ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання дипломної роботи

магістрів

напряму 0804 «Комп'ютерні науки»

спеціальності 8.080404 «Інтелектуальні системи прийняття рішень»

(спеціальності 8.04030302 «Системи і методи прийняття рішень»

за галуззю знань 0403 «Системні науки та кібернетика» )

Ірпінь  2011

Методичні рекомендації до виконання дипломної роботи розроблені на основі навчального плану підготовки магістрів за напрямом 0804 “Комп'ютерні науки ” спеціальність 8.080404 “Інтелектуальні системи прийняття рішень ”, затвердженого в 2010 році.

Зміст

ВСТУП.. 6

Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, проводиться на основі аналізу успішності навчання. Державна атестація дає оцінку ступеню готовності розв'язання випускниками задач діяльності, що передбачені даною спеціальністю, та рівня сформованості здатностей розв'язувати задачі діяльності, які можуть виникнути. 6

Нормативна форма державної атестації магістрів  напряму 0804 «Комп'ютерні науки» спеціальності: 8.080404 «Інтелектуальні системи прийняття рішень» – дипломна робота. 6

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ.. 6

2. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ.. 7

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.. 8

3.1. Керівництво дипломною роботою.. 9

3.2. Контроль за виконанням дипломної роботи. 9

4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ ВИКЛАДУ МАТЕРІАЛУ РОБОТИ.. 10

