Лабораторна робота 1-2 на тему Налаштування BIOS
« НазадЛабораторна робота №1-2Тема: Налаштування BIOS
Теоретична довідкаНалаштування CMOSЗміна установок в CMOS, черес програму SETUP. Найчастіше SETUP може бути викликаний натисненням спеціальної комбінації клавіш (DEL, ESC, CTRL-ESC, або CRTL-ALT-ESC) під час початкового завантаження (деякі BIOS дозволяють запускати SETUP в будь-який час, натиснувши CTRL-ALT-ESC). У AMI BIOS, найчастіше, це здійснюється натисканням клавіші DEL (і утриманням її) після натискання кнопки RESET або включення ЕОМ. STANDARD CMOS SETUP. Стандартні попередні CMOS: Date (mn / date / year) - для зміни дати в системному годиннику. Time (hour / min / sec) - для зміни часу в системному годиннику. Hard disk C: (Жорсткий Диск C:) - Номер вашого первинного (головного) жорсткого диска. Cyln - Число циліндрів на вашому жорсткому диску. Head - число головок. Wpcom - предкомпенсація при записі. Lzone - адреса зони паркування головок. Sect - Число секторів на доріжку. Size - обсяг диска. Автоматично обчислюється згідно числу циліндрів, головок і секторів. Виражається в мегабайтах. Floppy drive A (дисковод для дискет A) - встановлюється тип дисковода для дискет, який буде використовуватися як привід A. Floppy drive B (тип дисковода B) - аналогічно попередньому. Primary display (Первинний дисплей) - Тип стандарту відображення, який ви використовуєте. Keyboard (Клавіатура): Installed-встановлена. Якщо змінити на "not installed", ця опція вкаже BIOS на скасування перевірки клавіатури під час стартового тесту, що дозволяє перезапускати PC з відключеною клавіатурою (файл-сервери і т.п.) без видачі повідомлення про помилку тесту клавіатури. ADVANCED CMOS SETUP. Додаткові налаштування. Typematic Rate Programming - програмування швидкості автоповтора натиснутою клавіші. За замовчуванням - Disabled.Следующіе два пункти визначають, як програмується клавіатура. Typematic Rate Delay (msec) - затримка автоповтора, початкове значення: 500 мс.Початкова затримка перед стартом автоповтора символу, тобто, скільки часу ви повинні утримувати клавішу натиснутою, щоб її код почав повторюватися. Typematic Rate (Chars / Sec) - частота автоповтора (символів в секунду). Початкове значення: 15. Memory Test Tick Sound - клацання при проходженні тесту пам'яті. Рекомендується встановлювати Enabled для того, щоб чути, що процес завантаження виконується нормально. Memory Parity Error Check - перевірка помилок парності пам'яті. Рекомендується встановити Enabled. Додаткова можливість перевірки біта помилки в пам'яті. Всі (або майже всі) PC перевіряють пам'ять під час роботи. Кожен байт пам'яті має додатковий дев'ятого розряду, який при кожному зверненні до ОЗУ по запису встановлюється таким чином, щоб загальна кількість одиниць було непарним. При кожному зверненні з читання перевіряється ознака непарності. При виявленні помилки виникає немаскіруемое переривання NMI, яке ви не можете заблокувати.ЕОМ припиняє роботу і на екрані з'являється повідомлення про помилку ОЗУ зазвичай у вигляді повідомлення виду: PARITY ERROR AT 0AB5: 00BE SYSTEM HALTED. Wait for <F1> If Any Error-чекати натискання F1 у разі будь-якої помилки. Коли при початковому завантаженні знаходять помилку, PC просить вас натиснути F1-тільки у випадку не фатальних помилок. Якщо встановлено в Disabled - система друкує попередження і продовжує завантаження без очікування натискання клавіші.Рекомендується встановлювати Enabled. System Boot Up Num Lock-включення додаткової клавіатури при завантаженні в цифровий режим. Визначає, чи буде включений режим NumLock при початковому завантаженні ЕОМ. Одним це подобається, іншим - ні. Floppy Drive Seek at Boot - пошук на флоппі-диску при завантаженні. Рекомендується встановлювати в Disabled для більш швидкого завантаження та для зменшення небезпеки пошкодження головок. System Boot Sequence-послідовність початкового завантаження системи - на якій дисководі спочатку шукати ОС. Для більш швидкого завантаження рекомендується C:, A: - цей же метод придатний і для того, щоб сторонні не могли завантажити ваш комп'ютер з дискети, якщо ваш autoexec.bat починається з процедури доступу до системи. Установка A:, C: потрібна в тому випадку, якщо користувач не знає, як йому конфігурувати CMOS - інакше при якій-небудь невдачі більшість користувачів не знатимуть, що їм робити, якщо неможливо завантажитися з дискети. Проте слід бути уважним - вам варто було б знати, що ця установка включається і вимикається і бути готовим до цього - якщо доріжка з початковим завантажувачем на вашому жорсткому диску буде пошкоджена (але не буде повністю відсутнім), ви зможете завантажитися з дискети. Аналогічно, легко помилитись, вважаючи, що ви завантажуєтесь з дискети, свідомо чистої від вірусів, у той час як насправді завантаження відбувається з інфікованого жорсткого диска. External Cache Memory - зовнішня кеш-пам'ять. Встановлюється Enabled, якщо є кеш-пам'ять. Одна з найбільш часто зустрічаються помилок при роботі з CMOS SETUP - якщо за наявності кеш-пам'яті ви блокуєте її. Продуктивність системи при цьому значно падає. Це - кеш між CPU і системною шиною. При установці Enabled і відсутності реально встановленої кеш-пам'яті система буде "заморожена" велику частину часу. Password Checking Option - опція перевірки пароля. Установка пароля на доступ до системи або до меню SETUP. Рекомендується в тих випадках, коли ЕОМ використовується спільно декількома користувачами, і ви не хочете, щоб хтось (друзі, сестра і т.