Теоретична довідка до Практичної роботи 6 на тему Робота з таблицями та графічними об’єктами у середовищі текстового процесора MS Word
« НазадТеоретична довідка до Практичної роботи №6Текст документів може містити і інші об'єкти, такі як:
Вставка таблицьТаблиці у Microsoft Word бувають двох типів:
Для побудови таблиці необхідно встановити курсор в те місце, де потрібно помістити таблицю, і потім вибрати послідовність Таблица/Добавить таблицю. У вікні, що з'явилося, треба вказати необхідні характеристики таблиці, тобто число стовпців і рядків, після чого на екрані з'явиться таблиця із заданим числом рядків і стовпців. Наступний крок - введення інформації в таблицю. Процес створення таблиці можна прискорити, якщо скористатися кнопкою Додати таблицю на стандартній панелі інструментів. Після натиснення кнопки з'являється решітка, в яку можна задати розмір таблиці за допомогою миші. Таблиця, що з'являється, розділена на рядки і стовпці, на перетині яких знаходиться клітинка. У кожну клітинку може вводитися будь-яка інформація. Перехід від клітинки до клітинки краще здійснювати клавішею [Tab]. Всі маніпуляції з таблицею можна проводити, використовуючи пункт Таблиця Головного меню. Змінити ширину клітинки найпростіше мишею. Для цього, встановивши курсор на межу між колонками (курсор змінить свою форму), треба зафіксувати (натиснути) ліву кнопку миші і переміщати курсор, збільшуючи ширину клітинки.
Якщо потрібно, деякі лінії видаляють за допомогою кнопки Ластик на панелі інструментів Таблицы и границы, а над комірками таблиці провадять форматування: змінюють товщину ліній, колір меж і тла, вирівнюють положення тексту в комірках: по верхньому чи по нижньому краю, або посередині, також змінюють направлення тексту в комірках — з горизонтального розташування на вертикальне і т.ін. За бажанням деякі комірки таблиці, попередньо виділивши їх, можна поєднати в одну, а можна навпаки, розбити одну комірку на декілька: цей метод застосовується при створенні таблиць із складним заголовком. Форматування комірок таблиці можна провадити за допомогою панелі інструментів Таблицы и границы та за допомогою пунктів меню Таблица і Формат. Пересування по комірках таблиці провадиться за допомогою клавіш ТАВ (праворуч по рядку), SHIFT+TAB (ліворуч по рядку) та стрілками. Якщо у комірці натиснути Enter, текст розіб'ється на рядки, і для скасування розбиття одразу натискається клавіша DELETE. Додавання нових рядків у таблицю здійснюється через пункт меню Таблица/ Добавить/ Строки выше (Строки ниже), таким чином додасться один рядок вище чи нижче від поточного. Для додавання декількох рядків треба від поточного рядка виділити стільки, скільки потрібно додати, а потім виконати процедуру додавання як показано вище. Для додавання декількох нових рядків під таблицею треба поставити курсор після останнього рядка вниз таблиці і виконати процедуру додавання рядків, при цьому треба вказати кількість рядків, що додаються, а потім натиснути на Ok. Додавання нових стовпчиків у таблицю додається аналогічно рядку, тільки замість Строки выше (Строки ниже) вибирається пункт Столбцы слева (Столбцы справа). Декілька стовпчиків можна додати, попередньо виділивши необхідну кількість стовпчиків — курсор мишки треба поставити на верхню межу стовпчика так, щоб він набув вигляду чорної стрілки, і протягти праворуч чи ліворуч на потрібну кількість стовпчиків: Потім виконується процедура додавання стовпчиків. Для видалення рядків або стовпчиків з таблиці треба позначити рядки (стовпчики), які треба видалити, викликати пункт меню Таблица/Удалить строки (Удалить столбцьі). Якщо після виділення просто натиснути клавішу DELETE, знищаться не рядки чи стовпчики, а їх зміст. Для зміни ширини стовпчика можна користуватися