і методики, опис апаратури і приладів, що використовувались під час вимірів та випробувань; –опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання дипломного проекту (роботи); – ілюстрації допоміжного характеру; – інші матеріали.
2.11. Графічний матеріал до дипломного проекту (роботи) Графічна частина дипломного проекту (роботи) містить: – схеми (принципові, функціональні, структурні) розроблених пристроїв; – схеми розроблених алгоритмів та програм; – таблиці (графіки) з показниками використання та економічної ефективності розробки.
3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ Обсяг пояснювальної записки без додатків і списку використаних джерел не повинен бути менше 80 та не перевищувати 100 сторінок машинописного; обсяг графічного матеріалу (у дипломних проектах) має складати 6-8 аркушів формату А1 (для освітньо-кваліфікаційного рівня – спеціаліст) і 3-4 аркуша формату А1 (для освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр). Приклад оформлення фрагментів основної частини наведено у Додатку З.2.
3.1. Побудова документа Пояснювальна записка містить текстову частину, рисунки, таблиці які оформляють на аркушах формату А4 (210х297 мм), для об'ємних таблиць і рисунків допускається використання аркушів формату А3 (420х297 мм). При застосуванні ЕОМ пояснювальна записка до дипломної роботи подається у вигляді електронного документу у форматі Word 2003 і подальших версій, а також у друкованій версії одного примірника на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210мм х 297мм) до тридцяти рядків на сторінці. При комп'ютерному наборі слід використовувати шрифт Times New Roman розміром 14 пт з міжстроковим інтервалом 1,5. Відстань від рамки форми до границь тексту на початку й наприкінці рядків - не менш 5 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки повинне бути не менш 10 мм. Робочими мовами дипломної роботи є українська і російська. Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами у середині сторінки симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках розділів і підрозділів не допускаються. Якщо заголовок не міститься в одному рядку, то другу й наступні рядки варто писати також з абзацного відступу. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Переноси слів у заголовках пунктів не допускаються. Якщо заголовок не міститься в одному рядку, то другу й наступні рядки варто писати без абзацного відступу. Кожний розділ пояснювальної записки треба починати з нової сторінки. Відстань між заголовком і текстом, між заголовками розділу й підрозділу при виконанні документа із застосуванням друкуючих і графічних пристроїв ЕОМ повинне бути дорівнює 3 інтервалам (пропущений один рядок). Усередині розділів, підрозділів, пунктів або підпунктів можуть бути наведені перерахування. Перед кожною позицією перерахування варто ставити дефіс. При необхідності посилання в тексті документа на одне з перерахувань, перед кожною позицією перерахування варто ставити малу літеру, після якої ставиться дужка. Для подальшої деталізації перерахувань необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка. У кожному разі запис перерахувань виробляється малими літерами з абзацного відступу. Наприкінці кожного рядка перерахування, крім останньої, ставиться крапка з коми. Останній рядок перерахування повинна закінчуватися крапкою. До загального обсягу пояснювальної записки не входять додатки і список використаних джерел.
3.2. Нумерація у дипломному проекті (роботі) Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, На титульному аркуші та аркушах завдання на дипломну роботу номери сторінок не ставлять, але їх включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки. Такі структурні частини дипломної роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини пояснювальної записки, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ б. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера ставлять крапку, потім друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
3.3. Оформлення ілюстрацій Ілюструють дипломну роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Основними видами ілюстративного матеріалу в дипломному проекті (роботі) є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в дипломному проекті (роботі) подано всього одну ілюстрацію, то її теж нумерують за загальними правилами. Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виказу у круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1». Ілюстрації треба вбудовувати в текст у згрупованому вигляді, якщо вони виконані у редакторі Word. Якщо ілюстрації виконані в одному з графічних редакторів, то їх рекомендовано зберігати у вигляді графічних файлів з розширеннями JPG або CDR. Ілюстрації виконують переважно у чорно-білій кольоровій гамі. Напівтонові і кольорові ілюстрації дозволяється використовувати тільки у випадках, коли це потрібно з точки зору подання додаткової інформації. Приклад оформлення ілюстрацій наведено у Додатку З.1.
3.4. Оформлення таблиць Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділені крапкою. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатку. Якщо в документі одна таблиця, вона повинна бути позначена "Таблиця 1.1" або "Таблиця B.1", якщо вона приведена в додатку В. Назва таблиці, при її наявності, повинна відображати її зміст, бути точним, коротким. Назву слід поміщати безпосередньо над таблицею. На всі таблиці документа повинні бути приведені посилання в тексті документа. При посиланні слід писати слово "табл." з вказівкою її номера. Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з прописної букви, а підзаголовки граф - з рядкової букви, якщо вони складають одну пропозицію із заголовком або з прописної букви, якщо вони мають самостійне значення. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині. Таблиці зліва, справа, зверху і знизу обмежують лініями. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається. Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їх відсутність не утрудняє користування таблицею. Головка таблиці повинна бути відокремлена лінією від решти частини таблиці. Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф. Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм. Таблицю, залежно від її розміру, поміщають під текстом, в якому вперше дано посилання на неї, або на наступній сторінці, а, при необхідності, в додатку до документа. Допускається поміщати таблицю уздовж довгої сторони листа документа. При перенесенні частини таблиці на ту ж або інші сторінки назву поміщають тільки над першою частиною таблиці, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик. Слово "Таблиця", указують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження таблиці" з вказівкою її номера. Приклад оформлення таблиць наведено у Додатку З.1.