4.1. Структура роботи. 10

4.1.1. Роботу умовно поділяють на: 10

4.1.2. Структурна схема дипломної роботи. 10

4.2. Вступна частина. 11

4.2.1. Вступна частина містить такі структурні елементи: 11

4.2.2. Вимоги до структурних елементів вступної частини роботи. 11

4.3. Основна частина. 11

4.3.1. Основна частина складається зі: 12

4.3.2. Вимоги до структурних елементів основної частини роботи. 12

4.4. Додатки. 12

4.5. Вимоги до подання структурних елементів роботи. 12

5. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВСТУПНОЇ ЧАСТИНИ.. 12

5.1. Титульний аркуш (титульна сторінка) 12

5.1.1. На титульному аркуші дипломної роботи. 12

5.1.2. Інформацію, що подається на титульній сторінці 12

5.1.3. Гриф допущення до захисту. 13

5.1.4. Переноси слів. 13

5.1.5. Підписи осіб оформлюють так: 13

5.1.6. Рік захисту роботи. 13

5.1.7. Зразок титульних аркушів. 13

5.2. Завдання на дипломну роботу. 13

5.2.1. Завдання на роботу. 13

5.2.2. Зразок завдання на дипломну роботу. 14

5.3. Реферат. 14

5.3.1. Реферат призначений. 14

5.3.2. Текст реферату повинен. 14

5.3.3. Ключові слова. 14

5.3.4. Обсяг реферату. 14

5.3.5. Приклад складання реферату. 14

5.4. Зміст. 15

5.4.1. Зміст. 15

5.4.2. Приклад оформлення змісту. 15

5.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів. 15

6. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ.. 15

6.1. Вступ. 15

6.2. Основний текст роботи. 18

6.2.1. Основний текст роботи. 18

6.2.2. Основний текст роботи складається. 18

6.2.3. Основному тексту кожного розділу може передувати. 18

6.2.4. Наприкінці кожного розділу формулюють. 18

6.2.5. У розділах подають: 18

6.3. Висновки. 19

6.3.1. Висновки розміщують. 19

6.3.2. У "Висновках". 19

6.4. Список використаних джерел. 19

6.4.1. Перелік джерел, 19

6.4.2. Джерела у "Списку використаних джерел". 19

6.4.3  Вимоги до додатків. 19

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ.. 20

7.1. Загальні вимоги до оформлення роботи. 20

7.1.1. Роботу, як правило, друкують. 21

7.1.2. Дипломна (курсова) робота виконується. 21

7.1.3. Обсяг дипломної роботи. 21

7.1.4. Текст дипломної роботи. 21

7.1.5. Дозволяється вписувати. 21

7.1.6. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, 21

7.1.7. Абзацний відступ. 22

7.1.8. Заголовки. 22

7.1.9. Заголовки підрозділів, пунктів. 22

7.1.10. Відстань. 22

7.1.11. Кожну структурну частину. 22

7.1.12. Переліки, за потреби, 22

7.2. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. 23

7.2.1. Нумерацію.. 23

7.2.2. Першою сторінкою дипломної (курсової) роботи. 23

7.2.3. Такі структурні частини дипломної (курсової) роботи, 23

7.2.4. Цифру, що вказує на порядковий номер розділу, 23

7.2.5. Підрозділи нумерують. 23

7.2.6. Пункти нумерують. 23

7.2.7. Підпункти нумерують. 23

7.3. Загальні правила подання ілюстрацій. 24

7.3.1. Ілюструють дипломну (курсову) роботу, 24

7.3.2. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) 24

7.3.3. Ілюстрації позначають. 24

7.3.4. Номер ілюстрації 24

7.3.5. Якщо в роботі вміщено лише одну ілюстрацію, 24

7.3.6. Назви ілюстрацій. 24

5.3.7. Якщо ілюстрації створені не автором роботи, 25

7.3.8. Посилання на ілюстрації 26

7.4. Загальні правила подання таблиць. 26

7.4.1. Цифровий матеріал, 26

7.4.2. Таблиці слід розташовувати. 26

7.4.3. Таблиці, розміщені на окремих сторінках. 27

7.4.4. Таблиці нумерують. 27

7.4.5. Номер таблиці складається. 27

7.4.6. Якщо в роботі наведено лише одну таблицю, 27

7.4.7. Кожна таблиця повинна мати. 27

7.4.8. Таблицю розміщують. 29

74.9. Таблицю з великою кількістю рядків. 29

7.4.10. Таблицю з великою кількістю граф.. 29

7.4.11. Якщо той самий текст в графі таблиці вживається кілька разів. 29

7.4.12. Усі наведені в таблицях дані 29

7.4.13. Наводити в дипломній (курсовій) роботі треба. 29

7.4.14. У роботах дуже часто використовують спрощені таблиці-висновки. 29

7.5. Загальні правила подання формул. 30

7.5.1. Формули та рівняння. 30

7.5.2. Формули в дипломній роботі (якщо їх більше однієї) 31

7.5.3. Номер формули. 31

7.5.4. Нумерувати рекомендується. 31

7.5.5. Номер, який не вміщується в одному рядку з формулою, 31

7.5.6. Номер групи формул, 31

7.6. Загальні правила подання приміток і виносок. 32

7.6.1. Примітки. 32

7.6.2. Примітки розташовують. 32

7.6.3. Якщо примітка одна, то її не нумерують. 32

7.6.4. Декілька приміток. 32

7.6.5. Пояснення. 33

7.6.6. Якщо виноска на сторінці одна, 33

7.6.7. Знаки виноски. 33

7.7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. 33

7.7.1. Посилання. 34

7.7.2. Посилання в роботах. 34

7.7.3. При посиланні 35

7.7.4. Посилання на ілюстрації та формули дипломної (курсової) роботи. 35

7.7.5. На всі таблиці дипломної (курсової) роботи. 35

7.8. Оформлення "Списку використаних джерел". 35

7.8.1. Список використаних джерел. 35

7.8.2. Описи джерел у "Списку використаних джерел". 35

7.8.3. Джерела у "Списку використаних джерел". 35

7.8.4. Усі джерела (з першого на останнє) 36

7.9. Загальні правила оформлення додатків. 36

7.9.1. Додатки. 36

7.9.2. Кожен додаток починають з нової сторінки. 36

7.9.3 Додатки треба. 36

7.9.4. Текст кожного додатка. 36

7.9.5. Ілюстрації, таблиці і формули, 36

8. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ дипломної РОБОТИ.. 37

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ. 40

Додатки. 41

ВСТУП

Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, проводиться на основі аналізу успішності навчання. Державна атестація дає оцінку ступеню готовності розв'язання випускниками задач діяльності, що передбачені даною спеціальністю, та рівня сформованості здатностей розв'язувати задачі діяльності, які можуть виникнути.

Нормативна форма державної атестації магістрів  напряму 0804 «Комп'ютерні науки» спеціальності: 8.080404 «Інтелектуальні системи прийняття рішень» – дипломна робота.

Дані методичні вказівки запроваджують загальні вимоги кафедри ІСПР до організації  та проведення дипломного проектування, тематики, змісту та обсягу дипломних робіт, порядку розробки та їх захисту у відповідності до вимог освітніх (кваліфікаційних) характеристик напряму 0804 «Комп'ютерні науки» спеціальності: 8.080404 «Інтелектуальні системи прийняття рішень» та діючих нормативно-технічних документів.

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Головним завданням дипломного проектування є підготовка студента до самостійної, творчої, інженерної, наукової роботи тощо в відповідній галузі на основі знань, отриманих в процесі навчання в університеті.

Слід ще раз підкреслити, що дипломна робота є самостійною роботою студента, за всі прийняті в дипломному проекті технічні і економічні рішення, а також правильність і обґрунтованість розрахунків  і графічних робіт несе відповідальність студент – автор дипломної роботи.

Метою дипломного проектування  є:

- систематизація, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань за спеціальністю, застосування цих знань при вирішенні конкретних науково-технічних, економічних, виробничих та інших завдань;

- розвиток та закріплення навичок ведення самостійної роботи (від ознайомлення з завданням на проектування до захисту дипломного проекту) та оволодіння методикою теоретичних і експериментальних досліджень при вирішенні питань, які розроблюються в дипломній роботі;

- освоєння   методів обгрунтування науково-технічних рішень з врахуванням економічних, технічних вимог, а також вимог певних складових системи забезпечення безпеки життя і діяльності людини (для магістерських робіт);

- розвиток навичок аналізу, оцінки та застосування сучасних методів та засобів проектування;

- оволодіння раціональними методами пошуку й аналізу вітчизняної й зарубіжної науково-технічної інформації, включаючи патентну;

- показ вміння користуватись сучасними мовами програмування і проводити комп’ютерне моделювання технологічних, фізичних, математичних процесів, а також вміння обробляти і систематизувати результати досліджень, використовуючи комп’ютерну техніку;

- використання отриманих знань та вмінь у розв’язанні задачі дипломної роботи;

- створення математичної моделі, на базі якої розробляється діючий комп’ютерний зразок або комп’ютерна технологія;

- вміння подати свою розробку ДЕК.

Окрім поставлених у дипломній роботі задач, використання розроблених комп’ютерних технологій має вирішити ряд інших задач, а саме:

- подальше використання в університеті результатів дипломної роботи (в навчальному процесі, НДР, у реалізації загальнодержавної програми інформатизації);

- створення та ведення баз даних, потрібних для інформаційної системи кафедри, факультету, уныверситету;

- розробка реклами спеціальностей і наукових колективів університету у глобальних інформаційних мережах на базі студентських наукових розробок;

- інтеграція учбової наукової роботи університету у всеукраїнський та всесвітній інформаційний простір;

- економія ресурсів.

2. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Тематика дипломних проектів має відповідати кваліфікаційній характеристиці і навчальному плану напряму підготовки 0804 «Комп'ютерні науки» 8.080404 – Інтелектуальні системи прийняття рішень  та відповідати таким основним положенням:

- бути актуальною;

- відповідати сучасному стану науки і техніки;

- відображати перспективи розвитку відповідних галузей техніки з урахуванням останніх наукових досліджень;

- бути націленою на вирішення задач, які стоять перед підприємствами і організаціями, в яких проводиться дипломне проектування;

- стимулювати студентів на творчий пошук нових науково-технічних, проектних та інших рішень;

- викликати у студентів необхідність опрацювання спеціальної науково-технічної літератури;

- передбачати вибір оптимального вирішення поставленого завдання на основі використання ефективних математичних методів та сучасних засобів комп’ютерної техніки.

Студенту надається право обрати тему дипломної роботи, що визначена кафедрою, або запропонувати свою тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її опрацювання.

Дослідницькі проекти можуть бути виконані на основі наукових розробок за планом науково-дослідних робіт студентів.

На кафедрі ІСПР виконуються дипломні роботи дослідницького (для магістрів) та системотехнічного характеру, які присвячені теоретичним і (або) експериментальним дослідженням:

- інтелектуальні технології обробки інформації щодо створення сучасних  систем машинного навчання, підтримки прийняття рішень, Internet – систем, систем електронної комерції та менеджменту знань;

- обчислювальний інтелект (штучні нейронні мережі, фаззі-системи, еволюційні алгоритми, гібридні системи).

