МЕТОДИЧНІ ВАЗІВКИ

ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

З КУРСУ «ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ» 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 

ЗАВДАННЯ 1. Обсяг водоймища W=..... млн. м³, глибина води перед греблею Н=.....м, середня швидкість руху води пропуску V=.....м/с., ширина пропану….м.. Зробити висновки. (Вихідні дані для розв’язання  задачі приведені в таблиці 1.5)

ЗАВДАННЯ 2. При транспортуванні ємності з пропаном масою .....т на відстані ......м від об'єкта відбувся вибух. Визначити максимальний надлишковий тиск, що утворився в результаті вибуху, на карту-схему заводу нанести зони руйнування. (Вихідні дані приведені в таблиці 1.6).

ЗАВДАННЯ 3. По залізничній станції нанесений наземний ядерний вибух потужністю q = …… кт на відстані R_min =……км. Визначити зони руйнувань і зони пожеж за вихідними даними, приведеними в таблиці 1.8

ЗАВДАННЯ 4. За даними задачі 4 розрахувати зони радіоактивного зараження, нанести кордони на карту області.

ЗАВДАННЯ 5. Провести оцінку стійкості цеху (лабораторії) до впливу ударної хвилі при вибуху ємності з ______________ відповідно даних таблиць (4.4), (4.5), (4.6), (4.7), (4.8).

ЗАВДАННЯ 6. Оцінити стійкість електронного устаткування автоматичної системи управління (АСУ) складального цеху заводу від  проникаючої радіації при вибуху нейтронного боєприпасу.

Вихідні дані:     потужність боєприпасу q = … кт, відстань об’єкту від  точки вибуху R_г = … км;  ймовірне відхилення боєприпасу від точки прицілювання Е = … м, вид вибуху  –  повітряний на висоті H = … км. АСУ встановлена в одноповерховій виробничій будівлі з коефіцієнтом послаблення К_посл = 5. До складу АСУ входять інтегральні схеми, мікросхеми, випрямлячі, фотоелементи (Вихідні дані для рішення задачі наведені в табл. (5.5).

ЗАВДАННЯ 7. Розрахувати захисне спорудження при наступних вихідних даних:

- об'єкт розташований у районі з помірним кліматом, температура повітря 20...25°С;

- очікуваний максимальний надлишковий тиск ударної хвилі дРф= ______ кПа;

- очікуваний максимальний рівень радіації в районі об'єкта Р-____ р\год;

- швидкість середнього вітру в районі розташування об'єкта V 50 км\год;

- число робітників та службовців найбільшої працюючої зміни М=______ осіб., з них______% жінки.

(Вихідні дані наведені в таблиці (7.2)).

1. РОЗРАХУНКИ ХАРАКТЕРИСТИК ОСЕРЕДКІВ УРАЖЕНЬ

В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 

З численних осередків уражень, виникаючих у результаті стихійних лих, найбільш значними за масштабами наслідків є осередки, що утворяться при землетрусах і повенях, а також при аваріях на АЕС і інших об’єктах атомної енергетики, на підприємствах, що мають СДОР, і виробництвах з вибухо- і пожежною технологією.

Незалежно від джерел виникнення стихійні лиха характеризуються значними масштабами і різною тривалістю від декількох секунд (землетруси, сніжні лавини), до декількох годин (селі), днів (зсуви), місяців (повені).

1.1. Осередки ураження при повені

Повені – тимчасове значне затоплення місцевості в результаті підйому води в річках, водоймищах за рахунок танення снігу, заливних дощів, заторів льоду, прориву гребель ГЕС, великих морських приливів. При надзвичайних ситуаціях погрозу затоплення на Україні можуть створювати Київське, Кременчуцьке, Каховське водоймища, великі ріки. За розмірами і нанесених збитках затоплення підрозділяються на: невеликі, великі, значні і катастрофічні. При руйнуванні гребель ГЕС затоплення території відбувається зі швидкістю від 3 до 25 км/ч., а в гірських районах до 100 км/ч.

З метою своєчасного планування проведення рятувальних робіт у зонах катастрофічного затоплення внаслідок можливого прориву гребель виконується завчасне прогнозування можливих хвиль прориву і розмірів площ катастрофічного затоплення.

Масштаби повеней залежать від висоти і тривалості стояння небезпечних рівнів води, площі затоплення, часу затоплення (навесні, улітку, узимку) і ін. Осередком ураження при повені називається територія, у межах якої відбулися затоплення місцевості, ушкодження і руйнування будинків, споруджень і інших об'єктів, що супроводжуються загибеллю людей, тварин і врожаю, псуванням і знищенням сировини, палива, продуктів харчування і т.д.

При руйнуванні греблі утворяться хвилі пропуску, що поширюються вниз за течією зі швидкістю V і висотою h_пр.

Вихідні данні для рішення задачі

W - об’єм водосховища, млн. м³;

В - ширина прорану, м;

Н - глибина води перед греблею, м;

V - середня швидкість хвилі пропуску, м/с;

R - відстань хвилі пропуску від греблі до об’єкту, км. 

Порядок розрахунку:

1. Визначаємо параметри хвилі пропуску, год.

2. Користуючись таблицею 1.2 визначаємо висоту хвилі пропуску h на заданій відстані 

Таблиця 1.2 

3. Визначаємо час спорожнювання сховища, год.

де W - обсяг водосховища, м³;

B - ширина прорану ділянки переливу води через гребінь незруйнованої греблі, м;

N - максимальна витрата води, що приходиться на 1м ширини чи прорану, м³/с (по таблиці 1.3).

Таблиця 1.3 

4. Користуючись таблицею 1.4 визначаємо тривалість проходження хвилі на задану відстань

Таблиця 1.4 

Приклад. Обсяг водоймища W=70 млн. м³, ширина прорану В=100 м, глибина води перед греблею Н=50 м, середня швидкість руху води пропуску V=5 м³/с. Визначити параметри хвилі пропуску на відстані 25, 50 і 100 км від греблі при її руйнуванні.

Рішення.