д.) змінювали установки BIOS. BootSector Virus Protection - захист сектора завантаження від вірусів. Насправді це не зовсім захист від вірусів. Все, що ця функція робить - щоразу, коли до сектору початкового завантаження звертаються по запису, видає попередження на екран і дозволяє вам або дозволити запис, або заборонити її. AUTO CONFIGURATION WITH BIOS DEFAULTS. Авто конфігурація зі значеннями BIOS за замовчуванням. Значення BIOS за замовчуванням - ті, які встановлені як початкові для вашої системної плати і CHIPSET'а. Дають прийнятну можливість проходження стартового тесту. Як правило, є непоганими початковими значеннями перед точною настройкою вашої системи. Якщо ви допустили якусь помилку і не знаєте, яку саме - виберіть цей пункт. Опція замінить ваші установки в BIOS на вихідні, і ви зможете почати все спочатку. Від вас вимагається точне знання конфігурації вашої системи. Ця опція * НЕ ЗМІНЮЄ * ні системну дату, ні конфігурацію жорсткого диска і флоппі-дисководів в стандартному CMOS SETUP - тому ви можете очікувати, що більшості випадків ваша система завантажиться без проблем після вибору даної опції. CHANGE PASSWORD. Зміна пароля. Дає вам можливість змінити активний пароль. За замовчуванням ніякої пароль не встановлюється. Попередження: не забувайте ваш пароль! Запишіть його де-то!запитайте себе: чи дійсно мені * * потрібен пароль для доступу до моєї системі та / або BIOS? (Чи настільки небезпечні для неї ваші брат / сестра / діти / відвідувачі?) Якщо захист не представляє для вас істотного інтересу - вимкніть її, встановивши в Disabled! Auto Detect Hard Disk. Автовизначення жорсткого диска. Зручна опція, коли ви "забули" специфікації вашого жорсткого диска. BIOS самостійно визначить кількість циліндрів, головок і секторів на жорсткому диску.Іноді ця опція знаходиться в головному меню. WRITE TO CMOS AND EXIT. Запис у CMOS і вихід. Збереження змін, які ви внесли в CMOS. Ви повинні зробити це, щоб така конфігурація збереглася в якості постійною. DO NOT WRITE TO CMOS AND EXIT. Вихід без запису в CMOS. Якщо ви не впевнені в зроблені зміни, використовуйте цю опцію для безпечного виходу з SETUP.
Технологія виконання
Контрольні запитання
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3Тема: „Створення та редагування файлової структури даних засобами операційної системи МS Dos та операційних оболонок NC, VC, FAR” Мета: ознайомитись з основними командами MS DOS; навчитись їх застосовувати, використовуючи основні поняття файлової системи “ім’я файла”, “шлях до файла”, “повне ім’я файла”, набути навичок роботи з операційними оболонками NC, VC, FAR. Хід роботиУ зошиті для практичних робіт запишіть тему і мету роботи, складіть звіт виконання практичної роботи. Завдання 1. Вивчіть застосування внутрішніх команд MS DOS практично. У цьому завданні ви створите додаткову файлову структуру на накопичувачі[1] Е:, а потім її вилучите. ! Запишіть у звіті кожну команду цього завдання з поясненнями. 1. Виконайте таку послідовність дій: Пуск→Программы→Стандартные → Командная строка. 2. Зверніть увагу на вигляд “запрошення” ОС, запишіть його вигляд у звіт. 3. Змініть вигляд “запрошення” командою[2]: prompt $t$h$p$g < Enter > 4. Виконайте команду, яка виводить на екран монітора поточну дату, яку можна змінити: date < Enter > 5. Виконайте команду, яка дозволяє змінити поточний час системного годинника: time < Enter > Переглянувши час, натисніть < Enter> 6. Створіть каталог ВашеПрізвищеЛатиницею на накопичувачі E:, виконавши команди: E: < Enter > md ВАШЕПРІЗВИЩЕЛАТИНИЦЕЮ < Enter > 7. Перейдіть у створений каталог ВАШЕПРІЗВИЩЕЛАТИНИЦЕЮ: cd ВАШЕПРІЗВИЩЕЛАТИНИЦЕЮ < Enter > Як змінився вигляд запрошення? 8. Створіть підкаталог у поточному каталозі і зробіть його активним, виконавши дві такі команди: md GROUP < Enter > cd GROUP < Enter > 9. Створіть текстовий файл gr.txt у поточному каталозі, вводячи його з клавіатури командою: copy con gr.txt < Enter > такого змісту You must work hard at your English.Після завершення набору тексту натисніть одночасно ctrl i z, потім F6 або F6 потім Enter. Зауваження: con у наведеній вище команді є логічним ім’ям пристрою - клавіатури, з якого вводиться файл. 10. Перегляньте вміст поточного каталогу: dir <Enter> Існує створений вами файл у поточному каталозі? 11. Перейменуйте створений файл gr.txt на файл hello.txt, виконавши команду: ren gr.txt hello.txt <Enter> 12. Перегляньте вміст поточного каталога посторінково: dir /p <Enter> Під яким ім’ям існує зараз створений вами файл? Який його розмір? В якому каталозі зареєстрований? Відповіді запишіть у звіті. 13. Виведіть на екран монітора файл двома способами: type hello.txt <Enter> copy hello.txt con <Enter> Зауваження: con у наведеній вище команді є логічним ім’ям пристрою – екрана монітора, на який виводиться файл. 14. Виконайте переміщення файлу hello.txt з каталогу поточного у каталог ВАШЕПРІЗВИЩЕЛАТИНИЦЕЮ, виконавши команду: move hello.txt \ВАШЕПРІЗВИЩЕЛАТИНИЦЕЮ <Enter> 15. Перегляньте вміст каталогу \ВАШЕПРІЗВИЩЕЛАТИНИЦЕЮ і переконайтесь у наявності в ньому переміщеного файлу, виконавши команду: dir \ВАШЕПРІЗВИЩЕЛАТИНИЦЕЮ 16. Створіть ще один текстовий файл у поточному каталозі, виконавши команду: сopy con Myfile.txt <Enter> My name is…….. 17. Скопіюйте всі файли каталогу GROUP у каталог ВашеПрізвищеЛатиницею під тими ж іменами: copy *.txt \ВАШЕПРІЗВИЩЕЛАТИНИЦЕЮ < Enter> Зауваження: Символ * у наведеній вище команді означає будь-які символи в імені файла. 