маркерами — позначками ширини стовпчиків на верхній лінійці: Курсор мишки розташовують на правій межі стовпчика, ширину якого треба змінити і збільшують або зменшують поточну ширину. Зміна висоти рядка Виконується аналогічно зміні ширини стовпчика. Курсор розташовують на нижній межі рядка, висоту якого потрібно змінити, і збільшують або зменшують її за допомогою протягування мишки. Виконання обчислень у таблиці можна провадити, використовуючи формули або стандартні функції. Формула (функція) має починатися зі знака = (дорівнює) і посилатися на адреси комірок, які беруть участь в обчисленнях. Адреса комірки складається з латинської літери й арабської цифри: латиною позначаються стовпчики (А, В, С, і т.д.), цифрами позначаються рядки (1, 2, 3...), таким чином, комірка, що має адресу А2, розміщується на перетині першого стовпчика (А) і другого рядка (2). Кожна стандартна функція має унікальне ім'я й у дужках містить свої аргументи. Аргументами можуть бути конкретні дані чи адреса однієї комірки або декількох комірок (діапазон комірок). Діапазон комірок складається з адреси лівої верхньої комірки діапазону, двокрапки та адреси нижньої правої комірки: наприклад, діапазон А2:В4 включає комірки А2,АЗ,А4,В2,ВЗ,В4. До стандартних функцій належать:
- обчислює суму значень у вказаному діапазоні; - обчислює середнє значення у вказаному діапазоні; - обчислює максимальне значення у вказаному діапазоні; - обчислює мінімальне значення у вказаному діапазоні; - підраховує кількість комірок у вказаному діапазоні і т. ін. Для запису формули курсор розташовується у комірці, де потрібні обчислення, викликається пункт меню Таблица/Формула, формула записується у рядок формул, можна зі списку вибрати потрібний числовий формат, і потім натискається Ok. Аналогічно для запису функції у вікні Формула зі списку Вставить функцию вибирається потрібна, заносяться аргументи, встановлюється формат числа і натискається Ok. =МАХ(В2:В7) Формат числа: # ##0,00 У цьому випадку вираховується максимальне значення з комірок В2, ВЗ, В4, В5, В6 і В7. Отриманий результат представлятиметься у числовому форматі з відокремленням тисяч і двома десятковими знаками. Якщо у таблицю вносилися зміни, то результат формули (функції) не зміниться. Для зміни результату згідно з новими значеннями треба виділити комірку з результатом і натиснути на клавішу F9. Також замість значень у комірці можна показати текст формули (функції). Для цього виділять комірку з результатом обчислень, натискають на праву кнопку мишки і вибирають пункт Коды/Значения полей. Ілюстративна графікаДля вставки малюнків вибирається пункт меню Вставка/Рисунок/Картинки: Зі списку категорій у лівій частині вікна вибирається потрібна категорія і відповідний малюнок, а потім натискається кнопка Insert. Також можна вставити малюнок з файлу: пункт меню Вставка/Рисунок/Из файла...: Вибирається будь-який метафайл Windows (з розширенням .wmf), або файл малюнків (з розширенням jpg, .pcx, .bmp тощо) і натискається кнопка Добавить. Рисунок вставляється в текст і здебільшого розсуває текст на дві частини. Можна рисунок впровадити в документ так, щоб текст розташовувався навколо нього: з обтіканням тексту по рамці та з обтіканням по контуру. Також можна надати рисунку рамку і заповнити тло іншим кольором, а можна змінити розмір рисунка та пересунути його на інше місце документа. Для проведення будь-яких дій над упровадженим рисунком його потрібно виділити — просто клацнути мишкою — і рисунок позначиться вісьмама маркерами, які показують межі малюнку. Потягнувши мишкою за маркер (курсор буде мати вигляд двонаправленої стрілки), можна змінити розмір рисунка, а поставивши курсор всередину рисунока (курсор — чотиринап-равлена стрілка), можна перетягти його на нове місце, утримуючи натисненою ліву кнопку мишки. Якщо викликати пункт меню Формат/Рисунок..., або натиснути праву кнопку мишки на виділеному рисунку і вибрати пункт контекстового меню Формат рисунка..., можна модифікувати розташування рисунка та його вигляд. Вкладника Обтєкание використовується для зміни розташування тексту довкола рисунка:
У зоні Текст можна вибрати положення тексту відносно рисунка. Вкладника Цвета и линии використовується для створення рамок для рисунка і заповнення тла рамки кольором: у зоні Заливка вибирається колір для тла, у зоні Линии — колір для лінії, а у зоні Тип — вид лінії для рамки. Рисунок, упроваджений з файла, у більшості випадків можна змінювати тільки за розміром та місцерозташуванням у тексті. Вставка схемДля створення схем викликається або панель інструментів Рисование/кнопка Автофигури, або пункт меню Вставка/Рисунок/Автофигуры Кожна з кнопок на панелі інструментів викликає певні графічні фігури: Кнопка Линии —дозволяє застосовувати різні лінії та пласкі стрілки Кнопка Основньіе фигурьі — дозволяє користуватися стандартними графічними фігурами. Кнопка Фигурньіе стрелки — дозволяє використовувати об'ємні стрілки. Кнопка Блок-схема — використовується для вибору елементів блок-схем. Кнопка Звездьі и лентьг — використовується для вибору різних додаткових об'єктів. Кнопка Виноски — використовується для створення виносок. Можна поступово вибирати потрібні елементи схеми, розташовувати їх на сторінці, пов'язуючи стрілками та використовуючи, якщо необхідно, виноски. В елементи схеми (крім ліній), можна заносити текст — права кнопка мишки на об'єкті схеми, пункт контекстового меню Добавить текст, і занести текст. Після занесення і виділення тексту його можна відформатувати: змінити шрифт та розташування тексту. Для зміни розташування викликається пункт меню Формат/Направ-ление текста, вибирається потрібна орієнтація тексту і натискається Ok За допомогю панелі інструментів Рисование можна змінити вигляд елементів схеми, додавши об'єм та тінь. Після угрупування схема отримує загальні маркери, за допомогою яких можна пропорційно змінювати її розмір. Із угрупованою схемою можна виконувати ті самі дії, що і з рисунком (пересування, зміна тла, уставлення рамок, обтікання текстом тощо). Вставка графічних заголовківВикликається пункт меню Вставка/Рисунок/Обьект WordArt... Вибирається потрібний зовнішній вигляд заголовка, натискається кнопка Ok і заноситься текст заголовка і знову натискається Ok. Заголовок упровадиться в текст документа як графічний об'єкт, і з ним можна виконувати всі дії по роботі з графічними об'єктами, а також використовувати панель інструментів WordArt: Кожна з кнопок виконує дії по форматуванню заголовка у тому випадку, коли заголовок позначений маркерами. Вставка діаграмMicrosoft Word підтримує вставляння в текст стандартних графіків та діаграм за стандартними даними, для цього викликається пункт меню Вставка/Рисунок/Диаграмма. Можна в таблиці даних змінювати значення, які впливатимуть на зовнішній вигляд діаграми. Після редагування треба клацнути мишкою поза діаграмою, таблиця даних зникне, і діаграма впровадиться в текст. Двічі клацнувши по діаграмі, можна знову викликати таблицю даних і змінювати їх. Також можна побудувати діаграму за даними раніше створеної таблиці. Для цього її треба виділити, а потім створити діаграму, як було показано вище. Позначивши впроваджену діаграму маркерами, можна виконувати всі дії для графічних об'єктів (тло, рамки, місцерозташу-вання, обтікання текстом тощо). Створення математичних формулДля запису формул використовується спеціальний редактор формул: Microsoft Equation 3.0. Викликається пункт меню Вставка/Обьект..., вибирається об'єкт Microsoft Equation 3.0 і натискається Ok: Формулу