Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 1629 Вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини з дисципліни Процеси й апарати хімічних виробництв

Вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини з дисципліни Процеси й апарати хімічних виробництв

« Назад

1. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ТА ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ 

1.1. Загальні вимоги 

1.1.1 Відповідальність за достовірність даних, технічні рішення та розрахунки, зміст та оформлення розрахунково-пояснювальної записки несе автор проекту.

1.1.2 Розрахунково-пояснювальну записку оформляють державною мовою на стандартних аркушах формату А4 (297x210 мм). Кожний аркуш обмежують рамкою, яку розміщують на 20 мм від краю аркуша зліва, зверху та знизу і на 10 мм справа, зверху знизу. Відстань від рамки до тексту повинна бути: на початку рядка не менше 5 мм, у кінці рядка не менше 3 мм. Відстань від верхнього та нижнього рядків тексту до верхньої чи нижньої рамки повинна бути не менше 10 мм.

1.1.3 На кожному аркуші повинен бути основний напис (штамп). На заголовному аркуші кожного розділу (з якого починається розділ) ставлять основний напис ГОСТ 2.104-68, форма 2. На всіх інших аркушах − основний напис ГОСТ 2.104-68, форма 2а (Додаток А). Перший основний надпис для заголовного аркуша ставлять на аркуші, де розміщується «Зміст».

1.1.4 Обов’язковими структурними елементами розрахунково-пояснювальної записки є:

- титульний аркуш;

- завдання на проектування;

- реферат;

- зміст;

- вступ;

- загальна частина;

- спеціальна частина;

- висновки;

- список літератури;

- додатки.

 

1.2. Текст 

1.2.1 Текст записки, виконують на одній стороні аркуша через півтора інтервали. Шрифт повинен бути чітким, висотою літер не менше 1,8 мм (кегль 14), чорного кольору. Написання – «Звичайне». Рекомендована гарнітура «Times New Roman». Допускається рукописний текст з висотою літер і цифр не менше 2,5 мм, тільки чорнилами (пастою) чорного кольору.

1.2.2 Форматування абзаців впродовж усього тексту пояснювальної записки – «За шириною». Міжрядковий інтервал – 1,5 рядка. Абзацний відступ − п’ять знаків (1,27 см). Відступи ліворуч та праворуч відсутні (по 0 см). Інтервали перед та після кожного абзацу відсутні (по 0 пт).

1.2.3 Текст записки ділять на розділи і підрозділи. Розділи повинні мати порядкові номери у межах усього документа, що позначені арабськими цифрами без крапки та пишуться великими літерами. Структурні елементи «Реферат», «Завдання на проектування», «Зміст», «Вступ», «Висновки», «Список літератури» і «Додатки» не нумеруються і вважаються заголовками та пишуться великими літерами.

1.2.4 Підрозділи повинні мати нумерацію у межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою. У кінці номера розділу чи підрозділу крапка не ставиться. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися із одного чи декількох пунктів. Якщо розділ чи підрозділ складається із одного пункту, то він також нумерується.

1.2.5 Пункти при необхідності можуть бути розбиті на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного пункту, наприклад: 1.2 – другий підрозділ першого розділу, 1.2.1 – перший пункт другого підрозділу першого розділу, 1.2.1.3 – третій підпункт першого підрозділу другого підрозділу першого розділу.

1.2.6 Нумерований перелік вимог, вказівок, положень, що містяться у тексті пункту чи підпункту, позначається арабськими цифрами з дужкою, наприклад: 1), 2), 3).

1.2.7 Кожний пункт, підпункт, перелік записують з абзацу.

1.2.8 Розділи, підрозділи, пункти розрахунково-пояснювальної записки повинні мати заголовки. Найменування розділів і підрозділів повинні бути короткими. Заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацу (1,27 см) і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається із двох речень, то їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом при виконанні рукописним способом − 15 мм, при машинному способі два інтервали − два натиски клавіші Enter. Відстань між рядками заголовка, а також між двома заголовками (наприклад, розділу та підрозділу) є такою, як у тексті.