1. По формулі 1.1

де R - задана відстань від греблі до об’єкту, км;

Визначаємо час приходу хвилі на задані відстані:

t₂₅= 25/53,6 = 1,4 год;

t₅₀= 50/53,6 = 2,8 год;

t₁₀₀= 100/53,6 = 5,6 год;

2. По таблиці 1.3 знаходимо висоту хвилі пропуску на заданих відстанях.

h₂₅ = 0,2H = 0,250 = 10 м;

h₅₀ = 0,15H = 0,1550 = 7,5 м;

h₁₀₀ = 0,075H = 0,07550 = 3,75 м;

3. Визначаємо тривалість проходження хвилі пропуску (t) на заданих відстанях. Для цього знаходимо час спорожнювання водоймища по формулі (1.2)

тоді

t₂₅= 1,7T=1,70,55 = 1 год;

t₅₀= 2,6T=2,60,55 = 1,5 год;

t₁₀₀= 4,0T=4,00.55 = 2,2 год;

Таблиця 1.5

Вихідні  дані для розв’язання  задачі 1 

1.2. Осередок ураження на вибухонебезпечних об'єктах

Руйнування й ушкодження будинків, споруд, технологічного устаткування, ємностей і трубопроводів на підприємствах з вибуховою і пожежною технологією може привести до витоку газоподібних чи стислих вуглеводневих продуктів. При перемішуванні вуглеводневих продуктів з повітрям утворяться вибухово- пожежно небезпечні суміші.

Найбільше вибухові і пожежні суміші з повітрям вуглеводневих газів: метану, пропану, бутану, етилену, пропилену, бутилену й ін. Наприклад, вибух пропану можливий при наявності в 1м³ повітря 21 літрів газу, а загоряння — при 9,5 літрів.

При вибуху газоповітряної суміші утвориться осередок ураження з ударною хвилею, що викликає руйнування будинків, споруд, устаткування, комунально-енергетичних систем.

В осередку вибуху газоповітряної суміші прийнято виділяти три кругові зони. (див. рис. 1.1). 

1 – зона детонаційної хвилі (r₁); 2 – зона дії продуктів вибуху (r₂);

3 – зона дії повітряної ударної хвилі (r₃)

Рисунок 1.1 – Зони осередку вибуху газоповітряної суміші 

Зона детонаційної хвилі знаходиться в межах області вибуху, радіус якої в метрах обчислюється за формулою 1.3

де Q - маса зрідженого гaзу, т.

У межах зони 1 діє надлишковий тиск ΔР₁ = 1700 кПа. Зона дії продуктів вибуху (зона 2) охоплює всю площу розльоту продуктів газоповітряної суміші в результаті її детонації. Радіус цієї зони обчислюється за формулою 1.4 

У зоні дії повітряної ударної хвилі (зона 3) формується фронт ударної хвилі.

Визначаємо відносну величину φ за формулою 1.5 

де r₁ - радіус зони 1, r₃ – відстань від центру вибуху до об’єкта, м

При φ≤2

При φ>2

При можливому вибуху пару бензину

1. Визначають обсяг резервуара, заповненого парами бензину за формулою 1.8

де V_пар. – об’єм пару бензина в ємності, м³,

V_ємн.  - об’єм ємності, м³,

V_бенз. - об’єм бензина в ємності, м³, рівний ємності помноженій на відсоток її заповнення (V_ємкн%_запов).

2. Визначають об’єм бензина, який знаходиться в пароподібному стані за формулою 1.9. 

де V_пар.%  відсотковий вміст бензину, що знаходиться в пароподібному стані

3. Розраховують масу бензину Q_бенз. (т), що знаходиться в пароподібному стані за формулою 1.10. 

де  ρ – щільність пару бензину, т/м³ (ρ=0.75т/м³).

По діаграмі, представленій на рисунку 1.2 визначають максимально можливий надлишковий тиск, роблять висновки.

Рисунок 1.2 Залежність надлишкового тиску від маси зрідженого вуглеводневого газу та відстані до об’єкта при вибуху газоповітряної суміші

Надлишковий тиск (кПа) у районі об'єкта і його елементів при вибуху вибухових речовин (тротил, амонал і ін.) розраховується по формулі 1.11

де Q - маса вибухових речовин, кг;

R - відстань від можливого центра вибуху до об'єкту (його елементів), м.

Таблиця 1.6

Вихідні дані до задачі 2 

1.3 Осередок ядерного ураження, зони радіоактивного зараження (забруднення) та пожеж

Осередком ядерного ураження називається територія, у межах якої в результаті впливу вражаючих факторів ядерного вибуху, а також вторинних факторів відбулися масові ураження людей, тварин і рослин, руйнування й ушкодження будинків і споруд.

Розміри осередку ядерного ураження залежать від потужності і виду ядерного вибуху, рельєфу місцевості, метеоумов, характеру забудов. Межа осередку ядерного ураження на рівнинній місцевості умовно обмежена радіусом з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі 10 кПа (0.1 кГс/см²). За характером руйнувань промислових і житлових будинків, споруд, величини надлишкового тиску у фронті ударної хвилі (ΔР_ф) в осередку ядерного ураження умовно поділяється на зони: повних, сильних, середніх і слабких руйнувань. Максимальний очікуваний надлишковий тиск (кПа) у фронті ударної хвилі обчислюється за формулою 1.12.

де q - потужність ядерного боєприпасу, кт;

R_г - відстань від об'єкта до точки прицілювання, км;

Е - ймовірне відхилення боєприпасу від точки прицілювання, км.

Зона повних руйнувань (R₁) має на границі ΔР = 50 кПа (0.5 кГс/см²), характеризується: масовими безповоротними втратами серед незахищеного населення; повним руйнуванням будинків і споруджень; руйнуванням комунально-енергетичних й технологічних мереж, а також частини споруд ЦО; утворенням суцільних завалів і обчислюється за формулою 1.14. 

(Тут і далі: перший коефіцієнт для повітряного вибуху, другий - для наземного.)

Площа зони складає 15% усієї площі осередку ядерного ураження.

Зона сильних руйнувань (R₂ - R₁) з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі ΔР = 50 - 30 кПа (0,50,3 кГс/см²), характеризується масовими безповоротними  втратами (до 90%) серед незахищеного населення, повним і середнім руйнуванням будинків і споруд; ушкодженням ГЕС і технологічних мереж; утворенням місцевих і суцільних завалів у населених пунктах; збереженням сховищ і більшості ПРУ підвального типу. R₂ (км) обчислюється за формулою 1.15

Площа зони складає 10 % усієї площі осередку ядерного ураження.

Зона середніх руйнувань (R₃ - R₂) з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі ΔР = 50-30 кПа (0,5-0,3 кГс/cм²), характеризується: безповоротними втратами серед незахищеного населення (до 20%); сильними і середніми руйнуваннями будинків і споруд, утворенням місцевих і осередкових завалів, суцільних пожеж; збереженням ГЕС, сховищ і частини ПРУ. R₃ (км) обчислюється за формулою 1.16

Площа зони складає 15 % усієї площі осередку ядерного ураження.