18. Перегляньте всі наявні текстові файли каталогу \ВашеПрізвищеЛатиницею, виконавши команду: dir \ВАШЕПРІЗВИЩЕЛАТИНИЦЕЮ\*.txt <Enter> 19. Перейдіть у каталог \ВашеПрізвищеЛатиницею, виконавши команду: cd \ВашеПрізвищеЛатиницею < Enter> 20. Виконайте конкатенацію(об’єднання) створених файлів: сopy Myfile.txt + hello. txt Myfile.txt <Enter> 21. Перегляньте вміст файлу Myfile.txt: type Myfile.txt <Enter> Зробіть висновки. 22. Вилучіть всі файли поточного каталогу GROUP: del *.* <Enter> 23. Вилучіть каталог GROUP, оскільки він пустий, виконавши дві команди cd .. <Enter> - перейти в надкаталог rd GROUP <Enter> - вилучити каталог GROUP 24. Перегляньте вміст каталога \ВашеПрізвищеЛатиницею: dir <Enter> Чи існує в даний час каталог group? Зробіть висновки. 25. Перейменуйте каталог ВАШЕПРІЗВИЩЕЛАТИНИЦЕЮ, виконавши команду: ren ВАШЕПРІЗВИЩЕЛАТИНИЦЕЮ MYCATALOG <Enter> Вилучіть всі файли каталогу MYCATALOG: del *.* <Enter> 26. Перейдіть у надкаталог: cd .. <Enter> 27. Вилучіть на даний час пустий каталог MYCATALOG: rd MYCATALOG <Enter> Закрийте активне вікно Командная строка. 28. Переконайтесь, що створена вами файлова структура відсутня на накопичувачі Е:. Для цього перегляньте кореневий каталог накопичувача Е:, виконавши команду: dir <Enter> 29. Завершіть сеанс роботи з MS DOS: exit <Enter>.
Методичні рекомендаціїMS DOS − перша ОС для персональних комп’ютерів фірми ІВМ. До складу ОС MS DOS входять: - модуль розширення ВІOS (файл Іо.sys), що забезпечує можливість підключення додаткових драйверів; - модуль оброблення переривань (файл Мsdos.sys), що забезпечує роботу файлової системи, пристроїв введення-виведення (клавіатури, дисплея, принтера, портів), оброблення помилок; - командний процесор (файл command.com), який виконує команди з клавіатури або з командного файла; команди MS DOS, вбудовані у файл command.com; завантажує і виконує зовнішні команди MS DOS та команди прикладних програм (файлів з розширенням ехе і com); - утиліти, що реалізують виконання зовнішніх команд (наприклад, форматування дисків, перевірку накопичувачів тощо); - драйвери пристроїв — програми, які забезпечують обслуговування нових пристроїв або нестандартне використання наявних. Драйвери визначаються у файлі конфігурації Config.sys і завантажуються в оперативну пам’ять комп’ютера при завантаженні ОС. Внутрішні команди MS DOS. Ці команди завантажуються разом із ОС. Файл – іменована частина зовнішньої пам’яті комп’ютера, в якій можуть зберігатись певні дані. Позначення файла складається з імені і розширення. Ім’я файла у MS DOS містить не більше 8 символів. Розширення починається завжди з символу крапка. Розширення вказує на зміст файла. Змістова частина розширення не перевищує 3 символів. Наприклад: priklad.txt – розширення .txt вказує, що це текстовий файл, тобто файл призначений для читання людиною. Виконувані файли (програми) мають розширення .com або .exe. Позначення файла може складатись тільки з розширення або тільки з імені файла. Наприклад: .doc та text1. Каталог – це спеціальний файл, який зберігає імена та характеристики файлів (їх розмір, дату створення тощо). Позначення каталогів не містять розширення. Їх імена утворюються за тими ж правилами що й імена файлів. Шлях до файлу складається з переліку всіх каталогів, через які потрібно пройти в ієрархічній їх структурі даного накопичувача, щоб дістатись до файлу з заданим ім’ям. У ієрархічній структурі каталогів їх імена відокремлюються у операційній системі MS DOS символом \. Приклад вказання шляху: \PRAKT\OS\FIRST Повне ім’я файла складається з імені накопичувача, шляху до файлу і імені та розширення файлу. Приклад: С:\PRAKT\OS\FIRST\ priklad.txt. Повне ім’я містить інформацію як про ім’я файла та тип його змісту так і про його розміщення у файловій структурі комп’ютера. У даному прикладі файл priklad.txt знаходиться на накопичувачі з ім’ям С: у каталозі FIRST, надкаталогом якого є каталог OS, вкладений у каталог PRAKT кореневого каталогу вказаного вище накопичувача. У командах крім імен файлів і каталогів можуть використовуватись шаблони імен, які містять символи * та ?. Символ * означає будь-які допустимі символи (включаючи пропуск) і будь-яка допустима їх кількість. Символ ? означає будь-який допустимий символ (крім пропуска) у даній позиції. Активний у даний час каталог називають ще поточним каталогом. Квадратні дужки у записі шаблону команди вказують на необов’язковість даного параметра команди. У операційній системі MS DOS прописні і рядкові символи не розрізняються. Тому ім’я файлу priklad.txt та ім’я файлу PRIKLAD.TXT вказують на один файл. До внутрішніх команд належать такі групи команд: команди для роботи з каталогами, команди для роботи з файлами та загальносистемні команди. Розглянемо їх більш докладно. 1. Команди для роботи з каталогами: 1) Dir [накопичувач:][шлях][ім’я файла або шаблон його імені] — перегляд змісту каталогу, тобто групи файлів, об’єднаних за певною ознакою. Команда може мати ключі: /Р — перегляд змісту каталогу посторінкове (інформація про файли при цьому виводиться у повному обсязі, що включає ім’я та розширення файла, розмір, дату); /W — перегляд змісту каталогу в скороченому вигляді (тільки імена і розширення файлів). Приклад: Dir А:\Kurs\*.ехе — виведення переліку файлів із розширенням ехе, вміщених у каталозі Кurs на накопичувачу А. Якщо параметри у команді відсутні – на екран буде виведено вміст поточного каталогу. 