 

Приклад 

 

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1. Аналітичний огляд літератури.

1.1.1. Фізико-хімічні основи виробництва продукції.

 

1.2.9 Кожний розділ (той, що не нумерується, або нумерується одним числом без крапки) необхідно починати з нового аркуша. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту та підпункту в нижній частині аркуша, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

1.2.10 В тексті розрахунково-пояснювальної не повинно бути пустих місць. Останній аркуш кожного розділу повинен бути заповнений щонайменше на 2/3.

1.2.11 Першим аркушем розрахунково-пояснювальної записки слід вважати перший (заголовний) аркуш розділу «Зміст». Цей розділ містить зміст, що включає номери та найменування розділів і підрозділів зі вказівкою номерів аркушів, з яких вони починаються. Зміст входить у загальну кількість аркушів.

1.2.12 Слово «ЗМІСТ» записують як заголовок (симетрично тексту) прописними буквами без лапок. Найменування структурних елементів розрахунково-пояснювальної, що входять у зміст, записують рядковими літерами. Номери аркушів, відповідні найменуванням структурних елементів, записують вздовж правого поля тексту. Точки, тире або інші знаки між найменуваннями та номерами аркушів не ставлять.

1.2.13 У тексті не допускається:

- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у головках і боковиках таблиць і в розшифровках літерних позначень, що входять у формули;

- використовувати скорочення слів, крім установлених правилами:

- використовувати у тексті математичний знак мінус (−) перед негативними значеннями величин − слід писати слово «мінус»;

- застосовувати математичні знаки без цифр, наприклад ≤ (менше чи рівно), (більше чи рівно), ≥ (не рівно), а також № (номер), % (відсоток), застосовувати індекси стандартів (ДСТУ, ІSО, IEC, ITU, ГОСТ, ОСТ, РСТ, СТП, СТ СЭВ, тощо) без реєстраційного номера.

1.2.14 Всі числові дані слід наводити з одиницями вимірювання. Відповідно до ГОСТ 8.417-2002 підлягають обов’язковому використанню одиниці Міжнародної системи одиниць (СІ). Використання одиниць, що не входять до СІ, регламентовано ГОСТ 8.417-2002.

 

1.3. Формули 

1.3.1 Математичні та хімічні формули слід вставляти в текст, користуючись редактором формул відповідного програмного забезпечення, наприклад MathType, ISIS або вписувати вручну чорнилами (пастою) чорного кольору. Вставка в текст зображень формул не допускається.

1.3.2 У формулах як символи слід використовувати позначення, що встановлені відповідними стандартами. Значення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Значення кожного символу дають з нового рядка у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Перший рядок розшифровки повинен починатися з абзацу словом «де» без двокрапки після нього. Друге та інші пояснення − з абзацу.

1.3.3 Усі формули, якщо їх у документі більше однієї, нумерують арабськими цифрами у межах розділу. Номер формули складається із номеру розділу і порядкового номеру формули, розділених крапкою. Номер показують з правої сторони аркуша на рівні формули у круглих дужках.

 

Приклад

 

де  – число Рейнольдса;

– швидкість рідини, м/с;

– еквівалентний діаметр трубопроводу, м;

– густина рідини, кг/м3;

– коефіцієнт динамічної в’язкості рідини, Па·с.

 

1.3.4 Посилання у тексті на номер формули дають у дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

1.3.5 Допускається нумерація формул у межах усього документа.

1.3.6 Розрахунки наводяться після пояснення символів числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння. Наводити розрахунки без формул, що їх роз’яснюють не допускається. Якщо розрахунки виконуються за однією формулою кілька разів, їх наводять усі, але формули не повторюють, вказують тільки посилання на неї.

1.3.7 Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Якщо формула чи рівняння переноситься на знаку операції множення, то використовується знак «×». Формули, які не розділені текстом і розміщені одна за одною, відокремлюються комою.