- інтелектуальні технології проектування та організації функціонування баз даних;

- агентні технології адміністрування регіональних інформаційних систем;

- методи, моделі і алгоритми представлення та обробки знань на основі онтологій;

- прикладні інформаційно-аналітичні та інформаційно-управляючі системи з елементами штучного інтелекту;

Дипломна робота – кваліфікаційна робота, що призначена для об’єктивного контролю ступеня сформованості вмінь вирішувати типові завдання діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) до організаційної, управлінської та виконавської, дослідницької, проектної,  виробничих функцій.

Однією з найбільш ефективних форм дипломного проектування треба вважати розробку комплексних дипломних робіт, тобто робіт, у яких ряд досліджень і розробок пов’язані єдиною тематикою. Вони дають можливість об’єднати та скоординувати роботу кількох студентів для розв’язання важливої реальної задачі.

Орієнтовна тематика дипломних робіт подана в додатку Е.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Організація виконання дипломної роботи щодо спеціальності Інтелектуальні системи прийняття рішень покладається на кафедру ІСПР.

Згідно з положенням про профілюючу кафедру вона може також доручити проведення дипломного проектування іншій кафедрі (випускаючій), або іншим науково-технічним підрозділам університету, які здатні вести дипломне проектування з даної спеціальності.

Дипломні роботи можуть виконуватись як на кафедрах, так і в установах, на підприємствах, у наукових та інших закладах.

Кафедра ІСПР щорічно, не пізніше жовтня, затверджує тематику дипломного проектування на поточний навчальний рік, що відображується в протоколі засідання кафедри. Після чого ознайомлює студентів з тематикою дипломного проектування, проводить розподіл тем серед студентів, визначає керівників дипломних робіт, узгоджує списки консультантів з дипломного проектування.

3.1. Керівництво дипломною роботою

Безпосереднє керівництво при виконанні дипломної роботи здійснює керівник. Керівниками дипломного проектування за поданням профілюючих кафедр наказом ректора призначаються професори та доценти або найбільш досвідчені викладачі даної кафедри та її філій. Консультантами зі змістовної частини можуть бути наукові співробітники та висококваліфіковані фахівці підприємств, установ, організацій, а також наукові співробітники університету. При виконанні міжкафедральних комплексних дипломних робіт призначається головний керівник і керівники кожної частини комплексної роботи, виконуваної окремим студентом.

За одним керівником закріплюється не більше восьми студентів-дипломників одночасно.

До початку дипломного проектування (або на першому тижні) необхідно видати студенту завдання на дипломне проектування.

3.2. Контроль за виконанням дипломної роботи

Робота над дипломною роботою виконується студентом в університеті, на підприємстві, в організації, установі тощо.

Форми й терміни контролю виконання студентами дипломних робіт кафедра доручає керівникові. Керівник контролює хід виконання за матеріалами, які студент подає згідно з календарним планом.

Керівник повинен надавати студенту методичну допомогу у вирішенні тих чи інших питань, застерігати від прийняття некваліфікованих хибних рішень, вказати студенту напрямки пошуку та ін. Але це не звільняє студента від повної відповідальності за обґрунтованість прийнятих ним рішень, дотримання вимог нормативних документів і виконання календарного плану роботи.

Повідомлення керівників дипломних робіт про хід виконання календарних планів студентами-дипломниками мають регулярно заслуховуватися на засіданнях кафедри.

Студент, котрий не виконує графік дипломного проектування або значно відстав в його виконанні, повинний бути запрошеним для пояснення цього на засіданні кафедри, яка приймає відповідне рішення.

3.3. Завдання на дипломну роботу

Завдання є основним документом з дипломного проектування та оформляється керівником державною мовою на спеціальному бланку, в якому вказані: прізвище, ім’я та по батькові керівника, а також консультанти з розділів дипломної роботи, тема, вихідні дані, перелік основних питань, які підлягають розробці, в тому числі питання економічної частини, забезпечення безпеки життя і діяльності людини, питання нормативно-правового характеру тощо.

У завданні наводиться також перелік графічного матеріалу з вказівкою обов’язкових рисунків, а також календарний план виконання проекту.

Тема роботи у завданні має стисло визначати об’єкт(и) чи задачу розробки. Якщо робота комплексна, то тема записується: “Комплексна тема” (пояснювальна фраза), назва загальної теми та назва теми, що виконується індивідуально кожним студентом.

Завдання, яке підписане керівником, затверджується завідувачем кафедри. Студент отримує від керівника завдання щодо його виконання та ставить свій підпис. Керівник при цьому заповнює графу дати видачі завдання. Календарний план роботи над дипломною роботою складається студентом спільно з керівником на першому тижні дипломного проектування і ними підписується.

В тексті завдання на дипломне проектування не дозволяється робити ніяких виправлень – підчищень, зафарбувань тощо. В разі необхідності коригування тексту завдання можливе тільки з особистого дозволу завідувача кафедри. При цьому заповнюється новий бланк завдання.

4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ ВИКЛАДУ МАТЕРІАЛУ РОБОТИ

4.1. Структура роботи

4.1.1. Роботу умовно поділяють на:

• вступну частину;

• основну частину;

• додатки.

4.1.2. Структурна схема дипломної роботи

Наведена на рис. 1.1. 

4.2. Вступна частина

4.2.1. Вступна частина містить такі структурні елементи:

• титульний аркуш;

• завдання на дипломну роботу;

• реферат;

• зміст;

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.

4.2.2. Вимоги до структурних елементів вступної частини роботи

Дивись розділ 2.

4.3. Основна частина

4.3.1. Основна частина складається зі:

• вступу;

• основного тексту роботи;

• висновків;

• списку використаних джерел.

4.3.2. Вимоги до структурних елементів основної частини роботи

Дивись розділ 3.

4.4. Додатки

• Додатки розміщують після основної частини роботи.

• Вимоги до додатків дивись у розділі 4.

4.5. Вимоги до подання структурних елементів роботи

Структурні елементи “Титульна сторінка”, “Завдання на роботу”, “Реферат”, “Зміст”, “Вступ”, “Основний текст роботи”, “Висновки”, “Список використаних . Усі вони мають починатися з нової*джерел” (пп. 1.2.1, 1.3.1) є обов'язковими сторінки.

5. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВСТУПНОЇ ЧАСТИНИ

5.1. Титульний аркуш (титульна сторінка)

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи і править за основне джерело інформації стосовно дипломної (курсової) роботи.