2) md [накопичувач:][шлях] ім’я каталогу — створення нового каталогу. Приклад: md А:\Кurs\Group — створення каталогу Group у каталозі Кurs, вміщеному на накопичувачу А. 3) cd [накопичувач:][шлях] ім’я каталогу — зміна поточного каталогу і перехід у зазначений. Команда cd.. активізує над каталог даного каталогу (каталог, по відношенню до якого поточний каталог є вкладеним каталогом), а команда cd\— кореневий каталог. Приклад: cd А:\Kurs\Group — активізація каталогу Group, створеного в каталозі Кurs на накопичувачу А. 4) rd [накопичувач:][шлях] ім’я каталогу — вилучення зазначеного каталогу. При цьому необхідно спочатку вилучити всі файли з цього каталогу. Приклад: rd Group (якщо активний каталог Кurs). 2. Команди для роботи з файлами: 1) сору [накопичувач:][шлях] ім’я файла або шаблон імені [накопичувач:][шлях] — копіювання зазначеного файла (файлів) в інший каталог. Приклад: СОРУ А:\Кurs\*.txt с:\Кurs1 — копіювання всіх файлів з розширенням txt з каталогу Кurs на накопичувачу А: в каталог Кurs1 на накопичувачу с:. 2) del [накопичувач:][шлях] ім’я файла або шаблон імені — вилучення файлів. Приклад: del А:\Кurs\Group\*.* — вилучення всіх файлів з каталогу Group. 3) ren [накопичувач:][шлях] попереднє ім’я файла (папки) або шаблон [накопичувач:] [шлях] нове ім’я файла (каталогу) чи шаблон — перейменування файла (файлів) або папки. Приклад: ren А:\Кurs\d*.* k*.* — перейменування групи файлів, розміщених у каталозі Кurs на накопичувачу А, що мають імена, які починаються на d, на файли з іменами, що починаються на k. 4) move ім’я файла шлях до іншого каталогу — переміщення файла в заданий каталог. Приклад: move file1.txt А: — переміщення файла file1.txt у кореневий каталог на накопичувачу А. 5) tуре [шлях] ім’я файла [Рrn] — перегляд змісту текстового файла на екрані (або на принтері). Приклад: tуре А:\Кurs\file1.txt — перегляд змісту текстового файла file1.txt на екрані монітора. 3. Загальносистемні команди: 1) Prompt текст– задання вигляду „запрошення системи”. Приклад: prompt $t$h$p$g. У цьому прикладі текстовий рядок $t$h$p$g має такий зміст: $t означає виведення у запрошенні системи поточного часу системного годинника; $h -- виведення у запрошенні логічного імені активного накопичувача; $p – виведення імені активного каталога; $g – виведення роздільника між запрошенням системи і командою, яку вводить користувач у вигляді символу >. 2) Date— команда зміни поточної дати. 3) Time - команда зміни поточного часу. 4) cls — очистка екрану. Завдання 2. Виконайте практичні завдання по створенню і редагуванню файлової структури засобами операційних оболонок NC, VC та FAR, виконавши пункти 6 – 29 завдання 1.
Методичні рекомендаціїПрограма Norton Commander є першою з програм-оболонок, призначених для спрощення роботи з файловою системою MS DOS. Вона дозволяє виконувати велику кількість різноманітних функцій, зокрема:
Для запуску Norton Commander у вікні Командная строка необхідно набрати команду NC і натиснути клавішу Enter ( за умови, що ця програма знаходиться у кореневому каталозі диску з операційною системою MS DOS). У випадку запуску програми з середовища Windows, в більшості випадків потрібно виконати послідовність команд: Пуск - Программы - Norton Commander Якщо ця послідовність команд не активізує програму NC, потрібно звернутись до викладача для уточнення місцезнаходження програми. Після активізації програми на екрані монітора з'являється вікно програми з двома панелями. Під панелями Norton Commander знаходиться командний рядок, в якому користувач може ввести потрібну команду MS DOS. Під командним рядком міститься рядок з переліком призначення функціональних клавіш. Панелі та функціональні клавіші У кожній панелі вікна Norton Commander можуть бути відображені:
Імена каталогів на панелях Norton Commander виводятіься великими літерами, а імена файлів - малими. Один із файлів або каталогів на екрані монітора виділено прямокутним курсором певного кольору. Такий файл або каталог називають виділеним.За допомогою клавіш зі стрілками можна переміщувати курсор на екрані, виділяючи інші файли або каталоги. За допомогою клавіши Tab можна переходити з лівої панелі у праву і навпаки. Панель, в якій знаходиться курсор, називають поточною панеллю. Заголовок поточної панелі (тобто текст, що виводиться зверху панелі) виділяється кольором. В Norton Commander використовуються десять функціональних клавіш. Вони мають таке призначення: Fl - Help - інформація про призначення клавіш під час роботи з Norton Commander; F2 - Menu - виклик меню користувача. За допомогою клавіш зі стрілками користувач може виділити потрібний пункт меню і, натиснувши клавішу Enter, виконати відповідну команду; F3 - View - перегляд вмісту текстових файлів, документіп, створених за допомогою різних редакторів текстів, графічних файлів, баз даних, архівних файлів та електронних таблиць; F4 - Edit - редагування вмісту текстових файлів за допо могою вбудованого текстового редактора Norton Commander або іншого редактора, якого вкаже користувач; F5 - Copy - копіювання файлів. На екрані з'яв ляється діалогове вікно, в якому потрібно вказати, куди копіювати файл чи файли. Після цього для копіювання потрібно натиснути клавішу Enter, для скасування команди - Esc; F6 - RenMov - перейменування файлів (каталогів) або переміщення файлів в інший каталог. На екрані з'яв ляється діалогове вікно, в якому потрібно вказати, куди переміщувати файл чи файли чи задати нове ім’я файла чи каталога при перейменуванні. Можна задати нове ім'я файлу (каталогу) або ім'я каталогу, в який потрібно перемістити файл. Для