 

1.4. Ілюстрації і додатки 

1.4.1 Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми діаграми, фотознімки) розмішують у тексті пояснювальної записки або у додатку. Ілюстрацію в тексті пояснювальної записки слід розміщувати безпосередньо після першого згадування про неї або на наступному аркуші. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

1.4.2 Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, що розміщені у пояснювальній записні, повинні відповідати стандартам ЄСКД и ЄСПД. Ілюстрації повинні бути виконані чітко, розбірливо, з максимальною якістю.

1.4.3 Ілюстрації повинні мати назву і пояснюючі дані (підрисунковий текст). Назва ілюстрації починається зі слова “Рисунок __”. Її розміщують нижче пояснювальних даних (підрисункового тексту) з абзацного відступу без крапки в кінці. Другий рядок назви ілюстрації починається з лівого краю тексту. Назву ілюстрації друкують з першої великої літери і розташовують під ним.

 

Приклад

 

Рисунок ___ − ____________________________________

            номер                           назва рисунку

 

1.4.4 Ілюстрацію, яка вміщується на одному аркуші, її підрисунковий текст, та назву слід розміщувати на тому самому аркуші, не відриваючи одне від одного і не переносячи на наступний аркуш.

1.4.5 Відстань між ілюстрацію, її підрисунковим текстом, назвою і подальшим чи попереднім текстом при виконанні рукописним способом – не менш 15 мм, при машинному способі два інтервали − два натиску клавіші Enter.

1.4.6 Якщо ілюстрація не вміщується на одному аркуші, допускається переносити її на інші аркуші, вміщуючи назву ілюстрації на першому аркуші, пояснювальні дані − на кожній кожному, і під ними назва.

 

Приклад

 

Рисунок ___, аркуш __________

            номер            номер аркуша

 

1.4.7 Всі ілюстрації нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації складається із номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: «Рисунок 1.1» − перший рисунок розділу 1. Ілюстрації додатків нумеруються окремо, у межах кожного додатка, наприклад, «Рисунок А.2» − другий рисунок додатка А.

1.4.8 Якщо в пояснювальній записці або в додатку тільки одна ілюстрація, її нумерують так: «Рисунок 1» або «Рисунок Б.1».

1.4.9 Посилання на ілюстрації дають по типу «рис. 1.1», чи «рис. 1.2». Посилання на раніше подані ілюстрації дають із скороченим словом «дивись», наприклад, «див. рис. 3.3». Допускається нумерація ілюстрацій у межах усього документа.

1.4.10 Ілюстрації, таблиці чи текст допоміжного характеру допускається давати у вигляді додатків. Додатки слід оформлювати як продовження пояснювальної записки на її наступних аркушах, розташовуючи додатки в порядку посилань на них у тексті.

1.4.11 Додаток розпочинається з нового аркуша і повинен мати заголовок. Слово «Додаток» та його заголовок друкують малими літерами з першої великої посередині аркуша. Відстань між словом «Додаток...» і заголовком додатка − два інтервали.

1.4.12 Додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б». Якщо у пояснювальній записці тільки один додаток, то він позначається як «Додаток А». Додатки повинні мати спільну з основним текстом наскрізну нумерацію аркушів.

 

1.5. Таблиці 

1.5.1 Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у таблицях. 

Таблиця ____ − _____________________________________________

              номер                                    назва таблиці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 – Структура таблиці та розміщення її назви

 

1.5.2 Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, де вона згадується вперше, або на наступному аркуші. На всі таблиці мають бути посилання у тексті.

1.5.3 Відстань між таблицею, її назвою і подальшим чи попереднім текстом при виконанні рукописним способом – не менш 15 мм, при машинному способі два інтервали − два натиски клавіші Enter.

1.5.4 Назву таблиці друкують з першої великої літери і розташовують над таблицею з абзацу або починаючи над верхнім лівим кутом. Другий рядок у назві таблиці починають з лівого краю тексту. Назва таблиці повинна бути короткою і повністю відображати зміст таблиці.

1.5.5 Якщо частину таблиці перенесено на інший або той самий аркуш, назву подають тільки над першою частиною таблиці, над іншими її частинами, праворуч, подають тільки номер таблиці. 

