Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 1644 Лабораторна робота №4 на тему Діаграма діяльності (Activity Diagram)

Лабораторна робота №4 на тему Діаграма діяльності (Activity Diagram)

« Назад

Лабораторна робота №4

Діаграма діяльності (Activity Diagram) 

Мета роботи: для заданої предметної області побудувати діаграму діяльності.

 

Теоретичні відомості

Для моделювання процесу виконання операцій в мові UML використовуються так звані діаграми діяльності. Вживана в них графічна нотація багато в чому схожа на нотацію діаграми станів, оскільки на діаграмах діяльності також присутні позначення станів і переходів. Відмінність полягає в семантиці станів, які використовуються для подання не діяльностей, а дій, і у відсутності на переходах сигнатури подій. Кожне перебування на діаграмі діяльності відповідає виконанню деякої елементарної операції, а перехід в наступний стан спрацьовує тільки після завершення операції в попередньому стані. Діаграма діяльності подається у формі графа діяльності, вершинами якого є стани дій, а дугами – переходи від одного стану дії до іншого.

Отже, діаграми діяльності можна вважати окремим випадком діаграм станів. Саме вони дозволяють реалізувати в мові UML особливості процедурного і синхронного керування, обумовленого завершенням внутрішніх діяльностей і дій. Метамодель UML надає для цього необхідні терміни і семантику. Основним напрямом використання діаграм діяльності є візуалізація особливостей реалізації операцій класів, коли необхідно зобразити алгоритми їх виконання. При цьому кожний стан може бути виконанням операції деякого класу або її частини, дозволяючи використовувати діаграми діяльності для опису реакцій на внутрішні події системи.

У контексті мови UML діяльність (activity) є деякою сукупністю окремих обчислень, що виконуються автоматом. При цьому окремі елементарні обчислення можуть приводити до деякого результату або дії (action). На діаграмі діяльності відображається логіка або послідовність переходу від однієї діяльності до іншої, при цьому увага фіксується на результаті діяльності. Сам же результат може привести до зміни стану системи або повернення деякого значення.

1. Стан дії

Стан дії (action state) є спеціальним випадком стану з деякою вхідною дією і принаймні одним переходом, що виходить зі стану. Цей перехід неявно припускає, що вхідна дія вже завершилася. Стан дії не може мати внутрішніх переходів, оскільки він є елементарним. Звичайне використання стану дії полягає в моделюванні одного кроку виконання алгоритму (процедури) або потоку керування.

Графічно стан дії зображається фігурою, що нагадує прямокутник, бічні сторони якого замінені опуклими дугами (рис. 4.1). Всередині цієї фігури записується вираз дії (action-expression), яка має бути унікальною в межах однієї діаграми діяльності. 

а) Звичайна дія  б) Вираз

Рис. 4.1. Графічне зображення стану дії.

2. Переходи

Під час побудови діаграми діяльності використовуються тільки нетриґерні переходи, тобто такі, які спрацьовують відразу після завершення діяльності або після виконання відповідної дії. Цей перехід переводить діяльність в подальший стан відразу, як тільки закінчиться дія у попередньому стані. На діаграмі такий перехід зображається суцільною лінією зі стрілкою.

Графічно розгалуження на діаграмі діяльності позначається невеликим ромбом, усередині якого немає жодного тексту (рис. 4.2). У цей ромб може входити тільки одна стрілка від того стану дії, після виконання якого потік керування має продовжитися однією з гілок, що взаємно виключають одна одну. Прийнято вхідну стрілку приєднувати до верхньої або лівої вершини символа розгалуження. Стрілок, що виходять, може бути дві або більше, але для кожної з них явно вказується відповідна сторожова умова у формі булевого виразу. 

Рис. 4.2. Фрагмент діаграми діяльності для алгоритму знаходження кореня квадратного рівняння.

3. Доріжки

Діаграми діяльності можуть бути використані не тільки для специфікації алгоритмів обчислень або потоків керування у програмних системах. Не менш важлива область їх застосування пов'язана з моделюванням бізнес-процесів.