перейменування або переміщення треба натиснути клавішу Enter, для скасування - клавішу Esc; F7 - MkDir — створення підкаталогу в каталозі, віділеного в одній з панелей Norton Commander; Alt + F1 - вибір магнітного диску, що відображається у лівій панелі; Alt + F2 - вибір диску, вміст якого буде відображено у правій панелі; Alt + F3 - перегляд текстових файлів; Alt+F4 - редагування текстових файлів за допомогою альтернативного редактора; Alt + F5 - стискання виділених файлів (переміщення їх в архів); Alt + F6 - переміщення файлів з архівів, що виділені; Alt + F7 - пошук файлів на магнітному диску; Alt + F8 - перегляд команд, що були введені, та повторне їх виконання; Alt + F9 - перемикання з 25 на 50 рядків на екрані монітора і навпаки; Alt + F10 - швидкий перехід до іншого каталогу. Комбінації клавіші Ctrl з функціональними клавішами мають таке призначення: Ctrl + Fl - вивести або сховати ліву панель; Ctrl + F2 - вивести або сховати праву панель; Ctrl + F3 - сортувати файли в поточній панелі за іменами; Ctrl + F4 - сортувати файли в поточній панелі за розширеннями; Ctrl + F5 - сортувати файли в поточній панелі за часом створення або останньої модифікації; Ctrl + F6 - сортувати файли в поточній панелі за розміром; Ctrl + F7 - не сортувати файли в поточній панелі; Ctrl + F9 - друкувати файл або групу файлів, що виділені. Комбінація клавіш Shift+F4 дозволяє зареєструвати новий файл у файловій системі і створити його зміст. Для закриття файла із збереженням змін потрібно натиснути клавішу F2. Для закриття файлу без збереження змін потрібно натиснути клавішу Esc.
Робота з файлами і каталогами Norton Commander дозволяє вибрати групу файлів або каталогів, над якою можна виконувати такі дії: скопіювати, перемістити в інший каталог, вилучити та ін. Вибрані файли і каталоги зображуються жовтим кольором на кольоровому моніторі та підвищеною яскравістю на монохромному. Внизу панелі з'являються відомості про загальну кількість виділених файлів та їх загальний розмір. Для виділення окремого файлу або каталогу необхідно натиснути клавішу Ins. Повторне натискання клавіши Ins скасовує вибір файлу або каталогу. Для виділення групи файлів необхідно натиснути клавішу + цифрової клавіатури і скористатися шаблоном імен файлів (використовуючи символи * та ?). Інвертувати виділення, тобто зробити виділені файли невиділеними, а невиділені - виділеними, можна, натиснувши клавішу * в правій частині клавіатури. Для копіювання файлів необхідно їх виділити і натиснути клавішу F5. В центрі екрану діалогове вікно з запитом про те, куди треба копіювати виділені файли. В цьому запиті буде запропоновано ім'я каталогу, зображеного в іншій (неактивній) панелі. Тому доцільно перед копіюванням файлів в інший каталог вивести вміст цього каталогу в неактивну панель Norton Commander. Тоді для відповіді на запит досить буде натиснути клавішу Enter. У відповідь на запит можна:
Після цього для початку копіювання треба натиснути клавішу Enter, а для скасування операції копіювання - клавішу Esc. При копіюванні файлів на екран виводиться стрічка-діаграма, що наочно відображає процес копіювання. Якщо при натисканні клавіші F5 в групі імен, що виділені, буде якийсь каталог, Norton Commander буде копіювати цей каталог і всі файли, які в ньому містяться. За допомогою функціональної клавіші F6 можна перейменовувати та переміщувати файли і каталоги. Для перейменування файлу, каталогу або групи файлів чи каталогів необхідно їх виділити і натиснути клавішу F6. У відповідь на запит Norton Commander треба ввести нові імена файлів або каталогів і натиснути клавішу Enter. Переміщення файлів здійснюється так само, як і копіювання. Після успішного завершення переміщення вихідні файли (або каталоги) вилучаються з попереднього місця реєстрації. Для вилучення файлів або каталогів за допомогою Norton Сommander треба виділити потрібні файли або каталоги і натиснути клавішу F8. Norton Commander виведе на екран монітора запит на підтвердження користувачем операції вилученя. Для вилучення файлів або каталогів треба натиснути клавішу D або виділити в запиті Delete і натиснути клавішу Enter. Створити новий каталог можна за допомогою функціональнії клавіші F7. Norton Commander виведе на екран монітора діалогове вікно з запитом про ім'я каталогу (Create the directory). Треба ввести ім'я і натиснути клавішу Enter. Для скасування виконання операції досить натиснути клавішу Esc. Для того, щоб в панелі Norton Commander вивести вміст Іншого магнітного диску, необхідно натиснути комбінацію клавіш Alt + F1 - для лівої панелі; Alt + F2 – для правої панелі. На екрані монітору з’явиться перелік доступних дисків. Далі потрібно за допомогою курсора виділити необхідний диск, використовуючи клавіші зі стрілками, і натиснути клавішу Enter. Norton Commander виведе у заданій панелі зміст поточного каталогу обраного диску. Завдання 3. Активізуйте програму VC (Volkov Commander) і порівняйте засоби роботи з файловою системою цієї операційної оболонки з Norton Commander. Зробіть висновки. Завдання 4. Активізуйте програму FAR і порівняйте засоби роботи з файловою системою цієї операційної оболонки з NC та VC. Зробіть висновки. Завдання 5. Захистіть виконану роботу.
Перелік питань до захисту практичної роботи
Лабораторна робота 4Тема: створення віртуального комп’ютера, встановлення ОС Windows Мета: ознайомити студентів з технологією створення віртуальних пристроїв.
Технологія виконання
Вихід із wmvare здійснюється комбінацією клавіш ctrl+alt.
