Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни Системи моніторингу в економіці, КНЕУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана

Факультет інформаційних систем і технологій

Кафедра інформаційного менеджменту

Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань

з дисципліни "Системи моніторингу в економіці"

(для бакалаврів спеціальності 6102 "Економічна кібернетика")

КИЇВ КНЕУ 2006

1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни

1. Визначення систем моніторингу.
2. Мета та задачі систем моніторингу.
3. Призначення і функції системи моніторингу.
4. Класифікація систем моніторингу.
5. Області застосування СМ.
6. Задачі і принципи побудови СМ.
7. Склад та структура роботи СМ.
8. Склад СМ, що забезпечує її функції та властивості.
9. Характеристика складності і витрат на конкретну реалізацію блоків.
10. Алгоритм роботи СМ.
11. Схема алгоритму роботи СМ.
12. Структурні моделі СМ.
13. Критерії ефективності функціонування СМ.
14. Моделювання структури СМ.
15. Модель розрахунку втрат інформації через запізнення під час її проходження через СМ.
16. Аналіз призначення систем моніторингу.
17. Критерії оцінки точності. Закони розподілу.
18. Рівномірний закон розподілу.
19. Нормальний закон розподілу.
20. Обґрунтування дискретності спостережень у СМ.
21. Оцінка форми подання інформації в СМ.
22. Визначення функції корисності СМ.
23. Сутність, причини та види економічного ризику.
24. Визначальні величини ризику.
25. Оптимальний рівень ризику.
26. Заходи зниження ризику.
27. Економіко-математичні методи управління ризиком на об’єкті моніторингу.
28. Вибір критерію ризику на об’єкті моніторингу.
29. Критерій Байєса.
30. Критерій максимізації ймовірності розподілу оцінюючого функціоналу.
31. Критерій мінімуму дисперсії оцінюючого функціоналу.
32. Модальний критерій.
33. Критерій мінімуму ентропії математичного сподівання оцінюючого функціоналу.
34. Критерій Бернулі-Лапласа.
35. Критерій Вальда.
36. Критерій Севіджа.
37. Критерій Гурвіца
38. Оцінювання ризику, зумовлене власне СМ.
39. Процес функціонування СМ.
40. Класифікація причин виникнення ризику СМ.
41. Алгоритми прогнозування змін вимірюваних величин у СМ.
42. Класифікація фактографічних методів прогнозування.
43. Класифікація експертних методів прогнозування.
44. Регресій ний алгоритм прогнозування.
45. Алгоритм екстраполяції.
46. Експертні методи прогнозування.
47. Методи експертних оцінок.
48. Основні процедури персональних експертних оцінок.
49. Використання експертних систем для обробки інформації в СМ.
50. Схема інформаційної взаємодії блоків ЕС.
51. Класифікація ЕС за функціональним призначенням.
52. Зв’язок модулів БЛВ продукційного типу.
53. Організація та побудова системи моніторингу рухомих об’єктів.
54. Розробка моделі теоретико-інформаційного рівня системи диспетчерського керування транспортними засобами.
55. Структура інформаційної моделі.
56. Критерії ефективності при моделюванні.
57. Граф розрахунку ІМ.
58. Розробка алгоритмів розрахунку основних параметрів системи на моделі.
59. Розрахунок основних характеристик інформаційної мережі та алгоритмізація процесу супроводу ТЗ.
60. Визначення і підготовка вихідних даних для розрахунків.
61. Визначення топології інформаційної мережі.
62. Визначення інших параметрів мережі.
63. Визначення ресурсів пам’яті для завдання параметрів ТЗ.
64. Моделювання та алгоритмізація процесу супроводу.
65. Розрахунково-аналітичні задачі.
66. Методи часткового кодування.
67. Алгоритм кодування.
68. Алгоритм розрахунку основних параметрів СМ на моделі та характеристик інформаційної мережі.
69. Розрахунок теоретико-інформаційних характеристик текстів.
70. Використання алгоритмів моніторингу при вирішенні прикладних економічних задач.
71. Визначення блоку моніторингу.
72. Склад блоку моніторингу і технологічне забезпечення.
73. Визначення об’єктів моніторингу.
74. Визначення параметрів проведення моніторингу по кожному визначенню об’єктів.
75. Визначення функцій обробки інформації системою моніторингу і їх реалізація.
76. Алгоритм банківського контролінга.
77. Використання моніторингу при управлінні банківською діяльністю.
78. Структура бази знань моніторингу діяльності комерційного банку.
79. Моніторинг у процесі реструктуризації підприємства.
80. Етапи процесу реструктуризації.
81. Етап розуміння необхідності змін.
82. Етап формування команди.
83. Етап діагностики стану підприємства, виявлення існуючих проблем.
84. Етап визначення цілей.
85. Етап розробки програми реструктуризації.
86. Етап розробки плану реструктуризації.
87. Трансформація цілей у план реструктуризації.
88. Етап упровадження програми.
89. Етап моніторингу реалізації програми.
90. Етап коригуючої дії.
91. Моніторинг у системах маркетингових досліджень.
92. Основні етапи моніторингового дослідження.
93. Аналіз маркетингових ситуацій.
94. Реалізація СМ маркетингу на базі дослідження експертної системи.
95. Дослідження безперервної оцінки параметрів роботи СМ за допомогою спеціальної СМ.
96. Контур керування системи моніторингу.
97. Алгоритм роботи систем контролю.
98. Алгоритмізація супроводження СМ рухомих об’єктів.
99. Оцінка варіантів побудови СМ.