Зона слабких руйнувань (R₄ - R₃) з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі ΔР = 20-10 кПа (0,2-0,1 кГс/см²), характеризується: слабкими і середніми руйнуваннями будинків і споруд, R₄ (км) обчислюється за формулою 1.17

Площа зони складає 60% усієї площі осередку ядерного вибуху.

За межами зони слабких руйнувань можливі непрямі ураження при надлишковому тиску ΔР = 30 кПа (0,03 кГс/см²).

1.4. Зони пожеж

Осередок ядерного ураження характеризується складною пожежною обстановкою. У ньому виділяються три основні зони пожеж: зона пожеж у завалах, зона суцільних пожеж і зона окремих пожеж.

Зона пожеж у завалах охоплює всю зону повних і частину зону сильних руйнувань. На зовнішньому її кордоні величина світлового імпульсу складає: при повітряному вибуху U_св = 2400 - 4000 кДж/м² , при наземному U_св = 700 - 1700 кДж/м², , км, q - кт.

Зона характеризується тривалим горінням у завалах з виділенням продуктів неповного згоряння і токсичних речовин, а також сильним задимленням. У наслідку цього виникає небезпека ураження людей, що знаходяться в захисних спорудах і беруть участь у проведенні рятівних та інших невідкладних робіт.

Зона суцільних пожеж охоплює велику частину зони сильних руйнувань, усю зону середніх (при наземному вибуху тільки частина її) і частина зони слабких руйнувань. На зовнішньому кордоні її U_св = 400 – 600 кДж/м²,    ΔР_ф = 15 кПа і , км при повітряному і , км при наземному вибуху.

Пожежі виникають у більш ніж 50% будинків і споруд, і через 1-2 годин вогонь поширюється на інші будинки. Перетворення окремих пожеж у суцільні значною мірою залежить від ступеня вогнестійкості будинків і споруд, категорії пожежної небезпеки виробництва і щільності забудови.

Зона окремих пожеж охоплює частину зони середніх руйнувань (при наземному вибуху), усю зону слабких руйнувань і поширюється за межі осередку ядерного ураження. На зовнішньому кордоні її U_св = 100 – 200 кдж/м²,  ΔР_ф = 7,5 кПа і , км при повітряному і ΔР_ф = 9,0 кПа і , км – при наземному вибуху.  

Таблиця 1.8

Вихідні дані для задачі 4 

4. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ОБ’ЄКТА І ЙОГО ЕЛЕМЕНТІВ ДО ВПЛИВУ УДАРНОЇ ХВИЛІ 

За критерій стійкості об’єктів до впливу ударної хвилі приймають максимальне значення надлишкового тиску, при якому будинки, спорудження й устаткування зберігаються, або одержують слабкі руйнування (ушкодження).

При оцінці стійкості визначають наступне:

- максимальний можливий надлишковий тиск ударної хвилі _max очікуване на об’єкті;

- виділяють основні елементи на об’єкті, від яких залежить його працездатність;

- визначають надлишковий тиск, при яких будинки, спорудження, устаткування одержують слабкі, середні, сильні і повні руйнування;

- визначають межі стійкості кожного виділеного елементу до ударної хвилі по надлишковому тиску _lim, при якому елементи одержують слабкі руйнування;

- визначають межі стійкості об’єкта в цілому до ударної хвилі по мінімальній межі стійкості в його складових елементів.

Дані записують в таблицю (4.1), аналізують, роблять висновки і пропозиції по підвищенню стійкості.

4.1. Визначення максимально можливого надлишкового тиску у фронті ударної хвилі в районі об’єкта (його елементів)

Методику розрахунку максимально можливого надлишкового тиску в районі об’єкта (його елементів) розглянемо на прикладах.

а) При можливому вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих сполук.

Приклад 4.1. Визначити надлишковий тиск, очікуваний в районі механічного цеху при вибуху ємності, у якій знаходиться 50 т зрідженого пропану, відстань від ємності до цеху 200 м.

Таблиця 4.1

Результати оцінки стійкості цеху до впливу ударної хвилі 

Рішення. Визначаємо радіус (м) зони детонаційної хвилі (зони 1) за допомогою формули (4.1)

де Q – кількість зрідженого вуглеводневого газу, т.

Розрахуємо радіус зони дії продуктів вибуху (зони 2) за формулою (4.2).

Визначимо відносну величину  за формулою (4.3)

де r₃ – відстань від центру вибуху до об’єкта (його елементів), м

Розрахуємо максимальний можливий надлишковий тиск (кПа) у районі об’єкта (його елементів) за формулами (4.4), (4.5).

Отже, при вибуху 50 т зрідженого пропану в районі цеху надлишковий тиск у фронті ударної хвилі може складати 91 кПа.

б) При можливому вибуху парів бензину в ємності визначають масу бензину, що знаходиться в пароподібному стані і по даній масі розраховують максимальний можливий надлишковий тиск у фронті ударної хвилі на заданій відстані.

Приклад 4.2. Визначити максимальний можливий надлишковий тиск у районі цеху, якщо на відстані 200 м знаходиться резервуар об’єму 1000 м³, заповнений бензином на 30%. Концентрація бензину в паровій фазі по ємності 2%, щільність бензину 0,75 т/м³.

Рішення. Визначимо об’єм парів бензину (м³) у резервуарі за формулою (4.6) 

де V_ємн – об’єм ємності, м³;

V_бенз – об’єм бензину в ємності, рівний ємності, помноженої на відсоток її заповнення, м³ 

V_пар =1000 - 100030/100 = 700 м³ 

Визначимо об’єм бензину, що знаходиться в пароподібному стані за формулою (4.7):

де - m – процентний вміст бензину, що знаходиться в пароподібному стані.

Розрахуємо масу бензину (т), що знаходиться в пароподібному стані за формулою (4.8). 

По рисунку (4.1) визначимо максимальний можливий надлишковий тиск у районі цеху на перетині ординат – відстань 200 м і маса бензину 10,5 т. 

Рисунок 4.1 – Графік залежності радіуса зовнішньої границі зони дії надлишкового тиску від маси зрідженого вуглеводного газу при вибуху газоповітряної суміші 

Для даної задачі Р_ф = 40 кПа.

Отже, при руйнуванні ємності і вибуху парів бензину надлишковий тиск у районі цеху може скласти 40 кПа.

в) При можливому вибуху звичайних вибухових речовин максимальний можливий надлишковий тиск (кПа) у районі об’єкта (його елементів) визначається по формулі (4.9)

де Q – маса вибухових речовин, кг (у тротиловому еквіваленті);

R – відстань від можливого центру вибуху до об’єкта (його елементів), м

Приклад 4.3. Визначити можливий надлишковий тиск у фронті ударної хвилі в районі цеху, якщо на відстані 250 м від нього розташований склад, на якому зберігається 100 т вибухових речовин.

Рішення. Розрахуємо можливий надлишковий тиск у районі цеху при вибуху 100 т вибухових речовин по формулі (4.9)

г) При ядерному вибуху максимальний можливий надлишковий тиск у фронті ударної хвилі в районі об’єкта і його елементів визначають для мінімальної можливої відстані по таблиці (4.2) 

Таблиця 4.2

Надлишковий тиск ударної хвилі при різних потужностях ядерних боєприпасів і відстанях до центру вибуху 

Вихідними даними для оцінки є: віддалення об’єкта від можливого центру вибуху R_г, км; очікувана потужність ядерних боєприпасів q, кт; вид вибуху, ймовірне відхилення боєприпасів від центру прицілювання Е, км.

Максимальний можливий надлишковий тиск (кПа) у фронті ударної хвилі при наземному вибуху можна розрахувати і по формулі (4.10)

де q – тротиловий еквівалент ядерного вибуху, кт

R_г – горизонтальна відстань від центру прицілювання до об’єкта, км

Мінімальна відстань від центру вибуху до об’єкту з урахуванням ймовірного відхилення Е, км, визначається за формулою (4.11)

Приклад 4.4. Визначити максимальний можливий надлишковий тиск ударної хвилі, очікуваний на об’єкті при ядерному вибуху, якщо об’єкт розташований від центру прицілювання на відстані R = 7,0 км, по місту очікується ядерний вибух боєприпасами потужністю 1000 кт, ймовірне відхилення боєприпасів від центру прицілювання Е = 0,5 км, вид вибуху – наземний.

Рішення. Знайдемо ймовірну мінімальну відстань від центру вибуху по формулі (4.11) 

R_min = 7  3,20,5 = 5,4 км. 

По формулі (4.10) знайдемо максимальний можливий надлишковий тиск у фронті ударної хвилі.

д) Оцінка стійкості роботи об’єкта (його елементів) до впливу ударної хвилі.

Приклад 4.5. Максимальний можливий надлишковий тиск у районі цеху 30 кПа. Характеристика цеху: будинок одноповерховий, цегельний, без каркасний. Технологічне устаткування включає: крани і кранове устаткування, важкі верстати, трубопроводи (повітропроводи) на металевих естакадах і кабельні наземні мережі.

Рішення. Визначимо максимальне значення надлишкового тиску, очікуваного в районі цеху, за методикою, приведеною в прикладі 1. Для даних умов він дорівнює 29 кПа.

Виділимо основні елементи цеху (мостові крани і верстати, система повітря подачі й електромережа.) Їх характеристики запишемо в зведену таблицю результатів оцінки (табл. 4.1).

По таблиці (4.3) знайдемо для кожного елементу цеху надлишковий тиск, що викликає слабкі, середні, сильні і повні руйнування. Так, будинок цеху з зазначеними характеристиками одержить слабкі руйнування при надлишковому тиску 10.....20 кПа, середні – при 20......35кПа, сильні – при 35.....40 кПа, повні – при 45 кПа і більше. Ці дані відбиваються в таблиці по шкалі надлишкових тисків умовними знаками.

Аналогічно визначають і вносять в таблицю по всім іншим елементам цеху.

Знайдемо межу стійкості кожного елементу цеху: максимальне значення надлишкового тиску, що викликає слабкі руйнування. Будинок цеху має межу стійкості до ударної хвилі – 20 кПа, крани і кранове устаткування – 30 кПа, верстати – 40 кПа, і т.д. Отримані данні записують в таблицю (4.1).

Визначимо межу стійкості цеху в цілому по мінімальній межі стійкості вхідних у його склад елементів. (Р_фmin = 20 кПа). 

Таблиця 4.3

Ступені руйнування елементів об’єкта при різних надлишкових тисках ударної хвилі, кПа. 

Висновки:

1. При заданих вихідних даних цех нестійкий до ударної хвилі, так як Р_Фmin  P_фlim (30 кПа  20кПа).

2. Доцільна межа стійкості за економічними розуміннями приймається 30кПа.

3. При 30кПа, максимальному можливому надлишковому тиску, цех нестійкий у роботі.

Пропозиції. Для підвищення стійкості цеху до 30кПа необхідно підвищити стійкість споруд цеху пристроєм контрфорсів, підкосів, додаткових рамних конструкцій; кабельну електромережу і повітропроводи прокласти під землею; уразливі вузли кранів і кранового устаткування закрити захисними кожухами; установити додаткові колони кранів. 

Таблиця 4.4

Вихідні дані для оцінки стійкості до впливу ударної хвилі

Таблиця 4.5

Вихідні дані для оцінки стійкості до впливу ударної хвилі

Таблиця 4.6

Вихідні дані для оцінки стійкості до впливу

Таблиця 4.7

Вихідні дані для оцінки стійкості до впливу

Таблиця 4.8

Вихідні дані для оцінки стійкості до впливу

5. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ’ЄКТА І ЙОГО ЕЛЕМЕНТІВ ДО ПОРАЖАЮЧОГО ВПЛИВУ ПРОНИКАЮЧОЇ РАДІАЦІЇ 

Критерієм стійкості роботи електронних, електронно-оптичних систем і приладів до впливу проникаючої радіації є максимально припустимий потік нейтронів Ф_п, експозиційна доза D_γ і потужність експозиційної дози P_γ гамма-випромінювання, при яких починаються зміни параметрів елементів, але робота систем (приладів) ще не порушується (табл.5.1).

Таблиця 5.1

Величини параметрів проникаючої радіації, при яких елементи

Приклад 5.1 Вхідні данні: Оцінити стійкість роботи об’єкта і його елементів до поражаючого впливу проникаючої радіації ядерного вибуху. Можлива потужність ядерного вибуху q; вид і висота вибуху H; відстань від передбачуваного центра (епіцентру) ядерного вибуху R_г; ймовірне відхилення боєприпасів Е; радіоелементи, що входять до складу радіоелектронної апаратури і їхня радіаційна стійкість; коефіцієнт послаблення радіації будівлею, у якій розташована радіоелектронна апаратура.

Рішення. Розраховують мінімальну можливу відстань (м) від передбачуваного центру (епіцентру) ядерного вибуху за формулою(5.2) 

Розраховують максимальні можливі величини. 

а) Потік нейтронів (н/м² ) кількісно визначають за формулою (5.3) 

де q  –  тротиловий еквівалент, кт;

ρ_в / ρ_вo  –  відношення щільності повітря на висоті вибуху до щільності повітря біля поверхні землі (табл.5.2);

К_посл  – коефіцієнт послаблення (табл.5.3). 

Таблиця 5.2

Відношення густини повітря на різних висотах до густини біля землі 

Таблиця 5.3

Значення коефіцієнта послаблення проникаючої радіації будівлями і спорудами 

б) Потужність дози гамма-випромінювання (Р/с) обчислюється за формулою (5.4)

в) Дозу гамма-випромінювання, що є сумою відповідно миттєвого, осколкового і захватного випромінювання визначають за формулою (5.5) 

Миттєве гамма-випромінювання виділяється за десятки мікросекунд у момент ядерного вибуху, тобто поділу ядер урану або плутонію. Ця величина розраховується за формулою (5.6) Його роль у поражаючій дії проникаючої радіації незначна.

Осколкове гамма-випромінювання створюється осколками ядерного пального і визначається за формулою (5.7). Час його дії складає 10-25 с.

Захватне гамма-випромінювання утворюється в результаті захоплення нейтронів продуктами ядерного вибуху і повітрям і є основним джерелом гамма-випромінювання і визначається за формулою (5.8)

Визначають радіоелементи, що входять до складу радіоелектронної апаратури, і їхню радіаційну стійкість (див. табл. 5.1). 

Визначають можливість виходу з ладу елементів радіоелектронної апаратури за умовами:

Ф_п  Ф_п доп;              D_  D_ доп;                 P_  P_ доп ;

Визначають, у скільки разів можливі величини параметрів проникаючої радіації перевищують  допустимі за формулами (5.9), (5.10), (5.11). 

За графіком (рис.5.1) визначають товщину шару матеріалу, необхідного для послаблення поражаючої дії проникаючої радіації.

Отримані дані записують у табл. (5.4), аналізують, роблять висновки і розробляють пропозиції по підвищенню стійкості роботи до впливу проникаючої радіації. 

Таблиця 5.4

Результати оцінки стійкості радіоелектронної апаратури об’єкта

Приклад 5.2. Оцінити стійкість електронного устаткування автоматичної системи управління (АСУ) складального цеху заводу при впливі проникаючої радіації від вибуху нейтронного боєприпасу.

Вихідні дані. Віддалення цеху від ймовірної точки прицілювання R_г = 1,1 км; потужність боєприпасу q =5 кт, ймовірне відхиленнябоєприпасу від точки прицілювання Е = 31 м, вид вибуху  –  повітряний на висоті 2 км. АСУ встановлена в одноповерховій виробничій будівлі. До складу електронної системи входять інтегральні схеми, мікросхеми, випрямлячі.

Рішення. Визначимо мінімальну відстань до ймовірного центру вибуху за формулою (5.2):

R_min = R_г – 3,2E = 1100 - 3,2 ·311000 м. 

Розрахуємо максимальні параметри проникаючої радіації, очікувані на об'єкті при ядерному вибуху з урахуванням коефіцієнта послаблення будівлі цеху(K_посл=5) 

а) Потік нейтронів за формулою (5.3)

=  6 10¹⁵ н/м²

З урахуванням вибуху нейтронних боєприпасів потік нейтронів буде в 10 разів більшим і складе 6·10¹⁵ н/м².

б) Потужність дози гамма-випромінювання за формулою (5.4)

=  3,7 10⁷ Р/с

в) Дозу гамма-випромінювання

для миттєвого випромінювання за формулою (5.6)

=  3,7 Р

для осколкового гамма-випромінювання за формулою (5.7)

=  1,410² Р

для захватного гамма-випромінювання за формулою (5.8)

=  0,7·10² Р

Повну дозу гамма-випромінювання за формулою (5.5)

D_ = 3,7 +140 +70 = 213,7 Р.

За табл. (5.1) визначимо граничні параметри проникаючої радіації, при яких радіоелементи, що входять у блоки системи АСУ, починають змінювати свої параметри. 

Інтегральні схеми:

за потоком нейтронів 10¹⁷ н/м ²;

за дозою гамма-випромінювання 5·10⁵ Р;

за потужністю дози гамма-випромінювання 10⁵ Р/с 

Мікросхеми:

за потоком нейтронів 5·10¹⁵ н/ м²;

за дозою гамма-випромінювання 10⁵ Р;

за потужністю дози гамма-випромінювання 10⁴ Р/с. 

Випрямлячі:

за потоком нейтронів 5·10¹⁶ н/ м²;

за дозою гамма-випромінювання 10⁶ Р;

за потужністю дози гамма-випромінювання 5·10⁵ Р/ с.   

Отже, граничними параметрами проникаючої радіації (з урахуванням коефіцієнта послаблення будівлі К_посл = 5) для системи АСУ є:

за потоком нейтронів 2,5·10¹⁶ н/ м²;

за дозою гамма-випромінювання 5·10⁵ Р;

за потужністю дози гамма-випромінювання 5·10⁴ Р/с. 

Визначимо можливість виходу системи з ладу.

за потоком нейтронів Ф_п = 6·10¹⁵ н/м² < Ф_п доп = 2,5·10¹⁶ н/ м²

за дозою гамма-випромінювання D_ = 213,7 Р < D_ доп = 5·10⁵ Р

за потужністю дози гамма-випромінювання P_ = 3,7 ·10⁷ Р/с  > P_ доп = 5·10⁴ Р/с

Отже, система АСУ нестійка в роботі до впливу потужності дози гамма-випромінювання.

Визначимо, у скільки разів можливі величини параметрів перевищують допустимі, за формулами (5.9)-(5.11): 

K_D = D_ / D_ доп   = 213,7 /5·10⁵  = 4,3 · 10^-4

K_n  = Ф_п / Ф_п доп  = 6 ·10¹⁵ /2,5·10¹⁶ = 2,4 · 10^-1

K_P = P_ / P_ доп     = 3,7 ·10⁷/10⁴ = 740 

Визначимо параметри екрана для захисту АСУ від гамма-випромінювання за рис 1:

h_γ = 90 см залізобетону. 

Отримані дані запишемо в табл. (5.4). 

Висновки:      

1. АСУ цеху нестійка до впливу проникаючої радіації від вибуху нейтронного боєприпасу.

2. Для забезпечення стійкості роботи АСУ необхідно захистити її залізобетонним екраном товщиною 90 см. 