На ньому мають бути вказані:

• найменування вищого навчального закладу (повна назва);

• шифр групи;

• прізвище, ім'я, по батькові студента;

• назва дипломної (курсової) роботи;

• шифр і найменування спеціальності;

• посада, прізвище, ініціали наукового керівника;

• назва міста і рік.

5.1.1. На титульному аркуші дипломної роботи

Обов'язково зазначається гриф “ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ”.

5.1.2. Інформацію, що подається на титульній сторінці

Допускається розташовувати без обов'язкового дотримання якоїсь певної відстані між її окремими блоками та з використанням різних шрифтів на розсуд автора.

Слово “ДИПЛОМНА (КУРСОВА) РОБОТА” та її назву друкують великими літерами посередині рядка.

5.1.3. Гриф допущення до захисту

Складається із слів “ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ”, посади, вченого звання особи, яка дала допуск, її підпису, зазначення ініціалів і прізвища, дати погодження.

Дату проставляють арабськими цифрами у такій послідовності: число, місяць, рік.

Наприклад: дату 10 травня 2011 року слід оформлювати так: 10.05.2011 або 10.05.11.

Допускається словесно-цифровий спосіб оформлення дат: 10 травня 2011 року.

5.1.4. Переноси слів

У заголовках титульного аркуша не допускаються.

5.1.5. Підписи осіб оформлюють так:

Ліворуч указують шифр академічної групи студента, посади – керівника роботи та інших осіб, далі залишають вільне місце для особистих підписів і праворуч від них у відповідних рядках уміщують прізвища та ініціали осіб, які підписали роботу, нижче особистих підписів проставляють дати підписання.

5.1.6. Рік захисту роботи

Вміщують посередині рядка в нижній частині титульного аркуша (без вживання слова “рік” або “р”).

5.1.7. Зразок титульних аркушів

Наведено у додатку А.

5.2. Завдання на дипломну роботу

5.2.1. Завдання на роботу

Оформлюється, на стандартному бланку і розміщується після титульного аркуша.

5.2.2. Зразок завдання на дипломну роботу

Наведено у додатку Б.

5.3. Реферат

Реферат розміщують безпосередньо після завдання на дипломну (курсову) роботу, починаючи з нової сторінки.

5.3.1. Реферат призначений

Для ознайомлення з роботою в цілому. Він має бути стислим, інформаційним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї роботи.

Реферат має включати дані про:

• обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, рисунків, додатків, кількість джерел згідно зі списком використаних джерел;

• текст реферату;

• перелік ключових слів.

5.3.2. Текст реферату повинен

Послідовно відображати таку інформацію:

• об'єкт дослідження;

• мета роботи;

• методи дослідження;

• основні характеристики об'єкта дослідження;

• отримані результати;

• наукова і практична значимість роботи та висновки.

5.3.3. Ключові слова

Це основні поняття, терміни, що характеризують суть роботи. Їх перелік має складатися з 5-15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

5.3.4. Обсяг реферату

Повинен становити не більше однієї сторінки.

5.3.5. Приклад складання реферату

Наведено у додатку В.

5.4. Зміст

5.4.1. Зміст

Розміщують після завдання на дипломну (курсову) роботу.

Зміст подають, починаючи з нової сторінки, з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та ін.

5.4.2. Приклад оформлення змісту

Наведено у додатку Г.

5.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Якщо в дипломній (курсовій) роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у дипломній (курсовій) роботі окремим списком, який розміщують перед вступом.

Перелік друкують двома колонками: у лівій за абеткою наводять скорочення, у правій – їх докладну розшифровку.

Якщо в дипломній (курсовій) роботі якісь окремі терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше зустрічаються менше трьох разів, то їх до такого переліку не включають, але розшифровують у тексті (в дужках) при першому згадуванні.

• Практичне значення отриманих результатів. У дипломній (курсовій) роботі, котра має теоретичний характер, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дипломній (курсовій) роботі з прикладним значенням - висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання.

Необхідно коротко повідомити про впровадження результатів досліджень, назвавши структури, де здійснена їх реалізація, та її форми, реквізити документів, у яких це підтверджується. Зазвичай впровадження оформлюється актом, підписаним керівником чи іншою відповідальною особою установи, де таке впровадження здійснено.

• Апробація результатів дипломної роботи. Зазначається, на яких наукових конференціях чи в інших формах висвітлено результати досліджень, включених до дипломної  роботи.

6.2. Основний текст роботи

6.2.1. Основний текст роботи

Це виклад відомостей про об'єкт і предмет дослідження, які є необхідними і достатніми для розкриття сутності даної роботи та її результатів.

6.2.2. Основний текст роботи складається

З розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки.

6.2.3. Основному тексту кожного розділу може передувати

Коротка передмова з описом обраного напряму й обґрунтуванням застосованих методів дослідження.

6.2.4. Наприкінці кожного розділу формулюють

Висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу не обтяжувати загальні висновки незначними подробицями.

6.2.5. У розділах подають:

• огляд літератури за темою і вибір конкретних напрямів досліджень;

• експериментальну частину і методику досліджень;

• проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

• аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді дослідницької літератури (його, як було сказано, можна зробити і у “Вступі”) автор окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітивши роботи попередників, автор повинен вказати ті питання, котрі залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямів досліджень, конкретизують методи вирішення завдань та їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень.

Наступні розділи присвячують вичерпному і повному викладу результатів власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених ним завдань, достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів), навести порівняння з аналогічними результатами інших дослідників, обґрунтувати потребу у подальших дослідженнях.

Виклад цього матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

6.3. Висновки

6.3.1. Висновки розміщують

Безпосередньо після викладення основного тексту роботи, починаючи з нової сторінки.

6.3.2. У "Висновках"

Узагальнюють і викладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані в дипломній (курсовій) роботі, з формулюванням розв'язаної наукової проблеми (завдання) та значення її для науки і практики. Далі подають висновки і рекомендації щодо наукового та практичного використання отриманих результатів.

6.4. Список використаних джерел

6.4.1. Перелік джерел,

На які є посилання в тексті роботи, наводять у “ Списку використаних джерел ” і розміщують у роботі після “ Висновків ”.

6.4.2. Джерела у "Списку використаних джерел"

Слід розміщувати в порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті або в алфавітному порядку початкових букв бібліографічного опису (докл. див. п.7.8).