2. Приклади типових завдань, що виносяться на іспит

Іспит для даної дисципліни в навчальному плані не передбачено.

3. Карта самостійної роботи студентів

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни "Системи моніторингу в економіці"

для студентів спеціальності "Економічна кібернетика"

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни "Системи моніторингу в економіці"

для студентів спеціальності "Економічна кібернетика"

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни "Системи моніторингу в економіці"

для студентів спеціальності "Економічна кібернетика"

4. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни

ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Об'єктами поточного контролю знань студентів є:

• систематичність та активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях;
• виконання завдань для самостійного опрацювання;
• виконання модульних (контрольних) завдань.

При контролі систематичності та активності роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття; результати виконання і захисту лабораторних робіт або експрес-контролю. Максимальна сума балів дорівнює 30.

Під час вивчення матеріалу дисципліни студенти складають два модульні контролі. При виконанні модульних завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний контроль проводиться у формі відповідей на теоретичні питання та розв’язання практичних завдань під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань та розв'язання виробничих ситуацій. Кожний з модульних контролів складається з 5 питань. Контрольні завдання передбачають однакову складність для всіх студентів. Загальна сума балів 15.

Модульний контроль знань проводиться з урахуванням Положення про систему поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів Київського національного економічного університету.

На виконання модульного контрольного завдання надається 30 хвилин.

Результати модульної оцінки фіксуються на тексті виконаного контрольного завдання і заносяться в журнал обліку поточної успішності студентів.

Кожне питання оцінюється за шкалою:

3 бали – студент дає обгрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання;

1.5 бала – студент дає обгрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання, але ним допущені незначні помилки у формуванні термінів, категорій, розрахунків.

0 балів – студент дає на запитання малообгрунтовану невичерпну відповідь, або дає неправильну відповідь, допускає грубі помилки.

Перший модульний контроль охоплює теми:

Тема 1. Визначення, призначення, область застосування та науково-методологічні засади побудови СМ.

Тема 2. Класифікація та принципи побудови.

Тема 3. Склад, структура та алгоритм роботи СМ.

Тема 4. Критерії оцінки якості функціонування СМ.

Тема 5. Проблеми забезпечення допустимого економічного ризику при побудові СМ.

Другий модульний контроль охоплює теми:

Тема 6. Функції обробки інформації, яка використовується в СМ.

Тема 7. Місце СМ в системах підтримки прийняття рішень.

Тема 8. Роль експертних систем при функціонуванні СМ.

Тема 9. Організація та побудова розподілених, масштабних СМ.

Тема 10. Використання СМ при розв'язанні прикладних задач в економіці.

Тема 11. Системи оцінки економічної ефективності функціонування СМ.

При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці можуть підлягають: написання рефератів – максимум 10 балів, пошук та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу – максимум 10 балів.

У продовж семестру, здійснюється оцінка виконання студентом завдань для самостійної роботи, що обираються ним довільно. До таких завдань відносяться:

1. аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій з наступним обговоренням результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР;

2. формування аналітичних звітів (із побудовою діаграм, графіків, таблиць тощо) за заданою тематикою з наступним обговоренням результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР;

3. участь у наукових студентських конференціях і семінарах, олімпіадах з наступною доповіддю на наукових студентських конференціях і семінарах.

Кожне з завдань оцінюється в 20 балів. Студенту дозволяється обрати лише одне завдання на свій власний розсуд.

ПОРЯДОК ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).

В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття відповідного семестру.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань. До відомості обліку успішності за поточним модульним контролем заносяться сумарні результати в балах поточного контролю з подальшим переведенням у 4-бальну систему.

При цьому рівень знань оцінюється наступним чином:

1. "Відмінно" - 100, 95, 90, 85 балів;
2. "Добре" - 80, 75, 70, 65 балів;
3. "Задовільно" - 60, 55, 50 балів;
4. "Незадовільно" - менше 50 балів.

Підсумкова оцінка формується шляхом складання набраних балів та переведенням отриманого результату до 4-ри бальної системи та шкали за системою ECTS (European Credit Transfer System) за схемою:

5. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

Об'єктами поточного контролю знань студентів є:

• активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях;
• виконання завдань для самостійного опрацювання;
• виконання модульних (контрольних) завдань.

При контролі систематичності та активності роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття; результати виконання і захисту лабораторних робіт або експрес-контролю. Максимальна сума балів дорівнює 30.

Під час вивчення матеріалу дисципліни студенти складають модульний контроль знань. При виконанні модульних завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний контроль проводиться у формі відповідей на теоретичні питання та розв’язання практичних завдань під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань та розв'язання виробничих ситуацій. Модульних контроль складається з 10 питань. Контрольні завдання передбачають однакову складність для всіх студентів. Загальна сума балів 20.

Модульний контроль знань проводиться з урахуванням Положення про систему поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів Київського національного економічного університету.

На виконання модульного контрольного завдання надається 60 хвилин.

Результати модульної оцінки фіксуються на тексті виконаного контрольного завдання і заносяться в журнал обліку поточної успішності студентів.

Кожне питання оцінюється за шкалою:

2 бали – студент дає обгрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання;

1 бал – студент дає обгрунтовані, теоретично вірні відповіді на запитання; демонструє знання підручників, посібників, періодичних видань; викладає матеріал в логічній послідовності; проводить узагальнення і висновки; вкладається у відведений час; грамотно і акуратно оформлює завдання, але ним допущені незначні помилки у формуванні термінів, категорій, розрахунків.

0 балів – студент дає на запитання малообгрунтовану невичерпну відповідь, або дає неправильну відповідь, допускає грубі помилки.

Модульний контроль охоплює теми:

Тема 1. Визначення, призначення, область застосування та науково-методологічні засади побудови СМ.

Тема 2. Класифікація та принципи побудови.

Тема 3. Склад, структура та алгоритм роботи СМ.

Тема 4. Критерії оцінки якості функціонування СМ.

Тема 5. Проблеми забезпечення допустимого економічного ризику при побудові СМ.

Тема 6. Функції обробки інформації, яка використовується в СМ.

Тема 7. Місце СМ в системах підтримки прийняття рішень.

Тема 8. Роль експертних систем при функціонуванні СМ.

Тема 9. Організація та побудова розподілених, масштабних СМ.

Тема 10. Використання СМ при розв'язанні прикладних задач в економіці.

Тема 11. Системи оцінки економічної ефективності функціонування СМ.

Під час установчої сесії (начитки лекцій) студенти отримують індивідуальні завдання для домашнього самостійного виконання, що включають в себе: індивідуальне домашнє завдання, обрана тема реферату та завдання на огляд літературних джерел за визначеним напрямком.

Виконані індивідуальні домашні завдання студенти здають або пересилають поштою на кафедру за місяць до початку сесії. Дата подання робіт фіксується на кафедрі в спеціальному журналі. Роботи студентів перевіряються у семиденний термін, і в разі недопущення їх до захисту, повертаються студентам для доопрацювання. Під час сесії студенти обов'язково захищають свої домашні роботи в ході співбесіди з викладачем. Максимальна оцінка виконаної домашньої роботи складає 10 балів.

При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці можуть підлягають: написання рефератів – максимум 10 балів, пошук та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу – максимум 10 балів.

У продовж семестру, здійснюється оцінка виконання студентом завдань для самостійної роботи, що обираються ним довільно. До таких завдань відносяться:

1. аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій з наступним обговоренням результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР;

2. формування аналітичних звітів (із побудовою діаграм, графіків, таблиць тощо) за заданою тематикою з наступним обговоренням результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР.

Кожне з завдань оцінюється в 20 балів. Студенту дозволяється обрати лише одне завдання на свій власний розсуд.

6. Зразок екзаменаційного білета

Іспит для даної дисципліни в навчальному плані не передбачено.

7. Список рекомендованої літератури

1. Галіцин В.К. Системи моніторингу: Монографія. – К.: КНЕУ, 2000. – 231 с.
2. Шедина Н.А., Богуславская Т.В., Полякова В.В. и др. Моніторінг макроекономічних та галузевих показників. Вип. 2. – К.: Мінекономіка, 2001. - 106 с.
3. Когут А.Е. Региональный мониторинг: качество жизни населения. – СПб.: ИСЭП, 1994. - 87 с.
4. Черкашин Г.Н., Мониторинг производственно-хозяйственной деятельности предприятий и обьединений УССР. – К.: РИПМ, 1991. – 84 с.
5. Государственная система экологического мониторинга Украины. Общее техническое задание. – К.: Министерство охраны окружающей природной среды Украины, 1994. - 150 с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!