Контрольні запитання
Лабораторна робота 5
Тема: Робота з реєстром ОС Windows
Технологія виконання
1. Створіть облікові записи: власне прізвище (адміністратор), та назва групи (обмежений). 2. Оптимізуйте автозавантаження (msconfig) та опишіть кожен із пунктів у кожній із закладок. 3. Викличіть редактор реєстра (regedit). 4. Налаштування техніки безпеки. а) відключення автозапуску СВ ROM (HKEY_LOCAL_MACHINE \ SYSTEM \ CurrentControlSet \ Services \ CDRom поміняти параметр автозапуску з 1 на 0) б) Як приховати ім’я користувача у діалозі при завантаженні 5. Перейменування корзини: HKEY_CLASSES_ROOT\CLSID\ { 645FF040-5O81-101B-9F08-00AA002F954E}Localized Sting замініть на будь-яку назву. 6. Перегляньте список програм, що запускаються при старті windows. Існує 5 розділів у гілці HKEY_LOCAL_MACHINE\ Software\ Microsoft\ Windows\CurrentVersion:
Відключення автозавантаження носіїв Спосіб 1. відкрити гілку HKLM \ SOFTWARE \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \Policies Допустимі значення ключа: 0x1 - відключити автозапуск на приводах невідомих типів 0x4 - відключити автозапуск зйомних пристроїв 0x8 - відключити автозапуск несьемних пристроїв 0x10 - відключити автозапуск мережевих дисків 0x20 - відключити автозапуск CD-приводів 0x40 - відключити автозапуск RAM-дисків 0x80 - відключити автозапуск на приводах невідомих типів 0xFF - відключити автозапуск взагалі всіх дисків. Спосіб 2 1. Увійти в меню налаштувань групової політики: Пуск / виконати і в адресномурядку ввести: gpedit.msc 5. Ознайомитись із можливостями програми XPTweaker Опишіть вміст кожного з розділів.
П Р А К Т И Ч Н А Р О Б О Т А №4Тема: “Знайомство з операційною системою Linux (версія Linux Mandriva). Графічна оболонка KDE. Особливості файлової системи. Основні команди ядра Linux. ” Мета: ознайомитись з інтерфейсом графічної оболонки KDE, з основними командами Linux, вивчити технологію роботи з файловим менеджером Midnight Commander. Хід роботиЗапишіть тему і мету роботи у зошит. Складіть звіт виконання практичної роботи. Завдання 1. Зареєструйтесь в операційній системі Linux. Вивчіть інтерфейс графічної оболонки KDE. 1) Зареєструйтесь у операційній системі: введіть ім’я користувача та пароль. Після завантаження операційної системи і графічної оболонки вивчіть об’єкти Робочого столу гафічної оболонки KDE . Запишіть у звіт їх назви. 2) Вивчіть структуру і призначення кнопок панелі графічної оболонки KDE. Вивчіть структуру головного меню графічної оболонки KDE. 3) Застосовуючи традиційні для операційної системи правила використання маніпулятора Миші, активізуйте наявні на Робочому столі об’єкти і вивчіть структуру вікон графічної оболонки KDEта їх зміст. Порівняйте з структурою вікна Windows. 4) Клацніть правою кнопкою Миші на вільному місці Робочого столу і вивчіть склад команд. 5) Створіть на Робочому столі папку і дайте їй ім’я – своє прізвище латиницею. 6) Відкрийте контекстне меню робочої області папки і активізуйте створення текстового документа. Дайте документу ім’я – ваші ініціали латиницею. 7) Відкрийте створений документ і надрукуйте два речення. Вивчіть структуру вікна текстового редактора. 8) Збережіть зміни у документі і закрийте документ.
Методичні рекомендаціїСеред багатьох операційних систем, що розробляються для управління IBM-сумісними персональними комп’ютерами, безперечним лідером за поширеністю і реальною альтернативою наймасовішій ОС Windows є Linux. Linux було розроблено на початку 90-х років Лінусом Торвалдсом, у той час студентом одного з коледжів Гельсінкі. З того часу ця ОС розвивається як відкрита некомерційна система. Незважаючи на відсутність підтримки і супроводження якої-небудь конкретної компанії, для роботи в середовищі Linux нині створюється безліч, в тому числі комерційних, програмних продуктів. Завдяки своїм якостям і значному за обсягом і номенклатурою програмному забезпеченню вона успішно конкурує з Windows. Характерними рисами Linux є: відкритість, мобільність, багатозадачний і розрахований на багатьох користувачів режим, повна підтримка мережних протоколів, вільне розповсюдження. Під мобільністю мається на увазі можливість перенесення системи на інші апаратні платформи. Ця властивість була успадкована від ОС Unix і дає змогу встановлювати Linux на комп’ютери з процесорами, архітектура яких відрізняється від Intel. Багатозадачний режим дає змогу виконувати в середовищі операційної системи кілька програм одночасно й ізольовано одна від одної. Розрахований на багатьох користувачів режим означає, що до комп’ютера може бути підключено багато користувачів, які працюють одночасно з різних терміналів (клавіатур і моніторів). Це важливо, оскільки зі зростанням продуктивності комп’ютерів такий режим стає економічно виправданим. Механізми ОС Linux повністю враховують всі сучасні стандарти, що відносяться до обміну даними. Крім того, для цієї ОС розроблено повноцінний графічний інтерфейс (графічні оболонки Xfree86, GNOME, KDE), завдяки чому масовий користувач має звичний механізм керування роботою персонального комп’ютера, а створений набір прикладних програм — від середовищ розроблення до текстових редакторів та ігор — дає змогу ефективно застосовувати комп’ютер як професіонально, так і в домашніх умовах. Існує декілька версій ОС Linux. Ця практична робота знайомить користувача з версією LinuxMandriva. Графічна оболонка КDE KDE забезпечує роботу з вікнами, аналогічну до Windows. Ярлики додатків мають назву „Ссылки на приложение” Панель графічної оболонки КDE має набір кнопок. Першою кнопкою ліворуч, із зображенням стилізованого відбитка ступні, викликають головне меню графічної операційної оболонки КDE. Це робиться як за допомогою Миші (натисканням лівою кнопкою), так і комбінацією клавіш <Ctrl+Esc>. Користувач може змінювати вигляд головного меню, а також створювати власне — з персональним вмістом. Кнопка із зображенням замка призначена для блокування екрана, після її натиснення зображення замінюється на заставку. Заставка зникає після натиснення будь-якої клавіші або по руху Миші. Далі йдуть кнопки для викликання довідкової системи, консолі, конфігурування системи, запускання програми для роботи в Інтернет. Склад кнопок користувач може змінювати. KDE забезпечує роботу з вікнами, аналогічну до Windows. Під час роботи з ОС Linux є можливість використати декілька віртуальних терміналів, у кожному з яких можна зареєструватися на одне і те ж або різні імена та виконувати одночасно різні роботи або роботи в різних середовищах. Для перемикання між терміналами служать комбінації клавіш <Alt+Fl>, <Alt+F2> і т. д. Завдання 2. Вивчіть структуру і особливості файлової системи ОС Linux та засоби роботи з файловою системою. 