Дійсно, діяльність будь-якої компанії (фірми) також є нічим іншим, як сукупністю окремих дій, напрямлених на досягнення необхідного результату. Проте стосовно бізнес-процесів бажано виконання кожної дії асоціювати з конкретним підрозділом компанії.

У цьому випадку підрозділ несе відповідальність за реалізацію окремих дій, а сам бізнес-процес зображається у вигляді переходів дій з одного підрозділу до іншого.

Для моделювання цих особливостей в мові UML використовується спеціальна конструкція, що отримало назву доріжки (swimlanes). Мається на увазі візуальна аналогія з плавальними доріжками в басейні, якщо дивитися на відповідну діаграму. При цьому всі стани дії на діаграмі діяльності діляться на окремі групи, які відділяються одна від одної вертикальними лініями. Дві сусідні лінії утворюють доріжку, а група станів між цими лініями виконується окремим підрозділом (відділом, групою, відділенням, філією) компанії (рис. 4.3).

Назви підрозділів явно вказуються у верхній частині доріжки. Перетинати лінію доріжки можуть тільки переходи, які в цьому випадку позначають вихід або вхід потоку керування у відповідний підрозділ компанії. Порядок проходження доріжок не несе якої-небудь семантичної інформації і визначається міркуваннями зручності. 

Рис. 4.3. Варіант діаграми діяльності з доріжками.

Хід роботи

  1. Ознайомитися з теоретичними відомостями.

  2. Побудувати відповідну діаграму за допомогою UML згідно до своєї предметної області (варіанти предметних областей наведені у додатку).

  3. Оформити звіт за результатами лабораторної роботи.

Зміст звіту

  1. Мета роботи

  2. Короткі теоретичні відомості.

  3. Хід роботи.

  4. Висновки. 

Література

  1. Кальянов  Г.Н. Case -  технологии.  Консалтинг  при  автоматизации бизнес-процессов. - 15.е изд. М.: Горячая линия – Телеком, 2002. - 320 с.

  2. Кирстен В. Объектно-ориентированная разработка приложений в среде постреляционной СКБД CACHE / Кирстен В., Ирингер М., Шульте П  - СП-б: АОЗТ “СП. АРМ”,  2000.

  3. Пасічник В.В. Організація баз даних та знань / В.В.Пасічник, В.А.Резніченко. – Київ: BHV „ПИТЕР”, 2006. – 460с.

  4. Крэг Ларман Применение UML 2.0 и шаблонов проектирования = Applying UML and Patterns : An Introduction to Object-Oriented Analysis and Design and Iterative Development. — 3-е изд. — М.: «Вильямс», 2006. — 736 с. — ISBN 0-13-148906-2

  5. Джозеф Шмуллер Освой самостоятельно UML 2 за 24 часа. Практическое руководство = Sams Teach Yourself UML in 24 Hours, Complete Starter Kit. — М.: «Вильямс», 2005. — 416 с. — ISBN 0-672-32640-X

  6. Грейди Буч. Язык UML. Руководство пользователя = The Unified Modeling Language user guide / Грейди Буч, Джеймс Рамбо, Айвар Джекобсон. — 2. — М., СПб.: «ДМК Пресс», «Питер», 2004. — 432 с. — ISBN 5-94074-260-2

  7. Буч Г. UML. Классика CS. 2-е изд. / Буч Г., Якобсон А., Рамбо Дж. / Пер. с англ.; Под общей редакцией проф. С. Орлова — СПб.: Питер, 2006. — 736 с.

  8. Нікольський Ю.В. Дискретна математика / Ю.В.Нікольський, В.В.Пасічник, Ю.М.Щербина – Львів: Магнолія Плюс, 2007. – 608 с.

  9. Шаховська Н.Б. Сховища даних / Шаховська Н.Б., Пасічник В.В. – Львів: «Магнолія-2006», 2008. – 485 с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!