 

Приклад

 

Продовження таблиці _______

                               номер таблиці

над останньою частиною:

Кінець таблиці _______

                    номер таблиці

 

1.5.6 Якщо частини таблиці розміщують поряд, у кожній частині повторюють заголовок, при розміщенні частин таблиці одна під одною − повторюють боковик.

1.5.7 Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, «Таблиця 2.1» − перша таблиця другого розділу. Таблиці, що наводяться у додатках, нумеруються в межах кожного додатка арабськими цифрами, перед якими вказується позначення додатка, наприклад, «Таблиця А.2» − друга таблиця додатка А.

1.5.8 Діагональне ділення головки таблиці не допускається. Графу «№ п/п» у таблицю не включають. У разі необхідності нумерації показників, параметрів або інших даних порядкові номери вказують у боковику таблиці перед їх найменуванням.

1.5.9 Для полегшення посилань у тексті документа допускається нумерація граф. Повторюваний у графі таблиці текст з одного слова допускається заміняти лапками, якщо рядки у таблиці не розділені лініями. Якщо повторюваний текст складається із двох, чи більше слів, то при першому повторюванні його замінюють словом «те саме» і в подальшому − лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів не допускається. Якщо цифрові, чи інші дані в комірці таблиці не приводять, то в ній ставлять прочерк.

1.5.10 Таблиця повинна бути сформатована максимально компактно, щоб на аркуші вона займала якнайменше місця. При машинному способі виконання допускається у таблицях використовувати менший шрифт (кегль 12), одинарний інтервал між рядками, не робити абзацного відступу.

1.5.11 Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття замінюють літерними позначеннями, якщо вони пояснені в тексті, чи наведені на ілюстраціях, наприклад: D − діаметр, Н − висота, L − довжина, тощо. При необхідності таблицю або окремі її частини переносять на наступний аркуш поряд або одну під одною.

1.5.12 Заголовки граф таблиці розпочинаються з великої літери, а підзаголовки − з малої, якщо вони становлять одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуться з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться. Заголовки і підзаголовки граф подаються, як правило, в однині.

 

1.6. Посилання 

1.6.1 В тексті розрахунково-пояснювальної записки слід приводити посилання на всі використані літературні джерела.

1.6.2 Посилання на літературні джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками. Посилання ставиться в середині речення або в його кінці перед крапкою. Наприклад: «... у роботах [1-7] наведені дані про...» або «… застосовують колони синтезу аміаку різних конструкцій [1, 3, 5-8]».

1.6.3 Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

 

Приклад

 

Цитата в тексті: «Аміачна селітра містить 34,4 % азоту, добре засвоювана рослинами, придатна для будь-яких ґрунтів і сільськогосподарських культур [6]1)».

Відповідний опис у списку літератури:

6. Загальна хімічна технологія [Текст] / В.Т.Яворський, Т.В.Перекупко, З.О.Знак, Л.В.Савчук. – Л.: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2005. – 552 с.

Відповідне подання виноски:

_______

1)[6] Загальна хімічна технологія [Текст] / В.Т.Яворський, Т.В.Перекупко, З.О.Знак, Л.В.Савчук. – Л.: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2005. – 552 с.

 

1.6.4 У випадку посилань на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. Слід писати: «... у розділі 4 ...», «... дивись 2.1 ...», «... за 3.3.4 ...», «... відповідно до 2.3.4.1 ...», «... на рис. 1.3 ...» або «... на рисунку 1.3 ...», «... у таблиці 3.2 ...», «... (див. 3.2) ...», «... за формулою (3.1) ...», «... у рівняннях (1.23) – (1.25) ...», «... у Додатку Б ...».

 

1.7. Список літератури 

1.7.1 У кінці розрахунково-пояснювальної записки наводиться список літератури, яка була використана у роботі над курсовим проектом. В ньому приводяться всі без винятків використані літературні джерела у алфавітному порядку або у порядку їх згадування в тексті.