6.4.3  Вимоги до додатків

У додатках вміщують матеріал, який:

• є необхідним для повноти роботи, але включення його до основного тексту може ускладнити сприйняття змісту роботи;

• не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи відтворення.

До додатків можуть бути включені:

• проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

• таблиці статистичних даних;

• протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

• інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, розроблені в процесі виконання роботи;

• пакети прикладних програм;

• ілюстрації, схеми;

• витяги з нормативних документів тощо.

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Оформлення дипломних робіт проводиться  з урахуванням таких Державних стандартів:

• ДСТУ 1.5-93 “Державна система стандартизації України. Загальні вимоги і правила складання до побудови, оформлення і змісту стандартів”;

• ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Струк-тура і правила оформлення”;

• ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”;

• ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”;

• ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”;

• ДСТУ 3651.0-97 “Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць”;

• ДСТУ 3651.1-97 “Похідні основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці”;

• ДСТУ 3651.2-97 “Фізичні постійні і характеристичні числа”. 

7.1. Загальні вимоги до оформлення роботи

7.1.1. Роботу, як правило, друкують

На комп'ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали, використовуючи шрифти текстового редактора Word розміру 14.

7.1.2. Дипломна (курсова) робота виконується

Українською мовою, але, за бажанням студента, після узгодження з проректором з навчальної роботи, дозволяється виконання роботи та її захист іншою мовою.

7.1.3. Обсяг дипломної роботи

Визначається кафедрою з урахуванням повного розкриття обраної теми в межах 80-100 друкованих сторінок формату А4. Рекомендується такий обсяг окремих частин пояснювальної записки (у сторінках):

Вступ 2-5

Змістовна частина пояснювальної записки 75-95

Висновки 4-5

До визначеного загального обсягу дипломної (курсової) роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів дипломної (курсової) роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

7.1.4. Текст дипломної роботи

Друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве-2,5 см, праве, верхнє і нижнє –2,0 см.

7.1.5. Дозволяється вписувати

В текст дипломної (курсової) роботи від руки тушшю або пастою (чорного кольору) окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту, а розмір (по висоті) – не меншим за розмір шрифту усього тексту. Надрядкові та підрядкові індекси, показники степенів тощо можуть бути інших розмірів, але висотою не менше 2 мм.

7.1.6. Друкарські помилки, описки і графічні неточності,

Виявлені в процесі написання дипломної (курсової) роботи, можна виправляти шляхом підчищення або затушовування спеціальним білилом (“коректором”), поверх якого на тому ж місці вписується правильний текст або окремі знаки. На одній сторінці допускається не більше п’яти таких виправлень.

7.1.7. Абзацний відступ

Має бути однаковим по всьому тексту в межах 12 – 20 мм.

7.1.8. Заголовки

Структурних частин дипломної (курсової) роботи “ЗАВДАННЯ”, “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” і заголовки розділів друкують великими літерами симетрично до тексту, без крапок в кінці, не підкреслюючи.

7.1.9. Заголовки підрозділів, пунктів

Друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

7.1.10. Відстань

Між заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом зверху і знизу має становити два вільних рядки.

7.1.11. Кожну структурну частину

Дипломної (курсової) роботи починають з нової сторінки.

7.1.12. Переліки, за потреби,

Можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Приклад

а)  форма і розмір клітин;

б)  живий склад клітин:

1) частини клітин;

2) неживі включення протопластів;

в)  утворення тканини.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

7.2. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

7.2.1. Нумерацію

Сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів подають арабськими цифрами без знака №.

7.2.2. Першою сторінкою дипломної (курсової) роботи

Є титульна (титульний аркуш), яку включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

7.2.3. Такі структурні частини дипломної (курсової) роботи,

Як “ЗАВДАННЯ”, “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” не мають порядкового номера, тобто не можна друкувати “1. Вступ”, або “6. Висновки”.

7.2.4. Цифру, що вказує на порядковий номер розділу,

Ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після неї крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

7.2.5. Підрозділи нумерують

У межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу також має стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

7.2.6. Пункти нумерують

У межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими, а також після номера, ставлять крапку, наприклад: “1.3.2.”(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту, хоча такого заголовка пункт може й не мати.

7.2.7. Підпункти нумерують

У межах кожного пункту за такими самими правилами, що й пункти (5.2.6.).

7.3. Загальні правила подання ілюстрацій

7.3.1. Ілюструють дипломну (курсову) роботу,

Виходячи із загального задуму дослідження, за ретельно продуманим тематичним планом, що дає змогу уникнути ілюстрацій випадкових, другорядних та навпаки, включити ілюстрації вкрай необхідні, стосовно найважливіших тем. Зміст кожної ілюстрації має бути узгоджений з текстом, а зміст тексту – з ілюстрацією.

7.3.2. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти)

Необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках дипломної (курсової) роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Рисунок або креслення за розміром більшим формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках,

7.3.3. Ілюстрації позначають

Словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

7.3.4. Номер ілюстрації

Складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими і після якого ставиться крапка. Приклад Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу).

7.3.5. Якщо в роботі вміщено лише одну ілюстрацію,

То її нумерують згідно з вимогами 7.3.4.

7.3.6. Назви ілюстрацій

Розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють експлікацією – пояснювальними даними (підрисунковим підписом).

Отже, загальний підпис під ілюстрацією зазвичай містить чотири елементи:

• скорочене слово “Рис. ”;

• порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

• тематичний заголовок ілюстрації – текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

• експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Приклад

5.3.7. Якщо ілюстрації створені не автором роботи,

То при їх поданні необхідно посилатись на джерело, з якого вони взяті.

Основними видами ілюстративного матеріалу в роботах є: схема, діаграма, графік, креслення, технічний рисунок, фотографія.

• Схема – це зображення, котре передає за допомогою умовних позначень і без збереження масштабу основну ідею якогось процесу, пристрою або споруди та показує взаємозв'язок між їхніми головними елементами.

На схемах обов'язково витримують товщину ліній зображення основних і допоміжних, відкритих і закритих від спостереження деталей і товщину ліній їхнього зв'язку.

• Діаграма – один із способів графічного зображення залежності між величинами. У діаграмах наочно відбивають і аналізують масові дані.

• Креслення – основний вид ілюстрацій в інженерних роботах. Воно використовується, коли треба максимально точно зобразити конструкцію машини, механізму або їх частин. Будь-яке креслення повинно бути виконане з обов’язковим дотриманням правил креслення і вимог відповідних стандартів.

