Практичне заняття № 5 Асиметрія та ексцес у відносній оцінці трансформаційного ризику
« НазадПрактичне заняття № 5 Асиметрія та ексцес у відносній оцінці трансформаційного ризикуАсиметріяЯкщо при аналізі ризику трансформаційних процесів використання основних показників ризику дає майже однакові очікувані значення, то у цьому випадку слід аналізувати як показник ризику таку числову характеристику випадкової величини, як коефіцієнт асиметрії. Його обчислюють за формулою: As(X) =, де As(X) −коефіцієнт асиметрії. У випадку, коли в наявності є статистична інформація щодо показника ефективності Х, зібрана протягом T періодів, коефіцієнт асиметрії обчислюють за формулою: As(X) = . Дамо геометричну інтерпретацію коефіцієнту асиметрії. Якщо As(X) = 0, то графік функції щільності ймовірності для випадкової величини Х є симетричним відносно М(Х). Якщо розподіл ймовірностей є асиметричним, причому його «довга частина» («хвіст») розміщена праворуч від моди випадкової величини Мо(Х) (див. рис. 1а), то As(X) > 0. Аналогічно отримуємо, що As(X) < 0 у випадку, коли функція щільності має лівосторонній скіс (рис. 1б) і «хвіст» розподілу виступає ліворуч. Якщо Х = Х+, то за решти рівних умов серед m різних альтернативних об’єктів (проектів, стратегій) меншим ризиком обтяжений той об’єкт (), для якого виконується умова: тобто As(X+) = As+(X+). Це пояснюється тим, що несприятливі відхилення від сподіваного значення з відносно великою ймовірністю розташовані для обраного об’єкта ліворуч найближче до сподіваного значення (менше відхиляються від нього в несприятливий бік) порівняно з іншими, а сприятливі значення значно віддалені від сподіваної величини (ці значення −«хвіст» − розташовані праворуч). У зв’язку з цим можна вважати, що критерій максимальної асиметрії є критерієм, який забезпечує мінімальний ризик по відношенню до несприятливих відхилень від сподіваного результату (для задач максимізації показників ефективності). Як міру ризику можна використовувати також величину: Очевидно, що оцінка має негативний інгредієнт, а тому перевага надається тому об’єкту (проекту), для якого вона є мінімальною: Для відносного вираження ризику з урахуванням As+(X+) можна використовувати коефіцієнт варіації асиметрії: Очевидно, що CVAs(X+) = CVAs–(X+), тобто перевага надається тому об’єкту (проекту), для якого CVAs(X+) приймає найменше значення: Використання коефіцієнта асиметрії можливе і тоді, коли показники ефективності об’єкта (проекту) містять негативний інгредієнт, тобто (сподівані збитки, затрати). У цьому випадку більш ефективним рішенням будуть відповідати менші значення коефіцієнта асиметрії, а тому серед m альтернативних рішень оптимальним буде те, для якого (у цій ситуації As(X–) = As–(X–)). Можна скористатись також критеріями: Зауваження. Під час прийняття рішень критерії, які базуються на оцінках As(X) та As(X), слід використовувати тоді, коли M(Xi) = M(Xj); i, j = 1, ..., m або ж M(Xi) » M(Xj). Оцінки CVAs(X) використовуються тоді, коли M(Xi) ¹ M(Xj), i, j = 1, ..., m. ЕксцесУ ситуації, коли аналіз певних показників ефективності об’єкта (проекту) показує, що ці показники мають майже однакові сподівані значення, приблизно рівні їхні середньоквадратичні відхилення , а також є рівними значення коефіцієнтів асиметрії, то для порівняння ризиковості цих проектів можна скористатись коефіцієнтом ексцесу. Його обчислюють за формулою: де Ех(Х) − коефіцієнт ексцесу. Статистичну оцінку коефіцієнта ексцесу можна здійснити за формулою: де Т − кількість періодів. Чим більше значення коефіцієнта ексцесу, тим більш «гостровершинним» (функція f2(x) на рис. 2) є графік функції щільності ймовірності для випадкової величини, що характеризує об’єкт (проект). Ця властивість коефіцієнта ексцесу вказує на більш високу «концентрацію» значень показника ефективності в околі його сподіваного значення. Зменшення значення Ех(Х) приводить до того, що графік функції щільності ймовірності випадкової величини Х стає менш «гостровершинним» (функція f1(x) на рис. 2), тобто більш «згладженим». Ця ситуація вказує на те, що розміри інтервалу, на який «найчастіше» потрапляють значення показника ефективності, збільшилися. Очевидно, що серед m різних альтернативних об’єктів (проектів, стратегій) найменш ризиковий той, для якого «концентрація» значень показника ефективності в околі його сподіваного значення є вищою, тобто той (Хk0), для якого виконується: тобто Ех(Х) = Ех+(Х). За міру ризику можна використовувати також величину: або ж коефіцієнт варіації ексцесу Очевидно, що величини Ex(X) та CVEx(X) мають негативні інгредієнти. А тому серед m альтернативних об’єктів Хk, k = 1, ..., m, перевага надається тому (Хk0), для якого виконується умова: або ж у випадку, коли здійснюється відносне оцінювання ризику, умова: Завдання для практичного заняття
Задача 1.Результати спостережень за нормами прибутків портфелів цінних паперів А і В подано в табл. 1. Таблиця 1
Інвестор має можливість придбати лише один з цих портфелів цінних паперів. Для аналізу ризикованості проектів оцінити коефіцієнти асиметрії для норм прибутку портфелів цінних паперів і прийняти оптимальне рішення щодо інвестування. Задача 2. Використовуючи в якості міри ризику коефіцієнт варіації асиметрії, вибрати портфель цінних паперів, що обтяжений мінімальним ризиком. Таблиця 2
Задача 3. Норми прибутків портфеля цінних паперів А і В, що спостерігались за останні 10 періодів, подано в табл.3. Таблиця 3
Який з цих портфелів є менш ризикованим щодо інвестицій? У разі неможливості порівняння проектів за величиною коефіцієнта асиметрії використати для порівняння коефіцієнт ексцесу. Задача 4. Норми прибутків портфелів цінних паперів виду А і В, що спостерігались за останні 10 періодів, подано в табл.4. Таблиця 4
Який з цих портфелів є менш ризикованим? Для порівняння портфелів інвестицій використати величини: 1) коефіцієнт варіації; 2) коефіцієнт асиметрії; 3) коефіцієнт варіації ексцесу. З повагою ІЦ “KURSOVIKS”! |