1.7.2 Опис літературних джерел у списку здійснюють згідно діючих стандартів ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, ДСТУ 3582-97. Слід суворо дотримуватися чинного порядку описання: послідовності подання інформації, скорочень, розділових знаків.

 

Приклади:

 

1) книги:

Кутепов, А.М. Общая химическая технология [Текст]: учеб. для техн. вузов / А.М.Кутепов, Т.И.Бондарева, М.Г.Беренгартен. – М.: Высш. шк., 1985. – 448 с.

Справочник азотчика [Текст] / под. ред. Е.Я.Мельникова. − М.: Химия, 1969. – 444 с.

2) збірники:

Система стандартов безопасного труда [Текст] : сборник / отв. Ред.. В. М. Сухов; Ин-т научн. информ. – М.: Изд-во стандартов, 2002. – 102 с.

3) перекладні видання:

Филд, Р. Органическая химия титана [Текст] / Р. Филд, П. Коув ; пер. с англ.   О. В. Ногиной. – М.: Мир, 1969. – 264 с.

4) статті із журналу:

Варлан, К.Е. Структурообразование в системе диглицидиловый эфир олигоэпихлоргидрина [Текст] / К.Е.Варлан, Д.В.Сердюк // Вісник Дніпропетр. ун-ту. Серія «Хімія». – 2013. – Вип. 19. – С. 187-192.

5) патенти:

Пат. 4814399 США, МПК С 08G 73/18. Sulfoalkylatyonofpolybenzimidazole [Теxt] / SomsoneM.J., GuptaB., StackmanR.W. (США) - № 77271; заявл. 24.07.1987; опубл.21.03.1989, Бюл., 1990, Вып.61, №19. – 3 с.

Пат. 81518  Україна, МПК С06В 45/00, C07F 17/00. Каталізатор горіння твердого ракетного палива [Текст] / Нестерова О.Ю., Варлан К.Є., Саламаха І.В., Пугачова А.С. (Україна); заявник та патентовласник Дніпропетровський державний університет ім. О.Гончара. − заявл. 26.03.12; опубл. 10.07.13, Бюл. № 13. – 2 с.

6) авторські свідоцтва:

А.с. 1011529 СССР, МКИ3 С 01 G 25/02. Способ получения гидратированного диоксида циркония [Текст] / Ю. М. Полежаев, Ю. С. Торопов (СССР). − № 3349042/ 23-26 ; заявл. 22.10.01 ; опубл. 24.12.83, Бюл. №11. – 2 с.

7) заявки:

Заявка u201204710 Україна, МПК F26B 9/06, C06F 1/00, F42B 4/00. Сушарка для малогабаритних виробів [Теxt] / Поджарский М.А., Плотичкина С.А. (Україна) № u201204710; заявл. 17.04.12; опубл. 12.11.12, Бюл. №21.

8) стандарти:

ДСТУ 1.0:2003. Національна стандартизація. Основні положення [Текст] – На заміну ДСТУ 1.0-93 ; надано чинності 2003-07-01. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 9 с.

9) електронні фахові видання:

Биков, В.Ю. Сучасна структура автоматизованої системи статистичної інформації про діяльність і розвиток загальноосвітньої школи [Електронний ресурс] / В.Ю. Биков, В.В. Гапон, М.Л. Плескач // Інформаційні технології і засоби навчання. – Електрон. журн. – 2007. - №4. – С. 43. – Режим доступу: http: www/nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em/html (дата звернення: 04.06.2014).

10) законодавчі документи:

Господарський кодекс України [Текст] : офіц. текст: за станом на 20 січня 2007р. – Харків : Одисей, 2007. – 240 с.

 

1.8. Графічна частина 

1.8.1 Графічна частина курсового проекту включає в себе збірне креслення розроблювального апарата й технологічну схему процесу. Обидва зображення виконуються на аркушах формату А1 (594х841 мм).

1.8.2 Графічні документи можуть бути виконані креслярськими олівцями, тушшю або із застосуванням систем автоматизованого проектування.