Креслення в дипломній (курсовій) роботі не є робочим кресленням, за яким виготовляється деталь або агрегат. Це насамперед ілюстрація, яку порівняно з робочим кресленням суттєво спрощують, випускаючи усе те, що є несуттєвим для розуміння конструкції об'єкта чи характеру його дії.
Назви вузлів і деталей на такому кресленні, як правило, не пишуть. Якщо за змістом треба позначити окремі деталі, то вони нумеруються на кресленні за годинниковою стрілкою зліва направо арабськими цифрами. Розшифрування цифр (позицій) подають у тексті по мірі того, як вони згадуються у підписі під кресленням.

• Технічні рисунки використовуються в роботах, коли треба зобразити явище або предмет таким, яким ми його сприймаємо зором, але без зайвих деталей і подробиць. Такі рисунки виконуються, як правило, в аксонометричній проекції, що дає змогу найбільш повно, просто і дохідливо зобразити предмет. Незважаючи на простоту, технічний рисунок має широкі пізнавальні можливості.

• Фотографія - найбільш переконливий і достовірний засіб наочної передачі дійсності. У багатьох галузях науки і техніки фотографія - це не тільки ілюстрація, а й науковий документ (зображення ландшафту, виду рослини або тварини, розташування об'єктів спостереження і т.ін.).

Фотознімки розміром менше формату А4 можна наклеювати на аркуші білого паперу зазначеного формату.

7.3.8. Посилання на ілюстрації

У тексті дипломної (курсової) роботи оформлюють у вигляді круглих дужок, наприклад: (рис. 3.1) або як зворот типу: “…як це видно з рис. 3.1”, чи “… як це показано на рис. 3.1”.

7.4. Загальні правила подання таблиць

7.4.1. Цифровий матеріал,

Коли його багато або є необхідність у зіставленні певних показників, як правило, оформлюють у вигляді таблиці.

7.4.2. Таблиці слід розташовувати

В дипломній (курсовій) роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

7.4.3. Таблиці, розміщені на окремих сторінках

Дипломної (курсової) роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, розміри якої більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках.

7.4.4. Таблиці нумерують

Послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера.

7.4.5. Номер таблиці складається

З номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

7.4.6. Якщо в роботі наведено лише одну таблицю,

То її нумерують згідно з вимогами 7.4.5.

7.4.7. Кожна таблиця повинна мати

Назву, яку розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Таблиця являє собою такий спосіб подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в рядки і графи (вертикальні колонки), відокремлені одна від одної відповідно горизонтальними чи вертикальними лініями.

За змістом таблиці поділяються на аналітичні і неаналітичні. Аналітичні таблиці є результатом обробки й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведене) знання, яке вводиться до тексту словами: “Таблиця дає змогу зробити висновок, що…”, “Із таблиці видно, що…” і т.ін. Часто такі таблиці сприяють виявленню і формулюванню певних закономірностей.

До неаналітичних таблиць вміщують здебільшого необроблені статистичні дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.

Зазвичай таблиця складається з таких елементів: порядкового номера і тематичного заголовка (назви), боковика, заголовків вертикальних граф (головки), горизонтальних рядків та вертикальних граф (основної частини – прографки).

Приклад побудови таблиці

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується підмет), – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути якомога коротшим. Треба уникати повторів тематичного заголовка в заголовках окремих граф, не варто одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

У цифрових таблицях числа, що містять більше як чотири знаки, мають розділятися інтервалом в один знак на класи по три цифри в кожному (за винятком чисел, що позначають номери та календарні роки). Класи цифр у графах мають бути вирівняні вертикально. Примітки та виноски до таблиць друкують безпосередньо під відповідною таблицею. Виноски до цифр у таблиці мають позначатися лише зірочкою.

Заголовки граф пишуть з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними. Заголовки (як підпорядковані, так і головні) мають бути максимально точними і простими. В них не повинно бути слів або розмірностей, що повторюються. Висота рядків – не менше 8 мм. Слід визначитися, чи доцільно включати в таблицю графу “Примітки”. Вона потрібна лише тоді, коли містить дані, що стосуються більшості рядків таблиці.

7.4.8. Таблицю розміщують

В тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

74.9. Таблицю з великою кількістю рядків

Можна переносити на наступний аркуш. При цьому слово “Таблиця”, її номер і назву вказують один раз над першою частиною таблиці, а над іншими (перенесеними) пишуть слова “Продовження табл.” і вказують її номер, наприклад: “Продовження табл. 1.2”, і повторюють головку. Якщо головка громіздка, її можна не повторювати. У такому разі пронумеровують графи і переносять цю нумерацію на наступну сторінку. Заголовок таблиці не повторюють.

7.4.10. Таблицю з великою кількістю граф

Можна ділити на частини і розміщувати одну над одною в межах тієї самої сторінки. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її боковину.

7.4.11. Якщо той самий текст в графі таблиці вживається кілька разів

і складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Сказане не стосується повторень цифр, математичних і хімічних символів тощо. Коли якийсь із рядків не містить тексту, цифрових або інших даних, в ньому ставлять прочерк.

7.4.12. Усі наведені в таблицях дані

Мають бути достовірними, однорідними і порівнянними, в основу їх групування покладають лише суттєві ознаки.

7.4.13. Наводити в дипломній (курсовій) роботі треба

Лише ті таблиці, які неможливо передати звичайним текстом.

7.4.14. У роботах дуже часто використовують спрощені таблиці-висновки.

Висновок, як правило, містить боковик, та одну чи дві графи (стовпчики). Висновок дають без заголовка, якщо він є безпосереднім продовженням матеріалу і граматично пов'язаний із вступною фразою тексту; і з заголовком, якщо висновок має самостійне значення. Наведемо приклад, коли висновок слід давати без заголовка, оскільки він випливає з тексту, що передує самому висновку:

7.5. Загальні правила подання формул

7.5.1. Формули та рівняння

Розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки, відділяючи їх від тексту зверху і знизу, а також одне від одного інтервалом не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять в інший після знаків рівності ( = ), плюс ( + ), мінус ( - ), множення ( х ), ділення ( : ).

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують безпосередньо в рядках тексту.

Розшифровку значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони у формулі зазначені. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки, потім вказують символ, ставлять тире і записують пояснення з маленької літери. Пояснення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка; кожний рядок завершують крапкою з комою, а останній – крапкою.