3.5. Оформлення формул При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вставляються в середині рядків тексту. У формулах як символи слід застосовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути приведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи приведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися з абзацного відступу словом «де» без двокрапки після нього. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули на знаку множення застосовують знак "х". Формули повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного розділу або додатки, які записують на рівні формули справа в круглих дужках. Номер формули складається з номера розділу або додатку і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад (3.1), (В.1). Посилання в тексті на порядкові номери формул дають в дужках - (3.1). Приклад оформлення формул наведено у Додатку З.1.
3.6. Оформлення списка використаних джерел Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дипломної роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила". Приклад оформлення списка використаних джерел наведено у Додатку К.
3.7. Оформлення додатків Додатки оформлюють як продовження дипломного проекту (роботи) на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Праворуч у рядку над заголовком малими літерами з першої великої друкується: Додаток *, де * - велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А. При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному листі під назвою дипломного проекту (роботи) друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ». Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А. Додатки повинні мати спільну з пояснювальною запискою наскрізну нумерацію сторінок. Приклад оформлення додатків наведено у Додатку Л.
3.8. Оформлення графічного матеріалу Графічно-пояснювальний матеріал до дипломного проекту (роботи) складають плакати і, якщо потрібно, креслення. Графічний матеріал дипломного проекту (роботи) включає:
Електронний варіант плакатів виконується у форматі А1 у вигляді графічних файлів із розширенням CDR або JPG щільністю 72 dpi. Креслення можуть розроблятися в середовищі графічних і текстових редакторів, наприклад Photoshop, Corel DRAW, Compass Graphic, Auto Cad, Word, Paint, Visio і т. ін., які потім конвертуються у файл із розширенням CDR (графічний редактор Corel DRAW версії 7.0 і подальших версій) формату А1 із щільністю заповнення графічної зони не менше за 72 dpi.. Паперові копії плакатів і креслень друкуються на цупкому папері (ватмані) форматом А1 (розміром 594мм х 841мм) , або А0 (розміром 841мм х 1189мм) . Кожний конструкторський документ повинен мати основний надпис, який включає загальні відомості про зображені об’єкти, форми, розміри, зміст, порядок заповнення основних надписів і додаткових граф до них в конструкторських документах установлює ДОСТ 2.104-68 ДСТУ «Основні надписи». Основний надпис на форматі А1 розташовують в правому нижньому куті листа. Обов’язковими вимогами на принциповій електричній схемі має бути так названа «специфікація (перелік елементів)». Графічна частина проекту (роботи) може мати вигляд презентації виконаної в Power Point і повинна мати 15-20 слайдів.
4. ЗАХИСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ) Захист дипломного проекту с формою перевірки знань випускника та фактичної підготовленості його до роботи за фахом відповідно до вимог державного стандарту (освітньо-кваліфікаційної характеристики), Державній екзаменаційній комісії перед початком захисту дипломних проектів навчальною частиною інституту та кафедрою подаються такі документи: – наказ ректора про затвердження складу ДЕК; – наказ ректора про затвердження тем дипломних проектів; – списки студентів, допущених до захисту дипломних проектів; – зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик, з державних екзаменів; – відгук керівника про дипломних проект; – рецензія на дипломний проект спеціаліста відповідної кваліфікації. Студентом-дипломником на захист подаються: – пояснювальна записка проекту; – графічний матеріал; – ілюстративний матеріал (плакати, фотографії, первинні матеріали експериментів тощо); – фактичний матеріал (макети, моделі, натурні зразки). Захист дипломного проекту проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії. На захист дипломного проекту(роботи) студент готує доповідь. Вона може мати довільну форму і за часом не повинна перевищувати 8-10 хв. Після доповіді студенту задають питання члени ДЕК. Хід захисту фіксується у протоколі ДЕК. Результати захисту визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно» і рішення ДЕК про оцінку знань студента, виявлених при захисті дипломного проекту (роботи) та видання йому диплома державного зразка про освіту (кваліфікацію) приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь у засіданні. За однакової кількості голосів голос голови є вирішальним. У випадках, коли захист дипломного проекту визначається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подані на повторний захист той самий проект з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. ГОСТ 2.701-68. Виды и типы схем. Общие требования к их исполнению. 2. ДСТУ 2391–94. Система технологічної документації. Терміни та визначення. 3. ДСТУ 3008–95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. 4. ДОСТ 8417–81. Метрологія. Одиниці фізичних величин. 5. ДОСТ 2.105–79. ДОСТ 2.106–68. Відповідність стандартів до текстових конструкторських документів. 5 ГОСТ 7.1–84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. 6. ДСТУ 3582–97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. 7. ГОСТ19.002-80. ЕСПД. Схемы алгоритмов и программ. Правила выполнения. 8. ГОСТ19.003-80. ЕСПД.Схемы алгоритмов и программ. Обозначение условные графические. 9. ГОСТ. Единая система программной документации (сборник стандартов). – М.: Изд-во стандартов, 1988. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|