1) Активізуйте файловий менеджер Konqueror з панелі КDE. Вивчіть структуру вікна програми . 2) Відкрийте у лівій панелі вікна файлового менеджера Konquerorкореневий каталогі вивчіть його структуру та назви основних його підкаталогів. Зробіть висновки. Запишіть у звіт. 3) Вивчіть способи відображення об’єктів у правій панелі файлового менеджера. Методичні рекомендаціїБудь-яка операційна система, виконуючи функції керування даними, забезпечує користувачу можливість на логічному рівні працювати з даними, розміщеними у зовнішній пам’яті, тобто без урахування особливостей конкретних пристроїв. При цьому логічна структура у кожній ОС своя. Користувачі MS DOS і Windows звикли до того, що дані на кожному зовнішньому пристрої розміщуються окремо, і логічна структура інформації включає пристрої, каталоги і файли. У Linux прийнято структуру, в якій не використовуються пристрої — є тільки каталоги і файли. Тому здається, неначе всі дані розміщено на одному пристрої. Кожний зовнішній пристрій розглядається як каталог і його включення (монтування) в загальну структуру відбувається за спеціальною командою mount. Каталог, у який монтується пристрій, слід створити заздалегідь, і його ім’я буде використовуватися для ідентифікації даних, розміщених на пристрої. При цьому більшість пристроїв монтується автоматично на етапі завантаження. У термінології, прийнятій у Linux, систему каталогів і файлів, розміщених на окремих пристроях, називають файловою системою, а процес монтування пристрою — підключенням файлової системи. Файлова система має ім’я ext2( або ext3). У операційній системі Linux існує чотири типи файлів: 1) файли пристроїв; 2) каталоги; 3) звичайні файли (текстові і двійкові); 4) посилання (ярлики у Windows)/ Таким чином, всі пристрої у операційній системі Linux є файлами. Графічна оболонка КDE має власний файловий менеджер (на зразок файлового менеджера Проводник у Windows) на ім’я Konqueror, який вбудовується у структуру вікна папок (каталогів). Користувачі бачать дерево каталогів як єдину суцільну структуру. Насправді ж різні каталоги можуть бути на різних пристроях і навіть різних комп’ютерах (мережна файлова система — NFS). У кореневому каталозі, який позначається символом /, є каталоги зі стандартними іменами (/bin — зберігає файли з кодами програм;, /etc — зберігає файли конфігурації операційної системи; /dev— зберігає файли пристроїв); /home –зберігає домашні каталогикористувачів; /usr –зберігає всі програми, які використовує операційна система; /sbin – команди для системного адміністрування; /var – містить файли , що постійно змінюють розмір; /tmp – каталог для тимчасових файлов; /mnt – каталог, в який зазвичай монтуються файлові системи пристроїв, хоча використання саме цього каталога для монтування не є обов’язковим. Стандартні імена мають у ОС Linux і всі пристрої. У рамках ОС Linux реалізовано традиційну концепцію файла. Файл однозначно ідентифікується шляхом (послідовність імен каталогів від кореневого до того, що містить файл, розділених символом «/») та ім’ям, яке може мати довжину до 255 символів, у тому числі розділових знаків. Однак, на відміну від DOS і Windows, розширення (символи після крапки) не несе ніякого смислового навантаження.. Тип файла ОС розпізнає за атрибутами, що зберігаються разом із файлом. Користувач для зручності повинен розміщувати однотипні файли в одному каталозі, продумавши відповідну до своїх завдань структуру каталогів. Завдання 3. Ознайомтесь з системою команд ОС Linux та файловим менеджером Midnight Commander. 1) Активізуйте вікно термінала термінала з головного меню графічної оболонки КDE. 2) Активізуйте домашній каталог. 3) Створіть каталог з ім’ям ВашеІм’яЛатиницею. 4) Зробіть активним створений каталог. 5) Створіть у активному каталозі текстовий файл, введеням його з клавіатури. Для цього виконайте команду: cat > ВашеІм’яЛатиницею 6) Після цього введіть текст – одне речення і натисніть Ctrl +D. Буде створений текстовий файл. 7) Активізуйте програму MidnightCommander. 8) Вивчіть структуру вікна файлового менеджера і призначення функціональних клавіш. 9) Виконайте редагування створеного файла ВашеІм’яЛатиницею. 10) Скопіюйте цей файл у створену у завданні 1 папку ВашеПрізвищеЛатиницею. 11) Завершіть роботу з файловим менеджером 12) Закрийте вікно термінала. 13) Завершіть свій сеанс роботи з ОС Linux/
Методичні рекомендаціїРобота з ядром ОС Linux (без використання графічної оболонки) відбувається так. При правильних імені й паролі на екрані з’являється рядок для введення команд, що містить ім’я користувача і шлях до поточного каталогу, що закінчується знаком $ і курсором: Вся подальша робота здійснюється за командами, що вводяться посимвольно, причому система чутлива до регістру, тому команди потрібно вводити малими літерами. Команди, що виконуються, записуються в спеціальний список, який зберігається у файлі після вимкнення. Щоб викликати попередню команду, досить натиснути клавішу <Up> (клавіша переміщення курсора вгору), весь список викликають командою history. Довідкову інформацію про будь-яку команду можна отримати через команду man <ім’я команди>. Під час роботи з ОС Linux є можливість використати декілька віртуальних терміналів, у кожному з яких можна зареєструватися на одне і те ж або різні імена та виконувати одночасно різні роботи або роботи в різних середовищах. Для перемикання між терміналами служать комбінації клавіш <Alt+Fl>, <Alt+F2> і т. д. Завершують роботу командою halt. Вимкнення комп’ютера без виконання цієї команди може призвести до руйнування даних. Список команд, що найчастіше використовуються, та їх призначення наведено в табл.11.1.