Приклад 

7.5.2. Формули в дипломній роботі (якщо їх більше однієї)

Нумерують у межах розділу.

7.5.3. Номер формули

Складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

7.5.4. Нумерувати рекомендується

Лише ті формули, на які у подальшому є посилання у тексті.

7.5.5. Номер, який не вміщується в одному рядку з формулою,

Переносять у наступний, нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують ззовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

7.5.6. Номер групи формул,

Розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться посередині групи формул і звернене в бік номера.

Необхідно знати і правила пунктуації в тексті з формулами. Загальне правило тут таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою, що ставляться безпосередньо за формулою перед її номером.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять посередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, розділові знаки можна не ставити.

7.6. Загальні правила подання приміток і виносок

7.6.1. Примітки

Вміщують в роботі за необхідністю пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.

7.6.2. Примітки розташовують

Безпосередньо після (нижче) тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

7.6.3. Якщо примітка одна, то її не нумерують.

Слово “Примітка” друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюючи. Після слова “Примітка” ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки. При цьому рекомендується використовувати шрифт меншого розміру, ніж той, яким надруковано основний текст.

7.6.4. Декілька приміток

Нумерують послідовно, в межах однієї сторінки, арабськими цифрами з крапкою. Після слова “Примітки” ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають тест примітки.

Приклад

Примітки:

  1. Текст примітки.

  2. Текст примітки.

7.6.5. Пояснення

До окремих даних, наведених у тексті або таблиці, допускається оформляти виносками. Їх нумерують окремо для кожної сторінки арабськими цифрами у вигляді верхнього індексу.

7.6.6. Якщо виноска на сторінці одна,

То її допускається позначати символом у вигляді зірки (*).

7.6.7. Знаки виноски

Проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення до якого дають пояснення. Текст виноски вміщують під таблицею або внизу сторінки і відокремлюють від таблиці чи основного тексту лінією завдовжки 40-50 мм, проведеною в лівій частині сторінки. Номер або символ (*) і текст виноски друкують з абзацного відступу через один міжрядковий інтервал.

7.7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору варто наводити цитати.

Науковий етикет вимагає точного відтворення цитованого тексту, без найменшого спотворення змісту джерела.

Загальні вимоги до цитування такі:

• текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”;

• цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Допускається пропуск слів, речень, абзаців за умови, якщо це не спотворює авторського тексту; такі пропуски позначаються трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці). Якщо перед вилученим текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

• кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

• при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у ви-кладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів. Посилатися при цьому треба на джерело непрямого цитування, наприклад: (цит. за: …);

• цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо в обох випадках це може вплинути на рівень дипломної (курсової) роботи: надмірне цитування створює враження її компілятивності, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу;

• якщо необхідно виявити власне ставлення до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

• якщо виникає необхідність виділити в цитаті деякі слова, зробити якесь застереження, то одразу після цього ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора дипломної (курсової) роботи, а весь текст застереження береться у круглі дужки. Наприклад: (курсив наш. – В.С.), (підкреслено нами. – В.С.).

7.7.1. Посилання

В бібліографічному розумінні цього слова, означає вказівку на джерело інформації (книгу, статтю, документ тощо). Воно є обов'язковим, якщо в роботі наведено цитату чи якісь важливі або оригінальні фактичні (цифрові) дані, принципові положення або точки зору різних авторів.

7.7.2. Посилання в роботах

Слід оформлювати у вигляді квадратних дужок безпосередньо в тексті роботи одразу після цитати чи даних, що потребують такого посилання. Спочатку зазначають арабськими цифра-ми порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено у “Список використаних джерел”, а потім (через кому) – номер сторінки (чи сторінок), на яких вміщено саме ту інформацію, на яку робиться посилання, наприклад, “… текст цитати … [25, с. 235 – 237]”. Якщо в роботі просто згадується якесь видання (джерело інформації), то посилання на нього не передбачає вказівку конкретних сторінок, наприклад, “… у працях [1 – 7]…”, “… як зазначається в роботі [12]”.

7.7.3. При посиланні

На розділи, підрозділи, пункти, підпункти, додатки дипломної (курсової) роботи зазначають їх номери, наприклад “… у розділі 4 …”, “… дивись 2.1. …”, “… за 3.4.4. …”, “… відповідно до 2.3.4.3. …”, “… у додатку Б …”.

7.7.4. Посилання на ілюстрації та формули дипломної (курсової) роботи

Вказують порядковим номером ілюстрації чи формули – останній беруть у дужки, наприклад, “рис. 1.2”, “у формулі (2.1)”.

7.7.5. На всі таблиці дипломної (курсової) роботи

Повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” пишуть скорочено, наприклад: “…в табл. 1.2”. У повторних посиланнях вживають скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 1.3”.

7.8. Оформлення "Списку використаних джерел"

7.8.1. Список використаних джерел

Це обов'язкова складова частина, важливий елемент наукового апарату дипломної (курсової) роботи, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний апарат є своєрідним ключем до використаних автором джерел, ознакою наукової етики і культури наукової праці. Крім того, він є показником рівня обізнаності автора з наявною дослідницькою літературою за темою його роботи.

7.8.2. Описи джерел у "Списку використаних джерел"

Мають бути повними і точними з дотриманням встановленої послідовності розміщення окремих бібліографічних відомостей. Орієнтуватися тут потрібно насамперед на бібліографічні каталоги та покажчики. Але якщо виникає необхідність самостійно описати джерело, то слід звертатися до чинних державних стандартів: ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила.”

7.8.3. Джерела у "Списку використаних джерел"

Слід розміщувати в порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті або в алфавітному по-рядку початкових букв бібліографічного опису. В останньому випадку можливе виділення окремих видів джерел за їх походженням або змістовими особливостями.

7.8.4. Усі джерела (з першого на останнє)

Мають бути пронумеровані за принципом суцільної нумерації арабськими цифрами. Якщо використано дві чи більше праць одного автора, то вони вказуються у хронологічній послідовності їх публікації. Найбільш типові випадки бібліографічних описів наведені в додатку Д.

7.9. Загальні правила оформлення додатків

7.9.1. Додатки

Оформлюють як продовження дипломної (курсової) роботи, її окрему частину, розміщуючи після “Списку використаних джерел” у порядку появи на них посилань у тексті дипломної (курсової) роботи.

