Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни Технологія розробки програмних та інтелектуальних систем, КНЕУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана

Факультет інформаційних систем і технологій

Кафедра інформаційного менеджменту

Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни "Технологія розробки програмних та інтелектуальних систем"

(для бакалаврів спеціальності 6102 "Економічна кібернетика")

КИЇВ КНЕУ 2006

1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни

1. Розкрийте поняття обробки інформації.

2. Дайте визначення структури засобів системної обробки даних.

3. Дайте характеристику основним компонентам системної обробки даних.

4. Розкрийте поняття розподіленої обробки даних та визначіть її переваги та недоліки.

5. Дайте характеристику сучасним засобам створення систем розподіленої обробки даних.

6. Розкрийте основні особливості створення програмного забезпечення економічних інформаційних систем та систем організаційного управління.

7. Дайте характеристику основним підходам до створення засобів системної обробки даних.

8. Розкрийте особливості створення інформаційних систем в архітектурі файл-сервер.

9. Розкрийте особливості створення інформаційних систем в архітектурі клієнт-сервер.

10. Дайте порівняльну характеристику основних підходів до створення засобів системної обробки даних.

11. Дайте характеристику сучасним засобам створення систем обробки даних в архітектурі файл-сервер.

12. Дайте характеристику сучасним засобам створення систем обробки даних в архітектурі клієнт-сервер.

13. Розкрийте поняття технології комутації пакетів в комп’ютерних мережах.

14. Особливості побудови комп'ютерних мереж з використанням технології комутації пакетів.

15. Дайте характеристику протоколу IP.

16. Розкрийте особливості адресації в мережах протоколу IP.

17. Визначіть структуру базової моделі взаємодії відкритих комп’ютерних систем та дайте характеристику її основним складовим компонентам.

18. Розкрийте поняття стеку протоколу IP.

19. Дайте характеристику протоколу TCP.

20. Дайте характеристику протоколу UDP.

21. Розкрийте поняття сокетів протоколу TCP/IP.

22. Дайте характеристику основних версій операційної системи UNIX.

23. Розкрийте сутність стандарту PISIX операційної системи UNIX.

24. Розкрийте сутність стандарту XPG операційної системи UNIX.

25. Розкрийте сутність стандарту SVID операційної системи UNIX.

26. Розкрийте сутність стандарту ANSI операційної системи UNIX.

27. Дайте характеристику основним архітектурним компонентам операційної системи UNIX.

28. Визначіть структуру ядра операційної системи UNIX та дайте характеристику його складовим.

29. Розкрийте особливості організації файлової системи операційної системи UNIX.

30. Визначіть особливості організації підсистеми управління процесами в операційній системі UNIX.

31. Визначіть переваги операційної системи UNIX при створенні програмних засобів системної обробки даних.

32. Розкрийте поняття структурованої мови запитів та дайте визначення її складовим частинам (DDL, DML, SPL).

33. Розкрийте особливості реалізації структурованої мови запитів в SQL-сервері Informix.

34. Дайте характеристику основним операторам мови визначення даних (DDL).

35. Дайте характеристику основним операторам мови маніпулювання даними (DML).

36. Дайте характеристику основним операторам мови тригерів та процедур, що зберігаються, (SPL).

37. Визначіть особливості створення структурованих об’єктів в базах даних SQL-серверу Informix.

38. Визначіть особливості пошуку інформації в базах даних SQL-серверу Informix.

39. Визначіть особливості наповнення інформацією структурованих об’єктів баз даних SQL-серверу Informix.

40. Визначіть особливості зміни інформації в структурованих об’єктах баз даних SQL-серверу Informix.

41. Визначіть особливості вилучення інформації з структурованих об’єктів баз даних SQL-серверу Informix.

42. Розкрийте поняття бізнес-логіки в серверах реляційних баз даних.

43. Розкрийте поняття процедури, що зберігається.

44. Визначіть особливості використання процедур, що зберігаються.

45. Дайте характеристику операторам створення та знищення процедур, що зберігаються, в SQL-сервері Informix.

46. Розкрийте особливості використання змінних в процедурах, що зберігаються, в SQL-сервері Informix.

47. Визначіть особливості використання оператора умовного переходу в мові SPL.

48. Дайте характеристику використання циклічних конструкції в мові SPL.

49. Розкрийте поняття виняткових ситуації, та визначіть практичні можливості їх застосування в створені бізнес-логіки.

50. Дайте характеристику засобам налагодження процедур, що зберігаються, в SQL-сервері Informix.

51. Розкрийте поняття тригера в серверах реляційних баз даних.

52. Розкрийте особливості створення тригерів в SQL-сервері Informix.

53. Визначіть особливості використання процедур, що зберігаються, в тригерах SQL-серверу Informix.

54. Визначіть структуру та дайте характеристику компонент SQL-сервера Informix.

55. Дайте характеристику багатониткової архітектури SQL-сервера Informix.

56. Дайте характеристику способам підключення до SQL-сервера Informix.

57. Особливості встановлення параметрів конфігурації та змінних середовища для підключення клієнтських додатків до SQL-сервера Informix.

58. Дайте характеристику можливостям управління просторами зберігання даних в SQL-сервері Informix.

59. Визначіть та дайте характеристику режимам роботи SQL-сервера Informix.

60. Які існують можливості резервного копіювання даних в SQL-сервері Informix.

61. Визначіть особливості управління режимом роботи SQL-сервера Informix.

62. Які існують шляхи до оптимізації роботи SQL-сервера Informix.

63. Поняття системи штучного інтелекту. Класифікація систем штучного інтелекту.

64. Основні параметри досліджень систем штучного контрою інтелекту.

65. Основні відмінності систем штучного інтелекту від традиційних інформаційних систем.

66. Основні етапи трансформації знань при обробці на ЄОМ.

67. Декомпозиція знань.

68. Визначення експертної системи.

69. Загальна структура експертної системи.

70. Основні ознаки бази знань.

71. Основні ознаки блоку “інтерфейс користувача”.

72. Основні основні ознаки блоку логічного виводу.

73. Основні ознаки блоку “Підсистема пояснень”.

74. 12.Основні ознаки блоку “Інтелектуальний редактор бази знань”.

75. Недетерміновість виводу в експертних системах.

76. Методи ліквідації багатозначності в експертних системах.

77. Методи ліквідації ненадійності в експертних системах.

78. Основні складові частини блоку “інтерфейс користувача” та їх характеристика.

79. Класифікація експертних систем.

80. Основні вимоги, що висуваються при розробці конкретної моделі представлення знань.

81. Поняття мови для відображення знань.

82. Загальна характеристика продукційної моделі відображення знань.

83. Загальна характеристика логічної моделі відображення знань.

84. Загальна характеристика фреймової моделі відображення знань.

85. Загальна характеристика реляційної моделі відображення знань.

86. Порівняльна характеристика продукційних, логічних, фреймових та реляційних моделей відображення знань.

87. Характеристику інструментальних засобів, що використовуються в процесі розробки експертних систем.

88. Основні відмінності проектування експертних систем від традиційних інформаційних систем.

89. Суть концепції “швидкого прототипу”.

90. Склад проектувальників експертної системи та особливостей їх роботи.

91. Сутність етапу проектування експертної системи “ідентифікація проблеми”.

92. Сутність етапу проектування експертної системи “концептуалізація”.

93. Сутність етапу проектування експертної системи “формалізація”.

94. Сутність етапу проектування експертної системи “реалізація”.

95. Сутність етапу проектування експертної системи “тестування”.

96. Сутність етапу проектування експертної системи “дослідна експлуатація та модифікація”.

97. Стадії існування експертних систем.

98. Особливості придбання знань на основних етапах проектуваня експертної системи.

99. Характеристика основних компонентів продукційної моделі відображення знань.

100. Основні переваги та недоліки продукційної моделі відображення знань.

101. Характеристика роботи інтерпритатора в механізмі логічного виводу продукційної моделі.

102. Управляючі структури використовуються для вирішання конфлікту.

103. Сутність етапу “виконання дій” в процесі логічного виводу продукційної моделі.

104. Сутність методу пошуку в просторі станів.

105. Сутність методу редукції.

106. Характеристика еврістичних методів пошуку.

107. Характеристика методу пошуку “генерація – перевірка”.

108. Характеристика методів пошуку в складних експертних системах.

109. Аналіз засобів зображення декларативних і процедурних знань і техніка їх використання в процедурних мовах програмування.

110. Характеристика засобів реалізації апарату логічного виводу понять та техніка їх використання в процедурних мовах програмування.

111. Особливості механізму придбання знань в продукційних моделях, що реалізуються на процедурних мовах програмування.

112. Визначення інтегрованої інструментальной системи проектування експертних систем.

113. Структура інтегрованної інструментальної системи проектування експертних систем.

114. Аналіз засобів побудови та корегування баз знань в середовищі інтегрованих систем.

115. Можливості організації інтерфейсу на природній мові спілкування.

116. Характеристика понять “формальна теорія”, “відношення” в логічній моделі відображення знань.

117. Характеристика мови предикатів першого порядку.

118. Характеристика понять “атомарна формула”, “логічна зв”язка”, “квантор”.

119. Особливості процедури логічного виводу в логічній моделі представлення знань.

120. Характеристика операцій логічного виводу логічної моделі відображення знань “modus pones”, “спеціалізація”, “резолюція”, “уніфікація”.

121. Підхід до застосування операцій “резолюція” в процедурі логічного виводу логічної моделі представлення знань.

122. Особливості реалізації логічної моделі бази знань на ЕОМ.

123. Склад системи Turbo Prolog.

124. Характеристика основних модулів системи Turbo Prolog.

125. Структура елементарної програми, що реалізується в системі Prolog.

126. Можливості стандартних предикатів мови Prolog.

127. Механізм рекурсій пакету Turbo Prolog.

128. Суть механізму “повернення та відтенання” в пакеті Turbo Prolog.

129. Склад стандартних предикатів роботи з динамічною базою знань.

130. Порядок роботи з файлами користувача в середовищі пакету Turbo Prolog.

131. Склад стандартних предикатів роботи з файлами в середовищі пакету Turbo Prolog.

132. Характеристика засобів модульного програмування в середовищі пакету Turbo Prolog.

133. Структура фреймової моделі представлення знань.

134. Типові процедури роботи з фреймами.

135. Характеристика апарату логічного виводу фреймової моделі.

136. Характеристика базових компонентів семантичної мережі.

137. Екстенсіональна та інтенсіональні семантичні мережі.

138. Апарат успадкування об”єктів семантичної мережі.

139. Особливості логічного виводу понять в межах семантичної мережі.

140. Характеристика базових компонять реляційної моделі представлення знань.

141. Склад операцій, що допустимі у межах реляційної моделі.

142. Особливості формування рішень за допомогою дискретної ситуаційної мережі.

2. Приклади типових завдань, що виносяться на іспит

1. За допомогою SQL отримайте назву товару та назву одиниці виміру, що йому відповідає. Результат повинен містити назву товару та назву одиниці виміру. Результат впорядкуйте за назвою товару та назвою одиниці виміру.

2. За допомогою SQL отримайте інформацію про загальні сукупні витрати товарів в розрізі клієнтів. Результат повинен містити назву клієнта, назву товару та загальну кількість товарів з даною одиницею виміру, що відпущено клієнту. Результат впорядкуйте за назвою клієнта та назвою одиниці виміру.

3. За допомогою SQL отримайте назви клієнтів, для яких виконувались витрати товарів. Результат повинен містити назву клієнта та назву товару. Результат впорядкуйте за назвою клієнта та назвою товару.

4. За допомогою SQL отримайте назви клієнтів, назви товари та витрати товарів клієнтам. Результат повинен містити назву клієнта, назву товару та кількість витрат. Результат впорядкуйте за назвою клієнта та назвою товару.

5. За допомогою SQL отримайте інформацію про загальні сукупні витрати товарів окремо для кожної одиниці виміру товару в розрізі груп товарів. Результат повинен містити назву групи товарів, назву одиниці виміру товарів, сукупну кількість витрат за даною одиницею виміру. Результат впорядкуйте за назвою групи товарів та назвою одиниці виміру товару.

6. За допомогою SQL отримайте назви клієнтів, що мають відношення до витрат товарів одиницею виміру яких є “метр”. Результат впорядкуйте за назвою клієнта та назвою товарів.

7. За допомогою SQL отримайте назви груп товарів, назви товарів та назви клієнтів, для яких оформлено витрати даних товарів. Результат повинен містити назву клієнта, назву групи товарів та назву товару. Результат впорядкуйте за назвою клієнта та назвою групи товару.

8. За допомогою SQL отримайте інформацію про кількість позицій товарів, що витрачались з кожної групи товарів. Результат повинен містити назву групи товарів та назву товару, який витрачався. Результат впорядкуйте за назвою групи товару та назвою товару.

9. За допомогою SQL отримайте назви груп товарів, що містять найбільшу кількість товарів з одиницею виміру “штук”. Результат повинен містити назву групи товарів, назву товарів та бути впорядкованим на назвою групи товару та назвою товару.

10. За допомогою SQL отримайте назви товарів, що не мають витрат. Результат повинен містити назву товару та назву одиниці виміру товару. Результат впорядкуйте за назвою товару та назвою одиниці виміру товару.

11. За допомогою SQL створіть процедуру, що зберігається, яка дозволить отримати інформацію про трьох клієнтів, які забезпечили отримання найбільшого прибутку.

12. За допомогою SQL створіть тригер, що забезпечить знищення групи тора варів для якої виконується знищення останнього товару.

13. За допомогою SQL створіть процедуру, що зберігається, яка дозволить отримати інформацію про назву одиниці виміру та кількість товарів, що їй відповідають.

14. За допомогою SQL створіть тригер, що забезпечить знищення інформації про витрати товарів клієнту, який вилучається з бази даних.

15. За допомогою SQL створіть тригер, що забезпечить автоматичне створення групи товарів у випадку не визначення останньої під час реєстрації інформації про товар у базі даних.

База знань складається з наступних правил:

1. Якщо  

2. Якщо  

3. Якщо  

Визначити яке значення  поверне експертна система при.

3. Карта самостійної роботи студентів КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни "Технологія розробки програмних та інтелектуальних систем"

для студентів спеціальності "Економічна кібернетика"

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни "Технологія розробки програмних та інтелектуальних систем"

для студентів спеціальності "Економічна кібернетика"

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни "Технологія розробки програмних та інтелектуальних систем"

для студентів спеціальності "Економічна кібернетика"

4. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни

ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Поточний контроль знань студентів і підготовки їх до занять здійснюється шляхом усного опитування, письмовою перевіркою і перевіркою виконання завдань на комп'ютері.

Завдання виконуються і захищаються кожним студентом самостійно. При виконанні й захисті завдання у встановленні терміни на практичних та лабораторних заняттях, завдання складатись з типових задач, що формулюються викладачем при проведенні заняття. У цьому випадку реалізація завдання представляється у вигляді машинних документів і захищається в класі обчислювального центра університету без представлення друкованого звіту.

За власним бажанням студента, а також при порушенні графіка виконання або захисту завдання на практичних та лабораторних заняттях студенту дається індивідуальне завдання по відповідній темі з навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни, яке він захищає з представленням друкованого звіту.

Об'єктом поточного контролю знань студента з дисципліни є:

1) контроль систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни;

2) контроль за виконанням модульних завдань.

1.1.Контроль систематичності та активності роботи

При контролі систематичності та активності роботи студентів оцінці підлягають: відвідування лекційних, семінарських і практичних занять.

Максимально можлива оцінка за 100-відсоткове відвідування лекційних, семінарських і практичних занять, активність та рівень знань студента при відповідях на теоретичні питання, при розв'язанні завдань на практичних та лабораторних заняттях складає від 0 до 5 балів.

У разі неявки студента на заняття оцінка знижується. Якщо студент не з'явився на більш ніж 20% занять, він може одержати максимум 2.5 балів.

Порядок оцінювання наступний:

• всі поточні оцінки "відмінно" та наявність пропусків занять більша за 20% - 5 балів;

• є оцінки "добре" та "задовільно" або наявність пропусків занять більша за 20% - 2.5 балів

• є оцінки "незадовільно" - 0 балів.

У продовж семестру студенти виконують дві лабораторні роботи. Кожна з яких оцінюється у 5 балів.

1.2. Контроль за виконанням модульних завдань

Поточний контроль здійснюється під час самостійного вивчення основних тем дисципліни, проведення семінарів та індивідуальних занять і має на меті перевірку рівня засвоєння слухачем навчального матеріалу.

Поряд з контролем знань з окремих тем дисципліни у поточному періоді застосовується контроль за допомогою модульної письмової роботи та у формі захисту лабораторних робіт.

Упродовж семестру проводиться два модульних контролі рівня засвоєння студентами знань. Контрольні завдання передбачають однакову складність для всіх студентів. Загальна сума балів 10.

Модульний контроль знань проводиться з урахуванням Положення про систему поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів Київського національного економічного університету.

На виконання модульного контрольного завдання надається 30 хвилин.

Результати модульної оцінки фіксуються на тексті виконаного контрольного завдання і заносяться в журнал обліку поточної успішності студентів.

Кожне питання оцінюється за шкалою:

2 бали – студент дає обгрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання;

1 бал – студент дає обгрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання, але ним допущені незначні помилки у формуванні термінів, категорій, розрахунків.

0 балів – студент дає на запитання малообгрунтовану невичерпну відповідь, або дає неправильну відповідь, допускає грубі помилки.

Перший модульний контроль охоплює теми:

Тема 1: Програмне забезпечення системної обробки інформації

Тема 2: Сучасні засоби побудови додатків

Тема 3: Інтеграція прикладних додатків

Тема 4: Засоби розробки додатків клієнт-сервер

Тема 5: Мова визначення даних у SQL-сервері Informix

Тема 6: Мова маніпулювання даними у SQL-сервері Informix

Тема 7: Мова процедурного програмування у SQL-сервері Informix

Тема 8: Засоби адміністрування

Другий модульний контроль охоплює теми:

Тема 9. Вступ до проблеми штучного інтелекту

Тема 10. Експертні системи як різновид систем штучного інтелекту

Тема 11. Методологія проектування експертних систем

Тема 12. Технологія проектування експертних систем на базі продукційної моделі

Тема 13. Технологія проектування експертних систем на базі логічної моделі представлення знань

Тема 14. Поняття семантичної мережі та її використання в експертних системах

Тема 15. Особливості відображення знань на базі фреймових моделей та мов їх підтримки на ЕОМ

Тема 16. Побудова фрагментів програмного забезпечення експертних систем з використанням мови логічного програмування Prolog

Тема 17. Побудова фрагментів програмного забезпечення експертних систем з використанням пакету CLIPS

Тема 18. Базові концепції нейронних мереж

У продовж семестру, здійснюється оцінка виконання студентом завдань для самостійної роботи, що обираються ним довільно. До таких завдань відносяться:

1. написання реферату (есе) за заданою тематикою з наступним обговоренням та захистом матеріалів реферату (есе) під час ІКР;

2. пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу з наступним розглядом підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або ІКР.

3. участь у наукових студентських конференціях і семінарах, олімпіадах з наступною доповіддю на наукових студентських конференціях і семінарах.

Кожне з завдань оцінюється в 5 балів. Студенту дозволяється обрати лише одне завдання на свій власний розсуд.

ПОРЯДОК ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Формою підсумкового контролю знань студентів є іспит, що здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту). Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань у відповідності до "порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог болонської декларації", що ухвалене Вченою радою університету (протокол №2 від 30.09.2004, зі змінами та доповненнями, затвердженими ухвалою Вченої ради протокол №9 від 28.04.2005).

Екзаменаційний білет містить питання, що передбачають однакову складність для всіх студентів. Загальна сума балів, що їх може отримати студент на іспиті знаходитьсяв діапазоні від 0 до 60 (включно).

На іспит відводиться 3 академічні години. Іспит проводиться комісією, яка створюється рішенням кафедри. В комісію включається лектор потоку і ще два викладачі кафедри інформаційного менеджменту.

Екзаменаційний білет, містить 6 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 5; 0 балів.

10 балів – студент дає обгрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання;

5 балів – студент дає обгрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання, але ним допущені незначні помилки у формуванні термінів, категорій, розрахунків.

0 балів – студент дає на запитання малообгрунтовану невичерпну відповідь, або дає неправильну відповідь, допускає грубі помилки.

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів (0, 5, 10, 15, 20, 25), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів).

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту з подальшим переведенням у 4-бальну систему.

При цьому рівень знань оцінюється наступним чином:

1. "Відмінно" - 100, 95, 90, 85 балів;

2. "Добре" - 80, 75, 70, 65 балів;

3. "Задовільно" - 60, 55, 50 балів;

4. "Незадовільно" - менше 50 балів.

Підсумкова оцінка формується шляхом складання набраних балів та переведенням отриманого результату до 4-ри бальної системи та шкали за системою ECTS (European Credit Transfer System) за схемою:

5. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Об'єктом поточного контролю студентів заочної форми навчання є:

1) контроль систематичності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни;

2) контроль за виконанням модульних завдань.

1.1.Контроль систематичності роботи

При контролі систематичності роботи студентів оцінці підлягає рівень знань виявлений підчас відвідування лекційних, семінарських і практичних занять. Оцінка рівня знань відбувається за шкалою 0, 2.5 та 5 балів. Студент отримує:

5 балів - якщо всі поточні оцінки "відмінно";

2.5 балів - якщо є оцінки "добре" та "задовільно";

0 балів - якщо є оцінки "незадовільно".

У продовж семестру студенти виконують дві лабораторні роботи. Кожна з яких оцінюється у 5 балів.

1.2. Контроль за виконанням модульних завдань

Студенти складають модульний контроль, що містить теоретичні питання та індивідуальні завдання. Контрольні завдання складені з урахуванням вимоги однакової складності для всіх студентів. Загальна сума балів 20.

На виконання модульного контрольного завдання надається 30 хвилин.

Результати модульної оцінки фіксуються на тексті виконаного контрольного завдання і заносяться в журнал обліку поточної успішності студентів.

Кожне питання оцінюється за шкалою:

4 балів – студент дає обгрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання;

2 бали – студент дає обгрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання, але ним допущені незначні помилки у формуванні термінів, категорій, розрахунків.

0 балів – студент діє на запитання малообгрунтовану невичерпну відповідь, або дає неправильну відповідь, допускає грубі помилки.

Модульний контроль охоплює теми:

Тема 1: Програмне забезпечення системної обробки інформації

Тема 2: Сучасні засоби побудови додатків

Тема 3: Інтеграція прикладних додатків

Тема 4: Засоби розробки додатків клієнт-сервер

Тема 5: Мова визначення даних у SQL-сервері Informix

Тема 6: Мова маніпулювання даними у SQL-сервері Informix

Тема 7: Мова процедурного програмування у SQL-сервері Informix

Тема 8: Засоби адміністрування

Тема 9. Вступ до проблеми штучного інтелекту

Тема 10. Експертні системи як різновид систем штучного інтелекту

Тема 11. Методологія проектування експертних систем

Тема 12. Технологія проектування експертних систем на базі продукційної моделі

Тема 13. Технологія проектування експертних систем на базі логічної моделі представлення знань

Тема 14. Поняття семантичної мережі та її використання в експертних системах

Тема 15. Особливості відображення знань на базі фреймових моделей та мов їх підтримки на ЕОМ

Тема 16. Побудова фрагментів програмного забезпечення експертних систем з використанням мови логічного програмування Prolog

Тема 17. Побудова фрагментів програмного забезпечення експертних систем з використанням пакету CLIPS

Тема 18. Базові концепції нейронних мереж

У продовж семестру, здійснюється оцінка виконання студентом завдань для самостійної роботи, що обираються ним довільно. До таких завдань відносяться:

1. написання реферату (есе) за заданою тематикою з наступним обговоренням та захистом матеріалів реферату (есе) під час ІКР;

2. пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу з наступним розглядом підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або ІКР.

Кожне з завдань оцінюється в 5 балів. Студенту дозволяється обрати лише одне завдання на свій власний розсуд.

6. Зразок екзаменаційного білета

Сторінка 1 екзаменаційного білета

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана

Кафедра інформаційного менеджменту

Дисципліна "Технологія розробки програмних та інтелектуальних систем"

Спеціальність 6102 “Економічна кібернетика”, семестр VІІ

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № ____ ____

1. Операція з'єднання таблиць, типи з'єднань.

2. Класифікація експертних систем та напрямків досліджень в галузі штучного інтелекту.

3. Характеристика апарату логічного виводу фреймової моделі представлення знань.

4. Задача. На основі бази даних, структура якої представлена на сторінці 2 екзаменаційного білету, засобами підмножини мови DDL сформувати таблицю MATERIAL з можливістю автоматичного контролювання допустимих одиниць виміру ("штуки", "метри", "літри" та "ящики") та таблицю ZALISHOK з урахуванням реляційних відносин між батьківською та дочірніми таблицями.

Засобами підмножини мови DML побудуйте запит, що дозволяє отримати інформацію про залишок матеріалів на початок періоду, що мали відпуск споживачам в назві яких зустрічається вираз "альфа". Результат повинен містити: назву матеріалу, залишок на початок періоду та назву споживача з виключенням дублювання рядків результату.

5. Задача. На основі бази даних, структура якої представлена на сторінці 2 екзаменаційного білету, засобами підмножини мови SPL побудуйте запит, призначений для створення тригера. Тригер повинен забезпечувати відстеження змін, що відбулися в результатів знищення інформації про надходження матеріалів. Інформація, що формується в результаті роботи тригера повинна містити номер документу, що був знищений. Засобами підмножини мови DDL створіть необхідну для відстежень таблицю.

6. Задача на сторінці 3

Сторінка 2 екзаменаційного білета

Структура бази даних

Сторінка 3 екзаменаційного білета

Задано:

Вхідну змінну , вихідну змінну .

База знань складається з наступних правил:

1. Якщо  

2. Якщо  

3. Якщо 

Визначити яке значення  поверне експертна система при.

7. Список рекомендованої літератури

1. Братко И. Программирование на языке Пролог для искусственного интеллекта. – М.: Мир, 1990.

2. Вендров А.М. Проектування програмного забезпечення економічних інформаційних систем. – М.: ФіС, 2000. - 352 с .

3. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. – СПб.: "Питер", 2000.

4. Грачев А.Ю. Введення в СУБД Informix. – М.: ДІАЛОГ-МИФИ, 2000. - 272 с.

5. Джексон П. Введение в экспертные системы. – М., СПб., К.: Вильямс, 2001.

6. Калянов Г.Н. CASE структурний системний аналіз (автоматизація і застосування). – М.: ЛОРІ, 1996. - 242 с.

7. Калянов Г.Н. Case-технології: Консалтінг в автоматизації бізнес-процесів. – М.: Гаряча Лінія - Телеком, 2000. - 320 с.

8. Карлтон Доу. Керівництво Informix-OnLine Dynamic Server. – М.: ЛОРІ, 2000. - 314 с.

9. Корпеев В.В., Гареев А.Ф., Васютин С.В., Райх В.В. Базы данных. Интеллектуальная обработка информации. – М.: "Нолидж", 2000.

10. Маклаков С.В. BPwin і ERwin. CASE - засоби розробки інформаційних систем. – М.: ДІАЛОГ-МИФИ, 2000. - 256 с.

11. Мартін Грабер. Введення в SQL. – М.: ЛОРІ, 2000. - 382 с.

12. Наллі Джон. Informix. Енциклопедія користувача. – М.: ДИАСОФТ, 1998. - 800 с.

13. Нильсон Н. Принципы искусственного интеллекта. – М.: "Радио и связь". 1985.

14. Таунсенд К., Фохт Д. Проектирование и программная реализация экспертных систем на персональных ЭВМ. – М.: Финансы и статистика, 1990.

15. Уэпо Х., Исидзука М. Представление и использование знаний. – М.: Мир, 1989.

16. Ханс Ладані. SQL. Енциклопедія користувача. – М.: ДИАСОФТ, 1998. - 624 с.

17. Элти Дж., Кумбс М. Экспертные системы: концепции и примеры. – М.: Финансы и статистика, 1987.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!