Таблиця 5.5

Вихідні дані для оцінки стійкості до впливу проникаючої радіації 

6. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ’ЄКТА І ЙОГО ЕЛЕМЕНТІВ ДО ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ІМПУЛЬСУ

Для оцінки стійкості об’єкту від ЕМІ необхідні дані: тротиловий еквівалент ядерного вибуху, вид ядерного вибуху, ймовірне відхиленнябоєприпасу від точки прицілювання (ці дані поступають з вищестоящого штабу ЦО), координати об’єкту та його елементів, характеристика електричних та електронних систем об’єкту та його елементів (довжина провідних та кабельних ліній, розміри струмопровідних елементів, робоча напруга, електронні системи та їх елементи).

Визначають мінімально можливу відстань від центра (епіцентру) ядерного вибуху (км) по формулі:

Розраховують максимально можливу напруженість електричного поля:

вертикальні складові за формулою, горизонтальні складові – за формулою, де Е_В, E_г – напруженість електричного поля, В/м;

R_min – відстань від центра (епіцентру) ядерного вибуху, км;

q – потужність ядерних боєприпасів, кт;

К – коефіцієнт асиметрії, залежить від висоти вибуху і визначається за графіком залежності К від висоти вибуху (рис. 6.1) 

К – коефіцієнт асиметрії щодо наземного вибуху, Н – висота вибуху.

Рисунок 6.1 – Приближені значення коефіцієнту асиметрії щодо наземного вибуху, як функція висоти. 

Визначають напругу за наступними формулами: 

де U_в, (U_r) – напруга, що може виникнути у вертикальних (горизонтальних) незахищених провідниках і кабелях, В;

h, () – висота (довжина) провідника чи кабелю, м.

Визначають допустиме напруження наводок (В) за формулою, де U_р –робоча напруга, У;

U_р% - припустиме коливання напруги в мережі, %

Порівнюють розрахункове допустиме напруження U_пр~ з імпульсним U_в, U_r, при якому випробувався кабель.

Якщо  то кабель зберігається, у противному випадку необхідно прийняти міри захисту від впливу ЕМІ.

Розраховують ефективність захисту. Оскільки наводиться напруга у кабельних лініях прямо пропорційно напрузі електричного поля ЕМІ, то ефективність екрану кабелю знайдемо за формулами: 

По напруженості електричного поля Е_і, мінімальній відстані від центру вибуху R_min та тривалості імпульсу  визначають енергію імпульсу (Дж) по формулі: 

де - тривалість імпульсу, приймаємо рівною 150-200 мкс.

Порівнюючи стійкість роботи схеми по таблиці (6.1) з величиною енергії імпульсу, визначають можливість іі виходу з ладу і величину, до якої доцільно підняти поріг стійкості шляхом установки екрану.

Таблиця 6.1

Максимальні енергії імпульсу, що не викликають

Тому енергія, що виділилась в елементах схеми при дії ЕМІ пропорційна квадрату напруженості поля ЕМІ, то ефективність екрану, що забезпечує збільшення порогу стійкості визначається за формулою, де W_ex – поріг стійкості схеми до впливу ЕМІ, Дж.

Товщину екрана визначають за формулою, де - еквівалентна глибина проникнення для різних екрануючих матеріалів (табл. 6.2)

_г – відносна магнітна проникність, (табл.. 6.3).

m – коефіцієнт форми екрану (для прямокутного m=1, для циліндричного m=2; для сферичного m=3);

D – діаметр екрану, мм.

Таблиця 6.2

Еквівалентна глибина проникнення  для різних матеріалів, що екранують

Отримані дані записуються в таблицю (6.4), їх аналізують, роблять висновки і розробляють пропозиції по підвищенню стійкості.

Таблиця 6.3

Електрофізичні параметри деяких металів 

 Таблиця 6.4

Результати оцінки стійкості механічного цеху до впливу

Приклад 6.1. Потрібно оцінити стійкість роботи механічного цеху до впливу ЕМІ ядерного вибуху.

Вихідні дані: завод розташований на відстані 7 км від ймовірної точки прицілювання R = 7 км; очікувана потужність боєприпасу q = 1000 кт; вибух наземний; ймовірне відхилення боєприпасу від точки прицілювання Е = 0,5 км; у цеху установлені верстати програмного керування. Елементи піддаються впливу ЕМІ. Тривалість імпульсу  = 200 мкс.

Електроживлення верстатів здійснюється від підстанції по кабелю довжиною І₁ = 100 м. Кабель має вертикальні відгалуження до електродвигунів висотою h = 5м. Робоча напруга U_р1 = 380 В. Припустиме коливання напруги U_р1 = 15%.

Система програмного керування верстатами складається з пульту керування, що розводить мережі і блоки керування. Пульт і блоки керування виконані на мікросхемах і мають сферичну форму діаметром 100 мм. Живлення від загальної мережі напругою U_р2 = 220 В через трансформатор. Припустиме коливання напруги U_р2 = 15%. Розводяща мережа має горизонтальні лінії довжиною І₂ = 50 м і вертикальні відгалуження висотою h₂ = 2 м.

Рішення. Визначити можливу мінімальну відстань від центру вибуху до механічного цеху можна за формулою (6.1) 

R_min = 7-3.20,5=5,4 км 

Розрахувати очікувані на об’єкті максимальні значення вертикальної Е_в і горизонтальної Е_г складових напруженості електричного поля при коефіцієнті асиметрії, рівним для наземного вибуху К = 1(мал. 6.1), по формулах (6.2), (6.3).

Визначити максимальну очікувану напругу наведень за формулами (6,4), (6,5)

- у системі електроживлення верстатів 

U_в = 15801,5 = 2370 В,  U_г = 3,2100 = 320 В 

- у системі програмного керування 

U_в = 15802 = 3160 В,   U_г = 3,250 = 160 В 

Визначити допустиме напруження наведень по формулі (6.6)

- у системі живлення верстатів

- у системі програмного керування

Порівняти розрахункове допустиму напруженість U_пр з імпульсним U_в, U_г.

- у системі живлення верстатів 

U_г =320 B  U_пр = 473 B;

U_в = 2370 B  U_пр = 437 B; 

- у системі програмного керування 

U_г =160 B  U_пр = 253 B;

U_в = 3160 B  U_пр = 253 B; 

Отже, від напруги, що наводиться у вертикальних мережах, система електроживлення верстатів і система програмного керування верстатами можуть вийти з ладу. Необхідно прийняти заходи захисту від впливу ЕМІ.