в редакторі формул можна створити за допомогою вибору шаблонів і символів на панелі інструментів та поступового введення чисел і змінних формули у відведені для цього місця. Перш ніж створювати формулу, треба продумати порядок уведення складових формули, тоді процес створення формули відбуватиметься швидко і без подальшого редагування. Спочатку вибирається основний шаблон, заповнюється даними або іншим шаблоном і так далі, поки формула не буде повністю створена. По закінченні треба клацнути мишкою поза формулою, і вона впровадиться в документ як графічний об'єкт. Вставка вмісту інших файлів або їх фрагментівУставляти дані (текст, діаграми та інші об'єкти) з одного файла в інший можна виконувати за підтримки засобів OLE — технології зв'язку між програмами, яка дозволяє програмам разом використовувати дані. Усі програми пакета Microsoft Office підтримують технологію OLE за допомогою пов'язаних та впроваджених об'єктів. Пов'язаний об'єкт — це дані, створені в одному файлі та впроваджені в інший з підтримкою зв'язку між файлами. Упроваджений об'єкт — це дані, створені і вставлені з одного файла в інший. Основною відміністю між пов'язаними та впровадженими об'єктами є місце зберігання об'єктів, а також спосіб поновлення даних. При роботі з пов'язаним об'єктом поновлення відбувається тільки у випадку зміни змісту файла, з якого він був скопійований, і пов'язані дані при цьому зберігаються у цьому файлі. Таким чином при використанні пов'язаних об'єктів файл, у який ці об'єкти впроваджуються, практично не збільшується у розмірі. У випадку використання впроваджених об'єктів, при зміні файла — джерела впровадженого об'єкта, зміст кінцевого файла не змінюється, а впроваджені об'єкти стають частинами кінцевого файла. Також можна використовувати засіб динамічного обміну даними (DDE) — це визначений протокол (набір правил) обміну даними між програмами Windows, при якому впроваджені об'єкти стають частинами кінцевого файла та автоматично змінюються при зміні даних файла, з якого вони впроваджувалися. При упровадженні об'єктів з документа Microsoft Word у документ Microsoft Word використовується копіювання або переміщення. Активізується файл, з якого мають бути скопійовані або переміщені об'єкти, виділяється потрібний фрагмент, копіюється або переміщується у буфер обміну, а потім активізується кінцевий файл і провадиться вставляння змісту буфера обміну в потрібну частину документа. Також можна скопіювати одразу весь текст документа Microsoft Word у вибране місце поточного документа. Для цього викликається пункт меню Вставка/Файл..., зі списку файлів вибирається потрібний і натискається кнопка Вставить. При упровадженні фрагментів файла, створеного іншою програмою Windows у поточний документ Microsoft Word, необхідно
1 спосіб: можна одразу натиснути кнопку Ok і тоді об'єкт упровадиться як об'єкт типу текст, редагувати його буде можливо тільки засобами Microsoft Word 2 спосіб: якщо ж вибрати тип джерела об'єкта і потім натиснути Ok, то об'єкт буде впровадженим і його можна редагувати засобами програми, у якій він був створений. Зміни об'єкта, впровадженого у Microsoft Word, не вплинуть на зміст файла — джерела впровадження. З спосіб: якщо вибрати тип джерела об'єкта і потім натиснути на кнопку Связать і Ok, то об'єкт вставиться у Microsoft Word і буде пов'язаний із ним за принципом OLE, а зміни файла — джерела даних викликатимуть автоматичні зміни в документі Microsoft Word. 4 спосіб: якщо у третьому способі ще позначити показчик В виде значка, то пов'язаний об'єкт не буде показаний в Microsoft Word, а викликатиметься тільки при натисненні на значок, і при цьому відкриється програма, в якій створений об'єкт, і пов'язаний об'єкт буде активізований. З повагою ІЦ “KURSOVIKS”! |