1.8.3 Графічні документи повинні мати основний напис у правому нижньому куті за ДСТУ ГОСТ 1.704:2006, ГОСТ 21.101-93 (Додаток А). У основному надписі і на кресленнях не повинно бути скорочених слів, за винятком загальноприйнятих за правилами орфографії (ГОСТ 7.12-77).

1.8.4 В ході виконання збірного креслення слід дотримуватись вимог наступних стандартів:

− основні вимоги до креслень − ГОСТ 1.709-73;

− формат, масштаб, лінії, креслярські шрифти − ГОСТ 2.301-68; ГОСТ 2.302-68; ГОСТ 2.303-68; ГОСТ 2.304-81;

− зображення, види, розрізи й перетини − ГОСТ 2.305-2008;

− графічні позначення матеріалів на кресленнях, нанесення розмірів і граничних відхилень, позначення допусків і посадок − ГОСТ 2.306-68, ГОСТ 2.307-68, ГОСТ 25.346-89, ГОСТ 25.347-82;

− зображення різьблення − ГОСТ 2.311-68;

− позначення швів зварених з'єднань і умовні зображення − ГОСТ 2.312-72;

− нероз'ємні з'єднання – ГОСТ 2.313-82;

− специфікації − ГОСТ 1.708-68, ГОСТ 21.501-93.

1.8.5 Загальні вимоги до виконання схем викладені у ГОСТ 2.701. Схеми повинні виконуватися відповідно до вимог стандартів: ГОСТ 2.702-2008, ГОСТ 2.703-68, ГОСТ 2.704-76, ГОСТ 2.710-81, ГОСТ 2.721-74, ГОСТ 2.747-68.

1.8.6 Зображення окремих елементів технологічних схем слід виконувати у відповідності до вимог наступних стандартів:

− загальні позначення − ГОСТ 2.793−79;

− апарати випарні – ГОСТ 2.788-74;

− апарати гідравлічні та пневматичні – ГОСТ 2.781-96;

− апарати колонні – ГОСТ 2.790-74;

− апарати сушильні – ГОСТ 2.792-74;

− апарати теплообмінні – ГОСТ 2.789-74;

− арматура трубопровідна – ГОСТ 2.785-70;

− відстійники та фільтри – ГОСТ 2.791-74;

− елементі вакуумних систем – ГОСТ 2.796-95;

− елементи трубопроводів – ГОСТ 2.784-96;

− ємності− ГОСТ 2.780-96;

− машини гідравлічні та пневматичні – ГОСТ 2.782-96;

− машини електричні – ГОСТ 2.722-68;

− правила виконання вакуумних схем – ГОСТ 2.797−81;

− пристрої живильні та дозувальні – ГОСТ 2.794-79;

− трубопроводи − ГОСТ 21.206-93, ГОСТ 21.401-88;

− центрифуги – ГОСТ – 2.795-80.

1.8.7 Зображення елементів технологічних схем, до яких немає вимог у наведених вище стандартах, повинні спрощено відображати будову цих елементів. Автор проекту виконує їх на свій розсуд.

1.8.8 Технологічна схема повинна мати таблицю трубопроводів, в якій розшифровуються позначення всіх трубопроводів згідно до вимог ГОСТ 21.206-93, ГОСТ 21.401-88.

1.8.9 У процесі проектування, зокрема в ході розробки збірного креслення, треба виходити з міркувань максимальної економічності виготовлення, монтажу та експлуатації проектованого апарата. Слід передбачити:

− можливість використання в проекті стандартного, нормалізованого апарата, що вже випускається промисловістю;

− у випадку проектування нестандартного апарата передбачити максимальне використання в його конструкції стандартних, нормалізованих і покупних виробів;

− раціональне обмеження номенклатури розмірів і граничних відхилив, шорсткості поверхонь, шліців та інших конструкторських елементів деталей, максимально можливу ступінь взаємозамінності й економічності виготовлення, безпечності експлуатації і ремонту.