Команди mkdir, rmdir, cd, rm, mv, clearза значенням і синтаксисом схожі на аналогічні команди DOS. Наприклад, mkdir / my створює каталог my в кореневому, a cd my робить його поточним. Синтаксис команди ls (виведення на екран вмісту поточного каталогу) розширено порівняно з її DOS-аналогом dir. Вона може містити низку параметрів (flags), які керують режимом роботи. Наприклад, команда ls -а виведе список усіх файлів (без цього параметра не виводяться імена, що починаються з крапки, — .profile), ls—с відсортує файли за часом останньої зміни, ls —sвідобразить розміри файлів,l —1 покаже права доступу і т. ін. Параметри можуть комбінуватися (ls —а —sабо ls —as). Копіюють файли командою cр <ім’я1> <ім’я2>, деІм’я1 та Ім’я2 — шлях та імена файла, який копіюють, і копії. Під час задання шляхів можна використати спеціальні символи: «.» (одна крапка) — означає поточний каталог; «..» (дві крапки) — каталог, що є батьківським для поточного; «~» (тильда) — спеціальний робочий каталог для проміжного зберігання файлів. Для задання імен файлів у команді ср можна ввести підстановочні символи: *— будь-яка комбінація символів; ? — один символ у даній позиції. Замість першого імені можна використати список імен, розділених пробілами, в цьому випадку скопіюється група файлів. Команда може мати параметри, наприклад, г — для копіювання каталогів. Синтаксис команд mv і rm (переміщення і перейменування файлів, видалення файлів) аналогічний наведеному для cр. При виконанні цих команд потрібно бути обережними з використанням підстановочнb[ символів, оскільки, наприклад, виконання команди rm * спричинить видалення всіх файлів із поточного каталогу! Оскільки в ОС Linux не діє угода про розширення файлів, особливої ваги набуває команда визначення типу файла — file <ім’я>. На екран виводиться інформація про тип даних. Команда file* виведе інформацію про всі файли поточного каталогу. Дві команди — moreі lessзабезпечують перегляд вмісту текстових файлів (more <ім’я>, less <ім’я> ). Вміст файла виводиться поекранно, для переходу до наступної сторінки служить клавіша <Пропуск>. Відмінність між ними полягає в тому, що moreдає змогу переглядати в одному напрямку і переходити до редагування; lessпослуговуються, щоб переглядати вміст і в зворотній бік (до кінця файла). Команда fd виводить інформацію про тип файлової системи поточного каталогу і обсяг вільного місця. Користувачу, який застосовує комп’ютер з ОС Linux як робочу станцію, інші команди можуть і не знадобитися, особливо на етапі освоєння системи. Наявність програмних оболонок, що реалізують інтерфейси, близькі до звичних (NortonCommanderі Windows).
Інтерфейс програми MidnightCommander Програма MidnightCommander (МС), як і її прототипи VolcovCommander (VC), NortonCommander (NC), FarManager (FAR), дає змогу виконувати типові дії з маніпулювання файлами і даними, розміщеними на зовнішніх пристроях. Основні елементи інтерфейсу: структура екрана, меню, курсор, функціональні клавіші і комбінації клавіш — відповідають тому, до чого звикли декілька поколінь користувачів.. Для запуску програми досить набрати в командному рядку mc. Склад команд головного меню, що викликається натисненням клавіші <F9>, відображає особливості операційної системи. Значення більшості з них зрозумілі з назви команди. Командами меню Левая панель (Правая панель): Формат списка..., Быстрый просмотр, Дерево, Информация, Порядок сортировки... і Фильтр — змінюють вміст, що виводиться в панелях. При цьому кожний об’єкт (файл, каталог), крім звичних атрибутів розміру і дати створення, може містити місце розташування, тип вмісту, права доступу, ім’я власника та ін. Командами меню Файл — Меню пользователя, Просмотр файла, Редактирование, Копирование, Переименование, Создание каталога, Удаление — виконують відповідні дії з файлами. Зовні вікно mcмайже не відрізняється від вікон NC і FAR. Деякими командами послуговуються для специфічних дій. Так, командами Жесткая ссьілка, Символическая ссылка створюють посилання — імена для звернення до файлів, аналог ярликів у ОС Windows, командами Владелец/Группа і Права — управляють правами доступу і власниками. Меню Команды містить команди Дерево каталогов, Поиск файлов, Переставить панели, Отключить панели, История команд та ін., призначення яких очевидне. Крім них, до меню Команди належать Критерий панелизации (для перенаправленяя виведення програм, що запускаються в панелі), Фоновые задания (для запускання програм у фоновому режимі) і команди для роботи з віртуальними файловими системами. Меню Настройки містить команди для керування зовнішнім виглядом вікна і режимами роботи програми. Програма забезпечена детальною довідковою системою, побудованою як гіпертекст, при використанні якої можна опанувати всі необхідні дії. Звертаються до неї, натискаючи клавішу <F1>. Переміщення між каталогами, запускання програм, копіювання файлів та інші дії виконуються з використанням клавіш керування курсором, функціональних (<F1> — <F10>) і <Enter> і схожі на дії у середовищі NC, за винятком того, що <Alt+Fl> і <Alt+F2> викликають не список для вибору дисків. Завдання 4. Захистіть виконану роботу.
Перелік питань до захисту практичної роботи
[1] За вказівкою викладача ім’я накопичувача може бути іншим, вказаним викладачем. [2] В цій і наступних командах запис <Enter> означає натискання клавіші Enter, що означає введення команди З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |