ЗМІСТ

1. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ОХОПЛЮЮТЬ ЗМІСТ РОБОЧОЇ  ПРОГРАМИ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1. Основи алгоритмізація

Тема 1. Основи алгоритмізація

1. Форми та засоби представлення алгоритмів.

2. Типи алгоритмічних процесів.

3. Особливості соціально-економічної інформації.

4. Основні операцій обробки економічної інформації.

5. Алгоритми створення та контролю наборів даних.

6. Алгоритми коригування та сортування наборів даних.

7. Алгоритми розрахунків підсумків на основі окремого запису.

8. Алгоритми розрахунків підсумків на основі всіх записів.

9. Алгоритми розрахунків проміжних підсумків на основі частини записів.

10. Алгоритми обробки запитів з використанням довідників.

11. Алгоритми розрахунків підсумків на основі багатьох запитів з використанням декількох вхідних файлів.

Модуль 2. Управління процесами розробки програмних систем

Тема 2. Життєвий цикл програмного забезпечення та його моделі

1. Поняття технології програмування.

2. Що таке життєвий цикл програмного забезпечення.

3. Чим регламентується  життєвий цикл програмного забезпечення.

4. Які групи процесів входять до складу життєвого циклу програмного забезпечення і які процеси входять до складу кожної групи.

5. Які з процесів, на вашу думку, найчастіше використовуються в реальних проектах, які у меншій мірі і чому.

6. Що розуміється під стадією життєвого програмного забезпечення і які стадії входять до його складу.

7. Які принципові особливості каскадної моделі.

8. У чому полягають переваги і недоліки каскадної моделі.

9. Які принципові особливості спіральної моделі.

10. У чому полягають переваги і недоліки спіральної моделі.

Тема 3. Управління вимогами до програмної системи

1. Визначити поняття “вимоги до програмної системи”.

2. Визначити поняття: вимоги користувача, системні вимоги, проектна системна специфікація.

3. У чому різниця між функціональними та не функціональними вимогами.

4. Назвіть методи опису системних вимог.

5. Як в специфікації системних вимог можливо простежити взаємозв’язок між функціональними та не функціональними вимогами..

6. Які варіанти роботи з вимогами потрібно відобразити в моделі життєвого циклу для обліку неперервності надходження вимог до проекту.

7. Що включає в себе визначення системи.

8. Які дії не розглядаються як етапи обробки вимог.

9. Що означає багатофункціональність вимог.

10. Назвіть стандарти документування вимог до програмного забезпечення.

Тема 4. Планування розробки програмних проектів

1. Визначити поняття метрики.

2. Визначити переваги і недоліки розмірно-оріентованих метрик.

3. Визначити переваги і недоліки функціонально-оріентованих метрик.

4. Охарактеризуйте кроки оцінок проекту на основі LOC- і FP-метрик.

5. В чому полягають особливості оцінювання проекту за методом функціональних точок.

6. В чому полягають особливості конструктивної моделі вартості.

Тема 5. Основи проектування програмних систем

1. Назвіть особливості етапу проектування.

2. Визначити зміст етапу проектування та його місце в життєвому циклі конструювання програмних систем.

3. Визначити назву документів, що створюються на різних стадіях проектування.

4. Дайте характеристику моделям системного структурування системи.

5. Які типи моделей управління ви знаєте.

6. Пояснить поняття модулі й модульності.

7. Назвіть характеристики модуля.

8. Які існують типи зв’язність, дайте їм характеристику.

9. Які існують типи зчеплення модулів, дайте їм характеристику.

10. Які оцінки складність програмної системи ви знаєте.

11. Яким чином визначаються метод і технологія проектування програмного забезпечення.

12. Яким вимогам повинна задовольняти технологія проектування програмного забезпечення.

13. Дайте характеристику вимогам до технології проектування програмного забезпечення.

Тема 6. Структурний підхід до проектування програмної системи

1. Які стандарти необхідні для виконання конкретного проекту.

2. У чому полягають основні принципи структурного підходу.

3. У чому полягають відмінності та недоліки структурного підходу.

4. Дайте характеристику базовим принципам розробки програм.

5. Дайте характеристику принципам структурної методології.

6. Дайте характеристику принципам програмної інженерії.

7. Дайте характеристику принципам інформаційної інженерії.

8. Назвіть структурні методи проектування і дайте їм характеристику.

Тема 7. Об’єктно-орієнтований підхід до проектування програмної системи

1. В чому різниця алгоритмічної декомпозиції від об’єктно-орієнтованої декомпозиції складної системи.

2. Назвіть принципи об’єктно-орієнтованого проектування.

3. В чому особливість об’єктно-орієнтованого абстрагування.

4. В чому особливість об’єктно-орієнтованого інкапсуляції.

5. Які засоби забезпечення об’єктно-орієнтованої модульності.

6. Які особливості об’єктно-орієнтованої ієрархії. Які різновиди цей ієрархії ви знаєте.

7. Дайте загальна характеристику об’єкта.

8. Назвіть види  відношень між об’єктами.

9. В чому різниця між об’єктами і класами.

10. Дайте загальна характеристику класів.

11. Які види  відношень між класами ви знаєте.

12. Пояснить асоціації між класами.

13. Пояснить успадкування класів.

14. Пояснить поняття поліморфізму.

15. Пояснить відношення агрегації між класами.

16. Пояснить нетрадиційні форми подання агрегації.

17. Пояснить відношення залежності між класами.

18. Пояснить відношення конкретизації між класами.

19. Пояснить призначення статичних моделей об’єктно-орієнтированих програмних систем.

20. Що є основним засобом для подання статичних моделей.

21. Пояснить два підходу до моделювання поведінки системи. Пояснить переваги та недоліки кожного з цих підходів.

22. В чому основне призначення моделей реалізації.

Тема 8. Уніфікована мова моделювання UML

1. Пояснить призначення уніфікованої мови моделювання UML.

2. Які будівельні блоки утворюють словник UML. Охарактеризуйте їх.

3. Які різновиди предметів UML ви знаєте. Їх призначення.

4. Перерахуйте відомі вам різновиди структурних предметі UML.

5. Перерахуйте відомі вам різновиди предметів поведінки UML.

6. Перерахуйте відомі вам різновиди предметів, що групуються.

7. Перерахуйте відомі вам різновиди предметів, що пояснюють.

8. Які різновиди відношень передбачені в UML. Охарактеризуйте кожне відношення.

9. Дайте характеристику діаграми класів.

10. Охарактеризуйте діаграми взаємодій.

11. Охарактеризуйте діаграму схем станів.

12. Охарактеризуйте діаграму діяльності.

13. Дайте характеристику компонентної діаграми.

14. Охарактеризуйте діаграми розміщення.

Модуль 3. Технології та засоби  розробки програмного забезпечення кібернетичних систем

Тема 9. Інтегроване середовище розробки програмних систем

1. Дайте визначення поняття інтегрованого середовища.

2. Визначити поняття компілятор, інтерпретатор, асемблер.

3. Назвіть компоненти інтегрованого середовища. Дайте їм характеристику.

4. Дайте характеристику етапів трансляції, редагування, завантаження та виконання.

5. Назвіть засоби та технологія налагодження та тестування програмних систем.

Тема 10. Структурні методи програмування

1. Назвіть стандартні конструкції структурного програмування.

2. Формат і техніка використання оператора присвоювання під час роботи з даними різного типу.

3. Формат і техніка використання умовної операції.

4. Формат і особливості використання умовного оператора.

5. Складений і порожній оператори.

6. Формат і техніка використання оператора множинного вибору.

7. Формат і техніка використання оператора переходу.

8. Формат і техніка використання оператора циклу для циклів з відомою кількістю повторень.

9. Формат і техніка використання оператора циклу для циклів з невідомою кількістю повторень.

10. Формат і техніка використання оператора циклу для ітераційних процесів.

11. Формат і техніка використання нескінченного циклу.

12. Складні циклічні процеси.

13. Область видимості і час життя змінних.

14. Області видимості і час життя автоматичних змінних.

15. Області видимості і час життя глобальних змінних.

16. Області видимості і час життя статичних змінних.

17. Області видимості і час життя регістрових змінних.

18. Класи пам’яті і види дій імен змінних.

19. Організація та активізація функцій під час використання автоматичних змінних у багатомодульних програмних комплексах.

20. Організація та активізація функцій під час використання глобальних змінних у багатомодульних програмних комплексах.

21. Використання вказівників для реалізації між модульних зв’язків в багатомодульних програмних комплексах.

22. Організація та активізація функцій під час використання зовнішніх змінних у багатомодульних програмних комплексах.

23. Рекурсивні функції.

24. Вбудовані функції.

25. Перевантажені функції.

26. Поняття модульної програми та способів між модульного зв’язку під час роботі зо змінними різних класів.

Тема 11. Об’єктно-орієнтоване програмування

1. Назвіть основні особливості об’єктно-орієнтоване програмування.

2. Дайте визначення класів.

3. Створення нового класу. Доступ до елементів об’єкту класу.

4. Вказівник на об’єкт класу.

5. Вказівники на компоненти класу.

6. Структура як різновидність класу.

7. Перевантаження стандартних операцій.

8. Перевантаження функцій та операцій.

9. Перевантаження конструкторів.

10. Перевантаження бінарних операцій, операцій відношення та логічних операцій, унарних операцій, оператора присвоювання.

11. Назвіть види успадкування.

12. Конструктори, деструктори довільних класів.

13. Віртуальні функції.

14. Шаблони функцій.

Тема 12. Технології  програмування інтелектуальних систем

1. Дайте визначення неформалізованого класу задач.

2. Визначити поняття штучного інтелекту.

3. Які існують моделі подання знань.

4. Визначити поняття експертної системи. Визначити її типову структуру.

5. Назвіть особливості елементів кібернетичних систем, що базуються на знаннях експертів.

6. В чому полягає декларативне програмування.

7. В чому полягає логічне програмування.

8. В чому полягає функціональне програмування.

9. Назвіть інструментальні засоби для побудови інтелектуальних систем.

Тема 13. Тестування програмної системи

1. Назвіть основні поняття та принципи тестування.

2. В чому полягає тестування дефектів.

3. В чому полягає функціональне тестування.

4. В чому полягає структурне тестування програмної системи.

5. В чому полягає тестування віток.

6. Пояснить особливості тестування системи.

7. Пояснить особливості тестування інтерфейсів.

8. Пояснить особливості тестування об’єктно-оріентованих систем.

Тема 14. Засоби розробки програмних систем

1. Дайте загальну характеристику сучасних засобів розробки.

2. Назвіть засоби управління вимогами.

3. Назвіть засоби моделювання бізнес-процесів, додатків і даних.

4. Назвіть засоби розробки додатків.

5. Назвіть засоби тестування та оптимізації додатків.

6. Дайте характеристику сучасного ринку інструментів створення додатків.

2. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Карта самостійної роботи студентів є основою організації СРС з дисципліни і відображає перелік конкретних форм самостійної роботи, які необхідно виконати студенту протягом семестру, планові терміни їх виконання та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт.

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни “Технології та засоби програмної реалізації кібернетичних систем в економіці”

для студентів спеціальності "6102"

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни “Технології та засоби програмної реалізації кібернетичних систем в економіці”

для студентів спеціальності "6102"

3. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

Поточний контроль знань студентів

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проектування, програмування, налагодження та документування програм.

Згідно схваленого Вченою радою університету "Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації" від 28.04.2005р. та “Положення про самостійної роботи у Київському національному економічному університеті” від1.12.2005р. оцінювання знань студентів проводиться у трьох  напрямках:

1. Контроль систематичності та активності роботи на практичних, лабораторних заняттях.

2. Контроль виконання завдань для самостійного опрацювання.

3. Контроль  виконанням модульних завдань.

При контролі систематичності та активності роботи студентів оцінці підлягає: активність та рівень знань при виконанні завдань на практичних заняттях; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контроль.

На кожному практичному занятті студенти виконують тестові завдання (експрес-контроль) (протягом третього семестру чотири тестових завдання, протягом четвертого два тестових завдання), кожне з яких оцінюється в 5 балів, 2,5 та 0 балів.

5 балів - студент дає теоретично вірні відповіді на запитання; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформляє завдання.

2,5 балів -студент дає теоретично вірні відповіді на запитання, але ним допущені незначні помилки у формулюванні термінів, розрахунків; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформляє завдання.

0 балів - студент дає неправильні відповіді, допускає грубі помилки.

Протягом 3-го семестру  студенти повинні виконати три лабораторні роботи за темами:

Тема 10.  Структурні методи програмування. (Засоби програмування лінійних та розгалужених  процесів. Масиви даних. Засоби програмування циклічних процесів).

Протягом 4-го семестру  студенти повинні виконати три лабораторні роботи за темами:

Тема 11. Об’єктно-орієнтоване програмування. (Організація функцій в програмах і реалізація  звернень до них. Файлове введення-виведення С++ (дві лабораторні роботи).)

Під час захисту лабораторної роботи (кожної програмі з лабораторної роботи) рівень знань оцінюється у 10, 5, 0 балів. 

1. 10 балів - коли студент під час захисту лабораторної роботи дає теоретично віpні відповіді на запитання, має розроблені відповідні програмні документи та налагоджену програму.

2. 5 балів - коли студент володіє знанням матеріалу лабораторної роботи, але ним допущені незначні помилки у  відповіді на запитання або у програмних документах.

3. 0 балів - коли студент дає неправильні відповіді на запитання, має помилки у програмній реалізації, але має налагоджену програму;  або коли студент не має налагодженої програми або відповідних програмних документів.

Якщо лабораторна робота здана із запізненням, то максимальна кількість балів, яку може отримати студент під час захисту роботи буде зменшена.

Якщо лабораторна робота не здана студентом взагалі, то за кожну нездану роботу він одержує 0 балів.

Контроль систематичності та активності роботи у третьому семестрі::

лабораторні роботи - 30 балів;

експрес-контроль - 20 балів;

разом - 50 балів.

Контроль систематичності та активності роботи у четвертому семестрі:

лабораторні роботи - 30 балів;

експрес-контроль - 10 балів;

Разом - 40 балів.

Загальна оцінка за систематичну роботу та активність студентів протягом як у третьому семестрі - 50 балів та і четвертого семестру  дорівнює 40 балів.

При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягає самостійне опрацювання окремих питань та виконання самостійної роботи. Протягом семестру виконується одна обов’язкова самостійна робота, яка оцінюється 5 балів у третьому семестрі та 15 балів у четвертому семестрі.

Вибіркове завдання студент може вибрати на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів. До них належать написання реферату за заданою тематикою. Тематика рефератів доводиться до студентів на початку кожного семестру и оновлюється кожен навчальний рік.

При виконанні модульних завдань оцінці підлягають:

теоретичні знання та практичні навички, які набули студенти після опанування певного модуля.

Протягом третього та четвертого семеструпроводиться по одному модульному контролю рівня засвоєння знань студентами (на 14-му тижню - 3-й семестр, на 15-му тижню - 4-й семестр), після завершення лекційних, практичних і лабораторних занять, які відносяться до цього модуля.

Модульні контрольні завдання містять теоретичні питання і задачі на програмування. Контрольні завдання складені з урахуванням вимоги однакової складності для всіх студентів.

Перший модульний контроль містить 10 завдань. Кожне питання модульного контролю оцінюється 10, 5, 2,5 або 0 балів в залежності від складності. Максимальна загальна сума по кожному модульного контролю складає 40 балів.

Першиймодульний контроль охоплює другий модуль “Управління процесами розробки програмних систем”

Контрольні завдання містять 8 теоретично-практичні завдання, кожне з яких оцінюється у 2,5 балів та дві задачі на програмування розгалужених процесів та циклічних, які оцінюються у 10 балів. Загальна сума балів - 40.

Другий модульний контроль охоплює третій модуль “Технології та засоби розробки програмного забезпечення кібернетичних систем”

Контрольні завдання містять 4 тестових завдання, кожне з яких оцінюється у 5 балів, та дві задачі на програмування: перша задача - створення файла даних - 10 балів, друга задача на програмування задач обробки файлів - 10 балів. Загальна сума балів - 40.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю складається із суми балів, які студент отримав на протязі семестру за  систематичність та активність роботи на практичних, лабораторних заняттях, виконання завдань для самостійного опрацювання (обов’язкових і вибіркових), виконанням модульних (контрольних) завдань.

Підсумкове оцінювання знань за результатами поточного модульного контролю

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю складається із суми балів, які студент отримав на протязі семестру за  систематичність та активність роботи на практичних, лабораторних заняттях, виконання завдань для самостійного опрацювання (обов’язкових і вибіркових),, виконанням модульних (контрольних) завдань.

В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього заняття.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього заняття відповідного семестру, а на заочній формі навчання - за розкладом екзаменаційно-лабораторних сесій.

Відповідність 100-бальної оцінки традиційної 4-бальної оцінки та шкалі ECTS така:

85, 90, 95, 100 балів - “відмінно” - A;

80 балів - “добре” - B;

65, 70, 75  балів - “добре” - C;

60 балів - “задовільно” - D;

50, 55 балів - “задовільно” - E;

20, 25, 30, 35, 40, 45 балів - “незадовільно”  з можливістю повторного складання - FX;

0, 5, 10, 15 балів - “незадовільно”  з обов’язковим повторним вивчення дисципліни - F.

4. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Об'єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є домашні індивідуальні завдання, які видаються під час установчої сесії.

Студенти повинні виконати в кожному семестрі три лабораторні роботи за темами:

у третьому семестрі:

Тема 10. Структурні методи програмування. (Засоби програмування лінійних та розгалужених процесів (10 балів). Масиви даних (10 балів). Засоби програмування циклічних процесів (10 балів).)

у четвертому семестрі:

Тема 11. Об’єктно-оріентоване програмування. (Організація функцій в програмах і реалізація звернень до них (10 балів). Файлове введення-виведення С++ - дві лабораторні роботи(20 балів).)

Під час захисту лабораторної роботи рівень знань оцінюється у 10, 5, 0 балів. 

1. 10 балів - коли студент під час захисту лабораторної роботи дає теоретично вірні відповіді на запитання, має розроблені відповідні програмні документи та налагоджену програму.

2. 5  балів - коли студент володіє знанням матеріалу лабораторної роботи, але ним допущені незначні помилки у  відповіді на запитання або у програмних документах.

3. 0 балів - коли студент дає неправильні відповіді на запитання, має помилки у програмній реалізації, але має налагоджену програму;  або коли студент не має налагодженої програми або відповідних програмних документів.

Самостійно виконані лабораторні роботи перевіряються та оцінюються викладачем у співбесіді зі студентом під час захисту ним своєї роботи.

При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягає самостійне опрацювання окремих питань та виконання самостійної роботи. Протягом семестру виконується одна обов’язкова самостійна робота, яка оцінюється 5 балів у третьому семестрі та 15 балів у четвертому семестрі.

Індивідуальні завдання виконується згідно "Методичних вказівок для самостійної роботи з вивчення дисципліни", видаються безпосередньо студентам під час установчої сесії.

Вибіркове завдання студент може вибрати на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів. До них належать написання реферату за заданою тематикою. Тематика рефератів доводиться до студентів на початку кожного семестру и оновлюється кожен навчальний рік. Кожне з цих завдань оцінюється по 5 балів

Написання модульних завдань проводиться в сесійний період згідно з розкладом.

Модульні контрольні завдання містять теоретичні питання і задачі на програмування. Контрольні завдання складені з урахуванням вимоги однакової складності для всіх студентів.

Перший модульний контроль містить 10 завдань. Кожне питання модульного контролю оцінюється 10, 5, 2,5 або 0 балів в залежності від складності. Максимальна загальна сума по кожному модульного контролю складає 40 балів.

Першиймодульний контроль охоплює другий модуль “Управління процесами розробки програмних систем”

Контрольні завдання містять 8 теоретично-практичні завдання, кожне з яких оцінюється у 2,5 балів та дві задачі на програмування розгалужених процесів та циклічних, які оцінюються у 10 балів. Загальна сума балів - 40.

Другий модульний контроль охоплює третій модуль “Технології та засоби розробки програмного забезпечення кібернетичних систем”

Контрольні завдання містять 4 тестових завдання, кожне з яких оцінюється у 5 балів, та дві задачі на програмування: перша задача - створення файла даних - 10 балів, друга задача на програмування задач обробки файлів - 10 балів. Загальна сума балів - 40.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю складається із суми балів, які студент отримав за індивідуальні завдання та  виконанням модульних (контрольних) завдань, самостійну роботу.

5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

Щедріна О.І. Алгоритмізація та програмування процедур обробки інформації: Навч. посібник  - К.: КНЕУ, 2001.  - 240 с.

Додаткова

1. Вендеров А.М. Проектирование программного обеспечения экономических информационных систем. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 352 с.

2. Галявов И.Р. Borland C++ для себя. - М.: ДМК Пресс, 2001. - 432 с.

3. Дейтел Х. М., Дейтел П. Дж. Как программировать на С++. - М.: ЗАО “Издательство БИНОМ”, 1998. - 1024 с.

4. Дерк Луис. Borland C++ 5. Справочник. - М.: “Издательство БИНОМ”, 1997. - 560 с.

5. Жоголов Е.А. Технология программирования. - М.: Научний мир, 2004.

6. Киммел П. и др. Borland C++ 5. - Спб.: BHV - Санкт-Петербург, 1999. - 976 с.

7. Лафоре Р. Объектно-ориентированнон программирование на С++. - СПб.: Питер, 2003. - 928 с.

8. Орлов С.А. Технологии програмного обеспечения. - СПб.: Питер, 2004. - 527 с.

9. Павловская Т.А. С/С++. Программирование на языке высокого уровня. - СПб.: Питер, 2001. - 464 с.

10. Подбельский В.В. Язык Си++: Учеб. пособие.- М.: Финансы и статистика, 1995.- 560с.

11. Пол Ирэ. Объектно-ориентированное программирование с использованием С++.- К.: НИПФ “ДиаСофт Лтд.”, 1995. - 480 с.

12. Поттс С., Монк Т.С. BORLAND C++ в примерах. - Мн.: ООО “Попурри”, 1996.-752с.

13. Сван Т. Освоение Borland C++ 4.5. Практический курс. - К.: “Диалектика”, 1996.-544с.

14. Сван Т. Освоение Borland C++ 4.5. Энциклопедия функций. - К.: “Диалектика”, 1996. - 320 с.

15. Сван Т. Освоение Borland C++ 5. - К.: “Диалектика”, 1996. - 576 с.

16. Себеста Р.У. Основные концепции языков программирования. -  М., Спб., К.: Вильямс, 2001. - 672 с.

17. Скопин И.Н. Основы менеджмента програмних проектов. - М.: ИНТУИТ.РУ “Интернет-Университет Информационных Технологий”, 2004. - 336 с.

18. Соммервилл И. Инженерия программного обеспечения. - М.: Издательский дом “Вильямс”, 2002. - 624 с.

19. Страуструп Б. Язык программирования С++. Часть вторая. - Киев: “ДиаСофт”, 1993 - 296 с.

20. Страуструп Б. Язык программирования С++. Часть первая. - Киев: “ДиаСофт”, 1993 - 264 с.

21. Фейсон Т. Объектно-ориентированное программирование на Borland C++ 4.5. - К.: “Диалектика”, 1996. - 544 с.

22. Фридман А. Л. Язык программирования С++. - М.: Интернет-Университет информационных технологий, 2004. - 288 с.

23. Шаммас Н. Основы C++ и объектно-ориентированное программирование. – К.: Диалектика, 1996. – 446 с.

24. Шилд Г. Программирование на BORLAND C++ для профессионалов. - Мн.: ООО “Попурри”, 1998. - 800 с.

25. Шилд Г. Справочник программиста  по С/C++. - М.: “Издательский дом “Вильямс””, 2000. - 448 с.

26. Borland C++. Version 4.5. Class Libraries Guide. - Scotts Valley, USA: Borland International, Inc., 1994. - 294 p.

27. Borland C++. Version 4.5. Library Reference. - Scotts Valley, USA: Borland International, Inc., 1994. - 364 p.

28. Borland C++. Version 4.5. Programmer’s Guide. - Scotts Valley, USA: Borland International, Inc., 1994. - 256 p.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!