Програма проектно-технологічної практики для підготовки бакалаврів, Інформатика та обчислювальна техніка, НУДПСУ
« Назад
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИПРОГРАМА ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИдля підготовки бакалаврів Галузь знань: 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка» Напрям підготовки: 6.050101 «Комп'ютерні науки» Ірпінь - 2011 Програма практики складена згідно Положення про організацію практики студентів, затвердженого наказом №960 НАДПСУ від 31.10.06 року та ОКХ бакалавра галузі знань: 0501 "Інформатика та обчислювальна техніка" напряму підготовки: 6.050101 "Комп'ютерні науки", затвердженої в 2011 році. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯПрактика студентів вищих навчальних закладів України є невід'ємною складовою частиною освітньо-професійної програми підготовки фахівців, основним завданням якої є якість практичної підготовки випускника за освітньо-кваліфікаційним рівнем: бакалавр, спеціаліст, магістр. У період практики студентів закладаються основи досвіду професійної діяльності, практичних умінь і навичок, професійних якостей особистості фахівця. Від ступеня успішності на цьому етапі залежить професійне становлення майбутнього фахівця. В даних методичних вказівках розглядаються загальні питання організації, проведення та контролю проектно-технологічної практики бакалаврів напряму підготовки 6.050101 «Комп'ютерні науки» галузі знань 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка». 1.1. Мета і завдання практикиМета проектно-технологічної практики - ознайомлення студентів-практикантів безпосередньо на підприємствах, організаціях, установах із виробничим процесом і технологічним циклом виробництва, відпрацювання вмінь і навичок з спеціальності, закріплення знань, отриманих при вивченні певною циклу теоретичних дисциплін та придбання первинного практичного досвіду. Метоюпроектно-технологічної практики для студентів напряму підготовки 6.050101 «Комп'ютерні науки» галузі знань 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка» є ознайомлення студентів із існуючими методиками ефективного застосування інформаційної бази даних, структуру та функції обчислювальних підрозділів об'єкту практики, їх взаємозв'язок, впровадження комп'ютерних та мережних технологій для вирішення задач комплексної автоматизації установ і підприємств, вивчення практичних рішень в галузі організації та побудови регіональних, корпоративних та локальних комп'ютерних мереж, розподілених комп'ютерних систем, дослідження характеристик, виконуваних функцій, етапів розробки, тестування та впровадження використовуваних на об'єктах практики універсального та спеціалізованого апаратного і програмного забезпечення комп'ютерних систем та мереж. Під час проходження проектно-технологічної практики студенти повинні виконати наступні завдання: - дослідити об'єкт практики, структуру та функції підрозділів об'єкту практики, їх взаємозв'язок; - дослідити об'єкт практики, структуру та функції обчислювальних підрозділів об'єкту практики, їх взаємозв'язок; - дослідити та проаналізувати універсальне та спеціалізоване апаратне забезпечення, які використовуються при створенні інформаційної бази даних; - в залежності від специфіки бази практики: • дослідити технологічні процеси складання та створення баз даних бази практики; • дослідити технологічні процеси проектування, розробки та тестування бази даних; • дослідити технологічні процеси проектування, розробки, тестування та верифікації розроблюваного Web-орієнтованого програмного забезпечення з використанням заповненої бази даних (Web-серверів, Web-сторінок, технології Java, PHP, html тощо). - дослідити та проаналізувати універсальне та спеціалізоване апаратне забезпечення комп'ютерних систем і мереж, які використовуються на об'єкті практики; - дослідити та проаналізувати універсальне та спеціалізоване програмне забезпечення комп'ютерних систем і мереж, які використовуються на об'єкті практики; - сформувати рекомендації щодо поліпшення існуючих на об'єкті практики технологічних процесів створення та використання комп'ютерних систем і мереж та їх програмного забезпечення (підвищення продуктивності та швидкодії, оптимізація комп'ютерних ресурсів, нові методи розробки, тестування та верифікації апаратного та програмного забезпечення, нові мережні рішення і технології, тощо); - виконати поставлене індивідуальне завдання та сформувати звіт проходження проектно-технологічної практики. Для успішного виконання завдань проектно-технологічної практики необхідно дотримуватися рекомендованого календарного графіку проходження практики (додаток А). Орієнтовна тематика індивідуальних завдань представлена в додатку Б. Виконанню індивідуальних завдань необхідно приділяти велику увагу, для розвитку самостійності у студентів при вирішенні технічних питань та розширенні їх кругозору як фахівців. Індивідуальне завдання видається студенту керівником від кафедри або керівником від бази практики . Тематика індивідуальних завдань повинна відповідати кваліфікаційній характеристиці напряму підготовки: 6.050101 «Комп'ютерні науки» галузі знань: 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка». Тема індивідуального завдання обирається студентом-практикантом у відповідності із сферою власних інтересів, специфікою дослідно-конструкторської або науково-дослідної роботи керівника практики від кафедри та від специфіки роботи підприємства - бази практики. Практика студентів проводиться відповідно до діючих Державних та галузевих стандартів вищої освіти.
1.2. База практики
Практика студентів проводиться на базах практики, які забезпечують виконання програми для відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Базами проектно-технологічної практики підготовки бакалаврів напряму підготовки 6.050101 «Комп'ютерні науки» галузі знань 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка» можуть бути органи державної податкової служби України та інші установи і організації, які мають розгалужену систему інформаційної інфраструктури для автоматизації робіт, відділи комп'ютеризації промислових підприємств та виробничих об'єднань, науково-дослідні інститути, банки, підприємства та установи різної форми власності, які займаються проектуванням, розробкою, створенням, впровадженням та експлуатацією комп'ютерних систем і мереж. Перелік баз проектно-технологічної практики щорічно коректується кафедрою з врахуванням наявності державних, регіональних замовлень на підготовку спеціалістів. При підготовці спеціалістів за цільовими договорами з підприємствами, організаціями, установами, - бази практики передбачаються у цих договорах. З базами практики (підприємствами, організаціями, установами будь-яких форм власності) Університет завчасно укладає договори на її проведення. Кафедра заздалегідь визначає бази практики і розподіляє по них студентів, повідомляючи їх про це до початку практики.
1.3. Організація і керівництво практикою
Навчально-методичне керівництво і виконання програми практики студентами забезпечує кафедра інтелектуальних систем прийняття рішень. Навчально-методичне керівництво практикою і контроль за роботою студентів здійснюється керівниками практики від кафедри і бази практики. Керівник практики від кафедри:
Керівник практики від бази практики зобов'язаний:
Тривалість проектно-технологічної практики - 4 тижні (І етап -.6 семестр, ІІ етап -8 семестр). Тривалість робочого часу студентів - 6 годин на день, 30 годин на тиждень незалежно від віку студентів. У відповідності з програмою практики студент повинен виконати передбачений обсяг робіт, підготувати звіт про виконану роботу.
ПОРЯДОК ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИСтудент зобов'язаний: 1. Перед початком практики з’явитись на інструктивні збори студентів і отримати там направлення на практику, програму, індивідуальне завдання та іншу необхідну документацію. 2. З'явитись на базу практики для проходження практики в термін, визначений університетом.За місцем проходження практики студент зобов'язаний: 1) безпосередньо перед початком практики на відповідній базі практиці пройти ввідний інструктаж з техніки безпеки і суворо дотримуватися його вимог під час проходження практики; 2) прослідкувати за оформленням адміністрацією бази практики наказу про проходження практики та про призначення керівника практики від бази практики; 3) розробити разом з керівником практики від організації план-графік проходження практики; 4) дотримуватись правил внутрішнього розпорядку організації. Час початку і закінчення робочого дня, встановлений для працівників організації є обов'язковим для студентів-практикантів. За порушення трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку студент несе відповідальність перед керівництвом університету і органів ДПС України; 5) засвоїти питання, передбачені програмою практики і викласти результати у формі письмового звіту; 6) виконувати завдання керівника; 7) брати участь у громадському житті колективу організації; 8) не пізніше, ніж за 1 день до закінчення практики отримати характеристику з указаною оцінкою роботи і підписом керівника практики від бази практики, завіреним печаткою; 9) отримати оцінку керівника практики від бази практики на титульній сторінці звіту, завірити звіт з проектно-технологічної практики підписом керівника та печаткою. Після закінчення практики студент зобов'язаний: 1) з'явитися до університету у визначений термін; 2) здати керівнику практики від університету звіт про проходження проектно-технологічної практики і характеристику на студента- практиканта з оцінкою проходження практики, завірені підписом і печаткою. Захист звіту відбувається в терміни, встановлені кафедрою. Захист звіту про проходження проектно-технологічної практики відбувається перед комісією, до якої входять керівники практики від кафедри та інші викладачі. ЗМІСТ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТ ЗВІТУ ПРО ПРАКТИКУПроходження практики завершується написанням студентом звіту про проектно-технологічну практику. Обсяг звіту повинен складати від 25 до 30 сторінок друкованого тексту без урахування додатків. У звіті студент коротко описує виконану роботу з кожного розділу та додає виконані завдання. В кінці звіту містяться додатки - табличні та графічні матеріали. Звіт повинен бути грамотно виконаний, охайно оформлений та зброшурований. Текст роботи друкується через 1,5 міжрядкові інтервали (у комп'ютерному виконанні) на одній стороні аркуша формату А4 кеглем Times New Roman 14. Поля з чотирьох сторін аркуша повинні мати наступні відступи від краю: зліва - 30мм; справа - 10мм; зверху - 20мм; знизу - 20мм. Усі сторінки мають бути пронумеровані. Нумерація починається з титульного листа (без позначення на ньому номера сторінки) та позначається арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки в кінці. Текст роботи розбивається на питання згідно з тематичним планом програми практики. Питання нумеруються арабськими цифрами (крім змісту та вступу). Вкінці номера повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку іде заголовок питання, який друкують великими літерами. Наприклад: 2. (назва питання другого), 10. (назва питання десятого). Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 4 інтервалам (20 мм). Крапку у кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається із двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Не можна розміщувати заголовок вкінці однієї сторінки, а текст починати з іншої. Виклад нового питання можна почати на тій же сторінці, на якій закінчилось попереднє, за умови, що на ній поміститься 2-3 рядки тексту. Не допускається більше трьох виправлень на одній сторінці. Виявлені при оформленні звіту помилки, повинні бути виправлені чорнилом чорного кольору після охайної підчистки. Переписування підручників, інструкцій та методичних вказівок, дублювання та переписування звітів, подання одного і того ж звіту двома і більше студентами заборонено. Звіт з проектно-технологічної практики підлягає перевірці і рецензуванню на кафедрі інтенлектуальних систем прийняття рішень. До захисту звітів допускаються студенти, які успішно пройшли практику, виконали всі завдання і належним чином оформили звіт. Рекомендується наступна структура звіту про проходження проектно-технологічної практики: Вступ
Висновки Список використаних джерел Додатки Звіт зшивається, сторінки нумеруються. Подання звіту у папках не дозволяється. Крім текстової частини звіту, виконаного індивідуального завдання і додатків, студент подає відгук керівника від бази практики про студента-практиканта (характеристику) (додаток В). Для забезпечення повноти і ефективності проходження практики студенти ведуть в зошитах щоденник проектно-технологічної практики, в якому записують кожен день зміст запланованих заходів та виконаної роботи. Не рідше, ніж раз на тиждень, студент зобов'язаний подавати щоденник на перевірку керівнику практики від бази практики, який перевіряє його, дає письмові зауваження, додаткові завдання й підписує записи, що їх зробив студент. Після закінчення практики щоденник разом із звітом має бути переглянутий керівником від бази практики, який пише характеристику на студента-практиканта та дає оцінку його роботи за період проходження практики. Завершений та відповідно оформлений звіт про проходження практики студент подає керівникові практики від університету для перевірки і написання рецензії (додаток Г). Після отримання позитивної рецензії у зазначений кафедрою час студенти з'являються на захист. Оформлений щоденник (додаток Д) разом із звітом студент повинен здати на кафедру. Без заповненого щоденника практика не зараховується. На титульному аркуші звіту (додаток Е) мають бути оцінки, підписи керівників практики від бази практики та університету і відтиск печатки бази практики. Захист звітів проводиться на кафедрі систем і методів прийняття рішень, для чого розпорядженням завідуючого кафедрою створюються спеціальні комісії з викладачів кафедри. Студенти, які не пройшли практику або не захистили звіт, не допускаються до захисту випускної дипломної роботи. Правила оформлення таблиць та графіків (рисунків) Текст звіту проектно-технологічної практики ілюструють таблицями, фотографіями, графіками, діаграмами. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту матеріалу та поставленої мети. Таблиці мають бути уніфікованими, а цифрова інформація - достовірною. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, який відтворює її зміст. Заголовки розміщують над таблицею. Усі таблиці нумерують. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», її порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад: Таблиця 1.3. / третя таблиця першого розділу /. Таблиця 1.3 Тематичний заголовок
Назва /зміст рядків /Графи колонки/ (боковик) У таблиці боковик не повинен займати більше, ніж 1/3 її формату, а висота заголовка - більше ніж 1/3 висоти таблиці. Вертикальні графи нумерують у тих випадках, якщо в тексті на них є посилання або якщо таблицю частково переносять на наступну сторінку, а також при виконанні розрахунків за даними, розміщеними в різних графах. Назву їх пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов'язані з назвою, з малої, в інших випадках - з великої. Розміщення заголовка таблиці по діагоналі не дозволяється. Висота рядка має бути не меншою ніж 8 мм. Графу «№ п/п» в таблицю не вводять. Якщо таблицю переносять на іншу сторінку, то пишуть: "Продовження табл. 1.3." Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні - вказують у рядках чи графах. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють сполученням «те саме», а далі - лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних символів. Якщо цифрові або інші дані відсутні, то ставлять пропуск. Цифри в графах таблиці належить проставляти так, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній графі. Кожну таблицю необхідно супроводжувати коротким аналізом змісту й висновками. Якщо є посилання на таблицю, то вказують її номер і слово «таблиця...» в скороченому вигляді. Наприклад: табл. 1.2. Таблицю слід виконати чорним кольором. Кількість ілюстрацій, використаних у звіті, визначається їхнім змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати змісту ясності і контекстності. Діаграми за формою побудови бувають площинні, лінійні та об'ємні. Найчастіше використовуються лінійні, а із площинних - стовпчикові та секторні /сегментні/. На діаграмах повинно бути достатньо експлікації. На лінійні діаграми можна наносити показники, використовуючи такий самий колір, як і для позначення ліній. На стовпчикових діаграмах дані зображують у вигляді вертикальних прямокутників однакової ширини, на стрічкових - у вигляді горизонтальних прямокутників однакової висоти. Секторна діаграма - це коло, поділене на сектори, розмір яких відповідає величинам зображених предметів або рівням показників. Схема за допомогою умовних позначень без дотримання масштабу передає основну конструкцію будь-якого механізму, показує взаємозв'язок явищ. Креслення слід виконувати чорним кольором. Ілюстрації /фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо/ іменуються рисунками і нумеруються послідовно в межах розділу, розділяючи крапкою номер розділу і порядковий номер рисунка. Наприклад: рис. 1.2 /другий рисунок першого розділу/. Номер і назву рисунка пишуть під графічним зображенням. Усі ілюстративні матеріали розміщують після посилання на них. Таблиці, графічний матеріал розміщують так, щоб їх можна було читати без повороту рукопису. Якщо це неможливо, їх розміщують так, щоб для читання треба було повернути рукопис за годинниковою стрілкою. Роботу не слід перенасичувати ілюстративним матеріалом. Вимоги до списку використаних джерел та додатківПри посиланні чи цитуванні використаної літератури необхідно дотримуватися абсолютної точності і відповідності тексту джерела. На інформацію, що цитується, дається посилання. Посилання на літературу наводять у квадратних дужках за текстом після відповідної фрази. В дужках ставлять порядковий номер джерела. Його назву наводять у списку літератури, який подають у кінці звіту. Першими до списку використаних джерел вносяться Конституція України, закони України, укази Президента України, рішення та постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, накази міністерств та відомств, інструкції, виступи та доповіді державних діячів України. Далі література розміщується в алфавітному порядку. При наведенні літературного джерела /книги, брошури/ інформація має подаватися в такому порядку: прізвище та ініціали авторів, назва джерела, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок. При внесенні до списку статті, опублікованої у збірнику, журналі, газеті, дані про неї вказуються в такому порядку: назва статті; назва збірника, журналу, газети; рік видання; номер журналу /газети/, у яких надрукована стаття. У переліку джерел повинні бути тільки ті праці, які дійсно використовувались при написанні звіту; Посилання на літературу робляться тоді, коли в тексті використовуються цитати чи вислови, переказується своїми словами думка того чи іншого автора, наводяться цифри і факти чи використовуються таблиці або схеми із певного джерела. Режим посилань може бути різним. Після закінчення відповідної думки чи цитати, на які автор хоче послатись, посилання здійснюється прямо у тексті у дужках відповідної форми. [12, С. 474-475]. У другому варіанті, після викладу думки із певного джерела (закінчення цитати, якихось цифр чи фактів тощо) у тексті ставиться відповідна цифра (номер посилання на даній сторінці), а внизу сторінки під лінією за тим же номером вказується джерело думки чи цитати. Варто тільки зазначити, що більш вживаним і зручним із них є другий варіант. Кількість посилань на літературу не повинна бути надмірною - пересічно не більше 2-х на сторінку, але й не менше 15-20 на звіт. Не рекомендується також посилатись на одне і те ж джерело більше 3-х разів. Після списку використаних джерел, відступивши на 25-30 мм, праворуч, студент вказує дату написання звіту і, ліворуч, ставить особистий підпис. Далі у звіті розміщують додатки. Оформленню додатків до звіту слід приділити особливу увагу, оскільки їх кількість і якість свідчить про те, на скільки глибоко та конкретно студент вивчив практику ведення обліку та контролю з того чи іншого питання, як старанно підібрано ці матеріали і на скільки ґрунтовно підтверджено викладений у першій частині звіту матеріал. Додатки наводяться у вигляді форм первинних, зведених документів, облікових реєстрів, графіків, схем, розрахунків, тощо. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Розміщуються додатки у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами (з першої великої) друкується слово "Додаток ..." і велика літера, що позначає номер додатка. Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, І, И, О, Ч, Ь). Наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А. Текст одного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У такому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1. - підрозділ перший третього розділу додатка В. Первинні документи, форми звітності та інші матеріали, що подаються як додатки, повинні бути правильно оформлені (усі реквізити заповненні та достовірні). СТРУКТУРА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬВ залежності від бази практики, а також від напрямку науково-дослідної роботи керівника практики від кафедри можливі наступні типі індивідуальних завдань:
Детальні вимоги до змісту та структури індивідуальних завдань 1.Відомі рішення В даному розділі необхідно висвітлити результати детального дослідження існуючих аналогів, прототипів та типових технологій і пристроїв, що вирішують подібні задачі як в Україні, так і за кордоном. При проведенні пошуку необхідно інтенсивно використовувати глобальну мережу Інтернет, оскільки це найоптимальніший шлях стосовно швидкості/якості отримання результатів. На основі проведеного пошуку необхідно здійснити аналіз знайдених відомих рішень, з висвітленням позитивних та негативних сторін кожного з них. 2.Відомі рішення на базі практики Необхідно провести аналіз апаратних засобів, що використовуються на базі практики для вирішення поставлених завдань. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію апаратних засобів за категоріями: обчислювальна техніка, локальна мережа, засоби зв'язку із глобальною мережею, пристрої безперебійного живлення, спеціалізовані пристрої обробки/збереження інформації і т.п. Також в даному розділі розглядається аналіз програмних засобів, що використовуються на підприємстві. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію програмних засобів за категоріями: операційні системи, системне програмне забезпечення, прикладні програмні засоби загального користування, спеціалізовані прикладні програмні засоби, спеціалізовані прикладні програмні засоби захисту інформації, стандартні протоколи мережевої взаємодії, спеціалізовані протоколи мережевої взаємодії, технології використання мобільних програм, технології архівування/резервування/відновлення інформаційних ресурсів. 3. Формування вимогНа основі проведеного аналізу формулюється загальна концепція, а також вимоги до досліджуваної технології, проектованого пристрою (вузла) з урахуванням необхідних структурних, функціональних чи конструктивних змін, які дозволять підвищити ефективність вирішення задачі. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК А Календарний план проходження проектно-технологічної практики
ДОДАТОК Б Орієнтовна тематика індивідуальних завдань
З повагою ІЦ “KURSOVIKS”! |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||