7.9.2. Кожен додаток починають з нової сторінки.

Додаток має заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток _ ” і велика літера, що позначає конкретний додаток.

7.9.3 Додатки треба

Позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

7.9.4. Текст кожного додатка

За необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, “А.2” – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

7.9.5. Ілюстрації, таблиці і формули,

Розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) – перша формула додатка А.

8. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ дипломної РОБОТИ

Підсумкову оцінку дипломної роботи визначає державна екзаменаційна комісія, її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості дипломної роботи:

Змістовні аспекти роботи:

-  актуальність обраної теми дослідження;

-  спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;

-  відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;

-  широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату;

-  наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;

-  рівень обґрунтування запропонованих рішень;

-  ступінь самостійності проведення дослідження;

-  рівень виконання індивідуального завдання;

-  розвиненість мови викладення роботи та її загальне оформлення;

-  обґрунтування запропонованих рішень з використанням інформаційних технологій і систем

-  ступінь реалізації запропонованих рішень.

Якість захисту роботи:

- уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;

-  здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;

-  загальний рівень підготовки студента;

-  володіння культурою презентації.

Якість оформлення роботи:

-  загальний рівень оформлення;

-  додержання усіх технічних вимог до наукових робіт;

- зв’язність тексту, тобто використання мовних конструкцій як засобів зв’язку між реченнями дипломної роботи;

-  якість зброшурованості матеріалу та перепльоту в тверду обкладинку;

-  необхідний обсяг дипломної роботи. 

Узагальнююче оцінювання знань, умінь і практичних навичок студента здійснюється за 100 бальною системою з подальшим переведенням в 5-ти бальну та шкалу ЕСТS.

Переведення даних   100-бальної шкали оцінювання в 5 - бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється в такому порядку:

Основні умови одержання оцінки

Відмінно. Дипломна робота є бездоганною: містить елементи новизни, має практичне значення, індивідуальне завдання виконано повністю, доповідь логічна і коротка, проголошена вільно, зі знанням предмету дослідження, відгук і рецензія позитивні, оформлена на високому рівні, відповіді на запитання членів ДЕК правильні і стислі.

Добре. Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхово зроблений аналіз літературних джерел, елементи новизни чітко не подані, недостатньо використані інформаційні матеріали організації-замовника, індивідуальне завдання виконано не повністю, мають місце окремі зауваження в рецензії та відгуках, доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на запитання членів ДЕК в основному правильні, оформлення роботи в межах вимог.

Задовільно. Тема дипломної роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, в аналітичній частині є надлишок елементів описовості, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди обґрунтований, заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо, рецензія і відгуки містять окремі зауваження, доповідь прочитана за текстом, не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення дипломної роботи.

Незадовільно. Нечітко сформульована мета дипломної роботи. Розділи погано пов'язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел Аналіз виконаний поверхово, переважає описовість на шкоду системності і глибині. Пропоновані заходи випадкові, з аналізу не випливають, економічне обґрунтування неповне. Оформлення роботи далеке від зразкового. Ілюстрації до захисту відсутні. Відповіді на запитання членів ДЕК неточні або неповні.

Дипломна робота не допускається до захисту за таких умов:

-  подана науковому керівникові на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням строків, установлених регламентом;

-  написана на тему, яка своєчасно не була затверджена наказом по університету;

-  виконана не самостійно;

-  структура не відповідає вимогам;

-  не оправлена у тверду палітурку, недбало оформлена чи роздрукована, відсутній електронний варіант роботи;

-  інші умови, які можуть бути визначені кафедрою.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах: Затверджено наказом Міністерства освіти України від 2 чер- вня 1993 року №161.

2. Рекомендації про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України: Лист Міністерства освіти України №83-5/1259 від 29.12.93 р.

3. Загальні методичні вказівки з дипломного проектування в університеті /Упоряд.: П.С.Ковтун, З.В.Дудар, В.Я.Журавльов, О.С.Шкіль, – Харків. 2002.-40с.

4. Державний стандарт України ДСТУ 3008-95.  Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення, – К; Держстандарт України, 1995. – 36с.

5. ГОСТ 2.105-95. Межгосударственный стандарт. Общие требования к текстовым документам. Госстандарт Украины, 1996.

6. Концепція освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини». “Інформаційний вісник. Вища освіта», 2001 р., №6 (видання Міністерства освіти і науки України та Науково-методичного центру вищої освіти).

7. ДСТУ 1.5-93 “Державна система стандартизації України. Загальні вимоги і правила складання до побудови, оформлення і змісту стандартів”;

8. ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”;

9. ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”;

10. ДСТУ 3651.0-97 “Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць”;

11. ДСТУ 3651.1-97 “Похідні основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці”;

12. ДСТУ 3651.2-97 “Фізичні постійні і характеристичні числа”.

Додаток В

Реферат

Дипломна робота містить __ сторінок, __ таблиць, __ рисунків, список використаних джерел  __ з найменувань,  __  додатків. 

НАЗВА  магістерської РОБОТИ 

Об’єктом дослідження виступає...

Предметом дослідження є...

Мета дипломної роботи полягає в ...

Завданнями роботи є ...

За результатами дослідження сформульовані...

Одержані результат можуть бути використані...

Рік виконання дипломної роботи ...

Рік захисту роботи... 

 Додаток Г

Приклад оформлення змісту

Вступ 5

Розділ 1. Grid – IV етап розвитку інформатизації 9

1.1. Передумови виникнення Grid-технологій в світі та Україні 9

1.2. Сутність та особливості концепції Grid-технології 15

1.3. Класифікація Grid-систем 24

Розділ 2. Архітектура Grid-технології 24

2.1. Протокольна структура Grid-систем 30

2.2. Сервісно-орієнтована архітектура (SOA) Grid 33

2.3. Сервісно-орієнтовані і об’єктно-орієнтовані системи: схожість і відмінності, переваги та недоліки 47

Розділ 3. Основні інструментальні засоби Grid-технологій 55

3.1. Базові функціональні засоби Grid-технологій 55

3.2. Основні підсистеми gLite 68

3.3. Окремі програмні засоби для Grid-систем 95

Висновок 100

Список використаної літератури 105

Додатки 107

Додаток Д

Приклади оформлення бібліографічних описів джерел, використаних у роботі

Додаток Е

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!