Визначимо ефективність екрана по формулі (6.7)

- у системі живлення верстатів 

- у системі керування верстатами

Розраховуємо енергію імпульсу W по формулі (6.9) 

W = 1580² 5,4^-2 210^-4/30 = 485,3 Дж 

По таблиці (6.4) визначити можливість виходу з ладу блоків і пульта керування.

Максимальна енергія ЕМІ, що не викликає збоїв у роботі мікросхеми, W_пр = 10^-5 Дж, а енергія ЕМІ при ядерному вибуху в районі їх розташування W = 485,3 Дж. Отже, пульт керування і блоки керування верстатами можуть вийти з ладу. Потрібен захист.

Визначаємо ефективність екрана за формулою (6.10)

Визначаємо товщину екрана по формулі (6.11):

- для системи живлення верстатів екран зі сталі з відносною магнітною проникністю _г = 100, циліндричної форми, діаметром 40 мм, для ЕМІ частотою 210⁴Гц.

- для системи керування екран зі сталі з відносною магнітною проникністю _г = 100, циліндричної форми, діаметром 10 мм, для ЕМІ частотою 210⁴Гц.

- для пульта і блоків керування екран зі сталі з відносною магнітною проникністю _г = 100, сферичної форми, діаметром 100 мм, для ЕМІ частотою 210⁴Гц.

Отримані дані записують в таблицю (6.4).

Висновки: 1. Система живлення верстатів, пульта і блоків керування нестійкі в роботі до впливу ЕМІ ядерного вибуху.

2. Пульт і блоки керування верстатами нестійкі в роботі до впливу ЕМІ ядерного вибуху.

Для підвищення стійкості систем живлення, пульту і блоків керування необхідно захистити їх екраном, тобто системи живлення верстатів, пульту і блоків керування прокласти в сталевих трубах, які заземлити. Пульт і блоки керування захистити сталевим екраном товщиною 1,2 мм. 

Таблиця 6.5

Вихідні дані для оцінки стійкості роботи цеху від ЕМІ 

7. ІНЖЕНЕРНИЙ ЗАХИСТ РОБІТНИКІВ І СЛУЖБОВЦІВ ОБ’ЄКТУ

В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 

7.1 Розрахунок захисних споруд та їх обладнання

Для розрахунку захисних споруд та їх обладнання необхідні наступні вихідні дані:

-  - максимальний надлишковий тиск ударної хвилі, кПа;

- V_с.в. – швидкість середнього вітру, що переважає в районі розташування об’єкту, км/год;

- _с.в. – азімут середнього вітру, град;

- R_ч – віддалення об’єкту від центру вибуху, км;

- кліматичні умови району розташування об’єкта;

- загальна кількість робітників та службовців в найбільшій зміні, в тому числі жінок;

- схема розташування робочих дільниць на об’єкті та розподілення робочого персоналу по них;

- можлива пожежна обстановка на об’єкті. 

Визначення захисних властивостей захисних споруд

На цьому етапі розраховується необхідна міцність та ступінь послаблення радіації захисними спорудами: Необхідна міцність захисного спорудження  визначається максимальним надлишковим тиском, очікуваним на об’єкті.

Конструкції, що огороджують (стіни, перекриття) захисну споруду, повинні забезпечувати послаблення радіоактивного впливу (К_посл) до допустимого рівня радіації - це такий рівень радіації (R) всередині захисної споруди, при якому доза опромінення (Д) людей, що в ньому вкриваються, не перевищує гранично припустиму (Д_прип).

Гранично припустима доза радіації (Д_прип) однократного опромінення – 25Р для мирного часу та 50Р (за 4 доби) для воєнного часу.

Необхідний коефіцієнт послаблення радіації визначають за формулою (7.2): де Кр – коефіцієнт, що враховує умови розташування захисного споруди (для вбудованих захисних споруд Кр=4, для окремо стоячих Кр=2);

n – кількість захисних шарів матеріалів перекриттів захисної споруди;

h_i – товщина i-го захисного шару, см;

d_i – товщина шару половинного послаблення, см; (для бетону d_б = 5.7, для гранта d_гр = 8,1

Визначається можлива максимальна доза опромінювання на відкритій місцевості (Д_відкр) території об’єкта при одноразовому опромінюванні за 4 доби за формулою (7.3) 

де t_п – час початку опромінення від моменту вибуху (аварії), год;

t_к – час закінчення опромінення від моменту вибуху, год.

Визначаємо необхідний коефіцієнт послаблення сховища (К_{посл потр}) за формулою (7.4), при умові, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 Р.

Коефіцієнт розрахунковий порівнюється з коефіцієнтом послаблення, що вимагається.

При К_{посл. розр}К_{посл. вим} – за захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від впливу радіації, а якщо К_{посл. розр}   К_{посл. вим} – не забезпечує. 

Вибір типу захисних споруд по ступені захисту

Тип захисної споруди повинен задовольняти вимогам забезпечення надійного захисту людей і економії засобів. Вибір типу захисної споруди зводиться до визначення зони можливих руйнувань, у якій може виявитися об'єкт. За знайденим значенням максимального надлишкового тиску, очікуваного на об'єкті, Рф max робимо вибір типу захисного спорудження за захисними властивостями:

при Рф max від 20 до 30 кПа – ПРУ;

при Рф max  30 кПа – сховища. 

Розрахунок місткості захисної споруди

Загальна місткість захисної споруди повинна відповідати кількості працюючих і визначатися загальною сумою місць для сидіння і для лежання (розрахунок зроблений для сховищ).

Місткість сховища визначається з урахуванням розташування робочих ділянок на території об'єкта і кількості людей, що вкриваються, в радіусі збору, але не менш 150 місць для одного сховища (будувати сховища місткістю менш 150 місць економічно недоцільно) розраховується за формулою (7.5). 

де Р – місткість,

М – кількість працюючих,

N – обрана кількість сховищ. (Для даного розрахунку N=1). 

7.2 Визначення об'ємно – планувальних рішень захисної споруди

У сховищах передбачають основні і допоміжні приміщення.

До основних відносяться:

- приміщення для людей, що вкриваються;

- пункти керування (ПК);

- медичні пункти;

- санітарні пости;

- тамбур - шлюзи.

До допоміжних відносяться:

- фільтровентиляційні приміщення;

- санітарні вузли;

- дизельні електростанції (ДЕС); входи, виходи та інші. 

Розрахунок основних приміщень

Приміщення для тих, що вкриваються, будують з розрахунку 0,5 м² площі підлоги при двох ярусах і 0,4 м² при трьох ярусах розташування нар на одну людину, що вкривається.