1.8.10 Збірне креслення виконується відповідно до ГОСТ 1.709-68 і ГОСТ 2.317-69. Воно повинно мати мінімальну кількість зображень (розрізів, перетинів і виносних елементів), але достатніх для чіткого уявлення про будову апарата, взаємодію його деталей, технологію збирання.

1.8.11 Збірне креслення повинно містити інформацію, необхідну для виготовлення апарата:

− габаритні, установчі, з’єднувальні і додаткові розміри;

− граничні відхилення розмірів;

− умовні позначення швів зварних з’єднань;

− виноски і номери позицій;

− таблицю штуцерів;

− інші параметри, що перевіряються при збиранні апарата та його монтажу у технологічну схему.

1.8.12 Всі частини виробу на кресленні позначають номерами позицій, які розміщують у зростаючому порядку (за винятком позицій, що повторюються) за годинниковою чи проти годинникової стрілки у межах усього креслення.

1.8.13 До кожного креслення додають специфікацію, яку виконують згідно ГОСТ 1.708-68. Специфікації складають на аркушах формату А4 (297x210 мм) та підшивають до розрахунково-пояснювальної записки.

1.8.14 В специфікаціях наводять складові частини, що входять у специфікований виріб та елементи технологічної схеми згідно їх позицій..

1.8.15 Графи специфікації заповнюють зверху вниз. У графі «Поз.» вказують номери позицій складових частин проектованого апарата або елементів технологічної схеми, у графу «Найменування» − їх найменування; у графі «Поз.» − їх порядкові номери. 

 

 

Додаток А

 

А.1 Основні написи конструкторських документів 

Рисунок А.1 – Основний напис для креслень

Рисунок А.2 – Основний напис для заголовних аркушів розділів розрахунково-пояснювальної записки

Рисунок А.3 – Основний напис для наступних аркушів розділів розрахунково-пояснювальної записки

А.2 Графи основного напису

Графа 1 – найменування розділу розрахунково-пояснювальної записки (наприклад, «Вступ», «Спеціальна частина», тощо) або креслення (наприклад, «Колона синтезу аміаку», «Технологічна схема виробництва аміаку»).

Графа 2 – позначення документа (код курсового проекту).

 

Приклад

 

ХТВМС 09-3.014.6.0501301.001 ПЗ

вид документа:

ПЗ – пояснювальна записка;

ТС – технологічна схема;

ЗК – збірне креслення;

номер документа в пакеті:

001 – пояснювальна записка;

002 – технологічна схема;

003 – збірне креслення;

код напрямку навчання;

рік створення документа;

номер групи;

спеціальність. 

Графа 3 – позначення матеріалу, яке вносять в основний напис тільки на кресленні деталі.

Графа 4 – стовпчики літер. Літерами вказують стадії розробки документації (КП – курсовий проект).

Графа 5 – маса виробу за ГОСТ 2.109-73.

Графа 6 – масштаб зображення за ГОСТ 2.302-68 і ГОСТ 2.109-73.

Графа 7 – порядковий номер аркуша документа; на документах, що складаються із одного аркуша, графу не заповнювати.

Графа 8 – загальна кількість аркушів даного документа. Графу заповнюють тільки на першому аркуші графічного документа й в основному написі розрахунково-пояснювальної записки.

Графа 9 – найменування або розпізнавальний індекс підприємства, що випустив документ (найменування університету, групи).

Графа 10 – характер роботи, виконуваної особою, що підписують документ:

− «Розроб.» − студент;

− «Перев.» − керівник;

− «Консульт.» − консультант;

− «Н.контр.» − нормоконтролер;

− «Зав. каф.» − завідувач кафедри.

− вільну графу заповнюють на розсуд автора проекту.

Графа 11 – прізвища осіб, що підписують документ (без ініціалів).

Графа 12 – підписи осіб, прізвища яких зазначено в графі 11.

Графа 13 – дата підписання документа.

Графи 14−18 – таблиці змін, що вводяться в документи після їхнього затвердження (у курсовому проекті не заповнюються).

Графа 30 – додаткова графа − тема курсового проекту.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!