Внутрішній об’єм приміщень повинний бути не менш 1,5 м³ на людину, що вкривається.

При визначенні об’єму приміщень на одну людину, що укривається, враховується об’єм усіх приміщень, за винятком приміщень дизельних електростанцій, тамбурів, розширювальних камер.

У приміщеннях для вкривання повинна бути передбачена установка двох- чи триярусних лав-нар. Нижній ярус – для сидінь з розрахунку 0,45 м х 0,45 м на людину і верхній – для лежання з розрахунку 0,55 м х 1,8 м на людину. Висота лав: першого ярусу - 0,45 м, другого ярусу - 1,4 м, третього ярусу - 2,15 м від підлоги.

Число місць для лежання складає 20 % місткості сховища при двох'ярусному розташуванні пар і 30 % - при триярусному.

Пункти керування передбачають тільки на підприємствах з числом працюючих 600 осіб і більше. Загальне число працюючих на пункті керування не повинно перевищувати 10 осіб. Норма площі на одного працюючого складає 2 м².

Медичний пункт передбачається в захисному спорудженні при чисельності людей, що вкриваються, 900 - 1200 осіб. Площа - 9 м² (на кожні 100 осіб, що вкриваються, понад 1200 осіб, площа медичного пункту збільшується на 1 м²). При чисельності менш 900 осіб передбачається санітарний пост площею 2 м².

Тамбур-шлюз передбачається при одному з входів сховища місткістю 300 - 600 осіб - однокамерний, а в сховищі із місткістю більш 600 осіб - двокамерний. Площа кожної камери 8-10 м². 

Розрахунок допоміжних приміщень

Площа допоміжних приміщень розраховується в залежності від числа людей, що вкриваються, і встановлюваного в сховище інженерно-технічного обладнання відповідно до норм, приведених у таблиці 7.1. 

Таблиця 7.1

Норми площі, м² \людину. допоміжних приміщень у сховищі

7.3 Розрахунок площі захисної споруди

Площа захисної споруди розраховується за формулою (7.6) 

где       S₁ – площа приміщення для людей, що вкриваються,

S₂ – площа тамбура-шлюзу,

S₃ – площа сан. поста,

S₄ – площа пункту керування,

S₅ – площа мед. пункту,

S₆ – площа допоміжних приміщень,

S _общ – загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації:

- фільтровентиляційні приміщення влаштовуються біля зовнішніх стін захисного спорудження поблизу до входів чи аварійних виходів. Допускається розміщувати їх безпосередньо в приміщенні для людей, що вкриваються;

- санітарні вузли: для жінок встановлюється одна напольна чаша (унітаз) на 75 осіб, що вкриваються, а для чоловіків - одна напольначаша та пісуар на 150 осіб, що вкриваються. Умивальники з розрахунку один на 200 людей, але не менш одного на санітарний вузол;

- приміщення для дизельних електростанцій варто розташовувати біля зовнішньої стіни, відокремлюючи його від інших приміщеньнезгораючою стінкою (перегородкою);

- захисних входів і виходів у захисного спорудження повинно бути не менш двох, розташованих із протилежних сторін. Кількість входів визначається з розрахунку один вхід розміром 0,8 х 1,8 м на 200 осіб чи розміром 1,2 х 2 м на 300 осіб. 

Визначення висоти захисної споруди

Висота приміщень повинна забезпечити внутрішній обсяг не менш 1,5 м³ на людину, що вкривається, і може бути знайдена по формулі (7.7):

де V – загальний потрібний мінімальний обсяг приміщень у зоні герметизації (за винятком дизельних електростанцій, тамбурів, розширювальних камер), м³, визначається за формулою (7.8)

S – площа всіх приміщень у зоні герметизації, м³.

де Р – місткість захисного спорудження. 

7.4. Визначення систем життєзабезпечення

Для забезпечення необхідних умов перебування в захисному спорудженні їх обладнають наступними системами життєзабезпечення:

-  повітропостачання (вентиляція);

- водопостачання;

- каналізація;

- опалення;

- електропостачання.

Система повітропостачання повинна забезпечити очищення зовнішнього повітря і видалення з приміщень тепловиділень та вологи. Розрахунок обладнання звичайно ведеться в двох режимах: робота чистої вентиляції (режим 1) і фільтровентиляції (режим 2).

На об'єктах, де можливі наземні пожежі, сильна загазованість шкідливими речовинами, для підприємств із пожежнонебезпечнимвиробництвом передбачається режим регенерації внутрішнього повітря (режим 3).

Кількість зовнішнього повітря, що подається в сховище, приймаємо:

- по реж. 1 - 720 м³\год. на одну людину;

- по реж. 2 - 28 м³\год. на одну людину;

Для ІІ кліматичної зони       по реж. 1 - 10 м³\год на одну людину, по реж. 2 - 2 м³\год на одну людину.

Для очищення повітря, що подається, по режимах 1 і 2 застосовуються фільтровентиляційні комплекти ФВК-1, а по всім трьом режимам - фільтровентиляційні комплекти ФВК-2. Продуктивність ФВК-1 і ФВК-2 складає:

- по режиму 1 - 1200 м³\год,

 - по режиму 2 - 300 м³\год.

Для забезпечення подачі в сховище необхідної кількості повітря в режимі 1 до ФВК можуть бути додатково встановлені електроручнівентилятори, продуктивність яких складає від 900 до 1300 м³\ч.

Водопостачання, опалення і каналізація сховища здійснюється на базі загальних водопровідних і каналізаційних мереж. Крім цього, передбачається створення аварійного запасу води та приймачів фекальних вод, що повинні працювати незалежно від стану зовнішніх мереж.

Мінімальний запас води в ємностях створюється з розрахунку 6 літрів для питва і 4 літри для санітарно-гігієнічних потреб на кожну людину, що вкривається, на 2 доби.

Електропостачання передбачається від електромережі об'єкта і від захисного джерела дизельної електростанції, що, як правило, установлюється для групи прилеглих сховищ.

У сховищах місткістю до 600 осіб дизельна електростанція не встановлюється. У цих сховищах варто передбачати місцеві джерела освітлення (переносні електричні ліхтарі, акумуляторні світильники та ін.)

У кожному сховищі повинен бути надійний зв'язок: телефон з пунктом керування цивільною обороною підприємства і гучномовці, підключені до міської та місцевої радіотрансляційних мереж. 

Таблиця 7.2

Вихідні дані для розрахунку захисної споруди